До спроби експерименту використання античних глиняних світильників
Стаття вміщує результати експерименту з використання античних глиняних світильників. Викладено детальний опис процесу горіння освітлювальних приладів на основі як автентичних, так і створеного сучасним гончарем екземплярів світильників. В статье представлены результаты эксперимента, предпринятого дл...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195997 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До спроби експерименту використання античних глиняних світильників / І.М. Шейко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-195997 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шейко, І.М. 2023-12-08T15:25:10Z 2023-12-08T15:25:10Z 2015 До спроби експерименту використання античних глиняних світильників / І.М. Шейко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195997 Стаття вміщує результати експерименту з використання античних глиняних світильників. Викладено детальний опис процесу горіння освітлювальних приладів на основі як автентичних, так і створеного сучасним гончарем екземплярів світильників. В статье представлены результаты эксперимента, предпринятого для выяснения некоторых вопросов, связанных с использованием античных глиняных осветительных приборов. Автором произведено четкую фиксацию про- цесса горения четырех светильников разных типов: три эллинистических светильника — аттический и два «кув- шинчикового» типа, а также ранний двухрожковый открытый светильник. Поставленные задания были выполнены. Кроме того, в ходе исследования удалось выяснить ряд дополни- тельных характеристик: интенсивность огня регулируемая; лаковое покрытие и плотность глины не влияют на просачиваемость топлива; более закрытыя форма изделий влияет на продолжительность горения, что немало- важно и для экономии топлива в изделиях; длинный рожок играет роль в сохранении фитиля, в отличие от других видов рожков. В результате проведения эксперимента было выявлено, что при средней интенсивности огня светильник «кувшинчикового» типа способен прослужить практически всю ночь, а именно семь с половиной часов. С прак- тически идентичным количеством масла открытый светильник горел намного меньше — всего два часа. In the article, presented are the results of an experiment undertaken to clarify some issues concerning the usage of ancient Greek clay lighting devices. the author made clear record of burning process of four different types of lamps: three hellenistic lamps: one from attica, two «jug»-type lamps from olbia, and one early open two-nozzled lamp. assigned tasks have been fulfilled. In addition, a number of question were clarified, answers to which were received during the investigation: intensity of the fire can be adjustable; lacquering and clay density do not influence the fuel’s permeability; more closed form of lightning devices influences the burning duration, which is important for fuel economy; long nozzle plays its role in preserving a wick, unlike other types of nozzles. as a result of the experiment, it was found that with the fire of average intensity, the «jug»-type lamp is able to serve almost the entire night, namely seven and a half hours. an open lamp with almost identical amount of oil was burning for much shorter period, for two hours only. uk Інститут археології НАН України Археологія До історії стародавнього виробництва До спроби експерименту використання античних глиняних світильників К попытке эксперимента использования античных глиняных светильников To the attempt of experiment on using ancient clay lamps Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| spellingShingle |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників Шейко, І.М. До історії стародавнього виробництва |
| title_short |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| title_full |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| title_fullStr |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| title_full_unstemmed |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| title_sort |
до спроби експерименту використання античних глиняних світильників |
| author |
Шейко, І.М. |
| author_facet |
Шейко, І.М. |
| topic |
До історії стародавнього виробництва |
| topic_facet |
До історії стародавнього виробництва |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
К попытке эксперимента использования античных глиняных светильников To the attempt of experiment on using ancient clay lamps |
| description |
Стаття вміщує результати експерименту з використання античних глиняних світильників. Викладено детальний опис процесу горіння освітлювальних приладів на основі як автентичних, так і створеного сучасним гончарем екземплярів світильників.
В статье представлены результаты эксперимента, предпринятого для выяснения некоторых вопросов, связанных с использованием античных глиняных осветительных приборов. Автором произведено четкую фиксацию про- цесса горения четырех светильников разных типов: три эллинистических светильника — аттический и два «кув- шинчикового» типа, а также ранний двухрожковый открытый светильник.
Поставленные задания были выполнены. Кроме того, в ходе исследования удалось выяснить ряд дополни- тельных характеристик: интенсивность огня регулируемая; лаковое покрытие и плотность глины не влияют на просачиваемость топлива; более закрытыя форма изделий влияет на продолжительность горения, что немало- важно и для экономии топлива в изделиях; длинный рожок играет роль в сохранении фитиля, в отличие от других видов рожков.
В результате проведения эксперимента было выявлено, что при средней интенсивности огня светильник «кувшинчикового» типа способен прослужить практически всю ночь, а именно семь с половиной часов. С прак- тически идентичным количеством масла открытый светильник горел намного меньше — всего два часа.
In the article, presented are the results of an experiment undertaken to clarify some issues concerning the usage of ancient Greek clay lighting devices. the author made clear record of burning process of four different types of lamps: three hellenistic lamps: one from attica, two «jug»-type lamps from olbia, and one early open two-nozzled lamp.
assigned tasks have been fulfilled. In addition, a number of question were clarified, answers to which were received during the investigation: intensity of the fire can be adjustable; lacquering and clay density do not influence the fuel’s permeability; more closed form of lightning devices influences the burning duration, which is important for fuel economy; long nozzle plays its role in preserving a wick, unlike other types of nozzles.
as a result of the experiment, it was found that with the fire of average intensity, the «jug»-type lamp is able to serve almost the entire night, namely seven and a half hours. an open lamp with almost identical amount of oil was burning for much shorter period, for two hours only.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/195997 |
| citation_txt |
До спроби експерименту використання античних глиняних світильників / І.М. Шейко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 118-122. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šeikoím dosprobieksperimentuvikoristannâantičnihglinânihsvítilʹnikív AT šeikoím kpopytkeéksperimentaispolʹzovaniâantičnyhglinânyhsvetilʹnikov AT šeikoím totheattemptofexperimentonusingancientclaylamps |
| first_indexed |
2025-11-24T03:06:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:06:55Z |
| _version_ |
1850837240402411520 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3118
До історії
стародавнього виробництва
Результати тривалих досліджень кераміч-
них античних світильників, зокрема і питань,
пов’язаних з їхньою технологією виробництва,
яка змінювалась із часом, та використанням ви-
робів у повсякденному житті давніми мешкан-
цями античних полісів, дедалі частіше наводи-
ли на думку про необхідність проведення екс-
перименту, що дозволить відтворити умови, в
яких мешкало античне населення. Подіб не до-
слідження було здійснене на прикладі світиль-
ників Києва Х—ХІІІ ст. за допомогою вимі-
рювальних приладів для визначення кольоро-
вої температури та яскравості світла, яку вони
випромінюють (Сушко 2013, с. 15). Проте слід
враховувати, що давньоруські освітлювальні
прилади відрізнялися за розмірами, формою та
об’ємом вмісту палива, а тому подіб ний експе-
римент із використанням античних глиняних
світильників є наразі актуальним.
Експеримент з використання світильників
було проведено влітку 2014 р. Автор викорис-
товував чотири глиняних світильника, три з
яких були автентичними античними виробами
(рис. 1), а один — виготовлений сучасним гон-
чарем з м. Миколаїв О.І. Байбородіним 1 (Бай-
бородин 1999). Позначимо світильник 1 як од-
норіжковий напівзакритий аттичний, 2 — одно-
ріжковий «глечикоподібного» типу без ручки,
3 — одноріжковий «глечикоподібного» типу з
вертикальною ручкою та 4 — дворіжковий від-
1 Висловлюємо подяку О.І. Байбородіну за виготов-
лення спеціально для експерименту дворіжкового
раннього світильника, ідентичного знайденому на
розкопках в Ольвії.
І.М. Шейко
ДО СпРОБИ еКСпеРИМеНТУ
ВИКОРИСТАННЯ АНТИчНИх
гЛИНЯНИх СВІТИЛЬНИКІВ
Стаття вміщує результати експерименту з використання античних глиняних світильників. Викладено детальний
опис процесу горіння освітлювальних приладів на основі як автентичних, так і створеного сучасним гончарем екземп-
лярів світильників.
К л ю ч о в і с л о в а: античність, Ольвія, світильники, експеримент.
критий світильник з вертикальною ручкою-
петлею у центрі вмітилища (новостворений).
Виріб 1 — одноріжковий світильник еллініс-
тичного часу з високим піддоном (howland
1958, type 25a), що має аттичне походження,
на що вказує суцільне покриття густим чорним
лаком (окрім піддона ззовні) та щільна глина
без візуальних домішок. Вироби 2 та 3 — од-
норіжкові світильники, що мають місцеве пів-
нічнопричорноморське походження, «глечи-
коподібного» типу як без вертикальної ручки,
так і з нею (Вальдгауер 1914, с. 26; див. також
атрибуцію: Журавлев 2010, с. 46; 2010а, с. 267).
Домішками в тісті глини слугують пісок і час-
точки вапняку, що нарівні з різними темпера-
турними показними випалу робить її не такою
щільною, на відміну від світильників поперед-
нього типу. Як покриття для згаданих світиль-
ників використано глиняну обмазку. Виріб 4 —
дворіжковий відкритий ранній світильник із
вертикальною ручкою, слугує новоствореною
реплікою ідентичному типу виробу, які часто
знаходять на території Ольвії (Шейко 2013).
Для експерименту було визначено такі зав-
дання:
1) з’ясувати кількість часу, за який світиль-
ник повністю догорить із повним вмістом па-
лива всередині;
2) виявити різницю між різним складом гли-
ни, покриттям виробів і їхнім взаємозв’язком
із тривалістю горіння та непроникною здатніс-
тю глини;
3) простежити зв’язок ступеню закритості
виробу з тривалістю горіння;
4) з’ясувати, який з типів світильників най-
зручніший у транспортуванні під час горіння: з © І.М. ШЕЙКО, 2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 119
високим піддоном і ручкою, без піддона та без
ручки, без піддона та з ручкою й без піддона та
з вертикальною ручкою-петлею;
5) перевірити ступінь освітленості кімнати
від світильників.
Результати експерименту перевищили всі
очікування, і як наслідок вдалося дізнатися
значно більше відповідей, ніж було поставле-
но запитань.
Експеримент проводився уночі (рис. 2),
розпочато о 20:45 за місцевим часом, коли на
дворі вже стемніло. Кімната, де він проводив-
ся, складала менше 10 м² із одним вікном і
щільними шторами. Мешканці античної Оль-
вії як паливо для світильників використовува-
ли рослинні олії і жир тварин (а саме — бича-
чий) (hǿjte 2010, с. 424), тому спочатку для па-
лива було використано звичайну нерафіновану
домашню соняшникову олію. Кількість олії
було взято майже рівнозначну: для виробів 1 —
35 мл, 2—3 — 40 мл, а для 4 — 35 мл. Олію у
кожному виробі налито максимально — майже
до краю плічок.
Як ґніт слугувала звичайна вата, адже спро-
би запалити різноманітні мотузочки зі вміс-
том синтетики не були успішними, що навело
на думку про те, що потрібна 100 % бавовна.
Шматочок вати було скручено у вигляді мотуз-
ка. Довжина варіювалася залежно від типу сві-
тильника, але основне правило: один кінець
ґноту має дещо виступати за ріжок, а інший —
діставати до найглибшої частини вмістилища
(у тому разі, якщо воно має овальну форму).
Останнє необхідно для того, щоб ґніт міг уві-
брати всі краплинки олії до кінця, коли дого-
ратиме, адже саме від олії він і отримував необ-
хідне підживлення. Завдяки цьому також вияв-
лено, що інтенсивність вогню (великий вогник
чи малий) за необхідності можна регулюва-
ти — слід лише занурити глибше всередину
кінчик ґноту і вогонь слабне, і відповідно нав-
паки (рис. 3). Проте слід враховувати, що від
інтенсивності вогню використовується і від-
повідна кількість палива — при інтенсивному
вогникові кількість олії швидше зменшується.
Ґніт необхідно обов’язково повністю просочи-
ти олією перед підпалюванням, якщо в олію
занурено лише один кінчик, а той, що висту-
пає назовні сухий, горіти світильник не буде.
Із вогнем середньої інтенсивності найдовше
горіли світильники «глечикоподібного» типу
(2—3) — 7 год. 33 хв., з яких 28 хв. горів лише
ґніт, коли олія у виробах закінчилася (рис. 6).
Виріб 1 — повністю прогорів за 6 год. 20 хв. (з
яких 22 хв. горів ґніт). Виріб 4 — 2 год. 05 хв.
(з яких 10 хв. горів ґніт). Таким чином, перехід
Рис. 1. Світильники елліністичного часу
Рис. 2. Дослідження процесу горіння за допомогою чо-
тирьох світильників
Рис. 3. Різна інтенсивність вогню освітлювальних при-
ладів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3120
до виробів напівзакритого типу та більш висо-
кої форми тулуба з довшими ріжками, порів-
няно з ранніми відкритими формами, слід по-
яснювати саме тривалістю горіння та відповід-
но освітлення помешкання, й удвічі меншою
кількістю необхідного для них палива, що та-
кож мало вагоме значення. Проте не варто від-
кидати й той факт, що виріб 4 мав два ріжки
та давав більше світла, внаслідок чого прого-
рав також удвічі швидше. Слід констатувати,
що подібні освітлювальні прилади були дуже
безпечними у використанні: якщо не загасити
ґніт, то олія у ньому закінчиться, після чого він
повністю згорить і потухне.
Що ж до ступеню освітленості приміщен-
ня, то він залежав від інтенсивності вогни-
ка. При інтенсивному вогні — світла від од-
ного світильника було достатньо аби побачи-
ти всі предмети в кімнаті, що можна порівняти
зі світлом сучасної свічки. А три одноріжкових
світильники та один із двома ріжками, розта-
шовані по кутках кімнати, освітлювали її до-
статньо навіть для читання.
Під час горіння спостерігався легкий аромат
соняшникової олії, проте без запаху пересма-
ження. Можливо, їх можна було використову-
вати і як курильниці для олій та масел.
Припущення про те, що світильники могли
слугувати і як ємності для зберігання олії мож-
на з упевненістю підтвердити, проте за умови,
що виріб не запалений. Під час горіння виріб
значно нагрівався та олія просочувалася через
пори у глині назовні через дно світильника.
Слід зауважити, що аттичний виріб (1) із щіль-
нішою глиною та лаковим покриттям усереди-
ні вмістилища не давав змогу скоротити втрату
кількості палива через дно (яке було не вкрите
лаком ззовні) внаслідок просочування, як і для
решти виробів втрати приблизно складали по
5 мл. Однак, якщо загасити останній і залиши-
ти в ньому певну кількість олії, то просочуван-
ня припиняється, коли виріб охолоне, і лише
трохи жирним залишається денце. Таким чи-
ном, давні греки мали розраховувати кількість
олії, необхідної для використання у світильни-
ках, адже певна її кількість просочувалася на-
зовні через дно.
Крім того, транспортувати вироби з ручка-
ми було зручніше, аніж без неї. Оскільки, як
уже згадувалось, вироби дуже нагріваються
під час горіння, вертикальна ручка на виробі 3
була ледь теплою, а ручка-петля на виробі 4 —
і зовсім прохолодною за рахунок своєї довжи-
ни. Що ж до виробу 2, який не мав ручки, то
його брати до рук було дуже незручно через
температуру. Виріб 1 із високим піддоном та
основами горизонтальної ручки було зручно
притримувати за піддон та «уявну» ручку і, не-
зважаючи на маслянистий низ, температура
була помірною. Отже, піддон у світильників
слугував не лише для того, щоб він рівно сто-
яв на поверхні, але й для зручного транспор-
тування виробу (тут слід згадати елліністич-
ні світильники біконічної форми з високими
піддонами та боковими виступами, за які та-
кож було зручно тримати світильник за відсут-
ності ручки).
Вартим уваги фактом стало і те, що коли
олія у виробі закінчувалася та поверхня у цен-
трі вмістилища вже виглядала підсушеною,
просякнутий паливом ґніт ще протягом доволі
тривалого часу тримав вогник, хоча й меншої
інтенсивності, адже він починав прогорати.
Тобто, як тільки ґніт перестав отримувати під-
живлення, він починав вигорати. Варто вра-
ховувати, що автентичний ґніт міг прогорати
і швидше, ніж наш із вати або навпаки. У ви-
падку відкритого світильника (виріб 4), який
Рис. 4. Використаний ґніт і його збереженість після ви-
горання палива
Рис. 5. Догорання ґноту дворіжкового відкритого ран-
нього світильника
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 121
має так зв. перемичку між заливним отвором і
ріжком, під час вигорання ґноту (рис. 5) вогонь
поширюється і на неї, внаслідок чого спостері-
гаємо вогонь і з ріжка, і з боку вмістилища, що
утворює кіптяву не лише на ріжку, а й на пе-
ремичці. Те саме спостерігаємо і на світильни-
ках «глечикоподібного» типу (2—3), внаслідок
чого плічка у згаданих виробів навколо залив-
ного отвору завжди закіптявлені. Водночас ви-
ріб 1 має витягнутий ріжок із невеличким отво-
ром для ґноту, в результаті чого гніт не прого-
рає повністю, а затухає лише кінчик, тому його
можна використовувати і під час наступного
запалювання (рис. 4).
Під час експерименту виникла думка спро-
бувати запалити світильник на вулиці під час
помірно вітряної погоди, що і було здійснено.
Протягом повторного запалювання виробу 4
було виявлено, що при вогниках середньої ін-
тенсивності світильник не тухне, проте утво-
рює більше кіптяви.
Окрім того, дещо пізніше думка про вико-
ристання різних видів палива, яка не полишала
автора, також була втілена у життя. Повторний
експеримент із топленим салом у якості палива
для виробу 3 дозволив з’ясувати, що чим жир-
ніше паливо, тим довше горітиме світильник, а
саме — на 2 год. 34 хв. довше. Хоча й запах під
час горіння був далеко не найкращим.
Таким чином, у результаті експерименту
з використання глиняних античних світиль-
ників виявлено, що за приблизно однакової
кількості палива (нерафінованої соняшнико-
вої олії) сумарна кількість часу, необхідного
для повного догорання, складає 6 год. 20 хв. та
7 год. 33 хв. для виробів елліністичного часу та
2 год. 05 хв. для ранніх виробів. Така різниця у
часі пояснюється двома чинниками: по-перше,
формою виробів (висока та напівзакрита фор-
ма виробу не дозволяє паливу випаровувати-
ся, на відміну від низької та відкритої форми);
по-друге, інтенсивністю вогню (при слабкому
вогні виріб горітиме довше).
Крім того, вдалося з’ясувати, що немає особ-
ливого значення, чи вкритий лаком світиль-
ник, чи ні — глина виробів просочує паливо на
зовні через дно вмістилища.
Економічно вигіднішим у питанні вико-
ристання ґноту є аттичний світильник, оскіль-
ки видовжена форма його ріжка та невеликий
отвір для ґноту не дозволяють йому повністю
згорати, на відміну від решти світильників, які
піддавались експерименту.
Найбільш зручними виробами для транспор-
тування, звісно, виявилися екземпляри з ручка-
ми, оскільки саме ці частини виробів мали не-
високу температуру і їх можна було взяти до рук,
також вони не мали слідів просочування олії.
Рис. 6. Світильник «глечикоподібного» типу, який найдовше горів
Байбородин А.И. Из опыта восстановления технологи производства античных керамических светильников // Тре-
тьи историко-культурологичные чтения в Николаеве (научно-методический сборник). — Николаев, 1999. —
С. 7 — 10.
Вальдгауэр О.Ф. Античные глиняные светильники. — СПб., 1914.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3122
Журавлев Д.В. Светильники второй половины III в. до н. э. — Iv в. н. э. // Журавлев Д.В., Быковская Н.В., Жел-
тикова А.Л. — К., 2010. — (Коллекция светильников; Т. ІІ).
Журавлев Д. О боспорских светильниках типа «кувшинчика» // ПИФК. — 2010а. — 1 (27). — С. 264—276.
Сушко А.О. Керамічні вироби спеціального призначення за археологічними джерелами Києва Х—ХІІІ ст. — Авто-
реф. дис. … канд. іст. наук. — К., 2013.
Шейко И.Н. Ручки-петли от светильников из Ольвии // БЧ. — Керчь, 2013. — 14. — С. 530—533.
Hǿjte J.M. lamps // the lower City of olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century aD. — aarchus,
2010. — Р. 423—437.
Howland R.H. Greek lamps and their Survivals // the athenian agora. — Princeton, 1958. — vol. Iv.
Надійшла 04.03.2015
И.Н. Шейко
К ПОПыТКЕ эКСПЕРИМЕНТА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ АНТИЧНыХ ГЛИНЯНыХ СВЕТИЛЬНИКОВ
В статье представлены результаты эксперимента, предпринятого для выяснения некоторых вопросов, связанных
с использованием античных глиняных осветительных приборов. Автором произведено четкую фиксацию про-
цесса горения четырех светильников разных типов: три эллинистических светильника — аттический и два «кув-
шинчикового» типа, а также ранний двухрожковый открытый светильник.
Поставленные задания были выполнены. Кроме того, в ходе исследования удалось выяснить ряд дополни-
тельных характеристик: интенсивность огня регулируемая; лаковое покрытие и плотность глины не влияют на
просачиваемость топлива; более закрытыя форма изделий влияет на продолжительность горения, что немало-
важно и для экономии топлива в изделиях; длинный рожок играет роль в сохранении фитиля, в отличие от других
видов рожков.
В результате проведения эксперимента было выявлено, что при средней интенсивности огня светильник
«кувшинчикового» типа способен прослужить практически всю ночь, а именно семь с половиной часов. С прак-
тически идентичным количеством масла открытый светильник горел намного меньше — всего два часа.
I.M. Sheiko
to thE attEMPt oF EXPERIMENt oN uSING aNCIENt Clay laMPS
In the article, presented are the results of an experiment undertaken to clarify some issues concerning the usage of ancient
Greek clay lighting devices. the author made clear record of burning process of four different types of lamps: three hellenistic
lamps: one from attica, two «jug»-type lamps from olbia, and one early open two-nozzled lamp.
assigned tasks have been fulfilled. In addition, a number of question were clarified, answers to which were received
during the investigation: intensity of the fire can be adjustable; lacquering and clay density do not influence the fuel’s
permeability; more closed form of lightning devices influences the burning duration, which is important for fuel economy;
long nozzle plays its role in preserving a wick, unlike other types of nozzles.
as a result of the experiment, it was found that with the fire of average intensity, the «jug»-type lamp is able to serve
almost the entire night, namely seven and a half hours. an open lamp with almost identical amount of oil was burning for
much shorter period, for two hours only.
|