Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого)
Цьогоріч виповнюється 70 років від дня народження одного з провідних українських археологів-первісників, доктора історичних наук, професора, доктора Honoris Causa Донбаського державного технічного університету, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувача відділу археол...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196001 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 137-141. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196001 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1960012025-02-09T14:16:52Z Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) Литвиненко, Р.О. Хроніка Цьогоріч виповнюється 70 років від дня народження одного з провідних українських археологів-первісників, доктора історичних наук, професора, доктора Honoris Causa Донбаського державного технічного університету, Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувача відділу археології енеоліту— бронзового віку Інституту археології НАН України Віталія Васильовича Отрощенка. 2015 Article Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 137-141. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196001 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Литвиненко, Р.О. Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) Археологія |
| description |
Цьогоріч виповнюється 70 років від дня народження
одного з провідних українських археологів-первісників,
доктора історичних наук,
професора, доктора Honoris Causa Донбаського державного технічного університету, Лауреата Державної премії України в галузі науки і
техніки, завідувача відділу археології енеоліту—
бронзового віку Інституту археології НАН України Віталія Васильовича Отрощенка. |
| format |
Article |
| author |
Литвиненко, Р.О. |
| author_facet |
Литвиненко, Р.О. |
| author_sort |
Литвиненко, Р.О. |
| title |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| title_short |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| title_full |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| title_fullStr |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| title_full_unstemmed |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| title_sort |
проблеми бронзового віку євразії у науковому доробку віталія васильовича отрощенка (до 70-річчя вченого) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196001 |
| citation_txt |
Проблеми бронзового віку Євразії у науковому доробку Віталія Васильовича Отрощенка (до 70-річчя вченого) / Р.О. Литвиненко // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 137-141. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT litvinenkoro problemibronzovogovíkuêvrazííunaukovomudorobkuvítalíâvasilʹovičaotroŝenkado70ríččâvčenogo |
| first_indexed |
2025-11-26T18:16:02Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:16:02Z |
| _version_ |
1849877822183571456 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 137
Хроніка
Цьогоріч виповнюється 70 років від дня народ-
ження одного з провідних українських архео-
ло гів-первісників, доктора історичних наук,
професора, доктора Honoris Causa Донбасько-
го державного технічного університету, Лауре-
ата Державної премії України в галузі науки і
техніки, завідувача відділу археології енеоліту—
бронзового віку Інституту археології НАН Укра-
їни Віталія Васильовича Отрощенка.
Віталій Отрощенко народився 20 вересня
1945 р. у м. Чернігів. Згодом навчався на іс-
торичному факультеті Київського державно-
го (нині національного) університету ім. Тара-
са Шевченка, після закінчення якого (1968 р.)
розпочав працювати в Інституті археології АН
УРСР, з яким пов’язав усе своє життя, прой-
шовши шлях від старшого лаборанта до завіду-
вача відділу.
Коло наукових інтересів молодого дослідни-
ка стало визначатися ще під час навчання в уні-
верситеті, коли, на відміну від більшості студен-
тів спеціалізації кафедри археології, які зазви-
чай обирали для своїх студій античність, Віталій
Отрощенко зосередився на старожитностях
бронзового віку. Цей інтерес було закріплено в
ході кількох польових сезонів (1964—1967 рр.),
проведених на розкопках відомої пізньобронзо-
вої пам’ятки Криму — Кіровського поселення,
де зав’язалися взаємини з начальним Керчен-
ської експедиції ІА АН УРСР О.М. Лєсковим.
Після цього почався двадцятирічний період но-
вобудовної курганної археології, протягом яко-
го Віталію Васильовичу довелося працювати у
складі відомих степових експедицій Інститу-
ту археології АН УРСР — спочатку Каховської
(1968—1970 рр.), очолюваної О.М. Лєсковим,
а потім Запорізької постійнодіючої експедиції
на чолі з В.І. Бідзілею (1972—1974 рр.). Згодом
пРОБЛеМИ БРОНЗОВОгО ВІКУ
ЄВРАЗІї У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ
ВІТАЛІЯ ВАСИЛЬОВИчА ОТРОЩеНКА
(до 70-річчя вченого)
ювілярові довелося самому керувати Запорізь-
кою експедицією (1975—1976, 1978—1987 рр.),
на рахунку якої сотні курганів з тисячами по-
ховань, розкопаних у зонах спорудження мелі-
оративних систем та інших новобудов у Степо-
вій Наддніпрянщині. Крім суттєвого поповне-
ння загального корпусу джерел по «курганних
культурах» Надчорномор’я, у Запорізькій екс-
педиції неабияку увагу приділяли удосконален-
ню методики розкопок курганних пам’яток, зо-
крема потужних багатометрових насипів, а та-
кож дов гих могил, для яких застосовувалася та
добре зарекомендувала себе комбінована сис-
тема повздовжніх і перпендикулярних траншей
(Пустовалов 1998; Отрощенко 2001, с. 8).
Саме в атмосфері курганної археології ви-
зріли та сформувалися наукові вподобання
В.В. Отрощенка і на багато десятиріч напе-
ред визначилися перспективи його наукових
студій. Серед них на першому місці завжди
була та залишається зрубна спільнота. Адже © Р.О. ЛИТВИНЕНКО, 2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3138
їй були присвячені обидві дисертації вчено-
го (Отрощенко 1981; 2002). Кандидатська була
чи не першим прикладом дисертаційного до-
слідження зрубної культури саме за матеріала-
ми поховальних пам’яток, оскільки в ті часи
було прийнято обґрунтовувати подібні пра-
ці на базі поселень і могильників одночасно,
рідше — одних поселень, проте ніяк не одних
могильників. Порівняно з іншими, захищени-
ми в ті часи дисертаціями з пізньобронзової
проблематики Наддніпрянщини (Шарафут-
динова 1975; Беляев 1980), праця В.В. Отро-
щенка була суттєвим кроком вперед у справі
культурної ідентифікації та всебічного аналі-
зу поховальних пам’яток регіону. Головними
серед цих досягнень були: чітка культурно-
хронологічна ідентифікація і диференціація
курганних комплексів посткатакомбного часу
за приналежністю до культур багатоваликової
кераміки (КБК), зрубної і виділеної дисертан-
том білозерської; створення надійної періоди-
зації, побудованої на основі методу порівняль-
ної стратиграфії; всебічна та ретельна характе-
ристика некрополів посткатакомбної доби від
рівня топо-планіграфії та курганного будівни-
цтва (зокрема, довгих могил) до типології по-
ховального приданого та деталей поховального
ритуалу. Зазначу, що кандидатська дисертація
В.В. Отрощенка в частині зрубно-білозерської
проблематики Степової Наддніпрянщини досі
не «перекрита» новішими дослідженнями, а
відтак зберігає свою актуальність.
Докторська дисертація В.В. Отрощенка та-
кож була новаційною — як за масштабом, так
і за концептуальними засадами. По-перше, це
було перше узагальнююче дослідження, при-
свячене зрубній культурно-історичній області
(ЗКІО) загалом, а не якійсь її частині. По-друге,
науковець запропонував принципово нову кон-
цепцією зрубної культуроґенези, в основу якої
було покладено оригінально синтезовані ідеї
пасіонарності (Л.М. Гумільов; О. Пріцак) з гі-
потезою Волго-Уральського осередку культуро-
ґенези (В.С. Бочкарьов). Ключовою причинно-
генеруючою культурою у цій концепції висту-
пала синташтинська, рух на захід колісничних
загонів якої став каталізатором для формуван-
ня на ґрунті катакомбно-абашевського світу пе-
редзрубного середовища, у складі якого особ-
лива роль відводилася доно-волзькій абашев-
ській (ДВАК) і бабинській культурам. Саме
останні, на думку дослідника, виступали гене-
тичним підґрунтями для формування двох ба-
зових культур ЗКІО — покровської (ПЗК) і
бережнівсько-маївської (БМЗК), з яких пер-
ша виступала первинною і такою, що спричи-
нила ґенезу другої. У тенденції ПЗК обійма-
ла лісостепову-північностепову зону від Ура-
лу до Доно-Сіверськодонецького межиріччя, а
БМЗК — степ від Поволжя до Дніпра. Подібно
усякій масштабній концепції вона знайшла як
своїх прибічників, так і критиків. Наша спро-
ба виявити підстави/критерії поділу на пер-
ших і других не дала якихось певних результа-
тів; у будь-якому разі, ними точно не виступає
чинник державного кордону, адже представни-
ків обох наукових «таборів» можна знайти як в
Україні, так і в Росії. Мені навіть здається, що
чимало дослідників знаходять у концепції зруб-
ної культуроґенези В.В. Отрощенка свою осо-
бливу рацію або, навпаки, ті чи інші вузькі міс-
ця. Втім, на моє глибоке переконання, в за-
пропонованому В.В. Отрощенком розумінні
процесів зрубного культуротворення є чимало
слушного. Серед іншого я би виділив перекон-
ливу аргументацію гетерогенності зрубної куль-
турної спільноти, зумовленої різними її регіо-
нальними субстратами. Дослідник виділяв два
Віталій Васильович Отрощенко серед колег, 2010 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 139
таких субстратних компоненти: абашевський
(ДВАК) — для ПЗК і бабинський (дніпро-
донський — ДДБК — Р.Л.) — для БМЗК. Дещо
згодом, за результатами новітніх досліджень по-
сткатакомбного горизонту Східної Європи, ста-
ло зрозумілим, що цих компонентів було біль-
ше, адже певною мірою до зрубної культуроге-
нези також долучилися щонайменше лолінська
і, можливо, опосередковано — волго-донська
бабинська (ВДБК) культури (Мимоход 2013).
Не зайвим буде відзначити, що ідея різноком-
понентності ЗКІО, обґрунтована в концепції
В.В. Отрощенка, є подальшим розвитком ідей
українських археологів, які відстоювали осо-
бливості зрубної культуроґенези на теренах
Надчорномор’я, зумовлені участю в цьому про-
цесі бабинського (КБК) компонента (Ковальо-
ва, Волкобой 1976; Ковалева 1981; Чередничен-
ко 1986; Литвиненко 1994).
Окреме місце в науковому доробку ювіля-
ра посідають проблеми передзрубного та вод-
ночас посткатакомбного часу. В цьому сегменті
В.В. Отрощенком зроблено чимало цікавого та
значущого. Проте я б особливо виділив декіль-
ка принципових досягнень і відкриттів. Насам-
перед, В.В. Отрощенко першим серед дослід-
ників поставив питання щодо хронологічної
відокремленості катакомбно-полтавкинського
та зрубно-алакульського світів, причому не на
регіональному, а на загальному рівні. Він пока-
зав, що катакомбна та зрубна культури на жод-
ній території не стикуються в часі, а повсюди є
відокремленими культурами передзрубного го-
ризонту. Відтак саме ці останні, а не полтавкин-
ська та катакомбні, брали участь у формування
зрубної культурної області (Отрощенко 1990а;
2001). Згодом, уже в докторській дисертації, ця
принципова позиція набула розвитку та напо-
внення. Зокрема, до передзрубного горизон-
ту Східної Європи дослідник відносив, а тим
самим синхронізував, культури бойових ко-
лісниць (синташтинську, потапівський тип,
ДВАК) і бабинську. З виділенням представни-
ками української археологічної школи посту-
пу посткатакомбних культурних утворень від
Дунаю до Уралу (Березанская 1960; Братчен-
ко 1977; Писларий 1983; Литвиненко 2009; Ми-
моход 2005; 2013 та ін.) стало очевидним, що
між катакомбною та зрубною епохами на півдні
Східної Європи існували щонайменше три різ-
ні за походженням і хронологічною динамікою
культурні блоки — постшнуровий (воронезька,
Вольськ-Лбище), посткатакомбний (культур-
ні області Бабине та Лола) і колісничний (ДВАК/
Покровськ, Синташта-Потапове), останній з
яких виник пізніше за два перших. Ці факти й
обставини суттєво ускладнили та водночас кон-
кретизували процес зрубної культуроґенези.
Другим важливим відкриттям, пов’язаним
з ім’ям В.В. Отрощенка, є виявлення виразної
статевої диференціації у поховальному обряді
бабинської культури (точніше однієї з них —
ДДБК) (Отрощенко 1992). Цей факт, значен-
ня якого важко переоцінити, розкрив неаби-
які перспективи в дослідженні кола культур
Бабине — проблем культуроґенези, соціаль-
ного розвитку, гендерних аспектів, демографії
тощо, які успішно реалізуються протягом двох
останніх десятиріч.
Окремої уваги заслуговує оцінка ще ціло-
го спектру наукових інтересів В.В. Отрощенка,
яким присвячено десятки наукових статей і роз-
ділів колективних монографій. Серед них на-
звемо проблеми хронології, соціальних рекон-
струкцій, релігії, духовної культури та мистецтва
в різних їх проявах, дослідження знакових сис-
тем палеометалевої доби, палеоекономіки дав-
ніх суспільств, міжкультурних зв’язків і шляхів
комунікацій, етноісторичні студії, історія архео-
логії, спростування археологічних міфів тощо.
Чимало праць з цієї проблематики стали хресто-
матійними (Отрощенко 1974; 1976; 1976а; 1978;
1984; 1986; 1986а; 1988; 1991; 1998; 1998а та ін.).
Без сумніву, кожному з цих напрямів можна та
варто присвятити окремий історіографічний
сюжет. А крім цього, є об’ємний список праць з
енеолітичної, катакомбної, кіммерійської, скіф-
ської, половецької та інших тематик.
Не можна оминути окремий період науково-
го життя В.В. Отрощенка, пов’язаний з цілою
програмою археологічних дослідів у Східній
Україні та Доно-Донецькому регіоні. Вочевидь,
що цей напрям, який реалізувався протя-
гом двох десятиріч, був зумовлений кількома
чинниками, серед яких першорядне значен-
ня мали: а) ключові позиції регіону в розумін-
ні культурно-історичних процесів середнього-
пізнього бронзового віку у Східноєвропейсько-
му степу-лісостепу; б) той факт, що на Сході
України впродовж 1990—2000-х років здійсню-
валися системні дослідження курганів, посе-
лень і мідних копалень бронзового віку, якими
керували і в яких брали участь учні Віталія Ва-
сильовича (Ю.М. Бровендер, І.М. Ключнева,
автор цього нарису). З огляду на зазначені об-
ставини до цих досліджень активно долучали-
ся й російські колеги, насамперед археологи з
Воронезького університету на чолі з А.Д. Пря-
хіним. Ця багаторічна робота здійснювалася у
межах низки договорів про наукову співпрацю
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3140
Беляев А.С. Поздний период эпохи бронзы пограничья степи и лесостепи в Днепровском левобережье. Автореф.
дис. … канд. ист. наук. — К., 1980.
Березанская С.С. Об одной из групп памятников средней бронзы на Украине // СА. — 1960. — № 4. — С. 26—41.
Братченко С.Н. К вопросу о сложении бабинской культуры (многоваликовой керамики) // Вильнянские курганы
в Днепровском Надпорожье. — К., 1977. — С. 21—42.
Ковальова I.Ф., Волкобой С.С. Маївський локальний варіант зрубної культури // Археологія. — 1976. — Вип. 20. —
C. 3—22.
Ковалева И.Ф. Север Степного Поднепровья в среднем бронзовом веке. — Днепропетровск, 1981.
Литвиненко Р.О. Зрубна культура басейну Сіверського Дінця (за матеріалами поховальних пам’яток). Автореф.
дис. … канд. іст. наук. — К., 1994.
Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за матеріалами поховальних пам’яток). Автореф. дис. … докт. іст. наук. —
К., 2009.
Мимоход Р.А. Блок посткатакомбных культурных образований (постановка проблемы) // Проблеми дослідження
пам’яток археології Східної України. Мат-ли ІІ-ї Луганської Міжнар. історико-археологічної конф. — Лу-
ганськ, 2005. — С. 70—74.
Мимоход Р.А. Погребения финала средней бронзы в Волго-Уралье и некоторые проблемы регионального культуроге-
неза // Донецький археологічний збірник. — Донецьк, 2010. — № 13/14. — С. 67—82.
Мимоход Р.А. Лолинская культура. Северо-Западный Прикаспий на рубеже среднего и позднего периода бронзо-
вого века // Материалы охранных археологических исследований. — М., 2013. — Т. 16.
Отрощенко В.В. элементы изобразительности в искусстве племен срубной культуры // СА. — 1974. — № 4. —
С. 72—81.
Отрощенко В.В. Конструктивные особенности длинных курганов Нижнего Поднепровья // Открытия молодых
археологов Украины. — К., 1976. — Ч. 1. — С. 16—18.
Отрощенко В.В. Погребения с трупосожжениями у племен срубной культуры Нижнего Поднепровья // энеолит и
бронзовый век Украины. — К., 1976а. — С. 172—190.
Отрощенко В.В. О культурной принадлежности погребений с костяными пряжками // Археологические исследо-
вания на Украине в 1976—1977 гг. — Ужгород, 1978. — С. 34—35.
Отрощенко В.В. Срубная культура Степного Поднепровья (по материалам погребальных памятников). Автореф.
дис. … канд. ист. наук. — К., 1981.
Отрощенко В.В. Деревянная посуда в срубных погребениях Поднепровья // Памятники археологии Поднепро-
вья. — Днепропетровск, 1984. — Вып. 1. — С. 84—96.
Отрощенко В.В. Белозерская культура // Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986. — С. 117—152.
Отрощенко В.В. Костяные детали плеток из погребений срубной культуры // СА. — 1986а. — № 3. — С. 227—232.
Отрощенко В.В. Письмена срубной культуры // Studia Praehistorica. — Sofia, 1988. — t. 9. — C. 151—178.
Отрощенко В.В. Идеологические воззрения племен эпохи бронзы территории Украины // Обряды и верования
древнего населения Украины. — К., 1990. — С. 5—17.
Отрощенко В.В. О возможности участия полтавкинских и катакомбных племен в сложении срубной культуры //
СА. — 1990а. — № 1. — С. 107—112.
між українськими та російськими установами,
де співкерівником з українського боку завжди
виступав В.В. Отрощенко. До вагомих резуль-
татів цієї «східної епопеї» слід віднести також
дві серії українсько-російських польових ар-
хеологічних семінарів — І—v Капітанівських
(1995—1999) і I—ІX Картамиських (2002—2009),
а також окремі конференції (1993, 2011), під час
яких не лише обговорювалися результати нау-
кових розвідок, а й визначалися перспективи,
зокрема й народжувалися теми майбутніх кан-
дидатських і докторських дисертацій україн-
ських і російських дослідників (Ю.М. Бровен-
дер, О.Ю. Захарова, І.М. Ключнева, Р.О. Литви-
ненко, А.О. Припадчев, О.С. Пробийголова).
Загалом же змістовне та багатогранне на-
укове життя В.В. Отрощенка не вичерпується
лише тими напрямами, що висвітлені чи зга-
дані в цьому ювілейному тексті. Адже творчий
доробок, що складається з понад 470-ти науко-
вих і науково-популярних праць (Список 2005;
2015), активна організаційна та редакційна ді-
яльність, досягнення як наукового керівни-
ка та консультанта, засновника наукової шко-
ли — все це заслуговує на ретельне історіогра-
фічне дослідження.
У зв’язку з ювілеєм щиро бажаємо Віталію
Васильовичу Отрощенку доброго здоров’я,
життєвої енергії, творчої наснаги, талановитих
і вдячних учнів та всіляких гараздів.
Р.О. ЛИТВИНЕНКО
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 141
Місто Запоріжжя завжди цікавило багатьох ви-
датних істориків, археологів, краєзнавців своїм
славетним минулим. Наукова діяльність Дмит-
ра Івановича Яворницького, Якова Павлови-
ча Новицького, Романа Олександровича Юри,
Олександра Всеволодовича Бодянського, Дмит-
ра Яковича Телегіна найтісніше була пов’язана
з м. Запоріжжя. Сьогодні справу вивчення За-
порізького краю гідно очолює і продовжує відо-
мий учений Георгій Іванович Шаповалов — ди-
ректор Запорізького краєзнавчого музею, істо-
рик, археолог, професор, людина, відома дале-
ко за межами України. Різнобічність інтересів,
талант, ентузіазм і щирість є характерними ри-
сами цієї непересічної особистості. 27 червня
2015 р. Г.І. Шаповалову виповнилося 70 років.
Георгій Іванович народився 1945 р. у с. Гу-
ровці Козятинського р-ну Вінницької обл. у
родині службовця. Сім’я того ж 1945 р. пере-
їхала в м. Запоріжжя, де вчений живе і донині.
Любов до історії, літератури, музеїв, яка пану-
вала в родині, сприяла пробудженню цікавос-
ті дітей до історії рідного краю. Значну роль у
ДО 70-річного юВІЛею
геОРгІЯ ІВАНОВИчА ШАпОВАЛОВА
цьому відігравали батьки — Іван Павлович і
Ганна Макарівна. Батькам, вчителям середньої
школи № 84 і СІП № 15, вдалося зацікавити
Георгія Івановича героїчною історією Запо-
різького краю, острова Хортиця. У дитинстві
він зміг ознайомитися з музеями та краєвида-
ми Ленінграда, Москви, Києва, Криму та Се-
вастополя. Він був закоханий у Кам’янець-
Подільську фортецю, неодноразово піднімав-
ся на її вежі та спускався в холодні каземати.
Історія назавжди полонила його серце. Уже в
школі він збирає колекції монет, марок, почи-
нає формувати власну бібліотеку. Справжнім
захопленням для нього стає підводне плаван-
ня. Слава Жака Іва Кусто наприкінці 50 — на
початку 60-х рр. надихала багатьох молодих
людей пірнати з аквалангом. Але далеко не всі
зробили це захоплення справою свого життя,
як Георгій Іванович Шаповалов.
У 1963 р. Г.І. Шаповалов закінчив середню
школу, а також курси підводних плавців при об-
ласній морській школі ДТСААФ. Він влашту-
вався на роботу слюсарем Запорізького елек-
тровозоремонтного заводу, активно займався
боротьбою, туризмом, підводним спортом, брав
Отрощенко В.В. Клейноди зрубного суспільства // Археологія. — 1993. — № 1. — С. 101—109.
Отрощенко В.В. К вопросу о доно-волжской абашевской культуре // Археология Восточноевропейской лесосте-
пи. — Воронеж, 1998. — Вып. 11. — С. 52—59.
Отрощенко В.В. Феномен кістяних пряжок // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общ-
ности (ККИО) и культурно-исторической общности многоваликовой керамики (КИОМК). — Запорожье,
1998а. — С. 113—117.
Отрощенко В.В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-
стратиграфічні зіставлення). — К., 2001.
Отрощенко В.В. Історія племен зрубної спільності. Автореф. дис. … докт. іст. наук. — К., 2002.
Отрощенко В.В., Пустовалов С.Ж. Обряд моделировки лица по черепу у племен катакомбной общности // Духов-
ная культура древних обществ на территории Украины. — К., 1991. — С. 59—84.
Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // АВУ 1997—1998 рр. — К.,
1998. — С. 168—175.
Список друкованих праць В.В. Отрощенка // Мова та історія. — К., 2005. — Вип. 81. — С. 122—137; Мова та істо-
рія. – К., 2015. – Вип. …. – С. … .
Чередниченко Н.Н. Срубная культура // Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986. — С. 44—82.
Шарафутдинова И.Н. Племена Степного Поднепровья в эпоху поздней бронзы. Автореф. дис. … канд. ист. наук. —
К., 1975.
© С.Ж. ПУСТОВАЛОВ, 2015
|