До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова
Місто Запоріжжя завжди цікавило багатьох видатних істориків, археологів, краєзнавців своїм
 славетним минулим. Наукова діяльність Дмитра
 Івановича Яворницького, Якова Павловича Новицького, Романа Олександровича Юри,
 Олександра Всеволодовича Бодянського, Дмитра
 Яков...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196002 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 141-144. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860092029237723136 |
|---|---|
| author | Пустовалов, С.Ж. |
| author_facet | Пустовалов, С.Ж. |
| citation_txt | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 141-144. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Місто Запоріжжя завжди цікавило багатьох видатних істориків, археологів, краєзнавців своїм
славетним минулим. Наукова діяльність Дмитра
Івановича Яворницького, Якова Павловича Новицького, Романа Олександровича Юри,
Олександра Всеволодовича Бодянського, Дмитра
Яковича Телегіна найтісніше була пов’язана
з м. Запоріжжя. Сьогодні справу вивчення Запорізького краю гідно очолює і продовжує відомий учений Георгій Іванович Шаповалов — директор Запорізького краєзнавчого музею, історик, археолог, професор, людина, відома далеко за межами України. Різнобічність інтересів,
талант, ентузіазм і щирість є характерними рисами цієї непересічної особистості. 27 червня
2015 р. Г.І. Шаповалову виповнилося 70 років.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:23:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 141
Місто Запоріжжя завжди цікавило багатьох ви-
датних істориків, археологів, краєзнавців своїм
славетним минулим. Наукова діяльність Дмит-
ра Івановича Яворницького, Якова Павлови-
ча Новицького, Романа Олександровича Юри,
Олександра Всеволодовича Бодянського, Дмит-
ра Яковича Телегіна найтісніше була пов’язана
з м. Запоріжжя. Сьогодні справу вивчення За-
порізького краю гідно очолює і продовжує відо-
мий учений Георгій Іванович Шаповалов — ди-
ректор Запорізького краєзнавчого музею, істо-
рик, археолог, професор, людина, відома дале-
ко за межами України. Різнобічність інтересів,
талант, ентузіазм і щирість є характерними ри-
сами цієї непересічної особистості. 27 червня
2015 р. Г.І. Шаповалову виповнилося 70 років.
Георгій Іванович народився 1945 р. у с. Гу-
ровці Козятинського р-ну Вінницької обл. у
родині службовця. Сім’я того ж 1945 р. пере-
їхала в м. Запоріжжя, де вчений живе і донині.
Любов до історії, літератури, музеїв, яка пану-
вала в родині, сприяла пробудженню цікавос-
ті дітей до історії рідного краю. Значну роль у
ДО 70-річного юВІЛею
геОРгІЯ ІВАНОВИчА ШАпОВАЛОВА
цьому відігравали батьки — Іван Павлович і
Ганна Макарівна. Батькам, вчителям середньої
школи № 84 і СІП № 15, вдалося зацікавити
Георгія Івановича героїчною історією Запо-
різького краю, острова Хортиця. У дитинстві
він зміг ознайомитися з музеями та краєвида-
ми Ленінграда, Москви, Києва, Криму та Се-
вастополя. Він був закоханий у Кам’янець-
Подільську фортецю, неодноразово піднімав-
ся на її вежі та спускався в холодні каземати.
Історія назавжди полонила його серце. Уже в
школі він збирає колекції монет, марок, почи-
нає формувати власну бібліотеку. Справжнім
захопленням для нього стає підводне плаван-
ня. Слава Жака Іва Кусто наприкінці 50 — на
початку 60-х рр. надихала багатьох молодих
людей пірнати з аквалангом. Але далеко не всі
зробили це захоплення справою свого життя,
як Георгій Іванович Шаповалов.
У 1963 р. Г.І. Шаповалов закінчив середню
школу, а також курси підводних плавців при об-
ласній морській школі ДТСААФ. Він влашту-
вався на роботу слюсарем Запорізького елек-
тровозоремонтного заводу, активно займався
боротьбою, туризмом, підводним спортом, брав
Отрощенко В.В. Клейноди зрубного суспільства // Археологія. — 1993. — № 1. — С. 101—109.
Отрощенко В.В. К вопросу о доно-волжской абашевской культуре // Археология Восточноевропейской лесосте-
пи. — Воронеж, 1998. — Вып. 11. — С. 52—59.
Отрощенко В.В. Феномен кістяних пряжок // Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общ-
ности (ККИО) и культурно-исторической общности многоваликовой керамики (КИОМК). — Запорожье,
1998а. — С. 113—117.
Отрощенко В.В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-
стратиграфічні зіставлення). — К., 2001.
Отрощенко В.В. Історія племен зрубної спільності. Автореф. дис. … докт. іст. наук. — К., 2002.
Отрощенко В.В., Пустовалов С.Ж. Обряд моделировки лица по черепу у племен катакомбной общности // Духов-
ная культура древних обществ на территории Украины. — К., 1991. — С. 59—84.
Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // АВУ 1997—1998 рр. — К.,
1998. — С. 168—175.
Список друкованих праць В.В. Отрощенка // Мова та історія. — К., 2005. — Вип. 81. — С. 122—137; Мова та істо-
рія. – К., 2015. – Вип. …. – С. … .
Чередниченко Н.Н. Срубная культура // Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986. — С. 44—82.
Шарафутдинова И.Н. Племена Степного Поднепровья в эпоху поздней бронзы. Автореф. дис. … канд. ист. наук. —
К., 1975.
© С.Ж. ПУСТОВАЛОВ, 2015
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3142
участь у діяльності клубу аквалангістів «Скіф»,
у складі якого відправляється 1964 р. на Чорне
море в експедицію. Після служби в армії (1964—
1967 рр.) Г.І. Шаповалов продовжив діяльність
в акваклубі «Скіф». Працюючи в Запорізько-
му обласному будинку технічної інформації та
Запорізькому технікумі електронних виробів у
1968—1971 рр., він створює групу аматорів під-
водного спорту та керує нею. Підводне плаван-
ня надихнуло Г.І. Шаповалова на пошук старо-
житностей на дні Дніпра біля о. Хортиця та в
Чорному морі. Згодом підводна археологія стає
головною темою у житті Георгія Івановича. Цьо-
му сприяла й вища історична освіта — в 1975 р.
він отримав диплом про закінчення історично-
го факультету Дніпропетровського державного
університету. Під час навчання в університеті
Г.І. Шаповалов пише статтю «За дніпровськими
таємницями» (1970 р.), в якій доводить необхід-
ність створення постійнодіючої підводної екс-
педиції у м. Запоріжжя. Того ж року за його най-
активнішою участю така експедиція була ство-
рена та працює донині.
Новим етапом у житті Георгія Івановича ста-
ла плідна діяльність у Державному історико-
культурному заповіднику запорозького ко-
зацтва на о. Хортиця, де він спочатку працює
за запрошенням дирекції старшим науковим
співробітником (1972 р.). У 1973 р. Г.І. Шапо-
валов стає завідувачем відділу фондів і рестав-
рації заповідника, ініціює створення на о. Хор-
тиця Музею давнього судноплавства на Дніпрі.
Енергія та професіоналізм Г.І. Шаповало-
ва не залишилися непоміченими. З 1974 р. до-
слідник переходить на роботу до Запорізького
обласного краєзнавчого музею, який очолює
на початку 1976 р. З цього часу його діяльність
назавжди пов’язана з музеєм. Пам’ятаю, як у
1976 р. Георгій Іванович особисто показував
нам, співробітникам Вищотарасівської архео-
логічної експедиції Інституту археології, щой-
но підняті з дна Старого Дніпра залізні якорі.
Він з гордістю демонстрував свої цікаві знахід-
ки та пишався ними.
Працюючи директором музею майже 40 ро -
ків, Г.І. Шаповалов створив команду музей ни-
ків-ентузіастів, висококваліфікованих фахівців,
щиро відданих своїй справі. Його заслугою
стало закінчення ремонту будівлі музею та від-
криття у 1991 р. оновленої експозиції, до якої
увійшли всі останні відкриття працівників му-
зею. Особливою турботою директора відзнача-
ється відділ археології, який протягом багатьох
років очолює З.Х. Попандопуло. Запорізький
музей за ці роки став справжнім центром на-
укової і просвітницької, методичної і краєз-
навчої діяльності. Музей співпрацював з таки-
ми знавцями Запорізьких старожитностей як
В.І. Бідзіля, О.В. Бодянський, В.М. Даниленко,
Д.Я. Телегін, В.В. Отрощенко, Ю.В. Болтрик,
В.Г. Фоменко, Ф.Г. Шевченко, Б.Д. Михайлов
та іншими. На посаді директора музею розкрив-
ся талант Г.І. Шаповалова як організатора та ке-
рівника, захопленого своєю справою.
За роки керівництва Г.І. Шаповалова му-
зей став одним з найкращих в Україні — як за
кількісним складом колекцій, так і за художнім
оформленням експозиції. Фонди музею нара-
ховують понад 100 тис. предметів. Музей має
археологічні, нумізматичні й етнографічні ко-
лекції світового значення. Серед обласних му-
зеїв України археологічна колекція Запорізь-
кого музею є найбільшою і найкращою. Ува-
гу відвідувачів привертають дерев’яне колесо
доби бронзи, підняте з-під води, модельовані
черепи інгульської культури з розкопок спів-
робітників музею, кам’яні сокири, скіфська
стела, моноксил-довбанка тощо. Багато в екс-
позиції знахідок черняхівського часу, ранньо-
го та пізнього середньовіччя, козацької доби.
Дуже цікава експозиція про будівництво та
відбудову Дніпрогесу і Запоріжжя за радян-
ських часів. Чільне місце посідає виставка,
присвячена походженню герба України. У ній
викладені особисті розвідки ювіляра, за якими
тризуб походить від морського якоря. При без-
посередній участі Георгія Івановича та його ко-
лег було створено державні краєзнавчі музеї у
Василівці, Гуляйполі, Кам’янці-Дніпровській,
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3 143
Пологах, Приморську, Токмаку, а також музеї
на громадських засадах. У музейній діяльності
Георгія Івановича була лише невелика перер-
ва. В 1996 р. Г.І. Шаповалов за конкурсом був
обраний начальником управління культури
Запорізької обласної державної адміністрації.
Наприкінці 1998 р. він повертається на поса-
ду директора Запорізького державного облас-
ного краєзнавчого музею (з 2007 р. комуналь-
ний зак лад «Запорізький обласний краєзнав-
чий музей» Запорізької обласної ради).
Наукове та професійне зростання Георгія
Івановича не могло відбутися без вчителів. Та-
кими людьми для нього стали визначний зна-
вець археології Наддніпрянщини О.В. Бо-
дянський і відомий запорізький краєзнавець
В.Г. Фоменко. Велика дружба пов’язувала Ге-
оргія Івановича з О.В. Бодянським, який ка-
зав, що так як Г.І. Шаповалов до нього ставив-
ся лише в юності Д.І. Яворницький.
У 1984 р. Г.І. Шаповалов закінчив аспіран-
туру при Дніпропетровському державному
університеті та захистив кандидатську дисер-
тацію. Під час навчання в аспірантурі значну
роль у подальшому формуванні ученого віді-
грала І.Ф. Ковальова, яка спрямовувала його
наукові пошуки. Її широкий кругозір, еруди-
ція, відданість науці, організованість стали
прикладом для Георгія Івановича на все життя.
Багато чим допоміг ювіляру й директор Інсти-
туту археології Ф.П. Шевченко.
Проте музейна робота не єдина сфера діяль-
ності в житті Г.І. Шаповалова. У 1976 р. вчений
починає викладати в Запорізькому державно-
му університеті, а пізніше — Запорізькому на-
ціональному технічному університеті. Тут про-
являється ще один бік особистості Георгія Іва-
новича — вміння в яскравій формі донести до
студентів власні чималі знання. У 1991 р. йому
було присвоєно звання доцента, а в 2003 р. —
звання професора кафедри українознавства
Запорізького національного технічного уні-
верситету. Студенти люблять лекції Г.І. Шапо-
валова та знають його як досвідченого викла-
дача з різних галузей історичної науки. Уяви-
ти, як студенти слухають його лекції, я зміг у
2012 р. під час екскурсії, яку проводив Геор-
гій Іванович у своєму музеї студентам «Києво-
Могилянської академії». Молодь слухала його
з великою зацікавленістю, була вдячна за ціка-
ву екскурсію.
Серед багатьох учнів Г.І. Шаповалова такі
відомі як В.В. Нефьодов (підводний архео-
лог), директор Національного заповідника
«Хортиця» М.А. Остапенко, співробітники за-
повідника Д.Р. Кобалія та О.П. Мерущенко.
Його багаторічними друзями та співавторами
є С.М. Ляшко й О.Ф. Бєлов.
У 2001 р. Г.І. Шаповалов у Дніпропетровсь-
кому університеті захистив докторську дисер-
тацію на тему: «Судноплавство у духовному
житті населення України (з найдавніших часів
до кінця XIX ст.)». Георгій Іванович єдиний в
Україні фахівець з історії давнього флоту ви-
щого наукового рівня.
Крім керівництва музеєм і викладаць-
кої діяльності, Г.І. Шаповалов веде активну
пам’яткоохоронну роботу в обласному това-
ристві охорони пам’яток історії та культури, де
довго очолював археологічну секцію. З ініціа-
тиви вченого було створено заповідну терито-
рію «Старий Олександрівськ», визнано комп-
лексною пам’яткою історії та археології р. Дні-
про в межах Запорізької обл. Міжнародний
проект «Давній водний шлях «Із Варяг у Гре-
ки» — шлях діалогу, миру і взаємопорозумін-
ня для Європи» був розроблений саме завдяки
участі Г.І. Шаповалова. Він один з фундаторів
і постійний член Запорізького наукового това-
риства ім. Я. Новицького.
Варто зазначити, що науковий доробок
дослідника становить понад 300 друкованих
праць. Вони присвячені результатам архео-
логічних польових і підводних досліджень,
розвідкам з семантики сонячної ладді в три-
пільській культурі, методичним розробкам з
музеє знавства тощо. Вражає широта наукових
інтересів ювіляра — від неоліту до сьогодення.
Саме завдяки публікаціям Георгія Івановича
ми знаємо, як виглядали судна давнього мину-
лого. Протягом останніх років дослідник пра-
цює над питанням ролі судноплавства в духо-
вному житті населення території України. Ва-
гомим науковим підсумком розробки цієї теми
стало видання Г.І. Шаповаловим монографій:
«Корабли веры: Судоходство в духовной жиз-
ни древней Украины» (1997 р.) та «Судноплав-
ство у духовності давньої України» (2001 р.).
Також Г.І. Шаповалов займається видавни-
чою діяльністю. З 1991 р. музеєм спільно з істо-
ричним факультетом Запорізького національ-
ного університету видається фахове видання
«Старожитності степового Причорномор’я та
Криму», у якому Г.І. Шаповалов є засновником
і постійним членом редакційної колегії. Водно-
час з 2001 р. він є відповідальним редактором
науково-теоретичного щорічника «Музейний
вісник», який видається Департаментом куль-
тури, туризму, національностей і релігій обл-
держадміністрації та краєзнавчим музеєм.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2015, № 3144
Окрім цього, Г.І. Шаповалов є талановитим
популяризатором історії та археології. Він по-
стійно виступає на телебаченні, радіо, в місце-
вій пресі. Без його активної участі не органі-
зується і не проходить жодна наукова конфе-
ренція в м. Запоріжжя. Там, де з’являється ця
чемна, спокійна, вихована людина, завжди па-
нують науковий пошук, доброзичливість і пра-
цьовитість. З впевненістю можна сказати, що
знахідки та відкриття Г.І. Шаповалова будуть
вивчатися ще не одним поколінням фахівців.
Плідна різнобічна діяльність ювіляра від-
значена численними нагородами. В 1995 р. він
першим в області був відзначений премією
ім. Я.П. Новицького обласного відділення Фон-
ду культури України за особистий внесок у роз-
виток музейної справи та за пропаганду творчих
доробок музею в галузі краєзнавства, етногра-
фії, народної творчості й археології Запорізького
краю. У 2003 р. Запорізький обласний краєзнав-
чий музей визнано одним із найкращих у країні,
а Г.І. Шаповалов був нагороджений Дипломом
Міністерства культури і мистецтв України як
«кращий директор музею обласного підпоряд-
кування». У 2004 р. він став першим лауреатом
премії обласної державної адміністрації за до-
сягнення у розвитку культури Запорізького краю
у номінації «За досягнення у розвитку музейної
справи». Г.І. Шаповалов отримав Подяку Пре-
зидента України та Подяку Кабінету Міністрів
України. У 2005 р. він одержав «Почесну відзна-
ку» Міністерства культури та мистецтв України.
Такий вагомий доробок не міг здійснитися
без допомоги родини, без міцного тилу, яким
стала його дружина Людмила Ігорівна. Як жар-
тівливо каже ювіляр, це його найкраща знахід-
ка в житті.
Усі друзі, колеги й учні шановного ювіля-
ра щиро зичать йому міцного козацького за-
порізького здоров’я, наукового натхнення та
багато років плідної і цікавої праці. Вітаючи
Георгія Івановича Шаповалова зі славетним
ювілеєм, хочеться побажати йому зберегти ду-
шевну молодість ще на довгі роки, щоб далі
розквітав його талант, щоб він працював на ко-
ристь країни та Запоріжжя.
С.Ж. ПУСТОВАЛОВ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196002 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:23:38Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пустовалов, С.Ж. 2023-12-08T15:38:03Z 2023-12-08T15:38:03Z 2015 До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова / С.Ж. Пустовалов // Археологія. — 2015. — №. 3. — С. 141-144. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196002 Місто Запоріжжя завжди цікавило багатьох видатних істориків, археологів, краєзнавців своїм
 славетним минулим. Наукова діяльність Дмитра
 Івановича Яворницького, Якова Павловича Новицького, Романа Олександровича Юри,
 Олександра Всеволодовича Бодянського, Дмитра
 Яковича Телегіна найтісніше була пов’язана
 з м. Запоріжжя. Сьогодні справу вивчення Запорізького краю гідно очолює і продовжує відомий учений Георгій Іванович Шаповалов — директор Запорізького краєзнавчого музею, історик, археолог, професор, людина, відома далеко за межами України. Різнобічність інтересів,
 талант, ентузіазм і щирість є характерними рисами цієї непересічної особистості. 27 червня
 2015 р. Г.І. Шаповалову виповнилося 70 років. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова Article published earlier |
| spellingShingle | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова Пустовалов, С.Ж. Хроніка |
| title | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова |
| title_full | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова |
| title_fullStr | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова |
| title_full_unstemmed | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова |
| title_short | До 70-річного ювілею Георгія Івановича Шаповалова |
| title_sort | до 70-річного ювілею георгія івановича шаповалова |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196002 |
| work_keys_str_mv | AT pustovalovsž do70ríčnogoûvíleûgeorgíâívanovičašapovalova |