Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести
У статті1
 надано контекстно-семантичний аналіз випадків застосування слів ‘золото’ zaraniia- (101 раз) та
 ‘срібло’ ərəzata- (12 випадків) у корпусі Авести (Ясна,
 Яшти, Відевдат, Аогемадаеча тощо). Контекстуальне
 коло цих згадок сходить до концептосфери Іншого сві...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196007 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести / Г.В. Вертієнко / Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 29–37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860119468780290048 |
|---|---|
| author | Вертієнко, Г.В. |
| author_facet | Вертієнко, Г.В. |
| citation_txt | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести / Г.В. Вертієнко / Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 29–37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У статті1
надано контекстно-семантичний аналіз випадків застосування слів ‘золото’ zaraniia- (101 раз) та
‘срібло’ ərəzata- (12 випадків) у корпусі Авести (Ясна,
Яшти, Відевдат, Аогемадаеча тощо). Контекстуальне
коло цих згадок сходить до концептосфери Іншого світу,
його об’єктів і мешканців, якими були і померлі. Срібло
долучається до золота в авестійських текстах більш
пізньої стадії та пехлевійських творах.
В статье представлен контекстно-семантический анализ случаев применения лексем ‘золото’ (zaraniia-) и ‘серебро’ (ərəzata-) в корпусе авестийских источников (Ясна, Яшты, Видевдат, Аогемадаеча и др.). ‘Золото’ употребляется в Авесте 101 раз. ‘Серебро’ имеет лишь 12 случаев применения, при этом, данный металл всегда контекстуально связан с золотом. Серебро имеет семантическую связь с акватической сферой. Золото является материалом,
из которого, по текстам, изготовлены одеяния нескольких божеств (Вайю, Аредви Суры (частично)). Золотые или
украшенные золотом атрибуты или орудия имеет ряд богов и героев (Йима, Митра, Веретрагна, Тиштрия, Сраоша). В мифе о Йиме божественные орудия, золотая сувра и позолоченная аштра, наделены репродуктивными
свойствами и помогают создать первое царство (Видевдат 2.6—38). Этот идеальный мифический мир превращается в мир потусторонний. Комплекс семантических признаков указывает, что золото имеет непосредственное
отношение к Иному миру, куда попадают души праведных умерших, где они получают золотые места, золотую
или серебряную одежды (Видевдат 19.31—32; Aog. 12, 17). Эти же представления отображены и в пехлевийских
произведениях. Тот факт, что к золоту добавляются серебро и другие «цвета», может свидетельствовать о расширении спектра ценных металлов и проникновения их в сферу заупокойных представлений. В трактате Аогемадаеча
(84) серебро-золото (метафора богатства) вместе со скотом, лошадьми и храбростью, включено в систему понятий,
относящихся к танатологической концептосфере дозороастрийских представлений древнеиранских племен.
An overview and contextual-semantic analysis of the cases of usage the lexeme ‘gold’ (zaraniia-) and ‘silver’ (ərəzata-) in
corpus of Avestan sources (Yasna, Yashts, Videvdat, Aogəmadaēca, etc.) are provided in the article. ‘Gold’ is used in the
Avesta 101 times. ‘Silver’ — only 12 uses, while this metal is always contextually linked with gold. Silver has a semantic
connection with the aquatic sphere. Gold is the material from which, according to the texts, the garments of several deities
are made (Vayu, Aredvi Sura (partially)). Gold attributes or decorated with this metal tools have a number of gods and
heroes (Yima, Mithra, Verethragna, Tishtria, Sraosha) are made completely or partially from it. In the myth of Yima, the
divine instruments, the golden suβrā and gilded aštrā, are endowed with reproductive features and help to create the first
kingdom (Videvdat 2.6—38). This ideal mythical world turns into the Afterworld. A set of semantic attributes show that gold
is directly related to the Otherworld, where the souls of the righteous deceased receive gold places, golden or silver clothes
(Videvdat 19.31—32; Aog. 12, 17). The fact that silver and other «colors» are added to gold may indicate the expansion of
the spectrum of precious metals and their penetration into the sphere of funeral beliefs. In the treatise of Aogəmadaēca (84),
silver-gold (a metaphor of wealth), along with cattle, horses and bravery, is included in the system of concepts related to the
Thanatological worldview of the pre-Zoroastrian representations of ancient Iranian tribes.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 29
© Г. В. ВЕРТІЄНКО , 2021
* ВЕРТІЄНКО Ганна Володимирівна — кандидатка
історичних наук, наукова співробітниця Інституту
сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України,
orcID 0000-0002-2104-0058, vertana77@gmail.com
Г. В. Вертiєнко *
КОШТОВНI МЕТАЛИ У СВIТОГЛЯДНIЙ СИСТЕМI
ДАВНIХ IРАНОМОВНИХ НАРОДIВ ЗА ТЕКСТАМИ АВЕСТИ 1
УДК [140.8:549.282/283](=11/=2) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.029
У статті1 надано контекстно-семантичний аналіз ви-
падків застосування слів ‘золото’ zaraniia- (101 раз) та
‘срібло’ ərəzata- (12 випадків) у корпусі Авести (Ясна,
Яшти, Відевдат, Аогемадаеча тощо). Контекстуальне
коло цих згадок сходить до концептосфери Іншого світу,
його об’єктів і мешканців, якими були і померлі. Срібло
долучається до золота в авестійських текстах більш
пізньої стадії та пехлевійських творах.
К л ю ч о в і с л о в а: Авеста, Ясна, Яшти, Відевдат,
Аогемадаеча, лексика, золото, срібло.
Звернення до заявленої тематики обумовле-
но намаганням зрозуміти значення, яке могли
вкладати як осілі іранські народи, так і ірано-
мовні кочовики Євразійського степу, у багато
прикрашений одяг та інвентар, який супро-
воджував їхні поховання. Для вирішення цьо-
го кола питань, вважаємо, доцільно долучи-
ти наступні давньоіранські релігійні письмо-
ві джерела: Ясна, Яшти, Відевдат, Аогемадаеча
(Aogemadaēca = Aog.).
Загалом, питання значення золота у світо-
сприйнятті номадів Євразійського степу доби
раннього залізного віку та його ролі в поховаль-
ному обряді (рис. 1—3) було предметом розду-
мів кількох поколінь скіфологів 2. На сьогодні,
вималювалося кілька аспектів, в межах яких
розумілася ця проблема: солярна семантика;
втілення соціального статусу та божественної
сутності знатного померлого; зв’язок з іран-
ським концептом ‘благодаті’ (ав. xvarənah-);
втілення образу бога Мітри в золотому вбран-
ні представників кочової еліти (напр.: Акишев
К., Акишев А. 1981, с. 144—153; Акишев 1981,
1 Стаття підготована за матеріалами доповіді, прого-
лошеної на Щорічній науково-практичній конфе-
ренції Національного музею історії України 28—29
листопада 2019 р.
2 Щодо місця коштовних металів в економіці Скіфії
див.: Гаврилюк 2013, с. 496—501; 674, прил. 5.2, № 6.
с. 54—64; Литвинский 1982, с. 34—44; Бессоно-
ва 1983, с. 13—24: Акишев 1984; Лелеков 1987,
с. 25—31; Гуляев, Савченко 1999, с. 151—160;
Гуляев 2010, с. 107—128). Стосовно ролі, яке
могло грати срібло у кочовиків, влучно зазна-
чила О. В. Переводчікова, яка наголосила, що
«этому белому металлу отводилась своя роль,
еще не исследованная» (Переводчикова, Фир-
сов 2019, с. 352).
Кілька слів відносно етимології цих ко-
штовних металів. Від і.-є. основи *g[h]el — ‘жов-
тий’, якій в санскр. відповідає hari-, а в авест.
zairi-, походить слово zaraniia- ‘золото’ (Гам-
крелидзе, Иванов 1984, с. 714; Blažek 2017,
p. 267—269). При цьому, в авестійських текстах
слід звертати увагу, де саме вживається лексе-
ма zairi- яка має ту ж етимологію, що й лексе-
ма zaraniia-, але має значення ‘жовтий, жовто-
зелений’ (59 випадків в Авесті). На жаль, в пе-
рекладах авестійських текстів це не завжди
передається. Сумарно ‘золото’ zaraniia- вжива-
ється в Авесті 101 раз: у 10 випадках як імен-
ник, у 51 — як прикметник і у 40 — як імен-
ник у компаундах кількох типів (пор.: Doctor
2004, p. 300—301) (див.: Додаток). Наступний
коштовний метал ərəzata- ‘срібло’ (Bartholo-
mae 1904, Kol. 352) виводять з і.-є. основи
*ar(e)ĝ- ‘бути світлим, білим, блискучим’
(Pokorny 1959, S. 64—65; Bailey 1979, p. 25; Рас-
торгуева, Эдельман 2000, c. 231). В порівнянні
з золотом цей метал має набагато меншу часто-
ту вживання (12 випадків: Яшт 5.129 =17.14 =
Aog. 84, Відевдат 14.11(2) — як іменник; Ясна
10.17, Яшт 10.125, Відевдат 7.75 — як прикмет-
ник; Яшт 10.112, Відевдат 8.88, Aog. 17 — як
складова компаундів) і до того ж він завжди
контекстуально пов’язаний з золотом.
Якщо базуватися суто на авестійських джере-
лах, то ми не побачимо, щоб золото згадувалося
чи то в контексті сонця, чи то хварени. Сонце,
хварена та Мітра присутні в Яшті 6, але згадки
про золото в ньому немає. За текстами Авести
повністю золоте вбрання має лише покровитель
воїнів і бог смерті Вайу за Яштом 15.57:
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 130
«Вайу злато-шапкового вшановуємо,
Вайу злато-коронного вшановуємо,
Вайу злато-гривневого вшановуємо,
Вайу злато-колісничного вшановуємо,
Вайу злато-колісного вшановуємо,
Вайу злато-збройного вшановуємо,
Вайу злато-вбраного вшановуємо,
Вайу злато-взутого вшановуємо,
Вайу злато-оперезаного вшановуємо»
(Яшт 15.57; Вертієнко 2019, с. 67).
Акватична 3 богиня Аредві також має золо-
ті елементи у своєму наряді (Яшт 5.64, 78, 123,
126, 127,128 — див. Табл.), що може мати на-
ступне тлумачення: її води течуть з гори Хукар’ї
(Яшт 5.96 = 121), яка є золотою і саме тому,
можливо, вони набувають її якісної ознаки 4.
Зауважимо, що атрибутивний бобровий одяг
Аредві лише тільки порівнюється з блиском
срібла-золота:
«Хутро споглядачу блищить
(ніби) усіяне сріблом (і) золотом» 5
(Яшт 5.129; переклад за: Kotwal,
Hintze 2008, S. 271 (E1, fol. 210v)).
Цілком можливо, що цією метафорою,
окрім вказівки на блиск, хотіли також підкрес-
лити й коштовність одягу цієї богині, але це
жодним чином не вказує, що її одяг є з суціль-
ного золота, як у випадку з Вайу.
Отже, можна зробити висновок, що зо-
лотий одяг має лише бог смерті Вайу і мен-
шою мірою акватична Аредві. Взагалі, золото
є невід’ємною складовою Ідеального світу та
тісно пов’язане з концептом сакральної чисто-
ти. Коли в джерелах надається опис вшануван-
ня богами чи героями, того ж Вайу, то оточу-
ючій антураж є винятково золотим — золоте
3 Зазначимо, що arəduuī-, sūra- та anāhita- є трьома
епітетами цієї богині, але питання, чому в цьому пе-
рерахуванні пропущено епітет, пов’язаний саме з
водою, залишається відкритим.
4 Золотоносні водоймища та ріки згадуються в Авесті,
як пов’язані з горами, що сягають Верхнього світу
(Яшт 19.67; Vishtasp Yasht (Vyt.) 4; nyāyišn (ny) 1.8;
Яшт 5.96 = 121 = Яшт 12.24 (‘золота’ гора Хукарья);
Яшт 10.13 (верхівки Хари, прикрашені ‘золотом’);
Яшт 15.15c-d (Хукарья вся ‘золота’)).
5 Переклад I. М. Стеблін-Каменського: «[…] чтобы
смотрящему казалось она покрыта золотом и по-
лной серебром» (Авеста 1997, с. 198). Пор. переклади
В. С. Соколової: «[…] шкурки ослепляют смотряще-
го обилием серебра и золота» (Соколова 2005, с. 155),
Н. Еттінгера: «[…] strahlen die Pelze auf die Betrachter
in Fülle Silber (und) Gold» (oettinger 1983, S. 124) та
П. О. Шерве: «(Then her) furs shine (in the eyes) of the
beholder on account *of the wealth of silver and gold»
(Skjærvø 2006, p. 81).
місце, золота подушка та золотий килим (Яшт
15.2 = 7, 11, 15e-i, 19, 23, 27, 31, 35, 39) 6. Воху-
Мана, Ахура Мазда, Амеша Спента та правед-
ні душі у Потойбіччі мають зроблені з золота
т.зв. ‘місця’ (Відевдат 19.31—32; Aog. 12; Яшт
17.9 7). Згадки, що Воху-Мана має золоте місце
в Іншому світі, є і в пехлевійських творах (зо-
крема, Занд-і Хуртак Авестак 160, Арда Віраз
Намаг 11.2).
У середньоперському трактаті Аогемадаеча,
який містить 29 авестійських цитат, з комен-
тарями пазендською, пехлеві та санскритом
(JamaspAsa 1982), в §17 вказується, що помер-
лий перебуваючи в Іншому світі прикрашений
різними кольорами:
«Чи то в срібло прикрашений,
чи то в золото прикрашений,
чи то в інші кольори»
(Aog. § 17; переклад за:
JamaspAsa 1982, p. 170).
У пехлевійських та санскритських пояснен-
нях до цього місця вказано, що Воху-Мана та
Амеша Спента надають душам померлих зо-
лотий одяг та золоті трони (JamaspAsa 1982,
p. 58). Також, за іншим пехлевійським твором
Арда Віраз Намаг 12.9, душі праведних мають в
Іншому світі одяг, прикрашений золотом і срі-
блом 8. Характерно, що за пехлевійським Вели-
ким Бундахішном 3.4, бог смерті Вайу набуває
більш розширеного спектру забарвлення ніж в
Авесті, де окрім вже відомого за Яштом 15.57
золота, додається срібло та різні кольори, що
перегукуються з §17 Аогемадаеча.
За Яштом 17.14 дари (данина?) срібла і зо-
лота надходять до душ праведників за сприян-
ня богині Аші (Правди) у Верхньому світі. В
§84 трактату Аогемадаеча срібло-золото згаду-
ються знову в контексті, прямо пов’язаному з
Потойбіччям:
«В тлін (зійде) худоба, в тлін коні,
в тлін срібло (і) золото,
в тлін люди відважні»
(Aog. §84; переклад за:
JamaspAsa 1982, p. 135).
Коштовні метали в цьому пасажі можуть ви-
ступати метафорою багатства/добробуту. Мож-
на припустити, що наведений перелік «тлін-
6 При описі мешканців Іншого світу є згадка прикрас,
що прикрашені золотом в Яшті 17.10.
7 Йде мова лише про ніжки тронів.
8 Див.: Чунакова, 2001, с. 105, і подальшу традицію, зо-
крема, новоперську версію: Колесников, 2012, с. 415.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 31
Рис. 1. Золоті аплікації горита у скіфському похован-
ні, к. Соболєва Могила, IV ст. до н. е. (за: reeder 2001,
p. 56, fig. 13)
Fig. 1. Golden applications of gorytos in a Scythian burial,
Soboleva Mohyla barrow, IV c. Bc (after: reeder 2001,
p. 56, fig. 13)
них» речей відтворює певні ціннісні світогляд-
ні орієнтири соціуму, до якого були спрямовані
ідеї зороастризму. В коментарях до цього місця
сказано, що лише праведник-зороастрієць не
зійде в порох, що, відповідно, може свідчити
про протиставлення доктрини зороастрійської
релігії установкам традиційного іранського
суспільства, для яких згадані «нетлінні» блага
(худоба, коні, дорогоцінні метали, хоробрість)
включені в есхатологічну концептосферу.
Перед тим, як перейти до золотої атрибути-
ки богів, хотілося окремо акцентувати на ство-
ренні ідеально-міфічного світу Йімою золотим
знаряддям суврою та аштрою, прикрашеною
золотом 9 (Відевдат 2.6 (‘золота’ сувра та аш-
тра прикрашена золотом), 10 = 14 =18 (‘золо-
та’ сувра), 30 = 38 (‘золота’ сувра)). Тобто, ак-
центуємо увагу на репродуктивній активності
золота.
До повної картини золотого Вайу (який
має золотий одяг і антураж) ще додається зо-
лота зброя та золота колісниця з золотими ко-
лесами (див. переклад Яшта 15.57 вище). Ще
одним богом, який має золоту колісницю, але
з одним колесом, є Мітра (Яшт 10.124, 136).
У четвірки, запряженій в його колісницю, ко-
пита золоті попереду та срібні позаду (Яшт
10.125), що, ймовірно, вказує на денний та
нічний шлях Мітри, бога, який «ніколи не
спить» (Яшт 10.12) і підкреслює його лемі-
нальну позицію між місяцем та сонцем (Яшт
6.5). Саме це, на нашу думку, і спричинило
набуття ним атрибутивних епітетів ‘срібно-
дротикового’ та ‘золото-оточеного’ (ərəzatō.
fraṣ̌nəm і zaraniiō.vārəөmanəm), до складу яких
входить як срібло, так і золото (Яшт 10.112) 10.
9 Варіанти перекладів цих слів див.: Вертиенко 2014,
с. 55—62.
10 Пор. інші варіанти перекладу: «des Fr. von Silber ist,
des Brustwehr von Gold ist» (Bartholomae 1904, Kol.
352, 1679); «whose pike is of silver, whose armour is of
Ми розуміємо ці епітети метафорично як вка-
зівку на промені сонця, як, наприклад, роз-
глядається й увесь його збройний арсенал
(cantera 2017, p. 30), що концентрується на
цій колісниці (Яшт 10.128—132). Його харак-
терна зброя — бронзова ваджра є ‘золочена’
gold» (Gershevitch 1959, p. 129); «с серебряным ко-
пьем (?) и с золотым щитом» (Соколова 2005, с. 323);
«à la tiare d’argent et à la cuirasse d’or» (Pirart 2006,
p. 147).
Таблиця 1. Золоті елементи в одязі богині Аредві за Яштом 5
Table 1. Golden elements in the clothes of goddess Aredvi after Yasht 5
№ Джерело Транслітерація Переклад
1 Яшт 5.64 aoϑra paitišmuxta zaraniiō.uruuīxṣ̌na взула з золотими стрічками взуття
2 Яшт 5.78 zaraniia aoϑra paitišmuxta
yā vīspō.pīsa
золотом взуття її все прикрашене
3 Яшт 5.123 zaranaēnəm paiti.dānəm з золотим серпанком
4 Яшт 5.126 aδkəm vaŋhānəm pouru.paxštəm
zaranaēnəm
в халаті з довгими рукавами багато-складчастому,
золотому
5 Яшт 5.127 frā.gaoṣ̌āuuara sīspəmna caϑru.karana
zaranaēni
сережки демонструє чотирьохгранні золоті
6 Яшт 5.128 pusąm … satō.straŋhąm zaranaēnīm корону... стозіркову, золоту
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 132
(Яшт 10.96=132), а стріли мають ‘злато-пащі’
наконечники (Яшт 10.129) (див.: Вертієнко
2018, с. 108).
Наступні два божества мають золоті еле-
менти лише у своїх інкарнаціях. Бог війни та
перемоги Веретрагна в одному зі своїх антро-
поморфних втілень (vīrahe 11 kəhrpa raēuuatō —
‘в подобі Воїна сяючого’) має коротку клинко-
ву зброю karəta- (ніж або кинджал), що лише
11 В. І. Абаєв помилково вказує, що тут використано
слово nar- (Абаев 1985, с. 15).
Рис. 3. Золоті аплікації одягу у парному похованні уюкцької культури ранньос-
кіфського часу, курган Аржан 2, поховання 5, VII ст. до н. е., Тува (за: Čugunov,
Parzinger, nagler 2010, S. 36, Abb. 46)
Fig. 3. Golden applications of dress in the paired burial of the Uyuk culture of the early
Scythian time, Arzhan 2 barrow, burial no. 5, VII c. Bc, Tuva (after: Čugunov, Parzinger,
nagler 2010, S. 36, Abb. 46)
Рис. 2. Золоті гривна та бляшки головного вбрання у cакському жіночому похован-
ні, V ст. до н. е., мог. Таксай 1, курган 6, поховання 3, Казахстан (за: Золото власте-
линов 2018, с. 137)
Fig. 2. Golden hryvna and plaques of the headdress in the Saka women’s burial, V c. Bc., Taksai 1
necropolis, barrow no. 6, burial no. 3, Kazakhstan (after: Zoloto vlastelinov 2018, p. 137)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 33
оздоблена золотом та ‘зовні вся прикраше-
на’ (Яшт 14.27; переклад див.: Вертієнко 2015,
с. 52; прим. 76—79). Це ж божество, однак вже
в зооморфних втіленнях Бика та Коня, має ‘зо-
лоті’ роги (Яшт 14.7) або ‘золоту’ вузду (Яшт
14.9) відповідно. В тих самих інкарнаціях і ті
самі золоті атрибути має й Тіштрія (Яшт 8.16
(‘золоті’ роги), 18 = 20, 26, 30, 46 (‘золота’ вуз-
да); Відевдат 19.37 (‘золоті’ роги)).
Неможливо було б уявити ритуальну сферу
без залучення таких металів, як золото та срі-
бло. Такий ритуал, як приготування священ-
ного напою хаоми включає маніпуляції із сріб-
ним і золотим посудом (Ясна 10.17). Також
золото додається в воду при клятві (Відевдат
4.54—55). Срібло та золото виступають платою
(жертвою), яка за Відевдатом 14.11 в символіч-
ному аспекті має характер відновлення зруй-
нованого космічного порядку (інтерполяція на
міф про Йіму) (Крюкова 2012, с. 175). В сис-
темі цінностей матеріалів срібло завжди посту-
пається золоту (Ясна 10.17; Яшт 10.125; Відев-
дат 7.74—75, 8.87—88), а ті випадки, де спочат-
ку згадується срібло, а потім золото, скоріше
за все, пояснюються тим, що йде порядок пе-
релічення від менш до більш цінного (Яшт
5.129 = 17.14 = Aog. 84; Яшт 10.112; Відевдат
14.11). В ритуальній сфері це проявилося в
тому, що срібло більше ніж золото потребува-
ло зусиль при очищувальних обрядах (Видев-
дат 7.73—75).
Попри зороастрійський характер авестій-
ських джерел, вони подекуди зберегли вказів-
ки на базові давньоіранські уявлення про цін-
нісні орієнтири (худоба–коні–срібло-золото–
відважність), а також на їхню надзвичайну
важливість для померлого через «нетлінну»
природу. Це, з одного боку, може пояснити
причину наявності худоби, коней та коштов-
них металів у похованнях іраномовних кочів-
Додаток. ‘Золото’ та ‘срібло’ в авестійських текстах
Appendix. ‘Gold’ and ‘silver’ in the Avestan texts
№ Джерело Транслітерація
1*12 Ясна 10.17 ərəzataēna haca tašta zaranaēnəm aoi taxṣ̌e
2 Ясна 57.27 sruuaēna aēṣ̌ąm safåŋhō zaraniia paiti.ϑβarštåŋhō
3 Яшт 5.64 nizəṇga aoϑra paitišmuxta zaraniiō.uruuīxṣ̌na
4 Яшт 5.78 zaraniia aoϑra paitišmuxta yā vīspō.pīsa
5 Яшт 5.96b 13 yazāi hukairīm barəzō vīspō.vahməm zaranaēnəm
6 Яшт 5.121b = Яшт 5.96b
7 Яшт 5.123 zaranaēnəm paiti dānəm vaŋuhi hištaite dražimnō
8 Яшт 5.126 aδkəm vaŋhānəm pouru paxštəm zaranaēnəm
9 Яшт 5.127 caϑru.karana zaranaēni minum barat̰ huuāzāta
10 Яшт 5.128 satō.straŋhąm zaranaēnīm ašta.kaoždąm
11* Яшт 5.129 brāzəṇta frə̄na ərəzatəm zaranim
12 Яшт 8.16 gəuš kəhrpa zaraniiō.sruuahe
13 Яшт 8.18h aspahe kəhrpa auruṣ̌ahe […] zaraniiō.aiβiδānahe
14,
15—17
Яшт 8.20g, 26g 14, 30g,
46i
= Яшт 8, 18h
18 Яшт 10.13 hū yat̰ auruuat̰ aspahe yō paoiriiō zaraniiō.pīsō
19 Яшт 10.47 yim frasrūtəm zaranimnəm pərəϑu.safåŋhō vazəṇti
20 Яшт 10.96d-e vazrəm… zarōiš aiiaŋhō […] zaraniiehe
21* Яшт 10.112 ərəzatō.fraṣ̌nəm zaraniiō.vārəϑmanəm
22 Яшт 10.124 vāṣ̌əm […] vīspō.paēsəm zaranaēnəm
23* Яшт 10.125 tē para.safåŋhō zaranaēna paiti.šmuxta
āat̰ hē apara ərəzataēna
24 Яшт 10.129 iṣ̌unąm kahrkāsō.parnanąm zaraniiō.zafrąm
25 Яшт 10.132f-g = Яшт 10.96d-e
26 Яшт 10.136 yūxta vāṣ̌a ϑaṇjasåṇte aēuua caxra zaranaēna
27 Яшт 11А.26 = Ясна 57.27
28 Яшт 12.24 upa hukairīm barəzō vīspōuuaməm zaranaēnəm
29 Яшт 14.7 gəuš kəhrpa arṣ̌ānahe srīrahe zaraniiō.sruuahe
30 Яшт 14.9 = Яшт 8, 18
31 Яшт 14.27 karətəm zaraniiō.saorəm frapixštəm vīspō.paēsaŋhəm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 134
№ Джерело Транслітерація
32 Яшт 14.33f yim baraiti kahrkāsō zarənumainiš
33
34
35
Яшт 15.2е,
2f,
2g
zaranaēne paiti gātuuō
zaranaēne paiti fraspāiti
zaranaēne paiti upastərəne
36—41 Яшт 15.7, 11c-e = Яшт 15.2e-g
42 Яшт 15.15c-d hukairiiāt̰ haca barəzaŋhat̰ vīspō.bāmiiāt̰ zaranaēnāt̰
43—54 Яшт 15.15e-g,
19e-g, 23e-g, 27e-g
= Яшт 15.2e-g
55—57 Яшт 15.31f-h = Яшт 15.2e-g
58—63 Яшт 15.35d-f, 39d-f = Яшт 15.2e-g
64
65
66
67
68
69
70
71
72
Яшт 15.57e,
57f,
57g,
57h,
57i,
57j,
57k,
57l,
57m
vaēm zaraniiō.xaoδəm yazamaide
vaēm zaraniiō.pusəm yazamaide
vaēm zaraniiō.minəm yazamaide
vaēm zaraniiō.vāṣ̌əm yazamaide
vaēm zaraniiō.caxrəm yazamaide
vaēm zaraniiō.zaēm yazamaide
vaēm zaraniiō.vastrəm yazamaide
vaēm zaraniiō.aoϑrəm yazamaide
vaēm zaraniiō.aiβiiåŋhanəm
73 Яшт 16.13h = Яшт 14.33f
74 Яшт 17.9 hukərəta barəziš hauuaṇtō zaraniiapaxšta pāδåŋhō
75 Яшт 17.10 caϑru.karana minuca zaraniiō.pisi
76* Яшт 17.14 aēṣ̌ąm ərəzatəm zaranim nibərəϑi ābərəta baraiti
77 Яшт 19.41 janat̰ zaraniiō.pusəm hitāspəm
78* Яшт 19.67 uruuaδca pouru vāstra ərəzica zarənumatica
79, 80 Відевдат 2.6 suβrąm zaranaēnīm aštrąmca zaraniiō.paēsīm
81 Відевдат 2.10e hō imąm ząm aiβiṣ̌uuat̰ suβriia zaranaēniia
82, 83 Відевдат 2.14e 15, 18e = Відевдат 2.10e
84 Відевдат 2.30h aiβica tē varəfṣ̌uua suβriia zaranaēniia
85 Відевдат 2.38h = Відевдат 2.30h
86 Відевдат 4.54c āpəm saokəṇtauuaitīm zaraniiāuuaitīm vīϑušauuaitīm
87 Відевдат 4.55b = Відевдат 4.54c
88* Відевдат 7.74e,
75a
kuua aēuua yezi aŋhat̰ zarənaēniš
āat̰ yezi aŋhat ̰ərəzataēniš
89* Відевдат 8.87b,
88b
yō ātrəm pisrat̰ haca zaraniiō.saēpāt ̰
yō ātrəm pisrat̰ haca ərəzatō.saēpāt̰
90* Відевдат 14.11b-c hakərət̰ ərəzatəm hakərət̰ zaranim
91* Відевдат 14.11f,
11k
yauuat̰ ərəzatəm
yauuat̰ zaranim
92 Відевдат 19.31 vohu manō haca gātuuō zaraniiō.kərətō
93 Відевдат 19.32 auui gātuuō zaraniiō.kərətō
94 Відевдат 19.37 tištrīm stārəm […] gəuš kəhrpa zaraniiō.srauuahe
95 nyāyišn 1.8 zaranumaṇtəm sūrəm yazamaide
96
97
Vishtasp Yasht 4 16 yaϑa āϑrəm zaranumaṇtəm bauuāhi
yaϑa yat̰ asti zaranumatō mašiiānahe
98 Afrin i Zaratst 4 17 yaϑa zarōnəm maṣ̌iiānąm
99 Aogemadaēca 12 18 usəhištat̰ vohu manō haca gātuuō zaraniiō.kərətō
100* Aogemadaēca 17 yaϑa vā ərəzatō.paiϑi yaϑa vā zaraniiō.paiϑi
101* Aogemadaēca 84 pąsnuš ərəzatəm zaranim
12 Позначка * вказує, що у джерелі згадано обидва коштовні метали.
13 У випадках вживання слова в рефренах, надано конкретизацію із застосуванням буквеної
нумерації рядків за http://titus.uni-frankfurt.de/texte/etcs/iran/airan/avesta/avest.htm.
14 Не враховано в: Doctor 2004, p. 301.
15 Не враховано в: Doctor 2004, p. 301.
16 Це джерело не враховане в: Doctor 2004, passim.
17 Це джерело не враховане в: Doctor 2004, passim.
18 Це джерело не враховане в: Doctor 2004, passim.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 35
ників. З іншого боку, контекстуальне вико-
ристання лексем zaraniia- та ərəzata- стійко
пов’язане зі сферою Іншого світу та атрибути-
кою його мешканців та божеств. Саме за допо-
могою божественного золотого знаряддя Йіма
створює перше царство — ідеальний світ, який
перетворюється на потойбічне місце перебу-
вання душ, що демонструє уявлення про існу-
вання у золота певних репродуктивних функ-
цій, необхідних для посмертної регенерації.
Абаев, В. И. 1985. Avestica. In: Ölberg, H. M. & Schmidt, G.
(eds). Sprachwissenschaftliche Forschungen. Festschrift für
Johann Knobloch. Zum 65. Geburtstag am 5. Januar 1984
dargebracht von Freunden und Kollegen. (Innsbrucker
Beiträge zur Kulturwissenschaft, 23). Innsbruck: Institut
für Sprachwissenschaft der Universität, p. 7-19.
Авеста 1997. Авеста в русских переводах (1861—1996);
Сост., общ. ред., примеч., справ. разд. И.В. Рака.
Санкт-Петербург: Журнал «Нева»; РХГИ.
Акишев, А. К. 1981. Костюм «золотого человека» и про-
блема катафрактрия. В: Худяков, Ю. С. (ред.). Воен-
ное дело древних племен Сибири и Центральной Азии.
Новосибирск: Издательство «Наука». Сибирское от-
деление, с. 54-64.
Акишев, А. К. 1984. Искусство и мифология саков. Алма-
Ата: Издательство «Наука» Казахской ССР.
Акишев, К. А., Акишев, А. К. 1981. К интерпретации сим-
волики иссыкского погребального обряда. В: Куль-
тура и искусство древнего Хорезма. Москва: Из-
дательство «Наука». Главная редакция восточной
литературы, с. 144-153.
Бессонова, С. С. 1983. Религиозные представления скифов.
Киев: Наукова думку.
Вертиенко, А. В. 2014. Младоавестийский термин aštrā- —
нарративный контекст и визуальный образ. В: Тара-
сенко, М. О. (ред.). Доісламський Близький Схід: істо-
рія, релігія, культура. К: Інститут сходознавства ім.
А. Ю. Кримського НАН України, с. 55-62.
Вертієнко, Г. В. 2015. «Хто серед безтілесних божеств
найбі льш озброєний?» (втілення Веретрагни за 14-м
Яштом). Археологія і давня історія України, 2 (15),
с. 48-54.
Вертієнко, Г. В. 2018. До питання про метал в Авесті. В:
Нємченко, І. В. (ред.). Стародавнє Причорномор’я,
Вип. XIІ, Одеса: Одеський національний універси-
тет імені І. І. Мечникова, с. 108-116.
Вертієнко, Г. В. 2019. ‘Золото’ в Яштах: до семантики об-
разу Вайу. Східний світ, 2, c. 63-80.
Гаврилюк, Н. А. 2013. Экономика степной Скифии. 2-е изд.
перераб. и дополн. Киев: Видавець Олег Філюк.
Гамкрелидзе, Т. В., Иванов, В. В. 1984. Индоевропейский
язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-
типологический анализ праязыка и протокультуры.
Т. 1—2. Тбилиси: Издательство Тбилисского уни-
верситета.
Гуляев, В. И. 2010. Золото в погребальном искусстве ски-
фов и их восточных соседей. В: Герасимов, М. М.
(ред.). Археология и палеоантропология Евразийских
степей и сопредельных территорий. Сборник научных
трудов, посвященный 60-летию доктора ист. наук
Л. Т. Яблонского. (Материалы и исследования по
археологии России, 13). Москва: Таус, с. 107-128.
Гуляев, В. И., Савченко, Е. И. 1999. К вопросу о роли зо-
лота в погребальном ритуале скифов. В: Мелюко-
ва, А.И., Мошкова, М. Г., Башилов В. А. (ред.). Ев-
разийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову: архивные
материалы, публикации, статьи. Москва: ИА РАН,
с. 151-160.
Золото властелинов казахских степей. 2018. Сеул:
Национальный научно-исследовательский Инсти-
тут культурного наследия Республики Корея.
Колесников, А. И. 2012. Сасанидский Иран: История и
культура. Санкт-Петербург: Нестор-История.
Крюкова, В. Ю. 2012. Восстановление утраченного мира
как искупительная жертва (Видевдат 14). Альбедиль,
М. Ф., Савинова, Д. Г. (ред.), Жертвоприношение в
архаике: атрибуция, назначение, цель. (Теория и ме-
тодология архаики, 5). Санкт-Петербург: МАЭ РАН,
с. 166-178.
Лелеков, Л. А. 1987. О символизме погребальных обла-
чений («золотые люди» скифо-сакского мира). В:
Мартынов, А. И., Молодин, В. И. (ред.). Скифо-
сибирский мир. Искусство и идеология. Новоси-
бирск: Издательство «Наука». Сибирское отделе-
ние, с. 25-31.
Литвинский, Б. А. 1982. «Золотые люди» в древних по-
гребениях Центральной Азии (опыт истолкования
в свете истории религии). Советская этнография, 4,
с. 34-44.
Переводчикова, Е. В., Фирсов, К. Б. 2019. О расположе-
нии коней в кургане Козёл. Археологія і давня історія
України, 2 (31), с. 349-354.
Расторгуева, B. c., Эдельман, Д. И. 2000. Этимологический
словарь иранских языков. Т. 1: a-ā. Москва: Наука.
Восточная литература РАН.
Соколова, В. С. 2005. Авеста. Опыт морфологической
транскрипции и перевод. Санкт-Петербург: Наука.
Чунакова, О. М. (пер.). 2001. Пехлевийская божественная
комедия. Книга о праведном Виразе (Арда Вирах намаг)
и другие тексты. (Памятники письменности Восто-
ка, cXXVI). Москва: Издательская фирма «Восточ-
ная литература» РАН.
Bailey, H. W. 1979. Dictionary of Khotan Saka. cambridge,
new York & Melbourne: cambridge University Press.
Bartholomae, chr. 1904. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg:
Karl. J. Truebner.
Blažek, V. 2017. Indo-European ‘Gold’ in Time and Space. Jour-
nal of Indo-European Studies, 45, nos. 3-4, p. 267-311.
cantera, A. 2017. Miϑra and the Sun: the role of Miϑra in
the Arrangement of the Avestan Liturgical calendar. In:
cantera A. & Ferrer-Losilla J. (eds). fərā aməṣ̌ā spəṇtā
gāθā gəuruuāin. Homenaje a Helmut Humbach en su 95º
aniversario. (Estudios Iranios y Turanio, no. 3). Girona,
Sociedad de Estudios Iranios y Turanios, p. 25-58.
Čugunov, K. V., Parzinger, H. & nagler, A. 2010. Der
skythenzeitliche Fürstenkurgan Aržan 2 in Tuva. Mainz am
rhein: Philipp von Zabern.
Doctor, r. 2004. The Avestā: A Lexico-Statistical Analysis (Direct
and Reverse Indexes, Hapax Legomena and Frequency
Counts). (Acta Iranica, T. 41). Leuven: Peeters.
Gershevitch, I. 1959. The Avestan Hymn to Mithra. cambridge:
cambridge University Press.
JamAspasa, K. M. 1982. Aogəmandaēčā a Zoroastrian Liturgy.
Vienna: Austrian Academy of Sciences Press.
oettinger, n. 1983. Untersuchungen zur avestischen Sprache am
Beispiel des Ardvīsūr-Yašt. München: Habilschrift.
Kotwal, F. K. & Hintze, A. 2008. The Khord a Avesta and Yašt
Codex E1. Facsimile Edition. (Iranica, 16). Wiesbaden:
Harrassowitz.
Pirart, É. 2006. Guerriers d’Iran. Traductions annotées des textes
avestiques du culte zoroastrien rendu aux dieux Tistriya,
Miθra et Vrθragna. Paris: Kubaba.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 136
А. В. Вертиенко
Кандидат исторических наук, научный сотрудник Института востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины,
ORCID 0000-0002-2104-0058, vertana77@gmail.com
ДРАГОЦЕННЫЕ МЕТАЛЛЫ В МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКОЙ СИСТЕМЕ
ДРЕВНИХ ИРАНОЯЗЫЧНЫХ НАРОДОВ ПО ТЕКСТАМ АВЕСТЫ
В статье представлен контекстно-семантический анализ случаев применения лексем ‘золото’ (zaraniia-) и ‘сере-
бро’ (ərəzata-) в корпусе авестийских источников (Ясна, Яшты, Видевдат, Аогемадаеча и др.). ‘Золото’ употребля-
ется в Авесте 101 раз. ‘Серебро’ имеет лишь 12 случаев применения, при этом, данный металл всегда контексту-
ально связан с золотом. Серебро имеет семантическую связь с акватической сферой. Золото является материалом,
из которого, по текстам, изготовлены одеяния нескольких божеств (Вайю, Аредви Суры (частично)). Золотые или
украшенные золотом атрибуты или орудия имеет ряд богов и героев (Йима, Митра, Веретрагна, Тиштрия, Сра-
оша). В мифе о Йиме божественные орудия, золотая сувра и позолоченная аштра, наделены репродуктивными
свойствами и помогают создать первое царство (Видевдат 2.6—38). Этот идеальный мифический мир превраща-
ется в мир потусторонний. Комплекс семантических признаков указывает, что золото имеет непосредственное
отношение к Иному миру, куда попадают души праведных умерших, где они получают золотые места, золотую
или серебряную одежды (Видевдат 19.31—32; Aog. 12, 17). Эти же представления отображены и в пехлевийских
произведениях. Тот факт, что к золоту добавляются серебро и другие «цвета», может свидетельствовать о расшире-
нии спектра ценных металлов и проникновения их в сферу заупокойных представлений. В трактате Аогемадаеча
(84) серебро-золото (метафора богатства) вместе со скотом, лошадьми и храбростью, включено в систему понятий,
относящихся к танатологической концептосфере дозороастрийских представлений древнеиранских племен.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Авеста, Ясна, Яшты, Видевдат, Аогемадаеча, лексика, золото, серебро.
Hanna V. Vertiienko
PhD (in History), Research Fellow at the A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies
of the National Academy of Sciences of Ukraine, ORCID 0000-0002-2104-0058, vertana77@gmail.com
PrEcIoUS METALS In THE WorLDVIEW SYSTEM
oF AncIEnT IrAnIAn-SPEAKInG PEoPLES on THE TEXTS oF AVESTA
An overview and contextual-semantic analysis of the cases of usage the lexeme ‘gold’ (zaraniia-) and ‘silver’ (ərəzata-) in
corpus of Avestan sources (Yasna, Yashts, Videvdat, Aogəmadaēca, etc.) are provided in the article. ‘Gold’ is used in the
Avesta 101 times. ‘Silver’ — only 12 uses, while this metal is always contextually linked with gold. Silver has a semantic
connection with the aquatic sphere. Gold is the material from which, according to the texts, the garments of several deities
are made (Vayu, Aredvi Sura (partially)). Gold attributes or decorated with this metal tools have a number of gods and
heroes (Yima, Mithra, Verethragna, Tishtria, Sraosha) are made completely or partially from it. In the myth of Yima, the
divine instruments, the golden suβrā and gilded aštrā, are endowed with reproductive features and help to create the first
kingdom (Videvdat 2.6—38). This ideal mythical world turns into the Afterworld. A set of semantic attributes show that gold
is directly related to the otherworld, where the souls of the righteous deceased receive gold places, golden or silver clothes
(Videvdat 19.31—32; Aog. 12, 17). The fact that silver and other «colors» are added to gold may indicate the expansion of
the spectrum of precious metals and their penetration into the sphere of funeral beliefs. In the treatise of Aogəmadaēca (84),
silver-gold (a metaphor of wealth), along with cattle, horses and bravery, is included in the system of concepts related to the
Thanatological worldview of the pre-Zoroastrian representations of ancient Iranian tribes.
K e y w o r d s: Avesta, Yasna, Yashts, Videvdat, Aogəmadaēca, lexica, gold, silver.
References
Abaev, V. I. 1985. Avestica. In: Ölberg, H. M. & Schmidt, G. (eds). Sprachwissenschaftliche Forschungen. Festschrift für Johann Kno-
bloch. Zum 65. Geburtstag am 5. Januar 1984 dargebracht von Freunden und Kollegen. (Innsbrucker Beiträge zur Kulturwissen-
schaft, 23). Innsbruck: Institut für Sprachwissenschaft der Universität, p. 7-19.
Avesta 1997. Avesta v russkikh perevodakh (1861-1996); Sost., obshch. red., primech., sprav. razd. I. V. raka. Sankt-Peterburg:
Zhurnal ‛neva’; rKHGI.
Akishev, A. K. 1981. Kostium ‛zolotogo cheloveka’ i problema katafraktriia. In: Khudiakov, Yu. S. (ed.). Voiennoie delo drevnikh
plemen Sibiri i Tsentralnoi Azii. novosibirsk: Izdatelstvo nauka. Sibirskoie otdeleniie, p. 54-64.
Pokorny, J. 1959. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch.
Bern & München: A. Francke.
reeder, E. D. (ed.) 2001. L’Or des Rois Scythes. Galeries
nationales du Grand-Palais, Paris, 25 septembre-
31 décembre 2001. Paris: réunion des Musées
nationaux.
Skjærvø, P. o. 2006. Introduction to Zoroastrianism. Harvard:
Harvard University.
Надійшла 15.11.2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 37
Akishev, A. K. 1984. Iskusstvo i mifologiia sakov. Alma-Ata: Izdatelstvo nauka Kazakhskoi SSr.
Akishev, K. A. & Akishev, A. K. 1981. K interpretatsii simvoliki issikskogo pogrebalnogo obriada. In: Kultura i iskusstvo drevnego
Khorezma. Moscow: Izdatelstvo nauka. Glavnaia redaktsiia vostochnoi literaturi, p. 144-153.
Bessonova, S. S. 1983. Religioznyie predstavleniia skifov. Kyiv: naukova dumka.
Vertiienko, A. V. 2014. Mladoavestiiskii termin aštrā- - narrativnyi kontekst i vizualnyi obraz. In: Tarasenko, M. o. (ed.). Doislam-
skii Blyzkii Skhid: istoriia, relihiia, kultura. Kyiv: Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Krymskoho nAn Ukraiiny, p. 55-62.
Vertiienko, H. V. 2015. ‛Khto sered beztilesnykh bozhestv naibilsh ozbroienyi?’ (vtilennia Veretrahni za 14-m Yashtom). Arkheolo-
hiia i davnia istoriia Ukraiiny, 2 (15), p. 48-54.
Vertiienko, H. V. 2018. Do pytannia pro metal v Avesti. In: nemchenko, I. V. (ed.). Starodavnie Prichornomoriia, Vyp. XII, ode-
sa: odeskii natsionalnyi universytet imeni I. I. Mechnikova, p. 108-116.
Vertiienko, H. V. 2019. ‘Zoloto v Yashtakh: do semantyky obrazu Vaiu. Shìdnij svìt, 2, p. 63-80.
Gavrilyuk, n. A. 2013. Ekonomika stepnoi Skifii. 2-e izd. pererab. i dopoln. Kyiv: Vydavets oleh Fіliuk.
Gamkrelidze, T. V. & Ivanov, V. V. 1984. Indoievropeiskii yazyk i indoievropeitsy. Rekonstruktsiia i istoriko-tipologicheskii analiz
praiazyka i protokultury. T. 1-2. Tbilisi: Izdatelstvo Tbilisskogo universiteta.
Guliaiev, V. I. 2010. Zoloto v pogrebalnom iskusstve skifov i ikh vostochnykh sosedei. In: Gerasimov, M. M. (ed.). Arkheologiia i
paleoantropologiia Evraziiskikh stepei i sopredelnykh territorii. Sbornik nauchnykh trudov, posviashchennyi 60-letiiu doktora ist.
nauk L. T. Yablonskogo. (Materialy i issledovaniia po arkheologii rossii, 13). Moscow: Taus, p. 107-128.
Guliaiev, V. I. & Savchenko, E. I. 1999. K voprosu o roli zolota v pogrebalnom rituale skifov. In: Meliukova, A. I., Moshkova,
M. G., Bashilov V. A. (eds). Evraziiskiie drevnosti. 100 let B. N. Grakovu: arkhivnyie materialy, publikatsii, stati. Moscow: IA
rAn, p. 151-160.
Zoloto vlastelinov kazakhskikh stepei. 2018. Seul: natsionalnyi nauchno-issledovatelskii Institut kulturnogo naslediia respubliki
Koreia.
Kolesnikov, A. I. 2012. Sasanidskii Iran: Istoriia i kultura. Sankt-Petersburg: nestor-Istoriia.
Kriukova, V. Yu. 2012. Vosstanovleniie utrachennogo mira kak iskupitelnaia zhertva (Videvdat 14). Albedil, M. F., Savinova,
D. G. (eds), Zhertvoprinosheniie v arkhaike: atributsiia, naznacheniie, tsel. (Teoriia i metodologiia arkhaiki, 5). Sankt-Peter-
burg: MAE rAn, p. 166-178.
Lelekov, L. A. 1987. o simvolizme pogrebalnykh oblachenii (‛zolotyie liudi’ skifo-sakskogo mira). In: Martynov, A. I., Molodin,
V. I. (eds). Skifo-sibirskii mir. Iskusstvo i ideologiia. novosibirsk: Izdatelstvo nauka. Sibirskoie otdeleniie, p. 25-31.
Litvinskii, B. A. 1982. ‛Zolotyie liudi’ v drevnikh pogrebeniiakh Tsentralnoi Azii (opyt istolkovaniia v svete istorii religii). Sovet-
skaia etnografiia, 4, p. 34-44.
Perevodchikova, E. V & Firsov, K. B. 2019. o raspolozhenii konei v kurgane Koziol. Arkheologіia і davnia іstorіia Ukrainy, 2 (31),
p. 349-354.
rastorguieva, B. c., Edelman, D. I. 2000. Etimologicheskii slovar iranskikh yazykov. T. 1: a-ā. Moscow: nauka. Vostochnaia lit-
eratura rAn.
Sokolova, V. S. 2005. Avesta. Opyt morfologicheskoi transkriptsii i perevod. Sankt-Petersburg: nauka.
chunakova, o. M. (transl.). 2001. Pekhleviiskaia bozhestvennaia komediia. Kniga o pravednom Viraze (Arda Virakh namag) i drugiie
teksty. (Pamiatniki pismennosti Vostoka, cXXVI). Moscow: Izdatelskaia firma Vostochnaia literatura rAn.
Bailey, H. W. 1979. Dictionary of Khotan Saka. cambridge, new York & Melbourne: cambridge University Press.
Bartholomae, chr. 1904. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg: Karl. J. Truebner.
Blažek, V. 2017. Indo-European ‘Gold’ in Time and Space. Journal of Indo-European Studies, 45, nos. 3-4, p. 267-311.
cantera, A. 2017. Miϑra and the Sun: the role of Miϑra in the Arrangement of the Avestan Liturgical calendar. In: cantera A. &
Ferrer-Losilla J. (eds). fərā aməṣ̌ā spəṇtā gāθā gəuruuāin. Homenaje a Helmut Humbach en su 95º aniversario. (Estudios Irani-
os y Turanio, no. 3). Girona, Sociedad de Estudios Iranios y Turanios, p. 25-58.
Čugunov, K. V., Parzinger, H. & nagler, A. 2010. Der skythenzeitliche Fürstenkurgan Aržan 2 in Tuva. Mainz am rhein: Philipp
von Zabern.
Doctor, r. 2004. The Avestā: A Lexico-Statistical Analysis (Direct and Reverse Indexes, Hapax Legomena and Frequency Counts).
(Acta Iranica, T. 41). Leuven: Peeters.
Gershevitch, I. 1959. The Avestan Hymn to Mithra. cambridge: cambridge University Press.
JamAspasa, K. M. 1982. Aogəmandaēčā a Zoroastrian Liturgy. Vienna: Austrian Academy of Sciences Press.
oettinger, n. 1983. Untersuchungen zur avestischen Sprache am Beispiel des Ardvīsūr-Yašt. München: Habilschrift.
Kotwal, F. K. & Hintze, A. 2008. The Khord a Avesta and Yašt Codex E1. Facsimile Edition. (Iranica, 16). Wiesbaden: Harrassowitz.
Pirart, É. 2006. Guerriers d’Iran. Traductions annotées des textes avestiques du culte zoroastrien rendu aux dieux Tistriya, Miθra et
Vrθragna. Paris : Kubaba.
Pokorny, J. 1959. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern & München: A. Francke.
reeder, E. D. (ed.) 2001. L’Or des Rois Scythes. Galeries nationales du Grand-Palais, Paris, 25 septembre-31 décembre 2001. Paris:
réunion des Musées nationaux.
Skjærvø, P. o. 2006. Introduction to Zoroastrianism. Harvard: Harvard University.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196007 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:44Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вертієнко, Г.В. 2023-12-08T18:49:18Z 2023-12-08T18:49:18Z 2021 Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести / Г.В. Вертієнко / Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 29–37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.029 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196007 [140.8:549.282/283](=11/=2) У статті1
 надано контекстно-семантичний аналіз випадків застосування слів ‘золото’ zaraniia- (101 раз) та
 ‘срібло’ ərəzata- (12 випадків) у корпусі Авести (Ясна,
 Яшти, Відевдат, Аогемадаеча тощо). Контекстуальне
 коло цих згадок сходить до концептосфери Іншого світу,
 його об’єктів і мешканців, якими були і померлі. Срібло
 долучається до золота в авестійських текстах більш
 пізньої стадії та пехлевійських творах. В статье представлен контекстно-семантический анализ случаев применения лексем ‘золото’ (zaraniia-) и ‘серебро’ (ərəzata-) в корпусе авестийских источников (Ясна, Яшты, Видевдат, Аогемадаеча и др.). ‘Золото’ употребляется в Авесте 101 раз. ‘Серебро’ имеет лишь 12 случаев применения, при этом, данный металл всегда контекстуально связан с золотом. Серебро имеет семантическую связь с акватической сферой. Золото является материалом,
 из которого, по текстам, изготовлены одеяния нескольких божеств (Вайю, Аредви Суры (частично)). Золотые или
 украшенные золотом атрибуты или орудия имеет ряд богов и героев (Йима, Митра, Веретрагна, Тиштрия, Сраоша). В мифе о Йиме божественные орудия, золотая сувра и позолоченная аштра, наделены репродуктивными
 свойствами и помогают создать первое царство (Видевдат 2.6—38). Этот идеальный мифический мир превращается в мир потусторонний. Комплекс семантических признаков указывает, что золото имеет непосредственное
 отношение к Иному миру, куда попадают души праведных умерших, где они получают золотые места, золотую
 или серебряную одежды (Видевдат 19.31—32; Aog. 12, 17). Эти же представления отображены и в пехлевийских
 произведениях. Тот факт, что к золоту добавляются серебро и другие «цвета», может свидетельствовать о расширении спектра ценных металлов и проникновения их в сферу заупокойных представлений. В трактате Аогемадаеча
 (84) серебро-золото (метафора богатства) вместе со скотом, лошадьми и храбростью, включено в систему понятий,
 относящихся к танатологической концептосфере дозороастрийских представлений древнеиранских племен. An overview and contextual-semantic analysis of the cases of usage the lexeme ‘gold’ (zaraniia-) and ‘silver’ (ərəzata-) in
 corpus of Avestan sources (Yasna, Yashts, Videvdat, Aogəmadaēca, etc.) are provided in the article. ‘Gold’ is used in the
 Avesta 101 times. ‘Silver’ — only 12 uses, while this metal is always contextually linked with gold. Silver has a semantic
 connection with the aquatic sphere. Gold is the material from which, according to the texts, the garments of several deities
 are made (Vayu, Aredvi Sura (partially)). Gold attributes or decorated with this metal tools have a number of gods and
 heroes (Yima, Mithra, Verethragna, Tishtria, Sraosha) are made completely or partially from it. In the myth of Yima, the
 divine instruments, the golden suβrā and gilded aštrā, are endowed with reproductive features and help to create the first
 kingdom (Videvdat 2.6—38). This ideal mythical world turns into the Afterworld. A set of semantic attributes show that gold
 is directly related to the Otherworld, where the souls of the righteous deceased receive gold places, golden or silver clothes
 (Videvdat 19.31—32; Aog. 12, 17). The fact that silver and other «colors» are added to gold may indicate the expansion of
 the spectrum of precious metals and their penetration into the sphere of funeral beliefs. In the treatise of Aogəmadaēca (84),
 silver-gold (a metaphor of wealth), along with cattle, horses and bravery, is included in the system of concepts related to the
 Thanatological worldview of the pre-Zoroastrian representations of ancient Iranian tribes. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести Драгоценные металлы в мировоззренческой системе древних ираноязычных народов по текстам Авесты Precious Metals in the Worldview System of Ancient Iranian-Speaking Peoples in the Texts of the Avesta Article published earlier |
| spellingShingle | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести Вертієнко, Г.В. Статтi |
| title | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести |
| title_alt | Драгоценные металлы в мировоззренческой системе древних ираноязычных народов по текстам Авесты Precious Metals in the Worldview System of Ancient Iranian-Speaking Peoples in the Texts of the Avesta |
| title_full | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести |
| title_fullStr | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести |
| title_full_unstemmed | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести |
| title_short | Коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами Авести |
| title_sort | коштовнi метали у свiтогляднiй системi давнiх iраномовних народiв за текстами авести |
| topic | Статтi |
| topic_facet | Статтi |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196007 |
| work_keys_str_mv | AT vertíênkogv koštovnimetaliusvitoglâdniisistemidavnihiranomovnihnarodivzatekstamiavesti AT vertíênkogv dragocennyemetallyvmirovozzrenčeskoisistemedrevnihiranoâzyčnyhnarodovpotekstamavesty AT vertíênkogv preciousmetalsintheworldviewsystemofancientiranianspeakingpeoplesinthetextsoftheavesta |