Зображення обкладинки

Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)

Розглядається категорія знахідок, що належить до складових частин канчука, т. зв. тильники — завершення руків’я характерної форми, що за своїми обрисами нагадають голівку птаха. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та створено каталог відповідних з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2021
Автор: Осипенко, М.С.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2021
Теми:
Статтi
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196009
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) / М.С. Осипенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 54–71. — Бібліогр.: 60 назв. — укр

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859631517146284032
author Осипенко, М.С.
author_facet Осипенко, М.С.
citation_txt Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) / М.С. Осипенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 54–71. — Бібліогр.: 60 назв. — укр
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Розглядається категорія знахідок, що належить до складових частин канчука, т. зв. тильники — завершення руків’я характерної форми, що за своїми обрисами нагадають голівку птаха. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та створено каталог відповідних знахідок. Також вводиться до наукового обігу декілька раніше не публікованих предметів. Подчинения боевого коня воле всадника происходит путем использования упряжи и другого специального снаряжения, которые закреплялись на животном или приводились в действие человеком. Кроме этого, для более эффективного выполнения приказов управляющего, применялась плеть. В комплекс вооружения древнерусского воина плеть попала из кочевого среды, где она одновременно выступала и культовым атрибутом, и неким оберегом. Строение плети предусматривало следующие составные части: бич, сплетенный из кожаных ремешков, кнутовища и рукояти, которая в тыльной части заканчивалась набалдашником. На сегодняшний день известны различные по своей форме, материалу изготовления и конструкции тыльные части плети. Части рукоятки делятся на группы по материалу изготовления (кость/рог, металл), на типы по форме корпуса и, по возможности, на орнаментальные схемы. Всех их связывает наличие характерного выступа, который предотвращал выпадение кнутовища с кисти всадника и, в некоторых случаях, приобретал определенную визуальную схожесть с головкой птицы, или же имел конкретные зооморфные (орнитологические) черты. Для костяных набалдашников (группа I) выделено четыре типа: шаровидные приплюснутые; бочкообразные округлых и вытянутых пропорций; с зооморфными чертами; пристроены под навершие естественные изгибы роговых отростков. Металлические набалдашники насчитывают пять типов (II группа): шаровидные; бочкообразные вытянутых пропорций; зооморфные; со срезанными углами; звездообразные. В восточноевропейском регионе находки тыльников округлых, несколько приплюснутых форм с небольшими клювовидными отростками, начинают фиксироваться с Х в., все изделия исключительно костяные. Во второй половине XI в. появляются круглые, шаровидные и бочкообразные набалдашники с удлиненными выступами и продолжают бытовать и в последующие два столетия. Зооморфные навершия в виде головки птицы маленьких пропорций бытовали относительно недолго — ХІ — первая половина ХІІ вв., а изделия на удлинённой втулке — ХІІ — первая половина ХІІІ вв. Набалдашники со срезанными углами датируются более широко, в пределах ХІІ — ХІІІ/ХІV вв. В Национальном музее истории Украины хранится восемь предметов, представляющих соответствующие навершие или их части, из них: две находки имеют неизвестное происхождение, а шесть — локализованы и происходят из древнерусских поселенческих структур XI—XIII вв. с территории Поросся: Набутов, Кононча, Шарки, Княжая Гора. To bridge a riding war horse and subordinate it to the will of the rider is possible through the usage of harness and other special equipment, which were fixed on an animal or operated by a person. In addition, a whip was used to execute the orders of the rider more effectively. The whip occured in the complex of weapons of the Ancient Rus warrior from a nomadic environment, where it simultaneously acted as a cult attribute and a kind of amulet. The structure of the whip provided the following components: a whip woven made of leather straps, a whip-handle, which ended with a knob at the pommel. Nowadays, there are different whip pommels according to their shape, material of manufacture and construction. The parts of the handle are divided into groups due to the material of manufacture (bone/ horn, metal), into types according to the body shape, and into ornamental schemes if possible. All of them are connected by the presence of a typical protrusion, which prevented the whip from falling out of the rider’s hand and, in some cases, acquired a certain visual similarity to the head of a bird, or had specific zoomorphic (ornithological) features. Four types are distinguished for bone knobs (group I): spherical flattened; barrel-shaped rounded and with elongated proportions; with zoomorphic features; attached to the heads of the natural curves of the horny outgrowth. Metal knobs are of five types (group II): spherical; barrel-shaped elongated; zoomorphic; with cut corners; star-shaped. In the Eastern European region, finds of whip pommels with somewhat flattened forms and small beak-like outgrowths begin to be recorded from the X c. and all items are exclusively made of bone. The round, spherical and barrel-shaped knobs with elongated projections appear in the second half of the XI c. and continue to exist in the next two centuries. Zoomorphic knobs in the shape of a bird’s head of small proportions existed for a relatively short time — XI — first half of the XII c., and items on an elongated socket – from the XII — first half of the XIII c. The knobs with cut corners are dated more widely, within the XII—XIII/XIV c. The National Museum of the History of Ukraine contains eight items representing the corresponding pommels or their parts. Two finds are of unknown origin, and six are identified and come from Ancient Rus settlement structures of the XI—XIII c. from the territory of the Ros River region: Nabutiv, Kononcha, Sharky, Kniazha Hora.
first_indexed 2025-12-07T13:11:24Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 154 © М. c. ОСИПЕНКО, 2021 * ОСИПЕНКО Максим Сергійович — науковий спів- робітник відділу збереження фондів сектору «Се- редньовічна археологія» Національного музею істо- рії України, orcID 0000-0002-7974-877Х, osypenko. ms@gmail.com М. C. Осипенко * ТИЛЬНИКИ КАНЧУКА ЗI СПЕЦIАЛЬНИМ ВИСТУПОМ ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) УДК [904.22:069.5]“10/12” https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.054 Розглядається категорія знахідок, що належить до скла- дових частин канчука, т. зв. тильники — завершення руків’я характерної форми, що за своїми обрисами нага- дають голівку птаха. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та створено каталог відповідних знахідок. Також вво- диться до наукового обігу декілька раніше не публікова- них предметів. К л ю ч о в і с л о в а: канчук, спорядження вершника, се- редньовічна ударна зброя, давньоруське озброєння. Підкорення бойового коня волі вершника від- бувається шляхом використання упряжі та ін- шого спеціального спорядження, яке закрі- плювалося на тварині чи приводилося в дію людиною. Окрім цього, задля ефективнішо- го виконання наказів керуючого, міг засто- совуватися канчук (нагайка, камча). Остан- ній займає проміжне положення між предме- тами кінського спорядження та гнучкої удар- ної зброї, а в кочових суспільствах виступав певним оберегом та культовим атрибутом у поховально-поминальній обрядності (Чхаидзе 2016, с. 353). Будова канчука передбачала наявність таких складових частин: бич, сплетений зі шкіряних ремінців, пужално та руків’я із завершенням (тильником, кінців’ям). Петля-темляк протя- галася або через залізне кільце на кінці стриж- ня, що розклинював кінців’я, або у спеціальні отвори на самому виробі. Відповідні знахідки з території земель, на які поширювалася вла- да давньоруської держави, вперше були систе- матизовані А. Кірпічніковим і поділені за хро- нологічним принципом на дві групи та чотири типи. Перша група (тип І і ІІ) представлена за- лізним пужалном із кільцями під ремінці, була поширена від Південно-Східного Приладожжя до Смоленщини і датується ІХ—ХІ ст. Предме- ти другої групи походять як із поховань, так і поселенських структур ХІ—ХІІІ ст. та репре- зентовані тильниками руків’я: тип ІІІ — кіс- тяні чи металеві кінців’я бочкоподібної фор- ми із виступом; тип ІV — у вигляді стилізованої пташиної голівки. На думку дослідника, різ- ниця використання в управлінні конем шпор, в окремих випадках з канчуком, чи винятково канчука, визначали манеру їзди кавалеристів Русі в ХІ—ХІІІ ст.: важка кіннота — західна ма- нера, легка кіннота та союзні кочовики — схід- на (Кирпичников 1973, с. 71—72). Детальніше тильники канчука класифіко- вані Ф. Хузіним. Опрацьовуючи знахідки із Білярського городища (виділено 26 цілих ек- земплярів, не рахуючи уламків), як окрему ка- тегорію матеріалу, дослідник ділить їх на гру- пи за матеріалом виготовлення (метал, кістка) та типи за оформленням завершення руків’я. В І групі виділено такі типи: тип І — зооморф- ні кінців’я; тип ІІ — із циліндричним корпу- сом із дзьобоподібним виступом. Для ІІ гру- пи також виділено три типи: тип І — зооморф- ні з подовженою трубкоподібною втулкою; тип ІІ — бочкоподібні з виступом; тип ІІІ — бочкоподібні без виступу (Хузин 1985, с. 207, табл. LXIX). В. Флерова, базуючись на саркельських ма- теріалах, виготовлених із кістки, простежує морфологічну зміну відповідних завершень, а саме тенденцію збільшення та подовжен- ня пропорцій і зміни форм. В ранніх культур- них нашаруваннях пам’ятки вироби округлих, дещо сплощених, інколи біконічних, форм з невеликими дзьобоподібними відростками з’являються із середини Х ст. У ХІ ст. фіксують- ся зооморфні кінців’я у вигляді голівки птаха, а з ХІІ ст. — подовжені бочкоподібні із зіставни- ми чи цільними різкозігнутими подовженими виступами, що продовжують побутувати і в на- ступні два століття. На думку дослідниці, саме відростки демонструють, як з часом змінювало- ся використання канчука — від батога до само- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 55 достатньої допоміжної ударної зброї (нагайки, камчі). Спочатку виступ запобігав випаданню руків’я із кисті вершника, а згодом — її фіксу- вав (Флерова 2001, с. 61—64, рис. 20). В. Чхаідзе розглядає кістяні завершення канчука із дзьобоподібним виступом як певну етномаркуючу ознаку, пов’язану із військовим прошарком кочового соціуму. Вченому вдало- ся виділити 21 знахідку серед інвентарю похо- вань середньовічних номадів Східної Європи ХІ—ХІІІ/XIV ст. Також дослідник звертає ува- гу на певні конструктивні особливості виро- бів: окрім цілих трапляються й зіставні руків’я, коли виступ вставлявся у спеціально проробле- ний канал; петлі під темляк могли виходити з отворів самих тильників, або ж знаходилися за межами виробу чи у спеціальних кільцях на кінці канчука тощо (Чхаидзе 2016, с. 355—360). У Національному музеї історії України збе- рігається вісім предметів, які репрезентують відповідні тильники чи їх частини: чотири оди- ниці виготовлені з рогу, три з кольорового ме- талу на основі міді та одна із заліза; шість зна- хідок локалізовані, решта — невідомого похо- дження. Метричні дані предметів винесені до табл. 1. Рогове завершення тильної частини камчі було знайдене на городищі поблизу Набутова під час розкопок, які проводив В. Гезе у 1903 р. Автор досліджень згадує предмет серед випад- кових знахідок, отриманих під час закладання пробних траншей в уроч. Очаків як «кістяний предмет у вигляді кулі з відростком, що нагадує носик чайника» (Гезе 1904, с. 91). Укріплення урочища, що розташовані на мису лівого бере- га р. Рось, науковці пов’язують із центральною частиною Дернового — літописного населено- го пункту, загальна площа якого разом із при- леглим посадом та селищами становить 10,3 га (Борисов 2019, с. 93, 162). Виріб (Інв. № В5352, ст. інв. № 10467, 12) має корпус бочкоподібної форми з дещо зву- женою стороною з боку масивного висту- пу. Сам виступ підтрикутний у перетині із за- округленими гранями, поступово звужується до кінця, нахилений до корпусу приблизно під кутом 45 º та виступає за його межі з нижньої сторони. Наскрізний отвір для кріплення роз- міщений у центрі тильника. Декорований ви- ріб сімома невеличкими округлими врізаними заглибленнями хрестоподібно розташованими вздовж центральної осі з однієї сторони кор- пусу. Кінців’я поліроване, місцями фіксують- ся затертості та сколи, які виникли в результаті експлуатації предмета. Вздовж орнаментованої сторони та навколо з’єднання виступу з корпу- сом проходять глибокі тріщини. Виготовлений із розетки та першого відростка рогу оленя, на що вказує губчаста поверхня внутрішньої час- тини виробу (рис. 1: 1). Три знахідки виявлені на городищі Кононча та пов’язані із косторізним ремеслом пам’ятки, яку досліджував В. Хвойка у 1899 р. (Шовко- пляс 1971, с. 193—194). Давньоруське посе- лення загальною площею 3,94 га, розташоване на мисоподібних відрогах плато лівого берега р. Рось і складається із городища (уроч. Замко- вище) та укріпленого селища (уроч. Жолуб), а також, ймовірно, може належати літописному Товарову (Борисов 2019, с. 30, 88). Серед кістя- них речей, виявлених на пам’ятці та розгляну- тих Г. Шовкопляс, фігурують колодки та орна- ментовані ручки ножів, томари, деталі сагай- дака, заготовки, а також завершення руків’я камчі зі стилізованим зображенням голівки тварини на виступі (Шовкопляс 1971, с. 194, рис. 2: 3). Однак дослідниця розглянула не весь асортимент кістяних виробів. Нами було виді- лено ще дві незавершені тильні частини нага- йок, які з позицій технік косторізного вироб- Таблиця 1. Метричні дані тильників із колекції музею Table 1. Metric data of the whip pommels from the museum collection № Походження Група/ Тип / Підтип Інв. № Габарити корпусу (мм) Довжина / товщина виступу (мм) Отвір 1 Набутів І.2.1 В5352 48 × 38 54 × 13 16 2 Кононча І.2.1 В611/1 30,5 × 23 13 × 5 10 3 І.3.1 В4744 45 × 13 45 × 8 8 4 І.4 В611/2 66 × 13 62 × 13 10 5 Шарки ІІ.1 В4608/37 52 × 36 ? × ≈10 14 6 МЗН ІІ.3.1 Вд4221/135 35,6 × 11 15 × 7,5 7,5 7 МЗН (Київщина ?) ІІ.3.2 В39 75 × 15 19 × 11 15 8 Княжа гора ІІ.4 В25/1315 23 × 23 33/8 10 × 10 / 13 × 13 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 156 ництва представляють часткове використання природньої форми вигинів паростків рогу. Згадане кінців’я (Інв. № В611/1) має боч- коподібну форму з певним звуженням донизу з боку невеликого дещо похилого виступу та рельєфним валиком зверху. Наскрізний отвір для руків’я проходить по середині корпусу. На виступі розміщується стилізоване зображення голови істоти (змія?), представлене овальною підграненою голівкою з плавним звуженням до кінця, що формує шестикутну морду твари- ни. Очі звіра передають невеличкі заглиблення з обох боків. Верхню грань виступу (хребет) де- коровано перпендикулярними рідкими насіч- ками. Виріб виготовлений із рогу оленя, полі- рований, але місцями має шерехатість та дрібні тріщинки (рис. 1: 2). Прямі аналогії, які б мали зображення істоти на виступі, невідомі. Загалом, тильні частини канчука виготов- лені з рогу чи кістки із характерним виступом та формою корпусу, подібні згаданим кінців’ям із музейної колекції, широко представлені се- ред матеріалів городищ Давньої Русі. Вироби, або ж їх заготовки, виявлені серед ремісничих комплексів косторізів ХІІ — першої полови- ни XIII ст., походять із культурних нашарувань ХІ—ХІІІ ст. Новгорода, Москви, Рязані, горо- дища Гринчук та Рюрикового, а зіставна час- тина руків’я була знайдена у Воїні (Медведев 1959, с. 190, рис. 20: 1, 2; Пачкова 1979, с. 84, рис. 3: 1; Артемьев, Молчанов 1995, с. 190, рис. 2: 3; Даркевич, Борисевич, 1995, табл. 10, 8; табл. 53: 1; Беляев, Векслер 1999, с. 117, рис. 7: 3; Андриенко 2006, рис. 2: 10; Гупало 2014, с. 150, рис. 32). За межами Русі подібні знахід- ки зафіксовано в Саркелі, Родановому горо- дищі та Волзькій Булгарії (Федоров-Давыдов 1966, с. 22; Хузин 1985, с. 207, табл. LXIX: 5—8; Флерова 2001, с. 63, рис. 20: 9—11). Присутні серед поховань східноєвропейських кочови- ків ХІ—ХIV ст.: небіжчики супроводжували- ся клинковою зброєю, стрілами та кістяними Рис. 1. Тильні частини канчука І групи із зібрання Національного музею історії України: 1 — Набутів; 2—4 — Кононча Fig. 1. Whip pommels of group I from the collection of the national Museum of History of Ukraine: 1 — nabutiv; 2—4 — Kononcha ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 57 деталями лука й пластинами сагайдака, захис- ними обладунками, стременами, упряжжю, а, іноді й рештками коня (рис. 3: 1—10) (Плетне- ва 1973, рис. 3: 10; с. 38, табл. 18: 12; Чхаидзе 2016, с. 355—360, рис. 6—24; Голэмбьовская- Тобиаш 2017, с. 193; Ливох 2017, с. 196). Наступний тильник (Інв. № В4744, ст. інв. № 9125) із відростка рогу косулі має чіткі орні- тологічні обриси з високо піднятим відносно корпусу виступом-дзьобом, з обох боків яко- го, від початку до кінця, проходить невелич- ке заглиблення, що розділяє щелепи тварини. В основі виробу розміщений уступ під руків’я. Отвір глибиною 10 мм розташований у цен- трі, і, очевидно, був зроблений для кріплен- ня. Відсутність отворів для закріплення тем- ляка наводить на думку про незавершений стан кінців’я, хоча всі природні виступи мак- симально знівельовані, а сам виріб відполіро- ваний (рис. 1: 3). Прямі аналогії невідомі, але наближена зна- хідка походить із монгольського могильника ХІІІ—ХIV ст. Сопка 2 (Соловьев 2003, рис. 6: б). Очевидно, що майстер робив предмет за прикладом зооморфних завершень із кістки. Знахідки виявлені в комплексі кінця ХІ — пер- шої половини ХІІІ ст. на київському Подолі, в культурних нашаруваннях ХІІ ст. Троїцько- го розкопу Новгорода та кінця ХІ — початку ХІІ ст. Саркела (Флерова 2001, с. 63, рис. 20: 11; Андриенко 2006, рис. 2: 10; Сергєєва 2011, с. 20, рис. 2: 1). Схожі артефакти знайдені се- ред старожитностей Дорогобужа, Воїня та Но- вогрудка (рис. 3: 11, 12) (Сергєєва 2012, с. 141, рис. 16: 7, 8; Сергєєва 2015, с. 58; Прищепа 2011, с. 182, рис. 163: 3). Заготовка під тильник була знайдена в косторізній майстерні ХІІ ст. Чернігова (Моця, Казаков 2011, с. 129, с. 177). Також, подібні знахідки виготовлені із кольо- рового металу, але розглядатимуться нижче. Ще одне завершення руків’я (Інв. № В611/2) із відростка рогу оленя, найімовірніше, було не завершене майстром через розколювання сті- нок під час свердління наскрізного каналу для пужална. Поверхня шерехата, покрита зазубри- нами, але зі слідами спилювання зайвих частин відростка у верхній частині (рис. 1: 4). Аналогіч- ні тильники із відростків рогу виявлені на горо- Рис. 2. Тильники ІІ групи із зібрання Національного музею історії України з музей- ної колекції: 1 — Шарки; 2 — Княжа Гора (?); 3—4 — місця знахідок невідомі Fig. 2. Whip pommels of the second group from the collection of the national Museum of History of Ukraine: 1 — Sharky; 2 — Kniazha Hora (?); 3—4 — unknown locations ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 158 дищах Воїнської Греблі, Біляра та в кочівниць- кому похованні XIII—XIV ст. біля с. Лугавсько- го поблизу Мінусинська (рис. 3: 14) (Кызласов 1980, с. 87, рис. 7: 1, 2; Сергєєва 2015, с. 149, рис. 76: 1). Очевидно, що свого часу, Г. Шов- копляс не зовсім правильно атрибутувала зна- хідку, зарахувавши її до категорії «заготовок» (Шовкопляс 1971, с. 194, рис. 2: 12). На думку дослідників, в укріпленнях Ко- нончі та Набутова простежуються певні кочо- ві впливи у фортифікаційних спорудах, а ви- явлений тут специфічний пороський тип ке- Рис. 3. Типи тильників канчука з виступом (І.1.1 (1), І.1.2 (2, 3), І.2.1 (4—6), І.2.2 (7—10), І.3.1 (11, 12), І.3.2 (13), ІІ.2.1 (15—17), ІІ.2.2 (18—22); ІІ.3.1 (23—26), ІІ.3.2 (27—29), ІІ.4 (30—32), ІІ.5 (33)): 1, 7 — Саркел; 2, 11 — Воїнь; 3 — Танаіс; 4 — Ста- ра Рязань; 5, 13 — Біляр; 6 — Звенигород; 8 — Забара; 9 — Анюшкар; 10 — Гринчук; 12, 17, 18, 29, 31 — Новгород; 14 — Лугавське; 15 — Твер; 16 — Золотарівське; 19 — Слобідське; 20 — Бєсєди 2; 21 — Смоленськ; 22 — Шатуни; 23 — Гродка над Бугом; 24 — Клінцовка І; 25 — Рогощі; 26 — Федорово; 27 — Махалево; 28, 32 — Чорнівка; 33 — Вишневе Fig. 3. Types of whip pommels with a protrusion (І.1.1 (1), І.1.2 (2, 3), І.2.1 (4—6), І.2.2 (7—10), І.3.1 (11, 12), І.3.2 (13), ІІ.2.1 (15—17), ІІ.2.2 (18—22); ІІ.3.1 (23—26), ІІ.3.2 (27—29), ІІ.4 (30—32), ІІ.5 (33)): 1, 7 — Sarkel; 2, 11 — Voin; 3 — Tanais; 4 — Stara riazan; 5, 13 — Biliar; 6 — Zvenyhorod; 8 — Zabara; 9 — Aniushkar; 10 — Hrynchuk; 12, 17, 18, 29, 31 — novhorod; 14 — Luhavske; 15 — Tver; 16 — Zolotarivske; 19 — Slobidske; 20 — Biesiedy 2; 21 — Smolensk; 22 — Shatuny; 23 — Hrodka nad Buhom; 24 — Klintsovka I; 25 — rohoshchi; 26 — Fedorovo; 27 — Makhalevo; 28, 32 — chornivka; 33 — Vyshneve ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 59 раміки дозволяє розглядати ці городища як чорноклобуцькі (Кучера, Іванченко 1987, с. 70; 1998, с. 102—103; Моргунов 2009, рис. 82—85). Відповідно, зафіксовані деталі канчуків із кіст- ки могли бути продукцією місцевих майстрів, а датувати їх варто часом існування цих посе- ленських структур. Як завершення руків’я канчука ми роз- глядаємо знахідку (Інв. № В4608/37, ст. інв. № 22072) кулястої форми виготовлену із кольо- рового металу на основі міді. Втулка для пужал- на виступає з обох сторін корпуса на 11/15 мм та прикрашена двома рельєфними валиками зверху та одним валиком знизу. Гакоподібний виступ, ймовірно, втрачений (збитий), на його місці розміщується отвір із рваними краями. Виріб сильно пошкоджений: розвернутий кор- пус майже розколотий на дві частини, втраче- на 1/3 нижньої втулки (рис. 2: 1). Знахідка по- ходить із городища, яке розташоване південні- ше с. Шарки на правому березі заплави річки Гороховатки, та досліджувалося В. Хвойкою в 1901 р. Дитинець разом із прилеглим посадом та селищем займають площу 139,33 га та на- лежать літописному Торчеську (Борисов 2019, с. 96, 101—102). Аналогічні знахідки з металу, що мають кулясту форму корпусу та рельєфні валики на втулці, нам невідомі, а найбільш на- ближене — виготовлене з кістки, знайдене на Болгарському городищі (Полубояринова 1986, с. 258, рис. 3). Відлиті у роз’ємній формі за восковою мо- деллю, вироби з металу повторювали фор- му як корпусу, так і виступу, свої кістяні про- тотипи (Кирпичников 1973, рис. 75: 9; Хузин 1985, с. 87, табл. ХХXIV: 11). Такі знахідки за- фіксовані в Новгороді, Твері, Золотарівсько- му та Слобідському городищах (рис. 3: 15— 19) (Медведев 1959, с. 183, рис. 20: 4; Николь- ская 1972, с. 10, рис. 3: 15; Белорыбкин 2001, с. 159, рис. 97: 5; Лапшин 2009, с. 323, рис. 73: 12). З ХІІ ст. починають з’являтися предмети, які прикрашені рядками виступів із псевдо- зерні чи інкрустовані черню: Новгород, Смо- ленськ, городища Шатуни, Біляр, курганний могильник Бєсєди 2 (рис. 3: 17, 20—22) (Мед- ведев 1959, с. 183, рис. 20: 3; Кирпичников 1973, рис. 75: 1; Хузин 1985, с. 207, табл. LXIX: 4; Нигматуллин и др. 2004, с. 182, рис. 19: 1, 2; Сарачева, Гоняный, Аносов 2018, с. 136, рис. 8: 7). Відповідне оформлення знаходить пара- лелі серед інших видів давньоруської ударної зброї: булав і кистенів, що наштовхує на дум- ку про виробництво цієї категорії речей пів- денноруськими майстрами, включно до серед- ини ХІІІ ст. (Осипенко 2019а, рис. 1; Осипен- ко 2019b, с. 73, рис. 1). Зазначене вкладається в часи існування адміністративно-політичного центру чорних клобуків — літописного Тор- чеська (Кучера, Іванченко 1987, с. 74). Наступний виріб із музейних зібрань квадратної форми зі зрізаними кутами та Г-подібним виступом, що прилягає до плас- кої площини, виготовлений із заліза (Інв. № В25/1315, ст. інв. № 32811). Наскрізний тра- пецієподібний отвір для кріплення розміщений у центрі. Виступ ромбічний у перетині, посту- пово звужується до кінця. До верхньої частини виробу із зовнішньої сторони прикипів шмато- чок свинцю, який навряд чи можна пов’язати із обважуванням, так як предмет не пустотілий (рис. 2: 2). Знахідка походить з колекції М. Бі- ляшівського — збірки залізних предметів різ- ного призначення, ймовірно знайдених на го- родищі Княжа Гора на Канівщині впродовж 1891—1892 рр. Аналогічні вироби походять із городищ Пересопниці, Шепетівки (Ізаслав- ля), Червена, Чорнівки (Василева), Болгара та Новгорода (рис. 3: 30—32) (Кирпичников 1966, с. 49, рис. 10; 1978, с. 83, рис. 3; Кирпичников, Гайдуков 1997, с. 186, рис. 1; Измайлов 1997, с. 97, рис. 66: 2; Пивоваров 2012, с. 33, рис. 2: 4; Baginska, Piotrowski, Wołoszyn 2012, s. 374; Фе- доришин 2015, с. 149, рис. 1). Вироби у формі куба з виступом А. Кірпіч- ніков інтерпретує як «булави-клевці» (тип ІІа). На думку дослідника, виступ указував напря- мок нанесення удару або ж можливість підві- шування булави, а саме навершя — прототип молотів-клевців, що набули поширення вже в XV ст. (Кирпичников 1966, с. 48, рис. 10). М. Федоришин заперечує, що виступ міг на- носити проникаючий удар і називає цей тип навершя «булавою-гачком», яка окрім функ- цій зброї ударно-роздроблювальної дії, могла чіпляти противника на полі бою та стягнути його з коня (Федоришин 2015, с. 150). Як тиль- ники нагайок розглядає відповідні навершя М. Волошин і пов’язує із військовою актив- ністю кочовиків у «червоногородському» ре- гіоні, зазначаючи, що номади могли перебува- ти на службі в давньоруських князів (Baginska, Piotrowski, Wołoszyn 2012, s. 374). Булави зі зрізаними кутами доволі часто трапляються серед матеріалів давньоруських городищ ХІІ—ХІІІ/ХІV ст. (Осипенко 2019c, с. 89, рис. 2). Натомість, знахідки «клевців» суттєво поступаються булавам. Вони дещо менші за розміром, хоча метричні дані не є ви- значальним критерієм у співвідношенні на- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 160 вершя до булави, адже розмір, найімовірніше, підлаштовувався до фізичних параметрів руки його власника. Звичайно, удари можна було наносити і тильною стороною канчука, але ви- ступ навряд чи пробивав обладунок противни- ка, разом з тим, міг позбавити його рівнова- ги шляхом чіпляння гаком. Тому, незважаючи на відмінність форми корпусу від інших тиль- них частин руків’я канчука, у вказаних виро- бах варто вбачати схематичні, але, все-таки, орнітологічні риси. Певна річ, до такого трак- тування варто ставитися з деякою пересторо- гою, отже запропонована інтерпретація може бути дискусійною. На нашу думку, з такої ж позиції можна розглядати знахідку із половецького похован- ня поблизу Саратова. Виріб виготовлений із бронзи має квадратну основу корпуса з висту- пом та трьома невеликими чотирикутними пі- рамідальними шипами із бічних сторін (рис. 3: 33). Інвентар поховання складався із списа, наконечників стріл, калачеподібного кресала, стремен, вудил та підпружних пряжок, а також 11 дирхемів азакської чеканки другої половини XIV ст. (Дремов 1985, с. 243—245, рис. 2). Два тильника канчуків з музейної колек- ції орнітологічні за своїми обрисами, неві- домого походження, виготовлені із кольоро- вого металу на основі міді. Перше кінців’я (Інв. № Вд4221/135) невелике за розмірами, має пошкоджену та частково втрачену ниж- ню частину, із неглибоким каналом конусопо- дібної втулки. Голівка птаха розміщена стро- го зверху втулки, дзьоб прямий, огранений по краях та загнутий на кінці, а очі позначені ре- льєфними виступами з обох боків. На корпусі втулки проглядаються залишки лускоподібно- го орнаменту (рис. 2: 4). Рис. 4. Хронологічна сітка побутування різних типів тильників Fig. 4. chronological scheme of different types of whip pommels ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 61 Аналогічні вироби відомі серед випадкових знахідок з Пекарів (Княжої гори?), виявлених у культурних нашаруваннях городищ Гродки над Бугом, Клещина, Каблуково, Біляра та ін. (рис. 3: 23) (Ханенко, Ханенко 1902, табл. ІІ: 408; Кирпичников 1973, рис. 75: 7, № 20; Ху- зин 1985, с. 207, табл. LXIX: 3; Kotowicz 2006, с. 34, rys. 1). Окрім цього, трапляються в похо- ваннях Кемського некрополя та Самбії. Серед супровідного інвентарю з поховання юнака в Білозер’ї (курган 9, поховання 3) була монета імператора Генріха ІІ (1002—1024 рр.), мініа- тюрна сокирка із залишками дерева в проуши- ні та шпильки з дзьобоподібним навершям з наскрізним отвором і кільцем у ньому ХІ— ХІІ ст. (Макаров, Беляков 1989, с. 78, рис. 2: 2, 4, 6). У матеріалах Клінцовки 1 серед супровід- них предметів були вудила та фрагменти вуз- дечки декоровані бронзовими бляшками ХІ — початком ХІІ ст., а також рештками коня тощо (рис. 3: 24) (Кулаков 1978, с. 19—20). Розгля- нутий інвентар демонструє вплив давньорусь- кої дружинної культури на прусів (Широухов 2014, с. 400). Наближений тильник, але з кру- глішою формою голови та дещо піднятим і за- гнутим дзьобом, був виявлений на городищі Оргощ (рис. 3: 25). Залишки споруд дослідже- ні на пам’ятці датуються ХІІ—ХІІІ ст., а куль- турні нашарування охоплюють ширший хро- нологічний діапазон — Х—ХІІІ ст. (Бліфельд 1955, с. 12—21; Блажевич та ін. 2007, с. 194, рис. 153). Друге кінців’я (Інв. № В 39) музейної колек- ції має шестигранну, видовжену в нижній час- тині, конусоподібну втулку та такої ж форми, але трохи потовщеного та ледь нагнутого пус- тотілого дзьоба. Очі тварини позначені наскріз- ними округлими отворами з обох боків, ще два отвори знаходяться у верхній та нижній частині втулки та служили для закріплення на пужалні. По самому виробу фіксуються численні сколи та зазубрини, отримані внаслідок його експлу- атації (рис. 2: 3). А. Кірпічніков, за замальов- ками Г. Корзухіної, локалізує цю знахідку як таку, що походить з території Київщини (Кир- пичников 1973, с. 76, рис. 42). Аналогічні ви- Рис. 5. Карта знахідок тильників канчука з виступом ХІ—ХІІІ/ХІV ст. із території Східної Європи (нумерація за каталогом) Fig. 5. Map of finds of whip pommels with a protrusion of the XI—XIII/XIV c. from the territory of Eastern Europe (numbering according to the catalogue) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 162 Т аб ли ця 2 . К ат ал ог з на хі до к ти ль ни кі в ка нч ук а з ха ра кт ер ни м в ис ту по м Х І— Х ІІ І/ Х ІV с т. із т ер ит ор ії С хі дн ої Є вр оп и T ab le 2 . C at al og ue o f f in ds o f t he w hi p po m m el s w it h a pr ot ru si on o f t he Х І— Х ІІ І/ Х ІV c . f ro m t he t er ri to ry o f E as te rn E ur op e № П ох од ж ен ня Група/ Тип / Підтип Кількість М іс це з на хі дк и, к ом пл ек с К ер ів ни к до сл ід ж ен ь чи к ол ек ці я Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії 1 Н аб ут ів , у ро ч. О ча кі в (Д ер н ов и й ) І. 2. 1 1 го ро ди щ е, к /ш В . Г ез е, 1 90 3 р. Г ез е 19 04 , с . 9 1; В 53 52 2 К он он ча , у ро ч. З ам ко ви - щ е (Т ов ар ов ) І. 2. 1 1 го ро ди щ е, к /ш В . Х во й ка , 1 89 9 р. Ш ов ко п ля с 19 71 , с . 1 94 , р и с. 2 : 3 ; В 61 1/ 1 І. 3. 1 1 В 47 44 І. 4 1 Ш ов ко п ля с 19 71 , с . 1 94 , р и с. 2 : 1 2; В 61 1/ 2 3 Ш ар ки ( Т ор че сь к) ІІ .1 1 го ро ди щ е, к /ш В . Х во й ка , 1 90 1 р. В 46 08 /3 7 4 К н яж а го ра ( Р од ен ь) ІІ .4 1 го ро ди щ е (? ) М . Б іл яш ів сь ки й , 1 89 1— 18 92 р р. В 25 /1 31 5 5 П ек ар і ІІ .3 .1 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка К ол ек ц ія Б . Х ан ен ка Х ан ен ко , Х ан ен ко 1 90 2, т аб л. І І: 4 08 6 Р ос ав а І. 2. 2 1 ІІ І, к ур га н , с ер . Х ІІ — п . п . Х ІІ І ст . Е . В іт ко вс ьк и й , 1 85 8— 18 60 р р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 2 0 І. 2. 1 1 IV , к ур га н , с ер . Х ІІ — п . п . Х ІІ І ст . С ам ок ва со в, 1 87 7 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 2 1 7 З аб ар а І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я з до м ов и н ою М . Б ра н де н бу рг , 1 89 4 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 2 2 8 В ої н ь І. 1. 2 2 го ро ди щ е, к /ш Х І— Х ІІ с т. В . Д ов ж ен ок , 1 95 6— 19 59 р р. С ер гє єв а 20 15 , с . 1 41 , р и с. 1 6: 5 , 6 І. 3. 1 2 С ер гє єв а 20 15 , с . 1 41 , р и с. 1 6: 7 , 8 за го то вк а І. 4 1 С ер гє єв а 20 15 , с . 1 41 , р и с. 4 : 6 9 Ш ев че н ко І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х І— Х ІІ с т. Є . Ч ер н ен ко , 1 96 5 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 2 3 10 М и рн е І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х І— Х ІІ с т. М . Д ан и ле н ко , 1 99 2 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 2 4 11 П ри ш и б І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, кі н . Х — Х І ст . С . Б ра тч ен ко , 1 97 8 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 1 9 12 З ру бн е І. 2. 1 1 ку рг ан р оз гр аб ов ан и й , Х ІІ І— Х IV с т. О . Є вг ле вс ьк и й , 1 99 2 Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 58 , р и с. 1 8 13 Р ог ощ і ( О рг ощ ) ІІ .3 .1 1 го ро ди щ е, к /ш Х — Х ІІ І ст . Д . Б лі ф ел ьд , 1 94 9 р. Б ла ж ев и ч, Б ур до , В іт ри к та ін . 2 00 7, с. 1 94 , р и с. 1 53 14 Ч ер н іг ів за го то вк а І. 3. 1 п ер ед го ро дд я, ко ст ор із н а м ай ст ер н я А . К аз ак ов , 1 98 7— 20 08 р р. М оц я, К аз ак ов 2 01 1, с . 1 28 , с . 1 77 15 К и їв І. 3. 1 1 П од іл , к ос то рі зн а м ай ст ер н я, п . п . — с ер . Х ІІ с т. М . С аг ай да к, 2 00 7— 20 08 р р. С ер гє єв а 20 12 , с . 1 8, р и с. 2 : 1 16 Р ай ки ІІ .? .? 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — се р. Х ІІ І ст . Т . М ов ча н ів сь ки й , 1 92 9— 19 35 р р. К и рп и чн и ко в 19 73 , к ат ал ог , № 3 5 (з а св ід че н н ям и Г . К ор зу хі н ої ) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 63 17 П ер ес оп н и ц я ІІ .4 1 го ро ди щ е, із з ап ов н ен н я ро ву М . Ф ед ор и ш и н , 2 01 4 р. Ф ед ор и ш и н 2 01 5, с . 1 49 , р и с. 1 18 Ш еп ет ів ка ( Із яс ла вл ь) ІІ .4 2 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — п . п . Х ІІ І ст . М . К ар ге р, 1 95 7— 19 59 р р. К и рп и чн и ко в 19 78 , с . 8 3, р и с. 3 ; К и рп и чн и ко в 19 66 , к ат ал ог , № 4 9, 5 0 19 Г ри н чу к І. 2. 2 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . С . П ач ко ва , 1 97 4— 19 76 р р. П ач ко ва 1 97 9, с . 8 4, р и с. 3 : 1 20 К ри ло с (Г ал и ч) ІІ .? .? 1 ку рг ан 1 , Х с т. Я . П ас те рн ак , 1 93 5 р. К и рп и чн и ко в 19 73 , к ат ал ог , № 3 5 21 Т ер еб ов ля І. 2. 2 1 го ро ди щ е, к /ш Л ьв ів сь ки й іс то ри чн и й м уз ей K ot ow ic z 20 06 , с . 3 4 22 Ч ор н ів ка ( В ас и ле в) ІІ .3 .2 1 го ро ди щ е, п . п . Х ІІ І ст . І. В оз н и й В оз н и й , Ф ед ор ук 2 01 2, с . 6 4, р и с. 2 , 3 IІ .4 1 П и во ва ро в 20 12 , с . 3 3, р и с. 2 , 4 23 С ок ал ь (о ко ли ц і ? ) ІІ .3 .1 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка П ен ег и ри ч 19 90 , с . 1 70 , р и с. 4 0: 6 24 З ве н и го ро д І. 2. 1 1 го ро ди щ е, к /ш ( п ів н іч н а ча ст и н а ок ол ьн ог о м іс та ) І. С вє ш н ік ов , 1 98 7 р. Г уп ал о 20 14 , р и с. 3 2: 7 25 Г ро дк а н ад Б уг ом ІІ .3 .1 3 го ро ди щ е А . К ок ов сь ки й , 1 98 6 р. K ot ow ic z 20 06 , с . 3 4; r ys . 7 : 1 , 2 26 Ч ер м н о (Ч ер ве н ) ІІ .4 1 го ро ди щ е B ag in sk a, P io tr ow sk i, W oł os zy n 2 01 2, s. 3 74 27 К лі н ц ов ка 1 ІІ .3 .1 1 ку рг ан н и й м ог и ль н и к, Х І — п оч . Х ІІ с т. В . К ул ак ов , 1 97 7 р. К ул ак ов 1 97 8, с . 1 9 28 Х ол м и ІІ .2 1 ку рг ан н и й м ог и ль н и к, Х І — п оч . Х ІІ с т. 20 10 р . Ш и ро ух ов 2 01 4, с . 4 00 29 М еж от н е ІІ .3 .2 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . Е Г ри ц ю ве н е, 2 00 5 р. Ш и ро ух ов 2 01 4, с . 4 00 30 Е рс ік а І. 3. 1 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . А . В іл ц ай н е, 2 01 1 р. Ш и ро ух ов 2 01 4, с . 4 00 31 Н ов го ро д ІІ .1 1 Н ер ев сь ки й р оз ко п , Х І— Х ІІ с т. А . А рц и хо вс ьк и й , 1 95 1— 19 60 р р. М ед ве де в 19 59 , р и с. 2 0: 3 ІІ .2 1 М ед ве де в 19 59 , р и с. 2 0: 4 І. 2. 2 1 М ед ве де в 19 59 , р и с. 2 0: 2 І. 3. 1 1 М ед ве де в 19 59 , р и с. 2 0: 1 ІІ .3 .2 1 Т ро їц ьк и й р оз ко п , Х ІІ с т. В . Я н ін , 1 97 3— 19 86 р р. К ол чи н , Я н и н , Я м щ и ко в, с . 7 7, № 1 46 І. 1. 1 1 Т ро їц ьк и й р оз ко п , Х І— Х ІІ с т. К ол чи н , Я н и н , Я м щ и ко в, с . 8 8, № 1 68 І. 3. 2 6 К ол чи н , Я н и н , Я м щ и ко в, с . 8 8— 91 , № № 1 65 , 1 66 , 1 69 — 1 72 І. 2. 1 1 Т ро їц ьк и й р оз ко п , п . ч в. Х ІІ с т. А н др и ен ко 2 00 6, р и с. 2 : 1 0 ІІ .4 . 1 Т ро їц ьк и й Х І ро зк оп , ос т. ч в. Х І ст . — п оч . Х ІІ І ст . П . Г ай ду ко в, 1 99 6 р. К и рп и чн и ко в, Г ай ду ко в 19 97 , с . 1 86 , ри с. 1 32 Р ю ри ко ве І. 2. 2 1 го ро ди щ е, к /ш Х І ст . Е . Н ос ов А рт ем ье в, М ол ча н ов 1 99 5, с . 1 88 , ри с. 2 : 3 33 Ш ат ун и ІІ .2 1 го ро ди щ е, к /ш 19 00 р . К и рп и чн и ко в 19 73 , к ат ал ог , № 2 3 34 К аб лу ко во ІІ .3 .1 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . П . С ав єл ьє в, 1 85 3 р. К и рп и чн и ко в 19 73 , к ат ал ог , № 2 0 35 С ло бі дс ьк е (Д ом ог ощ ) ІІ .2 . 1 го ро ди щ е, к /ш с ер . Х ІІ — се р. Х ІІ І ст . Т . Н ік ол ьс ьк а, 1 96 4— 19 67 р р. Н и ко ль ск ая 1 97 2, с . 8 , р и с. 3 : 1 5 36 М ос кв а І. 2. 2 1 К ра сн а п ло щ а, к /ш Х ІІ І ст . Л . Б єл яє в, А . В єк сл ер , 1 98 0— 19 90 р р. Б ел яе в, В ек сл ер 1 99 6, с . 1 17 , р и с. 3 : 7 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 164 № П ох од ж ен ня Група/ Тип / Підтип Кількість М іс це з на хі дк и, к ом пл ек с К ер ів ни к до сл ід ж ен ь чи к ол ек ці я Д ж ер ел о ін ф ор м ац ії 37 Б єс єд и 2 ІІ .2 1 ку рг ан н и й м ог и ль н и к, кі н . Х І — с ер . Х ІІ с т. ; в ц ен тр ал ьн ій ч ас ти н і ро зо ра н ог о ск уп че н н я кі ст ок М . Г он ян и й , 2 01 5— 20 16 р р. С ар ач ев а, Г он ян ы й , А н ос ов 2 01 8, с. 1 37 , р и с. 8 : 7 38 Г ор од и щ е (К ле щ и н ) ІІ .3 .1 1 го ро ди щ е, п ос ад , к /ш Х — п оч . Х ІІ с т. М . М ак ар ов , 2 01 5 р. М ак ар ов 2 01 6, с . 1 83 , р и с. 2 : 1 39 Н ік ол ьс ьк е ІІ І ІІ .3 .1 1 ку рг ан н и й м ог и ль н и к, к ур г. 9 , п ох ов . 3 , Х І — п оч . Х ІІ с т. М . М ак ар ов , 1 98 1 р. М ак ар ов 1 98 9, с . 7 8, р и с. 2 : 4 40 С м ол ен сь к ІІ .2 2 П ’я тн и ц ьк и й к ін ец ь, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . Р . Н и гм ат ул лі н , 2 00 3 р. Н и гм ат ул ли н , Г ус ак ов , З уб ар ев и д р. 2 00 4, с . 1 82 , р и с. 1 9: 1 , 2 41 Н ов ог ру до к за го то вк а І. 4 1 го ро ди щ е, б уд ів ля 2 1, Х ІІ — Х ІІ І ст . Ф . Г ур ев и ч, 1 95 7— 19 67 р р. Г ур ев и ч 19 81 , р и с. 1 9: 1 1 І. 3. 1 1 го ро ди щ е В . С об ол ь С ер гє єв а 20 15 , с . 5 8 42 С та ра Р яз ан ь І. 2. 1 2 го ро ди щ е, р оз ко п 1 7, Х ІІ — се р. Х ІІ І ст . В . Д ар ке ви ч, 1 97 4— 19 79 р р. Д ар ке ви ч, Б ор и се ви ч 19 95 , т аб л. 5 3: 1 го ро ди щ е, р оз ко п 1 3, Х ІІ — се р. Х ІІ І ст . Д ар ке ви ч, Б ор и се ви ч 19 95 , т аб л. 1 0: 8 43 С ар ке л І. 1. 1 3 го ро ди щ е, к /ш Х — п оч . Х І ст . М . А рт ам он ов , 1 95 0— 19 51 р р. Ф ле ро ва 20 01 , с . 6 2, р и с. 2 0: 5 , 6 , 8 І. 1. 2 2 к/ ш Х — п оч . Х І ст . Ф ле ро ва 20 01 , с . 6 2, р и с. 2 0: 4 , 7 І. 3. 1 1 к/ ш , Х І — п оч . Х ІІ с т Ф ле ро ва 20 01 , с . 6 2, р и с. 2 0: 1 2 І. 2. 2 3 к/ ш , Х ІІ с т. Ф ле ро ва 20 01 , с . 6 2, р и с. 2 0: 9 — 11 44 Т ан аі с І. 1. 2 1 вп ус кн е п ід бі й н е п ох ов ан н я, Х І ст . П . Л ар ен ок , 1 98 1— 19 95 р р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 , р и с. 1 6 45 С он ін о І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х ІІ І — п . п . Х IV с т. В . М ак си м ен ко , 1 97 2 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 46 М ая к ІІ І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, др .п ол . Х ІІ — п . п . Х ІІ І ст . І. П ар ус ім ов , 1 98 2 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 , р и с. 1 4 47 К ам и ш ев ах а І. 2. 1 1 п ох ов ан н я ро зг ра бо ва н е Б . Р ає в, 1 97 4 Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 48 Р яс н и й І І І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, др .п ол . Х ІІ — п . п . Х ІІ І ст . В . Л ар ен ок , П . Л ар ен ок , 1 98 8 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 , р и с. 1 7 49 Х ар ін ка І. 2. 1 1 І, к ур га н , Х ІІ — Х ІІ І ст . А . А та рв ін , 1 97 7 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 , р и с. 1 1 50 Б ал аб и н сь ки й І. 2. 1 1 ІІ , к ур га н , Х ІІ І — п . п . Х IV с т. А . У зя н ов , 1 97 5 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 , р и с. 1 2 І. 2. 2 1 вп ус кн е п ох ов ан н я В . З ел ьд ін а, 1 97 7 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 , р и с. 1 3 51 Л ол а ІІ І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х І— Х ІІ І ст . І. С ін іц и н , У . Е рд н іє в, 1 96 3 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 , р и с. 8 52 В ос то чн и й М ан и ч ІІ І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, 6 8/ 1, Х ІІ — Х ІІ І ст . І. С ін іц и н , У . Е рд н іє в, 1 96 6 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 , р и с. 9 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 65 53 У ла н -Е рг е ІІ І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х ІІ — Х ІІ І ст . С . В ас ю тк ін , П . К ол ьц ов , 1 99 0 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 , р и с. 1 0 54 Б ер еж н ов ка І І І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х І— Х ІІ І ст . І. С ін іц и н , 1 95 5 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 55 , р и с. 6 55 К ал и н ов сь ки й І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х ІІ І— X IV с т. В . Ш и ло в, 1 95 4 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 55 , р и с. 7 56 К ас ти рк а V I І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, Х ІІ І— X IV с т. В . Ж и тн ік ов , 1 98 4 р. Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 56 57 Б ол ьш ен ап ол ов сь ки й І Х І. 2. 1 1 вп ус кн е п ох ов ан н я (ж ін оч е) , се р. Х І— Х ІІ с т. В . Р ог уд єє в, 2 00 8 рр . Ч ха и дз е 20 16 , с . 3 57 , р и с. 1 5 58 В и ш н ев е (п об л. с уч . С а- ра то ва ) ІІ .5 1 вп ус кн е п ох ов ан н я, д р. п ол . X IV с т. І. Д рє м ов , 1 98 3 р. Д ре м ов 1 98 5, с . 2 43 — 24 5, р и с. 2 , 1 59 У ве к (с уч . С ар ат ов ) І. 2. 2 1 го ро ди щ е, к /ш , д р. п ол . Х ІІ І— Х ІV с т. Л . Н єд аш ко вс ьк и й Н ед аш ко вс ки й , М ор ж ер и н 2 02 0, с. 4 80 , р и с. 3 : 4 60 Б іл яр ІІ .2 26 + ф р- ти го ро ди щ е, к /ш Х І— Х ІІ І ст . А . Х ал ік ов , Ф . Х уз и н Х уз и н 1 98 5, с . 2 07 , т аб л. L X IX : 4 ІІ .3 .1 Х уз и н 1 98 5, с . 2 07 , т аб л. L X IX : 3 ст ул ка ли ва рн ої ф ор м и І І. 3. 1 Х уз и н 1 98 5, с . 8 7, т аб л. Х Х X IV : 1 1 І. 2. 1 Х уз и н 1 98 5, с . 2 07 , т аб л. L X IX : 6 — 8 І. 2. 2 Х уз и н 1 98 5, с . 2 07 , т аб л. L X IX : 5 І. 3. 2 Х уз и н 1 98 5, с . 2 07 , т аб л. L X IX : 1 , 2 61 Б ол га р ІІ .4 2 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ — Х ІІ І ст . А . С м и рн ов И зм ай ло в 19 97 , с . 9 7, р и с. 6 6: 2 І. 3. 2 1 го ро ди щ е, ро зк оп 2 , б уд ів ля 2 , п . п . X IV А . С м и рн ов , 1 96 4 19 65 р р. В ос кр ес ен ск и й , С м и рн ов 1 96 6, c . 2 47 , ри с. 2 І. 2. 1 1 го ро ди щ е, к /ш Х І— Х ІІ с т. М . П ол уб оя ри н ов а, 1 98 3 р. П ол уб оя ри н ов а 19 86 , с . 2 58 , р и с. 3 62 К оп н ін о 1 ІІ .5 1 п ос ел ен н я, к /ш X IV с т. А . Н єг ін , 2 00 6 р. Н ег и н 2 00 8, с . 6 4, р и с. 1 63 Т ве р ІІ .1 1 го ро ди щ е, к /ш Х ІІ І ст . В . Л ап ш и н , 1 99 3— 19 97 р р. Л ап ш и н 2 00 9, р и с. 7 3: 5 64 З ол от ар ів ка ІІ .1 1 го ро ди щ е, к /ш Г . Б єл ор и бк ін , 1 99 8— 20 00 р р. Б ел ор ы бк ы н 2 00 1, с . 1 59 , р и с. 9 7: 5 65 Ф ед ор ов о ІІ .3 .1 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка Б ел ав и н 2 00 0, с . 1 19 , р и с. 5 7: 1 66 М и ха лє во ІІ .3 .2 1 ви п ад ко ва з н ах ід ка Б ел ав и н 2 00 0, с . 1 19 , р и с. 5 7: 2 67 А н ю ш ка р І. 2. 2 1 го ро ди щ е, к /ш Б ел ав и н 2 00 0, с . 1 19 , р и с. 5 7: 3 В сь ог о: 13 1 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 166 роби нам невідомі, але найбільш морфологіч- но наближений походить з Чорнівського горо- дища. Тильник має округлу в перетині втулку, покритий сріблом та декорований циркуляр- ним та геометричним орнаментом з рельєфни- ми валиками, і за матеріалами пам’ятки дату- ється першою половиною ХІІІ ст. (рис. 3: 28) (Возний, Федорук 2012, с. 64, рис. 2: 3). Окремо варто згадати про зооморфне за- вершення руків’я, що має приблизно ж такі га- барити як розглянуте вище, знайдене в наша- руваннях ХІІ ст. Новгорода (Колчин, Янин, Ямщиков 1985, с. 77). Виріб надзвичайної ху- дожньої обробки і суттєво відрізняється від ін- ших знахідок. Голівка орла декорована малень- кими джгутиками у вигляді ліній, завитків та кружків, що композиційно утворюють очі та повторюють обриси дзьоба птаха. Подовже- на втулка прикрашена різнорозмірними зави- тками у вигляді рослинних пагінців. На голів- ці птаха знаходиться декілька кільцевих про- ушин, у найбільші із яких вставлені кільця із шумлячими підвісками (рис. 3: 29). Серед музейних матеріалів наявний ще один тильник, але виготовлений із світло-рожевої глини у вигляді голови птаха з довгим великим дзьобом, прикрашений врізаними лініями та колами на всій поверхні і наскрізним отвором для кріплення на руків’ї (Інв. № В 5351/457) (рис. 3: 34). Очевидно, розглядати цю знахід- ку як бойову не варто, найімовірніше, це була спроба реалістичної імітації тильника (габа- рити 70 × 65 мм) як дитячої іграшки. Виріб ви- явлений під час дослідження давньорусько- го селища Автуничі, відомого своєю кераміч- ною продукцією та гончарними комплексами (Моця та ін. 1997, с. 57, рис. 22: 3). Таким чином, на сьогодні відомі різні за сво- єю формою, матеріалом виготовлення та кон- струкцією тильники канчука. Всіх їх пов’язує наявність виступу, що забезпечував міцніший захват під час нанесення удару вершником, і в деяких випадках надавав певної візуальної схо- жості з голівкою птаха, або ж мав конкретні зо- оморфні (орнітологічні) риси. Очевидно, що до комплексу озброєння воїна як Русі, так і при- леглих земель, цей засіб управління конем і, водночас, ударна зброя, потрапляє з кочового середовища. Під художніми ідеями та техно- логіями ливарництва місцевих майстрів скла- дові частини дещо змінюють свій конструктив та набувають дещо інших форм, відмінних від своїх «номадських» прототипів. Найбільш виваженою типологією тильни- ків вважаємо класифікацію Ф. Хузіна, а хро- нологічну шкалу — В. Флерової, але з певними корективами (рис. 4). Частини руків’я діляться на групи за матеріалом виготовлення (кістка/ ріг (І) та метал (ІІ)) і типи за формою корпусу. Для групи І виділено чотири типи: тип 1 — ку- лясті сплощені, інколи майже біконічні (1) та на втулці (2); тип 2 — бочкоподібні округлих (1) та витягнутих (2) пропорцій; тип 3 — із зо- оморфними рисами (1) та подовженою втул- кою (2); тип 4 — прилаштовані під тильники природні вигини рогових відростків. П’ять ти- пів нараховується у ІІ групі: тип 1 — кулясті; тип 2 — бочкоподібні витягнутих пропорцій; тип 3 — зооморфні (1) та подовженій втулці (2); тип 4 — зі зрізаними кутами; тип 5 — зір- коподібні. Така класифікація доволі гнучка і в подальшому, із накопиченням нового мате- ріалу, доповнюватиметься, зокрема орнамен- таційними схемами. Вже зараз можна просте- жити різницю в іконографії на зооморфних завершеннях руків’я, а також згаданих вище відлитих виробах, що повторюють форми зраз- ків давньоруської ударної зброї тощо. Нижче подаємо каталог та карту зазначе- них знахідок зі східноєвропейського регіону (рис. 5; табл. 2). Андриенко, А. В. 2006 Находки предметов снаряжения верхового коня и всадника (по материалам Троиц- кого раскопа). В: Янин, В. Л. Новгород и Новгород- ская земля. История и археология, 20, Великий Новго- род: Новгородский государственный объединённый музей-заповедник, с. 146-152. Артемьев, А. Р., Молчанов, А. А. 1995. Древнерусские предметы вооружения с княжескими знаками соб- ственности. Российская археология, 2, с. 188-191. Белорыбкин, Г. Н. 2001. Золотаревское поселение. Санкт- Петербург: ИИМК РАН. Беляев, Л. А., Векслер, А. Г. 1996. Археология средневеко- вой Москвы (итоги исследований 1980—1990 годов). Российская археология, 3, с. 106-133. Блажевич, Н. В., Бурдо, Н. Б., Вітрик, І. С., Денисо- ва, А. О., Карашевич, І. В., Карнаух, Є. Г., Корпусо- ва, В. М., Павленко, Л. В., Сон, Н. О. 2007. Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Каталог. Київ: Академперіодика. Бліфельд, Д. І. 1955. Деснянська археологічна експедиція 1949 р. В: Бібіков, С. М. Археологічні пам’ятки УРСР, V, Київ: АН УРСР, с. 12-21. Борисов, А. В. 2019. Давньоруське Поросся. Система за- селення. Дисертація к. і. н. ІА НАНУ. Київ. Возний, І. П., Федорук, А. В. 2012. Військовий обладунок і спорядження вершника Х—ХIV ст. на території між Верхнім Сіретом і Середнім Дністром. Археологія, 4, с. 62-73. Воскресенский, А. С., Смирнов, А. П. 1966. Археоло- гическое исследование соборной мечети (Четырех- угольника) в Великих Болгарах. Советская археоло- гия, 1, Москва: Наука, с. 244-257. Гезе, В. Е. 1904. Раскопки на городище «Очаков» у д. На- бутова. В: Беляшевский, Н. Ф. Археологическая лето- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 67 пись Южной России. Киев: Типография Н. А. Гирич, с. 82-124. Голэмбьовская-Тобиаш, А. 2017. Позднекочевничес- кий могильник в Росаве. Новая интерпретация. Сравнительный анализ. In: nagirnyy, V. (ed.). Col- loquia Russica Series I, vol.7. Rus and the world of the nomads (the second half of 9th — 16th century), Krakow, 7, s. 179—202. Гупало, В. 2014. Звенигород і Звенигородська земля у XI— XIII століттях (соціоісторична реконструкція). Львів: Інститут українознавства НАН України. Гуревич, Ф. Д. 1981. Древний Новогрудок. Ленинград: На- ука. Даркевич, В. П., Борисевич, Г. В. 1995. Древняя столица Рязанской земли: ХІ—ХІІІ вв. Москва: Кругъ. Дрёмов, И. И., 1985. Погребение воина с джучидскими монетами. Советская археология, 4, Москва: Наука, с. 243-245. Измайлов, И. Л. 1997. Вооружение и военное дело населе- ния Волжской Булгарии Х — нач. ХІІІ вв. Казань, Ма- гадан. Кирпичников, А. Н. 1966. Древнерусское оружие. Ко- пья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени ІХ— ХІІІ вв. В: Каргер, М. К. (ред.). Свод археологических источников, Е1-36, Москва; Ленинград: Наука. Кирпичников, А. Н. 1973. Снаряжение всадника и верхо- вого коня на Руси ІХ—ІІІ вв. В: Каргер, М. К. (ред.). Свод археологических источников, Е1-36, Москва, Ле- нинград: Наука. Кирпичников А. Н. 1978. Массовое оружия ближнего боя из раскопок древнего Изяславля. Краткие со- общения Института археологии, 155. Москва: Нау- ка, с. 80-87. Кирпичников, А. Н., Гайдуков, П. Г. 1997. Булава «кле- вец» из раскопок Новгорода. В: Янин, В. Л. Новго- род и Новгородская земля. История и археология, 11, Великий Новгород: Новгородский государственный объединённый музей-заповедник, с. 186-187. Кызласов, И. Л. 1980. Кыпчаки и восстания енисейских племен в XIII в. Советская археология, 2, Москва: Наука, с. 80-93. Колчин, Б. А., Янин, В. Л., Ямщиков, С. В. 1985. Древ- ний Новгород: прикладное искусство и археология. Мо- сква: Искусство. Кучера, М. П., Іванченко, Л. І. 1987. Давньоруська обо- ронна лінія в Пороссі. Археологія УРСР, 59, с. 67-79. Кучера, М. П., Іванченко, Л. І. 1998. Особливості городищ чорних клобуків Поросся. Археологія, 2, c. 100-104. Кулаков, В. И. 1978. Исследования в окрестностях г. Зе- леноградска. В: Рыбаков, Б. А. (ред.). Археологичес- кие открытия 1977 года. Москва: Наука, с. 18-20. Лапшин, В. А. 2009 Тверь в ХІІІ—XV вв. (по материалам раскопок 1993—1997 гг.). Санкт-Петербург: ФФИИ СПбГУ. Ливох, Р. 2017. Позднекочевнический могильник в Ро- саве. Новая интерпретация. Каталог артефактов (выбор). In: nagirnyy, V. (ed.). Colloquia Russica Series I, vol. 7. Rus and the world of the nomads (the second half of 9-th — 16-th century), Krakow, s. 163-178. Макаров, Н. А., Беляков, А. С. 1989 Кемский некрополь в северном Белозерье. Краткие сообщения Института археологии, 198. Москва: Наука, с. 75-84. Макаров, Н. А. 2016. Подвеска со знаком Рюриковичей из летописного Клещина. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 242. Москва: ИА РАН, с. 180-190. Медведев, А. Ф. 1959. Оружие Новгорода Великого. В: Ар- циховский, А. В. Труды Новгородской археологической экспедиции. Материалы и исследования по археологии СССР, 65. Москва: АН СССР, с. 121-191. Моргунов, Ю. Ю. 2009. Древо-земляные укрепления Юж- ной Руси Х—ХІІІ веков. Москва: Наука. Моця, О., Казаков, А. 2011. Давньоруський Чернігів. Київ: «Стародавній світ». Моця, О. П., Орлов, Р. С., Коваленко, В. П., Козлов- ський, А. О., Пархоменко, О. В., Потапов, О. В., Покас, П. М. 1997. Поселення Х—ХІІІ ст. біля с. Ав- туничі. В: Моця, О. П., Коваленко, В. П., Петра- шенко, В. О. (ред.). Південноруське село ІХ—ХІІІ ст. (нові пам’ятки матеріальної культури). Київ: ІЗМН, с. 34-69. Негин, А. Е. 2008. Навершие булавы-«клевца» с селища Копнино-1. В: Молев, Е. А. (ред.). Нижегородские исследования по краеведению и археологии. Сборник научных и методических статей, 11. Нижний Новго- род: Нижегородский университет, с. 64-68. Недашковский, Л. Ф., Моржерин, К. Ю. 2020. Костяные изделия из Укека. В: Миргалеев, И. (ред.). Золотоордынское обозрение, 8 (3), с. 472-503. Никольская, Т. Н. 1972. О летописных городах в земле вя- тичей. Краткие сообщения Института археологии, 129, Москва: Наука, с. 3-13. Нигматуллин, Р. А., Гусаков, М. Г., Зубарев, Н. В., Коз- лов, А. И., Крутько, Д. В., Миненко, В. В., Пуза- кова, Г. С., Смирнова, М. Е., Тамбова, С. Ю. 2004. Работы Деснинской экспедиции. В: Седов, В. В. Археологические открытия 2003. Москва: Наука, с. 181-182. Осипенко, М. С. 2019а. Давньоруські зіркоподібні навер- шя булав із колекції Національного музею історії України. Археологія, 1, с. 105-117. Осипенко, М. С. 2019b. Металеві кистені давньоруської доби (за матеріалами Національного музею історії України). Археологія, 4, с. 72-89. Осипенко, М. С. 2019c. Середньовічні навершя булав зі зрізаними кутами та кулястих форм (за матеріала- ми Національного музею історії України). В: Патри- ляк, Б. К. (ред.). Науковий вісник Національного му- зею історії України [online], 4, с. 83-93. Режим досту- пу: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/ view/279 [Дата звернення 06.12.2020]. Пачкова, С. П. 1979. Давньоруське городище Гринчук на Дністрі. Археологія УРСР, 32, с. 78-96. Пенегирич, В. М. 1990. Оружие и снаряжение всадника. В: Черныш, А. П. (ред.) Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерус- ский периоды). Київ: Наукова думка, с. 163-171. Пивоваров, С. В. 2012. Металеві навершя булав з давньо- руських пам’яток Буковини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Держа- ва та армія, 724. Львів: Вид-во «Львівська політехні- ка», с. 31-35. Плетнева, С. А. 1973. Древности Черных Клобуков. В: Каргер, М. К. (ред.). Свод археологических источни- ков, Е1-19, Москва: Наука. Полубояринова, М. Д. 1986. Костяные детали снаряже- ния средневекового коня и лучника из Болгара. Со- ветская археология, 2, Москва: Наука, с. 254-260. Прищепа, Б. А. 2011. Дорогобуж на Горині у Х—ХІІІ ст. Рівне: ПП ДМ. Сарачева, Т. Г., Гоняный, М. И., Аносов, Д. В. 2018. Химико-технологическое исследование изделий из цветных металлов, обнаруженных на археологи- ческих памятниках в селе Беседы под Москвой. В: Энговатова, А. В. (ред.). Археология Подмосковья: ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 168 Материалы научного семинара, 14. Москва: Институт археологии РАН, с. 126-144. Сергєєва, М. С. 2011. Косторізна справа у Стародавньому Києві. Київ: КНТ. Сергєєва, М. С. 2015. Майстри з обробки дерева та кістки давньоруського міста Воїня. Київ; Харків: Майдан. Соловьев, А. И. 2003. Оружие и доспехи. Сибирское воо- ружение: от каменного века до средневековья. Но- восибирск: ИНФОЛИО-пресс. Федоришин, М. 2015. Булава «клевець» чи булава «га- чок»? В: Травінський, В. С. (ред.). Археологія & Фор- тифікація. Кам’янець-Подільський: Друкарня Рута, с. 147-150. Федоров-Давыдов, Г. А. 1966. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Археоло- гические памятники, Москва: МГУ. Флерова, В. Е. 2001. Резная кость Юго-Востока Европы ІХ—ХІІ векав: искусство и ремесло. По материалам Саркела-Белой Вежи из коллекции Государственного Эрмитажа. Санкт-Петербург: Алетейя. Ханенко, Б. И., Ханенко, В. И. 1902. Древности Придне- провья. Эпоха славянская (VI—XIII вв.), V. Киев. Хузин, Ф. Ш. 1985. Снаряжение всадника и верхового коня. В: Халиков, А. Х. Культура Биляра. Булгар- ские орудия труда и оружие X—XIII вв. Москва: На- ука, с. 193-213. Чхаидзе, В. Н. 2016. Костяные навершия плетей с отрост- ком в погребениях средневековых кочевников вос- точноевропейских степей. В: Кызласов, И. Л. (ред.). Степи Восточной Европы в средние века: Сборник па- мяти Светланы Александровны Плетневой. Москва: Институт археологии РАН, с. 353-382. Шовкопляс, Г. М. 1971. Давньоруські кістяні вироби з роз- копок В. В. Хвойки. В: Шевченко, Ф. П. (ред.). Серед- ні віки на Україні, 1, Київ: Наукова думка, с. 191-195. Широухов, Р. А. 2014. Импорты древнерусских типов на територии Пруссов в Х/ХІ—XIV вв. В: Мака- ров, Н. А. (ред.). Русь в ІХ—ХІІ веках. Общество, го- сударство, культура. Москва, Вологда: Древности Севера, с. 386-412. Bagińska, J., Piotrowski, M., Wołoszyn, M. 2012. czerwień — gród między wschodem a zachodem od wiekiej polityki po życie codzienne (noty katalogowe). W: Bagińska, J (red.). Czerwień — gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy. Tomaszów Lubelski, Leipzig, Lublin, rzeszów, s. 333-444. Kotowicz, Р. 2006. Przemiany w uzbrojeniu plemiennym і wczesnopaństwowym (VI — poł. XIII w.) w polskiej części dawnych księstw ruskich — wybrane przykłady. Ві- сник Національного університету «Львівська політех- ніка». Серія: Держава та армія, 571. Львів: Видавни- цтво «Львівська політехніка», с. 18-47. Надійшла 06.12.2020 М. С. Осипенко Научный сотрудник отдела хранения фондов сектора «Средневековая археология» Национального музея истории Украины, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com ТЫЛЬНИКИ ПЛЕТИ СО СПЕЦИАЛЬНЫМ ВЫСТУПОМ ХІ—ХІІІ вв. (по материалам Национального музея истории Украины) Подчинения боевого коня воле всадника происходит путем использования упряжи и другого специального сна- ряжения, которые закреплялись на животном или приводились в действие человеком. Кроме этого, для более эффективного выполнения приказов управляющего, применялась плеть. В комплекс вооружения древнерусско- го воина плеть попала из кочевого среды, где она одновременно выступала и культовым атрибутом, и неким обе- регом. Строение плети предусматривало следующие составные части: бич, сплетенный из кожаных ремешков, кну- товища и рукояти, которая в тыльной части заканчивалась набалдашником. На сегодняшний день известны различные по своей форме, материалу изготовления и конструкции тыльные части плети. Части рукоятки де- лятся на группы по материалу изготовления (кость/рог, металл), на типы по форме корпуса и, по возможности, на орнаментальные схемы. Всех их связывает наличие характерного выступа, который предотвращал выпадение кнутовища с кисти всадника и, в некоторых случаях, приобретал определенную визуальную схожесть с головкой птицы, или же имел конкретные зооморфные (орнитологические) черты. Для костяных набалдашников (группа I) выделено четыре типа: шаровидные приплюснутые; бочкообразные округлых и вытянутых пропорций; с зооморфными чертами; пристроены под навершие естественные изгибы роговых отростков. Металлические набалдашники насчитывают пять типов (II группа): шаровидные; бочкообразные вытянутых пропорций; зооморфные; со срезанными углами; звездообразные. В восточноевропейском регионе находки тыльников округлых, несколько приплюснутых форм с небольшими клювовидными отростками, начинают фиксироваться с Х в., все изделия исключительно костяные. Во второй половине XI в. появляются круглые, шаровидные и бочкообразные набалдашники с удлиненными выступами и продолжают бытовать и в последующие два столетия. Зооморфные навершия в виде головки птицы маленьких пропорций бытовали относительно недолго — ХІ — первая половина ХІІ вв., а изделия на удлинённой втул- ке — ХІІ — первая половина ХІІІ вв. Набалдашники со срезанными углами датируются более широко, в пределах ХІІ — ХІІІ/ХІV вв. В Национальном музее истории Украины хранится восемь предметов, представляющих соответствующие на- вершие или их части, из них: две находки имеют неизвестное происхождение, а шесть — локализованы и проис- ходят из древнерусских поселенческих структур XI—XIII вв. с территории Поросся: Набутов, Кононча, Шарки, Княжая Гора. К л ю ч е в ы е с л о в а: плеть, снаряжение всадника, средневековое ударное вооружение, древнерусское оружие. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 69 Maksym S. Osypenko Research Fellow of the Storage Department, Sector of the Mediaeval Archaeology, the National Museum of History of Ukraine, ORCID 0000-0002-7974-877X, osypenko.ms@gmail.com HorSE WHIP PoMMELS WITH A SPEcIAL ProTrUSIon oF THE XI—XIII cEnTUrIES (Based on the Materials of the national Museum of History of Ukraine) To bridge a riding war horse and subordinate it to the will of the rider is possible through the usage of harness and other special equipment, which were fixed on an animal or operated by a person. In addition, a whip was used to execute the orders of the rider more effectively. The whip occured in the complex of weapons of the Ancient rus warrior from a nomadic environment, where it simultaneously acted as a cult attribute and a kind of amulet. The structure of the whip provided the following components: a whip woven made of leather straps, a whip-handle, which ended with a knob at the pommel. nowadays, there are different whip pommels according to their shape, material of manufacture and construction. The parts of the handle are divided into groups due to the material of manufacture (bone/ horn, metal), into types according to the body shape, and into ornamental schemes if possible. All of them are connected by the presence of a typical protrusion, which prevented the whip from falling out of the rider’s hand and, in some cases, acquired a certain visual similarity to the head of a bird, or had specific zoomorphic (ornithological) features. Four types are distinguished for bone knobs (group I): spherical flattened; barrel-shaped rounded and with elongated proportions; with zoomorphic features; attached to the heads of the natural curves of the horny outgrowth. Metal knobs are of five types (group II): spherical; barrel-shaped elongated; zoomorphic; with cut corners; star-shaped. In the Eastern European region, finds of whip pommels with somewhat flattened forms and small beak-like outgrowths begin to be recorded from the X c. and all items are exclusively made of bone. The round, spherical and barrel-shaped knobs with elongated projections appear in the second half of the XI c. and continue to exist in the next two centuries. Zoomorphic knobs in the shape of a bird’s head of small proportions existed for a relatively short time — XI — first half of the XII c., and items on an elongated socket – from the XII — first half of the XIII c. The knobs with cut corners are dated more widely, within the XII—XIII/XIV c. The national Museum of the History of Ukraine contains eight items representing the corresponding pommels or their parts. Two finds are of unknown origin, and six are identified and come from Ancient rus settlement structures of the XI—XIII c. from the territory of the ros river region: nabutiv, Kononcha, Sharky, Kniazha Hora. K e y w o r d s: whip, rider’s equipment, Medieval blunt weapon, Ancient Rus weapon. References Andrienko, A. V. 2006 nakhodki predmetov snariazheniia verkhovogo konia i vsadnika (po materialam Troitskogo raskopa). In: Yanin, V. L. Novgorod i Novgorodskaia zemlia. Istoriia i arkheologiia, 20, Velikii novgorod: novgorodskii gosudarstvennyi obieedinennyi muzei-zapovednik, p. 146-152. Artemev, A. r., Molchanov, A. A. 1995. Drevnerusskie predmety vooruzheniia s kniazheskimi znakami sobstvennosti. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 188-191. Belorybkin, G. n. 2001. Zolotarevskoe poselenie. Sankt-Peterburg: IIMK rAn. Beliaev, L. A., Veksler, A. G. 1996. Arkheologiia srednevekovoi Moskvy (itogi issledovanii 1980-1990 godov). Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 106-133. Blazhevych, n. V., Burdo, n. B., Vitryk, I. S., Denysova, A. o., Karashevych, I. V., Karnaukh, Ye. H., Korpusova, V. M., Pavlenko, L. V., Son, n. o. 2007. Kolektsii Naukovykh fondiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. Blifeld, D. I. 1955. Desnianska arkheolohichna ekspedytsiia 1949 r. In: Bibikov, S. M. Arkheolohichni pamiatky URSR, V, Kyiv: An UrSr, p. 12-21. Borysov, A. V. 2019. Davnoruske Porossia. Systema zaselennia. Dysertatsiia k. i. n. IA nAnU. Kyiv. Voznyi, I. P., Fedoruk, A. V. 2012. Viiskovyi obladunok i sporiadzhennia vershnyka X-XIV st. na terytorii mizh Verkhnim Siretom i Serezhnim Dnistrom. Arheologia, 4, p. 62-73. Voskresenskii, A. S., Smirnov, A. P. 1966. Arkheologicheskoe issledovanie sobornoi mecheti (chetyrekhugolnika) v Velikikh Bolgarakh. Sovetskaia arkheologiia, 1, Moskva: nauka, p. 244-257. Geze, V. E. 1904. raskopki na gorodishche ochakov u d. nabutova. In: Beliashevskii, n. F. Arkheologicheskaia letopis Iuzhnoi Rossii. Kyiv: Tipografiia n. A. Girich, p. 82-124. Golembovskaia-Tobiash, A. 2017. Pozdnekochevnicheskii mogilnik v rosave. novaia interpretatsiia. Sravnitelnyi analiz. In: nagirnyy, V. (ed.). Colloquia Russica Series I, vol.7. Rus and the world of the nomads (the second half of 9th - 16th century), 7, Krakow, s. 179-202. Hupalo, V. 2014. Zvenyhorod i Zvenyhorodska zemlia u XI-XIII stolittiakh (sotsioistorychna rekonstruktsiia). Lviv: Instytut ukrainoznavstva nAn Ukrainy. Gurevich, F. D. 1981. Drevnii Novogrudok. Leningrad: nauka. Darkevich, V. P., Borisevich, G. V. 1995. Drevniaia stolitsa Riazanskoi zemli: ХІ-ХІІІ vv. Moskva: Krugie. Dremov, I. I., 1985. Pogrebenie voina s dzhuchidskimi monetami. Sovetskaia arkheologiia, 4, Moskva: nauka, p. 243-245. Izmailov, I. L. 1997. Vooruzhenie i voennoe delo naseleniia Volzhskoi Bulgarii Х - nach. ХІІІ vv. Kazan, Magadan. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 170 Kirpichnikov, A. n. 1966. Drevnerusskoe oruzhie. Kopia, sulitsy, boevye topory, bulavy, kisteni ІX—XІІІ vv. In: Karger, M. K. (ed.). Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-36, Moskva, Leningrad: nauka. Kirpichnikov, A. n. 1973. Snariazhenie vsadnika i verkhovogo konia na rusi ІХ-ХІІІ vv. In: Karger, M. K. (ed.). Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-36, Moskva, Leningrad: nauka. Kirpichnikov A. n. 1978. Massovoe oruzhiia blizhnego boia iz raskopok drevnego Iziaslavlia. Kratkie soobshcheniia Instituta Arkheologii, 155. Moskva: nauka, p. 80-87. Kirpichnikov, A. n., Gaidukov, P. G. 1997. Bulava klevets iz raskopok novgoroda. In: Yanin, V. L. Novgorod i Novgorodskaia zemlia. Istoriia i arkheologiia, 11, Velikii novgorod: novgorodskii gosudarstvennyi obieedinennyi muzei-zapovednik, p. 186- 187. Kyzlasov, I. L. 1980. Kypchaki i vosstaniia eniseiskikh plemen v XIII v. Sovetskaia arkheologiia, 2, Moskva: nauka, p. 80-93. Kolchin, B. A., Ianin, V. L., Iamshchikov, S. V. 1985. Drevnii Novgorod: prikladnoe iskusstvo i arkheologiia. Moskva: Iskusstvo. Kuchera, M. P., Ivanchenko, L. I. 1987. Davnoruska oboronna liniia v Porossi. Arheologia UrSr, 59, p. 67-79. Kuchera, M. P., Ivanchenko, L. I. 1998. osoblyvosti horodyshch chornykh klobukiv Porossia. Arheologia, 2, p. 100-104. Kulakov, V. I. 1978. Issledovaniia v okrestnostiakh g. Zelenogradska. In: rybakov, B. A. (ed.). Arkheologicheskie otkrytiia 1977 goda. Moskva: nauka, p. 18-20. Lapshin, V. A. 2009 Tver v XІІІ-XV vv. (po materialam raskopok 1993-1997 gg.). Sankt-Peterburg: FFII SPbGU. Livokh, r. 2017. Pozdnekochevnicheskii mogilnik v rosave. novaia interpretatsiia. Katalog artefaktov (vybor). In: nagirnyy, V. (ed.). Colloquia Russica Series I, vol.7. Rus and the world of the nomads (the second half of 9th — 16th century), 7, Krakow, p. 179- 202. Makarov, n. A., Beliakov, A. S. 1989 Kemskii nekropol v severnom Belozere. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 198. Moskva: nauka, p. 75-84. Makarov, n. A. 2016. Podveska so znakom riurikovichei iz letopisnogo Kleshchina. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 242. Moskva: IA rAn, p. 180-190. Medvedev, A. F. 1959. oruzhie novgoroda Velikogo. In: Artsikhovskii, A. V. Trudy Novgorodskoi arkheologicheskoi ekspeditsii. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 65. Moskva: An SSSr, p. 121-191. Morgunov, Yu. Yu. 2009. Drevo-zemlianye ukrepleniia Iuzhnoi Rusi X-XІІІ vekov. Moskva: nauka. Motsia, o., Kazakov, A. 2011. Davnoruskyi Chernihiv. Kyiv: Starodavnii svit. Motsia, o. P., orlov, r. S., Kovalenko, V. P., Kozlovskyi, A. o., Parkhomenko, o. V., Potapov, o. V., Pokas, P. M. 1997. Poselennia Х-ХIII st. bilia s. Avtunychi. In: Motsia, o. P., Kovalenko, V. P., Petrashenko, V. o. (ed.). Pivdennoruske selo IХ- ХIII st. (novi pamiatky materialnoi kultury). Kyiv: IZMn, p. 34-69. negin, A. E. 2008. navershie bulavy-klevtsa s selishcha Kopnino-1. In: Molev, E. A. (ed.). Nizhegorodskie issledovaniia po kraevedeniiu i arkheologii. Sbornik nauchnykh i metodicheskikh statei, 11. nizhnii novgorod: nizhegorodskii universitet, p. 64-68. nedashkovskii, L. F., Morzherin, K. Yu. 2020. Kostianye izdeliia iz Ukeka. In: Mirgaleev, I. (ed.). Zolotoordynskoe obozrenie, 8 (3), p. 472-503. nikolskaia, T. n. 1972. o letopisnykh gorodakh v zemle viatichei. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 129, Moskva: nauka, p. 3-13. nigmatullin, r. A., Gusakov, M. G., Zubarev, n. V., Kozlov, A. I., Krutko, D. V., Minenko, V. V., Puzakova, G. S., Smirnova, M. E., Tambova, S. Iu. 2004. raboty Desninskoi ekspeditsii. In: Sedov, V. V. Arkheologicheskie otkrytiia 2003. Moskva: nauka, p. 181-182. osypenko, M. S. 2019a. Davnoruski zirkopodibni navershia bulav iz kolektsii natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Arheologia, 1, p. 105-117. osypenko, M. S. 2019b. Metalevi kysteni davnoruskoi doby (za materialamy natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). Arheologia, 4, p. 72-89. osypenko, M. S. 2019c. Serednovichni navershia bulav zi zrizanymy kutamy ta kuliastykh form (za materialamy natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy). In: Patryliak, B. K. (ed.). Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy [online], 4, s. 83-93. Available at: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/view/279 [Accessed 06 December 2020] Pachkova, S. P. 1979. Davnoruske horodyshche Hrynchuk na Dnistri. Arheologia URSR, 32, p. 78-96. Penegirich, V. M. 1990. oruzhie i snariazhenie vsadnika. In: chernysh, A. P. (ed.). Arkheologiia Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (rannnkslavianskii i drevnerusskii periody). Kyiv: naukova dumka, p. 163-171. Pyvovarov, S. V. 2012. Metalevi navershia bulav z davnoruskykh pamiatok Bukovyny. Visnyk Natsionalnoho universytetu Lvivska politekhnika. Seriia: Derzhava ta armiia, 724. Lviv: Vydavnytstvo Lvivska politekhnika, p. 31-35. Pletneva, S. A. 1973. Drevnosti chernykh Klobukov. In: Karger, M. K. (ed.). Svod arkheologicheskikh istochnikov, E1-19, Moskva: nauka. Poluboiarinova, M. D. 1986. Kostianye detali snariazheniia srednevekovogo konia i luchnika iz Bolgara. Sovetskaia arkheologiia, 2, Moskva: nauka, p. 254-260. Pryshchepa, B. A. 2011. Dorohobuzh na Horyni u X-XIII st. rivne: PP DM. Saracheva, T. G., Gonianyi, M. I., Anosov, D. V. 2018. Khimiko-tekhnologicheskoe issledovanie izdelii iz tsvetnykh metallov, obnaruzhennykh na arkheologicheskikh pamiatnikakh v sele Besedy pod Moskvoi. In: Engovatova, A. V. (ed.). Arkheologiia Podmoskovia: Materialy nauchnogo seminara, 14. Moskva: Institut arkheologii rAn, p. 126-144. Serhieieva, M. S. 2011. Kostorizna sprava u Starodavnomu Kyievi. Kyiv: KnT. Serhieieva, M. S. 2015. Maistry z obrobky dereva ta kistky davnoruskoho mista Voinia. Kyiv, Kharkiv: Maidan. Solovev, A. I. 2003. Oruzhie i dospekhi. Sibirskoe vooruzhenie: ot kamennogo veka do srednevekovia. novosibirsk: InFoLIo-press. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 71 Fedoryshyn, M. 2015. Bulava klevets chy bulava hachok? In: Travinskyi, V. S. (red.). Arkheolohiia & Fortyfikatsiia. Kam’ianets- Podilskyi: Drukarnia ruta, p. 147-150. Fedorov-Davydov, G. A. 1966. Kochevniki Vostochnoi Evropy pod vlastiu zolotoordynskikh khanov. Arkheologicheskie pamiatniki, Moskva: MGU. Flerova, V. E. 2001. Reznaia kost Iugo-Vostoka Evropy ІХ-ХІІ vekav: iskusstvo i remeslo. Po materialam Sarkela-Beloi Vezhi iz kollektsii Gosudarstvennogo Ermitazha. Sankt-Peterburg: Aleteiia. Khanenko, B. I., Khanenko, V. I. 1902. Drevnosti Pridneprovia. Epokha slavianskaia (VI-XIII vv.), V. Kiev. Khuzin, F. Sh. 1985. Snariazhenie vsadnika i verkhovogo konia. In: Khalikov, A. Kh. Kultura Biliara. Bulgarskie orudiia truda i oruzhie X—XIII vv. Moskva: nauka, p. 193-213. chkhaidze, V. n. 2016. Kostianye navershiia pletei s otrostkom v pogrebeniiakh srednevekovykh kochevnikov vostochnoevropeiskikh stepei. In: Kyzlasov, I. L. (ed.). Stepi Vostochnoi Evropy v srednie veka: Sbornik pamiati Svetlany Aleksandrovny Pletnevoi. Moskva: Institut arkheologii rAn, p. 353-382. Shovkoplias, H. M. 1971. Davnoruski kistiani vyroby z rozkopok V. V. Khvoiky. In: Shevchenko, F. P. (ed.). Seredni viky na Ukraini, 1, Kyiv: naukova dumka, p. 191-195. Shiroukhov, r. A. 2014. Importy drevnerusskikh tipov na teritorii Prussov v X/XІ-XIV vv. In: Makarov, n. A. (ed.). rus v ІХ-ХІІ vekakh. obshchestvo, gosudarstvo, kultura. Moskva, Vologda: Drevnosti Severa, p. 386-412. Bagińska, J., Piotrowski, M., Wołoszyn, M. 2012. czerwień — gród między wschodem a zachodem od wiekiej polityki po życie codzienne (noty katalogowe). W: Bagińska, J (red.). Czerwień — gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy. Tomaszów Lubelski, Leipzig, Lublin, rzeszów, s. 333-444. Kotowicz, Р. 2006. Przemiany w uzbrojeniu plemiennym і wczesnopaństwowym (VI — poł. XIII w.) w polskiej części dawnych księstw ruskich — wybrane przykłady. Visnyk Natsionalnoho universytetu Lvivska politekhnika. Seriia: Derzhava ta armiia, 571. Lviv: Lvivska politekhnika, p. 18-47.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196009
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:11:24Z
publishDate 2021
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Осипенко, М.С.
2023-12-08T18:54:02Z
2023-12-08T18:54:02Z
2021
Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України) / М.С. Осипенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 54–71. — Бібліогр.: 60 назв. — укр
0235-3490
DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.054
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196009
[904.22:069.5]“10/12”
Розглядається категорія знахідок, що належить до складових частин канчука, т. зв. тильники — завершення руків’я характерної форми, що за своїми обрисами нагадають голівку птаха. Здійснено спробу систематизації відомих на сьогодні типологічних схем, картографовано та створено каталог відповідних знахідок. Також вводиться до наукового обігу декілька раніше не публікованих предметів.
Подчинения боевого коня воле всадника происходит путем использования упряжи и другого специального снаряжения, которые закреплялись на животном или приводились в действие человеком. Кроме этого, для более эффективного выполнения приказов управляющего, применялась плеть. В комплекс вооружения древнерусского воина плеть попала из кочевого среды, где она одновременно выступала и культовым атрибутом, и неким оберегом. Строение плети предусматривало следующие составные части: бич, сплетенный из кожаных ремешков, кнутовища и рукояти, которая в тыльной части заканчивалась набалдашником. На сегодняшний день известны различные по своей форме, материалу изготовления и конструкции тыльные части плети. Части рукоятки делятся на группы по материалу изготовления (кость/рог, металл), на типы по форме корпуса и, по возможности, на орнаментальные схемы. Всех их связывает наличие характерного выступа, который предотвращал выпадение кнутовища с кисти всадника и, в некоторых случаях, приобретал определенную визуальную схожесть с головкой птицы, или же имел конкретные зооморфные (орнитологические) черты. Для костяных набалдашников (группа I) выделено четыре типа: шаровидные приплюснутые; бочкообразные округлых и вытянутых пропорций; с зооморфными чертами; пристроены под навершие естественные изгибы роговых отростков. Металлические набалдашники насчитывают пять типов (II группа): шаровидные; бочкообразные вытянутых пропорций; зооморфные; со срезанными углами; звездообразные. В восточноевропейском регионе находки тыльников округлых, несколько приплюснутых форм с небольшими клювовидными отростками, начинают фиксироваться с Х в., все изделия исключительно костяные. Во второй половине XI в. появляются круглые, шаровидные и бочкообразные набалдашники с удлиненными выступами и продолжают бытовать и в последующие два столетия. Зооморфные навершия в виде головки птицы маленьких пропорций бытовали относительно недолго — ХІ — первая половина ХІІ вв., а изделия на удлинённой втулке — ХІІ — первая половина ХІІІ вв. Набалдашники со срезанными углами датируются более широко, в пределах ХІІ — ХІІІ/ХІV вв. В Национальном музее истории Украины хранится восемь предметов, представляющих соответствующие навершие или их части, из них: две находки имеют неизвестное происхождение, а шесть — локализованы и происходят из древнерусских поселенческих структур XI—XIII вв. с территории Поросся: Набутов, Кононча, Шарки, Княжая Гора.
To bridge a riding war horse and subordinate it to the will of the rider is possible through the usage of harness and other special equipment, which were fixed on an animal or operated by a person. In addition, a whip was used to execute the orders of the rider more effectively. The whip occured in the complex of weapons of the Ancient Rus warrior from a nomadic environment, where it simultaneously acted as a cult attribute and a kind of amulet. The structure of the whip provided the following components: a whip woven made of leather straps, a whip-handle, which ended with a knob at the pommel. Nowadays, there are different whip pommels according to their shape, material of manufacture and construction. The parts of the handle are divided into groups due to the material of manufacture (bone/ horn, metal), into types according to the body shape, and into ornamental schemes if possible. All of them are connected by the presence of a typical protrusion, which prevented the whip from falling out of the rider’s hand and, in some cases, acquired a certain visual similarity to the head of a bird, or had specific zoomorphic (ornithological) features. Four types are distinguished for bone knobs (group I): spherical flattened; barrel-shaped rounded and with elongated proportions; with zoomorphic features; attached to the heads of the natural curves of the horny outgrowth. Metal knobs are of five types (group II): spherical; barrel-shaped elongated; zoomorphic; with cut corners; star-shaped. In the Eastern European region, finds of whip pommels with somewhat flattened forms and small beak-like outgrowths begin to be recorded from the X c. and all items are exclusively made of bone. The round, spherical and barrel-shaped knobs with elongated projections appear in the second half of the XI c. and continue to exist in the next two centuries. Zoomorphic knobs in the shape of a bird’s head of small proportions existed for a relatively short time — XI — first half of the XII c., and items on an elongated socket – from the XII — first half of the XIII c. The knobs with cut corners are dated more widely, within the XII—XIII/XIV c. The National Museum of the History of Ukraine contains eight items representing the corresponding pommels or their parts. Two finds are of unknown origin, and six are identified and come from Ancient Rus settlement structures of the XI—XIII c. from the territory of the Ros River region: Nabutiv, Kononcha, Sharky, Kniazha Hora.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статтi
Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
Тыльники плети со специальным выступом ХІ—ХІІІ вв. (по материалам Национального музея истории Украины)
Horse Whip Pommels with a Special Protrusion of the XI–XIII Centuries (Based on the Materials of the National Museum of History of Ukraine)
Article
published earlier
spellingShingle Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
Осипенко, М.С.
Статтi
title Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_alt Тыльники плети со специальным выступом ХІ—ХІІІ вв. (по материалам Национального музея истории Украины)
Horse Whip Pommels with a Special Protrusion of the XI–XIII Centuries (Based on the Materials of the National Museum of History of Ukraine)
title_full Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_fullStr Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_full_unstemmed Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_short Тильники канчука зi спецiальним виступом ХI—ХIII ст. (за матерiалами Нацiонального музею iсторiї України)
title_sort тильники канчука зi спецiальним виступом хi—хiii ст. (за матерiалами нацiонального музею iсторiї україни)
topic Статтi
topic_facet Статтi
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196009
work_keys_str_mv AT osipenkoms tilʹnikikančukazispecialʹnimvistupomhihiiistzamaterialaminacionalʹnogomuzeûistoriíukraíni
AT osipenkoms tylʹnikipletisospecialʹnymvystupomhíhííívvpomaterialamnacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy
AT osipenkoms horsewhippommelswithaspecialprotrusionofthexixiiicenturiesbasedonthematerialsofthenationalmuseumofhistoryofukraine

Схожі ресурси