Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я
Матеріали з розкопок поховальних пам’яток раннього залізного віку з Північно-Східного Приазов’я та Донецького кряжа поповнюють порівняно нечисленну серію поховань передскіфського часу з басейну річок Азовського моря. Розглядаються особливості обрядово-інвентарного комплексу та деякі аспекти куль...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196010 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я / В.О. Забавiн, С.Г. Небрат // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 72–85. — Бібліогр.: 57 назв. — укр |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859679069671522304 |
|---|---|
| author | Забавiн, В.О. Небрат, С.Г. |
| author_facet | Забавiн, В.О. Небрат, С.Г. |
| citation_txt | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я / В.О. Забавiн, С.Г. Небрат // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 72–85. — Бібліогр.: 57 назв. — укр |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Матеріали з розкопок поховальних пам’яток раннього
залізного віку з Північно-Східного Приазов’я та Донецького кряжа поповнюють порівняно нечисленну серію
поховань передскіфського часу з басейну річок Азовського
моря. Розглядаються особливості обрядово-інвентарного
комплексу та деякі аспекти культурно-хронологічного
характеру, духовної та матеріальної культури племен,
які, на думку деяких дослідників, ототожнюються з історичними кіммерійцями.
В статье представлены материалы из раскопок Мариупольской археологической экспедиции и результаты новейших исследований археологической экспедиции Мариупольского государственного университета из СевероВосточного Приазовья и Донецкого кряжа, пополняющих сравнительно немногочисленную серию захоронений
предскифского времени бассейна рек Азовского моря.
Все приведенные авторами статьи погребальные памятники по комплексу признаков относятся к периоду
раннего железного века и предшествуют памятникам скифского времени. Захоронения, открытые у сc. Калиновка и Староласпа, интерпретируются авторами как киммерийские памятники новочеркасского типа или как захоронения позднего этапа черногоровской культуры. Погребения из Высокого и Ялты определяются как комплексы
черногоровского этапа/черногоровской группы киммерийской культуры или как поздние черногоровские.
Рассматриваются особенности обрядово-инвентарного комплекса и некоторые аспекты культурнохронологического характера, духовной и материальной культуры племен, которые, по мнению ряда исследователей, отождествляются с историческими киммерийцами.
Анализ материалов позволил авторам подойти к проблеме социальных реконструкций и предположить, что
захороненные индивиды из курганов у сc. Староласпа и Калиновка, скорее всего, при жизни не пользовались
каким-то особым влиянием на других соплеменников и не имели значительных привилегий в социуме. Зато
захоронения из курганов у пгт Ялта и с. Высокое демонстрируют определенные признаки неординарности.
Захороненный в кургане у пгт Ялта человек, вероятно, мог быть связан с религиозно-культовой сферой жизни.
In the article there are presented excavation materials from the Mariupol archaeological expedition and the results of new
research of the archaeological expedition conducted by the Mariupol State University in the North-Eastern Azov area and in
Donets Ridge refilling a comparatively small series of burials of the pre-Scythian time in the basin of the Azov Sea rivers.
As far as the set of features, all the burial sites presented by the authors are dated by the early Iron Age and precede the
sites of the Scythian time. The burials discovered near Kalynivka and Starolaspa villages are interpreted by the authors as
Cimmerian sites of Novocherkassk type or as burials of the late stage of Chernogorivka culture. The burials from Vysoke
and Yalta are determined as complexes of Chernogorivka type / Chernogorivka group of Cimmerian culture or as late
Chernogorivka complexes.
The authors consider peculiarities of the rite and inventory complex as well as some aspects of cultural and chronological
character, spiritual and material culture of the tribes which, in the researchers’ view, are conflated with the historical
Cimmerians.
Analysis of the materials has made it possible for the authors to approach the problem of social reconstructions and
to assume that the individuals buried in the mounds near Starolaspa and Kalynivka villages were unlikely to enjoy some
kind of special authority among other tribesmen or to have some appreciable privileges in the society when they were alive.
However, the burials in the mounds placed near Yalta and Vysoke villages demonstrate certain features of ingenuity. The
man buried in the barrow near Yalta village was most likely to have something to do with the religious or the hieratic sphere
of life.
|
| first_indexed | 2025-11-30T17:11:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 172
Публiкацiї
археологiчних матерiалiв
НОВI ПОХОВАННЯ ПЕРЕДСКIФСЬКОГО ЧАСУ
З ПIВНIЧНО-СХIДНОГО ПРИАЗОВ’Я
УДК 903.5(477.6/7)“638”
https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.072
© В. О. ЗАБАВІН, С. Г. НЕБРАТ, 2021
* ЗАБАВІН В’ячеслав Олегович — кандидат істо-
ричних наук, доцент кафедри історичних дисци-
плін Маріупольського державного університету,
orcID 0000-0001-7546-8319, zabavinmdu@gmail.com
НЕБРАТ Сергій Геннадійович — магістр історії, за-
ступник керівника археологічної експедиції Маріу-
польського державного університету, orcID 0000-
0003-1623-7283, nebrat2007@ukr.net
В. О. Забавiн, С. Г. Небрат *
Матеріали з розкопок поховальних пам’яток раннього
залізного віку з Північно-Східного Приазов’я та Доне-
цького кряжа поповнюють порівняно нечисленну серію
поховань передскіфського часу з басейну річок Азовського
моря. Розглядаються особливості обрядово-інвентарного
комплексу та деякі аспекти культурно-хронологічного
характеру, духовної та матеріальної культури племен,
які, на думку деяких дослідників, ототожнюються з іс-
торичними кіммерійцями.
К л ю ч о в і с л о в а: Північно-Східне Приазов’я, Доне-
цький кряж, ранній залізний вік, чорногорівська культу-
ра, кіммерійці.
Вступ
Поховальні пам’ятки традиційно були голо-
вним джерелом для вивчення історії перед-
скіфського періоду на території степів Північ-
ного Причорномор’я. Попри значне кількіс-
не та якісне збільшення в останні десятиліття
джерельної бази з кіммерійської проблемати-
ки, як і раніше, відчувається гострий дефіцит
статей публікаційного характеру. Актуальним
завданням для дослідників залишається як
введення в науковий обіг матеріалів новітніх
польових досліджень, так і публікація резуль-
татів старих розкопок.
Пропонована стаття покликана частково
заповнити цей пробіл шляхом публікації по-
ховальних пам’яток раннього залізного віку з
Північно-Східного Приазов’я та Донецько-
го кряжа. Старі матеріали з розкопок Маріу-
польської (Жданівської) археологічної експе-
диції (МАЕ) та матеріали новітніх досліджень
археологічної експедиції Маріупольсько-
го державного університету (АЕ МДУ) дозво-
лять поповнити порівняно нечисленну серію
пам’яток передскіфського часу з басейну рі-
чок Азовського моря, уточнити деякі аспекти
культурно-хронологічного характеру, духовної
та матеріальної культури племен, які, на думку
деяких дослідників, ототожнюються з історич-
ними кіммерійцями (рис. 1).
Загальна характеристика
дослiджених пам’яток
1. Калинівка, курган 1, похов. 1 (рис. 2: 1). У
1985 р. МАЕ під керівництвом В. К. Кульбаки в
лівобережній заплаві р. Кальміус біля північної
околиці с. Калинівка Новоазовського р-ну До-
нецької обл. було досліджено два кургани з кур-
ганної групи з п’яти насипів (Кульбака 1985). У
зруйнованому кургані 1 висотою близько 3,0 м
і діаметром 40 м (на момент розкопок висота
насипу становила близько 0,5 м) у 8,4 м від r,
під кутом 180 °, на рівні 0,97 м від давнього го-
ризонту виявлено поховання 1, впущене в кур-
ган доби бронзи.
Поховання простежено з рівня 0,7 м над
поховальним ґрунтом за виявленими над ним
каміннями, що відкрилися після руйнуван-
ня кургану будівельниками. Дно поховання на
0,25 м входило в материк. Поховання здійсне-
но у вузькій прямокутній ямі розмірами 1,90 ×
0,65 м. Довгою віссю яма орієнтована за лінією
ЗхПнЗх—СхПдСх. Північна частина ями запо-
внена камінням. На дні ями, на підстилці ко-
ричневого тліну лежав кістяк дорослої люди-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 73
ни, випростано на спині, з прямими ногами
й руками, головою до ЗхПнЗх. Череп, кістки
правої руки та правої частини грудної клітки
відсутні. У заповненні ями зустрінуті перемі-
щені гризунами кістки скелету (рис. 3).
2. Староласпа, курган 5, похов. 3 (рис. 2: 2).
У 1987 р. МАЕ на вододілі між двома балка-
ми, правими притоками р. Кальміус, на 2,0 км
південно-західніше від с. Староласпа Тельма-
нівського (Бойківського) р-ну Донецької обл.
було досліджено курган 5 з курганної групи з 4
насипів (Кульбака 1987). У кургані 5 висотою
0,85 м і діаметром 16 м на 5,1 м від r, під ку-
том 136 °, на рівні 0,84 м виявлено поховання 3,
впущене в курган доби бронзи.
Поховання простежено в насипу з рівня дав-
нього горизонту в підпрямокутній ямі розміра-
ми близько 2,0 × 0,9 м. Довгою віссю яма орієн-
тована за лінією ЗхПдЗх—СхПнСх. Північно-
східна частина ями зрізана бульдозером. На дні
лежав кістяк дорослої людини, випростано на
спині, головою на ЗхПдЗх, з прямими ногами
й руками, витягнутими вздовж тулуба, кистя-
ми біля таза. У північно-західному куті ями ви-
явлено фрагмент кістки тварини. Біля лівого
плеча похованого виявлено посудину 1, на за-
хід від черепа — посудину 2 (рис. 4).
Посудина 1 — ліпна корчажка з вузьким
горлом і опуклими боками, на високому під-
доні. Вінце закруглене і відігнуте назовні. Без
орнаменту. Зовнішня поверхня покрита ши-
рокими хаотичними розчісами. Висота посу-
дини 21,1 см, висота горла 2,0 см, висота під-
дона 2,0 см, діаметр вінця 12 см, діаметр боків
20,2 см, діаметр дна 12 см. Поверхня світло-
коричневого кольору. Боки оперізує чорна сму-
га нагару шириною близько 4,0 см (рис. 4: 2).
Посудина 2 — ліпний горщик невеликих
розмірів тюльпаноподібної форми. Вінце віді-
гнуте назовні, біля денця закраїна. Без орна-
менту. Поверхня світло-коричневого кольо-
ру з чорними плямами нагару. Висота посуди-
ни 12,6 см, висота шийки 1,5 см, діаметр вінця
10,5 см, діаметр боків 11,5 см, діаметр денця
8,9 см (рис. 4: 3).
3. Високе, курган 5, похов. 1 (рис. 2: 3). У
1988 р. МАЕ на вододілі між двома балками,
правими притоками р. Грузська (ліва притока
р. Кальміус), на 4,0 км північно-західніше від
с. Високе Макіївської міськради Донецької обл.
було досліджено шість курганів з курганної гру-
пи з сімома насипами (Кульбака 1988). У курга-
ні 5 висотою 2,7 м і діаметром 35 м у 2,5 м від r,
під кутом 33 °, на рівні 0,97 м виявлено похован-
ня 1, впущене в курган доби бронзи.
Поховання було здійснене в насипу, кон-
тури ями не простежено. Кістяк дорослої лю-
дини лежав зібгано на лівому боці, головою до
північний-схід. Ноги зігнуті в колінах під го-
стрим кутом, в тазостегнових суглобах — під
тупим. Положення лівої руки простежити не
вдалося, права рука під тупим кутом зігнута в
лікті, кистю протягнута до колін. Череп лежав
на лівому боці. За спиною похованого виявлено
кремнієвий відщеп, біля кісток рук — брусок і
фрагмент залізного виробу, під черепом — зо-
лота підвіска. На схід від черепа виявлено кіст-
ки тварини (рис. 5).
Інвентар (опис інвентарного комплек-
су цього поховання частково був наведений у
публікації С. В. Махортих (2005а, с. 193—195,
198), але без посилання на відповідне першо-
джерело).
Кремнієвий відщеп підпрямокутної форми
сірого кольору, непрозорий. Краї злегка під-
правлені дрібною ретушшю. Розміри 4,3 × 1,6 ×
0,7 см (рис. 5: 2; 7: 9).
Брусок (точильний камінь) підпрямокутної
форми із закругленими кутами, злегка розши-
рений в нижній частині. З одного краю обла-
маний в давнину. Збереглася частина косого
отвору для підвішування діаметром 0,4 см. Ко-
лір сірий з дрібними блискучими вкраплення-
ми. Простежено сліди від довготривалого ви-
користання: брусок дуже сточений і загладже-
ний, один край стоншений до 0,1 см. Розміри
9,0 × 2,0 × 0,7 см (рис. 5: 4; 7: 8).
Підвіска із золотої фольги у формі сферич-
но вигнутого кільця, шириною 0,5 см. Кінці
зімкнені, загострені. Зовнішній діаметр виро-
Рис. 1. Місцезнаходження досліджених пунктів
Fig. 1. Location of the studied points
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 174
бу 1,8 см, діаметр отвору близько 0,9 см. Колір
світло-жовтий (рис. 5: 3; 7: 7).
Фрагмент залізного предмета неясного
призначення виявлений біля кісток рук похо-
ваного.
4. Ялта, курган 2, похов. 3 (рис. 2: 4). У 2019 р.
АЕ МДУ на вододільному плато за 6,0 км на
північ від узбережжя Азовського моря між до-
линами рр. Комишуватка і Мокра Білосарайка,
за 1,85 км на північ від смт. Ялта Мангушсько-
го (Першотравневого) р-ну Донецької обл. був
досліджений курган 2 в курганній групі з трьох
насипів (рис. 8) (Забавін, Небрат 2019). У кур-
гані висотою 1,02 м і діаметром 30 м у 0,9 м від
r, під кутом 0 °, на рівні 0,58 м виявлено кім-
мерійське поховання 3, впущене в курган доби
бронзи (рис. 6).
Контури могильної ями не простежували-
ся, але, враховуючи розташування решток по-
мерлого, можна сказати впевнено, що розміри
могили по дну були від 1,1 × 0,6 м. Перекриття
могили, певно, було дерев’яним, на що вказує
тлін від дерев’яної плахи або палки, простеже-
ної на кістках померлого. Рештки дорослої лю-
дини лежали скорчено на лівому боці головою
на південний схід. Кістки збереглись погано.
Ноги в колінах зігнуті під гострим кутом, ліва
нога в тазовому суглобі під прямим кутом, пра-
ва — під гострим. Ліва рука витягнута вздовж
тіла, кисть під правим стегном, права рука зі-
гнута в лікті під прямим кутом.
На черепі небіжчика зберігся тлін чорного
кольору, а також світло-коричневий тлін біля
щелепи. На черепі було знайдено кістяний ви-
ріб. За потилицею, а також за 0,2 м на схід від
голови небіжчика було знайдено дрібні вуглин-
ки. На відстані 0,15 м на схід від черепа було
знайдено кістки тварини над рештками брон-
зової обкладинки (обкладинок) на дерев’яній
основі, можливо від дерев’яної чаші. Праворуч
від небіжчика, за 0,15 м на північ від тазових
кісток було знайдено шматок крейди чи вап-
няку. Під час збирання кісткових решток під
черепом було знайдено уламки мініатюрної
бронзової пластинки (підвіски) з невеличким
отвором.
З похованням пов’язані фрагмент кістяного
виробу, прикрашеного циркульним орнамен-
том та фрагмент залізного виробу, виявлені
під час зачистки східного профілю централь-
ної стратиграфічної бровки під орним шаром
на глибині 0,2—0,4 м від сучасної поверхні в
районі черепа поховання 3, яке було відкрито
дещо пізніше.
Кістяний виріб циліндричної форми, ви-
готовлений із добре обробленої зашліфова-
Рис. 2. Карта-схема розташування досліджених пунктів: 1 — Калинів-
ка; 2 — Староласпа; 3 — Високе; 4 — Ялта
Fig. 2. Map-scheme of the location of the studied points: 1 — Kalynivka;
2 — Starolaspa; 3 — Vysoke; 4 — Yalta
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 75
ної трубчастої кістки. Розміри виробу: висота
2,2 см, зовнішні діаметри 2,0—2,2 см; діаметри
отворів 1,4 см (рис. 6: 2; 7: 1).
Уламок кістяного виробу циліндричної
форми зберігся частково. Виріб, виготовлений
із добре обробленої зашліфованої трубчастої
кістки, прикрашений циркульним орнамен-
том. З внутрішньої сторони простежено тлін
від зотлілого дерева та заліза. Розміри виробу,
що реконструюються: висота 1,6 см; зовнішні
діаметри 1,9—2,2 см; діаметри отворів 1,4 см
(рис. 6: 3; 7: 3).
Дерев’яна посудина збереглася лише у ви-
гляді дрібних уламків бронзового окуття. Брон-
зова обкладинка (обкладинки?) товщиною
0,06—0,08 см збереглася у вигляді невеличких
фрагментів. На поверхні виробу простежують-
ся залишки пуансонного орнаменту. Кріпила-
ся накладка на дерев’яну основу за допомогою
мініатюрних бронзових заклепок (збереглися
два екземпляри). Розміри заклепок: довжина
зовнішня 0,8 см; довжина внутрішня (відстань
між головками) 0,6 см; діаметр стрижня 0,25 см
діаметр заставної головки 0,45 см; діаметр голо-
вки, що замикає 0,35 см (рис. 6: 4—5; 7: 5—6).
Бронзова пластинка (підвіска?) з отвором.
Максимальні розміри виробу: висота 1,5 см,
ширина 0,8 см; товщина 0,06 см; діаметр отво-
ру 0,15 см (рис. 6: 7; 7: 4).
Залізний виріб зберігся фрагментарно. Ніж-
ка виробу чітко визначається завдяки залишкам
зітлілого дерева. Максимальні розміри виробу,
що збереглися: загальна довжина 3,0 см; довжи-
на частини з ніжкою 2,3 см; ширина 1,1 см; тов-
щина 0,4 см (рис. 6: 6). Серед знахідок — шма-
ток крейди або вапняку округлої форми.
Культурно-хронологiчна
iнтерпретацiя матерiалiв
Усі наведені поховальні пам’ятки за комплек-
сом ознак належать до періоду раннього заліз-
ного віку та передують пам’яткам скіфсько-
го часу. Деякі дослідники інтерпретують їх як
«кіммерійську» культуру (О. І. Тереножкін,
С. В. Махортих, С. А. Скорий), інші зарахову-
ють їх до чорногорівської культури (О. Р. Ду-
бовська, М. М. Дараган). Не ставлячи собі за
мету написання історіографічного огляду «кім-
мерійської» проблеми у вітчизняній археології,
зазначимо головне. У своїх роботах 1960-х рр.,
а згодом у фундаментальній праці «Кіммерій-
ці» О. І. Тереножкін розділив усі доскіфські
пам’ятки раннього залізного віку Північно-
го Причорномор’я на два хронологічні гори-
зонти (етапи): чорногорівський та новочер-
каський, ототожнив носіїв цих двох культур-
них груп з історичними кіммерійцями, відо-
мими за грецькими та близькосхідними пись-
мовими джерелами. До чорногорівської групи
пам’яток дослідник відніс ті поховання, для
яких притаманна скорчена на лівому боці поза
померлого з орієнтацією у східному напрям-
ку. Хронологічні рамки чорногорівського ета-
пу були визначені у межах 950—750 рр. до н. е.
Рис. 3. Калинівка, курган 1, поховання 1. План похо-
вання
Fig. 3. Kalynivka. Burial mound no. 1, burial no. 1. Burial plan
Рис. 4. Староласпа, курган 5, поховання 3. 1 — план по-
ховання; 2 — горщик 1; 3 — горщик 2 (КТ — кістки
тварин)
Fig. 4. Starolaspa. Burial mound no. 5, burial no. 3. 1 —
Burial plan; 2 — Pot 1; 3 — Pot 2 (КТ — animal bones)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 176
Другий, новочеркаський етап характеризував-
ся похованнями з випростаним обрядом поло-
ження тіла та переважною орієнтацією у захід-
ному напрямку, які були датовані 750—650 рр.
до н. е. (Тереножкин 1976, с. 93—98; Дубовская
1997; Махортых, Скорый 2004; Черных, Дара-
ган 2014, с. 345—348). Подібна думка панува-
ла в історіографії до 1990-х рр. О. Р. Дубовська,
проаналізувавши речовий комплекс джерел
«новочеркаської» групи пам’яток, дійшла ви-
сновку про майже повну відсутність у степово-
му Північному Причорномор’ї діагностичних
знахідок, подібних тим, що були знайдені у но-
вочеркаському скарбі. Зіставлення «чорного-
рівських» матеріалів з «новочеркаськими» (за
О. І. Тереножкіним) дало можливість дослід-
ниці припустити, що останні безпосередньо
пов’язані з «чорногорівськими». Всі ці спосте-
реження дозволили авторці наполягати на від-
сутності «новочеркаської» групи пам’яток. Ті
комплекси, які визначались як «новочеркась-
кі», отримали статус «пізньочорногорівських»,
своєю чергою, «чорногорівські» комплекси
О. Р. Дубовською визначалися як «ранньочор-
ногорівські» (Дубовская 1997, с. 199).
Погляди дослідниці були як підтримані ін-
шими дослідниками, так і зустріли критику з
боку С. В. Махортих та С. А. Скорого. Зокре-
ма С. В. Махортих підтримує погляди О. І. Те-
реножкіна, виділяючи чорногорівську та но-
вочеркаську групу пам’яток, ототожнюючи їх
з історичними кіммерійцями. Щоправда, на
відміну від О. І. Тереножкіна, він вважає ці дві
групи пам’яток синхронними (Черных, Дара-
ган 2014, с. 345—348).
Таким чином, поховання, відкриті біля Ка-
линівки та Староласпи, інтерпретуються авто-
рами як кіммерійські пам’ятки новочеркась-
кого типу (за О. І. Тереножкіним та С. В. Ма-
хортих) або як поховання пізнього етапу
чорногорівської культури (за О. Р. Дубов-
ською та М. М. Дараган). Поховання з Високо-
го та Ялти можна визначати як комплекси чор-
ногорівського етапу (за О. І. Тереножкіним) чи
чорногорівської групи кіммерійської культури
(за С. В. Махортих), або як пізньочорногорів-
ські (за О. Р. Дубовською та М. М. Дараган).
Деякi особливостi обрядово-iнвентарного
комплексу
Поховальний інвентар з пам’яток Північно-
Східного Приазов’я та Донецького кряжа по-
чатку ранньої залізної доби представлений ре-
чами, виготовленими з різних матеріалів (залізо,
бронза, золото, камінь, дерево, кістка тощо).
Дерев’яний посуд. Головні положення сучас-
ної історіографії та розгорнутий аналіз різних
точок зору з проблематики дерев’яного посуду
були наведені в роботах багатьох дослідників
(Дубовская 1993, с. 142; Махортых 2008, с. 293;
Мінакова 2012; 2017), що звільняє нас від не-
обхідності повторення подібної процедури.
Зазначимо лише, що вперше на таку кате-
горію бронзових виробів, як окуття дерев’яних
посудин, звернула увагу О. О. Кривцова-
Гракова (1949, с. 4—5). Функціональне при-
значення металевих накладок (оковок) завжди
викликало жваву дискусію серед дослідників.
Так, Є. К. Максимов припустив, що подібні
платівки використовувалися виключно з ути-
літарною метою — для лагодження посуду,
що тріснув (1956, с. 120—122). Слідом за К. Ф.
Смирновим (1960, с. 246) у 1970—1980 рр.
комплекси з дерев’яними посудинами, що ма-
ють металеві накладки, знову привернули ува-
гу дослідників (Ковалева 1981, с. 65—66; Отро-
щенко 1976, с. 186—187 та ін.).
Як відомо, ця категорія матеріальної куль-
тури відрізняється поганим збереженням і не
завжди може бути використана як повноцін-
не джерело під час різного роду реконструк-
цій. У деяких випадках єдиним індикатором
присутності дерев’яного посуду в похованнях
є металеві деталі його декорування, а також
Рис. 5. Високе, курган 5, поховання 1. План похован-
ня та інвентар (1 — кремінь; 2 — брус; 3 — залишки
залізного виробу; 4 — золота прикраса; КТ — кістки
тварин)
Fig. 5. Vysoke. Burial mound no. 5, burial no. 1. Burial
plan and inventory (1 — flint; 2 — beam; 3 — remnants of
iron item; 4 — gold jewelry; КТ — animal bones)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 77
деталі кріплення декоративних елементів. До
конструктивних елементів належать бронзо-
ві/мідні накладки або оковки (іноді із залиш-
ками дерева), цвяшки або заклепки, можли-
во, колечка для підвішування. За цими мета-
левими елементами найчастіше і фіксується
дерев’яний посуд у поховальних комплексах,
саме тому вони використовуються найчастіше
для вирішення ряду технологічних і культурно-
хронологічних питань. Наявність дерев’яної
посудини у ялтинському похованні вдалося за-
фіксувати саме за мініатюрними бронзовими
заклепками та дрібними уламками бронзового
окуття.
Традиція виготовлення дерев’яного посу-
ду на півдні Східної Європи існувала протя-
гом всієї доби бронзи, починаючи з раннього
періоду. У передскіфський період в матеріаль-
ній культурі ранніх кочівників традиція виго-
товлення дерев’яного посуду відроджується з
новою силою й отримує свій подальший роз-
виток у скіфського і сарматського населен-
ня (Дудин 2009, с. 125). Дерев’яні посудини в
кіммерійських/чорногорівських комплексах
Пів нічного Причорномор’я, за спостережен-
нями дослідників, досить часте явище. Пито-
ма вага поховань з дерев’яним посудом за різ-
ними даними становить 13—16 % всього ма-
сиву (Махортых 2008, с. 138; Отрощенко 1989,
с. 112).
Кістяні вироби заслуговують на особливу
увагу. Типологічно близькі за формою виро-
би відомі за матеріалами пам’яток доби пізньої
бронзи. Для прикладу наведемо декорований
роговий виріб, який походить зі зруйнованого
поховання зрубної культури біля м. Димитро-
ва (сучасний Мирноград) на Донеччині. Од-
ним з елементів декору, нанесеного на виріб,
є кола з крапкою в центрі (циркульна орна-
ментація?). Як аналогії В. І. Кузіним-Лосєвим
були наведені орнаментовані кістяні циліндри
з Карпато-Дунайського регіону та Східної Єв-
ропи (Кузин-Лосев 2011, с. 220—222). Кістя-
ні циліндричні вироби було знайдено у зруб-
них похованнях на Сіверському Дінці та Дону:
Ріпний І, курган 7, поховання 4 та Холодний,
курган 1, поховання 7 (Глебов 2004, с. 89—90,
с. 129; Парусимов 2004, с. 39—40, 51). Близь-
ка територіально аналогія кістяному виробу з
ялтинського поховання походить із розкопок
у західному Приазов’ї біля с. Луганське (Запо-
різька обл.). Тут у соціально значущому похо-
ванні дорослої людини (курган 2, поховання 1)
був знайдений кістяний предмет у формі усіче-
ного конуса із залощеною поверхнею (Самар,
Антонов 1994).
Найближчою аналогією за географічною
та культурно-хронологічною ознаками можна
вважати знахідку з Донецького кряжа зі зруй-
нованого «кіммерійського» поховання з кур-
гану біля с. Луганське (Донецька обл.). Виріб
являв собою «трубку», виготовлену з невели-
кої трубчастої кістки (Шаповалов 1971, с. 192).
Пошук аналогій наштовхнув нас на ще один
комплекс, який належить до чорногорівської
культури. У похованні біля с. Зольне (перед-
гірний Крим) був виявлений короткий кістя-
ний циліндр з наскрізним отвором, довжина
його 2,4 см, діаметр 1,4 см, діаметр порожни-
ни 1,5 см. Циліндр прикрашений різьбленням
у вигляді хвилеподібних завитків. Уздовж од-
ного кінця циліндра зроблений гладкий обо-
док (округлий у перетині комірець) (Щепин-
ский 1962, с. 61, рис. 7: 1).
Рис. 6. Ялта, курган 2, поховання 3.
План поховання та інвентар
Fig. 6. Burial mound no. 2, burial
no. 3. Burial plan and inventory
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 178
Відомі кістяні (як неорнаментовані, так і
прикрашені візерунками) циліндри й за мате-
ріалами скіфо-сарматського часу (Мелюкова
1989, табл. 47: 47—48). Декілька екземплярів
походить з Лівобережного Лісостепу, зокрема
Більського городища (Шрамко 1973, рис. 9: 20;
Шрамко 1987, рис. 39: 13).
На окрему увагу заслуговує орнаментація.
Традиція прикрашати кістяні вироби циркуль-
ним орнаментом відома за матеріалами бага-
тьох культур, тому, відповідно, ми маємо ши-
роке коло аналогій. Ця традиція розтягнута
у просторі й часі. Але найцікавішим є те, що
нам досі невідомо жодного комплексу «кімме-
рійської»/чорногорівської культури, з якого б
походив хоча б один артефакт з циркульною
орнаментацією. Щоправда, Я. П. Гершкович
звертає увагу на одне чорногорівське похован-
ня на р. Орелі (Котовка, курган 1, похован-
ня 8). У склад інвентарю входила знахідка, на
якій, як вважає дослідник, циркульний орна-
мент було замінено округлими металевими
(бронзовими та залізними) вставками (Герш-
кович 2016, с. 130).
Традиція наносити циркульний орнамент
на кістяні вироби сягає доби пізньої та фіналь-
ної бронзи і у першу чергу пов’язана з матері-
алами білозерської культури (Отрощенко 1986,
с. 142—143). Широке коло аналогій у своїй ви-
бірці наводить В. Б. Панковський (2012, с. 474,
476, 519, 520, 652, 653). Виявляють кістяні ви-
роби, оздоблені подібним чином, й на Кавка-
зі, зокрема у гірській частині Дагестану (Верх-
ньогунібське поселення) та Інгушетії (мо-
гильник Егікал) (Марковин 1994, с. 295—296;
329). Крім того, циркульна композиція та хви-
льові візерунки притаманні декору Карпато-
Мікенського орнаментального стилю доби
пізньої бронзи, на що звертає увагу В. В. Отро-
щенко (2016, с. 74). Циркульний орнамент до-
бре відомий і у скіфо-сарматський час (Шрам-
ко 1987, рис. 20: 5; 21: 4; 28: 24; 2015, рис. 3:
1—3, 5—6; Смирнов 1989, табл. 66: 63, 66; 69: 7,
55), а у добу середньовіччя взагалі стає загаль-
нопоширеним.
Загалом, складається враження, що май-
стер, який виготовив кістяні вироби (або річ,
елементами якої вони були), наслідував тра-
1
2
3
4
5 6
7
8 9
Рис. 7. Поховальний інвентар: Ялта (1—6), Високе (7—9)
Fig. 7. Burial inventory: Yalta (1—6), Vysoke (7—9)
1
2
3
4
5 6
7
8 9
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 79
диції майстрів-різьбярів пізньої бронзи. Ана-
логічні або типологічно близькі за морфоло-
гічними ознаками речі вже виготовляли до по-
чатку раннього залізного віку. Циркульний
орнамент також широко відомий за матеріала-
ми пізньої бронзи, але навряд чи сам по собі
він може бути надійним хроноіндикатором,
оскільки трапляється на речах як більш ран-
нього, так і більш пізнього часу.
Безумовно, кістяні вироби з ялтинського по-
ховання є деталями якоїсь речі. Загалом, дослід-
ники подібні знахідки з поховань доби бронзи
та раннього залізного віку трактують як елемен-
ти статусних речей: жезлів, скипетрів, ногайок,
стрекал (Отрощенко 1993, с. 105; Самар, Анто-
нов 1994; Цимиданов 2004, с. 71 та ін.). Існують
інші пояснення функціонального використан-
ня подібних знахідок, наприклад, як горла бур-
дюка (Шаповалов 1971, с. 193). У матеріалах
скіфського часу кістяні конічні/рогові виро-
би можуть трактуватися як елементи веретен,
ворворок (Шрамко 1987, рис. 39: 13). У нашому
випадку можна лише припустити, що ми має-
мо справу із залишками стрекала. На цей ви-
сновок вказують відбитки залізного стрижня,
що залишилися на внутрішній стороні уламка
орнаментованого виробу.
Залізний стрижень. Близькою аналогією за-
лізному виробу з ялтинського поховання за
морфологічними та функціональними ознака-
ми є залізний наконечник з ніжкою з чорного-
рівського поховання 2 кургану 3, досліджено-
го в групі «Заячі Могили» біля м. Мелітополь
Запорізької обл. (Болтрик, Махортых 2003,
рис. 3: 7). С. В. Махортих підкреслює унікаль-
ність подібної знахідки для кіммерійських по-
ховань і вважає мелітопольський наконечник
особливим різновидом специфічних знарядь
або атрибутів влади — жальцеподібних стре-
кал. Крім того, дослідник вказує на функці-
ональну подібність короткого кістяного пус-
тотілого циліндра з міцно вставленим у нього
залізним загостреним стрижнем з кіммерій-
ського поховання вершника, дослідженого у
передгірському Криму біля с. Зольне поблизу
Сімферополя (Махортых 2008, с. 137). У похо-
ванні біля с. Зольне був виявлений короткий
кістяний циліндр з наскрізним отвором до-
вжиною 2,4 см, з діаметром 1,4 см, з діаметром
порожнини 1,5 см. Циліндр прикрашений
різьбленням у вигляді хвилеподібних завитків,
уздовж одного кінця циліндра — гладкий обі-
док. У отвір циліндра було вставлено залізний
загострений стрижень, який виступає над кра-
єм обідка на 0,8 см. По обідку зверху навколо
стрижня тонкою лінією недбало прокреслений
зиґзаґ (Щепинский 1962, рис. 7: 1).
Метричні та морфологічні показники за-
лізного виробу й уламка кістяної деталі ци-
ліндричної форми з ялтинського похован-
ня, а також тлін від зотлілого дерева та заліза
з внутрішньої сторони кістки з великою част-
кою ймовірності теж дозволяють припустити
функціональну близькість знайденому у пе-
редгірському Криму складеному знаряддю.
Примітна також схожість в обох випадках де-
яких метричних показників залізних деталей
виробів: загострений стрижень з поховання
біля с. Зольне виступає над краєм обідка на
0,8 см; довжина частини стрижня без залишків
зотлілого дерева, що, ймовірно, також висту-
пала над краєм обідка кістяного виробу з ял-
тинського поховання, складає 0,7 см.
Точильний брус (точильний камінь) — до-
волі розповсюджена категорія поховального
супроводу у комплексах чорногорівської гру-
пи. Крім того, добре відомі зображення брус-
ків на кіммерійських стелах (Тереножкін 1978,
рис. 2: 4—6). Найближча культурно й терито-
ріально аналогія бруску з Високого 5/1 похо-
дить з поховання Астахове 14/3, також дослі-
дженого на східних схилах Донецького кряжа
(Евдокимов 1992, рис. 14: 8). За підрахунками
С. В. Махортиха, подібні знахідки були вияв-
лені у 23 чорногорівських похованнях Північ-
ного Причорномор’я. Як правило, тут брус-
ки розташовувалися біля поперека померлого
(Махортых 2008, с. 120).
Виріб з кременю. Однією з категорій знахі-
док поховань доскіфського часу Північного
Причорномор’я є крем’яні вироби (переважно
відщепи). У похованні з кургану біля с. Високе
за спиною померлого було виявлено кремніє-
вий відщеп. Відсутність фахових визначень не
дає можливості говорити про призначення цієї
знахідки. Подібні вироби могли бути деталями
кресал, що не збереглися, використовуватися у
виробничій діяльності та/або бути пов’язані з
ритуальною сферою (Бойс 1987, с. 20; Ковале-
ва 1989, с. 40 та ін.; Махортих 2008, с. 122).
На думку деяких дослідників, причини при-
сутності кременю в похованнях можуть лежа-
ти за межами економічною сфери. На зв’язок
кременю з ритуальною діяльністю не раз вка-
зували багато авторів. Присутність крем’яних
відщепів, осколків, зрідка знарядь зазначаєть-
ся у жертовниках, святилищах та інших куль-
тових комплексах зрубної культури. Ці фак-
ти дозволили розглядати вироби з кременю
в зрубних похованнях як предмети для риту-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 180
альної діяльності, що маркують приналеж-
ність похованої особи до служителів культу
(Цимиданов 2004, с. 56). На думку О. І. Тере-
ножкіна, відщеп для висікання вогню є майже
обов’язковим елементом у кіммерійців (Тере-
ножкин 1976, с. 95).
Напутня їжа є досить частим атрибу-
том доскіфських пам’яток Північного При-
чорномор’я. Наявність м’ясної їжі достемен-
но простежується у вигляді кісток вівці/кози
у трьох комплексах (біля Високого, Старолас-
пи та Ялти). Узагальнюючи спостереження,
В. В. Отрощенко зазначає, що специфічною
для поховань чорногорівської групи була до-
сить вільна позиція небіжчиків на лівому боці
з переважною орієнтацією на схід. Серед кате-
горій супроводу найпрезентабельнішою є на-
путня їжа. Тому наявність акуратно вируба-
ного шматка м’яса переважно дрібної рогатої
худоби, на думку дослідника, може слугувати
підставою для залучення комплексу до групи
чорногорівських (Отрощенко 2019, с. 154).
Елементи костюму. Реконструкція елемен-
тів костюму залишається доволі складним за-
вданням, враховуючи погану збереженість одя-
гу. На черепі небіжчика з поховання біля Ялти
простежувався тлін темно-коричневого кольо-
ру, а під черепом, поруч із лівою скронею, було
знайдено мініатюрну металеву підвіску, ви-
готовлену із бронзи. Можна припустити, що
це залишки зітлілого башлика або чогось на
кшталт пов’язки. Металева підвіска, щоправ-
да, виготовлена із золота, також була знайдена
біля голови похованого у кургані біля Високо-
го. Металеві вироби з обох приазовських похо-
вань можна розглядати як елементи головних
уборів, які за своїми ознаками можуть бути за-
раховані до третьої групи, за класифікацією
С. В. Махортих: комбіновані екземпляри, що
мали органічну, ймовірно, шкіряну основу, до
якої кріпилися металеві пластини (2008, с. 88).
І. В. Бруяко припускав, що підвіски кріпили-
ся до стрічки тільки одним краєм і були, таким
чином, напіврухомими. Дослідник також вва-
жав подібні стрічки хрестоматійним варіантом
реконструкції зовнішнього вигляду стародав-
ньої людини будь-якої історичної епохи (Бру-
яко 2008, с. 140).
Місце розташування точильних брусків в
кіммерійських похованнях, наявність про-
свердленого отвору, а також зображення цих
речей на стелах дозволяють говорити, що брус-
ки носили при собі на поясі. Пояс виступає од-
ним з атрибутів насамперед у чоловіків, оскіль-
ки до нього кріпиться ще й зброя. Попри те,
що екземпляр з поховання біля Високого мав
зламане «вушко», можна припустити, що він
також колись входив до складу речей, які но-
сили на поясі.
Стосовно посуду з поховання біля с. Старо-
ласпа, то він має аналогії серед керамічної серії
доскіфських поховань. Зокрема така категорія
посуду, як корчага може вважатися розповсю-
дженою серед керамічних форм раннього за-
лізного віку (Махортых 2005, рис. 34—38).
Висновки
Аналіз матеріалів дозволяє підійти до пробле-
ми соціальних реконструкцій. Поховання з
курганів біля Ялти та Високого демонструють
певні ознаки неординарності. В першу чергу,
до престижних категорій поховального інвен-
тарю можна зарахувати дерев’яний посуд та
ймовірне стрекало, елементами якого можуть
бути кістяні деталі та залізний стрижень. Ідея
зв’язку дерев’яних посудин («чаш») зі жрець-
кою практикою знайшла відбиток у низці робіт
багатьох дослідників (Отрощенко 1984, с. 92;
Чередниченко 1986, с. 60 та ін.; Ковалева 1989,
с. 27—28). Досить логічне, на думку В. В. Ци-
міданова, пояснення наявності на цих чашах
металевих накладок запропонував І. І. Дрьо-
мов: «при питье из сосуда губы не должны были
касаться древесины» (Дремов 1997, с. 154; Ци-
миданов 2004, с. 20). Таким чином, чаша у по-
хованні, зокрема з металевим окуттям, пови-
нна була служити небіжчику для відправлен-
ня ритуальної функції (Антонов, Отрощенко
2004, с. 25). Враховуючи вищевикладене, при-
єднаємося до припущення В. В. Отрощенка
про те, що бронзові накладки на дерев’яних
посудинах несли не функціональне або есте-
тичне, а, насамперед, магічне навантаження
(Отрощенко 1992, с. 72). Звертає на себе ува-
гу наявність крейди та вуглинок в ялтинському
комплексі. Присутність чорного та білого ко-
льорів в похованні могло мати глибоке смис-
лове навантаження, побудоване на протистав-
ленні «чорне—біле»/«добро—зло»/«чисте—
брудне»/«життя—смерть» тощо.
Головні убори, а разом з ними й прикраси,
які на них нашивалися, певним чином також
могли відрізняти більш впливових членів соці-
уму від рядових одноплемінників. За спостере-
женнями С. В. Махортиха, для поховань «вій-
ськових вождів» ранньої чорногорівської групи
налобні стрічки не характерні. Зате зі стріч-
ками були поховані сім інших померлих, се-
ред яких виділяється кілька груп, що, мабуть,
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 81
відповідають різному рівню багатства і впли-
ву. Всі вони не мали зброї і, ймовірно, нале-
жали найбільш впливовій верхівці, яка вико-
нувала цивільні або релігійні функції. Загалом
лише два чорногорівських поховання містили
зброю і залишки очілля, що дозволило дослід-
нику припускати, що тільки ці два похованих
поєднували військові та цивільні функції вож-
дів (Махортых 2008, с. 328—329, 331).
Безумовно, прикраса, виготовлена з рідкіс-
ного матеріалу, зокрема із золота, сама по собі
виокремлювала її власника. Не можна відки-
дати припущення, що залізний виріб з Висо-
кого 5/1 являв собою залишки ножа або не-
великого кинджала, що дозволяє розглядати
його у комплексі з точильним бруском. Зокре-
ма таке припущення висловив С. В. Махор-
тих. Крім того, автор вважає, що в культурах
раннього залізного віку брусок міг належати
передусім до чоловічих військових поховань.
При цьому дослідник звертає увагу на розроб-
ки Н. Л. Членової, яка на широкому індоєвро-
пейському матеріалі показала, що, крім свого
прямого робочого призначення, бруски гра-
ли й певну культову роль, тобто були, зокрема,
атрибутом бога грози (Членова 1984, с. 85—87;
Махортых 2008, с. 121).
Таким чином, публікація старих та нових
матеріалів початку раннього залізного віку з
курганів Північно-Східного Приазов’я та До-
нецького кряжа збагачує джерельний фонд.
Аналіз поховальних матеріалів дозволив відне-
сти їх до чорногорівської (Високе, Ялта) та но-
вочеркаської (Калинівка, Староласпа) групи
пам’яток «кіммерійського» часу. Кількісний та
якісний характер поховального приданого вка-
зує на певну неординарність комплексів з Висо-
кого та Ялти. Можна припустити, що похованні
в цих курганах за життя відігравали якщо не ва-
гому, то принаймні не рядову роль у суспільстві
ранніх кочовиків Степу. Похована в кургані біля
Ялти людина, імовірно, могла бути пов’язана з
релігійно-культовою сферою життя.
Антонов, А. Л., Отрощенко, В. В. 2004. Особливості ри-
туального посуду зрубної спільноти. Археологія, 1,
с. 18-29.
Бойс, М. 1987. Зороастрийцы. Верования и обычаи. Моск-
ва: Наука.
Болтрик, Ю. В., Махортых, С. В. 2003. Киммерийские за-
хоронения из западного Приазовья. Российская архе-
ология, 2, с. 119-127.
Бочкарев, В. С. 1978. Погребения литейщиков эпохи
бронзы (методологический пересмотр). Сборник ста-
тей в память профессора М. И. Артамонова. Проблемы
археологии, 2, Ленинград: ЛГУ, с. 48-52.
Бруяко, И. 2008. О костюме населения предскифской
эпохи Северо-Западного Причерноморья (по мате-
риалам могильника «Картал-ІІІ»). Revista Arheologică
Serie nouă. Vol. IV, 02, с. 139-145.
Глебов, В. П. 2004. Исследование курганных могильни-
ков Репный І, Раскатный І, Калинов ІІ. Труды ар-
хеологического научно-исследовательского бюро, 1,
Ростов-на-Дону, с. 57-186.
Гошко, Т. Ю., Отрощенко, В. В. 1986. Погребения ким-
мерийцев в катакомбных и подбойных сооружениях.
Советская археология, 1, с. 168-183.
Дремов, И. И. 1997. Материалы из курганов у с. Бере-
зовка Энгельсовского района и некоторые вопросы
социокультурных реконструкций эпохи поздней
бронзы. Археологическое наследие Саратовского края.
Охрана и исследования в 1996 г. Саратов, с. 147-164.
Дубовская, О. Р. 1993. Вопросы сложения инвентарного
комплекса черногоровской культуры. Археологичес-
кий альманах, 2, с. 137-160.
Дубовская, О. Р. 1994. Локальные зоны черногоровской
культуры (по материалам скорченных погребений).
Российская археология, 2, с. 15-29.
Дубовская, О. Р. 1997. Об этнокультурной атрибуции «но-
вочеркасских» погребений Северного Причерномо-
рья. Археологический альманах, 6, с. 181-218.
Дудин, А. А. 2009. О металлических деталях деревянной
посуды ранних кочевников юга Восточной Европы
в предскифский период. В: Гладких, М. І. (ред.).
Vitaantique. Збірка наукових статей, 7-8, Київ: ВПЦ
«Київський університет», с. 123-129.
Евдокимов, Г. Л. 1992. Погребения эпохи поздней бронзы Ас-
таховского могильника. Киев.
Забавін, В. О., Небрат, С. Г. 2019. Звіт про розкопки кур-
гану на території Ялтинської селищної ради Ман-
гушського району Донецької обл. у 2019 р. Науковий
архів ІА НАНУ, спр. 2019/.
Ковалева, И. Ф. 1981. Север Степного Поднепровья в сред-
нем бронзовом веке. Днепропетровск: Изд-во Дне-
пропетровского университета.
Ковалева, И. Ф. 1989. Социальная и духовная культура пле-
мен бронзового века (по материалам левобережной
Украины). Днепропетровск: Изд-во Днепропетров-
ского университета.
Кривцова-Гракова, О. А. 1949. Бессарабский клад. Мо-
сква: Государственный исторический музей.
Кузин-Лосев, В. И. 2011. Художественный стиль изобра-
зительного декора рогового предмета из окрестнос-
тей г. Димитрова (Донбасс). Археологический альма-
нах, 25, с. 199-227.
Кульбака, В. К. 1985. Отчет об исследовании курганов у
с. Калиновка Новоазовского р-на Донецкой обл. в
1985 г. Науковий архів ІА НАНУ, спр. 1985/103.
Кульбака, В. К. 1987. Отчет об исследованиях на юге До-
нецкой области в 1987 г. Науковий архів ІА НАНУ,
спр. 1987/197.
Кульбака, В. К. 1988. Отчет об исследованиях курганов
в зонах строительства оросительных систем на зем-
лях совхоза «Берестовой» у с. Берестовое и с. Кон-
дратьевка Константиновского р-на и совхоза «Груз-
ской» г. Макеевка Донецкой обл. в 1988 г. Науковий
архів ІА НАНУ, спр. 1988/105.
Лопатин, В. А. 2005. Элементы социоструктуры поз-
днепервобытных индоиранских обществ Центральной
Евразии. В: Данилов, В. Н. (ред.). Поволжский край.
Археология, история, источниковедение Поволжья, 12,
Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, с. 25-37.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 182
Максимов, Е. К. 1956. Памятники эпохи бронзы у стан-
ции Карамыш, Саратовской области. Труды Сара-
товского областного музея краеведения, 1, Саратов:
Изд-во «Коммунист», с. 115-123.
Марковин, В. И. 1994. Северо-восточный Кавказ в эпоху
бронзы. В: Кушнарева, К. Х., Марковин, В. И.
(ред.). Археология. Эпоха бронзы Кавказа и Средней
Азии. Ранняя и средняя бронза Кавказа. Москва: Нау-
ка, с. 287-333.
Махортых, С. В., Скорый, С. А. 2004. О киммерийской
(новочеркасской) группе памятников юга Восточ-
ной Европы. Kimmerowie. Scytowie. Sarmaci. Ksikga
poswikcona pamikci profesora Tadeusza Sulimirskiego.
Kraków.
Махортых, С. В. 2005. Киммерийцы Северного Причерномо-
рья. Киев: Шлях.
Махортых, С. В. 2005a. Черногоровские древности Северо-
Восточного Причерноморья. В: Гуляев, В. И. (ред.).
Древности Евразии: от ранней бронзы до раннего сред-
невековья. Памяти Валерия Сергеевича Ольховского.
Москва: Институт археологии РАН, с.183-200.
Махортых, С. В. 2008. Культура и история киммерийцев
Северного Причерноморья: Дис. … док. іст. наук.
Науковий архів ІА НАНУ.
Мелюкова, А. И. 1989. Хозяйство, быт, торговля. В: Ме-
люкова, А. И. (ред). Археология. Степи европейской
части СССР в скифо-сарматское время. Москва: Нау-
ка, с. 113-122.
Мінакова, К. В. 2012. До проблеми дерев’яного посу-
ду доби бронзи. В.: Отрощенко, В. В. (ред.). Про-
блеми дослідженняпам’яток археології Східної Украї-
ни: матер. ІІІ Луганської міжнар. іст.-археол. конф.,
присвяченоїпам’яті С.Н. Братченка. Луганськ: Ел-
тон-2, с. 307-312.
Минакова, Е. В. 2017. История исследования деревянной
посуды из погребений скотоводов Северного При-
черноморья эпохи бронзы. Журнал Белорусского го-
сударственного университета. История, 2, с. 76-82.
Отрощенко, В. В. 1976. Погребения с трупосожжения-
ми у племен срубной культуры Нижнего Поднепро-
вья. В.: Телегин. Д. Я. (ред.). Энеолит и бронзовый век
Украины. Киев: Наукова думка, с. 172-190.
Отрощенко, В. В. 1984. Деревянная посуда в срубных по-
гребениях Поднепровья. Проблемы археологии По-
днепровья. Днепропетровск: Изд-во Днепропетров-
ского университета, с. 84-96.
Отрощенко, В. В. 1986. Белозерская культура. В: Березан-
ская, С. С., Отрощенко, В. В., Чередниченко, Н. Н.,
Шарафутдинова, И. Н. Культуры эпохи бронзы на тер-
ритории Украины. Киев: Наукова думка, с. 117-152.
Отрощенко, В. В. 1989. Особенности погребений черного-
ровской группы. Проблемы скифо-сарматской архео-
логии Северного Причерноморья. Запорожье, с. 111-112.
Отрощенко, В. В. 1992. Традиция изготовления
деревянных сосудов в эпоху бронзы и раннего же-
лезного века на юге Восточной Европы. Киммерийцы
и скифы. Тезисы докладов международной научной
конференции памяти А. И. Тереножкина. Мелито-
поль, с. 71-72.
Отрощенко, В. В. 1993. Клейноди зрубного суспільства.
Археологія, 1, с. 101-109.
Отрощенко, В. В., Черных, Л. А. 1998. Стрекала как ору-
дия труда и атрибуты власти. VII Донская археоло-
гическая конференция «Проблемы археологии Юго-
Восточной Европы». Ростов-на-Дону, с. 59-61.
Отрощенко, В. В. 2016. Пригоди одного клейнода.
Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 9, с. 73-78.
Отрощенко, В. В. 2019. До проблеми розпізнавання похо-
вань чорногорівської групи. Археологія і давня історія
України, 2 (31), с. 149-156.
Панковський, В. Б. 2012. Кістяна і рогова індустрія доби
пізньої бронзи в Північному Причорномор’ї. Дис. …
канд. іст. наук. Науковий архів ІА НАНУ.
Парусимов, И. Н. 2004. Материалы кургана 1 могиль-
ника Холодный. Труды археологического научно-
исследовательского бюро, 1, Ростов-на-Дону, с. 35-56.
Пробийголова, О. С. 2017. Населення нижньої течії Сі-
верського Донця та Донецького кряжу у заключний
період доби пізньої бронзи: Дис. … канд. іст. наук.
Науковий архів ІА НАНУ.
Самар, В. А., Антонов, А. Л. 1994. Отчет об археологичес-
ких исследованиях Восточного отряда АЭ Запорож-
ского краеведческого музея в 1994 г. Науковий архів
ІА НАНУ, спр. 1994/104.
Смирнов, К. Ф. 1960. Быковские курганы. Материалы и
исследования по археологии СССР, 78, с. 169-268.
Смирнов, К. Ф. 1989. Савроматская и раннесарматская
культуры. В: Мелюкова, А. И. (ред). Археология. Сте-
пи европейской части СССР в скифо-сарматское вре-
мя. Москва: Наука, с. 165-177.
Тереножкин, А. И. 1976. Киммерийцы. Киев: Наукова
думка.
Тереножкін, О. І. 1978. Кіммерійські стели. Археологія, 27,
с. 12-22.
Цимиданов, В. В. 2004. Социальная структура срубного об-
щества. Донецк: Кассиопея.
Чередниченко, Н. Н. 1986. Срубная культура. В: Березан-
ская, С. С., Отрощенко, В. В., Чередниченко, Н. Н.,
Шарафутдинова, И. Н. Культуры эпохи бронзы на
территории Украины. Киев: Наукова думка, с. 44-82.
Черных, Л. А., Дараган, М. Н. 2014. Курганы эпохи
энеолита-бронзы междуречья Базавлука, Соленой,
Чертомлыка. Киев: Издатель Олег Филюк.
Членова, Н. Л. 1984. Оленные камни как исторический ис-
точник (на примере оленных камней Северного Кавка-
за). Новосибирск: Наука.
Шаповалов, Т. А. 1971. Погребение предскифского вре-
мени в кургане Стрижена могила. Археологические
исследования на Украине в 1968 г., 3, с. 191-193.
Шрамко, Б. А. 1973. Восточное укрепление Бельского го-
родища. В: Черненко, Е.В. (ред.). Скифские древнос-
ти. Киев: Наукова думка, с. 82-112.
Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (го-
род Гелон). Киев: Наукова Думка.
Шрамко, И. Б. 2015. Роговые наконечники луков с За-
падного Бельского городища. Труды Государствен-
ного Эрмитажа. Археология без границ. Коллекция,
проблемы, исследования, гипотезы, LXXVII, Санкт-
Петербург, с. 487-511.
Щепинский, А. А. 1962. Погребение начала железного
века у Симферополя. Краткие сообщения Институ-
та археологии АН УССР, 12, с. 57-65.
otroshchenko, V. V. 2003. radiocarbon chronology of the
Bilozerka culture-Based on Borrows near the village
of Zapovitne (the “Stepnoy” cemetery). Baltic-Pontic
Studies, Volume 12, р. 336-364.
Надійшла 13.06.2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 83
В. О. Забавин1, С. Г. Небрат2
1 Кандидат исторических наук, доцент кафедры исторических дисциплин
Мариупольского государственного университета, ORCID 0000-0001-7546-8319, zabavinmdu@gmail.com
2 Магистр истории, заместитель начальника археологической экспедиции
Мариупольского государственного университета, ORCID 0000-0003-1623-7283, nebrat2007@ukr.net
НОВЫЕ ПОГРЕБЕНИЯ ПРЕДСКИФСКОГО ВРЕМЕНИ
ИЗ СЕВЕРО-ВОСТОЧНОГО ПРИАЗОВЬЯ
В статье представлены материалы из раскопок Мариупольской археологической экспедиции и результаты но-
вейших исследований археологической экспедиции Мариупольского государственного университета из Северо-
Восточного Приазовья и Донецкого кряжа, пополняющих сравнительно немногочисленную серию захоронений
предскифского времени бассейна рек Азовского моря.
Все приведенные авторами статьи погребальные памятники по комплексу признаков относятся к периоду
раннего железного века и предшествуют памятникам скифского времени. Захоронения, открытые у сc. Калинов-
ка и Староласпа, интерпретируются авторами как киммерийские памятники новочеркасского типа или как захо-
ронения позднего этапа черногоровской культуры. Погребения из Высокого и Ялты определяются как комплексы
черногоровского этапа/черногоровской группы киммерийской культуры или как поздние черногоровские.
Рассматриваются особенности обрядово-инвентарного комплекса и некоторые аспекты культурно-
хронологического характера, духовной и материальной культуры племен, которые, по мнению ряда исследовате-
лей, отождествляются с историческими киммерийцами.
Анализ материалов позволил авторам подойти к проблеме социальных реконструкций и предположить, что
захороненные индивиды из курганов у сc. Староласпа и Калиновка, скорее всего, при жизни не пользовались
каким-то особым влиянием на других соплеменников и не имели значительных привилегий в социуме. Зато
захоронения из курганов у пгт Ялта и с. Высокое демонстрируют определенные признаки неординарности.
Захороненный в кургане у пгт Ялта человек, вероятно, мог быть связан с религиозно-культовой сферой жизни.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Северо-Восточное Приазовье, Донецкий кряж, ранний железный век, черногоровская культура,
киммерийцы.
Viacheslav O. Zabavin1, Serhii H. Nebrat2
1 PhD, Associate Professor, Department of Historical Disciplines, Mariupol State University,
ORCID 0000-0001-7546-8319, zabavinmdu@gmail.com
2 Master of Science in History, Deputy Chief of the Archaeological Expedition of te Mariupol State University,
ORCID 0000-0003-1623-7283, nebrat2007@ukr.net
nEW BUrIALS oF THE PrE-ScYTHIAn TIME
FroM THE norTH-EASTErn AZoV ArEA
In the article there are presented excavation materials from the Mariupol archaeological expedition and the results of new
research of the archaeological expedition conducted by the Mariupol State University in the north-Eastern Azov area and in
Donets ridge refilling a comparatively small series of burials of the pre-Scythian time in the basin of the Azov Sea rivers.
As far as the set of features, all the burial sites presented by the authors are dated by the early Iron Age and precede the
sites of the Scythian time. The burials discovered near Kalynivka and Starolaspa villages are interpreted by the authors as
cimmerian sites of novocherkassk type or as burials of the late stage of chernogorivka culture. The burials from Vysoke
and Yalta are determined as complexes of chernogorivka type / chernogorivka group of cimmerian culture or as late
chernogorivka complexes.
The authors consider peculiarities of the rite and inventory complex as well as some aspects of cultural and chronological
character, spiritual and material culture of the tribes which, in the researchers’ view, are conflated with the historical
cimmerians.
Analysis of the materials has made it possible for the authors to approach the problem of social reconstructions and
to assume that the individuals buried in the mounds near Starolaspa and Kalynivka villages were unlikely to enjoy some
kind of special authority among other tribesmen or to have some appreciable privileges in the society when they were alive.
However, the burials in the mounds placed near Yalta and Vysoke villages demonstrate certain features of ingenuity. The
man buried in the barrow near Yalta village was most likely to have something to do with the religious or the hieratic sphere
of life.
K e y w o r d s: North-Eastern Azov area, Donets Ridge, Early Iron Age, Chernogorivka culture, the Cimmerians.
References
Antonov, A. L., otroshhenko, V. V. 2004. osoblyvosti rytualnoho posudu zrubnoii spilnoty. Arheologia, 1, p. 18-29.
Bojs, M. 1987. Zoroastriitsy. Verovaniia i obychai. Moskva: nauka.
Boltrik, Yu. V., Makhortykh, S. V. 2003. Kimmeriiskie zakhoroneniia iz zapadnogo Priazoviia. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 119-127.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 184
Bochkarev, V. S. 1978. Pogrebeniia liteishhikov epokhi bronzy (metodologicheskii peresmotr). Sbornik statei v pamiat professora
M. I. Artamonova. Problemy arkheologii, 2, Leningrad: LGU, р. 48-52.
Bruiako, I. 2008. on the dress elements of the Pre-Scythian population in the north-West Pontic. Revista Arheologică. Serie nouă.
Vol. IV, 02, p. 139-145.
Glebov, V. P. 2004. Issledovanie kurgannykh mogilnikov repnyi I, raskatnyi I, Kalinov II. Trudy arkheologicheskogo nauchno-
issledovatelskogo biuro, 1, rostov-na-Donu, p. 57-186.
Goshko, T. Yu., otroshchenko, V. V. 1986. Pogrebeniia kimmeriitsev v katakombnykh i podboinykh sooruzheniiakh. Sovetskaia
arkheologiia, 1, p. 168-183.
Dremov, I. I. 1997. Materialy iz kurganov u s. Berezovka Engelsovskogo raiona i nekotoryie voprosy sotsiokulturnykh rekonstruktsii
epokhi pozdnei bronzy. Arkheologicheskoe nasledie Saratovskogo kraia. Okhrana i issledovaniia v 1996 g. Saratov, p. 147-164.
Dubovskaia, o. r. 1993. Voprosy slozheniia inventarnogo kompleksa chernogorovskoi kultury. Arkheologicheskii almanakh, 2,
p. 137-160.
Dubovskaia, o. r. 1994. Lokalnyie zony chernogorovskoi kultury (po materialam skorchennykh pogrebenii). Rossiiskaia
arkheologiia, 2, p. 15-29.
Dubovskaia, o. r. 1997. ob etnokulturnoi atributsii ‛novocherkasskikh’ pogrebenii Severnogo Prichernomoria. Arkheologicheskii
almanakh, 6, p. 181-218.
Dudin, A. A. 2009. About Metal Details of the Wooden cutlery of the Early nomads from the South of the Eastern Europe in the
Pre-Scythian Period In: Gladkikh, M. I. (ed.). Vitaantique. Zbirka naukovykh statei, 7-8, Kyiv: VPc Kiyivskii universitet,
p. 123-129.
Evdokimov, G. L. 1992. Pogrebeniia epokhi pozdnei bronzy Astakhovskogo mogilnika. Kyiv.
Zabavin, V. o., nebrat, S. G. 2019. Zvit pro rozkopki kurganu na teritorii Yaltinskoii selishchnoii rady Mangushskogo raionu
Donetskoii obl. u 2019 r. The Scientific Archives of the Institute of Archaeology NASU, f. 2019/.
Kovaleva, I. F. 1981. Sever Stepnogo Podneprovia v srednem bronzovom veke. Dnepropetrovsk: Izd-vo Dnepropetrovskogo
universiteta.
Kovaleva, I. F. 1989. Sotsialnaia i dukhovnaia kultura plemen bronzovogo veka (po materialam levoberezhnoi Ukrainy). Dnepropetrovsk:
Izd-vo Dnepropetrovskogo universiteta.
Krivtsova-Grakova, o. A. 1949. Bessarabskii klad. Moskva: Gosudarstvennyi istoricheskii muzei.
Kuzin-Losev, V. I. 2011. Artistic style of graphic decor of antler obiect found at Dimitrov-town vicinities (Donbass). Arkheologicheskii
almanakh, 25, p. 199-227.
Kulbaka, V. K. 1985. otchet ob issledovanii kurganov u s. Kalinovka novoazovskogo r-na Donetskoi obl. v 1985 g. The Scientific
Archives of the Institute of Archaeology NASU, f. 1985/103.
Kulbaka, V. K. 1987. otchet ob issledovaniiakh na yuge Donetskoi oblasti v 1987 g. The Scientific Archives of the Institute of
Archaeology NASU, f. 1987/197.
Kulbaka, V. K. 1988. otchet ob issledovaniiakh kurganov v zonakh stroitelstva orositelnykh sistem na zemliakh sovkhoza
‛Berestovoi’ u s. Berestovoe i s. Kondratevka Konstantinovskogo r-na i sovkhoza ‛Gruzskoi’ g. Makeevka Donetskoi obl. v
1988 g. The Scientific Archives of the Institute of Archaeology NASU, f. 1988/105.
Lopatin, V. A. 2005. Elementy sotsiostruktury pozdnepervobytnykh indoiranskikh obshhestv Tsentralnoi Evrazii. In: Danilov, V. n.
(ed.). Povolzhskii krai. Arkheologiia, istoriia, istochnikovedenie Povolzhia, 12, Saratov: Izd-vo Saratovskogo un-ta, p. 25-37.
Maksimov, E. K. 1956. Pamiatniki epokhi bronzy u stantsii Karamysh, Saratovskoi oblasti. Trudy Saratovskogo oblastnogo muzeia
kraevedeniia, 1, Saratov: Izd-vo Kommunist, p. 115-123.
Markovin, V. I. 1994. Severo-vostochnyi Kavkaz v epokhu bronzy. In: Kushnareva, K. Kh., Markovin, V. I. (eds.). Arkheologiia.
Epokha bronzy Kavkaza i Srednei Azii. Ranniaia i sredniaia bronza Kavkaza. Moskva: nauka, p. 287-333.
Makhortykh, S. V., Skoryi, S. A. 2004. o kimmeriiskoi (novocherkasskoi) gruppe pamiatnikov yuga Vostochnoi Evropy. Kimmerowie.
Scytowie. Sarmaci. Ksikga poswikcona pamikci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Kraków.
Makhortykh, S. V. 2005. Kimmeriitsy Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Shliakh.
Makhortykh, S. V. 2005a. chernogorovskie drevnosti Severo-Vostochnogo Prichernomoria. In: Guliaev, V. I. (ed.). Drevnosti
Evrazii: ot rannei bronzy do rannego srednevekovia. Pamiati Valeriia Sergeevicha Olkhovskogo. Moskva: Institut arkheologii
rAn, p.183-200.
Makhortykh, S. V. 2008. culture and history of the cimmerians of the northern Black Sea region. Diss. doctor. The Scientific
Archives of the Institute of Archaeology NASU.
Meliukova, A. I. 1989. Khoziaistvo, byt, torgovlia. In: Meliukova, A. I. (ed). Arkheologiia. Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo-
sarmatskoe vremia. Moskva: nauka, p. 113-122.
Minakova, K. V. 2012. Do problemy derevianoho posudu doby bronzy. In.: otroshchenko, V V. (ed.). Problemy doslidzhennia
pamiatok arkheolohii Skhidnoii Ukrainy: materialy III Luganskoii mizhnar. ist.-arkheol. konf., prisviachenoii pamiati S. N.
Bratchenka. Lugansk: Elton-2, p. 307-312.
Minakova, E. V. 2017. The history of the study of wooden utensils from bronze age pastoralists’ burials from the territory of northern
Black Sea. Journal of the Belarusian State University. History, 2, p. 76-82.
otroshchenko, V. V. 1976. Pogrebeniia s truposozhzheniiami u plemen srubnoi kultury nizhnego Podneprovia. In.: Telegin. D. Ya.
(ed.). Eneolit i bronzovyi vek Ukrainy. Kyiv: naukova dumka, p. 172-190.
otroshchenko, V. V. 1984. Dereviannaia posuda v srubnykh pogrebeniiakh Podneprovia. Problemy arkheologii Podneprovia.
Dnepropetrovsk: Izd-vo Dnepropetrovskogo universiteta, p. 84-96.
otroshchenko, V. V. 1986. Belozerskaia kultura. In: Berezanskaia, S. S., otroshchenko, V. V., cherednichenko, n. n.,
Sharafutdinova, I. n. Kultury epokhi bronzy na territorii Ukrainy. Kyiv: naukova dumka, p. 117-152.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 85
otroshchenko, V. V. 1989. osobennosti pogrebenii chernogorovskoi gruppy. Problemy skifo-sarmatskoi arkheologii Severnogo
Prichernomoria. Zaporozhe, p. 111-112.
otroshchenko, V. V. 1992. Traditsiia izgotovleniia dereviannykh sosudov v epokhu bronzy i rannego zheleznogo veka na yuge
Vostochnoi Evropy. Kimmeriitsy i skify. Tezisy dokladov mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii pamiati A. I. Terenozhkina.
Melitopol, p. 71-72.
otroshchenko, V. V. 1993. Kleinody zrubnoho suspilstva. Arheologia, 1, p. 101-109.
otroshchenko, V. V., chernykh, L. A. 1998. Strekala kak orudiia truda i atributy vlasti. VII Donskaia arkheologicheskaia konferentsiia
‛Problemy arkheologii Yugo-Vostochnoi Evropy’. rostov-na-Donu, p. 59-61.
otroshchenko, V. V. 2019. To the Problem of recognition of the Burials of chornohorivska Group. Arkheologiia i davnia istoriia
Ukrayini, 2 (31), p. 149-156.
Pankovsky, V. B. 2012. Bone and horn industry of the Late Bronze Age in the northern Black Sea region. Diss … PhD. The
Scientific Archives of the Institute of Archaeology NASU.
Parusimov, I. n. 2004. Materialy kurgana 1 mogilnika Kholodnyi. Trudy arkheologicheskogo nauchno-issledovatelskogo biuro, 1,
rostov-na-Donu, p. 35-56.
Probeigolova, o. S. 2017. The population of the Late and Final Bronze age in the basin of the river Siverskii Donets and on the
Donets ridge. Diss. … PhD. The Scientific Archives of the Institute of Archaeology NASU.
Samar, V. A., Antonov, A. L. 1994. otchet ob arkheologicheskikh issledovaniiakh Vostochnogo otriada AE Zaporozhskogo
kraevedcheskogo muzeia v 1994 g. The Scientific Archives of the Institute of Archaeology NASU, f. 1994/104.
Smirnov, K. F. 1960. Bykovskie kurgany. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 78, p. 169-268.
Smirnov, K. F. 1989. Savromatskaia i rannesarmatskaia kultury. In: Meliukova, A. I. (ed). Arkheologiia. Stepi evropeiskoi chasti
SSSR v skifo-sarmatskoe vremia. Moskva: nauka, p. 165-177.
Terenozhkin, A. I. 1976. Kimmeriitsy. Kyiv: naukova dumka.
Terenozhkin, o. I. 1978. Kimmeriiski steli. Arheologia, 27, p. 12-22.
Tsimidanov, V. V. 2004. Sotsialnaia struktura srubnogo obshchestva. Donetsk: Kassiopeia.
cherednichenko, n. n. 1986. Srubnaia kultura. In: Berezanskaia, S. S., otroshchenko, V. V., cherednichenko, n. n.,
Sharafutdinova, I. n. Kultury epokhi bronzy na territorii Ukrainy. Kyiv: naukova dumka, p. 44-82.
chernykh, L. A., Daragan, M. n. 2014. Kurgany epokhi eneolita-bronzy mezhdurechia Bazavluka, Solenoi, Chertomlyka. Kyiv:
Izdatel oleg Filiuk.
chlenova, n. L. 1984. Olennie kamni kak istoricheskii istochnik (na primere olennykh kamnei Severnogo Kavkaza). novosibirsk:
nauka.
Shapovalov, T. A. 1971. Pogrebenie predskifskogo vremeni v kurgane Strizhena mogila. Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine
v 1968 g., 3, p. 191-193.
Shramko, B. A. 1973. Vostochnoe ukreplenie Belskogo gorodishha. In: chernenko, E. V. (ed.). Skifskie drevnosti. Kyiv: naukova
dumka, p. 82-112.
Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kyiv: naukova Dumka.
Shramko, I. B. 2015. Horn bow tips from the West Bilsk site. Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. Arkheologiia bez granits. Kollektsiia,
problemy, issledovaniia, gipotezy, LXXVII, Sankt-Peterburg, p. 487-511.
Shchepinskii, A. A. 1962. Pogrebenie nachala zheleznogo veka u Simferopolia. Kratkie soobshheniia Instituta arkheologii AN USSR,
12, p. 57-65.
otroshchenko, V. V. 2003. radiocarbon chronology of the Bilozerka culture-Based on Borrows near the village of Zapovitne (the
‛Stepnoi’ cemetery). Baltic-Pontic Studies, 12, р. 336-364.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196010 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T17:11:11Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Забавiн, В.О. Небрат, С.Г. 2023-12-08T18:54:29Z 2023-12-08T18:54:29Z 2021 Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я / В.О. Забавiн, С.Г. Небрат // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 72–85. — Бібліогр.: 57 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.072 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196010 903.5(477.6/7)“638” Матеріали з розкопок поховальних пам’яток раннього залізного віку з Північно-Східного Приазов’я та Донецького кряжа поповнюють порівняно нечисленну серію поховань передскіфського часу з басейну річок Азовського моря. Розглядаються особливості обрядово-інвентарного комплексу та деякі аспекти культурно-хронологічного характеру, духовної та матеріальної культури племен, які, на думку деяких дослідників, ототожнюються з історичними кіммерійцями. В статье представлены материалы из раскопок Мариупольской археологической экспедиции и результаты новейших исследований археологической экспедиции Мариупольского государственного университета из СевероВосточного Приазовья и Донецкого кряжа, пополняющих сравнительно немногочисленную серию захоронений предскифского времени бассейна рек Азовского моря. Все приведенные авторами статьи погребальные памятники по комплексу признаков относятся к периоду раннего железного века и предшествуют памятникам скифского времени. Захоронения, открытые у сc. Калиновка и Староласпа, интерпретируются авторами как киммерийские памятники новочеркасского типа или как захоронения позднего этапа черногоровской культуры. Погребения из Высокого и Ялты определяются как комплексы черногоровского этапа/черногоровской группы киммерийской культуры или как поздние черногоровские. Рассматриваются особенности обрядово-инвентарного комплекса и некоторые аспекты культурнохронологического характера, духовной и материальной культуры племен, которые, по мнению ряда исследователей, отождествляются с историческими киммерийцами. Анализ материалов позволил авторам подойти к проблеме социальных реконструкций и предположить, что захороненные индивиды из курганов у сc. Староласпа и Калиновка, скорее всего, при жизни не пользовались каким-то особым влиянием на других соплеменников и не имели значительных привилегий в социуме. Зато захоронения из курганов у пгт Ялта и с. Высокое демонстрируют определенные признаки неординарности. Захороненный в кургане у пгт Ялта человек, вероятно, мог быть связан с религиозно-культовой сферой жизни. In the article there are presented excavation materials from the Mariupol archaeological expedition and the results of new research of the archaeological expedition conducted by the Mariupol State University in the North-Eastern Azov area and in Donets Ridge refilling a comparatively small series of burials of the pre-Scythian time in the basin of the Azov Sea rivers. As far as the set of features, all the burial sites presented by the authors are dated by the early Iron Age and precede the sites of the Scythian time. The burials discovered near Kalynivka and Starolaspa villages are interpreted by the authors as Cimmerian sites of Novocherkassk type or as burials of the late stage of Chernogorivka culture. The burials from Vysoke and Yalta are determined as complexes of Chernogorivka type / Chernogorivka group of Cimmerian culture or as late Chernogorivka complexes. The authors consider peculiarities of the rite and inventory complex as well as some aspects of cultural and chronological character, spiritual and material culture of the tribes which, in the researchers’ view, are conflated with the historical Cimmerians. Analysis of the materials has made it possible for the authors to approach the problem of social reconstructions and to assume that the individuals buried in the mounds near Starolaspa and Kalynivka villages were unlikely to enjoy some kind of special authority among other tribesmen or to have some appreciable privileges in the society when they were alive. However, the burials in the mounds placed near Yalta and Vysoke villages demonstrate certain features of ingenuity. The man buried in the barrow near Yalta village was most likely to have something to do with the religious or the hieratic sphere of life. uk Інститут археології НАН України Археологія Публiкацiї археологiчних матерiалiв Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я Новые погребения предскифского времени из Северо-Восточного Приазовья New Burials of the Pre-Scythian Time from the North-Eastern Azov Area Article published earlier |
| spellingShingle | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я Забавiн, В.О. Небрат, С.Г. Публiкацiї археологiчних матерiалiв |
| title | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я |
| title_alt | Новые погребения предскифского времени из Северо-Восточного Приазовья New Burials of the Pre-Scythian Time from the North-Eastern Azov Area |
| title_full | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я |
| title_fullStr | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я |
| title_full_unstemmed | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я |
| title_short | Новi поховання передскiфського часу з Пiвнiчно-Схiдного Приазов’я |
| title_sort | новi поховання передскiфського часу з пiвнiчно-схiдного приазов’я |
| topic | Публiкацiї археологiчних матерiалiв |
| topic_facet | Публiкацiї археологiчних матерiалiв |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196010 |
| work_keys_str_mv | AT zabavinvo novipohovannâperedskifsʹkogočasuzpivničnoshidnogopriazovâ AT nebratsg novipohovannâperedskifsʹkogočasuzpivničnoshidnogopriazovâ AT zabavinvo novyepogrebeniâpredskifskogovremeniizseverovostočnogopriazovʹâ AT nebratsg novyepogrebeniâpredskifskogovremeniizseverovostočnogopriazovʹâ AT zabavinvo newburialsoftheprescythiantimefromthenortheasternazovarea AT nebratsg newburialsoftheprescythiantimefromthenortheasternazovarea |