Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України
До наукового обігу вводяться теракоти римського часу
 з розкопок Нижнього міста Ольвії, що зберігаються у
 фондах Національного музею історії України. Серед них
 вирізняється серія глиняних статуеток у вигляді орлів.
 Їхня іконографія тотожна з теракотовим орлом, який...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196013 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України / Р.О. Козленко, О.О. Пукліна // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 108–117. — Бібліогр.: 59 назв. — укр |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860003592633581568 |
|---|---|
| author | Козленко, Р.О. Пукліна, О.О. |
| author_facet | Козленко, Р.О. Пукліна, О.О. |
| citation_txt | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України / Р.О. Козленко, О.О. Пукліна // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 108–117. — Бібліогр.: 59 назв. — укр |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | До наукового обігу вводяться теракоти римського часу
з розкопок Нижнього міста Ольвії, що зберігаються у
фондах Національного музею історії України. Серед них
вирізняється серія глиняних статуеток у вигляді орлів.
Їхня іконографія тотожна з теракотовим орлом, який
походить із римської гарнізонної будівлі, що розташована
у Верхньому місті.
В научный оборот вводятся глиняные статуэтки орлов и фрагменты терракот римских воинов, которые были
найдены при раскопках Нижнего города Ольвии в 1930—1940 гг., и хранятся в Национальном музее истории
Украины. Иконография орлов схожа с терракотовой статуэткой орла, обнаруженного в здании претория в Верхнем
городе Ольвии. Серия помещений, в которых были найдены статуэтки орлов, относится к римским гарнизонным
сооружениям, которые располагались в припортовой части города. Терракотовые фигурки орлов могли храниться
в казармах и военных святилищах, олицетворяя римские военные знамена, или же рассматривались как объекты,
связанные с почитанием Юпитера. Аналогии этим изделиям известны из римских крепостей на Дунае и в провинции Дакия. Фрагмент терракоты со щитом происходит от статуэтки римского воина с подвесными конечностями, серия которых обнаружена на данном участке. Воин изображен в римском офицерском плаще (sagum). Это
указывает на его более высокий ранг, в отличие от солдат, одетых в туники. Левой рукой он держит щит (clipeus),
на котором изображено божество в доспехах, над головой у которого расположены лучи. Терракоты изображают
воинов, вооруженных гладиусом, и подпоясанных римским военным поясом (cingulum militare). Они изображают
или военнослужащих вспомогательных войск римской армии — auxilia, или, учитывая нестандартную форму их
щитов, — моряков Мезийского флота (milites classiarii), подразделения которых дислоцировались в Ольвии, о чем
известно благодаря эпиграфическим данным. Места их находок в Северном Причерноморье маркируют пункты
дислокаций римских войск. Эти терракоты могли служить вотивами в обрядовых действиях, связанных с культом
Митры, который появляется в Ольвии в результате пребывания в городе во второй половине II — первой половине III вв. н. э. римского гарнизона.
The article introduces clay figurines of eagles and terracotta of a Roman soldier, which were found during excavations at the
Lower City of Olbia in the 1930—1940-ies, and are kept in the National Museum of the History of Ukraine. The iconography
of the eagles is similar to the terracotta statuette of an eagle found in the praetorium building in the Upper City of Olbia.
The series of rooms, in which the eagle figurines were found, belong to the Roman garrison structures, which were located
in the port area of the city. Terracotta eagle figurines could be used in military sanctuaries, and imitate Roman military
standards, or be associated with the worship of Jupiter. Analogies to these products are known from the Roman fortresses
on the Danube and in Dacia province. The fragment of terracotta with a shield was a part of a Roman soldier figurine with
hanging limbs. The warrior was depicted wearing a Roman military cloak (sagum). This indicates his higher rank, in contrast
to the soldiers dressed in tunics. In his left hand he holds a shield (clipeus), which depicts a deity in armor, with rays above
his head. The terracotta depicts warriors armed with gladius, and belted with a Roman military belt (cingulum militare). They
depict the servicemen of the auxiliary troops of the Roman army — auxilia, or, given the non-standard shape of their shields,
the sailors of the Moesian fleet (milites classiarii), whose units were stationed in Olbia, as is known from the epigraphic
finds. The places of their finds mark the points of deployment of the Roman troops in the Northern Black Sea region. These
terracottas could serve as votives in ritual rites associated with the cult of Mithras, which appears in Olbia as a result of the
Roman garrison deployment in the city during the second half of the 2nd — first half of the 3rd c. AD.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:38:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1108
© Р. О. КОЗЛЕНКО, О. О. ПУКЛІНА, 2021
* КОЗЛЕНКО Роман Олександрович — кандидат іс-
торичних наук, молодший науковий співробітник
відділу археології Нижнього Побужжя НІАЗ «Оль-
вія» НАН України, orcID 0000-0001-5602-7796,
rknovel@ukr.net
ПУКЛІНА Ольга Олександрівна — заступник голов-
ного зберігача Національного музею історії України,
orcID 0000-0002-7110-1795, o_puklina@ukr.net
Р. О. Козленко, О. О. Пуклiна *
ТЕРАКОТИ РИМСЬКОГО ЧАСУ З НИЖНЬОГО МIСТА ОЛЬВIЇ
В ЗIБРАННI НАЦIОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ IСТОРIЇ УКРАЇНИ
УДК [904.23:069.5](477)“652”-033.64 https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.108
До наукового обігу вводяться теракоти римського часу
з розкопок Нижнього міста Ольвії, що зберігаються у
фондах Національного музею історії України. Серед них
вирізняється серія глиняних статуеток у вигляді орлів.
Їхня іконографія тотожна з теракотовим орлом, який
походить із римської гарнізонної будівлі, що розташована
у Верхньому місті.
К л ю ч о в і с л о в а: теракота, орел, римський воїн, рим-
ська залога, Ольвія, Нижнє місто.
Теракоти римського часу є рідкісною катего-
рію знахідок для Ольвії. Кожна з них становить
значний інтерес як з точки зору мистецтва ко-
ропластики, так і археологічного контексту їх
виявлення. Особливо це стосується таких не-
пересічних виробів як теракотові орли та рим-
ські воїни, адже вони пов’язуються дослідни-
ками з римською військовою присутністю, ви-
вчення якої є актуальною проблемою в дослі-
дженні Ольвії.
З розкопок Ольвії та її округи походить се-
рія теракотових, металевих та мармурових рим-
ських орлів — Aquila Romana (Ветштейн 1957,
с. 79; Колесниченко 2017, с. 166—171; Нови-
ченкова, Буйських 2019, с. 351—359). Одна з
теракотових статуеток, висотою 25,5 та шири-
ною 15 см, була знайдена на цитаделі Ольвії, у
південному підвалі А будівлі преторію, у шарі
згарища 1. На думку автора розкопок, терако-
товий орел уособлював значок легіону і роз-
ташовувався у військовому святилищі (Вет-
штейн 1957, с. 79).
Ще одна «теракотова пташина голівка»
(фрагмент від теракотового орла) була знайде-
1 Зберігається в Археологічному музеї ІА НАНУ.
на у центральному підвалі Л цієї споруди (Вет-
штейн 1972, с. 173). Разом із нею було знайдено
керамічний мортарій з латинським клеймом,
уламок мармурового мортарію, червонолако-
вий та скляний посуд, а також залізні та брон-
зові предмети.
Серія теракотових орлів виявлена під час
розкопок низки приміщень у Нижньому міс-
ті Ольвії, що досліджувалися у 1935—1938 рр.
під керівництвом Л. М. Славіна (Славин 1940,
с. 49—78), і розташовувалися на південь від ар-
хітектурного комплексу, який можна інтерпре-
тувати як казарми римської залоги (Козленко
2020, с. 8). У приміщеннях на ділянці НГ, зокре-
ма у казармених блоках, було знайдено велику
кількість червонолакової кераміки, кухонно-
го, скляного та металевого посуду, світильни-
ки (Славин 1940, с. 56, 59; Sheiko, Puklina 2019,
p. 75—85), фрагменти теракот римських воїнів,
римську військову амуніцію, фібули, денарії,
римські медичні інструменти, декілька терако-
тових орлів, ідентичних за іконографією тому,
який був знайдений у будівлі преторію, вівта-
рі, мармурові бази колонок з іменем центуріо-
на I Італійського легіону тощо.
Одна з теракотових фігурок орла з ділянки
НГ, розміром 7,5 × 5,8 см 2 (рис. 1: 1), походить
із кв. 43, і знайдена у жовто-глинистому шарі на
глибині 1,2—1,5 м (Худяк 1938, с. 124) 3. Терако-
та виготовлена з глини темно-помаранчевого
кольору (2.5 Yr. 6/8) з чорними та білими мі-
кродомішками. Статуетка всередині порож-
ниста. П’єдестал, крила та шия орла були
вкриті темно-червоною фарбою. Голова пта-
ха, з невеликим нахилом, напівфас, поверну-
та вправо. Дзьоб округлої форми. Крила роз-
горнуті, їх кінцівки притиснуті до п’єдесталу.
На грудній частині вирізьблено пір’я. Масив-
2 Інв. № 2608, 1936 р. НМІУ № Б3-2815. Теракотові
орли з розкопок ділянки НГ, із вказаними інвентар-
ними номерами, згадуються в монографії Г. А. Цве-
таєвої (Цветаева 1979, с. 40).
3 Інв. опис знахідок ОАЕ 1938 р., арк. 159. Інв. № 1911,
НМІУ № Б5-75.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 109
ні лапи розташовані на рельєфному постамен-
ті прямокутної форми 4.
У приміщенні B на цій ділянці, на глиби-
ні 1,57—1,78 м, у кв. 13, у жовто-глинистому
шарі, над глинистою трамбовкою були ви-
явлені фрагменти червоноглиняної посуди-
ни з рельєфним зображенням фігури Діоніса
та квітів 5, мідна римська монета, залізна со-
кира, фрагмент мідної фібули, а також кера-
мічна статуетка орла (рис. 1: 2), розміром 8,7 ×
5,0 см. Остання була знайдена під час зачистки
цеглин у двох точках підлоги камери В кв. 13
(Худяк 1936, с. 33—34), разом із кістяною ло-
жечкою, уламками червонолакової чашечки,
фрагментом буролакової тарілки з рельєф-
ним орнаментом, а також монетами часів ім-
ператора Марка Аврелія та монетами початку
III ст. н. е. (Зограф 1940, с. 252) 6.
Статуетка орла виготовлена з глини темно-
сірого кольору (5 Yr. 4/1), залощена, всереди-
ні — порожниста. Голова птаха відбита. Кри-
ла розгорнуті та складені зі зворотного боку. З
обох сторін на крилах та на грудній частині різ-
ними техніками оформлено пір’я. Видовжені
лапи розташовані на постаменті, який розмі-
щений на широкій пласкій підставці із загну-
тими всередину краями.
Наступна фігурка орла (глиняне навер-
шя у вигляді пташки) 7, розміром 10,2 ×
3,8 см (рис. 2), знайдена у кв. 23, у жовто-
глинистому шарі, на глибині 1,35—1,70 м, ра-
зом із червонолаковим світильником (Sheiko,
Puklina 2019, p. 78, fig. 4: 2), скляним і кера-
мічним посудом, зокрема ручкою червонола-
кової посудини у вигляді голови барана (пате-
ра?); мідними римськими монетами та кістя-
ною ложечкою, виявленими на цій глибині в
суміжному квадраті.
4 Ще одна статуетка орла, яка, імовірно, походить
з Ольвії або городищ її округи, знайдена у довоєн-
ні часи, і зберігається у фондах Херсонського краєз-
навчого музею (Абікулова, Лопушинський, Сікоза
2015, с. 46, № 312; муз. № ХКМ-а-9029). Статуетка
заввишки 10 см, шириною 6,7 см, зображає орла у
фас, з піднятою і оберненою головою ліворуч та роз-
горнутими крилами.
5 Уламок теракотової голови Діоніса знайдено у пере-
паленому шарі заповнення підвалу Д будівлі прето-
рію в Ольвії (Ветштейн 1966, с. 12—13).
6 Дещо вище, на глибині 1,47 м, у цьому квадраті, у
тому ж шарі, було знайдено ас Антоніна Пія, кар-
бований після 156 р. н. е. (Зограф 1940, с. 249). Ще
один ас цього імператора знайдений у кв. 5 (Там
само, с. 223).
7 Інв. опис знахідок ОАЕ 1937 р., арк. 59. Інв. № 1582,
НМІУ № Б4-501. У польовому щоденнику визначе-
на як «теракотова голова птиці» (Худяк 1937, с. 172).
Статуетка виготовлена з глини світло-
жовтого кольору (2.5 Y. 8/6) із домішками ша-
моту. Поверхня вкрита невеликими каверна-
ми, місцями щільно. Серед теракотових орлів
з Ольвії ця статуетка вирізняється примітив-
ністю образу. Проте голова птаха, як і в інших
стилістично більш якісно виконаних терако-
тах, так само гордовито піднята догори. Тобто,
в цілому іконографія римського орла дотрима-
на. За допомогою невеличких заглиблень на
голові передані очі. Зі зворотного боку у фігур-
ки, перпендикулярно до тулуба, схоже, розта-
шовувалися крила. Навершя пустотіле. Глиби-
на порожнини складає 9,0 см. Його видовжена
форма та діаметр вказують на те, що воно мо-
гло насаджуватися на древко 8.
З цієї ж ділянки походить низка світильни-
ків із зображенням орлів на постаментах (Сла-
вин 1940, с. 59, 76, рис. 56; Sheiko, Puklina 2019,
p. 77—78), ідентичних за іконографією до те-
ракотових орлів. Світильники римського часу
із зображенням орла з розгорнутими крилами
відомі з Пантікапею, звідкіля походять декіль-
ка теракотових орлів (Цветаева 1979, с. 41, 78—
79, 86—87), і де також засвідчено перебуван-
ня римських військ (з літ. див.: Трейстер 1993,
с. 50—74; Иванчик 2013, с. 62—69).
У Північному Причорномор’ї теракотові
орли римського часу відомі з розкопок рим-
8 Бронзове навершя штандарту у вигляді голови орла
такого розміру відоме з розкопок римської фортеці у
Новах (Gencheva 2013, p. 89, no. 235).
Рис. 1. Глиняні статуетки орлів з розкопок ділянки НГ
в Ольвії
Fig. 1. clay figurines of eagles from the excavations at the
site nG in olbia
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1110
ської фортеці Харакс (Блаватский 1951, с. 259),
Пантікапею, Михайлівки, Мірмекію і Танаїсу
(Цветаева 1979, с. 41—43, рис. 11—12). Орли з
Пантікапею і Танаїсу відповідають іконографії
ольвійських — вони також розташовані на по-
стаменті, у статичній позиції.
Теракотовий орел із Танаїсу, як у випадку з
фігуркою орла з будівлі преторію в Ольвії, та-
кож знайдений у підвалі. Будівля, у якій було
виявлено статуетку, входила до системи при-
міщень під захисними стінами, у яких було
знайдено бронзовий світильник, набір черво-
нолакового та скляного посуду, прямокутний
кам’яний вівтар та ін. 9 Цілком можливо, що з
цих комплексів походить теракотова статуетка
римського воїна (Цветаева 1979, с. 43—44).
З території римських провінцій теракото-
ві орли, подібні за розмірами та стилістикою
9 Слід зауважити, що у комплексах Ольвії і Танаїсу, де
були знайдені теракотові статуетки орлів, неодмінно
наявні вапнякові або мармурові вівтарі.
до ольвійських, відомі з Пороліссума (Gudea
1989, pl. cXI: 1), Славені (Tudor, Popilian,
Bondoc, Gudea 2011, pl. XLIII: 188) та Рому-
ли (Bondoc 2005, S. 52—53; Popilian, Bondoc
2016, p. 377, fig. 12) 10. Керамічні форми для ви-
готовлення ідентичних ольвійським терако-
тових орлів, зокрема на постаментах, відомі з
розкопок римських міст та фортець у Ромулі
(Popilian, Bondoc 2016, p. 368, fig. 3—4) та Буто-
во (Vladkova 2009, S. 334—339; Gencheva 2013,
p. 100, no. 254).
Подібний до ольвійського орел, викона-
ний з обробленої кістки, знайдений у контек-
сті з латинським почесним написом під час
розкопок римської вілли у Британії, неподалік
від Стенвіка, біля храмового комплексу (neal
1989, p. 151, 165—166). Схожі бронзові та ала-
бастрові фігурки орлів відомі з розкопок свя-
тилища Юпітера Доліхена римської залоги в
Дура-Европос (rostovtzeff et al. 1952, pl. XXIII:
1; XXIV: 1—2).
У Нижньому Побужжі срібна фігурка орла
походить із південно-східної частини Верхньо-
го міста Ольвії (Новиченкова, Буйських 2019,
с. 359, рис. 2: 5), а бронзова статуетка орла зна-
йдена на о. Березань, що може бути пов’язано
з римською військовою присутністю в регіоні
у I ст. н. е. (Колесниченко 2017, с. 166—171).
У Північному Причорномор’ї металеві орли
римського часу із розгорнутими крилами по-
ходять із Пантикапею (Колобов 2004, с. 18—
22) та святилища біля перевалу Гурзуфське
Сідло (Новиченкова 1998, с. 58—59, рис. 8).
У обох випадках їхнє призначення припуска-
ється в якості деталей римського військово-
го спорядження — а саме навершя штандартів
(див. напр.: Vladkova 2009, S. 334—339; Durham
2013, p. 100), зокрема римських вексилляцій,
або ж як прикрас меблів чи посуду (Трейстер
1998, с. 79).
10 Теракотовий орел з Ромули (Bondoc 2005, S. 52) —
найбільшого римського центру з виробництва кера-
міки в Олтенії (Дакія), розташованого біля римських
військових таборів (Popilian 1997, p. 7—20), — за па-
раметрами і стилістично дуже схожий на орла з Оль-
вії (рис. 1: 1) із приміщення на ділянці НГ, кв. 43.
Він також розташований на постаменті, але, на від-
міну від ольвійського, у якого голова обернена ліво-
руч, напівфас, він дивиться догори. Ще один орел з
Ромули, який розташований на п’єдесталі у такому
ж ракурсі, але виготовлений з бронзи, трактується
як навершя сигнума (Popilian, Bondoc 2016, p. 369,
377, fig. 13). Він схожий з ольвійським орлом із бу-
дівлі преторію. Загалом такі вироби розглядаються
в якості сигнумів військових частин або декількох
військових загонів (вексилляції) у складі однієї рим-
ської залоги (Popilian, Bondoc 2016, p. 369).
Рис. 2. Глиняне навершя у вигляді орла з розкопок ді-
лянки НГ в Ольвії
Fig. 2. clay «standard» in the form of an eagle from the
excavations at the site nG in olbia
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 111
Статуетка металевого орла на штандарті
була в кожній військовій частині регулярної
римської армії, і саме зі встановлення знаме-
на розпочиналася побудова римського табору
(Polyb., VI, 27; Veget., III, 8). Цілком імовірно,
що теракотові фігурки орлів зберігалися у ка-
зармах або військових святилищах (Цветаева
1979, с. 39; Буйских 1991, с. 44), та імітували
римські військові знамена — signa militaria, чи
розглядалися як об’єкти, пов’язані з шануван-
ням Юпітера (Bondoc 2005, S. 51—52) 11.
Незвичними є теракотові статуетки рим-
ських воїнів, знайдені на території Ольвійської
держави (Леви 1970, с. 55; Бураков 1988, с. 73—
75; Крапівіна 2014, рис. 103—104; Козленко
2015, с. 35—38; 2018, с. 96), оскільки вони міс-
тять важливу інформацію щодо зовнішньо-
го вигляду, озброєння, військової амуніції та
одягу військовослужбовців. Зазвичай теракоти
зображують їх підперезаними римським вій-
11 Кам’яні статуї та вотивні плитки із зображенням
Юпітера у супроводі орлів див. напр.: campbell 2009,
p. 37; Durham 2013, p. 87, il. 4; Gencheva 2013, p. 42,
no. 99; 47, no. 111. Керамічну вотивну плитку із зо-
браженням Юпітера та орла з Бутово, звідки похо-
дять матриці для виготовлення теракотових орлів,
див.: Gencheva 2013, p. 100, no. 255.
ськовим поясом (cingulum militare) із прикра-
шеними суспензоріями, круглими ремінними
накладками та бляшками. Поясна гарнітура та
форма меча на цих теракотах вказують на іко-
нографію саме римських солдатів.
Фрагмент від такої теракоти, розміром 5,8 ×
5,5 см (рис. 3) 12, був знайдений на ділянці НГ
у кв. 23, у жовто-глинистому шарі, на глиби-
ні 1,7—1,9 м 13. Теракота виготовлена з глини
темно-помаранчевого кольору (2.5 Yr. 6/8) з
чорними та білими мікродомішками. Стату-
етка виготовлена у двох формах, складалася
з двох частин, всередині — порожниста. Зо-
бражений воїн вдягнутий в римський плащ —
sagum (див. напр.: coulston 2014, p. 65, 69, 71),
накинутий на ліву руку, яка тримає щит. Це
вказує на його високий військовий ранг, на
відміну від солдатів, одягнених у туніку. Лівою
рукою він тримає щит округлої форми (clipeus),
на якому зображений воїн чи божество в обла-
дунках, над головою у якого розташовані про-
мені. Під ним горизонтально розміщена дигма
12 Інв. опис знахідок ОАЕ 1937 р., арк. 61. Інв. № 1652,
НМІУ № Б4-493.
13 У цьому ж квадраті, у тому ж приміщенні, було зна-
йдено глиняне навершя у вигляді орла (рис. 2).
Рис. 3. Фрагмент теракоти римського воїна з розкопок ділянки НГ в
Ольвії
Fig. 3. Fragment of terracotta of the roman soldier from the excavations at
the site nG in olbia
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1112
або місячний серп. Вздовж краю щит прикра-
шений тринадцятьма рельєфними колами.
З розкопок ділянки НГ походить серія під-
вісних ніг з отворами, зокрема від цих тера-
кот. Одна з таких кінцівок, розміром 8,3 ×
2,0 см (рис. 4: 1), знайдена у кв. 35, у жовто-
глинистому шарі, на глибині 1,5 м, серед мате-
ріалів римського часу. Вона виготовлена з гли-
ни світло-помаранчевого кольору (7.5 Yr. 7/6)
з домішками шамоту. Ще одна кінцівка, розмі-
ром 9,5 × 2,0 см (рис. 4: 2), знайдена у кв. 6 14.
Вона також виготовлена з глини світло-
помаранчевого кольору. Обидві кінцівки —
з вигнутими колінами, виступи на лицьових
сторонах маркують верхній край взуття. Тера-
коти виготовлені у двох формах. Отвори ви-
користовувалися для протягування мотузки та
кріплення до нижніх частин тулубів фігурок
римських воїнів 15.
14 Інв. опис знахідок ОАЕ 1935 р., арк. 26. Інв. № 1121,
НМІУ № Б2-2735.
15 Теракотові підвісні кінцівки такого типу, з перехва-
том на гомілці та сандаліями, походять з римських
шарів ділянок Р-25 (Крапивина, Буйских, Крутилов
2005, табл. 75, № 2443), та Т-4 (Козленко 2019, с. 46;
Шевченко 2020, с. 32—34). Оскільки вони знайдені
переважно серед матеріалів римського часу, є під-
стави вважати їх деталями статуеток саме римських
воїнів. На ділянці Р-25 така кінцівка знайдена ра-
зом із теракотовою жіночою голівкою (Крапивина,
Буйских, Крутилов 2005, табл. 75, № 2442), однак із
ними виявлено щит від теракотового римського вої-
Ще дві кінцівки від теракот римських вої-
нів знайдені на ділянці НГ, у римському шарі, у
кв. 6. Одна з них, розміром 8,7 × 1,6 см (рис. 4:
4), виготовлена з глини темно-помаранчевого
кольору (7.5 Yr. 6/8) з домішками шамоту 16.
Інша, розміром 7,0 × 1,7 см (рис. 4: 5), виго-
товлена з глини світло-коричневого кольору
(7.5 Yr. 6/6) з домішками шамоту 17. У кв. 33—
34, у глинистому-золистому шарі, на глибині
1,5 м, серед матеріалів римського часу, зокрема
поруч з монетами кінця II — початку III ст. н. е.,
знайдена теракотова нога, розміром 6,7 × 1,3 см
(рис. 4: 3) 18. Вона виготовлена з глини світло-
го кольору, на поверхні присутні сліди горіння.
Ще одна кінцівка, розміром 6,5 × 2,0 см (рис. 4:
6), виявлена у кв. 53—54 19, у жовто-глинистому
на (Крапивина, Буйских, Крутилов 2005, табл. 75,
№ 3656). Проте, гостроконечна форма її верхньої
частини не схожа на інші, округлої форми кінцівки
від теракотових солдатів. Суттєва різниця полягає
й у складі глини. З розкопок Ольвії схожі кінцівки
мають теракотові фігурки-ляльки раннього часу
(Guldager Bilde 2010, p. 457, pl. 343, P-160). Тож, для
остаточного висновку щодо їх приналежності по-
трібна знахідка цілої комплектованої фігурки з на-
дійно датованого комплексу.
16 Інв. опис знахідок ОАЕ 1935 р., арк. 25. Інв. № 1103,
НМІУ № Б2-2736.
17 1938 р. НМІУ № Б5-1095.
18 Інв. опис знахідок ОАЕ 1938 р., арк. 15-16. Інв.
№ 1132, НМІУ № Б5-1097.
19 Інв. № 1096, 1940 р. НМІУ № Б7-484.
Рис. 4. Підвісні кінцівки від теракот римських воїнів з розкопок ділянки НГ
в Ольвії
Fig. 4. Suspended limbs from terracottas of the roman soldiers from the excavations
at the site nG in olbia
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 113
шарі, на глибині 2,3—3 м. Вона виготовлена з
глини помаранчевого кольору (5 Yr. 6/8) з до-
мішками шамоту. У кв. 1—2, на глибині 2,92 м,
у золисто-глинистому шарі також знайдена те-
ракотова голова від статуетки римського воїна
(Худяк 1940, с. 97—98, рис. 82) 20.
А. В. Бураков припускав місцеве виробни-
цтво цих теракот (Бураков 1988, с. 73), однак
вони відомі і в інших містах Північно-Західного
Причорномор’я (Бруяко, Дзиговский, Секер-
ская 2008, с. 54, рис. 25: 1, 3; 74—75; Савельєва,
Савельєв 2012, с. 42—47), де, судячи зі стиліс-
тичних особливостей, їх також могли виготов-
ляти 21. У зв’язку з цим викликає інтерес тера-
кота з розкопок римської фортеці Картал, яку
ідентифікують із зображенням римського вої-
на (Савельева 2018, с. 482, рис. 1). Однак сти-
лістично вона відрізняється від запропоно-
ваної групи теракот, та, імовірно, подібна до
нижньодунайських зразків. Значна кількість
теракот воїнів з Ольвії та домішки місцевої
глини на деяких фрагментах, підтверджують їх
імовірне місцеве виробництво.
Ще одна статуетка, начебто римського вої-
на, походить із розкопок західного некрополя
Херсонесу (з літ.: Дорошко 2019, с. 87). Тера-
кота римського воїна відома також із розкопок
Танаїсу (Цветаева 1979, с. 44). Загалом, місця
знахідок теракотових воїнів маркують пунк-
ти дислокацій римських гарнізонів у Північ-
ному Причорномор’ї. Вони зображують або
військовослужбовців допоміжних військ рим-
ської армії — auxilia, або, зважаючи на нестан-
дартну форму їхніх щитів, — моряків Мезій-
ського флоту (milites classiarii).
Уособлення воїнів-шанувальників боже-
ства Мітри у коропластиці є унікальною тра-
20 Цей фрагмент отримав хибну інтерпретацію. Без-
умовно, це голова від теракоти римського воїна
(напр.: Савельєва, Савельєв 2012, с. 45, рис. 3: 1).
21 Ноги з отворами для підвішування до тулуба теракот,
подібні до аналогічних від статуеток римських воїнів,
відомі в колекціях з розкопок Дуросторуму (Bâltâc,
Ştribulescu 2017, pl. X: 72, 79) та Ромули (Bondoc 2005,
S. 84, no. 70; 2005 a, p. 29, no. 20), звідки походять те-
ракотові орли та фігурні посудини у вигляді голови
негра (Bondoc 2005, S. 64—65, no. 52), на кшталт тих,
які відомі з розкопок римських казарм у Нижньому
місті (Худяк 1940, с. 95—96, рис. 76), ділянки Р-25
(Крапивина, Буйских 2008, с. 75, табл. 375, № 1743),
північної оборонної стіни римської цитаделі Ольвії
(Журавлев, Хмелевский 2018, с. 198—214) та Козир-
ського городища (Бураков 1976, с. 106—107, рис. 38).
Фігурні посудини у вигляді Діоніса та голови коня
відомі з розкопок преторію в Ольвії (Ветштейн 1966,
с. 12—13; 1967, с. 137; 1972, с. 174; Крапівіна 2014,
рис. 146, 147) та городища Золотий Мис (Буйских
2006, с. 206—230).
дицією, що виникає в містах Північного
Причорномор’я в результаті римської військо-
вої присутності. Ці теракоти з підвісними кін-
цівками могли слугувати вотивами в обрядових
діях (див. напр.: Шевченко 2010, с. 100—101),
пов’язаних із поширеним у цей час у солдат-
ській спільноті культом Мітри (Русяева 1992,
с. 154).
Отже, теракоти римського часу з розкопок
ділянки Нижнє місто становлять значний ін-
терес, та безпосередньо пов’язані з розташу-
ванням в Ольвії римської залоги. Підтвер-
дженням цьому слугують контекст їхнього
виявлення та аналогії з розкопок римських
фортець уздовж лімесу. Загалом їх можна дату-
вати другою половиною II — першою полови-
ною III ст. н. е. — періодом стаціонарного роз-
ташування в Ольвії римських військ.
Абікулова, М. Й., Лопушинський, А. І., Сікоза, Д. М.
2015. Антична колекція Херсонського краєзнавчого му-
зею: каталог. Херсон: Айлант.
Археологічні роботи по дослідженню Ольвії. 1935. Ольвій-
ська археологічна експедиція 1935 р. Опис знахідок Оль-
війської археологічної експедиції 1935 р. від № 1-2757.
Ольвія. Науковий архів ІА НАНУ, ф. № 17, 1935/72.
Археологічні роботи по дослідженню Ольвії. 1937. Оль-
війська археологічна експедиція 1937 р. Опис знахі-
док Ольвійської археологічної експедиції 1937 р. від №
1-2088. Ольвія. Науковий архів ІА НАНУ, ф. № 7,
1937/90, 90 а.
Археологічні роботи по дослідженню Ольвії. 1938. Оль-
війська археологічна експедиція 1938 р. Розкопи И
та НГ. Інвентарний опис знахідок на окремих арку-
шах № 1-1994. Науковий архів ІА НАНУ, ф. № 17,
1938/132 а.
Блаватский, В. Д. 1951. Харакс. Материалы и исследования
по археологии СССР, 19, с. 250-291.
Бруяко, И. В., Дзиговский, А. Н., Секерская, Н. М. 2008.
Никоний римской эпохи. Одесса: СМИЛ.
Буйских, А. В., Кузьмищев, А. Г., Новиченкова, М. В.,
Шейко, И. Н., Чечулина, И. А. 2015. Отчет о рабо-
тах на участке Р-25 в Ольвии в 2014 г. Науковий архів
ІА НАНУ, ф. № 64, ф. е. 2015/9.
Буйских, С. Б. 1991. Фортификация Ольвийского государ-
ства (первые века нашей эры). Киев: Наукова думка.
Буйских, С. Б. 2006. Фигурные сосуды дионисийского
круга из Золотого Мыса. Северное Причерноморье
в эпоху античности и средневековья. Труды Государ-
ственного исторического музея, 159, с. 206-230.
Бураков, А. В. 1976. Козырское городище рубежа и первых
столетий нашей эры. Киев: Наукова думка.
Бураков, А. В. 1988. Теракота воїна з поселення Козирка.
Археологія, 63, с. 73-75.
Ветштейн, Р. И. 1957. Раскопки на римской цитадели
Ольвии. Краткие сообщения Института археологии
Академии наук СССР, 7, с. 78-80.
Ветштейн, Р. И. 1967. Раскопки в центре римской цита-
дели Ольвии в 1956—1966 гг. Археологические иссле-
дования на Украине, 1, с. 134-137.
Ветштейн, Р. Й. 1972. Розкопки римської цитаделі в Оль-
вії в 1969 р. Археологічні дослідження на Україні, 4,
с. 171-174.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1114
Дорошко, В. В. 2019. Военная политика Рима в Северо-
Западном Причерноморье и Юго-Западной Таврике в I —
середине III в. н. э. Диссертация к. и. н. Московский
Государственный университет им. М. В. Ломоносова.
Журавлев, Д. В., Хмелевский, Д. Н. 2018. Фигурный сосуд
в форме головы африканца из Ольвии. Проблемы ис-
тории, филологии, культуры, 3, с. 198-214.
Зограф, А. Н. 1940. Монеты из раскопок Ольвии в 1935—
1936 гг. Ольвия. Т. 1. Киев: АН УРСР, с. 211-258.
Иванчик, А. И. 2013. Новые данные о римском военном
присутствии на Боспоре. Вестник древней истории,
1, с. 59-77.
Козленко, Р. О. 2015. Теракота римського воїна з терито-
рії хори Ольвії. Eminak, 3 (11), с. 35-38.
Козленко, Р. О. 2018. Фрагменти теракот римських во-
їнів з Ольвії. Eminak, 1 (25), Forum olbicum II.
Пам’яті В. В. Крапівіної (до 150-річчя дослідження
Ольвії), с. 96.
Козленко, Р. А. 2019. Терракотовые статуэтки вои-
нов, клеймо c • PInn / EroTIS, железные изде-
лия с участка Т-4. В: Буйских, А. В., Форнасье, Й.,
Шейко, И. Н., Чечулина, И. А. Отчет о раскопках
на участке Т-4 в Ольвии в 2018 г. Науковий архів ІА
НАНУ, с. 46-47.
Козленко, Р. О. 2020. Римська військова присутність в Оль-
вії (I—III ст. н. е.). Автореферат дис. канд. іст. наук.
Київ: ІА НАНУ.
Колесниченко, А. Н. 2017. Бронзовая статуэтка орла из
раскопок на о. Березань в 1902 году. Записки відді-
лу нумізматики і торевтики Одеського археологічного
музею, 3, с. 166-171.
Колобов, A. B. 2004. Статуэтка бронзовой птицы из кол-
лекции Музея истории Пермского Университета:
деталь римского воинского снаряжения? Новый Ги-
перборей: межвуз. сб. науч. тр. Пермь, с. 18-22.
Крапівіна, В. В. 2014. Ольвія Понтійська. Греко-римський
та пізньоантичний періоди. Київ: О. Філюк.
Крапивина, В. В., Буйских, А. В., Крутилов, В. В. 2005.
Отчет о раскопках на участке Р-25 в Ольвии в 2004 г.
Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64, ф.е. 2004/168.
Крапивина, В. В., Буйских, А. В. 2008. Отчет о работах
на участке Р-25 в Ольвии в 2008 г. Науковий архів ІА
НАНУ, ф. 64, ф.е. 2008/97.
Леви, Е. А. 1970. Терракоты из Ольвии. Терракоты Север-
ного Причерноморья. Свод археологических источни-
ков, 37, с. 33-56.
Новиченкова, Н. Г. 1998. Римское военное снаряжение
из святилища у перевала Гурзуфское Седло. Вестник
древней истории, 2, с. 51-56.
Новиченкова, М. В., Буйських, А. В. 2019. Аквіли з Ольвії.
В: Чабай, В. П. (ред.). I Всеукраїнський археологічний
з’їзд: матеріали роботи. Київ, с. 351-359.
Русяева, А. С. 1992. Религия и культы античной Ольвии.
Киев: Наукова думка.
Савельева, Е. С. 2018. Терракотовая статуэтка римско-
го воина из Картала. Стародавнє Причорномор’я, 12,
с. 481-484.
Савельєва, К. С., Савельєв, О. К. 2012. Теракото-
ві статуетки римських воїнів з Північно-Західного
Причорномор’я. Археологія, 1, с. 42-47.
Славин, Л. М. 1940. Отчет о раскопках Ольвии в 1935—
1936 гг. Ольвия. Т. 1. Киев: АН УРСР, с. 9-84.
Трейстер, М. Ю. 1993. Римляне в Пантикапее. Вестник
древней истории, 2, с. 50-74.
Трейстер, М. Ю. 1998. К находке бронзовых и серебряных
статуэток в святилище у перевала Гурзуфское седло.
Вестник древней истории, 2, с. 68-80.
Худяк, М. М. 1936. Археологічні роботи по дослідженню
Ольвії 1936 р. НГ. Кв. 13 в и 14 в. Щоденник розко-
пів. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64, ф.е. 1936/17,
№ 82.
Худяк, М. М. 1937. Археологічні роботи по дослідженню
Ольвії 1937 р. Раскоп НГ. Кв. 13 и 14, 23 и 24. Щоден-
ник розкопів № 1. Науковий архів ІА НАНУ, ф. 64,
ф.е. 1937/17, № 108.
Худяк, М. М. 1938. Археологічні роботи по дослідженню
Ольвії 1938 р. Раскоп НГ. Кв. 33 и 34, 32C, 42C, 43 и 44.
Щоденник розкопів № 2. Науковий архів ІА НАНУ,
ф. 64, ф.е. /17, № 127.
Худяк, М. М. 1940. Терракоты. Ольвия. Т. 1. Киев: АН
УРСР, с. 85-103.
Цветаева, Г. А. 1979. Боспор и Рим. Москва: Наука.
Шевченко, Т. М. 2010. Підвісні теракоти з Ольвії та їх ви-
користання в культовій практиці. Археологія і давня
історія України, 3, с. 94-104.
Шевченко Т. М. 2020. Каталог теракот, знайдених у 2018
і 2019 рр. на ділянці Т-4 в Ольвії. В: Буйских, А. В.,
Форнасье, Й., Шейко, И. Н., Козленко, Р. А., Чечу-
лина, И. А. Отчет о раскопках на участке Т-4 в Оль-
вии в 2019 г. Науковий архів ІА НАНУ, с. 28-46.
Bâltâc, A., Ştribulescu, c. 2017. Teracote din Aşezarea civilă
romană de la ostrov (Durostorum), Judeţul constanţa
(III). Cercetări Arheologice, XXIV, pp. 151-186.
Bondoc, D. 2005. Tipare şi Figurine Ceramice Romane. Muzeul
Romana Ţiului Caracal (Figurine Ceramice Romane de la
Romula). craiova: Editura Sitech.
Bondoc, D. 2005 a. Figurine Ceramice Romane. Muzeul Oltenei
Craiova. craiova: Editura Sitech.
campbell, D. 2009. Eagles, Flags and Little Boars. The cult
of the Standarts in the roman Army. Ancient Warfare
Magazine III, 6, p. 34-39.
coulston, J. c. n. 2014. Monumentalizing Military Service:
Soldiers in romano-British Sculpture. In: collins, r.,
McIntosh, F. (eds.). Life in the Limes: Studies of the
People and Objects of the Roman Frontiers. oxford: oxbow
Books, p. 65-78.
Durham, E. 2013. Symbols of Power: The Silchester Bronze
Eagle and Eagles in roman Britain. The Archaeological
Journal, 170, p. 78-105.
Gencheva, E. 2013. The Everyday Life of the Roman Legionary
on the Lower Danube: the Catalogue of the Exhibition. Sofia:
national Institute of Archaeology with Museum ruse.
Gudea, n. 1989. Porolissvm. Un complex archeologic daco-
roman de la marginea de nord a Imperiului roman. I. Acta
Museum Porolissensis, XIII. Zalău.
Guldager Bilde, P. 2010. Terracotas. In: Lejpunskaja, n.
A., Guldager Bilde, P., Højte, J. M., Krapivina, V. V.,
Kryžickij, S. D. (eds.). The Lower City of Olbia (Sector
NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD. Vol. 1:
Text. Aarhus: Aarhus University Press, p. 439-463.
neal, D. S. 1989. The Stanwick Villa, northants: An Interim
report on the Excavations of 1984-88. Britannia, XX,
p. 149-168.
Popilian, G. 1997. Les centres de production ceramique
d’oltenie. In: Teodor, S., et al (ed.). Études sur la
ceramique romaine et daco-romaine de la Dacie et de la
Mesie inferieure. Timişoara: Tipografia Universita ̆ţii din
Timişoara, pp. 7-20.
Popilian, G., Bondoc, D. 2016. A ceramic Mould from
romula. In: Panaite, A., cîrjan, r., căpiţă, c. (eds.).
Moesica et Christiana: Studies in Honour of Professor
Alexandru Barnea. Brăila, 2016, p. 367-378.
rostovtzeff, M. I., Bellinger, A. r., Brown, F. E., Welles, c. B.
1952. The Excavations at Dura-Europos: Preliminary
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 115
Р. А. Козленко 1, О. А. Пуклина 2
1 Кандидат исторических наук, младший научный сотрудник отдела археологии Нижнего Побужья НИАЗ «Ольвия»
НАН Украины, ORCID 0000-0001-5602-7796, rknovel@ukr.net
2 Заместитель главного хранителя Национального музея истории Украины, ORCID 0000-0002-7110-1795,
o_puklina@ukr.net
ТЕРРАКОТы РИМСКОГО ВРЕМЕНИ ИЗ НИЖНЕГО ГОРОДА ОЛЬВИИ
В СОБРАНИИ НАЦИОНАЛЬНОГО МУЗЕя ИСТОРИИ УКРАИНы
В научный оборот вводятся глиняные статуэтки орлов и фрагменты терракот римских воинов, которые были
найдены при раскопках Нижнего города Ольвии в 1930—1940 гг., и хранятся в Национальном музее истории
Украины. Иконография орлов схожа с терракотовой статуэткой орла, обнаруженного в здании претория в Верхнем
городе Ольвии. Серия помещений, в которых были найдены статуэтки орлов, относится к римским гарнизонным
сооружениям, которые располагались в припортовой части города. Терракотовые фигурки орлов могли храниться
в казармах и военных святилищах, олицетворяя римские военные знамена, или же рассматривались как объекты,
связанные с почитанием Юпитера. Аналогии этим изделиям известны из римских крепостей на Дунае и в про-
винции Дакия. Фрагмент терракоты со щитом происходит от статуэтки римского воина с подвесными конечнос-
тями, серия которых обнаружена на данном участке. Воин изображен в римском офицерском плаще (sagum). Это
указывает на его более высокий ранг, в отличие от солдат, одетых в туники. Левой рукой он держит щит (clipeus),
на котором изображено божество в доспехах, над головой у которого расположены лучи. Терракоты изображают
воинов, вооруженных гладиусом, и подпоясанных римским военным поясом (cingulum militare). Они изображают
или военнослужащих вспомогательных войск римской армии — auxilia, или, учитывая нестандартную форму их
щитов, — моряков Мезийского флота (milites classiarii), подразделения которых дислоцировались в Ольвии, о чем
известно благодаря эпиграфическим данным. Места их находок в Северном Причерноморье маркируют пункты
дислокаций римских войск. Эти терракоты могли служить вотивами в обрядовых действиях, связанных с культом
Митры, который появляется в Ольвии в результате пребывания в городе во второй половине II — первой поло-
вине III вв. н. э. римского гарнизона.
К л ю ч е в ы е с л о в а: терракота, орлы, римский воин, римский гарнизон, Ольвия, Нижний город.
Roman O. Kozlenko 1, Olha O. Puklina 2
1 PhD in History, Junior Research Fellow of the Lower Buh region Archaeology Department of the National Historical-
Archaeological reserve «Olbia» of NAS of Ukraine, ORCID 0000-0001-5602-7796, rknovel@ukr.net
2 Deputy Chief Collections Curator in the National Museum of the History of Ukraine, ORCID 0000-0002-7110-1795,
o_puklina@ukr.net
roMAn TErrAcoTTAS FroM THE LoWEr cITY oF oLBIA
FroM THE coLLEcTIon oF THE nATIonAL MUSEUM oF THE HISTorY oF UKrAInE
The article introduces clay figurines of eagles and terracotta of a roman soldier, which were found during excavations at the
Lower city of olbia in the 1930—1940-ies, and are kept in the national Museum of the History of Ukraine. The iconography
of the eagles is similar to the terracotta statuette of an eagle found in the praetorium building in the Upper city of olbia.
The series of rooms, in which the eagle figurines were found, belong to the roman garrison structures, which were located
in the port area of the city. Terracotta eagle figurines could be used in military sanctuaries, and imitate roman military
standards, or be associated with the worship of Jupiter. Analogies to these products are known from the roman fortresses
on the Danube and in Dacia province. The fragment of terracotta with a shield was a part of a roman soldier figurine with
hanging limbs. The warrior was depicted wearing a roman military cloak (sagum). This indicates his higher rank, in contrast
to the soldiers dressed in tunics. In his left hand he holds a shield (clipeus), which depicts a deity in armor, with rays above
his head. The terracotta depicts warriors armed with gladius, and belted with a roman military belt (cingulum militare). They
depict the servicemen of the auxiliary troops of the roman army — auxilia, or, given the non-standard shape of their shields,
the sailors of the Moesian fleet (milites classiarii), whose units were stationed in olbia, as is known from the epigraphic
finds. The places of their finds mark the points of deployment of the roman troops in the northern Black Sea region. These
terracottas could serve as votives in ritual rites associated with the cult of Mithras, which appears in olbia as a result of the
roman garrison deployment in the city during the second half of the 2nd — first half of the 3rd c. AD.
K e y w o r d s: terracotta, eagles, Roman soldier, Roman garrison, Olbia, Lower City.
Report of the Ninth Season of Work, 1935-1936. Part III.
The Palace of the Dux Ripae and the Dolichenum. new
Haven.
Sheiko, I. M., Puklina, o. o. 2019. roman Lamps from the
national Museum of History of Ukraine. Археологія, 2,
c. 74-94.
Tudor, D., Popilian, G., Bondoc, D., Gudea, n. 2011. Castrul
Roman de la Slăveni. cluj-napoca: Mega.
Vladkova, P. 2009. About the roman Standarts and Standart
Bearers (According to Date from the Province
Moesia Inferior). In: Vladimirova-Aladћova, D. (ed.).
Gedenkschrift für Velizar Velkov. Sofia, s. 334-339.
Надійшла 01.11.2020
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1116
References
Abikulova, M. Yi., Lopushynskyi, A. I., Sikoza, D. M. 2015. Antychna kolektsiia Khersonskoho kraieznavchoho muzeiu: kataloh.
Kherson: Ailant.
Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu olvii. 1935. Olviiska arkheolohichna ekspedytsiia 1935 r. Opys znakhidok Olviiskoi
arkheolohichnoi ekspedytsii 1935 r. vid No. 1-2757. olviia. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. no. 17, 1935/72.
Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu olvii. 1937. Olviiska arkheolohichna ekspedytsiia 1937 r. Opys znakhidok Olviiskoi
arkheolohichnoi ekspedytsii 1937 r. vid No. 1-2088. olviia. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. no. 7, 1937/90, 90 а.
Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu olvii. 1938. Olviiska arkheolohichna ekspedytsiia 1938 r. Rozkopy I ta NH. Inventarnyi opys
znakhidok na okremykh arkushakh No. 1-1994. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. no. 17, 1938/132 а.
Blavatskii, V. D. 1951. Kharaks. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 19, p. 250-291.
Bruiako, I. V., Dzigovskii, A. n., Sekerskaia, n. M. 2008. Nikonii rimskoi epokhi. odessa: SMIL.
Buiskikh, A. V., Kuzmishchev, A. G., novichenkova, M. V., Sheiko, I. n., chechulina, I. A. 2015. Otchet o rabotakh na uchastke
R-25 v Olvii v 2014 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. 64, f. e. 2015/9.
Buiskikh, S. B. 1991. Fortifikatsiia Olviiskogo gosudarstva (pervye veka nashei ery). Kyiv: naukova dumka.
Buiskikh, S. B. 2006. Figurnye sosudy dionisiiskogo kruga iz Zolotogo Mysa. Severnoe Prichernomore v epokhu antichnosti i
srednevekovia. Trudy Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia, 159, p. 206-230.
Burakov, A. V. 1976. Kozyrskoe gorodishche rubezha i pervykh stoletii nashei ery. Kyiv: naukova dumka.
Burakov, A. V. 1988. Terakota voina z poselennia Kozyrka. Arheologia, 63, p. 73-75.
Vetshtein, r. I. 1957. raskopki na rimskoi tsitadeli olvii. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii Akademii nauk SSSR, 7, p. 78-80.
Vetshtein, r. I. 1967. raskopki v tsentre rimskoi tsitadeli olvii v 1956-1966 gg. Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine, 1,
p. 134-137.
Vetshtein, r. Y. 1972. rozkopky rymskoi tsytadeli v olvii v 1969 r. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini, 4, p. 171-174.
Doroshko, V. V. 2019. Voennaia politika Rima v Severo-Zapadnom Prichernomore i Iugo-Zapadnoi Tavrike v I - seredine III v. n. e.
Dissertatsiia k. i. n. Moskovskii Gosudarstvennyi universitet im. M. V. Lomonosova.
Zhuravlev, D. V., Khmelevskii, D. n. 2018. Figurnyi sosud v forme golovy afrikantsa iz olvii. Problemy istorii, filologii, kultury, 3,
s. 198-214.
Zograf, A. n. 1940. Monety iz raskopok olvii v 1935-1936 gg. Olviia. T. 1. Kyiv: An UrSr, p. 211-258.
Ivanchik, A. I. 2013. novye dannye o rimskom voennom prisutstvii na Bospore. Vestnik drevnei istorii, 1, p. 59-77.
Kozlenko, r. o. 2015. Terakota rymskoho voina z terytorii khory olvii. Eminak, 3 (11), p. 35-38.
Kozlenko, r. o. 2018. Frahmenty terakot rymskykh voiniv z olvii. Eminak, 1 (25), Forum olbicum II. Pam’iati V. V. Krapivinoi
(do 150-richchia doslidzhennia olvii), p. 96.
Kozlenko, r. A. 2019. Terrakotovye statuetki voinov, kleimo c • PInn / EroTIS, jeleznye izdeliya s uchastka Т-4. In:
Buiskikh, A. V., Fornasier, J., Sheiko, I. n., chechylina, I. A. (eds.) Otchet o raskopkah na uchastke Т-4 v Olvii v 2018 g.
naukovyi arkhiv IA nAnU, p. 46-47.
Kozlenko, r. o. 2020. Rymska viiskova prysutnist v Olvii (I-III st. n. e.). Avtoreferat dysertatsii k. i. n. Kyiv: IA nAnU.
Kolesnichenko, A. n. 2017. Bronzovaia statuetka orla iz raskopok na o. Berezan v 1902 godu. Zapysky viddilu numizmatyky i
torevtyky Odeskoho arkheolohichnoho muzeiu, 3, p. 166-171.
Kolobov, A. B. 2004. Statuetka bronzovoi ptitsy iz kollektsii Muzeia istorii Permskogo Universiteta: detal rimskogo voinskogo
snariazheniia? Novyi Giperborei: mezhvuz. sb. nauch. tr. Perm, s 8-22.
Krapivina, V. V. 2014. Olviya Pontiys’ka. Greko-rymskiy ta pizdnioantichniy periody. Kyiv: o. Filyk.
Krapivina, V. V., Buiskikh, A. V., Krutilov, V. V. 2005. Otchet o raskopkah na uchastke R-25 v Olvii v 2004 g. naukovyi arkhiv IA
nAnU, f. 64, f. e. 2004/168.
Krapivina, V. V., Buiskikh, A. V. 2008. Otchet o rabotakh na uchastke R-25 v Olvii v 2008 g. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. 64, f. e.
2008/97.
Levi, E. A. 1970. Terrakoty iz olvii. Terrakoty Severnogo Prichernomoria. Svod arkheologicheskikh istochnikov, 37, p. 33-56.
novichenkova, n. G. 1998. rimskoe voennoe snariazhenie iz sviatilishcha u perevala Gurzufskoe Sedlo. Vestnik drevnei istorii, 2,
p. 51-56.
novichenkova, M. V., Buiskikh, A. V. 2019. Akvily z olvii. In: chabai, V. P. (ed.). I Vseukrainskiy arheologichnyi z’izd: materialy
roboty. Kyiv, p. 351-359.
rusiaeva, A. S. 1992. Religiia i kulty antichnoi Olvii. Kyiv: naukova dumka.
Saveleva, E. S. 2018. Terrakotovaia statuetka rimskogo voina iz Kartala. Starodavnie Prychornomoria, 12. p. 481-484.
Savelieva, K. S., Saveliev, o. K. 2012. Terakotovi statuetky rymskykh voiniv z Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ia. Arheologia,
1, p. 42-47.
Slavin, L. M. 1940. Otchet o raskopkakh Olvii v 1935-1936 gg. Olviia. T. 1. Kyiv: An UrSr, p. 9-84.
Treister, M. Yu. 1993. rimliane v Pantikapee. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 50-74.
Treister, M. Yu. 1998. K nakhodke bronzovykh i serebrianykh statuetok v sviatilishche u perevala Gurzufskoe sedlo. Vestnik drevnei
istorii, 2, p. 68-80.
Khudiak, M. M. 1936. Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu Olvii 1936 r. NH. Kv. 13 v y 14 v. Shchodennyk rozkopiv. naukovyi
arkhiv IA nAnU, f. 64, f.e. 1936/17, no. 82.
Khudiak, M. M. 1937. Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu Olvii 1937 r. Raskop NH. Kv. 13 y 14, 23 y 24. Shchodennyk rozkopiv
No. 1. naukovyi arkhiv IA nAnU, f. 64, f.e. 1937/17, no. 108.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 117
Khudiak, M. M. 1938. Arkheolohichni roboty po doslidzhenniu Olvii 1938 r. Raskop NH. Kv. 33 y 34, 32C,42C,43 y 44. Shchodennyk
rozkopiv No. 2. naukovyi arkhiv IA nAnU, f 64, f.e. /17, no. 127.
Khudiak, M. M. 1940. Terrakoty. Olviia. T. 1. Kyiv: An UrSr, p. 85-103.
Tsvetaeva, G. A. 1979. Bospor i Rim. Moskva: nauka.
Shevchenko, T. M. 2010. Pidvisni terakoty z olvii ta yikh vykorystannia v kultovii praktytsi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy,
3, p. 94-104.
Shevchenko, T. M. 2020. Katalog terrakot, znaidenyh u 2018 i 2019 rr. na dilyanci Т-4 v olvii. In: Buiskikh, A. V., Fornasier, J.,
Sheiko, I. n., Kozlenko, r. A., chechylina, I. A. (eds.) Otchet o raskopkah na uchastke Т-4 v Olvii v 2019 g. naukovyi arkhiv
IA nAnU, p. 28-46.
Bâltâc, A., Ştribulescu, c. 2017. Teracote din Aşezarea civilă romană de la ostrov (Durostorum), Judeţul constanţa (III). Cercetări
Arheologice, XXIV, p. 151-186.
Bondoc, D. 2005. Tipare şi Figurine Ceramice Romane. Muzeul Romana Ţiului Caracal (Figurine Ceramice Romane de la Romula).
craiova: Editura Sitech.
Bondoc, D. 2005 a. Figurine Ceramice Romane. Muzeul Oltenei Craiova. craiova: Editura Sitech.
campbell, D. 2009. Eagles, Flags and Little Boars. The cult of the Standarts in the roman Army. Ancient Warfare Magazine III,
6, p. 34-39.
coulston, J. c. n. 2014. Monumentalizing Military Service: Soldiers in romano-British Sculpture. In: collins, r., McIntosh, F.
(eds.). Life in the Limes: Studies of the people and objects of the Roman frontiers. oxford: oxbow Books, p. 65-78.
Durham, E. 2013. Symbols of Power: The Silchester Bronze Eagle and Eagles in roman Britain. The Archaeological Journal, 170,
p. 78-105.
Gencheva, E. 2013. The Everyday Life of the Roman Legionary on the Lower Danube: the Catalogue of the Exhibition. Sofia: national
Institute of Archaeology with Museum ruse.
Gudea, n. 1989. Porolissvm. Un complex archeologic daco-roman de la marginea de nord a Imperiului roman. I. Acta Museum
Porolissensis, XIII. Zalгu.
Guldager Bilde, P. 2010. Terracotas. In: Lejpunskaja, n. A., Guldager Bilde, P., Højte, J. M., Krapivina, V. V., Kryžickij, S. D.
(eds.). The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6th Century BC to the 4th Century AD. Vol. 1: Text. Aarhus: Aarhus University
Press, p. 439-463.
neal, D. S. 1989. The Stanwick Villa, northants: An Interim report on the Excavations of 1984-88. Britannia, XX, p. 149-168.
Popilian, G. 1997. Les centres de production ceramique d’oltenie. In: Teodor, S., et al (ed.). Études sur la ceramique romaine et
daco-romaine de la Dacie et de la Mesie inferieure. Timişoara: Tipografia Universităţii din Timişoara, p. 7-20.
Popilian, G., Bondoc, D. 2016. A ceramic Mould from romula. In: Panaite, A., cîrjan, r., căpiţă, c. (eds.). Moesica et Christiana:
Studies in Honour of Professor Alexandru Barnea. Brăila, 2016, p. 367-378.
rostovtzeff, M. I., Bellinger, A. r., Brown, F. E., Welles, c. B. 1952. The Excavations at Dura-Europos: Preliminary Report of the
Ninth Season of Work, 1935-1936. Part III. The Palace of the Dux Ripae and the Dolichenum. new Haven.
Sheiko, I. M., Puklina, o. o. 2019. roman Lamps from the national Museum of History of Ukraine. Arheologia, 2, p. 74-94.
Tudor, D., Popilian, G., Bondoc, D., Gudea, n. 2011. Castrul Roman de la Slăveni. cluj-napoca: Mega.
Vladkova, P. 2009. About the roman Standarts and Standart Bearers (According to Date from the Province Moesia Inferior). In:
Vladimirova-Aladћova, D. (ed.). Gedenkschrift für Velizar Velkov. Sofia, p. 334-339.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196013 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:38:09Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козленко, Р.О. Пукліна, О.О. 2023-12-08T18:55:49Z 2023-12-08T18:55:49Z 2021 Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України / Р.О. Козленко, О.О. Пукліна // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 108–117. — Бібліогр.: 59 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.108 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196013 [904.23:069.5](477)“652”-033.64 До наукового обігу вводяться теракоти римського часу
 з розкопок Нижнього міста Ольвії, що зберігаються у
 фондах Національного музею історії України. Серед них
 вирізняється серія глиняних статуеток у вигляді орлів.
 Їхня іконографія тотожна з теракотовим орлом, який
 походить із римської гарнізонної будівлі, що розташована
 у Верхньому місті. В научный оборот вводятся глиняные статуэтки орлов и фрагменты терракот римских воинов, которые были
 найдены при раскопках Нижнего города Ольвии в 1930—1940 гг., и хранятся в Национальном музее истории
 Украины. Иконография орлов схожа с терракотовой статуэткой орла, обнаруженного в здании претория в Верхнем
 городе Ольвии. Серия помещений, в которых были найдены статуэтки орлов, относится к римским гарнизонным
 сооружениям, которые располагались в припортовой части города. Терракотовые фигурки орлов могли храниться
 в казармах и военных святилищах, олицетворяя римские военные знамена, или же рассматривались как объекты,
 связанные с почитанием Юпитера. Аналогии этим изделиям известны из римских крепостей на Дунае и в провинции Дакия. Фрагмент терракоты со щитом происходит от статуэтки римского воина с подвесными конечностями, серия которых обнаружена на данном участке. Воин изображен в римском офицерском плаще (sagum). Это
 указывает на его более высокий ранг, в отличие от солдат, одетых в туники. Левой рукой он держит щит (clipeus),
 на котором изображено божество в доспехах, над головой у которого расположены лучи. Терракоты изображают
 воинов, вооруженных гладиусом, и подпоясанных римским военным поясом (cingulum militare). Они изображают
 или военнослужащих вспомогательных войск римской армии — auxilia, или, учитывая нестандартную форму их
 щитов, — моряков Мезийского флота (milites classiarii), подразделения которых дислоцировались в Ольвии, о чем
 известно благодаря эпиграфическим данным. Места их находок в Северном Причерноморье маркируют пункты
 дислокаций римских войск. Эти терракоты могли служить вотивами в обрядовых действиях, связанных с культом
 Митры, который появляется в Ольвии в результате пребывания в городе во второй половине II — первой половине III вв. н. э. римского гарнизона. The article introduces clay figurines of eagles and terracotta of a Roman soldier, which were found during excavations at the
 Lower City of Olbia in the 1930—1940-ies, and are kept in the National Museum of the History of Ukraine. The iconography
 of the eagles is similar to the terracotta statuette of an eagle found in the praetorium building in the Upper City of Olbia.
 The series of rooms, in which the eagle figurines were found, belong to the Roman garrison structures, which were located
 in the port area of the city. Terracotta eagle figurines could be used in military sanctuaries, and imitate Roman military
 standards, or be associated with the worship of Jupiter. Analogies to these products are known from the Roman fortresses
 on the Danube and in Dacia province. The fragment of terracotta with a shield was a part of a Roman soldier figurine with
 hanging limbs. The warrior was depicted wearing a Roman military cloak (sagum). This indicates his higher rank, in contrast
 to the soldiers dressed in tunics. In his left hand he holds a shield (clipeus), which depicts a deity in armor, with rays above
 his head. The terracotta depicts warriors armed with gladius, and belted with a Roman military belt (cingulum militare). They
 depict the servicemen of the auxiliary troops of the Roman army — auxilia, or, given the non-standard shape of their shields,
 the sailors of the Moesian fleet (milites classiarii), whose units were stationed in Olbia, as is known from the epigraphic
 finds. The places of their finds mark the points of deployment of the Roman troops in the Northern Black Sea region. These
 terracottas could serve as votives in ritual rites associated with the cult of Mithras, which appears in Olbia as a result of the
 Roman garrison deployment in the city during the second half of the 2nd — first half of the 3rd c. AD. uk Інститут археології НАН України Археологія Публiкацiї археологiчного матерiалу Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України Терракоты римского времени из Нижнего города Ольвии в собрании Национального музея истории Украины Roman terracottas from the Lower city of Olbia from the collection of the National museum of the history of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України Козленко, Р.О. Пукліна, О.О. Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| title | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України |
| title_alt | Терракоты римского времени из Нижнего города Ольвии в собрании Национального музея истории Украины Roman terracottas from the Lower city of Olbia from the collection of the National museum of the history of Ukraine |
| title_full | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України |
| title_fullStr | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України |
| title_full_unstemmed | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України |
| title_short | Теракоти римського часу з Нижнього мiста Ольвiї в зiбраннi Нацiонального музею iсторiї України |
| title_sort | теракоти римського часу з нижнього мiста ольвiї в зiбраннi нацiонального музею iсторiї україни |
| topic | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| topic_facet | Публiкацiї археологiчного матерiалу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196013 |
| work_keys_str_mv | AT kozlenkoro terakotirimsʹkogočasuznižnʹogomistaolʹviívzibranninacionalʹnogomuzeûistoriíukraíni AT puklínaoo terakotirimsʹkogočasuznižnʹogomistaolʹviívzibranninacionalʹnogomuzeûistoriíukraíni AT kozlenkoro terrakotyrimskogovremeniiznižnegogorodaolʹviivsobraniinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy AT puklínaoo terrakotyrimskogovremeniiznižnegogorodaolʹviivsobraniinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy AT kozlenkoro romanterracottasfromthelowercityofolbiafromthecollectionofthenationalmuseumofthehistoryofukraine AT puklínaoo romanterracottasfromthelowercityofolbiafromthecollectionofthenationalmuseumofthehistoryofukraine |