Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)

На прикладі наукової біографії видатного українського вченого, доктора історичних наук, Бориса Андрійовича Шрамка розглядається зародження палеоекономічного напрямку у сучасній археологічній науці. Висвітлюються основні проблеми, що були розглянуті і вирішені дослідником. Показані переваги компл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія
Datum:	2021
1. Verfasser:	Гаврилюк, Н.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2021
Schlagworte:	Iсторiя науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196014
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 118–126. — Бібліогр.: 57 назв. — укр

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859633356134678528
author	Гаврилюк, Н.О.
author_facet	Гаврилюк, Н.О.
citation_txt	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 118–126. — Бібліогр.: 57 назв. — укр
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	На прикладі наукової біографії видатного українського вченого, доктора історичних наук, Бориса Андрійовича Шрамка розглядається зародження палеоекономічного напрямку у сучасній археологічній науці. Висвітлюються основні проблеми, що були розглянуті і вирішені дослідником. Показані переваги комплексного археологічного дослідження поселенських структур та нові методи природничих наук, вперше застосовані Б. А. Шрамком. Відстоюються пріоритети української археології у дослідженні палеоекономіки давніх суспільств. Для изучения экономических систем древности пригодны почти все модели палеоэкономического исследования, которые использовались представителями мировой экономической науки. Весьма продуктивными представляются междисциплинарные исследования, в которых сочетаются приемы и методы исследований экономики и археологии. Это направление в англоязычной литературе фиксируется лишь с у 1990-х гг. В украинской археологии это направление зародилось гораздо раньше. На примере научной биографии Бориса Андреевича Шрамко, доктора исторических наук, создателя харьковской археологической школы, которому в январе 2021 г. исполнилось бы 100 лет, прослеживается формирование палеоэкономического направления. Показаны основные проблемы, которые были поставлены и решены исследователем. Отмечено, что вся деятельность ученого имели «адресный» характер, т. е. перед началом раскопок комплекса археологических памятников округи Бельского городища — крупнейшей в Восточное Европе поселенческой структуры, Б. А. Шрамко ставил перед собой задачу изучения экономической системы региона. Показаны достижения ученого в изучении земледелия, скотоводства, ремесел, домашних промыслов, строительства. Для изучения этих отраслей хозяйства широко использовались методы естественных наук, т. е. исследования Б. А. Шрамка, начиная с 1960-х гг. имели междисциплинарный характер. Делается вывод о том, что Б. А. Шрамко первый в Украине провел системное исследование палеоекономики по методике экономических исследований. Более того, можно говорить, что Б. А. Шрамко доказал Almost all models of the palaeoeconomical researches used by representatives of the world economic science are suitable for studying the economic systems of antiquity. Interdisciplinary research, which combines the techniques and methods of research in economics and archaeology, seems to be very productive. This trend in the English language literature has been recorded only since 1990-ies. In Ukrainian archaeology it originated much earlier. On the example of the scientific biography of Borys Andriiovych Shramko, Doctor of Historical Sciences, the founder of the Kharkiv Archaeological school, who would have turned 100 in January 2021, the formation of the palaeoeconomic direction can be traced. The main problems that were posed and solved by the researcher are shown. It is noted that all the activities of the scientist were «targeted» in nature, i.e. before the start of excavations of the complex of the archaeological monuments in the vicinity of the Bilsk hill-fort, the largest settlement structure in Eastern Europe, B. A. Shramko set himself the task of studying the economic system of the region. The achievements of the scientist in the study of agriculture, cattle breeding, crafts, domestic crafts, construction are shown. To study these branches of the economy, the methods of natural sciences were widely used, i.e. research by B. A. Shramko, since 1960-ies have had an interdisciplinary character. It is concluded that B. A. Shramko was the first in Ukraine who conducted a study of the palaeoeconomics using the method of economic research. Moreover, it can be noted that B. A. Shramko proved the participation of the region he studied in the world-system structures that developed in the early Iron Age.
first_indexed	2025-12-07T13:13:09Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1118 Iсторiя науки УДК 902-028(091) https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.118 © Н. О. ГАВРИЛЮК, 2021 * ГАВРИЛЮК Надія Оксентіївна — доктор історич- них наук, провідний науковий співробітник Інсти- туту археології НАН України, orcID 0000-0002- 2369-5701, gavrylyuk-na@ukr.net Н. О. Гаврилюк * ПОчАТОК ВИВчЕннЯ ПАЛЕОЕКОнОМIКИ В уКРАЇнСьКIй АРХЕОЛОГIЇ (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) На прикладі наукової біографії видатного українського вченого, доктора історичних наук, Бориса Андрійовича Шрамка розглядається зародження палеоекономічного напрямку у сучасній археологічній науці. Висвітлюються основні проблеми, що були розглянуті і вирішені дослід- ником. Показані переваги комплексного археологічно- го дослідження поселенських структур та нові методи природничих наук, вперше застосовані Б. А. Шрамком. Відстоюються пріоритети української археології у до- слідженні палеоекономіки давніх суспільств. К л ю ч о в і с л о в а: палеоекономіка, господарство, га- лузі палеоекономіки, методи природничих наук, Більське городище. Економіка давніх суспільств (у подальшому — палеоекономіка) залишається однією з най- складніших проблем давньої історії. Вона є бівалентною науковою дисципліною і потре- бує професійної кваліфікації та знань з одного боку історичних, з іншого — економічних. Іс- торія, як наука про розвиток людства, має охо- плювати всі сторони життя суспільства, вико- ристовуючи безліч (за деякими оцінками по- над 30) спеціальних та суміжних дисциплін. Економіка, як наука про виробництво, розпо- діл та споживання товарів та послуг, вивчає у діахронічному контексті таке: — Типи економічних систем (традиційна, ринкова, змішана і т. п.); — Функції господарств (теоретичні, прак- тичні, прогностичні, методологічні і таке ін.); — Об’єктні галузі, що класифікуються за масштабами досліджень — мікроекономіку (діяльність домогосподарств, відособлених ви- робництв або інших соціальних об’єднань); макроекономіку (вивчення господарства у ці- лому у межах однієї держави); — Для сучасності і, як не дивно, давни- ни, актуальною стає вивчення наноекономі- ки (економіки індивідуальних економічних суб’єктів (наприклад, окремого ергастерія, ке- рамічної майстерні чи кузні); мезоекономіки (наприклад, полісна економіка, поселенська) інтерекономіка (наприклад, мир-система) чи мегаекономіка (світова). Для вивчення економічних систем давнини придатні майже всі модельні напрямки палео- економічного дослідження, котрі використо- вувалися представниками світової економіч- ної науки впродовж століть. Докладніше про основні напрямки розвитку світової економіч- ної науки у дослідженні давніх суспільств писа- лось мною не раз (Гаврилюк 1999; 2013; 2015). В останній роботі досить докладно показа- на роль дослідників — економістів, які заці- кавилися археологією. Як згадував П. Темин, підкреслюючи складність підходу до вивчен- ня палеоекономіки, вранці за сніданком його сварили економісти, а за вечерею — археологи (Temin 2001, p. 169—181). Однак, це на завади- ло йому, скориставшись інструментами сучас- ної економічної науки, передусім регресивним методом, дослідити економічну систему Рим- ської імперії і зробити висновок про її ринко- вий характер (Temin 2013.) Складніше встановлювалися міждисциплі- нарні зв’язки між археологією та економічною наукою. Цей напрямок зароджується у вітчиз- няній науці взагалі, і в археології, точніше, кла- сичній ще на початку XX ст. (Ростовцев 1941), однак, з відомих причин він був перерваний і відроджується лише у 1960-х рр., коли С. М. Бі- біков використав терміни «господарсько- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 119 економічний тип» та «економіка» (Бібіков 1965). Однак, у його роботах цей напрямок не набув подальшого розвитку. Першим археологом, який в українській науці застосував новий господарський (чи- тай економічний) підхід, у якому фахівець- археолог, розуміючи завдання археологічного дослідження починає використовувати виго- ди економічного знання для дослідження дав- ніх суспільств був Борис Андрійович Шрамко (рис. 1), якому 17 січня 2021 р. виповнилося б 100 років. Простежити процес формування палеоеко- номічних знань на базі археології на прикладі біографії вченого — відомого українського ар- хеолога, доктора історичних наук, фундатора харківської наукової школи з вивчення україн- ського Лісостепу раннього залізного віку Бори- са Андрійовича Шрамка, завдання цієї роботи. Передусім, Б. А. Шрамко відомий широкому науковому загалу як дослідник проблем ранньо- го залізного віку. Ще молодою людиною, після демобілізації у 1946 р. (рис. 2) він зацікавився проблемами, пов’язаними з цією археологіч- ної епохою, та ще до війни, будучи студентом історичного факультету разом з І. Н. Луцкеви- чем, якого вважав своїм першим наставником в археології, приймав участь у розкопках кур- гану скіфського часу на Харківщині (Скорий 2014, с. 103). Слід підкреслити, що зацікавле- ність питаннями виготовлення виробів із заліза та розуміння використання отриманих резуль- татів для характеристики рівня виробництва та соціально-економічних питань давніх сус- пільств проявилась також ще в роки навчання в університеті та зафіксовано в тезах його допо- віді на V курсі (Шрамко 1949, с. 124). Починаючи розвідувальні роботи на Біль- ському городищі у 1954 р., (Шрамко 1955, с. 9—10), він розумів, що для всебічного ви- вчення такого величезного поселення, необ- хідні значні зусилля і час та відповідна спря- мованість науково-дослідної роботи. А вже через чотири роки, у 1958 р. він керував Скіфо- слов’янською археологічною експедицією Харківського університету, котру очолював до 1995 р., а з 1992 р. був науковим консультан- том спільної Українсько-німецької експедиції ІА НАН України. Отже, все життя Б. А. Шрам- ка було зосереджене, в першу чергу, на польо- вих археологічних дослідженнях. Саме під час щорічних археологічних розкопок, проведе- них під його керівництвом на багатьох посе- леннях та курганних могильниках різних ар- хеологічних періодів та культур на території Дніпровського Лівобережжя, серед яких най- більш складним виявився Більський археоло- гічний комплекс, була підготовлена ціла ко- горта вдумливих, вмілих, відданих археоло- гії дослідників (рис. 3), яких впевнено можна вважати представниками харківської архео- логічної школи (Лесков 2019, с. 490), яку на- віть розглядають як регіональну, Лівобереж- ну (Скорий, Алексеев, Яблонский 2011, с. 186; Скорий 2014, с. 108) та створена база для по- дальших палеоекономічних відкриттів. Більське городище — найбільше в Європі укріплене поселення доби раннього заліза, ста- ло основним для подальших економічних по- будов вченого. Майже за три десятиріччя роз- копок на цій пам’ятці під керівництвом вче- ного було розкрито площу у понад 50 тис. м2, а також досліджено десятки курганів поблизу городища. Відповідно до сучасних теоретичних засад, об’єктною галуззю досліджень Бориса Андрі- йовича було вивчення мікроекономіки певно- го регіону, що мав величезне значення для Лі- состепової зони Північного Причорномор’я. Саме тут, на межі Степу і Лісостепу, стикалися дві історико-географічні зони, а серед археоло- гічних складових були представлені і поселен- ські, і фортифікаційні, і поховальні пам’ятки. Тому закономірним підсумком наполегли- вого и систематичного дослідження архео- логічних пам’яток Лісостепової Скіфії та но- вих матеріалів розкопок Більського городи- Рис. 1. Борис Андрійович Шрамко у домашньому кабі- неті, 1976 р. Харків Fig. 1. Borys Andriiovych Shramko at home office. 1976. Kharkiv ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1120 ща і його округи стала докторська дисертація «Хозяйство лесостепных племен Восточной Европы в скифскую эпоху», що була захище- на Б. А. Шрамком у 1966 р. та, по суті, мала всі ознаки повноцінного палеоекономічно- го дослідження. У 1971 р. головні підсумки цієї роботи вийшли друком (Шрамко 1971а, с. 53—61). Разом з величезною кількістю ста- тей палеоекономічної спрямованості, ця робо- та є першим в Україні фундаментальним дослі- дженням господарства лісостепової зони Пів- нічного Причорномор’я. Доречним буде докладніше зупинитися на тих питаннях, проблемах, методиках, котрі вирішував та використовував автор впродовж своєї наукової діяльності. Вивчення історії гос- подарства раннього залізного віку племен лі- состепової зони здійснювалося у відповідності з тією економічною системою, що вимальову- валася на основі його постійних археологічних досліджень. Ретельно вивченому у «полі» землеробству присвячено не тільки підрозділ у згаданій док- торській роботі, але й чотири узагальнюючі статті, більшість з яких вийшла у загальносо- юзному журналі. Відомо, що автор накопичу- вав матеріали з історії цієї галузі з самого по- чатку роботи на Більському городищі та інших лісостепових поселеннях. Висвітлювалася ця проблема комплексно. Тут і питання про тех- ніку землеробства (Шрамко, 1961, с. 73—90; 1964, с. 84—100), і зародження орного земле- робства у Східній Європі за найдавніших часів (Шрамко 1972, с. 25—35). Важливим підтвер- дженням думок автора стали рідкісні знахідки глиняних моделей рала та ярма у складі куль- тового комплексу предметів глиняної плас- тики VI—V ст. до н. е. із Східного укріплення Більського городища. Уперше на археологіч- ному матеріалі було надано інтерпретацію бу- дови ярма архаїчного типу, що використовува- лася лісостеповим населенням скіфського часу (Шрамко 1984а, с. 251—255; 1987, с. 88—89). Не дивно, що Б. А. Шрамко входив до Комітету з вивчення історії землеробства та землеоброб- них знарядь (Данія), мав переписку з видавни- цтвом відомого журналу «Tools and Tillage», в якому висвітлювались актуальні питання зна- рядь та методів обробки ґрунтів, були надруко- вані дві його статті (Shramko 1971; 1992). Ще з 1950-х рр. дослідник займався вивчен- ня палеоботанічних залишок: обгорілого зерна з господарських споруд, відбитків зернівок на кераміці, культових предметах (Шрамко 1957, с. 189—194). Спираючись на матеріали розко- пок багатьох поселень, та зокрема Більського городища, дослідник звернув увагу на те, що серед культур, які вирощувалися місцевим на- селенням переважали ярові, проте могли бути і озимі, на що вказували деякі види бур’яну, виявлені під час дослідження (Shramko 1973, р. 158; Шрамко 1987, с. 84—86). Висловив думка про те, що система землеробства у міс- цевого населення могла бути лише перелож- ною (Шрамко 1975, с. 78; 1987, с. 84). Підсум- ком цього дослідження стала блискуча робота у співавторстві з палеоботаніком З. В. Януше- вич, де автори впевнено твердять, що хлібом, який споживали мешканці Більського городи- ща та городищ Ворсклинського регіону (Ко- ломакське, Полкова Микитівка та ін.), була плівчаста пшениця (полба-двозернянка), а на експорт вирощувалася м’яка карликова голо- зерна пшениця. Виникнення землеробства у Лісостепу під впливом греків дослідником ар- гументовано заперечується (Шрамко, Януше- вич 1985, с. 60—62). На прикладі скотарства населення Біль- ського городища Б. А. Шрамко розглядав осо- бливості цієї галузі. Зазначав особливості сви- нарства, розведення дрібної рогатої худоби (Шрамко 1987, с. 314—315). У іншій роботі він вдало порівняв придомне скотарство Лісостепу (Шрамко 1971б, с. 53—61) із кочовим та напів- кочовим скотарством Степу (Шрамко 1971а, с. 92—102). Як підсумок — знахідка майстер- ні з обробки кістки, ретельно, з фіксацією най- Рис. 2. Борис Андрійович Шрамко, 1948 Fig. 2. Borys Andriiovych Shramko, 1948 ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 121 дрібніших деталей розкопана і задокументова- на (Шрамко, Радзієвська 1980, с. 181—187). Докладно аналізуючи матеріали розкопок Більського городища, вчений намагався роз- крити різні сторони господарства місцевого населення, висловлював сміливі, проте обґрун- товані версії, будував наукові гіпотези. Так, на- приклад, несподіваною, але досить перекон- ливою стала інтерпретація ним одного з різви- дів кістяних предметів, знайдених на Східному укріплені, як деталей управляння оленем, що дозволило припустити можливість їх викорис- тання для полювання з оленями-манщиками (Шрамко 1988). Для обґрунтування власної думки науковець навів приклади з етногра- фії та довів, що запропонована ним версія має право на існування. Подібні вироби з металів, на думку інших дослідників, також пов’язані з вуздечкою, проте вже для управління конем (Вальчак 2005). Але основним і улюбленим напрямком Б. А. Шрамка у дослідженні палеоекономіки стало вивчення ремесел племен Лісостепової Скіфії. Найбільш виразні знахідки (набір заліз- них інструментів для обробки заліза, кістки, де- рева, бронзи, ковадла, ливарні форми, заготов- ки, ллячки, браковані вироби, зливки, шлаки та ін.), а також різноманітні виробничі комплек- си, серед яких гончарний та бронзоливарний горни, кузня, кісткорізна майстерня, виявлені на території Дніпро-Донецького лісостепу, пе- реважно пов’язані саме з Більським городищем. Безумовно, загальну картину розвитку ремесел доповнювали матеріали розкопок інших горо- дищ (Люботинське, Полкова Микитівка, Коло- мацьке, Циркунівське та ін.) та поселень скіф- ського часу. Цій тематиці, крім відповідних глав у монографіях, присвячено низку статей. Б. А. Шрамко першим в українській архе- ології почав проводити матеріалознавчі до- слідження металів із використанням метало- графічного, спектрального, хімічного, рент- геноструктурного методів дослідження — 24 роботи різного рівня були присвячені вивчен- ню металів: залізу (13), кольоровим металам (8) і золоту (3). Звісно, Борис Андрійович залу- чив до вивчення металів фахівців з природни- чих наук, підтримуючи тривалі наукові зв’язки з різними науково-дослідними лабораторіями університету та інших вишів Харкова. Вже на початку 1960-х рр. виходить його перша спіль- на стаття з металознавцями, присвячена ви- вченню залізних виробів з Донецького горо- дища (Шрамко та ін. 1961). У зв’язку з необ- хідністю вивчення значної колекції бронзових виробів, у 1972 р. при історичному факультеті Харківського університету було створено Ла- бораторію спектрального аналізу, якою багато років керувала Л. П. Грубник-Буйнова. У 1960-х рр. Б. А. Шрамком було поставлено питання про появу і освоєння заліза на тери- торії Східної Європи (Шрамко 1962, с. 72—77; 1965, с. 219—227), що поступово перетворило- ся на окрему наукову проблему в археологічній науці. У 1965 р. з’явилася стаття у співавторстві з Л. А. Солнцевим та Л.Д. Фоміним, присвяче- на першій на території Східної Європи і поки що єдиній знахідці виробу з метеоритного залі- за (Шрамко 1965, с. 199—204). В усіх роботах характеристика виробни- цтва заліза наводилася відповідно до принци- пів матеріалознавства, тобто спочатку йшлося про техніку обробки заліза (Шрамко, Солнцев, Фомин 1964, с. 36—57), потім — представляли- ся знаряддя для обробки заліза (Шрамко 1969, с. 53—70) і тільки потім — вироби із заліза — залізні ножі (Шрамко 1965, с. 137—155), зброя (Шрамко та ін. 1974, с. 181—190) або інші ме- талеві вироби. Така ж схема повторювалась у вивченні кольорових металів: бронзи (Шрам- ко 1999, с. 318—324) або золота (Шрамко 1970, с. 217—221). Під час вивчення металургії заліза і коваль- ської справи у Скіфії Б. А. Шрамком відкрито використання місцевими металургами флюсів (Шрамко 1962, с. 76; 1987, с. 115—116), звер- нено увагу на простоту конструкції залізо- плавильних горнів (Шрамко 2003, с. 87—88; Шрамко Б., Шрамко І. 1995, с. 58—59), а та- кож встановлено використання додаткових технологічних прийомів: цементації заліз- них заготовок та готових виробів, застосуван- ня технологічного зварювання, передумисної Рис. 3. Роботи на Східному укріплені Більського горо- дища разом з Олександром Григоровичем Дяченком, 1977 Fig. 3. Works on the Eastern fortification of the Bilsk hill- fort (with o.H. Diachenko) ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1122 термообробки/гартування. Наукові розроб- ки цього напрямку досліджень були подовже- ні І. Б. Шрамко, яка присвятила проблемі ви- вчення ковальської справи племен басейну Ворскли низку статей та дисертаційну роботу (Шрамко І. 1994а; 1994б; 1994в). У спільній статті з Л. П. Грубник-Буйновою були підведені головні підсумки вивчення бронзоливарного виробництва на Більському городищі. За результатами спектрального ана- лізу 159 зразків, науковцям вдалося виділити сім металургійних груп, встановити, що осно- вним сплавом, який використовували місцеві ремісники були олов’янисто-свинцеві бронзи, а також визначити особливості сировини, що потрапляла на поселення в різні хронологіч- ні періоди (Шрамко, Грубник-Буйнова 1990, с. 104—106). Отже, не випадково Б. А. Шрамко з 1967 р. став постійним членом Міжнародного комі- тету ЮНЕСКО з вивчення металургії заліза, приймав участь у міжнародних конференціях з цієї проблеми. Одним із важливих слід вважати його виступ 1990 р. у Бельфорі (Франція) з до- повіддю, в якій були надані результати дослі- дження унікальної знахідки — виробу з крич- ного заліза (катакомбна культура), знайденого біля с. Герасимовка (басейн Сіверського Дін- ця) (Schramko 1995). Значне місце у палеоекономічних дослі- дженнях вченого займали дослідження домаш- ніх промислів: рибальства (Шрамко, Цепкин 1963, с. 74—84), виробництва кераміки (Шрам- ко 1983а, с. 72—92); житлового будівництва (Шрамко 2000, с. 28—30) прядіння, ткацтва та виготовлення шкіряних виробів (Шрамко 1984, с. 142—156; 1987, с. 315—332). Цікаві спостереження були зроблені під час вивчення керамічних виробів. Застосування методу петрографічного аналізу (О. Ю. Круг) надало змогу виявити деякі особливості виго- товлення посуду (температурний режим ви- палу, склад формувальної маси, застосуван- ня ангобу). За результатами петрографії було встановлено відмінності в структурі кераміки Більського городища та пам’яток басейну Сі- верського Дінця, що дозволило довести наяв- ність декількох виробничих майстерень в Дні- провському Лівобережному лісостепу, упер- ше було визначено, що керамічний посуд був предметом обміну між різними районами Лі- состепу (Шрамко 1966, с. 81). Величезна ко- лекція керамічного посуду, що була сформова- на за тривалий період багаторічних розкопок дослідника на території Дніпровського лісо- степового Лівобережжя, була в останні роки ретельно оброблена та систематизована од- ним з представників Харківської археологічної школи К. Ю. Пеляшенком, долучена до його дисертаційної роботи та монографічного до- слідження (Пеляшенко 2020). В окремій статті Борис Андрійович також звернув увагу на проблему шкіряного вироб- ництва у лісостепових племен скіфського часу (Шрамко 1984б), яка окремо не розглядалася науковцями. Аналізуючи матеріали поселень та поховань на території Лісостепу, врахову- ючи дані розкопок Більського городища, вче- ний з’ясував засоби обробки шкіри та визна- чив асортимент інструментів для роботи з цим матеріалам (Там само). Дослідження торгівельних зв’язків насе- лення Більського городища та його антични- ми центрами, започатковане Б. А. Шрам- ком (Шрамко 1987, с. 121—125), який за ви- значеннями зразків античної кераміки зі спеціалистами-антикознавцями (Й. Б. Бра- шинський, Н. О. Онайко, І. Б. Зеєст та ін.) склав представницьку базу даних про анти- чний імпорт на Більському городищі (Шрамко 1987, с. 179), першим висловив думку про мож- ливість функціонування ще за скіфських часів сухопутного торговельного напрямку — Му- равського Шляху з відгалудженнями (Шрам- ко 1987, с. 20—24), продовжується його послі- довниками. Так, завдяки сучасним розробкам вчених Харківського державного університету ім. В. Н. Каразіна ми маємо повністю опрацьо- вану колекцію грецького керамічного імпорту Більського городища, який залишається осно- вним хроноіндикатором, показником інтен- сивності напрямків торговельних зв’язків, а також пріоритетів місцевого населення у вибо- рі імпортної продукції (Задніков 2014). Отже, фактично Б. А. Шрамко здійснив до- слідження палеоекономіки за типами наное- кономічного (вивчення роботи індивідуаль- них економічних суб’єктів — окремих май- стерень); мезоекономічного (дослідження поселенської структури — Більського городи- ща та його оточення) та інтер-економічного (з огляду на широкі торговельні зв’язки на- селення Більського регіону) економічних до- сліджень. Більш того, можна говорити, що Б. А. Шрамко довів участь досліджуваного ним регіону у мир-системних структурах, що склалися у ранньому залізному віці. Таким чином, ще у 1960—1970-х рр. на осно- ві археологічного матеріалу, накопиченого впродовж десятиріч Б. А. Шрамко провів по- ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 123 вноцінне палеоекономічне дослідження. На- томість у англомовній науковій літературі до археологічних матеріалів дослідники палеое- кономіки звернулися лише у 1990-х рр. (напр.: Hopkins 1983; Greene 1986). Тобто, можна го- ворити про пріоритети палеоекономічних до- сліджень з використанням повноцінних архе- ологічних джерел саме в України. Бибиков, С. Н. 1965. Хозяйственно-экономический комплекс развитого триполья. Советская археология, 4, с. 48-63. Вальчак, С. Б. 2005. Редкая деталь скифской уздечки Вос- точной Европы. Древности 2005. Харьков, с. 322-325. Гаврилюк, Н. А. 1999. История экономики Степной Ски- фии VI—III вв. до н. э. Киев. ИА НАНУ. Гаврилюк, Н. А. 2013. Экономика Степной Скифии VI— III вв. до н. э. Киев: Видавець Олег Филюк. Гаврилюк, Н. А. 2015. К истории экономики Ольвии — историография проблемы. В: Крыжицкий, С. Д. (ред.) OLBIO. In memoriam V.V. Krapivina. Археологія і давня історія України. Київ, 1 (14), с. 394-414. Задніков, С. А. 2014. Античний керамічний імпорт на Біль- ському городищі скіфського часу. Автореферат дисер- тації к. і. н. ІА НАНУ. Київ. Лесков, А. М. 2019. Записки археолога. Москва: «Клио». Пеляшенко, К. Ю. 2020. Ліплений посуд скіфського часу на- селення Дніпро-Донецького Лісостепу. Київ; Котель- ва: ІА НАН України, ІКЗ «Більськ». Скорый, С. А. 2014. О скифологах: учителях и коллегах. Киев: Видавець Олег Филюк. Скорый, С. А., Алексеев, А. Ю., Яблонский, Л. Т. 2011. К юбилею Бориса Андреевича Шрамко. Российская ар- хеология, 3, с. 185-187. Шрамко, Б. А. 1949. Орудия производства и оружие сал- товской культуры. В: Гельфенбейн, Л. Л. (отв. за вып.). Пятая студенческая научная конференция. Тезисы докладов, 3—7 апр. Харьков, с. 124-126. Шрамко, Б. А. 1955. Археологические исследования Харьков- ского государственного университета им. А.М. Горь- кого в Харьковской и Полтавской областях в 1954 г. Харьков, Науковий архів ІА НАН України. 1954/14. Шрамко, Б. А. 1954. Новые поселения и жилища скиф- ского времени в бассейне Северского Донца. Крат- кие сообщения института истории материальной культуры. Москва, 5, с. 105-115. Шрамко, Б. А. 1957. Следы земледельческого культа у лесостепных племен Северсокго Причерноморья в раннем железном веке. Советская археология, 1, с. 178-198. Шрамко, Б. А.1961. К вопросу о технике земледелия у племен скифского времени в Восточной Европе. Со- ветская археология, 1, с. 73-90. Шрамко, Б. А. 1962. Новые данные о добычи железа в Скифии. Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 91, с. 72-77. Шрамко, Б. А. 1964. Древнейший деревянный плуг из Сергеевского торфяника: (В связи с проблемой воз- никновения пашенного земледелия в Восточной Ев- ропе). Советская археология, 4, с. 84-100. Шрамко, Б. А.1965. Металеві знаряддя виробництва лісо- степової Скіфії (ножі). В: Шрамко, Б. А. (ред.) Пи- тання історії народів СРСР. Харків. 1, с. 137-152. Шрамко, Б. А. 1965 Хозяйство лесостепных племен Вос- точной Европы в скифскую эпоху. Дисс. … док. ист. наук. Киев, НА ИА НАНУ, № 21-801. Шрамко, Б. А. 1966. Нові данні про господарство скіф- ської епохи. Вісник Харківського університету, 17, 1. Харків, с. 73-82. Шрамко, Б. А. 1969 Орудия скифской эпохи для обработ- ки железа. Советская археология, 3, с. 53-70. Шрамко, Б. А. 1970. Об изготовлении золотых украшений ремесленниками Скифии. Советская археология, 2, с. 217-221. Шрамко, Б. А. 1971а. К вопросу о значении культурно- хозяйственных особенностей степной и лесостеп- ной Скифии. В: Проблемы скифо-сарматской архео- логии. Материалы и исследования по археологии СССР, 177. Москва, с. 92-103. Шрамко, Б. А.1971б. Господарство лісостепових племен на території України. (VII—III ст. до н. е.). Україн- ський історичний журнал, 1, с. 53-61. Шрамко, Б. А. 1972. Про час появи орного землеробства на півдні Східної Європи. Археологія, 7, с. 25-35. Шрамко, Б. А. 1975. Некоторые итоги раскопок Бельско- го городища и гелоно-будинская проблема. Совет- ская археология, 1, с. 65-85. Шрамко, Б. А. 1983а. Архаическая керамика Восточного укрепления Бельского городища и проблема проис- хождения его обитателей. Археологический сборник Го- сударственного Эрмитажа. Ленинград, 23, с. 72-92. Шрамко, Б. А. 1983б. Новые находки в городе Гелоне. В: Рыбаков, Б. А. (отв. ред.). Археологические открытия 1981 года. Москва: Наука, с. 334-335. Шрамко, Б. А. 1984а. Модель бычьей упряжи скифско- го времени. В: Мелюкова, А. И. , Мошкова, М. Г. , Петренко, В. Г. (ред.). Древности Евразии в скифо- сарматское время. Москва: Наука, с. 251-255. Шрамко, Б. А. 1984б. Обработка кожи в Скифии. В: Кова- лева, И. Ф. (ред.) Проблемы археологии Подпепровья в III—I тыс. до н. э. Днепропетровск, с. 142-156. Шрамко, Б. А., Янушевич, З. В. 1985. Культурные расте- ния Скифии. Советская археология, 2, с. 47-64. Шрамко, Б. А. 1987. Бельское городище скифской эпохи (го- род Гелон). Київ. Наук. Думка. Шрамко, Б. А. 1988. Детали оленей упряжи в Скифии. Со- ветская археология, 2, с. 233-237. Шрамко, Б. А. 1999. К вопросу о бронзолитейном про- изводстве в Скифии. В: Гуляев, В. И. (ред.). Евра- зийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову: архивные материалы, публикации, статьи. Москва, с. 318-324. Шрамко, Б. А. 2000. Некоторые вопросы развития стро- ительства в Лесостепной Скифии. В: Крижицкий, С. Д. (отв. ред.). Археология и древняя архитектура Левобережной Украины и смежных территорий: Тез. докл. науч. практич. конф. Донецк, с. 28-30. Шрамко, Б. А. 2003. Добыча железа в Гелоне. Археологіч- ній літопис Лівобережної України, 2/2002 — 1/2003, с. 84-90. Шрамко, Б. А., Грубник-Буйнова, Л. П. 1990. Крупный центр бронзолитейного ремесла в Скифии VII—III вв. до н. э. В: Дьяченко, А. Г. (отв. ред.). Археологические исследования в Центральном Черноземье в XII пятилет- ке: тезисы докладов и сообщений. Белгород, с. 104-106. Шрамко, Б. А., Радзиевская, В. Е. 1980. Усадьба с косто- резной мастерской на Бельском городище. Совет- ская археология, 4, с. 181-189. Шрамко, Б. А., Петриченко, О. М., Солнцев, Л. О., Фо- мін, Л. Д. 1961. Дослідження староруських залізних виробів Донецького городища. Нариси з історії тех- ніки, 7, с. 74-87. Шрамко, Б. А., Солнцев, Л. А., Фомин, Л. Д. 1964. Техни- ка обработки железа в лесостепной Скифии. Совет- ская археология, 4, с. 36-57. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1124 Шрамко, Б. А., Солнцев, Л. А., Фомин, Л. Д. 1965. Первая находка изделия из метеоритного железа в Восточ- ной Европе. Советская археология, 4, с. 199-204. Шрамко, Б. А., Солнцев, Л. А., Степанская,. Р. Б., Фо- мин, Л. Д. 1974. К вопросу о технике изготовления сарматских мечей и кинжалов. Советская археоло- гия, 1, с. 181-190. Шрамко, Б. А., Цепкин, Е. А. 1963. Рыболовство у жите- лей Донецкого городища в VIII—XIII вв. Советская археология, 2, с.74-85. Шрамко, Б. А., Шрамко, И. Б.1995 Ямные сыродутные горны в Скифии. В: Кадєєв, В. І. (відп. ред.). Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Тез докладов: 1—3 марта 1995 г. Харьков, с. 58-59. Шрамко, Б. А. Янушевич, З. В. 1985. Культурные расте- ния Скифии. Советская археология, 2, с. 47-64. Шрамко, И. Б. 1994а. Кузнечное ремесло у населения скиф- ского времени в бассейнах Ворсклы и Псла. Дисс. … канд. ист. наук, Науковий архів Інститута археології НАН України. Київ, ф. 12/752. Шрамко, І. Б. 1994б. Ковальське ремесло у населення скіф- ського часу в басейнах Ворскли та Псла. Автореф. дис. ... канд. іст. наук. Киев. Шрамко, И. Б. 1994в. Развитие кузнечного ремесла у пле- мен бассейнов Ворсклы и Псла в скифскую эпоху. Древности 1994. с. 43-57. Greene, K. 1986. The Archaeology of the Roman Economy. Berkeley and Los Angeles. Hopkins, K. 1983. Introduction. In: Trade in the Ancient Economy. Eds. Peter Garnsey, Keith Hopkins, c.r. Whittaker. Berkeley, р. IX-XXV. (http:// ww.thefreedictionary.com/horsepower; http://www. thefreedictionary.com/manpower)/ rostovtsev, M. I. 1941. Social and Economic History of the Hellenistic World. oxford. Temin, P. 2013. The Roman market economy. Princeton: nJ. Temin, P. A. 2001. Market Economy in the Early roman Empire. Journal of Roman Studies, 91, p. 169-181. Shramko, B. A. 1971. Der Hakenpflug der Bronzezeit in der Ukraine (A Bronze Age Ard in the Ukraine). Tools and Tillage. copenhagen, 1, 4, р. 223-224. Shramko, B.A. 1973. Der Askerbau bei den Stammen Skythieus in 7—3 Jahrundert v.u.z. Slovenska archeologia, 21, 1, Bratislava, s. 147-166. Schramko, B. A. 1992. Tilling Implements of South Eastern Europe in the Bronze Age and Early Iron Age. Tools and Tillage. copenhagen, VII, I, р. 48-64. Schramko, B. A. 1995. Eine Studie zum eisernen Dolch der Fruans dem grabnugel bei Gerasimovka. In: Paleometallurgie du fer et cultures. — Acted du Symposium international du Comite ponr la Siderurgie ancienne de l’Union internationale des sciences prehistoriques et protohistoriques. Belfort—Sevanans. Institut Polytechnique de Sevenans. 1—3 november 1990. Belfort; Sevanans, s. 475-480. Надійшла 23.12.2020 Н. А. Гаврилюк Доктор исторических наук, ведущий научный сотрудник Института археологии НАН Украины, ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk-na@ukr.net НАЧАЛО ИЗУЧЕНИЯ ПАЛЕОЭКОНОМИКИ В УКРАИНСКОЙ АРХЕОЛОГИИ (к 100-летию со дня рождения Б. А. Шрамко) Для изучения экономических систем древности пригодны почти все модели палеоэкономического исследования, которые использовались представителями мировой экономической науки. Весьма продуктивными представля- ются междисциплинарные исследования, в которых сочетаются приемы и методы исследований экономики и ар- хеологии. Это направление в англоязычной литературе фиксируется лишь с у 1990-х гг. В украинской археологии это направление зародилось гораздо раньше. На примере научной биографии Бориса Андреевича Шрамко, док- тора исторических наук, создателя харьковской археологической школы, которому в январе 2021 г. исполнилось бы 100 лет, прослеживается формирование палеоэкономического направления. Показаны основные проблемы, которые были поставлены и решены исследователем. Отмечено, что вся деятельность ученого имели «адресный» характер, т. е. перед началом раскопок комплекса археологических памятников округи Бельского городища — крупнейшей в Восточное Европе поселенческой структуры, Б. А. Шрамко ставил перед собой задачу изучения экономической системы региона. Показаны достижения ученого в изучении земледелия, скотоводства, ремесел, домашних промыслов, строительства. Для изучения этих отраслей хозяйства широко использовались методы естественных наук, т. е. исследования Б. А. Шрамка, начиная с 1960-х гг. имели междисциплинарный характер. Делается вывод о том, что Б. А. Шрамко первый в Украине провел системное исследование палеоекономики по методике экономических исследований. Более того, можно говорить, что Б. А. Шрамко доказал участие исследу- емого им региона в мир-системных структурах, которые сложились в раннем железном веке. К л ю ч е в ы е с л о в а: палеоэкономика, хозяйство, отрасли палеоэкономики, методы естественных наук, Бельское городище. Nadia A. Gavrylyuk DSc, Leading Researcher at the Institute of Archaeology, NAS of Ukraine, ORCID 0000-0002-2369-5701, gavrylyuk-na@ukr.net THE BEGInnInG oF THE PALAEoEconoMIcS STUDY In UKrAInIAn ArcHAEoLoGY (To the 100th Anniversary of B. A. Shramko’s Birth) Almost all models of the palaeoeconomical researches used by representatives of the world economic science are suitable for studying the economic systems of antiquity. Interdisciplinary research, which combines the techniques and methods ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 125 of research in economics and archaeology, seems to be very productive. This trend in the English language literature has been recorded only since 1990-ies. In Ukrainian archaeology it originated much earlier. on the example of the scientific biography of Borys Andriiovych Shramko, Doctor of Historical Sciences, the founder of the Kharkiv Archaeological school, who would have turned 100 in January 2021, the formation of the palaeoeconomic direction can be traced. The main problems that were posed and solved by the researcher are shown. It is noted that all the activities of the scientist were «targeted» in nature, i.e. before the start of excavations of the complex of the archaeological monuments in the vicinity of the Bilsk hill-fort, the largest settlement structure in Eastern Europe, B. A. Shramko set himself the task of studying the economic system of the region. The achievements of the scientist in the study of agriculture, cattle breeding, crafts, domestic crafts, construction are shown. To study these branches of the economy, the methods of natural sciences were widely used, i.e. research by B. A. Shramko, since 1960-ies have had an interdisciplinary character. It is concluded that B. A. Shramko was the first in Ukraine who conducted a study of the palaeoeconomics using the method of economic research. Moreover, it can be noted that B. A. Shramko proved the participation of the region he studied in the world-system structures that developed in the early Iron Age. K e y w o r d s: palaeoeconomics, economy, branches of palaeoeconomy, methods of natural sciences, Bilsk hill-fort. References Bibikov, S. n. 1965. Khoziiaistvenno-ekonomicheskii kompleks razvitogo tripolia. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 48-63. Valchak, S. B. 2005. redkaia detal skifskoi uzdechki Vostochnoi Evropy. Drevnosti 2005. Kharkov, p. 322-325. Gavryliuk, n. A. 1999. Istoriia ekonomiki Stepnoi Skifii VI-III vv. do n. e. Kyiv. IA nAnU. Gavryliuk, n. A. 2013. Ekonomika Stepnoi Skifii VI-III vv. do n. e. Kyiv: Vydavets oleg Filiuk. Gavryliuk, n. A. 2015. K istorii ekonomiki olvii - istoriografiia problemy. In: Kryzhytskii, S. D. (ed.) OLBIO. In memoriam V. V. Krapivina. Arkheologiia i davnia istoriia Ukraiiny. Kyiv, 1 (14), p. 394-414. Zadnikov, S. A. 2014. Antychnyi keramichnyi import na Bilskomu gorodyshchi skifskogo chasu. Avtoreferat dysertacii k. i. n. IA nAnU. Kyiv. Leskov, A. M. 2019. Zapiski arkheologa. Moskva: Klio. Pelyashenko, K. Yu. 2020. Liplenyi posud skifskogo chasu naselennia Dnipro-Donetskogo Lisostepu. Kyiv; Kotelva: IA nAn Ukraiiny, IKZ Bilsk. Skoryi, S. A. 2014. O skifologakh: uchiteliakh i kollegakh. Kyiv: Vydavets oleg Filyuk. Skoryi, S. A., Alekseev, A. Yu., Yablonskyi, L. T. 2011. K yubileyu Borisa Andreevicha Shramko. Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 185-187. Shramko, B. A. 1949. orudiia proizvodstva i oruzhiie saltovskoi kultury. In: Gelfenbejn, L. L. (otv. za vyp.) Piataia studencheskaia nauchnaia konferentsiia. Tezisы dokladov, 3-7 apr. Kharkov, p. 124-126. Shramko, B. A. 1955. Arkheologicheskie issledovaniia Kharkovskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. M. Gorkogo v Kharkovskoi i Poltavskoi oblastiiakh v 1954 g. Kharkov, Naukovii arkhiv IA NAN Ukraiini. 1954/14. Shramko, B. A. 1954. novyie poseleniia i zhilishcha skifskogo vremeni v basseine Severskogo Dontsa. Kratkie soobshheniya instituta istorii materialnoj kultury. Moskva, 5, p. 105-115. Shramko, B. A. 1957. Sledy zemledelcheskogo kulta u lesostepnykh plemen Seversokgo Prichernomoria v rannem zheleznom veke. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 178-198. Shramko, B. A.1961. K voprosu o tekhnike zemledeliia u plemen skifskogo vremeni v Vostochnoi Evrope. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 73-90. Shramko, B. A. 1962. novye dannye o dobychi zheleza v Skifii. Kratkie soobshheniia Instituta arkheologii AN SSSR, 91, p. 72-77. Shramko, B. A. 1964. Drevneishii dereviannyi plug iz Sergeevskogo torfianika: V svyazi s problemoi vozniknoveniia pashennogo zemledeliia v Vostochnoi Evrope. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 84-100. Shramko, B. A.1965. Metalevi znariaddia vyrobnytstva lisostepovoii Skifii (nozhi). In: Shramko, B. A. (ed.) Pitannia istorii narodiv SRSR. Kharkiv. 1, p. 137-152. Shramko, B. A. 1965 Khozyaistvo lesostepnykh plemen Vostochnoi Evropy v skifskuyu epokhu. Diss. … dok. ist. nauk. Kyiv, nA IA nAnU, p. 21-801. Shramko, B. A. 1966. novi danni pro gospodarstvo skifskoii epokhi. Visnik Kharkivskogo universitetu, 17, 1. Kharkiv, p. 73-82. Shramko, B. A. 1969 orudiia skifskoi epokhi dlia obrabotki zheleza. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 53-70. Shramko, B. A. 1970. ob izgotovlenii zolotykh ukrashenii remeslennikami Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 217-221. Shramko, B. A. 1971a. K voprosu o znachenii kulturno-khoziaistvennykh osobennostei stepnoi i lesostepnoi Skifii. In: Problemy skifo-sarmatskoi arkheologii. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 177. Moskva, p. 92-103. Shramko, B. A.1971b. Gospodarstvo lisostepovykh plemen na terytorii Ukrainy (VII-III st. do n. e.). Ukrainskyi istorichnyi zhurnal, 1, p. 53-61. Shramko, B. A. 1972. Pro chas poiavi ornoho zemlerobstva na pivdni Skhidnoii Eevropy. Arheologia, 7, p. 25-35. Shramko, B. A. 1975. nekotoryie itogi raskopok Belskogo gorodishcha i gelono-budinskaia problema. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 65-85. Shramko, B. A. 1983a. Arkhaicheskaia keramika Vostochnogo ukrepleniia Belskogo gorodishcha i problema proiskhozhdeniia ego obitatelei. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha. Leningrad, 23, p. 72-92. Shramko, B. A. 1983b. novye nakhodki v gorode Gelone. In: rybakov, B. A. (ex. ed.). Arkheologicheskie otkrytiia 1981 goda. Moskva: nauka, p. 334-335. ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1126 Shramko, B. A. 1984a. Model bychei upriazhi skifskogo vremeni. In: Meliukova, A. I., Moshkova, M. G., Petrenko, V. G. (ed.). Drevnosti Evrazii v skifo-sarmatskoe vremia. Moskva: nauka, p. 251-255. Shramko, B. A. 1984b. obrabotka kozhi v Skifii. In: Kovaleva, I. F. (ed.) Problemy arkheologii Podneprovia v III-I tys. do n. e. Dnepropetrovsk, p. 142-156. Shramko, B. A., Ianushevich, Z. V. 1985. Kulturnyie rasteniia Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 47-64. Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kyiv. nauk. Dumka. Shramko, B. A. 1988. Detali olenei upriiazhi v Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 233-237. Shramko, B. A. 1999. K voprosu o bronzoliteinom proizvodstve v Skifii. In: Guliiev, V. I. (ed.). Evraziiskie drevnosti. 100 let B. N. Grakovu: arkhivnyie materialy, publikatsii, stati. Moskva, p. 318-324. Shramko, B. A. 2000. nekotorye voprosy razvitiia stroitelstva v Lesostepnoi Skifii. In: Krizhiczkii, S. D. (ex. ed.). Arkheologiia i drevniaia arkhitektura Levoberezhnoi Ukrainy i smezhnykh territorii: Tez. dokl. nauch. praktich. konf. Doneczk, p. 28-30. Shramko, B. A. 2003. Dobycha zheleza v Gelone. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy. 2/2002 - 1/2003, p. 84-90. Shramko, B. A., Grubnik-Buinova, L. P. 1990. Krupnyi centr bronzoliteinogo remesla v Skifii VII-III vv. do n. e. In: Diachenko, A. G. (ex. ed.). Arkheologicheskie issledovaniia v Centralnom Chernozeme v XII piatiletke: tezisy dokladov i soobshchenii. Belgorod, p. 104-106. Shramko, B. A., radzievskaia, V. E. 1980. Usadba s kostoreznoi masterskoi na Belskom gorodishhe. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 181-189. Shramko, B. A., Petrichenko, o. M., Solntsev, L. o., Fomin, L. D. 1961. Doslidzhennia staroruskikh zaliznikh virobiv Donetskogo gorodishcha. Narysy z istorii tekhniki, 7, p. 74-87. Shramko, B. A., Solntsev, L. A., Fomin, L. D. 1964. Tekhnika obrabotki zheleza v lesostepnoi Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 36-57. Shramko, B. A., Solntsev, L. A., Fomin, L. D. 1965. Pervaia nakhodka izdeliia iz meteoritnogo zheleza v Vostochnoi Evrope. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 199-204. Shramko, B. A., Solntsev, L. A., Stepanskaia,. r. B., Fomin, L. D. 1974. K voprosu o tekhnike izgotovleniia sarmatskikh mechei i kinzhalov. Sovetskaia arkheologia, 1, p. 181-190. Shramko, B. A., Tsepkin, E. A. 1963. rybolovstvo u zhitelei Donetskogo gorodishha v VIII-XIII vv. Sovetskaya arkheologiya, 2, p. 74-85. Shramko, B. A., Shramko, I. B. 1995 Yamnyie syrodutnyie gorny v Skifii. In: Kadieiev, V. I. ( ex. ed.). Problemy arkheologii, drevnei i srednevekovoi istorii Ukrainy. Tez dokladov: 1-3 marta 1995 g. Kharkov, p. 58-59. Shramko, B. A. Ianushevich, Z. V. 1985. Kulturnyie rasteniia Skifii. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 47-64. Shramko, I. B. 1994a. Kuznechnoe remeslo u naseleniya skifskogo vremeni v basseinakh Vorskly i Psla. Diss. … kand. ist. nauk, Naukovii arkhiv Instituta arkheologiyi NAN Ukrayini. Kyiv, f. 12/752. Shramko, I. B. 1994b. Kovalske remeslo u naselennia skifskoho chasu v baseinakh Vorskli ta Psla. Avtoref. dis. ... kand. ist. nauk. Kyiv. Shramko, I. B. 1994v. razvitie kuznechnogo remesla u plemen basseinov Vorskly i Psla v skifskuiu epokhu. Drevnosti 1994. p. 43-57. Greene, K. 1986. The Archaeology of the Roman Economy. Berkeley and Los Angeles. Hopkins, K. 1983. Introduction. In: Trade in the Ancient Economy. Eds. Peter Garnsey, Keith Hopkins, c.r. Whittaker. Berkeley, р. IX-XXV. (http:// ww.thefreedictionary.com/horsepower; http://www. thefreedictionary.com/manpower)/ rostovtsev, M. I. 1941. Social and Economic History of the Hellenistic World. oxford. Temin, P. 2013. The Roman market economy. Princeton: nJ. Temin, P. A. 2001. Market Economy in the Early roman Empire. Journal of Roman Studies, 91, p. 169-181. Shramko, B. A. 1971. Der Hakenpflug der Bronzezeit in der Ukraine (A Bronze Age Ard in the Ukraine). Tools and Tillage. copenhagen, 1, 4, р. 223-224. Shramko, B.A. 1973. Der Askerbau bei den Stammen Skythieus in 7-3 Jahrundert v.u.z. Slovenska archeologia, 21, 1, Bratislava, s. 147-166. Schramko, B. A. 1992. Tilling Implements of South Eastern Europe in the Bronze Age and Early Iron Age. Tools and Tillage. copenhagen, VII, I, р. 48-64. Schramko, B. A. 1995. Eine Studie zum eisernen Dolch der Fruans dem grabnugel bei Gerasimovka. In: Paleometallurgie du fer et cultures. - Acted du Symposium international du Comite ponr la Siderurgie ancienne de l’Union internationale des sciences prehistoriques et protohistoriques. Belfort-Sevanans. Institut Polytechnique de Sevenans. 1-3 november 1990. Belfort; Sevanans, s. 475-480.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196014
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:13:09Z
publishDate	2021
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Гаврилюк, Н.О. 2023-12-08T18:56:07Z 2023-12-08T18:56:07Z 2021 Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) / Н.О. Гаврилюк // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 118–126. — Бібліогр.: 57 назв. — укр 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2021.01.118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196014 902-028(091) На прикладі наукової біографії видатного українського вченого, доктора історичних наук, Бориса Андрійовича Шрамка розглядається зародження палеоекономічного напрямку у сучасній археологічній науці. Висвітлюються основні проблеми, що були розглянуті і вирішені дослідником. Показані переваги комплексного археологічного дослідження поселенських структур та нові методи природничих наук, вперше застосовані Б. А. Шрамком. Відстоюються пріоритети української археології у дослідженні палеоекономіки давніх суспільств. Для изучения экономических систем древности пригодны почти все модели палеоэкономического исследования, которые использовались представителями мировой экономической науки. Весьма продуктивными представляются междисциплинарные исследования, в которых сочетаются приемы и методы исследований экономики и археологии. Это направление в англоязычной литературе фиксируется лишь с у 1990-х гг. В украинской археологии это направление зародилось гораздо раньше. На примере научной биографии Бориса Андреевича Шрамко, доктора исторических наук, создателя харьковской археологической школы, которому в январе 2021 г. исполнилось бы 100 лет, прослеживается формирование палеоэкономического направления. Показаны основные проблемы, которые были поставлены и решены исследователем. Отмечено, что вся деятельность ученого имели «адресный» характер, т. е. перед началом раскопок комплекса археологических памятников округи Бельского городища — крупнейшей в Восточное Европе поселенческой структуры, Б. А. Шрамко ставил перед собой задачу изучения экономической системы региона. Показаны достижения ученого в изучении земледелия, скотоводства, ремесел, домашних промыслов, строительства. Для изучения этих отраслей хозяйства широко использовались методы естественных наук, т. е. исследования Б. А. Шрамка, начиная с 1960-х гг. имели междисциплинарный характер. Делается вывод о том, что Б. А. Шрамко первый в Украине провел системное исследование палеоекономики по методике экономических исследований. Более того, можно говорить, что Б. А. Шрамко доказал Almost all models of the palaeoeconomical researches used by representatives of the world economic science are suitable for studying the economic systems of antiquity. Interdisciplinary research, which combines the techniques and methods of research in economics and archaeology, seems to be very productive. This trend in the English language literature has been recorded only since 1990-ies. In Ukrainian archaeology it originated much earlier. On the example of the scientific biography of Borys Andriiovych Shramko, Doctor of Historical Sciences, the founder of the Kharkiv Archaeological school, who would have turned 100 in January 2021, the formation of the palaeoeconomic direction can be traced. The main problems that were posed and solved by the researcher are shown. It is noted that all the activities of the scientist were «targeted» in nature, i.e. before the start of excavations of the complex of the archaeological monuments in the vicinity of the Bilsk hill-fort, the largest settlement structure in Eastern Europe, B. A. Shramko set himself the task of studying the economic system of the region. The achievements of the scientist in the study of agriculture, cattle breeding, crafts, domestic crafts, construction are shown. To study these branches of the economy, the methods of natural sciences were widely used, i.e. research by B. A. Shramko, since 1960-ies have had an interdisciplinary character. It is concluded that B. A. Shramko was the first in Ukraine who conducted a study of the palaeoeconomics using the method of economic research. Moreover, it can be noted that B. A. Shramko proved the participation of the region he studied in the world-system structures that developed in the early Iron Age. uk Інститут археології НАН України Археологія Iсторiя науки Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) Начало изучения палеоэкономики в украинской археологии (к 100-летию со дня рождения Б. А. Шрамко) The Beginning of the Palaeoeconomics Study in Ukrainian Archaeology (To the 100th anniversary of B. A. Shramko’s birth) Article published earlier
spellingShingle	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка) Гаврилюк, Н.О. Iсторiя науки
title	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)
title_alt	Начало изучения палеоэкономики в украинской археологии (к 100-летию со дня рождения Б. А. Шрамко) The Beginning of the Palaeoeconomics Study in Ukrainian Archaeology (To the 100th anniversary of B. A. Shramko’s birth)
title_full	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)
title_fullStr	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)
title_full_unstemmed	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)
title_short	Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)
title_sort	початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження б. а. шрамка)
topic	Iсторiя науки
topic_facet	Iсторiя науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196014
work_keys_str_mv	AT gavrilûkno počatokvivčennâpaleoekonomikivukraínsʹkiiarheologiído100riččâviddnânarodžennâbašramka AT gavrilûkno načaloizučeniâpaleoékonomikivukrainskoiarheologiik100letiûsodnâroždeniâbašramko AT gavrilûkno thebeginningofthepalaeoeconomicsstudyinukrainianarchaeologytothe100thanniversaryofbashramkosbirth

Початок вивчення палеоекономiки в українськiй археологiї (до 100-рiччя вiд дня народження Б. А. Шрамка)

Institution

Ähnliche Einträge