До 70-рiччя Леонiда Залiзняка
Корифею української археології, педагогу, досліднику кам’яної доби, проблем україноґенези та індоєвропеїстики Леоніду Львовичу Залізняку виповнилося 70 років. 50 з них ювіляр
 плідно працює у відділі кам’яної доби Інституту археології НАН України. Його подвижницьке служіння науці та державі...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196017 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 136–140. — укр |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860110859089477632 |
|---|---|
| author | Отрощенко, В.В. |
| author_facet | Отрощенко, В.В. |
| citation_txt | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 136–140. — укр |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Корифею української археології, педагогу, досліднику кам’яної доби, проблем україноґенези та індоєвропеїстики Леоніду Львовичу Залізняку виповнилося 70 років. 50 з них ювіляр
плідно працює у відділі кам’яної доби Інституту археології НАН України. Його подвижницьке служіння науці та державі має бути згадане
й на сторінках «Археології» — науки, якій професор присвятив своє динамічне, насичене
відкриттями та подіями життя.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1136
Хронiка
ДО 70-рiччя ЛЕОнIДА ЗАЛIЗнЯКА
Корифею української археології, педагогу, до-
сліднику кам’яної доби, проблем україноґене-
зи та індоєвропеїстики Леоніду Львовичу За-
лізняку виповнилося 70 років. 50 з них ювіляр
плідно працює у відділі кам’яної доби Інститу-
ту археології НАН України. Його подвижниць-
ке служіння науці та державі має бути згадане
й на сторінках «Археології» — науки, якій про-
фесор присвятив своє динамічне, насичене
відкриттями та подіями життя.
Л. Л. Залізняк народився 19 січня 1951 р. в
Києві в сім’ї репресованих. Його батька, Заліз-
няка Левка Митрофановича, заарештовували
тричі, за статтями сталінського Кримінально-
го кодексу 54-10 ч. ІІ та 54-11 (антирадянська
діяльність), але з різними формулюваннями —
відповідно до колізій історичного моменту. У
1927 р. він був заарештований за популярний
тоді троцькізм; у 1937—1946 рр. — за звинува-
ченням у націоналістичній пропаганді серед
студентів Київського університету; у 1950—
1957 — за інкриміноване членство в ОУН і вер-
бування терористів для націоналістичного під-
пілля (Залізняк 2020а, с. 30—70).
Останній арешт батька стався за кілька міся-
ців до народження сина. Кілька місяців по тому
до 3-х років трудових таборів була засуджена
мати майбутнього ювіляра, як дружини ворога
народу. Тому впродовж перших семи років жит-
тя Л. Залізняка виховувала його тітка Оксана,
яка мешкала в м. Амвросіївка на Донбасі.
Після повернення батьків з ув’язнення та
їх реабілітацію «у зв’язку з відсутністю складу
злочину» у 1957 р. сім’я воз’єдналася у Києві,
а Л. Залізняк пішов до школи. Вже у першо-
му класі він захопився аматорською нумізма-
тикою, яка через низку шкільних гуртків, вре-
шті решт, привела його до археології. Першим
вчителем ювіляра був керівник археологічно-
го гуртка Київського палацу піонерів відомий
палеолітчик В. М. Гладилін. Він і познайомив
допитливого випускника школи з наступним
вчителем — Д. Я. Телегіним, у відділі якого
майбутній ювіляр опинився після повернен-
ня з армії. Лаборантура у Д. Я. Телегіна стала
суворою школою життя, що розтяглася на 10
років, з перервою на дійсну військову службу.
Цей етап завершився переконливим захистом
кандидатської дисертації в 28 років.
Тему «Мезоліт Київського Полісся» запро-
понував своєму кращому учневі Дмитро Яко-
вич у 1972 р. Спочатку ювіляр мандрував По-
ліссям сам, а далі запрошував друзів і нарешті,
аби мати постійних помічників, організував
гурток юних археологів при відділі первісної
археології Інституту. Саме з цього гуртка по-
чали своє археологічне сходження школярі, а
нині знані дослідники кам’яної доби В. Сте-
панчук, Д. Нужний, С. Балакін. У 1970 рр. Л.
Залізняк очолив гурток палацу піонерів, звід-
ки у свій час сам розпочав археологічний по-
ступ. Школу цього гуртка пройшли археологи-
каменярі Д. Гаскевич, Д. Ступак, П. Шидлов-
ський, медієвіст В. Козюба та ін.
Л. Залізняк захистив кандидатську дисер-
тацію за рік після закінчення КДУ ім. Т. Шев-
ченка на добутих особисто ним за допомогою
гуртківців матеріалах з мезолітичних стоянок
Полісся. Вже як молодший науковий співро-
бітник та кандидат історичних наук дослідник
з подвоєною енергією поринув у вивчення ме-
золіту всього Українського Полісся — від Дес-
ни до Західного Бугу.
До пошукових робіт Л. Залізняка фіналь-
ний палеоліт і мезоліт Українського Полісся
фактично були terra incognitа на археологічній
мапі України. Впродовж 1980 рр. молодий до-
слідник щорічно місяцями працював на чолі
Поліської експедиції, відкриваючи та розкопу-
ючи нові стоянки. В ході суцільних обстежень
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 137
долин поліських річок Тетерів, Здвиж, Уж,
Десна, Случ, Горинь, Стир, Верхня Прип’ять
Л. Залізняк практично створив нову джерельну
базу мезоліту Українського Полісся, збільшив-
ши її у декілька разів. Своєю енергійною діяль-
ністю на півночі України ювіляр ліквідував ве-
лику білу пля му на мапі мезолітичної Європи.
Стаціонарні польові роботи невтомний до-
слідник поєднує з написанням численних ста-
тей та монографій (1984, 1986, 1989, 1991), в
яких не лише вводить до наукового обігу до-
буті ним матеріали з мезоліту Полісья, але
й інтерпретує їх на широкому тлі мезоліту
Центрально-Східної Європи.
Енергійний науковець докорінно пере-
глянув етно-культурну карту мезоліту Поліс-
ся, дійшовши висновку, що давні генетичні
зв’язки останнього пов’язані не з мезолітом
Над чорномор’я, як на той час вважалося, а з
середнім кам’яним віком Південної Балтії —
басейнів Німану, Вісли, Одеру. Спираючись
на створену ним нову джерельну базу, Л. За-
лізняк запропонував власну схему культурно-
хронологічного поділу мезоліту усієї Поліської
низовини та прилеглих до неї регіонів Східної
Європи.
Паралельно з масштабними роботами на
просторах Українського Полісся впродовж
1980 рр. Л. Залізняк активно розробляв мето-
дику реконструкції способу життя первісних
суспільств на основі етно-археологічного мо-
делювання. Застосувавши власні методичні
напрацювання із залученням даних етногра-
фії, він реконструював спосіб життя, господар-
ський уклад, побут, річний господарчий цикл і
соціальні відносини суспільств первісних мис-
ливців на північного оленя кінця льодовикової
доби та лісових мисливців мезолітичної Євро-
пи. Ці реконструкції, а також підсумки бага-
толітнього вивчення фінального палеоліту та
мезоліту Полісся, втілені в монографіях (1989,
1991, 1995, 1997). Вони ж лягли в основу док-
торської дисертації «Населення Полісся у фі-
нальному палео літі та мезоліті», блискуче захи-
щеної 1989 р.
Отримавши вчений ступінь доктора наук, а
невдовзі й посаду провідного наукового спів-
робітника відділу кам’яної доби тоді ще ІА АН
УРСР, науковець ставить перед собою нове
масштабне завдання — розробити схему пері-
одизації та культурної диференціації фіналь-
ного палеоліту й мезоліту України загалом. Ця
наукова тема стала провідною для дослідника
на межі тисячоліть. Власне бачення проблеми,
викладене в десятках написаних за цей період
статей, він узагальнює в чотирьох змістовних
монографіях (1998, 1999б, 2005б, 2009).
Над фундаментальними проблемами пері-
одизації кам’яної доби Л. Залізняк продовжив
працювати й надалі, спрямувавши свою ува-
гу на верхній палеоліт та проблеми неолітиза-
ції України. Результатом цих багаторічних до-
сліджень в галузі періодизації кам’яної доби
України став цикл статей та дві підсумкові мо-
нографії, видані українською та англійською
мовами 2020 р.
Займаючись теоретичними проблемами
кам’яної доби України, Л. Залізняк не поли-
шає польові дослідження пам’ток у різних ре-
гіонах України. На початку ХХІ ст. ювіляр пе-
реносить основні пошукові роботи на кордон
Черкащини та Кропиниччини — у басейн річ-
ки Велика Вись. Створивши Археологічну екс-
педицію на базі НаУКМА, він упродовж 2001—
2006 рр. досліджує групу мезолітичних — ран-
ньонеолітичних стоянок біля с. Добрянка на
Черкащині. Свою наступну експедицію На-
УКМА він спрямував на масштабні розкопки
вузла різноманітних палеолітичних стоянок
поблизу м. Новомиргород на Кропивниччині
(2006—2017). Результатом цих досліджень ста-
ла колективна монографія «Найдавніше мину-
ле Новомиргородщини» (2013).
Не полишаючи основної роботи в Інсти-
туті археології НАНУ, ювіляр упродовж 10
років (1993—2004) працював науковим спів-
Фото 1. Леонід Залізняк — молодий
кандидат наук, 1979 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1138
робітником створеного тоді при КНУ ім. Та-
раса Шевченка Інституту українознавства. Він
активно розробляє тему україноґенези та наці-
оґенези, обґрунтовуючи новими аргументами
та фактами правдивість задекларованої ще по-
над 100 років тому М. Грушевським ранньосе-
редньовічної версії походження українців.
Новим важливим напрямком наукової ді-
яльності Л. Залізняка стають питання витоків
українського народу, становлення української
державності, творення української нації. Ре-
зультатом його наполегливої праці в царині по-
долання спотворення української національної
історії стали численні статті та низка книжок
(1994а, 1994б, 1996, 1997, 1999а, 2001, 2004, 2008,
2011, 2012, 2014, 2019). Витримані в наукових
рамках екскурси Л. Залізняка в палеоетнологію,
проблему україноґенези, ранньослов’янського
минулого, добу Київської Русі, проблему циві-
лізаційного вибору України отримали схвальні
відгуки фахівців. Завдяки доступному, популяр-
ному стилю викладу, ці праці користуються по-
питом у широкого кола читачів, зокрема студен-
тів. Водночас із розвінчанням імперських міфів
радянської доби, Л. Залізняк гостро критикує
численних творців новітніх міфів про трипіль-
ське чи ж “арійське” походження українців.
Хвилює маститого науковця й «вічна» про-
блема індоєвропеїстики, де він запропону-
вав власне бачення мезолітичного підґрун-
тя індоєвропейської сім’ї народів. На його
думку, остання почала формуватися на базі
культурно-доісторичної єдності, яка ще в ме-
золіті VII—V тис. до н. е. охоплювала величез-
ний простір від Ютландії на заході до Серед-
нього Дніпра та Сіверського Дінця на сході
Активно розробляє Л. Залізняк також пи-
тання цивілізаційної ідентифікації країн Цен-
трально-Східної Європи. Провідна думка, яку
невтомно обстоює вчений у своїх працях цього
спрямування — Україна, як органічна частина
Європи, не має альтернативи європейському
вибору.
Ювіляр усе своє свідоме життя був по-
в’язаний не лише з археологією, але й з педа-
гогічною діяльністю на її ниві. Спочатку шко-
лярем він відвідував гуртки юних археологів,
потім упродовж двох десятиліть сам керував
гуртками школярів і, нарешті, вже 27 років ви-
кладає археологію та давню історію в різних
вишах, перш за все в НаУКМА. Не забував він
при тому й про школярів, очолюючи конкурс-
ну комісію з археології на щорічних олімпіадах
МАН України майже 20 років.
Чверть сторіччя тому у 1994 р. ще молодого
доктора історичних наук Л. Залізняка запроси-
ли читати лекції з археології та стародавньої іс-
торії до відродженої Києво-Могилянської ака-
демії. А 2000 р. невтомний організатор нашої
науки заснував першу в Україні магістерську
програму з підготовки фахових археологів. У
2013 р. МП трансформувалася в кафедру архе-
ології НаУКМА, де професор Залізняк продо-
вжує викладати й по-сьогодні.
Дітище ювіляра Магістерська Програма, а
останні роки кафедра археології НаУКМА під-
готувала нове, сучасне покоління археологів
України. Впродовж 20-ти років її існування чо-
тири десятки випускників програми поповни-
ли науковий колектив ІА НАНУ, тим самим
подолавши хронічну для НАНУ проблему не-
вблаганного старіння кадрів.
У 2020 р. відбувся дев’ятнадцятий випуск її
вихованців, більшість з яких стали археолога-
ми. Понад 15 % від усіх діючих фахових архе-
ологів України є випускниками цієї програми,
34 з них уже захистили чи проходять процедуру
захисту кандидатських дисертацій за спеціаль-
ністю «Археологія». Такого коефіцієнту корис-
ної дії не демонструє жодна інша магістерська
програма НаУКМА.
Захистивши у 28 років кандидатську дис-
ертацію, енергійний дослідник за десять років
став наймолодшим доктором наук за всю істо-
рію Інституту археології НАНУ. Шалений, вра-
ховуючи специфіку нашої науки, темп зіграв з
ним злий жарт. Уражені його успіхами заздріс-
ники шипіли: «Це — докторська, написана
Фото 2. Леонід Залізняк — доктор наук з
30-літнім досвідом, 2020 р.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1 139
лаборантом». Але ж Рада по захистам ІА АН
УРСР її підтримала, а радянська ВАК СРСР в
Москві освятила дипломом.
Такий стрімкий науковий поступ не на жарт
занепокоїв громадськість Інституту. Підстави
були досить вагомі. Окрім потужної пошукової
діяльності з вагомими відкриттями та новатор-
ським підходом до їхньої інтерпретації, Л. За-
лізняк фактично переписав чимало сторінок
праісторії України. Його фантастична продук-
тивність у руйнуванні усталених стереотипів
в науці та шлейф сина реабілітованого ворога
народу ще й сьогодні сприймаються неодноз-
начно. А в той час, коли залишив посаду за-
відувача відділу кам’яної доби учитель ювіля-
ра професор Телєгін, призначити на його місце
наймолодшого в установі доктора історичних
наук, здавалося б, сам Бог велів. Та колектив
вирішив інакше, поставивши на відділ мораль-
но зламану системою людину, яка відсиділа на
цій посаді 13 років і в 60, ніби за дзвоником,
подала заяву на пенсіон.
Так ювіляр отримав додаткові 13 років сво-
боди від виконання нелюбих його серцю ад-
міністративних обов’язків. А свій креативний
потенціал він спрямував на підготовку фунда-
ментальних монографій, лекційну роботу, роз-
будову археологічної структури в НаУКМА,
розробку проблем україноґенези та індєвро-
пеїстики, за сумісництвом, з потужною пра-
цею в галузі кам’яної археології. Зірки наре-
шті склалися й справедливість торжествувала
в знаковому для наукової долі визначного на-
уковця 2000-му році. На межі тисячоліть йому
присвоєне академічне звання професора архе-
ології, його нарешті призначено на посаду за-
відувача відділу археології кам’яної доби, ним
започатковано першу в Україні спеціалізовану
магістерську про гра му з підготовки фахових
архе ологів у НаУКМА.
Загалом, пошук та виховання археологічно
налаштованої юні проходить червоною нит-
кою крізь життя ювіляра. Мабуть ніхто в Укра-
їні не зробив у цьому напрямку більше за Ле-
оніда Львовича. Він пройшов усі щаблі архео-
логічного поступу від шкільного профільного
гуртка до одного з провідних мезолітчиків Єв-
ропи сам і повів цією звивистою стежкою со-
тні інших наступників, спраглих до наукового
пізнання світу. На всіх етапах цього сходження
(школа, міський гурток, Мала академія наук,
виш, магістерська програма, аспірантура, за-
хист) професор працював із закоханими в дав-
нину ентузіастами, виводячи їх на рівень про-
фесіоналів вищої кваліфікації. Чи не половину
нинішнього Відділу кам’яної доби складають
його колишні гуртківці, а нині кандидати та
доктори історичних наук.
Важливо, що його учні не лише проходять
перевірку на придатність до науки полем (а ви-
тримують її далеко не всі), але й здобувають за-
ряд патріотичного виховання. Останнє почи-
нається з ключової настанови: «Говорімо укра-
їнською!» — маркерного гасла Л. Залізняка,
яке останні 20 років прикрашає аудиторії ка-
федри археології НаУКМА і табори універси-
тетської експедиції, де під проводом професо-
ра проходять археологічну практику студенти
НаУКМА. І професор таки добивається реалі-
зації проголошених гасел на всіх рівнях, жаха-
ючи українофобів своєю послідовністю.
Л. Залізняком багато зроблено для успіш-
ного та продуктивного функціонування в Ін-
ституті археології НАНУ відділу археології
кам’яної доби, очолюваного ним ось уже двад-
цять років. На базі відділу або за його учас-
ті проведено чимало наукових конференцій у
Києві та інших містах України. У 2001 р. зусил-
лями завідувача відділу був заснований щоріч-
ник «Кам’яна доба України», двадцять перший
випуск якого нині виходить у світ.
Загалом у творчому доробку професора
Л. Залізняка понад 400 наукових праць, з яких
36 монографій (25 індивідуальних, 11 колек-
тивних), навчальних посібників для універси-
тетів, науково-популярних книжок. Це без ура-
хування доброї сотні науково-популярних і «на
злобу дня» статей в журналах і газетах, кількох
авторських програм на радіо, через які учений
доносить до широкого загалу доступною мо-
вою власну компетентну думку та величезний
багаж знань.
Поза тим, Леонід Львович — член спеціа-
лізованих учених рад по захисту докторських
дисертацій Інституту археології НАНУ та КНУ
ім. Тараса Шевченка, науковий керівник 14-ти
кандидатів наук, член редколегій низки авто-
ритетних наукових журналів та серійних ви-
дань. Його наукові погляди й концепції добре
відомі далеко за межами держави, зокрема, чо-
тири монографії, присвячені верхньому пале-
оліту і мезоліту України, видано англійською
мовою в Берліні (1995), Оксфорді (1997; 2020)
та Києві (2021).
Нещодавно ювіляр здивував колег ще од-
ним рекордом — за останні 1,5 роки у ньо-
го вийшло друком шість особистих та колек-
тивних монографій загальним обсягом понад
125 др. арк. Не кожен археолог видає стільки за
все своє життя.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 1140
Один з провідних археологів-«каменярів»
України Л. Залізняк ніколи не лишався осторонь
буремних подій кінця ХХ — початку ХХІ ст. Пе-
реконаний прибічник української незалежнос-
ті, він веде велику освітню та просвітницьку ро-
боту з розвінчання як старих імперських, так і
новітніх квазінаукових міфів відносно минуло-
го України. Крім активної наукової діяльності в
галузі первісної археології дослідник пише пу-
бліцистичні статті з історичної тематики, висту-
пає з доповідями на конференціях, з лекціями
перед студентами та військовими, готує цикли
передач на Українському радіо.
Тож зичу Леонідові Львовичу міцного
здоров’я, творчої наснаги, нових наукових
звершень та вдячних учнів на додаток!
Залізняк, Л. Л. 1984. Мезолит Юго-Восточного Полесья.
К.: Наук. думка.
Залізняк, Л. Л. 1986. Культурно-хронологическая пери-
одизация мезолита Новгород-Северского Полесья.
Памятники каменного века Левобережной Ук ра ины.
К.: Наук. думка.
Залізняк, Л. Л. 1989. Охотники на северного оленя Украин-
ского Полесья эпохи финаль ного палеолита. К.: Наук.
думка.
Залізняк, Л. Л. 1991. Население Полесья в мезолите. К.:
Нау кова думка.
Залізняк, Л. Л. 1994 а. Нариси стародавньої історії Украї-
ни. К.: Абрис.
Залізняк, Л. Л. 1994 б. Україна в Російській імперії. К.: Бібл.
укра їнця.
Залізняк, Л. Л. 1996. Походження українського народу. К.:
Бібл. укра їнця.
Залізняк, Л. Л. 1997, 2004. Від склавинів до української на-
ції. (Навчальний посібник). К.: Бібл. укр.
Залізняк, Л. Л. 1998. Передісторія України Х — V тис. до
н.е. К.: Бібл. укра їнця.
Залізняк, Л. Л. 1999 а. Первісна історія України. (Навчаль-
ний посібник). К.: Вища школа.
Залізняк, Л. Л. 1999 б. Фінальний палеоліт північного заходу
Східної Європи. К.: Вид-во НаУКМА.
Залізняк, Л. Л. 2001. Україна в колі світових цивілізацій.
Київ: Тов. «Знання України».
Залізняк, Л. Л. 2005а. Археологія України. Курс лекцій. К.:
Либідь, (у співавторстві з В. Отрощенком, К. Буня-
тян, В. Зубарем, Р. Терпиловським, О. Моцею).
Залізняк, Л. Л. 2005 б. Фінальний палеоліт та мезоліт
континенталь ної України. Кам’яна доба України,
вип. 8. К.: Шлях.
Залізняк, 2008. Л. Л. Походження українців: між наукою та
ідеологією. К.: Темпора.
Залізняк, Л. Л. 2009. Мезоліт заходу Східної Європи.
Кам’яна доба України, вип. 12. К.: Шлях.
Залізняк, Л. Л. 2011. Українці: витоки та історичні долі. К.:
Темпора.
Залізняк, Л. Л. 2012. Стародавня історія України. К.: Тем-
пора.
Залізняк, Л. Л., Степанчук, В. М., Кухарчук, Ю.В. т він.
2013. Найдавніше минуле Новомиргородщини.
Кам’яна доба України, вип. 15. Луганськ: Шлях. (кол.
моногр., авторський внесок 15 д. а.).
Залізняк, Л. Л. 2014. Україна між Сходом і Заходом. К.: Ви-
давництво Олег Філюк.
Залізняк, Л. Л. 2019. Стародавня історія України. К.: Темпора.
Залізняк, Л. Л. 2020 а. Моя археологія. Київ: Темпора.
Залізняк, Л. Л. 2020 б. Від пізніх неандертальців до ранніх
індоєвропейців. Кам’яна доба України, вип. 19, К.:
Видавництво Олег Філюк.
Zaliznyak, L. L. 1995. The Swidrian Reindeer-Hunters of
Eastern Europe. Berlin: Beiver & Beran, 212 р.
Zaliznyak, L. L. 1997.Mesolithic Forest Hunters in Ukraine
Polessya. oxford: Tempus reparatum, 140 р.
Zaliznyak, L. L. 2020. The Upper Paleolithic. Landscape change,
human-landscape interaction and social development in
the Mesolithic period. In: M. Lilly and I. Potekhina (ed.)
Prehistoric Ukraine. From the first hunter to the first farmers.
oxford & Philadelphia, oxbow books, p. 63-110.
Zaliznyak, L. L. 2021. Upper Paleolithic and Mesolithic of
Ukraine. Stone Age of Ukraine, vol. 20, Kyiv, 280 p.
В. В. ОтРОщеНКО
доктор історичних наук,
Інститут археології НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196017 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:47Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Отрощенко, В.В. 2023-12-08T18:59:01Z 2023-12-08T18:59:01Z 2021 До 70-рiччя Леонiда Залiзняка / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2021. — №. 1. — С. 136–140. — укр 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196017 Корифею української археології, педагогу, досліднику кам’яної доби, проблем україноґенези та індоєвропеїстики Леоніду Львовичу Залізняку виповнилося 70 років. 50 з них ювіляр
 плідно працює у відділі кам’яної доби Інституту археології НАН України. Його подвижницьке служіння науці та державі має бути згадане
 й на сторінках «Археології» — науки, якій професор присвятив своє динамічне, насичене
 відкриттями та подіями життя. uk Інститут археології НАН України Археологія Хронiка До 70-рiччя Леонiда Залiзняка Article published earlier |
| spellingShingle | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка Отрощенко, В.В. Хронiка |
| title | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка |
| title_full | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка |
| title_fullStr | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка |
| title_full_unstemmed | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка |
| title_short | До 70-рiччя Леонiда Залiзняка |
| title_sort | до 70-рiччя леонiда залiзняка |
| topic | Хронiка |
| topic_facet | Хронiка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196017 |
| work_keys_str_mv | AT otroŝenkovv do70riččâleonidazaliznâka |