Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш
У низці інгумацій культури Черняхів–Синтана-деМуреш предмети одягу та взуття (?) знайдені окремо від кістяка, поблизу нього або у заповненні могили. Досі, згідно з класифікацією поховального інвентарю за його функціональним призначенням, до «приношень» — суспільного внеску до похорону — дослідник...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196019 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш / О.В. Гопкало // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 33–39. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859655012740759552 |
|---|---|
| author | Гопкало, О.В. |
| author_facet | Гопкало, О.В. |
| citation_txt | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш / О.В. Гопкало // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 33–39. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | У низці інгумацій культури Черняхів–Синтана-деМуреш предмети одягу та взуття (?) знайдені окремо
від кістяка, поблизу нього або у заповненні могили. Досі,
згідно з класифікацією поховального інвентарю за його
функціональним призначенням, до «приношень» — суспільного внеску до похорону — дослідники зараховували
лише м’ясну їжу та посуд, одяг вважався таким, що належав до особистих речей померлого. Укладаючи в могилу додатковий предмет або комплект одягу чи взуття,
родичі або/та члени общини могли керуватися наміром
забезпечити небіжчика необхідними речами або, навпаки, позбутися його особистих речей.
В ряде погребений культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш предметы или комплекты одежды или обувь найдены
отдельно от скелета, рядом с ним или в заполнении могилы.
Согласно классификации погребального инвентаря по его функциональному назначению, одежда принадлежит к личным вещам покойника. Одежда никогда не рассматривалась в качестве самостоятельного социологического признака, а только вместе с сосудами-«приношениями».
В данной работе выдвинута гипотеза, согласно которой положение дополнительного предмета или комплекта
одежды и/или обуви в погребение является самостоятельным социологическим признаком — признаком погребения высокого социального ранга.
Дополнительный предмет, комплект одежды или обуви встречен в 9 погребениях (их описания даны в Приложении). Одежду с фибулой, очевидно, плащ клали в мужские погребения (№№ 3, 7); с двумя фибулами, наподобие римской столы, — в могилы женщин разного возраста (№№ 1, 2, 4, 6, 9). Одежду, сумку или пару обуви
положили в изголовье пожилой женщины (№ 8).
Перечисленные погребения относятся ко времени не ранее третьей фазы относительной хронологии черняховской культуры, предложенной Е. Л. Гороховским, т. е. ко второй трети IV в. и более позднему времени.
Большинство обсуждаемых погребений принадлежало к 3 и 3 «а» археолого-социологическим типам, по
Н. М. Кравченко. Исключение составляет погребение Индепенденца 13 2 типа, по Н. М. Кравченко.
Положение в могилу «запаса» одежды или обуви былo отражением стремления обеспечить покойника
необходимыми вещами — проявлением заботы о покойнике или, наоборот, стремления избавиться от его личных
вещей.
Вопрос об обуви культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш, о представлениях и верованиях, связанных с обувью заслуживает особого внимания.
In a number of the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture inhumations items or sets of garment or footwear were found
separately from the skeleton, next to it or in the grave filling. According to the classification of grave goods by its functional
purpose, a garment belongs to personal things of the deceased. The garment has never been considered as an independent
sociological feature, but only together with vessels-“offerings”.
In the article, it is hypothesized that placement of additional item or set of garments or footwear in a grave is an
independent sociological feature — a feature of a high social ranked grave.
The additional items or sets of garment or footwear were found in nine graves (their descriptions are given in the
Appendix). The garment with a fibula and probably a cloak were placed in men’s graves (Nos. 3, 7), while clothes with two
fibulae, like a Roman stola — in graves of women of different ages (Nos. 1, 2, 4, 6, 9). Clothes, a bag or a pair of shoes were
placed next to the head of an elderly woman (No. 8).
The listed burials belong to the period not earlier than the third phase of the Cherniakhiv culture relative chronology,
proposed by Ye. L. Horokhovskyi, i.e. to the second third of the 4th century and later. Most of the discussed graves belong to the 3rd and 3rd«a» archaeological-sociological types after N. M. Kravchenko. The
exception is a grave of Independents No. 13, which belongs to the 2nd type after N. M. Kravchenko.
The placement in the grave of a garment stock or footwear was a reflection of intention to provide the deceased with
necessary things — a manifestation of care for the deceased or conversely of the intention to dispose from his/her personal
things.
The question about the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture footwear, about ideas and beliefs connected with it,
deserves special attention.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 33
© О. В. ГОпкалО, 2021
* ГОпкалО Оксана Вікторівна — доктор історичних
наук, старший науковий співробітник, Інститут ар-
хеології НаН України, ORCID 0000-0002-3611-2800,
hopkalo@gmail.com
О. В. Гопкало *
Приношення оДяГУ
в iнГУмацiях кУльтУри Черняхiв–Синтана-Де-мУреш
УДк 904.24(4-11)“639” https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.033
У низці інгумацій культури Черняхів–Синтана-де-
Муреш предмети одягу та взуття (?) знайдені окремо
від кістяка, поблизу нього або у заповненні могили. Досі,
згідно з класифікацією поховального інвентарю за його
функціональним призначенням, до «приношень» — сус-
пільного внеску до похорону — дослідники зараховували
лише м’ясну їжу та посуд, одяг вважався таким, що на-
лежав до особистих речей померлого. Укладаючи в моги-
лу додатковий предмет або комплект одягу чи взуття,
родичі або/та члени общини могли керуватися наміром
забезпечити небіжчика необхідними речами або, навпа-
ки, позбутися його особистих речей.
К л ю ч о в і с л о в а: культура Черняхів–Синтана-де-
Муреш, поховальний обряд, додатковий предмет або
комплект одягу, взуття, світогляд.
поховальний або похоронний обряд, похо-
вально-поминальна обрядність, поховальний
культ, згідно з визначенням, прийнятим в ет-
нографії, — це комплекс уявлень та дій, що
містить норми поведінки з помираючими, по-
мерлими, засновані на уявленнях про смерть,
посмертне існування або перевтіленні душ і
духів померлих, про загробний світ. поховаль-
ний культ являє собою систему поглядів та ри-
туальних практик, що дає змогу вважати його
особливою формою релігії. Центральне місце
у поховальному культі займає поховальний об-
ряд, який належить до серії обрядів життєво-
го циклу та відображає перехід людини з од-
ного стану (життя на землі) в інший (життя у
потойбічному світі). Виділяють три етапи по-
ховального обряду: до поховання, поховання,
після поховання. перший, підготовчий етап у
більшості культів передбачає обмивання тіла,
вдягання у новий або спеціальний одяг. В ар-
хаїчних суспільствах простежуються дві про-
тилежні тенденції: зберегти тіло та позбутися
його. прийоми поводження з тілом померло-
го та способи поховання неймовірно різнома-
нітні. Велике значення має сам похорон: його
проведення, вибір місця поховання, орієнта-
ція, поминальні дари та жертви. До них вхо-
дять речі, які можуть знадобитися померлому
на тому світі, а також ті, якими він користував-
ся при житті. З одного боку, упорядники похо-
рону керуються наміром забезпечити помер-
лого необхідними речами, з іншого — позбу-
тися предметів, якими він користувався при
житті. Ритуали завершального етапу поховаль-
ного обряду також надзвичайно різноманітні.
Шанування померлих є основною ідеєю куль-
ту предків (Грачева 1993).
В археології поховальний обряд постає у ви-
гляді матеріалізованих залишків ритуальних дій.
Фактично археолог має інформацію про місце
могили на кладовищі, її характер, поховальний
інвентар, що відображає як сам похорон, так і
його підготовчий та завершальний етапи.
поховальний обряд культури Черняхів–
Синтана-де-Муреш (далі ЧСМ) висвітлений в
літературі досить повно (Баран 1981, с. 62—74;
Сымонович, кравченко 1983; Никитина 1985;
Магомедов 2001, с. 27—35; петраускас 2002,
с. 40—42; 2003; 2009; 2014; Petrauskas 2003,
S. 224—351).
Соціологічний аналіз групи інгумацій орі-
єнтованих на північ належить Н. М. кравчен-
ко (1987). За запропонованою нею класифіка-
цією, черняхівський поховальний інвентар за
його функціональним призначенням складав-
ся із предметів чотирьох різновидів: а — «при-
ношень» (керамічного та скляного посуду);
Б — речей особистого використання (одягу,
предметів гігієни); В — предметів, пов’язаних
зі заняттями; Г — навмисно розбитих, пошко-
джених або таких, що мають сліди перебуван-
ня у вогні — тризни (кравченко 1987, с. 211—
213). «приношення», за Н. М. кравченко, ві-
дображають «відчужувану частку громадських
матеріальних благ, регульовану представника-
ми громади» (кравченко 1987, с. 211). Одяг по-
ряд з іншими предметами особистого корис-
тування вважався таким, що належав до осо-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 234
бистих речей померлого. Він не розглядався
в якості самостійної соціологічної ознаки, а
лише у сукупності з ознаками різновиду а —
«посудинами-«приношеннями» (кравченко
1987, с. 212). Результатом роботи є визначе-
ні археолого-соціологічні типи, що розрізня-
ються за кількістю предметів різновиду а —
«посудин-приношень».
пізніше дослідження соціальної структу-
ри черняхівського суспільства, проведене на
основі інгумацій, орієнтованих на північ (Гоп-
кало 2016), дозволило перевірити та уточни-
ти деякі твердження щодо соціологічної ін-
формативності ознак поховального інвентарю
(кравченко 1987, с. 212, 213). Встановлено, на-
приклад, що ознаки різновиду а: «посудини-
«приношення»» перебувають у стійкому взає-
мозв’язку з «м’ясною їжею» — ознакою, яка
взагалі не потрапила до переліку у роботі
Н. М. кравченко (Гопкало 2016, с. 77).
Відсутність «приношень», за винятком скля-
них келихів, та «м’ясної їжі» в обрядовій групі
інгумацій, орієнтованих на захід, має означа-
ти відмову «черняхівців» від частини поховаль-
ного ритуалу, пов’язаної з громадським вне-
ском. Скляні келихи, ймовірно, належали не
до розряду «приношень», а до розряду особис-
тих речей. Скляний келих міг належати люди-
ні як особисте майно, отримане внаслідок ку-
півлі, обміну, в дар, а також, враховуючи зна-
хідки скляних келихів у похованнях дітей у віці
infantilis I 1 і infantilis II 2 найвищого соціально-
го рангу, за приналежністю до знатного або за-
можного роду (Гопкало 2016, табл. 5: 3).
аксесуари костюма виявлені в 53 % інгума-
цій, орієнтованих на північ, а предмети гігієни
в 23 %. Твердження про те, що аксесуари кос-
тюма, будучи особистою власністю похованого,
не відображали його суспільний статус (крав-
ченко 1987, c. 212), видається дискусійним.
предмети домашнього виробництва супро-
воджували 17,4 % могил. Їх частка зростає в за-
лежності від кількості «приношень». Нерідкі
випадки, коли у поховання клали два та більше
комплектів таких речей, наприклад, прясел 3.
Найбільша їх частка серед поховань найвищо-
го соціального рангу.
У цій роботі розглянемо одну з особливос-
тей поховального обряду культури Черняхів–
Синтана-де-Муреш, яка досі не отримала ви-
1 Міхелешень 317; Синтана-де-Муреш 27; Тиргшор 195.
2 Бирлад–Валя-Сяке 541 і Міхелешень 123.
3 Ружичанка 19; Бережанка 5; Денчень 371, Міхеле-
шень 149; Романківці 8.
черпного пояснення, а саме — укладання до
могили додаткових предметів або комплектів
одягу, взуття. Раніше висловлювалося припу-
щення про те, що наявність декількох комп-
лектів аксесуарів костюма, подвоєння або
потроєння стандартної кількості предметів
домашнього виробництва є самостійним со-
ціологічним показником (Гопкало 2016, с. 77,
78). Трохи уточнімо формулювання цього
твердження — укладання додаткового предме-
ту або комплекту одягу, або взуття є ознакою
високого соціального статусу. перевіримо цю
гіпотезу.
Систематичне дослідження костюма носі-
їв культури Черняхів–Синтана-де-Муреш до-
зволило встановити, що в низці випадків пред-
мети одягу та взуття знайдено окремо від кістя-
ка, поблизу нього або у заповненні могильної
ями (Гопкало 2019, с. 7). Так знайдено одяг з
фібулою 4, парою фібул 5 та, імовірно, взуття 6
(описи поховань подано у Додатку).
Одяг з фібулою, очевидно, плащ, клали у
могили чоловіків (№№ 3, 7 Додатку 7); з двома
фібулами, на зразок римської столи, — у моги-
ли жінок різного віку (№№ 1, 2, 4, 6, 9). Зокре-
ма, комплекси, що супроводжувалися фахови-
ми статево-віковими визначеннями, належа-
ли дівчинці-підлітку, жінкам у віці adultus та
maturus. Нарешті, якийсь предмет одягу, його
аксесуар (торбу) або взуттєву пару турботли-
ві родичі поклали до узголів’я жінки похилого
віку (№ 8).
поховання, що містили додатковий пред-
мет або комплект одягу, або взуття, належать
до фаз черняхівської культури, починаючи
від «косанівської», за Є. л. Гороховським, що
приблизно відповідає другій та третій чвер-
тям IV ст. (Гороховский 1988, с. 44—46). Жі-
ночі поховання супроводжуються прогнутими
підв’язними фібулами варіанта Б3, за Є. л. Го-
роховським (Гороховский 1988а, с. 225—227) 8,
та ранніми модифікаціями двопластинчастих
фібул 9 (Gavritukhin 2002, p. 119). Очевидно, що
т. зв. готський етнографічний костюм — жіно-
чий костюм з парою срібних двопластинчас-
тих фібул тільки-но почав формуватися. У по-
хованні Рідний край 3 двопластинчасті фібули
4 Ізвоаре X, Міхелешень 376.
5 Боромля 4, Городок Миколаївка М, Індепенденца
13, Міоркань 74, Рідний край 3.
6 Міхелешень 410.
7 Тут і далі №№ за Додатком.
8 Городок Миколаївка М.
9 Рідний край 3, Боромля 4.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 35
виготовлені з бронзи, а одяг з ними покладе-
ний поруч. Так само, окремо від небіжчиці,
розміщувавсь одяг у Боромлі.
Одним із можливих пояснень укладання
предметів одягу до могили є намагання упо-
рядників похорону, щоби поховальний одяг
відповідав сезону. Так, принаймні, можна по-
яснити укладання плащів до чоловічих могил
за умови, якби поховання здійснювалися в те-
плу пору року.
Застосувавши цю логіку до жіночих мо-
гил — отримаємо наступний висновок щодо
сезонних відмінностей у жіночому костюмі.
принаймні в одному випадку (№ 5) поблизу
небіжчиці покладений одяг з фібулою (плащ?).
Найчастіше як «приношення» виступає одяг
з двома фібулами, ймовірно, на зразок рим-
ської столи. У двох з п’яти поховань небіжчиці
вдягнені в одяг з двома фібулами і такий самий
одяг покладено до могили додатково (№№ 2,
6). У трьох інших комплексах жінок поховано
в якомусь одязі, з’єднаному фібулою на право-
му плечі та підперезаному шкіряним ременем з
пряжкою (№ 4); підперезаному шкіряним по-
ясом з пряжкою (№ 1); та, судячи за положен-
ням дископодібної рогової підвіски між колі-
нами, текстильним поясом (№ 9). Можна при-
пустити, що жінки без двофібульного вбрання
поховані вдягненими у теплий зимовий одяг —
шкіряний або хутряний.
Імовірно, жіночий двофібульний одяг був
різним за призначенням (поховальний, весіль-
ний), за кольором тощо. На жаль, за типами
фібул, однозначно це визначити неможливо.
поховання в Миколаївці, за даними М. Ебер-
та, супроводжували дві пари «однакових» (од-
нотипних?) фібул. У похованні Міоркань 74
типи фібул, що скріплювали одяг, у який була
вдягнена небіжчиця та покладений ззовні, тро-
хи відрізнялися: на додатковому одязі прогнуті
підв’язні фібули ширші та краще декоровані.
Окремої уваги заслуговує комплекс Міхе-
лешень 410, де в узголів’ї жінки похилого віку
знайдено дві залізні пряжки від одягу, торби
або взуття. Знахідки маленьких пряжок, зна-
йдені найчастіше поблизу гомілок похованих,
інтерпретуються як такі, що походять від взут-
тя з ремінцями. Вони траплялися в низці похо-
вань культури Черняхів–Синтана-де-Муреш 10.
поховання з Міхелешені демонструє виняток
із правил, оскільки дещо незвичним є поло-
ження знахідки. Можна припустити, що не-
10 Гаврилівка 5, кантемирівка, кург.1, Боанча 6, лец-
кань 23, 44.
біжчиця має взуття на ногах, а ще одну, додат-
кову, пару їй покладено в узголів’я. На жаль,
для підтвердження цього припущення немає
жодного доказу. Втім, приклади, коли до мо-
гили потрапляли дві пари взуття, відомі з лі-
тератури. Так, у жіночому похованні VI ст. під
хорами кьольнського собору було знайдено дві
пари взуття. Одна з них входила до поховаль-
ного вбрання, а інша зберігалася в спеціальній
скринці (Оятева 1971, с. 111). Імовірне пояс-
нення такої ситуації надало всесвітньовідоме
Осебергське поховання початку IX ст., в якому
два жіночі кістяки супроводжували три пари
взуття: дві з них були зшиті по одній колодці,
а третя — по іншій (Оятева 1971, с. 112). Саме
дослідження взуття істотним чином вплинуло
на встановлення осіб похованих жінок 11.
У чоловічих похованнях культури Черняхів–
Синтана-де-Муреш найвищого соціального
рангу траплялися остроги, знайдені біля кіс-
ток ніг, як в Рудці, або окремо, як в похованні
Одая 23. За Г. Ф. Нікітіною, в Одаї остроги зна-
йдені біля правої гомілки. Вони зберігалися у
шкіряному мішечку: фрагменти шкіри просте-
жені зверху острог. Їх розташування свідчить
про те, що вони не були прикріплені до взуття
(Никитина 1996, с. 16). На острогах виявлено
клаптики тканини з волокна рослинного похо-
дження (камелина, Биркина, Мамонова 2017,
с. 254), яке, як припускала Г. Ф. Нікітіна, при-
значалося для амортизації шкіряного ремінця,
за допомогою якого остроги кріпилися до взут-
тя (Никитина 2008, с. 88). У будь-якому разі,
остроги актуальні тільки за наявності взуття.
11 під курганом, що знаходився у парку норвезь-
кої столиці — м. Осло на початку XX ст., знайдено
каркас дерев’яного корабля, в одній із камер якого
розташовувалося вщент пограбоване й зруйноване
поховання із залишками багатого інвентарю (при-
ношення коней та собак, візок, санчата, ліжко, по-
бутове начиння, ткацькі верстати з різьбленням та
розписом). Від похованих залишилися два черепи,
нечисленні кістки та шкіряні вироби, зокрема взут-
тя від трьох пар. кісткові рештки належали жінкам
40—50 років та 18—20 років. Було висунуто припу-
щення, що старша жінка — франкська королева Оса.
Детальне вивчення взуття показало, що воно було
зроблене за двома зразками. Одна з пар зберігалася
у берестяній скриньці. Вона відповідала взуттю, яке
було характерним для роду короля Гудреда Мислив-
ця — конунга Вестфолда. перехід жінки до роду чо-
ловіка пов’язаний зі шлюбним обрядом, за яким чо-
ловік сплачує викуп батькам майбутньої дружини.
король Гудред викрав Осу — за законом вона була
йому не законною дружиною, а наложницею. Тому
жінка була похована у взутті свого власного роду.
пара взуття, що зберігалася у скриньці, належала до
родового взуття її чоловіка і засвідчувала її фактичне
королівське становище (Оятева 1975).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 236
Отже, очевидно, у чоловіків існувало взуття
принаймні двох типів: пристосоване для вер-
хової їзди, під остроги; і таке, що мало застіба-
тися пряжкою. У жінок, імовірно, взуття з ре-
мінцями мало пряжки. За наявними даними,
не вдається відповісти на два запитання: чи
було взуття, покладене в узголів’я жінки, єди-
ною парою взуття в похованні і чому для нього
обрали саме це місце. На відміну від чоловічих
поховань, де знахідка взуття є ознакою висо-
кого соціального рангу небіжчика (Bierbrauer
1989), соціальний статус жінок, в похованнях
яких знайдено взуття, не такий однозначний.
поховання, де зафіксовано додаткові пред-
мети або комплекти одягу належать переважно
до 3 та 3 «а» археолого-соціологічних типів, за
Н. М. кравченко — найвищого соціального ран-
гу за критерієм кількості посудин-«приношень»
(№№ 1, 3, 6, 7, 9). Три поховання складають
виняток (№№ 2, 4, 5). Одне з них західноорі-
єнтоване (№ 5). Як відомо, у цій групі інгу-
мацій посудини-«приношення» часто взагалі
відсутні. Друге здійснене у склепі-катакомбі
(№ 2). За формальними ознаками, воно не
відповідає похованням високого соціального
рангу, але спорудження могили складної кон-
струкції потребувало багато людської праці та
займало багато часу. Серед трьох посудин, які
супроводжували це поховання, була амфора —
знахідка неординарна для поховань культу-
ри Черняхів–Синтана-де-Муреш. Окрім того,
варто враховувати специфіку Миколаївського
могильника — пізньоскіфського некрополя,
пізні поховання якого належать до черняхів-
ської культури північного причорномор’я 12
(Гей 1987). Трансформація культури пізніх
скіфів на Нижньому Дніпрі, зокрема зміна по-
ховального обряду, пояснювалася або повною
зміною населення, або подальшою сарматиза-
цією пізніх скіфів (Гей 1987, с. 66).
Третє поховання, яке не потрапило до пе-
реліку «заможних» (№ 4) містило п’ять посу-
дин і належить до 2 археолого-соціологічного
типу, за Н. М. кравченко. Воно супроводжува-
лося м’ясною їжею та бронзовими ювелірни-
ми виробами. Відтак, його соціально-майнова
позиція за декількома ознаками визначається
як невисока. Разом з тим, воно супроводжува-
12 Усього в Миколаївці налічується вісім могил піз-
ньоримського часу, що складає третину від загаль-
ної кількості поховань з датувальними речами. п’ять
з них розкопані М. Ебертом. Із розкопок Е. О. Си-
моновича походить три могили (20, 195 та, імовірно,
110) (Гей 1987, с. 64).
лося додатковим предметом одягу, скинутим в
могилу 13.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що в
поховальному обряді культури ЧСМ існував
звичай укладання в могилу додаткового пред-
мету або комплекту одягу. Цей звичай зафік-
сований у могилах приблизно з другої тре-
тини IV ст. і більш пізніх. Дійсно переважно
такі випадки зафіксовані у похованнях най-
вищого рангу за критерієм кількості посудин-
«приношень». Утім, трапляються і бідніші по-
ховання, наприклад, Індепенденца 13. Особли-
вої уваги заслуговує питання про черняхівське
взуття і наявні уявлення та вірування щодо
взуття.
Каталог iнгумацiй культури ЧСМ
з «приношенням» одягу та взуття
1. Боромля 4. Трупопокладення орієнтоване на пів-
нічний захід. Жінка maturus (45—55 років). кістяк ле-
жить на спині, кінцівки витягнуті. Фібули в заповне-
нні ями, пряжка на поясі, намисто біля шиї. Інвентар:
дев’ять посудин, пара срібних фібул, бронзова пряжка,
намисто, роговий гребінь (Некрасова 2006, с. 89).
2. Городок Миколаївка M. Трупопокладення орі-
єнтоване на північний захід, в катакомбі. Infantilis II.
пара фібул на плечах, пара — в заповненні могили,
підвіски із мушель між колінами. Інвентар: три посу-
дини, зокрема амфора, чотири бронзові фібули, на-
мисто, чотири підвіски з мушель молюсків, підвіска-
«відерце», бронзовий ключ, прясло (Ebert 1913, S. 90—
93).
3. Ізвоаре X. Трупопокладення орієнтоване на пів-
ніч. кістяк поганої збереженості: відсутні тазові кіст-
ки, кістки рук і, частково, ребра. На місці череп, ребра,
кістки ніг. Фібула біля лівого коліна ззовні, на 20 см
вище долівки могили; із пари пряжок, одна біля лівої
стегнової кістки зсередини, інша біля правого стегна
ззовні, між стегновими кістками третя пряжка іншого
типу, ніж попередні, наконечник пояса та бронзовий
ніж, біля лівого стегна ззовні поясне кільце з обоймою;
на правій ключиці відерцеподібна підвіска і намисти-
на, ще одна намистина під потилицею. Інвентар: 13
посудин, скляний графин, бронзова фібула, три пряж-
ки, дві із яких парні, поясне кільце, наконечник по-
яса, деталь пояса, бронзовий ніж, дві намистини, під-
віска. Фібула Т-подібна з цибулеподібними кнопками
(Alexianu, Ellis 1987).
13 У публікації комплексу між текстом та рисунком є
невідповідність. В описанні могили вказано, що
одна фібула знайдена на правому плечі, а пряжка на
грудях ліворуч (Mitrea, Preda 1966, p. 50, 51). На пла-
ні поховання (Mitrea, Preda 1966, fig. 120) під літерою
«а» зазначені пряжки і їх на плані зображено дві: на
грудях ліворуч, що збігається з описом, та біля пра-
вої кисті, про що у тексті жодного слова немає. На
наступних ілюстраціях подані фото посудин та ри-
сунки знахідок, на яких зображено три фібули та
пряжку (Mitrea, Preda 1966, fig. 121, 122).
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 37
4. Індепенденца 13. Трупопокладення орієнтоване
на північ. Жінка adultus. кістяк лежить на спині, кін-
цівки витягнуті. Фібула на правому плечі, ще дві — в
заповненні могильної ями, пряжка на грудях ліворуч.
Інвентар: п’ять посудин, три бронзові фібули, бронзо-
ва пряжка, роговий гребінь, глиняне прясло, залізний
ніж (Mitrea, Preda 1966, p. 50, 51).
5. Косанове 1961-22 (№ 37). Трупопокладення орі-
єнтоване на захід. Дорослий. кістяк лежить на спи-
ні, права рука зігнута, ліва рука витягнута вздовж ту-
луба, ноги витягнуті. Намисто знайдено біля шиї, дві
фібули на плечах, третя біля ніг. Інвентар: посудина-
«приношення» (глек), скляний келих, три фібули:
одна бронзова, дві срібні, намисто (Petrauskas 2003,
S. 317, 318, Abb. 44).
6. Міоркань 74. Трупопокладення орієнтоване на
північний захід, в ямі з заглибленням для кістяка. Жін-
ка adultus (20—25 років). кістяк на правому боці, ноги
підігнуті. пара фібул на плечах, намисто на шиї та гру-
дях, скляний келих і намисто на тазі, між стегновими
кістками підвіска із мушлі молюска, п’ять намистин,
під тазом і біля лівого стегна, ззовні, бронзовий голеч-
ник, «булла», пара фібул і пряжка в скупченні, на від-
далі від скелету. Інвентар: сім посудин, серед яких ам-
фора, скляний келих, дві пари фібул, пряжка, намис-
то, відерцеподібна підвіска, підвіска з мушлі Cypraea,
бронзовий голечник, відрізки дроту, один із них з кіль-
цем на кінці, срібний контейнер у формі ромба із двох
частин, фрагмент ланцюга, кільце для підвішування
або скроневе кільце (Ioniţa 2017).
7. Міхелешень 376. Трупопокладення орієнтоване
на північ. Чоловік maturus (45—50 років). кістяк ле-
жить на спині, кінцівки витягнуті. Фібула ззовні лі-
вої стегнової кістки, пряжка на кістках таза. Інвентар:
дев’ять посудин, скляний келих, срібна фібула, срібна
пряжка, залізний ніж (Şovan 2005, p. 115, 116).
8. Міхелешень 410. Трупопокладення орієнтоване на
північний схід. Жінка senilis (60 років). кістяк лежить
на спині, кінцівки витягнуті. Срібна пряжка на кістках
таза; друга і третя, залізні, в скупченні речей біля чере-
па; намисто на шиї. Інвентар: дві посудини, три пряжки,
намисто, роговий гребінь, залізний ніж, залізний пред-
мет неясного призначення (Şovan 2005, p. 123, 124).
9. Рідний Край 3. Трупопокладення орієнтоване на
північ. кістяк лежить на спині, руки на тазі, ноги ви-
тягнуті. Фібули знайдені в мисці і трохи на північ від
неї, рогова підвіска між стегновими кістками. Інвен-
тар: дев’ять посудин, пара латунних фібул, рогова під-
віска, роговий гребінь, прясло, залізний ніж (петрен-
ко 1991, с. 12, 13).
Баран, В. Д. 1981. Черняхiвська культура (за матерiалами
Верхнього Днiстра та Захiдного Бугу). київ: Науко-
ва думка.
Гей, О. а. 1987. погребальный обряд поздних скифов на
Нижнем Днепре. Советская археология, 3, с. 53-67.
Гопкало, О. В. 2016. Социальная стратификация носите-
лей культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш. Крат-
кие сообщения Института археологии, 244, с. 65-82.
Гопкало, О. В. 2019. Костюм населення культури Черняхів–
Синтана-де-Муреш. автореферат дисертації д. i. н.
Іа НаНУ.
Гороховский, Е. л. 1988. Хронология черняховских мо-
гильников лесостепи Украины. В: Баран, В. Д.
(ред.). Труды V Международного конгресса археологов-
славистов, Т. 4, киев: Наукова думка, с. 34-46.
Гороховский, Е. л. 1988 а. Хронология ювелирных изделий
первой половины I тыс. н.э. Лесостепного Поднепровья
и Южного Побужья. Диссертация к. и. н. Институт
археологии аН УССР.
Грачева, Г. Н. 1993. погребальный культ. В: Бром-
лей, Ю. В., Басилов, В.Н., Винкельманн, И. (ред.)
Религиозные верования. Свод этнографических поня-
тий и терминов, 5. Москва: Наука, с. 154-157.
камелина, Г. а., Биркина, Н. а., Мамонова, а. а. 2017.
Текстиль в погребениях черняховской культуры в
собрании Государственного исторического музея.
Археологія і давня історія України, 1 (22), c. 249-257.
кравченко, Н. М., 1987. О методике социологическо-
го анализа погребального обряда черняховской
культуры. В: Генинг, В. Ф. (ред.). Исследования
социально-исторических проблем в археологии. киев:
Наукова думка, с. 209-227.
Магомедов, Б., 2001. Черняховская культура. Проблема
этноса. люблин: Издательство университета Марии
кюри-Склодовской.
Некрасова, а. Н. 2006. памятники черняховской культуры
Днепровского левобережья. В: левада, М. Е., Само-
йленко, л. Г. (ред.). Готы и Рим. киев: ИД «Стилос»,
с. 87-200.
Никитина, Г. Ф. 1985. Систематика погребального обряда
племен черняховской культуры. Москва: Наука.
Никитина, Г. Ф. 1996. Могильники черняховской культуры
в Северной Буковине и Бессарабии. Москва: Наука.
Никитина, Г. Ф. 2008. Черняховская культура Поднестро-
вья (по результатам анализа археологических источ-
ников). Москва: Таус.
Оятева, Е. а. 1971. Ранние находки кожаной обуви на тер-
ритории Западной Европы. Археологический сборник
Государственного Эрмитажа, 13, с. 105-112.
Оятева, Е. а. 1975. Осебергская обувь (опыт историческо-
го исследования). Скандинавский сборник, с. 125-133.
петраускас, О. В. 2002. Типи археологічних трупоспалень
черняхівської культури (територія поширення, етно-
культурні особливості та хронологія). Археологія, 3,
с. 40-65.
петраускас, О. В. 2003. про один із можливих різнови-
дів трупоспалення на могильниках черняхівської
культури. В: Баран, В. Д. (ред.). Старожитності І
тисячоліття нашої ери на території України. київ,
с. 114-121.
петраускас, О. В., 2009. Час появи та деякі особливос-
ті розвитку трупопокладень із західною орієнтаці-
єю в черняхівській культурі (за даними могильників
України). В: Мызгин, к. В. (ред.). Ostrogothica. Харь-
ков: Тимченко а.Н., с. 186-215.
петраускас, О. В. 2014. Разрушенные погребения на мо-
гильниках черняховской культуры поднепровья —
анализ археологической структуры. В: Івакін, Г. Ю.
(ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на
пошану доктора історичних наук, професора Дениса
Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття. київ:
Інститут археології НаН України, c. 125-152.
петренко, Е. Н. 1991. Новые могильники черняховской
культуры в бассейне Северского Донца. Археология
славянского юго-востока. Воронеж: Воронежский
государственный педагогический институт, с. 10-26.
Сымонович, Э. а., кравченко, Н. М. 1983. Погребальные
обряды племен черняховской культуры. Москва: Нау-
ка. археология СССР. Свод археологических источ-
ников, Д1-22.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 238
Alexianu, M., Ellis, L. 1987. Date noi asupra necropolei de tip
Sîntana de Mureş de la Izvoare-Piatra Neamţ. Memoria
antiguitatis 1983—1985, XV—XVII, p. 127-149.
Bierbrauer, V. 1989. Ostgermanische oberschichtgräber der
römischen kaiserzeit und des frühen mittelalters. Archeo-
logia Baltica, VIII (Peregrinatio Gothica. II), S. 38-106.
Ebert, M. 1913. Ausgrabungen bei dem «Gorodok
Nikolajewka», am Dnjepr, Gouv. Cherson. Prahistorische
Zeitschrift, 1—2, S. 80-113.
Gavritukhin, I. 2002. Double-plate fibels of subgroup I. A nyíregyházi
Jósa András Múzeum Évkönyve, XLIV, p. 113-184.
Ioniţa, I. 2017. Un mormânt cu inventor bogat din necropola de la
Miorcani (sec. IV D.HR). Acta Musei Tutovensis, XIII, p. 173-184.
Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV-lea e.n.
in Muntenia. Bucuresti.
Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov-
Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine verglei-
chende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und
ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-
Germanischen Kommission, 84, S. 223-351.
Şovan, O. 2005. Necropola de tip Sântana de Mureş-Černjachov
de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). Târgovişte.
Надійшла 26.03.2021
О. В. Гопкало
Доктор исторических наук, старший научный сотрудник Института археологии НАН Украины,
ORCID 0000-0002-3611-2800, hopkalo@gmail.com
пРИНОШЕНИЯ ОДЕЖДы
В ИНГУМаЦИЯХ кУльТУРы ЧЕРНЯХОВ–СыНТаНа-ДЕ-МУРЕШ
В ряде погребений культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш предметы или комплекты одежды или обувь найдены
отдельно от скелета, рядом с ним или в заполнении могилы.
Согласно классификации погребального инвентаря по его функциональному назначению, одежда принад-
лежит к личным вещам покойника. Одежда никогда не рассматривалась в качестве самостоятельного социологи-
ческого признака, а только вместе с сосудами-«приношениями».
В данной работе выдвинута гипотеза, согласно которой положение дополнительного предмета или комплекта
одежды и/или обуви в погребение является самостоятельным социологическим признаком — признаком погре-
бения высокого социального ранга.
Дополнительный предмет, комплект одежды или обуви встречен в 9 погребениях (их описания даны в при-
ложении). Одежду с фибулой, очевидно, плащ клали в мужские погребения (№№ 3, 7); с двумя фибулами, на-
подобие римской столы, — в могилы женщин разного возраста (№№ 1, 2, 4, 6, 9). Одежду, сумку или пару обуви
положили в изголовье пожилой женщины (№ 8).
перечисленные погребения относятся ко времени не ранее третьей фазы относительной хронологии черня-
ховской культуры, предложенной Е. л. Гороховским, т. е. ко второй трети IV в. и более позднему времени.
Большинство обсуждаемых погребений принадлежало к 3 и 3 «а» археолого-социологическим типам, по
Н. М. кравченко. Исключение составляет погребение Индепенденца 13 2 типа, по Н. М. кравченко.
положение в могилу «запаса» одежды или обуви былo отражением стремления обеспечить покойника
необходимыми вещами — проявлением заботы о покойнике или, наоборот, стремления избавиться от его личных
вещей.
Вопрос об обуви культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш, о представлениях и верованиях, связанных с обу-
вью заслуживает особого внимания.
К л ю ч е в ы е с л о в а: культура Черняхов–Сынтана-де-Муреш, погребальный обряд, дополнительный предмет или
комплект одежды, обувь, мировоззрение.
Oksana V. Hopkalo
D.Sc. in History, Senior Research Fellow, the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine,
ORCID 0000-0002-3611-2800, hopkalo@gmail.com
GARMENTS OffERINGS
IN THE CHERNIAKHIV–SîNTANA-DE-MUREŞ CULTURE INHUMATIONS
In a number of the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture inhumations items or sets of garment or footwear were found
separately from the skeleton, next to it or in the grave filling. According to the classification of grave goods by its functional
purpose, a garment belongs to personal things of the deceased. The garment has never been considered as an independent
sociological feature, but only together with vessels-“offerings”.
In the article, it is hypothesized that placement of additional item or set of garments or footwear in a grave is an
independent sociological feature — a feature of a high social ranked grave.
The additional items or sets of garment or footwear were found in nine graves (their descriptions are given in the
Appendix). The garment with a fibula and probably a cloak were placed in men’s graves (Nos. 3, 7), while clothes with two
fibulae, like a Roman stola — in graves of women of different ages (Nos. 1, 2, 4, 6, 9). Clothes, a bag or a pair of shoes were
placed next to the head of an elderly woman (No. 8).
The listed burials belong to the period not earlier than the third phase of the Cherniakhiv culture relative chronology,
proposed by Ye. L. Horokhovskyi, i.e. to the second third of the 4th century and later.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2021, № 2 39
Most of the discussed graves belong to the 3rd and 3rd«a» archaeological-sociological types after N. M. Kravchenko. The
exception is a grave of Independents No. 13, which belongs to the 2nd type after N. M. Kravchenko.
The placement in the grave of a garment stock or footwear was a reflection of intention to provide the deceased with
necessary things — a manifestation of care for the deceased or conversely of the intention to dispose from his/her personal
things.
The question about the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture footwear, about ideas and beliefs connected with it,
deserves special attention.
K e y w o r d s: Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture, funeral rites, additional item or set of garment, footwear, worldview.
References
Baran, V. D. 1981. Cherniakhivska kultura (za materialamy Verkhnoho Dnistra ta Zakhidnoho Buhu). Kyiv: Naukova dumka.
Gei, O. A. 1987. Pogrebalnyi obriad pozdnikh skifov na Nizhnem Dnepre. Sovetskaia arkheologiia, 3, p. 53-67.
Gopkalo, O. V. 2016. Sotsialnaia stratifikatsiia nositelei kultury Cherniakhov-Syntana-de-Muresh. Kratkie soobshcheniia Instituta
arkheologii, 244, p. 65-82.
Hopkalo, O. V. 2019. Kostium naselennia kultury Cherniakhiv-Syntana-de-Muresh. Avtoreferat dysertatsii d. i. n. IA NANU.
Gorokhovskii, E. L. 1988. Khronologiia cherniakhovskikh mogilnikov Lesostepi Ukrainy. In: Baran, V. D. (ed.). Trudy V
Mezhdunarodnogo kongressa arkheologov-slavistov, T. 4, Kyiv: Naukova dumka, p. 34-46.
Gorokhovskii, E. L. 1988 a. Khronologiia yuvelirnykh izdelii pervoi poloviny I tys. n. e. Lesostepnogo Podneprovia i Yuzhnogo Pobuzhia.
Dissertatsiia k. i. n. Institut arkheologii AN USSR.
Gracheva, G. N. 1993. Pogrebalnyi kult. In: Bromlei, Yu. V., Basilov, V. N., Vinkelmann, I. (ed.) Religioznyie verovaniia. Svod
etnograficheskikh poniatii i terminov, 5. Moskva: Nauka, p. 154-157.
Kamelina, G. A., Birkina, N. A., Mamonova, A. A. 2017. Tekstil v pogrebeniiakh cherniakhovskoi kultury v sobranii
Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeia. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (22), p. 249-257.
Kravchenko, N. M., 1987. O metodike sotsiologicheskogo analiza pogrebalnogo obriada cherniakhovskoi kultury. In: Gening,
V. f. (ed.). Issledovaniia sotsialno-istoricheskikh problem v arkheologii. Kyiv: Naukova dumka, p. 209-227.
Magomedov, B., 2001. Cherniakhovskaia kultura. Problema etnosa. Liublin: Izdatelstvo universiteta Marii Kiuri-Sklodovskoi.
Nekrasova, A. N. 2006. Pamiatniki cherniakhovskoi kultury Dneprovskogo Levoberezhia. In: Levada, M. E., Samoilenko, L. G.
(ed.). Goty i Rim. Kyiv: Stilos, p. 87-200.
Nikitina, G. f. 1985. Sistematika pogrebalnogo obriada plemen cherniakhovskoi kultury. Moskva: Nauka.
Nikitina, G. f. 1996. Mogilniki cherniakhovskoi kultury v Severnoi Bukovine i Bessarabii. Moskva: Nauka.
Nikitina, G. f. 2008. Cherniakhovskaia kultura Podnestrovia (po rezultatam analiza arkheologicheskikh istochnikov). Moskva: Taus.
Oiateva, E. A. 1971. Rannie nakhodki kozhanoi obuvi na territorii Zapadnoi Evropy. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo
Ermitazha, 13, p. 105-112.
Oiateva, E. A. 1975. Osebergskaia obuv (opyt istoricheskogo issledovaniia). Skandinavskii sbornik, p. 125-133.
Petrauskas, O. V. 2002. Typy arkheolohichnykh trupospalen cherniakhivskoi kultury (terytoriia poshyrennia, etnokulturni
osoblyvosti ta khronolohiia). Arheologia, 3, p. 40-65.
Petrauskas, O. V. 2003. Pro odyn iz mozhlyvykh riznovydiv trupospalennia na mohylnykakh cherniakhivskoi kultury. In: Baran,
V. D. (ed.). Starozhytnosti I tysiacholittia nashoi ery na terytorii Ukrainy. Kyiv, p. 114-121.
Petrauskas, O. V., 2009. Chas poiavy ta deiaki osoblyvosti rozvytku trupopokladen iz zakhidnoiu oriientatsiieiu v cherniakhivskii
kulturi (za danymy mohylnykiv Ukrainy). In: Myzgin, K. V. (ed.). Ostrogothica. Kharkiv: Timchenko A.N., p. 186-215.
Petrauskas, O. V. 2014. Razrushennye pogrebeniia na mogilnikakh cherniakhovskoi kultury Podneprovia - analiz arkheologicheskoi
struktury. In: Іvakіn, G. Yu. (ed.). Vіd venedіv do Rusі. Zbіrnyk naukovykh prats na poshanu doktora іstorychnykh nauk,
profesora Denysa Nikodymovicha Kozaka z nagody yogo 70-lіttia. Kyiv: Іnstitut arkheologіi NAN Ukrainy, p. 125-152.
Petrenko, E. N. 1991. Novye mogilniki cherniakhovskoi kultury v basseine Severskogo Dontsa. Arkheologiia slavianskogo yugo-
vostoka. Voronezh: Voronezhskii gosudarstvennyi pedagogicheskii institut, p. 10-26.
Symonovich, E. A., Kravchenko, N. M. 1983. Pogrebalnye obriady plemen cherniakhovskoi kultury. Moskva: Nauka. Arkheologiia
SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D1-22.
Alexianu, M., Ellis, L. 1987. Date noi asupra necropolei de tip Sîntana de Mureş de la Izvoare-Piatra Neamţ. Memoria antiguitatis
1983-1985, XV-XVII, p. 127-149.
Bierbrauer, V. 1989. Ostgermanische oberschichtgräber der römischen kaiserzeit und des frühen mittelalters. Archeologia Baltica,
VIII (Peregrinatio Gothica. II), S. 38-106.
Ebert, M. 1913. Ausgrabungen bei dem «Gorodok Nikolajewka», am Dnjepr, Gouv. Cherson. Prahistorische Zeitschrift, 1-2, S. 80-
113.
Gavritukhin, I. 2002. Double-plate fibels of subgroup I. A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve, XLIV, p. 113-184.
Ioniţa, I. 2017. Un mormânt cu inventor bogat din necropola de la Miorcani (sec. IV D.HR). Acta Musei Tutovensis, XIII, p. 173-184.
Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV-lea e.n. in Muntenia. Bucuresti.
Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov-Kultur von Kosanovo und Gavrilovka - eine vergleichende Studie zu
Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 84,
S. 223-351.
Şovan, O. 2005. Necropola de tip Sântana de Mureş-Černjachov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). Târgovişte.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196019 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:02Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гопкало, О.В. 2023-12-08T19:01:32Z 2023-12-08T19:01:32Z 2021 Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш / О.В. Гопкало // Археологія. — 2021. — №. 2. — С. 33–39. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2021.02.033 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196019 904.24(4-11)“639” У низці інгумацій культури Черняхів–Синтана-деМуреш предмети одягу та взуття (?) знайдені окремо від кістяка, поблизу нього або у заповненні могили. Досі, згідно з класифікацією поховального інвентарю за його функціональним призначенням, до «приношень» — суспільного внеску до похорону — дослідники зараховували лише м’ясну їжу та посуд, одяг вважався таким, що належав до особистих речей померлого. Укладаючи в могилу додатковий предмет або комплект одягу чи взуття, родичі або/та члени общини могли керуватися наміром забезпечити небіжчика необхідними речами або, навпаки, позбутися його особистих речей. В ряде погребений культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш предметы или комплекты одежды или обувь найдены отдельно от скелета, рядом с ним или в заполнении могилы. Согласно классификации погребального инвентаря по его функциональному назначению, одежда принадлежит к личным вещам покойника. Одежда никогда не рассматривалась в качестве самостоятельного социологического признака, а только вместе с сосудами-«приношениями». В данной работе выдвинута гипотеза, согласно которой положение дополнительного предмета или комплекта одежды и/или обуви в погребение является самостоятельным социологическим признаком — признаком погребения высокого социального ранга. Дополнительный предмет, комплект одежды или обуви встречен в 9 погребениях (их описания даны в Приложении). Одежду с фибулой, очевидно, плащ клали в мужские погребения (№№ 3, 7); с двумя фибулами, наподобие римской столы, — в могилы женщин разного возраста (№№ 1, 2, 4, 6, 9). Одежду, сумку или пару обуви положили в изголовье пожилой женщины (№ 8). Перечисленные погребения относятся ко времени не ранее третьей фазы относительной хронологии черняховской культуры, предложенной Е. Л. Гороховским, т. е. ко второй трети IV в. и более позднему времени. Большинство обсуждаемых погребений принадлежало к 3 и 3 «а» археолого-социологическим типам, по Н. М. Кравченко. Исключение составляет погребение Индепенденца 13 2 типа, по Н. М. Кравченко. Положение в могилу «запаса» одежды или обуви былo отражением стремления обеспечить покойника необходимыми вещами — проявлением заботы о покойнике или, наоборот, стремления избавиться от его личных вещей. Вопрос об обуви культуры Черняхов–Сынтана-де-Муреш, о представлениях и верованиях, связанных с обувью заслуживает особого внимания. In a number of the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture inhumations items or sets of garment or footwear were found separately from the skeleton, next to it or in the grave filling. According to the classification of grave goods by its functional purpose, a garment belongs to personal things of the deceased. The garment has never been considered as an independent sociological feature, but only together with vessels-“offerings”. In the article, it is hypothesized that placement of additional item or set of garments or footwear in a grave is an independent sociological feature — a feature of a high social ranked grave. The additional items or sets of garment or footwear were found in nine graves (their descriptions are given in the Appendix). The garment with a fibula and probably a cloak were placed in men’s graves (Nos. 3, 7), while clothes with two fibulae, like a Roman stola — in graves of women of different ages (Nos. 1, 2, 4, 6, 9). Clothes, a bag or a pair of shoes were placed next to the head of an elderly woman (No. 8). The listed burials belong to the period not earlier than the third phase of the Cherniakhiv culture relative chronology, proposed by Ye. L. Horokhovskyi, i.e. to the second third of the 4th century and later. Most of the discussed graves belong to the 3rd and 3rd«a» archaeological-sociological types after N. M. Kravchenko. The exception is a grave of Independents No. 13, which belongs to the 2nd type after N. M. Kravchenko. The placement in the grave of a garment stock or footwear was a reflection of intention to provide the deceased with necessary things — a manifestation of care for the deceased or conversely of the intention to dispose from his/her personal things. The question about the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş culture footwear, about ideas and beliefs connected with it, deserves special attention. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш Приношения одежды в ингумациях культуры Черняхов–СЫнтана-де-Муреш Garments Offerings in the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş Culture inhumations Article published earlier |
| spellingShingle | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш Гопкало, О.В. Статтi |
| title | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш |
| title_alt | Приношения одежды в ингумациях культуры Черняхов–СЫнтана-де-Муреш Garments Offerings in the Cherniakhiv–Sîntana-de-Mureş Culture inhumations |
| title_full | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш |
| title_fullStr | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш |
| title_full_unstemmed | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш |
| title_short | Приношення одягу в iнгумацiях культури Черняхiв–Синтана-де-Муреш |
| title_sort | приношення одягу в iнгумацiях культури черняхiв–синтана-де-муреш |
| topic | Статтi |
| topic_facet | Статтi |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196019 |
| work_keys_str_mv | AT gopkaloov prinošennâodâguvingumaciâhkulʹturičernâhivsintanademureš AT gopkaloov prinošeniâodeždyvingumaciâhkulʹturyčernâhovsyntanademureš AT gopkaloov garmentsofferingsinthecherniakhivsintanademurescultureinhumations |