New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site
In the article the materials of the Novhorod-Siverskyi site research both in the 1930's, and relatively recently, are analyzed. First of all, attention is paid to the faunal collection. The faunal associations from old excavations are coherent, typical of a cold steppe environment from the...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196072 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site / L. Demay, D. V. Stupak // Археологія. — 2021. — №. 4. — С. 5–34. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196072 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Demay, L. Stupak, D.V. 2023-12-09T10:44:58Z 2023-12-09T10:44:58Z 2021 New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site / L. Demay, D. V. Stupak // Археологія. — 2021. — №. 4. — С. 5–34. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.005 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196072 903'12(477.51)“632” In the article the materials of the Novhorod-Siverskyi site research both in the 1930's, and relatively recently, are analyzed. First of all, attention is paid to the faunal collection. The faunal associations from old excavations are coherent, typical of a cold steppe environment from the glacial period, near a riparian forest. However, it seems to result to a mix between natural taphonomic complexes and animal remains associated with human activity. Judging by the flint collection from the old excavations, the site was inhabited by representatives of the Pushkari type. New research yielded two archaeological layers that are very poor in flint artefacts. Concerning fauna, the faunal spectrum is restricted in both layers, with the woolly mammoth, the woolly rhinoceros, the horse and the reindeer in the lower and upper layers. In the upper layer there are also the bison, the fox and the hare. According to taphonomic observations, the bones had remained for a long time at an open air before being buried, in subsurface in a wet environment but few submitted to precipitations in link with permafrost activities. Particularly in the lower layer (2) some remains appear to be in place, while others seem to have been imported by hydraulic phenomena, either from the top of the promontory or from the Desna River. In the upper layer (1), some bones show possible anthropogenic impacts of breakage, linked to marrow recovery. In both layers we have some cranial and postcranial elements, mainly from adults sensu lato which could correspond to human predation. They could correspond to temporary camps of quite small human groups, potentially occupied at the end of the cold season/ beginning of the warm season. Новгород-Сіверську стоянку відкрив і досліджував М. Я. Рудинський у 1933 р. Основні роботи на ній були проведені у 1936—1938 рр. під керівництвом І. Г. Підоплічка. У зв’язку із виявленням нових артефактів у 2011 р. на стоянці було здійснено нові невеликі дослідження. Стаття присвячена аналізу в першу чергу фауністичного комплексу стоянки, а також містить дані типологічного аналізу крем’яної колекції. За колекцією кременю з досліджень 1930-х рр., стоянка була заселена носіями пушкарівського типу. На нашу думку, навряд чи варто говорити про епіграветську домішку. Якщо припускати іншокультурну складову колекції, то, скоріше за все, на її роль може претендувати фрагмент двобічнообробленого знаряддя (рис. 3: 1). Судячи з фауністичних решток розкопок попередніх років, фауністичні комплекси є цілісними, характерними для холодного степового середовища льодовикового періоду біля прибережного лісу. Тим не менше це, здається, є наслідком поєднання решток тварин, похованих природним чином та безпосередньо пов’язаних із людською діяльністю. Під час останніх досліджень стоянки було виявлено два культурні шари з бідним крем’яним інвентарем. В обох шарах з останніх розкопок мало знахідок фауни і фауністичний спектр досить обмежений. Згідно з тафономічними спостереженнями, кістки тривалий час залишалися на відкритому повітрі, перш ніж потрапили у вологий ґрунт, але лише деякі з них мають сліди, пов’язані з дією вічної мерзлоти. Нижній шар (2) дав кістки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня та північного оленя. Деякі кістки, імовірно, лежали in situ, інші, мабуть, були переміщені під дією водних потоків або з вершини мису, або з річки Десни. У верхньому шарі (1) були залишки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня, північного оленя, зубра, лисиці та зайця. Отже, видове різноманіття фауни верхнього шару є більшим, ніж нижнього. Кістки з можливими слідами розбивання можуть бути пов’язані з добуванням кісткового мозку давніми людьми. В обох шарах присутні кістки переважно дорослих особин sensu lato, наявність яких цілком може бути пов’язана з людською діяльністю, зокрема полюванням. Ці шари можуть відповідати тимчасовим таборам досить невеликих людських груп, що могли існувати в кінці холодної/на початку теплої пори року. За результатами останніх досліджень, Новгород-Сіверська стоянка потребує додаткових розкопок у ще придатних для цього частинах. Новгород-Северская стоянка была открыта и исследовалась М. Я. Рудинским в 1933 г. Основные работы на ней были проведены в 1936—1938 гг. под руководством И. Г. Пидопличко. В связи с выявлением новых артефактов в 2011 г. на стоянке были проведены новые небольшие исследования. Статья посвящена анализу в первую очередь фаунистического комплекса стоянки, а также приводятся данные типологического анализа кремневой коллекции. Судя по коллекции кремня из исследований 1930-х гг., стоянка была заселена представителями пушкарёвского типа памятников. По нашему мнению, вряд ли стоит говорить об эпиграветтской примеси. Если допускать инокультурную составляющую коллекции, то, скорее всего, на её роль может претендовать фрагмент двусторонне обработанного орудия (рис. 3: 1). Судя по фаунистическим остаткам из раскопок предыдущих лет, фаунистические комплексы являются целостными, характерными для холодной степной среды ледникового периода около прибрежного леса. Тем не менее это, кажется, является результатом сочетания остатков животных, захороненных естественным образом и непосредственно связанных с человеческой деятельностью. В ходе последних исследований стоянки было обнаружено два культурных слоя с бедным кремневым инвентарем. В обоих слоях мало находок фауны и фаунистический спектр весьма ограничен. Согласно тафономическим наблюдениям, кости долгое время оставались на открытом воздухе, прежде чем попали во влажный грунт, но лишь некоторые из них имеют следы, связанные с действием вечной мерзлоты. Нижний слой (2) дал кости шерстистого мамонта, шерстистого носорога, лошади и северного оленя. Некоторые кости, вероятно, находились in situ, другие вероятно были перемещены действием водных потоков или с вершины мыса, или из реки Десны. В верхнем слое (1) обнаружены кости шерстистого мамонта, шерстистого носорога, лошади, северного оленя, бизона, лисы и зайца. Таким образом, он более разнообразен, чем нижний слой. Кости с возможными следами разбивания могут быть связаны с добычей костного мозга древними людьми. В обоих слоях присутствуют кости преимущественно взрослых особей sensu lato, наличие которых вполне может быть связано с человеческой деятельностью, в частности охотой. Эти слои могут соответствовать временным лагерям достаточно небольших человеческих групп, которые могли существовать в конце холодного/вначале теплого времени года. Судя по результатам последних исследований, Новгород-Северская стоянка требует дополнительных раскопок в еще пригодных для этого участках. uk Інститут археології НАН України Археологія Статтi New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site Нові комплексні дослідження Новгород-Сіверської верхньопалеолітичної стоянки Новые комплексные исследования Новгород-Северской верхнепалеолитической стоянки Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site |
| spellingShingle |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site Demay, L. Stupak, D.V. Статтi |
| title_short |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site |
| title_full |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site |
| title_fullStr |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site |
| title_full_unstemmed |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site |
| title_sort |
new complex investigations of the novhorod-siverskyi upper palaeolithic site |
| author |
Demay, L. Stupak, D.V. |
| author_facet |
Demay, L. Stupak, D.V. |
| topic |
Статтi |
| topic_facet |
Статтi |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Нові комплексні дослідження Новгород-Сіверської верхньопалеолітичної стоянки Новые комплексные исследования Новгород-Северской верхнепалеолитической стоянки |
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196072 |
| citation_txt |
New complex investigations of the Novhorod-Siverskyi Upper Palaeolithic site / L. Demay, D. V. Stupak // Археологія. — 2021. — №. 4. — С. 5–34. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT demayl newcomplexinvestigationsofthenovhorodsiverskyiupperpalaeolithicsite AT stupakdv newcomplexinvestigationsofthenovhorodsiverskyiupperpalaeolithicsite AT demayl novíkompleksnídoslídžennânovgorodsíversʹkoíverhnʹopaleolítičnoístoânki AT stupakdv novíkompleksnídoslídžennânovgorodsíversʹkoíverhnʹopaleolítičnoístoânki AT demayl novyekompleksnyeissledovaniânovgorodseverskoiverhnepaleolitičeskoistoânki AT stupakdv novyekompleksnyeissledovaniânovgorodseverskoiverhnepaleolitičeskoistoânki |
| first_indexed |
2025-12-07T19:27:54Z |
| last_indexed |
2025-12-07T19:27:54Z |
| _version_ |
1850878904604033024 |
| description |
In the article the materials of the Novhorod-Siverskyi
site research both in the 1930's, and relatively recently,
are analyzed. First of all, attention is paid to the faunal
collection. The faunal associations from old excavations
are coherent, typical of a cold steppe environment from the
glacial period, near a riparian forest. However, it seems
to result to a mix between natural taphonomic complexes
and animal remains associated with human activity.
Judging by the flint collection from the old excavations,
the site was inhabited by representatives of the Pushkari
type. New research yielded two archaeological layers
that are very poor in flint artefacts. Concerning fauna,
the faunal spectrum is restricted in both layers, with the
woolly mammoth, the woolly rhinoceros, the horse and the
reindeer in the lower and upper layers. In the upper layer
there are also the bison, the fox and the hare. According
to taphonomic observations, the bones had remained for a
long time at an open air before being buried, in subsurface
in a wet environment but few submitted to precipitations
in link with permafrost activities. Particularly in the
lower layer (2) some remains appear to be in place,
while others seem to have been imported by hydraulic
phenomena, either from the top of the promontory or
from the Desna River. In the upper layer (1), some bones
show possible anthropogenic impacts of breakage, linked
to marrow recovery. In both layers we have some cranial
and postcranial elements, mainly from adults sensu lato
which could correspond to human predation. They could
correspond to temporary camps of quite small human
groups, potentially occupied at the end of the cold season/
beginning of the warm season.
Новгород-Сіверську стоянку відкрив і досліджував М. Я. Рудинський у 1933 р. Основні роботи на ній були проведені у 1936—1938 рр. під керівництвом І. Г. Підоплічка. У зв’язку із виявленням нових артефактів у 2011 р. на
стоянці було здійснено нові невеликі дослідження. Стаття присвячена аналізу в першу чергу фауністичного комплексу стоянки, а також містить дані типологічного аналізу крем’яної колекції. За колекцією кременю з досліджень 1930-х рр., стоянка була заселена носіями пушкарівського типу. На нашу
думку, навряд чи варто говорити про епіграветську домішку. Якщо припускати іншокультурну складову колекції,
то, скоріше за все, на її роль може претендувати фрагмент двобічнообробленого знаряддя (рис. 3: 1).
Судячи з фауністичних решток розкопок попередніх років, фауністичні комплекси є цілісними, характерними для холодного степового середовища льодовикового періоду біля прибережного лісу. Тим не менше це,
здається, є наслідком поєднання решток тварин, похованих природним чином та безпосередньо пов’язаних із
людською діяльністю.
Під час останніх досліджень стоянки було виявлено два культурні шари з бідним крем’яним інвентарем. В обох
шарах з останніх розкопок мало знахідок фауни і фауністичний спектр досить обмежений. Згідно з тафономічними
спостереженнями, кістки тривалий час залишалися на відкритому повітрі, перш ніж потрапили у вологий ґрунт, але
лише деякі з них мають сліди, пов’язані з дією вічної мерзлоти. Нижній шар (2) дав кістки шерстистого мамонта,
шерстистого носорога, коня та північного оленя. Деякі кістки, імовірно, лежали in situ, інші, мабуть, були переміщені під дією водних потоків або з вершини мису, або з річки Десни. У верхньому шарі (1) були залишки шерстистого
мамонта, шерстистого носорога, коня, північного оленя, зубра, лисиці та зайця. Отже, видове різноманіття фауни
верхнього шару є більшим, ніж нижнього. Кістки з можливими слідами розбивання можуть бути пов’язані з добуванням кісткового мозку давніми людьми. В обох шарах присутні кістки переважно дорослих особин sensu lato,
наявність яких цілком може бути пов’язана з людською діяльністю, зокрема полюванням.
Ці шари можуть відповідати тимчасовим таборам досить невеликих людських груп, що могли існувати в кінці
холодної/на початку теплої пори року. За результатами останніх досліджень, Новгород-Сіверська стоянка потребує додаткових розкопок у ще придатних для цього частинах.
Новгород-Северская стоянка была открыта и исследовалась М. Я. Рудинским в 1933 г. Основные работы на ней
были проведены в 1936—1938 гг. под руководством И. Г. Пидопличко. В связи с выявлением новых артефактов в
2011 г. на стоянке были проведены новые небольшие исследования. Статья посвящена анализу в первую очередь
фаунистического комплекса стоянки, а также приводятся данные типологического анализа кремневой коллекции.
Судя по коллекции кремня из исследований 1930-х гг., стоянка была заселена представителями пушкарёвского
типа памятников. По нашему мнению, вряд ли стоит говорить об эпиграветтской примеси. Если допускать инокультурную составляющую коллекции, то, скорее всего, на её роль может претендовать фрагмент двусторонне
обработанного орудия (рис. 3: 1).
Судя по фаунистическим остаткам из раскопок предыдущих лет, фаунистические комплексы являются
целостными, характерными для холодной степной среды ледникового периода около прибрежного леса. Тем не
менее это, кажется, является результатом сочетания остатков животных, захороненных естественным образом и
непосредственно связанных с человеческой деятельностью.
В ходе последних исследований стоянки было обнаружено два культурных слоя с бедным кремневым инвентарем. В обоих слоях мало находок фауны и фаунистический спектр весьма ограничен. Согласно тафономическим наблюдениям, кости долгое время оставались на открытом воздухе, прежде чем попали во влажный грунт, но
лишь некоторые из них имеют следы, связанные с действием вечной мерзлоты. Нижний слой (2) дал кости шерстистого мамонта, шерстистого носорога, лошади и северного оленя. Некоторые кости, вероятно, находились
in situ, другие вероятно были перемещены действием водных потоков или с вершины мыса, или из реки Десны.
В верхнем слое (1) обнаружены кости шерстистого мамонта, шерстистого носорога, лошади, северного оленя,
бизона, лисы и зайца. Таким образом, он более разнообразен, чем нижний слой. Кости с возможными следами
разбивания могут быть связаны с добычей костного мозга древними людьми. В обоих слоях присутствуют кости
преимущественно взрослых особей sensu lato, наличие которых вполне может быть связано с человеческой деятельностью, в частности охотой.
Эти слои могут соответствовать временным лагерям достаточно небольших человеческих групп, которые могли существовать в конце холодного/вначале теплого времени года. Судя по результатам последних исследований, Новгород-Северская стоянка требует дополнительных раскопок в еще пригодных для этого участках.
|