Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект
Стаття присвячена вивченню морфологічних та технологічних особливостей скляних посудин, виявлених під час досліджень археологічного комплексу Війтенки на Сході України. Метою дослідження є порівняльний аналіз прийомів виготовлення та декорування скляного посуду з Війтенків із техніками виробницт...
Saved in:
| Date: | 2022 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2022
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196086 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект / В.І. Щепаченко // Археологія. — 2022. — №. 1. — С. 121–153. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196086 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1960862025-02-09T09:58:41Z Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект Стеклянная посуда позднеримского времени из Войтенков: технологический аспект The Glassware of Late Roman Time from Viitenky: The Technological Aspect Щепаченко, В.І. До iсторiї стародавнього виробництва Стаття присвячена вивченню морфологічних та технологічних особливостей скляних посудин, виявлених під час досліджень археологічного комплексу Війтенки на Сході України. Метою дослідження є порівняльний аналіз прийомів виготовлення та декорування скляного посуду з Війтенків із техніками виробництва й оздоблення посудин, знайдених в ареалі черняхівської культури на території України та продукції майстерень римських провінцій. Статья посвящена изучению технологических особенностей изготовления и декорирования стеклянных сосудов, обнаруженных в ходе исследований археологического комплекса Войтенки на Востоке Украины. Наблюдения за эволюцией форм, декора и отдельных конструктивных элементов римской стеклянной посуды ведуться почти столетие. За это время исследователи неоднократно отмечали их информационный потенциал в хронологических построениях и поисках центров производства отдельных типов. Технико-технологическое направление в исследовании стекла нашло свое место и в изучении черняховских древностей. По нашему мнению, и сегодня в комбинации с традиционными археологическими методами оно остается одним из наиболее перспективных путей решения вопроса происхождения черняховских стеклянных сосудов. Целью нашего исследования является сравнительный анализ технологических особенностей, зафиксированных у стеклянной посуды из Войтенков, сосудов из ареала черняховской культуры на территории Украины и продукции римских провинций. Проведенный анализ материалов позволяет сделать некоторые выводы. Набор технологических приемов, зафиксированный при изучении стеклянной посуды из Войтенков, находит параллели как среди черняховских стеклянных сосудов, так и среди провинциально-римской продукции. Однако некоторые из них асинхронны существующим в провинциях в позднеантичное время. Хотя одни и те же конструктивные и декоративные элементы нередко встречаются и у варварских кубков, и у сосудов провинциально-римского круга, хронология их существования у обеих категорий черняховской стеклянной посуды нередко отличается. Наблюдения за хронологией их существования у черняховских сосудов на территории Украины позволяют предположить определенные изменения в наборе технологических приемов, которые используются для их изготовления и декорирования, появляющиеся не раньше середины IV в. This article is devoted to the study of the technological features of the manufacturing and decoration of glass vessels from archaeological complex of late Roman time – early Great Migrations period at Viitenky in the East of Ukraine. The observations of the evolution of shapes, decor and individual morphological features of Roman glassware has reached almost a century in their development now. During this time, researchers have repeatedly emphasized their information potential in chronological constructions and searches for production centres of certain types. The technical and technological approach in the study of glass found its place in the investigation of Cherniakhiv antiquities. In our opinion, in combination with traditional archaeological methods, it remains one of the most promising ways to resolve the issue of the origin of Cherniakhiv glass vessels, even today. The purpose of our study is a comparative analysis of the technological features of glassware from Viitenky, vessels from the area of the Cherniakhiv culture in Ukraine and items from the Roman provinces. The analysis of the materials allows drawing some conclusions. The set of technological methods registered during the study of glassware from Viitenky finds parallels both among Cherniakhiv glass vessels and among provincial Roman vessels. However, some of them are asynchronous to those existing in the provinces in late Roman and late Antique times. Despite the fact that the same morphological and decorative elements occur both among barbarian cups and among vessels of the Provincial-Roman circle, the chronology of their existence in both categories of Cherniakhiv glassware is often different. Observations of the chronology of their existence among Cherniakhiv vessels on the territory of Ukraine suggest certain changes in the set of technological methods used for their manufacturing and decoration, which appear no earlier than in the middle of the 4th century. 2022 Article Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект / В.І. Щепаченко // Археологія. — 2022. — №. 1. — С. 121–153. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. 0235-3490 DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.121 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196086 904.23(477.54)”653”-033.37 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До iсторiї стародавнього виробництва До iсторiї стародавнього виробництва |
| spellingShingle |
До iсторiї стародавнього виробництва До iсторiї стародавнього виробництва Щепаченко, В.І. Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект Археологія |
| description |
Стаття присвячена вивченню морфологічних та
технологічних особливостей скляних посудин, виявлених під час досліджень археологічного комплексу
Війтенки на Сході України. Метою дослідження є
порівняльний аналіз прийомів виготовлення та декорування скляного посуду з Війтенків із техніками
виробництва й оздоблення посудин, знайдених в ареалі черняхівської культури на території України та
продукції майстерень римських провінцій. |
| format |
Article |
| author |
Щепаченко, В.І. |
| author_facet |
Щепаченко, В.І. |
| author_sort |
Щепаченко, В.І. |
| title |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект |
| title_short |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект |
| title_full |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект |
| title_fullStr |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект |
| title_sort |
скляний посуд пізньо- римського часу з війтенків: технологічний аспект |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
До iсторiї стародавнього виробництва |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196086 |
| citation_txt |
Скляний посуд пізньо- римського часу з Війтенків: технологічний аспект / В.І. Щепаченко // Археологія. — 2022. — №. 1. — С. 121–153. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT ŝepačenkoví sklânijposudpíznʹorimsʹkogočasuzvíjtenkívtehnologíčnijaspekt AT ŝepačenkoví steklânnaâposudapozdnerimskogovremeniizvojtenkovtehnologičeskijaspekt AT ŝepačenkoví theglasswareoflateromantimefromviitenkythetechnologicalaspect |
| first_indexed |
2025-11-25T14:56:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T14:56:10Z |
| _version_ |
1849774653773447168 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 121
До iсторiї
стародавнього виробництва
Стаття присвячена вивченню морфологічних та
технологічних особливостей скляних посудин, вияв-
лених під час досліджень археологічного комплексу
Війтенки на Сході України. Метою дослідження є
порівняльний аналіз прийомів виготовлення та де-
корування скляного посуду з Війтенків із техніками
виробництва й оздоблення посудин, знайдених в аре-
алі черняхівської культури на території України та
продукції майстерень римських провінцій.
К л ю ч о в і с л о в а: скляний посуд, черняхівська
культура, пізньоримський час, доба Великого пере-
селення народів.
Перші спроби реконструкції технологічних при-
йомів виготовлення та декорування скляного по-
суду римського часу на підставі спостережень
над морфологічними змінами окремих конструк-
тивних елементів посудин з’явилися вже в пер-
шій половині минулого століття (Harden 1936). В
умовах роботи з великою кількістю фрагментова-
них артефактів, що походять з античних пам’яток
Середземномор’я, дослідники високо оцінили ін-
формаційний потенціал таких спостережень для
хронологічних побудов (Hayes 1975).
УДК 904.23(477.54)”653”-033.37
https://doi.org/10.15407/arheologia2022.01.121
© В. І. ЩЕПАЧЕНКО* 2022
СКЛЯНИЙ ПОСУД ПІЗНЬО- СКЛЯНИЙ ПОСУД ПІЗНЬО-
РИМСЬКОГО ЧАСУ З ВІЙТЕНКІВ: РИМСЬКОГО ЧАСУ З ВІЙТЕНКІВ:
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ****
Поряд із вивченням хімічного складу дослі-
дження технологічних прийомів виготовлен-
ня та декорування скляних виробів започатку-
вали у вітчизняній науці техніко-технологічно-
го напрям у вивченні скла (огляд історіографії
див.: Чорний 2015, с. 138, 140). Пік його розви-
тку припав на 60―70-ті роки ХХ ст. Цей напрям
розвинувся і у вивченні черняхівського скляно-
го посуду, зокрема у працях Ю. Л. Щапової та
Ю. А. Ліхтер (Щапова 1978, Ліхтер 1998). Згада-
ні дослідники, приділяючи менше уваги хроно-
логічному аспекту вивчення різноманітних тех-
нологічних прийомів виробництва скла й гото-
вих виробів, продемонстрували їх потенціал для
реконструювання організації пізньоантичного 1
скляного ремесла та походження черняхівсько-
го скляного посуду. Останнім часом у цьому на-
прямку активно працює О. С. Румянцева. Її до-
слідження, присвячені вивченню матеріалів із
Комарова, зокрема питанням визначення часу
існування та продукції склообробної майстерні,
дозволили сьогодні значно розвинути наші уяв-
лення про походження черняхівського скла (Ру-
мянцева, Щербаков 2016; Румянцева 2016; 2017;
2020; Rumyantseva, Belikov 2017).
Утім, питання про центри виготовлення й
шляхи надходження скляних посудин до но-
сіїв черняхівської культури поки що залиша-
ється відкритим. Причиною цього, ймовір-
1 Період між другою половиною III ― першою полови-
ною V ст., який охоплює основні етапи існування чер-
няхівської культури, у римських провінціях Нижнього
Дунаю та Балканського півострова позначають як піз-
ньоримський (до другої чверті IV ст.) та пізньоантич-
ний (Cholokova 2015, p. 39-40), або ранньовізантійський
(Stawiarska 2014, p. 9) час; щоправда, у Балканських
провінціях пізньоантичний період розпочинається із
вторгненням готів наприкінці 60-х рр. IV ст. (Weinberg,
Stern 2009, p. 5-6 (34-35)).
* ЩЕПАЧЕНКО Владислав Ігорович ― аспірант кафе-
дри історіографії, джерелознавства та археології іс-
торичного факультету Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна, ORCID 0000-0001-
9137-235X, schepachenko@karazin.ua
** Сердечно дякую своїм науковим керівникам д. і. н., проф.
Михайлові Васильовичу Любичеву та к. і. н., доц. Ва-
лерію Володимировичу Скирді, а також своїм наставни-
кам, колегам та друзям к. і. н., ад’юнкту Інституту історії
Варшавського університету Кирилові Валерійовичу
Мизгіну, к. і. н., старшому науковому співробітнику,
завідувачу відділу археології ранніх слов’ян Інституту
археології НАН України Олегові Валдасовичу Петра-
ускасу та аспіранту Вільного університету Берліна
Себастьянові Носслеру (S. Nößler) за суттєву допомогу
та консультації при підготовці цієї статті.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1122
Рис. 1. Ареал поширення культури Черняхів—Синтана-де-Муреш та географічне положення археологічного ком-
плексу Війтенки
Fig. 1. The Cherniakhiv—Sântana-de-Mureş culture area and the geographical position of the archaeological complex Viitenky
но, є обмеженість скляних артефактів як дже-
рел для реконструкції згаданого процесу (Cool,
Price 1995, p. 224-227). Одним із шляхів, який,
можливо, дозволить наблизитись до його
розв’язання, на нашу думку, є порівняння чер-
няхівських артефактів із матеріалами з різних
провінцій Римської імперії. Критеріями цього
порівняльного аналізу мають стати асортимент
посуду, морфологічні особливості його окре-
мих конструктивних елементів, набір техноло-
гічних прийомів, застосованих для його вироб-
ництва та оздоблення, аналіз орнаментальних
композицій декору, склад сировини й шляхи
її надходження. Метою нашого дослідження є
вивчення одного з перелічених аспектів, а саме
прийомів виготовлення й декорування скляних
посудин, виявлених під час дослідження архео-
логічного комплексу Війтенки 2.
Археологічний комплекс (далі ― АК) Ві-
йтенки (Богодухівський р-н, Харківська обл.)
2 Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подя-
ку д. і. н., проф. М. В. Любичеву, який люб’язно надав
можливість користуватися неопублікованими матеріа-
лами досліджень АК Війтенки.
(рис. 1) розташований на схилах мокрої бал-
ки, на дні якої раніше протікала маленька річка
шостого порядку дніпровської річкової систе-
ми 3 (рис. 2). З 2004 р. його досліджує Германо-
слов’янська археологічна експедиція Хар-
ківського національного університету імені
В. Н. Каразіна (ХНУ ім. В. Н. Каразіна) під ке-
рівництвом М. В. Любичева. АК Войтенки охо-
плює синхронні поселення та могильник чер-
няхівської культури. Найбільш ранні матеріали
(ступені C1b, С2, т. зв. горизонт Боромля) вияв-
лені тут на ділянках А та Г поселення. Осно-
вна частина комплексу датується у межах сту-
пенів С3―D1 і належить до горизонту «класич-
ної» черняхівської культури. (Любичев 2019a,
с. 51, 61-63).
Скляний посуд АК Війтенки вже неодно-
разово ставав предметом вивчення: опубліко-
вано низку цілих форм, що походять із похо-
вань (Шультце, Любичев 2018; Шультце, Лю-
бичев, Гелла 2019; Любичев 2019a); частина
3 Безіменний струмок—Мокрий Мерчик—Мерчик—
Мерла—Ворскла—Дніпро.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 123
фрагментованого матеріалу з могильника та
поселення стала об’єктом вивчення хіміч-
ного складу черняхівських скляних посудин
(Румянцева, Любичев, Трифонов 2018). По-
при те, ми вважаємо, що інформаційний по-
тенціал війтенківських виробів цими публі-
каціями не вичерпано.
Аналізований матеріал представлений 168
артефактами 4, що походять із поховань та куль-
тового шару могильника, а також об’єктів і
культурного шару поселення. Серед них вио-
кремлюются т. зв. провінційно-римські форми
посуду та варварські кубки 5.
4 Обсяг матеріалу, накопиченого протягом 2004—2020
рр. дослідження АК Війтенки.
5 Свого часу Ю. Л. Щапова, вивчаючи матеріали дослі-
джень склоробної майстерні в Комарові, уламки скляно-
го посуду, знайдені тут, розділила на дві групи. Перша
об’єднувала тонкостінні (товщиною 0,1―0,2 см) вироби
з оплавленим краєм, декоровані гарячим способом, які,
на думку дослідниці, могли бути виготовлені в Комаро-
ві та мали численні аналогії серед продукції римських
провінцій ІІ―ІІІ ст. Друга група включала товстостін-
ні посудини (товщиною 0,4―1 см) з різними варіанта-
ми шліфованої (холодної) орнаментації, які, на думку
Ю. Л. Щапової, мають окремі аналоги в різних точках
Реконструкція прийомів виготовлення та
декорування виробів ґрунтується на загальних
відомостях про технологію процесу (Price,
Європи та Середземномор’я (Щапова 1978, с. 236-240).
Пізніше І. О. Гавритухін зазначив, що деякі типи по-
судин із шліфованим декором, відомі також і в ареалі
черняхівської культури (Eggers 230, Eggers 237), за ви-
нятком поодиноких знахідок, практично не трапляються
в римських провінціях, і припустив, що останні не мо-
жуть розглядатися у числі предметів римського імпор-
ту (Gavritukhin 2011, p. 42). О. С. Румянцева вже досить
чітко проводить межу між т. зв. варварськими товстос-
тінними кубками, що локалізуються за межами Римської
імперії, та класичними пізньоантичними посудинами,
виготовленими в техніці дуття, типовими для провін-
ційно-римської матеріальної культури. Останні, на її
думку, хоч і вважаються в ареалі черняхівської культу-
ри римським імпортом (Румянцева, Любичев, Трифонов
2018, с. 183), також могли виготовлятися в Комарові
(Rumyantseva, Belikov 2017, Румянцева 2020). З огляду
на сказане, ми не можемо однозначно розглядати скля-
ні посудини, виявлені в ареалі черняхівської культури,
як предмет римського імпорту. Тим не менше ми абсо-
лютно згодні з виділенням у черняхівському комплексі
скляного посуду двох груп виробів: посудин «провінцій-
но-римських» форм, що знаходять численні аналогії се-
ред продукції майстерень римських провінцій, та «вар-
варських» кубків, які, за винятком поодиноких знахідок,
практично не відомі у межах римського лімесу й поши-
рені на території європейського Барбарикуму.
Рис. 2. План археологічного комплексу Війтенки
Fig. 2. The topographical plan of the archaeological complex Viitenky
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1124
Cottam 1998; Lazar 2003; Fünfschilling 2015;
Antonaras 2017), а також доповнюється дани-
ми трасологічного аналізу. Дослідження слідів
різних абразивних інструментів на артефактах
проводилося за допомогою візуального огля-
ду їхньої поверхні та макрозйомки обробле-
них її ділянок, а також із використанням вос-
кових зліпків шліфів. Макрозйомка здійсню-
валася за допомогою цифрового мікроскопа
Levenhuk DTX 50.
Систематизація здійснених спостережень до-
зволяє виокремити сліди операцій, пов’язаних із
формуванням посудини ― обробки вінець і дна та
її декоруванням — накладення скляних елементів
на поверхню гарячого виробу, обкатки, шліфуван-
ня й полірування охолодженої його поверхні.
1
2
3
4
А)
Б)
0 5 cm
0
0
0 0
1 cm
1 cm
1 cm 1 cm
a)
b)
c)
d)
e)
f)
g)
h)
c
c c cad
b b
Рис. 3. Провінційно-римські форми скляного посуду з відбитим краєм вінець із поховань могильника Війтенки (Б) та
прийоми «холодної» обробки краю вінець після відокремлення від склодувної трубки (А).
Б: 1 — Додаток 1, № 15; 2 — Додаток 1, № 14; 3 — Додаток 1, № 22; 4 — Додаток 1, № 43; а — кут та розмір шліфованої
площини, що вкриває край вінець або внутрішню поверхню посудини, оперізуючи її по колу; b — нерівні незаглиблені
шліфовані смуги, зафіксовані на зовнішній поверхні виробу (декоративний елемент); c — рівні незаглиблені шліфовані
смуги, що оперізують зовнішню поверхню посудини (декоративний елемент); d — рівні заглиблені шліфовані смуги, що
оперізують зовнішню поверхню виробу (декоративний елемент); e — поверхня шліфованих фасеток без додаткової обробки
(полірування); f — полірована поверхня шліфованих фасеток; g — поверхня оплавлених скляних виробів; h — бульбашки
повітря у внутрішній структурі скляної маси (а—h — умовні позначення, що використовуються тут і надалі у всіх рисунках)
Fig. 3. The Provincial-Roman glassware with cracked-off rim from Viitenky burial ground (Б) and the ways of “cold” rim
polishing after the vessel was removed from the blowpipe (A).
Б: 1 — Appendix 1, No. 15; 2 — Appendix 1, No. 14; 3 — Appendix 1, No. 22; 4 — Appendix 1, No. 43; a — the angle and the
size of the polished surface of the rim or inner surface of the vessel; b — the uneven shallow abraded bands on the outer surface
of the item (decorative element); c — the straight shallow polished bands encircling the outer surface of the vessel (decorative
element); d — the straight deep wheel-cut bands encircling the outer surface of the vessel (decorative element); e — the surface of
facet made with wheel-cut only; f — the surface of polished facet; g — the surface of glass vessels which were strongly damaged by
fire; h — the air bubbles in the internal structure of the glass (a—h — symbols used here and hereafter in all the figures)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 125
Обробка вінець
Із 168 зразків 19 дають уявлення про спосіб
обробки верхньої частини посудини. Три з них
виявлені на території поселення, 16 ― на тери-
торії могильника. Десять ― походять із закри-
тих комплексів, дев’ять ― із підйомного мате-
ріалу й культурного шару. Вісім екземплярів
належить т. зв. варварським кубкам, 11 ― по-
судинам, що мають аналоги серед провінцій-
но-римських форм. Серед останніх можна ви-
ділити фрагменти посуду з відбитим краєм та
оплавленим.
Вироби з відбитим краєм представлені чо-
тирма зразками (дві археологічно цілі форми та
два уламки вінець скляних посудин) (рис. 3: Б,
1—4). Усі вони належать різним ємностям. Усі
без винятку мають вигнуті 6 вінця та шліфований
край. Два фрагменти, що походять із поховань
6 Термін «вигнутий» (curved) для опису такої форми ві-
нець використовують Х. Кул, Дж. Прайс та І. Лазар
(Cool, Price 1995; Lazar 2003).
115 і 260, швидше за все, належали конічним куб-
кам (Додаток 1, №№ 22, 43; рис. 3: 3—4). Обидва
вони мають дещо скошений назовні край вінець і
необроблені бічні кромки 7. Так само оброблений
відбитий край вінець і в чаші типу Isings 96/AR
60 (Isings 1957; Rütti 1991) із поховання 54 мо-
гильника (Додаток 1, № 14; рис. 4: 2). Виокрем-
люється серед інших скляна чаша типу Isings 96/
AR 60 з накладним декором із крапель кольоро-
вого скла, виявлена в похованні 102 (Додаток 1,
№ 15; рис. 3: Б, 1). Край її вінець горизонтальний,
а їхні бічні кромки заокруглені 8.
7 Для зручності фіксації та опису технологічних опера-
цій, здійснених майстром у процесі обробки обрізаного
краю вінець скляного посуду, ми розділили профіль ві-
нець на одну горизонтальну (верхній край) (рис. 3: А,
а) та дві вертикальні (зовнішня й внутрішня бічні сто-
рони) (рис. 3: А, b) площини. Залежно від кута нахилу
горизонтальної площини, край вінець може бути ско-
шений усередину або назовні (рис. 3: А, d). Кути між
краєм вінець та бічними сторонами позначені нами як
кромки (рис. 3: А, с).
8 За допомогою шліфування.
Рис. 4. Провінційно-римські форми скляного посуду з оплавленим краєм вінець із культового шару (3, 5, 7) та поховань
(1, 2, 6) могильника Війтенки, а також культурного шару (4) поселення Війтенки 1. 1 — Додаток 1, № 30; 2 — Додаток
1, № 17; 3 — Додаток 1, № 7; 4 — Додаток 1, № 10; 5 — Додаток 1, № 41; 6 — Додаток 1, № 13; 7 — Додаток 1, № 28.
Fig. 4. The Provincial-Roman glassware with fire-rounded rim from the cultural layer (3, 5, 7) and burials (1, 2, 6) of the Viitenky
burial ground and the cultural layer (4) of the Viitenky 1 settlement. 1 — Appendix 1, No. 30; 2 — Appendix 1, No. 17; 3 —
Appendix 1, No. 7; 4 — Appendix 1, No. 10; 5 — Appendix 1, No. 41; 6 — Appendix 1, No. 13; 7 — Appendix 1, No. 28.
1
2 3
4
5
6 7
0 5 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1126
Відбитий край є результатом відокремлен-
ня заготовки від склодувної трубки вже піс-
ля її відпалу та охолодження (Price, Cottam
1998, p. 24). Цілком імовірно, що таку вигну-
ту форму край посудини набував ще до відо-
кремлення від склодувної трубки, про що свід-
чать знахідки бракованих виробів із Целе/Celje,
Savinjska regija, Slovenija (Lazar 2008, S. 137-
139, fig. 2—3) та Тріра/Trier, Rheinland-Pfalz,
Deutschland (Goethert-Polaschek 1977, S. 153,
№ 617, Taf. 59).
Два артефакти з вигнутим обрізаним краєм
вінець походять із закритих комплексів (похо-
вання 96 та 102), що дозволяє уточнити їх да-
тування. Зокрема, аналізуючи набір інвентарю
цих поховань, М. В. Любичев датував їх ступе-
нем D1 (Любичев 2019a, с. 98-99).
В ареалі черняхівської культури на схід
від р. Прут посудини з таким способом об-
робки краю широко відомі практично протя-
гом усього її існування. Проте пік їх побуту-
вання припадає на фінальний етап її розвитку
(рис. 5).
Цікаво, що вигнуті вінця з відбитим та
шліфованим краєм зафіксовані також у дея-
ких типів варварських кубків. Зокрема, такий
спосіб обробки вінець мають два уламки й
один фрагментований екземпляр із поховань
у Війтенках (№№ 206, 260 і 117), а також один
уламок верхньої частини посудини з культур-
ного шару поселення. Фрагменти вінець із
поховань 206, 260 та культурного шару посе-
К
іл
ь
к
іс
ть
Датування
відбитий край оплавлений край
С2 С3 С3/D1 D1 D2
0
2
4
6
8
10
12
14
16
Рис. 5. Хронологія поширення різних способів обробки вінець провінційно-римських форм скляного посуду черняхів-
ської культури на території України (чаші та кубки): відбитий край — ступінь С2 (Романківці, похов. 105; Ружичанка,
похов. 11; Чернелів-Руський, похов. 96), С3 (Гаврилівка, похов. 82; Косанове, похов. 21—1961; Чернелів-Руський, по-
хов. 310; Велика Бугаївка, похов. 100*), С3/D1 (Велика Бугаївка, похов. 100*; Журавка Вільшанська, похов. 19; Нагірне 2,
похов. 1; Нагірне 2, похов. 17; Одая, похов. 23; Нагірне 2, похов. 78), D1 (Війтенки, похов. 115; Війтенки, похов. 260;
Війтенки, похов. 96; Гаврилівка, похов. 35; Данилова Балка, похов. 3; Журавка Вільшанська, похов. 14;. Журавка Віль-
шанська, похов. 5; Косанове, похов. 60—1962; Лісові Гринівці, похов. 18; Нагірне 2, похов. 1; Нагірне 2, похов. 7; Ран-
жеве, похов. 18; Червоне, похов. 30; Шишаки, похов. 115; Війтенки, похов. 102), D2 (Війтенки, похов. 102; Шишаки,
похов. 112); оплавлений край — ступінь С2 (Чернелів Руський, похов. 265), С3 (Бережанка, похов. 5; Велика Бугаївка,
похов. 20; Великий Самбір, похов.; Косанове, похов. 17—1961; Косанове, похов. 23—1961; Косанове, похов. 7—1963;
Переяслав-Хмельницкий, похов. 2; Привольне, похов. 10; Романківці, похов. 4 і 24; Рудка, похов.; Черняхів, похов. 88),
С3/D1 (Війтенки, похов. 211 і 101; Нагірне 2, похов. 67)**.
Fig. 5. The chronology of the distribution of different methods of rim processing of the Provincial-Roman glassware in the
Cherniakhiv culture in Ukraine (cups and cups): cracked-off rim — stage C2 (Romankivtsi, gr. 105; Ruzhychanka, gr. 11;
Cherneliv-Ruskyi, gr. 96), C3 (Havrylivka, gr. 82; Kosanove, gr. 21—1961; Cherneliv-Ruskyi, gr. 310; Velyka Buhaivka,
gr. 100), C3/D1 (Velyka Buhaivka, gr. 100*; Zhuravka Vilshanska, gr. 19; Nahirne 2, gr. 1; Nahirne 2, gr. 17; Odaia, gr. 23;
Nahirne 2, gr. 78), D1 (Viitenky, gr. 115; Viitenky, gr. 260; Viitenky, gr. 96; Havrylivka, gr. 35; Danylova Balka, gr. 3; Zhuravka
Vilshanska, gr. 14;. Zhuravka Vilshanska, gr. 5; Kosanove, gr. 60—1962; Lisovi Hrynivtsi, gr. 18; Nahirne 2, gr. 1; Nahirne 2,
gr. 7; Ranzheve, gr. 18; Chervone, gr. 30; Shyshaky, gr. 115; Viitenky, gr. 102), D2 (Viitenky, gr. 102; Shyshaky, gr. 112); fused
rim — stage C2 (Cherneliv Ruskyi, gr. 265), C3 (Berezhanka, gr. 5; Velyka Buhaivka, gr. 20; Velykyi Sambir, gr.; Kosanove,
gr. 17—1961; Kosanove, gr. 23—1961; Kosanove, gr. 7—1963; Pereiaslav-Khmelnytskyi, gr. 2; Pryvolne, gr. 10; Romankivtsi,
gr. 4; Romankivtsi, gr. 24; Rudka, gr.; Cherniakhiv, gr. 88), C3/D1 (Viitenky, gr. 211; Viitenky, gr. 101; Nahirne 2, gr. 67).
* Комплекси або посудини, датування яких виходить за
межі однієї ступені, тут і надалі враховуються у статис-
тичних розрахунках декілька разів, відповідно до їх да-
тування.
** Посилання на джерела інформації про морфологічні та
метричні характеристики посудин, склад комплексів та
їх датування можна знайти у Додатку 2 (тут і надалі)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 127
лення, найімовірніше, належали кубкам типу
Eggers 230 (Eggers 1951, Taf. 16: 230). Два з
них, завтовшки трохи більше 0,1 см, мають
сильно скошений усередину край і необро-
блені бічні кромки (Додаток 1, №№ 29, 42;
рис. 6: 1—2). Третій ― товщиною близько
0,3 см ― сильно скошений усередину край,
необроблену зовнішню та зрізану 9 внутріш-
ню бічні кромки (Додаток 1, № 26; рис. 6: 4).
Так само оброблені вінця в археологічно ці-
лого кубка з поховання 117. Його край дещо
скошений усередину, внутрішня бічна кром-
ка зрізана, а зовнішня ― заокруглена (Дода-
ток 1, № 18; рис. 6: 3).
Один з екземплярів походить із закритого
комплексу, що дає змогу з’ясувати його дату-
вання. Комплекс речей із поховання 117 дозво-
ляє віднести його до фази Е горизонту «кла-
сичної» черняхівської культури, що відповідає
9 За допомогою шліфування.
ступеню D1 (Любичев 2019a, с. 97-98). Фраг-
ментовані зразки посуду можна з певною мі-
рою ймовірності датувати на підставі анало-
гій. Так, О. В. Петраускас вважає, що час най-
більшого поширення кубків типу Eggers 230 у
черняхівській культурі припадає на другу по-
ловину IV ст., що відповідає перехідному пері-
оду між ступенями С3 та D1 (C3/D1) (Петраускас
2016, с. 98) (рис. 7).
Серед столового посуду римських про-Серед столового посуду римських про-
вінцій (перш за все нас цікавлять посудини, вінцій (перш за все нас цікавлять посудини,
призначені для питтяпризначені для пиття 10 10) вироби з вигнути-) вироби з вигнути-
ми вінцями й відбитим краєм широко відо-ми вінцями й відбитим краєм широко відо-
мі з середини I по V ст. (Isings 1957, p. 46-мі з середини I по V ст. (Isings 1957, p. 46-
47, 104, 113-116, 126-131, 134-138; Form 47, 104, 113-116, 126-131, 134-138; Form
10 На думку Е. А. Симоновича, переважання ємностей, призна-
чених для вживання напоїв, є характерною рисою черняхів-
ського набору скляного посуду (Сымонович 1977, c. 178),
тому тут і далі для порівняння використовуються тільки
чаші й кубки. Хоча частина кубків, очевидно, застосовувала-
ся і як світильники (Петраускас, Шишкин 2013, с. 40-41).
Рис. 6. Способи обробки краю вінець у варварських кубків із культового шару (6) та поховань (1—3) могильника Вій-
тенки, а також культурного шару (4—5) поселення Війтенки 1. 1 — Додаток 1, № 29; 2 — Додаток 1, № 42; 3 — Додаток
1, № 18; 4 — Додаток 1, № 26; 5 — Додаток 1, № 24; 6 — Додаток 1, № 32.
Fig. 6. The methods of rim processing of barbarian cups from the cultural layer (6) and burials (1—3) of the Viitenky burial
ground and the cultural layer (4—5) of the Viitenky 1 settlement. 1 — Appendix 1, No. 29; 2 — Appendix 1, No. 42; 3 —
Appendix 1, No. 18; 4 — Appendix 1, No. 26; 5 — Appendix 1, Nos. 24; 6 — Appendix 1, No. 32.
1
2
3
4
5 6
0 5 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1128
32-33, 96, 106, 108, 109), хоча найбільша їх 32-33, 96, 106, 108, 109), хоча найбільша їх
популярність припадає на пізньоримський популярність припадає на пізньоримський
час (Isings 1957, p. 104, 113-116, 126-131, час (Isings 1957, p. 104, 113-116, 126-131,
134-138; Form 96, 106, 108, 109). Значно-134-138; Form 96, 106, 108, 109). Значно-
го поширення вони набувають у цей пері-го поширення вони набувають у цей пері-
од у Словенії (Lazar 2003, p. 20), а також у од у Словенії (Lazar 2003, p. 20), а також у
римській Паннонії (Dримській Паннонії (Déévai 2016) та Британії vai 2016) та Британії
(Cool 1995). На території Північно-Західної (Cool 1995). На території Північно-Західної
Швейцарії посудини з відбитим краєм іс-Швейцарії посудини з відбитим краєм іс-
нують із другої третини I до середини V ст. нують із другої третини I до середини V ст.
(Fünfschilling 2015, S. 54, Abb. 294). Лише у (Fünfschilling 2015, S. 54, Abb. 294). Лише у
ІІ―ІІІ ст. вони на якийсь час поступаються ІІ―ІІІ ст. вони на якийсь час поступаються
своєю популярністю виробам з оплавленим своєю популярністю виробам з оплавленим
краєм (Fünfschilling 2015, S. 54). Крім того, краєм (Fünfschilling 2015, S. 54). Крім того,
К. Айсінґс зазначає, що в IV ст. відбитий і К. Айсінґс зазначає, що в IV ст. відбитий і
необроблений край домінує серед столового необроблений край домінує серед столового
посуду (Isings 1957, p. 126).посуду (Isings 1957, p. 126).
Вироби з оплавленим краєм 11 представ-
лені сімома зразками. Серед них — одна
11 Термін «оплавлений» (fire-rounded) для опису такої
форми вінець використовують Х. Кул, Дж. Прайс та
І. Лазар (Cool, Price 1995; Lazar 2003).
ціла посудина та шість фрагментів вінець.
Усі вони належать різним виробам. Напів-
сферичну скляну чашу, декоровану наклад-
ною скляною ниткою, що утворює компо-
зицію у вигляді синусоїди, з поховання-ін-
гумації 211 (Додаток 1, № 30; рис. 4: 1), а
також фрагмент верхньої частини посудини
із залишками подібного орнаменту з крема-
ції 110 (Додаток 1, № 17; рис. 4: 2), можна
віднести до виробів типу Вєкліце/Weklice
(Schepachenko 2020). Інші уламки, що по-
ходять із поховань (1 екз.) та культового
шару (5 екз.) могильника, а також культур-
ного шару поселення (1 екз.), імовірно, на-
лежать скляним чашам із діаметром вінець
від 7,5 до 9,5 см (Додаток 1, №№ 10, 13,
28; рис. 4: 4, 6—7). Особливо слід виокре-
мити фрагмент вінець із оплавленим краєм
та шліфованою верхньою площиною (Дода-
ток 1, № 7; рис. 4: 3).
С2 С3 С3/D1 D1 D2
К
іл
ь
к
іс
ть
Датування
посудини типу Eggers 230 товстостінні варварські кубки*
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Рис. 7. Хронологія існування варварських кубків у черняхівській культурі на території України (Б): посудини типу
Еggers 230 — ступінь С3 (Біленьке, похов. 47; Гнатки, похов.; Косанове, похов. 22—1961; Курники, похов. 4; Лісові
Гринівці, похов. 13; Миколаївка-Казацьке, похов. 8), C3/D1 (Курники, похов. 4; Лісові Гринівці, похов. 13; Миколаївка-
Казацьке, похов. 8), D1 (Біленьке, похов. 8; Війтенки, похов. 260; Віла-Ярузька, похов. 3; Жовнино (Біленкові Бурти),
похов. 1—1961; Оселівка, похов. 15; Романівка, похов. 1; Скитка, похов. 12); товстостінні варварські кубки* — ступінь
C3/D1 (Оселивка, похов. 86; Журавка Вільшанська, похов. 60), D1 (Велика Бугаївка, похов. 91; Війтенки, похов. 86/2;
Гаврилівка, похов. 5; Горошевці, похов. 4; Нагірне 2, похов. 18; Ранжеве, похов. 12; Ранжеве, похов. 14; Шишаки, по-
хов. 39), D2 (Шишаки, похов. 39).
Fig. 7. The chronology of the barbarian beakers in the Cherniakhiv culture to the east of the Prut River (Б): glass beakers of
Eggers 230 type — stage C3 (Bilenke, gr. 47; Hnatky, gr.; Kosanove, gr. 22—1961; Kurnyky, gr. 4; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13;
Mykolaivka-Kazatske, gr. 8), C3/D1 (Kurnyky, gr. 4; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13; Mykolaivka-Kazatske, gr. 8), D1 (Bilenke, gr. 8;
Viitenky, gr. 260; Vila-Iaruzka, gr. 3; Zhovnyno (Bilenkovi Burty), gr. 1—1961; Oselivka, gr. 15; Romanivka, gr. 1; Skytka,
gr. 12); thick-walled barbarian beakers* — stage C3/D1 (Oselyvka, gr. 86; Zhuravka Vilshanska, gr. 60), D1 (Velyka Buhaivka,
gr. 91; Viitenky, gr. 86/2; Havrylivka, gr. 5; Horoshevtsi, gr. 4; Nahirne 2, gr. 18; Ranzheve, gr. 12; Ranzheve, gr. 14; Shyshaky,
gr. 39), D2 (Shyshaky, gr. 39).
* Під товстостінними ми розуміємо посудини з товщи-
ною скла у районі вінець більшою за 0,3 см.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 129
Оплавлений край є результатом повторного на-
грівання краю гарячої заготовки, відокремленої від
склодувної трубки за допомогою обрізання. При
нагріванні край посудини потовщувався, набуваю-
чи краплеподібної форми (Price, Cottam 1998, p. 22).
Три екземпляри виробів з оплавленим краєм
походять із закритих комплексів (поховання 101,
110 та 211), що дозволяє з’ясувати їх датування.
Поховання 101 та 211 М. В. Любичев відносить
до фаз С та D горизонту «класичної» черняхів-
ської культури у дніпро-донецькому лісостепу, які
синхронізує зі ступенями С3, C3/D1 та D1 (Люби-
чев 2019a, с. 96). Проте, зважаючи на склад комп-
лексів, можна припустити їх більш вузьке дату-
вання — у межах ступеню С3/D1 (Любичев 2019b,
с. 193, 197-199, рис. 7, 9; Schepachenko 2020).
В ареалі черняхівської культури на схід від
р. Прут скляний посуд із оплавленим краєм
трапляється вже на етапі її формування (сту-
пінь С2), проте представлений він головним
чином кубками: типи Eggers 192, 194 (Eggers
1951, Taf. 14: 192, 194) 12. Чаші з таким спосо-
12 Ще один кубок із оплавленим краєм (Айсінгс 106d), ко-
нічний, походить із поховання 67 могильника Нагірне
2, датованого ступенем С3/D1 (рис. 5).
бом обробки краю вінець набувають найбіль-
шого поширення на ступені С3, хоча окремі їх
екземпляри відомі й трохи пізніше (рис. 5).
Посудини з оплавленим краєм у римських
провінціях особливої популярності набу-
вають між серединою II і серединою III ст.
(Isings 1957, p. 101-103; Form 85; Price, Cottam
1998, p. 22; Lazar 2003, p. 18; Fünfschilling
2015, S. 54)
Вироби із шліфованим/обточеним краєм 13
Шліфований або обточений під різним ку-
том край вінець мають два фрагменти товсто-
стінних варварських кубків із культурно-
го шару могильника та поселення (Додаток 1,
№№ 32, 24; рис. 6: 6, 5). Останній, ймовірно,
належав виробу типу Straume IB3 14 (Straume
1987, Taf. 4: 59, 152). Край вінець цього улам-
ка практично рівний, зовнішня бічна кромка не
оброблена, внутрішня ― сильно заокруглена
за допомогою шліфування (рис. 6: 5). Анало-
гічні знахідки з Північної (Borrby, Sweden) та
Південно-Східної (Tecuci, Rumănien; Miorcani,
13 За допомогою шліфування.
14 Або Варпелєв А/Varpelev A за Г. Рау (Rau 2008, S. 222).
1
2
2a
3
4
5
0 5 cm
Рис. 8. Способи виконання дна у артефактів, знайдених під час досліджень археологічного комплексу Війтенки. 1 — До-
даток 1, № 14; 2 — Додаток 1, № 30; 3 — Додаток 1, № 16; 4 — Додаток 1, № 21; 5 — Додаток 1, № 1
Fig. 8. The methods of the forming of the artefacts base from Viitenky. 1 — Appendix 1, No. 14; 2 — Appendix 1, No. 30; 3 —
Appendix 1, No. 16; 4 — Appendix 1, No. 21; 5 — Appendix 1, No. 1
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1130
Кількість
На кільцевому піддоні
Просте, округле або дещо
сплощене/увігнуте
0 5 10 15 20 25 30 35
Рис. 9. Способи виконання дна у черняхівських посудин на території України: на кільцевому піддоні — Кам’янка Дні-
провська, КШ; Косанове, похов. 17—1961; Косанове, похов. 23—1961; Переяслав-Хмельницкий, похов. 2; Привольне,
похов. 10; Романківці, похов. 56; Рудка, пох.; Теремці, жит. 19; Теремці, жит. 3; Черняхів, похов. 88; просте, округле
або дещо сплощене/увігнуте — Романківці, похов. 105; Ружичанка, похов. 11; Чернелів-Руський, похов. 96; Бережан-
ка, похов. 5; Великий Самбір, похов.; Гаврилівка, похов. 82; Косанове, похов. 21—1961; Косанове, похов. 7—1963;
Чернелів-Руський, похов. 310; Велика Бугаївка, похов. 100; Війтенки, похов. 211; Журавка Вільшанська, похов. 19;
Теремці, КШ; Одая, похов. 23; Велика Бугаївка, похов. 93; Війтенки, похов. 96; Гаврилівка, похов. 35; Данилова Балка,
похов. 3; Журавка Вільшанська, похов. 14; Журавка Вільшанська, похов. 5; Косанове, похов. 60—1962; Лісові Гринівці,
похов. 18; Ранжеве, похов. 18; Холмське, похов. 14; Шишаки, похов. 115; Війтенки, похов. 102; Війтенки, похов. 102;
Шишаки, похов. 112; Нагірне 2, похов. 1; Нагірне 2, похов. 17; Нагірне 2, похов. 36; Нагірне 2, похов. 67; Нагірне 2, по-
хов. 78; Нагірне 2, похов. 7.
Fig. 9. The methods of the forming of the artefacts of Cherniakhiv culture area in Ukraine: on a base-ring — Kamianka Dni-
provska, cultural layer; Kosanove, gr. 17—1961; Kosanove, gr. 23—1961; Pereiaslav-Khmelnytskyi, gr. 2; Pryvolne, gr. 10;
Romankivtsi, gr. 56; Rudka, gr.; Teremtsi, object No. 19; Teremtsi, object No. 3; Cherniakhiv, gr. 88; flattened or slightly
concaved base — Romankivtsi, gr. 105; Ruzhychanka, gr. 11; Cherneliv-Ruskyi, gr. 96; Berezhanka, gr. 5; Velykyi Sambir,
gr.; Havrylivka, gr. 82; Kosanove, gr. 21—1961; Kosanove, gr. 7—1963; Cherneliv-Ruskyi, gr. 310; Velyka Buhaivka, gr. 100;
Viitenky, gr. 211; Zhuravka Vilshanska, gr. 19; Teremtsi, cultural layer; Odaia, gr. 23; Velyka Buhaivka, gr. 93; Viitenky, gr. 96;
Havrylivka, gr. 35; Danylova Balka, gr. 3; Zhuravka Vilshanska, gr. 14; Zhuravka Vilshanska, gr. 5; Kosanove, gr. 60—1962;
Lisovi Hrynivtsi, gr. 18; Ranzheve, gr. 18; Kholmske, gr. 14; Shyshaky, gr. 115; Viitenky, gr. 102; Viitenky, gr. 102; Shyshaky,
gr. 112; Nahirne 2, gr. 1; Nahirne 2, gr. 17; Nahirne 2, gr. 36; Nahirne 2, gr. 67; Nahirne 2, gr. 78; Nahirne 2, gr. 7.
Moldova) Європи Г. Рау датує серединою IV ст.
(Rau 2008, S. 226; 230; №№ 8, 35). Ще один
оплавлений уламок, що також належить товсто-
стінній посудині, має сильно скошений всере-
дину край, необроблену зовнішню бічну кром-
ку й заокруглену за допомогою шліфування
внутрішню (рис. 5: А, 6).
Товстостінні кубки з обробленим таким чи-
ном краєм вінець невідомі в датованих закри-
тих комплексах черняхівської культури на те-
риторії України раніше за середину IV ст. При
цьому пік їх поширення припадає на ступінь
D1 (рис. 5: Б). Такий спосіб обробки вінець і
товщина скляних посудин практично не зна-
ходять аналогій серед синхронних виробів у
римських провінціях 15. Проте схожі техноло-
гічні прийоми широко відомі тут у ранньорим-
ський час, наприклад, у ємностей типу Isings 3
(Isings 1957, p. 18-21).
15 Серед поодиноких аналогій можна зазначити форму
Trier 48 (Goethert-Polaschek 1977, Formentafel A: 48).
Обробка дна
Лише п’ять із 168 відібраних зразків дають
уявлення про спосіб обробки дна посудини.
З них два представлені цілими екземплярами
та три — уламками, чотири походять із похо-
вань могильника, один — із заповнення загли-
бленого об’єкта на поселенні. Чотири належать
до провінційно-римських форм, один уламок
належить товстостінній посудині зі шліфова-
ним декором із кола варварських кубків.
Скляні чаші з поховань 96 і 211 мають
округле, дещо увігнуте по центру дно (До-
даток 1, №№ 14, 30; рис. 8: 1—2). Край вінець
останньої оплавлений, а на дні помітний неве-
ликий слід у вигляді кільця, що свідчить про
застосування понтії для утримання заготовки
під час обробки вінець (рис. 8: 2а). Округле
дно має фрагмент конічного кубка з похован-
ня 102 (Додаток 1, № 16; рис. 8: 3). Особли-
вий інтерес становить уламок дна на наклад-
ному кільцевому піддоні з поховання 121 (До-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 131
1
2
3 4
5
6
7
8
9
10
11 12
0 5 cm
Рис. 10. Шліфовані смуги як декоративний елемент у скляних посудин, знайдених на території археологічного комп-
лексу Війтенки. 1 — Додаток 1, № 29; 2 — Додаток 1, № 42; 3 — Додаток 1, № 2; 4 — Додаток 1, № 32; 5 — Додаток 1,
№ 24; 6 — Додаток 1, № 18; 7 — Додаток 1, № 26; 8 — Додаток 1, № 22; 9 — Додаток 1, № 43; 10 — Додаток 1, № 15;
11 — Додаток 1, № 14; 12 — Додаток 1, № 16.
Fig. 10. The polished/abraded bands as a decorative element of glass vessels from Viitenky. 1 — Appendix 1, No. 29; 2 —
Appendix 1, No. 42; 3 — Appendix 1, No. 2; 4 — Appendix 1, No. 32; 5 — Appendix 1, No. 24; 6 — Appendix 1, No. 18; 7 —
Appendix 1, No. 26; 8 — Appendix 1, No. 22; 9 — Appendix 1, No. 43; 10 — Appendix 1, No. 15; 11 — Appendix 1, No. 14;
12 — Appendix 1, No. 16.
даток 1, № 21; рис. 8: 4). Реконструйований
діаметр піддона ― близько 3,5 см, а товщина
нитки, з якої він виготовлений, ― 0,7―0,9 см.
Такий піддон формувався шляхом накладання
скляної нитки на поверхню гарячого виробу
(Price, Cottam 1998, p. 29).
Просте, округле дно, іноді злегка сплощене
або увігнуте, мають переважна більшість скля-
них посудин провінційно-римського вигля-
ду, відомих у черняхівській культурі (рис. 9).
Дещо рідше трапляться на схід від р. Прут
вироби на кільцевому піддоні (рис. 9). Вони
представлені переважно чашами, а пік їх поши-
рення припадає на ступінь С3 (Petrauskas 2017).
Уламок із культурного шару поселення
являє собою фрагмент дна товстостінної по-
судини, декорованої шліфованими фасетка-
ми (Додаток 1, № 1; рис. 8: 5). Одна з фасеток,
овальної форми та досить великих розмірів,
розташована на дні.
Прийоми декорування
Окремі декоративні елементи зафіксовані
у 38 із 168 зразків. Із них 14 виявлено на
поселенні та 24 ― на могильнику. 11 ― нале-
жать провінційно-римським формам, 37 ― вар-
варським кубкам.
Дотримуючись традиційного поділу, за-
лежно від способу нанесення орнаментальної
композиції, серед них можна виділити вироби,
декоровані «холодним» і «гарячим» способами
(Щапова 1978, с. 236; Лихтер 1998, с. 45-46).
Перші представлені 33 екземплярами і містять
такі елементи, як шліфовані смуги (13 зраз.),
шліфовані фасетки (24 зраз.) та шліфовані
рельєфні елементи (1 зраз.) 16.
Шліфовані смуги. Спостереження показу-
ють, що шліфовані смуги в різних варіантах
виконання серед посуду з Війтенків трапля-
ються як у провінційно-римських формах, так
і у варварських кубків. Однакові декоративні
елементи ― рівні нерозривні незаглиблені
смуги шириною 0,1―0,4 см ― поєднують
напівсферичні чаші Isings 96/AR 60 з похо-
вань 96 та 102 (Додаток 1, №№ 14, 15; рис. 7:
А, 11, 10), а також конічні кубки з поховань
102, 115 та 260 (Додаток 1, №№ 16, 22, 43;
рис. 7: А, 12 8—9). Ідеально прямий напрямок
шліфованої композиції дозволяє припустити,
що такі смуги виконані, найімовірніше, за до-
помогою обертання посудини ― «lathe-cutting
decoration» (Whitehouse 2006, p. 50). Особливо
варто відзначити чашу з поховання 96, у якої,
крім вищезазначених декоративних елементів,
зафіксовані також нерівні незаглиблені сму-
ги, виконані, ймовірно, без обертання виробу
(рис. 10: 11).
Останні також відомі серед варварських
кубків. Нерівні незаглиблені смуги прикраша-
ють фрагменти вінець, що належать виробам
типу Eggers 230 із поховань 206 та 260 (До-
даток 1, №№ 29, 42; рис. 10: 1—2). Ще один
уламок посудини з таким декором походить із
культового шару могильника (Додаток 1, № 9)
16 Сумарні загальні показники тут відрізняються від ви-
щезазначених, тому що окремі зразки мають поєднання
двох або більше різних декоративних елементів.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1132
рівні незаглиблені,
виконані із ротацією
заготовки
нерівні незаглиблені,
виконані без ротації
заготовки
рівні заглиблені,
виконані з ротацією
заготовки
Декоративні елементи
Кі
ль
кі
ст
ь
0
2
4
6
8
10
12
14
16
варварські кубки провінційно-римські форми
Рис. 11. Поширення та еволюція декоративних шліфованих смуг у провінційно-римських та варварських форм черня-
хівського посуду на території України. Варварські кубки — нерівні незаглиблені, виконані без ротації заготовки (Бі-
леньке, похов. 47; Гнатки, похов.; Косанове, похов. 22—1961; Лісові Гринівці, похов. 13; Біленьке, похов. 8; Війтен-
ки, похов. 86/2; Віла-Ярузька, похов. 3; Жовнино (Біленкові Бурти), похов. 1—1961; Романівка, похов. 1; Скитка, по-
хов. 12); рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки (Миколаївка-Казацьке, похов. 8; Оселивка, похов. 86; Журавка
Вільшанська, похов. 60; Велика Бугаївка, похов. 91; Гаврилівка, похов. 5; Горошевці, похов. 4; Оселівка, похов. 15; Ран-
жеве, похов. 12; Ранжеве, похов. 14; Шишаки, похов. 39); провінційно-римські форм — рівні незаглиблені, виконані з
ротацією заготовки (Ружичанка, похов. 11; Чернелів-Руський, похов. 96; Гаврилівка, похов. 82; Косанове, похов. 21—
1961; Велика Бугаївка, похов. 100; Війтенки, похов. 115; Війтенки, похов. 260; Війтенки, похов. 96; Журавка Вільшан-
ська, похов. 14; Шишаки, похов. 115; Війтенки, похов. 102; Війтенки, похов. 102; Шишаки, похов. 112; Нагірне 2, по-
хов. 1; Нагірне 2, похов. 7); нерівні незаглиблені, виконані без ротації заготовки (Романківці, похов. 105; Чернелів-Русь-
кий, похов. 310; Війтенки, похов. 96); рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки (Гаврилівка, похов. 35; Данилова
Балка, похов. 3; Лісові Гринівці, похов. 18; Ранжеве, похов. 18; Червоне, похов. 30).
Fig. 11. The distribution and evolution of the polished/abraded bands as a decorative elements among the Provincial-Roman
and barbarian shapes of Cherniakhiv vessels to the еast of the Prut River. The barbarian cups — the uneven shallow abraded
bands, made without vessel rotation (Bilenke, gr. 47; Hnatky, gr.; Kosanove, gr. 22—1961; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13; Bilenke,
gr. 8; Viitenky, gr. 86/2; Vila-Iaruzka, gr. 3; Zhovnyno (Bilenkovi Burty), gr. 1—1961;. Romanivka, gr. 1; Skytka, gr. 12);
the straight deep wheel-cut bands made with vessel rotation (Mykolaivka-Kazatske, gr. 8; Oselyvka, gr. 86; Zhuravka
Vilshanska, gr. 60; Velyka Buhaivka, gr. 91; Havrylivka, gr. 5; Horoshevtsi, gr. 4; Oselivka, gr. 15; Ranzheve, gr. 12; Ranzheve,
gr. 14; Shyshaky, gr. 39); the Provincial-Roman glassware — the straight shallow polished bands made with vessel rotation
(Ruzhychanka, gr. 11; Cherneliv-Ruskyi, gr. 96; Havrylivka, gr. 82; Kosanove, gr. 21—1961; Velyka Buhaivka, gr. 100;
Viitenky, gr. 115; Viitenky, gr. 260; Viitenky, gr. 96; Zhuravka Vilshanska, gr. 14; Shyshaky, gr. 115; Viitenky, gr. 102;
Viitenky, gr. 102; Shyshaky, gr. 112; Nahirne 2, gr. 1; Nahirne 2, gr. 7); the uneven shallow abraded bands, made without
vessel rotation (Romankivtsi, gr. 105; Cherneliv-Ruskyi, gr. 310; Viitenky, gr. 96); the straight deep wheel-cut bands made
with vessel rotation (Havrylivka, gr. 35; Danylova Balka, gr. 3; Lisovi Hrynivtsi, gr. 18; Ranzheve, gr. 18; Chervone, gr. 30).
П’ять зразків товстостінних варварських
кубків декоровані рівними заглибленими не-
розривними шліфованими смугами шириною
0,4―0,8 см. Один з екземплярів, фрагмент вінець,
що походить із культурного шару поселення, на-
лежить посудині типу Straume IB3 (Додаток 1,
№ 24; рис. 10: 5). Ще один уламок вінець, також
виявлений на поселенні, належить кубку типу
Eggers 230 (Додаток 1, № 26; рис. 10: 7). Особли-
во варто виділити ще один фрагмент посудини,
декорований вузькою (ширина 0,1 см) рівною за-
глибленою смугою, знайдений тут (Додаток 1,
№ 2; рис. 10: 3). Незвичні розміри цього декора-
тивного елемента, можливо, свідчать про дещо
інший спосіб його виконання.
Чотири з п’яти вищеописаних зразків ма-
ють рівні незаглиблені шліфовані смуги шири-
ною 0,3―0,7 см дещо нижче за край вінець, з
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 133
C2 C3 C3/D1 D1 D2
Датування
К
іл
ь
к
іс
ть
0
1
2
3
4
5
6
7
8
рівні незаглиблені, виконані з ротацією заготовки
нерівні незаглиблені, виконані без ротації заготовки
рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки
Рис. 12. Поширення та еволюція декоративних шліфованих смуг у варварських формах черняхівського посуду на тери-
торії України. Нерівні незаглиблені, виконані без ротації заготовки — ступінь С3 (Біленьке, похов. 47; Гнатки, по-
хов.; Косанове, похов. 22—1961; Лісові Гринівці, похов. 13), C3/D1 (Лісові Гринівці, похов. 13), D1 (Біленьке, похов. 8;
Війтенки, похов. 86/2; Віла-Ярузька, похов. 3; Жовнино (Біленкові Бурти), похов. 1—1961;. Романівка, похов. 1; Скит-
ка, похов. 12); рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки — ступінь С3 (Миколаївка-Казацьке, похов. 8), C3/D1
(Миколаївка-Казацьке, похов. 8; Оселівка, похов. 86; Журавка Вільшанська, похов. 60), D1 (Велика Бугаївка, похов. 91;
Гаврилівка, похов. 5; Горошевці, похов. 4; Оселівка, похов. 15; Ранжеве, похов. 12; Ранжеве, похов. 14; Шишаки, по-
хов. 39); D2 (Шишаки, похов. 39).
Fig. 12. The distribution and evolution of the polished/abraded bands as a decorative elements among the barbarian shapes of
Cherniakhiv vessels to the еast of the Prut River. The uneven shallow abraded bands, made without vessel rotation — stage
C3 (Bilenke, gr. 47; Hnatky, gr.; Kosanove, gr. 22—1961; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13), C3/D1 (Lisovi Hrynivtsi, gr. 13), D1 (Bilenke,
gr. 8; Viitenky, gr. 86/2; Vila-Iaruzka, gr. 3; Zhovnyno (Bilenkovi Burty), gr. 1—1961;. Romanivka, gr. 1; Skytka, gr. 12); the
straight deep wheel-cut bands made with vessel rotation — stage C3 (Mykolaivka-Kazatske, gr. 8), C3/D1 (Mykolaivka-
Kazatske, gr. 8; Oselyvka, gr. 86; Zhuravka Vilshanska, gr. 60), D1 (Velyka Buhaivka, gr. 91; Havrylivka, gr. 5; Horoshevtsi,
gr. 4; Oselivka, gr. 15; Ranzheve, gr. 12; Ranzheve, gr. 14; Shyshaky, gr. 39); D2 (Shyshaky, gr. 39).
внутрішньої їх сторони (Додаток 1, №№ 18, 26,
24, 32; рис. 6:, 3—6). На нашу думку, місце їх
розташування радше може вказувати на їх тех-
нологічне походження, ніж на естетичне при-
значення.
Шліфовані смуги в різних варіантах вико-
нання трапляються серед провінційно-рим-
ських форм черняхівського посуду на тери-
торії України протягом усього часу існування
культури (рис. 13). При цьому пік їх поширен-
ня припадає на ступінь D1. Подібною є ситу-
ація з варварськими кубками, де шліфовані
смуги як декоративний елемент з’являються
на ступені С3, а найбільшу популярність набу-
вають на ступені D1 (рис. 12). Цікаво, що рівні
заглиблені шліфовані смуги, які бувають як на
перших, так і на останніх, на варварських куб-
ках з’являються раніше (на ступені С3/D1), ніж
на посудинах провінційно-римського кола, де
вони зафіксовані тільки на ступені D1 (рис. 12-
13). Слід також зазначити, що рівні незагли-
блені декоративні елементи, виконані з обер-
танням заготовки, серед черняхівського посу-
ду на території України поки що зафіксовані
лише в провінційно-римських форм (рис. 12).
А нерівні незаглиблені шліфовані смуги більш
характерні для варварських кубків (рис. 12).
Рівні горизонтальні шліфовані смуги широ-
ко відомі серед скляного посуду римських про-
вінцій з I до IV ст. (Isings 1957, p. 27-29, 36-
38, 44-45, 48-49, 104, 113-116, 127-131, 134-135,
Form 12, 18, 21, 29-30, 34, 96, 106b-c, 108; Lazar
2003, p. 60-61; Antonaras 2017, p. 20) У III―
IV ст. 17 вони прикрашають скляні вироби форм
96, 106b—c, 108 за К. Айсінґс (1957, p. 104,
113-116, 127-131, 134-135). У Словенії напри-
кінці ІІІ ― на початку V ст. такі декоративні
елементи відомі у напівсферичних чаш типу
Isings 96, 107b конічних кубків типів Isings
106a, 109c та конічних ламп типу Isings 106d
(Lazar 2003, p. 82-83, fig. 30: 2.6.1; 118-121,
fig. 35: 3.9.1., 3.9.2., 3.10.1., 3.10.2.; 198; fig. 52:
9.1.2). У Фессалоніках вони об’єднують чаші
17 Для порівняння було обрано хронологічний проміжок,
що відповідає часу існування черняхівської культури.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1134
рівні незаглиблені, виконані з ротацією заготовки
нерівні незаглиблені, виконані без ротації заготовки
рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки
Датування
К
іл
ь
к
іс
ть
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
C2 C3 C3/D1 D1 D2
Рис. 13. Поширення та еволюція декоративних шліфованих смуг у провінційно-римських формах черняхівського по-
суду на території України. Рівні незаглиблені, виконані з ротацією заготовки — ступінь С2 (Ружичанка, похов. 11;
Чернелів-Руський, похов. 96), С3 (Гаврилівка, похов. 82; Косанове, похов. 21—1961; Велика Бугаївка, похов. 100), C3/D1
(Велика Бугаївка, похов. 100; Нагірне 2, похов. 1), D1 (Війтенки, похов. 115; Війтенки, похов. 260; Війтенки, похов. 96;
Журавка Вільшанська, похов. 14; Шишаки, похов. 115; Війтенки, похов. 102; Війтенки, похов. 102; Нагірне 2, похов. 7),
D2 (Війтенки, похов. 102; Війтенки, похов. 102; Нагірне 2, похов. 1; Шишаки, похов. 112); нерівні незаглиблені, ви-
конані без ротації заготовки — ступінь С2 (Романківці, похов. 105), С3 (Чернелів-Руський, похов. 310), D1 (Війтенки,
похов. 96); рівні заглиблені, виконані з ротацією заготовки — ступінь D1 (Гаврилівка, похов. 35; Данилова Балка, по-
хов. 3; Лісові Гринівці, похов. 18; Ранжеве, похов. 18; Червоне, похов. 30)
Fig. 13. The distribution and evolution of the polished/abraded bands as a decorative elements among the Provincial-Roman shapes
of Cherniakhiv vessels to the еast of the Prut River. The straight shallow polished bands made with vessel rotation — stage C2
(Ruzhychanka, gr. 11; Cherneliv-Ruskyi, gr. 96), C3 (Havrylivka, gr. 82; Kosanove, gr. 21—1961; Velyka Buhaivka, gr. 100), C3/
D1(Velyka Buhaivka, gr. 100; Nahirne 2, gr. 1), D1 (Viitenky, gr. 115; Viitenky, gr. 260; Viitenky, gr. 96; Zhuravka Vilshanska,
gr. 14; Shyshaky, gr. 115; Viitenky, gr. 102; Viitenky, gr. 102; Nahirne 2, gr. 7), D2 (Viitenky, gr. 102; Viitenky, gr. 102; Nahirne 2,
gr. 1; Shyshaky, gr. 112); the uneven shallow abraded bands, made without vessel rotation — stage C2 (Romankivtsi, gr. 105),
C3 (Cherneliv-Ruskyi, gr. 310), D1 (Viitenky, gr. 96); the straight deep wheel-cut bands made with vessel rotation — stage D1
(Havrylivka, gr. 35; Danylova Balka, gr. 3; Lisovi Hrynivtsi, gr. 18; Ranzheve, gr. 18; Chervone, gr. 30).
типу Isings 96 та кубки Isings 106a—c, датовані
III―IV та IV ― початком V ст. (Antonaras 2017,
p. 60-61, 77-78). Посудини цих типів у пізньо-
римський час шліфовані смуги прикрашають
у римській Панонії (Devai 2016, p. 260, 263,
Form P 6, P 9-10) та Британії (Cool 1995, p. 12-
13, fig. 2: 1-2, 3: 6, 5: 1-2). На території Північ-
но-Західної Швейцарії ці декоративні елементи
трапляються у ІІ та ІV ст. (Fünfschilling 2015,
S. 84). Шліфовані смуги в пізньоримський час
рідко виступають окремою окрасою скляних
виробів, частіше утворюючи комбінації з ін-
шими декоративними елементами ― шліфо-
ваними фасетками або накладними краплями
(Antonaras 2017, p. 61).
Шліфовані фасетки у Війтенках поки що
відзначені лише в екземплярів, що належать
до варварських кубків. Залежно від компози-
ції орнаменту зразки умовно можна поділи-
ти на декоровані шліфами, розташованими на
певній відстані, та фасетками, що наклада-
ються одна на одну, утворюючи т. зв. «стіль-
никовий» орнамент. До перших належать 18
зразків (Додаток 1, №№ 29, 38—39, 24, 26, 3,
33, 11, 25, 6, 5, 2, 8, 12, 27, 35, 36, 18; рис. 8:
А; 9: А). 15 із них мають поліровану поверх-
ню шліфів (Додаток 1, №№ 24, 26, 3, 33, 11,
25, 6, 5, 2, 8, 12, 27, 35, 36, 18; рис. 14; 15). До
цієї групи можна віднести фрагменти з куль-
турного шару поселення та могильника, що
належать кубкам типу Straume IB3 та Eggers
230 (Додаток 1, №№ 24, 26; рис. 15: 1—2).
Фасетки ще трьох уламків виконані без по-
дальшого полірування (Додаток 1, №№ 29,
38—39; рис. 14: Б, А). Один із них, що по-
ходить із поховання 206, належить посудині
типу Eggers 230 (Додаток 1, № 29; рис. 14: А,
1). Крім того, ці три зразки об’єднують чис-
ленні паралельні подряпини за межами шлі-
фів, які, ймовірно, залишилися від необереж-
ного використання абразивного інструменту
(рис. 14: А, а). П’ять екземплярів прикраше-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 135
Рис. 14. Шліфовані фасетки без подальшого полірування як декоративний елемент у скляних посудин, знайдених на те-
риторії археологічного комплексу Війтенки (А), їхні морфологічні особливості (а) та поширення серед місцевих арте-
фактів у порівнянні з полірованими шліфами (Б).
А: 1 — Додаток 1, № 29; 2 — Додаток 1, № 39; 3 — Додаток 1, № 38
Fig. 14. The unpolished cut facets as a decorative element of glass vessels from Viitenky (A), their morphological features (a)
and distribution among local artefacts in comparison with polished ones (Б).
А: 1 — Appendix 1, No. 29; 2 — Appendix 1, No. 39; 3 — Appendix 1, No. 38
1
2
3
0 5 cm
A)
Б)Додаткова обробка поверхні шліфів
неполіровані поліровані
Кі
ль
кі
ст
ь
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
a)
a)
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1136
Рис. 15. Поліровані шліфовані фасетки як декоративний елемент у скляних посудин, знайдених на території археологіч-
ного комплексу Війтенки. 1 — Додаток 1, № 24; 2 — Додаток 1, № 24; 3 — Додаток 1, № 3; 4 — Додаток 1, № 33; 5 —
Додаток 1, № 11; 6 — Додаток 1, № 25; 7 — Додаток 1, № 6; 8 — Додаток 1, № 5; 9 — Додаток 1, № 2; 10 — Додаток 1,
№ 8; 11 — Додаток 1, № 12; 12 — Додаток 1, № 27; 13 — Додаток 1, № 35; 14 — Додаток 1, № 36
Fig. 15. The polished cut facets as a decorative element of glass vessels from Viitenky. 1 — Appendix 1, No. 24; 2 — Appendix
1, No. 26; 3 — Appendix 1, No. 3; 4 — Appendix 1, No. 33; 5 — Appendix 1, No. 11; 6 — Appendix 1, No. 25; 7 — Appendix
1, No. 6; 8 — Appendix 1, No. 5; 9 — Appendix 1, No. 2; 10 — Appendix 1, No. 8; 11 — Appendix 1, No. 12; 12 — Appendix
1, No. 27; 13 — Appendix 1, No. 35; 14 — Appendix 1, No. 36
1
2
3 4
5
6
7
8
9
10
11
12
13 14
0 5 cm
Особливий інтерес становить фрагмент, де-
корований заглибленням, виконаним не за до-
помогою шліфувального кола, а з використан-
ням іншого, можливо, ручного інструменту
(Додаток 1, № 40; рис. 17: 7). Сліди, залише-
ні цим абразивом, перпендикулярно спрямова-
ні відносно довгої осі фасетки й не завжди па-
ралельні одне одному (рис. 17: а).
Цікаві спостереження дозволяє зробити
спроба реконструкції діаметра абразивного ін-
струменту (шліфувального кола) 18. Так, серед
аналізованого матеріалу зафіксовані фасетки з
реконструйованим діаметром 2―3 см (1 екз.),
9―10 см (1 екз.), 21―24 см (2 екз.), 11―12 см
(3 екз.), 18 см (3 екз.) (рис. 16). Шліфи з од-
наковими параметрами тарпляються як у ком-
позиції одного виробу (Додаток 1, №№ 18, 35;
рис. 15: 13; 17: 1), так і в різних артефактів (До-
18 Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку
к. і. н. О. В. Петраускасу, який підказав ідею проведен-
ня таких спостережень.
30%
20% 10%
10%
30%
2-3 cm 9-10 cm 11-12 cm 18 cm 21-24 cm
Рис. 16. Реконструйовані діаметри абразивних інструмен-
тів, використаних давніми майстрами для декорування
виробів, виявлених на території археологічного комплек-
су Війтенки.
Fig. 16.The reconstructed diameters of abrasive tools used by
ancient masters to decorate the items from Viitenky.
ні «стільниковим» орнаментом (Додаток 1,
№№ 18, 4, 1, 37, 19; рис. 17: 1—5). Усі вони
мають поліровані шліфи.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 137
Рис. 17. Скляний посуд, прикрашений «стільниковим» орнаментом (1—5), та унікальні форми фасетованого декору (6—
7) серед матеріалів досліджень археологічного комплексу Війтенки. 1 — Додаток 1, № 18; 2 — Додаток 1, № 4; 3 — До-
даток 1, № 1; 4 — Додаток 1, № 37; 5 — Додаток 1, № 19; 6 — Додаток 1, № 31; 7 — Додаток 1, № 40.
Fig. 17. The glassware decorated with ‘honeycomb’ pattern (A: 1—5) and unique shapes of the facetted decoration (A: 6—7)
from Viitenky. 1 — Appendix 1, No. 18; 2 — Appendix 1, No. 4; 3 — Appendix 1, No. 1; 4 — Appendix 1, No. 37; 5 —
Appendix 1, No. 19; 6 — Appendix 1, No. 31; 7 — Appendix 1, No. 40.
1
2
3
4
5
6
7
0 5 cm
0 0.5 cm
a)
a)
даток 1, №№ 11—12; 29, 5, 1; 18, 4, 36; рис. 15:
5, 11; рис. 14: А, 1; 9: А, 8; 17: 3; рис. 17: 1—2;
15: 14). Та однак уламки з поховання 206 і куль-
турного шару поселення (Додаток 1, №№ 29,
35; рис. 14: А, 1; 15: 13), що належать одному
типу посудин (Eggers 230), мають різні рекон-
струйовані діаметри абразивних інструментів.
У черняхівській культурі на схід від Прута
шліфовані фасетки відомі як на варварських куб-
ках, так і на провінційно-римських формах. При-
чому варто зазначити, що серед останніх їхня по-
пулярність значно знижується до фіналу культу-
ри, тоді як у перших ― зростає (рис. 19). Крім
того, у варварських кубків із другої половини
IV ст. відбуваються зміни і в композиції фасето-
ваного декору. Тісно розташовані в рядах фасет-
ки з’являються у черняхівських виробів на сту-
пені С3/D1, а шліфи, що перекривають один од-
ного, утворюючи «стільниковий» орнамент, ― на
ступені D1 (рис. 10: Б) (Gavritukhin 2017, p. 83-91).
У римських провінціях фасетований декор
широко використовується для прикрашення
посуду, виготовленого з безбарвного прозоро-
го скла з I по III ст. (Lazar 2003, p. 61; Antonaras
2017, p. 19-20; Fünfschilling 2015, S. 87). Спочат-
ку він з’являється у литих виробів та високих ви-
дутих кубків (Isings 1957, p. 21-22, 37-38, Form
4, 21), а в II—III ст. набуває поширення в напів-
сферичних чаш (Isings 96b) (Isings 1957, p. 113-
116; Lazar 2003, p. 61; Antonaras 2017, p. 19-20).
Особливу увагу звертаємо на фрагмент по-
судини, декорований шліфованими рельєф-
ними елементами, а саме шліфованими ме-
дальйонами (Додаток 1, № 31; рис. 17: 6). Такі
декоративні елементи широко відомі в рим-
ських провінціях (Clairmont 1963, p. 70-72, type
«e»; Barkoczi 1988, S. 64, Form 25a, Taf. IV: 39,
S. 104, Form 74, Taf. XV: 165; Stawiarska 2014,
p. 88, fig. 34: X; Rütti 1991, S. 69, Taf. 60: 1340,
Taf. 61: 1346). Трапляються вони серед скляних
посудин у Європейському Барбарикумі (Eggers
1951, Taf. 15: 222; Gavritukhin 2017, fig. 7). У
черняхівській культурі відомі поодинокі улам-
ки виробів із декором, виконаним схожим спо-
собом (Петраускас, Пастернак 2003, с. 69;
Gavritukhin 2017, p. 91-93).
Зовнішня поверхня уламка з Війтенків по-
вністю оброблена за допомогою шліфування.
У композиції комбінуються поглиблені шлі-
фовані смуги та фасетки. Округлий шліф, що
покриває поверхню рельєфного медальйону,
полірований.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1138
розміщені
на відстані
розміщені
тісно
перекривають
одна одну
К
іл
ь
к
іс
ть
Датування
C3 C3/D1 D1 D2C2
0
1
2
3
4
5
6
7
К
іл
ь
к
іс
ть
Датування
C2 C3 C3/D1 D1 D2
провінційно-
римські форми варварські кубки
0
2
4
6
8
10
12
14
16
Рис. 18. Еволюція орнаментальної композиції фасетова-
ного декору у варварських кубків черняхівського посуду
на території України. Фасетки, розміщені на відстані, —
ступінь С3 (Біленьке, похов. 47; Гнатки, похов.; Косанове,
похов. 22—1961; Курники, похов. 4;. Лісові Гринівці, по-
хов. 13; Миколаївка-Казацьке, похов. 8 (Н)), C3/D1 (Кур-
ники, похов. 4; Лісові Гринівці, похов. 13; Миколаївка-
Казацьке, похов. 8 (Н)), D1 (Біленьке, похов. 8;
Віла-Ярузька, похов. 3; Жовнино (Біленкові Бурти), по-
хов. 1—1961; Оселівка, похов. 15; Романівка, похов. 1;
Скитка, похов. 12); розміщені тісно або впритул одна
до одної — ступінь C3/D1 (Оселівка, похов. 86; Журавка
Вільшанська, похов. 60), D1 (Велика Бугаївка, похов. 91;
Війтенки, похов. 86/2; Шишаки, похов. 39), D2 (Шиша-
ки, похов. 39); перекривають одна одну — ступінь D1
(Гаврилівка, похов. 5; Горошевці, похов. 4; Нагірне 2, по-
хов. 18; Ранжеве, похов. 12; Ранжеве, похов. 14).
Fig. 18. The evolution of the ornamental composition of the
facetted barbarian cups of Cherniakhiv glassware in Ukraine.
The facets, placed at a distance — stage C3 (Bilenke, gr. 47;
Hnatky, gr.; Kosanove, gr. 22—1961; Kurnyky, gr. 4;. Lisovi
Hrynivtsi, gr. 13; Mykolaivka-Kazatske, gr. 8 (N)), C3/
D1 (Kurnyky, gr. 4; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13; Mykolaivka-
Kazatske, gr. 8 (N)), D1 (Bilenke, gr. 8; Vila-Iaruzka, gr. 3;
Zhovnyno (Bilenkovi Burty), gr. 1—1961; Oselivka, gr. 15;
Romanivka, gr. 1; Skytka, gr. 12); the facets, placed close
to each other — stage C3/D1 (Oselivka, gr. 86; Zhuravka
Vilshanska, gr. 60), D1 (Velyka Buhaivka, gr. 91; Viitenky,
gr. 86/2; Shyshaky, gr. 39), D2 (Shyshaky, gr. 39); the facets
overlaped by each other — stage D1 (Havrylivka, gr. 5;
Horoshevtsi, gr. 4; Nahirne 2, gr. 18; Ranzheve, gr. 12;
Ranzheve, gr. 14).
Рис. 19. Хронологія поширення шліфованих фасеток
у провінційно-римських та варварських форм черня-
хівського посуду на території України. Провінційно-
римські форми — ступінь С2 (Романківці, похов. 105;
Чернелів-Руський, похов. 96), С3 (Гаврилівка, по-
хов. 82; Косанове, похов. 21—1961; Чернелів-Руський,
похов. 310; Велика Бугаївка, похов. 100), C3/D1 (Вели-
ка Бугаївка, похов. 100); варварські кубки — ступінь
С3 (Біленьке, похов. 47; Гнатки, похов.; Косанове, по-
хов. 22—1961; Курники, похов. 4; Лісові Гринівці, по-
хов. 13; Миколаївка-Казацьке, похов. 8 (Н)), C3/D1 (Кур-
ники, похов. 4; Лісові Гринівці, похов. 13; Миколаївка-
Казацьке, похов. 8 (Н); Оселивка, похов. 86; Журавка
Вільшанська, похов. 60), D1 (Біленьке, похов. 8; Велика
Бугаївка, похов. 91; Війтенки, похов. 86/2; Віла-Ярузька,
похов. 3; Гаврилівка, похов. 5; Горошевці, похов. 4; Жов-
нино (Біленкові Бурти), похов. 1—1961; Нагірне 2, по-
хов. 18; Оселівка, похов. 15; Ранжеве, похов. 12; Ранжеве,
похов. 14; Романівка, похов. 1; Скитка, похов. 12; Шиша-
ки, похов. 39), D2 (Шишаки, похов. 39).
Fig. 19. The chronology of the distribution of the facetted
decoration among the Provincial-Roman and barbarian
shapes of Cherniakhiv glassware in Ukraine. The Provincial-
Roman glassware — stage C2 (Romankivtsi, gr. 105;
Cherneliv-Ruskyi, gr. 96), C3 (Havrylivka, gr. 82; Kosanove,
gr. 21—1961; Cherneliv-Ruskyi, gr. 310; Velyka Buhaivka,
gr. 100), C3/D1 (Velyka Buhaivka, gr. 100); the barbarian
cups — stage C3 (Bilenke, gr. 47; Hnatky, gr.; Kosanove,
gr. 22—1961; Kurnyky, gr. 4; Lisovi Hrynivtsi, gr. 13;
Mykolaivka-Kazatske, gr. 8 (N)), C3/D1 (Kurnyky, gr. 4;
Lisovi Hrynivtsi, gr. 13; Mykolaivka-Kazatske, gr. 8 (N);
Oselyvka, gr. 86; Zhuravka Vilshanska, gr. 60), D1 (Bilenke,
gr. 8; Velyka Buhaivka, gr. 91; Viitenky, gr. 86/2; Vila-
Iaruzka, gr. 3; Havrylivka, gr. 5; Horoshevtsi, gr. 4; Zhovnyno
(Bilenkovi Burty), gr. 1—1961; Nahirne 2, gr. 18; Oselivka,
gr. 15; Ranzheve, gr. 12; Ranzheve, gr. 14; Romanivka, gr. 1;
Skytka, gr. 12; Shyshaky, gr. 39), D2 (Shyshaky, gr. 39)
Сім із 40 зразків декоровані «гарячим»
способом. Серед них п’ять прикрашені на-
кладними скляними нитками та два ―
накладними краплями кольорового скла.
Чотири з п’яти екземплярів першої групи
виробів орнаментовані нитками того самого
кольору, що й основа (Додаток 1, №№ 30, 23,
41, 17; рис. 20: 1—4). Два зразки з поховань
110 і 211 належать посудинам типу Векліце/
Weklice (Додаток 1, №№ 17, 30; рис. 20: 1,
4). Придонна частина чаші з поховання 211,
ймовірно, була піддана обкатці (marvering).
Накладні нитки тут мають невелику рельєф-
ність із внутрішньої сторони, якої прак-
тично не спостерігається зовні (рис. 20: 1)
(аналогії див.: Fünfschilling 2015, S. 77-78,
Abb. 73). Особливо варто відзначити фраг-
мент посудини з культового шару могиль-
ника, виготовлений із синього напівпрозо-
рого скла (Додаток 1, № 23; рис. 20: 2). Ще
один зразок ― фрагмент горла невеликого
флакона, виконаного з прозорого безбарвно-
го скла, ― декорований накладною ниткою
бірюзового забарвлення (Додаток 1, № 20;
рис. 20: 5).
Друга група включає напівсферичну
чашу типу Isings 96/AR 60 з поховання 102
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 139
Рис. 20. Скляний посуд, декорований «гарячим» способом, знайдений на території археологічного комплексу Війтенки.
1 — Додаток 1, № 30; 2 — Додаток 1, № 23; 3 — Додаток 1, № 41; 4 — Додаток 1, № 17; 5 — Додаток 1, № 20; 6 — До-
даток 1, № 15; 7 — Додаток 1, № 34.
Fig. 20. The glassware decorated in a «hot» way from Viitenky. 1 — Appendix 1, No. 30; 2 — Appendix 1, No. 23; 3 —
Appendix 1, No. 41; 4 — Appendix 1, No. 17; 5 — Appendix 1, No. 20; 6 — Appendix 1, No. 15; 7 — Appendix 1, No. 34.
1
2 3
4
5
6
7
0 5 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0
1 cm
0 1 cm
та уламок із культового шару могильника
(Додаток 1, №№ 15, 34; рис. 20: 6—7), при-
крашені накладними краплями кольорово-
го непрозорого скла синього забарвлення.
Декор першої посудини, ймовірно, був під-
даний обкатці після його нанесення на по-
верхню заготовки, про що свідчить незначна
рельєфність орнаменту, яка спостерігаєть-
ся з внутрішньої сторони виробу (рис. 20:
6) (аналогії див.: Fünfschilling 2015, S. 80-
83, Abb. 73). Декор другого уламка має силь-
ну рельєфність із зовнішнього боку та прак-
тично не злився/сплавився (fused) зі стін-
ками посудини (рис. 20: 7). Швидше за все,
він наносився на поверхню готового сфор-
мованого гарячого виробу (аналогії див.:
Fünfschilling 2015, S. 80-83, Abb. 73).
Як показують хронологічні спостереження,
накладні нитки скла одного кольору з основою
найбільшої популярності серед черняхівських
посудин на території України набувають по-
ширення на ступені С3, а скляні кубки з таким
орнаментом із кольорового скла відомі голо-
вним чином на ступені D1 (рис. 21). Крім того,
мабуть, загальновизнано, що скляний посуд,
декорований накладними краплями кольоро-
вого скла (т. зв. Nuppengläser), у черняхівській
культурі з’являється на фінальному етапі його
існування (рис. 21) (Гороховский 1988, c. 45;
Gavritukhin 2017, p. 101, 103).
Посудини з накладним декором із ниток
скла одного кольору з виробом у римських
провінціях трапляються переважно в проміж-
ку ІІ―ІV ст. (Lazar 2003, p. 59; Antonaras 2017,
с. 21). А накладні краплі кольорового скла, пе-
реважно синього чи зеленого, як декоративний
елемент найбільшого поширення тут набули в
пізньоримський та пізньоантичний час (Lazar
2003, p. 58; Antonaras 2017, p. 22; Fünfschilling
2015, S. 80).
Висновки
Проведений аналіз матеріалів дозволяє
зробити певні висновки. Набір технологіч-
них прийомів, зафіксований під час вивчення
скляного посуду з Війтенків, знаходить пара-
лелі як серед черняхівських скляних посудин,
так і серед виробів провінційно-римських
майстерень. Проте деякі з них не є синхрон-
ними наявним у провінціях у пізньоримський
та пізньоантичний час.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1140
накладні нитки скла одного кольору із основою
накладні нитки кольорового скла
накладні краплі кольорового скла
К
іл
ь
к
іс
ть
Датування
C2 C3 C3/D1 D1 D2
0
2
4
6
8
10
12
Рис. 21. Різновиди орнаментальних прийомів та хронологія їх поширення у черняхівського посуду на території України.
Накладні нитки скла одного кольору з основою — ступінь С2 (Ружичанка, похов. 11), С3 (Біла, похов. 3; Велика Бу-
гаївка, похов. 20; Завадівка, похов. 2; Косанове, похов. 17—1961; Косанове, похов. 23—1961; Косанове, похов. 7—1963;
Привольне, похов. 10; Романківці, похов. 24; Романківці, похов. 4; Рудка, пох.; Черняхів, похов. 88), C3/D1 (Війтенки,
похов. 211), D1 (Журавка Вільшанська, похов. 5; Косанове, похов. 60—1962); накладні нитки кольорового скла —
ступінь D1 (Журавка Вільшанська, похов. 5; Косанове, похов. 60—1962); накладні краплі кольорового скла — D1
(Шишаки, похов. 115; Війтенки, похов. 102), D2 (Війтенки, похов. 102; Шишаки, похов. 112).
Fig. 21. The variety of «hot» decoration and the chronology of its distribution among Cherniakhiv glassware in Ukraine. The
applied glass trails (threads) of the same colour as vessel glass — stage C2 (Ruzhychanka, gr. 11), C3 (Bila, gr. 3; Velyka
Buhaivka, gr. 20; Zavadivka, gr. 2; Kosanove, gr. 17—1961; Kosanove, gr. 23—1961; Kosanove, gr. 7—1963; Pryvolne, gr. 10;
Romankivtsi, gr. 24; Romankivtsi, gr. 4; Rudka, gr.; Cherniakhiv, gr. 88), C3/D1 (Viitenky, gr. 211), D1 (Zhuravka Vilshanska,
gr. 5; Kosanove, gr. 60—1962); the applied glass trails (threads) of the coloured glass — stage D1 (Zhuravka Vilshanska,
gr. 5; Kosanove, gr. 60—1962); the applied blobs of coloured glass — D1 (Shyshaky, gr. 115; Viitenky, gr. 102), D2 (Viitenky,
gr. 102; Shyshaky, gr. 112).
Хоч одні й ті самі конструктивні та декоратив-
ні елементи нерідко тарпляються і на варварських
кубках, і на посудинах провінційно-римського кола,
хронологія їх існування в обох категорій черняхів-
ського скляного посуду здебільшого асинхронна
(рис. 7: В-Г; 10: В). Деякі з них, наприклад, оплавле-
ний край вінець та рівні нерозривні шліфовані не-
заглиблені смуги, як серед зразків із Війтенків, так
і серед інших черняхівських аналогій відзначені
лише в провінційно-римських форм посуду.
Спостереження за хронологією існування
окремих конструктивних та декоративних еле-
ментів у черняхівських посудин на території
України дозволяють припустити певні зміни в
наборі технологічних прийомів (поява товстос-
тінних форм, поява заглибленого декору вико-
наного з обертанням посудини), що викорис-
товуються для їх виготовлення та декоруван-
ня, які з’являються не раніше середини IV ст.
(рис. 12-13; 18).
Додаток 1. Каталог інформативних скляних виробів з археологічного комплексу
Війтенки, використаних під час дослідження
1. Скляна посудина (171п/04, поселення,
КШ 1, 0,8 м) ― фрагмент дна, поверхня сильно
пошкоджена іризацією, що вразила внутрішню
структуру скла, колір зелений, прозорий, де-
кор — заглиблені шліфовані поліровані оваль-
ні фасетки (збер. × 6), які перекривають одна
одну, утворюючи «стільниковий» орнамент, що
1 КШ – культурний шар.
оперізує корпус виробу, параметри (см): тов-
щина ― 1,9―2,2 (рис. 14: 5; 17: 3).
2. Скляна посудина (289п/04, поселення, КШ,
0,4) ― фрагмент, поверхня внутрішня пошкодже-
на аналізом, зовнішня ― іризацією, вкрита дріб-
ними вибоїнами, скляна маса містить поодинокі
включення дрібних бульбашок, колір безбарвний,
прозорий, декор — рівна заглиблена шліфова-
на смуга, шириною 0,1 см; заглиблені шліфова-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 141
ні неполіровані овальні фасетки (× 2), параметри
(см): товщина ― > 0,6 (рис. 10: 3; 15: 9).
3. Скляна посудина (36п/04, поселення, КШ,
0,2 м) ― фрагмент, поверхня внутрішня рівна,
гладка, вкрита патиною іризації, зовнішня по-
шкоджена іризацією, вкрита дрібними вибої-
нами, скляна маса містить включення дрібних,
маленьких і великих круглих бульбашок, що
утворюють невеликі скупчення, колір жовто-
зелений, прозорий, декор заглиблені шліфова-
ні поліровані овальні фасетки (× 2), параметри
(см): товщина ― 0,4―0,6 (рис. 15: 3).
4. Скляна посудина (412п/04, поселення, спо-
руда 1, 0,4 м) ― фрагмент придонної частини,
поверхня сильно пошкоджена іризацією, вкрита
щільно розташованими дрібними вибоїнами, ко-
лір світло-зелений, прозорий, декор — три (збер.)
горизонтальні ряди заглиблених шліфованих
овальних фасеток (збер. × 13), що перекривають
одна одну, утворюючи «стільниковий» орнамент,
параметри (см): товщина ― 0,4―0,6 (рис. 17:,
2).
5. Скляна посудина (9п/05, поселення, КШ,
0,4 м) ― фрагмент, поверхня гладка, блиску-
ча, окремі дрібні вибоїни та подряпини на зо-
внішній поверхні, різноспрямовані подряпини
на внутрішній, скляна маса містить включення
дрібних, маленьких та середніх овальних буль-
башок, колір безбарвний, із зеленим відтінком,
прозорий, декор — три (збер.) горизонталь-
них ряди заглиблених шліфованих полірованих
овальних фасеток (збер. × 6), параметри (см):
товщина ― 0,35―0,4 (рис. 15: 8).
6. Скляна посудина (14п/05, поселення,
ПМ 2) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка,
блискуча, скляна маса містить окремі включен-
ня дрібних і маленьких бульбашок, колір без-
барвний, прозорий, декор — заглиблена шліфо-
вана полірована овальна фасетка, параметри
(см): товщина ― 0,2 (рис. 15: 7).
7. Скляна посудина (165м/05, могильник, КШ,
0,8 м) ― фрагмент вінець, поверхня рівна, глад-
ка, блискуча, внутрішня поверхня пошкоджена
аналізом, скляна маса містить окремі включен-
ня дрібних бульбашок, колір безбарвний, про-
зорий, вінця край вінець оплавлений, а його
верхня площадка шліфована, параметри (см):
товщина ― збер. 0,3―0,25 (рис. 4: 3).
8. Скляна посудина (45м/06, могильник, по-
хов. 32, 0,95) ― фрагмент, придонна частина,
поверхня рівна, гладка, блискуча, на зовнішній
2 ПМ – підйомний матеріал.
поверхні спостерігаються дрібні різноспрямо-
вані подряпини, скляна маса містить скупчення
дрібних, маленьких і середніх круглих бульба-
шок, витягнутих в певному напрямку, колір жов-
то-зелений, прозорий, декор — заглиблені шлі-
фовані поліровані овальні фасетки (× 2), пара-
метри (см): товщина ― 0,6―0,7 (рис. 15: 10).
9. Скляна посудина (48м/06, могильник,
ПМ) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка, блис-
куча, скляна маса містить скупчення дрібних,
маленьких та середніх круглих бульбашок, ви-
тягнутих паралельно в певному напрямку, колір
зелений, прозорий, декор — нерівні незагли-
блені шліфовані смуги (× 2), шириною 0,2 см,
параметри (см): товщина ― 0,4.
10. Скляна посудина (10п/07, поселення,
ПМ) ― фрагмент вінець, поверхня рівна, глад-
ка, блискуча, скляна маса містить скупчення
дрібних і маленьких круглих та великих оваль-
них бульбашок прямо під краєм вінець, колір
безбарвний, із зелено-блакитним відтінком,
прозорий, вінця — край їх оплавлений, пара-
метри (см): товщина ― 0,5―0,2 (рис. 4: 4).
11. Скляна посудина (84м/07, могильник,
КШ, 0,87 м) ― фрагмент, поверхня рівна, глад-
ка, блискуча, скляна маса містить скупчення
дрібних бульбашок, витягнуті зверху вниз та
включення поодиноких середніх бульбашок,
колір світло-зелений, прозорий, декор — два
горизонтальні ряди заглиблених шліфованих
полірованих овальних фасеток (збер. × 3), па-
раметри (см): товщина 0,7―1,2 (рис. 15: 5).
12. Скляна посудина (8п/09, поселення,
КШ, 0,44 м) ― фрагмент, поверхня рівна, глад-
ка, блискуча, скляна маса містить окремі вклю-
чення дрібних та маленьких бульбашок, колір
зелений, прозорий, декор — заглиблені шліфо-
вані поліровані овальні фасетки (× 2), параме-
три (см): товщина ― 0,5―0,55 (рис. 15: 11).
13. Скляна посудина (26м/09, могильник,
похов. 101, 1,44 м) ― фрагментована, фрагмен-
ти вінець, поверхня рівна, гладка, блискуча, міс-
цями сильно пошкоджена іризацією, має дрібні
щільно розташовані вибоїни та численні меха-
нічні сколи, пошкоджена аналізом, скляна маса
містить окремі включення дрібних, маленьких
та великих овальних бульбашок, тріщини, ко-
лір фіолетово-червоний, рубіновий, прозорий,
вінця — край їх оплавлений, має різну товщи-
ну, дефекти та нерівності, параметри (см): тов-
щина ― 0,3―0,1 (рис. 4: 6).
14. Скляна посудина (54м/09, могильник,
похов. 96, 1,8―1,86 м) ― фрагментована, на-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1142
півсферична чаша, поверхня рівна, гладка,
блискуча, місцями вкрита безбарвною патиною
іризації, скляна маса містить численні вклю-
чення дрібних, маленьких, середніх та великих
овальних бульбашок, скупчення бульбашок,
витягнуте від вінець до дна зліва направо, ко-
лір безбарвний, із зеленим відтінком, прозорий,
вінця вигнуті, відбиті, їх край нерівний, шліфо-
ваний і дещо скошений назовні, а бічні кром-
ки необроблені, дно округле має увігнутість по
центру, декор — рівна незаглиблена шліфова-
на горизонтальна смуга, шириною 0,1 см, не-
рівні незаглиблені шліфовані вертикальні косі
смуги (× 12), спрямовані зліва направо, шири-
ною 0,01―0,15 см, нерівні незаглиблені шлі-
фовані смуги (× 12), спрямовані справа наліво,
шириною 0,15—0,2 см, параметри (см): висо-
та ― 6,8―7, діаметр вінець ― 7,5, товщина ―
0,2―0,3 (рис. 3: Б, 2; 14: 1; 10: 11).
15. Скляна посудина (86м/09, могильник,
похов. 102, 1,7―1,9 м) ― фрагментована, на-
півсферична чаша, поверхня рівна, гладка, блис-
куча, скляна маса містить численні включення
окремих дрібних, маленьких, середніх круглих
та одиничні великі овальні бульбашки, наклад-
ний декор сильніше насичений бульбашками,
колір безбарвний, із зелено-блакитним відтін-
ком, прозорий і темно-синій, непрозорий, вінця
вигнуті, відбиті, їх край нерівний, шліфований,
а зовнішні та внутрішні бічні кромки заокру-
глені за допомогою шліфування, дно округле,
декор — рівні незаглиблені шліфовані гори-
зонтальні смуги (× 7): перша ― під краєм ві-
нець, шириною 0,4―0,5 см, друга ― на перехо-
ді від вінець до тулуба, шириною 0,12―0,25 см,
3-тя, 4-та, 5-та ― розташовані між вінцями та
першою смугою накладного декору, шириною
0,15―0,2 см, 6-та, 7-ма ― у придонній частині
посудини, шириною 0,2—0,25 см, накладні кра-
плі кольорового скла, розташовані у два ряди,
оперізують корпус виробу (1-й ряд ― збер. 9;
2-й ряд ― збер. 1), мають рельєфність як із зо-
внішнього, так і з внутрішнього боку (товщина
стінки на зламі 0,3 см, а краплі ― 0,15 см), па-
раметри (см): висота ― 8, діаметр вінець ― 12,
товщина ― 0,18―0,3 (рис. 3: Б, 1; 10: 10; 20: 6).
16. Скляна посудина (87м/09, могильник,
похов. 102, 1,84 м) ― фрагмент дна, конічний
кубок, поверхня рівна, гладка, блискуча, скля-
на маса містить поодинокі включення дрібних
бульбашок, колір безбарвний, прозорий, дно
округле, дещо потовщене, декор — рівна неза-
глиблена шліфована горизонтальна смуга ши-
риною 0,1―0,15 см, параметри (см): товщи-
на ― 0,09―0,3 (рис. 14: 3; 10: 12).
17. Скляна посудина (95м/09, могильник,
похов. 110, 0,32 м) ― фрагмент вінець, оплав-
лений, деформований, поверхня складчас-
та, хвиляста, вкрита великою кількістю щіль-
но розташованих дрібних вибоїн, скляна маса
містить окремі включення дрібних бульбашок,
колір безбарвний, із зеленим відтінком, прозо-
рий, вінця — край вінець оплавлений, декор —
накладна нитка скла одного кольору з основою,
що утворює синусоїду, параметри (см): тов-
щина ― 0,25―0,2 (рис. 4: 2; 20: 4).
18. Скляна посудина (13м/10, могильник,
похов. 117, 1,31―1,34 м) ― фрагментована, ци-
ліндричний кубок, поверхня має численні ме-
ханічні пошкодження, сильно ушкоджена іри-
зацією, колір зелений, прозорий, вінця відбиті,
нерівні, край вінець шліфований, зовнішня й
внутрішня бічні його кромки оброблені за допо-
могою шліфування, з внутрішньої сторони тро-
хи нижче краю вінець зафіксована рівна неза-
глиблена шліфована смуга, шириною 0,5 см, дно
округле, декор — рівні заглиблені шліфовані го-
ризонтальні смуги (× 2) під венцями шириною
0,8 і 0,4 см, три горизонтальні ряди заглиблених
шліфованих полірованих овальних фасеток, які
перекривають одна одну, утворюючи «стільни-
ковий» орнамент, горизонтальний ряд заглибле-
них шліфованих полірованих округлих фасеток
(збер. × 3) у придонній частині, параметри (см):
висота ― 11,2, діаметр вінець — 10,8, товщи-
на ― 0,3―0,8 (рис. 6: 3; 10: 6; 17: 1).
19. Скляна посудина (33п/10, поселення,
КШ, 0,8 м) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка,
блискуча, зовнішня вкрита орнаментом, скля-
на маса містить численні включення дрібних
та маленьких бульбашок, колір безбарвний, із
зеленуватим відтінком, прозорий, декор —
три (збер.) горизонтальних ряди заглиблених
шліфованих полірованих овальних фасеток
(збер. × 4), які перекривають одна одну, утво-
рюючи «стільниковий» орнамент, параметри
(см): товщина ― 0,25―0,2 (рис. 17: 5).
20. Скляна посудина (41п/10, поселення,
КШ, 0,83 м) ― фрагмент горла в місці з’єднання
з плечем посудини, поверхня внутрішня гладка,
блискуча, зовнішня місцями має дрібні щільно
розташовані вибоїни іризації, скляна маса міс-
тить окремі включення дрібних бульбашок та
два скупчення дрібних, маленьких і середніх
овальних бульбашок, витягнуті зверху вниз злі-
ва направо, колір безбарвний, прозорий та бірю-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 143
зовий, непрозорий, декор — горизонтальна на-
кладна нитка кольорового скла товщиною 0,2 см
(рельєфна зовні), параметри (см) діаметр гор-
ла ― 2,5, товщина ― 0,23―0,8 (рис. 20: 5).
21. Скляна посудина (48м/10, могильник,
похов. 121, 1,56 м) ― фрагментована, фрагмент
дна, поверхня сильно пошкоджена іризацією,
має численні тріщини, колір безбарвний, про-
зорий, дно на накладному кільцевому піддоні
(нитка має різну товщину), параметри (см):
діаметр піддона ― 3,5, товщина ― 0,1―0,9
(рис. 14: 4).
22. Скляна посудина (62м/10, могильник, по-
хов. 115, 1,95 м) ― фрагмент вінець, поверхня рів-
на, гладка, блискуча, дещо пошкоджена аналізом,
скляна маса містить окремі включення дрібних і
маленьких бульбашок, колір безбарвний, прозо-
рий, вінця вигнуті, відбиті, їх край шліфований,
дещо скошений назовні, а бічні його кромки нео-
броблені, декор — рівні незаглиблені шліфовані
горизонтальні смуги (× 3) під вінцями шириною
0,15—0,2 см, параметри (см): діаметр вінець ―
9, товщина 0,2―0,08 (рис. 3: Б, 3; 10: 8).
23. Скляна посудина (88м/10, могильник,
ПМ) ― фрагмент, поверхня внутрішня пошко-
джена аналізом, зовнішня має окремі дрібні та
середні вибоїни, скляна маса містить числен-
ні включення дрібних, маленьких, середніх та
великих овальних бульбашок, що утворюють
скупчення, витягнуті по спіралі зліва напра-
во, колір темно-синій, напівпрозорий, декор —
горизонтальна нитка скла одного кольору із
основою, товщиною 0,2 см (рельєфна зовні)
(рис. 20: 2).
24. Скляна посудина (6п/11, поселення,
КШ, 0,44 м) ― фрагмент вінець, поверхня вну-
трішня рівна, гладка, зовнішня рівна, має чис-
ленні вибоїни та подряпини, матова, скляна
маса містить окремі дрібні та поодинокі вели-
кі круглі бульбашки, колір зелений, прозорий,
мутнуватий, вінця відбиті, їх край шліфований,
дещо скошений назовні, внутрішня його кром-
ка заокруглена за допомогою шліфування, а зо-
внішня — необроблена, з внутрішнього боку
трохи нижче краю вінець зафіксована рівна не-
заглиблена смуга, шириною 0,7 см, декор — рів-
ні заглиблені шліфовані горизонтальні смуги
(× 2) під вінцями, шириною 0,5 см і 0,4 см, го-
ризонтальний ряд (збер.) заглиблених шліфо-
ваних полірованих ― вертикальних овальних
фасеток (збер. × 2), параметри (см): діаметр
вінець ― 8,8, висота ― збер. 3,7, товщина ―
0,5―1 (рис. 6: 5; 10: 5; 15: 1).
25. Скляна посудина (7п/11, поселення, КШ,
0,51 м) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка блис-
куча, зовнішня має невеликі подряпини та дріб-
ні вибоїни, скляна маса містить численні вклю-
чення окремих дрібних, маленьких та середніх
овальних бульбашок, що утворюють невеликі
скупчення, колір зелений, прозорий, декор — за-
глиблена шліфована полірована овальна фасетка,
параметри (см): товщина ― 0,5―0,7 (рис. 15: 6).
26. Скляна посудина (36п/13, поселення,
ПМ) ― фрагмент вінець, поверхня внутрішня рів-
на, гладка блискуча, зовнішня має різні механіч-
ні пошкодження, скляна маса містить незначні
включення окремих дрібних і середніх круглих
бульбашок, зелений, прозорий, вінця вигнуті,
відбиті, їх край шліфований, дещо скошений усе-
редину, внутрішня його бічна кромка оброблена
за допомогою шліфування, а зовнішня ― необро-
блена, з внутрішньої сторони трохи нижче краю
вінець зафіксована рівна незаглблена шліфована
смуга, шириною 0,3 см, декор рівні заглиблені
шліфовані горизонтальні смуги (× 2) під вінцями,
шириною 0,5 см та 0,25 см, заглиблена шліфова-
на полірована овальна вертикальна фасетка, па-
раметри (см): діаметр вінець ― 9,5, товщина ―
0,3―0,35 (рис. 6: 4; 10:, 7; 15:, 2).
27. Скляна посудина (9м/13, могильник,
ПМ) ― фрагмент, оплавлений, деформований, по-
верхня рівна, гладка блискуча, місцями має неве-
лику складчастість, скляна маса містить численні
включення окремих дрібних бульбашок та тріщин,
колір жовто-зелений, прозорий, декор — заглибле-
на шліфована полірована овальна фасетка, пара-
метри (см): товщина ― 0,4―0,75 (рис. 15:, 12)
28. Скляна посудина (168м/13, могильник,
КШ, 0,39 м) ― фрагмент вінець, поверхня рів-
на, гладка, блискуча, скляна маса містить вклю-
чення окремих дрібних бульбашок і поодино-
кі ― дуже великих витягнутих овальних, що в
основному концентруються під вінцями, колір
безбарвний, із блакитним відтінком, прозорий,
вінця дещо відігнуті назовні, їх край оплавле-
ний, параметри (см): діаметр вінець ― 8, тов-
щина ― 0,3―0,2 (рис. 4: А, 7).
29. Скляна посудина (170м/14, могильник,
похов. 206, 1,73—1,75 м) ― фрагмент вінець,
поверхня рівна, гладка, блискуча, зовнішня з
нечисленним слідами механічного впливу, фа-
сетки шліфовані необережно, простежуються
подряпини за межами шліфів, скляна маса міс-
тить численні маленькі, середні та великі кру-
глі бульбашки, що іноді утворюють скупчення,
витягнуті горизонтально або дещо по спіралі
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1144
зліва направо, колір жовто-зелений, прозорий,
вінця вигнуті відбиті, край їх шліфований, не-
рівний, скошений усередину, бічні його кром-
ки необроблені, декор — незаглиблені шліфо-
вані горизонтальні смуги (× 2) під вінцями ши-
риною 0,2―0,25 см, два (збер.) горизонтальні
ряди шліфованих неполірованих овальних фа-
сеток (збер. × 2), параметри (см): діаметр ві-
нець ― 9,5, товщина ― 0,11―0,32 (рис. 6: 1;
10:, 1; 14: А, 1).
30. Скляна посудина (40м/15, могильник, по-
хов. 211, 1,04—1,10 м) ― напівсферична чаша, по-
верхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса міс-
тить включення окремих маленьких, середніх і
великих округлих бульбашок, що утворюють не-
великі скупчення, дрібні ж бульбашки утворюють
витягнуті скупчення під вінцями, колір безбарвний
із зеленим відтінком, прозорий, вінця трохи віді-
гнуті назовні, їх край оплавлений, нерівний, має
різну товщину, дно округле, дещо увігнуте по цен-
тру, має сліди кріплення понтії, декор — наклад-
ні нитки скла одного кольору з основою, що утво-
рюють композицію у вигляді синусоїди, яка опе-
різує корпус виробу, у верхній частині декор має
рельєфність із зовнішнього боку, а в нижній вона
спостерігається і ззовні, і зсередини, параметри
(см): висота ― 5,8, діаметр вінець ― 8, товщи-
на ― 0,25―0,4 (рис. 4: 1; 6: 2; 20: 1).
31. Скляна посудина (62п/16, поселення,
ПМ) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка, блис-
куча, зовнішня вкрита орнаментом, скляна маса
містить окремі включення дрібних, маленьких
та середніх округлих бульбашок, колір безбарв-
ний, із зеленуватим відтінком, прозорий, де-
кор — шліфовані рельєфні медальйони, поверх-
ня медальйонів вкрита полірованим шліфом, па-
раметри (см): товщина ― 0,3 (рис. 17:, 6).
32. Скляна посудина (1м/17, могильник, КШ,
0,5 м) ― фрагмент вінець, поверхня внутріш-
ня гладка, блискуча, зовнішня складчаста, вкри-
та дрібними вибоїнами іризації, скляна маса міс-
тить поодинокі дрібні бульбашки, колір зелений,
прозорий, вінця відбиті, їх край шліфований, ско-
шений усередину, внутрішня його кромка обро-
блена за допомогою шліфування, зовнішня —
необроблена, з внутрішнього боку, трохи нижче
краю вінець зафіксована рівна незаглиблена шлі-
фована горизонтальна смуга, шириною 0,8 см,
декор — рівна заглиблена шліфована горизон-
тальна смуга шириною 0,8 см, параметри (см):
товщина ― 0,55―0,6 (рис. 6: 6; 10:, 4).
33. Скляна посудина (4м/17, могильник, КШ,
0,45 м) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка, блис-
куча, скляна маса містить включення поодино-
ких дрібних бульбашок, колір безбарвний із зе-
леним відтінком, прозорий, декор — заглиблені
шліфовані поліровані округлі фасетки (× 2), па-
раметри (см): товщина ― 0,6―0,8 (рис. 15:, 4).
34. Скляна посудина (2м/18, могильник,
КШ, 0,34 м) ― фрагмент, поверхня, рівна, глад-
ка, блискуча, скляна маса не містить видимих
включень, колір безбарвний, із зеленуватим
відтінком, прозорий, темно-синій, непрозорий,
декор накладна крапля кольорового скла, що
має рельєфність тільки із зовнішнього боку та
практично не сплавилася зі стінкою виробу, па-
раметри (см): товщина ― 0,2 (рис. 20: А, 7).
35. Скляна посудина (41п/18, поселення,
КШ, 0,26 м) ― фрагмент, придонна частина,
поверхня рівна, гладка, блискуча, скляна маса
містить окремі включення дрібних, маленьких
та великих овальних бульбашок, колір зелений,
прозорий, декор три (збер.) горизонтальних
ряди шліфованих полірованих вертикальних
овальних фасеток (збер. × 8: 1-й ряд ― 2, 2-й
ряд ― 3, 3-й ряд ― 3), параметри (см): товщи-
на ― 0,25―0,4 (рис. 15:, 13).
36. Скляна посудина (29м/19, могильник,
КШ, 0,7 м) ― фрагмент, придонна частина, по-
верхня рівна, гладка, блискуча, зовнішня вкри-
та патиною іризації, скляна маса містить по-
одинокі включення дрібних бульбашок, колір
зелений, прозорий, декор — поглиблена шлі-
фована полірована округла фасетка, параме-
три (см): товщина ― 0,7―0,77 (рис. 15:, 14).
37. Скляна посудина (44п/19, поселення,
КШ, 1,0 м) ― фрагмент, поверхня рівна, гладка,
блискуча, скляна маса містить окремі включення
дрібних і маленьких, поодиноких середніх оваль-
них бульбашок, колір безбарвний, із зеленуватим
відтінком, прозорий, декор — два (збер.) гори-
зонтальні ряди заглиблених шліфованих поліро-
ваних фасеток (збер. × 3), які перекривають одна
одну, утворюючи «стільниковий» орнамент, па-
раметри (см): товщина ― 0,6―0,63 (рис. 17:, 4).
38. Скляна посудина (75м/20, могильник,
КШ, 0,33 м) ― фрагмент, оплавлений, де-
формований, поверхня рівна, гладка, місця-
ми складчаста, скляна маса містить поодино-
кі включення середніх овальних бульбашок, ко-
лір безбарвний, із зеленим відтінком, прозорий,
декор — шліфовані неполіровані овальні неа-
куратні фасетки (× 3), параметри (см): товщи-
на ― 0,15―0,18 (рис. 14: А, 3).
39. Скляна посудина (125м/20, могильник,
КШ, 0,36 м) ― фрагмент, оплавлений, дефор-
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 145
мований, поверхня рівна, гладка, блискуча, міс-
цями складчаста, скляна маса містить поодино-
кі дрібні та середні включення бульбашок, колір
зелений, прозорий, декор — шліфовані неполі-
ровані овальні неакуратні фасетки (× 3), параме-
три (см): товщина ― 0,24―0,3 (рис. 14: А, 2).
40. Скляна посудина (126м/20, могиль-
ник, КШ, 0,81 м) ― фрагмент, поверхня рів-
на, гладка, блискуча, місцями вкрита дрібними
вибоїнами іризації, скляна маса містить окре-
мі включення дрібних та маленьких бульба-
шок, колір безбарвний із зеленуватим відтін-
ком, прозорий, декор — заглиблена овальна
фасетка, сліди абразиву спрямовані перпенди-
кулярно довгій її осі та добре помітні навіть не-
озброєним оком, параметри (см): товщина ―
0,25―0,28 (рис. 17:, 7).
41. Скляна посудина (128м/20, могильник,
КШ, 0,33 м) ― фрагмент вінець, деформований,
оплавлений, поверхня складчаста, вкрита дріб-
ним вибоїнами, колір безбарвний із зеленим від-
тінком, вінця — край їх оплавлений, декор — на-
кладні горизонтальні нитки (× 2) скла одного ко-
льору з основою, товщиною 0,2 см, параметри
(см): товщина ― 0,4―0,2 (рис. 4: 5; 20: 3).
42. Скляна посудина (150м/20, могильник,
похов. 260, 0,75 м) ― фрагмент вінець, поверхня
рівна, гладка, блискуча, скляна маса містить окре-
мі включення маленьких та поодиноких середніх
овальних бульбашок, колір зелений, прозорий,
вінця вигнуті, відбиті, їх край шліфований, ско-
шений усередину, бічні його кромки необроблені,
декор — нерівні незаглиблені шліфовані горизон-
тальні смуги (× 2) шириною 0,15―0,17 см, пара-
метри (см): діаметр вінець ― 10, товщина ―
0,15―0,2 (рис. 6: 2; 10:, 2).
43. Скляна посудина (171—173, 176—
178м/20, могильник, похов. 260, 1,67—1,92 м) ―
фрагмент вінець, поверхня рівна, гладка, блис-
куча, скляна маса містить окремі включення
дрібних і маленьких бульбашок та сторонніх ма-
теріалів, колір безбарвний, прозорий, вінця ви-
гнуті, відбиті, їх край шліфований, дещо скоше-
ний назовні, а бічні його кромки необроблені,
декор — рівні незаглиблені шліфовані горизон-
тальні смуги (× 5): перша , друга ― під вінцями,
шириною 0,3 см, третя, четверта, п'ята ― ниж-
че, на корпусі виробу завширшки 0,2―0,25 см,
параметри (см): діаметр вінець ― 9, товщина
0,25―0,06 (рис. 3: Б, 4; 10:, 9).
Ступінь С2
1. Романківці, похов. 105 (Никитина
1996, с. 96-99, рис. 8, табл. 45: 4). Датування
за: Petrauskas 2017.
2. Ружичанка, похов. 11 (Гопкало 2012,
с. 344, рис. 1: 5). Датування за: Гороховский
1988, с. 42-43, рис. І: 6.
3. Чернелів Руський, похов. 265 (Ґере-
та 2013, с. 80-81, рис. 131: 6). Датування за:
Petrauskas 2017.
4. Чернелів-Руський, похов. 96 (Ґерета 2013,
с. 44, рис. 57: 2). Датування за: Petrauskas 2017.
Ступінь С3
5. Бережанка, похов. 5 (Petrauskas
2017, S. 130, Taf. VІ: 10, № 3). Датування за:
Petrauskas 2017.
6. Біла, похов. 3 (Герета 2007, с. 14-18;
рис. 3: 7). Датування автора 1.
1 Склад комплексу знахідок (Герета 2007, с. 14-18, рис. 3),
а саме двочленна підв’язна фасетована фібула типу Б2е
за Є. Л. Гороховським (Гороховский 1988, с. 35), дають
Додаток 2. Закриті комплекси зі скляними посудинами черняхівської культури
та їх датування
7. Біленьке, похов. 47 (Петраускас 2016,
с. 98-99; табл. 1: 6). Датування за: Петраускас
2016, с. 97.
8. Велика Бугаївка, похов. 20 (Петраус-
кас, Шишкин 2013, с. 85-86; табл. 34, № 180,
181). Датування за: Petrauskas 2017.
9. Великий Самбір, похов. (Petrauskas 2017,
S. 133, Taf. VIII: 1, № 18). Датування за: Petrauskas 2017.
10. Гаврилівка, похов. 82 (Сымонович
1960, с. 216, 218, табл. IX: 12). Датування за:
Petrauskas 2003, S. 291, Abb. 27: 23.
11. Гнатки, похов. (Петраускас 2016, с. 99,
табл. 3). Датування за: Петраускас 2016, с. 98.
12. Завадівка, похов. 2 (Кравченко 1973,
с. 102-103, рис. 7: 1; Petrauskas 2017, S. 133,
Taf. IX: 2, № 19). Датування за: Petrauskas 2017.
13. Кам’янка Дніпровська, КШ 2 (Сымо-
нович 1957, с. 22, рис. 4: 7). Датування скля-
ної посудини встановлено за аналогіями (див.:
Petrauskas 2017).
автору підстави для його датування в межах ступеню С3
(Гороховский 1988, с. 44).
2 Культурний шар.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1146
14. Косанове, похов. 17—1961 (Petrauskas 2017,
S. 133, № 7, Taf. XI: 6). Датування за: Petrauskas 2017.
15. Косанове, похов. 21—1961 (Petrauskas
2003, S. 316-317, Abb. 43b: 7). Датування за:
Petrauskas 2003, S. 265, Abb. 15.
16. Косанове, похов. 22—1961 (Петраус-
кас 2016, с. 101-102, табл. 6: 2). Датування за:
Петраускас 2016, с. 98.
17. Косанове, похов. 23—1961 (Petrauskas
2017, S. 133, № 7, Taf. XIII: 2). Датування за:
Petrauskas 2017.
18. Косанове, похов. 7—1963 (Petrauskas
2017, S. 133, № 7, Taf. XII: 4). Датування за:
Petrauskas 2017.
19. Переяслав-Хмельницкий, похов. 2
(Petrauskas 2017, S. 132, Taf. XIV: 2, № 10). Да-
тування за: Petrauskas 2017.
20. Привольне, похов. 10 (Petrauskas
2017, S. 132, Taf. XV: 4, № 12). Датування за:
Petrauskas 2017.
21. Романківці, похов. 24 (Никитина 1996,
с. 80; рис. 5: 4, 5—7). Датування за: Petrauskas 2017.
22. Романківці, похов. 4 (Никитина 1996,
с. 74-75; рис. 5: 1, табл. 1). Датування за:
Petrauskas 2017.
23. Романківці, похов. 56 (Никитина 1996,
с. 86; рис. 5: 8). Датування за: Petrauskas 2017.
24. Рудка, похов. (Petrauskas 2017, S. 133,
Taf. IV: 12, № 14). Датування за: Petrauskas 2017.
25. Теремці, жит. 19 (Ліхтер, Гопкало 2007,
с. 191-192, рис. 1: 6). Датування скляної посудини
встановлено за аналогіями (див.: Petrauskas 2017).
26. Теремці, жит. 3 (Ліхтер, Гопкало 2007,
с. 191-192, рис. 1: 7). Датування скляної посудини
встановлено за аналогіями (див.: Petrauskas 2017).
27. Чернелів-Руський, похов. 310 (Ґерета
2013, с. 93-94, рис. 159: 4). Датування автора 3.
28. Черняхів, похов. 88 (Петров 1964,
с. 103-104, рис. 9: 2; Petrauskas 2017, S. 130,
Taf. IV: 13, № 4. Датування за: Petrauskas 2017.
Ступені С3—С3/D1
29. Велика Бугаївка, похов. 100, (Пе-
траускас, Шишкин 2013, с. 42-43, рис. 127, 1;
табл. 34, № 460, 467). Датування за: Петраус-
кас, Шишкин 2013, с. 10, схема 2: 21.
3 Склад комплексу знахідок (Ґерета 2013, с. 93-94,
рис. 159), а саме комбінація двочленних підв’язних фа-
сетованих фібул типу Б2е за Є. Л. Гороховським (Горо-
ховский 1988, с. 35), дають автору підстави для його да-
тування в межах ступеню С3 (Гороховский 1988, с. 44).
30. Курники, похов. 4 (Магомедов 1999,
с. 104-105, рис. 6: 5). Датування за: Петраускас
2016, с. 97-98.
31. Лісові Гринівці, похов. 13 (Петрауcкас
2016, с. 102, рис. 2: 6). Датування за: Петраус-
кас 2016, с. 97-98.
32. Миколаївка-Казацьке, похов. 8 (Н)
(Симоненко, Сикоза 2020, с. 289-290; рис. 1:
2д). Датування за: Петраускас 2016, с. 97.
33. Нагірне 2, похов. 1 (S. 79-83, Taf. 2: 6). Да-
тування за: Vasil’ev 2017, S. 130-133, Tab. 14: 1.
34. Теремці, КШ (Ліхтер, Гопкало 2007,
с. 191-192, рис. 1: 8). Датування скляної по-
судини встановлено за аналогіями (див.:
Gavritukhin 2017, p. 95, 101).
Ступінь С3/D1
35. Війтенки, похов. 211. Датування за: Лю-
бичев 2019a, с. 96, 99; Schepachenko 2020, p. 92.
36. Нагірне 2, похов. 36 (S. 79-83; Taf 27: 13).
Датування за: Vasil’ev 2017, S. 130, Tab. 14: 36.
37. Нагірне 2, похов. 67 (S. 79-83; Taf. 57: 2).
Датування за: Vasil’ev 2017, S. 130, Tab. 14: 67.
38. Оселивка, похов. 86 (Никитина 1988,
с. 79, табл. 48: 1). Датування скляної посудини
встановлено за аналогіями (див.: Rau 2008, S. 225-
226, № 8, Abb. 1: 11, S. 230, № 35, Abb. 6: 12-13).
39. Журавка Вільшанська, похов. 19 (Ру-
мянцева 2020, с. 172-173; рис. 1: 2). Датуван-
ня за: Румянцева 2020, с. 173; Казанский 2011,
с. 23; Гопкало 2011, с. 84-85.
40. Війтенки, похов. 101 Датування за:
Любичев 2019a, с. 96, 99.
41. Журавка Вільшанська, похов. 60 (с.
9; рис. 2; Сымонович). Датування за: Горохов-
ский 1988, с. 44, рис. ІV: 63.
42. Одая, похов. 23 (Румянцева 2020,
с. 172, рис. 1: 1). Датування за: Румянцева
2020, с. 173; Казанский 2011, с. 23; Гопкало
2011, с. 84-85; Gavritukhin 2017, p. 101.
43. Нагірне 2, похов. 78 (S. 79-83; Taf. 59:
8). Датування скляної посудини встановлено
за аналогіями (див.: Румянцева 2020, с. 173;
Казанский 2011, с. 23; Гопкало 2011, с. 84-85,
Gavritukhin 2017, p. 101).
Ступені С3/D1—D1
44. Нагірне 2, похов. 17 (S. 79-83; Taf. 18: 4).
Датування за: Vasil’ev 2017, S. 130-133, Tab. 14: 17.
45. Червоне, похов. 30 (матеріали нео-
публіковані; № 3-6/09). Датування скляної
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 147
посудини встановлено за аналогіями (див.:
Gavritukhin 2017, p. 95).
Ступінь D1
46. Біленьке, похов. 8 (Росохатский 1987,
с. 145, 147; рис. 1: 1—3). Датування за: Петра-
ускас 2016, с. 97-98.
47. Велика Бугаївка, похов. 91 (Петраус-
кас, Шишкин 2013, с. 40, рис. 122: 3; табл. 35,
№ 435). Датування за: Петраускас, Шишкин
2013, с. 10, схема 2: 15.
48. Велика Бугаївка, похов. 93 (Петраус-
кас, Шишкин 2013, с. 40-41, рис. 124, 4; табл. 35,
№ 420). Датування за: Петраускас, Шишкин
2013, с. 10, схема 2: 8; Gavritukhin 2017, p. 101.
49. Війтенки, похов. 115. Датування скля-
ної посудини встановлено за аналогіями (див.:
Gavritukhin 2017, p. 95).
50. Війтенки, похов. 260. Датування скля-
ної посудини встановлено за аналогіями (див.:
Gavritukhin 2017, p. 95).
51. Війтенки, похов. 86/2. Датування за:
Любичев 2019a, с. 97, 99.
52. Війтенки, похов. 96. Датування за:
Любичев 2019a, с. 97, 99.
53. Віла-Ярузька, похов. 3 (Романова
1988, с. 133-138, рис. 7: 13). Датування за: Пе-
траукас 2016, с. 97.
54. Гаврилівка, похов. 35 (Сымонович 1957,
с. 24, рис. 4: 10; 5: 3). Датування за: Petrauskas
2003, S. 293, Abb. 27: 1; Gavritukhin 2017, p. 95.
55. Гаврилівка, похов. 5 (Сымонович 1957,
с. 24, рис. 4: 8, рис. 5: 1). Датування за: Petrauskas
2003, S. 293, Abb. 27: 17; Gavritukhin 2017, p. 85.
56. Горошевці, похов. 4 (Никитина 1996,
с. 56-57; рис. 3; табл. 2—3). Датування за:
Gavritukhin 2017, p. 85.
57. Данилова Балка, похов. 3 (Сымонович 1952,
с. 67; рис. 20: 1). Датування за: Gavritukhin 2017, p. 95.
58. Жовнино (Біленкові Бурти), по-
хов. 1—1961 (Петраускас, Цындровская 2002,
с. 6-8; рис. 1: 8). Датування за: Петраускас
2016, с. 97-98.
59. Журавка Вільшанська, похов. 14
(Сымонович 1964, с. 9; рис. 1: 1). Датування
скляної посудини за: Гороховский 1988, c. 45,
рис. V: 77; Gavritukhin 2017, p. 103.
60. Журавка Вільшанська, похов. 5 (Ру-
мянцева 2020, с. 172-173; рис. 1: 3). Датуван-
ня за: Румянцева 2020, с. 173; Гопкало 2011;
Gavritukhin 2017, p. 103.
61. Косанове, похов. 60—1962 (Petrauskas
2003, S. 328, Abb. 58: 2). Датування за:
Petrauskas 2003, S. 266-267, Abb. 15.
62. Лісові Гринівці, похов. 18 (матеріали
неопубліковані, № 21/2011 за фондовим опи-
сом Збаразького районного краєзнавчого му-
зею) Датування скляної посудини встановлено
за аналогіями (див.: Gavritukhin 2017, p. 95).
63. Нагірне 2, похов. 18 (S. 79-83; Taf. 20: 3).
Датування за: Vasil’ev 2017, S. 130-133, Tab. 14: 18.
64. Нагірне 2, похов. 7 (S. 79-83; Taf. 3: 4). Да-
тування скляної посудини встановлено за аналогіями
(див.: Румянцева 2020, с. 173; Казанский 2011, с. 23;
Гопкало 2011, с. 84-85, Gavritukhin 2017, p. 95, 101).
65. Оселівка, похов. 15 (Никитина 1988,
с. 19-23; табл. 8: 1). Датування за: Петраускас
2016, с. 97-98.
66. Ранжеве, похов. 12 (Сымонович 1979,
с. 106, рис. 27: 1; 28: 1; Сымонович 1967,
рис. 18; Сымонович 1977, рис. 1). Датування
за: Gavritukhin 2017, p. 85.
67. Ранжеве, похов. 14 (Сымонович 1979,
с. 106-107, рис. 29: 1; Сымонович 1967, рис. 18;
Сымонович 1977, рис. 1). Датування за:
Gavritukhin 2017, p. 85.
68. Ранжеве, похов. 18 (Сымонович 1979, с. 110,
рис. 24: 4, 26; Сымонович 1967, рис. 18; Сымонович
1977, рис. 1). Датування за: Gavritukhin 2017, p. 95.
69. Романівка, похов. 1 (с. 148; рис. 4: д).
Датування за: Петраускас 2016, с. 97.
70. Скитка, похов. 12 (Петраускас 2016, с. 104,
табл. 9: 5). Датування за: Петраускас 2016, с. 97.
71. Холмське, похов. 14 (Росохатский 1987,
с. 146; рис. 1: 8). Датування за: Гопкало 2011,
с. 84-85, Gavritukhin 2017, p. 95, 103.
72. Шишаки, похов. 115 (Рейда, Гейко, Са-
пєгін 2016, с. 20-23, рис. 2: 4). Датування за:
Рейда, Гейко, Сапєгін 2016, с. 28.
Ступені D1 — D2
73. Війтенки, похов. 102. Датування за:
Любичев 2019a, с. 97, 99.
74. Шишаки, похов. 39 (Гейко, Рейда, Сапє-
гін 2016, с. 141-142, рис. 1). Датування за: Гейко,
Рейда, Сапєгін 2016, с. 142; Gavritukhin 2017, p. 85.
Ступінь D2
75. Шишаки, похов. 112 (Рейда, Гейко, Сапє-
гін 2021, с. 97-98, рис. 2—4). Датування за: Рейда,
Гейко, Сапєгін 2021, с. 99-100.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1148
Гейко, А. В., Рейда, Р. М., Сапєгін, С. В. 2016.
Науково-рятівні розкопки Шишацького могильника.
В: Супруненко, О. Б. (відп. ред.). Старожитності
Лівобережного Подніпров’я, Київ: Центр
пам’яткознавства НАНУ; Українське товариство охорони
пам’яток історії та культури, с. 140-149.
Гопкало, О. В. 2011. Относительная хронология
мужских погребений черняховской культуры. К
постановке проблемы. В: Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г.
(ред.). Черняхiвська культура: матерiали дослiджень
(Oium, 1). Киïв; Луцьк: IА НАН Украïни, Інститут істо-
ричної освіти Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова, с. 66-96.
Гопкало, О. В. 2012. Черняховский могильник
Ружичанка. В: Воронцов, А. М., Гавритухин, И. О.
(ред.) Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы
в эпохи римских влияний и Великого переселения
народов. Конференция 3, Тула: Государственный музей-
заповедник «Куликово поле», с. 330-401
Гороховский, Е. Л. 1988. Хронология черняховских
могильников Лесостепной Украины. В: Баран, В. Д.
(отв. ред.). Труды V Международного конгресса архео-
логов-славистов. Киев, 18—25 сентября 1985 года. Киев:
Наукова думка, с. 34-46.
Герета, І. 2007. Могильник черняхівської культури в
с. Біла на Тернопільщині. Тернопіль: Меркьюрі-Тернопіль.
Ґерета, І. П. 1995. Нові пам’ятки Західного Поділля
у світлі проблем черняхівської культури. Матеріали
та дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 6,
с. 144-163.
Ґерета, І. П. 2013. Чернелево-Руський могильник.
Тиліщак, В. С. (упор.)., В: Петраускас, О. В.,
Горбаненко, С. А. (ред.). Oium, 3, Київ; Тернопіль: ТзОВ
«Терно-граф».
Казанский, М. М. 2011. Радагайс и конец черняховской
культуры. В: Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. (ред.).
Черняхiвська культура: матерiали дослiджень (Oium, 1).
Киïв; Луцьк: IА НАН Украïни, IIO НПУ iм. М. П. Драго-
манова, с. 22-32.
Кравченко, Н. М. 1973. Пам’ятки черняхівської
культури на Пороссі. Археологія, 8, с. 99-108.
Ліхтер, Ю. А. 1998. Стекло черняховской культуры.
Российская археология, 2, с. 41-53.
Ліхтер, Ю. А., Гопкало, О. В. 2007. Скляний посуд
з поселення Теремці. Збірник наукових праць Науково-
дослідного інституту українознавства, 15, с. 188-196.
Любичев, М. В. 2019а. Ранняя история днепро-
донецкой лесостепи I—V векав. Ч. 1. Ostrogothica-Serie,
2. Харьков: Естет Принт.
Любичев, М. В. 2019b. Два погребения с
«неординарными» хроноиндикаторами из могильника чер-
няховской культуры Войтенки 1. В: Гавритухин, И. О., Во-
ронцов, А. М. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной
Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения
народов. Конференция 4, ч. 2. Тула: Государственный
музей-заповедник «Куликово поле», с. 191-209.
Магомедов, Б. В. 1999. Могильник Курники на
Южном Буге. Stratum plus, 4, с. 102-121.
Никитина, Г. Ф. 1988. Могильник у с. Оселивка
Кельменецкого района Черновицкой обл. В:
Кропоткин, В. В. (ред.) Могильники черняховской
культуры, Москва: Наука, с. 5-97.
Никитина, Г. Ф. 1996. Могильники черняховской
культуры в Северной Буковине и Бессарабии. Москва: Наука.
Петраускас, О. В. 2016. Скляні посудини типу
Eggers/230 в черняхівській культурі: хронологічний аспект.
В: Петраускас, О. В., Горбаненко, С. А., Гопкало, О. В. (ред.).
Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження
І. С. Винокура (Oium, 5). Київ: ІА НАНУ, с. 89-106.
Петраускас, О. В., Цындровская, Л. А. 2002. Находки
черняховской культуры вблизи с. Жовнино (коллекция
фондов Института археологии, г. Киев). Киев.
Петраускас, О. В., Пастернак, В. В. 2003. Скляні
посудини могильника черняхівської культури Велика
Бугаївка у Середньому Подніпров’ї. Археологія, 4, с. 65-76.
Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. 2013. Могильник и
поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка
(археологический источник) (Oium, 2), Киев: ИА НАНУ,
Институт исторического образования Национального пе-
дагогического университета имени Н. П. Драгоманова.
Петров, В. П. 1964. Черняховский могильник (по
материалам раскопок В. В. Хвойки в 1900—1901 гг.). В:
Рыбаков, Б. А., Сымонович, Э. А. (отв. ред.) Древности
эпохи сложения восточного славянства. Материалы и ис-
следования по археологии СССР, 116, с. 53-117.
Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2016.
Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним
орнаментованим кубком. В: Петраускас, О. В.,
Горбаненко, С. А., Гопкало, О. В. (ред.). Черняхівська
культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура
(Oium, 5). Київ: ІА НАНУ, с. 20-28.
Рейда, Р. М., Гейко, А. В., Сапєгін, С. В. 2021.
Скляний кубок з еклектичними ознаками з поховання 112
Шишацького могильника. Археологія, 4, с. 95-109. https://
doi.org/10.15407/arheologia2021.04.095.
Романова, Г. А. 1988. Вилы Яругские — могильник
IV в. н. э. В: Кропоткин, В. В. (ред.) Могильники
черняховской культуры, Москва: Наука, с. 133-141.
Росохатский, А. А. 1987. Стеклянные кубки из
памятников черняховской культуры степной зоны
междуречья Днестра и Дуная. В: Самойлова Т. Л. (отв.
ред.) Новые исследования по археологии Северного
Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 143-148.
Румянцева, О. С. 2016. Литое стекло с поселения
черняховской культуры Комаров: престижная посуда
или сырье стеклоделательной мастерской. Краткие
сообщения Института археологии, 245, с. 203-218.
Румянцева, О. С. 2017. Стеклоделие за лимесом:
новые данные об организации производства и хронологии
мастерской в Комарове. Stratum Plus, 4, с. 141-164.
Румянцева, О. С. 2020. Конические кубки в ареале
черняховской культуры: коллекция Исторического музея и
отходы мастерской в Комарове. В: Рукавишникова, И. В.,
Радюш, О. А. (отв. ред.). Древние памятники, культуры
и прогресс. A caelo usque ad centrum. A potentia ad actum.
Ad honores. Москва: ИА РАН, с. 172-179. https://doi.
org/10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-317-6.172-179
Румянцева, О. С., Любичев, М. В., Трифонов А.
А. 2018. Химический состав стекла археологического
комплекса Войтенки 1 и происхождение сосудов
черняховской культуры. В: Любичев, М., Мызгин, К.
(ред.). Хронология и монетные находки позднеримского
времени и эпохи Великого переселения народов.
Актуальные археологические исследования в Центральной
и Восточной Европе. Материалы полевого семинара на
базе экспедиции возле с. Войтенки, 15—17 сентября 2016
года (Ostrogothica-Serie (Hefte), 3), с. 146-181.
Румянцева, О. С., Щербаков, И. Б. 2016. Стекло-
сырец с поселения Комаров на Среднем Днестре:
химический состав и данные о характере и хронологии
стеклоделательного комплекса позднеримского времени.
Stratum Plus, 4, с. 299-315.
Симоненко, А. В., Сикоза, Д. Н. 2020. Terminus
ante quem позднескифской культуры нижнего Днепра.
В: Любичев, М., Мызгин, К. (ред.) Между Востоком и
Западом (Inter Orientem et Occidentem): Сборник статей
к 65-летию доктора Эрдмуте Шультце и 20-летию
Германо-Славянской археологической экспедиции
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 149
(Ostrogothica-Serie (Bände), 3). Харьков: ХНУ имени
В. Н. Каразина, с. 288-301.
Сымонович, Э. А. 1952. Погребения V—VI вв. н. э.
у с. Данилова Балка. Краткие сообщения Института
истории материальной культуры, 48, с. 62-70.
Сымонович, Э. А. 1957. Стеклянная посуда середины
I тысячелетия нашей эры с Нижнего Днепра. Краткие
сообщения Института археологии, 69, с. 22-30.
Сымонович, Э. А. 1960. Раскопки могильника у
овчарни совхоза Приднепровского на Нижнем Днепре. В:
Рыбаков, Б. А. (отв. ред.). Черняховская культура. Материалы
и исследования по археологии СССР, 82, с. 192-238.
Сымонович, Э. А. 1964. Стеклянные кубки из Журавки.
Краткие сообщения Института археологии, 102, с. 8-12.
Сымонович, Э. А. 1967. Итоги исследований черняховских
памятников в Северном Причерноморье. В: Рыбаков, Б. А,
Сымонович, Э. А. (отв. ред.). История и археология юго-
западных областей СССР начала нашей эры. Материалы и
исследования по археологии СССР, 139, с. 205-237.
Сымонович, Э. А. 1977. Стеклянная посуда из
поднепровско-причерноморских памятников черняховской
культуры. Советская археология, 1, с. 176-186.
Сымонович, Э. А. 1979. Коблевский и Ранжевский
могильники около г. Одессы. В: Сымонович, Э. А.
(отв. ред.) Могильники черняховской культуры, Москва:
Наука, с. 63-111.
Чорний, А. М. 2015. Скляний посуд черняхівської
культури (історіографічний аспект). Археологія, 1, с. 125-144.
Шультце, Э., Любичев, М. 2018. Группа погребений-
ингумация в северо-западной части могильника
черняховской культуры Войтенки: вопросы хронологии.
В: Любичев, М., Мызгин, К. (ред.). Хронология и монетные
находки позднеримского времени и эпохи Великого
переселения народов. Актуальные археологические
исследования в Центральной и Восточной Европе.
Материалы полевого семинара на базе экспедиции воз-
ле с. Войтенки, 15—17 сентября 2016 года. (Ostrogothica-
Serie (Hefte), 3), с. 121-145.
Шультце, Э., Любичев, М., Гелла, Е. 2019. Поздние
погребения могильника Войтенки и последняя фаза
черняховской культуры в лесостепи между Днепром и
Северским Донцом. В: Петраускас, О. В., Гопкало, О. В.,
Горбаненко, С. А. (ред.). Старожитності варварських
племен у першій половині I тис. н. е.: до 90-річчя
В. Д. Барана (Oium, 6). Київ: ІА НАНУ, с. 13-49.
Щапова, Ю. Л. 1978. Мастерская по производству
стекла у с. Комарово (III—IV вв.). Советская археология,
3, с. 230-242.
Antonaras, A. Ch. 2017. Glassware and Glassworking
in Thessaloniki 1st Century BC — 6th Century AD. Oxford:
Oxuniprint.
Barkoczi, L. 1988. Pannonische Glasfunde in Ungarn,
Studia Archaeologica, 9, Budapest.
Cholokova, A. I. 2015. Networks of Distribution at the
Margins of the Empire. Late Antique Glass Vessels from the
Lower Danube Region. Thesis for Ph. D. in Archaeology,
University College London.
Clairmont, C. W. 1963. The Glass Vessels. In:
Perkins, A. (ed.). The Excavations at Dura-Europos
Conducted by Yale University and the French Academy of
Inscriptions and Letters. Final Report IV, Part V. New Haven:
Dura-Europos publications.
Cool, H. E. M. 1995. Glass Vessels of the Fourth and Early
Fifth Century in Roman Britain. In: Foy, D. (ed.). Le verre
de l’Antiquité tardive et du Haut Moyen Âge. Typologie—
Chronologie—Diffusion. Association Française pour
l’Archéologie du Verre, VIIIe rencontre, Guiry-en-Venix,
18—19 novembre 1993. Musée archéologique départemental
du Val d’Oise. p. 11-26.
Cool, H. E. M., Price, J. 1995. Roman Vessel Glass
from Excavations in Colchester, 1971—85. Colchester
Archaeological Report, 8, Colchester: Colchester
Archaeological Trust Ltd.
Dévai, K. 2016. Glass Vessels from Late Roman
Times Found in Pannonia. Acta Archaeologica Academiae
Scientiarum Hungaricae, 67. Budapest: Akadémiai Kiadó, p.
255-286. https://doi.org/10.1556/072.2016.67.2.4
Eggers, H.-J. 1951. Der Römische Import im Freien
Germanien. Hamburg: Hamburgisches Museum für
Völkerkunde und Vorgeschichte.
Fünfschilling, S. 2015. Die römischen Gläser aus
Augst und Kaiseraugst. Kommentierter Formenkatalog und
ausgewählte Neufunde 1981—2010 aus Augusta Raurica.
Text und Formenkatalog. Forschungen in Augst, 51. Augst:
Museum Augusta Raurica.
Gavritukhin 2017 Glass Vessels of the Final of the
Chernyakhov Culture. In: Na hranicích impéria. Extra
fines imperii. Jaroslavu Tejralovi k 80. narozeninám. Brno:
Masarykova univerzita, p. 83-109.
Goethert-Polaschek, K. 1977. Katalog der romischen
Glaser des Rheinischen Landesmuseums Trier. Trierer
Grabungen und Forschungen, 9. Mainz am Rhein: Von Zabern.
Gudkova, A. V., Schultze, E. 2017. Gräberfeld und
Siedlung Nagornoe 2. Ein Fundplatz der Sântana de Mureş-
Černjachov-Kultur an der Unteren Donau. Archäologie in
Eurasien, 35. Bonn: Habelt-Verlag.
Harden, D. B. 1936. Roman Glass from Karanis Found by
the University of Michigan, Archaeological Expedition in Egypt,
1924—1929. University of Michigan Studies, Humanistic
Series, 41. Michigan: University of Michigan Press.
Hayes, J. 1975. Roman and Pre-Roman Glass in the Royal
Ontario Museum: a Catalogue. Toronto: Royal Ontario Museum.
Isings, С. 1957. Roman glass from Dated Finds.
Archaeologica Traiectina, II. Groningen/Djakarta: J. B. Wolters.
Lazar, I. 2003. Rimsko steklo Slovenije (The Roman Glass
of Slovenia). Ljubljana: Založba ZRC.
Lazar, I. 2008. New Evidence about Roman Glass
Production in Celeia (Noricum). Zeitschrift für Schweizerische
Archäologie und Kunstgeschichte, 65 (Heft 1—2). Zürich:
Verlag Karl Schwegler AG.
Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der
Černjachov—Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine
vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten
und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-
Germanischen Kommission, 84, S. 224-362.
Petrauskas, O. V. 2017. Übergang von der Stufe C2 zu C3
in der Černjachov-Kultur (auf dem Beispiel der Glasschalen
mit Ringboden). Ephemeris Napocensis, 27, S. 123-154.
Price, J., Cottam, S. 1998. Romano-British Glass Vessels:
a Handbook. Practical Handbooks in Archaeology, 14. York:
Council for British Archaeology.
Rau, G. 2008. Spätantike Facettschliffgläser in Nord- und
Osteuropa. Acta Praehistorica et Archaeologica, 40, S. 221-240.
Rumyantseva, O., Belikov, C. 2017. A Late Roman Glass
Workshop at Komarov (Middle Dniester) and the Problem of
the Origin of ‘Barbarian’ Facet Cut Beakers. In: Wolf, S., de
Pury-Gysel, A. (edd.). Annales du 20e Congrès de l’Association
Internationale pour l’Histoire du Verre. Friburg/Romont,
7—11 septembre 2015. Romont. p. 257-266.
Rütti, B. 1991. Die römischern Gläser aus Augst
und Kaiseraugst. Forschungen in Augst, 13 (2). Augst:
Römermuseum Augst.
Schepachenko, V. 2020. Glasschalen vom Typ Weklice
aus den Gräbern 110 und 211 des spätkaiserzeitlich-/
frühvölkerwanderungzeitlichen Gräberfeldes Vojtenki
1. Študijné zvesti Archeologického ústavu Slovenskej
akadémie vied, 67 (1), p. 77-101. https://doi.org/10.31577/
szausav.2020.67.4
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1150
Stawiarska, T. 2014. Roman and Early Byzantine Glass from
Romania and Nothern Bulgaria. Archaeological and technological
study. Bibliotheca Antiqua, XXIV, Warsaw: Institute of
Archaeology and Ethnology, Polish Academy of Sciences.
Straume, E. 1987. Gläser mit Facettenschliff aus
skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr.
Oslo: Universitetsforlaget.
Vasil’ev, A. A. 2017. 4.3 Chronologie der Nekropole
Nagornoe 2. In: Gudkova, A. V., Schultze, E. Gräberfeld und
Siedlung Nagornoe 2. Ein Fundplatz der Sântana de Mureş-
Černjachov-Kultur an der Unteren Donau. Archäologie in
Eurasien, 35. Bonn: Habelt-Verlag. S. 125-133
Weinberg, G. D., Stern, E. M. 2009. Vessel Glass. The
Athenian Agora, 34. Princeton: The American School of Clas-
sical Studies at Athens.
Whitehouse, D. 2006. Price, R. W. (ed.). Glass. A Pocket
Dictionary of Terms Commonly Used to Describe Glass and
Glassmaking. New York: The Corning Museum of Glass.
Надійшла 1.02.2022
В. И. Щепаченко
Аспирант кафедры историографии, источниковедения и археологии исторического факультета Харьковского нацио-
нального университета имени В. Н. Каразина
СТЕКЛЯННАЯ ПОСУДА ПОЗДНЕРИМСКОГО ВРЕМЕНИ ИЗ ВОЙТЕНКОВ:
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Статья посвящена изучению технологических особенностей изготовления и декорирования стеклянных сосудов, обна-
руженных в ходе исследований археологического комплекса Войтенки на Востоке Украины.
Наблюдения за эволюцией форм, декора и отдельных конструктивных элементов римской стеклянной посуды ве-
дуться почти столетие. За это время исследователи неоднократно отмечали их информационный потенциал в хроно-
логических построениях и поисках центров производства отдельных типов. Технико-технологическое направление в
исследовании стекла нашло свое место и в изучении черняховских древностей. По нашему мнению, и сегодня в комби-
нации с традиционными археологическими методами оно остается одним из наиболее перспективных путей решения
вопроса происхождения черняховских стеклянных сосудов. Целью нашего исследования является сравнительный ана-
лиз технологических особенностей, зафиксированных у стеклянной посуды из Войтенков, сосудов из ареала черняхов-
ской культуры на территории Украины и продукции римских провинций.
Проведенный анализ материалов позволяет сделать некоторые выводы. Набор технологических приемов, за-
фиксированный при изучении стеклянной посуды из Войтенков, находит параллели как среди черняховских сте-
клянных сосудов, так и среди провинциально-римской продукции. Однако некоторые из них асинхронны суще-
ствующим в провинциях в позднеантичное время. Хотя одни и те же конструктивные и декоративные элементы
нередко встречаются и у варварских кубков, и у сосудов провинциально-римского круга, хронология их существо-
вания у обеих категорий черняховской стеклянной посуды нередко отличается. Наблюдения за хронологией их су-
ществования у черняховских сосудов на территории Украины позволяют предположить определенные изменения
в наборе технологических приемов, которые используются для их изготовления и декорирования, появляющиеся
не раньше середины IV в.
К л ю ч е в ы е с л о в а: стеклянная посуда, черняховская культура, позднеримское время, эпоха Великого
переселения народов.
V. I. Shchepachenko
Postgraduate Student at the Historiography, Source Studies and Archaeology Department of the Faculty of Historical Studies in
the V.N. Karazin Kharkiv National University, ORCID 0000-0001-9137-235X, schepachenko@karazin.ua
THE GLASSWARE OF LATE ROMAN TIME FROM VIITENKY: THE TECHNOLOGICAL ASPECT
This article is devoted to the study of the technological features of the manufacturing and decoration of glass vessels from
archaeological complex of late Roman time – early Great Migrations period at Viitenky in the East of Ukraine.
The observations of the evolution of shapes, decor and individual morphological features of Roman glassware has reached
almost a century in their development now. During this time, researchers have repeatedly emphasized their information potential
in chronological constructions and searches for production centres of certain types. The technical and technological approach in
the study of glass found its place in the investigation of Cherniakhiv antiquities. In our opinion, in combination with traditional
archaeological methods, it remains one of the most promising ways to resolve the issue of the origin of Cherniakhiv glass vessels,
even today. The purpose of our study is a comparative analysis of the technological features of glassware from Viitenky, vessels
from the area of the Cherniakhiv culture in Ukraine and items from the Roman provinces.
The analysis of the materials allows drawing some conclusions. The set of technological methods registered during the
study of glassware from Viitenky finds parallels both among Cherniakhiv glass vessels and among provincial Roman vessels.
However, some of them are asynchronous to those existing in the provinces in late Roman and late Antique times. Despite
the fact that the same morphological and decorative elements occur both among barbarian cups and among vessels of the
Provincial-Roman circle, the chronology of their existence in both categories of Cherniakhiv glassware is often different.
Observations of the chronology of their existence among Cherniakhiv vessels on the territory of Ukraine suggest certain
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 151
changes in the set of technological methods used for their manufacturing and decoration, which appear no earlier than in the
middle of the 4th century.
K e y w o r d s: glassware, Cherniakhiv culture, late Roman time, Great Migrations period.
References
Chornyi, A. M. 2015. Sklianyi posud cherniakhivskoi kultury (istoriohrafichnyi aspekt). Arheologia, 1, s. 125-144.
Gopkalo, O. V. 2011. Otnositelnaia khronologiia muzhskikh pogrebenii cherniakhovskoi kultury. K postanovke problemy. In:
Petrauskas, O. V., Shyshkyn, R. H. (ed.). Cherniakhivska kultura: materialy doslidzhen (Oium, 1). Kyiv; Lutsk: IA NAN
Ukrainy, IIO NPU im. M. P. Drahomanova, p. 66-96.
Gopkalo, O. V. 2012. The Cherniachov Cultureʼs Cemetery Ruzhychanka. In: Vorontsov, A. M., Gavritukhin, I. O. (ed.) Lesnaia
i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Velikogo pereseleniia narodov. Konferentsiia 3, Tula:
Gosudarstvennyi muzei-zapovednik ʻKulikovo poleʼ, p. 330-401.
Gorokhovskii, E. L. 1988. Khronologiia cherniakhovskikh mogilnikov Lesostepnoi Ukrainy. In: Baran, V. D. (ed.). Trudy
V Mezhdunarodnogo kongressa arkheologov-slavistov. Kyiv, 18-25 sentiabria 1985 goda. Kyiv: Naukova dumka, p. 34-46.
Gereta, I. 2007. Mohylnyk cherniakhivskoi kultury v s. Bila na Ternopilshchyni. Ternopil: Merkiuri-Ternopil.
Gereta, I. P. 1995. Novi pamiatky Zakhidnoho Podillia u svitli problem cherniakhivskoi kultury. Materialy ta doslidzhennia z
arkheolohii Prykarpattia ta Volyni, 6, p. 144-163.
Gereta, I. P. 2013. Chernelevo-Ruskyi mohylnyk. Tylishchak, V. S. (upor.). In: Petrauskas, O. V., Gorbanenko, S. A. (ed.). Oium,
3, Kyiv; Ternopil: TzOV ʻTerno-hrafʼ.
Heiko, A. V., Reida, R. M., Sapiehin, S. V. 2016. Research and Rescue Excavations of Shyshatskyi Burial Ground. In: Suprunen-
ko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprovia. Kyiv: Tsentr pamiatkoznavstva NANU i UTOPIK, p. 140-149.
Kazanskyi, M. M. 2011. Radagais et la fin de la civilisation de Černjahov. In: Petrauskas, O. V., Shyshkyn, R. H. (ed.). Cherniakh-
ivska kultura: materialy doslidzhen (Oium, 1). Kyiv; Lutsk: IA NAN Ukrainy, IIO NPU im. M. P. Drahomanova, p. 22-32.
Kravchenko, N. M. 1973. Pamiatky cherniakhivskoi kultury na Porossi. Arheologia, 8, p. 99-108.
Lіkhter, Yu. A. 1998. Glassware of the Chernyakhovo Culture. Rossiiskaia arkheologiia, 2, p. 41-53.
Likhter, Yu. A., Gopkalo, O. V. 2007. Skliannyi posud z poselennia Teremtsi. Zbirnyk naukovykh prats Naukovo-doslidnoho in-
stytutu ukrainoznavstva, 15, p. 188-196.
Lyubichev, M. V. 2019a. Frühgeschichte der Dnepr-Donec-Waldsteppe im 1-5. Jahrhundert. (Teil 1). Ostrogothica-Serie, 2.
Kharkiv: Estet Print.
Lyubichev, M. V. 2019b. Dva pogrebeniia s ̒ neordinarnymiʼ khronoindikatorami iz mogilnika cherniakhovskoi kultury Voitenki 1.
In: Gavritukhin, I. O., Vorontsov, A. M. (ed.). Lesnaia i lesostepnaia zony Vostochnoi Evropy v epokhi rimskikh vliianii i Ve-
likogo pereseleniia narodov. Konferentsiia 4, Chast 2. Tula: Gosudarstvennyi muzei-zapovednik ̒ Kulikovo poleʼ, p. 191-209.
Magomedov, B. V. 1999. The Chernyakhov Cemeteries Kurniki on South Boug. Stratum plus, 4, p. 102-121.
Nekrasova, A. N. 1985. Okhrannye raskopki cherniakhovskogo mogilnika vozle g. Summy. Arheologia, 50, s. 75-80.
Nikitina, G. F. 1988. Mogilnik u s. Oselivka Kelmenetskogo raiona Chernovitskoi obl. In: Kropotkin, V. V. (ed.) Mogilniki cher-
niakhovskoi kultury. Moskva: Nauka, p. 5-97.
Nikitina, G. F. 1996. Mogilniki cherniakhovskoi kultury v Severnoi Bukovine i Bessarabii. Moskva: Nauka.
Petrauskas, O. V. 2016. Glasgefässe vom Typ Eggers/230 in der Černjachiv-Kultur: chronologische Aspekt. In: Petrauskas, O. V.,
Gorbanenko, S. A., Gopkalo, O. V. (ed.). Cherniakhivska kultura: do 85-richchia vid dnia narodzhennia I. S. Vynokura
(Oium, 5). Kyiv: IA NANU, p. 89-106.
Petrauskas, O. V., Tsyndrovskaia, L. A. 2002. Nakhodki cherniakhovskoi kultury vblizi s. Zhovnino (kollektsiia fondov Instituta
arkheologii, g. Kyiv). Kyiv.
Petrauskas, O. V., Pasternak, V. V. 2003. Glass Vessels from the Burial Ground of Velyka Bugaivka of Cherniakhivs’ka Culture
on the Middle Dnieper. Arheologia, 4, p. 65-76.
Petrauskas, O. V., Shishkin, R. G. 2013. Mogilnik i poselenie cherniakhovskoi kultury u s. Velikaia Bugaevka (arkheologicheskii
istochnik) (Oium, 2). Kyiv: IA NANU, IIO NPU im. M. P. Dragomanova.
Petrov, V. P. 1964. Cherniakhovskii mogilnik (po materialam raskopok V. V. Khvoiki v 1900-1901 gg.). In: Rybakov, B. A.,
Symonovich, E. A. (eds.) Drevnosti epokhi slozheniia vostochnogo slavianstva. Materialy i issledovaniia po arkheologii
SSSR, 116, p. 53-117.
Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2016. Burial 115 Shyshaky Cemetery With Ornamented Glass Beaker. In: Pe-
trauskas, O. V., Gorbanenko, S. A., Gopkalo, O. V. (eds.). Cherniakhivska kultura: do 85-richchia vid dnia narodzhennia
I. S. Vynokura (Oium, 5). Kyiv: IA NANU, p. 20-28.
Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2021. The Glass Beaker With Eclectic Features from Burial No. 112 of the Shyshaky
cemetery. Arheologia, 4, p. 95-109. https://doi.org/10.15407/arheologia2021.04.095.
Romanova, G. A. 1988. Vily Yarugskie - mogilnik IV v. n. e. In: Kropotkin, V. V. (ed.) Mogilniki cherniakhovskoi kultury.
Moskva: Nauka, p. 133-141.
Rosokhatskii, A. A. 1987. Stekliannye kubki iz pamiatnikov cherniakhovskoi kultury stepnoi zony mezhdurechia Dnestra i Dunaia.
In: Samoilova, T. L. (ed.) Novye issledovaniia po arkheologii Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, p. 143-148.
Rumiantseva, O. S. 2016. Cast glass from the Chernyakhov culture settlement of Komarov: prestigious vessels or raw materials
for a glass workshop? Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 245, p. 203-218.
Rumiantseva, O. S. 2017. Glass Working Beyond the Limes: New Data on the Manufacturing Organization and the Chronology
of the Komarov Workshop. Stratum Plus, 4, p. 141-164.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1152
Rumiantseva, O. S. 2020. Konicheskie kubki v areale cherniakhovskoi kultury: kollektsiia Istoricheskogo muzeia i otkhody
masterskoi v Komarove. In: Rukavishnikova, I. V., Radiush, O. A. (ed.). Drevnie pamiatniki, kultury i progress. A cae-
lo usque ad centrum. A potentia ad actum. Ad honores. Moskva: IA RAN, p. 172-179. https://doi.org/10.25681/IAR-
AS.2020.978-5-94375-317-6.172-179
Rumiantseva, O. S., Lyubichev, M. V., Trifonov, A. A. 2018. Die chemische Zusammensetzung von Glas aus den archäologis-
chen Komplexen in Vojtenkij 1 und die Herkunft der Gefäße der ČernjachovKultur (vorläufige Forschungsergebnisse). In:
Lyubichev, M., Myzgin, K. (ed.). Khronologiia i monetnye nakhodki pozdnerimskogo vremeni i epokhi Velikogo peresele-
niia narodov. Aktualnye arkheologicheskie issledovaniia v Tsentralnoi i Vostochnoi Evrope. Materialy polevogo seminara
na baze ekspeditsii vozle s. Voitenki, 15-17 sentiabria 2016 goda (Ostrogothica-Serie (Hefte), 3), p. 146-181.
Rumiantseva, O. S., Shcherbakov, I. B. 2016. Raw Glass from Komarov Settlement on the Middle Dniester: Chemical Com-
position and New Data on the Features and Chronology of a Late Roman Glass Workshop. Stratum Plus, 4, p. 299-315.
Simonenko, A. V., Sikoza, D. N. 2020. Terminus ante quem der spätskythischen Kultur am Untere Dnepr. In: Lyubichev, M.,
Myzgin, K. (ed.) Mezhdu Vostokom i Zapadom (Inter Orientem et Occidentem): Sbornik statei k 65-letiiu doktora Erdmute
Shulttse i 20-letiiu Germano-Slavianskoi arkheologicheskoi ekspeditsii (Ostrogothica-Serie (Bände), 3). Kharkov: KhNU
imeni V. N. Karazina, p. 288-301.
Symonovich, E. A. 1952. Pogrebeniia V-VI vv. n. e. u s. Danilova Balka. Kratkie soobshcheniia Instituta istorii materialnoi kul-
tury, 48, p. 62-70.
Symonovich, E. A. 1957. Stekliannaia posuda serediny I tysiacheletiia nashei ery s Nizhnego Dnepra. Kratkie soobshcheniia In-
stituta arkheologii, 69, p. 22-30.
Symonovich, E. A. 1960. Raskopki mogilnika u ovcharni sovkhoza Pridneprovskogo na Nizhnem Dnepre. In: Rybakov, B. A.
(ed.). Cherniakhovskaia kultura. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 82, p. 192-238.
Symonovich, E. A. 1964. Stekliannye kubki iz Zhuravki. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 102, p. 8-12.
Symonovich, E. A. 1967. Itogi issledovanii cherniakhovskikh pamiatnikov v Severnom Prichernomore. In: Rybakov, B. A,
Symonovich, E. A. (ed.). Istoriia i arkheologiia yugo-zapadnykh oblastei SSSR nachala nashei ery. Materialy i issledova-
niia po arkheologii SSSR, 139, p. 205-237.
Symonovich, E. A. 1977. La verrerie des monuments de la culture de Tcherniakhovo, dans les regions du Dniepr et de la Mer
Noire. Sovetskaia arkheologiia, 1, p. 176-186.
Symonovich, E. A. 1979. Koblevskii i Ranzhevskii mogilniki okolo g. Odessy. In: Symonovich, E. A. (ed.) Mogilniki cherniak-
hovskoi kultury, Moskva: Nauka, p. 63-111.
Chornyi, A. M. 2015. Glassware of Cherniakhiv Culture (Historiographic Aspect). Arheologia, 1, p. 125-144.
Schultze, E., Lyubichev, M. 2018. Zu einer Gruppe von Körpergräbern im nordwestlichen Bereich des Gräberfeldes der Čern-
jachovKultur, Vojtenki: Fragen zur Chronologie In: Lyubichev, M., Myzgin, K. (ed.). Khronologiia i monetnye nakhodki
pozdnerimskogo vremeni i epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Aktualnye arkheologicheskie issledovaniia v Tsentralnoi
i Vostochnoi Evrope. Materialy polevogo seminara na baze ekspeditsii vozle s. Voitenki, 15-17 sentiabria 2016 goda. (Os-
trogothica-Serie (Hefte), 3), p. 121-145.
Schultze, E., Lyubichev, M., Gella, E. 2019. Die späten Gräber des Gräberfeldes in Vojtenki und die letzte Phase der Čern-
jachov-Kultur in der Waldsteppe zwischen Dnepr und Severskij Donec. In: Petrauskas, O. V., Gopkalo, O. V., Gorbanen-
ko, S. A. (ed.). Starozhytnosti varvarskykh plemen u pershii polovyni I tys. n. e.: do 90-richchia V. D. Barana (Oium, 6).
Kyiv: IA NANU, p. 13-49.
Shchapova, Yu. L. 1978. Un atelier de production du verre pres du village de Komarovo (IIIe-IVe s. de n. è.). Sovetskaia arkhe-
ologiia, 3, p. 230-242.
Antonaras, A. Ch. 2017. Glassware and Glassworking in Thessaloniki 1st Century BC - 6th Century AD. Oxford: Oxuniprint.
Barkoczi, L. 1988. Pannonische Glasfunde in Ungarn, Studia Archaeologica, 9, Budapest.
Cholokova, A. I. 2015. Networks of Distribution at the Margins of the Empire. Late Antique Glass Vessels from the Lower Dan-
ube region. Thesis for Ph. D. in Archaeology, University College London.
Clairmont, C. W. 1963. The Glass Vessels. In: Perkins, A. (ed.). The excavations at Dura-Europos conducted by Yale Univer-
sity and the French Academy of inscriptions and letters. Final report IV, Part V. New Haven: Dura-Europos publications.
Cool, H. E. M. 1995. Glass vessels of the fourth and early fifth century in Roman Britain. In: Foy, D. (ed.). Le verre de lʼAntiq-
uité tardive et du Haut Moyen Âge. Typologie-Chronologie-Diffusion. Association Française pour l’Archéologie du Verre,
VIIIe rencontre, Guiry-en-Venix, 18-19 novembre 1993. Musée archéologique départemental du Val d`Oise. p. 11-26.
Cool, H. E. M., Price, J. 1995. Roman vessel glass from excavations in Colchester, 1971-85. Colchester Archaeological Report,
8, Colchester: Colchester Archaeological Trust Ltd.
Dévai, K. 2016. Glass vessels from late Roman times found in Pannonia. Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungari-
cae, 67. Budapest: Akadémiai Kiadó, p. 255-286. https://doi.org/10.1556/072.2016.67.2.4
Eggers, H.-J. 1951. Der Römische Import im Freien Germanien. Hamburg: Hamburgisches Museum für Völkerkunde und Vorg-
eschichte.
Fünfschilling, S. 2015. Die römischen Gläser aus Augst und Kaiseraugst. Kommentierter Formenkatalog und ausgewählte Neu-
funde 1981-2010 aus Augusta Raurica. Text und Formenkatalog. Forschungen in Augst, 51. Augst: Museum Augusta Rau-
rica.
Gavritukhin 2017 Glass vessels of the final of the Chernyakhov culture. In: Na hranicích impéria. Extra fines imperii. Jaroslavu
Tejralovi k 80. narozeninám. Brno: Masarykova univerzita, p. 83-109.
Goethert-Polaschek, K. 1977. Katalog der romischen Glaser des Rheinischen Landesmuseums Trier. Trierer Grabungen und
Forschungen, 9. Mainz am Rhein: Von Zabern.
Gudkova, A. V., Schultze, E. 2017. Gräberfeld und Siedlung Nagornoe 2. Ein Fundplatz der Sântana de Mureș-Černjachov-Kul-
tur an der Unteren Donau. Archäologie in Eurasien, 35. Bonn: Habelt-Verlag.
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2022, № 1 153
Harden, D. B. 1936. Roman Glass from Karanis Found by the University of Michigan, Archaeological expedition in Egypt, 1924-
1929. University of Michigan Studies, Humanistic Series, 41. Michigan: University of Michigan Press.
Hayes, J. 1975. Roman and Pre-Roman Glass in the Royal Ontario Museum: a Catalogue. Toronto: Royal Ontario Museum.
Isings, С. 1957. Roman glass from dated finds. Archaeologica Traiectina, II. Groningen/Djakarta: J. B. Wolters.
Lazar, I. 2003. Rimsko steklo Slovenije (The Roman glass of Slovenia). Ljubljana: Založba ZRC.
Lazar, I. 2008. New Evidence about Roman Glass Production in Celeia (Noricum). Zeitschrift für Schweizerische Archäologie
und Kunstgeschichte, 65 (Heft 1-2). Zürich: Verlag Karl Schwegler AG.
Petrauskas, O. V. 2003. Die Gräberfelder der Černjachov–Kultur von Kosanovo und Gavrilovka - eine vergleichende Studie zu
Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 84,
S. 224-362.
Petrauskas, O. V. 2017. Übergang von der Stufe C2 zu C3 in der Černjachov-Kultur (auf dem Beispiel der Glasschalen mit Ring-
boden). Ephemeris Napocensis, 27, p. 123-154.
Price, J., Cottam, S. 1998. Romano-British glass vessels: a handbook. Practical Handbooks in Archaeology, 14. York: Council
for British Archaeology.
Rau, G. 2008. Spätantike Facettschliffgläser in Nord- und Osteuropa. Acta Praehistorica et Archaeologica, 40, S. 221-240.
Rumyantseva, O., Belikov, C. 2017. A late Roman glass workshop at Komarov (Middle Dniester) and the problem of the origin
of ‘Barbarian’ facet cut beakers. In: Wolf, S., de Pury-Gysel, A. (edd.). Annales du 20e Congrès de l’Association Interna-
tionale pour l’Histoire du Verre. Friburg/Romont, 7-11 septembre 2015. Romont. p. 257-266.
Rütti, B. 1991. Die römischern Gläser aus Augst und Kaiseraugst. Forschungen in Augst, 13 (2). Augst: Römermuseum Augst.
Schepachenko, V. 2020. Glasschalen vom Typ Weklice aus den Gräbern 110 und 211 des spätkaiserzeitlich-/frühvölkerwan-
derungzeitlichen Gräberfeldes Vojtenki 1. Študijné zvesti Archeologického ústavu Slovenskej akadémie vied, 67 (1), p. 77-
101. https://doi.org/10.31577/szausav.2020.67.4
Stawiarska, T. 2014. Roman and Early Byzantine Glass from Romania and Nothern Bulgaria. Archaeological and technolog-
ical study. Bibliotheca Antiqua, XXIV, Warsaw: Institute of Archaeology and Ethnology, Polish Academy of Sciences.
Straume, E. 1987. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr. Oslo: Universi-
tetsforlaget.
Vasil’ev, A. A. 2017. 4.3 Chronologie der Nekropole Nagornoe 2. In: Gudkova, A. V., Schultze, E. Gräberfeld und Siedlung
Nagornoe 2. Ein Fundplatz der Sântana de Mureș-Černjachov-Kultur an der Unteren Donau. Archäologie in Eurasien, 35.
Bonn: Habelt-Verlag. S. 125-133
Weinberg, G. D., Stern, E. M. 2009. Vessel Glass. The Athenian Agora, 34. Princeton: The American school of classical stud-
ies at Athens.
Whitehouse, D. 2006. Price, R. W. (ed.). Glass. A Pocket Dictionary of Terms Commonly Used to Describe Glass and Glassmak-
ing. New York: The Corning Museum of Glass.
|