Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні

Професійний рак (ПР) — група злоякісних новоутворень, етіологія яких пов’язана із довготривалим впливом канцерогенних речовин й агентів на людину на робочому місці. Згідно з даними Міжнародної організації праці в країнах з високим рівнем розвитку промисловості ПР становить від 4,0 до 16,0% усіх випа...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Кундієв, Ю.І., Варивончик, Д.В., Ременник, О.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19610
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні / Ю.І. Kундієв, Д.В. Варивончик, О.І. Ременник // Онкологія. — 2010. — 12, N 3. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859722151936917504
author Кундієв, Ю.І.
Варивончик, Д.В.
Ременник, О.І.
author_facet Кундієв, Ю.І.
Варивончик, Д.В.
Ременник, О.І.
citation_txt Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні / Ю.І. Kундієв, Д.В. Варивончик, О.І. Ременник // Онкологія. — 2010. — 12, N 3. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Професійний рак (ПР) — група злоякісних новоутворень, етіологія яких пов’язана із довготривалим впливом канцерогенних речовин й агентів на людину на робочому місці. Згідно з даними Міжнародної організації праці в країнах з високим рівнем розвитку промисловості ПР становить від 4,0 до 16,0% усіх випад- ків злоякісних новоутворень. Дослідження етіо логії і профілактики ПР в Украї ні розпочато в 90-х роках XX ст. Результати дослідження дозволили обґрунтувати наукову систему гігієнічного контролю за пріоритетними канцерогенними речовинами й агентами на робочому місці, яка включає оцінку потенційного канцерогенного ризику (індивідуального й популяційного) та епідеміологічний контроль за рівнями захворюваності раком працівників економічно пріоритетних галузей. Подальші дослідження будуть спрямовані на: (i) ідентифікацію канцерогенної небезпеки для людини в різних галузях промисловості; (іі) дослідження індивідуальної схильності працівників до виникнення злоякісних новоутворень; і (ііі) організацію по-життєвого медичного нагляду, пошук високоінформатив- них методів оцінки впливу й ранньої діагностики ПР (на основі біомаркерів). Ключові слова: канцерогени, умови праці, професійний рак, епідеміологія, профілактика. Occupational cancer — these are tumor neoplasms, etiology of which is associated with a long-term effect of cancer substances and agents on humans at workplace. According the ILO data occupational cancer makes up from 4,0 to 16,0% of all cases of tumor neoplasms in the country. Studies on cancer etiology and prevention have been conducted in Ukraine from the beginning of the 90th of the XX century. The results of those studies have established a scientifically grounded system of hygienic monitoring by the priority cancer agents at workplace that included the assessment of the potential cancer risk in selected productions (at individual and population levels) and an epidemiological monitoring of morbidity of workers with cancer diseases has been developed. The future directions in this respect are: (i) to continue studying the cancer danger in various branches of industry and hygienic rating of cancer substances and agents in the working zone environment; (ii) investigating individual inclination of workers to development of neoplasms under exposure to cancer substances and agents; and (iii) organization of life-long medical supervision and search for highly informative screening methods and earlier diagnostics of tumor neoplasms. Key Words: carcinogens, work environment, occupational cancer, epidemiology, prevention.
first_indexed 2025-12-01T10:19:08Z
format Article
fulltext ÂÇÃËßÄ ÍÀ ÏÐÎÁËÅ Ì Ó 224 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 3 • 2 0 1 0 Професійний рак (ПР) — група злоякісних ново- утворень, етіологія яких переважно пов̓язана з довго- тривалим впливом канцерогенних речовин й агентів на людину на робочому місці (під час виконання нею сво- їх професійних обов’язків) [4, 5]. Термін «ПР» (англ.: occupational cancer) є епонімом, що запозичений з на- укової літератури Великої Британії, де він набув поши- рення наприкінці ХІХ ст. і від того часу став загально- визнаним у науковій літературі країн Європи та Пів- нічної Америки [2]. Перший клінічний опис ПР було здійснено у 1775 р. видатним британським лікарем, хірургом шпиталю св. Варфоломія в Лондоні — сером Персівалем Пот- том (Percival Pott, 1714–1788 рр.) у статті «Спостере- ження раку калитки серед лондонських сажотрусів». Він встановив, що сажа є причиною виникнення раку калитки у лондонських сажотрусів (із 248 сажотрусів, які померли в Лондоні за 12 років спостереження, у 49 (19,7%) причиною смерті був рак калитки), які працю- вали у цій професії тривалий час починаючи з дитячого (4–6-річного) віку [3]. З того часу було вивчено канце- рогенні властивості сотень хімічних речовин, встанов- лено небезпеку багатьох чинників не тільки хімічного походження, але й фізичної та біологічної природи, чи- мало виробництв було визначено як канцерогенонебез- печні. Але і сьогодні проблема ПР є найбільш складною у професійній патології. Перш за все тому, що в бага- тьох випадках канцерогенний ризик важко, якщо вза- галі можливо, пов’язати з одним якимось етіо логічним чинником; як правило, мова йде про комбіновану дію хімічних, фізичних, біологічних чинників, а також спо- сіб життя [2]. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) № 121 «Про допомогу у випадках вироб- ничого травматизму» ПР належить до окремої категорії професійних захворювань, що обумовлює необхідність його дослідження з позиції епідеміології, а розробку на- укових засад профілактики цієї патології — до мульти- дисциплінарного підходу вивчення причин та патоге- нетичних механізмів її виникнення та розвитку. Епідеміологія ПР. За період 1992–2009 рр. в Укра- їні офіційно зареєстровано 341 випадок ПР (в серед- ньому на рік — 18,9 ± 9,5), причому чоловіки станов- лять 91,2% усіх хворих (рис. 1). Частка пацієнтів з ПР у загальній кількості онкологічних хворих в Україні становить лише 0,001–0,04%, що значно нижче оці- ночного рівня МОП для країн із високим рівнем роз- витку промисловості (4,0–16,0% від кількості онколо- гічних хворих) [5]. Рис. 1. Кількість зареєстрованих випадків ПР в Україні про- тягом 1992–2009 рр. (осіб) Проведеними розрахунками, шляхом екстраполяції даних щодо захворюваності на ПР працюючих в країнах ЄС відповідно до їх експонування канцерогенними ре- човинами та агентами на робочому місці визначено, що очікувана щорічна кількість нових випадків в Україні становить (із розрахунку один випадок ПР на 10,1 тис. експонованих канцерогенними чинниками на робочо- му місці): max — 343 (lim: 194–432), min — 88 (lim: 50– 111) [1, 2]. Це свідчить про значний дефіцит у виявлен- ні випадків ПР в Україні на рівні до 95%. Найбільша кумулятивна кількість випадків ПР заре- єстрована у Східному регіоні України, із високим рів- нем розвитку промисловості (Кіровоградська, Дніпро- петровська, Луганська, Донецька та Запорізька області) (78,8% усіх випадків ПР за період 1992–2009 рр.). Вод- ПРОФЕСІЙНИЙ РАК: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ В УКРАЇНІ Резюме. Професійний рак (ПР) — група злоякісних новоутворень, етіологія яких пов’язана із довготривалим впливом канцерогенних речовин й агентів на людину на робочому місці. Згідно з даними Міжнародної організації праці в країнах з висо- ким рівнем розвитку промисловості ПР становить від 4,0 до 16,0% усіх випад- ків злоякісних новоутворень. Дослідження етіо логії і профілактики ПР в Украї ні розпочато в 90-х роках XX ст. Результати дослідження дозволили обґрунтува- ти наукову систему гігієнічного контролю за пріоритетними канцерогенни- ми речовинами й агентами на робочому місці, яка включає оцінку потенційно- го канцерогенного ризику (індивідуального й популяційного) та епідеміологічний контроль за рівнями захворюваності раком працівників економічно пріоритет- них галузей. Подальші дослідження будуть спрямовані на: (i) ідентифікацію кан- церогенної небезпеки для людини в різних галузях промисловості; (іі) дослідження індивідуальної схильності працівників до виникнення злоякісних новоутворень; і (ііі) організацію по-життєвого медичного нагляду, пошук високоінформатив- них методів оцінки впливу й ранньої діагностики ПР (на основі біомаркерів). Ю.І. Kундієв Д.В. Варивончик О.І. Ременник ДУ «Інститут медицини праці» НАМН України, Київ, Україна Ключові слова: канцерогени, умови праці, професійний рак, епідеміологія, профілактика. ÂÇÃËßÄ ÍÀ ÏÐÎÁËÅÌÓ 225Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 3 • 2 0 1 0 ночас у чотирьох областях України за цей період не за- реєстровано жодного випадку даної патології (Закар- патська, Херсонська, Чернівецька області та м. Севас- тополь) (рис. 2). «Âèñîêà» (á³ëüøå 10,0%) «Ïîì³ðíà» (3,7-9,9%) «Íèçüêà» (0,1-3,6%) «Íå çàðåºñòðîâàíî» (0,0%) ì. Êè¿â Äîíåöüêà îáë. Äí³ïðîïåòðîâñüêà îáë. Õàðê³âñüêà îáë. ÀÐ Êðèì Ëüâ³âñüêà îáë. Îäåñüêà îáë. Çàïîð³çüêà îáë. Ëóãàíñüêà îáë. Ïîëòàâñüêà îáë. Êè¿âñüêà îáë. ×åðí³ã³âñüêà îáë. ×åðêàñüêà îáë.³ííèöüêà îáë.²âàíî- Ôðàíê³âñüêà îáë. Ìèêîëà¿âñüêà îáë. Õåðñîíñüêà îáë. Õìåëüíèöü- êà îáë. Çàêàðïàò- ñüêà îáë. Æèòîìèðñüêà îáë. Ñóìñüêà îáë. ʳðîâîãðàäñüêà îáë. Âîëèíñüêà îáë. гâíåíñüêà îáë. ×åðí³âåöüêà îáë. Òåðíî- ï³ëüñüêà îáë. ì. Ñåâàñòîïîëü Рис. 2. Розподіл кумулятивної кількості випадків ПР між об- ластями України в 1992–2009 рр. (% хворих) Найбільшу кількість хворих на ПР реєструють у до- бувній промисловості (68,6%), переважно — добуван- ня та переробка уранових руд (79,5% від усіх хворих да- ної промисловості); в обробній промисловості (21,2%), переважно — машинобудування (45,8% від усіх хворих даної промисловості); в хімічній промисловості (25,0%) та металургії (16,7%) (табл. 1). Основними причинами цього є експонування пра- цівників канцерогенними речовинами та агентами на робочому місці внаслідок масштабних порушень пра- вил техніки безпеки та поганих умов праці (53,7%); не- досконалості виробничих технологій, порушень у функ- ціонуванні виробничого обладнання (32,7%); відсутнос- ті, несправності, неефективності санітарно-технічних установок (13,6%). Внаслідок цих причин на робочих місцях в Україні зазнає канцерогенної небезпеки лише за рахунок хімічних речовин не менше 875,1 тис. осіб (біля 15,0% працюючого населення), найбільше — в до- бувній (53,3%) та обробній (15,2%) промисловості. Таблиця 1 Розподіл кумулятивної кількості випадків ПР між галузями економічної діяльності України (1992–2009 рр.) Галузі економічної діяльності Кількість осіб % Добувна промисловість, в тому числі: 234 68,6 добування та переробка уранових руд 186 54,5 добування вугілля 45 13,2 добування та переробка залізних руд 3 0,9 Обробна промисловість, в тому числі: 72 21,2 машинобудування 33 9,7 хімічна промисловість 18 5,3 металургія 12 3,5 виробництво неметалевих мінеральних виробів 3 0,9 коксохімічне виробництво 2 0,6 виробництво меблів 1 0,3 виробництво скла 1 0,3 гумове виробництво 1 0,3 харчова промисловість 1 0,3 Будівництво 11 3,2 Охорона здоровʼя 11 3,2 Енергетика 8 2,4 Транспорт 1 0,3 Наука 1 0,3 Оборона 3 0,9 Всього 341 100,0 Основними етіологічними чинниками виникнен- ня ПР в Україні є іонізуючі агенти (48,6% від усіх аген- тів); виробничий пил (38,0%), переважно — кристаліч- ний SiO2 (79,2 на 100 хворих); хімічні речовини (13,4%). В середньому кожний хворий на ПР зазнає одночасної дії 2–3 канцерогенних речовин та/або агентів І групи за переліком Міжнародної агенції дослідження раку ВООЗ (МАДР) (табл. 2). Однак в Україні не виявлено жодного випадку ПР, що пов’язаний із виробничим експонуванням наступ- ними речовинами та агентами, які реєструються в краї- нах ЄС (відповідно до даних системи the Europe Against Cancer program of the European Union — CAREX): со- нячна радіація та УФ-випромінювання, кадмій та його сполуки, арсен та його сполуки, деревний пил, етилен дибромід, тетрахлоретилен, нітрозаміни, а та- кож із іншими речовинами та агентами, визначеними МАДР. Це пов’язано із відсутністю можливості моні- Таблиця 2 Канцерогенні речовини та агенти І групи за МАДР, які були етіологічною причиною ПР в Україні (1992–2009 рр.) Канцерогенні речовини та агенти [кратність перевищення діючих ГДК та ГДР] Скорочення Кількість хворих Частота експозиції (%), n = 777 Частота експозиції (на 100 хворих), n = 341 особа Виробничий пил, в тому числі: кристалічний SiO2 (виробничий та вугільно-породний пил) [за масою пилу: 5,0–766,0] SILI 270 34,7 79,2 зварювальний аерозоль [за Mn: 1,3–43,1] WLAR 25 3,2 7,3 Хімічні речовини, в тому числі: хрому (VI) сполуки [1,6–3,4] CR6 18 2,3 5,3 бензол [1,1–2,8] BENZ 13 1,7 3,8 формальдегід [3,5–4,7] FORM 13 1,7 3,8 поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) [за бензо/а/піреном: 1,5–10,0] PAH 11 1,5 3,2 масла мінеральні [1,1–2,7] MOIL 10 1,3 2,9 азбест [за масою пилу: 3,0–5,4] ASB 9 1,2 2,6 нікель та його сполуки [1,3–2,9] NICO 8 1,0 2,3 пек камʼяновугільний [2,1–30,8] COTR 4 0,5 1,2 смоли нафтові [2,1–30,8] PTTR 4 0,5 1,2 хлордиметиловий ефір [2,0–9,5] BCME 4 0,5 1,2 стирол [1,5–1,7] STYR 3 0,4 0,9 берилій та його сполуки [1,2–1,8] BE 2 0,3 0,6 вініл хлорид [1,1–11,5] VCM 2 0,3 0,6 сажа [1,5–5,5] SOOT 2 0,3 0,6 епіхлоргідрин [1,1–1,5] EPI 1 0,1 0,3 Фізичні агенти, в тому числі: γ-випромінювання [3,0×10–3–3,8] IRAD 200 25,7 58,7 Rn-222 та ДПРР [7,0×10–5–1,1] RN 178 22,9 52,2 Всього – – 100,0 – Кількість агентів на 1 хворого – – 2,3 – ÂÇÃËßÄ ÍÀ ÏÐÎÁËÅ Ì Ó 226 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 3 • 2 0 1 0 торингу за цими речовинами та агентами у санітарно- епідеміологічній службі України (табл. 3). Клінічні характеристики ПР. Найбільш часто в Україні реєструють ПР органів дихання (75,0% всіх локалізацій), переважно бронхів та легені (87,9% цієї системи); органів кровотворення та лімфатичної сис- теми (11,4%), переважно — хронічний лейкоз (41,0%) та неходжкінські лімфоми (33,3%) (табл. 4). В Україні не виявлено жодного випадку ПР носових пазух, пе- чінки, підшлункової залози, кісток, меланоми шкіри, саркоми, які, за даними МАДР, можуть бути пов’язані з експонуванням працівників канцерогенними речо- винами та агентами на робочому місці. Дані проведених клініко-епідеміологічних дослі- джень свідчать, що стандартизовані вікові рівні захво- рюваності на ПР чоловічого населення в Україні почи- нають зростати у віці 40–44 років і досягають свого мак- симуму у 65–69 років. Це відрізняє цю групу злоякісних новоутворень від популяційної вікової захворюванос- ті, рівні якої підвищуються поступово і досягають свого максимуму у віці 75–85 років, тобто ПР виникає на 10– 15 років раніше, ніж рак у популяції (рис. 3), що й обу- мовлює більш коротку тривалість життя серед праців- ників, експонованих канцерогенними речовинами та агентами на робочому місці. Цьому також сприяє те, що ПР переважно діагнос- тується на пізніх стадіях (ІІІ–IV) патологічного процесу (всі локалізації: І стадія — 0,0%, ІІ — 47,0%, ІІІ — 18,0%, ІV — 35,0%; рак бронхів та легені: І — 0,0%, ІІ — 13,5%, ІІІ — 32,5%, ІV — 54,0%), що обумовлює високі рівні однорічної летальності таких хворих (рак бронхів та ле- гені — 79,1%) та низькі показники середньої тривалос- ті життя після встановлення діагнозу злоякісного ново- утворення (рак бронхів та легені — 8,4 міс). Рис. 3. Розподіл стандартизованих вікових рівнів захворю- ваності чоловічого населення ПР та злоякісними ново- утвореннями (ЗН) у популяції населення України (всі локалізації — на 100 тис. чоловічого населення) Профілактика ПР в Україні. Стратегія профілакти- ки ПР в Україні здійснюється відповідно до Конвенції МОП № 139 «Про боротьбу з небезпекою, спричинюва- ною канцерогенними речовинами й агентами у вироб- ничих умовах, та заходи профілактики» (1974 р.) (рати- фікована Законом України від 10.03.2010 р. № 1956-VI та Резолюцією 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров̓я (ВАЗ) «Профілактика раку і боротьба з ним» (WHA 58.22)) і перед бачає: - створення державних відповідальних органів, які контролюють канцерогенну небезпеку на виробни- цтвах; - періодичне визначення канцерогенних речовин і агентів, наражати на вплив яких на виробництві забо- ронено або допускається тільки з дозволу чи під контр- олем, з використанням даних про канцерогенну небез- пеку МОП, ВООЗ та МАДР, інших компетентних ор- ганів; Таблиця 3 Потенціал обласних та спеціалізованих СЕС України в ідентифікації канцерогенних речовин та агентів І групи (за МАДР), які можуть становити небезпеку на робочому місці (2008 р.) Групи канцерогенних факторів Частка СЕС, які можуть проводити ідентифікацію рівнів канцерогенних чинників «Високий» (85–100%) «Середній» (50–84%) «Низький» (25–49%) «Дуже низький» «Відсутній» (0–24%) Хімічні речовини Бензол Епіхлоргідрин Мінеральні масла Деревний пил Нікель та сполуки Формальдегід Хрому (VI) сполуки Азбест (без ідентифікації виду та кількості волокон) Арсен і сполуки Вінілхлорид Етилен оксид Кадмій та сполуки Силіцію діоксид (без ідентифікації кристалічної морфології) Тетрахлоретилен 1,3-Бутадієн Акриламід Пропілену оксид Стирол Берилій та сполуки Бензо/а/пірен 1,2-Диметилгідразин Сланцеві масла 1,2,3-Трихлорпропан Кам’яновугільні і нафтові смоли, пеки і їх сублімати Хлордиметиловий ефір 4-Амінодифеніл Бензидин Галію арсенід Еріоніт Іприт 2,3,7,8-Діоксин о-Толуїдин Лікарські засоби (цитостатики, імунодепресанти, естрогени) Фізичні агенти β-випромінювання γ-випромінювання R-випромінювання α-випромінювання n-випромінювання УФ-випромінювання Rn-222 та ДПРР – Біологічні агенти − Афлатоксини Віруси гепатиту В/С ВІЛ І типу Вірус герпесу Вірус Епштейна — Барр Віруси папіломи Сlonorchis sinensis Opisthorchis viverrini Schistosoma haematobium Helicobacter pylori Т-лімфотропні віруси І типу – ÂÇÃËßÄ ÍÀ ÏÐÎÁËÅÌÓ 227Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 3 • 2 0 1 0 - проведення сертифікації та видача дозволу на ви- користання найбільш небезпечних канцерогенних фак- торів на виробництві; - вживання заходів для заміни канцерогенних речо- вин та агентів, впливу яких працівники можуть зазна- вати під час своєї роботи, на неканцерогенні або менш шкідливі речовини чи агенти; - скорочення кількості працівників, які зазнають впливу канцерогенних речовин чи агентів, та скоро- чення тривалості та міри такого впливу до мінімуму, який відповідає вимогам безпеки; - заходи щодо захисту працівників від впливу кан- церогенних речовин або агентів і забезпечення відпо- відної системи реєстрації; - забезпечення працівників всією необхідною ін- формацією щодо небезпеки і заходів, яких потрібно вживати для її зниження; - забезпечення працівників відповідною медико- санітарною допомогою шляхом медичного обстеження на період роботи та після нього, яке потрібне для оцін- ки міри впливу та контролю за станом їхнього здоров̓я відносно професійних захворювань, раннього виявлен- ня злоякісних новоутворень і своє часного їх лікування, спрямованого на підвищення рівня виживаності та зни- ження рівня смертності та поліпшення якості життя. Впродовж 1992–2010 рр. в Україні вдалося частко- во забезпечити реалізацію вищезазначених заходів про- філактики ПР: - впроваджено реєстр хворих на ПР та налагоджено статистичний моніторинг за цією патологією; - введено в дію дві редакції гігієнічного нормати- ву «Перелік речовин, продуктів, виробничих проце- сів, побутових та природних чинників, канцерогенних для людини» (1997, 2006 р.); відбувається робота щодо його перегляду та доповнення відповідно до нових да- них МАДР; - розроблено методологію оцінки канцерогенної не- безпеки на виробництвах України; - запропоновано гігієнічні та клінічні критерії для експертного виявлення ПР; - проводиться робота щодо внесення змін до діючо- го «Переліку професійних захворювань» (2000 р.) в час- тині ПР відповідно до нових наукових даних; - введено в дію нову редакцію «Порядку проведен- ня медичних оглядів працівників певних категорій» (2007 р.), у якому передбачено програму спостережен- ня за станом здоров’я працівників канцерогенонебез- печних виробництв та визначено медичні протипока- зання для роботи у них; - запропоновано організаційні стандарти медично- го нагляду за працівниками в канцерогенонебезпечних умовах деяких виробництв. Сьогодні розпочато наукову роботу щодо створен- ня переліку заборонених канцерогенних речовин та агентів, контрольоване використання яких дозволяєть- ся у виробництвах України; оцінки канцерогенної не- безпеки для працівників у різних галузях економічної діяльності країни; перегляду діючих гранично допус- тимих концентрацій (ГДК) та рівнів (ГДР) для канце- рогенних речовин та агентів І та ІІА груп за МАДР відпо- відно до їхнього канцерогенного потенціалу тощо [1]. Таблиця 4 Локалізація та етіологічні чинники ПР в Україні (1992–2009 рр.) Локалізація злоякісних новоутворень Випадки ПР Середній латентний період (роки) Етіологічні чинники на робочому місці (у порядку частоти зустрічальності) † Кількість випадків (осіб) % І місце — органів дихання та грудної клітки (75,0% всіх локалізацій) гортань 27 7,9 27,3±9,1 SILI; IRAD; RN; ASB; MOIL; FORM; CR6; BENZ; WLAR; EPI; NICO; PAH; BCME трахея 1 0,3 50,0±16,5 SILI; IRAD; RN; WLAR; CR6; NICO; MOIL; FORM; BENZ; COTR; ASB; PAH; BE; STYR; BCME; VCM; COTR; PTTR бронхи (головні) 24 7,0 38,0±12,7 легені 201 58,9 33,7±11,2 плевра (мезотеліома) 2 0,6 39,5±13,6 IRAD; ASB середостіння (мезотеліома) 1 0,3 28,0±9,3 ІІ місце – органів кровотворення та ліфматичної системи (11,4% всіх локалізацій) лейкоз (гостр.) 8 2,3 27,1±8,1 IRAD; WLAR; BENZ; PAH; FORM лейкоз (хр.) 16 4,7 19,9±12,9 лімфоми неходжкінські 13 3,8 24,1±8,0 IRAD; BENZ; PAH; VCM; WLAR; STYR множинна мієлома 2 0,6 46,5±9,3 ІІІ місце – органів травлення (6,2% всіх локалізацій) навколовушна залоза 1 0,3 27,0±9,0 IRAD слинна залоза 2 0,6 27,0±8,7 ротоглотка 8 2,3 31,2±10,4 IRAD; CR6; VCM; MOIL; NICO; PAH; WLAR; FORM язик 1 0,3 24,0±8,0 стравохід 1 0,3 13,0±4,5 IRAD; BENZ; PAH; CR6 шлунок 4 1,2 17,3±5,8 товста кишка 4 1,2 25,0±7,2 ІV місце – шкіри та її похідних (4,4% всіх локалізацій) молочна залоза 3 0,9 15,3±2,4 IRAD шкіра (рак) 12 3,5 19,5±5,2 IRAD; FORM; PAH V місце – органів сечовиділення (1,8% всіх локалізацій) нирки 2 0,6 37,0±10,2 IRAD; PAH; BENZ сечовий міхур 4 1,2 25,3±8,7 VІ місце – органів інших систем (1,2% всіх локалізацій) щитоподібна залоза 2 0,6 14,0±2,3 IRAD головний мозок 1 0,3 28,3±8,1 BCME кістки (сухожилля) 1 0,3 13,0±2,1 тривала механічна травма (?) Всього 341 100,0 31,0±15,0 – † Позначки, як в табл. 2. ÂÇÃËßÄ ÍÀ ÏÐÎÁËÅ Ì Ó 228 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 3 • 2 0 1 0 Перспективними є напрямки профілактики ПР, реалізація яких лімітується необхідністю значного матеріально-технічного, ресурсного й кадрового забез- печення та досягненням політичного консенсусу між державою, працівниками та роботодавцями: - створення Національної референт-лабораторії з дослідження всього спектру канцерогенних факто- рів І та ІІА груп за МАДР (хімічних, фізичних та біо- логічних); - формування Національного реєстру працівників, що зазнали експозиції канцерогенними агентами на робочому місці та забезпечення пожиттєвого медич- ного нагляду за ними профпатологічною та онколо- гічною службами; - реалізація заходів, спрямованих на заміну канцеро- генних речовин та агентів на неканцерогенні або менш шкідливі, скорочення кількості і тривалості експозиції працівників, які зазнають впливу канцерогенних речо- вин чи агентів на робочому місці. Надзвичайно перспективними є подальші фунда- ментальні наукові дослідження у напрямках: - ідентифікації етіологічних чинників та визначен- ня їх співвідношення у виникненні ПР на основі дослі- дження біомаркерів впливу; - дослідження патогенетичних механізмів ПР для різних груп канцерогенних факторів (молекулярно- генетичних та імунологічних механізмів канцерогене- зу та антиканцерогенезу) з наступною розробкою захо- дів оцінки індивідуальної схильності, методів фармако- профілактики цієї патології тощо; - розробки методів скринінгу та ранньої діагнос- тики злоякісних новоутворень та передракових за- хворювань органів-мішеней до виробничих канцеро- генонебезпечних факторів на основі дослідження біо- маркерів ефекту та захворювання. ВИСНОВКИ 1. Захворюваність населення на ПР є однією із не ви- рішених до кінця проблем охорони здоров’я України, що визначається неповним виявленням даної патоло- гії серед онкологічних хворих внаслідок наявних зна- чних дефектів у санітарно-гігієнічному моніторингу умов праці та відсутності клініко-епідеміологічної іден- тифікації ПР. Це ускладнює визначення потенційного канцерогенного ризику на робочих місцях у різних га- лузях економічної діяльності країни та ідентифікацію етіологічних чинників, які стали причиною злоякісних новоутворень, і в свою чергу перешкоджає розробці ви- сокоефективних та цілеспрямованих профілактичних і лікувальних заходів. 2. Наукове вивчення та обґрунтування заходів про- філактики ПР в Україні відповідає світовій стратегії. На державному рівні законодавчо забезпечені пере- думови для виконання заходів профілактики, перед- бачених Конвенцією МОП № 139 та Резолюцією ВАЗ № 58.22. Однак основними чинниками, що гальмують наукові дослідження у цьому напрямку, є значний де- фіцит ресурсів для проведення як фундаментальних, так і прикладних досліджень, а також відсутність по- літичного консенсусу між державою, працівниками та роботодавцями. 3. Враховуючи значну кількість громадян Украї- ни, які працюють в умовах канцерогенної небезпеки, та зростаючі рівні онкологічної захворюваності насе- лення, вкрай актуальним залишається подальший по- шук ресурсів для боротьби із ПР, спрямованих на про- довження наукових досліджень та їх впровадження у практику. ЛІТЕРАТУРА 1. Варивончик ДВ. Санітарно-гігієнічний моніторинг за кан- церогенними агентами в Україні: стан та перспективи удоскона- лення. Укр ж пробл мед праці 2009; 2: 12–20. 2. Кундієв ЮІ, Нагорна АМ, Варивончик ДВ. Професійний рак: епідеміологія та профілактика: Монографія. К: Наукова думка, 2008. 336 с. 3. Holleb A, Randers-Pehrson M. Classics in Oncology. New York: Amer Cancer Soc, 1996: 3–8. 4. Identification and recognition of occupational diseases: Criteria for incorporating diseases in the ILO list of occupational diseases. Meeting of Experts on the Revision of the List of Occupational Diseases (Recommendation No. 194). ILO, Geneva, 2009. 13 p. 5. Occupational cancer. Zero cancer: A union guide to prevention. International Metalworkers’ Federation, 2007. 16 p. OCCUPATIONAL CANCER: STATE AND PERSPECTIVES OF ITS STUDYING IN UKRAINE Yu.I. Kundiev, D.V. Varyvonchyk, O.I. Remennyk Summary. Occupational cancer — these are tumor neo- plasms, etiology of which is associated with a long-term ef- fect of cancer substances and agents on humans at work- place. According the ILO data occupational cancer makes up from 4,0 to 16,0% of all cases of tumor neoplasms in the country. Studies on cancer etiology and prevention have been conducted in Ukraine from the beginning of the 90th of the XX century. The results of those studies have estab- lished a scientifically grounded system of hygienic monitor- ing by the priority cancer agents at workplace that included the assessment of the potential cancer risk in selected pro- ductions (at individual and population levels) and an epi- demiological monitoring of morbidity of workers with can- cer diseases has been developed. The future directions in this respect are: (i) to continue studying the cancer danger in various branches of industry and hygienic rating of can- cer substances and agents in the working zone environment; (ii) investigating individual inclination of workers to devel- opment of neoplasms under exposure to cancer substances and agents; and (iii) organization of life-long medical su- pervision and search for highly informative screening meth- ods and earlier diagnostics of tumor neoplasms. Key Words: carcinogens, work environment, occupational cancer, epidemiology, prevention. Адреса для листування: Варивончик Д.В. 01033, Київ, вул. Саксаганського, 75 ДУ «Інститут медицини праці» НАМН України Лабораторія епідеміології та профілактики професійного раку E-mail: erzas70@i.com.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19610
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-1774,0204-3564
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T10:19:08Z
publishDate 2010
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
record_format dspace
spelling Кундієв, Ю.І.
Варивончик, Д.В.
Ременник, О.І.
2011-05-11T20:12:52Z
2011-05-11T20:12:52Z
2010
Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні / Ю.І. Kундієв, Д.В. Варивончик, О.І. Ременник // Онкологія. — 2010. — 12, N 3. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1562-1774,0204-3564
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19610
Професійний рак (ПР) — група злоякісних новоутворень, етіологія яких пов’язана із довготривалим впливом канцерогенних речовин й агентів на людину на робочому місці. Згідно з даними Міжнародної організації праці в країнах з високим рівнем розвитку промисловості ПР становить від 4,0 до 16,0% усіх випад- ків злоякісних новоутворень. Дослідження етіо логії і профілактики ПР в Украї ні розпочато в 90-х роках XX ст. Результати дослідження дозволили обґрунтувати наукову систему гігієнічного контролю за пріоритетними канцерогенними речовинами й агентами на робочому місці, яка включає оцінку потенційного канцерогенного ризику (індивідуального й популяційного) та епідеміологічний контроль за рівнями захворюваності раком працівників економічно пріоритетних галузей. Подальші дослідження будуть спрямовані на: (i) ідентифікацію канцерогенної небезпеки для людини в різних галузях промисловості; (іі) дослідження індивідуальної схильності працівників до виникнення злоякісних новоутворень; і (ііі) організацію по-життєвого медичного нагляду, пошук високоінформатив- них методів оцінки впливу й ранньої діагностики ПР (на основі біомаркерів). Ключові слова: канцерогени, умови праці, професійний рак, епідеміологія, профілактика.
Occupational cancer — these are tumor neoplasms, etiology of which is associated with a long-term effect of cancer substances and agents on humans at workplace. According the ILO data occupational cancer makes up from 4,0 to 16,0% of all cases of tumor neoplasms in the country. Studies on cancer etiology and prevention have been conducted in Ukraine from the beginning of the 90th of the XX century. The results of those studies have established a scientifically grounded system of hygienic monitoring by the priority cancer agents at workplace that included the assessment of the potential cancer risk in selected productions (at individual and population levels) and an epidemiological monitoring of morbidity of workers with cancer diseases has been developed. The future directions in this respect are: (i) to continue studying the cancer danger in various branches of industry and hygienic rating of cancer substances and agents in the working zone environment; (ii) investigating individual inclination of workers to development of neoplasms under exposure to cancer substances and agents; and (iii) organization of life-long medical supervision and search for highly informative screening methods and earlier diagnostics of tumor neoplasms. Key Words: carcinogens, work environment, occupational cancer, epidemiology, prevention.
uk
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
Взгляд на проблему
Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
Occupational cancer: state and perspectives of its studying in ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
Кундієв, Ю.І.
Варивончик, Д.В.
Ременник, О.І.
Взгляд на проблему
title Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
title_alt Occupational cancer: state and perspectives of its studying in ukraine
title_full Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
title_fullStr Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
title_full_unstemmed Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
title_short Професійний рак: стан і перспективи вивчення в Україні
title_sort професійний рак: стан і перспективи вивчення в україні
topic Взгляд на проблему
topic_facet Взгляд на проблему
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19610
work_keys_str_mv AT kundíêvûí profesíiniirakstaníperspektivivivčennâvukraíní
AT varivončikdv profesíiniirakstaníperspektivivivčennâvukraíní
AT remennikoí profesíiniirakstaníperspektivivivčennâvukraíní
AT kundíêvûí occupationalcancerstateandperspectivesofitsstudyinginukraine
AT varivončikdv occupationalcancerstateandperspectivesofitsstudyinginukraine
AT remennikoí occupationalcancerstateandperspectivesofitsstudyinginukraine