Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19623 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860017497252560896 |
|---|---|
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T16:46:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
393Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
МУЛЬТИФОКАЛЬНА БІОПСІЯ ПРОСТАТИ
В ДІАГНОСТИЦІ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ
ЗАЛОЗИ
Ю.В. Вітрук, О.Е. Стаховський, О.А. Войленко,
В.А. Котов, О.І. Яцина, М.В. Вікарчук, О.А. Кононенко
Національний інститут раку, відділення пластичної
та реконструктивної онкоурології, Київ
Вступ. Біопсія простати є найважливішим мето-
дом діагностики раку простати, що дозволяє вияви-
ти захворювання на початковій стадії, від результа-
ту якого буде залежати подальша тактика лікування
та її ефективність.
Мета дослідження. ретроспективне вивчення
ефективності біопсії передміхурової залози під УЗ-
контролем в діагностиці раку простати.
Матеріали та методи. Ретроспективному аналі-
зу піддано 199 медичних карт пацієнтів із захворю-
ванням простати. Забір матеріалу проводили за стан-
дартною «секстантною» методикою, а також засто-
совували розширену методику із 8, 10 та 12 точок.
Результати. Аденокарциному простати було діа-
гностовано при 6-точковій біопсії у 22,4%, при 8-точ-
ковій — у 26,2%, 10-точковій — у 32,6% та 12-точко-
вій — у 41,2% випадків, при цьому локалізовані форми
раку були виявлені тільки у 27,8% хворих.
Висновки. Для підвищення ймовірності виявлен-
ня РПЗ необхідно використовувати 12-точкову біо-
псію, яка включає в себе забір матеріалу із перехід-
ної зони та латеральних відділів простати.
ПОКАЗАННЯ ДО ВИМУШЕНОЇ ЦИСТЕКТОМІЇ
О.Е. Стаховський, Ю.В. Вітрук, О.А. Войленко,
В.А. Котов, О.І. Яцина, О.М. Гаврилюк
Національний інститут раку, відділення пластичної
та реконструктивної онкоурології, Київ
Вступ. Пізня діагностика та тривала органо-
зберігаюча тактика лікування інвазивних форм раку
сечового міхура, як правило, призводять до швид-
кого рецидивування, прогресії захворювання та ста-
нів, що потребують вимушеного оперативного втру-
чання за життєвими показаннями.
Мета дослідження. Вивчення станів, які вимага-
ли виконання цистектомії, у хворих на пізніх стаді-
ях раку сечового міхура.
Матеріали та методи. Ретроспективному клі-
нічному аналізу піддано 44 пацієнта з розповсю-
дженим раком сечового міхура, яким у період з 2001
по 2009 р. було виконано вимушену цистектомію.
Результати. Основними показаннями до прове-
дення вимушеної цистектомії були: інтенсивна ге-
матурія (68%), обструкція сечоводів (54%), повна за-
тримка сечі (27%), виражена дизурія (100%) та не-
стерпний біль (17%), що не купірувався ефективно
анальгетиками. Показаннями до вимушеної цис-
тектомії у хворих на розповсюджений рак сечового
міхура були стани, які загрожували життю пацієнта
або робили його нестерпним.
Після гістологічної верифікації видалених зразків
стадія рТ3 виявлена в 19 (43%) випадках і рТ4 — в 25
(57%). Якість життя хворих була оцінена за міжнарод-
ною шкалою QLQ-C30 і становила 1,29 ± 0,4 до опера-
тивного втручання та 4,2 ± 1,3 (p < 0.001) після операції.
Висновки: вимушена цистектомія є доцільним опе-
ративним втручанням, яка усуває симптоми, що загро-
жують життю хворого або роблять його нестерпним.
ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ
РАКУ ПРОСТАТИ ПО ГЛІСОНУ — ВАЖЛИВИЙ
ПРОГНОСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ ПЕРЕБІГУ
ЗАХВОРЮВАННЯ
Ю.В. Вітрук, О.А. Войленко, В.А. Котов,
О.Е. Стаховський, О.І. Яцина, М.В. Вікарчук,
О.А. Кононенко
Національний інститут раку, відділення пластичної
та реконструктивної онкоурології, Київ
Вступ. Мікроскопічно аденокарцинома проста ти
за своєю будовою неоднорідна і має спектр диферен-
ціювання, який дозволяє провести чітку градацію,
що є важливою в передбаченні прогнозу захворю-
вання та оптимізації терапії.
Мета дослідження. Оцінити важливість встанов-
лення ступеня диференціювання раку простати по
Глісону у визначенні можливого подальшого пере-
бігу захворювання.
Матеріали та методи. Аналізу піддано 128 медич-
них карт пацієнтів, яким діагноз аденокарцинома пе-
редміхурової залози встановлено трансректальною
мультифокальною біопсією передміхурової залози.
Результати. Локалізовані форми (стадія Т1 та Т2)
діагностовані у 46 (35,9%) хворих. Це були високоди-
ференційовані пухлини, сумарна оцінка по системі
Глісон не перевищувала 4 бали, тобто відповідали
низькому ризику G1. Захворювання на пізній стадії
«СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ»
КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ
24-25 березня 2010 р.
Київ
(Затверджено Вченою радою Національного інституту раку. Протокол № 20 від 16.12.2010 р.)
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
394 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
(Т3 та Т4) було діагностовано у 82 (64,1%) пацієнтів.
Це були, як правило, низькo диференційовані та по-
мірно диференційовані пухлини, оцінка по системі
Глісон становила від 5 до 10 балів, тобто помір ного —
G2- та високого — G3-ризику.
Висновки. Точна градація аденокарциноми про-
стати при трансректальній біопсії є цінною інфор-
мацією для вибору адекватної тактики лікування.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ХІМІОТЕРАПІЇ
РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА
О.І. Яцина1, Е.О. Стаховський1, А.І. Ємець2,
С.І. Співак2, О.А. Войленко1, О.Е. Стаховский1,
Ю.В. Вітрук1, О.М. Гаврилюк1, Я.О. Шеремет2
1Національний інститут раку, відділення
пластичної та реконструктивної онкоурології
2ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки
НАН України», Київ
Вступ. При лікуванні хворих на рак сечового мі-
хура (РСМ) актуальним є пошук додаткових фак-
торів, які дозволяють досягти максимального лі-
кувального ефекту не лише за рахунок хірургічно-
го видалення пухлини, але й у результаті індукції
хіміопрепаратами апоптозу в пухлинних клітинах.
Тому ефективність лікування РСМ можна оцінити
за зростанням кількості апоптичних клітин в пух-
лині після хіміотерапії хворих для подальшого про-
гнозування перебігу захворювання.
Мета дослідження. Підвищення ефективнос-
ті лікування хворих на РСМ шляхом використан-
ня неоад’ювантної ПХТ та визначення ії ефектив-
ності за допомогою виявлення наявності індукова-
ного хіміопрепаратами апоптозу пухлинних клітин
TUNEL-методом.
Матеріали та методи. Об’єктом для дослідження
були парафінові зрізи пухлин сечового міхура пацієн-
тів, отримані шляхом проведення ТУР-біопсії до лі-
кування та після проведення 3 курсів неоад’ювантної
поліхіміотерапії (ПХТ) за схемою Гемцитабін-
Цисплатин. Детекцію апоптозу в клітинах прово-
дили методом TUNEL (Terminal deoxynucleotidyl
Transferase Biotin-dUTP Nick End Labeling) за допо-
могою лазерного конфокального скануючого мікро-
скопа LCM META 510 (Carl Zeiss, Німеччина).
Результати. Встановлено, що індукований ПХТ
апоптичний індекс тканин пухлини РСМ виявився
значно вищим у зразках, що були отримані після
проведення 3 курсів неоад’ювантної хіміотерапії за
допомогою Гемцитабіну-Цисплатину. Зокрема, до
проведення ПХТ він становив (5,8 ± 1,0%), а після
проведення ПХТ досягав значення (71,0 ± 16,9%).
Отримані дані свідчать про ефективність обраної
нами схеми ПХТ (Гемцитабін-Цисплатин) у ліку-
ванні хворих на РСМ. В одному випадку при РСМ
апоптичний індекс підвищився від 7,2 до 38,2% при
клінічній регресії пухлини на 25%, що з найбіль-
шою вірогідністю обумовлено меншою чутливіс-
тю РСМ до ПХТ.
Висновки. Оцінка індукованого хіміотерапевтични-
ми препаратами рівня апоптозу в пухлинах хворих на
РСМ за допомогою TUNEL-методу є надійним та висо-
коспецифічним тестом для встановлення ефективності
ПХТ. Цей метод може бути використаний для прогно-
зування ефективності ПХТ у лікуванні хворих на РСМ.
ЕКСПРЕСІЯ КІ-67 ТА PCNA
ПРИ ГІПЕРПЛАСТИЧНИХ СТАНАХ
ТА АДЕНОКАРЦИНОМІ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК
В ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ
М.М. Баударбекова
Запорізький державний медичний університет,
кафедра патологічної анатомії і судової медицини
з основами права, Запоріжжя
Взаємозв'язок гіперестрогенії, процесів пролі ферації
і апоптозу та їх вплив на розвиток гіперпластичних
процесів в ендометрії з подальшою малігнізацією є
важливим кроком в діагностиці патології ендометрія.
Активаторами проліферативної активності ендо-
метрія є чинники проліферації (PCNA, Ki-67), не-
обхідні для реплікації ДНК-генома.
Метою дослідження є вивчення експресії марке-
рів проліферації Кі-67і PCNA при гіперпластичних
процесах і раку ендометрія.
Проводили дослідження зразків ендометрія у 38
жінок віком від 41 до 54 років, які були розподілені на
групи: 1 — пацієнтки із залозистою гіперплазією ен-
дометрія (10 випадків), 2 —хворі із атиповою гіперп-
лазією (15 випадків) і 3 — пацієнтки із аденокарцино-
мою ендометрія (13 випадків). У серійних парафінових
зрізах проведено імуногістохімічне дослідження ре-
цепторів Кі-67 та PCNA фірми DAKO (Данія) з систе-
мою візуалізації Envision із діамінобензидином (ДАБ).
Найбільша експресія маркерів проліферації
PCNA та Ki-67 відмічається в ендометрії жінок з
аденокарциномою, найменше виражена — в групі
хворих на залозисту гіперплазію ендометрія. При
атиповій гіперплазії превалювала помірна та слаб-
ка експресія цих маркерів.
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗРОБЦІ НОВІТНІХ
МЕТОДІВ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ
ШИЙКИ МАТКИ У ВАГІТНИХ
Є.С. Козачук, Г.О. Вакуленко, О.П. Манжура
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, кафедра онкології
Національний інститут раку
Київська міська онкологічна лікарня, Київ
Рак шийки матки (РШМ) займає провідне місце у
структурі онкопатологій, асоційованих із вагітністю.
Встановлення діагнозу злоякісного захворювання
шийки матки у вагітних пацієнток та подальше їх
лікування призводить до фізичної та психологічної
інвалідизації жінки і, що найгірше, до втрати
бажаної дитини. РШМ у вагітних — проблема
загальнонаціонального характеру, ігнорувати яку
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
395Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
неможливо, адже на кону стоїть збереження здоров’я
Нації та генофонду України. В усьому світі активно
розробляються нові неінвазивні методи раннього
виявлення малігнізації шийки матки. Перспективним
є визначення ролі у діагностиці цервікальної
онкопатології онкомаркера SCC. Провівши ретельний
аналіз українських та зарубіжних джерел літератури
за останні 10 років, встановлено, що значення SCC
для раннього виявлення неоплазій шийки матки у
вагітних вивчено ще недостатньо. Відсутня інформація
про особливості змін концентрацій SCC в залежності
від етіо-патогенетичних, клінічних та морфологічних
особливостей новоутворень шийки матки, асоційованих
із вагітністю. Таким чином, вивчення зазначених
вище питань є доволі перспективним напрямком
дослідницької діяльності в онкогінекології.
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕПІТЕЛІЮ
ШИЙКИ МАТКИ ЯК КОНТРОЛЬ
ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ РАННЬОЇ МАЛІГНІЗАЦІЇ
Н.Б. Тиха
Національний інститут раку,
науково-дослідна лабораторія клінічної цитології
Міський пологовий будинок № 5, Київ
Однією з основних задач сучасної цитологічної
діагностики є визначення початку процесу малігнізації.
Використання цитогенетичного методу дозволяє виз-
начити функціональний стан і ранні зміни клітин.
Вивчались цитологічні препарати зіскрібків із шийки
матки у 10 здорових жінок дітородного віку, забарвле-
них за методикою W. Howell, D. Black.
При цитогенетичному дослідженні встановлено,
що в циліндричному епітелії середній вміст на 1 ядро
загальної кількості ядерець становив (5,0 ± 0,17).
Серед активних їх форм переважали власне нукле-
олонемні порівняно з перехідними нуклеолонемно-
компактними, відповідно (0,6 ± 0,01) і (0,4 ± 0,01),
в той же час компактні ядерця були відсутні. По-
казники кільцеподібних та мікроядерець станови-
ли, відповідно, (1,8 ± 0,02) і (2,3 ± 0,03).
Проведені дослідження дозволили отримати дані
про основні морфофункціональні типи ядерець клі-
тин циліндричного епітелія шийки матки у здорових
жінок дітородного віку, які могли б послужити контр-
олем для виявлення ранньої малігнізації.
ОСОБЕННОСТИ РЕЦИДИВИРОВАНИЯ РАКА
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (РМЖ) С РАЗНЫМ
ГОРМОНАЛЬНЫМ СТАТУСОМ
Р.В. Любота, И.И Любота
Национальный медицинский университет
им. А.А. Богомольца, кафедра онкологии, Киев
Цель исследования. Выявить возможные причины
возникновения местных рецидивов рака молочной
железы у больных после органосохраняющих опе-
раций (ОСО) при гистологически «чистых» краях
резекции; установить связь частоты рецидивирова-
ния от биологических характеристик и рецепторно-
го статуса первичной опухоли.
Материалы и методы. Были изучены истории бо-
лезни, маммограммы, сонограммы, патогистологи-
ческие препараты, иммуногистограммы 46 больных
в возрасте от 31 до 92 (57±1,3) лет, которые прохо-
дили лечение по поводу РМЖ в клинике онкологии
НМУ на базе Киевской городской онкологической
больницы в 2004–2009 гг.
Результаты.
Группы обследованных ER Всего
+ ++ +++ -
ОСО рец. - 7
25%
6
21%
5
18%
10
36%
28
100%
ОСО рец.+ 5
28%
5
28%
2
11%
6
33%
18
100%
Группы обследованных РR Всего
+ ++ +++ -
ОСО рец. - 7
25%
3
10,5%
10
36%
8
28,5%
28
100%
ОСО рец.+ 1
5%
3
17%
5
28%
9
50%
18
100%
Группы обследованных Her/2new Всего
+ ++ +++ -
ОСО рец. - 0 1
4%
0 27
96%
28
100%
ОСО рец.+ 4
22%
3
17%
5
28%
6
33%
18
100%
Выводы. У больных после ОСО рецидивы чаще
встречаются в Her/2new-положительных опухолях.
КОНЦЕПЦІЯ ВИБОРУ ОПЕРАТИВНОГО
ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ.(РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ
1199 ПАЦІЄНТОК)
І.Б. Щепотін1,2, І.І. Смоланка1, І.М. Мотузюк2,
О.І. Сидорчук2 , О.Т. Енгел2
1Національний інститут раку,
2Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, Київ
Проведена оцінка результатів лікування 1199 па-
цієнток після органозберігаючих та реконструктив-
них операцій на молочних залозах. З них 809 (67,5%)
квадрантектомій з регіонарною лімфатичною ди-
секцією і репозицією сосково-ареолярного комп-
лексу, 118 (9,8%) підшкірних мастектомій з ендо-
протезуванням, 135 (11,3%) мастектомій з первин-
ною реконструкцією залози лоскутом найширшого
м’яза спини або TRAM-лоскутом та137 (11,4%) ква-
дрантектомій з редукційною мамопластикою.
При виконанні оперативного втручання без ко-
рекції контрлатеральної залози у 132 (11%) пацієн-
ток різниця в об’ємах залоз не перевищувала 15% і не
потребувала корекції, але у 683 (57%) спостерігалася
значна відмінність об’ємів, що призводило до труд-
нощів у виборі білизни, встановлення екзоімплантів.
У зв’язку зі значною різницею в об’ємах у 384 (32%)
випадках виконувалось оперативне втручання на
обох залозах (аугментація або редукція, мастопексія).
Естетичні результати двосторонніх операцій по-
рівнювали з такими при односторонніх втручаннях
за суб’єктивною оцінкою хворими. 375 (98%) паці-
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
396 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
єнток після двостороннього втручання і 513 (63%)
після одностороннього відмічали естетичний ефект
операції як добрий і дуже добрий. Кількість усклад-
нень в обох групах не відрізнялась.
Таким чином, виконання коригуючих операцій
на контрлатеральних молочних залозах дозволяє до-
сягти симетрії молочних залоз, не супроводжується
збільшенням післяопераційних ускладнень і покра-
щує психоемоційний стан і якість життя в цілому.
ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ
670 ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
І.Б. Щепотін, І.І. Смоланка, С.Ю.Скляр,
І.М. Мотузюк, О.І. Сидорчук, О.Т. Енгел
Національний інститут раку
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, Київ
Проведено аналіз і порівняння результатів лікування
670 хворих на рак молочної залози стадій ІІА і ІІБ при за-
стосуванні різних методик неоад’ювантного лікування.
Хворі на рак молочної залози ІІА-стадії (T1N1M0,
T2N0M0) були розподілені на три групи: в 1-й
неоад’ювантне лікування не проводилося, у 2-й —
2 курси неоад’ювантної поліхіміотерапії (НПХТ) за
схемою СМF, у 3-й — 2 курси НПХТ за схемою FАС.
Ретроспективний аналіз результатів комплексного
лікування показав, що загальна 5-річна виживаність
становила (89,71 ± 4,5)% і не виявлено достовірної
різниці між пацієнтками трьох груп.
Хворі на рак молочної залози ІІБ-стадії (T2N1M0,
T3N0M0) також були розподілені на три групи: в 1-й па-
цієнтки отримали 2 курси НПХТ за схемою FАС, в 2-й —
4 курси НПХТ за схемою FАС, у 3-й — 2 курси НПХТ за
схемою FАС в умовах локальної гіпертермії. Аналіз від-
критого контрольваного рандомізованого дослідження
показав, що 5-річна виживаність становила для хворих
1-ї групи (70,7 ± 4,1)%, 2-ї — (82,3 ± 3,1)%, 3-ї — (81,6 ±
3,4)%. Органозберігаючі операції у хворих 2-ї групи були
виконані на 14,8% частіше в порівнянні з 1-ю, а у 3-ї —
на 19,2% частіше в порівнянні з 1-ю групою.
Висновки. Проведення НПХТ у хворих на рак
молочної залози ІІА-стадії достовірно не збільшує
5-річну виживаність. При ІІБ-стадії проведення 2
курсів НПХТ в умовах локальної гіпертермії або 4
курсів НПХТ підвищує відсоток виконання орга-
нозберігаючих операцій на 19,2 і 14,8% відповідно,
а також достовірно збільшує 5-річну виживаність.
ПРОГЕСТЕРОНОВЫЕ РЕЦЕПТОРЫ
В ОПУХОЛЯХ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
С.В. Мариненко
Национальный институт рака,
научно-исследовательская лаборатория клинической
цитологии, Киев
В клинической практике необходимо выявлять
и исследовать характер распределения прогестеро-
новых рецепторов (ПР) для определения тактики
лечения больных с опухолями молочной железы.
Проведены исследования по выявлению эстроге-
новых, прогестероновых рецепторов и белка HER-2
(онкопротеин c-erbB-2) у 33 больных. В данной ра-
боте представлены результаты по определению ПР
иммуноцитохимическим методом, «DAKO». Изуче-
ны цитологические препараты пунктатов и соско-
бов с операционного материала у 21 пациентки при
раке молочной железы (РМЖ) без проведения нео-
адъювантной химиотерапии и у 4 больных с фибро-
аденомой (ФА).
Установлено, что ПР при РМЖ выявлены в ядрах
клеток у 20% больных, в цитоплазме — у 38% пациен-
ток и в межуточном веществе — у 48% больных, в то
время как при ФА в ядрах клеток железистого эпите-
лия ПР не отмечены, в цитоплазме выявлены у 50%
пациенток и в межуточном веществе — у 75% больных.
Полученные данные свидетельствуют о том, что
распределение ПР при РМЖ и ФА носит различ-
ный характер — выявляются в ядрах, цитоплазме
и межуточном веществе при РМЖ и в цитоплаз-
ме и межуточном веществе — при ФА, что являет-
ся основанием для проведения дифференциальной
диагностики заболеваний молочной железы и соот-
ветствующего лечения.
СРАВНЕНИЕ МАММОГРАФИЧЕСКОЙ
ПЛОТНОСТИ ТКАНЕЙ
ПРИ БИЛАТЕРАЛЬНОМ И ОДНОСТОРОННЕМ
РАКЕ МОЛОЧНЫХ ЖЕЛЕЗ
О.Т. Энгел, В.Е. Чешук, А.С. Зотов, В.В. Штефура
Национальный институт рака
Киевская городская онкологическая больница
Национальный медицинский университет
им. А.А. Богомольца, кафедра онкологии, Киев
Цель работы. Cравнение маммографической
плотности тканей (МПТ) пациенток с синхронным
билатеральным раком молочных желез (СБРМЖ),
больных односторонним раком молочных желез
(ОРМЖ) и женщин без онкопатологии молочных
желез соответствующего возраста.
Материалы и методы. Анализ амбулаторных карт и
маммографических снимков 30 пациенток с СБРМЖ
(средний возраст 63,47 ± 12,50 года) и 34 больных
ОРМЖ (58,67 ± 9,00 года). Контрольную группу со-
ставили 32 здоровые женщины (60,06 ± 7,3 года). Рас-
пределение МПТ согласно классификации Американ-
ского колледжа радиологов BI-RADS на 4 категории.
Результаты. В группе пациенток с СБРМЖ на-
блюдалось наименьшее количество женщин с низ-
кой МПТ — 6 (20%), что на 54,5% меньше, чем в
группе больных ОРМЖ и на 66,7% меньше, чем в
контрольной группе (р = 0,05). Среди пациенток с
СБРМЖ наиболее часто встречалась 2-я категория
МПТ — 18 (60%), что на 56,6% больше по сравне-
нию с женщинами с ОРМЖ и на 58,3% больше, чем
в контрольной группе (р = 0,05).
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
397Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
Выводы. Степень МПТ у больных с СБРМЖ
выше по сравнению со здоровыми женщинами и в
меньшей мере сравнительно с больными ОРМЖ.
ДЕТЕКЦІЯ «СТОРОЖОВОГО» ЛІМФАТИЧНОГО
ВУЗЛА ПРИ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧИХ
ОПЕРАЦІЯХ У ХВОРИХ НА РАННІЙ РАК
МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
О.І. Костриба, А.Д. Лобода
Національний інститут раку, відділення пухлин
грудної залози та її реконструктивної хірургії, Київ
Радикальна операція у хворих на рак молочної
залози (РМЗ) передбачає проведення регіонарної
лімфаденектомії (ЛЕ).
Нами досліджена інформативність інтраопера-
ційного виявлення «сторожового» лімфовузла (СЛВ)
для планування обсягу ЛЕ.
Досліджено 47 хворих на початковій стадії РМЗ ві-
ком від 39 до 54 років по 2 методикам. 1-ша методика
із застосуванням радіофампрепарату (РФП) (20 хво-
рих) складалась з 2 етапів. При сцинтиграфічній ві-
зуалізації мічений 99мТс нанокол вводився навколо
пухлини. На шкірі відмічалася проекція СЛВ. Через
добу виконувалась інтраопераційна детекція СЛВ.
У 27 хворих було використано 1% водний розчин
метиленового синього, 3 мл якого вводили навко-
ло пухлини. Через 15 хв спостерігали накопичення
препарату в СЛВ.
СЛВ вилучали та проводили гістологічне експрес-
дослідження, за результатами якого виконували ЛЕ
в необхідному обсязі.
Візуалізація СЛВ з використанням РФП була
успішною у 18 хворих (90%), негативна — у 2 (10%).
У 1 пацієнтки отримано псевдонегативний результат
гістологічного дослідження. При використанні другої
методики негативна детекція спостерігалася в 4 (15%)
випадках. Ефективність обох методик становила 85%.
Висновки. Інтраопераціне дослідження СЛВ до-
зволяє визначити обсяг ЛЕ. Проведення детекції СЛВ
дає можливість уникнути невиправдано травматич-
них хірургічних втручань при інтактних ЛВ, запобігає
виникненню післяопераційних ускладнень, скорочує
терміни лікування та підвищує якість життя хворих.
ОЦЕНКА ЭКСПРЕССИИ РЕЦЕПТОРОВ
ПРОГЕСТЕРОНА КАК ПРОГНОСТИЧЕСКИЙ
И ПРЕДИКТИВНЫЙ ФАКТОР ПРИ РАКЕ
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ (РМЖ)
О.И. Лебедева, С.Н. Шинкарук
Национальный медицинский университет
им. А.А. Богомольца, кафедра онкологии, Киев
РМЖ является генетически неоднородным забо-
леванием, что может быть причиной различной его
чувствительности к адъювантной терапии и опре-
делять результаты лечения. В связи с этим выбор
терапевтической стратегии рационально основан
на иммуногистохимическом типировании опухо-
ли. Выделяют следующие молекулярные подклас-
сы РМЖ: базальноподобный, люминальный А и В,
HER2/neu-положительный, неклассифицируемый,
«трипл-негативный».
Иммуногистохимическая панель включает 7 по-
казателей. Из них в данном исследовании мы при-
нимали во внимание 3 основных, которые в различ-
ных комбинациях характеризируют молекулярные
подклассы: эстрогеновые рецепторы (ER), проге-
стероновые рецепторы (PR) и HER2/neu.
Цель исследования. Сравнить биологические ха-
рактеристики и особенности течения заболевания
при различном прогестероновом статусе опухоли.
В исследование были включены 200 пациентов с
впервые установленным диагнозом рака молочной
железы, проходившие лечение в клинике онкологии
НМУ на базе Киевской городской онкологической
больницы в период 2004–2006 гг.
Оценивались: степень распространенности пер-
вичной опухоли, состояние регионарных лимфоуз-
лов, длительность безрецидивного периода и лока-
лизация отдаленных метастазов, вид оперативного
вмешательства, трехлетняя выживаемость.
Пациенты были разделены на 3 группы: ER+ PR+,
ER+ PR-, ER- PR-, в каждой из которых оценивали
экспрессию HER2/neu.
Выявленные особенности опухоли и течение за-
болевания могут быть факторами, определяющими
характер адъювантного лечения и диспансерного на-
блюдения пациентов.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТРИЧІ НЕГАТИВНОГО
РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ (РМЗ)
Ю.І. Зайвелєва
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, кафедра онкології, Київ
Клінічні дослідження у сфері молекулярно-
генетичної діагностики РМЗ дозволили виділити
окрему специфічну форму цієї патології — тричі не-
гативний (ТН) РМЗ (Triple Negative Breast Cancer) —
пухлини, що не містять рецептори до естрогену, про-
гестерону та для яких нехарактерна гіперекспресія
HER2/neu. Для ТНРМЗ властиві такі ознаки: пере-
важний контингент — афро- та латиноамерикан-
ки; характерний вік — молодше 50 років; фактори
ризику: ожиріння, метаболічний синдром, прийом
оральних контрацептивів більше 1 року; низь-
кий ступінь диференціювання та високий ступінь
вираженості лімфоїдної інфільтрації; більша частота
виникнення органних метастазів (особливо в моз-
ку); мутації гена BRCA1; несприятливий прогноз.
Було вивчено особливості перебігу даної патоло-
гії у 18 пацієнток, які проходили лікування з при-
воду ТНРМЗ у клініці онкології НМУ на базі Київ-
ської міської онкологічної лікарні у 2004–2006 рр.
Предметом дослідження був вплив різних програм
неоад'юватної та ад'ювантної поліхіміотерапії на пе-
ребіг ТНРМЗ і на прогноз.
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
398 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
КІНЕТИКА 99MТС-МЕТОКСИ-
ІЗОБУТИЛІЗОНІТРИЛУ В ПУХЛИНІ ХВОРИХ
НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЗА ДАНИМИ
МАМОСЦИНТИГРАФІЇ
Н.Ю. Войт
Національний інститут раку, Київ
Мета. Оцінити кінетику 99mTc-MIБI в пухлині, а та-
кож дослідити динаміку параметрів кінетики РФП у хво-
рих на РМЗ та встановити їх корелятивний зв’язок із роз-
мірами та гістологічною структурою злоякісної пухлини.
Матеріали та методи. МСГ з 99mТс-МІБІ була
проведена у 43 жінок з РМЗ віком від 24 до 70 ро-
ків. Всі випадки верифіковані гістологічно. Розмір
пухлинних утворень коливався в межах від 1,0 до
6,0 см. Для кількісної характеристики включення
99mТс-МІБІ в молочній залозі розраховувався індекс
«пухлина/фон». Для оцінки елімінації 99mТс-МІБІ
визначався період напіввиведення (Т ½).
Результати дослідження. В нашому дослідженні Т
½ була розрахована для кожної пацієнтки окремо. Цей
показник коливався в межах від 79,1 до 196,7 хв. Ви-
ходячи з одержаних даних, умовно всі хворі були роз-
поділені на 2 групи. В 1-й групі середній показник на-
копичення РФП становив 199%, а середнє значення
Т ½ — 114,5 хв. В 2-й групі середнє значення накопи-
чення — 171,6 %, Т ½ – 189,5 хв. Найвищий ступінь на-
копичення спостерігали у хворих зі стадіями Т3 та Т4.
В 23 випадках було відмічено наявність реґіонар-
них метастазів. Встановлено, що у хворих з лімфо-
метастазами в цілому були достовірно вищі значен-
ня накопичення РФП. В групі хворих із N1-3 серед-
ній показник накопичення становив 213,0%, в групі
з N0 — 172,6%. Була встановлена достовірна кореля-
тивна залежність між розміром пухлини та рівнем на-
копичення РФП в осередку РМЗ (r = 0,374, р < 0,05).
Кореляційного зв’язку між Т ½ та розміром пухли-
ни, ступенем диференціювання або рівнем відносно-
го накопичення в нашому дослідженні не виявлено.
Висновки.
1. Аналіз показників кінетики 99mTc-МІБІ в осе-
редках РМЗ виявив існування вірогідної позитивної
кореляції між відносним накопиченням РФП і розмі-
ром пухлинного вузла та розповсюдженістю процесу.
2. Кореляційного зв’язку між Т ½ РФП і розміром пух-
лини чи ступенем її диференціювання не встановлено.
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНІ
КРИТЕРІЇ ЗЛОЯКІСНОСТІ УРАЖЕНИХ
ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У ХВОРИХ
НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ТА МЕЛАНОМУ
Ю.І. Леськів, О.Й. Осадчук, О.А. Болюх, І.А. Дацко
Тернопільський державний медичний університет
ім. І.Я. Горбачевського, кафедра онкології, променевої
діагностики, терапії та радіаційної медицини
Тернопільський обласний онкологічний диспансер,
Тернопіль
Мета. Вивчити УЗД зміни лімфатичних вузлів
(ЛВ) при лімфопатіях та сформулювати критерії зло-
якісності метастатично змінених ЛВ у хворих на рак
молочної залози та меланому.
Матеріали та методи. Узагальнено результати
УЗ-досліджень 59 хворих з лімфаденопатіями різної
природи. З них 14 — доброякісного (запального) ха-
рактеру та 46 — злоякісного (метастатичного) харак-
теру у хворих на рак молочної залози та меланому. Об-
стеження проводились на ультразвуковому сканері
«SIMENS» Sonoline G-60S. Отримані дані співставля-
лися з результатами патогістологічного дослідження.
Результати. Метастатично змінений ЛВ відпові-
дає наступним критеріям: 1. Форма округла; 2. Роз-
мір ЛВ більше 15 мм, співвідношення поперечний
(П)/передньо-задній (ПЗ) розмір < 1,5; 3. Відсут-
ність чи витончення зображення воріт ЛВ; 4. По-
товщення кори ЛВ; 5. Ехоструктура однорідна чи
неоднорідна, ехогенність знижена; 6. Кровоплин у
вигляді артеріовенозного шунтування чи низькоре-
зистентних потоків; 7. Контур нечіткий із залучен-
ням у процес оточуючих тканин.
Висновки. Основними диференційно-діагно-
стичними критеріями злоякісності ЛВ слід вважа-
ти збільшення розмірів, зміну форми, ехострук-
тури, наявність атипового кровоплину у вигляді
артеріо-венозного шунтування або низькорезис-
тентних потоків, втягнення в процес навколишніх
тканин. Точність методу у виявленні метастатич-
них ЛВ сягає 87%.
ДІАГНОСТИКА МЕТАСТАТИЧНОГО
УРАЖЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
ЗА ДОПОМОГОЮ УЗД
Ю.І. Леськів, І.І. Галайчук, О.Й. Осадчук,
О.А Болюх, Т.Ю. Угляр, О.В. Кутна
Тернопільський державний медичний університет
ім І.Я. Горбачевського, кафедра онкології, променевої
діагностики, терапії та радіаційної медицини
Тернопільський обласний онкологічний диспансер,
Тернопіль
Мета. Оцінити діагностичну спроможність УЗД
в діагностиці метастатичного ураження лімфатичних
вузлів (ЛВ) у хворих на рак молочної залози та ме-
ланому.
Матеріали та методи. Проаналізовано резуль-
тати УЗ-досліджень 59 хворих із лімфаденопаті-
ями різної природи. З них 46 — метастатичного
характеру у хворих на рак молочної залози та ме-
ланому. Обстеження проводились на ультразву-
ковому сканері «SIMENS» Sonoline G-60S ліній-
ним датчиком частотою 7–10 МГц. Отримані дані
співставлялись із результатами патогістологічно-
го дослідження.
Результати. Зміни ЛВ характерні для метаста-
тичного ураження (розміри більше 10 мм; співвід-
ношення поперечного (П) і передньо-заднього (ПЗ)
діаметрів ≤ 1; нерівний, нечіткий контур, форма
ближче до округлої; знижена ехогенність; поодино-
кі чи множинні судинні спалахи при доплерографії
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
399Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
(ДГ); хаотично розміщена або відсутня судинна сіт-
ка; інфільтрація навколишньої жирової тканини (у
вигляді гіперехогенного обідка) були в тій чи іншій
мірі виявлені у 41 із 46 (89%) паціентів. У 5 (11%)
паціентів зміни були інтерпретовані як гіперпла-
зія, оскільки ураження вузла було часткове (мікро-
метастазування).
Висновки. УЗ-дослідження зон регіонарного ме-
тастазування є доступним, ефективним та інформа-
тивним методом виявлення збільшених (ЛВ), у 89%
хворих на рак молочної залози та меланому дає змо-
гу провести диференційну діагностику метастатич-
ного ураження (ЛВ) з лімфаденопатіями запально-
го характеру.
МІТОХОНДРІАЛЬНИЙ РЕДОКС-КОНТРОЛЬ
ПРОГРЕСУВАННЯ РАКУ ШЛУНКА
І.Б. Щепотін, А.В. Лукашенко, А.А. Бурлака
Національний інститут раку
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, Київ
Актуальність. Рак шлунка є однією із найбільш
частих локалізацій злоякісних новоутворень. За да-
ними ВОЗ, в світі щорічно діагностують 755 тис. но-
вих випадків захворювання на рак шлунка. В пито-
мій вазі основних нозологічних форм злоякісних но-
воутворень в Україні рак шлунка займає 2-ге місце
серед чоловіків та 4-те серед жіночого населення та
становить 10,6 та 6,9% від загальної захворюванос-
ті злоякісними новоутвореннями серед жіночого та
чоловічого населення відповідно. Згідно з даними
Українського канцер-регістру, загальна кількість ви-
падків захворювання на рак шлунка в Україні станом
на 2008 р. становить 11401. Незважаючи на те що ле-
тальність знижується, її рівні є ще досить високи-
ми. Так, із усіх померлих від онкологічних захворю-
вань на долю раку шлунка припадає 38,4%, причи-
ною цьому слугує пізнє діагностування. Доведеним є
той факт, що основною відмінністю ракових клітин є
метаболічний дисбаланс супероксидних радикалів та
стійкість клону пухлинних клітин до цитотоксичної
дії радикальних форм кисню, тому важливим є дослі-
дження механізмів ініціації та прогресії захворюван-
ня з метою розробки новітніх методів діагностики та
патогенетично обґрунтованого лікування.
Мета. Встановити ступінь пошкодження мітохон-
дрій, виявити взаємозв’язок між виникненням дис-
функції, розвитком клітинної гіпоксії та прогресу-
ванням захворювання у хворих на рак шлунка. Оці-
нити прогностичну цінність досліджуваних маркерів.
Задачі.
• Визначити рівні утворення комплексів NO-
FeS-білок у сайтах елетронотранспортного ланцю-
га мітохондрій у клітинах тканини прилеглої до пух-
лини шлунка та клітинах аденокарциноми шлунка.
• Встановити рівні швидкості генерування су-
пероксидних радикалів (O2·) та оксиду азоту (NO·)
в тканині пухлин шлунка I–IV стадії захворювання.
• Вивчити активність матриксних металопро-
теїназ (ММП-2) в тканині пухлин шлунка I–IV ста-
дії захворювання.
• Оцінити прогностичну цінність досліджува-
них маркерів.
Об’єкт дослідження. Хворі на рак шлунка I–IV
ст. (T1N0M0 — T4N2M1). Тканина аденокарцино-
ми шлунка та прилегла тканина (взята на відстані
2–3 см від краю пухлини).
Методи дослідження. План дослідження включав
загальноклінічне дослідження та додаткові інстру-
ментальні методи обстеження. Додаткові інструмен-
тальні, біохімічні та біофізичні методи дослідження
включали визначення швидкості генерування супер-
оксидних радикал-аніонів, рівнів утворення оксиду
азоту та комплексів радикальних форм NO із негемо-
вими Fe-S білками у тканині пухлини та прилеглій
тканині методом електронного парамагнітного резо-
нансу (ЕПР) та технології спінових уловлювачів. Кон-
центрації латентних та активних форм ММП-2 ви-
значались методом зимографії. Статистичну оброб-
ку проводили з використанням програм Statistacs 8.0.
Результати. В комплексних дослідженнях здій-
снена оцінка ступеня пошкодження дихального лан-
цюга мітохондрій клітин пухлин шлунка I–IV ста-
дії захворювання, що формує розвиток клітинної
гіпоксії та призводить до активації матриксних ме-
талопротеїназ та прогресування захворювання. До-
сліджена корелятивна залежність швидкості генеру-
вання радикалів кисню, оксиду азоту та активності
металопротеїнази-2 із прогнозом виживаності хво-
рих на рак шлунка. Отримані результати дозволя-
ють проводити оцінку ефективності лікування та
прогнозування перебігу захворювання.
ВОЗМОЖНОСТИ ДИАГНОСТИКИ РАКА
ПЕЧЕНИ В УСЛОВИЯХ ОБЩЕЛЕЧЕБНОЙ
СЕТИ
В.Т. Баратели1, Р.К. Тащиев2, В.А. Калараш1
1КУ «Новоселицкая центральная районная
больница», Новоселица, Черновицкая область
2Национальная медицинская академия
последипломного образования им. П.Л. Шупика,
Киев
Цель работы. Оценить результативность своев-
ременной диагностики рака печени, улучшить ран-
нюю диагностику РП в условиях общелечебной сети.
Ретроспективно проанализирована 71 история
болезни и амбулаторная карта больных первичным
и метастатическим раком печени в Новоселиц-
ком районе Черновицкой области за последние 12
лет. Из них 29 женщин (40,8% ± 0,4%) и 42 мужчин
(59,2% ± 0,4%). Возраст больных колебался от 20 до
80 и более лет с преобладанием лиц 61–70 лет — 38
пациентов (53,5% ± 0,4%) и от 71 до 80 лет — 31 па-
циент (43,6% ± 0,4%).
Первичный рак печени (ПРП) диагностиро-
ван у 22 больных (31% ± 0,4%). Из них 5 — с IIIст.
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
400 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
(22,7% ± 0,4%), 17 — с IVст. (77,3% ± 0,4%). Мета-
статический рак печени (МРП) диагностирован у
49 больных (69% ± 0,4%).
Установлено, что 67 (94,4% ± 0,4%) пациен-
тов на момент установления диагноза находились
на диспансерном учете по поводу различных за-
болеваний и получали симптоматическое лече-
ние у участковых терапевтов по месту жительства
не менее 5 лет. Из них хронический гепатит и хро-
нический гастрит отмечали у 19 пациентов (28,4%
± 0,4%), сочетанную патологию — у 48 (71,6% ±
0,4%). У 59 больных отсутствовало УЗИ органов
брюшной полости и консультация гастроэнтеро-
лога (88,1% ± 0,4%), у 38 — обязательные анали-
зы крови и мочи (56,7% ± 0,4%). У всех больных в
амбулаторной карте отсутствовали данные о подо-
зрении на онкопатологию.
От появления первых симптомов заболевания
до первичного обращения к онкологу у 45 больных
прошло более 4 мес (63,4% ± 0,4%), у 19 больных —
от 2 до 4 мес (26,8% ± 0,4%), у 7 больных — от 1 до 2
мес (9,9% ± 0,4%). Все больные получали симпто-
матическое лечение и только после его неэффек-
тивности направлялись в ЦРЛ на консультацию к
узким специалистам, при последующем обследова-
нии консультировались онкологом. Следует отме-
тить, что при соблюдении общепринятых стандар-
тов диагностики рака печени установить или опро-
вергнуть диагноз опухоли органа можно за короткое
время (от 3 до 8 дней).
Из 71 больного с помощью тонкоигольной би-
опсии, УЗИ и КТ подтверждено лишь 12 случаев
ПРП (16,9% ± 0,4%). В остальных случаях диагноз
установлен без цитологического подтверждения.
Онкомаркеры для диагностики ни на одном этапе
не использовались (первичное звено диагностики,
ЦРЛ, ООД). Вследствие несвоевременной диагно-
стики одногодичная летальность больных ПРП и
МРП составила 88,7%.
Выводы.
В основе диагностических ошибок и поздней ди-
агностики РП лежат:
• Невыполнение стандартов диагностики и ле-
чения РП.
• Невыполнение скрининговых программ и от-
сутствие формирования групп риска.
• Слабая онконастороженность врачей первич-
ного звена диагностики.
• Пренебрежение оценкой этиологических фак-
торов, недостаточный сбор анамнеза.
• Отсутствие определения опухолевых маркеров
(АФП, СА 19-9).
• Невыполнение тонкоигольной биопсии при
очаговых поражениях печени для верификации ди-
агноза.
• Отсутствие поиска первичного очага при МРП.
Только при выполнении вышеуказанного можно
говорить о ранней и своевременной диагностике
рака печени.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ОЦІНКА
РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ
ІЗ РЕЗЕКТАБЕЛЬНИМ РАКОМ ОБОДОВОЇ
КИШКИ ЗА ПРОГРАМОЮ FAST TRACK
SURGERY В ПОРІВНЯННІ ІЗ ТРАДИЦІЙНИМ
МЕТОДОМ
О.О. Колеснік, Д.Е. Махмудов
Національний інститут раку, Київ
Вступ. Програма «Fast-Track Surgery» (FTS)
охоплює питання передопераційної підготовки, осо-
бливостей оперативної техніки, ведення після опера-
ційного періоду у хворих, яким показане оперативне
лікування РОК. Мета програми — зменшити реакцію
організму на стрес від хірургічної травми та болю та
прискорити термін одужання пацієнтів.
Мета. Оцінити ефективність програми FTS за ре-
зультатами проведеного рандомізованого дослідження.
Матеріали та методи. Основна група — 27 па-
цієнтів із РОК (стадія Т0-4 N0-2 M0), що отримали
хірургічне лікування за програмою FTS; контроль-
на група — 50 пацієнтів із РОК на тих самих стаді-
ях, хірургічне лікування за традиційною методикою.
Результати. Тривалість операції (основна/
контрольна групи) — 120 ± 30/150 ± 15 хв;
Відновлення пасажу по ШКТ (перша дефека-
ція) — 12 ± 6/48 ± 8 год, проведені ліжко-дні — 5,8 ±
2/12 ± 3; рівень гемоглобіну на 2-гу добу після опе-
рації — 91,5 ± 17,4/74,8 ± 15,3 г/л; рівень загально-
го білка в ранньому післяопераційному періоді —
>65/60 ± 7,3 г/л.
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ХІМІОТЕРАПІЇ
У ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА
І.Б. Щепотін, А.В. Лукашенко, А.А. Бурлака
Національний інститут раку
Національний медичний університет
ім. О.О. Богомольця, Київ
Актуальність: рак шлунка є однією із найбільш
частих локалізацій злоякісних новоутворень. По да-
ним ВОЗ, в світі щорічно діагностують 755 тис. но-
вих випадків захворювання на рак шлунка. В пито-
мій вазі основних нозологічних форм злоякісних
новоутворень в Україні рак шлунка посідає 2-ге міс-
це у чоловіків та 4-те місце серед жіночого населен-
ня. Щорічно в Україні від даної патології помирає
близько 5 тис. хворих. На момент діагностики 70%
пацієнтів у нашій країні не підлягають оперативно-
му лікуванню у зв’язку із поширеністю пухлинного
процесу, а єдиним методом лікування залишаєть-
ся хіміотерапія. Біологічні особливості раку шлун-
ка обумовлюють його низьку чутливість до цитос-
татичних препаратів (об’єктивна відповідь на стан-
дартне лікування досягається не більш ніж у 40%
хворих). Перспективним напрямком у вирішенні
даної проблеми є індивідуальний підхід до лікуван-
ня, що передбачає підбір чітко визначеної комбіна-
ції протипухлинних препаратів для кожного окре-
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
401Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
мо взятого хворого із врахуванням біологічних осо-
бливостей пухлини.
Мета. Підвищення ефективності лікування хво-
рих на рак шлунка.
Задачі.
• Дослідити в біопсійному матеріалі аденокар-
цином шлунка наявність експресії маркерів bcl-1,
p-53, VEGF.
• Визначити рівень молекулярного маркера
8-oxodGu в добовій сечі пацієнтів, хворих на рак
шлунка методом фільтрації та спектрофотометрії.
• Виявити залежність експресії імуногістохіміч-
них маркерів bcl-1, p-53, VEGF, рівня генерування
молекулярного маркера 8-oxodGu та чутливості пух-
лини раку шлунка до поліхіміотерапії.
Об’єкт дослідження. Хворі на рак шлунка IІ–IV ст.
(T2N1M0–T4N2M1). Біопсійний матеріал аденокар-
цином шлунка та добова сеча хворих на рак шлунка.
Матеріали та методи. Після стандартних мето-
дів обстеження та гістологічного підтвердження ді-
агнозу проводилось імуногістохімічне дослідження
біопсійного матеріалу на наявність експресії марке-
рів bcl-1, p-53, VEGF. Одночасно визначався рівень
молекулярного маркера 8-oxodGu в добовій сечі па-
цієнтів методом фільтрації та спектрофотометрії.
Згідно з імуногістохімічним фенотипом пацієн-
ти були розподілені на 3 групи:
I. Група високої чутливості (ВиЧ) до хіміотера-
пії — відсутність експресії в тканинах пухлини проа-
поптичного білка р-53, антиапоптичного білка bcl-1,
активна експресія фактора неоваскуляризації VEGF,
швидкість екскреції 8-oxodGu незначно перевищує
фізіологічний рівень;
II. Група низької чутливості (НЧ) до хіміотера-
пії — відсутність експресії р-53, bcl-1, VEGF, під-
вищений рівень екскреції 8-oxodGu (до 7,0 нMоль/
доба · кг маси тіла);
III. Група із відсутністю чутливості (ВіЧ) до хі-
міотерапії — наявність експресії р-53, bcl-1, відсут-
ність фактора VEGF та високий рівень екскреції
8-oxodGu (> 7,0 нMоль/доба · кг маси тіла).
Результати. Використовуючи сукупність клініч-
них, рентгенологічних та ендоскопічних ознак, було
проаналізовано безпосередні результати (таблиця).
Таблиця
Результати проведеного лікування у пацієнтів із високою,
низькою чутливістю та відсутністю чутливості до поліхіміотерапії
Регресія пухлини/групи
Група
ВиЧ
Группа
НЧ
Группа
ВіЧ
Повна - - -
Часткова 3 1 -
Стабілізація пухлинного процессу 4 4 -
Прогресування 1 2 4
Всього 8 7 4
Висновки. Застосування сучасних лабораторних
методик в онкології дозволяє розширити коло ха-
рактеристик пухлини. Визначення таких імуногіс-
тохімічних показників, як р-53, bcl-2, VEGF та мар-
керів пошкодження геному з метою індивідуалізації
хіміотерапії у хворих на поширені форми раку шлун-
ка є перспективним напрямком. Методика визна-
чення груп чутливості до хіміотерапії дозволить ін-
дивідуалізувати застосування хіміотерапії у хворих
на поширені форми раку шлунка.
Таким чином, розроблені принципи можуть бути
вдосконалені та застосовані при лікуванні пухлин
будь-яких локалізацій, що зробить надання медичної
допомоги більш якісним та економічно ефективним.
СУПЕРСЕЛЕКТИВНАЯ
ВНУТРИАРТЕРИАЛЬНАЯ ХИМИОТЕРАПИЯ
(СВАХТ) ПРЕПАРАТАМИ ПЛАТИНЫ
В ЛЕЧЕНИИ МЕСТНО-РАСПРАСТРАНЕННОЙ
ФОРМЫ РАКА ПОЛОСТИ РТА
О.Г. Югринов, В.С. Процык, А.А. Супруненко,
Б.Т. Киндратишин, Д.Н. Руденко, А.Г. Белова
Национальный институт рака,
научно-исследовательский отдел рентгенохирургии
и регионарной химиотерапии,
научно-исследовательский отдел опухолей головы
и шеи, Киев
Рак полости рта составляет около 3% онкопато-
логии населения. Основным гистологическим вари-
антом опухолей данной локализации является пло-
скоклеточный рак. После проведения комбиниро-
ванного лечения начальных стадий заболевания у
70% больных развивается рецидив или пролонга-
ция заболевания, и показатель летальности до года
превышает 50%. Лечение III и IV стадии затруднено
из-за большой площади распространения опухоли.
Новым методом лечения таких опухолей являет-
ся СВАХТ препаратами платины, которая позволя-
ет вводить химиопрепарат непосредственно к тканям
опухоли, а высокая локальная доза способствует на-
коплению химиопрепарата во всем опухолевом очаге.
Разработана методика суперселективной катете-
ризации язычной артерии ретроградным транстем-
поральным доступом с использованием специаль-
ных рентгеноконтрастных катетеров.
В данное исследование вошел 21 больной, из
них 12 — с местно-распространенной формой рака
языка. У 5 больных СВАХТ выполнена в неоадъю-
вантном режиме, после которого удалось провести
радикальное хирургическое лечение. У 7 больных
СВАХТ носила паллиативный характер и приводи-
ла к улучшению качества жизни.
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПАПІЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ
ЗАЛОЗИ ІЗ КІСТОЗНИМИ ЗМІНАМИ
В.Г. Хоперія, О.О. Гузь
Український науково-практичний центр ендокринної
хірургії, трансплантації ендокринних органів
і тканин, Київ
Актуальність. Папілярний рак (ПР) — найпоши-
реніша форма диференційованого раку щитоподібної
залози становить понад 80% в структурі раку
щитоподібної залози (ЩЗ).
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
402 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
Метою нашої роботи було вивчення клініко-
морфологічних особливостей кістозного папіляр-
ного раку ЩЗ для визначення оптимальної такти-
ки лікування хворих на ПР ЩЗ.
Матеріли та методи. Ретроспективний аналіз 68
пацієнтів із ПР ЩЗ віком від 20 до 74 років, проопе-
рованих в УНПЦЕХ за період 2007–2008 рр.
Результати. ПР ЩЗ із кістозними змінами за
основними клініко-морфологічними чинникам
не відрізняється від звичайного, і тактика веден-
ня хворих є однаковою, за нашими результата-
ми частота метастазування кістозного папіляр-
ного раку в 2,6 разу вища, ніж за ПР ЩЗ без кіс-
тозної дегенерації.
Висновки. Частота метастазування папілярного
раку щитоподібної залози з кістозними змінами є
вищою у порівнянні з ПР ЩЖ без кістозних змін.
Отримані дані можуть бути використані для більш
ефективного диференційованого підходу у хірур-
гічному лікуванні пацієнтів зі злоякісними вузла-
ми щитоподібної залози з наявністю кістозної де-
генерації.
ОСОБЕННОСТИ ЛИМФОГЕННОГО
МЕТАСТАЗИРОВАНИЯ ПАПИЛЛЯРНОГО
РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ: КЛИНИКО-
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ
Ф.А. Золотарев, В.Г. Хоперия
Украинский научно-практический центр
эндокринной хирургии, трансплантации
эндокринных органов и тканей,
Киев
Актуальность. Основной особенностью папил-
лярного рака щитовидной железы (ПРЩЖ) явля-
ется лимфогенное метастазирование. Наличие ме-
тастазов в л/у ассоциируется с ризком развития как
локо-регионарного рецидива, так и с развитием от-
даленных метастазов. Роль диссекции шеи для па-
циентов с ПРЩЖ до сих пор точно не определе-
на, и по поводу ее объема также существуют про-
тиворечия.
Цель. Определение типов распределения регио-
нарных метастазов при ПРЩЖ.
Материалы и методы. 91 случай ПРЩЖ, проо-
перированных в УНПЦЭХ в период 2007–2008 гг.
Во всех случаях была проведена тотальная тирео-
идэктомия, центральная и латеральная диссекция
шеи, произведен расчет индекса пораженности кол-
лекторов (ИПК).
Результаты. В зависимости от величины ИПК
было выделено 5 типов регионарного метастазиро-
вания. Тип 1 составил 43,75%, тип 2 — 37,5%, тип
3 — 11,25%, тип 4 — 5%, и тип 5 — 2,5%.
Выводы. Определяется корреляция между распо-
ложением опухоли в железе и локализацией метаста-
зов в коллекторах. Применение профилактической
центральной и селективной латеральной диссекций
л/у шеи является обоснованным при ПРЩЖ.
ГІСТОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ПАПІЛЯРНОГО
РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ:
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
М.С. Кротевич
Український науково-практичний центр ендокринної
хірургії, трансплантації ендокринних органів
та тканин, Київ
Актуальність проблеми. Папілярний рак (ПР) щи-
топодібної залози (ЩЗ) становить більше 80% всіх
випадків РЩЗ. Класифікаційні системи, що врахо-
вують основні прогностичні фактори (вік хворого,
розповсюдженість процесу та метастази), не врахо-
вують гістологічний тип будови пухлини.
Мета дослідження. Визначити співвідношення
між гістологічними типами папілярного раку ЩЗ та
групами ризику за критеріями AMES-системи.
Матеріали та методи. Проаналізовано та розпо-
ділено в залежності від гістологічного варіанта та гру-
пи ризику 114 випадків ПР ЩЗ, прооперованих на
базі УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ за період 2003–2006 рр.
Результати. Класичний варіант ПР становив
50,8% випадків, фолікулярний — 13%, висококлі-
тинний — 17,5%, солідний — 2,6%, інкапсульо-
ваний — 3,5%, мікрокарцинома — 12,3%. У групі
високого ризику варіанти ПР ЩЗ становили: со-
лідний — 72%, висококлітинний — 29,5%, класич-
ний — 12%, фолікулярний варіант — 3,3%, мікро-
карцинома — 0,8%.
Висновки. Встановлено залежність між гістологіч-
ними типами ПР ЩЗ та прогностичними групами
ризику згідно із класифікацією AMES. Урахування
гістологічного типу дозволяє визначати оптималь-
ну тактику лікування, індивідуальне прогнозуван-
ня, післяопераційний моніторинг.
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ
У БОЛЬНЫХ С НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНЫМ
РАКОМ ЛЕГКОГО
А.П. Колесник
Запорожский государственный медицинский
университет, кафедра онкологии,
Запорожье
Ежегодно в мире диагностируется около 1,5 млн
новых случаев заболеваемости раком легкого, что
составляет примерно 12% от всех случаев заболе-
ваемости злокачественными новообразованиями.
Умирает от рака легкого ежегодно 1,2 млн чело-
век, что составляет 17,6% всех случаев смертности
от злокачественных опухолей. Эффективность ле-
чения больных с данной патологией остается низ-
кой из-за быстрого развития рецидивов и отдален-
ных метастазов даже у радикально прооперирован-
ных больных с ранними стадиями болезни.
С целью повышения эффективности лечения
больных раком легкого нами изучается алгоритм
назначения адъювантной полихимиотерапии. По-
сле оперативного лечения проводится иммуноги-
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
403Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
стохимическое исследование образцов опухоли и
удаленных лимфатических узлов с использовани-
ем таких маркеров, как: Ki-67, CD-31, EGFR, p53,
HER2-NEU, pancytokeratine. При выявлении не-
благоприятного уровня экспрессии данных марке-
ров пациентам назначается 3–4 курса платиносо-
держащей полихимиотерапии.
ПРИМЕНЕНИЕ ДЕНДРИТНОКЛЕТОЧНОЙ
АУТОВАКЦИНЫ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ
РАКОМ ЛЕГКОГО
В.М. Совенко, В.Л. Ганул, А.В. Ганул, Б.О. Борисюк,
А.И. Шевченко, О.И. Кобзев, А.В. Семиволос,
Н.Н. Храновская, В.В. Ситько, О.В. Скачкова,
Н.Н. Свергун, С.П. Завертыленко, В.Э. Орел
Национальный институт рака,
Киев
Дендритные клетки (ДК) являются наиболее
мощными антигенпрезентирующими клетками ор-
ганизма, что можно использовать для переноса ин-
формации об опухолевых антигенах иммунной сис-
теме человека в послеоперационном периоде. По-
сле введения ДК мигрируют в лимфоидную ткань
и стимулируют образование антигеноспецифичес-
ких цитотоксических лимфоцитов, вызывают ак-
тивацию и пролиферацию натуральних киллеров.
В отделении опухолей органов грудной полости
совместно с отделом экспериментальной онко-
логии и лучевой патологии, а также лаборатори-
ей медицинской физики и биоинженерии была
разработана методика изготовления дендритно-
клеточной вакцины. ДК выращиваются в при-
сутствии антигенов опухоли пациента в течение 8
дней. Целью работы было оценить эффективность
и безопасность применения ДК-вакцины в лече-
нии больных немелкоклеточным раком легкого
(НМРЛ). 28 больным НМРЛ ІІБ–ІІІА стадии в по-
слеоперационном периоде вводили ДК-вакцину.
В контрольную группу включены 43 больных с
аналогичным диагнозом и стадией, перенесших
только оперативное лечение. Больным в группе,
получающих вакцину, произведено 5-кратное вве-
дение ДК с интервалом 1 мес и мониторингом по-
казателей клеточного и гуморального звеньев им-
мунитета. Больные переносили вакцинацию хо-
рошо, единственным побочным эффектом было
повышение температуры до 38 градусов у 10%
пациентов. Метод используется в течение 4 лет.
3-летняя выживаемость в группе больных, полу-
чавших вакцину, составила 66%, в контрольной
группе — 30%. К настоящему времени в группе с
ДК-вакциной у 9 больных (32,1%) отмечено про-
грессирование заболевания, в группе с чисто хи-
рургическим лечением прогрессирование было у
26 больных (60,5%). Таким образом, можно сде-
лать вывод об эффективности данной вакцины и
возможности послеоперационного применения без
выраженных побочных реакций.
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ
АЛЬВЕОЛЯРНОГО ЕПІТЕЛІЮ
ПРИ ВИВЧЕННІ ГІСТОГЕНЕЗУ
ПЛОСКОКЛІТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНІ
О.І. Алексєєнко
Національний інститут раку,
науково-дослідна лабораторія клінічної цитології,
Київ
Відкрите питання гістогенезу раку легені обумо-
вило вивчення змін альвеолярного епітелію (АЕ) при
плоскоклітинному раку легені (ПРЛ) за допомогою
цитогенетичного методу.
Досліджені цитограми, пофарбовані за Howell
W., Black D., перитуморальної (ПТЗ) і найбільш
віддаленої зони (НВЗ) операційного матеріалу у 24
хворих на ПРЛ, яким не була проведена протипух-
линна терапія.
При цитогенетичному дослідженні в клітинах АЕ
з ознаками вираженої проліферації і деякими яви-
щами атипії в ПТЗ при порівнянні з проліферуючим
АЕ в ПТЗ і НВЗ при ПРЛ визначені вірогідні най-
більші загальне число ядерець в одному ядрі (відпо-
відно 3,33 ± 0,15, 2,72 ± 0,07 і 2,31 ± 0,09) та част-
ка активних компактних їх форм (відповідно 2,12 ±
0,67%, 1,64 ± 0,41% і 0,54 ± 0,10%).
Отримані дані свідчать про активацію ядерцевих
організаторів у проліферуючому АЕ, яка посилена в
ПТЗ у порівнянні з НВЗ, особливо в клітинах з ви-
раженою проліферацією і деякими ознаками атипії,
що вказує на наростання явищ злоякісності і не ви-
ключає малігнізації АЕ при ПРЛ.
ВИБІР ТАКТИКИ І МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО
ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ МЕТАСТАТИЧНИМ
УРАЖЕННЯМ ДОВГИХ ТРУБЧАСТИХ КІСТОК
С.І. Бойчук, П.А. Ковальчук
Національний інститут раку, відділення
онкоортопедії, Київ
Мета дослідження. Розробити алгоритм вибору
тактики лікування хворих із метастатичним уражен-
ням довгих трубчастих кісток.
Об’єкт та методи дослідження. 30 пацієнтів з ме-
тастатичним ураженням кісток скелета різноманіт-
них нозологічних форм пухлин. З них жінок було 14,
чоловіків — 16. Вік хворих коливався від 40 до 72 ро-
ків. За допомогою багатофакторного аналізу ми ви-
значили прогностичні фактори, які впливають на
якість і тривалість життя онкологічних хворих із за-
грозою патологічного перелому, або таким, що від-
бувся. Проаналізовано наступні ознаки: загальний
стан за шкалою Карновського, кісткова та вісцераль-
на дисемінація, чутливість до специфічної терапії,
стан кісткової тканини (загроза та час виникнення
патологічного перелому), морфологічний субстрат
пухлини. В алгоритмі враховується шість факторів,
які дозволяють судити про прогноз у конкретного
пацієнта та доцільність активної хірургічної такти-
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
404 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ки при загрозі патологічного перелому, або такому,
що відбувся: 0–7 балів — показано «радикальне» хі-
рургічне лікування; 8–9 балів — можливе паліативне
хірургічне лікування; 10–12 балів — хірургічне ліку-
вання не показано. Проведено ретроспективний та
проспективний аналіз результатів лікування пацієн-
тів із метастатичним ураженням трубчастих кісток,
оцінено вплив кожного на якість і тривалість жит-
тя з обов’язковим урахуванням онкологічних та ор-
топедичних аспектів.
Результати. Згідно із розробленим алгоритмом
20 хворих, які набрали від 0 до 7 балів, були ради-
кально прооперовані (66,6%). Паліативне хірургіч-
не лікування проведено 7 хворим, які набрали від 8
до 9 балів (23,3%). Трьом пацієнтам, які набрали від
10 до12 балів, хірургічне лікування було протипока-
зано, вони лікувалися консервативно (10%).
Висновок. Таким чином, оперативне лікування
патологічних переломів та загрози їх виникнення
при дисемінованому неопластичному процесі в до-
вгих трубчастих кістках скелета є актуальною про-
блемою світової онкоортопедії. Окремі складності
часто виникають при виборі тактики і оптимально-
го об’єму хірургічного лікування цієї важкої групи
пацієнтів. Виділення прогностичних факторів і їх
групування по ступеню значимості є дуже важли-
вим у роботі практикуючих лікарів і дозволяє пла-
нувати оперативне втручання з урахуванням кон-
кретної клінічної ситуації.
ВЛИЯНИЕ НА ВОЗНИКНОВЕНИЕ
ТРАНЗИТНЫХ МЕТАСТАЗОВ МЕЛАНОМЫ
КОЖИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ,
ЛОКАЛИЗАЦИИ, ГЛУБИНЫ ИНВАЗИИ
ПО CLARK, ПОРАЖЕНИЯ ЛИМФОУЗЛОВ
И ТАКТИКИ ЛЕЧЕНИЯ
С.К. Ефетов, Г.Н. Телькиева, Т.С. Ефетова
Крымский государственный медицинский университет
им. С.И. Георгиевского, кафедра онкологии
Крымское республиканское учреждение
«Онкологический клинический диспансер», Симферополь
Актуальной проблемой лечения меланомы кожи
является лимфогенное метастазирование. Кроме ме-
тастатического поражения лимфоузлов, для мелано-
мы кожи характерно возникновение метастазов на
пути лимфооттока от первичной опухоли к регио-
нарному лимфатическому коллектору. Такие мета-
стазы являются транзитными, их появление при-
водит к необходимости дополнительных операций,
ухудшает прогноз заболевания и снижает качество
жизни пациентов. С целью выявления факторов
возникновения транзитных метастазов при мела-
номе кожи нижних конечностей был проведен ре-
троспективный анализ лечения 336 пациентов КРУ
«ОКД» за 25 лет. Получены статистически достовер-
ные различия частоты возникновения транзитных
метастазов при II глубине инвазии по Clark и III–V
глубине: 3,8% и 16,8–18,1% соответственно, при по-
ражении лимфоузлов в 23,9%, без поражения — в
12,1%. После профилактической лимфодиссекции
частота транзитных метастазов повысилась с 7,0 до
14,5%. При локализации на бедре в 9,7%, на стопе
и голени в 16,7%.
ИММУНОФЕНОТИП ЛИМФОЦИТОВ
ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ БОЛЬНЫХ
МЕЛАНОМОЙ КОЖИ НА РАЗНЫХ СТАДИЯХ
ЗАБОЛЕВАНИЯ
С.Н. Кукушкина
Национальный институт рака,
научно-исследовательская лаборатория клинической
иммунологии, Киев
Использование иммунотерапии в лечении боль-
ных меланомой предполагает исследование иммун-
ного статуса в динамике проводимого лечения.
Цель исследования. Выявить изменения имму-
нофенотипа лимфоцитов периферической крови
у больных меланомой кожи в зависимости от ста-
дии заболевания.
Объект и методы исследования. В исследова-
ние было включено 14 больных с первично-лока-
лизованной меланомой кожи (Iв–II стадия), 9
больных с метастазами меланомы в регионарных-
лимфатических узлах (III стадия), 20 больных с ге-
нерализованной формой (IV стадия) и 20 практиче-
ски здоровых людей в качестве контрольной группы.
Иммунофенотип лимфоцитов периферической кро-
ви определяли при помощи панели моноклональ-
ных антител к СD3-, СD4-, СD8-, СD19-, СD16-,
СD95-, HLA-DR-, СD25-антигенам методом про-
точной цитофлюориметрии.
Результаты. Анализ иммунофенотипа лимфо-
цитов показал, что процент СD16+-клеток в груп-
пе больных с первично-локализованной формой
меланомы повышен по сравнению с таким в группе
практически здоровых людей, содержание осталь-
ных популяций лимфоцитов практически не отли-
чалось от нормы. Напротив, при изучении популя-
ционного состава лимфоцитов у больных с регио-
нарными и отдаленными метастазами меланомы
отмечено снижение процента СD16+-клеток, со-
провождающееся значительным уменьшением их
абсолютного содержания в крови (соответственно
(0,22 ± 0,06)109/л и (0,21 ± 0,03)109/л по сравнению
с группой доноров (0,40 ± 0,04)109/л, р < 0,05). Для
пациентов с распространенным опухолевым про-
цессом также оказалось характерным перераспреде-
ление в субпопуляционном составе Т-лимфоцитов,
что проявлялось увеличением иммунорегуляторно-
го индекса. У больных с первично-локализованной
меланомой выявлена тенденция к повышению про-
цента лимфоцитов, экспрессирующих HLA-DR,
СD95, СD25. Прогрессирование заболевания со-
провождается нарастанием доли активированных
лимфоцитов. Обращает внимание повышение от-
носительного числа СD4+25+-лимфоцитов уже на
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
405Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ранних стадиях заболевания (21,14 ± 3,1 % против
14,13 ± 0,60% в группе практически здоровых лю-
дей, р < 0,05).
Выводы. Изменения иммунофенотипа лимфоци-
тов периферической крови у больных меланомой
кожи проявляются снижением количества СD16+-
клеток и увеличением содержания активированных
лимфоцитов и нарастают по мере прогрессирова-
ния заболевания.
ОПЫТ ВЫПОЛНЕНИЯ БИОПСИИ
«СТОРОЖЕВОГО» ЛИМФАТИЧЕСКОГО
УЗЛА ПРИ МЕЛАНОМЕ КОЖИ
М.Н. Кукушкина, С.И. Коровин,
О.И. Солодянникова, Г.Г. Сукач, А.Ю. Паливец
Национальный институт рака,
отделение опухолей кожи и мягких тканей, Киев
Биопсия «сторожевого» лимфатического узла
при первично-локализованной меланоме кожи яв-
ляется лечебно-диагностической процедурой, ко-
торая увеличивает показатели выживаемости и дает
возможность определить ІІІА-стадию заболевания.
Манипуляция выполнена у 34 пациентов по-
сле клинического установления. Диагноз мелано-
мы кожи подтвержден гистологически у 26 боль-
ных (76,5%); у 8 больных (23,5%) диагностированы
базально-клеточный рак кожи (4 человека), диспла-
стический пигментный невус (3 человека), геман-
гиома (1 человек). Среди больных с верифициро-
ванной меланомой кожи у 2 пациентов установле-
на ІА-стадия заболевания, при которой проведение
биопсии «сторожевого» лимфатического узла неце-
лесообразно. Таким образом, среди 34 больных би-
опсия «сторожевого» лимфатического узла необ-
ходима только у 24 пациентов (70,6%). В этой груп-
пе микрометастазы в регионарных лимфатических
узлах выявлены у 4 больных (19,6%).
Выводы. Лечение больных с подозрением на ме-
ланому кожи должно начинаться с биопсии в объ-
еме экономного иссечения опухоли, что позволит
верифицировать диагноз, определить толщину опу-
холи, выбрать адекватный объем иссечения рубца и
определить целесообразность выполнения биопсии
«сторожевого» лимфатического узла.
ОСТРЫЕ ЛЕЙКОЗЫ НЕОПРЕДЕЛЕННОГО
ЛИНЕЙНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ
Т.С. Ивановская
Институт экспериментальной патологии,
онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого
НАН Украины, отдел иммуноцитохимии
и онкогематологии, Киев
Цель. С помощью морфологических и иммуно-
цитохимических методов определить природу бласт-
ных клеток при острых лейкозах неопределенного
линейного происхождения.
Результаты. У 2 больных с острым недиффе-
ренцированным лейкозом бласты в костном мозге
и периферической крови не имеют цитоморфоло-
гических признаков миелоидной дифференциров-
ки. Активность миелопероксидазы (п/о), кислой не-
специфической эстеразы (КНЭ) и кислой фосфата-
зы (КФ) не выявляется, экспрессируются HLA-DR,
CD34, CD38. Бластные клетки не имеют специфи-
ческих энзимохимических и иммунофенотипиче-
ских признаков других линий (миелоидной, Т- и
В-клеток, другое).
У 3 пациентов с острым лейкозом со смешан-
ным фенотипом (В/миелоидным) бластные клетки
по цитологическим признакам напоминают лимфо-
идные бласты типа L1/L2. При выявлении активно-
сти п/о реакция отрицательная, КФ – мелкограну-
лярная, КНЭ – гранулярная, есть экспрессия CD33,
CD13, CD117, CD19, CD22 и CD10.
Выводы. Предполагаемый нормальный аналог
бластов при остром недифференцированном лей-
козе — полипотентная гемопоэтическая стволовая
клетка. При остром лейкозе со смешанным фено-
типом (В/миелоидным) – мультипотентная гемопо-
этическая клетка-предшественник (общая для кле-
ток В и миелоидного ряда).
ВИСОКОДОЗОВА ХІМІОТЕРАПІЯ
З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ АВТОЛОГІЧНИХ
СКПК ПРИ ЛІКУВАННІ СОЛІДНИХ
НОВОУТВОРЕНЬ У ДІТЕЙ.
ДОСВІД ВІДДІЛЕННЯ ДИТЯЧОЇ ОНКОЛОГІЇ
НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ РАКУ
С.В. Павлик, Г.І. Климнюк, О.В. Шайда,
Т.О. Лузан, О.В. Білоконь
Національний інститут раку,
відділення дитячої онкології, Київ
Об’єкт та методи дослідження. З 2004 по 2010 р.
у відділенні дитячої онкології Національного інсти-
туту раку високодозова ПХТ з підтримкою автоло-
гічними СКПК проводилась у 27 хворих. 17 із 27 —
хворі з нейробластомою, 6 — з саркомою Юїнга, 3 —
з нефробластомою, 1 — з тератобластомою.
Усі хворі — це пацієнти груп «високого ризику»,
згідно визначення протоколів: IV стадії захворюван-
ня, рефрактерні форми та рецидиви захворювання.
Результати. Після проведення високодозової хі-
міотерапії в усіх випадках спостерігалась лейкопе-
нія IV ст., фебрильна нейтропенія — у 18 випадках,
тромбоцитопенія IV cт. — у 24 випадках.
Після застосування підтримки гемопоезу СКПК,
відновлення рівня гранулоцитів вище 1000 клітин
тривало 13 днів (6–24 дні), а тромбоцитів вище 30 х
109/л — 14,9 днів (0–65 днів). Тривалість лейкопе-
нії IVст. становила 8,1 днів (5–24 днів), тромбоци-
топенії IVст. — 7,8 днів (0–28 днів). Оральний му-
козит IVст. спостерігали у 6 хворих.
При медіані спостереження 11 міс (1–60 міс) з 27
хворих живі 20. З них повна ремісія спостерігається у
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
406 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
15 пацієнтів, 5 — живуть із рецидивом. 5 дітей помер-
ло від прогресування захворювання, 2 — від усклад-
нень, пов’язаних з лікуванням (поширений інфаркт
легені на фоні тромбоцитопенії, поліорганна недо-
статність). Із 15 пацієнтів, що знаходяться у стадії
повної ремісії: 11 з нейробластомою, 1 — ПНЕТ, 2 —
пухлиною Вільмса, 1 — тератобластомою.
Таким чином, використання підтримки гемопо-
езу СКПК після високодозової хіміотерапії забезпе-
чує можливість проведення лікування у запланова-
ному обсязі. Проведення високодозової ХТ забез-
печило виживаність пацієнтів на даний час: при
саркомі Юїнга високого ризику – 33% (2/6), нейро-
бластомі високого ризику – 65% (11/17), нефроблас-
томі високого ризику – 66,7% (2/3), що співставле-
но з результатами провідних клінік світу.
Висновки. Застосування високодозової хіміоте-
рапії із трансплантацією стовбурових клітин пери-
феричної крові дає можливість забезпечити високу
інтенсивність лікування при його відносній безпе-
ці. Загальна виживаність у описаної групи хворих
становить 74,1%, безрецидивна — 55,6%.
ЗМІНИ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
КЛІТИН ЛІНІЇ РАКУ МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ MCF-7
ПІД ВПЛИВОМ ЛІПОСОМАЛЬНОЇ ФОРМИ
ДОКСОРУБІЦИНУ
Н.В. Русецька, Н.Г. Харітон
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ
Лікарська стійкість злоякісних новоутворень —
одна з суттєвих складових, яка регламентує успіш-
не лікування онкологічних хворих. Формування ре-
зистентного фенотипу призводить до зміни як мор-
фологічних, так і фенотипових особливостей клітин.
Морфологічне дослідження резистентного до дії до-
ксорубіцину варіанта клітин лінії раку молочної за-
лози MCF-7 (MCF-7/Дох) показало, що клітини
набувають риси епітеліоїдного диференціювання.
Імуноцитохімічне дослідження виявило зникнен-
ня експресії стероїдних гормонів та посилення ад-
гезивних властивостей, що пов’язано зі зниженням
проліферативного потенціалу резистентних клітин.
При дослідженні змін деяких біологічних пара-
метрів клітин лінії MCF-7 при дії основної (Dox) та
ліпосомальної (Dox-Lip) форм доксорубіцину нами
було встановлено, що під впливом Dox-Lip в кліти-
нах спостерігається зниження проліферативної ак-
тивності та зміни експресії білків-регуляторів клі-
тинного циклу, що призводило до блокування клі-
тинного циклу в G0/G1фазі. Спостерігалась більш
виражена токсична дія Dox -Lip на клітини MCF-7/
Dox в порівнянні з дією Dox. Ці дані можуть поясню-
ватись різницею в накопиченні клітинами Dox-Lip
та Dox, що було виявлено нами за допомогою про-
точної цитофлюориметрії. Накопичення Dox-Lip у
клітинах MCF-7/Dox збільшувалось на 5% у порів-
нянні з Dox при використанні еквіконцентрацій,
які становили IC10, що можна пояснити різною бі-
одоступністю досліджуваних препаратів.
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ПРИ ОПРЕДЕЛЕНИИ
КАРДИОТОКСИЧНОСТИ ПРИМЕНЯЕМЫХ
В ОНКОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ
ПРЕПАРАТОВ
Л.А. Шевчук, Т.С. Головко
Национальный институт рака, Киев
Материалы и методы. В отделении лучевой диа-
гностики Национального института рака нами на-
блюдалось 50 пациентов, которые были условно раз-
делены на 2 группы. Первую группу (21 человек) со-
ставляли больные, в схему терапии которых входили
препараты группы доксорубицина. Вторую (29 че-
ловек) — пациенты не получающие данную груп-
пу препаратов. Для оценки состояния сердца при-
меняли: электрокардиографию (ЭКГ), эхокардио-
графию ( Эхо-КГ), сцинтиграфию, компьютерную
томографию( КТ), магнитно-резонансную томо-
графию ( МРТ), ферментативные показатели б/х
анализа крови. Особое внимание уделялось про-
ведению ультразвукового исследования сердца —
эхокардиографии (Эхо-КГ). Эхо-КГ проводилась
на аппарате Toshiba Nemio XG с помощью кардио-
датчика на 3 Мгц по стандартной методике до про-
водимой химиотерапии (оценка исходных резер-
вов сердца), во время ХТ (оценка ранних проявле-
ний кардиотоксичности), после проведенной ХТ
(оценка поздних проявлений кардиотоксичности).
Оценивались все параметры, входящие в стандарт-
ный протокол Эхо-КГ.
Результаты. При объективной оценке была уста-
новлена тенденция снижения ФВ левого желудочка
у всех больных и первой, и второй группы. Однако
максимальное снижение показателя (достижение
выраженных проявлений кардиотоксичности) от-
мечено в первой группе пациентов. Снижение ФВ
наблюдалось у всех пациентов — любая проводи-
мая схема терапии оказывает тот или иной патоло-
гический эффект на работу миокарда. При исполь-
зовании в схеме лечения препаратов, обладающих
выраженной тропностью к миокарду, степень про-
явления кардиотоксичности (степень снижения со-
кратительной функции миокарда) намного выше.
При планировании и последующем проведении
ХТ необходимо учитывать исходный резерв сердца,
проводить повторные оценки сократительной спо-
собности миокарда на этапах проводимой ХТ и по-
сле проведенного лечения.
Выводы. Ультразвуковое исследование сердца
(Эхо-КГ) является доступным, воспроизводимым
и безопасным методом диагностики кардиотоксич-
ности. Эхо-КГ дает возможность эффективно оце-
нить возможный риск проведения ХТ, степень по-
бочного действия ХТ, а также дать рекомендации в
отношении дальнейшего лечения.
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
407Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ПОЛІМОРФІЗМУ
ГЕНА ГЛУТАТІОН-S-ТРАНСФЕРАЗИ P1
У ВИНИКНЕННІ ТА ПРОГРЕСІЇ ЛІМФОМИ
ХОДЖКІНА
Н.М. Свергун1,3, Н.М. Храновська1, І.А. Крячок2,
І. Б. Титоренко2, В.К. Позур3
1 Національний інститут раку,
лабораторія експериментальної онкології
2Національний інститут раку, відділення
хіміотерапії гемобластозів
3Київський національний університет
ім. Тараса Шевченка, біологічний факультет,
кафедра мікробіології та загальної імунології, Київ
Матеріали та методи. Поліморфізм гена GSTP1
в 5 екзоні було досліджено у 56 хворих на ЛХ та 158
практично здорових людей віком від 18 до 65 років. В
якості біологічного матеріалу було використано геном-
ну ДНК, отриману з периферичної крові. Досліджен-
ня проводили методом полімеразно-ланцюгової ре-
акції з детекцією результатів у режимі реального часу.
Результати. Аналіз розподілу частот поліморфних
варіантів гена GSTP1 (Ile/Ile, Ile/Val, Val/Val) показав
відсутність статистично значимих відмінностей між гру-
пою хворих та групою практично здорових людей. Се-
ред хворих ІІІ–ІV та ІІВ стадії захворювання, на відміну
від хворих ІА–ІІА стадії, частіше зустрічалися гомози-
готні носії алелі дикого типу (47,2 проти 35%, p < 0,02).
Висновки. Отримані результати свідчать про від-
сутність кореляції між поліморфізмом гена GSTP1
і ризиком виникнення ЛХ. В той же час встановле-
но існування впливу поліморфізму гена GSTP1 на
клінічний перебіг захворювання: гомозиготний тип
успадкування алелі дикого типу пов’язаний із ви-
щою агресивністю перебігу ЛХ. Дослідження в цьо-
му напрямку продовжуються.
ЛАБОРАТОРНАЯ ДИАГНОСТИКА
МЕТАСТАТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ
КОСТНОГО МОЗГА У ДЕТЕЙ
Н.И. Украинская, С.В. Павлик
Институт экспериментальной патологии, онкологии
и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины,
отдел иммуноцитохимии и онкогематологии
Национальный институт рака, Киев
Цель. С помощью иммуноцитохимических мето-
дов изучить маркерные признаки неопластических
клеток в препаратах тонкоиголных пунктатов опу-
холей и костного мозга с целью установления гис-
тогенеза новообразований.
Результаты. У больных с нейробластомой при им-
муноцитохимическом исследовании на поверхностных
мембранах опухолевых клеток определялись нейрон-
специфическая эстераза (NSE) и антигены CD57,
CD56. Экспессия нейрофиламентов (NF) выявлялась
на более дифференцированных опухолевых клетках.
При обследовании больных с саркомой Юин-
га и примитивной нейроэктодермальной опухолью
(PNET) на мембранах опухолевых клеток опреде-
лялся продукт гена МІС 2 (CD99). При PNET опре-
делялись также антигены CD56, CD57, NSE, по-
зволяющие проводить дифференциальный диагноз
данной опухоли и саркомы Юинга.
У детей с рабдомисаркомой на опухолевых клет-
ках определялась положительная реакция на дес-
мин, миоглобин D1, виментин.
Выводы. Использование иммуноцитохимических
методов позволяет уточнить природу опухолевых
клеток в мазках тонкоигольных пунктатов новоо-
бразований и их метастазов в костном мозге.
ПОЗИТРОННО-ЕМІСІЙНА ТОМОГРАФІЯ
ЯК СПОСІБ ЗРОБИТИ ДІАГНОСТИКУ
І ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ЛІМФОМ БІЛЬШ
ЕКОНОМІЧНИМ І ЕФЕКТИВНИМ
І.А. Крячок, А.В. Мартинчик, Т.В. Каднікова,
І.Б. Титоренко, О.М. Алексик, О.І. Новосад,
К.С. Філоненко, Я.В. Пастушенко, Г.О. Губарева,
І.А. Крячок
Національний інститут раку, відділення
хіміотерапії гемобластозів, Київ
Вступ. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)
з використанням [18F]-фтор-2-деокси-D-глюкози
(ФДГ-ПЕТ) є важливим методом визначення ста-
дії захворювання і оцінки ефекту терапії при злоя-
кісних лімфомах.
Матеріали та методи. З метою вивчення можли-
востей ПЕТ для ранньої оцінки ефективності лікуван-
ня і встановлення стадії захворювання було обстежено
40 пацієнтів з діагнозом лімфома, що знаходилися на
різних етапах хіміопроменевого лікування.
Результати. Виявилося, що після 44 ПЕТ-дослід-
жень деяким хворим змінено тактику лікування, у ре-
зультаті чого, згідно зі світовими стандартами, не було
потреби у проведенні хіміопроменевої терапії загаль-
ною вартістю 476 500 грн. Кожне ПЕТ-дослідження
обходиться в середньому 5000 грн. Тобто 44 досліджен-
ня коштують 220 000 грн., що удвічі (в 2,2 разу) менше,
ніж затрати на хіміопроменеве лікування.
Висновки. Отримані дані свідчать, що проведення
ПЕТ-дослідження на різних етапах лікування хворих
на злоякісні лімфоми дозволяє не тільки визначити
правильну тактику терапії, що значно збільшує трива-
лість і якість життя хворих, але й майже удвічі скоро-
тити витрати на забезпечення адекватного лікування.
ВПЛИВ МАГНІТОЧУТЛИВОГО КОМПЛЕКСУ
З НАНО- ТА МІКРОЧАСТОК ЗАЛІЗА
І ДОКСОРУБІЦИНУ НА РІСТ КАРЦИНОМИ
ГЕРЕНА ТА ВИЖИВАНІСТЬ ТВАРИН
І.І. Дзятковська
Національний інститут раку, науково-дослідна
лабораторія медичної фізики та біоінженерії, Київ
Вступ. На сьогодні є перспективними методи лі-
кування злоякісних пухлин за допомогою магнітних
ÏÐÈËÎÆÅÍÈÅ
408 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
наночасток у поєднанні з хіміопрепаратами та ви-
користанням зовнішнього електромагнітного опро-
мінення (ЕО) для доставки препарату в пухлину.
Метою роботи було вивчення впливу магніточут-
ливого комплексу (МК) з нано- та мікрочасток за-
ліза і доксорубіцину (ДР) на ріст карциноми Гере-
на та виживаність тварин.
Матеріали та методи. В роботі досліджували
магніточутливий комплекс з наночасток Fe3O4 з KCl
та ДР, який отримували методом механо- та магне-
тохімічного синтезу. Дослідження проводили на не-
інбредних щурах. 1-ша група — контроль, 2-га гру-
па — внутрішньовенне введення ДР, 3-тя група —
внутрішньовенне введення МК та ЕО. Для оцінки
ефекту впливу на нелінійну динаміку росту пухлин
тварин використовували фактор росту та коефіці-
єнт гальмування росту пухлини.
Результати. Виживаність тварин була найбіль-
ша в експериментах після введення МК і наступно-
му ЕО пухлин.
Висновки. Отримані дані свідчать про перспек-
тивність подальшої розробки медичної нанотехно-
логії з використанням механо- та магнетохімічно
синтезованого МК для лікування злоякісних ново-
утворень.
КОМУТАГЕННИЙ ЕФЕКТ КОФЕЇНУ
ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННОГО
КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ
Л. Крячок, Е. Дьоміна
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України,
відділ радіобіології та екології, Київ
Вступ. Підвищений рівень індукованих структур-
них мутацій в клітинах людини може слугувати пе-
редклінічним показником радіогенного раку. Чин-
не місце у вирішенні цієї проблеми займає вивчення
закономірностей дії комутагенів, які можуть суттєво
підсилювати канцерогенну дію опромінення.
Мета. Дослідити вплив комутагена кофеїну на
рівень радіаційно індукованих генетичних пошко-
джень в соматичних клітинах людини.
Методи дослідження. Тест-система культури лім-
фоцитів людини з подальшим цитогенетичним ана-
лізом. Кофеїн вводили в культуру після опромінен-
ня в дозі 1 Гр.
Результати. Встановлено, що кофеїн підвищує
радіаційно індукований цитогенетичний ефект в 10
разів, порівняно з одним опроміненням (305,0 ± 12,0
та 30,0 ± 2,6 аберацій хромосом, відповідно). Сам
кофеїн не перевищує спонтанного рівня аберацій
хромосом (2,5 ± 0,2). Вивчено комутагенний ефект
залежно від концентрації кофеїну і часу його дії.
Висновки. Виявлений комутагенний ефект кофе-
їну на генетичному рівні опромінених in vitro сома-
тичних клітини людини можна попередньо розгляда-
ти як фактор підвищеного ризику радіогенного раку.
ІМУНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ
ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ МЕТАСТАЗУВАННЯ
ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАНСФЕРФАКТОРНИХ
ПОЛІПЕПТИДІВ
Г.Д. Льон
Національний інститут раку, науково-дослідна
лабораторія клінічної імунології, Київ
Пошук ефективних методів лікування хворих на
злоякісні новоутворення є пріоритетним завданням
сучасної онкології. З метою попередження метаста-
зування нами використаний підхід, що ґрунтується
на посиленні протипухлинної резистентності орга-
нізму шляхом переносу імунореактивності за допо-
могою трансферфакторних поліпептидів (ТФ- полі-
пептидів), специфічних до антигенів пухлини. Для
одержання пухлиноспецифічних ТФ- поліпептидів
ксеногенного походження був використаний спосіб
внутрішньоочеревинної імунізації щурів клітинами
мишачої карциноми легенів Льюїс (КЛ) з подаль-
шим виділенням на піку імунної відповіді із лімфо-
цитів селезінки низькомолекулярної фракції (25 кД).
Встановлено, що отримані у такий спосіб пух-
линоспецифічні ТФ-поліпептиди володіють ви-
разною протективною дією при їх попередньому
(за 5 діб до внутрішньовенного перещеплення клі-
тин КЛ) введенні мишам C57BL/6: метастази в ле-
генях виявлені лише у 40 % тварин, а індекс пригні-
чення метастазування становить 98%. Імунотерапія
в повторюваному режимі наднизьких доз препара-
том пухлиноспецифічних ТФ-поліпептидів збіль-
шує виживаність тварин з КЛ, що проявляється під-
вищенням на 35% їх тривалості життя. При засто-
суванні в ад’ювантному режимі пухлиноспецифічні
ТФ-поліпептиди володіють значним протективним
ефектом (попередження метастазування КЛ у 50%
тварин, індекс пригнічення метастазування — 75%).
Одним із механізмів дії ТФ-поліпептидів є посилен-
ня проліферативної активності лімфоцитів мишей
на клітини КЛ, що було підтверджено в тестах in vitro.
Таким чином, за допомогою ТФ-поліпептидів
ксеногенного походження можна за короткий час
ініціювати розвиток протипухлинного імунного за-
хисту організму, що обумовлює попередження ви-
никнення метастазів КЛ в легенях мишей C57BL/6.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19623 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:46:00Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | 2011-05-11T20:52:01Z 2011-05-11T20:52:01Z 2010 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19623 uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Приложение Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ Приложение |
| title | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ |
| title_full | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ |
| title_fullStr | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ |
| title_full_unstemmed | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ |
| title_short | Сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 24-25 березня 2010 р. Київ |
| title_sort | сучасні методи діагностики та лікування злоякісних новоутворень (тези конференції) конференція молодих вчених 24-25 березня 2010 р. київ |
| topic | Приложение |
| topic_facet | Приложение |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19623 |