Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки

Резюме. Проведено аналіз даних літератури відносно факторів, що впливають на частоту виникнення місцевих рецидивів раку прямої кишки (МР РПК). Виділені дві групи чинників, які можуть спричиняти МР РПК: об’єктивні (вік, стадія захворювання, ступінь диференціювання пухлинних клітин) та суб’єктивні (не...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автори: Шалімов, С.О., Сорокін, Б.В., Литвиненко, О.О.
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2005
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19638
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки / І.П. С.О. Шалімов, Б.В. Сорокін, О.О. Литвиненко // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 270-274. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860057199547514880
author Шалімов, С.О.
Сорокін, Б.В.
Литвиненко, О.О.
author_facet Шалімов, С.О.
Сорокін, Б.В.
Литвиненко, О.О.
citation_txt Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки / І.П. С.О. Шалімов, Б.В. Сорокін, О.О. Литвиненко // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 270-274. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Резюме. Проведено аналіз даних літератури відносно факторів, що впливають на частоту виникнення місцевих рецидивів раку прямої кишки (МР РПК). Виділені дві групи чинників, які можуть спричиняти МР РПК: об’єктивні (вік, стадія захворювання, ступінь диференціювання пухлинних клітин) та суб’єктивні (неправильна мобілізація кишки, низький рівень перев’язування артерії, порушення цілості кишки під час хірургічного втручання, септичні післяопераційні ускладнення, недостатній досвід хірурга). Оцінена профілактична роль променевої терапії у запобіганні виникнення МР РПК. Визначено, що найбільш перспективними методами їх попередження є тотальна мезоректальна ексцизія у поєднанні з променевою терапією.
 
 Ключові слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, променева терапія, хіміопроменева терапія, тотальна мезоректальна ексцизія. Summary. The paper reviews the literature dealing with factors influencing the frequency of rectal cancer local recurrence (RCLR). Two groups of factors which tend to cause RCLR are identified. The first group includes objective factors (age, stage, differentiation level of tumor cells). Subjective factors (such as improper mobilization of the rectum, artery ligation at a low level, disruption of the rectum during surgery, septic post-operation complications, and insufficient proficiency of the surgeon) comprise the second group. The role of radiation therapy in RCLR prevention is discussed. Total mesorectal excision combined with radiation therapy are recognized to be the most promising method to prevent RCLR.
 
 Key Words: rectal cancer local recurrence, radiation therapy, chemo radiation therapy, total mesorectal excision.
first_indexed 2025-12-07T17:01:49Z
fulltext ОБЗОР 270 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 Поняття місцевий (локальний) рецидив раку прямої кишки (МР РПК) в науковій літературі трактується по-різному. В англомовних видан- нях використовують термін «recurrence», який перекладається як «повернення хвороби» без конкретного визначення місцевого рецидиву або метастазу. Для позначення місцевого рецидиву найчастіше використовують термін «local recur- rence», віддалених метастазів — «distant recurrence» [1–4]. У питанні розмежування термінів «рецидив» і «метастаз» ми підтримуємо думку С.А. Холдіна, який стверджував, що для більш чіткого розмежування і правильного вирішення діагностичних, лікувальних, а головне профілактичних завдань, необхідно все ж таки конкретизувати і розмежувати ці поняття, вклавши в них нехай дещо умовне, але конкретне уявлення [5]. Причини виникнення МР РПК були в центрі уваги провідних онкологів світу і тому визначені досить давно. Більшість вчених вважають причиною рецидивів імплантацію ракових клітин у післяопераційній рані, метастатичне ураження лімфатичних вузлів та неповне їх видалення під час операції, неповне видалення пухлини, мікрометастази, які розвиваються до опера- ції [6–10]. Ми поділяємо думку В.І. Книша та співавторів, що МР РПК є повторним виникненням пухлини тієї ж гістологічної будови або менш диференційованої в зоні первинного вогнища, зумовлене як наявністю невидалених під час операції залишків пухлини, так і імплантацією пухлинних клітин [11]. Ці ж автори запропонували клінічну класифікацію МР РПК, яка визначає їх, по-перше, за ступенем поширеності (локальний (місцевий) рецидив; місцевий рецидив з наявністю віддалених метастазів); по-друге, за локалізацією процесу (позакишковий; внутрішньокишковий); по-третє, за часом виявлення (рест-рецидив — 6–12 міс після операції, ранній рецидив — від 12 до 24 міс, пізній рецидив — понад 2 роки); по-четверте, за клінічним перебігом — неускладнені та ускладнені (наявність дизуричних розладів, печінкової недостатності, гнійно-запальних процесів, нориць) [11]. Сучасне трактування чинників виникнення МР РПК доповнює перелік причин, визначених раніше. Серед факторів, які зумовлюють виник- нення МР РПК, виділяють три групи. До них на- лежать метастатичне ураження лімфатичних вуз- лів (N+), інфільтрація пухлиною лімфатичних судин, периневральна інвазія, інвазія кровоносних судин; низький ступінь диференціювання пухлини (G3–4); інвазія кишкової стінки Т3–4. Причиною появи МР РПК може бути порушення правил онкологічної стратегії: незастосування променевої (ПТ) або хіміопроменевої терапії (ХПТ) у перед- або післяопераційний період. Виникнення МР РПК може бути зумовлено і порушенням техніки хірургічного втручання, а саме неадекватним відступом від краю пухлини, невидаленням параректальної клітковини, розривом пухлини під час операції [12]. Значна кількість робіт присвячена вивченню впливу окремих факторів на частоту виникнення МР РПК. Мультиваріантний аналіз засвідчив кореляційну залежність між частотою реєстрації МР РПК та віком хворих [13]. На виникнення МР РПК впливають такі фактори, як локалізація пухлини в прямій кишці, досвід та кваліфікація хірурга [14– 18, 20, 23]. За даними аналізу результатів лікування 354 ра- дикально прооперованих хворих з РПК, загальна частота МР РПК становила 12,2% [19]. При цьому при стадії А (за Dukes) МР РПК не виявляли, при стадії В їх частота не перевищувала 5,7%, при ста- дії С — 14,6%, а у хворих з наявністю клітин пухлини по краях резекції становила 22,3%. Нікому з хворих зі стадіями А–С не проводили ПТ. Автори вважають, що виявлено чітку залежність частоти МР РПК від стадії пухлинного процесу. Були здійснені спроби створити групи ризику за можливістю виникнення МР РПК на основі клінічних даних. Критеріями виділення таких груп були вік та ступінь інвазії пухлиною стінки кишки. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ МІСЦЕВИХ РЕЦИДИВІВ РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ Резюме. Проведено аналіз даних літератури відносно факторів, що вплива- ють на частоту виникнення місцевих рецидивів раку прямої кишки (МР РПК). Виділені дві групи чинників, які можуть спричиняти МР РПК: об’єктивні (вік, стадія захворювання, ступінь диференціювання пухлинних клітин) та суб’єктивні (неправильна мобілізація кишки, низький рівень перев’язування артерії, порушення цілості кишки під час хірургічного втручання, септичні післяопераційні ускладнення, недостатній досвід хірурга). Оцінена профілак- тична роль променевої терапії у запобіганні виникнення МР РПК. Визначено, що найбільш перспективними методами їх попередження є тотальна мезо- ректальна ексцизія у поєднанні з променевою терапією. С.О. Шалімов Б.В. Сорокін О.О. Литвиненко Інститут онкології АМН України, Київ, Україна Ключові слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, променева терапія, хіміопроменева терапія, тотальна мезоректальна ексцизія. ОБЗОР 271О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 Мінімальний ризик утворення МР РПК мали пацієнти віком понад 40 років зі ступенем інвазії Т1–3 без порушення цілості просвіту кишки під час операції. Проміжну позицію (середній ризик) зайняли хворі будь-якого віку зі ступенем інвазії Т2–4. Високий ризик МР РПК був властивий хво- рим віком до 40 років зі ступенем інвазії Т4 (низь- кодиференційована пухлина з метастазами в регіо- нарні лімфатичні вузли). Автори рекомендували використовувати такий розподіл хворих для після- операційного моніторингу. Зокрема у групі з висо- ким ризиком у перші 6 міс після операції необхід- но проводити диспансерний огляд хворих, наступні 6 міс — через кожні 2 міс. Протягом 2-го року спо- стереження контрольні огляди слід проводити через кожні 3 міс. Кожні 6 міс цим хворим рекомендуєть- ся проводити ультразвукове дослідження, рентгено- графію органів грудної клітки, фіброколоноскопію. На жаль, такий моніторинг не набув широкого за- стосування [20]. Залежно від зазначених факторів частота МР РПК, за різними даними, коливається в широких межах — від 4 до 50% [21–24]. Ще на початку 70-х років минулого століття вста- новлено, що більшість МР РПК виникала у пресак- ральному просторі, на 2-му місці за частотою реци- дивування була зона анастомозу і на 3-му — задні від- діли сечостатевої системи. Ці дані надалі дали змогу розробити оптимальні поля опромінювання, які ста- ли стандартними при ПТ хворих на РПК [25]. Які ж основні шляхи профілактики МР РПК? По-перше, це інактивація за допомогою ПТ най- більш активних пухлинних клітин, в тому числі ди- семінованих, в ділянці післяопераційної рани, а по- друге — ретельне видалення клітковини з лімфо- вузлами на шляхах лімфовідтоку від прямої кишки. Слід зазначити, що радіобіологічні, дозиметрич- ні й клінічні аспекти ПТ злоякісних пухлин прямої кишки досліджені вітчизняними авторами, в тому числі і фахівцями Київського науково-дослідного рентген-радіологічного та онкологічного інституту МОЗ України, раніше, ніж зарубіжними [26–29]. ПТ застосовується як в неоад’ювантному (НА), так і в ад’ювантному (А) режимі. Хоча метою застосуван- ня обох режимів ПТ є профілактика МР РПК, мі- шені впливу опромінювання різні. Так, НАПТ спря- мована на первинну пухлину та зони її регіонарного метастазування; АПТ — на пухлинні клітини або їх комплекси, що зберегли життєздатність [27]. Серед переваг НАПТ — її можливість девіталі- зувати клітини пухлини у параректальній клітко- вині, знижуючи тим самим вірогідність дисемінації життєздатних клітин під час резекції прямої киш- ки. Крім того, оскільки до операції клітини пух- лини добре оксигеновані, вони більш чутливі до дії опромінювання. І, нарешті, НАПТ забезпечує можливість за рахунок досягнутої регресії пухлини виконати сфінктерозберігаючі операції. Інтенсивна ПТ до досягнення сумарної вогнищевої дози (СВД) 25 Гр є стандартом лікування МР РПК, прийнятим ESMO, а також широко застосовується в Російсь- кій Федерації [30, 31]. За даними рандомізованого дослідження Swedish Rectal Cancer Trial, використання НАПТ у пацієн- тів з РПК (інтенсивний курс до досягнення СВД 25 Гр) сприяло достовірному зниженню частоти МР РПК (12 проти 27%) і підвищенню показни- ків виживаності (58 проти 48%) порівняно з таки- ми після хірургічного лікування [32]. В літературі є численні дані про ефективність використання й ін- ших схем ПТ [33–37]. У дослідженні, проведеному European Organi- zation for Reearch on Treatment of Cancer (EORTC), проаналізовано результати лікування 341 хворого й доведено, що використання НАПТ великими фракціями та хірургічного втручання більш ефек- тивне порівняно з результатами застосування ли- ше операції. Частота виникнення МРП РПК зни- жувалась до 15 проти 30% у пацієнтів, яким засто- совували тільки хірургічне втручання. При цьому покращання безрецидивної виживаності було незначним і недостовірним [38]. Такі результати збі- гаються з даними інших дослідників про те, що ви- користання НАПТ порівняно лише з хірургічним методом знижує 5-річну смертність від усіх при- чин, смертність від раку та частоту МР РПК [39]. Дані вітчизняних досліджень свідчать, що вико- ристання НАПТ за інтенсивною методикою (СВД 20–30 Гр) забезпечує зниження частоти МР РПК до 9,8% [40]. Частота МР РПК після застосування НАПТ за інтенсивною методикою порівняно з такою після лише хірургічного лікування при ІІА та ІІІА стадії захворювання знижується з 15,3 до 7,2%, при ІІВ і ІІІВ стадії — з 28,5 до 12,9%, при ІV стадії — з 35,3 до 17,3% [41]. Заслуговує на увагу дослідження, в якому наводиться аналіз ефективності НАПТ (СВД 25 Гр), в тому числі у поєднанні з перед- та післяопераційною штучною гіперглікемією: кількість МР РПК у хворих з РПК ІІ стадії зменшилась до 16,2; 7,1 та 10,7% відповідно, а ІІІ стадії — до 33,1; 4,3 та 9,8% відповідно. Застосування високодозової поєднаної (дистанційної та внутрішньопорожниннної) НАПТ в комбінації з прийомом антиоксидантного комплексу вітамінів А, Е та С дозволило запобігти виникненню МР РПК [42]. У 70–80 роки минулого століття у США опублі- ковані ретроспективні оглядові дослідження, в яких показано зниження частоти МР РПК у хворих після АПТ порівняно з такою лише після хірургічного лікування [43, 44]. Згодом проведені проспективні рандомізовані дослідження, в яких визначена роль поєднання хіміотерапії (ХТ) флуороурацилом (ФУ) та ПТ (СВД 40–50 Гр). Ці дослідження довели ефективність застосування ХПТ: частота МР РПК становила 11 порівняно з 24% — після хірургічного лікування, а виживаність — відповідно 58 і 45% (р = 0,005) [45]. В іншому дослідженні порівнювали частоту МР РПК та виживаність у групах, де як ад’ювантне ОБЗОР 272 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 лікування використовували ХПТ або ПТ. Частота МР РПК становила 13,5 та 25% відповідно, виживаність — 58 та 38% (р = 0,025) [46]. Саме за результатами цих досліджень конференція Національного інституту раку (США) в 1990 р. рекомендувала методику ХПТ як стандарт післяопераційного лікування хворих з РПК ІІ–ІІІ стадії для профілактики виникнення рецидивів [47]. Подальші пошуки в цьому напрямку стосува- лися способів і доз ХТ, яка супроводжує ПТ. В рандо- мізованому дослідженні доведено переваги тривалих інфузій ФУ в невисоких дозах, що застосовували синхронно з ПТ, над болюсним введенням цього препарату за рахунок зменшення кількості проявів токсичності; при цьому знижувалась частота МР РПК [48]. Не виявлено переваг використання ФУ в комбінації з кальцієм фолінатом чи левамізолом перед використанням тільки ФУ у впливі на частоту МР РПК та виживаність хворих [49]. Застосування високодозової АХПТ з проведенням ПТ в режимі великого фракціонування може знизити частоту виникнення МР РПК до 10%, однак при цьому значно збільшується кількість таких проявів радіологічної токсичності, як проктит, цистит, ентерит, в тому числі із формуванням кишкових фістул, дерматит періанальної зони [43, 44, 50]. Водночас застосування ХПТ з ПТ в режимі низького фракціонування не спричиняє великої кількості випадків радіологічної токсичності, проте не є високоефективним для профілактики МР РПК [51]. Ефективним у профілактиці МР РПК є вдоско- налення методик хірургічних втручань за рахунок виконання тотальної мезоректальної ексцизії (ТМЕ), тобто видалення пухлини з ретельним ви- даленням навколопрямокишкової клітковини в межах власної фасції з відступом у нижньому напрямку на 4 см і більше від нижнього краю перетину кишки. Результати такого оперативного втручання переконують в його ефективності. Вперше можливість використання ТМЕ для профілактики МР РПК була встановлена R. Heald і R. Ryall [52]. Згодом вони опублікували результати щодо хірургіч- ного лікування 200 хворих із РПК після виконання у них радикальної передньої резекції із застосуван- ням ТМЕ і довели, що після 10 років спостереження кількість МР РПК становила лише 4% [53]. За дани- ми інших дослідників, застосування ТМЕ в комбі- нації з НАПТ достовірно знизило частоту МР РПК (з 8,2 до 2,4% порівняно з контролем, коли хворим виконували тільки ТМЕ) [54]. Деякі автори зазнача- ють, що частота МР РПК після ТМЕ та ПТ стано- вить 10% [55]. На основі даних сучасної наукової лі- тератури з цього питання можна зробити висновок, що профілактика МР РПК шляхом ТМЕ за своїми результатами може перевершити застосування ПТ та ХПТ [56, 57]. Опубліковано попередні результати рандомізо- ваного дослідження, в якому проведено порівняль- ний аналіз ефективності застосування у 1861 хво- рого з РПК резекції пухлини з ТМЕ та НАПТ на зону малого таза до досягнення СВД 25 Гр в ре- жимі фракціонування по 5 Гр. В післяопераційний період хворим з РПК ІІІ стадії проводили системну АХТ. При тривалості спостереження 3 роки часто- та МР РПК у хворих, яким застосовували ПТ, була достовірно вищою, ніж у пацієнтів, яким виконува- ли ТМЕ (11,6 проти 6,0%). На жаль, короткий тер- мін спостереження не дозволив оцінити вплив на- явності МР РПК на виживаність хворих. Водночас було показано, що проведення НАПТ збільшує кро- вовтрату в середньому на 100 мл під час подальшо- го хірургічного втручання, призводить до зростан- ня частоти сексуальних дисфункцій і не впливає на післяопераційну смертність [58]. Причини виник- нення МР РПК аналізуються і в роботі [59], автори якої пропонують декілька шляхів мінімізації частоти рецидивів після радикального хірургічного лікуван- ня хворих з приводу РПК, головними серед яких є необхідність суворого дотримання хірургічних прин- ципів лікування, застосування ХПТ та ТМЕ [59]. Таким чином, можна зробити висновок, що МР РПК розвиваються після радикального лікування у 4–35% пацієнтів. Об’єктивними причинами ви- никнення МР РПК є молодий вік хворих, розпов- сюдженість пухлинного процесу на всі шари киш- кової стінки та проростання в сусідні органи, мета- стази та мікрометастази в регіонарних лімфатичних вузлах (стадія процесу), низький ступінь диферен- ціювання пухлини, дисемінація ракових клітин під час операції. Суб’єктивними причинами є недотри- мання хірургічних принципів резекції кишки, на- самперед неадекватний відступ від нижнього краю пухлини (менше 2 см), мобілізація кишки з пухли- ною тупим, а не гострим виділенням, низький рівень перев’язування верхньої прямокишкової артерії, по- рушення цілості кишки під час операції, гнійно-за- пальні ускладнення в зоні оперативного втручання, недостатній досвід хірурга. Профілактичними заходами щодо виникнення МР РПК слід вважати застосування у хворих з РПК ІІ–ІІІ стадії НАПТ, а також АХПТ (ПТ в комбінації з системними тривалими інфузіями ФУ), якщо НАПТ до цього не проводили. При цьому у хворих з РПК ІІІ стадії слід також застосовувати 4–6 курсів АХТ (ФУ у комбінації з кальцієм фолінатом). Крім цьо- го, у пацієнтів з РПК хірургам загальної практики та хірургам-онкологам необхідно суворо дотриму- ватися правил проведення оперативного втручання, до яких насамперед належать адекватний відступ від країв пухлини (не менше 2 см від нижнього краю) до краю резекції та високий рівень перев’язування су- дин. Ефективним засобом профілактики МР РПК, за даними літератури, слід вважати ТМЕ, однак вона може бути застосована лише в окремих клініках у зв’язку з необхідністю спеціальної підготовки хірур- гів. Найбільш перспективним для профілактики ви- никнення МР РПК є ТМЕ та НАПТ чи АПТ. ОБЗОР 273О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 ЛІТЕРАТУРА 1. McDermott FT, Hughes ES, Pihl E, et al. Local recurrence after potentially curative resection for rectal cancer in series of 1008 patients. Br J Surg 1985; 72: 34–7. 2. Piliphshen SJ, Heilweil M, Quan SH, et al. Patterns of pel- vic recurrence following definitive resection of rectal cancer. Can- cer 1984; 53: 1354–62. 3. Gastrointestinal Tumor Surgery Group. Prolongation of the disease-free interval in surgically treated rectal carcinoma. N Engl J Med 1985; 312: 1465–72. 4. Rich T, Gunderson LL, Lew R, et al. Patterns of recurrence of rectal cancer after potentially curative surgery. Cancer 1983; 52: 1317–29. 5. Холдин СА. Новообразования прямой и сигмовидной кишки. М: Медицина, 1977. 504 с. 6. Александров ВБ, Файн СН, Иноятов ИМ. Местные реци- дивы послe радикальных операций рака прямой кишки. В: О бо- лезнях прямой и толстой кишки. М: Медицина, 1970: 14–7. 7. Брайцев ВР. Оперативное лечение и отдаленные ре- зультаты рака прямой кишки. В: Труды ХХІ съезда россий- ских хирургов. 1930: 319–28. 8. Mayo CW, Schlicke CP. Carcinoma of the colon and rec- tum. A study of metastasis and recurrence. Surg Gynecol Obstet 1942; 4: 83–92. 9. Welch IP, Donaldson JA. The clinical correlation of an autopsy study of recurrent colorectal cancer. An Surg 1979; 189: 496–502. 10. Петров НН. Руководство по общей онкологи. М: Мед- гиз, 1958. 376 с. 11. Кныш ВИ, Ожиганов ЛЕ, Тимофеев ЮМ. Понятие и классификация рецидивов рака прямой кишки. Вопр онко- логии 1987; 33 (4): 37–41. 12. Hohenberger P. Locoregional recurrence of rectal cancer: biological and technical of surgical failure: resent results. Cancer Res 1998; 146 (5): 37–40. 13. Damhuis RAM, Wiggers T, Wereldsma JCJ. Association between age and local recurrence of rectal cancer: results from a retrospective study of 902 patients. Int J Colorect Dis 1997; 12 (4): 235–39. 14. Черипко ОН. Факторы, влияющие на частоту возник- новения рецидивов рака прямой кишки. Онкология 2002; 4 (3): 206–8. 15. Браун ЕМ, Кикоть ВА. Причины и факторы прогно- за возникновения местного рецидива рака прямой кишки. Клін хірургія 1996; 6: 39–41. 16. Hermanek P, Weibelt H, Staimmer D, et al. Prognostic fac- tor of rectum carcinoma. Experience of the German Multicenter Study SGCRC. Tumori 1995; 81: 60–4. 17. Hohenberger W. The effect of specialization or organiza- tion in rectal cancer surgery. In: Rectal cancer surgery. Soreide O, Norstein J (eds): Berlin, Springer 1996: 353–63. 18. Линецкая ЛМ. Рецидивы рака прямой кишки после хи- рургического лечения: частота возникновения, клиническое течение, диагностика [Дис … канд мед наук]. М, 1974. 134 с. 19. Eu КW, Seow-Choen F, Ho JM, et al. Local recurrence fol- lowing rectal resection for cancer. J R Coll Surg Edinburg 1998; 43 (6): 393–6. 20. Воробьев ГИ, Севостьянов СИ, Одарюк ТС. Группы риска рецидива рака прямой кишки послe радикальных опе- раций. Хирургия 1992; (3): 56–61. 21. Gagliardi PR, Howley MJ, Hershman AD, et al. Prognos- tic factors in surgery for local recurrance of rectal cancer. Br J Sur 1995; 82 (1): 1401–5. 22. Витвицкий КФ. Местные рецидивы после радикаль- ных операций по поводу рака прямой кишки. Врачеб дело 1972; (4): 79–81. 23. Yamamoto Y, Mai H, Iwamoto S, et al. Surgical treatment for the recurrence of colorectal cancer. Surg Today 1996; 26 (3): 164–8. 24. Rasmussen KC, Skarbye M, Hartvigsen AB, et al. Local re- currence after low anterior resection of rectal cancer. Ugeskr Lae- ger 1997; 159 (50): 7495–9. 25. Gunderson LI, Sosin H. Adenocarcinoma of rectum and areas of failure found of reoperation (second of symptomatic look) following curative surgery for adenocarcinoma of the rectum: clini- copathologic correlation and implications for adjuvant therapy. Cancer 1974; 34: 1278–92. 26. Голдобенко ГВ. Предоперационная лучевая терапия операбельных форм злокачественных новообразований [Ав- тореф дис ... канд мед наук]. Обнинск, 1981. 21 с. 27. Дарьялова СЛ, Чиссов ВИ. Диагностика и лечение зло- качественных опухолей. М: Медицина, 1993. 125 с. 28. Колчерина АА. Результаты предоперационного лу- чевого комбинированного и комплексного лечения боль- ных раком прямой кишки и их зависимость от ряда клини- ческих факторов [Автореф дис ... канд мед наук]. Oбнинск, 1982. 19 с. 29. Зыбина МА. Диагностика и лечение рака прямой киш- ки. К: Здоров’я, 1980. 168 с. 30. Аджлуни М. Роль лучевой терапии как дополнитель- ного лечения рака прямой кишки. Междунар мед журн 2002; 5: 45–51. 31. Kapiteijn E, Marijnen CAM, Nagtegaal ID, et al. Preoper- ative radiotherapy in combination with total mesorectal excision improves local control in respectable rectal cancer. Report from a multicenter randomized trial. For the Dutch Colo Rectal Can- cer Group and other cooperative investigators. New Engl J Med 2001; 345: 638–46. 32. Paterson CA, Nelson H. Surgical approach to locally re- current disease: Modern management of cancer of the rectum. Eds. Audisio RA, Geraghty JG, Longo WE. London: Springer 2001: 147–56. 33. Кикоть ВА. Сравнительная характеристика эффектив- ности применения различных методов хирургического, ком- бинированного и комплексного лечения больных раком пря- мой кишки. Клін хірургія 2003; (2): 112–7. 34. Барсуков ЮА, Ткачев СИ, Башеев ВХ и др. Пред- и послеоперационная лучевая терапия в комбинированном ле- чении рака прямой кишки. Рос онкол журн. 1999; (6): 13–6. 35. Balslev IB, Pedersen M, Teglbjaerg PS. Post-operative ra- diotherapy in Duks B and C carcinoma of the rectum and rectosig- moid: a randomized multicentre study. Cancer 1986; 58: 22–8. 36. Бердов БА, Невольских АА, Титова ЛН. Адъювантная лучевая терапия прямой кишки: анализ рандомизированных исследований. Рос онкол журн. 2002; (3): 52–5. 37. Third report of the MRC Trail: Clinico-pathological fea- tures of prognostic significance in operable rectal cancer in 17 cen- ters in the UK. Br J Surg 1984; 50: 435–42. 38. Pahlman L, Glimelius B, Graffman S. Pre- versus post-ope- rative radiotherapy in rectal carcinoma: an interim report from a randomized multi-centre trial. Br J Surg 1985; 72: 961. 39. Minsky BD, Cogen AM, Enker WE, et al. Combined mo- dality therapy of rectal cancer: decreased acute toxicity with the preoperative approach. J Clin Oncol 1992; 10: 1218–24. 40. Ефетов СВ, Романенко НЛ. Возможности и результаты лечения рецидивов рака прямой кишки. В: Эффективность комплексных методов диагностики и лечения опухолей. Ма- теріали наук-практ конф. Полтава, 1992: 31–4. 41. Кикоть ВА. Пути повышения эффективности лече- ния рака прямой кишки [Автореф ... дис д-ра мед наук]. К, 1989. 29 с. 42. Кохнюк ВТ, Колядич ГИ, Ребеко ИВ и др. Лечение больных колоректальным раком в Республике Беларусь. Здра- вохранение 2004; (5): 30–4. 43. Hoskins RB, Gunderson LL, Dozorets DE, et al. Adjuvant postoperative radiotherapy in carcinoma of the rectum and rectosigmoid. Cancer 1985; 55: 61–71. ОБЗОР 274 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5 44. Withers HR, Romsdahl MM. Postoperative radiotherapy for adenocarcinoma of rectum and rectosigmoid. Int J Radiat Oncol Biol Phys 1977; 2: 1069–74. 45. Gastrointestinal Tumor Study Group. Prolongation of the disease free interval in surgically treated rectal carcinoma. N Eng J Med 1985; 312: 1465–72. 46. Krook JE, Moertel CG, Gunderson LL, еt al. Effective surgical adjuvant therapy for high risk rectal carcinoma. N Eng J Med 1991; 324: 709–15. 47. National Institute of Heals Consensus Conference: Adjuvant therapy for patients with colon and rectal cancer. JAMA 1990; 264: 1444–50. 48. O’Connel MJ, Martenson JA, Weiand HS, еt al. Improving adjuvant therapy for rectal cancer by combining protracted infusion fluorouracil with radiation therapy after curative surgery. N Eng J Med 1994; 331: 502–7. 49. Tepper JE, O’Connel JO, Petroni GR, et al. Adjuvant postoperative fluorouracil-modulated chemotherapy combined with pelvic radiation therapy for rectal cancer: initial results of intergroup 0114. J Clin Oncol 1997; 15: 2030–9. 50. Twomey P, Burchell M, Strawn D, et al. Local control in rectal cancer: a clinical review and meta-analysis. Arch Surg 1989; 124: 1174–9. 51. Galloway DJ, Cochen AM, Shank B, et al. Adjuvant multimodality treatment of rectal cancer. Br J Surg 1989; 76: 440–5. 52. Нeald RJ, Ryall RDH. The mesorectum in rectal cancer surgery: the clue to pelvic recurrence. Br J Surg 1982; 69: 613–6. 53. Нeald RJ, Ryall RDH. Recurrence and survival after total mesorectal excision for rectal cancer. Lancet 1986; (2): 1479–82. 54. Pilipshen SJ, Heilweil M, Wuan HQ. Patterns of pelvic recurrence following definitive resections of rectal cancer. Cancer 1984; 53: 1354–62. 55. Van de Velde CJ. Preoperative radiotherapy and TME-surgery for rectal cancer: detailed analyses in relation to quality control in a randomized trial. Program and abstracts of the American Society of Clinical Oncology 38th Annual Meeting, 2002; Orlando, Florida. Abstr 4. 56. Enker WE, Pilipshen SJ, Heilweil M. En bloc pelvic lymphadenectomy and sphincter preservation in the surgical management of rectal cancer. Ann surg 1986; 203: 426–33. 57. MacFarlane JK, Ryall RDH, Нeald RJ. Mesorectal excision for rectal cancer. Lancet 1993; 341: 457–60. 58. Kapiteijn E, Marijnen CAM, Nagtegaal ID, et al. Preoperative radiotherapy in combination with total mesorectal excision improves local control in resectable rectal cancer. Report from a multicenter randomized trial. For the Dutch Colorectal Cancer Group and other cooperative investigators. New Engl J Med 2001; 345: 638–46. 59. Seow-Choen F, Leong AFPK. Minimizing recurrence following surgery for rectal cancer. Asian J Surg 1995; 18: 202–8. MODERN STATUS OF THE PROBLEM OF LOCAL RECURRENCE OF RECTAL CANCER S.O. Shalimov, B.V. Sorokin, O.O. Lytvynenko Summary. The paper reviews the literature dealing with factors influencing the frequency of rectal cancer local recurrence (RCLR). Two groups of factors which tend to cause RCLR are identified. The first group includes objective factors (age, stage, differentiation level of tumor cells). Subjective factors (such as improper mobilization of the rectum, artery ligation at a low level, disruption of the rectum during surgery, septic post-operation complications, and insufficient proficiency of the surgeon) comprise the second group. The role of radiation therapy in RCLR prevention is discussed. Total mesorectal excision combined with radiation therapy are recognized to be the most promising method to prevent RCLR. Key Words: rectal cancer local recurrence, radiation therapy, chemo radiation therapy, total mesorectal excision. Адреса для листування: Сорокін Б.В. 03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43 Інститут онкології АМН України, відділ абдомінальної онкології
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19638
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-1774,0204-3564
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:01:49Z
publishDate 2005
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
record_format dspace
spelling Шалімов, С.О.
Сорокін, Б.В.
Литвиненко, О.О.
2011-05-11T21:48:22Z
2011-05-11T21:48:22Z
2005
Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки / І.П. С.О. Шалімов, Б.В. Сорокін, О.О. Литвиненко // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 270-274. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
1562-1774,0204-3564
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19638
Резюме. Проведено аналіз даних літератури відносно факторів, що впливають на частоту виникнення місцевих рецидивів раку прямої кишки (МР РПК). Виділені дві групи чинників, які можуть спричиняти МР РПК: об’єктивні (вік, стадія захворювання, ступінь диференціювання пухлинних клітин) та суб’єктивні (неправильна мобілізація кишки, низький рівень перев’язування артерії, порушення цілості кишки під час хірургічного втручання, септичні післяопераційні ускладнення, недостатній досвід хірурга). Оцінена профілактична роль променевої терапії у запобіганні виникнення МР РПК. Визначено, що найбільш перспективними методами їх попередження є тотальна мезоректальна ексцизія у поєднанні з променевою терапією.
 
 Ключові слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, променева терапія, хіміопроменева терапія, тотальна мезоректальна ексцизія.
Summary. The paper reviews the literature dealing with factors influencing the frequency of rectal cancer local recurrence (RCLR). Two groups of factors which tend to cause RCLR are identified. The first group includes objective factors (age, stage, differentiation level of tumor cells). Subjective factors (such as improper mobilization of the rectum, artery ligation at a low level, disruption of the rectum during surgery, septic post-operation complications, and insufficient proficiency of the surgeon) comprise the second group. The role of radiation therapy in RCLR prevention is discussed. Total mesorectal excision combined with radiation therapy are recognized to be the most promising method to prevent RCLR.
 
 Key Words: rectal cancer local recurrence, radiation therapy, chemo radiation therapy, total mesorectal excision.
uk
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
Обзор
Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
Modern status of the problem of local recurrence of rectal cancer
published earlier
spellingShingle Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
Шалімов, С.О.
Сорокін, Б.В.
Литвиненко, О.О.
Обзор
title Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
title_alt Modern status of the problem of local recurrence of rectal cancer
title_full Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
title_fullStr Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
title_full_unstemmed Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
title_short Сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
title_sort сучасний стан проблеми місцевих рецидивів раку прямої кишки
topic Обзор
topic_facet Обзор
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19638
work_keys_str_mv AT šalímovso sučasniistanproblemimíscevihrecidivívrakuprâmoíkiški
AT sorokínbv sučasniistanproblemimíscevihrecidivívrakuprâmoíkiški
AT litvinenkooo sučasniistanproblemimíscevihrecidivívrakuprâmoíkiški
AT šalímovso modernstatusoftheproblemoflocalrecurrenceofrectalcancer
AT sorokínbv modernstatusoftheproblemoflocalrecurrenceofrectalcancer
AT litvinenkooo modernstatusoftheproblemoflocalrecurrenceofrectalcancer