Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем
В роботі проаналізовано інституційне забезпечення формування та розвитку кластерів в рамках підходу, що вивчає аспекти кластерної політики і є частиною наукового напряму з дослідження процесів розвитку організованих кластерів. Визначено, що метою застосування кластерної політики є об'єднання пі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196407 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем / В.І. Ляшенко, О.В. Ліщук // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 121-127. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860097474699460608 |
|---|---|
| author | Ляшенко, В.І. Ліщук, О.В. |
| author_facet | Ляшенко, В.І. Ліщук, О.В. |
| citation_txt | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем / В.І. Ляшенко, О.В. Ліщук // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 121-127. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | В роботі проаналізовано інституційне забезпечення формування та розвитку кластерів в рамках підходу, що вивчає аспекти кластерної політики і є частиною наукового напряму з дослідження процесів розвитку організованих кластерів. Визначено, що метою застосування кластерної політики є об'єднання підприємств подібного напряму діяльності до груп для підвищення ефективності виробництва, створення та використання інновацій, економічного розвитку регіону. Встановлено, що розробка кластерної політики на рівні кластерів (а не галузей) дозволяє уникнути багатьох спотворень, пов'язаних з постачальниками у ланцюжку створення вартості та краще орієнтуватися на конкретні проблеми, з якими стикаються компанії у ряді суміжних галузей.
The paper analyzes the institutional support for the formation and development of clusters within the framework of the approach that studies aspects of cluster policy and is part of the scientific direction of research into the development processes of organized clusters. It was determined that the purpose of applying the cluster policy is to unite enterprises of a similar field of activity into groups to increase the efficiency of production, creation and use of innovations, and economic development of the region. It has been established that the development of cluster policy at the level of clusters (rather than industries) avoids many distortions associated with suppliers in the value chain and better focuses on specific problems faced by companies in a number of related industries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:26:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
121
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-121-127
УДК 330.341.2:332.1+334
В. І. Ляшенко,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0001-6302-0605,
e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
О. В. Ліщук,
аспірант,
ORCID 0000-0003-2157-2473,
e-mail: olishchuk@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
ПРОСТОРОВИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СИСТЕМ
Вступ. Наукова праця М. Портера [1], яка ви-
йшла якраз під час бурхливої приватизаційної хвилі,
що охопила весь світ, акцентувала увагу на тому, що
конкурентна перевага створюється не урядами
країн, а всередині компанії або галузі, при цьому
роль уряду має непрямий характер і важлива лише
для того, щоб посилити наявні конкурентні пере-
ваги.
Відомо, що у розвитку кластерів та індустріаль-
них парків, як просторових підприємницьких сис-
тем (ППС) важливу роль грають стейкхолдери – під-
приємці, установи та організації наукового, вироб-
ничого, громадського та інших секторів, спрямовані
на зміцнення існуючих та створення сприятливих
умов для формування нових ППС у промисловості.
Також навколо ППС формуються державні уста-
нови, які пропонують інструменти державної полі-
тики для їхнього розвитку – галузеві (направлені на
визначений сектор економіки) або загального на-
пряму (з впливом на продуктивність та умови функ-
ціонування економіки, у тому числі у просторовому
вимірі).
Не менш важливими з інституціональної точки
зору є умови формування ППС (неформальні інсти-
тути), а саме: колективні уявлення про технологіч-
ний рівень та якість ресурсів, рівень довіри та парт-
нерства між акторами та обмін інформацією, знан-
нями, навичками, законодавство у частині захисту
прав власності та державної підтримки, стан коруп-
ції, роль локальної репутації.
ППС, як правило, виникають навколо природ-
ного ресурсу, потреб ринку або місцевих навичок; у
результаті розвитку можуть з’являтися нові компа-
нії, постачальники, суміжні виробництва та супутні
сфери діяльності. Тобто формується просторова біз-
нес-система у певному регіоні, де державні органі-
зації та приватні компанії (промислові та сервісні
компанії, дослідницькі центри, університети, фінан-
сові установи, агенції, органи державної влади
тощо) взаємодіють і координують свою діяльність
для сприяння розвитку динамічних і життєздатних
підприємницьких систем у певних промислових, на-
укових і технологічних сферах. Для підтримки роз-
витку регіону державна політика, як правило, торка-
ється й питань сприяння розвитку ППС як середо-
вища для створення нових робочих місць, інновацій,
посилення співпраці у ланцюжку створення вар-
тості.
Таким чином, дослідження, пов’язані з еволю-
цією та життєвими циклами ППС, так чи інакше
торкаються й питань доцільності та ефективності
державної політики їх підтримки. Такий інтерес по-
родив цілий напрям досліджень, пов’язаних з роз-
глядом концептуальних та практичних аспектів
формування й реалізації політики сприяння роз-
витку ППС.
Так, наприклад, Група європейської кластерної
політики під керівництвом Т. Петрін (2010) розро-
била положення, які стали основою для виникнення
сучасного підходу до європейської кластерної полі-
тики, встановивши важливість державних втручань
у розвиток кластерів шляхом їхньої підтримки [2].
Багато досліджень присвячено оцінці інструме-
нтів, що використовуються для ідентифікації та ви-
явлення характеристик ППС. Так, наприклад,
A. Hoen пропонується три варіанти ідентифікації
(географічне зосередження, критична маса, вза-
ємодія та співробітництво) [4], продовжують його
ідеї T. Brenner, D. Fornahl [10] та T. Andersson,
S. Schwaag Serger, J. Sörvik, E. Wise Hansson [9].
Більш специфічні інструменти аналізу розглянуто у
роботах K. Koschatzky та V. Lo (метод просторової
концентрації) [5], T. Andersen, M. Bjerre, E. W. Hans-
son (K-функція Ріплі) [6], Z. Zhao, Z. Zhao та
P. Zhang (аналіз експорту) [7]. Більш поширеними є
дослідження з використання бенчмаркінгу [8; 18; 19;
20].
Також особливу увагу науковці та експерти
звертають на особливості формування політики
розвитку ППС в різних країнах для виявлення й
оцінки впливу державної політики на розвиток.
Тобто важливим аспектом при дослідженні регуля-
торних механізмів формування просторових підпри-
ємницьких систем, якими є кластери та індустрі-
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
122
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
альні парки, є аналіз та оцінка інституційного забез-
печення їх формування й функціонування, дослі-
дження етапів розробки й реалізації політики та
оцінки її ефективності тощо.
Мета статті – аналіз інституційного забезпе-
чення формування та розвитку ППС в рамках під-
ходу, що вивчає різні аспекти, зокрема на прикладі
кластерної політики («cluster policy approach») і є
частиною наукового напряму з дослідження проце-
сів розвитку організованих кластерів, тобто класте-
рів, що отримали поштовх до розвитку за допомо-
гою цілеспрямованої політики (від створення до по-
дальшого розвитку й підтримки), що є вкрай акту-
альним в рамках сучасного стану розвитку ППС.
Інший науковий напрям, оснований на ви-
вченні етапів життєвого циклу природніх ППС (як
результату об’єднання територіально уособлених
акторів) в рамках виконуваного дослідження не є ак-
туальним, по-перше, через те, індустріальні парки
не є природньо створеними просторовими підпри-
ємницькими системами, а по-друге, через те, що в
сучасних умовах, що склалися в Україні, підтриму-
вати природний життєвий цикл кластерів, як ППС,
стає все важче, а інколи й неможливо, що потребує
значної допомоги й підтримки від держави.
Результати дослідження. Інституційне забез-
печення в рамках реалізації кластерної політики, як
складової політики розвитку ППС, можна предста-
вити у вигляді трьох основних блоків: розробка і
планування кластерної політики (оцінка наявності
кластерів, характеристики кластерів, оцінки ринко-
вої позиції кластеру); реалізація кластерної політики
(створення кластерних агенцій, підтримка кластер-
них ініціатив); оцінка кластерної політики (страте-
гічні напрямки розвитку кластерних підприємниць-
ких систем) [3].
Так, наприклад, на етапі розробки і планування
кластерної політики доцільно ідентифікувати клас-
тери та виявити їхні характеристики (географічного
зосередження, критичної маси, взаємодії та співро-
бітництва) [4]. Вкрай важливо засновувати політику
на чіткому розумінні ландшафту регіонального
кластеру (картування) з метою визначення сильних
та слабких сторін, пріоритетів розвитку, необхід-
ності кластерної політики, можливостей просування
стратегії розвитку кластерів, сприяння прийняттю
рішень з фінансування.
Для цього може бути використана інформація,
отримана в результаті господарської діяльності під-
приємств (акторів), зібрана із статистичних матеріа-
лів, галузевих звітів, аналітичних агенцій тощо.
Бенчмаркінг може допомогти провести оцінку дія-
льності кластеру, виявити конкурентоспроможність
регіонального кластера на міжнародному рівні і
краще ідентифікувати його сильні та слабкі сторони,
надаючи інформацію про структуру та продуктив-
ність підприємницьких систем в порівнянні з ін-
шими [8].
За результатами кількісного (коефіцієнт локалі-
зації, метод просторової концентрації [5], Ripley’s
K-method [6], Export data [7] та якісного аналізу (ін-
терв’ю, анкетування, експертне опитування лідерів
громадської думки, фокус-групи, метод сніжної
кулі [6]) формується інформація про регіональну
економіку, учасників кластеру, визначення концен-
трації бізнесу, малих та потенційних кластерів, як
ППС, інформація про конкурентоспроможність,
плани дій [3].
Після проведення аналізу, який, як правило,
проводиться на регіональному рівні, отримана ін-
формація може бути перевірена за допомогою інди-
відуальних опитувань учасників ППС. Результатом
проведеного аналізу є діапазон потенційних підпри-
ємницьких систем та реєстр компаній, згідно з яким
можна оцінити вагу ППС з точки зору всіх компаній
регіону.
Для розробки кластерної політики, як складової
політики розвитку ППС, характеристику кластерів
необхідно більш деталізувати: географічна (просто-
рова) близькість, критична маса учасників, життє-
вий цикл системи, характер членів кластеру (ак-
тивні, пасивні), динаміка та зв'язки в середині про-
сторової підприємницької системи (зв'язки між уча-
сниками, взаємна довіра, загальне бачення та стра-
тегія, інституціалізація та баланс між співробітниц-
твом та конкуренцією) [21].
Так, наприклад, географічна близькість впли-
ває на обсяг операційних витрат, доступ до інформа-
ції та обмін на персональному рівні (приватні кон-
такти та зустрічі), отримання спеціалізованих про-
позицій від ринків факторів виробництва, ефек-
тивну взаємодію з місцевими споживачами [9].
«Критична маса» є показником кількості та
якості учасників (акторів) ППС (кількості компаній,
співробітників, наявності допоміжних структур, на-
укових установ тощо), що складають основу для
найбільш інтенсивного співробітництва, викорис-
тання інноваційного потенціалу та стабільного
ринку [10]. З боку уряду як можливі способи під-
тримки досягнення критичної маси можуть розгля-
датися: підтримка підприємницької діяльності, зао-
хочення підприємців для створення індустріальних
парків, підтримка співробітництва підприємств з на-
уковими установами та іншими кластерами.
Інформація про життєвий цикл ППС є важли-
вою для розробки кластерної політики, оскільки її
окремі заходи (такі як усунення бар'єрів та запобі-
гання занепаду) можуть значно вплинути на розви-
ток цих підприємницьких систем.
Як правило, основними учасниками ППС є
компанії, громадські діячі, науково-дослідні інсти-
тути та фінансові установи. Поруч з ними знахо-
дяться формальні організації такі як торгові палати,
ЗМІ, агенції з трансферту технологій та економіч-
ного розвитку, інкубатори тощо. Часто такі органі-
зації є дуже важливими для формування політики
для просування науки та інновацій, стимулювання
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
123
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
співробітництва з регіонами-сусідами, визначення
регіонального охвату політики та рівня підтримки
(місцевий, регіональний, державний).
Динаміку та зв'язки всередині ППС можна роз-
глядати з позицій приналежності до одного лан-
цюжку створення доданої вартості, спільного вико-
ристання ринку пропозиції, спільних технологій або
наявності центральної «діючої особи», головного
актора (компанії або науково-дослідної установи).
Така інформація є необхідною для можливості про-
понування регіональними або національними про-
грамами підтримки спільних проєктів з розробки
або виробництва, співробітництва з науково-дослід-
ними інститутами та іншими допоміжними органі-
заціями, організації конференцій зі стратегування.
Як правило, розробка стратегії розвитку ППС
здійснюється на місцевому або регіональному рівні
в залежності від масштабів ППС, а ініціативи з їх
підтримки реалізуються на регіональному та дер-
жавному рівнях (організація, управління, фінансу-
вання) [3].
Далі проводиться оцінка ринкової позиції ППС,
тобто визначаються цільові ринки компаній та їх
місце на ринку. Тут можуть бути використані: аналіз
товарообігу (компаній-виробників, компаній-поста-
чальників), аналіз потенціалу зростання (людський
капітал, інноваційні технології, частка експорту, до-
ступ до фінансів та ринків, наявність великих ком-
паній тощо), порівняння з конкурентами (за розмі-
ром, спеціалізацією, інноваціями, обсягами екс-
порту, вагою кластеру у регіоні).
Для інституційного забезпечення розвитку
ППС можуть бути використані такі інструменти як
створення співтовариств з навчання, найму, вироб-
ничих питань, залучення компаній у розробку стра-
тегій кластеру, регіону, міста тощо.
Сприяння розвитку інноваційних технологій
пов’язано з політикою інноваційного розвитку та
НДДКР і може здійснюватися за допомогою під-
тримки розвитку дослідної інфраструктури, підтри-
мки діяльності з трансферту технологій (спільні
проєкти дослідників з промисловцями).
Для розвитку людського капіталу можуть бути
використані ініціативи зі створення технологічних
навчальних програм, стажування, просунення
кар’єрних перспектив у кластерному секторі.
Поліпшення регіональної інфраструктури є
важливою частиною політичного втручання, забез-
печуючи створення бізнес-парків, бізнес-інкубато-
рів, інноваційних центрів (як правило, в рамках дер-
жавно-приватного партнерства), розвиток транс-
портних комунікацій тощо.
До заходів з поліпшення доступу до фінансів
можуть відноситися надання інформації, підтримка
державного і приватного фінансування НДДКР
шляхом надання кредитів та податкових преферен-
цій, фінансування стартапів через конкурси бізнес-
планів, фондів тощо, розширення доступу до вен-
чурних фондів.
В таблиці представлено деякі заходи політики
розвитку просторових підприємницьких систем у
розрізі рівнів підтримки.
Таблиця
Заходи політики розвитку просторових підприємницьких систем у розрізі рівнів підтримки
Заходи Рівень підтримки
Ініціативи фінансової підтримки кластерів Державний, регіональний, місцевий
Розвиток людського капіталу Державний, регіональний, місцевий
Податкові преференції для НДДКР, інноваційного розвитку Державний
Підтримка трансферту технологій Державний, регіональний
Сприяння розвитку інноваційних технологій Державний, регіональний
Ініціативи з підтримки навчання Регіональний, місцевий
Створення бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів Державний, регіональний
Розвиток інфраструктури Регіональний, місцевий
Підтримка інвестиційної діяльності Регіональний
Створення фондів регіонального розвитку Регіональний
Субсидії на підтримку розвитку кластеру Державний
Надання інформації про ринки Регіональний, місцевий
Сприятлива інституційна середа Регіональний
Якість життя Регіональний, місцевий
Складено за джерелом [3].
На етапі реалізації політики сприяння роз-
витку ППС припускається, що ця політика поєднує
різні напрями соціально-економічного розвитку
держави, які закріплені у різних сферах управління
та на різних рівнях. Регіональна та місцева політика
мають узгоджуватися із заходами державної полі-
тики.
Прикладами реалізації стратегічних намірів з
розвитку й підтримки ППС є створення виконавчих
агенцій та національних (наднаціональних) програм
(ініціатив).
Агенції, як правило, організовані при різних мі-
ністерствах і їхня кількість у кожній країні може ва-
ріювати від однієї до двох чи трьох [110]. Як пра-
вило, такі агенції діють від імені уряду, виконують
роль координаторів у розробці та реалізації програм
розвитку просторових підприємницьких систем,
пропонують інші послуги.
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
124
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
Наприклад, швецька агенція «Cluster Agency»
пропонує функціональну підтримку у програмних
та проєктних офісах, інформаційну безпеку, роботу
з котируваннями та аутсорсинг, надання проєктів з
чіткими обсягами та вартістю, може виступати суб-
підрядником та здійснювати підтримку на стратегіч-
ному та оперативному рівнях [12].
Німецька агенція «RegioClusterAgentur BW»
(RCA BW) надає можливість регіонам стимулювати
розвиток ППС, приділяючи особливу увагу аналізу
та виміру процесів трансформації регіональних еко-
номічних зон, а також об'єднанню партнерств із
трансформації, в рамках яких ініціативи та інсти-
тути розвитку бізнесу співпрацюють з іншими регі-
ональними інноваційними суб'єктами [13].
Програми можуть бути розроблені у тому ви-
падку, коли розвиток ППС є стратегічним напрямом
політики держави, оскільки основним джерелом фі-
нансування таких програм є державний бюджет.
Звідси – програми розвитку ППС тісно пов’язані з
промисловою чи науково-технічною політикою,
обов’язково корелюються з регіональною політи-
кою і часто орієнтовані на ППС, що формуються або
зароджуються. Таким чином, держава є головним
актором у формуванні ініціативи, і програми роз-
витку ППС в цілому орієнтовані на одну із трьох ос-
новних цілей: регіональний економічний розвиток,
розвиток національної промисловості та комерціалі-
зація науково-інноваційного потенціалу [14].
На рисунку представлено зв’язок політики роз-
витку ППС з іншими напрямами державного роз-
витку. Слід відмітити, що кластерні ініціативи мо-
жуть бути частиною інших стратегій і реалізовані
без розробки спеціальних програм.
Рисунок. Зв’язок політики розвитку ППС з іншими напрямами державного розвитку
Складено за джерелом [3].
Представниками держави, що відповідають за
реалізацію політики розвитку ППС є міністерства
(промисловості, економіки, фінансів, науки) та інші
державні організації.
Так, наприклад, у Фінляндії причетними до
цього процесу є Міністерство економіки і зайнятості
(The Ministry of Economic Affairs and Employment),
Міністерство освіти і культури (Ministry of
Education and Culture) і Міністерство внутрішніх
справ (Ministry of the Interior), Парламент (Parliament
of Finland), Кабінет міністрів (Cabinet of Finland),
Академія Фінляндії (Academy of Finland), Агенція з
фінансування технологій та інновацій (The Finnish
Funding Agency for Technology and Innovation), галу-
зеві науково-дослідні інститути, Фінський іннова-
ційний фонд (The Finnish Innovation Fund Sitra).
Реалізацією політики розвитку ППС Німеччини
займаються Федеральне міністерство економіки та
клімату (Federal Ministry for Economics Affairs and
Climate), Федеральне міністерство цифрових техно-
логій і транспорту (Federal Ministry for Digital and
Transport), Федеральне міністерство освіти та науки
(Federal Ministry of Education and Research), центри
інноваційних компетенцій (Zentren für Innovations
kompetenz), Федеральна агенція технічної допомоги
Німеччини (German Federal Agency for Technical
Relief).
Політика регіональ-
ного розвитку
• створення вартості за раху-
нок географічної концентра-
ції промисловості
• розвиток на основі потен-
ціалу регіону
Промислова політика
• кластеризація як інструмент
посилення співпраці в лан-
цюжку створення вартості
Науково-технічна
політика
• спільна взаємодія з метою
впровадження технологіч-
них інновацій та створення
регіональних інноваційних
систем
Політика розвитку МСП
• зміцнення зв'язків і співпраці
між МСП і посилення конку-
рентоспроможності на рівні
окремого підприємства
Політика зовнішньої
торгівлі
• розвиток експортно-орієнто-
ваної політики з метою під-
вищення конкурентоспро-
можності економіки шляхом
переходу до структури ви-
робництва з високою дода-
ною вартістю
Політика зайнятості
• збільшення зайнятості та
якості робочої сили, ство-
рення кваліфікованої робо-
чої сили відповідно до по-
треб економіки
Освіта
• покращення професійної
підготовки для потреб підп-
риємств, розташованих у
кластері
Політика розвитку
просторових
підприємницьких систем
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
125
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
Як приклад національної кластерної програми
можна навести Micro & Small Enterprises Cluster
Development Programme (Програма розвитку класте-
рів мікро- та малих підприємств, Індія), мета якої
полягає у тому, щоб усі підприємства, що працюють
всередині або поруч з кластерами, могли стати кон-
курентоспроможними і в цілому підвищили конку-
рентоспроможність ППС по секторах і регіонах кра-
їни [15]. За програмою технологічні центри ММСП1
можуть виступати в якості провідних організацій
для надання загальних послуг і підтримки розвитку
підприємств малого та середнього бізнесу [16].
Інший приклад – National Program for the
Industrial Park Development–2020 (Національна про-
грама розвитку індустріальних парків) в Арген-
тині [17]. Програма спрямована на сприяння плану-
ванню землекористування, стійкий та інклюзивний
розвиток, створення робочих місць на місцевому рі-
вні, проведення досліджень для створення, розши-
рення чи впорядкування змішаних індустріальних
парків (створених або керованих спільно держав-
ними та приватними організаціями).
До наднаціональних програм розвитку ППС
можна віднести програми, представлені на плат-
формі European Cluster Collaboration Platform
(ECCP), яка не тільки надає інформацію про клас-
тери, але й слугує «шлюзом» для розширення між-
регіонального співробітництва.
Що стосується фінансування ініціатив, то їх
джерелами можуть бути:
державні програми підтримки кластерів та ін-
дустріальних парків;
гранти від регіональних та місцевих фондів
економічного розвитку;
членські внески;
доходи від послуг кластеру та індустріального
парку;
доходи від виконання державних замовлень;
фінанси інвестиційних компаній, венчурний
капітал, спонсорство тощо.
Оцінка політики розвитку ППС є заключним,
проте дуже важливим, блоком інституційного забез-
печення формування й розвитку таких підприємни-
цьких систем як кластери та індустріальні парки.
Оцінка такої політики є інструментом для підтри-
мки прийняття рішень щодо вибору кластерів або
парків для фінансування, вдосконалення програм
політики розвитку ППС та термінів закінчення підт-
римки. Оцінювачами можуть бути як незалежні при-
ватні консалтингові компанії, так і представники з
кола розробників програми розвитку ППС, що про-
водять оцінку своєї діяльності.
Методологічну базу таких досліджень склада-
ють експертна оцінка, інтерв’ю, анкетування (ви-
вчення того, як зміни у поведінці кластеру чи парку
1 Технологічний центр ММСП є центром підвищен-
ня кваліфікації, створений Міністерством мікро-, малих і
середніх підприємств Індії.
пов'язані з продуктивністю акторів та впливом на
кластер (парк) взагалі, відповідність програми зага-
льним напрямам регіональної та державної полі-
тики), бенчмаркінг (порівняння з «еталонними» за
визначеними заздалегідь кількісними показниками,
виявлення сильних і слабких сторін кластеру або па-
рку), аналіз (соціальної) мережі (вимір різних аспе-
ктів відносин співпраці у кластері чи парку, як пра-
вило, використовується для проміжної оцінки)
тощо.
Як основні показники при виконанні оцінки ре-
алізації політики розвитку просторових підприєм-
ницьких систем експерти рекомендують використо-
вувати такі: зміна рівня участі компаній у кластері
чи індустріальному парку; кількість високоефектив-
них компаній; зміна кількості управлінського персо-
налу кластеру, парку; коефіцієнт самофінансування;
рівень венчурного фінансування; зміни в інфрастру-
ктурі кластеру, парку; кількість нових підприємств
та стартапів; кількість компаній, що торгують он-
лайн; кількість спільних підприємств і співробіт-
ництв; показники інноваційної активності; кількість
патентів, НДР; рівень інвестицій у дослідження та
розробки; зміни у кількості персоналу НДДКР, рі-
вень витрат на НДДКР; показники продуктивності;
рівень доданої вартості на одного працівника; сере-
дня заробітна плата; рівень ВВП на душу населення;
вартість життя; обсяги експорту тощо [3].
Вибір показників може варіювати і залежатиме
від мети оцінки, доступності даних, типу підприєм-
ницької системи, часу на оцінку та фінансових мож-
ливостей оцінювачів.
Отримані результати оцінки політики розвитку
просторових підприємницьких систем можуть бути
використані для вдосконалення наступних кластер-
них ініціатив (програм), надання рекомендацій з фо-
рмування напрямів кластерної політики (схем уп-
равління, переорієнтації фінансування проєктів) в
майбутньому.
За результатами проведеного дослідження мо-
жна зробити кілька висновків. По-перше, політика
розвитку просторових підприємницьких систем фо-
рмує інституціональне середовище для розвитку і
стійкості кластерів та індустріальних парків й оріє-
нтована на сприяння процесам співробітництва, під-
вищення соціально-економічного й інноваційного
рівня розвитку територій, стійку взаємодію взаємо-
пов’язаних стейкхолдерів, функціонуючих в одній
чи суміжних галузях. По-друге, важливу роль у роз-
витку кластерів та індустріальних парків грають такі
актори як великі промислові підприємства, навколо
яких формується підприємства малого та серед-
нього бізнесу, наукові установи та некомерційні ор-
ганізації з новими конкурентними перевагами, що
виражаються у формі стартапів, розвинутих техно-
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
126
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
логій у сфері інфраструктури, створення інновацій-
них товарів, допоміжної продукції та послуг, зв’яз-
ками з іншими просторовими підприємницькими
системами, взаємодією на міжнародному рівні
тощо. Така структура з розвиненою організаційною
та інституціональною близькістю акторів просторо-
вої підприємницької системи може мати значний
вплив на інноваційний розвиток території, інші про-
сторові підприємницькі системи та інститути. Не
менш важливу роль у забезпеченні сприятливих
умов розвитку таких просторових підприємницьких
систем грають державні інститути, що підтримують
кластерні та паркові ініціативи (міністерства, міс-
цеві органи влади), фінансові організації (банки, ве-
нчурні фонди, приватний капітал), освітні та нау-
ково-дослідні установи.
По-третє, проведення ефективної політики роз-
витку просторових підприємницьких систем може
стати гарантом створення незалежної просторової
підприємницької структури зі стійкою системою
взаємодії акторів, що складається з представників
бізнесу, науки і влади, представляє інтереси її членів
та динамічно розвивається, забезпечуючи регіон но-
вими робочими місцями та створенням продукції, у
тому числі інноваційної, підвищуючи привабливість
регіону для розміщення бізнесу. Політика розвитку
просторових підприємницьких систем може допо-
могти уникнути банкротства одного чи декількох
ключових акторів кластеру або індустріального па-
рку, як просторових підприємницьких систем, та
монополізації видів діяльності, побудувати стійкі
зв’язки як всередині системи так і з іншими класте-
рами (парками) і в цілому інтегруватися в еконо-
міку, підвищуючи її ефективність.
Література
1. Porter, M. Clusters and the New Economics of Competition. Harvard Business Review. 1998. Vol. 76: Р. 77–90. URL:
https://hbr.org/1998/11/clusters-and-the-new-economics-of-competition.
2. European Cluster Policy Group. Final Recommendations A Call for Policy Actions. 2010. URL: https://irp-cdn.multiscreen-
site.com/bcb8bbe3/files/uploaded/doc_1830.pdf.
3. The Committee of the Regions EU. Clusters and clustering policy: a guide for regional and local policy makers. 2010. URL:
http://cor.europa.eu/en/engage/studies/Documents/Clusters-and-Clustering-policy.pdf.
4. Hoen A. Three Variations on Identifying Clusters. OECD. National Innovation Systems: Workshops and Meetings of the
Focus Group on Clusters (Phase III). 2000. URL: https://www.oecd.org/sti/inno/nationalinnovationsystemsworkshopsandmeeting-
softhefocusgrouponclustersphaseiii.htm.
5. Koschatzky K., Lo V. Methodological framework for cluster analyses. Fraunhofer Institute for Systems and Innovation Re-
search: Working Papers Firms and Region. 2007. No. R1/2007. Karlsruhe, Germany.
6. Andersen T., Bjerre M., Hansson E. W. The Cluster Benchmarking Project: Pilot Project Report – Benchmarking clusters in
the knowledge-based economy. Norden - Nordic Innovation Centre, Oslo, Norway, 2006.
7. Zhao Z., Zhao, Z., Zhang, P. (2023). A new method for identifying industrial clustering using the standard deviational ellipse.
Scientific Reports. 2023. Vol. 13(578). 10 p. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-27655-8.
8. Wessels J., Meier zu Köcker G. Benchmarking von Netzwerken. In: Wessels, J. (Ed.) Cluster- und Netzwerkevaluation. Ak-
tuelle Beispieleaus der Praxis. AK Forschungs-, Technologie- und Innovationspolitik derDeGEval in cooperation with the Institut für
Innovation und Technik (iit), proceedings of the spring conference "Cluster- und Netzwerkevaluation" in Berlin, 9 May 2008. Berlin:
Institut für Innovation und Technik, 2008. P. 39–44.
9. Andersson T., Schwaag Serger S., Sörvik J., Wise Hansson E. The Cluster Policies Whitebook. IKED – International Organi-
zation for Knowledge Economy and Enterprise Development, Malmö, Sweden. 2004.
10. Brenner T., Fornahl D. Politische Möglichkeiten und Maßnahmen zur Erzeugung lokaler branchenspezifischer Cluster. Max-
Planck-Institut zur Erforschung von Wirtschaftssystemen, Jena. 2002.
11. Cluster policy in Europe. Europe Innova Cluster Mapping Project. Oxford Re-search AS. 2008. URL: https://irp-cdn.mul-
tiscreensite.com/bcb8bbe3/files/uploaded/doc_1140.pdf.
12. Cluster Agency. 2023. URL: https://www.clusteragency.se/.
13. RegioClusterAgentur Baden-Württemberg. Clusterportal BW. 2014. Retrieved from https://www.clusterportal-bw.de/en/re-
gioclusteragentur/.
14. Kyzym М., Khaustova, V. Cluster Format for Arranging and Implementing Industrial Policy. Acta Innovations. 2015.
Vol. 17. Р. 30–40.
15. New Guidelines MSE-CDP. Office Memorandum. 2022. № 1(1247)/CDD/EFC/MSE-CDP/2021E. URL:
https://www.dcmsme.gov.in/schemes/New-Guidelines.pdf.
16. MSME Technology Centre (A Govt. of India Society) | Ministry of Micro, Small and Medium Enterprises, Visakhapatnam,
Andhra Pradesh. 2023. URL: https://www.msmetcvizag.org/.
17. National Program for the Industrial Park Development - Allende & Brea. 2022. URL: https://allende.com/en/programa-
nacional-para-el-desarrollo-de-parques-industriales/.
18. Andersen T., Bjerre M., Hansson E. W. The Cluster BenchmarkingProject: Pilot Project Report - Benchmarking clusters in
the knowledge basedeconomy. Norden - Nordic Innovation Centre, Oslo, Norway. 2006.
19. Competence Networks Germany & FORA. Promoting cluster excellence – measuring and benchmarking the quality of cluster
organisations andperformance of clusters. 2010. URL: http://www.vdivde-it.de/cluster-excellence-workshop.
20. Duch E. European Cluster Excellence Initiative. Presentation, Workshop «Promoting cluster excellence – measuring and
benchmarking cluster performance and quality of cluster organisations»., 2009. 14 December. Berlin.
21. Enright M. J. Regional Clusters: What We Know and What We Should Know. In: Bröcker, J., Dohse, D., Soltwedel, R. (eds)
Innovation Clusters and Interregional Competition. Advances in Spatial Science. Springer, Berlin, Heidelberg. 2003. DOI:
https://doi.org/10.1007/978-3-540-24760-9_6.
22. Boneu F., Alfaro Serrano D., Maffioli A, Pietrobelli C., Stucchi R. and others. (2018). The Impact Evaluation of Cluster
Development Programs: Methods and Practices. IDB Publications (Books), Inter-American Development Bank, number 7605.
В. І. Ляшенко, О. В. Ліщук
127
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
References
1. Porter, M. (1998). Clusters and the New Economics of Competition. Harvard Business Review, 76, рр. 77–90. Retrieved from
https://hbr.org/1998/11/clusters-and-the-new-economics-of-competition.
2. European Cluster Policy Group. (2010). Final Recommendations A Call for Policy Actions. Retrieved from https://irp-cdn.mul-
tiscreensite.com/bcb8bbe3/files/uploaded/doc_1830.pdf.
3. The Committee of the Regions EU. (2010). Clusters and clustering policy: a guide for regional and local policy makers.
Retrieved from http://cor.europa.eu/en/engage/studies/Documents/Clusters-and-Clustering-policy.pdf.
4. Hoen, A. (2000). Three Variations on Identifying Clusters. OECD. National Innovation Systems: Workshops and Meetings of
the Focus Group on Clusters (Phase III). Retrieved from https://www.oecd.org/sti/inno/nationalinnovationsystemsworkshopsandmeet-
ingsofthefocusgrouponclustersphaseiii.htm.
5. Koschatzky, K., Lo, V. (2007). Methodological framework for cluster analyses. Fraunhofer Institute for Systems and Innova-
tion Research: Working Papers Firms and Region, No. R1/2007, Karlsruhe, Germany.
6. Andersen, T., Bjerre, M., Hansson, E. W. (2006). The Cluster Benchmarking Project: Pilot Project Report – Benchmarking
clusters in the knowledge-based economy. Norden - Nordic Innovation Centre, Oslo, Norway.
7. Zhao, Z., Zhao, Z., Zhang, P. (2023). A new method for identifying industrial clustering using the standard deviational ellipse.
Scientific Reports, 13(578), 10 p. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-27655-8.
8. Wessels, J., Meier zu Köcker, G. (2008). Benchmarking von Netzwerken. In: Wessels, J. (Ed.) Cluster- und Netzwerkevalua-
tion. Aktuelle Beispieleaus der Praxis. AK Forschungs-, Technologie- und Innovationspolitik derDeGEval in cooperation with the
Institut für Innovation und Technik (iit): Proceedings of the spring conference "Cluster- und Netzwerkevaluation". (рр. 39-44). Berlin,
Institut für Innovation und Technik.
9. Andersson, T., Schwaag Serger, S., Sörvik, J., Wise Hansson, E. (2004). The Cluster Policies Whitebook. IKED – International
Organization for Knowledge Economy and Enterprise Development. Malmö, Sweden.
10. Brenner, T., Fornahl, D. (2002). Politische Möglichkeiten und Maßnahmen zur Erzeugung lokaler branchenspezifischer Clus-
ter. Max-Planck-Institut zur Erforschung von Wirtschaftssystemen, Jena.
11. Cluster policy in Europe. (2008). Europe Innova Cluster Mapping Project. Oxford Re-search AS. Retrieved from https://irp-
cdn.multiscreensite.com/bcb8bbe3/files/uploaded/doc_1140.pdf.
12. Cluster Agency. (2023). Retrieved from https://www.clusteragency.se/.
13. RegioClusterAgentur Baden-Württemberg. (2014). Clusterportal BW. Retrieved from https://www.clusterportal-
bw.de/en/regioclusteragentur/.
14. Kyzym, М., Khaustova, V. (2015). Cluster Format for Arranging and Implementing Industrial Policy. Acta Innovations, 17,
рр. 30–40.
15. New Guidelines MSE-CDP. (2022). Office Memorandum, № 1(1247)/CDD/EFC/MSE-CDP/2021E. Retrieved from
https://www.dcmsme.gov.in/schemes/New-Guidelines.pdf.
16. MSME Technology Centre (A Govt. of India Society). Ministry of Micro, Small and Medium Enterprises. Visakhapatnam,
Andhra Pradesh. (2023). Retrieved from https://www.msmetcvizag.org./
17. National Program for the Industrial Park Development – Allende & Brea. (2022). Retrieved from https://allende.com/en/pro-
grama-nacional-para-el-desarrollo-de-parques-industriales/.
18. Andersen, T., Bjerre, M., Hansson, E. W. (2006). The Cluster BenchmarkingProject: Pilot Project Report - Benchmarking
clusters in the knowledge basedeconomy. Norden - Nordic Innovation Centre, Oslo, Norway.
19. Competence Networks Germany & FORA. (2010). Promoting cluster excellence – measuring and benchmarking the quality
of cluster organisations andperformance of clusters. Retrieved from http://www.vdivde-it.de/cluster-excellence-workshop.
20. Duch, E. (2009): European Cluster Excellence Initiative. Presentation, Workshop «Promoting cluster excellence – measuring
and benchmarking cluster performance and quality of cluster organisations». Berlin.
21. Enright, M. J. (2003). Regional Clusters: What We Know and What We Should Know. In: Bröcker, J., Dohse, D., Soltwe-
del, R. (Eds) Innovation Clusters and Interregional Competition. Advances in Spatial Science. Springer, Berlin, Heidelberg. DOI:
https://doi.org/10.1007/978-3-540-24760-9_6.
22. Boneu, F., Alfaro Serrano, D., Maffioli, A, Pietrobelli, C., Stucchi, R. et al. (2018). The Impact Evaluation of Cluster Devel-
opment Programs: Methods and Practices, IDB Publications (Books), Inter-American Development Bank, number 7605.
Ляшенко В. І., Ліщук О. В. Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких
систем
В роботі проаналізовано інституційне забезпечення формування та розвитку кластерів в рамках підходу, що вивчає ас-
пекти кластерної політики і є частиною наукового напряму з дослідження процесів розвитку організованих кластерів. Визна-
чено, що метою застосування кластерної політики є об'єднання підприємств подібного напряму діяльності до груп для підви-
щення ефективності виробництва, створення та використання інновацій, економічного розвитку регіону. Встановлено, що
розробка кластерної політики на рівні кластерів (а не галузей) дозволяє уникнути багатьох спотворень, пов'язаних з постача-
льниками у ланцюжку створення вартості та краще орієнтуватися на конкретні проблеми, з якими стикаються компанії у ряді
суміжних галузей.
Ключові слова: кластер, кластерна політика, підвищення ефективності, розвиток регіону.
Lіashenko V., Lischuk O. Institutional Provision of Formation and Development Spatial Business Systems
The paper analyzes the institutional support for the formation and development of clusters within the framework of the approach
that studies aspects of cluster policy and is part of the scientific direction of research into the development processes of organized
clusters. It was determined that the purpose of applying the cluster policy is to unite enterprises of a similar field of activity into groups
to increase the efficiency of production, creation and use of innovations, and economic development of the region. It has been estab-
lished that the development of cluster policy at the level of clusters (rather than industries) avoids many distortions associated with
suppliers in the value chain and better focuses on specific problems faced by companies in a number of related industries.
Keywords: cluster, cluster policy, efficiency improvement, regional development.
Стаття надійшла до редакції 31.05.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196407 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:26:51Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, В.І. Ліщук, О.В. 2024-01-07T13:35:27Z 2024-01-07T13:35:27Z 2023 Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем / В.І. Ляшенко, О.В. Ліщук // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 121-127. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-121-127 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196407 330.341.2:332.1+334 В роботі проаналізовано інституційне забезпечення формування та розвитку кластерів в рамках підходу, що вивчає аспекти кластерної політики і є частиною наукового напряму з дослідження процесів розвитку організованих кластерів. Визначено, що метою застосування кластерної політики є об'єднання підприємств подібного напряму діяльності до груп для підвищення ефективності виробництва, створення та використання інновацій, економічного розвитку регіону. Встановлено, що розробка кластерної політики на рівні кластерів (а не галузей) дозволяє уникнути багатьох спотворень, пов'язаних з постачальниками у ланцюжку створення вартості та краще орієнтуватися на конкретні проблеми, з якими стикаються компанії у ряді суміжних галузей. The paper analyzes the institutional support for the formation and development of clusters within the framework of the approach that studies aspects of cluster policy and is part of the scientific direction of research into the development processes of organized clusters. It was determined that the purpose of applying the cluster policy is to unite enterprises of a similar field of activity into groups to increase the efficiency of production, creation and use of innovations, and economic development of the region. It has been established that the development of cluster policy at the level of clusters (rather than industries) avoids many distortions associated with suppliers in the value chain and better focuses on specific problems faced by companies in a number of related industries. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем Institutional Provision of Formation and Development Spatial Business Systems Article published earlier |
| spellingShingle | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем Ляшенко, В.І. Ліщук, О.В. Менеджмент інновацій |
| title | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| title_alt | Institutional Provision of Formation and Development Spatial Business Systems |
| title_full | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| title_fullStr | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| title_full_unstemmed | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| title_short | Інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| title_sort | інституційне забезпечення формування та розвитку просторових підприємницьких систем |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196407 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoví ínstitucíinezabezpečennâformuvannâtarozvitkuprostorovihpídpriêmnicʹkihsistem AT líŝukov ínstitucíinezabezpečennâformuvannâtarozvitkuprostorovihpídpriêmnicʹkihsistem AT lâšenkoví institutionalprovisionofformationanddevelopmentspatialbusinesssystems AT líŝukov institutionalprovisionofformationanddevelopmentspatialbusinesssystems |