Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань

У статті розкрито теоретичні основи і практичні аспекти інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань (КІО). Зокрема були проаналізовані основні етапи розвитку інтеграційних процесів у світі і на основі загальноприйнятих етапів було запропоновано основні етапи розвитку інтеграційних п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економічний вісник Донбасу
Дата:	2023
Автор:	Оу, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196409
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань / В.Оу // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 136-148. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859973077683666944
author	Оу, В.
author_facet	Оу, В.
citation_txt	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань / В.Оу // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 136-148. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічний вісник Донбасу
description	У статті розкрито теоретичні основи і практичні аспекти інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань (КІО). Зокрема були проаналізовані основні етапи розвитку інтеграційних процесів у світі і на основі загальноприйнятих етапів було запропоновано основні етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі з урахуванням виділеної послідовності етапів та характеристики інтеграційних процесів підприємств в кожному із них. Усі виокремлені етапи свідчать про стрімкий розвиток світової економіки та зміну підходів до співпраці між країнами та підприємствами. Обґрунтовано, що безпосередньо розвиток інтеграційних процесів підприємств відбувався під впливом глобалізації та інноваційно-технологічних змін, що надають компаніям нові можливості для співпраці та розвитку на світовому ринку. Було сформоване авторське розуміння сутності і змісту інноваційного розвитку КІО як процесу впровадження новаторських підходів, технологій та стратегій у діяльність організацій, що мають за мету поліпшення їхніх корпоративних інтеграційних процесів і результатів. Запропоновано інноваційний блок розвитку КІО та визначений склад елементів системи управління інноваційною діяльністю КІО. Для ґрунтовного розуміння КІО та їх інноваційного розвитку у сучасному бізнес-середовищі були обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, що включають загальні та спеціальні елементи. Також визначені і обґрунтовані конкретні переваги від інноваційного розвитку КІО. На противагу зазначеним перевагам, були виокремлені головні загрози зовнішнього середовища, в якому відбувається інноваційний розвиток КІО. Запропоновано відповідні принципи для успішного інноваційного розвитку КІО, враховуючи загрози зовнішнього середовища. Враховуючи виділені і обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, переваги та загрози, а також принципи успішного інноваційного розвитку було побудовано концептуальну модель інноваційного розвитку КІО, яка демонструє здатність КІО отримувати додаткові конкурентні переваги, мінімізувати ризики зовнішнього середовища та в цілому здатність до нарощування структурою власних інвестиційних ресурсів та демонструє загальну соціально-економічна ефективність КІО. The article reveals the theoretical foundations and practical aspects of the innovative development of corporate integration structures. In particular, the main stages of the development of integration processes in the world were analyzed and, based on the generally accepted stages, the main stages of the development of the integration processes of enterprises in the world were proposed, taking into account the selected sequence of stages and the characteristics of the integration processes of enterprises in each of them. All the isolated stages testify to the rapid development of the world economy and the change in approaches to cooperation between countries and enterprises. It is justified that the direct development of the integration processes of enterprises took place under the influence of globalization and innovative technological changes, which provide companies with new opportunities for cooperation and development in the world market. The author's understanding of the essence and content of the innovative development of corporate integration structures as a process of introducing innovative approaches, technologies and strategies into the activities of organizations aimed at improving their corporate integration processes and results was formed. An innovative block for the development of the CIS is proposed and the composition of the elements of the system for managing the innovative activity of the CIS is determined. For a thorough understanding of CIS and their innovative development in the modern business environment, the practical aspects of the innovative development of corporate integration structures, including general and special elements, were substantiated. Specific benefits from the innovative development of corporate integration structures are also determined and substantiated. In contrast to the mentioned advantages, the main threats of the external environment, in which the innovative development of CIS takes place, were singled out. The relevant principles are proposed for the successful innovative development of corporate integration structures, taking into account the threats of the external environment. Taking into account the selected and substantiated practical aspects of the innovative development of the CIS, advantages and threats, as well as the principles of successful innovative development, a conceptual model of the innovative development of the CIS was built, which demonstrates the ability of the CIS to obtain additional competitive advantages, minimize the risks of the external environment and, in general, the ability to increase the structure of its own investment resources and demonstrates the overall socio-economic efficiency of the CIS.
first_indexed	2025-12-07T16:22:03Z
format	Article
fulltext	В. Оу 136 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-136-148 УДК 658.114.5.014.1+330.341.1 Веньхань Оу здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти, асистент-стажист кафедри менеджменту і адміністрування, ORCID 0009-0000-1996-2240, e-mail: ouwenhan@ukr.net, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ Вступ. Сучасне глобалізоване економічне сере- довище створює потребу у нових підходах до управ- ління та розвитку компаній. Корпоративні інтегра- ційні об’єднання, такі як об'єднання, альянси та партнерства, стають невід'ємною частиною сучас- ного бізнесу. На глобальному економічному ринку спостерігається зростання конкуренції, яке впливає на товарні й фінансові сектори. Це примушує корпо- рації акцентувати увагу на зростанні результативно- сті використання ресурсів та підвищенні стійкості своїх ринкових позицій. Відтак, вони шукають ефективні способи бізнес-інтеграції, які дозволяють реалізувати продуктові, процесні та організаційні інновації. Враховуючи такі тенденції, в усьому світі формується значна кількість корпоративних об'єд- нань, зокрема в промисловому секторі. Постановка проблеми. Дослідження концеп- туальних основ інноваційного розвитку корпора- тивних інтеграційних об’єднань є актуальним з кіль- кох причин. По-перше, це дасть змогу розкрити ос- новні теоретичні аспекти цього явища і зрозуміти його сутність. Більше того, дослідження виявить пе- реваги та недоліки різного типу корпоративного ін- теграційного підходу. По-друге, розвиток іннова- ційних технологій та зростання конкуренції змушу- ють компанії шукати нові шляхи розвитку і покра- щення своєї конкурентоспроможності. Інновацій- ний розвиток корпоративних інтеграційних об’єд- нань надає можливості для спільного використання ресурсів, обміну знаннями та досвідом, а також сти- мулює творчість і новаторство. По-третє, у кон- тексті зростання глобальних викликів, таких як зміни клімату, швидкі зміни технологій і потреб споживачів, інноваційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань може стати важливим фак- тором для досягнення сталого розвитку та спільної відповідальності. Таким чином, дослідження є акту- альним і значущим для розуміння і прогнозування тенденцій управління компаніями у сучасному еко- номічному середовищі та розробки стратегій для їх ефективного розвитку в контексті їх інтеграційних процесів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. За- галом інтеграційні процеси, їх сутність, зміст та зна- чення для економіки і суб’єктів господарювання були детально окреслені у своїх роботах такими ук- раїнськими та зарубіжними вченими, як: В. Дикань [1], О. Гуцалюк [41], А. Заграновська [3], Т. Міллер [34], А. Пилипенко [5, 6], Дж. Пітерсон [7], О. По- пов [8, 9, 10], М. Портер [11, 12], М. Ребсток [35], Л. Скібіцький [13], Н. Скопенко [14], Дж. Стюарт [15], С. Фінкельштейн [27]. Проблемам економічного зростання й інно- ваційного розвитку присвяченої класичні праці Н. Кондратьєва [4], Й. Шумпетера [19], Т. Менша [33], Р. Фостера [17], У. Ростоу [36] та інших. Звер- немо увагу, що утворення інтеграційних об’єднань підприємств тісно перетинається зі сферою іннова- ційного їх розвитку, яка висвітлена у розробках та- ких науковців: О. Гуцалюка, Ю. Бондар, О. Попова [42], П. Друкера [2], Л. Федулова [16], Г. Чесбро [18]. Також вчені багато уваги приділили огляду інноваційної діяльності як певному організаційному процесу (наприклад, роботи Amabile Teresa M., Pratt Michael G. [22], Kanter Rosabeth Moss [30], Me- zias S.L., Glinn M. A. [32], Alice Lam [21]). Нові ор- ганізаційні форми співробітництва визначаються самі як організаційні інновації [20; 24]. В. Лазонік [31] окреслив «організаційну інтеграцію» як одне із базових соціальних умов інноваційного розвитку. У Західній науковій літературі з 1980-х років інтеграція розглядається основою логістики та уп- равління ланцюгами поставок. Так багато авторів вважають, що інтеграція є джерелом покращення ефективності корпоративної діяльності та ланцюга поставок, а також отримання конкурентної переваги [25]. Протягом багатьох років зв’язок між інтегра- цією та ефективністю широко обговорювався та підтримувався як теоретично [23; 26; 29; 37; 38], так і з емпіричної точки зору [28; 39]. Проте останнім часом у зарубіжній літературі з’явилася певна кіль- кість критичних праць. Деякі автори вважають, що покращення, які вносить інтеграція в продуктив- В. Оу 137 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 ність компаній і ланцюг постачання, є більше теоре- тичними, ніж емпіричними. Починаючи з визна- чення інтеграційного змісту, Ван дер Ваарт і Ван Донк [40] стверджували, що немає консенсусу щодо того, як визначити суть інтеграції. Вони оцінили всі пункти та фактори, використані для концептуаліза- ції інтеграції в аналізованих роботах, і класифіку- вали їх на три групи: ставлення, шаблон або прак- тика. Вони виявили, що надто мало уваги приділено цим відмінним ролям і взаємодії між ними. Відтак, різні західні дослідження визначають інтеграцію по- різному та вкладають в зміст її процесу і її межі різні складові. Також Ван дер Ваарт і Ван Донк [40] мали сумніви щодо того, чи пов’язані інтеграційні фак- тори з інноваційним розвитком. Взявши ці невизначені аспекти у сучасних на- укових дослідженнях за нашу відправну точку, ми прагнемо глибше дослідити концепцію інтеграції, зокрема, питання інноваційного розвитку корпора- тивних інтеграційних об’єднань. Метою статті є розкриття теоретичних основ і практичних аспектів інноваційного розвитку корпо- ративних інтеграційних об’єднань. Дана наукова праця спрямована на вивчення сутності, переваг, ви- кликів і можливостей інноваційного розвитку кор- поративних інтеграційних об’єднань. Науковий по- шук також зосередиться на інноваційних підходах до управління інтеграційними структурами та об’єд- наннями, включаючи обмін знаннями, ресурсами і технологіями, а також стимулювання творчості та новаторства. Важливо зрозуміти, як інноваційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань може спри- яти покращенню конкурентоспроможності компа- ній, забезпечувати ефективне використання ресур- сів, сприяти зростанню та створювати нові можли- вості для розвитку у сучасному економічному сере- довищі. В цілому, дослідження має на меті концеп- туально допомогти виокремити ключові принципи та аспекти, які сприятимуть успішному інновацій- ному розвитку корпоративних інтеграційних об’єд- нань. Викладення основного матеріалу досліджен- ня. В контексті теми і задач дослідження для по- чатку важливо проаналізувати основні етапи роз- витку інтеграційних процесів у світі, які були нами визначені на основі аналізу літературних джерел [1- 4; 8-12]. Таким чином основними етапами розвитку інтеграційних процесів у світі є наступні: Етап 1. Поділ та кооперація праці. Перший етап інтеграції господарської діяль- ності представлений процесами поділу та кооперації праці. Історичний процес визначення стійкої спеці- алізації, появи окремих видів трудової діяльності, сприяв збільшенню продуктивності та ефективності праці, зростанню виробничих сил та їх концентрації. Відтак, якщо розглядати поділ праці з погляду ін- теграційних процесів, то на макрорівні цей етап до- зволяє визначити місце та роль тих чи інших націо- нальних економік у світовій економічній системі, визначити перспективи подальшого розвитку країн у своїх спеціалізаціях, що підштовхує до класифіка- ції держав за напрямами діяльності. На мікрорівні відбуваються приблизно ті самі процеси, зокрема компанії визначають свою спеціалізацію та класифі- куються за бізнес-напрямками. Поділ праці – це інструмент визначення конку- рентних кіл, галузей економіки, де надалі відбувати- муться процеси кооперації. Кооперація праці – це другий підетап першого етапу світової інтеграції. Вона передбачає узгодже- ність чи єдність дій кількох суб'єктів господарю- вання. Цей процес існує в будь-яких виробництвах, країнах з будь-яким соціально-економічним та полі- тичним устроєм. Кооперація праці неспроможна існувати без по- ділу праці, оскільки створення кооперації полягає в обміні між суб'єктами ресурсами, виробленими цими суб'єктами найефективніше, що повертає нас до певної спеціалізації суб'єкта. З погляду інтегра- ційних процесів, кооперація праці є ранньою фор- мою інтеграції підприємств. Етап 2. Економічна співпраця. Економічне співробітництво – це довгостро- кова економічна кооперація праці, що передбачає розвиток економічних та інших зв'язків між суб'єк- тами на принципах рівноправності, взаємної вигоди та незалежності. У відносини такого типу можуть вступати суб'єкти різних рівнів: компанії однієї кра- їни, компанії, що знаходяться в різних країнах, ок- ремі держави на світовому ринку, держава та компа- нії усередині глобального ринку, держава та компа- нії іншої країни. В економічне співробітництво, як у просунуту форму кооперації, вступають зазвичай країни та/або компанії із загальними інтересами будь-якої спрямованості, але з метою отримання найбільш економічно ефективного результату. Етап 3. Економічна інтеграція. Економічна інтеграція є об'єднання суб'єктів господарювання, збільшення взаємодій між ними, поглиблення міжсуб'єктних зв'язків. Вона проявля- ється як у поглибленні виробничо-технологічних взаємозв'язків, об'єднанні фінансових потоків, ре- сурсів і капіталів, так і у створенні таких умов здій- снення економічної діяльності, які були б сприятли- вими один одному, наприклад, зняття взаємних об- межень. Економічна інтеграція так само, як коопе- рація праці та економічне співробітництво, має місце як на міжнародному та національному рівнях, так і на мікрорівні, на позиціях компаній. Прикла- дами такої інтеграції на макрорівні можна назвати інтернаціоналізацію капіталу, збільшення ступеня відкритості національних економік (зняття санкцій, бар'єрів, зменшення митного тягара тощо), утво- рення спільних ринків, альянсів, міжнародних орга- нізацій. В. Оу 138 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 На мікрорівні економічної інтеграції можна го- ворити або про об'єднання компаній виробничого ланцюжка, наприклад, інтеграція ресурсодобувних та ресурсопереробних компаній або виробників із великими торговими маркетплейсами; або про об'єднання організацій однієї галузі (злиття/погли- нання однієї організації іншої). Також буває третій тип інтеграції на мікрорівні – круговий, коли йдеться про об'єднання компаній різних галузей з метою збільшення вартості капіталу компанії чи ди- версифікації продукції. Етап 4. Глобалізація. Глобалізація – це завершальний етап інтегра- ційних процесів. Формування єдиного економічного простору, де національні економіки діють із макси- мально ефективного використання ресурсів пла- нети. Проте, сучасний світ досить далекий від справжньої глобалізації, тому що завжди, у всіх діа- логах, економічних контрактах, угодах держав існує політичний підтекст. Прикладом є Європейський Союз, який має всі характерні риси глобалізації еко- номічного простору, зокрема всі країни діють у ме- жах єдиного економічного та правового поля, бар'є- рів між країнами немає, всім встановлюються одна- кові правила торгівлі. Країни ЄС діють у межах спільних інтересів, намагаються зробити свою зону економічно ефективною. Ми пропонуємо розглянути основні етапи роз- витку інтеграційних процесів підприємств у світі з урахуванням виділеної послідовності етапів та ха- рактеристики інтеграційних процесів підприємств в кожному із них (рис. 1). Рис. 1. Основні етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі Побудовано автором. На підставі попереднього аналізу можна зро- бити такий висновок: інтеграційні процеси у світі проходили кілька основних етапів, які відобража- ють зміни у світовому економічному та політичному ландшафті. Починаючи з колоніальної експансії, коли багато країн розширювали свої володіння та Етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі Етап національної індустріалізації (XIX – початок XX століття) На цьому етапі підприємства створювалися в основному національними держа- вами з метою розвитку власної промисловості та економіки. Компанії, що діяли в одній країні, зазвичай конкурували між собою і не мали значної міжнародної співпраці Етап міжнародного розширення (початок XX століття – 1960-і роки) З появою світових ринків та зростанням торгівлі підприємства розширювали свою діяльність за межі своїх країн. На цьому етапі з'явилися перші трансна- ціональні корпорації, які мали виробничі підрозділи або філії у різних країнах Етап глобалізації (1960-і роки – сьогодення) Завдяки зростанню світової торгівлі, швидкому розвитку технологій та змен- шенню обмежень на зовнішню діяльність компаній, процеси інтеграції підпри- ємств досягли свого піку. На цьому етапі підприємства стали діяти в глобаль- ному масштабі, утворюючи глобальні постачальницькі ланцюжки, інтегровані ринки та здійснюючи злиття та поглинання Етап цифрової трансформації (сьогодення) В останні роки цифрові технології та інтернет стали основою розвитку інтегра- ційних процесів для підприємств. Це сприяє зменшенню географічних, культур- них та мовних бар'єрів, а також забезпечує нові можливості для співпраці, спіль- ної розробки продуктів та послуг, аналізу даних та вирішення проблем I II III IV В. Оу 139 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 вплив у світі, процеси інтеграції почали розвиватися через створення міжнародних організацій, таких як ООН та МВФ. Далі, економічна інтеграція стала ключовим етапом, коли країни формували регіо- нальні економічні блоки, такі як Європейський Союз, для зміцнення торговельних зв'язків і спів- праці. Поступово, інтеграція перейшла до політич- ного та соціального рівня, з формуванням політич- них союзів та спільних правових рамок. В цілому, інтеграційні процеси підприємств у світі пройшли подібний розвиток, пройшовши шлях від національної індустріалізації до глобалізації і цифрової трансформації. Усі ці етапи свідчать про стрімкий розвиток світової економіки та зміну під- ходів до співпраці між країнами та підприємствами. Безпосередньо розвиток інтеграційних процесів під- приємств відбувався під впливом глобалізації та інноваційно-технологічних змін, що надають компа- ніям нові можливості для співпраці та розвитку на світовому ринку. Наступним кроком при розгляді інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань (КІО), вважаємо необхідним визначити сутність інновацій та інноваційного розвитку. Поняття «інновації» не потребує спеціального, особливого трактування, це поняття давно і міцно увійшло в термінологію економіки та управління. Але нові умови, розвиток і зовнішнього та внутріш- нього середовища, нові виклики, цифрова транс- формація і нові форми господарювання вимагають уточнення змісту цього поняття. Особливо це стосу- ється інноваційного розвитку КІО, адже з'являються нові учасники, формуються нові взаємини, які по- требують удосконалення формування і розвитку. В даному контексті інновації розглядаються як процес пошуку, генерації та впровадження нових ідей, як «нестандартна, значна і уривчаста організаційна зміна, що втілює нову ідею, яка не відповідає по- точній концепції бізнесу організації» [21; 22; 30; 32], а отже, потрібне постійне організаційне вдоскона- лення взаємодій в інноваційному процесі. Існує думка, що інновації – це процес навчання (пошуку нових знань та набуття компетенцій), а на- вчання – це колективний процес, що відбувається в організованому середовищі. Інновації – це особливий об'єкт управління, який потребує значних інвестицій, кваліфікованого науково-технічного персоналу, масштабних марке- тингових заходів. Якщо ж тлумачити поняття інно- вація у широкому економічному сенсі, то вона по- стає як завершений акт якісної модифікації техноло- гічного базису виробництва, що характеризується, з одного боку, невизначеністю та короткостроковістю для цієї ланки суспільного виробництва, а з іншого – довгостроковим ефектом, що досягається сумою інноваційних актів, об'єднаних у безперервний інно- ваційний процес. В. Лазонік [31] визначаючи базові соціальні умови інноваційного розвитку організацій, зазначає три важливі «необхідності»: «стратегічний конт- роль» (реалізація управлінських процедур особами, що приймають ключові рішення); «організаційну ін- теграцію» (горизонтальна та вертикальна інтеграція для формування та підтримки «знань умінь, компе- тенцій» і яка передбачає залучення різних учасни- ків) та «фінансові зобов'язання» (достатність фінан- сових ресурсів для забезпечення інноваційного про- цесу). Таким чином, організаційна інтеграція у різних формах може забезпечувати інноваційний розвиток і країни, і регіону та окремого підприємства. Тому досягнення інноваційного розвитку КІО передбачає спільну інноваційну діяльність усіх учасників цього процесу та засноване на значних фі- нансових ресурсах та широких організаційних мож- ливостях, гнучкості та маневреності, творчому по- тенціалі, наявності всіх необхідних умова для інно- ваційної діяльності всередині КІО, використання ін- телектуального капіталу, зокрема креатив, ініціа- тива, науковий пошук та нові розробки всередині ін- тегрованої структури. Роль, відповідальність та обо- в'язки кожного з учасників інноваційного процесу КІО визначається фінансовим, ресурсним, творчим потенціалом кожної організації, а також цілями та завданнями інноваційного розвитку КІО, можливим рівнем інтенсивності процесу здійснення інновацій, наявності фінансових ресурсів для інноваційної дія- льності, бажанням та можливостями співробіт- ництва учасників. Пропонуємо визначати інноваційний розвиток КІО як процес впровадження новаторських підхо- дів, технологій та стратегій у діяльність організацій, що мають за мету поліпшення їхніх корпоративних інтеграційних процесів і результатів. Це означає використання нових ідей, методів і засобів для покращення співпраці між різними під- розділами організації, впровадження ефективних систем управління, а також використання інновацій- них технологій для поліпшення комунікаційних процесів та обміну даними усередині структур. Важливим аспектом інноваційного розвитку КІО є також постійне вдосконалення та адаптація до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі інтег- рованої організації. Можна представити інновацій- ний блок розвитку КІО у вигляді схеми на рис. 2. Вважаємо, що інноваційними тенденціями в КІО, що розвиваються, є програми ресурсозбере- ження, підвищення енергоефективності. І на ці ас- пекти слід звернути особливу увагу. Енергозбереження – реалізація організаційних, правових, технічних, технологічних, економічних та інших заходів, спрямованих на зменшення обсягу використовуваних енергетичних ресурсів за збере- ження відповідного корисного ефекту від їх викори- стання. Ресурсозбереження – система заходів щодо за- безпечення раціонального використання ресурсів, задоволення приросту потреби у них господарської діяльності, головним чином за рахунок економії. В. Оу 140 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 Рис. 2. Інноваційний блок розвитку КІС Побудовано автором. Таким чином, можна визначити наступний склад елементів системи управління інноваційною діяльністю КІО: – процес досягнення мети інноваційної діяль- ності слід розглядати як упорядковану сукупність характеристик проміжних станів дослідження шля- хів її подальшого розвитку; – усі складові інноваційної діяльності мають бути строго орієнтовані на досягнення єдиної цілі КІО; – на всіх рівнях управління інноваційною дія- льністю має забезпечуватись єдність управління; – формування оптимальних складу та струк- тури ресурсів інноваційної діяльності, виявлення найважливіших взаємодій; – використання результатів аналізу закономір- ностей та тенденцій розвитку інноваційної діяль- ності КІО. Практичні аспекти інноваційного розвитку КІО включають наступні елементи: 1. Впровадження нових ідей та концепцій у КІО. Інноваційний розвиток вимагає впровадження новаторських підходів, які можуть передбачати зміни в організаційній культурі, стратегії та проце- сах об’єднаних господарських структур. Це може включати в себе впровадження нових методів управ- ління, використання нових технологій або спів- працю з іншими організаціями для створення інно- ваційних рішень. 2. Створення ефективних систем управління у КІО. Інноваційний розвиток вимагає наявності ефективних систем управління, які дозволяють об’єднаній організації ефективно координувати та контролювати інтеграційні процеси. Це може вклю- чати розробку імплементацію нових процесів управ- ління, впровадження інформаційних систем інтегра- ції та використання інструментів моніторингу та оцінки результатів. 3. Використання інноваційних технологій. Інноваційний розвиток часто пов'язаний з вико- ристанням нових технологій, які дозволяють поліп- шити ефективність та ефективність інтеграційних процесів. Це може включати в собі автоматизацію процесів, використання штучного інтелекту, роз- робку та впровадження нових програмних продуктів або використання хмарних технологій для збері- гання та обміну даними. 4. Вдосконалення комунікаційних процесів всередині КІО. Інноваційний розвиток може включати поліп- шення комунікаційних процесів між різними підроз- ділами та структурами організації, об’єднаними під- приємствами. Це може включати в себе впрова- дження нових інструментів комунікації, таких як со- ціальні мережі або корпоративні портали, а також навчання та розвиток співробітників в галузі ефек- тивної комунікації. 5. Постійне вдосконалення та адаптація. Інноваційний розвиток вимагає постійного вдосконалення та адаптації до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації. Це може означати здатність реагувати на нові тенденції і ви- моги ринку, реалізацію нових стратегій або пошук нових можливостей для розвитку та розширення. Отже, реалізація інноваційної діяльності – це завжди співпраця. Здійснення інновацій вимагає координації зусиль усіх учасників інноваційного процесу та особливої форми інтеграції при реаліза- ції спеціальних функцій (виявлення потреби, гене- рація нових ідей, апробація нових товарів та проце- сів тощо). Саме інновації можуть стати стимулом успішного використання різних ресурсів та техноло- гій. З іншого боку організація інноваційної діяль- ності може відкрити нові можливості та створити нові проблеми в управлінні, що може вимагати но- вих організаційних форм діяльності. Інноваційний розвиток КІО має численні пере- ваги, які можуть сприяти покращенню ефективності та конкурентоспроможності організацій. Представ- лений детальний огляд переваг інноваційного роз- витку КІО в таблиці. Враховуючи ці переваги, інноваційний розви- ток КІО є важливим фактором успіху і довгостроко- вої стійкості організацій. Він сприяє вдосконаленню Інноваційний блок розвитку КІO Інноваційна інфраструктура КІO Інноваційна культура КІO Виробництво Маркетинг НДДКР Матеріально- технічне забезпечення Стратегія конкурентної боротьби В. Оу 141 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 Таблиця Переваги інноваційного розвитку КІО Перевага Практичне значення 1. Підвищення ефективності Інновації можуть сприяти удосконаленню та оптимізації корпоративних інтеграційних процесів, що призводить до збільшення продуктивності та ефективності діяльності організації. Впровадження нових технологій, методів та стратегій може допомогти зменшити час і зусилля, витрачені на інтеграцію підрозділів та структур, і поліпшити результати 2. Зниження витрат Інновації можуть сприяти ефективнішому використанню ресурсів і зменшенню витрат. Впровадження нових технологій часто дозволяє ав- томатизувати повторювані процеси, покращується ефективність роботи та зменшуються непродуктивні витрати організації 3. Покращений доступ до ресурсів Інноваційні корпоративні інтегровані об’єднання дозволяють краще управляти та розподіляти ресурси в організації. Вони забезпечують під- приємству доступ до нових технологій, інноваційних продуктів та ідей, що сприяють його розвитку 4. Покращення комунікації та співпраці Інновації стимулюють розвиток комунікаційних засобів та інструментів, що дозволяють полегшити обмін інформацією між різними підрозділами та структурами організації. Це сприяє зміцненню співпраці, покращенню координації та збільшенню взаєморозуміння між працівниками, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості та результативності проєктів 5. Стимулювання подальшої інновацій- ності Інноваційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань сприяє створенню стимулів для прогресу та розвитку новаторських ідей і прак- тик. Це може спонукати працівників до пошуку нових шляхів розвитку, впровадження нових ідей та креативного мислення, що може призвести до нових можливостей та інноваційних проєктів 6. Адаптація до змін Інноваційний розвиток допомагає організаціям адаптуватися до швидких змін бізнес-середовища. Впровадження нових технологій та стратегій до- зволяє організаціям бути гнучкими та відкритими до змін, допомагає ви- являти ризики та швидко реагувати на нові можливості 7. Збільшення конкурентоспроможності Інноваційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань дозволяє організаціям підвищувати свою конкурентоспроможність на ринку. Шляхом впровадження новаторських підходів та стратегій, компанія може зайняти лідируючу позицію, привернути більше клієнтів та забез- печити стабільний розвиток 8. Залучення та збереження талановитих працівників Інноваційні організації привертають та зберігають талановитих фахівців. Сприятливе інноваційне середовище, яке забезпечує виклики, розвиток та можливості для прогресу, привертає талановитих працівників, які ак- тивно бажають брати участь у створенні і втіленні інноваційних проєктів 9. Зняття обмежень Інноваціональний розвиток може допомогти організаціям подолати об- меження, які перешкоджають їхньому росту та розвитку. Нові технології, методи та підходи можуть допомогти розширити можливості організації та знайти рішення для проблем, з якими вона стикається. 10. Залучення інвестицій Інноваційні організації, що демонструють потенціал для зростання та розвитку, часто привертають інвестиції. Інвестори шукають компанії, які мають новаторський підхід та можуть забезпечити високу прибутковість в майбутньому. Інновації можуть сприяти великим інвестиційним мож- ливостям для розвитку організації 11. Збільшення консолідації Інноваційні корпоративні інтегровані об’єднання сприяють покращенню співпраці та взаємодії між різними підрозділами та філіями компанії. Це дозволяє підприємству зосередитися на спільних цілях та досягти біль- шої синергії 12. Збільшення гнучкості Інноваційний розвиток корпоративних інтегрованих об’єднань дозволяє підприємствам бути гнучкими та адаптивними до змін в зовнішньому се- редовищі. Вони можуть вчасно реагувати на нові тренди та вимоги ринку, що дозволяє їм залишатися конкурентоспроможними 13. Зниження ризику Інноваційні корпоративні інтегровані об’єднання допомагають підпри- ємствам знизити ризик інвестицій та розподілити його між різними пар- тнерами та дочірніми компаніями. Це створює більш стійку та надійну бізнес-екосистему Побудовано автором. роботи, підвищенню якості та ефективності діяль- ності організацій і допомагає їм впроваджувати нові ідеї та технології для подальшого розвитку та роз- ширення. Зміни у зовнішніх умовах (різкі зміни на гло- бальних ринках, світові кризи, природні катаклізми тощо) можуть вимагати швидкої реакції у формі мо- дернізації застарілих інститутів, переорієнтування В. Оу 142 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 професійних груп, трансформації фінансової сис- теми тощо. Здатність до ефективної адаптації в умо- вах мінливого середовища на всіх рівнях – є украй важливим фактором гнучкого і в той же час сталого інноваційного розвитку КІО. Загалом в інноваційному процесі розрізняють такі невизначеності та пов'язані з нею ризики: – хибний вибір інноваційного проєкту; – відсутність достатнього рівня фінансування; – відсутність регулярного поточного поста- чання; – відсутність запланованого збуту; – невиконання контрактів; – виникнення непередбачених витрат та зни- ження доходів; – посилення конкуренції; – забезпечення прав власності. Отже, попри велику кількість переваг, зви- чайно, можна виділити загрози зовнішнього середо- вища, в якому відбувається інноваційний розвиток КІО. До них відносимо саме ті, які можуть впливати на успіх інтеграційного проєкту. Основні загрози включають: 1. Конкуренцію. Конкуренти можуть швидко реагувати на інноваційні зміни та впроваджувати свої власні рішення. Це може позначитися на ринко- вій позиції компанії і затримати розвиток проєкту. 2. Технологічні зміни. Швидкий темп розвитку технологій може спричинити застаріння ідеї або рі- шення, що використовуються для корпоративної ін- теграції. Компанії повинні бути готові до постійного вдосконалення та адаптації до нових технологій. 3. Політичні та правові обмеження. Зміни у по- літичних або правових рамках можуть вплинути на можливості компаній для реалізації інноваційних рі- шень та процес корпоративної інтеграції. Напри- клад, нові законодавчі акти, обмеження або вимоги можуть суттєво вплинути на потенційну успішність проєкту. 4. Фінансові ризики. Інноваційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань може вима- гати значних витрат на дослідження та розробку, впровадження нових технологій, навчання персо- налу та інші ресурси. Фінансові обмеження або не- стабільність ринку можуть ускладнити здійснення таких інвестицій. 5. Зміни в споживацькому попиті. Зміни в упо- добаннях та вимогах споживачів можуть стати за- грозою для інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань. Якщо вимоги споживачів пов'язані з іншими аспектами бізнесу, то інтегра- ційні об’єднання можуть бути змушені адаптува- тися, щоб забезпечити необхідні переваги та задово- льнити попит. 6. Економічну та політичну нестабільність Еко- номічні кризи або нестабільність політичної ситуа- ції можуть вплинути на розвиток корпоративних ін- теграційних об’єднань. У таких умовах компанії мо- жуть скоротити бюджети на інновації або затримати запуск нових проєктів, що призведе до зменшення попиту на продукцію або послуги. 7. Геополітичну нестабільність. Зміни в геопо- літичній ситуації і географічних ризиках можуть стати загрозою для корпоративних інтеграційних об’єднань. Політична нестабільність, конфлікти або введення економічних санкцій можуть призвести до змін у бізнес-середовищі та обмежень в діяльності інтегрованих об’єднань. 8. Зміни у суспільних та культурних настроях. Зміни в суспільних та культурних уподобаннях мо- жуть впливати на інноваційний розвиток корпорати- вних інтеграційних об’єднань. Наприклад, збіль- шення свідомості споживачів щодо екологічних пи- тань може призвести до змін у вимогах стосовно стійкості та екологічності продуктів або послуг, що створює виклики та можливості для інтеграційних об’єднань. 9. Торговельні обмеження. Введення нових торговельних обмежень або тарифів може впливати на інноваційний розвиток корпоративних інтегра- ційних об’єднань, особливо якщо ці структури зале- жать від постачальників або ринків, які підпадають під такі обмеження. 10. Нестійкість фінансового ринку. Фінансові кризи або нестабільність на ринку можуть впливати на доступ до необхідного фінансування для іннова- ційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань. Зменшення ліквідності або скорочення ліній кредитування можуть ускладнити фінансу- вання нових проєктів або викликати їх затримку. Оцінка цих загроз та розробка стратегій для їх управління є важливим етапом при плануванні інно- ваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань. Для успішного інноваційного розвитку КОІ не- обхідно враховувати декілька важливих принципів, як: 1. Стратегічне спрямування. Компанії повинні мати стратегічний план щодо корпоративних інтег- рацій, який відповідає їхнім цілям і значності інно- ваційного розвитку. Цей план має включати чіткі цілі, стратегії та плани дій. 2. Лідерство та залучення топ-менеджменту. Важливо, щоб високе керівництво компанії активно підтримувало інноваційний розвиток корпоратив- них інтеграційних об’єднань і було включено в про- цес прийняття рішень. Лідери повинні мати відкри- тий настрій до нововведень і встановлювати при- клад, віддавати перевагу ризику заради інновацій- ного розвитку. 3. Інноваційна культура. Розвиток інновацій- них об’єднань потребує підтримки відповідної куль- тури організації, де інновації вважаються ключовим фактором. Важливо створити стимули для співро- бітників, підтримувати їхню творчість, заохочувати комунікацію та співпрацю, а також встановити про- цеси, які сприяють інноваційному розвитку. 4. Ефективне управління проєктами. Іннова- ційні розвиток корпоративних інтеграційних об’єд- нань вимагає впровадження проєктного підходу. Добре організоване управління проєктами, встанов- В . О у 14 3 Е ко но м іч ни й ві сн ик Д он ба су № 2 (7 2) , 2 02 3 Р и с. 3 . К он ц еп ту ал ьн а м од ел ь ін н ов ац ій н ог о ро зв и тк у К ІО П об у д ов ан о ав то ро м . В п ро ва дж ен н я н ов и х ід ей т а к он ц еп ц ій С тв ор ен н я еф ек ти вн и х си ст ем уп ра вл ін н я В и к ор и ст ан н я ін н ов ац ій н и х те хн ол ог ій В до ск он ал ен н я к ом ун ік ац ій н и х п ро ц ес ів П ос ті й н е вд ос к он ал ен н я та а да п та ц ія П р ак ти ч н і а сп ек ти ін н ов ац ій н ог о ро зв и тк у к ор п ор ат и вн и х ін те гр ац ій н и х об ’є дн ан ь (К ІО ) • П ід ви щ ен н я еф ек ти вн ос ті • Зн и ж ен н я ви тр ат • П ок ра щ ен и й д ос ту п д о р ес ур сі в • П ок ра щ ен н я к ом ун ік ац ії та с п ів п ра ц і • С ти м ул ю ва н н я п од ал ьш ої ін н ов ац ій н ос ті • А да п та ц ія д о зм ін • Зб іл ьш ен н я к он к ур ен то - сп р ом ож н ос ті • За л уч ен н я та з бе ре ж ен н я та л ан ов и ти х п ра ц ів н и к ів • Зн ят тя о бм еж ен ь • За л уч ен н я ін ве ст и ц ій • Зб іл ьш ен н я к он со л ід ац ії • Зб іл ьш ен н я гн уч к ос ті • Зн и ж ен н я ри зи к у П ер ев аг и І Р К ІО • К он к ур ен ц ія • Т ех н ол ог іч н і з м ін и • П ол іт и ч н і т а п ра во ві о бм еж ен н я • Ф ін ан со ві р и зи к и • Зм ін и в п оп и ті с п ож и ва н н я • Е к он ом іч н а та п ол іт и ч н а н ес та - бі л ьн іс ть • Г ео п ол іт и ч н а н ес та бі л ьн іс ть • Зм ін и у с ус п іл ьн и х та к ул ьт ур н и х н ас тр оя х • Т ор го ве л ьн і о бм еж ен н я • Н ес ті й к іс ть ф ін ан со во го р и н к у За гр оз и з ов н іш н ьо го се р ед ов и щ а Стратегічне спрямування Лідерство та залучення топ- менеджменту Інноваційна культура Ефективне управління проєктами Співпраця та партнерство П ри н ц и п и у сп іш н ог о ін н ов ац ій н ог о ро зв и тк у К ІО Відкритий досвід та знання Гнучкість та адаптивність Постійне вивчення ринку та трендів Управління ризиками 143 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 В. Оу В. Оу 144 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 лення чітких термінів, розподіл ролей і відповідаль- ності, а також постійне відстеження прогресу є важ- ливими факторами успіху. 5. Співпраця та партнерство. Успішний іннова- ційний розвиток корпоративних інтеграційних об’єднань можливий завдяки співпраці зі сторон- німи організаціями, включаючи стартапи, акаде- мічні установи та інші компанії. Це допоможе залу- чити нові ідеї, знання та ресурси, що сприятимуть інноваціям. 6. Відкритий досвід та знання. Важливо мати доступ до широкого спектру знань і досвіду, які мо- жуть бути використані для інноваційного розвитку. Це можна досягти шляхом встановлення партнер- ських стосунків з університетами, дослідницькими установами та іншими зовнішніми експертами, а та- кож через активну участь у відкритих інноваційних мережах та спільнотах. 7. Гнучкість та адаптивність. Успішні інтегра- ційні об’єднання повинні бути гнучкими та гото- вими до змін. Швидкість розвитку технологій та ви- моги ринку змушують компанії постійно адаптува- тися до нових умов, постійно шукати нові можли- вості та шляхи покращення. 8. Постійне вивчення ринку та трендів. Для ус- пішного інноваційного розвитку важливо ретельно вивчати ринок та тренди, які впливають на бізнес- середовище. Це дозволяє виявити нові можливості, оптимізувати стратегію та виробляти продукти або послуги, які задовольняють потреби ринку. 9. Управління ризиками. Інноваційний розви- ток потребує здатності ефективно управляти ризи- ками. Важливо провести аналіз ризиків та розробити стратегії для їх мінімізації. Це включає ідентифіка- цію потенційних загроз зовнішнього середовища та розробку планів дій для їх уникнення або змен- шення впливу. Ці принципи допоможуть підтримати успішний інноваційний розвиток корпоративних інтеграцій- них об’єднань і забезпечити стійкий розвиток ком- паній у сучасному конкурентному середовищі. Отже, враховуючи виділені і обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, пе- реваги та загрози, а також принципи успішного інноваційного розвитку можна побудувати концеп- туальну модель інноваційного розвитку КІО (див. рис. 3). Зазначена модель демонструє здатність КІО отримувати додаткові конкурентні переваги, мінімі- зувати ризики зовнішнього середовища та в цілому здатність до нарощування структурою власних ін- вестиційних ресурсів. Крім того, взаємозв'язок між учасниками КІО впливає і на мотивацію розподілу власних інвестиційних ресурсів групи: підвищу- ється привабливість вкладення цих ресурсів усере- дині КІО; розширюються можливості для маневру- вання інвестиційними ресурсами у межах загальної структури. Соціально-економічна ефективність КІО обу- мовлена тим, що існує ряд позитивних особливостей у поведінці та мотивації компаній, інтегрованих у корпоративні структури порівняно з компаніями, які не є учасницями КІО. Висновки. В ході дослідження було розкрито теоретичні основи і практичні аспекти інновацій- ного розвитку корпоративних інтеграційних об’єд- нань. Зокрема були проаналізовані основні етапи розвитку інтеграційних процесів у світі, зокрема: поділ та кооперація праці; економічна співпраця; економічна інтеграція; глобалізація. На основі за- гальноприйнятих етапів ми запропонували основні етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі з урахуванням виділеної послідовності етапів та характеристики інтеграційних процесів підпри- ємств в кожному із них. Усі виокремлені етапи свід- чать про стрімкий розвиток світової економіки та зміну підходів до співпраці між країнами та підпри- ємствами. Безпосередньо розвиток інтеграційних процесів підприємств відбувався під впливом глоба- лізації та інноваційно-технологічних змін, що нада- ють компаніям нові можливості для співпраці та розвитку на світовому ринку. Наступним кроком при розгляді інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань (КІО) було сформоване авторське розуміння сут- ності і змісту інноваційного розвитку КІО як про- цесу впровадження новаторських підходів, техноло- гій та стратегій у діяльність організацій, що мають за мету поліпшення їхніх корпоративних інтеграцій- них процесів і результатів. Це означає використання нових ідей, методів і засобів для покращення спів- праці між різними підрозділами організації, впро- вадження ефективних систем управління, а також використання інноваційних технологій для поліп- шення комунікаційних процесів та обміну даними усередині структур. Визначено, що інноваційний розвиток корпора- тивних інтеграційних об’єднань має численні пере- ваги, які можуть сприяти покращенню ефективності та конкурентоспроможності організацій. Такими пе- ревагами є: підвищення ефективності, зниження ви- трат, покращення доступу до ресурсів, покращення комунікації та співпраці, стимулювання подальшої інноваційності, адаптація до змін, збільшення кон- курентоспроможності, залучення та збереження та- лановитих працівників, зняття обмежень, залучення інвестицій, збільшення консолідації, збільшення гнучкості та зниження ризиків. Отже, враховуючи виділені і обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, пе- реваги та загрози, а також принципи успішного інноваційного розвитку було побудовано концепту- альну модель інноваційного розвитку КІО, яка де- монструє здатність КІО отримувати додаткові кон- курентні переваги, мінімізувати ризики зовнішнього середовища та в цілому здатність до нарощування структурою власних інвестиційних ресурсів та де- монструє загальну соціально-економічна ефектив- ність КІО. В. Оу 145 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 Література 1. Дикань В. В. Теоретичні основи інтеграційного розвитку підприємств вітчизняного машинобудування. Вісник еконо- міки транспорту і промисловості. 2013. № 43. С. 119-124. 2. Друкер П. Бизнес и инновации / пер. с англ. М.: ТОВ «ВД «Вильямс». 3. Заграновская А. Интеграция предприятий: оценка целесообразности и допустимой степени независимости участников холдинга: монография. LAP LAMBERT Academic Publishing GmbH & Co. KG, 2011. 223 с. 4. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предсказания / пер. с англ. М.: Экономика, 2002. 767 с. 5. Пилипенко А. А., Литвиненко А. О. Організація управління розвитком матеріально-технічної бази підприємства: мо- нографія,. Харків: ФОП Здоровий Я. А., 2015. 236 с. 6. Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція підприємств: теоретичні основи, механізм управління та моделювання роз- витку: монографія. Харків: ВД «Інжек», 2008. 408 с. 7. Питерсон Дж. Теория систем Петри и моделирование систем. М.: Мир, 1984. 264 с. 8. Попов О. Є., Бондаренко Г. М. Методологія економічної теорії інституціонального регулювання корпоративних від- носин в системі корпоративного управління акціонерними товариствами. Вісник ЖДТУ. 2010. № 3 (53). С. 81-86. 9. Попов О. Є., Котов А. М., Зайцева Т. Г. Розподіл і реалізація корпоративного контролю при формуванні капіталу акціонерного товариства: монографія. Харків: ВД «Інжек», 2009. 320 с. 10. Попов О. Є. Теоретико-методологічні та концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму корпоративного управління: монографія. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2009. 390 с. 11. Портер М. Конкурентное преимущество. Как добиться высокого результата и обеспечить его устойчивость / пер. с англ. М.: Альпина Паблишер, 2008. 720 с. 12. Портер М. Международная конкуренция. / пер. с англ. М.: Международные отношения, 1993. 896 с. 13. Скібіцький Л. І., Матвеев В. В., Щелкунов В. І. Стратегічне управління корпораціями. Київ: ЦУЛ, 2016. 480 с. 14. Скопенко Н. С. Формування та розвиток інтегрованих об’єднань в АПК України: монографія. Київ: НУХТ, 2012. 266 с. 15. Стюарт Дж. Тренинг организационных изменений / пер. с англ. СПб.: Питер, 2001. 256 с. 16. Федулова Л. І., Забарна Е. М., Філиппова С. В. Інноваційний розвиток підприємства. Одеса: ОНПУ, 2016. 700 с. 17. Фостер Р., Каплан С. Творческое разрушение / пер. с англ. М.: Альпина, 2005. 378 с. 18. Чесбро Р. Открытые инновации. Создание прибыльных технологий: пер. с англ. М.: Поколение, 2007. 312 с. 19. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / пер. с англ. М.: Прогресс, 1982. 455 с. 20. Albertini S., Muzzi C., Institutional entrepreneurship and organizational innovation: The start-up of a divergent new venture at the periphery of a mature field). International Journal of Entrepreneurship and Innovation. 2016. Vol. 17. Issue 2. Р. 110-119. DOI: https://doi.org/10.1177/1465750316648578. 21. Alice Lam. Innovative Organizations: Structure, Learning and Adaptation. 2013. URL: https://www.bbvaopenmind.com/. 22. Amabile Teresa M., Pratt Michael G. The dynamic componential model of creativity and innovation in organizations: Making progress, making meaning. Research in Organizational Behavior. 2016. № 36. Р. 157-183. DOI: https://doi.org/10.1016/j.riob.2016.10.001. 23. Byrne, S., Javad, S. Integrated logistics information systems (ILIS): competitive advantage or increased cost. Oak Brook, 1992. IL. Р. 55-73. 24. Chan Calvin M. L., Teoh Say Yen, Yeow Adrian, Pan Gary. Agility in responding to disruptive digital innovation: Case study of an SME. Information Systems Journal. 2018. Vol. 29, Issue 2. Р. 436-455. URL: https://www.deepdyve.com/lp/wiley/agility-in- responding-to-disruptivedigital-innovation-case-study-of-bk5RvHHBh0. DOI: https://doi.org/10.1111/isj.12215. 25. Christopher M., Jüttner U. Developing strategic partnerships in the supply chain: a practitioner perspective. European Journal of Purchasing & Supply Management. 2000. Vol. 6. No. 2. Р. 117-127. DOI: https://doi.org/10.1016/S0969-7012(99)00038-6. 26. Ellram L., Cooper M. The relationship between supply chain management and Keiretsu. The International Journal of Logis- tics Management. 1993. Vol. 4. No. 1. Р. 1-12. DOI: https://doi.org/10.1108/09574099310804911. 27. Finkelstein C. Enterprise Architecture for Integration: Rapid Delivery Methods and Technolo-gies. Boston: Artech House, 2006. 504 р. 28. Frolich M., Westbrook R. Arcs of integration: an international study of supply chain strategies. Journal of Operations Man- agement. 2001. Vol. 19. No. 2. Р. 185-200. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-6963(00)00055-3. 29. Gustin C., Stank T., Daugherty, P. Computerization: supporting integration. The International Journal of Physical Distribu- tion and Logistics Management. 1994. Vol. 24. No. 1. Р. 11-16. DOI: https://doi.org/10.1108/09600039410055972. 30. Kanter Rosabeth Moss. The change Masters, guide to innovation and entrepreneurship in the American corporation. New York Simon and Schuster., 1983. 31. Lazonick W. The Chandlerian Corporation and the Theory of Innovative Enterprise, Industrial and Corporate Change. 2010. № 1. Р. 317-349. DOI: https://doi.org/10.1093/icc/dtq005. 32. Mezias S. L., Glinn M.A The tree faces of corporate Renewal Institution, Revolution and Evolution. Strategic Management Journal. 1993. Vol. 14. No. 2. Р. 77-101. URL: https://www.jstor.org/stable/2486538. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250140202. 33. Mensch G. Stalemate in technology: Innovations overcome the depression. Ballinger. Cambridge (Massachusetts), 1979. 34. Miller T. E., Berger D. W. Totally Integrated Enterprises. A Framework and Methodology for Business and Technology Improvement. London: St. Lucie Press, 2000. 226 р. DOI: https://doi.org/10.1201/9781420032031. 35. Rebstock M., Fengel J., Paulheim H. Ontologies-Based Business Integration. Berlin: Springer, 2008. 279 р. 36. Rostow W.W. The Process of Economic Growth. New York, 1952. 37. Scott, C. and Westbrook, R. New strategic tools for supply chain management. International Journal of Physical Distribution and Materials Management. 1991. Vol. 21. No. 1. Р. 23-33. DOI: https://doi.org/10.1108/09600039110002225. 38. Shapiro, R. Get leverage from logistics. Harvard Business Review, 1984. Vol. 62. No. 3. Р. 119-126. 39. Stock, G., Greis, N., Kasarda, J. Enterprise logistics and supply chain structure: the role of fit. Journal of Operations Management, 2000. Vol. 18. No. 5. Р. 531-547. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-6963(00)00035-8. В. Оу 146 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 40. Van der Vaart, T., Gimenez, C., Van Donk, D. Supply Chain Integration and Performance: The Impact of Business Condi- tions. Proceedings Euroma, Glasgow, UK. 2006. Р. 473-482. 41. Гуцалюк О. М. Теоретико-методологічне забезпечення формування механізму управління корпоративними інтегра- ційними процесами. Вісник економічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 28-33. 42. Hutsaliuk O. M., Bondar Iu. A., Popov O. E. Forming of Investment Attractiveness and Providing of Economic Efficiency of Corporate Integration Association. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68). С. 79-85. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817- 3772-2022-2(68)-79-85. References 1. Dykan, V. V. (2013). Teoretychni osnovy intehratsijnoho rozvytku pidpryiemstv vitchyznianoho mashynobuduvannia [Theo- retical foundations of integrated development of domestic engineering enterprises]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti – Herald of the economy of transport and industry, 43, рр. 119-124 [in Ukrainian]. 2. Druker, Petter F. (2007). Biznes i innovatsii [Business and innovations]. Moscow, JSC I.D. Williams [in Russian]. 3. Zahranovska, A. (2011). Intehratsiya pidpryyemstv: otsinka dotsilʹnosti ta prypustymoho stupenya nezalezhnosti uchasnykiv kholdynhu [Integration of enterprises: assessment of expediency and acceptable degree of independence of holding participants]. LAP LAMBERT Academic Publishing GmbH & Co. KG. 223 р. [in Russian]. 4. Kondrat'yev, N. D. (2002). Bol'shiye tsikly kon"yunktury i teoriya predskazaniya [Conditions and large cycles and theory of prediction]. Moscow, Economika [in Russian]. 5. Pylypenko, A. А., Lytvynenko, A. O. (2015). Orhanizatsiia upravlinnia rozvytkom materialno-tekhnichnoi bazy pidpryiemstva [The organization of managing the development of the enterprise's material and technical base]. Kharkiv, FOP Zdorovyі Ya. A. 236 р. [in Ukrainian]. 6. Pylypenko, A. A. (2008). Stratehichna intehratsiia pidpryiemstv: teoretychni osnovy, mekhanizm upravlinnia ta modeliuvannia rozvytku [Strategic integration of enterprises: theoretical foundations, management mechanism and development modeling]. Kharkiv, VD «Inzhek». 408 р. [in Ukrainian]. 7. Piterson, Dzh. (1984). Teoriya sistem Petri i modelirovaniye sistem. [Theory of Petri systems and system simulation]. Transl. from English. Moscow, Mir. 264 р. [in Russian]. 8. Popov, O. Ye., Bondarenko, H. M. (2010). Metodolohiia ekonomichnoi teorii instytutsionalnoho rehuliuvannia korporatyv- nykh vidnosyn v systemi korporatyvnoho upravlinnia aktsionernymy tovarystvamy [Methodology of the economic theory of institu- tional regulation of corporate relations in the system of corporate management of joint stock companies]. Visnyk ZhDTU – Bulletin of ZHTU, 3(53), рр. 81-86 [in Ukrainian]. 9. Popov, O. Ye., Kotov, A. M., Zaitseva, T. H. (2009). Rozpodil i realizatsiia korporatyvnoho kontroliu pry formuvanni kapitalu aktsionernoho tovarystva [Distribution and implementation of corporate control during capital formation of a joint-stock company]. Kharkiv, VD «Inzhek». 320 р. [in Ukrainian]. 10. Popov, O. Ye. (2009). Teoretyko-metodolohichni ta kontseptual'ni zasady formuvannia orhanizatsijno-ekonomichnoho mek- hanizmu korporatyvnoho upravlinnia [Theoretical, methodological and conceptual foundations of the formation of the organizational and economic mechanism of corporate management]. Kharkiv, VD «INZhEK». 390 р. [in Ukrainian]. 11. Porter, M. (2008). Konkurentnoye preimushchestvo. Kak dobit'sya vysokogo rezul'tata i obespechit' yego ustoychivost' [How to achieve a high result and ensure its sustainability]. Transl. from English. Moscow, Alpina Pablisher, 2008. 720 h. [in Russian]. 12. Porter, M. (1993). Mezhdunarodnaya konkurentsiya [International competition]. Transl. from English. Moscow, Mezhdunarodnyye otnosheniya. 896 р. [in Russian]. 13. Skibitskyi, L. I., Matveev, V. В., Shchelkunov, V. I. (2016). Stratehichne upravlinnia korporatsiiamy [Strategic management of corporations]. Kyiv, СUL. 480 р. [in Ukrainian]. 14. Skopenko, N. S. (2012). Formuvannia ta rozvytok intehrovanykh obiednan v APK Ukrainy [Formation and development of integrated associations in the agricultural sector of Ukraine]. Kyiv, NUKhT. 266 р. [in Ukrainian]. 15.Stiuart, Dzh. (2001). Trenynh orhanyzatsyonnыkh yzmenenyi [Organizational change training]. Transl. from English. SPb., Pіter. 256 р. [in Russian]. 16. Fedulova, L. I., Zabarna, E. M., Filyppova, S. V. (2016). Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstva [Innovative development of the enterprise]. Odesa, ONPU. 700 р. [in Ukrainian]. 17. Foster, R. (2005). Sozidatelnoie razrusheniie [Creative destruction]. Moscow, Alpina [in Russian]. 18. Chesbro, H. (2007). Otkrytyie innovatsii. Sozdaniie pribilnykh tekhnolohii [Open innovations. Creation of profitable technologies]. Moscow, Pokolenie [in Russian]. 19. Shumpeter, Y. (1982). Teoriia ekonomicheskoho razvitiia (Issledovaniie predprinimatelskoi pribyli, kapitala, kredita, protsenta i tsikla koniunktury) [The theory of economic development (Study of business profits, capital, credit, interest and cycle conditions)]. Moscow, Prohress [in Russian]. 20. Albertini, S., Muzzi, C. (2016). Institutional entrepreneurship and organizational innovation: The start-up of a divergent new venture at the periphery of a mature field). International Journal of Entrepreneurship and Innovation, Vol. 17, Issue 2, pp. 110-119. DOI: https://doi.org/10.1177/1465750316648578. 21. Alice, Lam. (2013). Innovative Organizations: Structure, Learning and Adaptation. Retrieved from: https://www.bbvaopenmind.com/. 22. Amabile, Teresa M., Pratt, Michael G. (2016). The dynamic componential model of creativity and innovation in organiza- tions: Making progress, making meaning Research in Organizational Behavior, № 36 p.157–183. DOI: https://doi.org/10.1016/j.riob.2016.10.001. 23. Byrne, S., Javad, S. (1992). Integrated logistics information systems (ILIS): competitive advantage or increased cost. Oak Brook, IL, pp. 55-73. 24. Chan, Calvin M. L., Teoh, Say YenYeow, Adrian; Pan, Gary. (2018). Agility in responding to disruptive digital innovation: Case study of an SME. Information Systems Journal, Vol. 29, Issue 2, pp. 436-455. Retrieved from: https://www.deepdyve.com/lp/wiley/agility-in-responding-to-disruptivedigital-innovation-case-study-of-bk5RvHHBh0. DOI: https://doi.org/10.1111/isj.12215. В. Оу 147 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 25. Christopher, M., Jüttner, U. (2000). Developing strategic partnerships in the supply chain: a practitioner perspective. Euro- pean Journal of Purchasing & Supply Management, Vol. 6, No. 2, pp. 117-127. DOI: https://doi.org/10.1016/S0969-7012(99)00038- 6. 26. Ellram, L., Cooper, M. (1993). The relationship between supply chain management and Keiretsu. The International Journal of Logistics Management, Vol. 4, No. 1, pp. 1-12. DOI: https://doi.org/10.1108/09574099310804911. 27. Finkelstein, C. (2006). Enterprise Architecture for Integration: Rapid Delivery Methods and Technolo-gies. Boston: Artech House. 504 p. 28. Frolich, M., Westbrook, R. (2001). Arcs of integration: an international study of supply chain strategies. Journal of Operations Management, Vol. 19, No. 2, pp. 185-200. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-6963(00)00055-3. 29. Gustin, C., Stank, T., Daugherty, P. (1994). Computerization: supporting integration. The International Journal of Physical Distribution and Logistics Management, Vol. 24, No. 1, pp. 11-16. DOI: https://doi.org/10.1108/09600039410055972. 30. Kanter, Rosabeth Moss. (1983). The change Masters, guide to innovation and entrepreneurship in the American corporation. New York Simon and Schuster. 31. Lazonick, W. (2010). The Chandlerian Corporation and the Theory of Innovative Enterprise. Industrial and Corporate Change, 1, pp. 317-349. DOI: https://doi.org/10.1093/icc/dtq005. 32. Mezias, S. L., Glinn, M. A. (1993). The tree faces of corporate Renewal Institution, Revolution and Evolution. Strategic Management Yournal, Vol. 14, No. 2 (Feb., 1993), pp. 77-101. Retrieved from:https://www.jstor.org/stable/2486538. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250140202. 33. Mensch, G. (1979). Stalemate in technology: Innovations overcome the depression. Ballinger. Cambridge (Massachusetts). 34. Miller, T. E. (2000). Totally Integrated Enterprises. A Framework and Methodology for Business and Technology Improve- ment. London, St. Lucie Press. 226 p. DOI: https://doi.org/10.1201/9781420032031. 35. Rebstock, M. (2008). Ontologies-Based Business Integration. Berlin: Springer. 279 p. 36. Rostow, W. W. (1952). The Process of Economic Growth. New York. 37. Scott, C. and Westbrook, R. (1991). New strategic tools for supply chain management. International Journal of Physical Distribution and Materials Management. Vol. 21 No. 1, pp. 23-33. DOI: https://doi.org/10.1108/09600039110002225. 38. Shapiro, R. (1984). Get leverage from logistics. Harvard Business Review, Vol. 62, No. 3, pp. 119-126. 39. Stock, G., Greis, N., Kasarda, J. (2000). Enterprise logistics and supply chain structure: the role of fit. Journal of Operations Management, Vol. 18, No. 5, pp. 531-547. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-6963(00)00035-8. 40. Van der Vaart, T., Gimenez, C., Van Donk, D. (2006). Supply Chain Integration and Performance: The Impact of Business Conditions. Proceedings Euroma. Glasgow, UK, pp. 473-482. 41. Hutsaliuk, O. M. (2017). Teoretyko-metodolohichne zabezpechennia formuvannia mekhanizmu upravlinnia korporatyvnymy intehratsiinymy protsesamy [Theoretical and methodological support for the formation of a mechanism for managing corporate inte- gration processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 28-33 [in Ukrainian]. 42. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Popov, O. E. (2022). Forming of Investment Attractiveness and Providing of Economic Efficiency of Corporate Integration Association. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 2 (68), pp. 79-85. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-2(68)-79-85. Оу В. Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань У статті розкрито теоретичні основи і практичні аспекти інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єд- нань (КІО). Зокрема були проаналізовані основні етапи розвитку інтеграційних процесів у світі і на основі загальноприйнятих етапів було запропоновано основні етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі з урахуванням виділеної по- слідовності етапів та характеристики інтеграційних процесів підприємств в кожному із них. Усі виокремлені етапи свідчать про стрімкий розвиток світової економіки та зміну підходів до співпраці між країнами та підприємствами. Обґрунтовано, що безпосередньо розвиток інтеграційних процесів підприємств відбувався під впливом глобалізації та інноваційно-технологічних змін, що надають компаніям нові можливості для співпраці та розвитку на світо- вому ринку. Було сформоване авторське розуміння сутності і змісту інноваційного розвитку КІО як процесу впровадження новаторських підходів, технологій та стратегій у діяльність організацій, що мають за мету поліпшення їхніх корпоративних інтеграційних процесів і результатів. Запропоновано інноваційний блок розвитку КІО та визначений склад елементів системи управління інноваційною дія- льністю КІО. Для ґрунтовного розуміння КІО та їх інноваційного розвитку у сучасному бізнес-середовищі були обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, що включають загальні та спеціальні елементи. Також визначені і обґрунто- вані конкретні переваги від інноваційного розвитку КІО. На противагу зазначеним перевагам, були виокремлені головні за- грози зовнішнього середовища, в якому відбувається інноваційний розвиток КІО. Запропоновано відповідні принципи для успішного інноваційного розвитку КІО, враховуючи загрози зовнішнього середовища. Враховуючи виділені і обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, переваги та загрози, а також прин- ципи успішного інноваційного розвитку було побудовано концептуальну модель інноваційного розвитку КІО, яка демонструє здатність КІО отримувати додаткові конкурентні переваги, мінімізувати ризики зовнішнього середовища та в цілому здат- ність до нарощування структурою власних інвестиційних ресурсів та демонструє загальну соціально-економічна ефективність КІО. Ключові слова: інноваційний розвиток, інноваційна діяльність, корпоративні інтеграційні об’єднання, конкурентоспро- можність, ефективність, глобальна економіка. Ou W. Conceptual Approaches to the Innovative Development of Corporate Integration Associations The article reveals the theoretical foundations and practical aspects of the innovative development of corporate integration struc- tures. In particular, the main stages of the development of integration processes in the world were analyzed and, based on the generally accepted stages, the main stages of the development of the integration processes of enterprises in the world were proposed, taking into account the selected sequence of stages and the characteristics of the integration processes of enterprises in each of them. All the isolated stages testify to the rapid development of the world economy and the change in approaches to cooperation between countries and enterprises. It is justified that the direct development of the integration processes of enterprises took place under the influence of В. Оу 148 Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023 globalization and innovative technological changes, which provide companies with new opportunities for cooperation and development in the world market. The author's understanding of the essence and content of the innovative development of corporate integration structures as a process of introducing innovative approaches, technologies and strategies into the activities of organizations aimed at improving their corporate integration processes and results was formed. An innovative block for the development of the CIS is proposed and the composition of the elements of the system for managing the innovative activity of the CIS is determined. For a thorough understanding of CIS and their innovative development in the modern business environment, the practical aspects of the innovative development of corporate integration structures, including general and special elements, were substantiated. Specific benefits from the innovative development of corporate integration structures are also determined and substantiated. In contrast to the mentioned advantages, the main threats of the external environment, in which the innovative development of CIS takes place, were singled out. The relevant principles are proposed for the successful innovative deve- lopment of corporate integration structures, taking into account the threats of the external environment. Taking into account the selected and substantiated practical aspects of the innovative development of the CIS, advantages and threats, as well as the principles of successful innovative development, a conceptual model of the innovative development of the CIS was built, which demonstrates the ability of the CIS to obtain additional competitive advantages, minimize the risks of the external environment and, in general, the ability to increase the structure of its own investment resources and demonstrates the overall socio- economic efficiency of the CIS. Keywords: innovative development, innovative activity, corporate integration structures, competitiveness, efficiency, global economy. Стаття надійшла до редакції 01.06.2023
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196409
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1817-3772
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:22:03Z
publishDate	2023
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Оу, В. 2024-01-07T13:36:02Z 2024-01-07T13:36:02Z 2023 Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань / В.Оу // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 136-148. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-136-148 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196409 658.114.5.014.1+330.341.1 У статті розкрито теоретичні основи і практичні аспекти інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань (КІО). Зокрема були проаналізовані основні етапи розвитку інтеграційних процесів у світі і на основі загальноприйнятих етапів було запропоновано основні етапи розвитку інтеграційних процесів підприємств у світі з урахуванням виділеної послідовності етапів та характеристики інтеграційних процесів підприємств в кожному із них. Усі виокремлені етапи свідчать про стрімкий розвиток світової економіки та зміну підходів до співпраці між країнами та підприємствами. Обґрунтовано, що безпосередньо розвиток інтеграційних процесів підприємств відбувався під впливом глобалізації та інноваційно-технологічних змін, що надають компаніям нові можливості для співпраці та розвитку на світовому ринку. Було сформоване авторське розуміння сутності і змісту інноваційного розвитку КІО як процесу впровадження новаторських підходів, технологій та стратегій у діяльність організацій, що мають за мету поліпшення їхніх корпоративних інтеграційних процесів і результатів. Запропоновано інноваційний блок розвитку КІО та визначений склад елементів системи управління інноваційною діяльністю КІО. Для ґрунтовного розуміння КІО та їх інноваційного розвитку у сучасному бізнес-середовищі були обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, що включають загальні та спеціальні елементи. Також визначені і обґрунтовані конкретні переваги від інноваційного розвитку КІО. На противагу зазначеним перевагам, були виокремлені головні загрози зовнішнього середовища, в якому відбувається інноваційний розвиток КІО. Запропоновано відповідні принципи для успішного інноваційного розвитку КІО, враховуючи загрози зовнішнього середовища. Враховуючи виділені і обґрунтовані практичні аспекти інноваційного розвитку КІО, переваги та загрози, а також принципи успішного інноваційного розвитку було побудовано концептуальну модель інноваційного розвитку КІО, яка демонструє здатність КІО отримувати додаткові конкурентні переваги, мінімізувати ризики зовнішнього середовища та в цілому здатність до нарощування структурою власних інвестиційних ресурсів та демонструє загальну соціально-економічна ефективність КІО. The article reveals the theoretical foundations and practical aspects of the innovative development of corporate integration structures. In particular, the main stages of the development of integration processes in the world were analyzed and, based on the generally accepted stages, the main stages of the development of the integration processes of enterprises in the world were proposed, taking into account the selected sequence of stages and the characteristics of the integration processes of enterprises in each of them. All the isolated stages testify to the rapid development of the world economy and the change in approaches to cooperation between countries and enterprises. It is justified that the direct development of the integration processes of enterprises took place under the influence of globalization and innovative technological changes, which provide companies with new opportunities for cooperation and development in the world market. The author's understanding of the essence and content of the innovative development of corporate integration structures as a process of introducing innovative approaches, technologies and strategies into the activities of organizations aimed at improving their corporate integration processes and results was formed. An innovative block for the development of the CIS is proposed and the composition of the elements of the system for managing the innovative activity of the CIS is determined. For a thorough understanding of CIS and their innovative development in the modern business environment, the practical aspects of the innovative development of corporate integration structures, including general and special elements, were substantiated. Specific benefits from the innovative development of corporate integration structures are also determined and substantiated. In contrast to the mentioned advantages, the main threats of the external environment, in which the innovative development of CIS takes place, were singled out. The relevant principles are proposed for the successful innovative development of corporate integration structures, taking into account the threats of the external environment. Taking into account the selected and substantiated practical aspects of the innovative development of the CIS, advantages and threats, as well as the principles of successful innovative development, a conceptual model of the innovative development of the CIS was built, which demonstrates the ability of the CIS to obtain additional competitive advantages, minimize the risks of the external environment and, in general, the ability to increase the structure of its own investment resources and demonstrates the overall socio-economic efficiency of the CIS. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань Article published earlier
spellingShingle	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань Оу, В. Менеджмент інновацій
title	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
title_full	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
title_fullStr	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
title_full_unstemmed	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
title_short	Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
title_sort	концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань
topic	Менеджмент інновацій
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196409
work_keys_str_mv	AT ouv konceptualʹnípídhodidoínnovacíinogorozvitkukorporativnihíntegracíinihobêdnanʹ

Концептуальні підходи до інноваційного розвитку корпоративних інтеграційних об’єднань

Репозитарії

Схожі ресурси