Хто і як відродить Україну
Зроблено критичний аналіз та огляд стану економіки України за роки незалежності. Проаналізовано вплив іноземних консультантів та радників. Зроблено висновок про неефективність зроблених політичних рішень. Запропоновано деякі шляхи покращення існуючого стану....
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196413 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хто і як відродить Україну / М.Г. Білопольський // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 172-177. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196413 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1964132025-02-23T18:17:52Z Хто і як відродить Україну Who and how will revive Ukraine Білопольський, М.Г. Дискусійний клуб Зроблено критичний аналіз та огляд стану економіки України за роки незалежності. Проаналізовано вплив іноземних консультантів та радників. Зроблено висновок про неефективність зроблених політичних рішень. Запропоновано деякі шляхи покращення існуючого стану. A critical analysis and review of the state of Ukraine's economy during the years of independence was made. The impact of foreign consultants and advisors is analyzed. A conclusion was made about the ineffectiveness of the political decisions made. Some ways to improve the current state are proposed. 2023 Article Хто і як відродить Україну / М.Г. Білопольський // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 172-177. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-172-177 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196413 338.2+33.021.8+327.8(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусійний клуб Дискусійний клуб |
| spellingShingle |
Дискусійний клуб Дискусійний клуб Білопольський, М.Г. Хто і як відродить Україну Економічний вісник Донбасу |
| description |
Зроблено критичний аналіз та огляд стану економіки України за роки незалежності. Проаналізовано вплив іноземних консультантів та радників. Зроблено висновок про неефективність зроблених політичних рішень. Запропоновано деякі шляхи покращення існуючого стану. |
| format |
Article |
| author |
Білопольський, М.Г. |
| author_facet |
Білопольський, М.Г. |
| author_sort |
Білопольський, М.Г. |
| title |
Хто і як відродить Україну |
| title_short |
Хто і як відродить Україну |
| title_full |
Хто і як відродить Україну |
| title_fullStr |
Хто і як відродить Україну |
| title_full_unstemmed |
Хто і як відродить Україну |
| title_sort |
хто і як відродить україну |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Дискусійний клуб |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196413 |
| citation_txt |
Хто і як відродить Україну / М.Г. Білопольський // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 2 (72). — С. 172-177. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT bílopolʹsʹkijmg htoíâkvídroditʹukraínu AT bílopolʹsʹkijmg whoandhowwillreviveukraine |
| first_indexed |
2025-11-24T06:58:29Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:58:29Z |
| _version_ |
1849653995207917568 |
| fulltext |
А. М. Колосов, Є. В. Чеботарьов
172
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-172-177
УДК 338.2+33.021.8+327.8(477)
М. Г. Білопольський,
доктор економічних наук, професор,
1-й Віце-президент
Академії економічних наук України, м. Київ
ХТО І ЯК ВІДРОДИТЬ УКРАЇНУ
1
Наука – основний двигун
сучасної цивілізації
Росія, Путін, війна продовжується. Війна – це
сучасне божевілля, яке може організувати людина
дикого середньовіччя. Коли вона закінчиться, ска-
зати може лише час, на який ми так терпляче очіку-
ємо.
Люди не тільки в Україні, а й багато хто в Росії
та за кордоном теж дивуються, в чому Україна
винна, що саме її потрібно карати війною? Ті пояс-
нення, які наводить Путін, чому він пішов на Укра-
їну, мають характер жалюгідної і несамовитої лю-
дини. Це абсурдні, дрібні факти, через які не по-
трібно йти війною на колись братський народ. Зви-
нувачувати Україну в тому, що немає, це говорить
про низький рівень інтелекту Путіна. Але навіть
якщо є щось, у чому Путін звинувачує Україну, воно
не виправдовує тих масових смертей, які несуть
обидві сторони.
Війна триває і сподіватися, що Путін порозум-
нішає і призупинить військові дії малоймовірно.
Тому лише перемога України у цій війні принесе
мир та спокій українському народові.
Так, перемога не за горами. Усі потенційні
можливості України говорять про обов'язкову Пере-
могу. Тому вже зараз постає питання про повоєнне
Відродження країни. Це дуже серйозна проблема, і
треба подумати, хто і як відроджуватиме Україну.
Для України відкривається новий трудовий
фронт відбудови країни. Він не менш відповідаль-
ний, ніж перемога у війні.
Є необхідність саме зараз розпочати від-
родження країни. Так, відроджувати країну було б
набагато легше, якби в Україні до початку війни був
би промисловий, військово-промисловий потенціал
та всі інші галузі на рівні 1991 року. Саме цього року
Україна за всю історію свого існування мала найви-
щий рівень розвитку. Вона займала за всіма показ-
никами розвитку п'яте місце в Європі та світі нарівні
з такими країнами як Англія, Франція, Німеччина,
Італія та інші.
Наразі Україна справляє враження, особливо
для молодих українців, як слабка, безперспективна
країна, яка повністю залежить від закордонних по-
1 Статтю подано в авторській редакції.
кровителів, західної техніки, технології та імпорт-
них товарів.
Але жити треба, відновлювати Україну треба,
хоч це буде нелегко. Деякі емоційні пропагандисти
обіцяють, що ми обов'язково і швидко зробимо це,
але не вказують терміни. Це саме ті й кажуть, хто
ніколи нічого не відновлював, не будував. Адже ми
Україну за 30 років не будували, а руйнували. Але
настав час припинити деградацію України і взятися
за її розвиток. Але що для цього потрібно зробити?
Сумно те, що ми не знаємо, що будувати, як бу-
дувати. Позакривалися за період реформ мільйони
підприємств, війна ще додала проблем. А як віднов-
лювати виробництво та економіку України – ні ро-
зуму, ні грошей немає.
Тепер постає питання: хто і як відновлюватиме
країну після війни? Це проблема дуже серйозна та
відповідальна. В історії людства було багато воєн та
військових конфліктів і, природно, кожна країна по-
своєму відновлювала зруйновані міста та села, їхні
інфраструктури.
Цікавим і повчальним є досвід відновлення
СРСР після Другої Світової війни. Тут дуже важ-
ливо: які людські, виробничо-господарські та фі-
нансові ресурси зберегла країна. Розглянемо до-
кладно ці ресурси. Найголовніший ресурс – це люд-
ський чинник. Уряд і партія зуміли об'єднати народ
(робітників, селян, інтелігенцію) на відновлення
країни протягом п'ятирічного терміну. Робота була
зроблена титанічна. П'ятирічний план відновлення
країни було виконано успішно. Тут слід відзначити
організаторський талант уряду та партії, які зуміли
створити єдиний консолідуючий центр та населення
країни з великим ентузіазмом у найважчих умовах
відновили СРСР.
Україні необхідно не лише відновити повоєнні
руйнування, які завдав агресор, а й катастрофічні на-
слідки ринкової економіки. На жаль, єдиного консо-
лідованого суспільства немає. Можна виділити різ-
номанітні прошарки політичного, адміністратив-
ного, економічного, організаційного та інших на-
прямів. І що характерно: тут кожен сам собою, на-
віть конкурують між собою.
М. Г. Білопольський
173
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
Розглянемо, які зараз прошарки суспільства
можна назвати:
•Президент, Верховна Рада, уряд та керівні
структури в областях, районах;
• політичні партії різних ідеологій;
• робітники (міські та сільськогосподарські);
• інтелігенція;
• молодь (школярі та студенти);
• ринковики (працівники торгівлі);
• пенсіонери;
• прошарок багатих і дуже багатих людей;
• населення із середніми, низькими та дуже
низькими доходами;
• патріоти та фахівці (керівники, які знають та
мають досвід управління громадськими системами
(підприємствами, галузями, країною)).
Консолідувати таке різношерсте суспільство
буде дуже складно. Вони мають різні погляди та ін-
тереси в розвитку країни. Але все одно Суспільство
має в цей дуже відповідальний період визначити
майбутній розвиток країни та виділити прошарок
населення, який зможе об'єднати народ та вивести
Україну на прискорений шлях розвитку.
Найактивніший прошарок населення – це пат-
ріоти та фахівці. Вони перші кинулися рятувати Ук-
раїну від варвара Путіна, і відродження країни та-
кож залежатиме від них. Вони мають взяти лідер-
ство на себе та консолідувати суспільство. На інші
прошарки населення надія дуже слабка.
Патріоти та фахівці-професіонали щиро пере-
живають за неефективний розвиток своєї країни.
Адже вони як ніхто розуміють, що Україна заслуго-
вує на зовсім іншу долю. Тому українському народу
треба підтримати патріотів та фахівців у консоліда-
ції суспільства та надати саме їм можливість керу-
вати країною.
Українські вчені, особливо економісти та сус-
пільствознавці, мають запропонувати нову концеп-
цію розвитку та розробити план відновлення країни.
На жаль, ще немає жодних конкретних пропозицій з
боку наукової громадськості, а саме від Національ-
ної академії та вузівських вчених України, яку сус-
пільно-економічну формацію розвитку обере країна.
Хто може визначити, яка система економічного
розвитку зараз в Україні? З дня проголошення Неза-
лежності економічна система країни почала орієнту-
ватися на ринкову економіку з активним перетво-
ренням загальнодержавної власності на приватну
власність. Така різка зміна форм власності на ко-
ристь ні державі, ні народу не пішла. Відбувався
дуже складний перехід від однієї форми власності
до іншої. На жаль, було допущено найбільшу не-
справедливість при розподілі держвласності. У цих
умовах кримінальні структури виявили найбільшу
активність і змогли прибрати до своїх рук більшу
частину державної власності.
Але що негативного у цьому перетворенні? На-
род України був поділений на невелику частину
дуже багатих людей, а друга, переважна, стала бід-
ним і дуже бідним прошарком. Відбулася глибока
диференціація суспільства і вигоду отримали лише
2-3% населення, і вони виявилися дуже багатими
людьми. Можна сказати, що ми проходимо період
первинного накопичення капіталу і опинилися у
XVII столітті дикого капіталізму, в якому, на жаль,
перебуваємо досі. Але найбільший недолік ринко-
вих перетворень у тому, як і народ, і держава не
знайшли у нових умовах шляху економічного роз-
витку.
Але щоб вийти з цього стану та запропонувати
нову концепцію розвитку країни, варто серйозно по-
працювати і вченим, і практичним працівникам.
Розробка концепції викликає велику складність.
Людство за всю історію існування проходило
та проходить багато суспільно-економічних форма-
цій: капіталізм, соціалізм, феодалізм, монархія та
інші десятки та сотні різновидів їх. Але час минав,
змінювалися партії, керівники та багато країн пере-
ходили від однієї до іншої форми управління. Що
характерно, ніхто не знайшов ідеальної багаторічної
форми правління країною, щоб влаштовувала і ке-
рівництво, і народ. Будь-яка форма управління мала
і позитивні, і негативні форми управління країною.
Тому при розробці нової концепції розвитку
країни необхідно орієнтуватися не на політичні пар-
тії (комуністичні, соціалістичні, республіканські та
інші), а на об'єктивні закони розвитку суспільних
систем, які розкриває наука енвіроніка . Тобто ця на-
ука підказує, як будувати суспільні системи, щоб
вони розвивалися ефективно. Вона дає можливість
вивчити всі форми суспільних систем та виявити по-
зитивні та негативні сторони їх розвитку. Але при
формуванні нової концепції для України слід врахо-
вувати не лише об'єктивні закони, а й використову-
вати ті позитивні чинники розвитку, які є в інших
формах суспільних систем.
Що потрібно відроджувати насамперед в Укра-
їні? Відроджувати треба усі галузі промисловості,
які були до ринкових реформ. Без відродження про-
мисловості, економіку країни ми не піднімемо. Це
основа існування та розвитку будь-якої країни. Еко-
номіка переважно займається обміном і розподілом
продукції, що виготовляється промисловими під-
приємствами. Без відновлення всіх галузей промис-
ловості про відродження економіки країни нема
чого й думати. Отже, основою відродження країни є
підняття промисловості та всіх її галузей.
Де взяти гроші на Відродження країни? Після
закінчення війни країна матиме великі навіть дуже
великі борги. У населення грошей немає. Хіба що у
невеликого прошарку у 2-3% громадян вони є.
Якби можна було залучити грошовий капітал
цих людей, який перебуває за кордоном, та вкласти
його в інвестиційні проєкти країни, то виграли б не
лише власники капіталу, а й народ України. Ос-
кільки з'явилися б робочі місця, ліквідовано було б
безробіття, а країна отримала б доходи до бюджету.
М. Г. Білопольський
174
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
Це єдиний внутрішньодержавний серйозний чинник
відродження країни. Інша справа, чи зуміє керів-
ництво країни переконати, особливо дуже багатий
прошарок громадян, щоб вони свої закордонні гро-
шові вклади вклали в інвестиційні проєкти країни?
Час покаже.
Так, надія на західні фонди США, Західної Єв-
ропи та інших країн є. Вони допомогли нам виграти
війну, і сподіватимемося, що допоможуть і відро-
дити Україну. Для цього уряд країни має розумно та
ефективно використовувати ті грошові ресурси, які
отримуватиме від зарубіжних держав.
Так, щодо повоєнних репарацій, які сподіва-
ється отримати Україна після закінчення війни. Бо-
юся, що країна нічого не зможе здобути.
Так, Україна переможе та вижене росіян за
межі свого державного кордону, але це не означає,
що ми окупуємо Москву та всі міста. Росія зали-
шиться сильною державою та змусити її платити ре-
парації буде дуже складно.
Так, Німеччину 1945 року змусили платити ре-
парації, бо країна була повністю окупована війсь-
ками переможцями. Репарації йшли, особливо у
СРСР, як у грошової форми, так й вивозилося завод-
ське устаткування (верстати, прилади та інші уста-
новки). Тож після війни складно буде змусити Росію
платити репарації.
У будь-якому разі Україна після війни має обо-
в'язково знайти грошові ресурси для якнайшвид-
шого відновлення країни. Сучасне століття – це вік
науково-технічного прогресу, а наука є основним
двигуном розвитку сучасної цивілізації. Тому від-
роджувати всі промислові підприємства необхідно
буде лише з урахуванням останніх досягнень науки,
техніки та технологій.
Для цього слід підключити всі наукові дослідні
інститути та лабораторії як Національної академії
наук, так і галузеві та вузівські. На жаль, за період
реформи та військового протистояння багато інсти-
тутів та лабораторій було закрито. Тому відро-
дження в Україні треба починати з науки та освіти,
вони вже зараз потребують серйозного перетво-
рення. Оскільки за всі 30 з лишком років потенціал
їх серйозно знизився порівняно із зарубіжними кра-
їнами. Потрібні не лише нові будівлі та сучасне на-
уково-технічне обладнання, а й підготовка наукових
співробітників з урахуванням досягнень сучасної
науки. Так, на це теж знадобляться серйозні фінан-
сові витрати. Але це потрібно обов'язково робити, і
насамперед. Інакше відродження в Україні може ви-
явитись не на сучасному науково-технічному рівні.
Дуже важливим та необхідним заходом було б
саме зараз в Україні організувати дискусії з цих пи-
тань на телебаченні та в засобах масового друку
щодо відродження країни після війни. Це був би
дуже непоганий чинник підняття морально-психо-
логічного духу населення.
Зрозуміло, що за проблему відновлення країни
мають взятися уряд та інтелектуальна еліта, і насам-
перед – вчені.
Що для цього вони мають зробити? Повинна
бути передусім розроблена програма післявоєнного
відновлення країни. З яких розділів вона має склада-
тися? Це надзвичайні доленосні заходи щодо від-
новлення країни:
1. Кадри вирішують усе. Потрібно, щоб до
влади прийшли фахівці-професіонали. Це – вчені,
суспільствознавці (економісти, юристи, соціологи)
та фахівці-практики, які мають досвід управління
суспільними системами (підприємствами, галузями,
регіонами, областями, країною). Крім того, є гостра
потреба створити банк менеджерів в Україні. Сюди
мають увійти люди, навіть у поважному віці, які ма-
ють великий досвід роботи в управлінських струк-
турах (міністерствах та успішно працюючих підпри-
ємствах). Саме їхній досвід може бути використа-
ний для відродження країни.
2. На законодавчому рівні ухвалити диктатуру
Закону. Тобто Закон один для всіх від пересічного
українця до Президента. Інакше корупція загубить
Україну.
3. Скласти 3-річний план порятунку країни, де
за основу має бути прийнято відновлення матеріаль-
ного виробництва. Необхідно розпочати відновлю-
вати малі та середні підприємства. Великі – поки що
нам не під силу. Тим більше, якщо зважити на те,
що Президент США Байден сказав, що на віднов-
лення великої промисловості грошей не буде. Про
колишню виробничу та військово-виробничу по-
тужності України треба, принаймні – поки що, за-
бути. Щоб відродити ті потужності країни, як були
1991 року, потрібні не роки, а десятиліття.
4. Де взяти гроші? Так, закордонні кредити по-
трібно використати, якщо дадуть. Україна, у тому
числі й за час війни, великі суми заборгувала захід-
ним банкам. Тому на великі кредити надія слабка.
Отже, Україні треба шукати та використовувати свої
внутрішні ресурси та резерви. Адже за 30 з лишком
років деякі українці, особливо багатий прошарок на-
селення, накопичили чималі гроші, як в українсь-
ких, так і зарубіжних банках. Деякі українці нагро-
мадили сотні мільярдів доларів. І я не сумніваюся,
що вони як патріоти України обов'язково допомо-
жуть у відновленні країни.
5. Потрібно серйозно подумати про підготовку
кадрового складу. І насамперед підготувати керів-
ників малих та середніх підприємств. Тому що від-
родження промисловості в Україні слід розпочати з
невеликих підприємств. Гігантські забудови, як уже
зазначено, країні зараз не під силу. За підготовку ме-
неджерів, підприємців малої та середньої ланки ма-
ють взятися ВНЗ країни. Має бути створена окрема
кафедра підготовки менеджерів підприємницької ді-
яльності з управління середніми та малими підпри-
ємствами.
М. Г. Білопольський
175
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
6. По можливості повернути всіх заробітчан до
України. Без молодих грамотних фахівців нам не
підняти Україну на найвищий сучасний рівень.
7. Серйозно подумати, як наших демобілізова-
них героїв використовувати для відновлення Бать-
ківщини, яку вони врятували. Землі вільної в Укра-
їні немає, щоби видавати земельні наділи. Землю
ринковики переважно продали іноземцям, а місцеві
землевласники навряд чи захочуть поділитися. Тому
треба, щоб уряд спеціально для них відкривав малі
та середні підприємства.
8. Що є головне та основне у розвитку країни. З
чого треба починати і в якій послідовності? На пер-
шому місці, чи першооснова – це випуск промисло-
вої продукції. Потім йде економіка, тобто обмін та
розподіл. Це є основою основ. Причому важливо,
щоб виробництво постійно розвивалося та вдоско-
налювалося. А для цього треба, щоб у країні на ви-
сокому рівні були: освіта, наука, медицина, куль-
тура та мораль, тобто вдосконалення людської
особистості. Решта, а це політика, партії, ідеологія
та інші атрибути необхідно відкинути. Вони лише
вносять ворожнечу у країні як під час передвибор-
них компаній, так й у розвитку держави.
Але найголовніше сьогодні і на майбутнє – це
змінити концепцію розвитку. Якщо й надалі дотри-
муватимемося ринкової економіки, країна прире-
чена. За це має взятися інтелектуальний прошарок
населення і насамперед – вчені, юристи, економісти,
соціологи та особливо представники спеціалістів-
практиків з великим досвідом управління громадсь-
кими системами (директори підприємств, керівники
галузей промисловості, мери міст, губернатори
тощо). Фактично це має бути мозковий центр Укра-
їни з порятунку країни. Мої пропозиції полягають у
тому, щоб до управління країною прийшли фахівці,
які знають, як працює найскладніша система дер-
жави.
Потрібно відмовитися від партійної системи
обрання керівників країни та передати це повністю
громадянам. Саме політичні партії скрізь вносять
ворожнечу і плутанину, коли борються за лідерство
у своїх країнах.
Україні потрібна не політична партія, а грома-
дянська сила, тобто сила всього народу, щоб уряту-
вати країну. За роки незалежності ані ринковики, ані
жодна політична партія не змогли вивести країну на
високий рівень розвитку. Ринковики та партії, які
вони створювали, показали свою повну бездарність
управління країною. Ніхто з цих структур навіть не
пропонував нову систему влади та економіки, щоб
розвивати країну. Систему влади та політику фор-
мували ринковики без плану програми та майбут-
нього розвитку країни.
Пропоную в Україні повністю передати україн-
ському народу обрання урядових структур. Для
цього слід створити Інтелектуальну Асамблею Ук-
раїни. До неї мають увійти щонайменше 1000 осіб
представників усіх регіонів та областей країни. Це
мають бути справжні патріоти країни. Війна чітко
виділила, де патріот, а де риночник. А також фахівці
та професіонали. Які завжди в народі в авторитеті:
юристи, економісти, соціологи, суспільствознавці та
обов'язково люди, які мають практичний досвід уп-
равління суспільними системами (промисловими
підприємствами, районними, обласними структу-
рами та ін.). Крім того, це мають бути відомі фахівці,
які мають пошану та мають авторитет у своїх ко-
лективах, як справжні патріоти України.
Інтелектуальна Асамблея, до якої мають увійти
справжні патріоти та фахівці професіонали, це свого
роду ідеологічний центр, який визначатиме майбут-
ній розвиток країни без криз та катаклізмів.
Інтелектуальна Асамблея має взяти на себе го-
ловну функцію – відбір кандидатів на обрання Пре-
зидента країни та народних депутатів до Верховної
Ради.
За якими критеріями їх обирати? Це має бути
прописано у Конституції. Наприклад: кандидат у
Президенти має бути спеціалістом і не молодшим
45 років, який має вищу освіту, науковий ступінь
(кандидат, доктор наук), практичний стаж роботи не
менше 15 років в управлінській діяльності. Служ-
бова характеристика має бути бездоганною, і він має
бути відомою людиною в плані громадської діяль-
ності.
Слід відмовитися від практики обирати випад-
кових людей (боксерів, футболістів, артистів тощо).
Багаторічний досвід майже в усіх країнах показав,
що «кухарка» не може керувати країною.
Якщо претендент на президентське крісло від-
повідає цим вимогам, він може подавати свої доку-
менти до Інтелектуальної Асамблеї, яка розглядає їх
і робить висновок – прийняти чи відкинути їх. Та-
ким чином, набирається кілька сотень кандидатів на
президентське крісло. Асамблея всі документи ре-
тельно розглядає та обирає найкращих з найкра-
щих – припустимо, 20 претендентів, не більше. Їх
пропонують українському народу на чергових вибо-
рах Президента.
Так, але якщо народ виявить бажання обрати ві-
дому авторитетну особу країни, наприклад, військо-
вого, заслуга якого полягає в тому, що він врятував
країну, таку кандидатуру в Президенти також мо-
жна підтримати, хоча він і не фахівець в управлінні
суспільними системами. Тоді прем'єр-міністром по-
винен бути обов'язково фахівець професіонал, який
відповідає всім вимогам та знає як управляти ви-
робничо-господарською та економічною діяльністю
країни.
Крім того, Інтелектуальна Асамблея має конт-
ролювати обраного Президента протягом 5 років, як
він керує країною.
У сучасних умовах, як обрали Президента, він
залишається недоторканним, навіть якщо він демон-
струє жалюгідну бездарність в управлінні країною,
або заохочує, а можливо, і замішаний у корупційній
діяльності.
М. Г. Білопольський
176
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
Інтелектуальна Асамблея повинна засідати що-
року і підбивати підсумки роботи Президента. Вона
(Асамблея) робить висновки – залишати його на на-
ступні роки Президентом, або він не справляється зі
своїми обов'язками та оголошувати імпічмент.
Таку практику можна застосовувати і за об-
рання губернаторів, мерів міст і народних депутатів.
При формуванні владних структур Президент
країни повинен спиратися не на риночників, які за-
напастили країну, а на патріотичні сили, які ціною
свого життя відстояли незалежність країни, а фа-
хівці професіонали знають, як керувати країною.
Інтелектуальна Асамблея – це суто громадян-
ське об'єднання , тобто спільнота всіх українців, і ві-
дображає інтереси, і працює на народ.
Інших партій та об'єднань в Україні небажано
створювати, бо це формуватиме конфліктні ситуації
у країні.
Ми повинні створити громадянське суспіль-
ство, яке цілком і повністю відображало б інтереси
народу та творило для нього. Кожен українець, якщо
він справжній громадянин, котрий палко любить
свою Україну, має входити і бути членом Інтелекту-
альної Асамблеї.
Оскільки Інтелектуальна Асамблея відобража-
тиме інтереси всього українського народу, то немає
потреби створювати ще цілу низку дрібних партій,
які відображають інтереси невеликих груп. Дрібні
партії, як завжди, це багатий прошарок населення,
які хочуть мати своїх людей в управлінських струк-
турах країни.
Девіз Інтелектуальної Асамблеї: земля, надра,
виробничо-господарський та інтелектуальний по-
тенціал сконцентрувати для максимального викори-
стання щодо відродження України.
На жаль, країна досі перебуває у деградацій-
ному падінні. Тому вчені економісти та суспільство-
знавці мають терміново запропонувати нову кон-
цепцію розвитку України, яка б дала можливість
країні вийти з деградаційного шляху розвитку.
Тому у Національній Академії наук України
треба створити Інститут енвіроніки розвитку Укра-
їни. Основою теоретичних напрямів розвитку Укра-
їни може бути монографія М. Г. Білопольського
«Енвіроніка – фундаментальна наука про порятунок
та розвиток земної цивілізації, або нова концепція
розвитку світу».
Автор відкрив у своїй монографії об'єктивні за-
кони, за якими розвиваються суспільні системи.
Враховуючи дії цих законів, можна будувати сус-
пільні системи (держави) без криз та потрясінь.
Саме ми пропонуємо будувати нову концепцію роз-
витку країни, спираючись на об'єктивні закони роз-
витку суспільства.
Крім того, пропонується для України будувати
майбутнє не лише з урахуванням об'єктивних зако-
нів у суспільному розвиткові, а й використовувати
досвід високорозвинених держав – США, Англії,
Франції та ін.
Що ж є основою розвитку будь-якої держави,
щоб вона стала сучасною, потужною, високорозви-
неною? Це матеріальне виробництво, що базується
на найсучаснішій техніці, технологіях та наукових
відкриттях. Так, економіка також відіграє важливу
роль у розвитку держави. Але чим займатися еконо-
міці? Її основне призначення - це обмін і розподіл
продукції. Саме в такий спосіб країна й багатіє. Але
якщо підприємства закриваються, продукція не ви-
пускається, деградує виробництво, економіка і дер-
жава.
Україна у своєму розвитку не повинна копію-
вати ні соціалістичну, ні капіталістичну та інші
форми суспільно-економічного розвитку, а буду-
вати майбутнє країни з урахуванням об'єктивних за-
конів суспільного розвитку (промислових підпри-
ємств, галузей промислових та непромислових та
самої держави). Так, історичний досвід минулого
деяких держав можна і потрібно використати для
України. Це лише сприятиме усуненню помилок
майбутнього розвитку країни.
Хотілося б, щоб ця ідея опанувала маси. І чим
швидше, тим краще. Давайте разом, хто має будь-які
можливості, візьмемося за відродження країни. Для
початку, у навчальних та наукових установах (уні-
верситетах, академічних інститутах Національної
академії наук) країни організувати конференції,
симпозіуми, дискусії та обговорити проблему роз-
витку майбутнього країни.
Те, що риночники збанкрутували своєю сис-
темною владою в Україні, це показало життя. Усі
6 президентів приходили до влади по партійних лі-
ніях лише під різними назвами. Але по суті вони
були всі ринковики, тобто прихильниками ринкової
економіки. А це, як бачимо, призвело до деградації
країни. Тобто ринок не сприяв розвитку. Тому треба
терміново змінювати концепцію розвитку України.
Серце кров'ю обливається, коли розумієш, у
якому сумному становищі є країна. І кому, як не нам
і всьому українському народу, доведеться відновлю-
вати Україну. Я маю на увазі справжніх патріотів, а
також науковців, особливо юристів, економістів,
суспільствознавців та фахівців-практиків, які зна-
ють, як працюють суспільні системи. Саме вони ма-
ють запропонувати нову концепцію розвитку кра-
їни.
Реформатори ринковики показали, що вони ні-
чого збудувати не можуть. Торгувати можуть, та й
то погано. А країною мають керувати патріоти та
фахівці.
Зізнаюся, мене вже понад 5 років дуже хвилює
і непокоїть ця проблема. Можна сказати, що це крик
моєї душі. І я знаю, що кожен з вас має душу. І да-
вайте крикнемо всі разом, та так, щоб почуло керів-
ництво країни та припинило деградувати її, а зайня-
лося відновленням та розвитком України.
Шановні колеги, друзі, студенти та всі слухачі
та читачі, я довго думав, написати цю доповідь, чи
ні. Чи потрібно випускати у світ? Вирішив, що
М. Г. Білопольський
177
Економічний вісник Донбасу № 2(72), 2023
треба. Але вам судити, правильно я зробив, чи ні.
Мені цікава будь-яка ваша думка. Умовчати або
прикрасити фактичний стан у плані розвитку країни,
я не маю права. Це ще більше посилить майбутній
розвиток України. Потрібна правда!
Я впевнений, що не тільки мене, а й кожного з
вас серйозно турбує майбутнє нашої країни. І якщо
ми й далі мовчатимемо, прикрашатимемо катастро-
фічне становище нашої улюбленої України, ми ще
більше посилимо цю проблему, що може призвести
нашу країну до трагічного кінця.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Зі щирою подякою та глибокою повагою до всіх вас
Української Вітчизни син та громадянин.
Білопольський М. Г. Хто і як відродить Україну
Зроблено критичний аналіз та огляд стану економіки України за роки незалежності. Проаналізовано вплив іноземних
консультантів та радників. Зроблено висновок про неефективність зроблених політичних рішень. Запропоновано деякі шляхи
покращення існуючого стану.
Ключові слова: реформа, приватизація, економіки, політика, майбутнє.
Bilopolskyі M. Who and how will revive Ukraine
A critical analysis and review of the state of Ukraine's economy during the years of independence was made. The impact of
foreign consultants and advisors is analyzed. A conclusion was made about the ineffectiveness of the political decisions made. Some
ways to improve the current state are proposed.
Keywords: reform, privatization, economy, politics, future.
.
Стаття надійшла до редакції 09.06.2023
|