Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського)
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1965 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) / Б. Мацелюх // Вісн. НАН України. — 2006. — N 9. — С. 53-55. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860258710446669824 |
|---|---|
| author | Мацелюх, Б. |
| author_facet | Мацелюх, Б. |
| citation_txt | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) / Б. Мацелюх // Вісн. НАН України. — 2006. — N 9. — С. 53-55. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:52:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 9 53
Земля України щедра на яскраві обдарування і таланти — мистецькі та нау�
кові, але чужа, антиукраїнська влада, не тільки не сприяла, а й часто перешко�
джала повному розкриттю їх творчого потенціалу на Батьківщині. Тож за часів
Російської імперії вимушеним виходом для видатних українських учених був по�
шук наукових центрів за кордоном. До таких скитальців�емігрантів належить
і Сергій Миколайович Виноградський — всесвітньо відомий мікробіолог, один із
засновників загальної та ґрунтової мікробіології, першовідкривач явища хемо�
синтезу великої групи мікроорганізмів.
КОРИФЕЙ МІКРОБІОЛОГІЇ
До 150�річчя від дня народження С.М. Виноградського
Н ародився С.М. Виноградський 1(13) ве�
ресня 1856 р. у Києві, в заможній роди�
ні. Батько — юрист, підприємець і засновник
банку в Києві, власник земель в околицях
містечка Городка нинішньої Хмельницької
області, нащадок отамана А. Виноградського.
Мати належала до шляхетного гетьманського
роду Скоропадських. Родинний дім Вино�
градських потопав серед садів, що розкинули�
ся від будівлі теперішнього Міністерства за�
кордонних справ аж до самого Дніпра. Сергій
із золотою медаллю закінчив Другу київську
гімназію. Щедро обдарований і блискуче осві�
чений юнак довго не міг визначитися зі своїм
покликанням. Спочатку він навчався на юри�
дичному і фізико�математичному факуль�
тетах Київського університету, згодом — у
Петербурзькій консерваторії і, нарешті, з
1877 року — на природничому факультеті
Петербурзького університету, який успішно
закінчив у 1881 р. Ще студентом він одру�
жився з киянкою Зінаїдою Тихоцькою, з кот�
рою прожив у злагоді і любові 60 років, по�
дружжя виховало чотирьох доньок.
У 1884 р. С.М. Виноградський одержав
диплом магістра від ботанічного відділення
Петербурзького університету і запрошення
працювати для здобуття звання професора.
Але він їде до Страсбурзького університету,
де впродовж 1885–1888 років працює над
актуальними тоді проблемами морфологіч�
ної мінливості мікроорганізмів і метаболіз�
му сірки у сіркобактерій Beggiatoa. Вчений
підтвердив справедливість теорії мономор�
фізму Ф. Кона і вперше в історії науки дій�
шов висновку про здатність бактерій засво�
ювати сірку як єдине джерело енергії для аси�
міляції вуглецю з вуглекислого газу повітря.
Результати цих досліджень Сергій Микола�
йович узагальнив у публікації, що вийшла у
Лейпцигу 1888 року. На відміну від загаль�
ноприйнятої думки про обов’язкове викори�
стання органічних сполук для поживних се�
редовищ, він уперше запровадив у лаборатор�
ну практику метод селективних середовищ
для виділення чистих культур сірко� і залі�
зобактерій, яким нині користується весь світ.
С.М. Виноградський став засновником учен�
ня про автотрофію мікроорганізмів.
Наступний період наукової діяльності вче�
ного пов’язаний з лабораторією гігієни Цю�
ріхського університету (1888—1891), де він
досліджував нітрифікуючі бактерії, поглибив
свої знання із сільськогосподарської та орга�
нічної хімії і засвоїв нові методи для вивчен�
ня кругообігу речовин у ґрунті. Сергій Ми�
колайович підтвердив дві стадії нітрифікації,
які забезпечують дві групи бактерій — Nitro�
somonas і Nitrosococcus (окиснення амонію до
нітриту) і Nitrobacter (окиснення нітриту до
нітрату). Енергія від окиснення азоту, по�
дібно до окиснення заліза і сірки, викорис�
товується для засвоєння атмосферного дво�
окису вуглецю. Так було відкрито явище хе�
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 954
мосинтезу — утворення залізобактеріями,
нітратними, нітритними та деякими іншими
органічних речовин з вуглекислого газу та
інших неорганічних речовин за рахунок
енергії, вивільненої у процесі окиснення ос�
танніх. Свої роботи вчений опублікував в
«Анналах» Інституту Пастера в 1890 р. Він
розв’язав одну з центральних проблем мікро�
біології — трансформація речовин у ґрунті —
і здобув світову славу. Відтепер його ім’я
стоятиме поряд з такими славетними кори�
феями мікробіології, як Л. Пастер, Р. Кох,
І. Мечников та ін. Із багатьох пропозицій, що
надійшли С.М. Виноградському з наукових
центрів країн Європи, він прийняв запрошен�
ня князя Ольденбурзького й очолив відділ
загальної мікробіології Інституту експери�
ментальної медицини у Петербурзі. Тут
Сергій Миколайович працював упродовж
1891–1905 років. Окрім дослідження питань
загальної мікробіології, він змушений був
вивчати проблеми чуми, комісію з якої очо�
лював князь, а також редагувати французько�
російський науковий часопис «Архів біо�
логічних наук». С.М. Виноградський у своїй
лабораторії зазвичай працював сам, мав лише
двох асистентів — В. Фрібеса і свого земляка
В. Омелянського. Від 1898 року помічником
ученого стає молодий і заповзятливий у на�
уковому пошуку Данило Заболотний. Саме
він продовжить дослідження з мікробіології
і досягне у цій науці висоти свого вчителя —
стане всесвітньо відомим ученим, президен�
том АН УРСР, засновником академічного
Інституту мікробіології.
Сергій Миколайович також уславився від�
криттям асимбіотичної асиміляції азоту ат�
мосфери анаеробним мікроорганізмом Clo�
stridium pastоrianum (назвав на честь Л. Пас�
тера). У 1892 р. Харківський університет
присвоїв С.М. Виноградському науковий
ступінь доктора наук без захисту дисертації.
А 1902 року його обирають директором Ін�
ституту експериментальної медицини і чле�
ном�кореспондентом Французької академії
наук. У 1903 р. С.М. Виноградський органі�
зовує Товариство мікробіологів Росії. Ро�
сійсько�японська війна різко погіршила умо�
ви праці науковця, до того ж у нього вияви�
ли захворювання на туберкульоз. Усе це
спонукало С.М. Виноградського повернути�
ся до сонячної України. Літо Сергій Мико�
лайович проводив у родинному маєтку, на
мальовничих берегах Смотрича, у Городку, а
взимку жив на віллі «Петіт Крет» на озері
Лєман (Швейцарія). Крім наукових дослі�
джень, захоплювався лісництвом і цукрова�
рінням.
Жовтневий більшовицький переворот
1917 року у Петербурзі і громадянська війна
в Україні змусили вченого емігрувати до
Белграда. Деякий час він працював профе�
сором у сільськогосподарському інституті,
де ознайомився із серією випусків науково�
го часопису «Zentralblatt für Mikrobiologie».
На той час наукова громадськість ще не зро�
зуміла суті винаходу С.М. Виноградського,
який стосувався залізобактерій. Тому в
1922 р. він друкує у цьому журналі статтю
«Залізобактерії — окиснювачі неорганічних
сполук».
С.М. Виноградський
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 9 55
У лютому 1922 р. на запрошення Еміля Ру
С.М. Виноградський організовує у Пастерів�
ському інституті відділ сільськогосподарської
мікробіології, що містився на хуторі Брі�Конт�
Робер (30 км від Парижа). Тут він мешкав з
родиною до останніх днів свого життя. У цей
період новаторські здобутки вченого гідно
оцінює світова наукова спільнота: Сергія Ми�
колайовича обирають членом Французької
академії наук, Англійського королівського
товариства і почесним членом АН СРСР
(1923). Тут, у Пастерівському інституті, він
підсумував свої раніше опубліковані роботи
про метаболізм залізобактерій і критично про�
аналізував праці Моліша, Лєніса та Елліса.
Вчений поглибив мікроскопічні дослідження
мікробів ґрунту, які найбільше відставали від
розвитку інших галузей мікробіології, а також
вивчив екологію і фізіологію азотобактера як
вільного фіксатора азоту, запровадивши низ�
ку своїх оригінальних методів, зокрема азото�
бактерійний плівковий тест. Сергій Микола�
йович увів нові роди мікроорганізмів до дру�
гого етапу процесу нітрифікації у ґрунті і
дослідив анаеробне розкладання клітковини
мікроорганізмами.
У вересні 1939 р. С.М. Виноградський пе�
режив тяжку втрату — померла його вірна і
кохана дружина. А початок Другої світової
війни обірвав його зв’язки з іншими члена�
ми родини. Але він мужньо протистояв вип�
робуванням долі і труднощам життя. У свої
85 був енергійним, зберіг ясність і гостроту
розуму, продовжував наукову роботу. Однак
захворювання судин поволі підтинало його
здоров’я. Незадовго до смерті його відвідав
давній друг відомий учений, лауреат Нобе�
лівської премії Зельман Ваксман (також ро�
дом з України). Він доклав багато зусиль і ма�
теріальних коштів, щоб здійснити бажання
Сергія Миколайовича — видати у Франції йо�
го останню велику працю «Мікробіологія
ґрунту. Проблеми і методи. Півстоліття до�
сліджень» (1949 р., 961 с.). Монографія була
перекладена російською й опублікована
1952 року в Москві.
Сергій Миколайович був надзвичайно спо�
стережливим і талановитим експериментато�
ром, глибоким аналітиком і самокритичним
ученим. Ці якості допомогли йому розкрити
багато таємниць мікросвіту. Ще чимало сто�
рінок з книги його життя залишаються біли�
ми плямами, які з часом, можливо, вдасться
заповнити. Назріла потреба видати в Україні
монографію про життя і наукову діяльність
геніального мікробіолога.
Помер С.М. Виноградський 24 лютого
1953 р. у своєму домі в Брі�Конт�Робер. Його
поховано поруч із могилою дружини, далеко
від широких степів рідної України...
Росіяни називають його російським уче�
ним, французи — французьким, українці —
українським. Наука — явище інтернаціональ�
не, але кожен її представник нерозривно по�
в’язаний з тією землею, де він народився і
зростав, яка давала йому снагу і пам’ять про
яку зігрівала йому серце на далекій чужині.
Б. МАЦЕЛЮХ,
член�кореспондент НАН України,
завідувач відділу Інституту
мікробіології і вірусології
ім. Д.К. Заболотного
НАН України (Київ).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1965 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:52:46Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мацелюх, Б. 2008-09-04T15:37:56Z 2008-09-04T15:37:56Z 2006 Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) / Б. Мацелюх // Вісн. НАН України. — 2006. — N 9. — С. 53-55. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1965 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) Article published earlier |
| spellingShingle | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) Мацелюх, Б. |
| title | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) |
| title_full | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) |
| title_fullStr | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) |
| title_full_unstemmed | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) |
| title_short | Корифей мікробіології (До 150-річчя від дня народження С.М. Виноградського) |
| title_sort | корифей мікробіології (до 150-річчя від дня народження с.м. виноградського) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1965 |
| work_keys_str_mv | AT macelûhb korifeimíkrobíologíído150ríččâvíddnânarodžennâsmvinogradsʹkogo |