Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей
Проаналізовано клінічні прояви та властивості злоякісних клітин у 24 дітей з лімфобластною лімфомою (ЛБЛ). Відмічали швидкий прогресивний перебіг хвороби, високу частоту нодальних (у 87% хворих, ураження середостіння у 42%) і екстранодальних проявів із синдромом здавлювання, залучення кісткового моз...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19651 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей / В.Є. Логінський, О.І. Козлова, Р.С. Поліщук, Г.Б. Лебедь, І.П. Цимбалюк-Волошин, О.І. Дорош, О.О. Шалай, О.О.Трояновська, Л.Л. Скоропад, О.І. Степанюк, О.І. Купчак / Онкологія. — 2010. — 12, N 4. — С. 341-346. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270091562647552 |
|---|---|
| author | Логінський, В.Є. Козлова, О.І. Поліщук, Р.С. Лебедь, Г.Б. Цимбалюк-Волошин, І.П. Дорош, О.І. Шалай, О.О. Трояновська, О.О. Скоропад, Л.Л. Степанюк, О.І. Купчак, О.І. |
| author_facet | Логінський, В.Є. Козлова, О.І. Поліщук, Р.С. Лебедь, Г.Б. Цимбалюк-Волошин, І.П. Дорош, О.І. Шалай, О.О. Трояновська, О.О. Скоропад, Л.Л. Степанюк, О.І. Купчак, О.І. |
| citation_txt | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей / В.Є. Логінський, О.І. Козлова, Р.С. Поліщук, Г.Б. Лебедь, І.П. Цимбалюк-Волошин, О.І. Дорош, О.О. Шалай, О.О.Трояновська, Л.Л. Скоропад, О.І. Степанюк, О.І. Купчак / Онкологія. — 2010. — 12, N 4. — С. 341-346. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проаналізовано клінічні прояви та властивості злоякісних клітин у 24 дітей з лімфобластною лімфомою (ЛБЛ). Відмічали швидкий прогресивний перебіг хвороби, високу частоту нодальних (у 87% хворих, ураження середостіння у 42%) і екстранодальних проявів із синдромом здавлювання, залучення кісткового мозку (25%), наявність злоякісних ексудатів. Діагноз ЛБЛ ґрунтується на результатах гістологічного дослідження пухлинного субстрату. Допоміжне значення має виявлення лімфобластів типу L1 або L2 у відбитках осередків ураження, у кістковому мозку, в ексудатах або спинномозковій рідині. За імунофенотиповими ознаками злоякісні клітини при ЛБЛ подібні до лімфобластів при гострій лімфобластній лейкемії, що дозволяє виділити ЛБЛ з Т- або В-клітин попередників. Ключові слова: неходжкінські
лімфоми у дітей, лімфобластна
лімфома, лімфобласти,
морфологія, імунофенотипова
діагностика.
We analyzed clinical symptoms and features of the malignant cells in 24 children suffering from lymphoblastic lymphoma (LBL). Rapid aggressive course of the disease, high incidence of the nodal (in 87% of the patients, lesion of mediastinum in 42%) and extranodal manifestations with the compression syndrome, bone marrow involvement (25%), presence of the malignant effusions was observed. Diagnosis of LBL is based on the findings of tumor substrate histological research. The detection of LI or L2 lymphoblasts in the affected tissue imprints, in the bone marrow, in effusions or in spinal fluid is of complementary meaning. By the immunophenotypic features malignant cells in LBL are similar to lymphoblasts in acute lymphoblastic leukaemia, which allows to separate LBL from T- or B-precursor cells. Key Words: childhood non-Hodgkin lymphoma,
lymphoblastic lymphoma, lymphoblasts,
morphology, immunophenotypic diagnostics.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:05:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
341Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ВСТУП
Лімфобластна лімфома/лейкемія — неоплазія
з ранніх Т- або В-клітин попередників (лімфоблас-
тів). Термін лімфобластна лімфома (ЛБЛ) застосову-
ють щодо пухлинного процесу, який переважно має
екстрамедулярні прояви. Однак клініко-гематологічні
відмінності між ЛБЛ і гострою лімфобластною лейке-
мією (ГЛЛ) залишаються дискусійними, а критерії їх
діагностики в різних установах і дослідженнях відріз-
няються. Для диференціації ЛБЛ від ГЛЛ L1-L2 най-
частіше використовують такі критерії: наявність пух-
линних (bulky) утворів у лімфовузлах (ЛВ) і/або тка-
нинах; відсутнє або невелике (< 25% лімфобластів)
ураження кісткового мозку (КМ); відсутність лімфо-
бластів у периферичній крові (ПК) [7, 11, 19].
На основі морфологічних, імунофенотипових
і цитогенетичних досліджень встановлено, що ЛБЛ
і ГЛЛ представляють ту ж саму пухлину. Тому кла-
сифікація ВООЗ неоплазій кровотворної і лімфоїд-
ної тканин [9] об’єднала обидві форми в одну кате-
горію — лімфобластну лімфому/лейкемію (LBL/L)
з Т- або В-клітин попередників. Однак у багатьох
клінічних роботах ці форми описують і лікують як
окремі хвороби, оскільки автори вважають, що вони
представляють різні клінічні прояви однієї пухлини.
ЛБЛ становить 25–30% випадків неходжкінських
лімфом (НХЛ) у дітей і походить з незрілих Т-клітин
у 80–90% пацієнтів, а у решти — з попередників
В-клітин. Хворіють на ЛБЛ частіше діти старшої ві-
кової групи (підлітки), причому переважно хлопчи-
ки [19, 20]. У дорослих ЛБЛ трапляється значно рід-
ше (2% усіх НХЛ), частіше виявляється Т-клітинний
варіант, ніж В-клітинний, співвідношення чолові-
ків і жінок становить 2:1 [19].
У цій роботі представлено аналіз клінічних, ге-
матологічних, морфологічних та імунофенотипових
проявів ЛБЛ у 24 дітей.
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
За період з грудня 1992 по серпень 2008 р. у гемато-
логічному відділенні Львівської обласної дитячої спе-
ціалізованої клінічної лікарні отримували лікування 24
дитини з ЛБЛ, що становить 30,4% від усіх дітей, хво-
рих на НХЛ, за цей період. Серед них було 19 хлопців
і 5 дівчат, їх співвідношення — 3,8:1. Медіана віку на
момент діагностики становила 10 років (у межах від 1
року до 17 років 2 міс). Проведено аналіз початково-
го стану дітей, що включав оцінку клінічних проявів,
результатів інструментальних та лабораторних дослі-
джень. Діагностику ЛБЛ здійснювали згідно з морфо-
логічними та імунологічними критеріями класифіка-
ції ВООЗ.
Оцінка поширеності процесу, крім результатів
клінічного обстеження, включала ультразвукові та
рентгенологічні дослідження, комп’ютерну томо-
графію. Визначення стадії проводили відповідно
до класифікації S.B Murphy [11]. Симптомами пух-
линної інтоксикації (В-симптомами) вважали наяв-
КЛІНІЧНА, МОРФОЛОГІЧНА
ТА ІМУНОФЕНОТИПОВА
ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛІМФОБЛАСТНОЇ ЛІМФОМИ
У ДІТЕЙ
Резюме. Проаналізовано клінічні прояви та властивості злоякісних клітин
у 24 дітей з лімфобластною лімфомою (ЛБЛ). Відмічали швидкий прогре-
сивний перебіг хвороби, високу частоту нодальних (у 87% хворих, ураження
середостіння у 42%) і екстранодальних проявів із синдромом здавлювання,
залучення кісткового мозку (25%), наявність злоякісних ексудатів. Діагноз
ЛБЛ ґрунтується на результатах гістологічного дослідження пухлинного
субстрату. Допоміжне значення має виявлення лімфобластів типу L1 або
L2 у відбитках осередків ураження, у кістковому мозку, в ексудатах або
спинномозковій рідині. За імунофенотиповими ознаками злоякісні кліти-
ни при ЛБЛ подібні до лімфобластів при гострій лімфобластній лейкемії,
що дозволяє виділити ЛБЛ з Т- або В-клітин попередників.
В.Є. Логінський
О.І. Козлова
Р.С. Поліщук
Г.Б. Лебедь
І.П. Цимбалюк-Волошин
О.І. Дорош
О.О. Шалай
О.О.Трояновська
Л.Л. Скоропад
О.І. Степанюк
О.І. Купчак
ДУ «Інститут патології крові
та трансфузійної медицини
НАМН України»
Львівська обласна дитяча
спеціалізована клінічна лікарня
Львівський національний
медичний університет
ім. Данила Галицького, Львів,
Україна
Ключові слова: неходжкінські
лімфоми у дітей, лімфобластна
лімфома, лімфобласти,
морфологія, імунофенотипова
діагностика.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
342 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ність фебрильної температури тіла, нічну пітливість
та немотивовану втрату маси тіла більше ніж на 10%
протягом останніх 6 міс.
У всіх дітей з підозрою на ЛБЛ до обов’язкового
алгоритму обстеження входило дослідження пунк-
тату КМ та спинномозкової рідини. Наявність лім-
фобластів типу L1-L2 у КМ у межах 5–25% було під-
ставою для діагностики ЛБЛ у стадії лейкемізації.
Діагноз у 21 (87,5%) дитини встановлено на під-
ставі гістологічного дослідження пухлинного субстра-
ту: шийно-підщелепових та надключичних ЛВ — у 15
хворих, конгломератів ЛВ черевної порожнини — у 2,
ЛВ середостіння — в 1, нирки — в 1, пухлини правої
грудної залози — в 1, утвору на волосистій частині го-
лови — в 1. Матеріал для дослідження був отриманий
за допомогою операційної біопсії, лише у хворого з
ураженням переднього та заднього середо стіння —
шляхом пункційної біопсії. Останню проводили дві-
чі, оскільки спочатку об’єм пухлинного субстрату був
недостатнім для гістологічної діагностики. У зв’язку з
труднощами оцінки морфологічної картини і необ-
хідністю диференціації з іншими «пухлинами з ма-
лих округлих голубих клітин» (саркомою Юінга та
PNET — примітивними нейроектодермальними пух-
линами) [4, 12, 13], гістологічні препарати здебіль-
шого аналізували декілька патогістологів (кандидат
медичних наук Ю.В. Бісярін — кафедра патологічної
анатомії Львівського національного медичного уні-
верситету ім. Данила Галицького; О.А. Петрончак —
патолого-анатомічна лабораторія Львівського онко-
логічного регіонального лікувально-діагностичного
центру; доцент К.М. Шатрова — кафедра патологіч-
ної анатомії Національної медичної академії після-
дипломної освіти ім. П.Л. Шупика), а у 2 випадках
препарати консультували в лікувальних закладах за
кордоном (Бельгія, США).
В усіх дітей одночасно здійснювали цитоморфо-
логічне дослідження відбитків пухлинних субстра-
тів, осадів патологічних ексудатів. Винятком ста-
ли ті випадки, коли діти були первинно прооперо-
вані в інших лікувальних закладах і госпіталізовані
в гематологічне відділення Львівської обласної ди-
тячої спеціалізованої клінічної лікарні (ЛОДСКЛ):
встановленим діагнозом. У 3 (12,5%) хворих вдало-
ся оминути діагностичне операційне втручання; діа-
гноз був встановлений на підставі дослідження оса-
ду клітин плевральної рідини та КМ з цитоморфо-
логічною ідентифікацією лімфобластів типу L1-L2
(за FAB-класифікацією) [2].
Імунофенотипове дослідження клітин пухлин-
ного субстрату було виконано загалом у 10 дітей.
Імуноцитохімічний аналіз (8 хворих) суспензії клі-
тин проводили у клінічній лабораторії ЛОДСКЛ ме-
тодом протокової цитометрії на апараті FACScan
(BD, США) з використанням МкАТ, кон’югованих
з флюорохромами (Dako, Данія і Becton Dickinson,
США). Панель МкАТ включала 30 типів, направ-
лених до антигенів різних кластерів диференціації
(CD): лінійно-незалежні CD45, CD34; В-клітинні
CD19, CD20, CD21, CD22, CD23, CD24, slgG, М, D,
к, λ, CD10, HLA-DR; Т-клітинні CD2, CD3, CD4,
CD5, CD7, CD8, CD43; NK- клітинні CD16/56; міє-
лоїдні CD13, CD33, CD14, CD15, CD117, активацій-
ні CD25, CD30, CD38. Маркування клітин МкАТ
і аналіз результатів проводили відповідно до реко-
мендацій фірми-виробника з калібруванням про-
точного цитометра CaliBRITE Beads, програмним
забезпеченням AutoCOMP та за умови негативного
ізотипового контролю. Експресію антигена вважали
позитивною, коли частка лімфоїдних клітин, що мі-
тилася відповідним МкАТ, становила не менше 20%.
Враховуючи розбіжності попередніх діагнозів,
у 3 дітей було проведено імуногістохімічне дослі-
дження пухлини.
Біохімічні дослідження включали визначення ак-
тивності лактатдегідрогенази (ЛДГ) у сироватці кро-
ві на біохімічному аналізаторі Cobas Mira S (Швеція)
кінетичним ензиматичним методом з використан-
ням реагентів LDH SCE mod (Human, Німеччина).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У дітей із ЛБЛ хвороба мала швидкий прогресив-
ний розвиток з раннім поширенням та генералізацією
процесу, тому у відділення більшість з них були госпі-
талізовані на III–IV стадії з вираженими клінічними
проявами хвороби, а деякі потребували невідкладного
лікування у зв’язку з явищами синдрому здавлюван-
ня. 3 дітей були переведені до гематологічного відді-
лення з інших лікувальних закладів з діагнозом ЛБЛ.
При початковому обстеженні дітей з ЛБЛ відзна-
чали нодальну і екстранодальну локалізацію пух-
линного процесу з мультифокальними ураження-
ми у більшості пацієнтів (таблиця).
Таблиця
Клінічна характеристика дітей, хворих на ЛБЛ
Показник n (%)
Кількість хворих 24
Медіана віку, років
(мін. – макс.)
[нижн. – верхн., квартилі]
10
(1 рік – 17 років 2 міс)
[6 років 8 міс – 13 років 11 міс]
Стать хлопчики 19(79,2)
дівчатка 5 (20,8)
Клінічна стадія за
Murphy[11]
І 1 (4,2)
ІІ 2 (8,3)
ІІІ 11 (45,8)
IV 10 (41,7)
Локалізація ураження
Нодальна:
периферичні ЛВ 21 (87,5)
абдомінальні ЛВ 12 (50,0)
медіастинальні ЛВ 10 (41,7)
кільце Вальдеєра –
селезінка 6 (25,0)
КМ 6 (25,0)
Екстранодальна:
печінка 15 (62,5)
нирки 5 (20,8)
тонкі і товсті кишки 1 (4,2)
легенева тканина і плевра 5 (20,8)
грудна залоза 1 (4,2)
шкіра 2 (8,3)
ЦНС 3 (12,5)
кістки 3 (12,5)
Нодальне ураження включало збільшення пе-
риферичних ЛВ (найчастіше шийних, підщелепних
та пахових, рідше — пахвинних) у 21 (87,5%) хворо-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
343Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
го. Залучення ЛВ середостіння (і, можливо, тиму са)
виявлено у 10 (41,7%) дітей, ускладнене у 2 випад-
ках явищами здавлювання (синдром верхньої по-
рожнистої вени, розлади дихання). Збільшення ЛВ
черевної порожнини відмічали у 12 (50%) пацієн-
тів, причому в одному випадку великі ЛВ у воротах
печінки призвели до здавлювання жовчних шляхів і
розвитку механічної жовтяниці. Ураження лімфоїд-
ної тканини глоткового кільця не відзначено у жод-
ного хворого. Спленомегалію пальпаторно і соно-
графічно констатували у 6 (25%) дітей.
Серед екстранодальних проявів хвороби найчас-
тіше виявляли збільшення печінки — у 15 (62,5%)
дітей. Ураження нирок діагностовано за результата-
ми УЗД та комп'ютерної томографії у 5 (20,8%) хво-
рих, з явищами ниркової недостатності в 1 дитини.
Легені і плевра були залучені в пухлинний процес
у 5 (20,8%) пацієнтів. До інших екстранодальних
проявів ЛБЛ належали пухлинні утвори в кишках
(1 випадок), грудній залозі (1 хлопчик), шкірі (2 хво-
рих). Ураження кісток (кістки гайморової та етмої-
дальної пазух; череп і великогомілкова кістка; ребра)
виявлено у 3 (12,5%) хворих дітей. Екстранодальна
маніфестація ЛБЛ супроводжувалася наявністю па-
тологічних ексудатів у серозних порожнинах: плев-
рального (5 хворих) та перикардіального (2) випо-
ту, асциту (1).
Поширення пухлинного процесу на КМ (ЛБЛ
у стадії лейкемізації) діагностовано у 6 (25%) дітей,
у яких у КМ знайшли від 5 до 17% лімфобластів L1-
або L2-типу. У перебігу хвороби у 2 пацієнтів від-
бувся перехід ЛБЛ у ГЛЛ з відсотком лімфобластів
34 і 100%. Ураження ЦНС встановлено у 3 (12,5%)
дітей: у 2 випадках за наявністю у спинномозковій
рідині лімфобластів, а в 1 — після виявлення пух-
линної інфільтрації в епідуральному просторі на
рівні С6.
Результати клінічного та інструментального об-
стеження, дослідження аспіратів КМ та спинно-
мозкової рідини стали підставою для діагностики
клінічної стадії (поширення) ЛБЛ за класифікаці-
єю S.B. Murphy [11]. І і II стадії хвороби встанови-
ли відповідно в 1 (4,2%) і 2 (8,3%) дітей. III клініч-
ну стадію виявили в 11 (45,8%), а IV — у 10 (41,7%)
хворих на ЛБЛ (див. таблицю). Наявність загальних
симптомів пухлинної інтоксикації (В-симптомів)
відзначено у 11 (45,8%) пацієнтів.
На час встановлення діагнозу зміни показни-
ків ПК виявлено головним чином у дітей з ЛБЛ
III–IV стадії. Нормохромну або гіпохромну анемію
(концентрація гемоглобіну < 100 г/л) встановлено
у 3 (12,5%) дітей. Лейкоцитоз (кількість лейкоци-
тів > 10 х 109/л) без бластемії відмічено також у 3 ді-
тей. В 1 дитини із залученням КМ на фоні лейкопе-
нії (кількість лейкоцитів 2,7 х 109/л) у ПК виявлено
8% лімфобластів типу L2. Тромбоцитопенію (кіль-
кість тромбоцитів < 150 х 109/л) відмічено у 3 хво-
рих на ЛБЛ. У 1 пацієнта рівень тромбоцитів не пе-
ревищував 17 х 109/л, проте геморагічних проявів
не виявлено. У 8 осіб кількість тромбоцитів була в
межах нормальних величин (150–300 х 109/л), а у 13
перевищувала 300 x 109/л (302–722 x 109/л).
Цитологічна діагностика, крім обов'язкового
аналізу пунктатів КМ і осаду клітин спинномозкової
рідини, включала дослідження клітин відбитків біо-
псійного матеріалу (20 хворих) і осадів плевральної
рідини (2). Виявлення у досліджуваному матеріа лі
однотипних клітин з бластною структурою хромати-
ну та різної величини ядерцями, морфологічно поді-
бних до лімфобластів при варіантах L1 або L2 ГЛЛ,
було підставою припустити ЛБЛ. У 3 дітей діагноз
ЛБЛ встановлено в результаті цитологічного дослі-
дження осаду клітин плеврального ексудату (2 дітей з
ураженням пухлинним процесом легень і плеври) та
КМ (1 дитина з ранньою лейкемізацією ЛБЛ). Кон-
сультування цитологічних препаратів і цитохімічне
дослідження клітин лімфоми (PAS-реакція, реакції
на кислу неспецифічну естеразу і кислу фосфатазу)
у 3 пацієнтів проведено у Референтній лабораторії
імуноцитології Інституту експериментальної пато-
логії, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького
НАН України (професор Д.Ф. Глузман). За цитохі-
мічними ознаками у 2 дітей встановлено Т-клітинну
і в 1 дитини — В-клітинну природу лімфобластів.
Гістологічне дослідження пухлинного субстра-
ту, отриманого при біопсії ЛВ або утворів, здійсне-
но у 21 дитини. Гістологічно ЛБЛ характеризувала-
ся дифузною мономорфною проліферацією клітин
середнього розміру з округлим або неправильним
(конволютивним) ядром, гомогенним ніжним хро-
матином та малопримітними ядерцями, вузькою
блідою цитоплазмою. Нерідко відмічали мітотичні
фігури та апоптичні тільця, наявні зрілі лімфоцити,
плазматичні клітини, окремі вогнища рідшого роз-
міщення клітин.
Імунофенотиповий профіль клітин суспензії ЛВ
(5), КМ (2), клітин осаду плеврального випоту (2)
досліджено у 8 хворих на ЛБЛ. В 1 дитини одночас-
но досліджували клітини ЛВ і КМ. На основі аналі-
зу антигенної структури мембрани бластних клітин
досліджуваних субстратів Т-клітинну ЛБЛ встанов-
лено у 5 хворих дітей, В-клітинну — у З пацієнтів.
У всіх досліджених випадках, крім одного, на
мембрані бластних клітин був представлений LCA
(CD45), рівень експресії якого становив 86–97%.
Підтвердженням Т-клітинної природи лімфоблас-
тів було виявлення на їх поверхні антигенів CD3,
CD2, CD5, CD7. Усі 5 випадків були CD4+CD8+. Рі-
вень експонування В-клітинних маркерів був низь-
ким (< 20%). Рецептори CD34 і CD10 виявляли на
Т-лімфобластах по одному випадку (у різних хво-
рих). У 2 пацієнтів на мембрані пухлинних клітин
констатували аберантну експресію мієлоїдних ан-
тигенів CD33 і CD13.
Імунофенотипові ознаки В-клітинної ЛБЛ вста-
новлено у 3 хворих дітей. На поверхні В-лімфобластів
виявляли антигени HLA-DR, CD19, у 2 випадках –
CD20 і тільки в 1 хворого CD22 (> 70% позитивних
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
344 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
клітин). Слід зазначити, що неопластичні клітини у 2
пацієнтів мали фенотип CD34+ CD10+ CD38+, в 1 –
CD34+ CD10+ CD38+ і ще у 2 — на В-лімфобластах
відмічали коекспресію мієлоїдних маркерів. Імуно-
гістохімічне дослідження пухлинного субстрату ви-
конано у З дітей (у 2 випадках кандидатом медич-
них наук Л.М. Захарцевою у відділенні патологіч-
ної анатомії Київської міської онкологічної лікарні,
в 1 — за кордоном). У 2 пацієнтів, яким не прово-
дили імуноцитологічне дослідження, встановлено
В-клітинну ЛБЛ (імунофенотип субстратних клітин
в 1-го — CD45+ CD19+ CD10+ CD3– CD5– CD6– CD4–
CD8–, у 2-го — CD45+ CD20+). У 3-го хворого отри-
мано імуногістохімічне підтвердження В-клітинної
природи ЛБЛ (CD45+ cyCD20– CD29– CD79a+ CD3–
CD5–), яке було виявлено також при імуноцитоло-
гічному дослідженні.
Таким чином, за результатами імунофеноти-
пових досліджень пухлини серед 10 пацієнтів у 5
дітей діагностовано Т-клітинну ЛБЛ і ще у 5 —
В-клітинну ЛБЛ. Враховуючи повідомлення літе-
ратури [4, 19] про відмінності початкових клінічних
проявів Т-клітинної і В-клітинної ЛБЛ у дітей, мож-
на передбачити можливу Т-клітинну ЛБЛ ще у 5 хво-
рих на основі первинного залучення ЛВ середостіння,
яке може відображати тимічне походження пухлини.
Для В-клітинної ЛБЛ вважають характерними ура-
ження лімфоїдної тканини глоткового кільця Валь-
деєра, а також наявність пухлинних інфільтратів шкі-
ри, які відмічали в 1 хворого, що може свідчити про
В-клітинну ЛБЛ. Загалом, на основі імунофеноти-
пових, цитохімічних ознак субстратних клітин і клі-
нічних проявів у 11 дітей виявлено Т-клітинну і у 6 —
В-клітинну ЛБЛ. У решти 7 дітей, які знаходилися на
лікуванні до 1997 p., лінійність ЛБЛ не була з'ясована.
При первинному обстеженні у 18 дітей з ЛБЛ ви-
значали активність ЛДГ. Медіана активності ЛДГ
у хворих становила 339 Од/л (мінімум-максимум зна-
чень від 27 до 1259 Од/л) при референтних величи-
нах (225–450) Од/л. У 6 (33%) дітей активність ЛДГ
перевищувала нормальні показники.
ЛБЛ — другий за частотою варіант НХЛ у дітей
після лімфоми Беркітта, причому її частота (30%)
у загальній групі обстежених хворих на HFJ співпа-
дає з повідомленнями літератури [4, 19, 20]. Вона має
агресивний перебіг і швидко прогресує, тому біль-
ше ніж 70% хворих (87,5% представлених пацієн-
тів) первинно звертаються до лікаря на III–IV ста-
дії хвороби. За джерелами літератури, лімфобласти
при ЛБЛ інфільтрують ЛВ, селезінку, екстранодаль-
ні тканини і можуть поширюватися на КМ і ЦНС.
Масивне ураження лімфоїдної тканини призводить
до порушень імунітету та виникнення опортуністич-
них інфекцій, а також до здавлювання сусідніх ор-
ганів (компресійний синдром) [19].
Клінічна картина хвороби у представленій групі
дітей відповідала описові у повідомленнях літерату-
ри [7, 14, 16, 19]: значне поширення процесу у лім-
фоїдній системі із залученням периферичних ЛВ,
ЛВ середостіння (у 41,7% хворих) та черевної по-
рожнини (50%), селезінки. Серед екстранодальних
проявів ЛБЛ треба відзначити пухлинну інфільтра-
цію легень і плеври з наявністю плевральних і пе-
рикардіальних ексудатів (у 20,8% пацієнтів), нирок
(20,8%), кісток (20,8%), ЦНС (12,5%). До рідших
екстранодальних локалізацій пухлини належать ура-
ження шкіри і м’яких тканин (8,2%), грудної залози
і кишок. Поширення процесу на КМ (лейкемізацію)
відмічали у 25% дітей, проте тільки в 2 з них хворо-
ба у своєму перебігу перейшла у В-лінійну ГЛЛ L2.
Ці випадки підкреслюють як єдину біологічну при-
роду ЛБЛ і ГЛЛ, так і свідчать про стабільність клі-
нічних ознак ЛБЛ у більшості хворих як особливого
прояву однієї пухлини — LBL/L за класифікацією
ВООЗ [9], а також доводять необхідність дотриман-
ня прийнятих критеріїв розмежування ЛБЛ і ГЛЛ.
Частина представлених хворих із визначеною ліній-
ністю ЛБЛ дозволяє підтвердити спостереження ін-
ших авторів [16, 19], що для Т-клітинної ЛБЛ більш
властиве ураження ЛВ середостіння з поширенням
процесу на легені і плевру, а для В-клітинної — ура-
ження шкіри та м'яких тканин.
Діагностика ЛБЛ ґрунтується, окрім клінічних
ознак, на цитоморфологічних, гістоморфологіч-
них та імунофенотипових дослідженнях: пухлинно-
го субстрату [1, 3, 4, 6, 8, 15, 16, 19, 20]. Цитологіч-
на оцінка субстратних клітин і виявлення у відбит-
ках біопсійного матеріалу, осадах клітин ексудатів
серозних порожнин, пунктатах КМ лімфобластів
типу L1 або L2 посідає важливе місце в початковій,
орієнтовній діагностиці ЛБЛ. Деякі автори вважають
можливим у окремих хворих, за важкодоступнос-
ті пухлини для біопсії, встановлювати остаточний
діагноз ЛБЛ на основі цитологічного та імуноци-
тохімічного дослідження препаратів клітин з осадів
патологічних ексудатів [2–4, 16], інші — перекона-
ні у необхідності гістологічного дослідження пух-
линного субстрату в усіх випадках [19]. Досліджен-
ня пунктатів ЛВ або пухлини за допомогою тонкої
голки вважають малоінформативним методом діа-
гностики [19]. Додаткове цитохімічне дослідження
(пероксидаза, нафтол-AS-D-хлорацетатестераза,
PAS-реакція, кисла фосфатаза, кисла неспецифічна
естераза) дозволяє не тільки диференціювати лімфо-
бласти від інших типів злоякісних клітин, але й роз-
різнити Т- і В-лімфобласти [2–4]. Більшості пред-
ставлених хворим при початковій діагностиці хво-
роби проводили цитологічне дослідження відбитків
біопсійного матеріалу/осадів клітин патологічних
ексудатів/пунктатів КМ, яке виявило лімфобласти
L1 або L2. У 3 пацієнтів це разом з імуноцитохіміч-
ним дослідженням стало підставою для остаточно-
го діагнозу ЛБЛ.
Гістологічна діагностика ЛБЛ, хоча і у біль-
шості випадків не вважається складною [19], про-
те потребує відповідної кваліфікації патоморфо-
лога [6]. При гістоморфологічній диференціальній
діагностиці ЛБЛ слід брати до уваги атипові варіан-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
345Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ти лімфоми Беркітта, дифузну лімфому з великих
В-клітин (DLBCL), рідкісні підтипи НХЛ у дітей
(первинно медіастинальну DLBCL, ювенільну фо-
лікулярну лімфому) [16] і особливо — неоплазії з
«малих округлих синіх клітин», до яких належать
саркома Юінга та примітивні нейроектодермаль-
ні пухлини (PNET). Цитологічні, цитохімічні та
імунофенотипові диференційні ознаки останньої
групи пухлин порівняно з ЛБЛ детально описані
Д.Ф. Глузманом і співавторами [4], а гістологіч-
ні, імуногістохімічні та генетичні — М. Ozdermirli
та спів авторами [12, 13]. У представленій групі такі
діагностичні труднощі виникли у дівчинки віком
1 рік, гістологічну картину препаратів з пухлинно-
го утвору м’яких тканин шкіри якої різні патомор-
фологи оцінювали як нейробластому (пухлину з
групи PNET), атипову лімфому Беркітта, лімфо-
му шкіри. Тільки цитологічне і цитохімічне дослі-
дження відбитків пухлини та особливо імуногіс-
тохімічний аналіз (субстратні клітини були CD45+
cyCD20– CD79a+ CD29– CD3– CD5–) дозволили
встановити діагноз В-клітинної ЛБЛ. У літерату-
рі підкреслюють значні труднощі диференціаль-
ної діагностики саме В-лінійних ЛБЛ і особли-
ву важливість у цьому стабільної експресії CD79a
на В-лімфобластах, оскільки CD20 може бути від-
сутній на клітинах як при В-ЛБЛ, так і при сарко-
мі Юінга [13]. Остаточно, у сумнівних випадках,
вирішальне значення має виявлення специфічних
для окремих варіантів НХЛ та інших пухлин хро-
мосомних транслокацій [4, 13, 16].
Дослідження імунофенотипового профілю суб-
стратних клітин — важлива частина діагностики
ЛБЛ. Воно дозволяє встановити лімфоїдну приро-
ду цих клітин (CD45+) для того, щоб їх відрізнити
від непластичних клітин іншого походження, а та-
кож визначити лінійну приналежність лімфоблас-
тів. Клітинам Т-лінійної ЛБЛ властивий імунофе-
нотип незрілих Т-лімфоцитів, подібний до фено-
типу лімфобластів при Т-клітинній ГЛЛ: cyCD3+,
проте sCD3–/+, CD2+/–, CD5+/–, CD7+/–, CD4– CD8–
або CD4+ CD8+, TdT+ CD34+/–, CD10+/–, CDl+/–,
pan-B–. Для бластних клітин при В-лінійній ЛБЛ
характерний фенотип В-клітин попередників, як
при В(В1-3)-ГЛЛ: CD 19+, CD10+, CD20+/–, CD22+/– ,
CD79a+, HLA-DR+, TdT+, CD34+/–, sІg–, pan-T– [3, 4,
6, 7, 15–19]. У досліджених випадках ЛБЛ імунофе-
нотип субстратних клітин дозволив установити лі-
нійність лімфобластів і був типовим для попередни-
ків Т- або В-лімфоцитів, як при ГЛЛ [5].
Цитогенетичні дослідження мають менше зна-
чення при ЛБЛ, оскільки для неї відсутні типо-
ві хромосомні аномалії, які краще вивчені при
Т-клітинній ЛБЛ. Однак підкреслюється, що цито-
і молекулярно-генетичне дослідження, зокрема ви-
значення перебудов генів TCR і генів Ig, може бути
корисним для диференціації ЛБЛ та інших неопла-
зій [4, 12, 16, 19]. У представленій групі хворих ци-
тогенетичні дослідження не проводились.
З молекулярно-генетичними аномаліями
пов'язують патогенез ЛБЛ. У третині випадків
Т-клітинної ЛБЛ виявляють транслокації генів
Т-клітинного рецептора (TCR), а саме: TCRα і TCRδ
на хромосомі 14q11.2, локусу TCRβ на 7q35 та TCRγ
у зоні 7р14–15, а також інші невипадкові хромосом-
ні транслокації [4, 9, 10, 13, 16, 18]. У результаті цих
транслокацій відбувається переміщення промоторів
і енгансерів TCR до різних транскрипційних фак-
торів, як-от МYС (8q24.12), HOX11/TLX1 (10q24),
TAL1/SCL (1р32), TAL2 (7q35), LYL1 (19pl3), RBTN1/
TTG1 (11p15) і RBTN2/TTG2 (11р13), рівень експре-
сії яких у тимоцитах-попередниках підвищується,
що призводить до порушень процесів їх дозріван-
ня і проліферації. Встановлено відмінності розладів
у геномі між Т-клітинною ЛБЛ та Т-клітинною ГЛЛ,
хоча молекулярно-генетичний патогенез Т-ЛБЛ
залишає ться неясним [18]. При В-клітинній ЛБЛ
не відзначено характерних молекулярно-генетичних
аномалій. Відмічають t(l;19)(q23;p13.3) та деякі інші
транслокації, які виявляють також при В-ГЛЛ і ма-
ють погане прогностичне значення [4, 14].
ВИСНОВКИ
1. ЛБЛ — другий за частотою (30%) варіант НХЛ
у дітей, має окреслені клінічні, морфологічні та іму-
нофенотипові ознаки. До клінічних проявів ЛБЛ на-
лежать: швидкий перебіг, наявність множинної но-
дальної (ураження периферичних ЛВ, ЛВ середостін-
ня та черевної порожнини) та екстранодальної (легені
і плевра, нирки, кістки, ЦНС, шкіра) локалізації пух-
линного процесу, поширення на КМ (у 25% дітей).
2. Діагноз ЛБЛ ґрунтується на цитоморфологіч-
них і гістоморфологічних дослідженнях неопластич-
ного субстрату (біопсія уражених ЛВ або пухлинних
утворів, відбитки біопсійного матеріалу, осади клі-
тин патологічних ексудатів, пунктати КМ). Цито-
логічне виявлення лімфобластів типу L1 або L2 за
класифікацією FAB є підставою для орієнтовної або
остаточної діагностики ЛБЛ. Гістологічна картина
ЛБЛ досить характерна, але у деяких випадках необ-
хідна диференціація з саркомою Юінга і примітив-
ними нейроектодермальними пухлинами (PNET),
до яких належить нейробластома.
3. Імуноцито(гісто)хімічне дослідження пухлин-
них клітин — необхідний етап діагностики ЛБЛ,
який дозволяє відрізнити їх від неопластичних клі-
тин іншого походження, а також визначити ліній-
ну приналежність (Т або В) субстратних лімфоблас-
тів. За імунофенотиповим профілем вони являють
собою незрілі Т- або В -клітини попередники з ана-
логічними імунофенотиповими ознаками, як бласт-
ні клітини при Т- або В-клітинній ГЛЛ.
4. Т- і В-клітинна ЛБЛ характеризується різнома-
нітними хромосомними перебудовами, до яких час-
то залучені гени TCR або легких та важких ланцю-
гів Ig. Хромосомні транслокації при ЛБЛ мають зна-
чення для її диференціальної діагностики з іншими
нео плазіями та іншими варіантами НХЛ.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
346 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 2 • ¹ 4 • 2 0 1 0
ЛІТЕРАТУРА
1. Воробьев АИ, Кременецкая AM. Атлас: Опухоли лим-
фатической системы. Москва: НЬЮДИАМЕД, 2007. 294 с.
2. Глузман ДФ, Абраменко ИВ, Скляренко ЛМ и др. Имму-
ноцитохимическая диагностика злокачественных экссудатов.
Киев: Наук, думка, 1993. 174 с.
3. Глузман ДФ, Надгорная ВА, Скляренко ЛМ и др. Цито-
логические варианты неходжкинских лимфом у детей. Он-
кология 2005; 7 (4): 320–5.
4. Глузман ДФ, Скляренко ЛМ, Надгорная ВА и др. Им-
муноцитохимическая диагностика опухолей кроветворной и
лимфоидной тканей у детей. Киев: ДИА, 2005. 216 с.
5. Логінський ВЄ, Лебедь ГБ, Дорош ОІ та ін. Імунофено-
типічна діагностика гострої лімфобластної лейкемії у дітей.
Онкология 2002; 4 (4): 256–8.
6. Самочатова ЕВ, Островская АВ, Карачунский АИ и др.
Значение верификации варианта неходжкинских лимфом
у детей для эффективности лечения по современным прото-
колам. Гематол и трансфузиол 2000; 45 (6): 9–14.
7. Belgaumi AF, AI-Kofide A, Sabboh R, et al. Precursor
B-cell lymphoblastic lymphoma (PBLL) in children: pattern of
presentation and outcome. J Egyptian Nat Cancer Inst 2005; 17
(1): 15–9.
8. Grenzebach J, Schrappe M, Ludwig W-D, et al. Favorable
outcome for children and adolescents with T-cell lymphoblastic
lymphoma with an intensive ALL-type therapy without local
radiotherapy. Ann Haematol 2001; 80 (3): 873–6.
9. Harris NL, Jaffe ES, Diebold J, et al. The World Health
Organization classification of neoplasms of hematopoetic and
lymphoid tissues: Report of the Clinical Advisory Committee
meeting – Airlie House, Virginia, November, 1977. Hematol J
2000; 1: 53–66.
10. Hyjek E, Chadburn A, Liu YF, et al. BCL-6 protein is
expressed in precursor T-cell lymphoblastic lymphoma and in
prenatal and postnatal thymus. Blood 2001; 97 (1): 270–6.
11. Murphy SB. Classification, staging and end results of
treatment in non-Hodgkin’s lymphoma: dissimilarities from
lymphomas in adults. Semin Oncol 1980; 7: 332–9.
12. Ozdemirli M, Fanburg-Smith JC, Hartmann DP, et al.
Precursor B-lymphoblastic lymphoma presenting as a solitary
bone tumor and mimicking Ewing’s sarcoma: a report of four cases
and review of the literature. J Surg Patol 1998; 22 (7): 795–804.
13. Ozdemirli M, Fanburg-Smith JC, Hartmann DP, et al.
Differentiating lymphoblastic lymphoma and Ewing’s sarcoma:
Lymphocyte markers and gene rearrangement. Mod Pathol 2001;
14 (11): 1175–82.
14. Pui C-H, Schrappe M, Ribeiro RC, et al. Childhood and
adolescent lymphoid and myeloid leukemia. Hematology ASH
Educ Progr Book 2004; 1: 118.
15. Reiter A, Schrappe M, Ludwig W-D, et al. Intensive ALL-
type therapy without local radiotherapy provides a 90% event-free
survival for children with T-cell lymphoblastic lymphoma: a BFM
Group report. Blood 2000; 95 (2): 416–21.
16. Reiter A. Diagnosis and treatment of childhood non-Hodgkin
lymphoma. Hematology ASH Educ Progr Book 2007; 1: 285.
17. Sandlund JT. Should adolescents with NHL be treated as
old children or young adults? Hematology ASH Educ Progr Book
2007; 1: 297.
18. Smock KJ, Nelson M, Tripp SR, et al. Characterization
of childhood precursor T-lymphoblastic lymphoma by
immunophenotyping and fluorescent in situ hybridization: a report
from the Children’s Oncology Group. Pediatr Blood Cancer 2008;
51 (4): 489–94.
19. Tuscano JM, Wun T, Wang SE. Lymphoma, lymphoblastic
(Last updated: (Oct 1, 2008). http://www.emedicine./com/med/
hemoStemCells_and_Disorders.htm.
20. Wright D, McKeever P, Carter R. Childhood non-Hodgkin
lymphomas in the United Kingdom: findings from the UK
Children’s Cancer Study Group. J Clin Pathol 1997; 50: 128–34.
CLINICAL, MORFOLOGICAL
AND IMMUNOPHENOTYPIC
CHARACTERIZATION OF LYMPHOBLASTIC
LYMPHOMA IN CHILDREN
V.E. Loginsky, O.I. Kozlova, R.S. Polishchuk,
G.B. Lebed’, I.P. Cymbaliuk-Voloshyn, O.L Dorosh,
O.O. Shalay, O.O. Troyanovska, L.L. Skoropad,
O.I. Stepaniuk, O.I. Kupchak
Summary. We analyzed clinical symptoms and features
of the malignant cells in 24 children suffering from
lymphoblastic lymphoma (LBL). Rapid aggressive
course of the disease, high incidence of the nodal (in
87% of the patients, lesion of mediastinum in 42%)
and extranodal manifestations with the compression
syndrome, bone marrow involvement (25%), presence of
the malignant effusions was observed. Diagnosis of LBL
is based on the findings of tumor substrate histological
research. The detection of LI or L2 lymphoblasts in the
affected tissue imprints, in the bone marrow, in effusions
or in spinal fluid is of complementary meaning. By the
immunophenotypic features malignant cells in LBL
are similar to lymphoblasts in acute lymphoblastic
leukaemia, which allows to separate LBL from T- or
B-precursor cells.
Key Words: childhood non-Hodgkin lymphoma,
lymphoblastic lymphoma, lymphoblasts,
morphology, immunophenotypic diagnostics.
Адреса для листування:
Логінський В.Є.
79044, Львів, вул. Генерала Чупринки, 45
ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної
медицини НАМН України»
ІМУНОФЕНОТИПОВАХАРАКТЕРИСТИКАЛІМФОБЛАСТНОЇ ЛІМФОМИУ ДІТЕЙРезюме. Проаналізовано клінічні прояви та властивості злоякісних клітину 24 дітей з лімфобластною
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19651 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:05:08Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Логінський, В.Є. Козлова, О.І. Поліщук, Р.С. Лебедь, Г.Б. Цимбалюк-Волошин, І.П. Дорош, О.І. Шалай, О.О. Трояновська, О.О. Скоропад, Л.Л. Степанюк, О.І. Купчак, О.І. 2011-05-11T22:39:43Z 2011-05-11T22:39:43Z 2010 Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей / В.Є. Логінський, О.І. Козлова, Р.С. Поліщук, Г.Б. Лебедь, І.П. Цимбалюк-Волошин, О.І. Дорош, О.О. Шалай, О.О.Трояновська, Л.Л. Скоропад, О.І. Степанюк, О.І. Купчак / Онкологія. — 2010. — 12, N 4. — С. 341-346. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19651 Проаналізовано клінічні прояви та властивості злоякісних клітин у 24 дітей з лімфобластною лімфомою (ЛБЛ). Відмічали швидкий прогресивний перебіг хвороби, високу частоту нодальних (у 87% хворих, ураження середостіння у 42%) і екстранодальних проявів із синдромом здавлювання, залучення кісткового мозку (25%), наявність злоякісних ексудатів. Діагноз ЛБЛ ґрунтується на результатах гістологічного дослідження пухлинного субстрату. Допоміжне значення має виявлення лімфобластів типу L1 або L2 у відбитках осередків ураження, у кістковому мозку, в ексудатах або спинномозковій рідині. За імунофенотиповими ознаками злоякісні клітини при ЛБЛ подібні до лімфобластів при гострій лімфобластній лейкемії, що дозволяє виділити ЛБЛ з Т- або В-клітин попередників. Ключові слова: неходжкінські
 лімфоми у дітей, лімфобластна
 лімфома, лімфобласти,
 морфологія, імунофенотипова
 діагностика. We analyzed clinical symptoms and features of the malignant cells in 24 children suffering from lymphoblastic lymphoma (LBL). Rapid aggressive course of the disease, high incidence of the nodal (in 87% of the patients, lesion of mediastinum in 42%) and extranodal manifestations with the compression syndrome, bone marrow involvement (25%), presence of the malignant effusions was observed. Diagnosis of LBL is based on the findings of tumor substrate histological research. The detection of LI or L2 lymphoblasts in the affected tissue imprints, in the bone marrow, in effusions or in spinal fluid is of complementary meaning. By the immunophenotypic features malignant cells in LBL are similar to lymphoblasts in acute lymphoblastic leukaemia, which allows to separate LBL from T- or B-precursor cells. Key Words: childhood non-Hodgkin lymphoma,
 lymphoblastic lymphoma, lymphoblasts,
 morphology, immunophenotypic diagnostics. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей Clinical, morfological and immunophenotypic characterization of lymphoblastic lymphoma in children Article published earlier |
| spellingShingle | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей Логінський, В.Є. Козлова, О.І. Поліщук, Р.С. Лебедь, Г.Б. Цимбалюк-Волошин, І.П. Дорош, О.І. Шалай, О.О. Трояновська, О.О. Скоропад, Л.Л. Степанюк, О.І. Купчак, О.І. Оригинальные исследования |
| title | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| title_alt | Clinical, morfological and immunophenotypic characterization of lymphoblastic lymphoma in children |
| title_full | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| title_fullStr | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| title_full_unstemmed | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| title_short | Клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| title_sort | клінічна, морфологічна та імунофенотипова характеристика лімфобластної лімфоми у дітей |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19651 |
| work_keys_str_mv | AT logínsʹkiivê klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT kozlovaoí klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT políŝukrs klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT lebedʹgb klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT cimbalûkvološiníp klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT dorošoí klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT šalaioo klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT troânovsʹkaoo klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT skoropadll klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT stepanûkoí klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT kupčakoí klíníčnamorfologíčnataímunofenotipovaharakteristikalímfoblastnoílímfomiudítei AT logínsʹkiivê clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT kozlovaoí clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT políŝukrs clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT lebedʹgb clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT cimbalûkvološiníp clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT dorošoí clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT šalaioo clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT troânovsʹkaoo clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT skoropadll clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT stepanûkoí clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren AT kupčakoí clinicalmorfologicalandimmunophenotypiccharacterizationoflymphoblasticlymphomainchildren |