Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями
Резюме. Проведено цитологічні, цитогенетичні та молекулярно-біологічні дослідження клітин раку молочної залози до і після впливу різних видів неоад’ювантної терапії. Установлено, що рівень девіталізуючих змін клітин раку молочної залози є найбільш високим при внутрішньоартеріальній поліхіміотерапії...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19664 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріямиі / Л.С. Болгова, Т.М. Туганова, О.І. Алексєєнко, М.Г. Махортова, С.Ю. Скляр, Н.М. Храновська // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 1. — С. 26-29. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859998497630060544 |
|---|---|
| author | Болгова, Л.С. Туганова, Т.М. Алексєєнко, О.І. Махортова, М.Г. Скляр, С.Ю. Храновська, Н.М. |
| author_facet | Болгова, Л.С. Туганова, Т.М. Алексєєнко, О.І. Махортова, М.Г. Скляр, С.Ю. Храновська, Н.М. |
| citation_txt | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріямиі / Л.С. Болгова, Т.М. Туганова, О.І. Алексєєнко, М.Г. Махортова, С.Ю. Скляр, Н.М. Храновська // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 1. — С. 26-29. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Резюме. Проведено цитологічні, цитогенетичні та молекулярно-біологічні дослідження клітин раку молочної залози до і після впливу різних видів неоад’ювантної терапії. Установлено, що рівень девіталізуючих змін клітин раку молочної залози є найбільш високим при внутрішньоартеріальній поліхіміотерапії та при комбінованому і внутрішньовенному (опромінення, хіміотерапія) лікуванні, дещо нижчий — при впливі внутрішньовенної поліхіміотерапії та незначний — після використання променевої терапії. Ключові слова: рак молочної залози, неоад’ювантна терапія, ефективність, цитоморфологічні, цитогенетичні, молекулярно-біологічні крітерії.
Summary. Cytolological, cytogenetic and molecular-biological examinations of breast cancer cells prior to and after various methods of neoadjuvant therapy have been performed. Devitalizing changes of breast cancer cells are shown to be the highest after intra-arterial polychemotherapy and combination of radio- and intravenous polychemotherapy, somewhat lower — after intravenous polychemotherapy and insignificant — after radiotherapy.
Key Words: breast cancer, neoadjuvant therapy, efficacy, cytomorphological, cytogenetic, molecular-biologic features.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:35:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
26 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 1 • 2 0 0 7
ВСТУП
Рак молочної залози (РМЗ) займає перше місце
серед злоякісних новоутворень жінок як у багатьох
країнах світу, так і в Україні [1, 2]. При цьому у пере-
важній більшості РМЗ виявляють на ������ клінічній������ клінічній���� клінічній��� клінічній клінічній
стадії. Традиційно перед операцією використовува-
ли поліхіміотерапію (ПХТ) і променеву терапію (ПТ)
[2]. На сьогодні спектр методів неоад’ювантної те-
рапії (НАТ) значно розширився. Так, застосовують
комбінації ПХТ і ПТ або ПХТ, ПТ і гормонотерапії
(ГТ). Окремо викроистовують внутрішньоартеріаль-
ну ПХТ (ВАПХТ) або кріотерапію та ін. [2]. Впровад-
ження різних методів НАТ потребує не тільки оцінки
суб’єктивних та об’єктивних клінічних проявів, але й
вивчення морфологічних особливостей лікувального
патоморфозу на різних рівнях тканинної організації.
Результати впливу неоад’ювантної ПХТ чи ПТ на
тканину РМЗ досліджувались у поодиноких робо-
тах на гістологічному та цитологічному рівнях [3�5].
Слід підкреслити, що за допомогою цитологічного
методу можна визначити кількісні та якісні зміни
окремих пухлинних елементів, їх комплексів, до-
слідити структурні компоненти кожної клітини. Од-
ним із високоспецифічних морфологічних методів
є виявлення ядерцевоутворюючих регіонів хромо-
сом (ЯУР) та визначення ступеня їх активності, що
безпосередньо пов’язана із структурою та функціо-
нальним станом досліджуваних клітин [6�11]. Лише
в окремих дослідженнях зроблена спроба вивчення
деяких морфофункціональних типів ядерець у клі-
тинах РМЗ і тільки з діагностичною метою [6�8].
Останнім часом усе ширше вивчають молекулярно-
біологічні особливості клітин РМЗ, що можна ви-
користати для визначення чутливості до лікування
на субклітинному рівні [12�14].
Мета роботи — визначення впливу різних ме-
тодів НАТ на клітини РМЗ за допомогою цитоло-
гічних, цитогенетичних і молекулярно-біологічних
досліджень.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Цитоморфологічні зміни клітин РМЗ вивчали за
розробленою «Схемою цитологічних ознак для фор-
малізованої оцінки кількісного та якісного складу клі-
тин РМЗ», що включає 76 ознак та їх градацій і врахо-
вує стан клітин, їх розміри, тинкторіальні властивості
та характеристику ядра, ядерець і цитоплазми. Прово-
дили цитологічні дослідження діагностичних пункцій-
них матеріалів до використання НАТ і операційних —
після лікування. Препарати забарвлювали за методом
Паппенгейма. Вивчали зміни клітин РМЗ під впливом
ПТ у 10 пацієнток, внутрішньовенної (ВВ) ПХТ — у
33, ВАПХТ — у 10 та поєднаної ВВПХТ і ПТ — у 18.
У контрольній групі досліджено пункційний та опе-
раційний матеріал 17 хворих, які не отримали НАТ.
Вік пацієнток коливався від 29 до 83 років. У кож-
ному випадку вивчали усі фонові та клітинні ознаки
РМЗ. Підрахунок проводили у 100 клітинах до і після
НАТ та визначали відсотковий вміст кожної ознаки.
Індекс ефекту встановлювали за відношенням показ-
ників в операційному матеріалі до таких — в пункцій-
ному [15]. Матеріал усіх хворих верифікований гісто-
логічно, результатами більшості досліджень встанов-
лено інфільтративний залозистий РМЗ.
При ПХТ використовували схему ��������
(циклофосфамід, метотрексат, флуороурацил),
рідше — �A��� (циклофосфамід, доксорубіцин,
метотрексат, флуороурацил) з інтервалом у 3 тиж від
1 до 6 курсів. ВАПХТ проводили після катетеризації
внутрішньої грудної артерії, за схемою ����.
Опромінення хворих здійснювали у класичному
режимі фракціювання дози, сумарно від 36 до 40 Гр
на пухлину молочної залози та регіонарні зони
метастазування тривалістю 14�21 день.
ЕФЕКТИВНІСТЬ
НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ТЕРАПІЇ
ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ
ЗАЛОЗИ ЗА ЦИТОЛОГІЧНИМИ,
ЦИТОГЕНЕТИЧНИМИ
І МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНИМИ
КРИТЕРІЯМИ
Резюме. Проведено цитологічні, цитогенетичні та молекулярно-біологіч-
ні дослідження клітин раку молочної залози до і після впливу різних видів
неоад’ювантної терапії. Установлено, що рівень девіталізуючих змін клі-
тин раку молочної залози є найбільш високим при внутрішньоартеріальній
поліхіміотерапії та при комбінованому і внутрішньовенному (опромінен-
ня, хіміотерапія) лікуванні, дещо нижчий — при впливі внутрішньовенної
поліхіміотерапії та незначний — після використання променевої терапії.
Л.С. Болгова
Т.М. Туганова
О.І. Алексєєнко
М.Г. Махортова
С.Ю. Скляр
Н.М. Храновська
Інститут онкології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак молочної
залози, неоад’ювантна
терапія, ефективність,
цитоморфологічні,
цитогенетичні, молекулярно-
біологічні крітерії.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
27О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 1 • 2 0 0 7
Цитогенетичні дослідження клітин РМЗ, як
і цитоморфологічні, проводили до і після НАТ у
цитограмах пункційного і операційного матеріалів
відповідно. При цьому вивчали вплив на ЯУР
хромосом клітин РМЗ ВВПХТ — у 11 хворих,
ВАПХТ — у 4, ПТ — у 3 та поєднаної ВВПХТ і
ПТ — у 6. Цитологічні препарати забарвлювали за
методом W. �. Howell, D.A. Black [16] з урахуванням
рекомендацій Z. Likovsky, K. Smetana [17] та за
модифікованим методом сріблення, застосованим
при вивченні архівних препаратів [18]. Оцінку ЯУР
проводили відповідно до класифікації П.В. Челідзе,
О.В. Зацепіної на ультраструктурному рівні [19] та
робочої схеми Т.М. Туганової та співавторів [7] на
світлооптичному рівні при послідовному 900- і 1440-
кратному збільшенні імерсійної системи мікроскопа
МБИ-15-2. При цьому вивчено загальний та середній
вміст основних морфофункціональних типів ядерець
й визначені індекси ефекту НАТ [15]. [15].
Молекулярно-біологічні дослідження прове-
дені на клітинах операційного матеріалу 31 хворої
(контрольна група) та 28 пацієнток після впливу ВВ-
ПХТ, 14 — ВАПХТ, 4 — ПТ та 5 — після поєднаної
ВВПХТ і ПТ. Вміст ДНК у клітинах РМЗ оцінюва-
ли за допомогою проточнофлюороцитометрично-
го методу на приладі ��AСScan («Becton Dickinson»,
США) після забарвлення флюорохромом протя-
гом 10 хв (5 мкг/мл пропідію йодиду, 250 мкг/мл
рибонуклеази, 0,1% Тритон Х-100 у забуферено-
му фізіологічному розчині). Усі реактиви фірми
«Si�ma ��emical �o», США. При цьому визначали��Si�ma ��emical �o», США. При цьому визначали��
варіант пухлини за вмістом ДНК (диплоїдний чи
анеуплоїдний); індекс ДНК (ІДНК), що характеризує
відношення інтенсивності флюоресценції піка
анеуплоїдних клітин до диплоїдних в анеуплоїдних
пухлинах; вміст анеуплоїдних клітин у пухлині;
індекс проліферації (ІП), що розраховують,
виходячи з кількості клітин у S-фазі клітинного
циклу, та апоптичний індекс (АІ).
Отримані результати досліджень статистично
обчислювали з використанням критерію Стьюдента.
Різниці середніх величин вважали вірогідними при
p < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При цитологічному дослідженні клітин РМЗ до
і після окремо проведених ПТ, ВВПХТ, ВАПХТ та
поєднаної ВВПХТ і ПТ визначений ряд цитоморфо-
логічних показників, за якими відзначали переваж-
но статистично вірогідні (р≤0,05) зміни у цитограмах
операційного матеріалу порівняно з пункційним
та встановлювали індекси ефекту проведеної НАТ
(табл. 1). Відзначено, що за кількістю високих показ-
ників індексів ефекту, при порівнянні з контроль-
ною групою, найбільш виразні цитоморфологічні
зміни пухлинних елементів РМЗ відзначали при дії
поєднаної ВВПХТ і ПТ і ВАПХТ як окремого виду
лікування, дещо менші — при ВВПХТ і найменші —
при ПТ. Так, при поєднаному впливі ВВПХТ і ПТ
відзначали максимальне збільшення кількості полі-
морфних клітин та пухлинних елементів РМЗ з нор-
мохромними ядрами, рівномірною дрібнозернис-
тою або дрібнобрильчатою структурою хроматину
та дрібними ядерцями. Дія неоад’ювантної ВАПХТ
характеризувалась максимальним збільшенням
кількості клітин РМЗ з великовакуолізованою ци-
топлазмою та великими ядерцями та найменшою
кількістю пухлинних елементів з ядрами, що мали
компактну структуру хроматину. Використання ВВ-
ПХТ зумовило найбільше зростання кількості клі-
тин РМЗ великих розмірів і з гіпохромними ядра-
ми, а ПТ — збільшення кількості ядер з середніми
та великими ядерцями. Отримані показники відоб-
ражають інтенсивність зазначених змін клітин РМЗ
під впливом проведеної терапії і можуть бути вико-
ристані як цитологічні критерії лікувального пато-
морфозу НАТ.
Для виявлення деструктивних ознак клітин РМЗ
залежно від методу НАТ на субклітинному рівні про-
ведені цитогенетичні дослідження з визначенням
морфофункціональних типів ядерець. Встановлено,
що загальна кількість ядерець у клітинах РМЗ після
різних видів НАТ збільшувалась переважно за раху-
нок їх неактивних форм (табл. 2). Кількість активних
ядерець — компактних і нуклеолонемних — мало
значні коливання залежно від методу НАТ. Так,
компактні ядерця рідше всього виявляли в ядрах
клітин РМЗ після ВАПХТ, а потім їх кількість пос-
лідовно збільшувалась при окремому проведені ПТ,
ВВПХТ і поєднаному — ВВПХТ з ПТ. Подібну тен-
денцію відзначали і щодо нуклеолонемних ядерець.
Неактивні кільцеподібні ядерця у найбільшій кіль-
кості визначені у клітинах РМЗ після ВАПХТ (3,38 ±
0,04), у вірогідно меншій — після ВВПХТ (2,73 ±
0,03) і виявляли її послідовне зменшення після ПТ
(2,09 ± 0,04) і поєднаної ВВПХТ і ПТ (1,87 ± 0,05).
Таблиця 1
Індекси ефекту різних методів НАТ хворих на РМЗ за цитологічними ознаками
Цитологічна ознака Контроль
(n = 17)
Показник індексів ефекту в основних групах хворих
ПТ (n = 10) ВВПХТ (n = 33) ВАПХТ (n = 10) ВВПХТ і ПТ (n = 18)
Клітини
великі 1,07 1,18 1,22 1,21 1,11
поліморфні 0,85 1,10 1,15 1,12 1,94
з великими вакуолями в цитоплазмі 0,95 1,02 2,84 3,44 1,62
Ядра
нормохромні 1,32 1,29 1,06 1,19 1,70
гіпохромні 1,74 0,58 2,32 1,47 1,95
структура
хроматину
компактна 0,42 0,75 0,47 0,35 0,47
рівномірна дрібнобрильчата 1,32 1,33 1,03 1,02 1,63
рівномірна дрібнозерниста 1,50 1,00 1,76 0,70 1,94
Ядерця
дрібні 1,05 0,60 0,87 0,75 1,26
середні 0,86 1,72 1,10 1,40 0,95
великі 1,17 1,43 1,90 2,52 0,52
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
28 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 1 • 2 0 0 7
Слід зазначити, що число мікроядерець характери-
зує ступінь некротичних змін у ядрі та яскраво відоб-
ражає уражуючу дію різних методів лікування. При
цьому встановлено, що ядра пухлинних клітин під
дією поєднаної ВВПХТ і ПТ, а також ВАПХТ, ма-
ють найбільшу кількість мікроядерець (13,59 ± 0,35
і 10,20 ± 0,10 відповідно), меншу — при окремому
використанні ВВПХТ чи ПТ (9,92 ± 0,14 і 8,98 ± 0,17
відповідно). Індекси ефекту проведеної НАТ високі
при поєднаному використанні ВВПХТ і ПТ, а також
окремо — ВАПХТ, нижчі — при ВВПХТ і ПТ. Ви-
явлені вірогідні зміни морфофункціонального скла-
ду ядерець відповідають інтенсивності впливу різ-
них видів НАТ на проліферативний потенціал клі-
тин РМЗ і на ступінь їх дистрофічних змін.
Результати ДНК-цитофлюорометричних до-
сліджень свідчать, що при неоад’ювантній дії ПТ
як окремого виду лікування, так і у поєднанні з
ВВПХТ, відзначали тільки диплоїдний варіант пух-
лин (табл. 3). У пухлинах пацієнток цих двох груп
найбільш виражений лікувальний патоморфоз клі-
тин РМЗ після проведення НАТ, що визначено за
високими показниками АІ. Крім того, у групі хво-
рих, яким проводили ВВПХТ і ПТ, виявлений най-
нижчий ІП. Під впливом на РМЗ як ВВПХТ, так і
ВАПХТ, у пухлинах з диплоїдним і анеуплоїдним
варіантами ДНК відзначено певне зростання пролі-
феративного потенціалу клітин. При цьому відзна-
чали деяке підвищення ІДНК в анеуплоїдних варіан-
тах пухлин. Після використання неоад’ювантної
ВВПХТ відзначали підвищення АІ у пухлинах з дип-
лоїдним вмістом ДНК, а після ВАПХТ — з диплоїд-
ним і анеуплоїдним варіантом ДНК, що свідчить про
більш високу чутливість клітин РМЗ до передопе-
раційної ВАПХТ, ніж до ВВПХТ. Разом з тим, ви-
користання неоад’ювантної ВАПХТ сприяло змен-
шенню кількості випадків з анеуплоїдним варіантом
пухлин до 36 проти 48% у контрольній групі. Слід
зазначити, що зниження ступеня анеуплоїдності у
пухлині є ознакою більш сприятливого прогнозу
захворювання, оскільки саме наявність анеуплоїд-
них клітин визначає прогресуючий характер пере-
бігу пухлинного процесу.
Таким чином, отримані оригінальні морфоло-
гічні дані, що вказують на ступінь пошкоджуваль-
ної дії НАТ на клітини РМЗ і дозволяють визна-
чити найбільш ефективний спосіб передоперацій-
ної терапії.
ВИСНОВКИ
1. Найбільш інформативні цитологічні ознаки,
за якими можна визначити рівень девіталізуючих
впливів НАТ на клітини РМЗ, це — великі, поліморф-
ні елементи з великими вакуолями у цитоплазмі;
нормо- і гіпохроматоз ядер; компактна, рівномір-
на дрібнобрильчата чи рівномірна дрібнозерниста
структура хроматину, а також наявність і кількість
ядерець різних розмірів.
2. За цитоморфологічними і цитогенетични-
ми ознаками виявлено найбільший девіталізуючий
ефект від НАТ у хворих, яким проводили ВАПХТ і
поєднану ВВПХТ і ПТ.
3. Виявлена загальна закономірність відносно
морфофункціональних типів ядерець — кількість
високоактивних їх форм зменшується під дією різ-
них видів НАТ, а малоактивних збільшується, що
свідчить про зростання дистрофічних змін у кліти-
нах РМЗ і віддзеркалює ефект лікувальної дії.
4. За молекулярно-біологічними показника-
ми найбільш ефективний вплив на клітини РМЗ
та більш сприятливий прогноз визначено після
неоад’ювантної поєднаної дії ВВПХТ і ПТ.
Таблиця 2
Морфофункціональні типи ядерець та індекси ефекту при різних видах НАТ хворих на РМЗ
Морфофункціональний
тип ядерець
Пункційний
матеріал n = 24
Операційний матеріал після різних видів НАТ
ВВПХТ n = 11 ВАПХТ n = 4 ПТ n = 3 ВВПХТ і ПТ n = 6
Компактні ядерця 0,07 ± 0,01* 0,05 ± 0,01* 0,02 ± 0,011 0,03 ± 0,011 0,06 ± 0,01
0,71** 0,29 0,42 0,85
Нуклеолонемні ядерця 1,59 ± 0,02 1,87 ± 0,031 1,40 ± 0,021 1,79 ± 0,031 1,28 ± 0,031
1,18 0,89 1,13 0,80
Кільцеподібні ядерця 1,82 ± 0,02 2,73 ± 0,031 3,38 ± 0,041 2,09 ± 0,041 1,87 ± 0,05
1,50 1,86 1,15 1,03
Мікроядерця 7,55 ± 0,13 9,92 ± 0,141 10,20 ± 0,101 8,98 ± 0,171 13,59 ± 0,351
1,31 1,35 1,19 1,80
Середнє число ядерець у ядрі 11,03 ± 0,19 14,57 ± 0,201 15,00 ± 0,201 12,89 ± 0,311 16,81 ± 0,191
1,32 1,36 1,17 1,52
*Середня кількість ядерець у ядрі, абсолютні значення; **показники індексів ефекту при зіставленні основних морфофункціональних типів ядерець у
пункційному й операційному матеріалі; 1р<0,05 порівняно з пункційним матеріалом.
Таблиця 3
Результати проточної цитофлюориметрії клітин РМЗ при різних методах НАТ
Метод неоад’ю
вантної терапії
Варіант пухлини
за вмістом ДНК
Число хво
рих (%)
Кількість клітин у пухлині (%) ІП ІДНК АІдиплоїдні анеуплоїдні
Без неоад’ювантної
терапії, n = 31
Диплоїдний 52 100,00 — 23,48 ± 4,31 — 25,93 ± 2,99
Анеуплоїдний 48 54,08 ± 5,91 45,92 ± 5,91 23,96 ± 2,99 1,56 ± 0,12 22,32 ± 2,73
ВВПХТ, n = 28 Диплоїдний 46 100,00 — 28,01 ± 5,36 — 28,92 ± 4,76
Анеуплоїдний 54 57,78 ± 5,09 42,22 ± 5,09 31,32 ± 4,14 1,82 ± 0,15 22,14 ± 3,05
ВАПХТ, n = 14 Диплоїдний 64 100 — 28,81 ± 5,46 — 30,69 ± 5,47
Анеуплоїдний 36 50,97 ± 13,25 49,03 ± 13,25 28,55 ± 6,75 1,73 ± 0,12 28,31 ± 6,55
ПТ, n = 4 Диплоїдний 100 100,00 — 29,41 ± 11,49 — 45,25 ± 10,73
Анеуплоїдний — — — — — —
ВВПХТ і ПТ, n = 5 Диплоїдний 100 100 — 18,89 ± 5,44 — 39,66 ± 16,46
Анеуплоїдний — — — — — —
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
29О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 1 • 2 0 0 7
ЛІТЕРАТУРА
1. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЕЛ та ін. Рак в Україні
2003�2004. Київ, 2005; (6). 97 с.
2. Шалимов СА, Тарутинов ВИ, Литвиненко АА. Рак молоч-
ной железы. Укр хіміотерапевт журн 1999; (4)�� 63�70.
3. Галахин КА, Югринов ОГ, Курик ЕГ и др. Химиотера-
певтический патоморфоз злокачественных опухолей. Укр
хіміотерапевт журн 2000; (4)�� 8�12.
4. Заридзе МВ, Герсамия РК, Буркадзе РМ. Возможные
критерии оценки постхимиотерапевтического патоморфо-
за при инфильтративном раке молочной железы. �eo�� �e���eo�� �e��
News 2002; (3)�� 34�7.
5. Страхова ТН, Читириди НГ, Богатырев ВН. Количест-
венная оценка цитоморфологических изменений у боль-
ных раком молочной железы до и после лучевой терапии.
В�� Тр ��� республиканского съезда врачей-лаборантов БССР.
Минск, 1986�� 193�4.
6. Лебекова ЖТ, Шибанова АИ. Определение активнос-
ти ядрышко-организующих зон в дифференциальной диа-
гностике заболеваний молочной железы. Новости клин ци-
тол России 2000; 4 (3�4)�� 90�2.
7. Туганова ТН, Болгова ЛС, Махортова МГ, Алексеен-
ко ОИ. Морфофункциональные типы ядрышек в цитологи-
ческой диагностике фиброаденом и рака молочной железы.
Новости клин цитол России 2004; 8 (1�2)�� 27�30.
8. Туганова ТН, Болгова ЛС, Алексеенко ОИ, Махорто-
ва МГ. Качественные и структурные особенности проявле-
ния ядрышкообразующих регионов хромосом в клетках рака
молочной железы. Цитол и генет 2005; 39 (4)�� 57�63.
9. Упоров АВ, Цирлина ЕВ, Пожарисский КМ. Сравнитель-
ное изучение пролиферации (по виявлению антигена Кi-67)i-67)-67)
и активности ядрышковых организаторов клеток рака молоч-
ной железы. Вопр онкологии 1998; онкологии 1998;онкологии 1998; 1998; 44 (3)�� 316�24.
10. Guski H, Hufnagl P, Kaufmann O, et al. A�NOR analis of
atypical ��uctal �ype�plasia an�� int�a��uctal ca�cinoma of t�e b�east.
Anal Quant �ytol Histol 2000; 22 (3)�� 206�12.
11. Ceccareli C, Trere D, Santini D, et al. A�NORs in b�east
tumo�s. �ic�on 2000; 2000; 31 (2)�� 143.
12. Абраменко ИВ, Фильченков АА. Прогностическое зна-
чение апоптического и пролиферативного индексов при со-
лидных новообразованиях. Онкология 2002; 4 (3)�� 165�70.�70.70.
13. Степанова ЕВ, Загрекова ЕИ, Ермилова ВД и др. Мо-
лекулярно-биологические маркеры как факторы прогноза
при раке молочной железы ����А стадии. Архив патол 2003; патол 2003;патол 2003; 2003;
65 (3)�� 14�8.
14. Bagwell CB, Clark GM, Spyratos F, et al. Optimizin� flow
cytomet�ic DNA ploi��y an�� S-p�ase f�action as in��epen��ent p�o-
�nostic ma�ke�s fo� no��e-ne�ative b�east cance� specimens. �y-
tomet�y 2001; 46 (3)�� 121�35.
15. Лушников ЕФ.ников ЕФ. ЕФ.ЕФ.. Лучевой патоморфоз опухолей челове-
ка. Москва�� Медицина, 1977�� 97.
16. Howell �M, Black D�. �M, Black D�.�M, Black D�., Black D�.Black D�. D�.D�.. �ont�olle�� silve� stainin� of nucleo-
la� �e�ions wit� p�otective colloi��al ��evelope��� a one step met�o��.
Expe�ientia 1980; 36�� 1014�5.
17. Likovsky Z, Smetana K. ��u�t�e� stu��ies on t�e cytoc�e-
mist�y of t�e stan��a���ize�� silve� stainin� of inte�p�ase nucleoli in
smea� p�epa�ation of Yos�i��a ascitic sa�coma cells in �ats. Histo-
c�emist�y 1981; 1981; 72 (2)�� 301�13.�13.13.
18. Болгова ЛС, Туганова ТН, Кузина ИС. Модификация
окраски по Howell W., Black D. на выявление ядышкообразую-Howell W., Black D. на выявление ядышкообразую- W., Black D. на выявление ядышкообразую-W., Black D. на выявление ядышкообразую-., Black D. на выявление ядышкообразую-Black D. на выявление ядышкообразую- D. на выявление ядышкообразую-D. на выявление ядышкообразую-. на выявление ядышкообразую-
щих регионов хромосом при лимфопролиферативных за-
болеваниях. N Д-26735. Рукопись депонирована в ГЦНМБN Д-26735. Рукопись депонирована в ГЦНМБ Д-26735. Рукопись депонирована в ГЦНМБ
(Россия) 20.04.01.
19. Челидзе ПВ, Зацепина ОВ. Морфофункциональ-
ная классификация ядрышек. Успехи современ биол 1988;
105 (2)�� 252�68.
EFFICACY OF NEOADJUVANT THERAPY
OF BREAST CANCER PATIENTS
ON CYTOLOGICAL, CYTOGENETIC
AND MOLECULAR-BIOLOGICAL CRITERIA
L.S. Bolgova, T.M. Tuganova, O.I. Alexeyenko,
M.G. Makhortova, S.Y. Sklyar, N.M. Khranovskaya
Summary. Cytolological, cytogenetic and molecular-
biological examinations of breast cancer cells prior
to and after various methods of neoadjuvant therapy
have been performed. Devitalizing changes of breast
cancer cells are shown to be the highest after intra-
arterial polychemotherapy and combination of radio-
and intravenous polychemotherapy, somewhat lower —
after intravenous polychemotherapy and insignificant —
after radiotherapy.
Key �ords: b�east cance�, neoa��juvant t�e�apy,
efficacy, cytomo�p�olo�ical, cyto�enetic,
molecula�-biolo�ic featu�es.
Адреса для листування:
Болгова Л.С.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Інститут онкології АМН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19664 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:35:28Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Болгова, Л.С. Туганова, Т.М. Алексєєнко, О.І. Махортова, М.Г. Скляр, С.Ю. Храновська, Н.М. 2011-05-12T13:01:31Z 2011-05-12T13:01:31Z 2007 Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріямиі / Л.С. Болгова, Т.М. Туганова, О.І. Алексєєнко, М.Г. Махортова, С.Ю. Скляр, Н.М. Храновська // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 1. — С. 26-29. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19664 Резюме. Проведено цитологічні, цитогенетичні та молекулярно-біологічні дослідження клітин раку молочної залози до і після впливу різних видів неоад’ювантної терапії. Установлено, що рівень девіталізуючих змін клітин раку молочної залози є найбільш високим при внутрішньоартеріальній поліхіміотерапії та при комбінованому і внутрішньовенному (опромінення, хіміотерапія) лікуванні, дещо нижчий — при впливі внутрішньовенної поліхіміотерапії та незначний — після використання променевої терапії. Ключові слова: рак молочної залози, неоад’ювантна терапія, ефективність, цитоморфологічні, цитогенетичні, молекулярно-біологічні крітерії. Summary. Cytolological, cytogenetic and molecular-biological examinations of breast cancer cells prior to and after various methods of neoadjuvant therapy have been performed. Devitalizing changes of breast cancer cells are shown to be the highest after intra-arterial polychemotherapy and combination of radio- and intravenous polychemotherapy, somewhat lower — after intravenous polychemotherapy and insignificant — after radiotherapy.
 Key Words: breast cancer, neoadjuvant therapy, efficacy, cytomorphological, cytogenetic, molecular-biologic features. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями Efficacy of neoadjuvant therapy of breast cancer patients on cytological, cytogenetic and molecular-biological criteria Article published earlier |
| spellingShingle | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями Болгова, Л.С. Туганова, Т.М. Алексєєнко, О.І. Махортова, М.Г. Скляр, С.Ю. Храновська, Н.М. Оригинальные исследования |
| title | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| title_alt | Efficacy of neoadjuvant therapy of breast cancer patients on cytological, cytogenetic and molecular-biological criteria |
| title_full | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| title_fullStr | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| title_full_unstemmed | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| title_short | Ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| title_sort | ефективність неоад’ювантної терапії хворих на рак молочної залози за цитологічними, цитогенетичними і молекулярно-біологічними критеріями |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19664 |
| work_keys_str_mv | AT bolgovals efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT tuganovatm efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT aleksêênkooí efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT mahortovamg efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT sklârsû efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT hranovsʹkanm efektivnístʹneoadûvantnoíterapííhvorihnarakmoločnoízalozizacitologíčnimicitogenetičnimiímolekulârnobíologíčnimikriteríâmi AT bolgovals efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria AT tuganovatm efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria AT aleksêênkooí efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria AT mahortovamg efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria AT sklârsû efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria AT hranovsʹkanm efficacyofneoadjuvanttherapyofbreastcancerpatientsoncytologicalcytogeneticandmolecularbiologicalcriteria |