Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози
Резюме. Наведені дані щодо можливості зниження токсичності цитостатичної терапії у хворих на поширені форми раку підшлункової залози. Доведено, що введення хіміопрепаратів безпосередньо в артерію, яка здійснює кровопостачання пухлини, знижує загальний токсичний вплив на організм хворого, сприяє покр...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19669 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози / С.О. Шалімов, Д.С. Осинський, Л.М. Гуніна, В.О. Чорний, Л.М. Сенько // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 283-285. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19669 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шалімов, С.О. Осинський, Д.С. Гуніна, Л.М. Чорний, В.О. Сенько, Л.М. 2011-05-12T13:44:09Z 2011-05-12T13:44:09Z 2005 Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози / С.О. Шалімов, Д.С. Осинський, Л.М. Гуніна, В.О. Чорний, Л.М. Сенько // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 283-285. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19669 Резюме. Наведені дані щодо можливості зниження токсичності цитостатичної терапії у хворих на поширені форми раку підшлункової залози. Доведено, що введення хіміопрепаратів безпосередньо в артерію, яка здійснює кровопостачання пухлини, знижує загальний токсичний вплив на організм хворого, сприяє покращанню біохімічних показників інтоксикації, структурно-функціонального стану мембран еритроцитів та зниженню проявів анемії, а також поліпшує найближчі результати лікування. Ключові слова: рак підшлункової залози, цитостатики, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, мембрани еритроцитів, токсичність. Summary. Findings are presented showing that it is possible to decrease the toxicity of cytostatic therapy in treatment of patients with common forms of pancreatic cancer. It is proved that chemodrugs injected directly into the artery that supplies blood to the tumor decreases the overall toxic effect on the host and helps improve the biochemical indicators of intoxication, structural and functional state of the erythrocyte membranes as well as immediate results of treatment. Key Words: pancreatic cancer, cytostatics, intra-arterial chemotherapy, erythrocyte membranes, toxicity. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози Toxicity and efficacy of treatment depending on the ways of cytostatic’s administration in patients with non-resectable pancreatic cancer published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| spellingShingle |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози Шалімов, С.О. Осинський, Д.С. Гуніна, Л.М. Чорний, В.О. Сенько, Л.М. Оригинальные исследования |
| title_short |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| title_full |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| title_fullStr |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| title_full_unstemmed |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| title_sort |
прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози |
| author |
Шалімов, С.О. Осинський, Д.С. Гуніна, Л.М. Чорний, В.О. Сенько, Л.М. |
| author_facet |
Шалімов, С.О. Осинський, Д.С. Гуніна, Л.М. Чорний, В.О. Сенько, Л.М. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| title_alt |
Toxicity and efficacy of treatment depending on the ways of cytostatic’s administration in patients with non-resectable pancreatic cancer |
| description |
Резюме. Наведені дані щодо можливості зниження токсичності цитостатичної терапії у хворих на поширені форми раку підшлункової залози. Доведено, що введення хіміопрепаратів безпосередньо в артерію, яка здійснює кровопостачання пухлини, знижує загальний токсичний вплив на організм хворого, сприяє покращанню біохімічних показників інтоксикації, структурно-функціонального стану мембран еритроцитів та зниженню проявів анемії, а також поліпшує найближчі результати лікування.
Ключові слова: рак підшлункової залози, цитостатики, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, мембрани еритроцитів, токсичність.
Summary. Findings are presented showing that it is possible to decrease the toxicity of cytostatic therapy in treatment of patients with common forms of pancreatic cancer. It is proved that chemodrugs injected directly into the artery that supplies blood to the tumor decreases the overall toxic effect on the host and helps improve the biochemical indicators of intoxication, structural and functional state of the erythrocyte membranes as well as immediate results of treatment.
Key Words: pancreatic cancer, cytostatics, intra-arterial chemotherapy, erythrocyte membranes, toxicity.
|
| issn |
1562-1774,0204-3564 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19669 |
| citation_txt |
Прояви токсичності та ефективність лікування залежно від шляхів введення цитостатиків хворим на нерезектабельний рак підшлункової залози / С.О. Шалімов, Д.С. Осинський, Л.М. Гуніна, В.О. Чорний, Л.М. Сенько // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 283-285. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šalímovso proâvitoksičnostítaefektivnístʹlíkuvannâzaležnovídšlâhívvvedennâcitostatikívhvorimnanerezektabelʹniirakpídšlunkovoízalozi AT osinsʹkiids proâvitoksičnostítaefektivnístʹlíkuvannâzaležnovídšlâhívvvedennâcitostatikívhvorimnanerezektabelʹniirakpídšlunkovoízalozi AT gunínalm proâvitoksičnostítaefektivnístʹlíkuvannâzaležnovídšlâhívvvedennâcitostatikívhvorimnanerezektabelʹniirakpídšlunkovoízalozi AT čorniivo proâvitoksičnostítaefektivnístʹlíkuvannâzaležnovídšlâhívvvedennâcitostatikívhvorimnanerezektabelʹniirakpídšlunkovoízalozi AT senʹkolm proâvitoksičnostítaefektivnístʹlíkuvannâzaležnovídšlâhívvvedennâcitostatikívhvorimnanerezektabelʹniirakpídšlunkovoízalozi AT šalímovso toxicityandefficacyoftreatmentdependingonthewaysofcytostaticsadministrationinpatientswithnonresectablepancreaticcancer AT osinsʹkiids toxicityandefficacyoftreatmentdependingonthewaysofcytostaticsadministrationinpatientswithnonresectablepancreaticcancer AT gunínalm toxicityandefficacyoftreatmentdependingonthewaysofcytostaticsadministrationinpatientswithnonresectablepancreaticcancer AT čorniivo toxicityandefficacyoftreatmentdependingonthewaysofcytostaticsadministrationinpatientswithnonresectablepancreaticcancer AT senʹkolm toxicityandefficacyoftreatmentdependingonthewaysofcytostaticsadministrationinpatientswithnonresectablepancreaticcancer |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:26Z |
| _version_ |
1850582184477327360 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
283О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
ВСТУП
Рак підшлункової залози (РПЗ) характеризуєть-
ся найгіршим прогнозом серед усіх злоякісних ново-
утворень органів травлення [1]. На момент встанов-
лення діагнозу близько 80% хворих мають поширені
форми раку, що не підлягають радикальному ліку-
ванню [2]. У цих хворих можна застосовувати тільки
хіміо- (ХТ) та/чи променеву терапію (ПТ), які мають
лише паліативне значення. Але проведення систем-
ної ХТ у 40–60% хворих ускладнюється виникнен-
ням проявів загальної токсичності III–IV ступеня,
що лімітує дозу введення цитостатиків [3].
Крім того, у пацієнтів зі злоякісними новоутворен-
нями практично усіх локалізацій розвивається один з
паранеопластичних синдромів — синдром ендогенної
інтоксикації, що істотно впливає на перебіг захворю-
вання і розвиток ускладнень, часто обмежуючи прове-
дення спеціального лікування. Ураження підшлунко-
вої залози пухлинним процесом зумовлює стимуляцію
ферментативної активності, зокрема протеолітичної, з
подальшим накопиченням у кровоносному руслі віль-
них біологічно активних речовин, в першу чергу ком-
понентів калікреїн-кінінової системи та продуктів не-
завершеного метаболізму білків, які мають здатність
дестабілізувати цитомембрани [4].
Висока токсичність ХТ у хворих на РПЗ зумовле-
на поєднанням ендотоксикозу внаслідок накопичення
протеолітичних ферментів і продуктів незавершеного
метаболізму в кровоносному руслі та тканинах [4] і по-
яви речовин з токсичною дією при розпаді пухлинної
тканини та біодеградації самих цитостатиків [5].
Зниження токсичності цитостатичної терапії мож-
на досягти за рахунок альтернативних шляхів введення
хіміопрепаратів. Одним зі способів є регіональна ХТ,
яка надає можливості доставити цитостатичні препа-
рати селективно до ділянки пухлини. За даними про-
відних клінік світу, такий підхід до лікування хворих на
поширений РПЗ достовірно покращує його результати
за наявності помірних проявів системної токсичності
[6, 7]. Тому оцінка вираженості ендотоксикозу та ста-
ну мембран еритроцитів як однієї з ланок елімінації
токсичних речовин у хворих на РПЗ є необхідним за-
вданням під час цитостатичної терапії.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проведені у 41 хворого на пошире-
ний нерезектабельний РПЗ IIIB–IV стадії (за кла-
сифікацією TNM), з яких 18 хворим (1-ша група)
проводили внутрішньовенну ХТ (ВВХТ) за схемою
FAP, а 23 (2-га група) — внутрішньоартеріальну
(ВАХТ) за цією ж схемою (сумарні дози цитостати-
ків: флуороурацил — 2,5 г/м2 поверхні тіла, доксо-
рубіцин — 60 мг/м2, цисплатин — 60 мг/м2). Внут-
рішньоартеріальну інфузію протипухлинних пре-
паратів проводили протягом 120 хв за допомогою
дозатора лікарських речовин «ДЛВ-1».
Середній вік хворих у 1-й групі становив 55,67 ±
5,33, у 2-й групі — 57,83 ± 7,24 року (p > 0,05). Спів-
відношення між чоловіками та жінками в 1-й групі
становило 7 : 5 (58,3 та 41,7%), в 2-й групі — 15 : 8
(65,2 та 34,8%), тобто за статтю та віком, діагнозом,
стадією захворювання та кількістю пацієнтів вибір-
ки були зіставні.
Ефективність запропонованого шляху введення
цитостатиків оцінювали за зміною вираженості бо-
льового синдрому, фізичного статусу хворих за шка-
лою ECOG, ступеня сприятливої клінічної реакції
(СКР) та токсичності згідно зі шкалою ВООЗ.
У сироватці крові до та після лікування визнача-
ли рівень середньомолекулярних пептидів (СМП),
зміна якого відображає вираженість ендогенної ін-
токсикації [8]. Стан мембран еритроцитів оціню-
вали за змінами їх сорбційної здатності (СЗЕ) при
ПРОЯВИ ТОКСИчНОСТІ
Та ЕФЕКТИВНІСТЬ
ЛІКУВаННЯ заЛЕЖНО
ВІД шЛЯхІВ ВВЕДЕННЯ
цИТОСТаТИКІВ хВОРИМ
На НЕРЕзЕКТаБЕЛЬНИЙ РаК
ПІДшЛУНКОВОї заЛОзИ
Резюме. Наведені дані щодо можливості зниження токсичності цитоста-
тичної терапії у хворих на поширені форми раку підшлункової залози. До-
ведено, що введення хіміопрепаратів безпосередньо в артерію, яка здійснює
кровопостачання пухлини, знижує загальний токсичний вплив на організм
хворого, сприяє покращанню біохімічних показників інтоксикації, струк-
турно-функціонального стану мембран еритроцитів та зниженню проявів
анемії, а також поліпшує найближчі результати лікування.
С.О. Шалімов
Д.С. Осинський
Л.М. Гуніна
В.О. Чорний
Л.М. Сенько
Інститут онкології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак підшлункової
залози, цитостатики,
внутрішньоартеріальна
хіміотерапія, мембрани
еритроцитів, токсичність.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
284 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
поглинанні вітального барвника метиленового си-
нього [9] та інтенсивності перекисного окиснен-
ня ліпідів (ПОЛ) у мембранах еритроцитів за вміс-
том малонового діальдегіду (МДА) [10]. Крім того,
на гематологічному аналізаторі «Sysmex-K 1000»
(Японія) визначали об’єм еритроцита (MCV — mean
corpuscular volume) у фемталітрах (фл) як похідну від
функціонального стану мембран та середній вміст
гемоглобіну в еритроциті (MCH — mean corpuscular
hemoglobin) у пікограмах (пг).
Статистичну обробку отриманих даних прово-
дили за допомогою прикладного пакета програм
Statistica, достовірність різниці між групами даних
оцінювали з використанням критерію Стьюдента.
РЕзУЛЬТаТИ Та їх ОБГОВОРЕННЯ
Отримані дані підтверджують, що у хворих на
поширений нерезектабельний РПЗ виникає синд-
ром ендогенної інтоксикації з одночасним порушен-
ням структурно-функціонального стану мембран ери-
троцитів та накопиченням в сироватці крові токсич-
них метаболітів (таблиця). Про порушення структури
та функції мембран свідчить активація ПОЛ з нако-
пиченням МДА, вміст якого в мембрані еритроцита
збільшується на 50,4% порівняно з таким у донорів.
При цьому СЗЕ зростає більше ніж у 2 рази. Погір-
шення структурно-функціонального стану мембран
еритроцитів супроводжується достовірним збільшен-
ням середнього об’єму червоних клітин та зниженням
вмісту гемоглобіну в них. Порушення на мембранно-
му рівні призводять, як відомо, не тільки до зниження
рівня гемоглобіну в еритроцитах, а й до виникнення
біохімічних проявів синдрому ендогенної інтоксикації
[11], що і відзначають у хворих на РПЗ ще до початку
лікування: вміст СМП збільшений на 17,4%.
У хворих на РПЗ, які отримували ВВХТ (1-ша
група), внаслідок проведеного лікування ще більш
погіршується структурно-функціональний стан
мембран еритроцитів, зумовлений активацією ПОЛ,
та статистично значущо збільшується вміст токсич-
них речовин у кровоносному руслі, тобто синдром
ендогенної інтоксикації під впливом цитостатичних
препаратів прогресує (див. таблицю).
У 2-й групі (хворі, які отримували ВАХТ) мем-
бранні порушення виражені значно менше: до-
стовірні зміни концентрації МДА в мембранах ерит-
роцитів порівняно з вихідним (до початку лікування)
рівнем відсутні. Такий показник функціонального
стану мембран, як СЗЕ, значно нижчий, ніж до по-
чатку лікування (на 14,4%) та у 1-й групі після ліку-
вання (на 15,9%). Проведення ВАПХТ у хворих на
РПЗ не супроводжується прогресуванням анемії;
навпаки, рівень внутрішньоклітинного гемоглобіну
найближчий до такого у донорів (р > 0,05, t = 2,2).
При цьому нормалізується середній об’єм еритро-
цитів, який є похідним від структурно-функціональ-
ного стану їх мембран [12]. Вміст СМП достовірно
не змінюється порівняно з показником до почат-
ку лікування і є значно нижчим, ніж після прове-
дення ВВХТ.
Таким чином, внутрішньоартеріальне застосу-
вання цитостатиків є значно менш токсичним, ніж
системне, не порушує структурно-функціональні
властивості мембран еритроцитів і не впливає на
вміст гемоглобіну в останніх.
Оскільки під впливом цитостатиків активуєть-
ся система протеолітичних ферментів, однією зі
складових якої є калікреїн-кінінова, цілком логічно
припустити, що при проведенні ХТ вільні біологіч-
но активні речовини (насамперед кініни) додатково
накопичуються в сироватці крові та посилюють де-
струкцію плазматичних мембран і, таким чином, про-
вокують новий виток ендогенної інтоксикації [4, 13].
Одним із можливих пояснень зниження токсичності
ВАХТ порівняно із ВВХТ може бути наявність у ле-
геневій тканині систем дезактивації вищеназваних
вільних біологічно активних речовин, значний ви-
кид яких у кровоносне русло відбувається при будь-
яких зрушеннях гомеостатичної рівноваги [14, 15].
Використання інтраартеріального шляху введен-
ня хіміопрепаратів за рахунок їх більш локальної дії
може зменшити зазначені зрушення. Внаслідок цьо-
го, як свідчать отримані дані, «пом’якшуються» про-
яви токсичності ХТ у хворих на поширені форми РПЗ.
Крім того, локальне введення цитостатиків супровод-
жується значно меншою дією на тканини, безпосе-
редньо не уражені пухлиною, та, відповідно, меншим
рівнем накопичення внаслідок ушкодження тканин
токсичних речовин у кровоносному руслі.
Про сприятливий вплив не тільки на біохімічні, а
й на клінічні прояви токсичності при внутрішньоар-
теріальному застосуванні цитостатиків свідчать ре-
зультати оцінки фізичного стану хворих за загаль-
ноприйнятими методиками.
Лише у 4 (22,0%) хворих 1-ї групи досягнуто
зменшення вираженості або зникнення больового
синдрому після курсу лікування. Інші хворі продов-
жували приймати знеболювальні препарати. Симп-
Таблиця
Показники функціонального стану мембран еритроцитів та вираженість ендогенної інтоксикації у хворих
на поширений нерезектабельний РПЗ при застосуванні ВВХТ та ВАХТ
Група Показники
СМП (ум. од.) MCV (фл) MCH (пг) МДА (нмоль · 106 ер.) СЗЕ (%)
Донори 0,252 ± 0,008 84,16±1,10 32,6±2,3 3,67 ± 0,10 21,6 ± 2,4
Хворі на РПЗ:
до початку лікування 0,296 ± 0,0111 89,75 ± 1,151 25,8 ± 1,21 5,52 ± 0,151 54,3 ± 0,91
по закінченні лікування (1‑ша група) 0,351 ± 0,0101,2 88,54 ± 1,351 23,4 ± 0,81 6,14 ± 0,181,2 55,3 ± 1,21
по закінченні лікування (2‑га група) 0,314 ± 0,0081,3 85,31 ± 1,032,3 27,5 ± 1,03 5,31 ± 0,131,3 46,5 ± 1,41,2,3
1p < 0,05 порівняно з показниками у донорів; 2p < 0,05 порівняно з показниками у хворих до початку лікування; 3p < 0,05 порівняно з аналогічними
показниками у хворих 1‑ї групи.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
285О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
томокомплекс СКР відзначали у 5 (28,0%) хворих. За
шкалою Карновського фізичний статус покращив-
ся на 20–30 балів, а за ЕСОG дорівнював 0–1 бал у
9 (29,0%) хворих. Позитивну відповідь на лікуван-
ня отримано у 5 (27,0%) хворих.
У 2-й групі при аналізі якості життя хворих симп-
томокомплекс СКР виявлено в 11 (48,0%) пацієнтів.
У 9 (42,0%) хворих відзначено зменшення вираженос-
ті больового синдрому, при цьому або не виникало
потреби у застосуванні наркотичних знеболюваль-
них засобів, або больовий синдром було усунуто пов-
ністю. При цьому хворі не приймали анальгетичні
препарати. Безбольовий період тривав протягом 1–
3 міс, після чого хворим необхідно було призначати
знеболювальні засоби. Позитивну відповідь пухли-
ни отримано у 52,0% (у 3 пацієнтів — часткова рег-
ресія та у 9 — стабілізація процесу). Відзначено підви-
щення індексу Карновського на 20–30 балів порівня-
но з початковим; у 10 (43,0%) хворих після ВАХТ він
становив 80–90 балів. За шкалою ECOG цей показ-
ник дорівнював 0–1 бал. При цьому відновлювалася
та/чи підвищувалася соціальна активність пацієнтів
і відновлювалася працездатність. Таким чином, за
всіма проаналізованими показниками ефективність
ВАХТ була в 1,5–1,9 раза вищою, ніж ВВХТ.
Проте не доведено позитивного впливу ВАХТ на
віддалені результати лікування. Медіана виживанос-
ті у пацієнтів 1-ї групи становила 4,4 (1–7) міс, 2-ї
групи — 4,7 (1–6) міс.
Вважаємо, що результати проведених досліджень
можна використовувати для визначення тактики і кон-
тролю за проведенням протипухлинної терапії з ура-
хуванням поєднаного впливу на організм токсичних
продуктів пухлини та цитостатичних препаратів.
ВИСНОВОК
Застосування у хворих на поширений нерезек-
табельний РПЗ ВАХТ істотно підвищує порівняно
із системним частоту випадків повної та часткової
регресії пухлин, покращує якість життя хворих, не
викликає суттєвих токсичних ускладнень і сприяє
покращанню біохімічних показників інтоксикації,
структурно-функціонального стану мембран ери-
троцитів та зменшенню проявів анемії.
ЛІТЕРаТУРа
1. Civello IM, Frontera D, Viola G, et al. Extensive resection in
pancreatic cancer: review of the literature and personal experience.
Hepatogastroenterol 1998; 45: 1877–83.
2. Черный ВА, Осинский ДС, Югринов ОГ, Коробко ВБ.
Регионарная химиотерапия в лечении больных раком под-
желудочной железы. Онкология 2002; 4 (4): 299–305.
3. Осинський ДС. Комплексне лікування хворих на по-
ширений нерезектабельний рак підшлункової залози із за-
стосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та проме-
невої терапії [Автореф дис ... канд мед наук]. Київ: Інститут
онкології АМН України, 2004. 20 с.
4. Веремеєнко КН, Заболотний ДІ, Кизим ОЙ, Семьош-
кіна ТВ. Роль цистеїнових протеїназ та їх інгібіторів в аг-
ресивності злоякісних пухлин гортані. Онкология 2005;
7 (2): 109–11.
5. Шумейко ВМ, Овруцький ВМ. В: Пухлинна хвороба:
напрями протидії інтоксикації. Київ: НВТ «Екорегіо-ЕТХі»,
2001: 10−48.
6. Smith L, Gazet J. Intra-arterial chemotherapy for patients
with inoperable carcinoma of the pancreas. Ann Res Coll Surg
Engl 1980; 62: 208–12.
7. Aigner KR, Muller H, Bassermann R. Intra-arterial chemo-
therapy with MMC, CDDP and 5-FU for nonresectable pancreatic
cancer — a phase II study. Reg Cancer Treat 1990; 3 (1): 1–6.
8. Габриелян НИ, Липатова ВИ. Опыт использования по-
казателя средних молекул для диагностики нефрологических
заболеваний у детей. Лаб дело 1984; (3): 138–40.
9. Крылов ВН, Дерюгина АВ. Типовые изменения элект-
рофоретической подвижности эритроцитов при стрессовых
воздействиях. Бюлл экспер биол и мед 2005; 39 (4): 364−6.
10. Банкова ВВ, Прищепова НФ, Авратинский ОИ. Спо-
соб оценки патологических изменений плазматической мем-
браны у детей при различных заболеваниях. Патол физиол и
эксперим терапия 1987; (3): 78–81.
11. Степовая Е, Новицкий ВВ, Гольдберг ВЕ и др. Особен-
ности состояния мембран и метаболизма эритроцитов у боль-
ных раком легкого. Вопр онкологии 2004; 50 (1): 63–7.
12. Гуніна ЛМ, Бердинських НК, Гоголь СВ та ін. Застосу-
вання церулоплазміну при хіміотерапії злоякісних новоутво-
рень в експерименті та клініці. Онкология 2001; 3 (1): 48–50.
13. Лужников ЕА, Сыромятников ЕД, Петров СИ, Голи-
ков ПП. Сорбционная активность эритроцитов у больных с ос-
трыми отравлениями. Клин лаб диагностика 1999; (11): 37–8.
14. Суровикина МС, Цуман ВГ, Щербина ВИ и др. Изме-
нение кининогенеза и уровня молекул средней массы при
деструктивных пневмониях у детей. Клин лаб диагностика
1999; (11): 40–1.
15. Mantovani G, Maccio A, Madeddu G, et al. Reactive oxygen
species, antioxidant mechanisms and serum cytokine levels in
cancer patients: impact of on antioxidante treatment. J Env Pathol
Toxicol Oncol 2003; 22 (1): 17–28.
toxicity and efficacy of treatment
depending on the ways
of cytostatic’s administration
in patients with non-resectable
pancreatic cancer
S.O. Shalimov, D.S. Osinsky, L.M. Gunina,
V.O. Chorny, L.M. Senko
Summary. Findings are presented showing that it is
possible to decrease the toxicity of cytostatic therapy in
treatment of patients with common forms of pancreatic
cancer. It is proved that chemodrugs injected directly
into the artery that supplies blood to the tumor decreases
the overall toxic effect on the host and helps improve the
biochemical indicators of intoxication, structural and
functional state of the erythrocyte membranes as well as
immediate results of treatment.
Key Words: pancreatic cancer, cytostatics, intra-
arterial chemotherapy, erythrocyte membranes,
toxicity.
Адреса для листування:
Гуніна Л.М.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Інститут онкології АМН України
E-mail: gunina-onco@yandex.ru
|