Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH)
Дослідження проведено у 52 пацієнтів із підозрою на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) для виявлення химерного гена BCR/ABL та оцінки частоти і діагностичного значення різних типів гібридизації. Ген BCR/ABL виявлено у 85% пацієнтів, з типовою гібридизацією у 52% випадків та атиповою — у 48% випад...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19686 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) / А.С. Лук’янова, З.В. Масляк, М.О. Вальчук, В.Є. Логінський, Б. Пєньковська-Ґреля // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 4. — С. 267-273. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19686 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196862025-02-09T14:34:04Z Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) Cytogenetic aberrations in patients with chronic myeloid leukemia and its detection by fluorescence in situ hybridization (fish) method Лук’янова, А.С. Масляк, З.В. Вальчук, М.О. Логінський, В.Є. Пєньковська-Ґреля, Б. Оригинальные исследования Дослідження проведено у 52 пацієнтів із підозрою на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) для виявлення химерного гена BCR/ABL та оцінки частоти і діагностичного значення різних типів гібридизації. Ген BCR/ABL виявлено у 85% пацієнтів, з типовою гібридизацією у 52% випадків та атиповою — у 48% випадків. Атипова гібридизація була наслідком додаткових фузійних сигналів у 21% зразків, варіантних транслокацій — у 11%, делецій гена ABL — у 7%, делецій гена ABL/BCR — у 5%, вставки гена BCR в ген ABL — у 2% і варіантної транслокації з одночасною делецією гена ABL/BCR — у 2%. Ключові слова: хронічна мієлоїдна лейкемія, діагностика, Ph-хромо- сома, ген BCR/ABL, ген ASS. The study was performed in 52 patients with suspected chronic myeloid leukemia (CML) to detect BCR/ABL fusion gene and to evaluate the incidence and diagnostic siginificance of different hybridization patterns. BCR/ABL rearrangement was identified in 85% of patients; with typical FISH pattern in 52% and atypical in 48% of the cases. Atypical hybridization resulted from additional fusion signals in 21% of specimens, variant translocations in 11%, ABL gene deletions in 7%, ABL/BCR gene deletions in 5%, an insertion of BCR gene into ABL in 2% and a variant translocation with a concomitant ABL/BCR deletion in 2%. Key Words: chronic myeloid leukemia, diagnostics, FISH, Ph-chromosome, BCR/ABL gene, ASS gene. 2009 Article Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) / А.С. Лук’янова, З.В. Масляк, М.О. Вальчук, В.Є. Логінський, Б. Пєньковська-Ґреля // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 4. — С. 267-273. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19686 uk application/pdf Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования |
| spellingShingle |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования Лук’янова, А.С. Масляк, З.В. Вальчук, М.О. Логінський, В.Є. Пєньковська-Ґреля, Б. Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| description |
Дослідження проведено у 52 пацієнтів із підозрою на хронічну мієлоїдну
лейкемію (ХМЛ) для виявлення химерного гена BCR/ABL та оцінки частоти
і діагностичного значення різних типів гібридизації. Ген BCR/ABL виявлено у
85% пацієнтів, з типовою гібридизацією у 52% випадків та атиповою — у 48%
випадків. Атипова гібридизація була наслідком додаткових фузійних сигналів
у 21% зразків, варіантних транслокацій — у 11%, делецій гена ABL — у 7%,
делецій гена ABL/BCR — у 5%, вставки гена BCR в ген ABL — у 2% і варіантної
транслокації з одночасною делецією гена ABL/BCR — у 2%. Ключові слова: хронічна мієлоїдна
лейкемія, діагностика, Ph-хромо-
сома, ген BCR/ABL, ген ASS. |
| format |
Article |
| author |
Лук’янова, А.С. Масляк, З.В. Вальчук, М.О. Логінський, В.Є. Пєньковська-Ґреля, Б. |
| author_facet |
Лук’янова, А.С. Масляк, З.В. Вальчук, М.О. Логінський, В.Є. Пєньковська-Ґреля, Б. |
| author_sort |
Лук’янова, А.С. |
| title |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| title_short |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| title_full |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| title_fullStr |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| title_full_unstemmed |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) |
| title_sort |
цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (fish) |
| publisher |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19686 |
| citation_txt |
Цитогенетичні зміни у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та їх виявлення методом флуоресцентної in situ гібридизації (FISH) / А.С. Лук’янова, З.В. Масляк, М.О. Вальчук, В.Є. Логінський, Б. Пєньковська-Ґреля // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 4. — С. 267-273. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lukânovaas citogenetičnízmíniuhvorihnahroníčnumíêloídnulejkemíûtaíhviâvlennâmetodomfluorescentnoíinsitugíbridizacíífish AT maslâkzv citogenetičnízmíniuhvorihnahroníčnumíêloídnulejkemíûtaíhviâvlennâmetodomfluorescentnoíinsitugíbridizacíífish AT valʹčukmo citogenetičnízmíniuhvorihnahroníčnumíêloídnulejkemíûtaíhviâvlennâmetodomfluorescentnoíinsitugíbridizacíífish AT logínsʹkijvê citogenetičnízmíniuhvorihnahroníčnumíêloídnulejkemíûtaíhviâvlennâmetodomfluorescentnoíinsitugíbridizacíífish AT pênʹkovsʹkagrelâb citogenetičnízmíniuhvorihnahroníčnumíêloídnulejkemíûtaíhviâvlennâmetodomfluorescentnoíinsitugíbridizacíífish AT lukânovaas cytogeneticaberrationsinpatientswithchronicmyeloidleukemiaanditsdetectionbyfluorescenceinsituhybridizationfishmethod AT maslâkzv cytogeneticaberrationsinpatientswithchronicmyeloidleukemiaanditsdetectionbyfluorescenceinsituhybridizationfishmethod AT valʹčukmo cytogeneticaberrationsinpatientswithchronicmyeloidleukemiaanditsdetectionbyfluorescenceinsituhybridizationfishmethod AT logínsʹkijvê cytogeneticaberrationsinpatientswithchronicmyeloidleukemiaanditsdetectionbyfluorescenceinsituhybridizationfishmethod AT pênʹkovsʹkagrelâb cytogeneticaberrationsinpatientswithchronicmyeloidleukemiaanditsdetectionbyfluorescenceinsituhybridizationfishmethod |
| first_indexed |
2025-11-26T21:57:24Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:57:24Z |
| _version_ |
1849891747606298624 |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
267Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
ВСТУП
Хронічна мієлоїдна лейкемія (ХМЛ) стала першим
онкогематологічним захворюванням, при якому була
описана специфічна хромосомна аномалія. Утворен-
ня характерного цитогенетичного маркера — філа-
дельфійської (Ph) хромосоми — є основною патогене-
тичною подією у виникненні цієї хвороби. Наявність
такої перебудови є підставою для диференційної діа-
гностики між ХМЛ та іншими мієлопроліферативни-
ми процесами з подібними клініко-гематологічними
проявами, до яких належать мієлофіброз, есенціальна
тромбоцитемія, гіпереозинофільний синдром, хроніч-
на мієломоноцитарна лейкемія, лейкемоїдні реакції.
Ph утворюється внаслідок реципрокної транс локації
t(9;22)(q34;q11). Результатом транслокації є утворен-
ня химерного гена BCR/ABL, продукт якого — проте-
їн р210 — має підвищену тирозинкіназну активність і
призводить до неконтрольованої проліферації клітин
мієлоїдного ряду. Приблизно у 5–10% пацієнтів ви-
являють варіантні і так звані замасковані транслока-
ції, які дуже складно (а подекуди і неможливо) іден-
тифікувати за допомогою класичного цитогенетично-
го дослідження. Сучасні стандарти діагностики ХМЛ
потребують рутинного застосування методу флуорес-
центної in situ гібридизації (FISH), який не тільки іден-
тифікує ген BCR/ABL, але й дозволяє отримати ба-
гато важливої додаткової інформації. Якщо картина
гібридизації показує наявність BCR/ABL, але відріз-
няється від типової, це свідчить про додаткові зміни
в ділянці злиття генів або про комплексну транслока-
цію з участю генів BCR та ABL. Ефективним методом
вивчення таких додаткових змін є аналіз статусу гена
ASS (argininosuccinate synthetase), локалізованого про-
ксимально до гена ABL на хромосомі 9. На сьогодні в
Україні цей метод, на жаль, ще не набув поширення,
насамперед, у зв’язку з його високою вартістю.
Мета роботи — дослідження спектра хромосомних
порушень, що виявляються методом FISH, у пацієн-
тів з ХМЛ і з’ясування їх діагностичного значення.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження проведено у 52 хворих, які перебу-
вали на обстеженні та лікуванні у базовому гемато-
логічному відділенні, консультативній поліклініці та
відділенні гематології ДУ ІПКТМ АМНУ протягом
2003–2007 рр. Обстежена група налічувала 29 жінок
і 23 чоловіків, медіана віку на момент встановлення
діагнозу становила 40 років (від 6 до 82). Серед хво-
рих, у яких встановлено діагноз ХМЛ, у хронічній
фазі перебували 29, у фазі акселерації — 13 і в бласт-
ній кризі — 2 особи. Переважна більшість (45 хво-
рих) на момент проведення обстеження були попе-
редньо проліковані цитостатичними препаратами
або препаратами цільової дії (препаратами інтерфе-
рону α-2 та інгібітором тирозинкінази іматінібом ме-
зилатом-3) від декількох тижнів до 10 і більше років;
лише 6 пацієнтів не отримували лікування.
Цитогенетичне дослідження було одноразово
проведено у 46 осіб, повторно — у 6. Дослідження
FISH проводили у всіх пацієнтів з метою верифі-
кації діагнозу та визначення характеру гібридизації
у BCR/ABL-позитивних пацієнтів.
Кістковий мозок, отриманий шляхом стернальної
пункції, культивували in vitro протягом 24–48 год
без додавання стимуляторів. Культивування
клітин та фіксацію культури проводили за стан-
дартною методикою [1, 2]. Суспензія зафіксованих
клітин була матеріалом для цитогенетичних та
молекулярно-цитогенетичних досліджень. При-
готування препаратів метафазних хромосом та
GTG-фарбування проводили згідно з H.C. Wang,
S. Fedoroff [3]. Хромосомний аналіз здійснювали
на мікроскопах «Olympus BX41» та «Axioplan Zeiss»
при збільшенні ×1000 за допомогою програми
МеtaSystems. Аналізували 20–25 метафаз у кож-
ному випадку. Каріотипування проводили згідно
з критеріями ISCN 2005 [4].
Молекулярно-цитогенетичний аналіз прово-
дили методом флуоресцентної in situ гібридизації
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ У ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНУ МІЄЛОЇДНУ
ЛЕЙКЕМІЮ ТА ЇХ ВИЯВЛЕННЯ
МЕТОДОМ ФЛУОРЕСЦЕНТНОЇ
IN SITU ГІБРИДИЗАЦІЇ (FISH)
Резюме. Дослідження проведено у 52 пацієнтів із підозрою на хронічну мієлоїдну
лейкемію (ХМЛ) для виявлення химерного гена BCR/ABL та оцінки частоти
і діагностичного значення різних типів гібридизації. Ген BCR/ABL виявлено у
85% пацієнтів, з типовою гібридизацією у 52% випадків та атиповою — у 48%
випадків. Атипова гібридизація була наслідком додаткових фузійних сигналів
у 21% зразків, варіантних транслокацій — у 11%, делецій гена ABL — у 7%,
делецій гена ABL/BCR — у 5%, вставки гена BCR в ген ABL — у 2% і варіантної
транслокації з одночасною делецією гена ABL/BCR — у 2%.
А.С. Лук’янова
З.В. Масляк
М.О. Вальчук
В.Є. Логінський
Б. Пєньковська-Ґреля
ДУ «Інститут патології крові
та трансфузійної медицини
АМН України», Львів, Україна
Онкологічний центр —
Інститут ім. М. Склодовської-
Кюрі, Варшава, Польща
Ключові слова: хронічна мієлоїдна
лейкемія, діагностика, Ph-хромо-
сома, ген BCR/ABL, ген ASS.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
268 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
(FISH) на інтерфазних ядрах та метафазних плас-
тинках в лабораторії цитогенетики Онкологічного
центру — Інституту ім. М. Склодовської-Кюрі
(Польща). У роботі використовували мітки: LSI
BCR/ABL Dual Colour Dual Fusion Probe та LSI
9q34ASS (Vysis, США). Підготовку препаратів та
процедуру гібридизації здійснювали за D. Pinkel та
співавторами [5] з урахуванням рекомендацій ви-
робника мітки. Аналіз препаратів проводили за до-
помогою мікроскопа «Axioplan Zeiss» з відповідним
набором фільтрів у програмі Lucia (Республіка
Чехія) з підрахунком мінімум 200 інтерфазних ядер.
Ефект гібридизації з міткою BCR/ABL у типовій
клітині з цією аномалією проявляється у вигляді
двох колокалізаційних сигналів жовтого кольору
(2Y), які знаходяться на похідних хромосом 9 і 22,
одного червоного сигналу (1R), який знаходить-
ся на нормальній хромосомі 9, і одного зелено-
го сигналу (1G), який знаходиться на нормальній
хромосомі 22. Таким чином, картина гібридизації
при типовій t(9;22)(q34;q11) позначається як
2Y1R1G. Гібридизація з міткою ASS в нормальних
клітинах показує наявність двох блакитних сигналів
(2Aq). Втрата одного із сигналів вказує на делецію
однієї з копій гена ASS.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У 52 пацієнтів проведено комплексне цито-
генетичне дослідження, до якого входили ана-
ліз каріотипу та FISH для виявлення химерного
гена BCR/ABL (табл. 1). Дослідження каріотипу
було успішним у 36 (69%) випадках, у 16 (31%) —
отримати метафазні пластинки не вдалось. У гру-
пі хворих, у яких було одержано результат каріо-
типу, Ph-хромосому виявили у 30 випадках і у 6 —
нормальний каріотип. При дослідженні зразків
методом інтерфазної FISH сигнал, характерний
для химерного гена BCR/ABL, виявлено у 44 із
52 (85%) хворих (див. табл. 1A, B, C), у 8 випад-
ках він був відсутнім (15%) (див. табл. 1D). У не-
лікованих хворих (5 випадків) частка клітин із фу-
зійним геном BCR/ABL становила 82–100%, у тих,
які отримували лікування,— від 30 до 100%. У гру-
пі BCR/ABL-по зитивних пацієнтів спостерігали як
типовий, так і нетипові зразки гібридизації. Tипову
картину 2Y1R1G виявлено у 23 (52%) хворих, що
відповідає класичній транслокації t(9;22)(q34;q11)
і збігається з результатами дослідження каріотипу
у всіх випадках, де отримано метафазні пластинки
(див. тaбл. 1A, рис. 1).
Група BCR/ABL-позитивних хворих із нетипо-
вими зразками гібридизації налічувала 21 (48%) ви-
падок. З метою уточнення природи походження
нетипових сигналів проводили FISH на метафаз-
них пластинках і зіставляли отримані результа-
ти з результатами каріотипування. Серед нетипо-
вих зразків найчисленнішу групу (21%) станови-
ли такі із збільшеною кількістю фузійних сигналів
(див. тaбл. 1В).
Рис. 1. Картина гібридизації при наявності в клітині
Ph-хромосоми: 2Y1R1G
У 8 випадках виявлено один додатковий фузій-
ний сигнал, який супроводжувався типовим роз-
ташуванням сигналів на незмінених генах ABL
(R) i BCR (G), результатом чого була гібридизація
3Y1R1G (рис. 2).
Рис. 2. Картина гібридизації при наявності в клітині двох
копій Ph-хромосоми: 3Y1R1G
Така картина свідчить про наявність у клітині кла-
сичної t(9;22) та другої копії Ph-хромосоми. Відсоток
таких клітин становив 2–85% усіх проаналізованих.
У 3 випадках (№ 24; 25 i 26), в яких відсоток клітин із
третім фузійним сигналом перевищував 10% (85; 62 i
11% відповідно) другу копію Ph-хромосоми виявлено
при аналізі каріотипу. В 1 випадку (№ 25), крім клі-
тин із сигналами 2Y1R1G та 3Y1R1G, спостерігали
клон клітин із нетиповим набором сигналів 3Y2R1G,
який може свідчити про наявність додаткової хромо-
соми 9. Хромосомний аналіз показав наявність extra
Ph та 1–3 маркерних хромосом, які могли б походи-
ти із хромосоми 9. В останньому з групи із збільше-
ною кількістю фузійних сигналів випадку (№ 32) дос-
лідження FISH показало 25% клітин із чотирма фу-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
269Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
зійними сигналами та без сигналів, які відповідають
нормальним копіям генів ABL i BCR. В каріотипі та-
ких клітин виявлено відсутність незмінених хромо-
сом 9 i 22, оскільки обидві їх копії були залучені у вза-
ємні транслокації (рис. 3).
Друга група зразків з нетиповою гібридизацією
включала 12 пацієнтів, у яких було виявлено на-
явність одного фузійного сигналу (27% випадків)
(див. табл. 1C). У 3 випадках (№ 33; 34 i 35) втрата
одного фузійного сигналу супроводжувалася наяв-
ністю одиночних сигналів з нормальних генів ABL i
BCR з утворенням гібридизації 1Y1R1G (рис. 4).
Картина гібридизації підтвердилася на метафазних
пластинках і означає повну делецію ділянки злиття ге-
нів на похідній хромосоми 9, яка містить залишок гена
ABL і транслокований фрагмент гена BCR. Така деле-
ція субмікроскопічна, тому її наявність не виявляється
при аналізі каріотипу. У пацієнта № 34 делецію другого
фузійного гена на похідній хромосоми 9 було підтвер-
джено за допомогою мітки до гена ASS, яка показала на-
явність одного блакитного сигналу у 99% клітин. Ана-
ліз каріотипу виявив комплексну транслокацію t(2;9;22)
(р23;q34;q11), а також додаткові хромосомні зміни —
трисомію 8 та ізохромосому 17q (рис. 5).
Таблиця 1
Результати каріотипування та FISH обстеженої групи пацієнтів
№ з/п Попереднє лікування Результат GTG: t(9;22)
Результат FISH:
картина гібридизації
(% клітин з фузійним сигналом)
Остаточний діагноз
A. Типова гібридизація
1 Відсутнє + 2Y1R1G (96) ХМЛ ХФ
2 Відсутнє + 2Y1R1G (94) ХМЛ ХФ
3 ЦП + 2Y1R1G (100) ХМЛ ХФ
4 ЦП + 2Y1R1G (99) ХМЛ ФА
5 ЦП + 2Y1R1G (99) ХМЛ БК
6 ЦП + 2Y1R1G (98) ХМЛ ХФ
7 ЦП + 2Y1R1G (97) ХМЛ ХФ
8 ЦП + 2Y1R1G (97) ХМЛ ХФ
9 ЦП + 2Y1R1G (94) ХМЛ ХФ
10 ЦП + 2Y1R1G (94) ХМЛ БК
11 ЦП + 2Y1R1G (93) ХМЛ ФА
12 IM + 2Y1R1G (96) ХМЛ ХФ
13 INF + 2Y1R1G (93) ХМЛ ХФ
14 INF + 2Y1R1G (91) ХМЛ ХФ
15 INF + 2Y1R1G (61) ХМЛ ХФ
16 INF + 2Y1R1G (30) ХМЛ ХФ
17 INF ВМ 2Y1R1G (100) ХМЛ ХФ
18 INF ВМ 2Y1R1G (99) ХМЛ ХФ
19 ЦП ВМ 2Y1R1G (96) ХМЛ ХФ
20 ЦП ВМ 2Y1R1G (92) ХМЛ ХФ
21 ЦП ВМ 2Y1R1G (82) ХМЛ ХФ
22 ЦП ВМ 2Y1R1G (80) ХМЛ ХФ
23 ЦП, INF, IM ВМ 2Y1R1G (87) ХМЛ ФА
В. Додаткові фузійні сигнали
24 ЦП ++ 2Y1R1G (15) / 3Y1R1G (85) ХМЛ ФА
25 INF ++ 2Y1R1G (35) / 3Y1R1G (21) / 3Y2R1G (41) ХМЛ ФА
26 ЦП ++ 2Y1R1G (75) / 3Y1R1G (11) ХМЛ ФА
27 ЦП + 2Y1R1G (96) / 3Y1R1G (2) ХМЛ ХФ
28 ЦП + 2Y1R1G (96) / 3Y1R1G (2) ХМЛ ХФ
29 ЦП + 2Y1R1G (95) / 3Y1R1G (2) ХМЛ ХФ
30 ЦП ВМ 2Y1R1G (85) / 3Y1R1G (3) ХМЛ ФА
31 INF, IM ВМ 2Y1R1G (80) / 3Y1R1G (3) ХМЛ ХФ
32 ЦП, IM ++ 2Y1R1G (75) / 4Y (25) ХМЛ ФА
С. Втрата фузійного сигналу
35 ЦП + 1Y1R1G (89) / 2Y1R1G (11) ХМЛ ФА
34 ЦП + 1Y1R1G (99); 1Aq (99) ХМЛ ФА
33 ЦП ВМ 1Y1R1G (98) ХМЛ ФА
36 Відсутнє + 1Y1R2G (97) ХМЛ ХФ
37 INF + 1Y1R2G (87) ХМЛ ФА
38 Відсутнє ВМ 1Y1R2G (82) ХМЛ ХФ
39 ЦП − 1Y2R1G (95) ХМЛ ХФ
40 INF + 1Y2R2G (100) ХМЛ ХФ
41 ЦП + 1Y2R2G (97) ХМЛ ХФ
42 Відсутнє + 1Y2R2G (94) ХМЛ ХФ
43 ЦП ВМ 1Y2R2G (91) ХМЛ ХФ
44 INF ВМ 1Y2R2G (76) / 2Y2R2G (5) ХМЛ ФА
D. Відсутність фузійних сигналів
45 ЦП, INF − 2R2G ОМФ
46 ЦП − 2R2G ОМФ
47 ЦП − 2R2G ОМФ
48 ЦП − 2R2G ХММЛ
49 ЦП − 2R2G ХММЛ
50 ЦП ВМ 2R2G ОМФ
51 ЦП ВМ 2R2G ОМФ
52 Відсутнє ВМ 2R2G ГЛ
ЦП — цитостатичні препарати; INF – інтерферон; IM – іматініб; ВМ – відсутність метафаз; (−) — відсутність транслокації t(9;22); (+) — наявність
транслокації t(9;22); (++) – транслокація t(9;22) з додатковою der(22); ХМЛ – хронічна мієлоїдна лейкемія; ХФ – хронічна фаза; ФА – фаза
акселерації; БК – бластна криза; ОМФ – остеомієлофіброз; ХММЛ – хронічна мієломоноцитарна лейкемія; ГЛ – гостра лейкемія.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
270 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
Рис. 3. Метафазна пластинка пацієнтки з подвійною
транслокацією t(9;22): картина гібридизації 4Y
Рис. 4. Картина гібридизації при делеції гена ABL/BCR:
1Y1R1G
Рис. 5. Каріотип пацієнта №34 – 47,ХY,t(2;9;22)
(р23;q34;q11),+8,і(17)(q10)
У випадку № 33, крім переважної більшості клі-
тин із гібридизацією 1Y1R1G, встановлено наявність
субпопуляції клітин 2Y1R1G, в яких другий фузійний
сигнал походив із другого маркера Ph, в той час як на
похідній хромосоми 9 гібридизації не виявлено.
У трьох наступних пацієнтів (№ 36; 37; 38) втра-
та одного фузійного сигналу супроводжувалася на-
явністю одного сигналу з нормальної копії гена ABL
(R) i двох зелених сигналів (ген BCR) (рис. 6).
Рис. 6. Картина гібридизації при делеції гена ABL: 1Y1R2G
Аналіз метафазних пластинок показав, що ко-
локалізаційний жовтий сигнал знаходиться на Ph-
хромосомі, а на похідній хромосоми 9 зберігся тіль-
ки сигнал з гена BCR, транслокованого з хромосо-
ми 22. Отже, у цих 3 випадках втрачалася тільки
ділянка гена ABL, яка бере участь в утворенні хи-
мерного гена на похідній хромосоми 9.
В одному з випадків (№ 39) разом з одним фузій-
ним сигналом виявлено дві копії гена ABL та одну ко-
пію гена BCR. Аналіз каріотипу показав відсутність
транслокації t(9;22) та видимих морфологічних змін
в обох копіях 9-ї та 22-ї хромосом. FISH-аналіз на ме-
тафазних пластинках встановив наявність фузійно-
го сигналу на одній з морфологічно незмінених хро-
мосом 22, однак величина червоних сигналів на обох
хромосомах 9 відрізнялася. Тому можна стверджува-
ти, що в даному випадку відбулася інсерція фрагмен-
та гена ABL в ділянку гена BCR, яка є субмікроскопіч-
ною і не виявляється при хромосомному аналізі.
У 5 пацієнтів виявили картину гібридизації
1Y2R2G (№ 40; 41; 42; 43 i 44) (рис. 7).
Рис. 7. Метафазна пластинка пацієнтки з варіантною
транслокацією t(9;22;10): картина гібридизації 1Y2R2G
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
271Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
Наявність одного фузійного сигналу (1Y)
дає підставу припустити існування делеції од-
ного з фузійних регіонів, однак сумарна кіль-
кість зелених (G) та червоних (R) сигналів за-
перечує цю гіпотезу. Аналіз метафаз за допомо-
гою FISH i каріотипування показав наявність
комплексних транслокацій між трьома і біль-
ше хромосомами з обов’язковим залученням
9 та 22 у трьох пацієнтів. Хромосомний аналіз
цих трьох зразків виявив комплексні транслока-
ції t(9;22;11;1;17)(q34;q11;q1?3;q32;q23) у випад-
ку № 40, t(2;9;22)(q13;q34;q11) у випадку № 41 і
t(9;22;10)(q34;q11;q24) у випадку № 42 у всіх про-
аналізованих метафазах. Два досліджених зразки
не містили метафазних пластинок. В одному з них,
крім клітин із варіантною транслокацією, виявле-
но невеликий (5%) клон клітин, що містили набір
сигналів 2Y2R2G. У цьому випадку другий фузій-
ний сигнал вказував на наявність extra Ph.
Група BCR/ABL-негативних пацієнтів, у яких
набір сигналів становив 2R2G, налічувала 8 ви-
падків. У 5 випадках це підтвердилося відсутніс-
тю змін в каріотипі, у 3 випадках не було отрима-
но метафазних пластинок. У всіх хворих цієї групи
цитогенетичне дослідження проводилося вперше
з діа гностичною метою. У цих пацієнтів спостері-
гали спленомегалію, лейкоцитоз з перевагою клі-
тин гранулоцитарного ряду, анемію та гіпертром-
боцитоз, що могло відповідати клінічній картині
ХМЛ. Після встановлення відсутності химерно-
го гена BCR/ABL на підставі результатів додатко-
вих клініко-лабораторних досліджень у цих хворих
було діагностовано мієлофіброз (5 випадків), хро-
нічну мієломоноцитарну лейкемію (2 випадки) та
гостру лейкемію (1 випадок).
ХМЛ — перше онкологічне захворювання, при
якому у людини були описані специфічні зміни
хромосом та зумовлена ними активація прото-
онкогенів, оскільки химерний ген BCR/ABL при-
зводить до змін активності гена BCR, який ко-
дує тирозинкіназу. В обстеженій групі 52 паці-
єнтів з підозрою на ХМЛ цитогенетичні та/або
молекулярно-генетичні докази наявності химер-
ного гена BCR/ABL виявлено у 85% випадків.
У решти 15% пацієнтів відсутність цієї характер-
ної зміни співпадає з остаточним діагнозом (міє-
лофіброз та ін.).
Підтвердженням діагнозу ХМЛ є виявлення
у клітинах крові та кісткового мозку характер-
ного цитогенетичного маркера – Ph-хромосоми.
Ця зміна виявляється в 95–100% метафаз у 90–
95% хворих на ХМЛ. Приблизно у 5–10% випад-
ків виявляють варіантні способи злиття BCR/ABL.
Найчастіше це складні транслокації, в яких заді-
яні додатково одна або більше хромосом і завжди
9 та 22. Іноді трапляється так звана замаскована
Ph-хромосома, яка не виявляється стандартним
цитогенетичним дослідженням. Це зумовлено пе-
ренесенням менших, ніж при стандартній транс-
локації, ділянок хромосом. Описано випадки,
коли відбувається транслокація фрагменту хро-
мосоми 9 на 22, але відсутній перенос матеріалу з
хромосоми 22 на 9 [6, 7]. У дослідженій нами гру-
пі тільки 1 випадок (2%) не виявив наявності мар-
кера Ph, натомість ген BCR/ABL утворився внаслі-
док інсерції. Таку зміну можна виявити тільки за
допомогою FISH.
При аналізі результатів FISH спостерігали на-
явність різноманітних типів гібридизації. Група
пацієнтів з типовим набором сигналів становила
52%, що значно відрізняється від результатів ін-
ших повідомлень (72%, [8]). Серед решти 48% па-
цієнтів із ХМЛ з нетиповою картиною гібридиза-
ції переважали випадки з додатковим фузійним
сигналом в частині клітин (від 2 до 85% популяції
клітин). Випадки з дуплікацією фузійного сигна-
лу становили 21% дослідженої групи. Таку розбіж-
ність ми пояснюємо переважанням у групі з нети-
повим набором сигналів пацієнтів, які перебува-
ли у фазі акселерації (48%), на відміну від групи
з типовими сигналами (13%). Одночасно прове-
дений аналіз каріотипу показав наявність додат-
кової копії Ph-хромосоми тільки у 4 пацієнтів, усі
вони перебували у фазі акселерації. У цьому від-
ношенні дослідження FISH є набагато більш чут-
ливим методом, який дозволяє виявити навіть не-
великий клон (менше 10% клітин), що виходить
за межі можливостей хромосомного аналізу. Іно-
ді можна спостерігати 4 і навіть 5 фузійних сигна-
лів, які свідчать про наявність, відповідно 2 і 3 до-
даткових Ph-хромосом. Як відомо, еxtra Ph є дру-
гою за частотою (до 30%) додатковою аномалією
при ХМЛ після трисомії 8 і утворюється шляхом
дуплікації вихідного маркера Ph [7, 9].
Наступною за чисельністю в нашому дослід-
женні була група з комплексними транслокація-
ми (КТ). Механізм їх утворення, клінічні прояви
та прогностичне значення у хворих із ХМЛ актив-
но обговорюються в доступній літературі. Комп-
лексні транслокації із залученням трьох і більше
хромосом виявляють у 5–10% хворих [10]. У ба-
гатьох випадках КТ супроводжуються делеціями
в залучених хромосомах. Встановлено, що часто-
та делецій у хворих із комплексними транслокаці-
ями є вищою (40–60%) порівняно з іншими паці-
єнтами [11].
Випадки комплексних транслокацій, які мас-
кують типову картину t(9;22), становили 14% се-
ред дос лідженої нами групи хворих на ХМЛ. У 4 з
них наявність змін хромосом 9 i 22 з типовими для
ХМЛ точками розриву виявлено як при дослідженні
каріо типу, так і при FISH (в одному з випадків вна-
слідок делеції картина гібридизації відрізнялася від
такої при комплексних транслокаціях). У 2 інших
пацієнтів застосування методу FISH було достат-
нім для виявлення таких змін.
До окремої групи було віднесено пацієнтів із
частковими або повними делеціями другого про-
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
272 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
дукту транслокації в зміненій хромосомі 9 (14%).
Різні автори подають зовсім різні показники час-
тоти хворих з делеціями — від 9 до 30% всіх про-
аналізованих випадків, найчастіше наводить-
ся частота 15% [12, 13, 15, 16]. Результати бага-
тьох досліджень свідчать, що делеції в ділянці
гена ABL/BCR відбуваються одночасно з появою
транслокації t(9;22) і, таким чином, не є вторин-
ними змінами, які з’являються під час прогресії
хвороби [12, 13].
Делеції в регіоні ABL/BCR субмікроскопічні й
можуть охоплювати фрагменти довжиною від де-
кількох тисяч до кількох мільйонів пар основ [12],
хоча описані випадки з делеціями понад 10 млн п.о.,
які візуалізувались при хромосомному аналізі [14].
Молекулярні дослідження показали, що мінімаль-
ний делетований регіон на хромосомі 9 включає ген
ASS, який розміщений близько до гена ABL, і ген
IGLL1, що знаходиться поруч із геном BCR на хро-
мосомі 22 [13].
Картина FISH при аналізі випадків з делеціями
може бути трьох різновидів [16]. У більшості ви-
падків відбувається втрата послідовностей по оби-
дві сторони від точки розриву на der(9) – фрагмен-
ту хромосоми 9 і перенесеної частини хромосо-
ми 22 (набір сигналів 1Y1R1G, який свідчить про
повну втрату гібридної ділянки ABL/BCR). Рідше
втрачається тільки ділянка на хромосомі 9 (гіб-
ридизація 1Y1R2G, втрата фрагменту гена ABL)
і в поодиноких випадках описані делеції тільки
фрагмента 22-ї хромосоми (гібридизація 1Y2R1G,
втрата фрагменту гена BCR). У нашому досліджен-
ні спостерігали часткову делецію в der(9) у 3 паці-
єнтів і повну також у 3 пацієнтів. Гібридизація за
типом 1Y2R1G була виявлена тільки в 1 випадку
(2%), проте при порівнянні з результатом каріоти-
пування виявилось, що це не делеція, а субмікрос-
копічна інсерція фрагменту хромосоми 9 в 22 (так
звана замаскована Ph-хромосома). Відомо, що Ph-
негативна BCR/ABL-позитивна ХМЛ трапляється
з частотою приблизно 5% і за клінічним перебігом
не відрізняється від класичної ХМЛ [6, 7].
Сучасні стандарти діагностики гемобластозів по-
требують широкого використання методів класич-
ної та молекулярної цитогенетики. За даними ГНЦ
РАМН, встановлення діагнозу ХМЛ у 16% випад-
ків було неможливим без застосування FISH [17],
що відповідає нашим результатами. Вважається,
що FISH обов’язково слід проводити при першому
обстеженні для виявлення делецій в 9q та в разі не-
успішності стандартного цитогенетичного дослід-
ження [18].
ВИСНОВКИ
1. В обстеженій групі пацієнтів з підозрою на
ХМЛ діагноз підтверджено за допомогою дослід-
ження методом FISH у 85% випадків. Серед па-
цієнтів, у яких було проаналізовано каріотип, ре-
зультат хромосомного аналізу збігався з резуль-
татом FISH, за винятком одного хворого, у якого
ген ВСR/ABL утворився внаслідок субмікроско-
пічної інсерції.
2. При аналізі результатів FISH виявлено ти-
пову та нетипову картину гібридизації у співвід-
ношенні 52 та 48% відповідно. Нетипова гібриди-
зація була наслідком дуплікації маркера Ph, комп-
лексних транс локацій та повних або часткових
делецій в ділянці злиття генів ABL і BCR в похід-
ній хромосоми 9.
3. У підгрупі хворих із дуплікацією Ph-хромосоми
одночасне виявлення цієї зміни методами каріоти-
пування та FISH було можливим при відсотку клі-
тин з extra Ph не менше 10%. Це пояснюється наба-
гато вищою чутливістю FISH порівняно з класич-
ним цитогенетичним методом.
4. Делеції в ділянці гена ABL/BCR ідентифіку-
вали в 14% випадків, що узгоджується з повідом-
леннями інших авторів. Застосування мітки LSI
BCR/ABL Dual Colour Dual Fusion Probe є достат-
нім для виявлення таких делецій. У складних ви-
падках доцільним є додаткове дослідження з міт-
кою LSI 9q34ASS.
5. Картина гібридизації може вказувати на на-
явність комплексної транслокації, проте для її точ-
ної ідентифікації необхідний аналіз каріотипу. Крім
змін, до яких залучені точки розриву 9q34 та 22q11,
в комплексних транслокаціях ідентифіковано участь
хромосом 2 (2 випадки), 10 (1 випадок), а в одному
випадку також одночасно 1; 11; 17-ї хромосом.
6. Для повноцінної цитогенетичної діагностики
ХМЛ необхідно одночасно проводити як класичне
цитогенетичне дослідження, так і FISH. Ці методи
не заміняють, а доповнюють один одного.
ЛІТЕРАТУРА
1. Pieńkowska-Grela B i wsp. Analiza cytogenetyczna w
nowotworach hematoonkologicznych. Poradnik, Centrum
Onkologii. Warszawa, 2004.
2. Зерова-Любимова ТЕ, Горовенко НГ. Цитогенетичні ме-
тоди дослідження хромосом людини (методичні рекомендації).
Київ, 2003. 24 с.
3. Wang HC, Fedoroff S. Banding in human chromosomes
treated with tripsin. Nat New Biol 1972; 235: 52–3.
4. ISCN 2005. An International System for Human Cytogenetic
Nomenclature / Ed F Mitelman / Basel: S Karger, 2005. 128 p.
5. Pinkel D, Straume T, Gray JW. Cytogenetic analysis using
quantitative high sensitivity, fluorescence hybridization. Proc Natl
Acad Sci USA 1995; 83: 2934–8.
6. Клиническая онкогематология / Под ред МА Волковой
/ Москва: Медицина, 2001. 576 с.
7. Гематология: новейший справочник / Под ред КМ Абдул-
кадырова / Москва: Эксмо; СПб: Сова, 2004. 928 с.
8. Lim TH, Tien SL, Lim P, et al. The incidence and patterns of
BCR/ABL rearrangements in chronic myeloid leukaemia (CML)
using fluorescence in situ hybridization (FISH). Ann Acad Med
Singapore 2005; 34: 533–8.
9. The AGT Cytogenetics Laboratory Manual / Eds MJ
Barch, T Knutsen, JL Spurbeck (3d ed)/ Lippincott-Raven,
1997. 668 p.
10. Gorusu M, Benn P, Li Z, et al. On the genesis and prognosis
of variant translocations in chronic myeloid leukemia. Cancer
Genet Cytogenet 2007; 173: 97–106.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
273Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 4 • 2 0 0 9
11. Quintas-Cardama A, Kantarjian H, Talpaz M, et al. Imatinib
mesylate therapy may overcome the poor prognosis significance
of deletions of derivative chromosome 9 in patients with chronic
myelogenous leukemia. Blood 2005; 105 (6): 2281–5.
12. Sinclar PB, Nacheva ER, Leversha M, et al. Large deletions
at the t(9;22) breakpoint are common and may identify a poor-
prognosis subgroup of patients with chronic myeloid leukemia.
Blood 2000; 95 (3): 738–44.
13. Storlazzi CT, Specchia G, Anelli L, et al. Breakpoint
characterization of der(9) deletions in chronic myeloid leukemia
patients. Gen Chrom Cancer 2002; 35: 271–6.
14. Xinth PT, Vu HA, Nghia H, et al. Coexistence of
Philadelphia chromosome positive cells with and without der(9)
deletion in a patient with chronic myelogenous leukemia. Cancer
Genet Cytogenet 2006; 164: 122–7.
15. Huntly BJP, Reid AG, Bench AJ, et al. Deletions of the
derivative chromosome 9 occur at the time of the Philadelphia
translocation and provide a powerful and independent prognostic
indicator in chronic myeloid leukemia. Blood 2001; 98 (6): 1732–8.
16. Pieńkowska-Grela B, Woroniecka R, Doroszuk K, et al. Częstość
delecji submikroskopowego obszaru fuzji ABL/BCR w badaniu
rutynowym i przy użyciu sond specyficznych u pacjentów z przewlekłą
białaczką szpikową. Acta Haematol Pol 2008; 39 (1): 99–110.
17. Prejzner W, Sacha T, Salamanczuk Z, et al. Standard
postępowania diagnostycznego i terapeutycznego u chorych z
przewlekłą białaczką szpikową w Polsce w roku 2007, Standard
of diagnostic and therapeutic procedures in patients with chronic
myeloid leukemia in Poland in 2007. Acta Haematol Pol 2007;
38 (1): 107–22.
18. Домрачева А, Асеева Е. Роль цитогенетических исследо-
ваний при лечении хронического миелолейкоза ингибиторами
тирозинкиназ. Гематол трансфузиол 2007; 52 (2): 25–7.
CYTOGENETIC ABERRATIONS IN PATIENTS
WITH CHRONIC MYELOID LEUKEMIA
AND ITS DETECTION BY FLUORESCENCE
IN SITU HYBRIDIZATION (FISH) METHOD
A.S. Lukyanova, Z.V. Maslyak, M.O. Valchuk,
V.E. Loginsky, B. Pieńkowska-Grela
Summary. The study was performed in 52 patients with
suspected chronic myeloid leukemia (CML) to detect
BCR/ABL fusion gene and to evaluate the incidence
and diagnostic siginificance of different hybridization
patterns. BCR/ABL rearrangement was identified in 85%
of patients; with typical FISH pattern in 52% and atypical
in 48% of the cases. Atypical hybridization resulted from
additional fusion signals in 21% of specimens, variant
translocations in 11%, ABL gene deletions in 7%,
ABL/BCR gene deletions in 5%, an insertion of BCR
gene into ABL in 2% and a variant translocation with
a concomitant ABL/BCR deletion in 2%.
Key Words: chronic myeloid leukemia, diagnostics,
FISH, Ph-chromosome, BCR/ABL gene, ASS gene.
Адреса для листування:
Лук’янова А.С.
79044, Львів, вул. Генерала Чупринки, 45
ДУ «Інститут патології крові
та трансфузійної медицини АМН України»
|