Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз

Резюме . Проаналізовано результати рандомізованих міжнародних досліджень щодо ефективності паліативної , неоад’ювантної та ад’ювантної гормонотерапії хворих на рак молочної залози (зокрема застосування ексеместану (Аромазину)). Ключові слова: рак молочної залози, гормонотерапія, інгібітори ароматази...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Шпарик, Я.В.
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: 2009
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19688
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз / Я.В. Шпарик // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 203-207. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19688
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196882025-02-09T21:41:52Z Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз Hormonotherapy of patients with breast cancer: accent on steroidal aromatase inhibitors Шпарик, Я.В. Лекция Резюме . Проаналізовано результати рандомізованих міжнародних досліджень щодо ефективності паліативної , неоад’ювантної та ад’ювантної гормонотерапії хворих на рак молочної залози (зокрема застосування ексеместану (Аромазину)). Ключові слова: рак молочної залози, гормонотерапія, інгібітори ароматази, ексеместан (Аромазин), ефективність. Summary. The lecture presents the date of randomized international studies concerning palliative, nеo-adjuvant and adjuvant hormonotherapy of patients with breast cancer (in particular with application of exemestane (Aromasine)) Key Words: breast cancer, hormonotherapy, steroidal aromatase inhibitors, exemestane (Aromasine)), effectiveness. 2009 Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз / Я.В. Шпарик // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 203-207. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19688 uk application/pdf
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Лекция
Лекция
spellingShingle Лекция
Лекция
Шпарик, Я.В.
Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
description Резюме . Проаналізовано результати рандомізованих міжнародних досліджень щодо ефективності паліативної , неоад’ювантної та ад’ювантної гормонотерапії хворих на рак молочної залози (зокрема застосування ексеместану (Аромазину)). Ключові слова: рак молочної залози, гормонотерапія, інгібітори ароматази, ексеместан (Аромазин), ефективність.
author Шпарик, Я.В.
author_facet Шпарик, Я.В.
author_sort Шпарик, Я.В.
title Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
title_short Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
title_full Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
title_fullStr Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
title_full_unstemmed Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
title_sort гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз
publishDate 2009
topic_facet Лекция
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19688
citation_txt Гормонотерапія хворих на рак молочної залози: акцент на стероїдні інгібітори ароматаз / Я.В. Шпарик // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 203-207. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šparikâv gormonoterapíâhvorihnarakmoločnoízaloziakcentnasteroídnííngíbítoriaromataz
AT šparikâv hormonotherapyofpatientswithbreastcanceraccentonsteroidalaromataseinhibitors
first_indexed 2025-12-01T02:45:58Z
last_indexed 2025-12-01T02:45:58Z
_version_ 1850272291050487808
fulltext ËÅÊÖÈß 203Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9 Історія гормонотерапії (ГТ) хворих на рак молочної залози (РМЗ) має вже понад 100 років, упродовж яких для лікування цього захворю- вання застосовували різні хірургічні втручання на ендокринних органах (видалення яєчників, гіпофіза, навіть операції на гіпоталамусі), а та- кож гормональні засоби (естрогени, андрогени, прогестини). Ці методи лікування були відкриті емпірично і застосовувалися задовго до того, як були з’ясовані механізми їх дії. Такі механізми (зокрема роль естрогенових та прогестероно- вих рецепторів) були відкриті у другій половині ХХ ст., що дало можливість запровадження лікарського засобу нового типу — блокатора рецепторів статевих стероїдних гормонів тамок- сифену (ТАМ). Цей препарат широко застосо- вують від середини 1970-х років, він продемон- стрував свою ефективність як у паліативній, так і в ад’ювантній і неоад’ювантній ГТ РМЗ. ТАМ має значно менше побічних ефектів порівняно із засобами, які застосовувалися раніше (згадані вже естрогени, андрогени, прогестини). Про- те наприкінці 1990-х років деякі побічні ефек- ти ТАМ (зокрема підвищення ризику розвит- ку пухлин матки, тромбози), а також пошу- ки ефективніших засобів призвели до того, що в лабораторіях кількох відомих фармацев- тичних компаній синтезували нове покоління засобів ГТ РМЗ. Ці засоби блокують активність ферменту ароматази, що відповідає за синтез естрогенів з андрогенів у жінок у постменопау- зальний період. Ще за кілька десятиліть до того був відомий препарат (аміноглютетимід), який серед інших своїх фармакологічних ефектів мав і таку дію. Але його виражена токсичність (унаслідок дуже високого блокування синтезу стероїдних гормонів — не лише естрогенів, але й кортикостероїдів) перешкоджала широкому за- провадженню цієї групи лікарських препаратів у клінічну практику. Врешті-решт унаслідок зу- силь різних фармацевтичних компаній у широку клінічну практику запроваджено третє покоління інгібіторів ароматази (ІА) — летрозол (Femara®, Novartis), анастрозол (Arimidex®, AstraZeneca), ексеместан (Aromasin®, Pfizer). Загалом можна констатувати, що ці засоби мають приблизно однакову ефективність, хоча відомі і відмінності між ними. Зокрема, вони відрізняються за хімічною структурою — перших два ІА (летрозол і анастрозол) є так званими нестероїдними (не мають хімічних аналогій зі стероїдами), а ексеместан стероїдним (схожий за хімічною структурою на стероїдні гормони, наприклад андрогени). Як наслідок — ексеместан пригнічує каталітичний центр ароматази незворотно, тоді як після припинення дії нестероїдних інгібіторів активність ароматази відновлюється. Звідси надія клініцистів на те, що ці відмінності можуть мати певне клінічне значення. Упродовж останнього десятиліття ефективність Аромазину вивчали в багатьох великих міжнародних дослідженнях, результати яких опубліковано у провідних медичних журналах світу. Аналіз цих досліджень свідчить, що нині Аромазин є препаратом, який безпечно та ефективно можна застосовувати у різних категорій хворих на РМЗ. Друга лінія паліативної ГТ. У 1990-х роках стандартом ГТ у хворих, які отримували ТАМ, ГОРМОНОТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: АКЦЕНТ НА СТЕРОЇДНІ ІНГІБІТОРИ АРОМАТАЗИ Резюме. Проаналізовано результати рандомізованих міжнародних досліджень щодо ефективності паліативної, неоад’ювантної та ад’ювантної гормонотерапії хворих на рак молочної залози (зокрема за- стосування ексеместану (Аромазину)). Я.В. Шпарик Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львів, Україна Ключові слова: рак молочної залози, гормонотерапія, інгібітори ароматази, ексеместан (Аромазин), ефективність. Таблиця 1 ІА проти мегестролу ацетату (МА): підсумок Показник Anastrozole (AN) 1 мг vs MA Letrozole (LET) 2,5 мг vs MA Exemestane (EXE) 25 мг vs MA Дослідження 1 [15] Дослідження 2 [16] Дослідження 3 [17] Дослідження 4 [18] Дослідження [1] Кількість пацієнток, n 135 vs 125 128 vs 128 174 vs 189 199 vs 201 366 vs 403 CR + PR¹, % AN = MA AN = MA LET > MA LET = MA EXE = MA Тривалість ефекту NR NR LET > MA LET = MA EXE > MA TTP², міс AN = MA AN = MA LET = MA LET = MA EXE > MA TTF², міс AN = MA AN = MA LET > MA LET = MA EXE > MA Загальна виживаність AN = MA AN = MA LET = MA LET = MA EXE > MA ¹CR = повна регресія (complete response), PR = часткова регресія (partial response); ²TTP = час до прогресування (time to tumor progression), TTF = час до припинення лікування (time to treatment failure). ËÅÊÖÈß 204 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9 були прогестини (зокрема МА). Тому перші рандомізовані дослідження ефективності ІА стосувалися саме порівняння з цими засобами. У 2000 р. опубліковані результати міжнародного дослідження, в якому проаналізовано результати лікування майже 800 хворих (приблизно порівну в обох групах). З’ясувалося, що безпосередній ефект Аромазину був вищим, ніж мегестролу (15,0 проти 12,4%). Дуже важливою була статистично достовірна різниця показників медіани загальної виживаності — у групі Аромазину вона не була досягнута, а в групі мегестролу становила 123,4 тиж (р = 0,039) (рис. 1). Так само достовірною була різниця показників медіани тривалості ефекту (повної чи часткової регресії, а також стабілізації ≥ 24 тиж; 60,1 проти 49,1 тиж; р = 0,025), часу до прогресування (20,3 проти 16,6 тиж; р = 0,037) і часу до припинення лікування з причини як прогресування, так і ускладнень (16,3 проти 15,7 тиж; р = 0,042). Обидва медикаменти відносно добре переносилися, однак серйозні побічні ефекти (ІІІ і ІV ступінь) частіше траплялися в групі мегестролу (17,1 проти 7,6%; р = 0,001) [1]. Слід зазначити, що підсумковий аналіз порівняння ІА проти мегестролу у другій лінії ГТ демонструє, що Аромазин за більшістю клінічних показників має відчутні переваги (табл. 1) [2]. Дуже важливими щодо ГТ другої лінії у хворих на РМЗ для клініцистів є результати дослідження EFECT (Evaluation of Faslodex versus Exemestane Clinical Trial), які опубліковано 2008 р. У цьому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні вивчалися підходи до лікування пацієнток, у яких прогресування хвороби виникло на тлі прийому нестероїдних ІА (причому майже 60% з них, крім того, отримували й інші типи ГТ, зокрема ТАМ). Проаналізовано майже 700 хво- рих. Ефект Аромазину порівнювався з ефектом «чистого» антиестрогена фульвестранту, який нині є одним з визнаних стандартів лікування прогресуючого на тлі ГТ РМЗ. Медіана часу до прогресування в обох групах становила 3,7 міс. Безпосередня ефективність і переносимість та- кож були однаковими [3]. Перша лінія паліативної ГТ. Логічним було після успішного застосування Аромазину у другій лінії паліативної ГТ (після ТАМ) порівняти його з ТАМ як першу лінію гормонального лікування метаста- тичного РМЗ. Таке дослідження проводилося під егідою авторитетної EORTC (European Organisation for Research and Treatment of Cancer). У ньому бра- ли участь і українські онкологи (в одному з центрів залучено 4 хворих). Усього лікували 371 пацієнтку у 79 дослідницьких центрах світу. Загальний ефект лікування був кращим у групі Аромазину (46 про- ти 31%; р = 0,005). Медіана часу до прогресуван- ня була тривалішою в групі Аромазину (9,9 проти 5,8 міс; р = 0,028), що було особливо помітним на ранніх етапах лікування [4]. Порівняння з іншими ІА за даними рандомізованих досліджень подано в табл. 2 [2]. Таблиця 2 ІА у першій лінії ГТ хворих на РМЗ Показник ІА проти TAM AN vs TAM [19] AN vs TAM [20] LET vs TAM [21] EXE vs TAM [4] Кількість хворих, n 171 vs 182 340 vs 328 458 vs 458 182 vs 189 Загальний ефект, % 21 vs 17 33 vs 33 32 vs 21* 46 vs 31* Клінічна користь, % 59 vs 46* 56 vs 56 49 vs 38* 56 vs 42 Медіана TTP, міс 11,1 vs 5,6* 8,2 vs 8,3 9,4 vs 6,0* 9,9 vs 5,8 Медіана TTF, міс 7,6 vs 5,4 6,0 vs 6,0 9,0 vs 5,7* – *Різниця статистично достовірна. Неоад’ювантна ГТ. Цікавим для клініцистів, але порівняно мало вивченим є розділ неоад’ювантної ГТ. Більшість проведених дотепер клінічних досліджень порівняно невеликі за обсягом і їх вис- новки ще не стали основою для беззаперечних клінічних рекомендацій (зокрема щодо тривалості такого лікування). Зрозуміло, що якщо Арома- зин ефективніший від ТАМ у різних категоріях хворих на РМЗ, то цього ж можна чекати і при неоад’ювантній ГТ. На конференції ASCO (American Society of Clinical Oncology) у 2009 р. японські клініцисти повідомили про результати неоад’ювантної ГТ при ІІ–ІІІА стадії РМЗ. Вони виходили зі встановле- ного раніше факту, що така терапія тривалістю 24 тиж ефективніша, ніж 8- чи 16-тижнева. Якщо лікування упродовж 16 тиж було ефективним (або принаймні досягалася стабілізація), то лікування продовжували до 24 тиж. Із 116 пацієнток 109 отри мали повний курс 24-тижневої терапії. За- гальна ефективність сягала 53%. На початку лікування 14 хворих потребували проведення мастектомії, тоді як після ГТ така необхідність залишилася лише для 5 хворих [5]. У подібному дослідженні італійських онкологів (у нього включали лише жінок віком старше 70 років) 117 пацієнток отри мували 24-тижневу терапію Аромазином. Об’єктивний ефект становив 69,6%. У хворих, у яких спостерігали ефект, медіана розміру пухлини зменшилася від 4,81 до 2,12 см. Із 40 пацієнток, яким на початку лікування плану- валася мастектомія, необхідність у такій обширній операції збереглася лише в 35 [6]. Ад’ювантна ГТ (після ТАМ). Як відомо, упро- довж понад 20 років стандартом ГТ при РМЗ був ТАМ, причому вже понад 10 років як чітко з’ясовано, що тривалість такого лікування по- винна сягати 5 років. Спроби поліпшити резуль- тати лікування продовженням його тривалості були невдалими — навпаки, 10-річне лікування виявилося гіршим за результатами, ніж 5-річне. Тому ще в середині 1990-х років почали вивчати так звану продовжену ад’ювантну ГТ, коли після 5 років застосування ТАМ його змінювали на ІА. ËÅÊÖÈß 205Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9 Про перший значний успіх повідомили канадські онкологи ще в 2003 р. (дослідження МА.17), коли з’ясувалося, що додаткова 5-річна терапія летрозолом після 5-річного застосування ТАМ поліпшувала віддалені результати. Слід зауважити, що відома американська група онкологів NSABP (National Surgical Adjuvant Breast and Bowel Project) проводила дослідження В-33, яке аналогічне за дизайном до МА.17, але після 5-річної терапії ТАМ планувалося проводити 5-річну терапію Аромазином. Дослідження В-33 розпочалося у 2001 р., а наприкінці 2003 р., коли повідомили результати дослідження МА.17, американські онкологи з етичних мотивів перевели всіх хворих, які отримували плацебо, на лікування Аромазином. Але навіть у такому нетривалому порівнянні Аромазину і плацебо з’ясувалося, що безрецидивна виживаність у групі Аромазину мала чітку тенденцію до поліпшення [9]. Висновки дослідження МА.17 стали основою для широкого застосування концепції «switch» (змінної) терапії, коли застосування ТАМ обмежують 2–3 роками, а потім пропонують застосувати ІА упродовж такого ж часу. Однією з перших про успіх у цьому напрямку повідомила група IES (Intergroup Exem es tan e Stu dy) у найавторитетнішому з медичних часописів світу «The New England Journal of Medicine» у 200 4 р. Аналізувалися результати лікування майже 5 тис. хворих (медіана спостереження — 30,6 міс). За цей час прогресування або смерть спостерігали у 183 хворих з групи Аромазину і у 266 — з групи ТАМ, у тому числі контралатеральний РМЗ розвинувся у 20 і 9 пацієнток відповідно. Таким чином, ризик прогресування захворювання при зміні ТАМ на Аромазин зменшувався на 32% [7]. Результати спостереження за пацієнтками упродовж 55,7 міс опубліковані в іншому авторитетному медичному журналі «Lancet» у 2007 р. У групі Аромазину спостерігалося достовірно менше випадків прогресування чи смертей — 354 проти 455 у групі ТАМ (p = 0,0001). У групі Аромазину померло менше хворих — 222 проти 261 (p = 0,08). Таким чином було підтверджено попередні позитивні результати (рис. 2) [8]. EXE MA Ìåä³àíà, òèæ Íå äîñÿãíóòî 123,4 Log-rank p = 0,039 ³äíîñíå ïîë³ïøåííÿ 23% 1 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0 0 20 40 60 80 100 120 140 Òèæí³ EXE MA É ì îâ ³ð í³ ñò ü Рис. 1. Аромазин (EXE) проти мегестролу (МА): поліпшення загальної виживаності [1] TÀÌ 455 / 2372 ITT HR = 0,76 (95% CI 0,66; 0,88) Log-rank test: ð = 0,0001 100 60 30 20 10 0 50 40 70 80 90 0 1 2 3 4 5 ʳíåöü ë³êóâàííÿ ÒÀÌ 2,5 3,3 1,6; 4,9 5 3,4 0,1; 6,8 Ðîêè â³ä ðàíäîì³çàö³¿ Ðîêè % àáñ. ð³çí. 95% CI EÕÅ 354 / 2352 Áå çð åö èä èâ íà â èæ èâ àí ³ñ òü , % TÀÌ 439 / 2306 HR = 0,75 (95% CI 0,65; 0,87) Log-rank test: ð = 0,0001 100 60 30 20 10 0 50 40 70 80 90 0 1 2 3 4 5 ʳíåöü ë³êóâàííÿ ÒÀÌ Ðîêè % àáñ. ð³çí. 95% CI 2,5 3,5 1,8; 5,1 5 3,5 0,1; 6,9 Ðîêè â³ä ðàíäîì³çàö³¿ ER+/íåâ³äîì³ EÕÅ 339 / 2296 Áå çð åö èä èâ íà â èæ èâ àí ³ñ òü , % Рис. 2. Дослідження IES (Intergroup Exemestane Study) (через 55,7 міс): безрецидивна виживаність [8] Примітки: ITT — з наміром лікування (intent to treat); ER+ — позитивні рецептори естрогенів (estrogen receptor- positive); HR — коефіцієнт ризику (hazard ratio); CI — довірчий інтервал (confidence interval). Перспективною ділянкою досліджень є ефектив- ність послідовного застосування Аромазину (2–3 роки) на початковому етапі ад’ювантної ГТ, а вже потім ТАМ (ще 3–2 роки). Це дає можливість максимально вплинути на ту значну частину рецидивів, пік яких припадає на 2-й рік після оператив ного втручання. Ад’ювантна ГТ (замість ТАМ). У грудні 2008 р. на авторитетній конференції з РМЗ у Сан-Антоніо (США) повідомлені перші результати дослідження TEAM (Tamoxifen Exemestane Adjuvant Multicenter), у якому порівнювали ефект 5-річної ад’ювантної терапії ТАМ або Аромазином. Результати аналогічних порівняльних досліджень щодо летрозолу і аримідексу публікувалися раніше. У TEAM проаналізовано результати спостереження упродовж 2,75 року за понад 10 тис. пацієнток (це найбільше на сьогодні дослідження, в якому порівнювали ІА з ТАМ). Слід ËÅÊÖÈß 206 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9 зауважити, що дослідження розпочалося у 2001 р., коли ще не були відомі результати IES. Тому у 2004 р., коли з’ясувалося, що для поліпшення результатів лікування через 2–3 роки ад’ювантної терапії ТАМ слід переходити на Аромазин, дизайн дослідження TEAM з етичних мотивів було змінено і 750 хворих після початкової терапії ТАМ почали отримувати Аромазин. Це ускладнило аналіз результатів, але не завадило показати, що терапія Аромазином знижує відносний ризик прогресування на 11%, а час до розвитку віддалених метастазів є тривалішим на 19% порівняно з групою ТАМ. Цікавою з клінічної точки зору була гіпотеза, що Аромазин ефективніший від ТАМ у хворих з негативними прогестероновими рецепторами. Вона не підтвердилася (так само як і для летрозолу, але на відміну від аримідексу), але потребує поглибленого аналізу. Разом з тим беззаперечним є те, що відсутність рецепторів до прогестерону є несприятливим прогностичним фактором [10]. На цьогорічній конференції в Сан- Антоніо будуть повідомлені результати 5-річного аналізу спостереження за хворими. Вплив на кісткову тканину. Як правило, кожен наступний препарат для лікування злоякісних пухлин є ефективнішим від попередніх. Нерідко поряд з вищою ефективністю нижчою є токсичність нових засобів. Загалом це спостереження справедливе при порівнянні ТАМ з ІА. Про вищу ефективність свідчить чимало клінічних досліджень, у яких брало участь десятки тисяч хворих на РМЗ. Проте клініцистів турбують деякі несприятливі ефекти, які супроводжують лікування усіма ІА, у тому числі Аромазином. Серед цих ефектів найбільше уваги приділяють впливу на мінеральну щільність кісток. Порівняно з плацебо Аромазин сприяв суттєвішій втраті мінеральної щільності кісток, але негативні зміни зменшуються після припинення лікування [11]. У рамках згаданого раніше дослідження TEAM грецькі онкологи з’ясували, що вже через 6 міс лікування Аромазином мінеральна щільність хребців знижується на 2,6%, а згодом ще на 0,2% за наступних 6 міс. ТАМ, навпаки, сприяє підвищенню цього важливого показника — на 0,5% упродовж перших 6 міс лікування, а згодом залишається на цьому рівні [12]. Зрозуміло, що головною небезпекою зміни цього показника є підвищення ризику переломів кісток, що справді підтверджено для хворих, які лікуються ІА. На щастя, онкологам уже відомі засоби, які можуть запобігти цьому ускладненню. Це бісфосфонати (зокрема золедронова кислота). Емпірично рекомендують застосовувати цей препарат кожні 6 міс і при лікуванні Аромазином. На черзі клінічні дослідження в цьому напрямку. Вплив на ліпіди крові. У багатьох дослідженнях з’ясовано, що нестероїдні ІА мають несприятливий вплив на лабораторні і клінічні показники, які стосуються ліпідів крові. Висловлюються побоювання щодо обмеження можливостей застосування медикаментів цього типу в деяких груп хворих. У рамках кількох досліджень, де порівнювалася клінічна ефективність ТАМ та Аромазину, проводився аналіз впливу цих препаратів на ліпіди крові. Суттєвих негативних ефектів не виявлено [13, 14]. ВИСНОВКИ 1. Таким чином, Аромазин є високоефективним засобом для паліативної та ад’ювантної ГТ хворих на РМЗ. Позитивна дія цього засобу доведена в ба- гатьох клінічних, у тому числі великих міжнародних рандомізованих дослідженнях, у які залучено понад 20 тис. пацієнток. 2. Переносимість Аромазину дуже хороша, хоча слід звернути увагу на ймовірність негативної дії на кісткову тканину і підвищення ризику переломів кісток. 3. На черзі дослідження ефективності комбінацій Аромазину з іншими засобами, які б підвищували його ефективність. Це стосується перш за все де- яких препаратів цілеспрямованої молекулярної дії, які, як сподіваються, можуть продовжити тривалість ефекту ГТ. ЛІТЕРАТУРА 1. Kaufmann M, Bajetta E, Dirix LY, et al. Exemestane is superior to megestrol acetate after tamoxifen failure in postmenopausal women with advanced breast cancer: results of a phase III randomized double- blind trial. The Exemestane Study Group. J Clin Oncol 2000; 18: 1399–411. 2. Deeks ED, Scott LJ. Exemestane: a review of its use in postmenopausal women with breast cancer. Drugs 2009; 69 (7): 889–918. 3. Chia S, Gradishar W, Mauriac L, et al. Double-blind, randomized placebo controlled trial of fulvestrant compared with exemestane after prior nonsteroidal aromatase inhibitor therapy in postmenopausal women with hormone receptor-positive, advanced breast cancer: results from EFECT. J Clin Oncol 2008; 26: 1664–70. 4. Paridaens RJ, Dirix LY, Beex LV, et al. Phase III study comparing exemestane with tamoxifen as first-line hormonal treatment of metastatic breast cancer in postmenopausal women: the European Organisation for Research and Treatment of Cancer Breast Cancer Cooperative Group. J Clin Oncol 2008; 26: 4883–90. 5. Sato N, Masuda N, Saji S, et al. Neoadjuvant exemestane for 24 weeks in postmenopausal women with hormone receptor positive stage II or IIIA breast cancer (JFMC34-0601). J Clin Oncol 2009; 27: 15s (suppl; abstr 591). 6. Mustacchi G, Mansutti M, Sacco C, et al. Neo-adjuvant exemestane in elderly patients with breast cancer: a phase II, multicentre, open-label, Italian study. Ann Oncol 2009; 20 (4): 655–9. 7. Coombes RC, Hall E, Gibson LJ, et al. Intergroup Exemestane Study. A randomized trial of exemestane after two to three years of tamoxifen therapy in postmenopausal women with primary breast cancer. N Engl J Med 2004; 350 (11): 1081–92. 8. Coombes RC, Kilburn LS, Snowdon CF, et al. Survival and safety of exemestane versus tamoxifen after 2–3 years’ tamoxifen treatment (Intergroup Exemestane Study): a randomised controlled trial. Lancet 2007; 369 (9561): 559–70. 9. Mamounas EP, Jeong JH, Wickerham DL, et al. Benefit from exemestane as extended adjuvant therapy after 5 years of adjuvant tamoxifen: intention-to-treat analysis of the National Surgical Adjuvant Breast And Bowel Project B-33 trial. J Clin Oncol 2008; 26 (12): 1965–71. 10. Bartlett JMS, Brookes CL, Billingham LJ, et al. A prospectively planned pathology study within the TEAM trial ËÅÊÖÈß 207Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9 confirms that progesterone receptor expression is prognostic but is not predictive for differential response to exemestane versus tamoxifen. 2008 San Antonio Breast Cancer Symposium. December, 2008. 11. Geisler J, Lønning PE, Krag LE, et al. Changes in bone and lipid metabolism in postmenopausal women with early breast cancer after terminating 2-year treatment with exemestane: a randomised, placebo-controlled study. Eur J Cancer 2006; 42 (17): 2968–75. 12. Hadji P, Ziller M, Kieback DG, et al. Effects of exemestane and tamoxifen on bone health within the Tamoxifen Exemestane Adjuvant Multicentre (TEAM) trial: results of a German, 12-month, prospective, randomised substudy. Ann Oncol 2009; 20: 1203–9. 13. Atalay G, Dirix L, Biganzoli L, et al. The effect of exemestane on serum lipid profile in postmenopausal women with metastatic breast cancer: a companion study to EORTC Trial 10951, «Randomized phase II study in first line hormonal treatment for metastatic breast cancer with exemestane or tamoxifen in postmenopausal patients». Ann Oncol 2004; 15 (2): 211–7. 14. Markopoulos C, Polychronis A, Dafni U, et al. Lipid changes in breast cancer patients on exemestane treatment: final results of the TEAM Greek substudy. Ann Oncol 2009; 20 (1): 49–55. 15. Dombernowsky P, Smith I, Falkson G, et al. Letrozole, a new oral aromatase inhibitor for advanced breast cancer: double- blind randomized trial showing a dose effect and improved efficacy and tolerability compared with megestrol acetate. J Clin Oncol 1998; 16 (2): 453–61. 16. Buzdar A, Douma J, Davidson N, et al. Phase III, multicenter, double-blind, randomized study of letrozole, an aromatase inhibitor, for advanced breast cancer versus megestrol acetate. J Clin Oncol 2001; 19 (14): 3357–66. 17. Jonat W, Howell A, Blomqvist C, et al. A randomised trial comparing two doses of the new selective aromatase inhibitor anastrozole (Arimidex) with megestrol acetate in postmenopausal patients with advanced breast cancer. Eur J Cancer 1996; 32A (3): 393–5. 18. Buzdar AU, Jones SE, Vogel CL, et al. A phase III trial comparing anastrozole (1 and 10 milligrams), a potent and selective aromatase inhibitor, with megestrol acetate in postmenopausal women with advanced breast carcinoma. Arimidex Study Group. Cancer 1997; 79 (4): 730–9. 19. Nabholtz JM, Buzdar A, Pollak M, et al. Anastrozole is superior to tamoxifen as first-line therapy for advanced breast cancer in postmenopausal women: results of a North American multicenter randomized trial. Arimidex Study Group. J Clin Oncol 2000; 18 (22): 3758–67. 20. Bonneterre J, Thürlimann B, Robertson JF, et al. Anastrozole versus tamoxifen as first-line therapy for advanced breast cancer in 668 postmenopausal women: results of the Tamoxifen or Arimidex Randomized Group Efficacy and Tolerability study. J Clin Oncol 2000; 18 (22): 3748–57. 21. Mouridsen H, Gershanovich M, Sun Yan, et al. Phase III Study of Letrozole Versus Tamoxifen as First-Line Therapy of Advanced Breast Cancer in Postmenopausal Women: Analysis of Survival and Update of Efficacy From the International Letrozole Breast Cancer Group. J Clin Oncol 2003; 21 (11): 2101–9. HORMONOTHERAPY OF PATIENTS WITH BREAST CANCER: ACCENT ON STEROIDAL AROMATASE INHIBITORS. Ya.V. Shparyk Summary. The lecture presents the date of randomized international studies concerning palliative, neo- adjuvant and adjuvant hormonotherapy of patients with breast cancer (in particular with application of exemestane (Aromasine)). Key Words: breast cancer, hormonotherapy, steroidal aromatase inhibitors, exemestane (Aromasine)), effectiveness. Адреса для листування: Шпарик Я.В. 79031, Львів, вул. Гашека, 2А Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр E-mail: yshparyk@ukr.net