Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою

Сьогодні у світовій економічній кризі та трансформації пандемії (штамів) Covid/SARS-19, питання розвитку та функ- ціонування дистанційного студентського навчання закладами вищої освіти, є актуальними на часі. Криза Covid-19, окрім світової пандемії завдала нищівного удару по економіці закладів вищо...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Економічний вісник Донбасу
Дата:2023
Автори: Крамський, С.О., Гуцалюк, О.М., Аблязова, Н.Р., Мальцев, М.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196940
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою / C.О. Крамський, О.М. Гуцалюк, Н.Р. Аблязова, М.М. Мальцев // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 88-96. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859470815239602176
author Крамський, С.О.
Гуцалюк, О.М.
Аблязова, Н.Р.
Мальцев, М.М.
author_facet Крамський, С.О.
Гуцалюк, О.М.
Аблязова, Н.Р.
Мальцев, М.М.
citation_txt Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою / C.О. Крамський, О.М. Гуцалюк, Н.Р. Аблязова, М.М. Мальцев // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 88-96. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Економічний вісник Донбасу
description Сьогодні у світовій економічній кризі та трансформації пандемії (штамів) Covid/SARS-19, питання розвитку та функ- ціонування дистанційного студентського навчання закладами вищої освіти, є актуальними на часі. Криза Covid-19, окрім світової пандемії завдала нищівного удару по економіці закладів вищої освіти, вони постраждали найсерйознішим фінансовим чином. Недостатній рівень забезпечення проведення досліджень, недосконалість організаційної структури та організації управління науковою і науково-технічною діяльністю у закладах вищої освіти обумовлюють необхідність перегляду та удосконалення існуючої системи управління науковими проєктами у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Авторами дослідження обґрунтовано метод розподілу наукових проєктів поміж наукових колективів закладу освіти, що ураховує не тільки кадрове забезпечення та навантаження виконавців, а має механізм оцінки успішного виконання проєкту у загальному портфелі наукових проєктів вищого навчального закладу. Розроблено метод оцінки наукового потенціалу науково-педагогічних підрозділів закладу, що крім тривіального упору на кадрову складову враховує рівень забезпеченості проєкту. Передбачена можливість оцінки як статичної, так і динамічної складової наукового потенціалу закладів вищої освіти, як показника стійкості та розвитку організації, з урахуванням особистих досягнень співробітників навчальних закладів вищої освіти. Рекомендовано стимулюючий метод розподілу преміального фонду співробітників за результатами виконання наукових проєктів у закладах вищої освіти, як додатковий мотиваційний важіль впливу на конкретний проєкт, який дозволяє врахувати особистий внесок кожного виконавця та всієї команди проєкту, встановити необхідні фінансові ресурси в умовах невизначеності. Механізм стимулювання в умовах специфічних обмежень дозволяє вдосконалити систему преміювання проєктного персоналу та диференціювати наявний науковий персонал із використанням засобів проєктного менеджменту. Today, in the global economic crisis and the transformation of the Covid/SARS-19 pandemic (strains), the issues of development and functioning of distance student learning by higher education institutions are relevant in time. The crisis of Covid-19, in addition to the global pandemic, has dealt a devastating blow to the economy of higher education institutions, they have suffered the most financially. Insufficient level of research, imperfect organizational structure and organization of management of scientific and scientific-technical activities in higher education institutions necessitate revision and improvement of the existing system of research project management in higher education institutions with specific learning conditions. The authors of the study substantiate the method of distribution of research projects among research teams of the educational institution, which takes into account not only staffing and workload of performers, but also has a mechanism for evaluating the successful implementation of the project in the overall portfolio of research projects. A method of assessing the scientific potential of scientific and pedagogical departments of the institution was developed, which in addition to the trivial emphasis on the personnel component takes into account the level of security of the project. It is possible to assess both static and dynamic components of the scientific potential of higher education institutions, as an indicator of sustainability and development of the organization, taking into account the personal achievements of employees of higher education institutions. Economic method of distribution of the bonus fund of employees based on the results of research projects in higher education institutions, as an additional motivational lever to influence a specific project. The authors have identified as an additional motivational tool, developed a method of distribution of the bonus fund based on the results of research projects in higher education, which allows to take into account the personal contribution of executors, project team, necessary resources in conditions of uncertainty. The mechanism of stimulation in the conditions of specific restrictions allows to improve the system of rewarding of the educational personnel, and to differentiate the scientific personnel with use of means of project management.
first_indexed 2025-11-24T09:27:15Z
format Article
fulltext С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 88 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-88-96 УДК 005.8:001.88:353/357 С. О. Крамський, кандидат технічних наук, доцент, ORCID 0000-0003-3869-5779, e-mail: kramskojs4@gmail.com, Одеський державний екологічний університет, м. Одеса, О. М. Гуцалюк, доктор економічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної діяльності, ORCID 0000-0002-6541-4912, e-mail: alex-g.88@ukr.net, Н. Р. Аблязова, кандидат економічних наук, президент, ORCID 0000-0002-2367-9349, e-mail: tatamurova2002@gmail.com, М. М. Мальцев, кандидат економічних наук, ORCID 0000-0002-0083-9899, e-mail: maltsev.mariupol@gmail.com, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ІННОВАЦІЙНО- ЕНВАЙРОНМЕНТАЛЬНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ СФЕРОЮ Актуальність теми дослідження. Відомо, що зараз весь світ продовжує переживати певний цикл локдаунів на тлі тривалої пандемії COVID-19 та вій- ськових конфліктів. На цьому шляху виникають специфічні труднощі: при оцінці стану і перспектив розвитку науки й техніки доводиться стикатися з низкою невизначеностей. Передбачено можливість оцінки як статичної так і динамічної складової на- укового потенціалу закладу вищої освіти, як показ- ника стійкості та розвитку організації, з урахуван- ням особистих досягнень науково-педагогічних пра- цівників. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвитку галузі відображені у наукових розробках таких вітчизняних та іноземних вчених- дослідників, як: Р. Булгаков, Р. Вагнер, О. Захарченко, Л. Домнін, Н. Кваша, С. Колодинський, В. Марцин, Д. Новіков, Ф. Педан, В. Пітерська, А. Шахов та де- яких інших. Розуміння того, що саме наука формує суспільство, а стан її розвитку обумовлює рівень со- ціально-економічного розвитку країни, він форму- ється через інноваційну державну політику. Виділення невирішених частин загальної проблеми полягає у питаннях підвищення ефектив- ності управління наукової і науково-технічної діяль- ності державних закладів вищої освіти, шляхом розробки й впровадження моделей та методів управ- ління наукових проєктах у закладах вищої освіти України. Викладення основного матеріалу досліджен- ня. Методологія управління проєктами і проєктний контекст розвиваються стрімкими темпами та вхо- дить у життя сучасних органів управління організа- цій, закладів та державних установ. Механізм сти- мулювання в умовах специфічних обмежень дозво- ляє удосконалити систему преміювання науковців, диференціювати науковий персонал, визначати рі- вень професіоналізму кожного виконавця наукових проєктів з використанням проєктного менеджменту. В Україні наука організаційно поділяється на п'ять взаємопов'язаних сфер (секторів) [1]. До першого сектору відносять академічну науку, яка включає за- клади Національної Академії наук України, Україн- ських академій аграрних, медичних, педагогічних та правових наук України, а також галузевих академій [1, с. 12]. Галузева наука є другим сектором і включає са- мостійні наукові організації, підпорядковані орга- нам державного і галузевого управління (міністер- ствам і відомствам) та самостійні науково-дослідні інститути, конструкторські бюро, науково-вироб- ничі об'єднання. Галузеві науково-дослідні уста- нови працюють на певну галузь і найбільш набли- жені до проблем розвитку окремих галузей народ- ного господарства України за рахунок розробки та реалізації перспективних галузевих проєктів (рис. 1). Менеджмент інновацій С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 89 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Рис. 1. Перспективна модель управління науковими галузевими проєктами Наука у закладах вищої освіти складає третій сектор і представлена спеціальними підрозділами (проблемними та галузевими лабораторіями, на- уково-дослідними частинами, центрами тощо), а та- кож НПП, які виконують НДР на кафедрах. Промислова наука представлена четвертим сектором і включає як самостійні науково-дослідні підрозділи, які входять до складу виробничих об'єд- нань, так і конструкторські, технологічні і інші тех- нічні служби, підрозділи у структурі підприємств, які не є юридичними особами [2, с. 112]. Позавідомча наука (підприємницький сектор) об’єднує недержавні наукові організації, створені останнім часом, як правило, у формі малих підпри- ємств різноманітних організаційно-правових форм. До цієї сфери можна віднести створені комерцій- ними структурами потужні наукові організації, у тому числі із залученням іноземного капіталу. Сюди ж треба віднести малі інноваційні (венчурні) підпри- ємства, приватні консультаційні осередки. Заклади вищої освіти України мають досвідче- ний склад наукових та науково-педагогічних пра- цівників, які здійснюють підготовку військових фа- хівців з використанням сучасних інноваційних педа- гогічних та інформаційних технологій. У більшості з цих закладів функціонує система підготовки, пере- підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних кадрів. Але, незважаючи на наявність сталої та загалом дієвої системи воєнно- наукових досліджень у закладах вищої освіти, у пи- таннях організації науково-технічних досягнень ма- ють місце певні недоліки. Проблемні питання управління науковими проєктами у закладах вищої освіти України були розглянуті та сформовані на основі аналізу та спів- ставлення функцій, компетенції, владних повнова- жень та завдань суб’єктів наукової діяльності, а та- кож практичного досвіду в ході організації та здійс- нення науково-технічних досягнень [3, с. 2-5]. Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та пошуку шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові до- слідження, а науково-технічна діяльність – це на- укова діяльність, спрямована на одержання і вико- ристання нових знань для розв’язання технологіч- них, інженерних, економічних, соціальних та гума- нітарних проблем, основними видами якої є при- кладні наукові дослідження, науково-технічні та експериментальні розробки. За визначенням до установ та закладів вищої освіти відносять окремий вид установ, яка є юри- дичними особами приватного або публічного права, які діють згідно з виданою ліцензією на про- вадження освітньої діяльності на певних рівнях ви- щої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та методичну діяльність, забезпечують організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх намірів, інтересів і здібностей. Виходячи з порівняльного аналізу визначень закладів вищої освіти (ЗВО) та освітньо-наукових установ (ОНУ) можна зробити висновок, що у закла- дах вищої освіти на відміну від освітньо-наукових установ, основний наголос зроблено саме на освіт- ній процес, а в освітньо-наукових установах акцент робиться на організацію та провадження науково- технічних досягнень (НТД) в інтересах зростання економіки України. Тобто, вже на початковому етапі організації науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт (НДДКР) у закладах вищої освіти закладена правова похибка. Основними завданнями закладів вищої освіти передбачено – «… університетів, академій, інститу- тів – впровадження наукової діяльності шляхом про- ведення наукових досліджень і забезпечення твор- чої діяльності учасників освітнього процесу, підго- товки наукових кадрів вищої кваліфікації…» [4, с. 95-97]. Наукова, науково-технічна та інноваційна дія- льність у закладах вищої освіти є невід’ємною скла- довою освітньої діяльності і провадиться з метою ін- теграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Розробка та впровадження результатів НДДКР в університетах, академіях, ін- ститутах є найбільш вагомим напрямком їх роботи та основним показником їх діяльності [5, с. 125-129]. Ідея проєкту Становлення проєкту Стабільна реалізація проєкту Накопичення відхилень у проєкті Формування дієвої команди Взаємодія у команді Закриття проєкту Конструктивне вирішення проблеми Аналіз підсумків проєкту С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 90 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Саме інтеграція, а не складання або паралельне здійснення освіти і науки є умовою її ефективного функціонування, головним чинником подальшого розвитку і має забезпечуватись у загальному кон- тексті напрямів оптимізації, а саме: – розвитком освіти на основі досягнень науки і техніки, військової справи, коригуванням змісту, на- уково-методичного та дидактичного забезпечення підготовки фахівців; – інноваційною освітньою діяльністю на всіх рівнях управління; – створенням науково-інформаційного просто- ру з використанням інформаційно-комунікаційних засобів; – спрямуванням фундаментальних, приклад- них досліджень і розробок на створення і впро- вадження нових конкурентоздатних зразків, техно- логій та матеріалів; – розвитком різних форм наукової співпраці (в тому числі міжнародної) з установами і організа- ціями, що не входять до системи вищої освіти, для розв'язання складних наукових проблем, впро- вадження результатів наукових досліджень і розро- бок у повсякденну практику; – залученням до навчально-виховного процесу провідних вчених і наукових працівників, працівни- ків закладів вищої освіти та інших університетів і організацій, які мають практичний досвід за визна- ченими напрямками у сфері підготовки та підви- щення кваліфікації спеціалістів різних рівнів та на- прямків підготовки; – організацією наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, прове- дення олімпіад, конкурсів на краще виконання на- уково-дослідних, курсових, дипломних (кваліфіка- ційних) та інших робіт учасників навчально-вихов- ного процесу; – розширенням прав закладів вищої освіти (ЗВО) щодо самостійного використання позабюд- жетних коштів та направлення їх на розвиток на- уково-експериментальної та навчально-матеріаль- ної бази, матеріальне стимулювання наукової діяль- ності наукових і науково-педагогічних кадрів [6, с. 130-139]. Прикладом інтеграції освітньо-наукових уста- нов (ОНУ) у навколишнє науково-виробниче сере- довище може послужити діяльність Наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інсти- туту телекомунікацій та інформатизації, а саме на- дання військовими науковцями послуг за певними напрямами, як то: захист інформації; електромаг- нітна сумісність радіоелектронних засобів; автома- тизація; зв’язок; кібернетичний захист; науково- технічна експертиза; метрологія і стандартизація. Наступним прикладом можна навести Війсь- кову академію, де утворені зв'язки між відповідними науково-дослідними відділами (НДВ) наукового центру та кафедрами факультетів забезпечують ін- теграцію освітньої та науково-дослідної роботи, тісну взаємодію та координацію науково-педагогіч- них підрозділів з питань якісного проведення науко- вих досліджень. Поряд із залученням до наукових проєктів та проведення наукових досліджень не менш важли- вим напрямком інтеграції освітньої й дослідної ро- боти є активна участь науковців у освітніх процесах. Залучення наукових працівників до навчальних занять має два важливих аспекти: 1) це дозволяє підтримувати на належному рівні методичну майстерність наукових співробіт- ників; 2) за рахунок залучення науковців можна про- вести перерозподіл навчального навантаження на користь дослідників з метою вивільнення часу, для їх участі у наукових проєктах (НП) (рис. 2). Таким чином, існуюча на сьогоднішній день у закладах вищої освіти України тенденція глибокої інтеграції освіти та науки знайшла своє відобра- ження й у інженерній, економічній, правовій, соці- альній, військовій освіті, насамперед, у формі сис- теми науково-дослідних та дослідно-конструкторсь- ких робіт та наукових досліджень, які поєднує на- уково-дослідні та навчальні підрозділи. Науково-дослідна діяльність в Україні спрямо- вана на розвиток академічної та прикладної науки, підвищення її ефективності, використання наукових досягнень в практику українських підприємств. Процес управління та координації науково-дослід- ною діяльністю в закладах вищої освіти України здійснюють науково-організаційні підрозділи під безпосереднім керівництвом заступника керівника ЗВО з наукової роботи на підставі його рішень та ке- рівництва дослідними проєктами з боку керівників філій, завідувачів кафедр, начальників лабораторій, конструкторських та експериментальних майсте- рень [7, с. 6-12]. На підставі аналізу експертних опитувань, що було проведено під час проведення досліджень у сфері науки в Україні взагалі та у окремих держав- них та приватних закладах освіти зокрема, можна визначити основні проблемні питання за напрям- ками розвитку сучасної світової та вітчизняної освіти і науки. Важливою особливістю подібних досліджень, у зв’язку з наявністю на території держави тривалого воєнного конфлікту, є стислі терміни, що напряму впливають на обсяг трудовитрат. Виходячи з аналізу проведених за ці роки в Україні наукових проєктів, обсяг робіт типового науково-технічного дослі- дження складає 2500-4500 годин трудовитрат. Для побудови моделі замовлення та виконання НДДКР України необхідно дослідити основні заходи, що відбуваються під час виконання типового наукового проєкту у ЗВО. Виконання НДДКР умовно розподі- ляється на три етапи (рис. 3), а саме: 1) погоджувальний етап – на якому від замов- ника дослідження надходить ініціюючий вплив на установу, обговорюється тематика, мета та завдання С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 91 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Рис. 2. Блок-схема алгоритму виконання типового наукового проєкту дослідження, його кінцевий результат, розробля- ється й погоджується технічне завдання (ТЗ), розра- ховуються попередні обсяги і вартість робіт тощо; 2) організаційний етап – на даному етапі відбу- вається підготовка, погодження та укладання дого- вору з замовниками і виконавцями дослідження, розроблення часткових ТЗ, планування робіт, по- годження й затвердження структури вартості НДДКР, визначення заходів з охорони державної таємниці та обов’язкового нормативно-правового підґрунтя для успішного виконання НП; 3) виконавчий етап – на якому відбувається без- посередньо реалізація дослідження. Тобто підбір, аналіз і узагальнення воєнно-наукової, нормативної, науково-технічної літератури, патентної інформації та інших матеріалів. Складання аналітичного огляду стосовно про- блеми, яка досліджується. Вибір та науково-еконо- мічне обґрунтування напряму досліджень, розробка методики виконання досліджень. Пошук шляхів ви- рішення завдання, розробка методичного підходу, структури досліджень тощо. Розробка і створення ВХІД. ПОЧАТОК ПРОЄКТУ Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Затвердження 1 Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту Розробка, погодження та затвердження проєкту ВИХІД. ЗАВЕРШЕННЯ ПРОЄКТУ Затвердження 2 С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 92 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 макетів, моделей, експериментальних установок, експериментальних зразків та їх дослідження у різ- них умовах експлуатації. На проміжних етапах до- слідження проводиться розгляд та оцінка результа- тів, складання звітів проміжних, кінцевих, обробка результатів дослідження, розробка пропозицій і ре- комендацій щодо реалізації та використання резуль- татів досліджень. Подання звіту про здійснені ро- боти до приймання, оформлення акту про прий- мання, державну реєстрацію виконаного наукового проєкту [8, 9]. Так, на першому етапі, на діаграмі з дискрет- ністю 20 годин відображено основні типові заходи НДДКР, що властиві для виконання у технічних ЗВО України. Ключовими віхами даного етапу є розробка та погодження ТЗ проєкту зі споживачем (замовником), але не менш важливими, з огляду по- дальшого планування, є адекватне визначення обся- гів та структури робіт за даним науковим проєктом. Загальний обсяг трудовитрат на відпрацювання подібних типових заходів першого етапу складає 260 годин. Тому для успішного застосування мето- дології управління проєктами для підвищення ефек- тивності управління науковими проєктами, необ- хідно провести низку досліджень з метою чіткого розуміння організаційно-технічних та нормативно- правових заходів, що відбуваються на всіх етапах проведення НДДКР починаючи з надходження іні- ціюючого впливу та замовлення роботи до її завер- шення і звіту про її виконання. Результатом цих досліджень передбачається створення моделі замовлення та виконання НДДКР з багаторівневою декомпозицією, яка дозволяє до- слідити специфічні фази наукового проєкту, його окремі етапи, задіяні у них підсистеми та чинники, що впливають на управління науковим проєктом в цілому (рис. 3). Рис. 3. Групи процесів управління науковими проєктам Користуючись методологією управління на- уковими проєктами, групи процесів управління проєктами у моделюванні управління науковими проєктами матимуть розгорнутий вигляд, як зобра- жено на рис. 3, а планування робіт за науковим про- єктом носитиме ітеративний характер, як зображено в табл. 1. Таблиця 1 Показники корисного використання службового (робочого) часу науково-педагогічних працівників кафедр, факультетів ( tK ) № з/п Штатно-посадова категорія науково-педагогічних працівників Значення для службовців працівників 1 Декан, завідувач (начальник) 0,25 0,25 2 Професор 0,3 0,3 3 Доцент 0,3 0,3 4 Викладач (старший викладач) 0,35 0,35 Погоджувальний етап Організа- ційний етап Виконавчий етап ВХІД (початок НП) Процеси ініціювання НП Процеси планування НП Процеси закриття (захисту) НП Процеси виконання НП Процеси НП ВИХІД (закінчен- ня НП і впровад- ження) Процеси моніторингу та контролю С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 93 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Значення VK та tK визначені шляхом обробки експертних оцінок, отриманих в закладах освіти Ук- раїни, що були досліджені авторами на основі даних Держкомстату України. Дані величини є статич- ними і відображають інтелектуально-кадровий стан на даний момент часу. Відповідно, розрахований та- ким чином науковий потенціал буде статичною ве- личиною. Для обчислення динамічної величини науко- вого потенціалу необхідно врахувати під час розра- хунків показників діяльності наукового колективу за певний період, досягнення та здобутки кожного науковця окремо, та трудового колективу в цілому, наприклад науковий доробок структурного підроз- ділу організації [10; 11]. Тоді формула (1) набуває такого вигляду: )( NGPKDtVi KKKKKK ++= , (1) де DK – коефіцієнт, що враховує наукові досяг- нення НПП за певний часовий інтервал здійснення НДДКР (табл. 1); PKK – коефіцієнт, який відображає участь НПП у заходах щодо підготовки наукових та науково-пе- дагогічних кадрів (табл. 2); Таблиця 2 Показники підготовки наукових кадрів ( PKK ) № з/п Найменування заходів, що відбулися Значення 1 Подання до спеціалізованих вчених рад дисертаційних досліджень (рівня доктор фі- лософії) здобувачами або ад’юнктами, якими керує НПП 15,0 2 Подання до спеціалізованих вчених рад дисертаційних досліджень (рівня доктор наук) докторантами або здобувачами, яких консультує НПП 18,0 3 Керівництво здобувачами або ад’юнктами наукового ступеню кандидат наук, доктор філософії 5,2 4 Консультування докторантів, здобувачів наукового ступеню доктор наук 4,4 5 Виступ офіційним опонентом дисертації доктора філософії 3,2 6 Виступ офіційним опонентом дисертації доктора наук 4,0 7 НПП є членом спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій 4,0 8 Проведення занять зі здобувачами на постійній основі 5,2 NGK – коефіцієнт, який відображає участь НПП у заходах щодо керівництва науковими гуртками на- укового товариства (табл. 3). Значення зазначених вище коефіцієнтів визна- чені шляхом обробки експертних оцінок у ЗВО Ук- раїни. Співвідношення вагових коефіцієнтів у стру- ктурі динамічної величини інтелектуальної складо- вої виглядають як DK – 50%; PKK – 35%; NGK – 15%. Коефіцієнти DK , PKK та NGK мають сумар- ний бальний характер, тобто значення балів (табл. 1- 3) по заходам, які записуються на власний рахунок НП – додаються. Для розрахунку інтелектуальної складової на- укового потенціалу необхідні наступні дані: – штатно-посадовий список; – укомплектованість штатного розпису; – відомості щодо наявності вчених звань; – відомості щодо наявності наукових ступенів; – відомості щодо особистих досягнень у НТД, участь у проведенні наукових досліджень, підго- товці науково-педагогічних кадрів, науковій роботі зі студентами тощо [12, с. 23-27]. Таблиця 3 Показники керівництва науковою роботою студентів у наукових гуртках ( NGK ) № з/п Найменування заходів, що відбулися Значення 1 Доповідь студента на наукових конференціях 1,4 2 Оформлення заявки на винахід 1,6 3 Оформлення заявки на раціоналізаторську пропозицію 1,4 4 Отримання науковою роботою відзнаки (1-3 місце) на конкурсі 2,2 5 Участь наукової роботи у конкурсі 1,6 6 Представлення на конкурсі, виставці експериментальної моделі (макету) 2,4 7 Запровадження наукової роботи у освітній процес 2,2 8 Опублікування наукової статті 1,8 Відповідно, користуючись даними, наведеними в табл. 1, 2 та 3, статичну та динамічну величину коефіцієнту інтелектуального забезпечення науко- вого потенціалу підрозділу можна обчислити за формулами: С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 94 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 tj m j Vjstati KKK =)( ; (2) )()( NGjPKjDjtj m j Vjdini KKKKKK ++=  , (3) де m – кількість НПП j-тої категорії [13, с. 37-41]. Для порівняння різних за організаційно-штат- ною структурою науково-дослідних підрозділів ус- танов, доцільно використовувати відносне значення коефіцієнту інтелектуального забезпечення ( iK ′ ): maxi ireal i K K K =′ , (4) де irealK – коефіцієнт інтелектуального забезпе- чення наукового потенціалу за реальною укомплек- тованістю; maxiK – коефіцієнт інтелектуального забезпе- чення наукового потенціалу при 100% укомплекто- ваності згідно з вимогами щодо заміщення посад вченими з відповідними науковими регаліями [14, с. 137-141]. Висновки та пропозиції. У закладах вищої освіти та освітньо-наукових установах створено су- часну експериментально-виробничу базу. В універ- ситетах та інститутах НАН України виконуються фундаментальні дослідження, які розв’язують го- ловні проблеми природничих, технічних і суспіль- них наук, а також ведуться прикладні дослідження. На відміну від академічних, галузеві науково-до- слідні інститути займаються здебільшого приклад- ними дослідженнями, з метою розроблення іннова- ційних технологій, вдосконалення і створення нових зразків техніки для відповідних галузей. Інтеграція наукової, науково-технічної та інно- ваційної діяльності закладів вищої освіти і освітньо- наукових установ НАН України, а також галузевих академій здійснюється з метою розроблення й вико- нання пріоритетних наукових програм, проведення наукових досліджень, експериментальних розробок на засадах поєднання кадрових, фінансових, техніч- них та організаційних ресурсів відповідно до зако- нодавства України. Основні висновки, які можуть бути зроблені в підсумках аналізу результатів проведених наукових проєктів у закладах вищої освіти, системі освітньо- наукових установ, що працюють над розвитком науки в Україні – головну роль у цьому процесі відіграє саме Національна академія наук України. Література 1. Reinhard Wagner. Deferent stages of organizational development during progetification. URL: http://blog.ipma.world/wpcontent/cache/supercache/blog.ipma.ch/different-developmentduring-projectification/index.html.gz (дата звернення 02.07.2023). 2. Марцин В. С. Основи наукових досліджень: навчальний посібник. Львів: Ромус-Поліграф, 2020. 128 c. 3. Кваша Н. А. Сучасні методи оцінки наукового потенціалу. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 1. C. 1-7. 4. Педан Ф. П., Руденська Г. В., Ткаченко М. В., Федоренко Р. М. Порівняльний аналіз інформаційних систем автомати- зації процесів управління фінансово-економічною діяльністю. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних до- сліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2016. № 2 (57). С. 95-100. 5. Захарченко О. В., Крамський С. О. Проджект менеджмент: навчальний посібник. Одеса: «Екологія», 2018. 227 с. 6. Крамський С. О., Євдокімова О. М., Захарченко, О. В. Економіко-математичні методи управління науковими проєк- тами у закладах вищої освіти. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2021. Т. 21. Вип. 4 (47). C. 129-145. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.1(47).227011. 7. Пітерська В. М., Крамський С. О. Проблеми концепцій i результатів між проєктом, програмою та управлінням порт- фелями. Управління розвитком складних систем. 2018. № 31. С. 6-12. 8. Булгаков Р. В. Моделі та методи управління науковими проєктами у вищих військових навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. техн. наук: спец. 05.13.22 «Управління проєктами та програмами». ОНМУ, Одеса, 2020. 24 с. 9. Крамський С. О., Євдокімова О. М., Захарченко О. В. Моделі рольового складу команди для комплектації IT-компанії на платформі нечітких множин. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Економіка». 2021. Т. 8. Вип. 1. C. 18-28. DOI: https://doi.org/10.52566/msu-econ.8(1).2021.18-28. 10. Шахов А. В. Формування екіпажу судна виходячи з імітаційного моделювання. Східноєвропейський журнал передо- вих технологій. 2011. № 1. С. 69-70. 11. Kramskyi S. O., Danchuk V.D., Alkema V.G., Sevostianova A.V. & Bakulich O.O. Wheel working system in a team: relationship between different personnel in a marine project. Financial and credit activities: problems of theory and practice. 2020. 4 (35). Рр. 277-286. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i35.222093. 12. Бондаренко Ю. Л., Проценко М. М., Сащук І. М. Досвід організації та проведення наукової і науково-технічної дія- льності у вищих військових навчальних закладах. Зб. наук. праць ЖВІНАУ. 2021. № 4. С. 22-32. 13. Крамський С. О. Методи оптимізації науково-технічної діяльності з наукових проєктів приватного закладу вищої освіти. Управлiння розвитком складних систем. 2021. № 45. C. 35-42. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.45.35-42. 14. Колодинський С. Б., Крамський С. О., Дубницький, В. І. Інфраструктурна підтримка регіональних інноваційних про- цесів: монографія. Одеса: «Екологія», 2021. 256 с. 15. Гуцалюк О. М., Лозова Т. П., Скопцов К. В., Ксенофонтов Д. В. Економіко-цифрове моделювання реінжинірингу фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Вісник економічної науки України. 2023. № 1 (44). С. 106-113. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).106-113. 16. Hutsaliuk O., Bondar Iu., Remzina N., Lizut R. Modifications of Digital Technologies by Client-oriented Service of Logistics Activities in the Management System of the Enterprise. Philosophy, Economics and Law Review. 2023. Vol. 3. No. 1. Pр. 91-102. DOI: https://doi.org/10.31733/2786-491X-2023-1-91-102. С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 95 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 References 1. Reinhard Wagner. (2020). Deferent stages of organizational development during progetification. Retrieved from http://blog.ipma.world/wpcontent/cache/supercache/blog.ipma.ch/different-developmentduring projectification/index.html.gz. 2. Martsyn, V. S. (2002). Osnovy naukovykh doslidzhen [Fundamentals of scientific research]. Lviv, Romus-Poligraf. 128 p. [in Ukrainian]. 3. Kvasha, N. A. (2018). Suchasni metody otsinky naukovoho potentsialu [Modern methods of assessing scientific potential]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok – Public administration: improvement and development, 1, рр. 1-7 [in Ukrainian]. 4. Pedan, F. P., Rudenska, G. V., Tkachenko, M. V., Fedorenko, R. M. (2019). Porivnialnyi analiz informatsiinykh system avtomatyzatsii protsesiv upravlinnia finansovo-ekonomichnoiu diialnistiu [Comparative analysis of information systems for automa- tion of financial and economic management processes]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen Natsion- alnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho – Collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Studies of the National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky, 2 (57), рp. 95-100 [in Ukrainian]. 5. Zakharchenko, O. V., Kramskyi, S. O. (2018). Prodzhekt menedzhment [Project management]. Odesa, Ekolohiіa. 227 p. [in Ukrainian]. 6. Kramskyi, S. O., Evdokimova, O. M., & Zakharchenko, O. V. (2021). Ekonomiko-matematychni metody upravlinnia nau- kovymy proiektamy u zakladakh vyshchoi osvity [Economic and mathematical methods of managing research projects in higher edu- cation]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriia i praktyka upravlinnia – Market economy: modern management theory and practice, Vol. 21, Issue 4 (47), рр.129-145. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2021.1(47).227011 [in Ukrainian]. 7. Piterska, V. M., Kramskyi, S. O. (2017). Problemy kontseptsii i rezultativ mizh proiektom, prohramoiu ta upravlinniam port- feliamy [Problems concept and differences between project, program and portfolio management]. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system – Management of complex systems development, Vol. 31, рр. 6-12 [in Ukrainian]. 8. Bulgakov, R. V. (2020). Modeli ta metody upravlinnia naukovymy proiektamy u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zak- ladakh [Models and methods of research project management in higher military educational institutions]. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa, ONMU. 24 p. [in Ukrainian]. 9. Kramskyi, S. O., Evdokimova, O. M., Zakharchenko, O. V. (2021). Modeli rolovoho skladu komandy dlia komplektatsii IT- kompanii na platformi nechitkykh mnozhyn [Models of team role structure for completing an IT company on the platform of fuzzy sets]. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika» – Bulletin of Mukachevo State University. Eco- nomics series, Vol. 8, Issue 1, рp. 18-28. DOI: https://doi.org/10.52566/msu-econ.8(1).2021.18-28 [in Ukrainian]. 10. Shakhov, A. V. (2011). Formuvannia ekipazhu sudna vykhodiachy z imitatsiinoho modeliuvannia [Formation of the crew on the basis of simulation]. Skhidnoievropeiskyi zhurnal peredovykh tekhnolohii – Eastern european journal of advanced technologies, Vol. 1, рp. 69-70 [in Ukrainian]. 11. Kramskyi, S. O., Danchuk, V. D., Alkema, V. G., Sevostianova, A. V., Bakulich, O. O. (2020). Wheel working system in a team: relationship between different personnel in a marine project. Financial and credit activities: problems of theory and practice, 4 (35), рp. 277-286. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i35.222093. 12. Bondarenko, Yu. L., Protsenko, M. M., Sashchuk, I. M. (2021). Dosvid orhanizatsii ta provedennia naukovoi i naukovo- tekhnichnoi diialnosti u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh [Experience in organizing and conducting scientific and scien- tific-technical activities in higher military educational institutions]. Zbirnyk naukovykh prats ZhVINAU – Collection of scientific works of ZHVINAU University, 4, рp. 22-32 [in Ukrainian]. 13. Kramskyi, S. O. (2021). Metody optymizatsii naukovo-tekhnichnoi diialnosti z naukovykh proiektiv pryvatnoho zakladu vyshchoi osvity [Methods of optimization of scientific and technical activity on scientific projects of a private institution of higher education]. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system – Management of complex systems development, 45, рp. 35-42. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2021.45.35-42 [in Ukrainian]. 14. Kolodynskyi, S. B., Kramskyi, S. O., Dubnytskyi, V. I. (2021). Infrastrukturna pidtrymka rehionalnykh innovatsiinykh protsesiv [Infrastructural support of regional innovation processes]. Odesa, «Ekolohiia». 256 p. [in Ukrainian]. 15. Hutsaliuk, O. M., Lozova, T. P., Skoptsov, K. V., Ksenofontov, D. V. (2023). Ekonomiko-tsyfrove modeliuvannia reinzhyn- irynhu finansovoi diialnosti vitchyznianykh pidpryiemstv [Economic and Digital Modeling of Reengineering of Financial Activities of Domestic Enterprises]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (44), рр. 106-113. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.1(44).106-113 [in Ukrainian]. 16. Hutsaliuk. O., Bondar. Iu., Remzina. N., Lizut. R. (2023)/ Modifications of Digital Technologies by Client-oriented Service of Logistics Activities in the Management System of the Enterprise. Philosophy, Economics and Law Review, Vol. 3, No. 1, рр. 91- 102. DOI: https://doi.org/10.31733/2786-491X-2023-1-91-102. Крамський C. О., Гуцалюк О. М., Аблязова Н. Р., Мальцев М. М. Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-техніч- ною сферою Сьогодні у світовій економічній кризі та трансформації пандемії (штамів) Covid/SARS-19, питання розвитку та функ- ціонування дистанційного студентського навчання закладами вищої освіти, є актуальними на часі. Криза Covid-19, окрім сві- тової пандемії завдала нищівного удару по економіці закладів вищої освіти, вони постраждали найсерйознішим фінансовим чином. Недостатній рівень забезпечення проведення досліджень, недосконалість організаційної структури та організації управ- ління науковою і науково-технічною діяльністю у закладах вищої освіти обумовлюють необхідність перегляду та удоскона- лення існуючої системи управління науковими проєктами у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Авторами дослідження обґрунтовано метод розподілу наукових проєктів поміж наукових колективів закладу освіти, що ураховує не тільки кадрове забезпечення та навантаження виконавців, а має механізм оцінки успішного виконання проєкту у загальному портфелі наукових проєктів вищого навчального закладу. Розроблено метод оцінки наукового потенціалу науково-педагогічних підрозділів закладу, що крім тривіального упору на кадрову складову враховує рівень забезпеченості проєкту. Передбачена можливість оцінки як статичної, так і динамічної складової наукового потенціалу закладів вищої освіти, як показника стійкості та розвитку організації, з урахуванням особис- тих досягнень співробітників навчальних закладів вищої освіти. С. О. Крамський, О. М. Гуцалюк, Н. Р. Аблязова, М. М. Мальцев 96 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Рекомендовано стимулюючий метод розподілу преміального фонду співробітників за результатами виконання наукових проєктів у закладах вищої освіти, як додатковий мотиваційний важіль впливу на конкретний проєкт, який дозволяє врахувати особистий внесок кожного виконавця та всієї команди проєкту, встановити необхідні фінансові ресурси в умовах невизначе- ності. Механізм стимулювання в умовах специфічних обмежень дозволяє вдосконалити систему преміювання проєктного персоналу та диференціювати наявний науковий персонал із використанням засобів проєктного менеджменту. Ключові слова: проєктний менеджмент, наукові проєкти, заклади вищої освіти, науково-технічна сфера, стимулюючі моделі, підготовка фахівців, методи преміювання персоналу проєкту. Kramskyi S., Hutsaliuk O., Abliazova N., Maltsev M. The Use of Project Management as an Innovative and Environmen- tal Approach in the System of Training Specialists in Economics and Management of the Scientific and Technical Sphere Today, in the global economic crisis and the transformation of the Covid/SARS-19 pandemic (strains), the issues of development and functioning of distance student learning by higher education institutions are relevant in time. The crisis of Covid-19, in addition to the global pandemic, has dealt a devastating blow to the economy of higher education institutions, they have suffered the most finan- cially. Insufficient level of research, imperfect organizational structure and organization of management of scientific and scientific- technical activities in higher education institutions necessitate revision and improvement of the existing system of research project management in higher education institutions with specific learning conditions. The authors of the study substantiate the method of distribution of research projects among research teams of the educational institution, which takes into account not only staffing and workload of performers, but also has a mechanism for evaluating the suc- cessful implementation of the project in the overall portfolio of research projects. A method of assessing the scientific potential of scientific and pedagogical departments of the institution was developed, which in addition to the trivial emphasis on the personnel component takes into account the level of security of the project. It is possible to assess both static and dynamic components of the scientific potential of higher education institutions, as an indicator of sustainability and development of the organization, taking into account the personal achievements of employees of higher education institutions. Economic method of distribution of the bonus fund of employees based on the results of research projects in higher education institutions, as an additional motivational lever to influence a specific project. The authors have identified as an additional motivational tool, developed a method of distribution of the bonus fund based on the results of research projects in higher education, which allows to take into account the personal contribution of executors, project team, necessary resources in conditions of uncertainty. The mechanism of stimulation in the conditions of specific restrictions allows to improve the system of rewarding of the educational personnel, and to differentiate the scientific personnel with use of means of project management. Keywords: project management, scientific projects, institutions of higher education, scientific and technical sphere, stimulating models, training of specialists, methods of awarding project personnel. Стаття надійшла до редакції 15.08.2023
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196940
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1817-3772
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T09:27:15Z
publishDate 2023
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Крамський, С.О.
Гуцалюк, О.М.
Аблязова, Н.Р.
Мальцев, М.М.
2024-03-09T18:45:58Z
2024-03-09T18:45:58Z
2023
Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою / C.О. Крамський, О.М. Гуцалюк, Н.Р. Аблязова, М.М. Мальцев // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 88-96. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
1817-3772
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-88-96
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196940
005.8:001.88:353/357
Сьогодні у світовій економічній кризі та трансформації пандемії (штамів) Covid/SARS-19, питання розвитку та функ- ціонування дистанційного студентського навчання закладами вищої освіти, є актуальними на часі. Криза Covid-19, окрім світової пандемії завдала нищівного удару по економіці закладів вищої освіти, вони постраждали найсерйознішим фінансовим чином. Недостатній рівень забезпечення проведення досліджень, недосконалість організаційної структури та організації управління науковою і науково-технічною діяльністю у закладах вищої освіти обумовлюють необхідність перегляду та удосконалення існуючої системи управління науковими проєктами у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Авторами дослідження обґрунтовано метод розподілу наукових проєктів поміж наукових колективів закладу освіти, що ураховує не тільки кадрове забезпечення та навантаження виконавців, а має механізм оцінки успішного виконання проєкту у загальному портфелі наукових проєктів вищого навчального закладу. Розроблено метод оцінки наукового потенціалу науково-педагогічних підрозділів закладу, що крім тривіального упору на кадрову складову враховує рівень забезпеченості проєкту. Передбачена можливість оцінки як статичної, так і динамічної складової наукового потенціалу закладів вищої освіти, як показника стійкості та розвитку організації, з урахуванням особистих досягнень співробітників навчальних закладів вищої освіти. Рекомендовано стимулюючий метод розподілу преміального фонду співробітників за результатами виконання наукових проєктів у закладах вищої освіти, як додатковий мотиваційний важіль впливу на конкретний проєкт, який дозволяє врахувати особистий внесок кожного виконавця та всієї команди проєкту, встановити необхідні фінансові ресурси в умовах невизначеності. Механізм стимулювання в умовах специфічних обмежень дозволяє вдосконалити систему преміювання проєктного персоналу та диференціювати наявний науковий персонал із використанням засобів проєктного менеджменту.
Today, in the global economic crisis and the transformation of the Covid/SARS-19 pandemic (strains), the issues of development and functioning of distance student learning by higher education institutions are relevant in time. The crisis of Covid-19, in addition to the global pandemic, has dealt a devastating blow to the economy of higher education institutions, they have suffered the most financially. Insufficient level of research, imperfect organizational structure and organization of management of scientific and scientific-technical activities in higher education institutions necessitate revision and improvement of the existing system of research project management in higher education institutions with specific learning conditions. The authors of the study substantiate the method of distribution of research projects among research teams of the educational institution, which takes into account not only staffing and workload of performers, but also has a mechanism for evaluating the successful implementation of the project in the overall portfolio of research projects. A method of assessing the scientific potential of scientific and pedagogical departments of the institution was developed, which in addition to the trivial emphasis on the personnel component takes into account the level of security of the project. It is possible to assess both static and dynamic components of the scientific potential of higher education institutions, as an indicator of sustainability and development of the organization, taking into account the personal achievements of employees of higher education institutions. Economic method of distribution of the bonus fund of employees based on the results of research projects in higher education institutions, as an additional motivational lever to influence a specific project. The authors have identified as an additional motivational tool, developed a method of distribution of the bonus fund based on the results of research projects in higher education, which allows to take into account the personal contribution of executors, project team, necessary resources in conditions of uncertainty. The mechanism of stimulation in the conditions of specific restrictions allows to improve the system of rewarding of the educational personnel, and to differentiate the scientific personnel with use of means of project management.
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Економічний вісник Донбасу
Менеджмент інновацій
Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
The Use of Project Management as an Innovative and Environmental Approach in the System of Training Specialists in Economics and Management of the Scientific and Technical Sphere
Article
published earlier
spellingShingle Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
Крамський, С.О.
Гуцалюк, О.М.
Аблязова, Н.Р.
Мальцев, М.М.
Менеджмент інновацій
title Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
title_alt The Use of Project Management as an Innovative and Environmental Approach in the System of Training Specialists in Economics and Management of the Scientific and Technical Sphere
title_full Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
title_fullStr Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
title_full_unstemmed Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
title_short Використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
title_sort використання проєктного менеджменту як інноваційно-енвайронментального підходу в системі підготовки фахівців з економіки та управління науково-технічною сферою
topic Менеджмент інновацій
topic_facet Менеджмент інновацій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196940
work_keys_str_mv AT kramsʹkiiso vikoristannâproêktnogomenedžmentuâkínnovacíinoenvaironmentalʹnogopídhoduvsistemípídgotovkifahívcívzekonomíkitaupravlínnânaukovotehníčnoûsferoû
AT gucalûkom vikoristannâproêktnogomenedžmentuâkínnovacíinoenvaironmentalʹnogopídhoduvsistemípídgotovkifahívcívzekonomíkitaupravlínnânaukovotehníčnoûsferoû
AT ablâzovanr vikoristannâproêktnogomenedžmentuâkínnovacíinoenvaironmentalʹnogopídhoduvsistemípídgotovkifahívcívzekonomíkitaupravlínnânaukovotehníčnoûsferoû
AT malʹcevmm vikoristannâproêktnogomenedžmentuâkínnovacíinoenvaironmentalʹnogopídhoduvsistemípídgotovkifahívcívzekonomíkitaupravlínnânaukovotehníčnoûsferoû
AT kramsʹkiiso theuseofprojectmanagementasaninnovativeandenvironmentalapproachinthesystemoftrainingspecialistsineconomicsandmanagementofthescientificandtechnicalsphere
AT gucalûkom theuseofprojectmanagementasaninnovativeandenvironmentalapproachinthesystemoftrainingspecialistsineconomicsandmanagementofthescientificandtechnicalsphere
AT ablâzovanr theuseofprojectmanagementasaninnovativeandenvironmentalapproachinthesystemoftrainingspecialistsineconomicsandmanagementofthescientificandtechnicalsphere
AT malʹcevmm theuseofprojectmanagementasaninnovativeandenvironmentalapproachinthesystemoftrainingspecialistsineconomicsandmanagementofthescientificandtechnicalsphere