Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою
Структурні зміни в економіці, обумовлені поточними та потенційними змінами потреб суспільства для виживання в умовах сьогодення та відбудови країни в повоєнному періоді. Зі зміною галузевої структури з’являються нові вимоги до робочої сили, її кваліфікації, кількісної залученості в різні сфери діяль...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196944 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 104-110. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860118520153505792 |
|---|---|
| author | Хандій, О.О. |
| author_facet | Хандій, О.О. |
| citation_txt | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 104-110. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Структурні зміни в економіці, обумовлені поточними та потенційними змінами потреб суспільства для виживання в умовах сьогодення та відбудови країни в повоєнному періоді. Зі зміною галузевої структури з’являються нові вимоги до робочої сили, її кваліфікації, кількісної залученості в різні сфери діяльності. В роботі пропонується систематизація поточних та потенційних викликів і диспропорцій у забезпеченні промисловості робочою силою. Охарактеризована динаміка попиту та пропозиції робочої сили в промисловості, їх співвідношення та зроблено висновок про відсутність критичної ситуації, пов’язаної з задоволенням потреб промисловості в робочій силі. За загальними прогнозами ринку праці очікується виникнення кадрового голоду, проте в промисловості склалася різна ситуація за галузями. Лідером за кількістю нехватки робочих місць порівняно з іншими галузями та сферами діяльності є переробна промисловість, в добувній промисловості досягнута майже збалансованість між попитом та пропозицією. В сфері постачання електроенергії та газу кількість безробітних майже вдвічі перевищує попит. Лише в галузі водопостачання та каналізації відчувається дефіцит робочої сили. 
В роботі акцентується увага на важливості протидії сучасним викликам та формуванні робочої сили за потребами промисловості. Серед воєнних викликів висвітлені такі аспекти, як скорочення робочих місць, масова еміграція робочої сили, дисбаланс за регіонами та професіями, високий рівень безробіття при дефіциті робочої сили через асиметрії між попитом та пропозицією робочої сили, втрата робочої сили через мобілізацію та загибель, тінізація ринку праці, лібералізація трудових відносин.
Викладено виклики, успадковані через вади української економіки мирного часу. Наголошується увага на зниженні соціальної захищеності працівників в умовах воєнного стану, що обумовлено внесенням змін в трудове законодавство. Висвітлені проблеми ефективності використання людського капіталу, дисбалансу в оплаті праці, галузевих структурних диспропорцій та економічної неактивності серед молоді. Окреслено потенційні виклики розвитку робочої сили в Україні.
Structural changes in the economy, caused by current and potential changes in the needs of society for survival in today's conditions and reconstruction of the country in the post-war period. With the change of the industry structure, new requirements appear for the workforce, its qualifications, quantitative involvement in various spheres of activity. The work offers a systematization of current and potential challenges and disparities in providing industry with labor force. The dynamics of demand and supply of labor in industry, their ratio, are characterized, and a conclusion is made that there is no critical situation related to meeting the needs of industry in labor. According to general forecasts of the labor market, a shortage of personnel is expected, but the industry has a different situation by branch. The leader in the number of job shortages compared to other industries and spheres of activity is the processing industry, in the extractive industry almost a balance between supply and demand has been achieved. In the field of electricity and gas supply, the number of unemployed is almost twice as high as the demand. Only in the field of water supply and sanitation is there a labor shortage.
The work emphasizes the importance of countering modern challenges and the formation of the workforce according to the needs of industry. Among the military challenges, such aspects as reduction of jobs, mass emigration of labor force, imbalance by regions and professions, high level of unemployment due to labor shortage due to asymmetry between demand and supply of labor force, loss of labor force due to mobilization and death, diminization of the labor market are highlighted. , liberalization of labor relations.
The challenges inherited due to the defects of the Ukrainian peacetime economy are outlined. Emphasis is placed on the reduction of the social security of workers in the conditions of martial law, which is due to the introduction of changes in the labor legislation. The problems of the efficiency of the use of human capital, imbalance in wages, sectoral structural disparities and economic inactivity among young people are highlighted. The potential challenges of labor force development in Ukraine are outlined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. О. Хандій
104
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-104-110
УДК 338.4:331.5
О. О. Хандій,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-7926-9007,
e-mail: alkhandiy@ukr.net,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ВИКЛИКИ ТА ДИСПРОПОРЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
ПРОМИСЛОВОСТІ РОБОЧОЮ СИЛОЮ
Вступ. Національні програми «Плану віднов-
лення України» [1], що орієнтовані на відновлення
промисловості шляхом досягнення енергетичної не-
залежності та зелений курс (130 млрд дол.), розви-
ток секторів економіки з доданою вартістю (50 млрд
дол.), поліпшення бізнес-середовища (5 млрд дол.)
потребують не тільки фінансової підтримки, а й за-
безпечення робочою силою. Оцінка поточного стану
ринку праці, зокрема балансу попиту та пропозиції,
свідчить про наявність галузевих особливостей і про
існування дефіциту робочої сили в одних галузях
при дефіциті робочих місць в інших.
Кадровий голод, який очікує Україну на етапі
повоєнного відновлення та розбудови, є центром
уваги у виступах експертів на форумах, присвяче-
них людському розвитку, центрів економічних і по-
літичних досліджень [2-6] та публікаціях науковців
[7-13]. Ґрунтовні дослідження ринку праці присвя-
чені визначенню поточного співвідношення попиту
і пропозиції та їх прогнозу у повоєнному періоді [7-
8; 12-13], створенню робочих місць, сприянню зай-
нятості і зниженню безробіття внутрішньо перемі-
щених осіб [9-10], розробці безпекових стратегій в
управлінні персоналом [11], дефіциту кадрів і нави-
чок [9; 13]. Проте в більшості робіт висвітлюються
загальнонаціональні тренди та виклики в управлінні
персоналом, усунення дисбалансів ринку праці. Не-
достатньо представлено в публікаціях питання кад-
рових потреб промисловості в умовах воєнного
стану та повоєнного відновлення.
Метою статті є ідентифікація поточних та по-
тенційних викликів і диспропорцій у забезпеченні
промисловості робочою силою.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Оцінки скорочення пропозиції робочої сили за
період дії воєнного стану в країні коливаються
навколо 5 млн осіб, проте разом зі скороченням про-
позиції робочої сили скоротився і попит в результаті
руйнувань, часткової релокації, банкрутства бага-
тьох підприємств. З урахуванням скорочення обся-
гів виробленої та реалізованої промислової продук-
ції на 22% [14] в 2022 р. порівняно з 2021 р. скоро-
тився і попит на робочу силу в промисловості. В
промисловості було зосереджено 14,8% зайнятого
населення України, станом на 2021 рік – 2,3 млн осіб
з 15,6 млн всього зайнятого. Планували скоротити
чисельність персоналу в 2022 році 32,8% підпри-
ємств переробної промисловості при зростанні на
інших підприємствах галузі на 13,8% та скоротити
чисельність персоналу планували 26,7% підпри-
ємств добувної промисловості, коли 8,9% підпри-
ємств галузі прогнозували їх зростання. Баланс від-
повідей за галузями постачання електроенергії, газу,
пари, водопостачання, каналізація, поводження з
відходами становив – 5,9% (за результатами опиту-
вання підприємств Національним банком України
[14]). Отже, рух персоналу мав негативну динаміку
в промисловості, проте в межах 19%.
Ділові очікування підприємств [15] на 2023 рік
свідчать, що більше 50% підприємств не планують
змінювати обсяги виробництва. Станом на серпень
2023 року 28,4% промислових підприємств плану-
ють збільшити обсяги виробництва, 53,5% не плану-
ють змін і лише 18,1% очікують скорочення обсягів
виробництва. Зростання загальних обсягів реалізації
у 2023 році очікують найбільше підприємства пере-
робної та добувної промисловості [16].
Протягом 2022 року роботодавцями було по-
дано Державній службі зайнятості інформацію про
заплановане масове вивільнення 11,1 тис. працівни-
ків переробної промисловості, 283 осіб добувної
промисловості, 3,3 тис. осіб з підприємств у сфері
постачання електроенергії, газу, пари та кондиційо-
ваного повітря та 697 осіб – водопостачання; каналі-
зація, поводження з відходами (15,4 тис. осіб – це
0,67% зайнятих в промисловості). Отже, за резуль-
татами дослідження вищенаведених даних можна
говорити про відсутність критичної ситуації,
пов’язаної з задоволенням потреб промисловості в
робочій силі. Проте заплановане зростання в галузях
на етапі відновлення економіки актуалізує питання
формування та розвитку робочої сили промисло-
вості.
Поточну ситуація руху робочої сили демонст-
рує баланс/дисбаланс вакансій та кількості безробіт-
них, які працювали в певній галузі промисловості.
За офіційними даними Державної служби зай-
нятості за період січень-серпень 2023 року кожна
п’ята вакансія з’являлась на підприємствах пере-
робної промисловості, яка є лідером за кількістю ва-
Менеджмент персоналу
О. О. Хандій
105
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
кансій порівняно з іншими галузями та сферами ді-
яльності [17]. Баланс попиту та пропозиції робочої
сили майже досягнуто в добувній промисловості: на
4 тис. вакансій – пропозиція становить 4,2 тис. без-
робітних. При такому ж попиті на рівні 4,4 тис. осіб
в сфері постачання електроенергії та газу – кількість
безробітних майже вдвічі перевищує попит і сягає
7,9 тис. осіб. Найбільший розрив в попиті та пропо-
зиції спостерігається в переробній промисловості –
дефіцит робочих місць становить 7,7 тис. вакансій.
Лише в галузі водопостачання та каналізації відчу-
вається дефіцит робочої сили, який становить 38%
попиту чи 2,4 тис. осіб.
В добувній промисловості кількість вакансій в
10 разів менше ніж переробній: 1,8% проти 18,6%
загальної кількості вакансій. Найбільший попит в
структурі переробної промисловості займає попит в
харчовій промисловості 11,7 тис. вакансій проти
15,1 тис. безробітних, незначний дефіцит робочих
місць спостерігався протягом січня-серпня місяців
2023 року у виробництві напоїв, коксу та продуктів
нафтоперероблення, іншої неметалевої мінеральної
продукції, металургійному виробництві, електрич-
ного устатковання, машин і устатковання, автотран-
спортних засобів, причепів і напівпричепів, ремонті
і монтажу машин і устатковання.
Найбільший дефіцит робочої сили виник у ви-
робництві одягу: 4 тис. вакансій проти 1,8 тис. без-
робітних. Баланс попиту та пропозиції було вста-
новлено в текстильному виробництві, виробництві
шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, оброб-
лення та виготовлення виробів з деревини, виробни-
цтві паперу та паперових виробів, виробництві ін-
ших транспортних засобів, виробництві хімічних
речовин і хімічної продукції, гумових і пласт-
масових виробів, готових металевих виробів, вироб-
ництві меблів.
Таблиця
Баланс попиту та пропозиції січень-серпень 2023*
Галузь Вакансія Кількість
безробітних
Дефіцит робочих
місць (-)/дефіцит
робочої сили (+)
Навантаження зареєстрованих
безробітних на одне вільне ро-
боче місце (вакантну посаду)
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 4,0 4,2 -0,2 1,05
переробна промисловість,
в тому числі 42,4 50,1 -7,7 1,18
Виробництво харчових продуктів 11,7 15,1 -3,4 1,29
Виробництво одягу 4,0 1,8 2,2 0,45
іншої неметалевої мінеральної продукції 3,7 4,5 -0,8 1,22
Виробництво машин і устатковання 2,5 3,6 -1,1 1,44
Постачання електроенергії, газу, пари та конди-
ційованого повітря 4,4 7,9 -3,5 1,80
Водопостачання, каналізація, поводження
з відходами 6,3 3,9 2,4 0,62
* Розраховано автором за даними Державної служби зайнятості [17].
Найбільше навантаження зареєстрованих без-
робітних на одне вільне робоче місце (вакантну по-
саду) в галузі постачання електроенергії, газу, пари
та кондиційованого повітря дорівнює 1,8 особи на
одну вакансію, найбільший попит на робочу силу у
виробництві одягу – 2,2 вакансії на 1 безробітного,
який раніше працював в цій галузі, де зосереджено
9,5% вакансій всієї переробної промисловості. Слід
зазначити, що саме у виробництві одягу традиційно
серед зайнятих переважали жінки. Частково на си-
туацію в галузі вплинули міграційні процеси та зро-
стання державних замовлень. Галузь демонструє
зростання обсягу реалізованої продукції порівняно з
довоєнним періодом. Зростання обсягу реалізованої
промислової продукції текстильного виробництва,
виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших
матеріалів в 2022 році порівняно з 2021 роком ста-
новило 8,7% (30714 до 28261 млн грн). На сьогодні
галузі, які мають потужну державну підтримку від-
чувають основну потребу в робочій силі. Найбіль-
ший дисбаланс спостерігається у виробництві хар-
чових продуктів. За період січень-серпень 2023 року
27,6% вакансій зосереджено було в харчовій про-
мисловості проти 30,1% безробітних, які раніше
були зайняті у виробництві харчових продуктів в пе-
реробній промисловості. За 2022 рік галузь зазнала
незначного скорочення обсягів реалізації продукції
на рівні 12%. Проте в контексті повоєнного віднов-
лення економіки передбачена національна програма
«Експортна фабрика продовольства: стимулювання
та розвиток переробки продукції рослинного по-
ходження» та багато інших, орієнтованих на під-
тримку та розвиток харчової промисловості Укра-
їни.
Отже, основним завданням сьогодення щодо
підготовки до реалізації планів повоєнного віднов-
лення - це протидія сучасним викликам та форму-
вання і розвиток робочої сили за потребами про-
мисловості. До основних викликів ринку праці слід
віднести воєнні виклики та виклики, успадковані
через вади української економіки мирного часу.
Воєнні виклики
1. Скорочення робочих місць через повне чи
часткове припинення діяльності підприємств в ре-
зультаті знищення обладнання та приміщень під час
бойових дій, втрати потужностей, які залишилися на
О. О. Хандій
106
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
окупованій території, банкрутство через втрату рин-
ків збуту в Україні, а також за її межами. Серед осіб
працездатного віку від початку війни втратили ро-
боту майже 5 млн українців [18]. За даними Євро-
пейської бізнес-асоціації, 53% її членів працюють з
обмеженнями, 3% перестали працювати. Як наслі-
док, 15% опитаних асоціацією компаній скоротили
працівників або відправили їх у неоплачувані від-
пустки [19].
2. Високий рівень еміграції робочої сили. Через
тривалість воєнних дій зростає ризик неповернення
значної частини громадян України, які виїхали за
кордон в пошуках тимчасового притулку від зброй-
ної агресії, що обумовлює втрату трудового та осві-
тнього потенціалу країни. Станом на 7 листопада
2023 року біженців з України зафіксували по всій
Європі на рівні 5,85 млн осіб (Джерело – УВКБ
ООН, Уряд), кількість біженців з України, зареєст-
рованих для тимчасового захисту або аналогіч-
них національних схем захисту в Європі досягла
5,29 млн осіб [20]. Згідно з опитуванням, проведе-
ним UNHCR у грудні 2022 року — січні 2023 року
12% біженців планують повернутися до України
найближчим часом, 65% – у майбутньому [21].
Проте зі зростанням кількості біженців, які знайшли
роботу за кордоном, зростає кількість тих, хто пла-
нує залишитись і не повертатись в Україну. За між-
народними оцінками відсоток неповернення до
Батьківщини після завершення конфлікту в різних
країнах в середньому становить 30%. Для українсь-
ких біженців цей рівень може сягнути і більше 40%,
оскільки конфлікт набув затяжного характеру. Чим
довше українці перебувають за кордоном, тим ви-
щою є інтеграція дітей, молоді та біженців у праце-
здатному віці в місцеві громади, особливо якщо рі-
вень життя країн є вищим, ніж в Україні. Згідно з
дослідженням Центру Разумкова, що проводилось з
20 липня по 25 серпня 2022 року 36% респондентів
висловлюють намір повернутися після того, як пере-
конаються, що це безпечно, 35% – після закінчення
війни, 13% – через рік чи декілька років після закін-
чення війни, 7% – при впевненості, що знайдуть ро-
боту у себе вдома, 11% – найближчим часом, а 7% –
не планують повертатися в Україну (серед тих, хто
має постійну роботу в країні перебування, таких
18%) [22]. Проте дослідження настроїв щодо повер-
нення, які проводились восени і взимку дають
зовсім іншу картину. В роботі О. Панкової зазна-
чено, що більшість біженців після завершення війни
не планує повертатися в Україну за результатами до-
сліджень експертів європейського аналітичного
центру Bruegel (Брюссель), 44% бiженців не мають
намiру повертатися додому, 43% поки що не можуть
відповісти або не вирiшили [23].
3. Поява дисбалансу робочої сили за регіонами,
за статево-віковою структурою, за професійно-ква-
ліфікаційною структурою. Відбувається зміна ген-
дерних пропорцій робочої сили у бік збільшення про-
позиції жінок на ринку праці. Перебування годуваль-
ника сім’ї у збройних силах чи його втрата, призвело
до того, що жінкам доводиться брати на себе більше
обов’язків, щоб забезпечити базові життєві потреби
своїх сімей. Протягом 2022 року роботодавцями
було подано Державній службі зайнятості інформа-
цію про заплановане масове вивільнення 123,4 тис.
працівників (у 2021 році – 224,7 тис. осіб). За регіо-
нами: найбільша кількість попереджених про запла-
новане масове вивільнення у Харківській (9,4 тис.),
Львівській (7,7 тис.), Житомирській (7,6 тис.),
Дніпропетровській (7,5 тис.) областях та у м. Києві
(7,9 тис.). Станом на 1 січня 2023 р. статус безробіт-
ного мали 186,5 тис. осіб. Кількість зареєстрованих
вакансій становила 21,2 тис. од., що на 48% менше
порівняно з відповідним періодом 2021 р. В серед-
ньому по Україні, на одне вільне робоче місце пре-
тендувало 9 безробітних, проти 7 осіб на відповідну
дату минулого року [24]. Найбільша невідповідність
попиту на робочу силу та її пропозиції у профе-
сійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед
кваліфікованих робітників сільського господарства
(на 1 вакансію претендували 40 осіб), технічних
службовців (21 особа), службовців та керівників
(17 осіб), працівників сфери торгівлі та послуг
(17 осіб).
4. Високий рівень безробіття при дефіциті ро-
бочої сили через асиметрії між попитом та пропо-
зицією робочої сили. Так, релоковані підприємства з
великою складністю заповнюють вакансії, а серед
внутрішньо-переміщених осіб високий рівень без-
робіття. При працевлаштуванні через відсутність
підходящої роботи, ВПО працюють на посадах, ни-
жчих за їх кваліфікацію та отримують нижчий за по-
передній рівень оплати праці. За опитуванням кадро-
вого порталу grc.ua, число потерпілих від скорочення
ділової активності та безробіття в Україні сягнуло
52%. Респонденти стверджували, що їм або платять мі-
німальну зарплату, або скоротили її на 30% і більше
[25]. Схожу картину описують дані опитування Со-
ціологічної групи «Рейтинг». Станом на середину бе-
резня 2022 р. серед українців, які мали роботу до війни,
половина (53 %) не працювали, 22% працювали у
звичному режимі, 21% ‒ віддалено або частково, лише
2% ‒ знайшли собі нову роботу. Навесні 2022 року
у західних областях кількість пропозицій роботи
була менша за січневі показники майже втричі вна-
слідок збільшення чисельності шукачів. І навпаки,
виник дефіцит персоналу в життєво необхідних сфе-
рах на територіях активних бойових дій і поблизу
них. З проблемами пошуку персоналу стикнувся
фармацевтичний, продуктовий ритейл, медична,
транспортна галузь тощо.
5. Втрата робочої сили через мобілізацію та за-
гибель. Збільшується число працівників з обмеженими
можливостями, а їх рівень працездатності та перелік
робіт, які вони можуть виконувати, відрізняється від
довоєнного періоду. Так, за даними опитування E&Y
[26], 17% компаній вказали, що мають співробітників,
які загинули внаслідок повномасштабної війни на те-
риторії України, у 11% є співробітники, які зникли без-
вісти, ще 17% зазначили, що мають співробітників, які
фізично постраждали під час проведення бойових дій.
О. О. Хандій
107
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
6. Посилюється тінізація ринку праці, тобто
зростає кількість вакансій без офіційного оформлення
та офіційної заробітної плати. Як наслідок, відсутність
соціальних гарантій, час роботи не включається в тру-
довий стаж тощо. Це супроводжується поглибленням
прекаризації зайнятості. Якщо за оцінками станом на
2021 р. рівень прекаризації складав близько 48,8% від
загальної кількості зайнятого населення, то на сьо-
годні, з урахуванням як падіння загальної кількості
зайнятих, так і значного зростання контингенту прека-
ріїв, він може сягати 60-70% [24].
7. Лібералізація трудових відносин в умовах воєн-
ного стану негативно вплинула на соціальний захист та
ослабила позицію працівника в соціальному діалозі,
зокрема посиливши тренд переходу на двосторонні
відносини замість тристоронніх. Зросли проблеми у
сфері умов праці через відсутність культури профілак-
тики у галузі безпеки та гігієни праці, зростання частки
зайнятих у неформальному секторі економіки, які не
мають захисту з боку держави щодо гарантування без-
печних умов праці, перенесення відповідальності за
створення гідних і безпечних умов праці при дистан-
ційній роботі на працівника згідно внесених змін до
Кодексу законів про працю.
Виклики, успадковані через вади української
економіки мирного часу
1. Законодавство про працю, сформоване на ра-
дянських принципах індустріальної економіки, які є не-
ефективними в реаліях трансформації економіки та
умовах воєнного стану, трансформується вкрай швид-
ко на потреби сьогодення з порушенням прав людини
та Конституції України (КУ), зокрема статей 43 та
44 КУ, та задля лібералізації трудових відносин, тим
самим знижуючи соціальний захист працівників.
2. За показником ефективності використання
людського капіталу, що розраховується як співвідно-
шення ВВП на душу населення до заробітної плати,
Україна займає чи не останнє місце в рейтингу [27].
Відставання України за продуктивністю праці є нега-
тивним явищем для економіки країни. З урахуванням
скорочення реального ВВП на 29,1% в 2022 році
[28] та ВВП на душу населення на 4,4% згідно даних
сайту Мінфіну [29] і зростання середньомісячної
заробітної плати на 6% за даними Держстату
(https://ukrstat.gov.ua/) скорочення показника ефектив-
ності використання людського капіталу за 2022 рік ста-
новитиме 10%.
3. Значний дисбаланс в оплаті праці, асиметрія
розподілу працівників за рівнем оплати праці за ви-
дами економічної діяльності. В 2022 році середня заро-
бітна плата за різними видами економічної діяльності
різнилася в 3,35 раза, від 8848 грн у поштовій і кур’єр-
ській діяльності до 29666 грн в авіаційному транспорті.
Показник розриву між середніми заробітними пла-
тами чоловіків та жінок в промисловості колива-
ється навколо 25%, а у сфері мистецтва, спорту, роз-
ваг та відпочинку – 32,3% за останніми статистичними
даними.
4. Структура зайнятості за галузями та підго-
товка робочої сили не відповідає потребам сього-
дення. Наявні структурні диспропорції, які обумовлені
збереженням застарілої технологічної бази значної
частки вітчизняних підприємств, супроводжуються
слабкою сприйнятливістю професійно-кваліфікаційної
структури ринку праці до структурних зрушень. Попит
на ринку праці зберігається переважно на робітничі
професії, а популярність та престижність професійної
освіти за останні десятиліття значно скоротилась.
5. Високий рівень безробіття та економічної не-
активності серед молоді. За методологією МОП 19,1%
молоді у віці від 15 до 24 років були безробітними у
2021 році (% до робочої сили відповідного віку), що на
0,2% менше ніж у 2020 році. Порівняно з іншими віко-
вими групами, які виділяє державна служба статис-
тики – це найвищий відсоток. Частка молоді, яка не
працює, не навчається і не набуває професійних нави-
чок, у загальній чисельності осіб віком 15–24 років, у
2021 році становила 14,3%, зокрема 18% жінок та
10,8% чоловіків (за 2022 рік дані відсутні).
Окрім існуючих викликів та загроз, які впливають
на формування ринку праці в умовах воєнного стану,
слід окреслити потенційні виклики розвитку робочої
сили в Україні:
1. Збільшення чисельності армії забере людей з ін-
ших «цивільних» видів діяльності. Після перемоги за-
грози з боку РФ залишатимуться. Це потребуватиме
збереження військових можливостей України. Чим
більше людей буде залучено в оборонних та силових
структурах, тим менше залишатиметься у реальному
виробництві. Отже, в реальній економіці кадровий го-
лод тільки зросте.
2. Переважаючою робочою силою будуть жінки
через прямі воєнні втрати та вищу смертність чоловіків
в Україні [30]. Гендерна рівність в професійній сфері
зростатиме, існування жіночих та чоловічих професій
розмиватиметься і далі.
3. Повернення в цивільне життя учасників бойо-
вих дій, демобілізованих військовослужбовців потре-
буватиме скорочених програм реабілітації, підготовки
та перепідготовки за найбільш затребуваними спеці-
альностями на ринку праці.
4. Подальше зростання прихованої зайнятості
буде пов'язане з бажанням працівників забезпечити
прийнятний рівень доходу навіть за умови втрати стра-
хового стажу.
5. Реалізація політики повернення біженців з-за
кордону потребуватиме адекватної оплати праці; ство-
рення гідних робочих місць, інноваційних процесів у
сфері праці.
6. Посилення гнучкості правового регулювання
трудових відносин сприятиме поширенню прекариза-
ції та зниженню рівня соціальної відповідальності
суб’єктів ринку праці; появі та поширенню нових (не-
стандартних) форм зайнятості; десоціалізації (ізоляції)
особистості та зниженню соціальної згуртованості.
7. Відновлення безпечного середовища для життє-
діяльності та праці в усіх регіонах країни має стати
першочерговим завданням повоєнного відновлення.
Соціальна допомога особам, які постраждали унаслі-
док військового конфлікту має здійснюватись не лише
на державному рівні, а і на рівні підприємств.
8. Політика держави щодо системи професійно-
технічної та вищої освіти має змінитися з забезпе-
чення виживання та скорочення на максимальну під-
О. О. Хандій
108
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
тримку та розвиток, зокрема підтримку формування
та розвитку кадрового потенціалу для інноваційної
трансформації вітчизняної економіки.
9. Неповернення дітей і молоді, які виїхали з по-
чатку воєнного стану в країні та продовжують від'їж-
джати, обумовить подальше старіння нації, посилить
дефіцит кадрів та можливо призведе до збільшення
пенсійного віку. Ці тенденції вплинуть на зростання
попиту компаній на спеціалістів 45+ та старших [31].
10. Кадровий дефіцит сприятиме збільшенню гео-
графії рекрутингу в умовах віддаленої роботи.
Висновки. Отже, оцінка співвідношення по-
питу та пропозиції робочої сили в промисловості
свідчить про відсутність критичної ситуації, пов’я-
заної з задоволенням кадрових потреб промисло-
вості в поточному періоді. Проте для повоєнного
відновлення країни мають бути розроблені превен-
тивні заходи для подолання ризиків ринку праці,
обумовлених впливом зміни професійно-кваліфіка-
ційної, статево-вікової структури робочої сили та
кількісних її характеристик.
Виклики, представлені в роботі характеризу-
ють поточні проблеми залучення робочої сили та по-
тенційні особливості розвитку робочої сили в Укра-
їні. Подальші дослідження будуть присвячені роз-
робці науково-методичних підходів до оцінювання
потреб забезпечення промисловості робочою силою
з урахуванням пріоритетів повоєнної розбудови Ук-
раїни.
Література
1. План відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua/.
2. Оцінка ролі демографічного фактору для економічного зростання та повоєнного відновлення: аналітична доповідь.
2023. Травень. Центр Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/images/2023/05/22/2023-MATRA-I-KVARTAL-7.pdf.
3. Ринок праці в Україні після війни: тенденції та прогнози? аналітична записка. Центр Разумкова. URL:
https://razumkov.org.ua/images/2022/07/31/2022-ANALIT-ZAPIS-MARKEVICH-FIN.pdf.
4. Актуальні питання управління людським капіталом в Україні: результати опитування. 2022. Грудень. Deloitte. URL:
https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2022/acc-deloitte-research.html.
5. Ринок праці під час війни. Європейська Бізнес Асоціація. URL: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/
Doslidzhennya-rynku-pratsi-Ukrayiny_compressed.pdf.
6. Стан ринку праці в сегменті блакитних комірців. OLX-Robota. URL: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/
OLX-Robota.-Stan-rynku-pratsi-v-segmenti-blakytnyh-komirtsiv.pdf.
7. Мантур-Чубата О. С., Ваганова Л. В. Ринок праці України в умовах воєнного стану. Економіка і регіон. 2022. № 2 (85).
С. 81-87. DOI: https://doi.org/10.26906/EiR.2022.2(85).2636.
8. Штундер І. О. Ринок праці України в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 40. URL:
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1453. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-22.
9. Томчук О. В. Аналіз трендів розвитку ринку праці в Україні:ключові зміни та виклики воєнного часу. Innovation and
Sustainability. 2023. № 2. С. 110-119. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2023.2.110.119.
10. Любомудрова Н. П., Гойчук В. І. Зміни на ринку праці в умовах воєнного стану та перспективи післявоєнного віднов-
лення. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2022-40-31.
11. Череп, О., Калюжна, Ю., Михайліченко, Л. Особливості управління персоналом в умовах воєнного стану в Україні.
Економіка та суспільство. 2023. Вип. 48. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-24.
12. Близнюк В. В., Яценко Л. Д. Ринок праці України в умовах війни. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/cat-
alog/view/237/6356/13392.
13. Серьогіна Н. О. Вплив військових дій на продуктивну зайнятість в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадсь-
кого. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2022. Т. 33 (72). № 6. С. 36-40. URL: https://pubadm.vernadskyjour-
nals.in.ua/journals/2022/6_2022/6.pdf6. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/06.
14. Макроекономічні показники Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators.
15. Ділові очікування підприємств, I квартал 2023 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/dilovi-ochikuvannya-
pidpriyemstv-i-kvartal-2023-roku.
16. Ділові очікування підприємств, I квартал 2023 року. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/BOS_2023-
Q2.pdf?v=4.
17. Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці у січні-серпні 2023 року: URL:
https://www.dcz.gov.ua/sites/default/files/infofiles/08_popyt_i_propozyciya_na_rynku_praci_08_2023.pdf.
18. Українське суспільство в умовах війни. 2022: колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.;
за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022.
410 с. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf.
19. Вінокуров Я. Мільйони українців втратили роботу через війну. Звідки вони беруть гроші на життя? Економічна
правда. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/8/694732/.
20. Ukraine Refugee situation. Operational data portal. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.
21. Lives on Hold: Intentions and Perspectives of Refugees from Ukraine #3. URL:
https://data.unhcr.org/en/documents/details/99072#_ga=2.207718802.1623471674.1677490380-1388492483.1677253513.
22. Настрої та оцінки українських біженців (липень–серпень 2022 p.). Разумков центр. URL:
https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh-bizhentsiv-lypen-serpen-2022p.
23. Панкова О. Залишитися чи повернутися. Дзеркало тижня. 2022. 22 грудня. URL:
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/zalishitisja-chi-povernutisja.html.
24. Новікова О. Ф., Шамілева Л. Л., Хандій О. О. Оцінювання розбалансованості трудової сфери в умовах воєнного
стану і можливості її подолання. Економіка України. 2023. №2 (735). С. 17-54. DOI: https://doi.org/10.15407/
economyukr.2023.02.017.
25. Савицький О. Вплив війни: що відбувається на українському ринку праці. Deutsche Welle. 2022. 7 червня. URL:
https://www.dw.com/uk/try-misiatsi-viiny-shcho-vidbuvaietsia-na-ukrainskomu-rynku-pratsi-a-62052011/a-62052011.
26. Горбановська О. Повно- масштабна війна на території України — реакції, виклики та дії бізнесу. E&Y. 2022.
21 квітня. URL: https://www.youtube.com/watch?v=oPlxvlFEUF8.
О. О. Хандій
109
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
27 Український ринок праці: імперативи та можливості змін : колективна монографія / за наук. ред. д.е.н., проф.
І. Л. Петрової, к.е.н. В. В. Близнюк; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 356 с. URL:
http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf.
28. Торік реальний ВВП скоротився на 29,1% – Держстат. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-econ-
omy/3695597-torik-realnij-vvp-skorotivsa-na-291-derzstat.html.
29. Валовой внутрішній продукт (ВВП) в Україні 2023. URL: https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/.
30. Соціально-економічні та гуманітарні наслідки російської агресії для українського суспільства. Центр Разумкова.
Київ, 2022. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_Gum.pdf.
31. Ринок праці України: сьогодення і тенденції майбутнього. EBA. URL: https://eba.com.ua/rynok-pratsi-ukrayiny-
sogodennya-i-tendentsiyi-majbutnogo/.
References
1. Plan vidnovlennia Ukrainy [Ukraine recovery plan]. (n.d.). Retrieved from: https://recovery.gov.ua/ [in Ukrainian].
2. Otsinka roli demohrafichnoho faktoru dlia ekonomichnoho zrostannia ta povoiennoho vidnovlennia [Assessment of the role
of the demographic factor in economic growth and post-war recovery]. (2023). Razumkov Center. Retrieved from
https://razumkov.org.ua/images/2023/05/22/2023-MATRA-I-KVARTAL-7.pdf [in Ukrainian].
3. Rynok pratsi v Ukraini pislia viiny: tendentsii ta prohnozy [The labor market in Ukraine after the war: trends and forecasts].
(2022). Razumkov Center. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/2022/07/31/2022-ANALIT-ZAPIS-MARKEVICH-
FIN.pdf [in Ukrainian].
4. Aktualni pytannia upravlinnia liudskym kapitalom v Ukraini [Current issues of human capital management in Ukraine].
(2022). Deloitte. Retrieved from https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2022/acc-deloitte-research.html [in
Ukrainian].
5. Rynok pratsi pid chas viiny [The labor market during the war]. (2023). European Business Association. Retrieved from:
https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/Doslidzhennya-rynku-pratsi-Ukrayiny_compressed.pdf [in Ukrainian].
6. Stan rynku pratsi v sehmenti blakytnykh komirtsiv [The state of the labor market in the blue-collar segment]. (2023). OLX-
Robota. Retrieved from https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/OLX-Robota.-Stan-rynku-pratsi-v-segmenti-blakytnyh-
komirtsiv.pdf [in Ukrainian].
7. Mantur-Chubata, O. S., Vahanova, L. V. (2022). Rynok pratsi Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [The labor market of
Ukraine in the conditions of martial law]. Ekonomika i rehion – Economics and Region, 2 (85), рр. 81-87. DOI:
https://doi.org/10.26906/EiR.2022.2(85).2636 [in Ukrainian].
8. Shtunder, I. O. (2022) Rynok pratsi Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [The labor market of Ukraine in the conditions of
martial law]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 40. Retrieved from: https://economyandsociety.in.ua/index.php/jour-
nal/article/view/1453. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-22 [in Ukrainian].
9. Tomchuk, O. (2023). Analysis of labor market development trends in Ukraine: key changes and challenges of wartime
[Analysis of labor market development trends in Ukraine: key changes and challenges of wartime]. Innovation and Sustainability, no.2,
pp. 110-119. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2023.2.110.119 [in Ukrainian].
10. Liubomudrova, N. P., Hoichuk, V. I. (2022). Zminy na rynku pratsi v umovakh voiennoho stanu ta perspektyvy
pisliavoiennoho vidnovlennia [Changes in the labor market under martial law and prospects for post-war recovery]. Ekonomika ta
suspilstvo – Economy and society, 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2022-40-31 [in Ukrainian].
11. Cherep, O., Kaliuzhna, Yu., Mykhailichenko, L. (2023). Osoblyvosti upravlinnia personalom v umovakh voiennoho stanu v
Ukraini [Peculiarities of personnel management under martial law in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, 48.
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-24 [in Ukrainian].
12. Blyzniuk, V. V., Yatsenko, L. D. (n.d.). Rynok pratsi Ukrainy v umovakh viiny [The labor market of Ukraine in the conditions
of war]. Retrieved from http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/237/6356/13392-1 [in Ukrainian].
13.Serohina N.O. (2022). Vplyv viiskovykh dii na produktyvnu zainiatist v Ukraini [The impact of military operations on
productive employment in Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Publichne upravlinnia ta administruvannia
– Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public management and administration, Vol. 33 (72), No. 6, рр. 36-40.
Retrieved from https://pubadm.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/6_2022/6.pdf. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-
6468/2022.6/06 [in Ukrainian].
14. Makroekonomichni pokaznyky Natsionalnoho banku Ukrainy [Macroeconomic indicators of the National Bank of Ukraine].
(2023). Retrieved from: https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators [in Ukrainian].
15. Dilovi ochikuvannia pidpryiemstv, I kvartal 2023 roku [Business expectations of enterprises, I quarter of 2023]. (2023).
Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/dilovi-ochikuvannya-pidpriyemstv-i-kvartal-2023-roku [in Ukrainian].
16. Dilovi ochikuvannia pidpryiemstv, I kvartal 2023 roku [Business expectations of enterprises, I quarter of 2023]. (2023).
National Bank of Ukraine. Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/BOS_2023-Q2.pdf?v=4 [in Ukrainian].
17. Popyt ta propozytsiia na zareiestrovanomu rynku pratsi u sichni-serpni 2023 rotsi [Demand and supply on the registered labor
market in January-August 2023]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/sites/default/files/infofiles/08_popyt_i_propozyciya_
na_rynku_praci_08_2023.pdf [in Ukrainian].
18. Dembitskyi, O. Zlobina, N. Kostenko et al. (2022). Ukrainske suspilstvo v umovakh viiny [Ukrainian society in war
conditions. 2022]. Kyiv, Institute of Sociology of the NAS of Ukraine. 410 p. Retrieved from https://i-
soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf [in Ukrainian].
19. Vinokurov, Ya .(2022). Miliony ukraintsiv vtratyly robotu cherez viinu. Zvidky vony berut hroshi na zhyttia? [Millions of
Ukrainians lost their jobs because of the war. Where do they get money for living?]. Ekonomichna pravda. Retrieved from:
https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/8/694732/ [in Ukrainian]
20. Ukraine Refugee situation. (2023). Operational data portal. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.
21. Lives on Hold: Intentions and Perspectives of Refugees from Ukraine #3. (2023). Retrieved from
https://data.unhcr.org/en/documents/details/99072#_ga=2.207718802.1623471674.1677490380-1388492483.1677253513.
22. Nastroi ta otsinky ukrainskykh bizhentsiv [Attitudes and assessments of Ukrainian refugees]. (July–August 2022). Razumkov
Center. Retrieved from: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh-bizhentsiv-
lypen-serpen-2022p [in Ukrainian].
О. О. Хандій
110
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
23. Pankova, O. (2022). Zalyshytysia chy povernutysia [Stay or return]. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/zalishitisja-chi-povernutisja.html [in Ukrainian]
24. Novikova, O. F., Shamileva, L. L., Khandii, O. O .(2023). Otsiniuvannia rozbalansovanosti trudovoi sfery v umovakh
voiennoho stanu i mozhlyvosti yii podolannia [Assessment of the imbalance of the labor sphere in the conditions of martial law and
the possibility of overcoming it]. Ekon. Ukr., 2(735), pp. 17-54. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.02.017 [in
Ukrainian].
25. Savytskyi, O. (2022). Vplyv viiny: shcho vidbuvaietsia na ukrainskomu rynku pratsi [The impact of the war: what is
happening in the Ukrainian labor market]. Deutsche Welle. Retrieved from https://www.dw.com/uk/try-misiatsi-viiny-shcho-
vidbuvaietsia-na-ukrainskomu-rynku-pratsi-a-62052011/a-62052011 [in Ukrainian].
26. Horbanovska, O. (2022). Povno- masshtabna viina na terytorii Ukrainy – reaktsii, vyklyky ta dii biznesu [Full-scale war on
the territory of Ukraine – reactions, challenges and business actions]. E&Y. Retrieved from
https://www.youtube.com/watch?v=oPlxvlFEUF8 [in Ukrainian].
27. Petrova, I. L., Blyzniuk, V. V. (Eds.). (2018). Ukrainskyi rynok pratsi: imperatyvy ta mozhlyvosti zmin [The Ukrainian labor
market: imperatives and opportunities for change]. Kyiv. 356 p. Retrieved from http://ief.org.ua/docs/mg/306.pdf [in Ukrainian].
28. Torik realnyi VVP skorotyvsia na 29,1% – Derzhstat [Last year, real GDP decreased by 29.1% – State Statistics Service].
(2023). Ukrinform. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3695597-torik-realnij-vvp-skorotivsa-na-291-
derzstat.html [in Ukrainian].
29. Valovoi vnutrishnii produkt (VVP) v Ukraini 2023 [Gross domestic product (GDP) in Ukraine 2023]. (2023). Retrieved from
https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/ [in Ukrainian].
30. Sotsialno-ekonomichni ta humanitarni naslidky rosiiskoi ahresii dlia ukrainskoho suspilstva [Socio-economic and
humanitarian consequences of Russian aggression for Ukrainian society]. (2022). Razumkov Center. Retrieved from
https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_Gum.pdf [in Ukrainian].
31. Rynok pratsi Ukrainy: sohodennia i tendentsii maibutnoho [Labor market of Ukraine: present and future trends]. (2022).
EBA. Retrieved from https://eba.com.ua/rynok-pratsi-ukrayiny-sogodennya-i-tendentsiyi-majbutnogo/ [in Ukrainian].
Хандій О. О. Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою
Структурні зміни в економіці, обумовлені поточними та потенційними змінами потреб суспільства для виживання в
умовах сьогодення та відбудови країни в повоєнному періоді. Зі зміною галузевої структури з’являються нові вимоги до ро-
бочої сили, її кваліфікації, кількісної залученості в різні сфери діяльності. В роботі пропонується систематизація поточних та
потенційних викликів і диспропорцій у забезпеченні промисловості робочою силою. Охарактеризована динаміка попиту та
пропозиції робочої сили в промисловості, їх співвідношення та зроблено висновок про відсутність критичної ситуації,
пов’язаної з задоволенням потреб промисловості в робочій силі. За загальними прогнозами ринку праці очікується виник-
нення кадрового голоду, проте в промисловості склалася різна ситуація за галузями. Лідером за кількістю нехватки робочих
місць порівняно з іншими галузями та сферами діяльності є переробна промисловість, в добувній промисловості досягнута
майже збалансованість між попитом та пропозицією. В сфері постачання електроенергії та газу кількість безробітних майже
вдвічі перевищує попит. Лише в галузі водопостачання та каналізації відчувається дефіцит робочої сили.
В роботі акцентується увага на важливості протидії сучасним викликам та формуванні робочої сили за потребами про-
мисловості. Серед воєнних викликів висвітлені такі аспекти, як скорочення робочих місць, масова еміграція робочої сили,
дисбаланс за регіонами та професіями, високий рівень безробіття при дефіциті робочої сили через асиметрії між попитом та
пропозицією робочої сили, втрата робочої сили через мобілізацію та загибель, тінізація ринку праці, лібералізація трудових
відносин.
Викладено виклики, успадковані через вади української економіки мирного часу. Наголошується увага на зниженні со-
ціальної захищеності працівників в умовах воєнного стану, що обумовлено внесенням змін в трудове законодавство. Висвіт-
лені проблеми ефективності використання людського капіталу, дисбалансу в оплаті праці, галузевих структурних диспро-
порцій та економічної неактивності серед молоді. Окреслено потенційні виклики розвитку робочої сили в Україні.
Ключові слова: робоча сила, промисловість, виклики, кадрові потреби, пропозиція робочої сили, диспропорції.
Khandiі O. Challenges and Disparities in Providing Industry with Labor Force
Structural changes in the economy, caused by current and potential changes in the needs of society for survival in today's condi-
tions and reconstruction of the country in the post-war period. With the change of the industry structure, new requirements appear for
the workforce, its qualifications, quantitative involvement in various spheres of activity. The work offers a systematization of current
and potential challenges and disparities in providing industry with labor force. The dynamics of demand and supply of labor in industry,
their ratio, are characterized, and a conclusion is made that there is no critical situation related to meeting the needs of industry in labor.
According to general forecasts of the labor market, a shortage of personnel is expected, but the industry has a different situation by
branch. The leader in the number of job shortages compared to other industries and spheres of activity is the processing industry, in the
extractive industry almost a balance between supply and demand has been achieved. In the field of electricity and gas supply, the
number of unemployed is almost twice as high as the demand. Only in the field of water supply and sanitation is there a labor shortage.
The work emphasizes the importance of countering modern challenges and the formation of the workforce according to the needs
of industry. Among the military challenges, such aspects as reduction of jobs, mass emigration of labor force, imbalance by regions
and professions, high level of unemployment due to labor shortage due to asymmetry between demand and supply of labor force, loss
of labor force due to mobilization and death, diminization of the labor market are highlighted. , liberalization of labor relations.
The challenges inherited due to the defects of the Ukrainian peacetime economy are outlined. Emphasis is placed on the reduction
of the social security of workers in the conditions of martial law, which is due to the introduction of changes in the labor legislation.
The problems of the efficiency of the use of human capital, imbalance in wages, sectoral structural disparities and economic inactivity
among young people are highlighted. The potential challenges of labor force development in Ukraine are outlined.
Keywords: labor force, industry, challenges, personnel needs, labor supply, disparities.
Стаття надійшла до редакції 04.09.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196944 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:12Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хандій, О.О. 2024-03-09T18:47:14Z 2024-03-09T18:47:14Z 2023 Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 104-110. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-104-110 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196944 338.4:331.5 Структурні зміни в економіці, обумовлені поточними та потенційними змінами потреб суспільства для виживання в умовах сьогодення та відбудови країни в повоєнному періоді. Зі зміною галузевої структури з’являються нові вимоги до робочої сили, її кваліфікації, кількісної залученості в різні сфери діяльності. В роботі пропонується систематизація поточних та потенційних викликів і диспропорцій у забезпеченні промисловості робочою силою. Охарактеризована динаміка попиту та пропозиції робочої сили в промисловості, їх співвідношення та зроблено висновок про відсутність критичної ситуації, пов’язаної з задоволенням потреб промисловості в робочій силі. За загальними прогнозами ринку праці очікується виникнення кадрового голоду, проте в промисловості склалася різна ситуація за галузями. Лідером за кількістю нехватки робочих місць порівняно з іншими галузями та сферами діяльності є переробна промисловість, в добувній промисловості досягнута майже збалансованість між попитом та пропозицією. В сфері постачання електроенергії та газу кількість безробітних майже вдвічі перевищує попит. Лише в галузі водопостачання та каналізації відчувається дефіцит робочої сили. 
 В роботі акцентується увага на важливості протидії сучасним викликам та формуванні робочої сили за потребами промисловості. Серед воєнних викликів висвітлені такі аспекти, як скорочення робочих місць, масова еміграція робочої сили, дисбаланс за регіонами та професіями, високий рівень безробіття при дефіциті робочої сили через асиметрії між попитом та пропозицією робочої сили, втрата робочої сили через мобілізацію та загибель, тінізація ринку праці, лібералізація трудових відносин.
 Викладено виклики, успадковані через вади української економіки мирного часу. Наголошується увага на зниженні соціальної захищеності працівників в умовах воєнного стану, що обумовлено внесенням змін в трудове законодавство. Висвітлені проблеми ефективності використання людського капіталу, дисбалансу в оплаті праці, галузевих структурних диспропорцій та економічної неактивності серед молоді. Окреслено потенційні виклики розвитку робочої сили в Україні. Structural changes in the economy, caused by current and potential changes in the needs of society for survival in today's conditions and reconstruction of the country in the post-war period. With the change of the industry structure, new requirements appear for the workforce, its qualifications, quantitative involvement in various spheres of activity. The work offers a systematization of current and potential challenges and disparities in providing industry with labor force. The dynamics of demand and supply of labor in industry, their ratio, are characterized, and a conclusion is made that there is no critical situation related to meeting the needs of industry in labor. According to general forecasts of the labor market, a shortage of personnel is expected, but the industry has a different situation by branch. The leader in the number of job shortages compared to other industries and spheres of activity is the processing industry, in the extractive industry almost a balance between supply and demand has been achieved. In the field of electricity and gas supply, the number of unemployed is almost twice as high as the demand. Only in the field of water supply and sanitation is there a labor shortage.
 The work emphasizes the importance of countering modern challenges and the formation of the workforce according to the needs of industry. Among the military challenges, such aspects as reduction of jobs, mass emigration of labor force, imbalance by regions and professions, high level of unemployment due to labor shortage due to asymmetry between demand and supply of labor force, loss of labor force due to mobilization and death, diminization of the labor market are highlighted. , liberalization of labor relations.
 The challenges inherited due to the defects of the Ukrainian peacetime economy are outlined. Emphasis is placed on the reduction of the social security of workers in the conditions of martial law, which is due to the introduction of changes in the labor legislation. The problems of the efficiency of the use of human capital, imbalance in wages, sectoral structural disparities and economic inactivity among young people are highlighted. The potential challenges of labor force development in Ukraine are outlined. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою Challenges and Disparities in Providing Industry with Labor Force Article published earlier |
| spellingShingle | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою Хандій, О.О. Менеджмент персоналу |
| title | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| title_alt | Challenges and Disparities in Providing Industry with Labor Force |
| title_full | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| title_fullStr | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| title_full_unstemmed | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| title_short | Виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| title_sort | виклики та диспропорції у забезпеченні промисловості робочою силою |
| topic | Менеджмент персоналу |
| topic_facet | Менеджмент персоналу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196944 |
| work_keys_str_mv | AT handíioo viklikitadisproporcííuzabezpečennípromislovostírobočoûsiloû AT handíioo challengesanddisparitiesinprovidingindustrywithlaborforce |