До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні
У контексті повоєнного відновлення економіки проблема інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства (ППП) набуває стратегічного значення. Реалізація принципів «build back better» та досягнення Цілей сталого розвитку стають основними завданнями, для вирішення яких ППП є ключовим інс...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196947 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні / І.П. Петрова // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 143-152. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196947 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петрова, І.П. 2024-03-09T18:48:08Z 2024-03-09T18:48:08Z 2023 До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні / І.П. Петрова // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 143-152. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-143-152 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196947 330.341.2: 338.24 (477) У контексті повоєнного відновлення економіки проблема інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства (ППП) набуває стратегічного значення. Реалізація принципів «build back better» та досягнення Цілей сталого розвитку стають основними завданнями, для вирішення яких ППП є ключовим інструментом. Міжнародні організації та науковці активно підтримують цей підхід в Україні, але успішність його впровадження в повоєнних умовах обумовлюється ефективним інституціональним забезпеченням. Концепція інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства полягає в створенні умов та механізмів, які регулюють взаємодію між публічним та приватним секторами для спільного вирішення завдань та досягнення спільних цілей. Вона включає в себе стратегічний блок (розробка довгострокових стратегій розвитку ППП, які враховують інтереси обох сторін та визначають спільні цілі та завдання; галузевих планів розвитку публічно-приватного партнерства та регіональних і муніципальних планів розвитку ППП); нормативно-правовий блок (розроблення чітких і стабільних законодавчих норм та нормативних актів, які регулюють умови участі публічних та приватних партнерів, їхні права та обов'язки, а також механізми вирішення спірних питань); організаційний блок (створення відповідних організацій чи комітетів, які відповідають за планування, управління та контроль за проєктами ППП); фінансовий блок (визначення інструментів фінансування спільних проєктів ППП та механізмів розподілу фінансових ресурсів між публічним та приватним секторами); інформаційний блок (створення механізмів комунікації, сприяння довіри та співпраці між секторами для ефективної взаємодії). Розроблена концепція інституціонального забезпечення ППП включає систему норм, механізмів та інструментів, які регулюють взаємодію публічного та приватного секторів. Зазначено передумови, включаючи стан державних фінансів, політичні умови та інші, які необхідно враховувати для забезпечення ефективності ППП в умовах повоєнного відновлення економіки. Ці виклики вимагають належного інституціонального забезпечення для успішної реалізації публічно-приватного партнерства у відновлюваному економічному середовищі. In the context of post-war economic recovery, the problem of institutional support for public-private partnership (PPP) acquires strategic importance. The implementation of the principles of «build back better» and the achievement of the Sustainable Development Goals are becoming the main tasks for which the PPP is a key tool. International organizations and scientists actively support this approach in Ukraine, but the success of its implementation in post-war conditions is conditioned by effective institutional support. The concept of institutional support for public-private partnership consists in creating conditions and mechanisms that regulate the interaction between the public and private sectors for the joint solution of tasks and the achievement of common goals. It includes a strategic block (development of long-term PPP development strategies that take into account the interests of both parties and define common goals and objectives; sectoral plans for the development of public-private partnerships and regional and municipal PPP development plans); normative and legal block (development of clear and stable legislative norms and normative acts that regulate the conditions of participation of public and private partners, their rights and obligations, as well as mechanisms for resolving controversial issues); organizational unit (creation of relevant organizations or committees responsible for planning, management and control of PPP projects); financial block (definition of financing tools for joint PPP projects and mechanisms for the distribution of financial resources between the public and private sectors); information block (creation of communication mechanisms, promotion of trust and cooperation between sectors for effective interaction). The developed concept of institutional support of the PPP includes a system of norms, mechanisms and tools that regulate the interaction of the public and private sectors. Prerequisites, including the state of public finances, political conditions and others, which must be taken into account to ensure the effectiveness of the PPP in the conditions of post-war economic recovery, are specified. These challenges require adequate institutional support for the successful implementation of public-private partnerships in a renewable economic environment. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні Regarding the Issue of Institutional Support of Public-Private Partnership in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні |
| spellingShingle |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні Петрова, І.П. Відновлення економіки |
| title_short |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні |
| title_full |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні |
| title_fullStr |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні |
| title_full_unstemmed |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні |
| title_sort |
до питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в україні |
| author |
Петрова, І.П. |
| author_facet |
Петрова, І.П. |
| topic |
Відновлення економіки |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Regarding the Issue of Institutional Support of Public-Private Partnership in Ukraine |
| description |
У контексті повоєнного відновлення економіки проблема інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства (ППП) набуває стратегічного значення. Реалізація принципів «build back better» та досягнення Цілей сталого розвитку стають основними завданнями, для вирішення яких ППП є ключовим інструментом. Міжнародні організації та науковці активно підтримують цей підхід в Україні, але успішність його впровадження в повоєнних умовах обумовлюється ефективним інституціональним забезпеченням. Концепція інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства полягає в створенні умов та механізмів, які регулюють взаємодію між публічним та приватним секторами для спільного вирішення завдань та досягнення спільних цілей. Вона включає в себе стратегічний блок (розробка довгострокових стратегій розвитку ППП, які враховують інтереси обох сторін та визначають спільні цілі та завдання; галузевих планів розвитку публічно-приватного партнерства та регіональних і муніципальних планів розвитку ППП); нормативно-правовий блок (розроблення чітких і стабільних законодавчих норм та нормативних актів, які регулюють умови участі публічних та приватних партнерів, їхні права та обов'язки, а також механізми вирішення спірних питань); організаційний блок (створення відповідних організацій чи комітетів, які відповідають за планування, управління та контроль за проєктами ППП); фінансовий блок (визначення інструментів фінансування спільних проєктів ППП та механізмів розподілу фінансових ресурсів між публічним та приватним секторами); інформаційний блок (створення механізмів комунікації, сприяння довіри та співпраці між секторами для ефективної взаємодії). Розроблена концепція інституціонального забезпечення ППП включає систему норм, механізмів та інструментів, які регулюють взаємодію публічного та приватного секторів. Зазначено передумови, включаючи стан державних фінансів, політичні умови та інші, які необхідно враховувати для забезпечення ефективності ППП в умовах повоєнного відновлення економіки. Ці виклики вимагають належного інституціонального забезпечення для успішної реалізації публічно-приватного партнерства у відновлюваному економічному середовищі.
In the context of post-war economic recovery, the problem of institutional support for public-private partnership (PPP) acquires strategic importance. The implementation of the principles of «build back better» and the achievement of the Sustainable Development Goals are becoming the main tasks for which the PPP is a key tool. International organizations and scientists actively support this approach in Ukraine, but the success of its implementation in post-war conditions is conditioned by effective institutional support. The concept of institutional support for public-private partnership consists in creating conditions and mechanisms that regulate the interaction between the public and private sectors for the joint solution of tasks and the achievement of common goals. It includes a strategic block (development of long-term PPP development strategies that take into account the interests of both parties and define common goals and objectives; sectoral plans for the development of public-private partnerships and regional and municipal PPP development plans); normative and legal block (development of clear and stable legislative norms and normative acts that regulate the conditions of participation of public and private partners, their rights and obligations, as well as mechanisms for resolving controversial issues); organizational unit (creation of relevant organizations or committees responsible for planning, management and control of PPP projects); financial block (definition of financing tools for joint PPP projects and mechanisms for the distribution of financial resources between the public and private sectors); information block (creation of communication mechanisms, promotion of trust and cooperation between sectors for effective interaction). The developed concept of institutional support of the PPP includes a system of norms, mechanisms and tools that regulate the interaction of the public and private sectors. Prerequisites, including the state of public finances, political conditions and others, which must be taken into account to ensure the effectiveness of the PPP in the conditions of post-war economic recovery, are specified. These challenges require adequate institutional support for the successful implementation of public-private partnerships in a renewable economic environment.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196947 |
| citation_txt |
До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні / І.П. Петрова // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 143-152. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT petrovaíp dopitannâproínstitucíonalʹnezabezpečennâpublíčnoprivatnogopartnerstvavukraíní AT petrovaíp regardingtheissueofinstitutionalsupportofpublicprivatepartnershipinukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T21:57:29Z |
| last_indexed |
2025-11-26T21:57:29Z |
| _version_ |
1850778039261069312 |
| fulltext |
І. П. Петрова
143
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-143-152
УДК 330.341.2: 338.24 (477)
І. П. Петрова,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-0515-5349,
e-mail: msirynapetrova@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ДО ПИТАННЯ ПРО ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ
Вступ. Зміни у підходах до публічно-приват-
ного партнерства (ППП) відбулися наприкінці
ХХ століття та пов’язані з перевагою неокласичної
теорії над кейнсіанською парадигмою в економічній
науці. Приватна власність отримала визнання як
ключовий фактор суспільного прогресу. Ці погляди
частково відповідали консервативній ідеології євро-
пейських державах, що змінило стратегію залучення
приватного капіталу та масову приватизацію коли-
шніх державних підприємств. Великобританія очо-
лила процес розвитку публічно-приватного парт-
нерства у Європі, зокрема через виразне консерва-
тивне середовище. Успішному розвитку цієї форми
публічно-приватного партнерства в країні сприяв
значний історичний досвід у взаємодії суспільства,
держави і бізнесу, який поєднувався з відповідним
інституціональним контекстом. За дослідженнями
Д. Норта [1], високий рівень взаємозв’язку між еко-
номічними явищами та траєкторією суспільного
розвитку підкреслює значення інституціональних
змін у макроекономічному оточенні. Розвиток кон-
цепції публічно-приватного партнерства може
включати зміни в структурі, правилах та механізмах
функціонування ППП відповідно до розвитку сус-
пільства та його вимог. Для подальшого розвитку
ППП необхідно розглядати поетапні інституціо-
нальні трансформації, оскільки сутність концепції
інституціонального забезпечення полягає у глиб-
шому розумінні економічних процесів через соціа-
льно-політичні, правові, соціально-психологічні та
етичні аспекти життя, а також через звичаї, традиції
та звички, що існують суспільстві [2-7]. Це дозволяє
пояснити, чому певні моделі та механізми публічно-
приватного партнерства успішно функціонують у
деяких країнах, тоді як в інших вони можуть бути
менш ефективними.
Інституціональний підхід до регулювання пуб-
лічно-приватного партнерства є ключовим, оскільки
він сприяє створенню відповідних умов для роз-
витку та стимулювання цієї форми співпраці для до-
сягнення успішних результатів у відповідь на су-
часні виклики [3-4]. Підґрунтям розроблення ефек-
тивних форм публічно-приватного партнерства є на-
явність дієвого інституціонального середовища.
Актуальність дослідження інституціонального
середовища публічно-приватного партнерства обу-
мовлена його впливом на ефективність співпраці
держави та приватного сектору, яке не лише стиму-
лює їхню взаємодію, але й може робити її більш або
менш результативною. Тому ретельне вивчення сут-
ності та впливу інституціонального середовища
ППП стає ключовим для досягнення успішних та
ефективних партнерських взаємодій держави та біз-
несу.
Метою статті є обґрунтування концептуальних
положень щодо вдосконалення інституціонального
забезпечення публічно-приватного партнерства в
Україні.
Виклад основного матеріалу. У теорії інсти-
туціоналізму, категорія «інституціональне середо-
вище» виокремлюється через: теорію суспільного
вибору, що аналізує діяльність індивідів та організа-
цій у суспільному секторі, зосереджуючи увагу на
втратах, пов’язаних з управлінням держави, таких
як економічна бюрократія та політична рента
(Дж. Бьюкенен, Г. Талак, М. Олсон та ін.); теорію
трансакційних витрат (Р. Коуз, О. Вільямсон, А. Ал-
чіан, Б. Клейн, Г. Демсец та ін.), яка розглядає вплив
інституціонального середовища на витрати, що ви-
никають у процесі укладання контрактів та функ-
ціонуванні інститутів; теорію права власності
(Р. Коуз, А. Алчіан, Г. Демсец, Р. Познер, Е. Фуру-
ботн та ін.), що досліджує інституціональне середо-
вище в діяльності економічних організацій та акце-
нтує увагу на досягненні переваги через чітку
специфікацію прав власності; теорію контрактів
(Р. Коуз, А. Алчіан, Г. Демсец, Р. Познер, Е. Фуру-
ботн та ін.), що аналізує вплив інституціонального
середовища на укладання та виконання контрактів.
В цьому випадку важливими є «правила гри», що ба-
зуються на формальних (конституційних) нормах,
таких як конституційне, адміністративне та майнове
право, законодавчі та нормативні акти.
У контексті публічно-приватного партнерства
інституціональне середовище описує загальну сис-
тему формальних та неформальних норм, які регу-
люють взаємодію між державними і приватними
суб’єктами. Це включає основні принципи та пра-
вила, які формують умови для спільної діяльності,
регулюють взаємовідносини та впливають на розви-
ток публічно-приватного партнерства.
Інституціональне забезпечення ППП – це кон-
кретні механізми, інструменти, правила та про-
цедури, що використовуються для підтримки та
І. П. Петрова
144
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
реалізації інституціонального середовища ППП. Це
можуть бути правові норми, договори, фінансові ме-
ханізми, організаційні структури, інструменти фі-
нансування, механізми прийняття рішень та інші за-
соби, що регулюють роботу та взаємодію учасників
ППП.
Концепція інституціонального забезпечення
публічно-приватного партнерства полягає в ство-
ренні умов та механізмів, які регулюють взаємодію
між публічним та приватним секторами для спіль-
ного вирішення завдань та досягнення спільних ці-
лей. Вона включає в себе (див. рисунок):
(1) стратегічний блок (розробка довгостроко-
вих стратегій розвитку ППП, які враховують інте-
реси обох сторін та визначають спільні цілі та за-
вдання; галузевих планів розвитку публічно-при-
ватного партнерства та регіональних і муніципаль-
них планів розвитку ППП);
(2) нормативно-правовий блок (розроблення
чітких і стабільних законодавчих норм та норма-
тивно-правових актів, які регулюють умови участі
публічних та приватних партнерів, їхні права та
обов’язки, а також механізми вирішення спірних пи-
тань);
(3) організаційний блок (створення відповідних
організацій чи комітетів, які відповідають за плану-
вання, управління та контроль за проєктами ППП);
(4) фінансовий блок (визначення інструментів
фінансування спільних проєктів ППП та механізмів
розподілу фінансових ресурсів між публічним та
приватним секторами);
(5) інформаційний блок (створення механізмів
комунікації, сприяння довіри та співпраці між сек-
торами для ефективної взаємодії).
Рисунок. Складові концепції інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства
Складено автором.
Ця концепція створює основу для стійкого та
продуктивного партнерства між публічним та при-
ватним секторами, що дозволяє максимізувати ви-
годи від співпраці та досягати спільних стратегічних
цілей.
Отже, інституціональне середовище встанов-
лює умови для партнерства, визначаючи «правила
гри», у той час як інституціональне забезпечення за-
безпечує практичну реалізацію цих правил та сприяє
функціонуванню та розвитку ППП. Результатив-
ність співпраці в ППП в значній мірі залежить від
якості інституціонального середовища. Сприятливе
середовище стимулює ефективну взаємодію між
суб’єктами, тоді як несприятливе – може обмежу-
вати чи навіть робити таку співпрацю неефектив-
ною. Тому, важливою складовою для успішної дія-
льності публічно-приватного партнерства є якість
формальних та неформальних норм, що сприяють
підвищенню результативності співпраці та змен-
шенню трансакційних витрат.
Інституціональні передумови
публічно-приватного партнерства
Використання інституціонального підходу до
публічно-приватного партнерства відображає його
багатокритеріальний контекст. Методологія цього
підходу базується на визначенні ефективних інсти-
туціональних передумов, що впливають на ППП.
Така задача є вкрай складною, оскільки вона перед-
бачає не лише пошук вихідної точки для формулю-
вання гіпотез і теорій, а й виявлення ключових ком-
понентів відносини між «державою – бізнесом –
міжнародними організаціями – громадськістю».
Інституціональні передумови публічно-приват-
ного партнерства встановлюють «правила гри» та
визначають як будуть укладатися, реалізовуватися
та контролюватися угоди між публічними та прива-
тними суб’єктами. Передумови, вказані міжнарод-
ними експертами, є критичними для успішної реалі-
зації публічно-приватного партнерства [3-4; 7; 8,
с. 8-9; 9]: існування надійного регулятора; здатність
запроваджувати нормативно-правову базу; якість
галузевих органів влади для надання підтримки;
І. П. Петрова
145
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
відсутність корупції в країні. Ці передумови сприя-
ють створенню стійкого та ефективного інституціо-
нального середовища для публічно-приватного
партнерства та забезпечують успішну реалізацію
проєктів. На основі аналізу практики впровадження
проєктів ППП у різних країнах з низькими та серед-
німи доходами фахівці Міжнародного валютного
фонду (МВФ) та Світового банку виявили наступні
групи чинників, що впливають на цей процес [8,
c. 5-9; 9]: стан державних фінансів: рівень бюджет-
ного дефіциту; рівень державного боргу; рівень со-
ціальної допомоги на душу населення; політичні
передумови: етнічні передумови; структура полі-
тичних сил; політична стабільність; ринкові переду-
мови: масштаби ринкового попиту та пропозиції; рі-
вень життя населення; макроекономічна стабіль-
ність: інфляція; обмінний курс; рівень монетизації;
рівень міжнародних резервів; якість інститутів:
рівень корупції; рівень інституціональних ризиків;
стан законодавчої бази: рівень верховенства права;
тип законодавчої системи; досвід впровадження
проєктів ППП в країні: рівень попереднього досвіду
у впровадженні подібних проєктів на основі пуб-
лічно-приватного партнерства.
Аналіз таких параметрів дозволяє зрозуміти, як
ці чинники взаємодіють між собою та впливають на
ефективність впровадження та успішне завершення
проєктів ППП в країнах з різними економічними
та політичними умовами. Більшість із наведених
передумов мають інституціональний характер, а,
отже, ефективна реалізація механізму ППП потре-
бує підготовленого інституціонального середовища.
Стан державних фінансів. Публічно-приватне
партнерство стає ключовим механізмом для публіч-
ного сектора в умовах обмежених бюджетних ресу-
рсів та потреби в реалізації інфраструктурних про-
єктів, які без цього співробітництва могли б залиши-
тися нереалізованими. Країни з високим дефіцитом
та значним державним боргом можуть активніше за-
лучати механізми публічно-приватного партнерства
як інструмент здійснення інвестиційних проєктів,
які в інших умовах є важкофінансованими. Застосу-
вання таких механізмів дозволяє залучати приват-
ний сектор як інвестора, зменшуючи тим самим на-
вантаження на державний бюджет та сприяючи реа-
лізації інфраструктурних проєктів з обмеженими
комерційними можливостями.
Наступне припущення, яке базується на дослі-
дженні МВФ показує, що країни зі значними зов-
нішніми доходами мають менші бюджетні обме-
ження та менше мотивації до впровадження проєк-
тів публічно-приватного партнерства. Це припу-
щення викликане тим, що ці країни можуть викори-
стовувати зовнішні джерела доходів для покриття
фінансових потреб, що в свою чергу зменшує необ-
хідність у залученні приватних інвестицій через
партнерство з приватним сектором.
Показники, що визначають передумови для
реалізації публічно-приватного партнерства у кон-
тексті державних фінансів, за методологією МВФ
включають: дефіцит бюджету, обсяг державного
боргу, рівень зовнішньої допомоги на душу насе-
лення та обсяг експорту енергоресурсів. Вони ста-
ють важливими факторами для аналізу й усвідом-
лення впливу стану державних фінансів на можли-
вості та здатність країни до реалізації публічно-при-
ватних партнерств у сфері інфраструктури та інших
галузях [8, c. 5-6].
Політичне середовище. Країни з високим рів-
нем етнічної різноманітності частіше потребують
більшої кількості інфраструктурних проєктів або
суспільних послуг. Це випливає з наявності міжет-
нічного конфлікту, який ускладнює об’єднання ре-
сурсів для спільної реалізації загальних суспільних
проєктів. Тому зростання числа потрібних інфра-
структурних ініціатив автоматично покладає додат-
ковий фінансовий навантаження на державний сек-
тор, вимагаючи при цьому залучення приватних фі-
нансових ресурсів. У той же час, уряди країн, що
впроваджують ринковоорієнтовану політику, про-
являють більшу зацікавленість до залучення при-
ватного фінансування у інфраструктурні проєкти.
З урахуванням викладеного, можна виділити
наступні припущення, які визначають сфери полі-
тичного середовища, що впливають на активність
публічно-приватного партнерства: реалізація та
розвиток публічно-приватного партнерства позити-
вно корелює з рівнем етнічної фракціоналізації;
публічно-приватне партнерство більш розвинене у
політично стабільних країнах з відповідальними
урядами [8, c. 6; 9].
Ринкові умови і макроекономічна політика.
Якщо державний сектор намагається посилити свої
обмежені фінансові ресурси через публічно-при-
ватне партнерство, приватний сектор керується ви-
ключно інтересами отримання прибутку. Прибутко-
вість проєктів публічно-приватного партнерства
є вкрай важливою умовою залучення приватних
партнерів, оскільки інфраструктурні проєкти потре-
бують суттєвих витрат і тривалого часу для їхньої
окупності, тож комерційний ризик таких проєктів
вельми високий. Стан та потужність ринку вплива-
ють на стимули для приватного сектора щодо мож-
ливої участі в проєктах ППП.
Попит на послуги, які надаватимуться в резуль-
таті реалізації проєкту, та розмір ринку є важливими
детермінантами участі приватного сектора в проєк-
тах ППП. Послуги в інфраструктурній сфері, до-
ступні для великої кількості споживачів за ринко-
вими цінами дозволяють швидше відшкодувати ви-
трати. Рівень доходів або купівельна спроможність
також є важливими, оскільки свідчать про здатність
потенційних клієнтів платити ринкові ціни за по-
слуги. З іншого боку, існує ризик, що в довгостроко-
вій перспективі сукупний попит може не забезпе-
чити окупність витрат за ринковими цінами, або за-
знати впливу макроекономічних шоків. Ці ризики
особливо серйозні у випадках, коли раніше на та-
І. П. Петрова
146
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
кому ринку не надавалися інфраструктурні послуги,
де потенційний попит невідомий, або там, де раніше
тарифи на комунальне обслуговування субсидува-
лися і погано сплачувались. У деяких випадках уряд
бере на себе відповідальність за сплату тарифів або
погоджується купити інфраструктурні послуги
проєкту публічно-приватного партнерства за дого-
вірною ціною. Це зменшує ризики для приватних ін-
весторів, однак також часто призводить до пере-
гляду умов договору, особливо в період кризи, коли
уряд обмежує забезпечення умовних зобов’язань
або коли приватні інвестори не можуть виконати
умови контракту [10]. Для залучення приватних ін-
вестицій важливі стабільна макроекономічна
кон’юнктура, прозоре тарифне регулювання, пози-
тивна фінансова історія виконання зобов’язань і ви-
важена економічна політика [11]. Уряди, що здійс-
нюють збалансовану політику, отримують пози-
тивні рейтинги за оцінками рейтингових агентств, і,
як результат, більш ефективно залучають приватних
інвесторів для реалізації проєктів публічно-приват-
ного партнерства. Іншим фактором, що впливає на
стимулювання приватного сектора щодо участі в
проєктах публічно-приватного партнерства, є ризик
зміни валютного курсу. Фінансування більшості ін-
фраструктурних проєктів у країнах, що розвива-
ються, здійснюється через викуп акцій або надання
позик. Інвестори стикаються не лише з внутрішніми
ризиками країни, але і з валютними ризиками. Бор-
гові виплати, як і дивіденди, здійснюються в інозе-
мній валюті, тоді як доходи накопичуються в націо-
нальній валюті. Різка девальвація може істотно зни-
зити рентабельність проєктів ППП. Такий сценарій
вже відбувався під час реалізації численних проєктів
ППП у 1990-х роках у країнах Латинської Америки
і Південно-Східної Азії.
Таким чином, можна виділити такі припу-
щення, що впливають на активізацію публічно-при-
ватного партнерства: публічно-приватне партнер-
ство більш активно розвивається у країнах із вели-
кими ринками та високою купівельною спромож-
ністю населення; публічно-приватне партнерство
більш розвинене в країнах із надійними, передбачу-
ваними і стабільними макроекономічними умовами.
Країни з нижчою інфляцією і стабільними обмін-
ними курсами є більш привабливими для впрова-
дження публічно-приватного партнерства [8, c. 6-7;
9].
Якість інститутів і система законодавства.
Якість інститутів та система законодавства мають
ключове значення для інвесторів, оскільки проєкти
публічно-приватного партнерства базуються на до-
говірних відносинах. Успішність виконання цих
проєктів залежить від регулятивного середовища,
що у свою чергу визначається якістю інститутів.
Слабкі інститути породжують недовіру до якості ви-
конання угод та підвищують ризик для країни. Ви-
сокий ризик зменшує інвестиційні стимули для
участі у проєктах публічно-приватного партнерства.
Таким чином, міцні інститути та ефективна система
верховенства права є ключовими факторами для ак-
тивізації публічно-приватного партнерства.
Згідно з висловленими думками міжнародних
експертів [8; 10-15], ефективність правових інститу-
тів має значно більший вплив на залучення зовніш-
ніх фінансових ресурсів, ніж просто наявність коди-
фікованого законодавства.
Враховуючи це, можна сформулювати такі
передумови щодо впливу якості інститутів і право-
вої системи на процеси активізації публічно-при-
ватного партнерства: країни із слабкими інститу-
тами та низькою якістю бюрократії є більш ризико-
вими і, відповідно, менше привабливими для реалі-
зації проєктів публічно-приватного партнерства;
розвиток публічно-приватного партнерства більш
інтенсивний в країнах із сильними та ефективними
інститутами права; розвиток публічно-приватного
партнерства більш активний в країнах з кодифікова-
ним правом.
Також для розвитку публічно-приватного парт-
нерства важливою передумовою виступає репута-
ція уряду і досвід бізнесу в проєктах публічно-прива-
тного партнерства. Розвиток публічно-приватного
партнерства є більш активним у країнах, де як у при-
ватного, так і у публічного секторів існує позитив-
ний досвід у реалізації проєктів ППП. Такий досвід
відображає успішність інфраструктурних проєктів,
що сприяли підтвердженню ефективності урядової
діяльності та здатності приватного сектору працю-
вати в національних умовах. Це припущення під-
креслює, що позитивний досвід і результати успіш-
ної співпраці між секторами з приводу інфраструк-
турних проєктів викликають більший інтерес і ба-
жання залучення до подібних партнерств у майбут-
ньому. Цей досвід служить прикладом ефективної
співпраці, що підвищує довіру і впевненість у тому,
що проєкти ППП можуть бути успішними і в май-
бутньому.
Виходячи з наведених передумов, інституціо-
нальні мають значущий вплив на формування та
розвиток публічно-приватного партнерства. Вони
складають комплексний набір умов, які впливають
на ефективність і сприятливість середовища для
співпраці між державою та бізнесом.
Концепція публічно-приватного партнерства
в Україні та її інституціональне забезпечення
в повоєнні умови
Проблема інституціонального забезпечення
публічно-приватного партнерства у повоєнні часи в
Україні викликає дедалі більший інтерес. Незважа-
ючи на те, що публічно-приватне партнерство та
його різноманітні форми використовувалися десяти-
літтями, їх реалізація в повоєнних умовах створює
унікальні виклики та можливості, які потребують
спеціального інституціонального забезпечення.
Відновлення зруйнованої інфраструктури та
людських домівок потребують першочергового ви-
І. П. Петрова
147
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
рішення, а публічно-приватне партнерство є одним
із ефективніших інструментів з реалізації плану по-
воєнної відбудови [16-18]. Однак, механізм ППП по-
трібно адаптувати до залучення інвестицій на відбу-
дову зруйнованої інфраструктури в Україні на заса-
дах ідеології резильєнтності та принципів «build
back better».
Публічно-приватне партнерство визначено од-
ним із індикаторів Цілей сталого розвитку та є меха-
нізмом фінансування їх досягнення шляхом мобілі-
зації приватних інвестицій на розвиток інфраструк-
тури та покращення якості й доступності суспільно
значущих послуг. У Резолюції Генеральної Асамб-
леї ООН від 25.09.2015 A / RES / 70/1 «Перетворення
нашого світу: Порядок денний у сфері сталого роз-
витку до 2030 року» публічно-приватне партнерство
визначено як один з пріоритетних напрямів досяг-
нення сталого розвитку. Взаємозв’язок цілей ста-
лого розвитку та публічно-приватного партнерства
випливає з Цілі 17 «Зміцнення засобів реалізації
Глобального партнерства в інтересах сталого роз-
витку та активізація його діяльності», в якій безпо-
середньо вказується: «Заохочувати і стимулювати
ефективне партнерство у державному секторі, пуб-
лічно-приватне партнерство та партнерство серед
організацій громадянського суспільства, спира-
ючись на досвід і стратегії залучення ресурсів сторін
партнерства», а також з Цілі 9 «Створення стійкої
інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій
індустріалізації та інноваціям», у якій передбача-
ється «розвиток якісної, надійної, стійкої та сталої
інфраструктури, включаючи регіональну та транс-
кордонну інфраструктуру, з метою підтримки еко-
номічного розвитку та добробуту людей» [19].
У 2019 році Європейська економічна комісія
Організації Об’єднаних Націй ухвалила концепцію
«ППП на користь людей для досягнення Цілей Ста-
лого Розвитку» та Керівні принципи в сфері ППП на
користь людей на підтримку Цілей сталого роз-
витку. Цими документами Європейська економічна
комісія Організації Об’єднаних Націй урегулювала
вжиток нової моделі – «Модель публічно-приват-
ного партнерства на користь людей» (People-first
PPPs) [20].
У вітчизняній практиці є чимала кількість пуб-
лікацій щодо розвитку партнерських відносин між
бізнесом і владою в досягненні національних інди-
каторів Цілей сталого розвитку для України [21-26]
та застосування публічно-приватного партнерства у
повоєнному відновленні економіки на прикладі ін-
фраструктурних об’єктів [27-30]. Різним аспектам
розвитку публічно-приватного партнерства присвя-
тили свої наукові дослідження такі іноземні вчені
як: Auther J. [31], Gerrard M., Michael B. [32],
Murphy T. [33], Grimsey D., Lewis M. [34], Yang Y.,
Hou Y., Wang Y. [35], Spielman D., Hartwich F.,
Grebmer K. [36], Newman J., Perl A. [37], Amprat-
wum G., Tam V.W.Y., Osei-Kyei R. [38] та інші. Крім
того, важливу роль у підтримці розвитку публічно-
приватного партнерства в Україні здійснюють такі
міжнародні організації, як Світовий банк, Міжна-
родний валютний фонд, Європейський банк рекон-
струкції та розвитку, Європейська економічна комі-
сія ООН, Організація економічного співробітництва
та розвитку тощо. Вони надають технічну допомогу
українському уряду та організаціям приватного сек-
тору в розробці та реалізації проєктів ППП, прово-
дять програми навчання та розбудови потенціалу
для урядовців, представників приватного сектору та
організацій громадянського суспільства в Україні;
сприяють обміну знаннями та передовим досвідом
між країнами та регіонами щодо ППП.
Інституціональне забезпечення публічно-при-
ватного партнерства у повоєнні часи характеризу-
ється тим, що руйнування, спричинені війною, по-
требуватимуть відбудови, а ППП є ефективними ін-
струментом вирішення складних завдань повоєнної
реконструкції за принципами «build back better».
Принципи «build back better» стосуються перебу-
дови або відновлення регіону/міста/громади чи еко-
номіки таким чином, щоб вирішити основні про-
блеми, які викликані руйнуванням чи занепадом, з
акцентом на створення більш сталих систем. ППП є
ефективним способом досягнення цієї мети, ос-
кільки воно об’єднує досвід і ресурси як публічного,
так і приватного секторів для створення інновацій-
них рішень. Поєднуючи сильні сторони кожного
сектору, ППП створює нові рішення, які неможливі
в окремому секторі, а також партнерство може за-
безпечити відновлення економіки на засадах резиль-
єнтності. Успіх застосування публічно-приватного
партнерства у повоєнних умовах значною мірою за-
лежить від інституціонального забезпечення. У сві-
товій практиці не існує універсального науково-
методичного підходу до інституціонального забез-
печення публічно-приватного партнерства, тим паче
у воєнному та повоєнному періодах. В залежності
від конкретного контексту, включаючи рівень конф-
лікту, характер економіки та політичне середовище,
мають використовуватися різні підходи. Крім того,
залучення зацікавлених сторін, включаючи міжна-
родні установи, організації громадянського суспіль-
ства та місцеві громади, має вирішальне значення
для забезпечення інклюзивності, прозорості та під-
звітності публічно-приватного партнерства. Для
цього потрібні інституціональні механізми під-
тримки та стимулювання, які забезпечують вагому
участь і залучення як приватного сектору, так і між-
народних учасників у реалізацію проєктів ППП.
Особливо важливим для проєктів ППП є залученість
міжнародних учасників, що у свою чергу потребує
удосконалення інституціонального забезпечення у
частині розширення наукових уявлень та напрацю-
вання оригінальних концептуальних положень в
контексті повоєнного відновлення економіки Укра-
їни, що має фокусом розвитку інфраструктури.
У сучасний період в Україні інституціональні
умови та інструменти публічно-приватного парт-
І. П. Петрова
148
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
нерства перебувають на етапі формування. Низький
рівень розвитку цього партнерства за інституціо-
нальною теорією пояснюється недосконалістю ін-
ституціонального середовища й відповідно інститу-
ціонального забезпечення. На практиці це проявля-
ється у недосконалості нормативно-правової бази
публічно-приватного партнерства; нестабільності
регуляторного середовища; недостатнє врахування
інтересів громадськості та соціальних аспектів; не-
достатня координація між публічними органами та
приватним сектором; бюрократичні перешкоди та
відсутність швидкості в прийнятті рішень; відсут-
ність механізмів стимулювання та підтримки парт-
нерства; відсутності чіткої стратегії розвитку пуб-
лічно-приватного партнерства.
Розвиток концепції інституціонального забез-
печення публічно-приватного партнерства у воєнні
та повоєнні часи відображає важливість цього на-
пряму для України. Міжнародні організації готові
надати підтримку в цьому аспекті, однак рекоменда-
ції, що надходять від зарубіжних консультантів,
часто характеризуються різноспрямованістю та фра-
гментарністю. З метою максимально ефективного
використання обмежених ресурсів країни та раціо-
нального використання іноземної допомоги, варто
розробити концепцію інституціонального забезпе-
чення ППП у повоєнні часи. Концепція інституціо-
нального забезпечення публічно-приватного парт-
нерства в Україні потребує комплексного підходу. У
даному контексті необхідно враховувати націона-
льні інтереси та потреби розвитку країни та суспіль-
ства. Також важливо враховувати високий рівень
ризиків і загроз, що існують у всіх сферах: внутріш-
ній та зовнішній, соціально-економічний, сус-
пільно-політичний, воєнний, екологічний та ін.
Враховуючи, що розбудова публічно-приват-
ного партнерства є складним завданням, вирішення
якого передбачає залучення широкого спектру дер-
жавних установ, але в першу чергу, Кабінету Мініс-
трів України доцільно розробити проєкт відповідної
Концепції інституціонального забезпечення пуб-
лічно-приватного партнерства у повоєнні часи. Крім
загального концептуального підходу до розвитку
публічно-приватного партнерства, проєкт Концепції
має на меті визначення таких аспектів як: стратегі-
чні напрями розвитку на середньо- та довгострокову
перспективу ППП (визначення пріоритетних сфер
співпраці та конкретних проєктів для спільного роз-
витку); створення єдиної нормативно-правової бази
для узгоджених дій публічних органів у сфері ППП
(розробка стандартних правил та законодавчих
принципів для керівництва та підтримки ППП на
всіх рівнях); запровадження єдиних стандартів та
рекомендацій для реалізації ППП (уніфікація підхо-
дів та розробка рекомендацій для ефективної реалі-
зації партнерства); створення національного коор-
динатора – проєктного офісу ППП та його допоміж-
них структур (утворення центральної установи для
керівництва та координації проєктів ППП на націо-
нальному рівні, а також регіональних центрів для
підтримки на місцевому рівні); розподіл відповіда-
льності та повноважень між публічними органами
(визначення ролей та функцій різних державних ус-
танов у реалізації ППП на різних рівнях); постійні
механізми взаємодії між державною, місцевою вла-
дою, неурядовими організаціями, приватним секто-
ром та міжнародними партнерами (розробка та
впровадження системи співпраці для всіх зацікавле-
них учасників на національному та місцевому рів-
нях); створення системи збору статистичних даних
для моніторингу ППП (розробка методології та ін-
струментарію статистичного спостереження на ос-
нові міжнародних стандартів для ефективного конт-
ролю за проєктами ППП); форми співпраці між між-
народними, публічними та приватними секторами
для спільного розвитку проєктів (розвиток міжна-
родно-публічно-приватного партнерства); просу-
вання ідеології ППП через проведення публічних за-
ходів та навчальних програм (організація заходів
для залучення уваги та підтримки усіх учасників
щодо важливості ППП). Ці елементи формують ос-
новні стратегічні напрями та умови для успішної
реалізації публічно-приватного партнерства на різ-
них рівнях управління та виконання проєктів.
Висновки. Проблема інституціонального за-
безпечення публічно-приватного партнерства у по-
воєнні часи в Україні набуває великого значення.
ППП стає ключовим інструментом для відновлення
інфраструктури, особливо в контексті принципів
«build back better» та досягнення Цілей сталого роз-
витку. Міжнародні організації і науковці активно
підтримують розвиток ППП в Україні. Однак ус-
пішність цього підходу в повоєнних умовах визна-
чається необхідністю ефективного інституціональ-
ного забезпечення, яке враховує особливості по-
воєнного відновлення та забезпечує участь всіх за-
цікавлених сторін.
Сформовано засади розвитку концепції інсти-
туціонального забезпечення публічно-приватного
партнерства у повоєнні часи. Інституціональне сере-
довище ППП представляє систему норм, що регулю-
ють взаємодію між державними та приватними
суб’єктами. Інституціональне забезпечення ППП
включає механізми й інструменти, необхідні для
його реалізації. Концепція інституціонального за-
безпечення публічно-приватного партнерства спря-
мована на створення умов для спільної діяльності
публічного та приватного секторів, включаючи
стратегічне планування, нормативно-правове регу-
лювання, організаційний аспект, фінансове управ-
ління та інформаційну підтримку.
Визначено передумови, які необхідно урахову-
вати для забезпечення ефективності реалізації пуб-
лічно-приватного партнерства, а саме: стан держав-
них фінансів, політичні передумови, ринкові умови,
макроекономічна стабільність, якість інститутів та
І. П. Петрова
149
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
законодавча база. Більшість цих викликів мають ін-
ституціональну природу, що підкреслює необхід-
ність готовності відповідного інституціонального
забезпечення для успішної реалізації публічно-при-
ватного партнерства.
Література
1. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / пер. з англ. під ред. І. Дзюби. Київ: Основи,
2000. 198 с.
2. Mhamed Biygautane. The Institutional Context of Public–Private Partnerships. Books, Edward Elgar Publishing. 2022.
March. No. 20893. DOI: https://doi.org/10.4337/9781802200140.
3. Klijn E. H., Teisman, G. Institutional and Strategic Barriers to Public-Private Partnership. 2007. URL: https://www.seman-
ticscholar.org/paper/Institutional-and-Strategic-Barriers-to-Klijn-Teisman/16b663d97c7fd83fa3fa0ab12771577907a2cb7a#citing-pa-
pers.
4. Yexin Mao. (2023). The Distortion of Public–Private Partnerships in China: An Institutional Perspective of Central–Local
Government Relations. Administration & Society. 2023. Vol. 55. Issue 4. Р. 752-776. DOL:
https://doi.org/10.1177/00953997231158343.
5. Casady C., Eriksson K., Levitt R., Scott W. Examining the State of Public-Private Partnership (PPP) Institutionalization in the
United States. The Engineering Project Organization Journal. 2018. Vol. 8 (1). Р. 177-198. DOI:
https://doi.org/10.25219/epoj.2018.00109.
6. Casady C., Eriksson K., Levitt R., Scott W. (Re)defining public-private partnerships (PPPs) in the new public governance
(NPG) paradigm: an institutional maturity perspective. Public Management Review. 2020. Vol. 22. Issue:2. Р. 161-183. DOI:
https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1577909.
7. Financial Structuring of Infrastructure Projects in Public-Private Partnerships: An Application to Water Projects. Inter-
American Development Bank. 2006. URL: https://publications.iadb.org/en/publication/10977/financial-structuring-infrastructure-
projects-public-private-partnerships.
8. Mona Hammami, Jean-Francois Ruhashyankiko, Etienne В. Yehoue. Determinants of Public-Private Partnerships in
Infrastructure. IMF Working Paper. 2006. Volume 2006, Issue 099. 39 p. URL:
https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2006/wp0699.pdf. DOI: https://doi.org/10.5089/9781451863598.001.
9. Державно-приватне партнерство в системі регулювання економіки: монографія / [Єфіменко Т. І., Черевиков Є. Л.,
Павлюк К. В. та ін.]; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ Т. І. Єфіменко; Ін-т екон. та прогнозув. Київ, 2012. 372 с.
10. Ehrhardt, David, and Timothy Irwin. Avoiding Customer and Taxpayer Bailouts in Private Infrastructure Projects Policy
toward Leverage, Risk Allocation, and Bankruptcy. Policy Research Working Paper. 2004. No. 3274. Washington: World Bank. DOI:
https://doi.org/10.1596/1813-9450-3274.
11. Dailami Mansoor, Michael Klein. Government Support to Private Infrastructure Projects in Emerging Markets. Policy Re-
search Working Paper. 1997. No. 1688. Washington: World Bank.
12. Sabry M. I. Good governance, institutions and performance of public private partnerships. International Journal of Public
Sector Management. 2015. Vol. 28. No. 7. Р. 566-582. DOI: https://doi.org/10.1108/IJPSM-01-2015-0005.
13. Malik S., Kaur S. Determinants of public–private partnerships: an empirical analysis of Asia. Transforming Government:
People, Process and Policy. 2022. Vol. 16. No. 3. Р. 261-276. DOI: https://doi.org/10.1108/TG-10-2021-0163.
14. Aparajita Gupta, Anil Kumar Sharma. The role of institutional and governance factors in public–private partnerships infra-
structure investments in emerging economies. Journal of Public Affairs. 2023. Vol. 23. Issue 4. DOI: https://doi.org/10.1002/pa.2874.
15. Carter Boon Casady. Examining the institutional drivers of public-private partnership (PPP) market performance: a fuzzy set
qualitative comparative analysis (fsQCA). Public Management Review. 2021. Vol. 23. Issue 7. Р. 981-1005.
16. У Комітеті з питань економічного розвитку за участю міжнародних партнерів обговорили перспективи застосування
інструментів державно-приватного партнерства для відбудови України. Прес-служба Апарату Верховної Ради України. URL:
https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/232589.html.
17. Уряд ухвалив рішення, яке підвищить привабливість державно-приватного партнерства для інвесторів. Урядовий
портал. URL; https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-iake-pidvyshchyt-pryvablyvist-derzhavno-pryvatnoho-
partnerstva-dlia-investoriv.
18. В Україні посилили гарантії для бізнесу у рамках державно-приватного партнерства. Міністерство економіки
України. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=29e47fc8-cf80-48ea-9999-81ee31fff725&title= VUkraini
PosililiGarantiiDliaBiznesuURamkakhDerzhavnoprivatnogoPartnerstva.
19. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. UN General Assembly. 2015, 21 October.
A/RES/70/1. URL: https://www.refworld.org/docid/57b6e3e44.html.
20. Обговорення питань удосконалення законодавства України про ДПП з метою досягнення Цілей сталого розвитку.
Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. URL: https://pppagency.me.gov.ua/uk/obgovorennya-pitan-
vporyadkuvannya-zakonodavstva-ukrayini-pro-dpp-dlya-dosyagnennya-czilej-stalogo-rozvitku/?fbclid=IwAR1KHzk-mUsif7bsYx-
JWFkgLMrj3ASQ0CKBPVud_hVIB8FT0BhUjtnuxbk.
21. Запатріна І. В. Керівництво «Посилення ролi бiзнесу в досягненнi ЦСР в Украïнi» в рамках проєкту ПРООН/GIZ
«Підтримка реалізації Цілей сталого розвитку в Україні». Київ, 2018.
22. Запатрина И. В. Публично-частное партнерство для целей устойчивого развития. Київ: Либідь, 2017.
URL:http://appp.com.ua/wp-content/uploads/2015/10/P_2.pdf.
23. Косович Б. Державно-приватне партнерство як один з важливих інструментів забезпечення цілей сталого розвитку.
Економічний аналіз. 2020. Т. 30. № 4. С. 51-59. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2020.04.051.
24. Лук’яненко І. Г., Мар’янович М. Е. Роль державно-приватного партнерства в розбудові критичної інфраструктури
для досягнення Цілей сталого розвитку в Україні. Бізнес Інформ. 2020. №1. C. 291–297. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-
4459-2020-1-291-297.
25. Сімсон О. Е. Правова модель публічно-приватного партнерства в інноваційній сфері: монографія / Нац. ун-т
«Юрид.акад. України ім. Я. Мудрого». Харків: Право, 2013.
І. П. Петрова
150
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
26. Круглов В. В. Розвиток державно-приватного партнерства в Україні: механізми державного регулювання: моно-
графія. Хапків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2019.
27. Круглов В. В. Державно-приватне партнерство як інструмент інфраструктурного відновлення українських міст. Ак-
туальні проблеми державного управління. 2022. № 1 (60). С. 62–76. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-1-04.
28. Панченко К. Як колаборація бізнесу та держави допоможе відновлювати Україну. Економічна правда. 2022.
22 липня. URL: https://www.epravda. com.ua/columns/2022/07/19/689341/.
29. Матвіїшин Є., Вершигора Ю. Перспективи використання державно-приватного партнерства для відбудови України
у повоєнний період. Демократичне спрямування. 2022. Вип. 2(30). С. 29 – 43. DOI: https://doi.org/10.23939/dg2022.02.029.
30. Никифорук О. І., Гусєв Ю. В., Чмирьова Л. Ю. Державно-приватне партнерство: інституціональне середовище для
розвитку та модернізації інфраструктури України. Економіка і прогнозування. 2018. №3. С. 79-101. DOI:
https://doi.org/10.15407/eip2018.03.079.
31. Auther J. Infrastructure: Bridging the gap. Financial Times. 2015. URL: https://www.ft.com/content/0ac1a45e-86c8-11e5-
90de-f44762bf9896.
32. Gerrard M. B., Michael B. What are public-private partnerships, and how do they differ from privatizations? Finance &
Development. 2001. Vol. 38. Issue 3. URL: http://www.imf.org/external/pubind.htm/.
33. Murphy T. J. The case for public-private partnerships in infrastructure. Canadian Public Administration. 2008. Vol. 51(1).
URL: http://www.mcmillan.ca/Files. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1754-7121.2008.00006.x.
34. Grimsey D., Lewis M. K. Public private partnerships: The worldwide revolution in infrastructure provision and project
finance. Northampton, MA: Edward Elgar Publishing, 2004. DOI: https://doi.org/10.4337/9781845423438.
35. Yang Y., Hou Y., Wang Y. On the Development of Public–Private Partnerships in Transitional Economies: An Explanatory
Framework. Public Administration Review. 2013. Vol. 73 (2). Р. 301–310. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2012.02672.x.
36. Spielman D. J., Hartwich F., Grebmer K. Public-Private Partnerships and Developing-Country Agriculture: Evidence from
the International Agricultural Research System. Public Administration and Development. 2010. Vol. 30. Р. 261–276. DOI:
https://doi.org/10.1002/pad.v30:4.
37. Newman J., Perl A. Partnerships in Climate: Public-Private Partnerships and British Columbia’s Capacity to Pursue Climate
Policy Objective. Canadian Public Administration. 2014. Vol. 57 (2). Р. 217–233. DOI: https://doi.org/10.1111/capa.12051.
38. Ampratwum G., Tam V.W.Y., Osei-Kyei R. Critical analysis of risks factors in using public-private partnership in building
critical infrastructure resilience: a systematic review. Construction Innovation. 2023. Vol. 23. No. 2. Р. 360-382. DOI:
https://doi.org/10.1108/CI-10-2021-0182.
References
1. North, D. (2000). Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky [Institutions, institutional change and
functioning of the economy]. Trans. from English. Kyiv, Osnovy [in Ukrainian].
2. Mhamed Biygautane. (2022). The Institutional Context of Public–Private Partnerships. Books, Edward Elgar Publishing.
Number 20893, March. DOI: https://doi.org/10.4337/9781802200140.
3. Klijn, E. H., Teisman, G. (2007). Institutional and Strategic Barriers to Public-Private Partnership. 2007. Retrieved from
https://www.semanticscholar.org/paper/Institutional-and-Strategic-Barriers-to-Klijn-Teis-
man/16b663d97c7fd83fa3fa0ab12771577907a2cb7a#citing-papers.
4. Yexin Mao. (2023)/ The Distortion of Public–Private Partnerships in China: An Institutional Perspective of Central–Local
Government Relations. Administration & Society, Vol. 55, Issue 4, рр. 752-776. DOL: https://doi.org/10.1177/00953997231158343.
5. Casady, C., Eriksson, K., Levitt, R., Scott, W. (2018). Examining the State of Public-Private Partnership (PPP) Institutionali-
zation in the United States. The Engineering Project Organization Journal, Vol. 8 (1), рр. 177-198. DOI:
https://doi.org/10.25219/epoj.2018.00109.
6. Casady, C., Eriksson, K., Levitt, R., Scott, W. (2020). (Re)defining public-private partnerships (PPPs) in the new public gov-
ernance (NPG) paradigm: an institutional maturity perspective. Public Management Review, Vol. 22, Issue 2, рр. 161-183. DOI:
https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1577909.
7. Financial Structuring of Infrastructure Projects in Public-Private Partnerships: An Application to Water Projects. (2006). Inter-
American Development Bank. Retrieved from https://publications.iadb.org/en/publication/10977/financial-structuring-infrastructure-
projects-public-private-partnerships.
8. Mona Hammami, Jean-Francois Ruhashyankiko, Etienne В. Yehoue. (2006). Determinants of Public-Private Partnerships in
Infrastructure. IMF Working Paper, Volume 2006, Issue 099. 39 p. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2006/
wp0699.pdf. DOI: https://doi.org/10.5089/9781451863598.001.
9. Yefimenko, T. I., Cherevykov, Ye. L., Pavliuk, K. V. et al. (2012). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v systemi rehuliuvannia
ekonomiky [Public-private partnership in the system of economic regulation]. Kyiv, Institute of Economics and predicted. 372 р. [in
Ukrainian].
10. Ehrhardt, D., Timothy I. (2004). Avoiding Customer and Taxpayer Bailouts in Private Infrastructure Projects Policy toward
Leverage, Risk Allocation, and Bankruptcy. Policy Research Working Paper, No. 3274. DOI: https://doi.org/10.1596/1813-9450-3274.
11. Dailami Mansoor, Michael Klein. (1997). Government Support to Private Infrastructure Projects in Emerging Markets. Policy
Research Working Paper, No. 1688. Washington, World Bank.
12. Sabry. M. I. (2015). Good governance, institutions and performance of public private partnerships. International Journal of
Public Sector Management, Vol. 28, No. 7, рр. 566-582. DOI: https://doi.org/10.1108/IJPSM-01-2015-0005.
13. Malik, S., Kaur, S. (2022). Determinants of public–private partnerships: an empirical analysis of Asia. Transforming Gov-
ernment: People, Process and Policy, Vol. 16, No. 3, рр. 261-276. DOI: https://doi.org/10.1108/TG-10-2021-0163.
14. Aparajita Gupta, Anil Kumar Sharma. (2023). The role of institutional and governance factors in public–private partnerships
infrastructure investments in emerging economies. Journal of Public Affairs, Vol. 23, Issue 4. DOI: https://doi.org/10.1002/pa.2874.
15. Carter Boon Casady. (2021). Examining the institutional drivers of public-private partnership (PPP) market performance: a
fuzzy set qualitative comparative analysis (fsQCA). Public Management Review, Vol. 23, Issue 7, рр. 981-1005. DOI:
https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1708439.
І. П. Петрова
151
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
16. U Komiteti z pytan ekonomichnoho rozvytku za uchastiu mizhnarodnykh partneriv obhovoryly perspektyvy zastosuvannia
instrumentiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia vidbudovy Ukrainy [The Committee on Economic Development, with the
participation of international partners, discussed the prospects for the use of public-private partnership tools for the reconstruction of
Ukraine]. Press service of the Apparatus of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/
news_kom/232589.html [in Ukrainian].
17. Uriad ukhvalyv rishennia, yake pidvyshchyt pryvablyvist derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia investoriv [The government
has adopted a decision that will increase the attractiveness of public-private partnerships for investors]. www.kmu.gov.ua. Retrieved
from https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-iake-pidvyshchyt-pryvablyvist-derzhavno-pryvatnoho-partnerstva-
dlia-investoriv [in Ukrainian].
18. V Ukraini posylyly harantii dlia biznesu u ramkakh derzhavno-pryvatnoho partnerstva [In Ukraine, guarantees for business
within the framework of public-private partnership have been strengthened]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from
https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=29e47fc8-cf80-48ea-9999-81ee31fff725&title=
VUkrainiPosililiGarantiiDliaBiznesuURamkakhDerzhavnoprivatnogoPartnerstva [in Ukrainian].
19. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. (2015). UN General Assembly. A/RES/70/1.
Retrieved from https://www.refworld.org/docid/57b6e3e44.html.
20. Obhovorennia pytan udoskonalennia zakonodavstva Ukrainy pro DPP z metoiu dosiahnennia Tsilei staloho rozvytku [Dis-
cussion of issues of improving the legislation of Ukraine on PPPs in order to achieve the Sustainable]. Development Goals. Agency for
support of public-private partnership. Retrieved from https://pppagency.me.gov.ua/uk/obgovorennya-pitan-vporyadkuvannya-
zakonodavstva-ukrayini-pro-dpp-dlya-dosyagnennya-czilej-stalogo-rozvitku/?fbclid=IwAR1KHzk-mUsif7bsYx-
JWFkgLMrj3ASQ0CKBPVud_hVIB8FT0BhUjtnuxbk [in Ukrainian].
21. Zapatrina, I. V. (2018). Kerivnytstvo «Posylennia roli biznesu v dosiahnenni TsSR v Ukraïni» v ramkakh proiektu
PROON/GIZ «Pidtrymka realizatsii Tsilei staloho rozvytku v Ukraini» [Management "Strengthening the role of business in achieving
the SDGs in Ukraine" within the framework of the UNDP/GIZ project "Supporting the implementation of the Sustainable Development
Goals in Ukraine"]. Kyiv [in Ukrainian].
22. Zapatrina, I. V. (2017). Publichno-chastnoye partnerstvo dlya tseley ustoychivogo razvitiya [Public-private partnership for
sustainable development]. Kyiv, Lybid [in Russian].
23. Kosovych, B. (2020). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak odyn z vazhlyvykh instrumentiv zabezpechennia tsilei staloho
rozvytku [State-private partnership as one of the important tools for ensuring the goals of ongoing development]. Ekonomichnyi analiz
– Economic analysis, Vol. 30, No. 4, рр. 51-59. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2020.04.051 [in Ukrainian].
24. Lukianenko, I. H., Marianovych, M. E. (2020). Rol derzhavno-pryvatnoho partnerstva v rozbudovi krytychnoi infrastruktury
dlia dosiahnennia Tsilei staloho rozvytku v Ukraini [The role of public-private partnership in the development of critical infrastructure
to achieve the goals of development in Ukraine]. Biznes Inform – Business Inform, 1, рр. 291–297. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-
4459-2020-1-291-297 [in Ukrainian].
25. Simson, O. E. (2013). Pravova model publichno-pryvatnoho partnerstva v innovatsiinii sferi [Legal model of public-private
partnership in the innovation sphere]. Kharkiv, Pravo [in Ukrainian].
26. Kruhlov, V. V. (2019). Rozvytok derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini: mekhanizmy derzhavnoho rehuliuvannia [De-
velopment of state-private partnership in Ukraine: mechanisms of state regulation]. Khapkiv, «Mahistr [in Ukrainian].
27. Kruhlov? V. V. (2022)/ Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument infrastrukturnoho vidnovlennia ukrainskykh mist
[State-private partnership as a tool for infrastructural renovation of Ukrainian places]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia –
Current problems of government administration, 1 (60), рр. 62–76. DOI: https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-1-04 [in
Ukrainian].
28. Panchenko, K. (2022). Yak kolaboratsiia biznesu ta derzhavy dopomozhe vidnovliuvaty Ukrainu [How the collaboration of
business and the state will help restore Ukraine]. Ekonomichna pravda, July 22. Retrieved from https://www.epravda.
com.ua/columns/2022/07/19/689341/ [in Ukrainian].
29. Matviishyn, Ye., Vershyhora, Yu. (2022). Perspektyvy vykorystannia derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia vidbudovy
Ukrainy u povoiennyi period [Prospects of using public-private partnership for the reconstruction of Ukraine in the post-war period].
Demokratychne spriamuvannia – Democratic direction, Issue 2(30), рр. 29-43. DOI: https://doi.org/10.23939/dg2022.02.029 [in
Ukrainian].
30. Nykyforuk, O. I., Husiev, Yu. V., Chmyrova, L. Yu. (2018). Derzhavno-pryvatne partnerstvo: instytutsionalne seredovyshche
dlia rozvytku ta modernizatsii infrastruktury Ukrainy [Public-private partnership: institutional environment for the development and
modernization of the infrastructure of Ukraine]. Ekonomika i prohnozuvannia – Economics and forecasting, 3, рр. 79-101. DOI:
https://doi.org/10.15407/eip2018.03.079 [in Ukrainian].
31. Auther, J. (2015). Infrastructure: Bridging the gap. Financial Times. Retrieved from https://www.ft.com/content/0ac1a45e-
86c8-11e5-90de-f44762bf9896.
32. Gerrard, M. B., Michael, B. (2001). What are public-private partnerships, and how do they differ from privatizations? Finance
& Development, Vol. 38, Issue 3. Retrieved from http://www.imf.org/external/pubind.htm.
33. Murphy, T. J. (2008). The case for public-private partnerships in infrastructure. Canadian Public Administration, Vol. 51(1).
Retrieved from http://www.mcmillan.ca/Files. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1754-7121.2008.00006.x.
34. Grimsey, D., Lewis, M. K. (2004). Public private partnerships: The worldwide revolution in infrastructure provision and
project finance. Northampton, MA: Edward Elgar Publishing, DOI: https://doi.org/10.4337/9781845423438.
35. Yang, Y., Hou, Y., Wang, Y. (2013). On the Development of Public–Private Partnerships in Transitional Economies: An
Explanatory Framework. Public Administration Review, Vol. 73 (2), рр. 301–310. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-
6210.2012.02672.x.
36. Spielman, D. J., Hartwich, F., Grebmer, K. (2010). Public-Private Partnerships and Developing-Country Agriculture: Evi-
dence from the International Agricultural Research System. Public Administration and Development, Vol. 30, рр. 261–276. DOI:
https://doi.org/10.1002/pad.v30:4.
37. Newman, J., Perl, A. (2014). Partnerships in Climate: Public-Private Partnerships and British Columbia’s Capacity to Pursue
Climate Policy Objective. Canadian Public Administration, Vol. 57 (2), рр. 217–233. DOI: https://doi.org/10.1111/capa.12051.
І. П. Петрова
152
Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023
38. Ampratwum, G., Tam, V.W.Y., Osei-Kyei, R. (2023). Critical analysis of risks factors in using public-private partnership in
building critical infrastructure resilience: a systematic review. Construction Innovation, Vol. 23, No. 2, рр. 360-382. DOI:
https://doi.org/10.1108/CI-10-2021-0182.
Петрова І. П. До питання про інституціональне забезпечення публічно-приватного партнерства в Україні
У контексті повоєнного відновлення економіки проблема інституціонального забезпечення публічно-приватного парт-
нерства (ППП) набуває стратегічного значення. Реалізація принципів «build back better» та досягнення Цілей сталого розвитку
стають основними завданнями, для вирішення яких ППП є ключовим інструментом. Міжнародні організації та науковці ак-
тивно підтримують цей підхід в Україні, але успішність його впровадження в повоєнних умовах обумовлюється ефективним
інституціональним забезпеченням. Концепція інституціонального забезпечення публічно-приватного партнерства полягає в
створенні умов та механізмів, які регулюють взаємодію між публічним та приватним секторами для спільного вирішення
завдань та досягнення спільних цілей. Вона включає в себе стратегічний блок (розробка довгострокових стратегій розвитку
ППП, які враховують інтереси обох сторін та визначають спільні цілі та завдання; галузевих планів розвитку публічно-при-
ватного партнерства та регіональних і муніципальних планів розвитку ППП); нормативно-правовий блок (розроблення чітких
і стабільних законодавчих норм та нормативних актів, які регулюють умови участі публічних та приватних партнерів, їхні
права та обов'язки, а також механізми вирішення спірних питань); організаційний блок (створення відповідних організацій
чи комітетів, які відповідають за планування, управління та контроль за проєктами ППП); фінансовий блок (визначення ін-
струментів фінансування спільних проєктів ППП та механізмів розподілу фінансових ресурсів між публічним та приватним
секторами); інформаційний блок (створення механізмів комунікації, сприяння довіри та співпраці між секторами для ефек-
тивної взаємодії). Розроблена концепція інституціонального забезпечення ППП включає систему норм, механізмів та інстру-
ментів, які регулюють взаємодію публічного та приватного секторів. Зазначено передумови, включаючи стан державних фі-
нансів, політичні умови та інші, які необхідно враховувати для забезпечення ефективності ППП в умовах повоєнного від-
новлення економіки. Ці виклики вимагають належного інституціонального забезпечення для успішної реалізації публічно-
приватного партнерства у відновлюваному економічному середовищі.
Ключові слова: публічно-приватне партнерство, інституціональне середовище, інституціональне забезпечення, концеп-
ція, інституціональні передумови.
Petrova I. Regarding the Issue of Institutional Support of Public-Private Partnership in Ukraine
In the context of post-war economic recovery, the problem of institutional support for public-private partnership (PPP) acquires
strategic importance. The implementation of the principles of «build back better» and the achievement of the Sustainable Development
Goals are becoming the main tasks for which the PPP is a key tool. International organizations and scientists actively support this
approach in Ukraine, but the success of its implementation in post-war conditions is conditioned by effective institutional support. The
concept of institutional support for public-private partnership consists in creating conditions and mechanisms that regulate the interac-
tion between the public and private sectors for the joint solution of tasks and the achievement of common goals. It includes a strategic
block (development of long-term PPP development strategies that take into account the interests of both parties and define common
goals and objectives; sectoral plans for the development of public-private partnerships and regional and municipal PPP development
plans); normative and legal block (development of clear and stable legislative norms and normative acts that regulate the conditions of
participation of public and private partners, their rights and obligations, as well as mechanisms for resolving controversial issues);
organizational unit (creation of relevant organizations or committees responsible for planning, management and control of PPP pro-
jects); financial block (definition of financing tools for joint PPP projects and mechanisms for the distribution of financial resources
between the public and private sectors); information block (creation of communication mechanisms, promotion of trust and cooperation
between sectors for effective interaction). The developed concept of institutional support of the PPP includes a system of norms,
mechanisms and tools that regulate the interaction of the public and private sectors. Prerequisites, including the state of public finances,
political conditions and others, which must be taken into account to ensure the effectiveness of the PPP in the conditions of post-war
economic recovery, are specified. These challenges require adequate institutional support for the successful implementation of public-
private partnerships in a renewable economic environment.
Keywords: public-private partnership, institutional environment, institutional support, concept, institutional prerequisites.
Стаття надійшла до редакції 01.09.2023
|