Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій

Актуальність статті підкріплена стрімким розвитком смарт-сіті, що, у свою чергу, потребує розробки комплексної стратегії оцінки цієї моделі управління містом. Враховуючи відсутність єдиного підходу до оцінки смарт-сіті у зарубіжній практиці, фактичну відсутність широкого використання інструментів мо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Економічний вісник Донбасу
Datum:	2023
1. Verfasser:	Радченко, К.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2023
Schlagworte:	Відновлення економіки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196948
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій / К.В. Радченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 153-163. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859604390118162432
author	Радченко, К.В.
author_facet	Радченко, К.В.
citation_txt	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій / К.В. Радченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 153-163. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічний вісник Донбасу
description	Актуальність статті підкріплена стрімким розвитком смарт-сіті, що, у свою чергу, потребує розробки комплексної стратегії оцінки цієї моделі управління містом. Враховуючи відсутність єдиного підходу до оцінки смарт-сіті у зарубіжній практиці, фактичну відсутність широкого використання інструментів моніторингу в Україні, автор зосереджується на систематизації основних підходів до оцінки смарт-сіті, охоплюючи ті, що притаманні вимірюванню сталого розвитку, як такого, а також ті, що використовуються в контексті тематики смарт-сіті. Окрім розгляду особливостей певних показників оцінки та практичних кейсів, надано авторську класифікацію показників, запропоновано ряд принципів людино центричного та сталого оцінювання смарт-сіті. Надано рекомендації щодо розробки системи оцінювання смарт-сіті в Україні, як системи ключових компонент. З огляду, що модель смарт-сіті є перспективною для відновлення України, отримані результати є доцільними для використання в процесі розробки стратегій розвитку та відновлення міст. The relevance of the article is reinforced by the rapid development of smart cities, which, in turn, requires the development of a comprehensive strategy for evaluating this city management model. Considering the lack of a single approach to smart grid assessment in foreign practice, the actual lack of widespread use of monitoring tools in Ukraine, the author focuses on the systematization of the main approaches to smart city assessment, covering those inherent in measuring sustainable development as such, as well as those used in the context of the smart city. In addition to considering the features of certain evaluation indicators and practical cases, the author's classification of indicators is provided, a number of principles of human-centric and sustainable smart city evaluation are proposed. Recommendations for the development of a smart city evaluation system in Ukraine, as a system of key components, are provided. Given that the smart city model is promising for the recovery of Ukraine, the obtained results are appropriate for use in the process of developing strategies for the recovery of cities.
first_indexed	2025-11-28T02:46:42Z
format	Article
fulltext	К. В. Радченко 153 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-153-163 УДК 005.216.3:338.246.8:332.1 К. В. Радченко, магістр міжнародних економічних відносин, аспірантка, ORCID 0009-0004-7296-7170, e-mail: karinar0546@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ОЦІНЮВАННЯ МОДЕЛІ СМАРТ-СІТІ З ПОЗИЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ Актуальність теми дослідження. Локальний рівень є ключовим для досягнення сталого розвитку на національному та глобальному рівнях [1]. У Ре- золюції Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, акцентується на важливості моніто- рингу (оцінки) задля забезпечення прав людини при реалізації моделі смарт-сіті [2]. Саме з мінімізації негативних впливів на міському рівні складається кумулятивний ефект. З урахуванням масштабів та кількості викликів з якими стикаються сучасні міста, а також темпів діджиталізації, коли моделі ви- користання інформаційно-комунікативних техно- логій (ІКТ) для вирішення викликів стають більш актуальними, важливо звернути увагу на питання оцінювання. Є взаємозв’язок між ефективністю сталістю впровадження смарт-сіті та механізмами моніторингу, а тому від ефективності оцінки моделі залежать і результати впровадження, можливість до вдосконалення та коригування [3-5]. В українському науковому полі комплексні дослідження щодо оцінки та моніторингу моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій фактично відсутні. На практиці та законодавчо питання стратегії оцінки ефективності моделі смарт-сіті не врегульовано. Що стосується зарубіжних досліджень, питання оцінки смарт-сіті висвітлюється значно більше, однак не втрачає своєї актуальності, адже смарт-сіті впровад- жується у конкретному інституційному середовищі, що потребує розробки унікальних збалансованих підходів. У контексті практичного досвіду імпле- ментації моделі смарт-сіті, міські адміністрації намагаються розробити чи вдосконалити моделі оцінювання, тоді як для міст, у яких такий досвід відсутній, нестача розуміння моніторингу може нести практичні ризики, у тому числі й зниження ефективності моделі смарт-сіті. До того ж, оцінка чи моніторинг як вирішальний елемент циклу впро- вадження смарт-сіті, потребує не меншої уваги, ніж приділяється власне впровадженню, впливам чи концепції смарт сіті, тощо. Шаріфі зазначає, що оцінка розумного міста (smart city assessment) – це нова сфера з великим потенціалом майбутнього ро- звитку. Обмежена кількість матеріалів може пояс- нюватися новизною цієї сфери у контексті до- сліджень і практики. Оцінка смарт-сіті є ключовою для документування сильних сторін та недоліків для розробки майбутніх покращень [5]. Надання рекомендацій щодо практичного впро- вадження моделі моніторингу також мають потен- ціал у контексті повоєнного сталого відновлення України, не лише, як запорука ефективної людино- центричної відбудови, але і попередження негатив- них сценаріїв, у тому числі й корупційного, частко- вої або повної невідповідності досягнених резуль- татів поставленим цілям. Аналіз останніх досліджень та публікацій. У вітчизняному полі, питання оцінки смарт-сіті в цілому, і з позиції сталого розвитку , зокрема, є недосконало розробленим. Воно набуло часткового компонентного висвітлення у роботах, що зосере- джені на окремих проєктах смарт-сіті, як наприклад, міський транспорт чи е-урядування, у тому числі у працях С. Чукута, В. Дмитренка [6], А. Бондар та О. Лапкіна [7], (методи і моделі формування проєктів розвитку міського транспорту на базі кон- цепції порт-сіті), Б. Засєки (комплекс моніторингу та управління муніципальними парковками) [8]. Се- ред зарубіжних досліджень, увага до оцінки й моніторингу значно більше, однак враховуючи бага- томаніття підходів та позицій, питання також є відкритим. Варто виділити комплексні праці С. Пат- рао (C. Patrão,), П. Моура (P. Moura), А. Альмейда (A. Almeida) [4], А. Фунон (A. Founoun), А. Хайар (A. Hayar) (загальний огляд підходів) [9], Х. Шенг (H. Sheng), І. Жанг (Y. Zhang), В. Ванг (W. Wang), З. Шан (Z. Shan), І. Фанг (Y. Fang), В. Лью (W. Lyu), З. Сьонг (Z. Xiong). [10], С. Кейрд (S. Caird) [11], С. Кумар (S. Kumar) [12], (кейси оцінки окремих країн), Р. Апанавісьєне (R. Apanaviciene), А. Ванагас (A. Vanagas), П. Фокайдес (P. Fokaides) [13], (кон- текстні галузеві дослідження, зокрема у будів- ництві) тощо. Метою статті є узагальнення сучасних моде- лей оцінки смарт-сіті крізь призму сталого розвитку, а також надання системи принципів щодо розробки моделей оцінювання для практичного використання містами як вказівної ланки для модернізації системи публічного управління та рекомендацій в українсь- кому контексті. Викладення основного матеріалу. У сучас- ному світі, концепція смарт-сіті набуває все більшої актуальності. Все більше міст звертаються до циф- К. В. Радченко 154 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 рових технологій для вирішення нагальних мульти- дисциплінарних викликів, у тому числі, в контексті управління обмеженими ресурсами, навколишнього середовища, забруднення повітря, тощо. У той же час, відсутнє єдине розуміння поняття смарт-сіті, яке часто звужується до суто технологічного ро- зуміння, оминаючи ключові аспекти сталого роз- витку, людиноцентризму, екологічного підходу, тощо. Смарт-сіті має розглядатися як комплексна модель з акцентом на сталому розвитку. У до- слідженні Л. Мора та співавтори зазначають, що за- галом науковці вбачають смарт-сіті як міське сере- довище, в якому активовано технологічно керова- ний підхід до сталого розвитку [14; 15]. Оцінка та вдосконалення моделі смарт-сіті з по- зиції сталого розвитку територій є основою досяг- нення цілей сталого розвитку та забезпечення роз- витку міст і регіонів у майбутньому. На думку А. Шаріфі, оцінка смарт-сіті має ряд переваг для широкого кола стейкхолдерів, включаючи міста та владу, мешканців міст, дослідників, інвесторів та грантових організацій [5]. З поміж інших позитив- них аспектів, оцінка міста додає інвестиційної при- вабливості та конкурентоспроможності, сприяє по- кращеній ефективності, транспарентності, мотивує мешканців міста долучатися до міських процесів, тощо. Основна мета оцінки смарт-сіті (Smart City Assessment) полягає в тому, щоб надати відгук і слу- гувати дороговказом в реалізації поставлених цілей [16]. На нашу думку, оцінка смарт-сіті також містить потенціал у контексті подолання корупційних явищ та загалом може сприяти підвищеному рівню життя в містах. Серед поширених синонімічних термінів, що можуть зустрічатися поряд з моніторингом та оцінкою, також є індекси, індикатори, key performance indicators (KPI), показники ефектив- ності, ratings (рейтинги) тощо [4]. Інструменти та методологічні підходи до оцінки ефективності смарт-сіті На глобальному рівні, Цілі Сталого Розвитку ООН (ЦСР) – це система 17 цілей, 169 завдань та 244 індикатори, асоційованих з кожною ціллю. Міжнародним за природою є щорічний Звіт про цілі сталого розвитку 2023. Ціль 11 – «Зробити міста та населені пункти інклюзивними, безпечними, стій- кими та сталими». Серед завдань Цілі 11 виділяють наступні: 11.1. Забезпечити доступність житла 11.2. Забезпечити розвиток поселень і територій виключно на засадах комплексного планування та управління за участю громадськості 11.3. Забезпе- чити збереження культурної і природної спадщини із залученням приватного сектору 11.4. Забезпечити своєчасне оповіщення населення про надзвичайні ситуації з використанням інноваційних технологій 11.5. Зменшити негативний вплив забруднюючих речовин, у т. ч. на довкілля міст, шляхом викори- стання інноваційних технологій 11.6. Забезпечити розробку і реалізацію стратегій місцевого розвитку, спрямованих на економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місце- вої культури і виробництво місцевої продукції [17]. У той же час, на міському рівні досягаються й інші цілі, у тому числі, що стосується сталого спожи- вання та виробництва, подолання нерівності, енергозабезпечення, доступу до ресурсів, збере- ження навколишнього середовища, інклюзивного економічного зростання та зайнятості тощо. Варто відмітити, що ЦСР не має примусового механізму дії, однак працюють у форматі добровіль- ного взяття державами на себе певних м’яких зо- бов’язань (commitments), що надалі транслюються на національному та інших рівнях в країнах. У кон- тексті локалізації ЦСР варто відмітити механізм підготовки містами та країнами звітів Voluntary Local Review (VLR) (Добровільний Локальний Звіт), що розміщуються на сайті UN Habitat. UN Habitat у співпраці зі своїми партнерами проводять глобальні дослідження VLR. Разом з органами місцевого са- моврядування Об’єднаних міст (UCLG) UN Habitat створила серію VLR, глобальну ініціативу, спрямо- вану на надання місцевим і національним органам влади в усьому світі знань про VLR, а також можли- востей для навчання [17; 18]. У ряді досліджень наголошується, що добровільна стандартизація ста- лого розвитку має існувати на ряду з регулятивним механізмом. Окрім того, важливою є синергія дер- жавних і приватних ініціатив щодо стандартів і пра- вил, враховуючи глобальний масштаб проблеми та потребу в прозорості та участі [19; 20]. Рисунок. Мапа – розподіл міст-учасників Local Voluntary Review (Локальний Добровільний Звіт) [18] К. В. Радченко 155 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 VLR, як правило, складаються з рекомендова- них компонентів для відображення прогресу щодо Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), у тому числі містяться і підрозділи загального опису міст, хоча структура звітів може відрізнятися. Наприклад, VLR міста Турку (Фінляндія) складається з наступних компонент: Міське сприятливе середовище (основні зобов’язання муніципалітету, організаційна модель міста, стратегія, як інструмент лідерства), Імплемен- тація ЦСР 2030 (методологія і процедура звітності, концепція інклюзивності «Leaving no one behind in Turku») та власне прогрес та виклики по кожній з ЦСР [18]. Поширеною є практика розробки містами власних індикаторів. Зокрема, м. Готенбург (Шве- ція) використовує індикатори розроблені RKA (Ра- дою з муніципального аналізу) разом з делегацією Порядку денного ООН 2030 року та представниками муніципалітетів і округів. Серед компонентів ЦСР 11 виділяють коефіцієнт залежності (розраховується як сума кількості осіб віком 0-19 років і кількості осіб віком 65 років і старше, поділена на кількість осіб віком 20-64 роки, бажаним є низьке значення), перенаселеність багатоквартирних будинків, за нор- мою 2%, викиди в повітря оксидів азоту (NOx), су- марні, кг/год, викиди в повітря PM2,5 (частин- ки <2,5 мікрометра), кг / жителя. Окрім того, вико- ристовується і загальна рекомендована система гло- бальних показників [21]. Як зазначає Європейське інноваційне партнер- ство з розумних міст і спільнот (EIP-SCC), відсутня єдина стандартизована та широко прийнята система показників смарт-сіті, яка могла б слугувати ком- плексною метрикою для різних муніципалітетів. У контексті смарт-сіті як таких, існують різні рей- тинги [9; 10]. У праці В. Альбіно та співавторів міститься загальний огляд рейтингових систем і по- казників оцінки смарт-сіті до 2015 року, у тому числі рейтинги Віденського університету, Global Power City Index, Smarter Cities Ranking, IBM Smart City, McKinsey Global Institute, тощо [22]. Варто відмітити, що превалюють кількісні показники, тоді як в інших дослідженнях акцентується на тому, що низька кількість якісних параметрів не ускладнює розуміння потенціалу методології оцінювання [4]. У табл. 1 представлено огляд наявних інструментів оцінки. Таблиця 1 Узагальнена таблиця сучасних інструментів оцінки смарт-сіті [9; 10] Назва інструменту англійською Назва інструменту українською Рік 1 2 3 Lisbon ranking for smart sustainable cities Лісабонський рейтинг сталих смарт-сіті 2019 Smart Sustainable Cities China Розумні смарт-сіті Китаю 2019 Cities in Motion Index Індекс міст у дії 2018 Global Power City Index Міський індекс глобальної спроможності 2018 Innovation Cities ™ Index Innovation Cities ™ Index 2018 EasyPark "Легкий парк" 2018 loT-Enabled Smart city framework Інтернет Речей – Уможливлена концепція смарт-сіті 2018 Smart Cities Council's tools and frameworks Інструменти та рамки Ради смарт-сіті 2018 What Works Cities "Що працює для міст" 2018 Code for Smart Communities Код для смарт спільнот 2018 China Smart City Performance Продуктивність смарт-сіті Китаю 2018 Smart City Governments Уряди смарт-сіті 2018 Assessing Smart City Initatives for the Mediterranean Region Оцінка ініціатив смарт-сіті для Середземно- морського регіону 2017 Smart Cities Index- India Індекс смарт-сіті - Індія 2017 Juniper Research smart city frameworks Рамкові показники смарт сіті Juniper Research 2017 UK Smart Cities Index Індекс смарт-сіті Великобританії 2017 CITYkeys Індекс міста мережевого суспільства 2016 Networked Society City Index CITYkeys "Ключі міст" 2016 Cities of Opportunity Міста можливостей 2016 Community KPIs for the loT and Smart Cities Спільні показники для Інтернету речей (107) і смарт-сіті 2016 Gulf States Smart Cities Index Індекс смарт-сіті країн Перської затоки 2016 European Digital Cities Index Європейський індекс цифрових міст 2016 Smart City Strategic Growth Map Карта стратегічного розвитку смарт-сіті 2016 City IQ Evaluation System Система оцінки інтелектуального потенціалу 2015 International Data Corporation (IDC) Smart Міжнародна корпорація даних (IDC) Smart 2015 City Analysis Аналіз міста 2015 К. В. Радченко 156 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Закінчення табл. 1 1 2 3 Telecommunication and Standardization Sector of International Telecommunication Union (ITU) Сектор телекомунікацій та стандартизації міжнародного союзу електрозвʼязку (МСЕ) 2015 Smart Cities Ranking of European Medium Sized Cities Смарт-сіті Рейтинг європейських міст середнього розміру 2014 Boyd-Cohen Smart City Index Індекс смарт-сіті Бойда-Коена 2014 Mapping Smart Cities in the EU Картографування смарт-сіті в ЄС 2014 Smart City Maturity Model and Self Assessment Tool Модель зрілості смарт-сіті та інструмент самооцінки 2014 Smart City Profiles Профілі смарт-сіті 2013 United Cities and Local Governments (UCLG)smart cities study Дослідження смарт-сіті Обʼєднаних міст і ор- ганів місцевого самоврядування (UCLG). 2012 Smart Cities Benchmarking in China Порівняльний аналіз смарт-сіті у Китаї 2012 Потрібно відмітити, що розвиток у розробці та- ких механізмів активізувався в останні роки та з’яв- ляються нові показники. Щодо розробників індика- торів, можна виділити чотири основні групи стейк- холдерів, а саме, дослідницькі установи, у тому числі університети, приватні компанії, здебіль- шого, консалтингові, а також державні інституції, включаючи органи влади різних рівнів, та асоціації, особливо, союзи міст (національні та міжнародні), а також професійні союзи, як Міжнародна спілка електрозв'язку (МСЕ), тощо. Наприклад, Оцінку ініціатив смарт-сіті для Серед- земноморського регіону (Assessing Smart City Initiatives for the Mediterranean Region) розроблено Політехнічним Університетом Мадриду [23]. Мо- дель зрілості смарт-сіті та інструмент самооцінки (Smart City Maturity Model and Self-Assessment Tool) розроблено Урядом Шотландії та Шотландським Союзом міст [24], а Smart City Strategic Growth Map (Карту стратегічного розвитку смарт-сіті) Європей- ською Комісією у співпраці з іншими стейкхолде- рами [25]. Тоді як, індекс Міста Можливостей (Cities of Opportunities) розробила приватна компанія Price Waterhouse Coopers (PWC) [26]. Цікавою є ініціатива CITYkeys European project (період функціонування 2015-2017), завданням якою було розробити та перевірити наявні пара- метри визначення показників ефективності (KPI) на базі сканування 43 систем індикаторів, а також відповідні системи H2020 і FP7, проєкти з країн трьох дослідницьких організацій: Фінляндії, Нідер- ландів та Австрії. Було виявлено достатня кількість індикаторів за певними аспектами, однак нестача показників, що стосуються аналізу багаторівневого управління, освіти, зайнятості, масштабованості та відтворюваності [5]. Колесо розумного міста Бойда Коена (BCSCW) – доволі часто згадуваний інструмент, який допомагає містам, громадам і компаніям стати розумними, інноваційними та просувати зелену еко- номіку. Інструмент охоплює шість вимірів, а саме, навколишнє середовище, мобільність, уряд, еко- номіка, люди та життя, розділені на 18 «робочих зон», 24 «індикатори» та 64 параметри базового рівня [27]. Найменування стандартів ISO (International Organization for Standardization) походять від одной- менної Міжнародної організації зі стандартизації. ISO – це незалежна міжнародна організація, що розробляє стандарти для різних галузей індустрії та бізнесу задля забезпечення якості, безпеки та ефек- тивності виробництва товарів і надання послуг. Стандарти ISO визнаються і використовуються по всьому світу і допомагають забезпечити взаємну сумісність та якість продукції та послуг. Наведені стандарти ISO/DIS 37122:2019 та ISO 37120:2018 стосуються смарт сіті та є доволі комплексними за охопленням компонентів [28, 29]. ETSI TS 103 463 – це технічна специфікація, яка створена Європейсь- ким інститутом стандартизації телекомунікацій (ETSI) [30]. ITU-T – це скорочення від "International Telecommunication Union – Telecommunication Standardization Sector," ("Міжнародний союз з теле- комунікацій – Сектор стандартизації телеко- мунікацій"). Міжнародний союз з телекомунікацій покликаний сприяти інтероперабельності між різ- ними телекомунікаційними системами та послугами [31, 32]. Важливо, що показники, що містяться у табл. 2 містять елемент сталого розвитку, принаймні у компонентному вигляді, як навколишнє середо- вище, якість життя, освіта, соціальна інклюзія, тощо. За відсутності альтернативних, системних моделей оцінки з урахуванням конкретних локаль- них умов, ці стандарти є доволі універсальними та можуть бути легко апробованими. А. Хуовіла та інші провели порівняльний аналіз існуючих стандартизованих показників оцінки смарт-міст, включаючи сім стандартизованих фреймворків, що об'єднали 413 показників. Було ви- явлено відсутність балансу між показниками ста- лого розвитку та «smart-характеристиками». Зазна- чається, що стандарти ITU (Міжнародний теле- комунікаційний союз) є більш стислими за форма- том, тоді як ISO, ETSI, ЦСР 11 є більш широкими, К. В. Радченко 157 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Таблиця 2 Основні категорії найпоширеніших стандартів ISO та ITU [3; 4] Назва, тип та абревіатура Основні категорії, які розглядаються ISO 37120: 2018 Стійкий розвиток громад – показ- ники міських служб та якості життя Міжнародний необов'язковий стандарт Абревіатура: ISO 37120 [28] ISO/DIS 37122:2019 Стійкий розвиток в грома- дах – показники для розумних міст DIS = проєкт міжнародного стандарту Абревіатура: ISO 37122 [29] ETSI TS 103 463 ключові показники продуктив- ності для сталих цифрових мультисервісних міст TS = технічна специфікація Абревіатура: показники ETSI [30] Економіка, освіта, енергетика, довкілля та зміни клімату, фінанси, управління, охорона здоров'я, житло, населення та соціальні умови, відпочинок, безпека, відходи, спорт та культура, зв'язок, транс- порт, міське/місцеве сільське господарство та про- довольча безпека, міське планування, стічні води, вода ITU-T Y.4901/L.1601 ключові показники продук- тивності, пов'язані з використанням інформаційних та зв'язкових технологій у розумних сталих містах Тип: Рекомендація Абревіатура: ITU 4901 [31] ІКТ, екологічна стійкість, продуктивність, якість життя, рівність та соціальна включеність, фізична інфраструктура ITU-T Y.4902/L.1602 ключові показники продук- тивності, пов'язані з впливами стійкості інфор- маційних та зв'язкових технологій на Абревіатура: ITU 4902 [31] Екологічна стійкість, продуктивність, якість життя, рівність та соціальна інклюзія, фізична інфраструк- тура ITU-T Y.4903/L.1603 ключові показники продук- тивності для розумних сталих міст для оцінки до- сягнення цілей сталого розвитку Рекомендація Абревіатура: ITU 4903 [32] Економіка, довкілля, суспільство та культура Каркас моніторингу Цілі сталого розвитку 11+ Визначення Міжагентської експертної групи ООН Абревіатура: UN SDG 11+ показники [17] Цілі сталого розвитку ООН 11.1, 11.2, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6, 11.7, 11a, 11b, 11c, 1.4, 6.3 що може призвести до відмінностей у результатах оцінки [3]. Цікаво розглянути методологію компонентної оцінки, що відображає компонентну сутність смарт- сіті, що міститься у табл. 3. Дослідники зосе- реджуються на оцінці функціонування елементів смарт-сіті, а саме смарт-бізнес (ступінь інформати- зації та інноваційного потенціалу підприємств, які впливають на стале розвиток міста), смарт грома- дяни (здатність та досвід громадян міста в застосу- ванні ІКТ та наданні послуг), смарт-влада (ефек- тивність діяльності влади щодо надання всіх послуг загального користування, включаючи послуги для бізнесу (2B) та громадян (2C), G2С (від влади до громадян), G2B (від влади до бізнесу), B2C (від бізнесу до громадян), вимірюючи також загальне сприяння смарт середовищу взаємодій [11]. Така система оцінки дозволяє доволі ефективно простежити реалізацію концептуальних напрямків розвитку смарт-сіті та є достатньо абстрактною, що полегшує адаптивність такої системи до умов окре- мих кейсів смарт-сіті. Таблиця 3 Критерії компонентної оцінки смарт-сіті [11] Вимір Основні елементи Смарт- середовище Інфраструктура, Сталий розвиток, Ін- новаційна спроможність Смарт- бізнес ІТ-індустрія, Інноваційність, Інформа- тизація Смарт- громадяни Прийняття ІКТ, Відчуття комфорту, Цифрове навчання, охорона здоров’я Смарт- держава Публічна безпека, Управління, Ком- фортність Приклади підходів окремих країн до оцінки смарт-сіті Доцільно розглянути підходи окремих країн до оцінки смарт-сіті на деяких прикладах. Вибірка при- кладів пояснюється значним розвитком смарт-сіті в цих зарубіжних країнах, а також наявністю відповідних досліджень (за ступенем поширення) у базі Google Scholar, тоді як розуміння вітчизняного досвіду є важливим для підготовки практичних ре- комендацій. К. В. Радченко 158 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 Китай. У країні діють декілька систем стан- дартів. Центр просування програмного забезпе- чення та інтегрованих схем Software and Integrated Circuit Promotion Center (CSIP) Міністерства проми- словості та інформаційних технологій Китаю роз- робив трирівневу альтернативну систему показ- ників. Використанню наступних рівнів оцінки пере- шкоджає відсутність даних першого рівня. Існує набір показників, запропонований Китайською ін- женерною асоціацією мудрості (CWEA China Wisdom Engineering Association), що охоплює за- гальні три групи показників, а саме щастя громадян, управління та соціальну відповідальність, що в свою чергу, розбиті на різноманітні складові параметри. Інша система оцінки, висунута Шанхайським на- уково-дослідним інститутом розвитку розумного міста (Shanghai Pudong Smart City Development Research Institute), містить 5 вимірів показників, включаючи розумну інфраструктуру, державне управління та послуги, розвиток економіки, соціальну безпеку та освіту. Лі Ц. та інші дослідники пропонують розширену систему оцінки. На базі аналізу було зроблено висновок, що необхідно більше уваги приділяти динамічних інформаційних ресурсів та управлінню просторово-часовими вели- кими даними, адже відсутність основних даних на проміжних локальних рівнях перешкоджає здійсненню системного моніторингу комплексного характеру. Проблемним питанням є відсутність еко- логічного виміру оцінки, основні групи показників є соціо-економічного характеру, тоді як увага до такій компоненти смарт-сіті, як навколишнє середовище здебільшого відсутня [33]. Великобританія. У містах Великобританії, а саме Бірмінгемі, Брістолі, Манчестері, Мілтон- Кейнсі та Пітерборо, немає загальної системи оцінки смарт-сіті. У більшості, звітність носить про- єктний характер, висвітлюючі ключові індикатори імплементації, особливо, що стосується комунікації з інвесторами, донорами проєктів смарт-сіті. Раніше, у місті Брістоль діяв Connecting Bristol, що звітував Bristol Futures Directorate (Директорату Майбутнього Брістоля), наразі функціонування Ди- ректорату припинено. Місто Манчестер було залу- чено до ініціатив оцінки BSI PAS(181) та CITYKeys проводячи заходи з бенчмаркінгу міста (до виходу Великобританії з ЄС) [4]. Цікавою є Модель зрілості смарт-сіті та інструмент самооцінки (Smart City Maturity Model and Self-Assessment Tool), що роз- роблено Урядом Шотландії та Шотландським Сою- зом міст. Цікаво, що модель акцентує життєвому циклі смарт-сіті, переході від «спеціального» етапу планування проєкту до остаточного «оптимізова- ного» міського системного етапу. Кожен етап має свої особливості та показники оцінки [23]. Цікавим є багатоманіття індексів, розроблених адміністра- ціями міст, а також значна роль, що відіграють со- юзи міст та альянси. США. Поширеною є практика використання індексів підготовлених приватними компаніями, зо- крема, консалтинговими, у тому числі Boston Consulting, McKinsey та інші. Наприклад, PricewaterhouseCoopers Partnership розробили для Нью-Йорка (2014) Cities of Opportunity Index, який вимірює «розумні», «якість життя» та «економічні» показники провідних міст. Основними вимірами ін- дексу є наступні: технологія інтелектуального капіталу, транспорт та інфраструктура, відкритість міста (city gateway), здоров'я, безпека та захист, ста- лий розвиток та навколишнє середовище, демо- графія та придатність для життя, економічний вплив, легкість ведення бізнесу, вартість. Оцінка кожного міста (від 1290 до 439) є сумою його рей- тингу за змінними [26]. Цей індекс є доволі універ- сальним та застосовується у міжнародному кон- тексті. Індія. Індекс екологічної стійкості смарт-сіті (SCESI) Індії оцінює міста за шкалою від 0 до 100, складаючись з різноманітних якісних компонент у контексті навколишнього середовища. Оцінки міст класифікуються як «Відмінно», «Добре», «Задовіль- но», «Погано» або «Критично низький» відповідно до отриманих балів SCESI. Цікаво, що система SCESI є саме інструментом моніторингу міст з точки зору екологічних аспектів, пов’язаних із жит- тям людей у цих містах. За оцінкою п’яти індійських міст, які наразі розвиваються в рамках Місії «Смарт сіті» (Делі, Патна, Аллахабад, Варанасі та Бхубане- швар), показує, що три з них (Делі, Аллахабад і Бху- банешвар) потрапляють у категорію «Задовільно» з оцінками SCESI від від 40 до 60, тоді як Варанасі та Патна з балами SCESI від 20 до 40 отримали оцінку «Погано». Важливо акцентувати на тому, що цей ін- декс враховує особливості міст, що тільки розвива- ються на етапі становлення смарт сіті [34]. Також дослідниками з Індії наголошується на практичній цінності використання моделі оцінки Бойда Коена [27]. С. Кумар робить акцент на важливості застосу- вання індексу легкості життя на прикладі смарт-сіті Лукноу [12]. Україна. Оцінка смарт-сіті носить ситуатив- ний, проєктний характер. Відсутність законодавчої бази смарт-сіті та загальної стратегії є викликом. У той же час, у 2021 році відбулась презентація до- слідження Інституту Маліка (Швейцарія) у співпраці з Міністерство цифрової трансформації України, метою якого було оцінити, яким чином міста можуть стати смарт-сіті. Дослідження [36] ба- зується на визначенні 12 змінних системи, на основі яких було створено «модель чутливості» для кра- щого розуміння взаємозв’язків та «драйверів» си- стеми: доступність необхідних людських ресурсів; належна IT-інфраструктура на всіх рівнях; стабільне фінансування; структурні та бюрократичні пере- шкоди; координація та узгодження дій між пред- ставниками державного й місцевого рівнів управ- ління; відданість справі громад або окремих осо- К. В. Радченко 159 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 бистостей; управлінська ефективність; надання підтримки по управлінській вертикалі; активна ко- мунікація на всіх рівнях та між ними; обмін успішним досвідом; неупереджені й політично не- заангажовані інституції та структури; коректне узгодження дій у часі та його розподіл. Варто відзначити, що дослідження стосується скоріше факторам перетворення міст України на смарт сіті, однак ці елементи з урахуванням загаль- ності та універсальності можуть розглядатися і в якості вимірів оцінки частково на ряду з іншими ключовими аспектами. Війна в Україні та значний рівень руйнування міст вимагає розробки нового стратегічного підходу до оцінювання смарт-сіті з урахуванням нових реалій та викликів. Далі, на ос- нові цих факторів, створено так звану «модель чут- ливості» для розуміння взаємозв’язків та «драй- верів» системи. Класифікація розглянутих моделей оцінки смарт-сіті та принципи формування нових механізмів оцінки На основі опрацьованих матеріалів, автор про- понує класифікацію наявних механізмів оцінки смарт-сіті у табл. 4. Таблиця 4 Класифікація існуючих механізмів оцінки смарт-сіті За механізмом дії Обов’язкові (закріплені в національному законодавстві у форматі імпе- ративних норм) та добровільні За територіальним впливом Глобальні, локальні, змішані За залученням стейкхолдерів Державні, громадські, міжнародні, академічні За походженням Розроблені дослідницькими установами, приватними компаніями, уря- дові (локальні, національні та міжнародні), розроблені союзами та асоціаціями різних видів. За сутністю Комплексні (з урахуванням різних аспектів), компонентні , змішані За часом дії Постійно діючі, ситуативні (проєктні) За типом Стандарти, звіти, індикатори, рейтинги, індекси, дослідження За об’єктом Універсальні, розроблені для міст за окремими параметрами, напри- клад, для смарт сіті на перших етапах формування, великих, малих чи середніх міст, тощо. Авторська розробка. Розбіжність стандартів, що використовуються, призводить до відсутності єдиної бази порівняння міського розвитку, нестачі синергізації. На жаль, відзначається, що через відсутність достатніх метаданих та керівництва цими стандар- тами може бути обмежена їх практична реалізація та надійна порівняльність між різними містами [3]. За- значається, що екологічна стійкість є ключовою ме- тою смарт-сіті, однак екологічні показники недо- статньо представлені у наявних моделях оцінки [37]. Важливий акцент, що оцінка смарт-міста повинна базуватися не лише на вихідних показниках, які вимірюють ефективність впровадження смарт- рішень, але також на індикаторах досягнутих ре- зультатів у площинах таких як екологічна, еко- номічна та соціальна стійкість [3; 35; 38] Серед недоліків наявних систем оцінки смарт- сіті виділяють відсутність збалансованого розподілу показників, недостатню залученість стейкхолдерів до процесу розробки, слабку кореляцію між показ- никами оцінки та планами дій, недостатню увагу до механізму зворотного зв’язку та покращення [3; 13; 35; 38]. Суттєвим викликом є недосконале опрацювання комплексних аспектів сталого роз- витку, необхідність появи більш критичних підходів до оцінки [37]. Важливо приділити увагу принципам розробки та функціонування моделей оцінювання. А. Шаріфі запропонував класифікацію світоглядних засад систем оцінки, а саме комплексність; рівень вклю- чення показників у вибрані інструменти; розподіл показників; залучення учасників; чутливість до кон- тексту; стратегічні потреби; управління невизна- ченістю; взаємозв'язки та взаємодія; зміни у часі; гнучкість; реалізовність; комунікування резуль- татів; плани дій [5]. Запропонована система світоглядних елементів є доволі комплексною, однак вона не враховує клю- чової компоненти сталого розвитку, що було б важ- ливим доповненням, ураховуючи важливість побу- дови систем оцінки з урахуванням цього фактору та принципу. Актуальним також є врахування й інших аспектів, у тому числі людино центризму. Автором створено стратегічні принципи розробки та вико- ристання моделі оцінки смарт-сіті, що запропоно- вано поділити на дві групи, а саме засадничі прин- ципи, що є обов’язковими для будь-якої моделі смарт-сіті, та альтернативними, що можуть бути обраними залежно від умов. Засадничі принципи: людиноцентричність, якість життя та комфортність, інтеграція показників сталого розвитку та Цілей ста- лого розвитку, комплексність, синергія зусиль стейкхолдерів (четвірна спіраль, наукові установи, К. В. Радченко 160 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 бізнес, людина, держава) на етапі розробки, ство- рення, використання, механізм зворотнього зв’язку та покращення, постійне навчання користувачів та стейкхолдерів моделі оцінки, націленість на резуль- тат, можливості тестування та виправлення, стале фінансування. Альтернативні принципи: універ- сальність чи адаптованість до локальних умов; доб- ровільна система використання чи з імперативними елементами; простота та стислість чи всеосяжність з мультифакторними взаємодіями; наявність спеціально уповноважених органів (у), наприклад департаментів (у) чи децентралізація системи оцінки. Системи оцінки смарт-сіті мають мати людино- центричний характер, враховуючи якість життя та комфортність для людей, користувачів середовища смарт-сіті. Нестача такої орієнтованості нівелює як цінність моделі смарт-сіті, так і системи оцінки. Врахування якісних аспектів на противагу кіль- кісним може ускладнити застосування моделі оцінки, додати ризиків помилки, однак збалансо- ване врахування якісних параметрів міста на всіх етапах є надзвичайно важливим. Використання кон- сультацій та опитувань громадян в системах оцінки є цікавим напрямком розробки таких систем. Інте- грація параметрів сталого розвитку та увага до них є запобіжником суто технічної інтерпретації ефек- тивності моделі смарт-сіті. Враховуючи, що обізнаність у сфері смарт сіті місцевих та регіональ- них влад або інших користувачів систем оцінки може бути обмеженою, необхідним є проведення спеціальних тренінгів, постійне навчання. Як пока- зує досвід міст Великобританії, наявність сталого фінансування є фактором безперешкодного функціонування систем оцінювання, тоді як бюд- жетні прогалини можуть призвести до згортання програм оцінки. Моделі оцінки мають орієнтуватися на результат функціонування смарт сіті, досягнення сталих пріоритетів, а отже і включати механізми по- дальшого покращення показників, коефіцієнти порівняння, тощо. Альтернативними принципами залежно від конкретних умов та виду системи оцінки, можна вважати у тому числі організацію структур -користувачів моделі, формат обраної мо- делі оцінки, обсяг, а також добровільність чи імпе- ративність застосування. Рекомендації для України. На етапі повоєн- ного відновлення з урахуванням інших нагальних пріоритетів виділення ресурсів на оцінювання смарт-сіті може потребувати додаткових зусиль щодо пошуку джерел фінансування, однак важливо мати на увазі, що відсутність системи оцінки ста- вить під сумнів комплексну імплементацію моделі смарт-сіті як такої, саме тому вже на ранніх етапах мають застосовуватися індикатори з обов’язковим пріоритетом людиноцентризму та сталого розвитку, а також врахуванням принципів наведених вище. Перспективним є використання поширених прак- тик, як добровільні місцеві звіти (voluntary local review), ISO, ITU, що охоплюють сталий розвиток та деякі ЦСР, або інших, що застосовуються містами, тощо, однак враховуючи особливості фактору війни, загального становлення смарт міст України й на довоєнному етапі, доцільною є розробка локаль- них цільових систем виміру. Важливою була б мо- дель, що за аналогією зі Smart city maturity model (модель зрілості міст) враховувала б етапи реалізації смарт сіті, що могло б максимізувати близькість оцінюваних показників до реалій сьогодення. Пріоритизацією мають бути якісні компоненти, на базі залучення громадян, отримання відгуків, це б значно спростило процес оцінки, адже отримання кількісних показників може бути значно усклад- нено, як з огляду на війну, так і попередню нестачу даних. Аутсорсінг розробників оцінки та залучення експертів з міст, що активно використовують або мають певний досвід застосування моделей оцінки смарт-сіті є також актуальним, що могло б подолати нестачу вузькоспеціалізованих кадрів -практиків у площині смарт-сіті, сталого розвитку. Залучення на- уковців України та інших країн є ключовим для реалізації принципу четвірної спіралі залучення стейкхолдерів. Важливим є законодавче визначення стратегіч- ного напрямку смарт-сіті, а також включення до за- конопроєкту про смарт-сіті параметрів та принципів оцінки. Система моніторингу смарт-сіті також має включати вимір подолання корупційних ризиків та виявлення недбалого використання ресурсів з елементами стратегічних кроків щодо покращення наявного стану речей. Цікавим виміром є проєктна оцінка, коли еле- менти міської інфраструктури в рамках інвестицій- них процесів відновлюються, це могло б стати пози- тивним сигналами інвесторам, мінімізуючи їхні ри- зики. Однак, загалом, показники смарт-сіті бажано мають бути комплексними та інтероперабельними. Викликом для комплексної оцінки часто є нестача первинних даних. На всіх етапах імплементації смарт сіті важливо створювати умови побудови і розширення системи просторових даних, сприяти їх доступності, цілісності та інтероперабельності. Мо- дель смарт-сіті має містити умови збору первинних даних із використанням датчиків, сенсорів та інших елементів Інтернету речей. Висновки та напрями подальших до- сліджень. В рамках написання наукової статті було систематизовано поширені в практиці інструменти оцінювання смарт-сіті. По-перше, розглянуто струк- туру окремих показників, а також загальні різно- види. По-друге, надано авторську класифікацію си- стем індикаторів смарт-сіті на базі критеріїв ме- ханізму дії, територіального впливу, залучення стейкхолдерів, походження, сутності, часу дії, типу, об’єкту. По-третє, узагальнено приклади вико- К. В. Радченко 161 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 ристання та наявних систем оцінки в окремих країнах, а саме в Китаї, Великобританії, Індії, Україні та США. Виявлено особливості та тенденції використання окремих моделей оцінки, у тому числі ISO, ITU, ETSI, компонентної моделі, моделі зрілості смарт-сіті, тощо. По-четверте, розглянуто світоглядні засади моделі оцінки та запропоновано основні принципи моделі, як засадничі, так і альтер- нативні. По-п’яте, надано рекомендації щодо побу- дови системи оцінки смарт-сіті в Україні. Подальші дослідження з фокусом на розробці окремих моде- лей оцінки смарт-сіті на етапі відновлення для прак- тичного використання, а також розробки у сфері оцінок смарт-селищ та інших територіальних оди- ниць мають великий потенціал. Література 1. Addis Ababa Declaration. URL: https://www.afro.who.int/sites/default/files/2017-05/AddisAbabaDeclaration.pdf. Resolution of Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe «Smart cities and regions – prospects for a human rights-based governance approach». URL: https://search.coe.int/congress/pages/result_details.aspx?objectid= 0900001680a861ec. 3. Huovila A., Bosch P., Airaksinen M. Comparative analysis of standardized indicators for Smart sustainable cities: What indicators and standards to use and when? Cities. 2019. Vol. 89. Р. 141-153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.01.029. 4. Patrão C., Moura P., Almeida A. T. D. Review of smart city assessment tools. Smart Cities. 2020. Vol. 3(4). Р. 1117-1132. DOI: https://doi.org/10.3390/smartcities3040055. 5. Sharifi, A. (2019). A critical review of selected smart city assessment tools and indicator sets. Journal of cleaner production. 2020. Vol. 233. Р. 1269-1283. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.06.172. 6. Чукут С. А., Дмитренко В. І. Смарт-сіті чи електронне місто: сучасні підходи до розуміння впровадження е-уряду- вання на місцевому рівні. Інвестиції: практика та досвід. 2016. Вип. 13. С. 89-93. URL: http://sscdi.cn/en/index.php?catid=14. 7. Бондар А. Лапкін О. Методи та моделі формування портфелю проєктів розвитку міського транспорту на базі концепції смарт порт-сіті. Інноваційні технології та наукові рішення для промисловості. 2023. № 2 (24). С. 179-190. DOI: https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.24.179. 8. Засєка Б. Апаратно програмний комплекс моніторингу та управління муніципальними парковками Smart City / Націо- нальний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Київ, 2020. 9. Founoun A., Hayar A. Evaluation of the concept of the smart city through local regulation and the importance of local initiative. In 2018 IEEE International Smart Cities Conference (ISC2). (pp. 1-6). IEEE. 2018. DOI: https://doi.org/10.1109/ISC2.2018.8656933. 10. Sheng H., Zhang Y., Wang W., Shan Z., Fang Y., Lyu W., Xiong Z. (2022). High confident evaluation for smart city services. Frontiers in Environmental Science. 2022. Vol. 10. Article 950055. DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2022.950055. 11. Caird S. City approaches to smart city evaluation and reporting: case studies in the United Kingdom. Urban Research & Practice. 2018. Vol. 11(2). Р. 159-179. DOI: https://doi.org/10.1080/17535069.2017.1317828. 12. Safiullah Dr., Kumar S. Review of Performance Indicators of Smart Cities in India–Ease of Living Index: a case of Lucknow Smart City. Sustainability, Agri, Food and Environmental Research. 2023. Vol. 11. 13. Apanaviciene R., Vanagas A., Fokaides P. A. Smart building integration into a smart city (SBISC): Development of a new evaluation framework. Energies. 2020. Vol. 13(9). Article 2190. DOI: https://doi.org/10.3390/en13092190. 14. Mora L., Deakin M., Aina Y. A., Appio F. P. Smart city development: ICT innovation for urban sustainability. Encyclopedia of the UN sustainable development goals: Sustainable cities and communities. 2019. Р. 1-17. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319- 71061-7_27-2. 15. Kamruzzaman, Md., Yigitcanlar, T. Can cities become smart without being sustainable? A systematic review of the literature. Sustainable cities and society. 2019. Vol. 45. Р. 348-365. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2018.11.033. 16. Ahvenniemi H., Huovila A., Pinto-Seppä I., Airaksinen M. What are the differences between sustainable and smart cities? Cities. 2017. Vol. 60. Р. 234-245. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2016.09.009. 17. UN SDGs. URL: https://sdgs.un.org/goals. 18. Voluntary Local Review. URL: https://unhabitat.org/topics/voluntary-local-reviews. 19. Ruiz-Campillo X., Rosas Nieva S. Local voluntary reports: the implementation of sustainable development goals in northern and southern cities. Journal of Urban Ecology. 2022. Vol. 8(1). DOI: https://doi.org/10.1093/jue/juac013. 20. Blankenbach J. Voluntary sustainability standards and the sustainable development goals. Sustainability Standards and Global Governance: Experiences of Emerging Economies. 2020. Р. 19-38. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-15-3473-7_2. 21. Voluntary Local Review of Gothenburg City. Sweden. URL: https://unhabitat.org/sites/default/files/2021/ 06/gothenburg_2019_en.pdf. 22. Albino, V., Berardi, U., & Dangelico, R. M. (2015). Smart cities: Definitions, dimensions, performance, and initiatives. Journal of urban technology. 2015. Vol. 22(1). Р. 3-21. DOI: https://doi.org/10.1080/10630732.2014.942092. 23. Assessing Smart City Initiatives for the Mediterranean Region. URL: https://institute.eib.org/wp- content/uploads/2017/02/2017_0131-ASCIMER-PROJECT-SUMMARY.pdf. 24. Scottish City Alliance smart city assessment. URL: https://scottishcities.org.uk/wp-content/uploads/2021/01/Smart-Cities- Scotland-Maturity-Model-and-Self-Assessment-Tool.pdf. 25. Smart City Strategic Growth Map. URL: https://cordis.europa.eu/project/id/691720/de. 26. Pricewaterhouse Coopers Cities of Opportunity Index. URL: https://www.pwc.com/gx/en/asset-management/real-estate- insights/assets/real-estate-cities-opportunities.pdf. 27. Shah M. N., Nagargoje S., Shah C. Assessment of Ahmedabad (India) and Shanghai (China) on smart city parameters applying the Boyd Cohen smart city wheel. Proceedings of the 20th International Symposium on Advancement of Construction Management and Real Estate. Springer Singapore. 2017. Р. 111-127. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-10-0855-9_10. 28. ISO 37120: 2018. URL: https://www.iso.org/standard/68498.html. 29. ISO/DIS 37122:2019. URL: https://www.iso.org/standard/69050.html. 30. ETSI TS 103 463. URL: https://www.etsi.org/deliver/etsi_ts/103400_103499/103463/01.01.01_60/ts_103463v010101p.pdf. К. В. Радченко 162 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 31. ITU 4901. URL: https://www.itu.int/itu-t/recommendations/rec.aspx?rec=12661. 32. ITU 4902. URL: https://www.itu.int/itu-t/recommendations/rec.aspx?rec=12662. 33. Li C., Dai Z., Liu,X., Sun W. (2020). Evaluation system: Evaluation of smart city shareable framework and its applications in China. Sustainability. 2020. Vol. 12(7). Article 2957. DOI: https://doi.org/10.3390/su12072957. 34. Shruti S., Singh P. K., Ohri A. Evaluating the environmental sustainability of smart cities in India: The design and application of the Indian smart city environmental sustainability index. Sustainability. 2020. Vol. 13(1). Article 327. DOI: https://doi.org/10.3390/su13010327. 35. Mallapuram S., Ngwum N., Yuan F., Lu C., Yu W. Smart city: The state of the art, datasets, and evaluation platforms. In 2017 IEEE/ACIS 16th International Conference on Computer and Information Science (ICIS). IEEE. 2017. May. Р. 447-452. DOI: https://doi.org/10.1109/ICIS.2017.7960034. 36. Malik Institute Smart City research. URL: https://thedigital.gov.ua/regions/news/prezentatsiya-doslidzhennya-institutu- malika-pro-rozvitok-smart-city-v-ukraini. 37. Kourtzanidis K., Angelakoglou K., Apostolopoulos V., Giourka P., Nikolopoulos N. Assessing impact, performance and sustainability potential of smart city projects: towards a case agnostic evaluation framework. Sustainability. 2021. Vol. 13(13). Article 7395. DOI: https://doi.org/10.3390/su13137395. 38. Caird S. P., Hallett S. H. Towards evaluation design for smart city development. Journal of urban Design. 2019. Vol. 24(2). Р. 188-209. DOI: https://doi.org/10.1080/13574809.2018.1469402. References 1. Addis Ababa Declaration. Retrieved from https://www.afro.who.int/sites/default/files/2017-05/AddisAbabaDeclaration.pdf. 2. Resolution of Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe «Smart cities and regions – prospects for a human rights-based governance approach». Retrieved from https://search.coe.int/congress/pages/result_details.aspx?ob- jectid=0900001680a861ec. 3. Huovila, A., Bosch, P., & Airaksinen, M. (2019). Comparative analysis of standardized indicators for Smart sustainable cities: What indicators and standards to use and when? Cities, 89, рр. 141-153. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.01.029. 4. Patrão, C., Moura, P., Almeida, A. T. D. (2020). Review of smart city assessment tools. Smart Cities, 3(4), рр. 1117-1132. DOI: https://doi.org/10.3390/smartcities3040055. 5. Sharifi, A. (2019). A critical review of selected smart city assessment tools and indicator sets. Journal of cleaner production, 233, рр. 1269-1283. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.06.172. 6. Chukut, S., Dmytrenko, V. (2016). Smart-siti chy elektronne misto: suchasni pidkhody do rozuminnia vprovadzhennia e- uriaduvannia na mistsevomu rivni [Smart city or electronic city: modern approaches to the understanding of the implementation of e- governance at the local level]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 89–93. Retrieved from http://sscdi.cn/en/index.php?catid=14 [in Ukrainian]. 7. Bondar, A. Lapkin, O. (2023). Metody ta modeli formuvannia portfeliu proiektiv rozvytku miskoho transportu na bazi kontseptsii smart port-siti [Methods and models of forming a portfolio of urban transport development projects based on the concept of a smart port city]. Innovatsiini tekhnolohii ta naukovi rishennia dlia promyslovosti – Innovative technologies and scientific solutions for industries, 2 (24), рр. 179-190. DOI: https://doi.org/10.30837/ITSSI.2023.24.179 [in Ukrainian]. 8. Zasieka, B. (2020). Aparatno prohramnyi kompleks monitorynhu ta upravlinnia munitsypalnymy parkovkamy Smart City [Hardware-software complex of monitoring and management of Smart City municipal parking lots]. Kyiv, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorskyi Kyiv Polytechnic Institute [in Ukrainian]. 9. Founoun, A., & Hayar, A. (2018). Evaluation of the concept of the smart city through local regulation and the importance of local initiative. In 2018 IEEE International Smart Cities Conference (ISC2). (pp. 1-6). IEEE. DOI: https://doi.org/10.1109/ISC2.2018.8656933. 10. Sheng, H., Zhang, Y., Wang, W., Shan, Z., Fang, Y., Lyu, W., Xiong, Z. (2022). High confident evaluation for smart city services. Frontiers in Environmental Science, 10, Article 950055. DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2022.950055. 11. Caird, S. (2018). City approaches to smart city evaluation and reporting: case studies in the United Kingdom. Urban Research & Practice, 11(2), рр. 159-179. DOI: https://doi.org/10.1080/17535069.2017.1317828. 12. Safiullah, Dr., Kumar, S. (2023). Review of Performance Indicators of Smart Cities in India–Ease of Living Index: a case of Lucknow Smart City. Sustainability, Agri, Food and Environmental Research, 11. 13.Apanaviciene, R., Vanagas, A., Fokaides, P. A. (2020). Smart building integration into a smart city (SBISC): Development of a new evaluation framework. Energies, 13(9), Article 2190. DOI: https://doi.org/10.3390/en13092190. 14. Mora, L., Deakin, M., Aina, Y. A., Appio, F. P. (2019). Smart city development: ICT innovation for urban sustainability. Encyclopedia of the UN sustainable development goals: Sustainable cities and communities, рр. 1-17. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71061-7_27-2. 15. Kamruzzaman, Md., Yigitcanlar, T. (2019). Can cities become smart without being sustainable? A systematic review of the literature. Sustainable cities and society, 45, pp. 348-365. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scs.2018.11.033. 16. Ahvenniemi, H., Huovila, A., Pinto-Seppä, I., Airaksinen, M. (2017). What are the differences between sustainable and smart cities? Cities, 60, рр. 234-245. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2016.09.009. 17. UN SDGs. Retrieved from https://sdgs.un.org/goals. 18. Voluntary Local Review. Retrieved from https://unhabitat.org/topics/voluntary-local-reviews. 19. Ruiz-Campillo, X., Rosas Nieva, S. (2022). Local voluntary reports: the implementation of sustainable development goals in northern and southern cities. Journal of Urban Ecology, 8(1). DOI: https://doi.org/10.1093/jue/juac013. 20. Blankenbach, J. (2020). Voluntary sustainability standards and the sustainable development goals. Sustainability Standards and Global Governance: Experiences of Emerging Economies, рр. 19-38. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-15-3473-7_2. 21. Voluntary Local Review of Gothenburg City. Sweden. Retrieved from https://unhabitat.org/sites/default/files/ 2021/06/gothenburg_2019_en.pdf. 22. Albino, V., Berardi, U., Dangelico, R. M. (2015). Smart cities: Definitions, dimensions, performance, and initiatives. Journal of urban technology, 22(1), рр. 3-21. DOI: https://doi.org/10.1080/10630732.2014.942092. К. В. Радченко 163 Економічний вісник Донбасу № 3(73), 2023 23. Assessing Smart City Initiatives for the Mediterranean Region. Retrieved from https://institute.eib.org/wp- content/uploads/2017/02/2017_0131-ASCIMER-PROJECT-SUMMARY.pdf. 24. Scottish City Alliance smart city assessment. Retrieved from https://scottishcities.org.uk/wp-content/uploads/2021/01/Smart- Cities-Scotland-Maturity-Model-and-Self-Assessment-Tool.pdf. 25. Smart City Strategic Growth Map. Retrieved from https://cordis.europa.eu/project/id/691720/de. 26. Pricewaterhouse Coopers Cities of Opportunity Index. Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/asset-management/real- estate-insights/assets/real-estate-cities-opportunities.pdf. 27. Shah, M. N., Nagargoje, S., & Shah, C. (2017). Assessment of Ahmedabad (India) and Shanghai (China) on smart city parameters applying the Boyd Cohen smart city wheel. Proceedings of the 20th International Symposium on Advancement of Construction Management and Real Estate. (pp. 111-127). Springer Singapore. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-10-0855-9_10. 28. ISO 37120: 2018. Retrieved from https://www.iso.org/standard/68498.html. 29. ISO/DIS 37122:2019. Retrieved from https://www.iso.org/standard/69050.html. 30. ETSI TS 103 463. Retrieved from https://www.etsi.org/deliver/etsi_ts/103400_103499/103463/01.01.01_60/ts_ 103463v010101p.pdf. 31. ITU 4901. Retrieved from https://www.itu.int/itu-t/recommendations/rec.aspx?rec=12661. 32. ITU 4902. Retrieved from https://www.itu.int/itu-t/recommendations/rec.aspx?rec=12662. 33. Li, C., Dai, Z., Liu, X., Sun, W. (2020). Evaluation system: Evaluation of smart city shareable framework and its applications in China. Sustainability, 12(7), Article 2957. DOI: https://doi.org/10.3390/su12072957. 34. Shruti, S., Singh, P. K., Ohri, A. (2020). Evaluating the environmental sustainability of smart cities in India: The design and application of the Indian smart city environmental sustainability index. Sustainability, 13(1), Article 327. DOI: https://doi.org/10.3390/su13010327. 35. Mallapuram, S., Ngwum, N., Yuan, F., Lu, C., Yu, W. (2017, May). Smart city: The state of the art, datasets, and evaluation platforms. In 2017 IEEE/ACIS 16th International Conference on Computer and Information Science (ICIS). (pp. 447-452). IEEE. DOI: https://doi.org/10.1109/ICIS.2017.7960034. 36. Malik Institute Smart City research. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/regions/news/prezentatsiya-doslidzhennya- institutu-malika-pro-rozvitok-smart-city-v-ukraini. 37. Kourtzanidis, K., Angelakoglou, K., Apostolopoulos, V., Giourka, P., Nikolopoulos, N. (2021). Assessing impact, performance and sustainability potential of smart city projects: towards a case agnostic evaluation framework. Sustainability, 13(13), Article 7395. DOI: https://doi.org/10.3390/su13137395. 38. Caird, S. P., Hallett, S. H. (2019). Towards evaluation design for smart city development. Journal of urban Design, 24(2), рр. 188-209. DOI: https://doi.org/10.1080/13574809.2018.1469402. Радченко К. В. Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій Актуальність статті підкріплена стрімким розвитком смарт-сіті, що, у свою чергу, потребує розробки комплексної стра- тегії оцінки цієї моделі управління містом. Враховуючи відсутність єдиного підходу до оцінки смарт-сіті у зарубіжній прак- тиці, фактичну відсутність широкого використання інструментів моніторингу в Україні, автор зосереджується на системати- зації основних підходів до оцінки смарт-сіті, охоплюючи ті, що притаманні вимірюванню сталого розвитку, як такого, а також ті, що використовуються в контексті тематики смарт-сіті. Окрім розгляду особливостей певних показників оцінки та практич- них кейсів, надано авторську класифікацію показників, запропоновано ряд принципів людино центричного та сталого оцінювання смарт-сіті. Надано рекомендації щодо розробки системи оцінювання смарт-сіті в Україні, як системи ключових компонент. З огляду, що модель смарт-сіті є перспективною для відновлення України, отримані результати є доцільними для використання в процесі розробки стратегій розвитку та відновлення міст. Ключові слова: розумні міста, смарт-сіті, оцінка, оцінювання, моніторинг, повоєнне відновлення, сталий розвиток. Radchenko K. Evaluation of the Smart City Model from the Position of Sustainable Development of Territories The relevance of the article is reinforced by the rapid development of smart cities, which, in turn, requires the development of a comprehensive strategy for evaluating this city management model. Considering the lack of a single approach to smart grid assessment in foreign practice, the actual lack of widespread use of monitoring tools in Ukraine, the author focuses on the systematization of the main approaches to smart city assessment, covering those inherent in measuring sustainable development as such, as well as those used in the context of the smart city. In addition to considering the features of certain evaluation indicators and practical cases, the author's classification of indicators is provided, a number of principles of human-centric and sustainable smart city evaluation are proposed. Recommendations for the development of a smart city evaluation system in Ukraine, as a system of key components, are provided. Given that the smart city model is promising for the recovery of Ukraine, the obtained results are appropriate for use in the process of developing strategies for the recovery of cities. Keywords: smart cities, evaluation, assessment, monitoring, post-war recovery, sustainable development, SDGs. Стаття надійшла до редакції 06.09.2023
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-196948
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1817-3772
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T02:46:42Z
publishDate	2023
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Радченко, К.В. 2024-03-09T18:48:30Z 2024-03-09T18:48:30Z 2023 Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій / К.В. Радченко // Економічний вісник Донбасу. — 2023. — № 3 (73). — С. 153-163. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-153-163 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196948 005.216.3:338.246.8:332.1 Актуальність статті підкріплена стрімким розвитком смарт-сіті, що, у свою чергу, потребує розробки комплексної стратегії оцінки цієї моделі управління містом. Враховуючи відсутність єдиного підходу до оцінки смарт-сіті у зарубіжній практиці, фактичну відсутність широкого використання інструментів моніторингу в Україні, автор зосереджується на систематизації основних підходів до оцінки смарт-сіті, охоплюючи ті, що притаманні вимірюванню сталого розвитку, як такого, а також ті, що використовуються в контексті тематики смарт-сіті. Окрім розгляду особливостей певних показників оцінки та практичних кейсів, надано авторську класифікацію показників, запропоновано ряд принципів людино центричного та сталого оцінювання смарт-сіті. Надано рекомендації щодо розробки системи оцінювання смарт-сіті в Україні, як системи ключових компонент. З огляду, що модель смарт-сіті є перспективною для відновлення України, отримані результати є доцільними для використання в процесі розробки стратегій розвитку та відновлення міст. The relevance of the article is reinforced by the rapid development of smart cities, which, in turn, requires the development of a comprehensive strategy for evaluating this city management model. Considering the lack of a single approach to smart grid assessment in foreign practice, the actual lack of widespread use of monitoring tools in Ukraine, the author focuses on the systematization of the main approaches to smart city assessment, covering those inherent in measuring sustainable development as such, as well as those used in the context of the smart city. In addition to considering the features of certain evaluation indicators and practical cases, the author's classification of indicators is provided, a number of principles of human-centric and sustainable smart city evaluation are proposed. Recommendations for the development of a smart city evaluation system in Ukraine, as a system of key components, are provided. Given that the smart city model is promising for the recovery of Ukraine, the obtained results are appropriate for use in the process of developing strategies for the recovery of cities. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Відновлення економіки Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій Evaluation of the Smart City Model from the Position of Sustainable Development of Territories Article published earlier
spellingShingle	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій Радченко, К.В. Відновлення економіки
title	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
title_alt	Evaluation of the Smart City Model from the Position of Sustainable Development of Territories
title_full	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
title_fullStr	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
title_full_unstemmed	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
title_short	Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
title_sort	оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій
topic	Відновлення економіки
topic_facet	Відновлення економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/196948
work_keys_str_mv	AT radčenkokv ocínûvannâmodelísmartsítízpozicíístalogorozvitkuteritoríi AT radčenkokv evaluationofthesmartcitymodelfromthepositionofsustainabledevelopmentofterritories

Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій

Institution

Ähnliche Einträge