Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість
езюме. У тканині раку шлунка (РШ) людини проведено імуногістохімічне визначення наявності експресії гіпоксія-індукованого фактора-1α (ГІФ-1α) та білка р53. Проаналізовано взаємозв’язки експресії досліджуваних білків з деякими клініко-патологічними характеристиками хворих та перебігом захворювання. Д...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19712 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість / Л.Д. Гуменюк, С.П. Меренцев // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 184-187. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860234380728860672 |
|---|---|
| author | Гуменюк, Л.Д. Меренцев, С.П. |
| author_facet | Гуменюк, Л.Д. Меренцев, С.П. |
| citation_txt | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість / Л.Д. Гуменюк, С.П. Меренцев // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 184-187. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | езюме. У тканині раку шлунка (РШ) людини проведено імуногістохімічне визначення наявності експресії гіпоксія-індукованого фактора-1α (ГІФ-1α) та білка р53. Проаналізовано взаємозв’язки експресії досліджуваних білків з деякими клініко-патологічними характеристиками хворих та перебігом захворювання. Для ГІФ-1α(+)/р53(+)-пухлин характерним є нижчий ступінь диференціювання, вищий ступінь інфільтрації (категорія рТ) та наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах порівняно з ГІФ-1α(–)/р53(–). Накопичення білка р53 зворотно корелює з виживаністю хворих на РШ. Одночасна експресія ГІФ-1α і р53 у пухлинах є фактором несприятливого прогнозу перебігу захворювання. Проте виживаність хворих з дуже високою експресією ГІФ-1α (> 45% позитивних клітин) була кращою, порівняно з іншими ГІФ-1α позитивними групами Ключові слова: рак шлунка, гіпоксія-індукований фактор-1α (ГІФ-1α), p53, виживаність.
Summary. Expression of HIF-1α and p53 was evaluated in human gastric cancer by immunohistochemical method. The link between expression of above mentioned proteins and clinico-pathological characteristics of tumor and disease outcome were analyzed. HIF-1α(+)/ p53(+) tumors were characterized by low grade of differentiation, high level of infiltration (pT) and presence of metastases in lymph nodes in comparison with HIF-1α(–)/p53(–) ones. р53 accumulation in tumor cells demonstrated reverse correlation with overall survival. Positive expression both of HIF-1α and p53 in tumor was correlated with unfavourable disease outcome. At the same time survival of patients with more higher expression of HIF-1α (> 45% positive cells) was more better in comparison with other HIF-1α рositive group Key Words: gastric cancer, HIF-1α, p53, survival.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:23:03Z |
| fulltext |
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
184 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9
ВСТУП
За питомою вагою серед основних нозологічних
форм злоякісних новоутворень рак шлунка (РШ) зай-
має друге місце в світі. Незважаючи на комбіновані
підходи у лікуванні хворих на РШ, 5-річна вижива-
ність становить лише 10–30% [1]. Украї на належить
до країн з високою захворюваністю на РШ [2].
Важливою характеристикою, що впливає на зло-
якісність та перебіг пухлинного процесу, є здатність
пухлинних клітин до індукції чи супресії апоптозу.
На сьогодні залишається предметом дискусії пи-
тання щодо про- та антиапоптичного впливу гіпок-
сії пухлин. При рості пухлини виникають ділянки
дефектної мікроциркуляції, які позбавлені достат-
ньої концентрації кисню, глюкози та інших пожив-
них речовин. Такий дефіцит призводить до індукції
апоптозу, який певною мірою зрівноважує проліфе-
рацію та обмежує ріст пухлини. Гіпоксія індукує екс-
пресію білка р53 і відповідно апоптоз іншим шля-
хом, ніж ДНК-пошкоджувальні агенти [3]. Хоча всі
функції р53 на сьогодні остаточно не з’ясовані, ві-
домо, що він може діяти як транскрипційний фак-
тор для одних генів і як супресор для інших. Пока-
зана його роль у регуляції клітинної проліферації
і в неоангіогенезі пухлини [4].
Гіпоксія-індукований фактор-1α (ГІФ-1α) є го-
ловним регулятором адаптації пухлинних клітин до
гіпоксичного стресу через індукцію ангіогенезу, ери-
тропоезу, гліколізу, підтримку виживання клітини,
інгібування апоптозу [5, 6].
Привертає увагу білок-білкова взаємодія ГІФ-1α
та p53, яка призводить до стабілізації р53 та знижен-
ня рівня ГІФ-1α у результаті його убіквітинізації,
опосередкованої MDM2 [4, 7]. Така стабілізація є
певним внеском в апоптоз, опосередкований гіпок-
сією, який може в свою чергу призводити до селекції
клонів клітин з втратою функції білка р53. Клональ-
на селекція пухлинних клітин, які здатні виживати
за умов гіпоксичного мікрооточення, супроводжу-
ється зменшенням їх здатності до індукції апопто-
зу внаслідок мутацій р53 [4, 6, 7].
Мутації в консервативних кодонах p53 виявляють
приблизно в половині різноманітних типів пухлин
людини, зокрема раку товстої кишки, легені, стра-
воходу, шлунка, молочної залози, печінки, новоут-
вореннях головного мозку, пухлинах ретикулоендо-
теліальної та кровотворної тканини. Більше 90% ви-
явлених мутацій стосуються структури цент рального
домена білка, який забезпечує його взаємодію зі спе-
цифічною послідовністю ДНК, а також відповідає за
білок-білкові взаємодії [8]. Таким чином, у мутант-
ного білка р53 не тільки втрачається транскрипцій-
на активність, але й може зменшуватись здатність
білок-білкової взаємодії з ГІФ-1α.
Наявність мутантного р53 у пухлинних клітинах
позитивно корелює з прогресією і метастазуванням.
Слід зазначити, що накопичення мутантного р53 зу-
мовлює проангіогенні процеси, оскільки р53 дикого
типу задіяний у стимулюванні деяких інгібіторів ан-
гіогенезу та негативній регуляції експресії VEGF [4].
У свою чергу з накопиченням мутантного білка p53
пов’язана гіперекспресія ГІФ-1α [7], що призводить
до підвищеної експресії VEGF та подальшого роз-
витку неоваскуляризації. Ці дані вказують на те, що
інактивація білка р53 дикого типу в клітинах пухли-
ни сприяє ангіогенезу через посилену відповідь на
гіпоксію, опосередковану ГІФ-1α [4].
Особливості взаємозв’язків експресії ГІФ-1α і р53
та їх вплив на перебіг захворювання у хворих на РШ
мало досліджені. Метою роботи було імуногістохіміч-
не (ІГХ) виявленння експресії ГІФ-1α та р53 у ткани-
ні РШ, аналіз кореляції експресії досліджуваних біл-
ків з клініко-патологічними характеристиками хво-
рих та оцінка їх прогностичного значення.
ЕКСПРЕСІЯ ГІПОКСІЯ-
ІНДУКОВАНОГО ФАКТОРА-1α ТА р53
У ТКАНИНІ РАКУ ШЛУНКА ЛЮДИНИ
ТА ЇЇ КЛІНІЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ
Резюме. У тканині раку шлунка (РШ) людини проведено імуногістохімічне
визначення наявності експресії гіпоксія-індукованого фактора-1α (ГІФ-1α)
та білка р53. Проаналізовано взаємозв’язки експресії досліджуваних білків
з деякими клініко-патологічними характеристиками хворих та перебігом за-
хворювання. Для ГІФ-1α(+)/р53(+)-пухлин характерним є нижчий ступінь
диференціювання, вищий ступінь інфільтрації (категорія рТ) та наявність
метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах порівняно з ГІФ-1α(–)/р53(–).
Накопичення білка р53 зворотно корелює з виживаністю хворих на РШ.
Одночасна експресія ГІФ-1α і р53 у пухлинах є фактором несприятливого
прогнозу перебігу захворювання. Проте виживаність хворих з дуже висо-
кою експресією ГІФ-1α (> 45% позитивних клітин) була кращою, порівняно
з іншими ГІФ-1α позитивними групами.
Л.Д. Гуменюк
С.П. Меренцев
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України
Київська міська онкологічна
лікарня МОЗ України, Київ,
Україна
Ключові слова: рак шлунка,
гіпоксія-індукований фактор-1α
(ГІФ-1α), p53, виживаність.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
185Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Хворі. У роботі були використані операційні
зразки пухлин 100 хворих (68 — чоловіків, 32 — жі-
нок) на РШ, які попередньо не отримували про-
типухлинної терапії і знаходилися на лікуван-
ні в Міській онкологічній лікарні МОЗ України
(Київ). Пацієнти були проінформовані та дали зго-
ду на використання хірургічного матеріалу в до-
слідницьких цілях. Середній вік пацієнтів становив
61 ± 9,6 року (мінімальний — 31 рік, максималь-
ний — 79). За гістологічною структурою пухлини
ідентифіковані як аденокарциноми (69) та неди-
ференційований рак (31).
ІГХ-методи. ІГХ-дослідження експресії ГІФ-1α та
р53 було проведено з використанням відповідних МкАТ
на парафінових зрізах пухлинної тканини. Зрізи товщи-
ною 4–5 мкм депарафінували у ксилолі та регідратували
у серії спиртів, після чого препарати занурювали у дис-
тильовану воду. Ендогенну пероксидазу блокували 3%
водним розчином Н2О2. В якості субстрат-хромогену
використовували 3,3�-діамінобензидин тетрагідрох-
лорид (ДАБ). Після виявлення активності перокси-
дази препарати дофарбовували гематоксиліном Ме-
йєра протягом 2–3 хв. Експресію ГІФ-1α виявляли,
використовуючи Сatalyzed Signal Amplification (CSA)
system («Dako Cytomation», Denmark) та МкАТ про-
ти ГІФ-1α (IgG2b, клон Н1alpha67-sup, «Abcam», UK)
[1 : 1000]. Для ІГХ-виявлення білка р53 застосовува-
ли полімер-пероксидазний метод (EnVision+/HRP,
«Dako Cytomation», Denmark). Як первинні антитіла
використовували МкАТ проти р53 (IgG2b, клон DO-7,
«DakoCytomation», Denmark) [1 : 50]. Для негативного
контролю використовували IgG2b («Dako Cytomation»,
Denmark). У ролі позитивного контро лю слугували
МкАТ проти цитокератинів (Clone MNF116, «Dako
Cytomation», Denmark). Слід зазначити, що МкАТ кло-
ну DO-7 реагують як з білком дикого, так і мутантного
типу. На відміну від білка р53 дикого типу (період на-
піврозпаду до 20 хв), мутантний білок р53 є більш ста-
більним (період напіврозпаду до 24 год), що призводить
до його накопичення переважно в ядрі і можливості ви-
явлення ІГХ-методом [10].
Оцінку результатів ІГХ-дослідження проводили за
допомогою світлового мікроскопа (збільшення х 400).
Застосовували наступні критерії оцінки: пухлинні клі-
тини класифікували як позитивні, якщо після вико-
нання ІГХ-реакції було виявлено ядерне забарвлення;
результати ІГХ-забарвлення ГІФ-1α та р53 оцінюва-
ли напівкількісним методом: у кожному препараті під-
раховували ≈ 1000 клітин і визначали відсоток р53- та
ГІФ-1α-позитивних клітин; пухлину вважали негатив-
ною (–) за експресією ГІФ-1α та р53, якщо в ткани-
ні пухлини була відсутня ядерна реакція з відповідни-
ми антитілами або кількість забарвлених клітин була
< 10%; і позитивною (+), якщо спостерігали ядерне
забарвлення в ≥ 10% пухлинних клітин.
Статистичні методи. Статистичну обробку да-
них проводили з використанням методів варіаційної
та кореляційної статистики із застосуванням пакету
прикладних програм «STATISTICA 6.0». Для визна-
чення наявності статистичної залежності між ознака-
ми використовували таблиці спряженості 2 х 2 (χ2).
Виживаність хворих визначали методом
Kaplan — Meier, розбіжності між кривими вижива-
ності аналізували log-rank-тестом. Результати вважа-
ли достовірними при рівні вірогідності р < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Експресію ГІФ-1α та р53, виявлену ІГХ-методом,
спостерігали у ядрах клітин (рис. 1). 93% пухлин хво-
рих на РШ були ГІФ-1α-позитивні; у 7% відзначе-
но відсутність експресії ГІФ-1α. Кількість ГІФ-1α-
позитивних клітин варіювала в межах 5,1–71,5%,
медіана — 26%. Негативна експресія р53(–) була
встановлена у 20%, позитивна (+) — у 80% випад-
ків. Кількість клітин, що експресували р53, варію-
вала від 1 до 70%, медіана — 23%.
Рис. 1. Експресія і локалізація ГІФ-1α (а) та р53 (б)
у тканині РШ; а — х 200, б — х 1000
Для аналізу взаємозв’язків експресії досліджуваних
білків з деякими клініко-патологічними характерис-
тиками виділяли 4 групи хворих: ГІФ-1α(–)/р53(–),
ГІФ-1α(–)/р53(+), ГІФ-1α(+)/р53(–), ГІФ-1α(+)/
р53(+). Результати аналізу, представлені в таблиці, вка-
зують на існування статистично значимих відміннос-
тей за ступенем диференціювання пухлинних клітин,
у яких наявна або відсутня експресія ГІФ-1α та р53. Так,
ГІФ-1α(+)/р53(+) та ГІФ-1α(+)/р53(–) пухлини були
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀ ÍÈß
186 Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9
низько- та недиференційованими (G3–4) частіше, ніж
ГІФ-1α(–)/р53(–)-пухлини (р < 0,01). Були виявлені
вірогідні відмінності між групами ГІФ-1α(–)/р53(–) і
ГІФ-1α(+)/р53(+) і за категорією рТ: за наявності екс-
пресії ГІФ-1α/р53 частіше виявляли рТ2, рТ3, рТ4
(р < 0,01). Серед хворих з ГІФ-1α(+)/р53(+)-пухлинами
(на відміну від ГІФ-1α(–)/р53(–)-пухлин) була більшою
кількість пізніх стадій захворювання (III–IV) (р < 0,05).
Слід зазначити також, що у хворих з ГІФ-1α(+)/р53(+)-
пухлинами вірогідно частіше (p < 0,05), ніж у хворих
з ГІФ-1α(–)/р53(–)-пухлинами, спостерігали метаста-
зи в регіонарних лімфатичних вузлах (pN1-2), проте не
було виявлено відмінностей між цими групами за наяв-
ністю віддалених метастазів (М-категорія).
Таблиця
Експресія ГІФ-1α і р53 у пухлинній тканині та деякі
клініко-патологічні характеристики хворих на РШ
Показник
Г
ІФ
-1
α
(–
)/
р
5
3
(–
)
(n
=
3
)
Г
ІФ
-1
α
(–
)/
р
5
3
(+
)
(n
=
4
)
Г
ІФ
-1
α
(+
)/
р
5
3
(–
)
(n
=
1
7
)
Г
ІФ
-1
α
(+
)/
р
5
3
(+
)
(n
=
7
6
)
Вік (роки) 63,3 ± 9,1 55,8 ± 4,0 57,4 ± 10,3 62,0 ±9,5
Cтать
жін.
чол.
0
3
1
3
7
10
24
52
Стадія рTNM
I–II
III–IV
3
0
3
1
11
6
29
47*
Ступінь
диференціювання
G1–2
G3–4
3
0
1
3
1
16**
20
56**
рТ-категорія
Т1
Т2
Т3
Т4
1
0
2
0
0
2
2
0
3
1
9
4
0
12**
48**
16**
рN-категорія
N0
N1–2
3
0
3
1
12
5
32
44*
M-категорія
M0
M1
3
0
4
0
16
1
66
10
*р < 0,05; **р < 0,01.
Дані літератури щодо взаємозв’язків експресії
ГІФ-1α та р53 з прогнозом захворювання не є одно-
значними. За висновком Y. Sumiyoshi і співавторів
[9] «... комбінація гіперекспресії ГІФ-1α з тенден-
цією до нефункціональності білка р53 вказує на не-
сприятливий прогноз». За результатами інших дос-
ліджень гіпер експресія цих білків вірогідно не була
пов’язана з прогнозом [11]. При гіперекспресії p53
у ГІФ-1α-позитивних пухлинах яєчника спостеріга-
ли кращу виживаність [12]. Деякі дослідники вважа-
ють, що не однозначність і суперечливість даних літе-
ратури щодо взаємозв’язків експресії ГІФ-1α, р53 та
прогнозу захворювання може бути зумовлена подвій-
ною функцією ГІФ-1α, коли він, з одного боку, спри-
яє прогресії пухлини, з іншого — опосередковує апо-
птоз пухлинних клітин. Гіпоксичні пухлини з низьким
aпоптотичним індексом, як повідомляли, були над-
мірно агресивними [13, 14]. Комбінація дисфункції
білка p53 і гіперекспресії ГІФ-1α, очевидно, є необ-
хідною для сприяння прогресії пухлини внаслідок ін-
дукції внутрішньоклітинної відповіді на гіпоксію без
підтримки проапоптотичних механізмів [12].
Однофакторний аналіз виживаності виявив зво-
ротний зв’язок експресії р53 з тривалістю життя хво-
рих: у групі хворих з р53(+)-пухлинами виживаність
є вірогідно нижчою, ніж у р53(–)-групі (р < 0,01)
(рис. 2а). При дослідженні взаємозв’язку експресії
ГІФ-1α і виживаності було виявлено, що в групі хво-
рих з ГІФ-1α(–)-пухлинами на момент аналізу всі па-
цієнти були живі, хоча показники виживаності між
ГІФ-1α(–)- та ГІФ-1α(+)-групою вірогідно не відріз-
нялися (р = 0,2). Останнє може бути зумовлене недо-
статньою вибіркою хворих з ГІФ-1α(–)-пухлинами.
Для більш детального аналізу виживаності хворих
з ГІФ-1α(+)-пухлинами виділяли наступні умовні
рівні за кількістю ГІФ-1α-позитивних клітин: 1+ (10–
25% позитивних клітин), 2+ (26–45%), 3+ (> 45%). За
умов такої градації спостерігається тенденція до зни-
ження виживаності хворих при збільшенні кількос-
ті клітин, що експресують цей маркер від ГІФ-1α(–)
до ГІФ-1α(2+) умовного рівня. Неочікуваним вияви-
лося те, що у хворих, у пухлинах яких кількість ГІФ-
1α-позитивних клітин перевищує 45% (3+), вижи-
ваність є вірогідно кращою, ніж при ГІФ-1α (1+) та
ГІФ-1α (2+) (р < 0,05) (рис. 2б).
Аналіз значення експресії ГІФ-1α і р53 для
прогнозу перебігу захворювання виявив наступ-
ні закономірності: на момент аналізу не відзначе-
но відмінності у виживаності хворих на РШ у гру-
пах ГІФ-1α(–)/р53(–) та ГІФ-1α(–)/р53(+). Се-
редня тривалість спостереження за цими хворими
становила 82 ± 20 тиж (спостереження за хворими
триває). Проте виживаність хворих з ГІФ-1α(+)-
пухлинами є вірогідно вищою в групі з ГІФ-1α(+)/
р53(–)-пухлинами, ніж у групі з ГІФ-1α(+)/р53(+)-
пухлинами (р < 0,05) (рис. 2в).
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄÎÂÀÍ È ß
187Î Í Ê Î Ë Î Ã È ß • Ò. 1 1 • ¹ 3 • 2 0 0 9
Рис. 2. Виживаність (оцінка за методом Kaplan — Meier)
хворих на РШ залежно від експресії р53 (a), ГІФ-1α (б),
а також ГІФ-1α/р53 (в) у пухлинній тканині
ВИСНОВКИ
1. Серед хворих на РШ з ГІФ-1α(+)/р53(+)-
пухлинами (порівняно з ГІФ-1α(–)/р53(–)) статис-
тично достовірно більша частка пацієнтів з такими
клініко-патологічними характеристиками, як стадія
захворювання ІІІ–IV, категорія рТ2, 3, 4, наявність
метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (рN1–2),
низький ступінь диференціювання (G3–4).
2. Однофакторним аналізом встановлено зво-
ротний зв’язок експресії р53 у пухлинних клітинах
з виживаністю хворих на РШ.
3. На момент аналізу не відзначено смертності
у групі хворих на РШ з ГІФ-1α(–)-пухлинами.
4. Виживаність хворих на РШ, у пухлинах яких
кількість ГІФ-1α(+)-клітин перевищувала 45%, ві-
рогідно вища порівняно з виживаністю пацієнтів,
у яких кількість клітин, що експресують ГІФ-1α,
знаходилася в межах 10–45%.
5. У групі хворих на РШ з ГІФ-1α(+)/р53(–)-
пухлинами виживаність є вірогідно вищою, ніж
у групі з ГІФ-1α(+)/р53(+)-пухлинами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Dicken BJ, Bigam DL, Cass C, et al. Gastric Adenocarcinoma.
Review and Considerations for Future Directions. Ann Surg 2005;
241 (1): 27–39.
2. Рак в Україні, 2006–2007. Захворюваність, смертність
показники діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцер-
реєстру України. Київ, 2008; 9. 96 с.
3. Graeber TG, Peterson JF, Tsai M et al. Hypoxia induces
accumulation of p53 protein, but activation of a G1-phase
checkpoint by low-oxygen condition is independent of p53 status.
Mol Cell Biol 1994; 14: 6264–77.
4. Ravi R, Mookerjee B, Bhujwalla ZM, et al. Regulation
of tumor angiogenesis by p53-induced degradation of hypoxia-
inducible factor la. Gen Develop 2000; 14 (1): 34–44.
5. Vaupel P. The Role of Hypoxia-Induced Factors in Tumor
Progression. Oncologist 2004; 5: 10–7.
6. Осинский СП, Глузман ДФ, Клифф Й и др. Молекуляр-
ная диагностика опухолей: фундаментальные основы и прак-
тическое применение. Киев: ДІА, 2007. 248 с.
7. Zhong H, De Marco A, Laughner E, et al. Over-expression
of hypoxiainducible factor 1a in common human cancers and
metastases. Cancer Res 1999; 59 (15): 5830–5.
8. Фильченков АА, Стойка РС. Апоптоз и рак. Киев: Мо-
рион, 1999. 184 с.
9. Sumiyoshi Y, Kakeji Y, Egashira A, et al. Overexpression of
hypoxia-inducible factor 1α and p53 is a marker for an unfavorable
prognosis in gastric cancer. Clin Cancer Res 2006; 12 (17): 5112–7.
10. Hall PA, Lance DP. p53 In tumor pathology: Can we trust
immunohistochemistry? – revisited. J Pathol 1994; 172: 1–4.
11. Urano N, Fujiwara Y, Doki Y, et al. Overexpression of
hypoxia-inducible factor-1 alpha in gastric adenocarcinoma.
Gastric Cancer 2006; 9 (1): 44–9.
12. Birner P, Chindl M, Obermair A, et al. Expression of
hypoxia-inducible factor-1 alpha in epithelial ovarian tumors:
its impact on prognosis and on response to chemotherapy. Clin
Cancer Res 2001; 7: 1661–7.
13. Volm M, Koomagi R. Hypoxia-inducible factor (HIF-1)
and its relation to apoptosis and proliferation in lung cancer.
Anticancer Res 2000; 20: 1527–34.
14. Hockel M, Schlenger K, Kockel S, et al. Hypoxic cervical
cancer with low apoptotic index are highly aggressive. Cancer Res
1999; 59: 4525–8.
EXPRESSION OF HIF-1α AND р53
IN HUMAN GASTRIC CANCER
AND ITS CLINICAL SIGNIFICANCE
L.D. Gumenyuk, S.P. Merentsev
Summary. Expression of HIF-1α and p53 was evaluated
in human gastric cancer by immunohistochemical
method. The link between expression of above mentioned
proteins and clinico-pathological characteristics of
tumor and disease outcome were analyzed. HIF-1α(+)/
p53(+) tumors were characterized by low grade of
differentiation, high level of infiltration (pT) and
presence of metastases in lymph nodes in comparison
with HIF-1α(–)/p53(–) ones. р53 accumulation
in tumor cells demonstrated reverse correlation with
overall survival. Positive expression both of HIF-1α
and p53 in tumor was correlated with unfavourable
disease outcome. At the same time survival of patients
with more higher expression of HIF-1α (> 45% positive
cells) was more better in comparison with other HIF-1α
рositive groups.
Key Words: gastric cancer, HIF-1α, p53, survival.
Адреса для листування:
Гуменюк Л.Д.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології,
онкології і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: lilia_gumenuk@mail.ru
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19712 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:23:03Z |
| publishDate | 2009 |
| record_format | dspace |
| spelling | Гуменюк, Л.Д. Меренцев, С.П. 2011-05-12T15:48:24Z 2011-05-12T15:48:24Z 2009 Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість / Л.Д. Гуменюк, С.П. Меренцев // Онкологія. — 2009. — Т.11, № 3. — С. 184-187. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19712 езюме. У тканині раку шлунка (РШ) людини проведено імуногістохімічне визначення наявності експресії гіпоксія-індукованого фактора-1α (ГІФ-1α) та білка р53. Проаналізовано взаємозв’язки експресії досліджуваних білків з деякими клініко-патологічними характеристиками хворих та перебігом захворювання. Для ГІФ-1α(+)/р53(+)-пухлин характерним є нижчий ступінь диференціювання, вищий ступінь інфільтрації (категорія рТ) та наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах порівняно з ГІФ-1α(–)/р53(–). Накопичення білка р53 зворотно корелює з виживаністю хворих на РШ. Одночасна експресія ГІФ-1α і р53 у пухлинах є фактором несприятливого прогнозу перебігу захворювання. Проте виживаність хворих з дуже високою експресією ГІФ-1α (> 45% позитивних клітин) була кращою, порівняно з іншими ГІФ-1α позитивними групами Ключові слова: рак шлунка, гіпоксія-індукований фактор-1α (ГІФ-1α), p53, виживаність. Summary. Expression of HIF-1α and p53 was evaluated in human gastric cancer by immunohistochemical method. The link between expression of above mentioned proteins and clinico-pathological characteristics of tumor and disease outcome were analyzed. HIF-1α(+)/ p53(+) tumors were characterized by low grade of differentiation, high level of infiltration (pT) and presence of metastases in lymph nodes in comparison with HIF-1α(–)/p53(–) ones. р53 accumulation in tumor cells demonstrated reverse correlation with overall survival. Positive expression both of HIF-1α and p53 in tumor was correlated with unfavourable disease outcome. At the same time survival of patients with more higher expression of HIF-1α (> 45% positive cells) was more better in comparison with other HIF-1α рositive group Key Words: gastric cancer, HIF-1α, p53, survival. uk Оригинальные исследования Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість Expression of HIF-1α and р53 in human gastric cancer and its clinical significanc published earlier |
| spellingShingle | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість Гуменюк, Л.Д. Меренцев, С.П. Оригинальные исследования |
| title | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| title_alt | Expression of HIF-1α and р53 in human gastric cancer and its clinical significanc |
| title_full | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| title_fullStr | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| title_full_unstemmed | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| title_short | Експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| title_sort | експресія гіпоксія- індукованого фактора-1α та р53 у тканині раку шлунка людини та її клінічна значущість |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19712 |
| work_keys_str_mv | AT gumenûkld ekspresíâgípoksíâíndukovanogofaktora1αtar53utkaninírakušlunkalûdinitaííklíníčnaznačuŝístʹ AT merencevsp ekspresíâgípoksíâíndukovanogofaktora1αtar53utkaninírakušlunkalûdinitaííklíníčnaznačuŝístʹ AT gumenûkld expressionofhif1αandr53inhumangastriccanceranditsclinicalsignificanc AT merencevsp expressionofhif1αandr53inhumangastriccanceranditsclinicalsignificanc |