Кам’яна сокира в пам'ятках зрубної культурно-історичної спільності

У статті розглядається функціонування кам'яних сокир у різних сферах життя населення зрубної спільності. Розгляд археологічних матеріалів на тлі індоєвропейської міфологічної традиції дозволяє встановити, що за доби зрубної культури кам’яні сокири виходять з ужитку в побутовій сфері, але посіда...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:1995
Hauptverfasser: Полідович, Ю.Б., Циміданов, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 1995
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/197244
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Кам’яна сокира в пам'ятках зрубної культурно-історичної спільності / Ю.Б. Полідович, В.В. Циміданов // Археологія. — 1995. — № 2. — С. 52-62. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті розглядається функціонування кам'яних сокир у різних сферах життя населення зрубної спільності. Розгляд археологічних матеріалів на тлі індоєвропейської міфологічної традиції дозволяє встановити, що за доби зрубної культури кам’яні сокири виходять з ужитку в побутовій сфері, але посідають значне місце у ритуальній та соціальній сферах. В статье рассматривается место каменных топоров в системе культуры срубной общности, Приводятся аргументы в пользу того, что в эпоху поздней бронзы каменный топор был полностью вытеснен из бытовой сферы. В то же время он продолжал использоваться в ритуальной и социальной практике. На основе индоевропейской традиции устанавливается, что ритуалы, в которых каменный топор играл значительную роль, были связаны, очевидно, с мифом о змееборстве, откуда следует высокий семиотический статус каменного топора. Благодаря мифу и ритуалу реконструируется вероятное социальное значение каменного топора как символа власти срубного «царя», что подтверждается и анализом археологического материала. Stone axes are discussed in the aspect of the place they occupied in the Srubnaya cultural- historical community. Some arguments are presented in favour of the fact that a stone axe was completely removed from the everyday life in the late Bronze Age. At the same time it was, as formerly, used in the ceremonial and social practice. Proceeding from the Indo-European tradition it has been stated that rituals which supposed great significance of a stone exe were, apparently, associated with a myth on dragon-fighting from where followed very high semiotic status of a stone axe. Owing to that myth and ritual, a probable social meaning of a stone axe as a symbol of the power of the Srubnaya community «tsar» is reconstructed, which is confirmed by analysis of archaeological findings.
ISSN:0235-3490