Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії
Резюме. Наведено результати комплексного лікування з включенням індукційної хіміотерапії (ІХТ) 90 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) ІІІА стадії. Після ІХТ (2 курси за схемою ЕР) у 48 (53,3%) хворих відзначено об’єктивний ефект. В основній групі радикальну операцію виконано 64 (71,1%) хво...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19729 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії / О.А. Суховерша // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 290-294. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859982665581592576 |
|---|---|
| author | Суховерша, О.А. |
| author_facet | Суховерша, О.А. |
| citation_txt | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії / О.А. Суховерша // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 290-294. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Резюме. Наведено результати комплексного лікування з включенням індукційної хіміотерапії (ІХТ) 90 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) ІІІА стадії. Після ІХТ (2 курси за схемою ЕР) у 48 (53,3%) хворих відзначено об’єктивний ефект. В основній групі радикальну операцію виконано 64 (71,1%) хворим, летальність становила 2,2%. У контрольній групі, до якої увійшли 60 пацієнтів, котрим не проводили ІХТ, радикальну операцію провели 33 (55%) із них, при цьому летальність становила 5%. Під впливом ІХТ у пухлині відзначали патоморфоз: 0–I ступеня — в 21,1%, I–II ступеня — в 48,9%, II–III ступеня — в 25,5%, III–IV ступеня — в 4,4% випадків, причому в низькодиференційованих пухлинах ступінь пошкодження був вищим. ІХТ зумовлювала зниження експресії PCNA, р53(wT), Всl-2 в пухлині та межистінних метастазах. Медіана виживаності у хворих основної групи становила 24,8 міс, контрольної — 14,8 міс; у пацієнтів, яким виконали радикальні операції, — відповідно 32,6 і 16,5 міс. Одно- і дворічна виживаність в основній групі становила 78,5 і 41,5% відповідно, у контрольній — 40,7 і 14,8%. Місцевий рецидив відзначали у 3 (4,7%) хворих основної та 4 (12,1%) — контрольної групи. Таким чином, ІХТ із включенням препаратів платини ефективно поліпшує безпосередні й віддалені результати лікування пацієнтів з НДРЛ ІІІА стадії, не підвищує ризику виникнення періопераційних ускладнень, летальності, може слугувати моделлю для вивчення молекулярної біології НДРЛ.
Ключові слова: недрібноклітинний рак легені, комплексне лікування, індукційна хіміотерапія, цисплатин, етопозид, Клексан.
Summary. Results of a combined induction chemotherapy (ICT) treatment of 90 patients with stage ІІІА non-small cell lung cancer (NSCLC). After ICT (2 courses, EP regimen), 48 patients (53.3%) showed an objective effect. In the main group, 64 patients were radically operated (71.1%) and showed a 2.2% lethality; in the control group of 60 patients without ICT, 33 (55.0%) were operated and the lethality rate was 5.0%. ICT caused a stage-dependent therapeutic pathomorphosis in the tumor in 21.1%, 48.9%, 25.5%, and 4.4% of cases (at stages 0–1, 1–2, 2–3, and 3–4, respectively), the degree of lesion being higher in low-differentiated tumors. ICT effects included reduced expression of PCNA, р53(wT), and Всl-2 in the tumor and intermural metastases. In the main group, the survival median was 24.8 months compared to 14.8 in the control group; in radically operated patients, this indicator was 32.6 and 16.5 months respectively. In the main group, 1- and 2-year survival rates were 78.5 and 41.5%, respectively, versus 40.7 and 14.8%, respectively, in the control group. Local relapse was observed in 3 patients (4.7%) of the main group and 4 patients (12.1%) of the control group. Thus, ICT applying platinum drugs is an efficient method to improve immediate and remote outcomes of the stage ІІІА NSCLC treatment. It does not increase the risk of peri-operation complications or lethality, and can serve as a model for molecular biological studies of NSCLC.
Key Words: non-small cell lung cancer, combined treatment, induction chemotherapy, cisplatin, etoposide, clexane.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:07Z |
| fulltext |
КОРПОРАТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
290 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
ВСТУП
Рак легені залишається основною причиною
смерті від злоякісних пухлин у світі. Приблизно
у 80% випадків реєструють недрібноклітинний
рак легені (НДРЛ). Лікування пацієнтів із цим за
хворюванням — надзвичайно складне завдання,
оскільки на момент встановлення діагнозу локальні
форми виявляють лише у 25–30% з них [1, 3, 8, 16].
Найбільш проблематичними в плані вибору ліку
вальної тактики є місцевопоширені форми (МПФ)
НДРЛ з невисоким рівнем радикального лікуван
ня та низькими (7–11%) показниками довготри
валого виживання [4, 5, 17]. Задовільних резуль
татів можна досягти лише за умови радикального
оперативного лікування. Враховуючи вихід пухли
ни за межі легені та ймовірність генералізації про
цесу, при лікуванні цих пацієнтів широко застосо
вують комплексні підходи, які включають у різних
поєднаннях хірургічне втручання, хіміо, промене
ву або хіміопроменеву (ХПТ) терапію як в до, так і
в післяопераційний період [2, 6, 7, 12, 14]. Особлива
увага при цьому приділяється вивченню індукцій
них (неоад’ювантних) методів лікування, що зумов
лено невисоким рівнем резектабельності, а також
значною кількістю місцевих рецидивів, наявністю
субклінічних локальнорегіональних та віддалених
метастазів [1, 4, 5, 18–20].
Доцільність проведення індукційної хіміотера
пії (ІХТ) зумовлена: порівняно високою чутливіс
тю пухлини до хіміотерапії (ХТ) на ранніх стадіях за
рахунок найменшої кількості резистентних клонів;
відносною неушкодженістю системи кровопоста
чання пухлини та її метастазів, що сприяє більш пов
ному проникненню хіміопрепаратів; можливістю
«зниження стадії» і забезпечення резектабельності
нерезектабельних пухлин за рахунок їх редукції під
впливом ХТ; підвищенням абластичності опера
цій, знищенням субклінічних мікрометастазів; мож
ливістю проведення точних клінічних та патомор
фологічних досліджень чутливості пухлини до дано
го варіанта ХТ за допомогою визначення ступеня її
терапевтичного пошкодження, а відтак — і доціль
ності її продовження в ад’ювантному режимі.
ІХТ має також і недоліки, пов’язані з відстроч
кою видалення первинної пухлини, потенційним
підвищенням ризику ускладнень та смертності під
час лікування. ХТ в індукційному лікуванні хво
рих на рак легені (РЛ) застосовують із 60х років
ХХ ст. Основними хіміотерапевтичними препара
тами для лікування пацієнтів з НДРЛ є препарати
платини, доцетаксел, гемцитабін, вінорелбін та ін.
Активно розробляють та впроваджують препара
ти молекулярної дії. Серед них найвідомішими є
ZD 1839 (Іресса), ерлотиніб (Тарцева), герцептин.
Серед інших напрямків лікування — впровадження
ДЕСЯТИРІЧНИЙ ДОСВІД
КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ
ХВОРИХ НА НЕДРІБНОКЛІТИННИЙ
РАК ЛЕГЕНІ ІІІА СТАДІЇ
Резюме. Наведено результати комплексного лікування з включенням індук‑
ційної хіміотерапії (ІХТ) 90 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ)
ІІІА стадії. Після ІХТ (2 курси за схемою ЕР) у 48 (53,3%) хворих відзна‑
чено об’єктивний ефект. В основній групі радикальну операцію виконано
64 (71,1%) хворим, летальність становила 2,2%. У контрольній групі, до
якої увійшли 60 пацієнтів, котрим не проводили ІХТ, радикальну операцію
провели 33 (55%) із них, при цьому летальність становила 5%. Під впливом
ІХТ у пухлині відзначали патоморфоз: 0–I ступеня — в 21,1%, I–II сту‑
пеня — в 48,9%, II–III ступеня — в 25,5%, III–IV ступеня — в 4,4% ви‑
падків, причому в низькодиференційованих пухлинах ступінь пошкоджен‑
ня був вищим. ІХТ зумовлювала зниження експресії PCNA, р53(wT), Всl‑2
в пухлині та межистінних метастазах. Медіана виживаності у хворих
основної групи становила 24,8 міс, контрольної — 14,8 міс; у пацієнтів,
яким виконали радикальні операції, — відповідно 32,6 і 16,5 міс. Одно‑ і
дворічна виживаність в основній групі становила 78,5 і 41,5% відповідно,
у контрольній — 40,7 і 14,8%. Місцевий рецидив відзначали у 3 (4,7%) хво‑
рих основної та 4 (12,1%) — контрольної групи. Таким чином, ІХТ із вклю‑
ченням препаратів платини ефективно поліпшує безпосередні й віддалені
результати лікування пацієнтів з НДРЛ ІІІА стадії, не підвищує ризику
виникнення періопераційних ускладнень, летальності, може слугувати мо‑
деллю для вивчення молекулярної біології НДРЛ.
О.А. Суховерша
Дніпропетровська державна
медична академія
Дніпропетровський обласний
онкоторакальний центр
Міська багатопрофільна
клінічна лікарня № 4,
Дніпропетровськ, Україна
Ключові слова:
недрібноклітинний рак
легені, комплексне лікування,
індукційна хіміотерапія,
цисплатин, етопозид, Клексан.
КОРПОРАТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
291О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
антиангіогенних засобів, блокаторів ферментів
та факторів росту, застосування моноклональних
антитіл тощо [4, 5, 9, 13, 15]. В останні роки
підвищився інтерес до застосування гепаринів у
комплексному лікуванні пацієнтів з РЛ у зв’язку не
тільки з їх антитромбогенною активністю, а відтак
і поліпшенням мікроциркуляції у зоні пухлини,
а й безпосередньою протипухлинною активністю.
Відомо, що гепарин блокує експресію деяких
онкогенів, які відповідають за ріст та метастазування
пухлин, інґібує утворення фібрину, який є «каркасом»
для пухлинного росту, пригнічує ангіогенез
у новоутворенні. Гепарин в експерименті зумовлює
апоптоз, відновлення здатності пухлинних клітин
до диференціації, зміну фенотипу резистентності
до багатьох хіміопрепаратів [11, 21].
Проте результати вивчення (висновки опублі
кованих 8 проспективних рандомізованих дослід
жень) ефективності ІХТ у хворих з МПФ НДРЛ
не однозначні: у 5 з них підтверджено переваги
ІХТ, у 3 — ні. Однак аналіз добре спланованих
досліджень дозволяє зробити висновок про потенційні
можливості ІХТ щодо підвищення резектабельності
пухлин без істотного зростання рівня ускладнень
і летальності, а також поліпшення показників
довготривалого виживання хворих [20].
Мета роботи — вивчення ефективності ІХТ на
основі препаратів платини у хворих на НДРЛ ІІІА
стадії.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження з включенням 150 хворих з ве
рифікованим діагнозом НДРЛ (ІІІА стадія —
Т23N12М0) проведено на базі Дніпропетровського
обласного онкоторакального центру з 1995 по
2005 р. До основної групи увійшли 90 (82 чоловіки
і 8 жінок) пацієнтів (56 — із плоскоклітинним
раком (ПР), 17 — аденокарциномою (АК) і 17 —
з низькодиференційованим раком (НР)). У 48 з них
був рак правої легені, у 42 — лівої. ІХТ проводили
за схемою ЕР (цисплатин в дозі 70 мг/м2 поверхні
тіла в 1й день, етопозид в дозі 120 мг/м2 в 1, 2, 3й
дні в/в), 2 курси з 3тижневим інтервалом. З метою
поліпшення мікроциркуляції у зоні пухлини, а та
кож враховуючи прямий протипухлинний ефект
гепарину, у 20 хворих ІХТ проводили на фоні при
значення гепарину з низькою молекулярною ма
сою (ГНММ) — Клексану («SanofiAventis») — у дозі
20 мг протягом 10 діб, починаючи введення за 3 доби
до ІХТ. До контрольної групи увійшли 60 (50 чо
ловіків і 10 жінок) хворих (33 — з ПР, 18 — з АК і 8 —
з НР), у яких не застосовували методи індукційно
го лікування. У 33 пацієнтів був рак правої легені,
у 27 — лівої. Обидві групи були порівнянні за віком
(в середньому — 63,1 та 60,8 року відповідно), за
гальним станом (статус ECOG 0–1) та супутньою
патологією у пацієнтів.
Хворі проходили повне клініколабораторне,
рентгенологічне (включно з комп’ютерною (КТ)
та магнітнорезонансною (МР) томографією),
ендоскопічне та сонографічне обстеження до
лікування та через 2 тиж після завершення ІХТ.
Аналіз рентгенологічної динаміки проводили на
основі попередньо переведених у цифровий формат
зображень, що дозволяло з високою точністю
оцінювати зміну об’єму пухлини і її метастазів,
стан інших внутрішньогрудних структур. Критерієм
ефективності ІХТ вважали зменшення об’єму
первинної пухлини на 50% і більше. Окремо
оцінювали динаміку стану збільшених межистінних
лімфовузлів.
При ендоскопічному обстеженні визначали
поширення пухлини по бронхіальному дереву,
зміну її об’єму (при екзофітному та змішаному типі
росту), наявність обтуративних чи стенотичних
компонентів, характер та зміну судинного малюнку
і кольорової гами слизової оболонки, наявність та
ступінь контактної кровоточивості; рухомість бронхів
у зоні ураження. Ендоскопічна оцінка ефективності
ІХТ об’єктивізувалась результатами морфологічних
досліджень біопсійного матеріалу. Необхідною
умовою було взяття матеріалу з аналогічних місць
периферійної зони пухлини до та після ІХТ.
Оперативні втручання пропонували хворим
обох груп за відсутності явних ознак неоперабель
ності, віддалених метастазів, при задовільному за
гальному стані. Операції з обов’язковою медіасті
нальною лімфодисекцією виконували через 3 тиж
після останнього курсу ІХТ. Профілактику після
операційних тромбоемболічних ускладнень прово
дили ГНММ — еноксапарином натрієм (Клексан,
«SanofiAventis») по 40 мг на добу протягом 7–14 діб,
починаючи за 12 год до операції. Після операції
всім хворим застосовували ад’ювантну ХТ або
ХПТ. Схему ад’ювантної ХТ при цьому визначали
з урахуванням лікарського патоморфозу пухлини:
у разі низького ступеня (0–1) використовували
хіміопрепарати інших груп.
Патоморфологічні дослідження біопсійно
го матеріалу, операційних препаратів проводи
ли стандартними та імуногістохімічними метода
ми. На депарафінованих зрізах операційних пре
паратів пухлин імуногістохімічно досліджували
експресію білків PCNA, р53(wT), Всl2, Her2neu.
На препаратах, пофарбованих гематоксилінеозином,
вивчали особливості патоморфології та лікарського
патоморфозу пухлин з використанням схеми Нака
яма — Лавникової, визначали частку пухлинної
паренхіми без морфологічних ознак пошкодження.
Отримані результати аналізували з використанням
загальноприйнятих статистичних методів.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Переносимість повного курсу індукційного лі
кування в усіх хворих основної групи була задовіль
ною. Прояви ІХТ токсичності були відзначені у 66
(73,3%) хворих, рівень токсичності за критеріями
ВОЗ — І та ІІ ступеня. Основними проявами ток
КОРПОРАТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
292 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
сичності були гематологічні (анемія, нейтропенія,
тромбоцитопенія) та негематологічні (алопеція,
диспепсія), які успішно коригувалися за допомо
гою лікарських засобів. Не відзначено індукованих
кровотеч та інших ускладнень, пов’язаних із засто
суванням ГНММ.
За результатами комплексного клінікорент
генологічного обстеження після ІХТ відзначено
об’єктивний ефект у 48 (53,3%) хворих основної гру
пи, повний — у 4 (4,4%), частковий — у 44 (48,9%).
При цьому пухлина набувала більш чітких об
рисів, зменшувалася параканкрозна інфільтрація
та лімфангіт, кількість ателектазованих ділянок.
У 25 (27,9%) хворих процес стабілізувався, що та
кож супроводжувалося зменшенням параканкроз
ної інфільтрації та зон ателектазу. У 17 (18,8%) па
цієнтів відзначали прогресування процесу. Реакція
межистінних лімфатичних вузлів на ІХТ була менш
вираженою. Тільки у 32 (35,5%) пацієнтів виявлено
зменшення їх розмірів, причому в усіх спостережен
нях це збігалося з регресією пухлини.
Під час ендоскопічного обстеження у хворих із
позитивним ефектом після ІХТ виявлено зменшен
ня або повне зникнення набряку та інфільтрації сли
зової бронха, відновлення типового або подібно
го до нього судинного малюнку і у багатьох випад
ках — значне його збідніння. Відзначали чіткість
анатомічних структур, появу певної рухомості сті
нок бронхів у зоні ураження. Інфільтративний ком
понент у бронху зменшувався на 6–15 мм. Практич
но у всіх пацієнтів виявляли збіг динаміки рентге
нологічних та ендоскопічних змін.
В основній групі радикальні операції виконали
64 (71,1%) хворим: 42 — пневмонектомію (15 ком
бінованих) та 22 — лобектомію (7 комбінованих і
4 бронхопластичні). Кращі результати відзначали
при ПР, коли резектабельність становила 78,2%,
у той час як при АК — 62,5, а при НР — 64,7%.
Двом пацієнтам виконано паліативні втручання;
у 24 (26,7%) пухлини були визнані неоперабельни
ми, причому більшість серед них (70,8%) станови
ли хворі з відсутністю об’єктивного ефекту від ІХТ.
У контрольній групі радикальні втручання виконано
33 (55,0%) хворим: 19 — пневмонектомію (8 комбі
нованих) і 14 — лобектомію. Семи (13,3%) пацієнтам
виконано паліативні операції, 19 (31,7%) — діагнос
тичні (таблиця).
Таблиця
Характеристика виконання операцій, n (%)
Вид оперативного втручання Група
основна контрольна
Всього 90 (100,0) 60 (100,0)
Радикальні, у тому числі 64 (71,1) 33 (55,0)
пневмонектомії 42 (65,6) 19 (57,6)
лоб-, білобектомії 22 (34,4) 14 (42,4)
Комбіновані 22 (34,4) 7 (21,2)
Паліативні 2 (2,2) 8 (13,3)
Діагностичні 24 (28,2) 19 (31,7)
У пацієнтів основної групи під час втручання ви
явлено виражений фіброз у зоні первинної пухлини
та у межистінні. Власне пухлини пальпаторно були
більш щільними, з досить чіткими контурами, що
створювало сприятливі умови для виконання ради
кальних і органозберігаючих втручань.
У післяопераційний період загоєння культі брон
ха мало певні особливості: у випадках застосування
ІХТ посттравматичний набряк слизової оболонки
був менш виражений, її гіперемія була не суцільна,
а плямиста, термін загоєння культі не відрізнявся
від такого в контрольній групі. Ймовірно, що кращі
умови загоєння кукси бронха зумовлені зменшен
ням запалення слизової під впливом ІХТ.
За даними патоморфологічного аналізу опера
ційних препаратів хворих основної групи виявле
но розвиток лікарського патоморфозу (за Нака
яма — Лавниковою): 0–I ступеня — в 19 (21,1%),
I–II ступеня — у 44 (48,9%), II–III ступеня — в 23
(25,5%), III–IV ступеня — у 4 (4,4%) пацієнтів; ви
щий ступінь пошкодження відзначали насамперед
в низькодиференційованих пухлинах. Після ІХТ до
стовірно зменшувалася частка непошкодженої пух
линної паренхіми як ПР (з 52,89 ± 21,46 до 24,84 ±
11,37%), так і АК (з 54,1 ± 16,72 до 16,5 ± 7,25%).
При застосуванні ГНММ під час індукційної
ПХТ відзначена тенденція до підвищення ступеня
хіміотерапевтичного пошкодження пухлин. На клі
тинному рівні виявлено збільшення розмірів рако
вих клітин, нечіткість їх контурів, химерність об
рисів, появу клітин у вигляді багатоядерних сим
пластів. Спостерігали набухання, зернистість
цитоплазми, інколи — формування вакуоль різної
величини. У ядрі відбувалась конденсація хрома
тину або його розпад на фрагменти різної форми.
Збільшувалася кількість патологічних мітозів (кол
хіциноподібних) на фоні парадоксального зростан
ня мітотичної активності у вогнищах життєздатних
пухлинних клітин. Після ІХТ у пухлині виявляли
широкі поля некрозу, гіалінозу строми, серед яких
локалізували окремі групи потворних онкоцитів, ба
гато з яких — з вираженими дистрофічними зміна
ми, а також розростання грануляційної та більш зрі
лої сполучної тканини. Спостерігали значний полі
морфізм та атипію пухлинних клітин, апоптотичні
тільця, дискомплексацію пухлинної тканини.
Найбільш піддаються ІХТ низькодиферен
ційовані пухлини (II–III ступінь пошкодження
за Накаяма—Лавниковою). Плоскоклітинні
пухлини високого та помірного диференціювання
пошкоджуються меншою мірою (I–II ступінь).
Найменше ІХТ впливає на високодиференційовані
АК (0–I ступінь). Для метастатично уражених
лімфатичних вузлів характерні аналогічні зміни,
однак меншою мірою і з певною залежністю від
ступеня віддаленості від первинної пухлини.
За результатами імуногістохімічного дослід
ження інтактних пухлин не виявлено суттєвої різ
ниці показників експресії PCNA, р53(wT), Всl2,
Her2neu при ПР та АК. Однак відзначена різни
ця їх розподілення в первинній пухлині та в ме
жистінних метастазах. Під впливом ІХТ відбувало
ся зниження проліферативної активності пухлини
КОРПОРАТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
293О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
(експресії PCNA), а також показників експресії як
проапоптотичного білка р53(wT), так і антиапопто
тичного Bcl2. Показники експресії рецептора епі
дермального фактора росту Her2Neu знижували
ся лише при ПР.
В основній групі 2 (2,2%) пацієнти померли, се
ред післяопераційних ускладнень у 14 розвинулася
післяопераційна пневмонія та у 3 бронхіальна но
риця, усунені за допомогою консервативного ліку
вання. У контрольній групі 3 (5,0%) пацієнти по
мерли, у 19 розвинулася післяопераційна пневмо
нія, у 2 — бронхіальні нориці, які також лікували
консервативно.
Як видно з отриманих результатів, застосуван
ня ІХТ забезпечує підвищення резектабельності,
насамперед за рахунок збільшення кількості ком
бінованих втручань.
У хворих основної групи медіана виживаності
становила 24,85 ± 13,16 міс, а контрольної — 14,77 ±
9,15 міс, у радикально оперованих хворих — від
повідно 32,61 ± 15,1 міс в основній та 16,5 ± 10,44 —
у контрольній групі. Одно і дворічна виживаність
становила в основній групі 78,5 і 41,5% відповідно,
а в контрольній — 40,7 і 14,8%. Різниця між цими
показниками була статистично достовірна (р < 0,05,
р < 0,05). Місцевий рецидив розвинувся у 3 (4,7%)
пацієнтів основної групи, яким виконали радикаль
ну операцію хворих та у 4 (12,1%) — контрольної.
Аналізуючи різні думки щодо індукційної терапії,
слід зазначити, що з точки зору скептиків і против
ників, одним із основних її недоліків є відстрочен
ня виконання основного етапу — радикального лі
кування. Дійсно, факт затримки операції справляє
великий моральний вплив як на хворого, так і на лі
каря. На жаль, можливості прогнозування резистент
ності пухлини залишаються обмеженими, і у разі її
хіміорезистентності реальним є прогресування про
цесу. Проте, поперше, найліпшим аргументом на
користь ІХТ є кращі показники резектабельності й
виживаності. Подруге, очевидно також, що значна
частка хворих з МРФ НДРЛ мають субклінічні мета
стази. За нашими даними приблизно у 10–15% па
цієнтів після ІХТ виявляють приховану (на момент
початку лікування) генералізацію процесу. Тобто
індукційна терапія дозволяє не тільки встановити
справжню стадію процесу, а й уникнути принципо
во непотрібних радикальних операцій. Крім того, є
дані про те, що видалення первинної пухлини у та
ких пацієнтів навпаки може пришвидшити розви
ток метастазів за рахунок відсутності її «гальмівно
го» впливу на васкуляризацію останніх.
І взагалі, групу хворих з відсутністю ефекту від
індукційного лікування слід розглядати окремо. Ре
зектабельність хіміорезистентних форм НДРЛ не
перевищує 50%, частота рецидивів значно вища, а
довготривала виживаність, навіть у разі виконан
ня радикального втручання, вдвічі нижча за сере
дню по групі. Тому частина онкологів пропонує
відмовитися від оперативного лікування хворих з
N2bulky за умови відсутності ефекту від ІХТ [10,
20]. Очевидно, необхідно удосконалювати методи
дослідження ступеня злоякісності пухлини, її хіміо
радіорезистентності, а відтак — і доцільності даного
методу терапії. Безумовно, найперспективнішим у
цьому плані є визначення молекулярнобіологічних
особливостей пухлин і маркерів резистентності.
Поширеною серед онкохірургів також є думка
про потенційне підвищення операційного ризику і
збільшення кількості періопераційних ускладнень
(насамперед кровотеч, нориць кукс бронхів тощо)
[9]. Ця теза, з нашої точки зору, є перебільшенням.
Дійсно, після ІХТ виникають технічні труднощі,
пов’язані з фіброзом і склерозом у зоні операції,
розвивається певна імуносупресія у пацієнтів. Однак
за даними більшості досліджень це не зумовлює
збільшення кількості ускладнень та підвищення
летальності [2, 6, 7, 17]. Безумовно, велике значен
ня має особистий досвід хірурга та клініки, що ще
раз підтверджує необхідність лікування у спеціалі
зованих онкоторакальних центрах і підготовки ви
сококваліфікованих хірургів.
За нашими даними, після ІХТ число періопера
ційних ускладнень не збільшувалося. Частота ле
тальних випадків та виникнення післяопераційної
пневмонії в основній групі була навіть нижчою, ніж
у контрольній. Це ми пов’язуємо насамперед зі зни
женням інтенсивності параканкрозних запальних
змін, ендобронхіту, набряку слизової бронхів че
рез безпосередній протизапальний вплив хіміопре
паратів, поліпшення мікроциркуляції, у тому чис
лі під впливом ГНММ; достовірним зменшенням
дихальної серцеволегеневої недостатності за раху
нок покращання бронхіальної прохідності, венти
ляції та дренування уражених сегментів, у резуль
таті чого значно знижується наркознооперацій
ний ризик і кількість періопераційних ускладнень,
особливо після пневмонектомії та у хворих похилого
віку. Ще одним аргументом противників ІХТ є ви
сока вартість лікування. Так, 2 курси ІХТ за схемою
ЕР коштують від 1200 до 1600 грн. Однак уже впро
ваджена державна програма «Онкологія» і необхід
ні хіміопрепарати доступні у більшості спеціалізо
ваних онкоцентрів. Крім того, вартість лікування у
цілому безумовно знижується за рахунок зменшен
ня кількості ускладнень, збільшення частки комбі
нованих та органозберігаючих втручань. А як вза
галі обчислити економічний ефект від поліпшення
виживаності? І риторичне запитання: чи морально
виправдано й економічно вигідно виконувати не
потрібні оперативні втручання? Як оцінити у вартіс
ному еквіваленті поліпшення якості життя хворих?
Нами підтверджено поліпшення не тільки емоцій
ного, а й фізичного стану пацієнтів після ІХТ.
Проаналізувавши власний досвід застосування
ІХТ у лікуванні пацієнтів з НДРЛ, можна зробити
такі висновки:
1. ІХТ на базі препаратів платини — ефективний
метод покращання результатів лікування хворих на
КОРПОРАТИВНАЯ ИНФОРМАЦИЯ
294 О Н К О Л О Г И Я • Т. 7 • № 4 • 2 0 0 5
НДРЛ ІІІА стадії за рахунок підвищення радикаль
ності, продовження безрецидивного періоду і за
гальної виживаності пацієнтів, якості їх життя.
2. Індукційне лікування не підвищує ризик ви
никнення періопераційних ускладнень, підвищує
резектабельність та створює умови для виконання
органозберігаючих операцій.
3. Показники резектабельності та довготрива
лого виживання корелюють зі ступенем лікарсько
го патоморфозу пухлин.
4. Молекулярногенетична картина первинної
пухлини та межистінних метастазів відрізняється та
достовірно змінюється під впливом ІХТ і може слу
гувати основою прогнозу та індивідуалізації ІХТ.
5. Отримані результати підтверджують перспек
тивність подальших досліджень протипухлинної ак
тивності ГНММ у відношенні НДРЛ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барчук АС. Стандарты лечения немелкоклеточного рака
легкого. Вестник РОНЦ РАМН 2003; 1: 3–7.
2. Бисенков ЛН, Гришаков СВ, Шалаев СА. Хирургия
рака легкого в далеко зашедших стадиях. СПб: Гиппократ,
1998. 379 с.
3. МОЗ України, УНДІОР та національний канцерреєстр
України. Розповсюдженість злоякісних новоутворень в по
пуляції України в 2002 р. К. 2003.
4. Орлова РВ. Современное стандартное лечение больных
немелкоклеточным раком легкого с учетом стадии заболева
ния. Практ онкология 2000; 3: 17–20.
5. Поддубная ИВ. Лекарственная терапия больных со зло
качественными опухолями (современное состояние и перс
пективы). Онкология 1999; 3: 214–9.
6. Полоцкий БЕ, Давыдов МИ, Стилиди ИС и др. Сов
ременные взгляды на хирургическое лечение больных не
мелкоклеточным раком легкого III стадии. Вестник РОНЦ
РАМН 2003; 1: 37–44.
7. Суховерша ОА. Індукційна хіміотерапія в комплексно
му лікуванні місцеворозповсюджених форм недрібноклітин
ного раку легенів. Вест неотложной и восстановительной ме
дицины. 2004; 5 (2): 648.
8. Alberg AJ, Samet JS. Epidemiology of Lung Cancer. Chest
2003; 123: 21S–49S.
9. Вunn PA. To treat or not to treat nonsmall cell lung cancer
patients? Current perspectives. Oncology 1999; 13 (S4): 9–15.
10. Bueno R, Richards W, Swanson S, et al. Nodal status after
induction therapy for stage IIIA lung cancer determines survival.
Ann Thorac Surg 2000; 70: 1826–31.
11. Hejna M, Raderer M, Zielinski C. Inhibition of metastases
by anticoagulants. J. Natl Cancer Inst 1999; 91: 22–36.
12. Hensing Th, Detterbeck F, Socinski MA. The role of in
duction therapy in the management of respectable NonSmall Cell
Lung Cancer. Cancer Control J 2000; 7 (1): 1–14.
13. Hidalgo M. New target, new drug, old paradigm. J Clin
Oncol 2004; 22 (12): 2270–2.
14. Hosch SB, Scheunemann P, Izbicki JR. Limits of sur
gery in nonsmall cell lung cancer. Eur Resp Rew 2002; 12 (84):
177–86.
15. Eberhardt W, Hepp R, Korfee S, Stamatis G. Current status
of adjuvant and neoadjuvant chemotherapy in respectable nonsmall
cell lung cancer. Eur Resp Rew 2002; 12 (84): 196–207.
16. Mountain CF. Revision in the International System for
Staging Lung Cancer. Chest 1997; 111: 1710–7.
17. Spiro SG. Lung Cancer. Eur Resp Mon 2001; 6 (17): 329.
18. Sukhoversha O. Immunopathology of advanced forms of
NSCLC: the influence of induction chemotherapy. Eur Respir J
2003; 22 (S45): 2288.
19. Robinson LA, Wagner HJr, Ruckdeschel JC. Treatment: Stage
IIIA Nonsmall Cell Lung Cancer. Chest 2003; 123 (1): 202S–20S.
20. Roth JA, Atkison EN, Fossella F, et al. Longterm followup
of patients enrolled in a randomized trial comparing perioperative
chemotherapy and surgery with surgery alone in respectable stage
IIIA nonsmallcell lung cancer. Lung Cancer 1998; 21: 1–6.
21. Zacharski L, Ornstein D. Heparin and cancer. Thromb
Haemost 1998; 80: 10–23.
ten-year experience of combined
treatment of stage ІІІА non-small
cell lung cancer
O.A. Sukhoversha
Summary. Results of a combined induction chemotherapy
(ICT) treatment of 90 patients with stage ІІІА non‑small
cell lung cancer (NSCLC). After ICT (2 courses, EP
regimen), 48 patients (53.3%) showed an objective effect.
In the main group, 64 patients were radically operated
(71.1%) and showed a 2.2% lethality; in the control group
of 60 patients without ICT, 33 (55.0%) were operated
and the lethality rate was 5.0%. ICT caused a stage‑
dependent therapeutic pathomorphosis in the tumor in
21.1%, 48.9%, 25.5%, and 4.4% of cases (at stages
0–1, 1–2, 2–3, and 3–4, respectively), the degree of
lesion being higher in low‑differentiated tumors. ICT
effects included reduced expression of PCNA, р53(wT),
and Всl‑2 in the tumor and intermural metastases. In
the main group, the survival median was 24.8 months
compared to 14.8 in the control group; in radically
operated patients, this indicator was 32.6 and 16.5 months
respectively. In the main group, 1‑ and 2‑year survival
rates were 78.5 and 41.5%, respectively, versus 40.7 and
14.8%, respectively, in the control group. Local relapse
was observed in 3 patients (4.7%) of the main group
and 4 patients (12.1%) of the control group. Thus, ICT
applying platinum drugs is an efficient method to improve
immediate and remote outcomes of the stage ІІІА NSCLC
treatment. It does not increase the risk of peri‑operation
complications or lethality, and can serve as a model for
molecular biological studies of NSCLC.
Key Words: nonsmall cell lung cancer, combined
treatment, induction chemotherapy, cisplatin,
etoposide, clexane.
Адреса для листування:
Суховерша О.А.
49102, Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31
Міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4
Еmail: sukhoversha@ukr.net
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19729 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:07Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Суховерша, О.А. 2011-05-12T17:11:17Z 2011-05-12T17:11:17Z 2005 Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії / О.А. Суховерша // Онкологія. — 2005. — 7, N 4. — С. 290-294. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19729 Резюме. Наведено результати комплексного лікування з включенням індукційної хіміотерапії (ІХТ) 90 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) ІІІА стадії. Після ІХТ (2 курси за схемою ЕР) у 48 (53,3%) хворих відзначено об’єктивний ефект. В основній групі радикальну операцію виконано 64 (71,1%) хворим, летальність становила 2,2%. У контрольній групі, до якої увійшли 60 пацієнтів, котрим не проводили ІХТ, радикальну операцію провели 33 (55%) із них, при цьому летальність становила 5%. Під впливом ІХТ у пухлині відзначали патоморфоз: 0–I ступеня — в 21,1%, I–II ступеня — в 48,9%, II–III ступеня — в 25,5%, III–IV ступеня — в 4,4% випадків, причому в низькодиференційованих пухлинах ступінь пошкодження був вищим. ІХТ зумовлювала зниження експресії PCNA, р53(wT), Всl-2 в пухлині та межистінних метастазах. Медіана виживаності у хворих основної групи становила 24,8 міс, контрольної — 14,8 міс; у пацієнтів, яким виконали радикальні операції, — відповідно 32,6 і 16,5 міс. Одно- і дворічна виживаність в основній групі становила 78,5 і 41,5% відповідно, у контрольній — 40,7 і 14,8%. Місцевий рецидив відзначали у 3 (4,7%) хворих основної та 4 (12,1%) — контрольної групи. Таким чином, ІХТ із включенням препаратів платини ефективно поліпшує безпосередні й віддалені результати лікування пацієнтів з НДРЛ ІІІА стадії, не підвищує ризику виникнення періопераційних ускладнень, летальності, може слугувати моделлю для вивчення молекулярної біології НДРЛ. Ключові слова: недрібноклітинний рак легені, комплексне лікування, індукційна хіміотерапія, цисплатин, етопозид, Клексан. Summary. Results of a combined induction chemotherapy (ICT) treatment of 90 patients with stage ІІІА non-small cell lung cancer (NSCLC). After ICT (2 courses, EP regimen), 48 patients (53.3%) showed an objective effect. In the main group, 64 patients were radically operated (71.1%) and showed a 2.2% lethality; in the control group of 60 patients without ICT, 33 (55.0%) were operated and the lethality rate was 5.0%. ICT caused a stage-dependent therapeutic pathomorphosis in the tumor in 21.1%, 48.9%, 25.5%, and 4.4% of cases (at stages 0–1, 1–2, 2–3, and 3–4, respectively), the degree of lesion being higher in low-differentiated tumors. ICT effects included reduced expression of PCNA, р53(wT), and Всl-2 in the tumor and intermural metastases. In the main group, the survival median was 24.8 months compared to 14.8 in the control group; in radically operated patients, this indicator was 32.6 and 16.5 months respectively. In the main group, 1- and 2-year survival rates were 78.5 and 41.5%, respectively, versus 40.7 and 14.8%, respectively, in the control group. Local relapse was observed in 3 patients (4.7%) of the main group and 4 patients (12.1%) of the control group. Thus, ICT applying platinum drugs is an efficient method to improve immediate and remote outcomes of the stage ІІІА NSCLC treatment. It does not increase the risk of peri-operation complications or lethality, and can serve as a model for molecular biological studies of NSCLC. Key Words: non-small cell lung cancer, combined treatment, induction chemotherapy, cisplatin, etoposide, clexane. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Корпоративная информация Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії Ten-year experience of combined treatment of stage ІІІА non-small cell lung cancer published earlier |
| spellingShingle | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії Суховерша, О.А. Корпоративная информация |
| title | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії |
| title_alt | Ten-year experience of combined treatment of stage ІІІА non-small cell lung cancer |
| title_full | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії |
| title_fullStr | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії |
| title_full_unstemmed | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії |
| title_short | Десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені ІІІА стадії |
| title_sort | десятирічний досвід комплексного лікування хворих на недрібноклітинний рак легені іііа стадії |
| topic | Корпоративная информация |
| topic_facet | Корпоративная информация |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19729 |
| work_keys_str_mv | AT suhoveršaoa desâtiríčniidosvídkompleksnogolíkuvannâhvorihnanedríbnoklítinniiraklegenííííastadíí AT suhoveršaoa tenyearexperienceofcombinedtreatmentofstageíííanonsmallcelllungcancer |