Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами
Синтезовано похiднi хiтозану, модифiкованого калiксареновими макроциклами, та вивчено їх сорбцiйнi характеристики вiдносно n-нiтрофенолу, фенолу й iонiв свинцю. Отриманi похiднi хiтозану з прищепленими калiксареновими фрагментами було дослiджено методами ширококутового та малокутового розсiювання ре...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19730 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами / С.В. Рябов, С.М. Кобилiнський, В. I. Штомпель, Ю.Ю. Керча, В. I. Бойко // Доп. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 154-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859724217734397952 |
|---|---|
| author | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Штомпель, В.І. Керча, Ю.Ю. Бойко, В.І. |
| author_facet | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Штомпель, В.І. Керча, Ю.Ю. Бойко, В.І. |
| citation_txt | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами / С.В. Рябов, С.М. Кобилiнський, В. I. Штомпель, Ю.Ю. Керча, В. I. Бойко // Доп. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 154-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Синтезовано похiднi хiтозану, модифiкованого калiксареновими макроциклами, та вивчено їх сорбцiйнi характеристики вiдносно n-нiтрофенолу, фенолу й iонiв свинцю. Отриманi похiднi хiтозану з прищепленими калiксареновими фрагментами було дослiджено методами ширококутового та малокутового розсiювання рентгенiвських променiв, IЧ спектроскопiєю та елементним аналiзом.
The derivatives of chitosan modified by calixarene dichloroanhydride have been synthesized and their sorption properties towards p-nitrophenol, phenol, and Pb²^+ ions have been studied. The obtained calixarene-containing compounds are investigated by the wide-angle and small-angle x-ray structural analysis (WAXS and SAXS), IR spectroscopy, and elemental analysis.
|
| first_indexed | 2025-12-01T10:56:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 547.458
© 2010
С.В. Рябов, С.М. Кобилiнський, В. I. Штомпель,
член-кореспондент НАН України Ю. Ю. Керча, В. I. Бойко
Особливостi структури хiтозану, модифiкованого
калiксареновими макроциклами
Синтезовано похiднi хiтозану, модифiкованого калiксареновими макроциклами, та ви-
вчено їх сорбцiйнi характеристики вiдносно n-нiтрофенолу, фенолу й iонiв свинцю.
Отриманi похiднi хiтозану з прищепленими калiксареновими фрагментами було дослiд-
жено методами ширококутового та малокутового розсiювання рентгенiвських проме-
нiв, IЧ спектроскопiєю та елементним аналiзом.
Калiксарени — продукти прецезiйної конденсацiї фенолу та формальдегiду з рiзною кiль-
кiстю ароматичних фрагментiв, якi належать до класу синтетичних макроциклiв, здатних
утворювати супрамолекулярнi системи, зокрема комплекси включення типу гiсть–господар
з багатьма органiчними молекулами, а також з iонами металiв [1–3]. Калiксарени можна
модифiкувати рiзними комплексоутворювальними групами, що дає змогу отримувати на
їх основi системи для молекулярного розпiзнавання, а отже, використовувати для отри-
мання селективних сорбентiв. Одним з методiв синтезу таких матерiалiв є iммобiлiзацiя
калiксаренiв з певними функцiональними групами на полiмернi матрицi органiчної та не-
органiчної природи [4–6].
Хiтозан ((Хт) — полi-D-глюкозамiн) — природний полiсахарид (продукт дезацетилю-
вання хiтину) широко використовують у рiзних галузях, у тому числi в медицинi, бiотехно-
логiї, фармацевтицi завдяки його унiкальним фiзико-хiмiчним i бiологiчним властивостям,
серед яких є бiосумiснiсть, бiодеградабельнiсть, антимiкробна дiя, здатнiсть утворювати
полiелектролiтнi комплекси тощо. Тому використання Хт з прищепленими макроциклами
калiксарену як полiмерної матрицi дає змогу отримати сполуки з новими специфiчними
характеристиками, якi будуть цiкавими як супрамолекулярнi об’єкти для нанотехнологiй.
Мета дослiдження — синтез калiксареновмiсних похiдних Хт i його модифiкованого по-
хiдного гептаноїлхiтозану (ГХт), вивчення особливостей їх структури та сорбцiйних влас-
тивостей щодо органiчних молекул — фенолу, n-нiтрофенолу та iонiв Pb2+.
Експериментальна частина. Для експериментальних дослiджень брали Хт (фiрма
“Fluka”) з молекулярною масою (ММ) 400000 i ступенем деацетилювання (СД) 65, який
визначали за даними кондуктометричного титрування та елементного аналiзу на азот.
Концентрацiя амiногруп у Хт дорiвнювала 3,7 ммоль/г. Диметиламiнопiридин (ДМАП)
(“Fluka”), гептаноїлхлорид (“Fluka”), диметилацетамiд (ДМАА), хiмiчно чистий використо-
вували без додаткового очищення.
Кондуктометричне титрування залишкових амiногруп проводили на приладi MPC227
“METTLER TOLEDO” (Швейцарiя), як описано в роботi [7].
IЧ-спектри записували на приладi “Nicolet” (з фур’є-перетворенням) у дiапазонi 400–
4000 cм−1 у виглядi таблеток з KBr.
154 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №3
Рис. 1. Структурна формула хiтозану, модифiкованого калiксареновими макроциклами
Прищеплення макроциклiв калiксарену на Хт та ГХт (ступiнь замiщення, СЗ = 52)
здiйснювали, використовуючи дихлороангiдрид калiксарен (ДХК) з ММ = 886,13. Синтез
дихлороангiдриду калiксарену проводили за схемою:
Реакцiю мiж ДХК та хiтозаном (або ГХт) проводили в гетерогенному середовищi
в ДМАА у присутностi ДМАП (каталiзатор) при температурi 70 ◦С протягом 24 год. Вмiст
прищеплених калiксаренових фрагментiв визначали по зменшенню концентрацiї амiногруп:
%Calixarene =
813 · (C1 − C2) · 100
813 · C1 + 2 · 1000
,
де C1 й C2 — концентрацiї амiногруп у вихiдному й модифiкованому зразках, ммоль/г.
Таким чином, нами синтезовано модифiкований Хт з вмiстом калiксаренових фрагмен-
тiв 6,4 та 12,7% вiдповiдно, структурну формулу якого iлюструє рис. 1.
Сорбцiю iонiв Pb2+ вивчали в статичних умовах, використовуючи воднi розчини
Pb(NO3)2, вiдповiдних органiчних речовин — фенолу та n-нiтрофенолу. Час контакту на-
важки сорбенту (50 мг) з дослiджуваними розчинами становив 24 год. Концентрацiю iонiв
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №3 155
Pb2+ пiсля сорбцiї визначали трилонометрично за допомогою кондуктометрiї, а фенолу та
n-нiтрофенолу — фотометрично при довжинi хвилi 226 та 270 нм вiдповiдно. Сорбцiйну
ємнiсть (A, ммоль/г) розраховували за рiзницею початкової та рiвноважної концентрацiї
в розчинi за формулою:
A =
(Cп − Cр) · V
m
,
де m — наважка сорбенту; V — об’єм розчину; Cп та Cр — початкова та рiвноважна кон-
центрацiї Pb2+, або органiчної речовини, вiдповiдно.
Особливостi упорядкування фрагментiв макромолекулярних ланцюгiв при трансляцiї
їх в об’ємi та мiкрогетерогенний характер структури дослiджуваних зразкiв проводили ме-
тодом ширококутового та малокутового розсiяння рентгенiвських променiв за допомогою
рентгенiвського дифрактометра ДРОН-4–07, рентгенооптична схема якого виконана ме-
тодом Дебая–Шерера (на “проходження” первинного пучка випромiнювання через дослiд-
жуваний зразок). Усi дослiди проводили в CuKα
-випромiнюваннi, монохроматизованому
Ni-фiльтром.
Результати та їх обговорення. IЧ спектроскопiя. В IЧ-спектрi ГХт з’являються сму-
ги поглинання, що характеризують коливання амiдної групи: 1637 см−1 (νC=O) та 1558 см−1
(δNH), а також коливання C−H при 1420 см−1 (δCH2), 2928, 2859 см−1 (νCH2) та 1466 см−1
(δCH3), 2958, 2871 см−1 (νCH3). При модифiкацiї його дихлороангiдридом калiксарену
(ДХК) можна зазначити невелике зростання iнтенсивностi смуги валентних коливань C−H
2928 й 2859 см−1 за рахунок накладання аналогiчних коливань фрагмента калiксарену та
зростання iнтенсивностi C=O 1634 см−1 амiдної групи. В IЧ-спектрi продукту взаємодiї
хiтозану з ДХК спостерiгали iнтенсивну смугу при 1640 см−1, яку можна вiднести до ва-
лентних коливань C=O амiдної групи Хт i продукту реакцiї ДХК з NH2-групами Хт. Ко-
ливання СН2-груп проходило у виглядi валентних та деформацiйних коливань при 2924 та
1420 см−1 вiдповiдно.
Метод ширококутового розсiяння рентгенiвських променiв. Iз зiставлення ши-
рококутових рентгенiвських дифрактограм зразкiв модифiкованого (ГХт) i вихiдного Хт
(кривi 1, 1 ′ на рис. 2) видно, що їх структурний стан (розмiщення фрагментiв макромо-
лекулярних ланцюгiв при трансляцiї їх в об’ємi полiмерiв) є практично однаковим. Тобто,
модифiкацiя Хт алкiльними групами iстотно не змiнює його кристалiчну структуру.
Проведена оцiнка величини вiдносного рiвня кристалiчностi (Xкр) ГХт методом Метью-
за: Xкр = Qкр(Qкр + Qам)
−1 · 100, де Qкр i Qам — площа пiд дифракцiйною кривою, яку
займають дифракцiйнi максимуми, що характеризують кристалiчну та аморфну структуру
цього полiмеру, показала, що Xкр ≈ 65%.
Ефективний розмiр кристалiтiв (L) ГХт, визначений методом Шерера (L = Kλ(β ×
× cos θmax)
−1, де K — постiйна, пов’язана з формою кристалiтiв (при невiдомiй формi крис-
талiтiв K = 0,9); λ — довжина хвилi характеристичного рентгенiвського випромiнювання
(для CuKα
λ ≈ 0,154 нм); β — кутова пiвширина найбiльш чiтких дифракцiйних максиму-
мiв), становить 5,5 нм (для розрахункiв використовували дифракцiйний максимум, кутове
положення (2θmax) якого 19,7◦).
У свою чергу, прищеплення 6,4% за масою калiксаренових фрагментiв до макромоле-
кулярних ланцюгiв модифiкованого Хт (зразок ГХтК) викликає iстотнi змiни його тонкої
структури, що знаходить прояв, зокрема, у вiдсутностi iснуючого на дифрактограмi ГХт
мультиплетного максимуму при 2θmax = 9,5◦ (на кривiй 1 вказаний стрiлкою), здатного за
156 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №3
Рис. 2. Ширококутовi рентгенiвськi дифрактограми зразкiв немодифiкованого хiтозану (крива 1
′), ГХт
(крива 1 ), ГХтК (крива 2 ), ХтК (крива 3 )
вiдповiдних умов роздiлятися на два дифракцiйнi максимуми [8], та змiщення основного за
iнтенсивнiстю дифракцiйного максимуму iз 2θmax = 19,7◦ до 2θmax = 20,1◦ з одночасним
збiльшенням його кутової пiвширини (кривi 1, 2 на рис. 2). Цi змiни є наслiдком знач-
ної аморфiзацiї ГХт (Xкр ≈ 40 %) та зменшення розмiрiв його кристалiтiв. Разом з тим
на дифрактограмi зразка ГХтК спостерiгається малоiнтенсивний дифракцiйний максимум
при 2θmax = 7,4◦ (на кривiй 2 вказаний стрiлкою), який, очевидно, є результатом iнтер-
ференцiйних ефектiв, пов’язаних з присутнiстю макроциклiв. У цьому випадку середня
вiдстань d мiж фрагментами калiксарену при трансляцiї їх у просторi (в об’ємi ГХт), згiдно
з рiвнянням Брегга (d = λ/2 sin θmax), дорiвнює близько 1,2 нм.
Зовсiм iнший структурний ефект проявляється в результатi прищеплення 12,7% за ма-
сою калiксаренових фрагментiв до макромолекулярних ланцюгiв Хт (зразок ХтК). Це зна-
ходить вiдображення у проявi дифракцiйного максимуму дискретного типу значної iнтен-
сивностi при 2θmax = 4,4◦. Як вiдомо, прояв у данiй областi кутiв розсiяння дифракцiй-
ного максимуму дискретного типу характерний для шаруватих силiкатiв, таких як монт-
морилонiт, а також нанокомпозитних полiмерних систем, отриманих на їх основi [9–11].
У вiдповiдностi з кутовим положенням дискретного максимуму значної iнтенсивностi на
дифрактограмi зразка ХтК, брегiвська вiдстань мiж шарами ланцюгiв калiксаренових мак-
роциклiв дорiвнює 2,0 нм. Утворення шаруватої структури в об’ємi хiтозану в результатi
прищеплення 12,7% за масою макроциклiчних молекул калiксарену є наслiдком їх термо-
динамiчної несумiсностi з макромолекулярними ланцюгами хiтозану, коли вмiст молекул
калiксарену досягає або перевищує порiг перколяцiї. Це знаходить прояв, зокрема, в бiльш
чiткому проявi дифракцiйних максимумiв, якi характеризують аморфно-кристалiчну струк-
туру модифiкованого Хт на дифрактограмi зразка ХтК та однакове кутове положення
(2θmax = 19,7◦) основного за iнтенсивнiстю дифракцiйного максимуму iз положенням цього
максимуму на дифрактограмi зразка ГХт (кривi 1, 3 на рис. 2). Однак, як показала оцiнка,
рiвень його кристалiчностi є практично однаковим (Xкр ≈ 40%) з величиною Xкр зразка
ГХт, до макромолекул якого прищеплено 6,4% за масою калiксаренових фрагментiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №3 157
Рис. 3. Профiлi iнтенсивностi малокутового розсiяння рентгенiвських променiв зразкiв ГХт (крива 1 ), ГХтК
(крива 2 ), ХтК (крива 3 )
Метод малокутового розсiяння рентгенiвських променiв. Для бiльш детального ви-
вчення структури ГХт та сполук з рiзним вмiстом прищеплених макроциклiв калiксарену
було дослiджено їх мiкрогетерогенний стан. Так, на пiдставi аналiзу профiлiв iнтенсивнос-
тi малокутового розсiяння рентгенiвських променiв, представлених як в координатах Ĩ
вiд q (рис. 3), так i в координатах Руланда [12]: s3Ĩ(s) вiд s3, де s — величина хвильо-
вого вектора у просторi зворотної гратки (s = λ−12 sin θ, s = 2π/q), а Ĩ — iнтенсивнiсть
розсiювання без внесення колiмацiйної поправки, встановлено, що зразки ГХт i ГХтК є
структурно-гетерогенними, тодi як зразок ХтК характеризується гомогеннiстю структури,
тобто вiдсутнiстю контрасту електронної густини в його об’ємi. Крiм цього, зразки ГХт i
ГХтК мають хаотичний розподiл мiкрообластей гетерогенностi по їх об’єму, судячи iз вiд-
сутностi iнтерференцiйного максимуму на їх профiлях iнтенсивностi (кривi 1, 2 на рис. 3),
тодi як на профiлi зразка ХтК є iнтерференцiйний максимум у виглядi “плеча”, положення
(qmax) якого становить близько 3,4 нм−1, тобто 2θmax ≈ 4,7◦, при цьому величина d = 1,9 нм
(крива 3 ). Як вiдомо з рисунка, прояв на профiлях iнтенсивностi малокутового розсiюван-
ня рентгенiвських променiв iнтерференцiйного максимуму, кутове положення 2θmax якого
збiгається з вiдповiдним дифракцiйним максимумом дискретного типу на ширококутових
рентгенiвських дифрактограмах нанокомпозитних систем, є доказом iснування в їхньому
об’ємi шаруватої структури [9, 10, 13].
Для оцiнки ефективного розмiру мiкрообластей гетерогенностi зразкiв ГХт та ГХтК
(зразок ХтК характеризується структурною гомогеннiстю) методом Руланда визначали
такий структурний параметр, як дiапазон гетерогенностi lp, який безпосередньо пов’яза-
ний iз середнiм дiаметром мiкрообластей гетерогенностi у двофазовiй системi (〈l1〉 i 〈l2〉):
lp = φ2〈l1〉 = φ1〈l2〉, де φ1, φ2 — об’ємнi частки мiкрообластей (φ1+φ2 = 1). Встановлено, що
в об’ємi модифiкованого Хт (ГХт) iснують мiкрообластi гетерогенностi, ефективний розмiр
яких дорiвнює 8,0 нм. Враховуючи те, що ГХт є аморфно-кристалiчним полiмером, мiкро-
областями гетерогенностi в його об’ємi є кристалiти та аморфнi мiкрообластi. Прищеплення
до макромолекулярних ланцюгiв ГХт 6,4% за масою калiксарену приводить до зменшення
158 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №3
розмiру мiкрообластей гетерогенностi (кристалiтiв) близько 5,5 нм, що було показано вище
методом ширококутової рентгенографiї.
Для оцiнки вiдносного рiвня гетерогенностi структури зразкiв було проведено розраху-
нок такого структурного параметра, як iнварiант Порода:
Q =
∞∫
0
qĨ(q) dq,
що характеризує iнтегральну iнтенсивнiсть розсiяння рентгенiвських променiв псевдодво-
фазовою системою i має прямий зв’язок з середньоквадратичною флуктуацiєю електронної
густини (〈∆ρ2〉) у її об’ємi:
Q ∝ 〈∆ρ2〉,
при цьому 〈∆ρ2〉 = φ1φ2(ρ1 − ρ2)
2, де φ1, φ2 й ρ1, ρ2 — об’ємна частка й електронна гус-
тина мiкрофаз (〈 〉, ∝ — знаки усереднення i прямої пропорцiйностi вiдповiдно). Значення
iнварiанта Q при прищепленнi 6,4% за масою калiксарену до макромолекул ГХт зростає
з 2,4 до 3,5 в. о. внаслiдок термодинамiчної несумiсностi молекул калiксарену i макромо-
лекул ГХт. Разом з тим зразок ХтК має найбiльшу iнтегральну iнтенсивнiсть розсiяння
рентгенiвських променiв, судячи по величинi Q(5,5), хоча вiн i є структурно-гомогенним,
що видно з аналiзу графiка Руланда цього полiмеру (див. вище).
Сорбцiйнi характеристики синтезованих зразкiв. Дослiджено сорбцiю модифiкованих
Хт щодо iонiв Pb2+ та деяких органiчних сполук, зокрема фенолу та n-нiтрофенолу. Як вид-
но з даних табл. 1, сорбцiйна ємнiсть зразкiв вiдносно речовин, що вивчалися, порiвняно
з вихiдним Хт, збiльшувалася. Iзотерми сорбцiї дослiджуваних речовин на ХтК вiдносяться
до типу S, для яких характерна низька спорiдненiсть сорбат-адсорбент при малих концен-
трацiях, тодi як iзотерми на ГХтК можна вiднести до типу L. Присутнiсть гiдрофобних
алкiльних груп у ГХтК пiдвищує сорбцiйнi властивостi цього зразка до фенолу та n-нiтро-
фенолу при їх невеликих концентрацiях, тобто сприяло утворенню комплексiв складу 1 : 1
для нiтрофенолу та 1 : 2 для фенолу. Виходячи з виду iзотерм, вмiсту калiксарену та зна-
чень величини сорбцiї на вихiдному хiтозанi, можна припустити таке: вiдбувається полiмо-
лекулярна адсорбцiя з утворенням комплексiв складу 1 : 1 i 1 : 2 у випадку n-нiтрофенолу
та 1 : 2 i 1 : 3 для фенолу. Вид iзотерм сорбцiї для зразка ХтК вказував на значно бiльшу
спорiдненiсть його до молекул n-нiтрофенолу, нiж фенолу, якi можна використовувати для
роздiлення цих органiчних сполук.
Iзотерму сорбцiї iонiв Pb2+ також можна вiднести до типу S. Незначне збiльшення сорб-
цiйної ємностi зразкiв iз збiльшенням концентрацiї iонiв металу можна пояснити низькою
константою стiйкостi комплексу Pb2+-калiксарен на хiтозанi.
Таким чином, встановлено, що прищеплення 6,4% за масою калiксаренових фрагментiв
до макромолекул модифiкованого Хт приводить до зменшення кристалiчностi та розмiрiв
Таблиця 1. Сорбцiйнi характеристики зразкiв модифiкованих хiтозанiв
Тип зразка
Вмiст калiксарену Сорбцiйна ємнiсть, ммоль/г
% за масою C, ммоль/г Pb2+
n-нiтрофенол фенол
Хiтозан — — 0,15 0,22 0,12
ГХтК 6,4 0,08 — 0,34 0,33
ХтК 12,7 0,15 0,93 0,46 0,6
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №3 159
кристалiтiв, при цьому зростає рiвень гетерогенностi структури. У випадку прищеплен-
ня 12,7% за масою калiксаренових макроциклiв до макромолекул Хт спостерiгається утво-
рення нанокомпозитної полiмерної системи шаруватого типу, при цьому перiод чергування
калiксаренових молекулярних шарiв в об’ємi полiмеру становить 2,0 нм (це спостерiгається
для монтморилонiту [10, 13]).
Роботу виконано за пiдтримки УНТЦ (проект № 3643).
1. Gutsche C.D. Calixarenes Revisited. – Cambridge: Royal Soc. of Chem., 1998. – 235 p.
2. Asfari Z., Bohmer V., Harrowfield J. McB., Vicens J. Calixarene. – Dordrecht: Kluwer, 2001. – 683 p.
3. Yilmaz M., Memon S., Tabakci M., Bartsch R.A. Design of polymer appended calixarenes as ion carriers /
R.K. Bregg (ed.) New Frontiers in Polymer Research. – New York: Nova Sci. Publ., 2006. – P. 125–171.
4. Tabakci M., Ersoz M., Yilmaz M.A. Calix[4]arene-Containing Polysiloxane Resin for Removal of Heavy
Metals and Dichromate Anion // J. Macromol. Sci. Pure Appl. Chem. – 2006. – 43. – P. 57–69.
5. Memon S., Tabakci M., Roundhill D.M., Yilmaz M. Synthesis and evaluation of the Cr(VI) extraction
ability of aminonitrile calix[4]arenes immobilized onto a polymeric backbone // React. Funct. Polym. –
2006. – 66. – P. 1342–1349.
6. Tabakci M., Erdemir S., Yilmaz M. Preparation, characterization of cellulose-grafted with calix[4]arene
polymers for the adsorption of heavy metals and dichromate anions // J. Hazard. Mater. – 2007. – 148. –
P. 428–435.
7. Кобилiнський С.М., Рябов С.В. Протолiтичнi та комплексоутворюючi властивостi хiтозану // Вопр.
химии и хим. технологии. – 2004. – № 6. – С. 9–14.
8. Рябов С.В., Штомпель В.И., Кобылинский С.Н. и др. Особенности формирования структуры в
смесях полиуретаного катиономера и хитозана // Там же. – 2004. – № 2. – С. 131–136.
9. Ray S. S., Okamoto M. Polymer/Layered silicate nanocomposites: a review from preparation to processi-
ng // Prog. Polym. Sci. – 2003. – 28. – P. 1539–1641.
10. Файнлейб О.М., Штомпель В. I., Бей I.М. Нанокомпозити на основi полiцiанурату i монтморилонiту:
синтез i структура // Вопр. химии и хим. технол. – 2006. – № 4. – С. 92–97.
11. Ganguli S., Dean D., Jordan K. et al. Mechanical properties of intercalated cyanate ester-layered silicate
nanocomposites // Polymer. – 2003. – 44, No 4. – P. 1315–1319.
12. Ruland W. Small-angle scattering of two-phase systems: Determination and significance of systematic
deviations from Porod’s law // J. Appl. Cryst. – 1971. – 4, No 1. – P. 70–73.
13. Сhen C., Khobaib M., Curliss D. Epoxy layered-silicate nanocomposites // Progr. Org. Coating. – 2003. –
47. – P. 376–383.
Надiйшло до редакцiї 15.06.2009Iнститут хiмiї високомолекулярних сполук
НАН України, Київ
Iнститут органiчної хiмiї НАН України, Київ
S.V. Riabov, S.N. Kobylinskyy, V. I. Shtompel’,
Corresponding Member of the NAS of Ukraine Yu.Yu. Kercha, V. I. Boyko
Peculiarities of the structure of chitosan modified by calixarene
macrocycles
The derivatives of chitosan modified by calixarene dichloroanhydride have been synthesized and
their sorption properties towards p-nitrophenol, phenol, and Pb2+ ions have been studied. The
obtained calixarene-containing compounds are investigated by the wide-angle and small-angle x-ray
structural analysis (WAXS and SAXS), IR spectroscopy, and elemental analysis.
160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №3
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19730 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T10:56:01Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Штомпель, В.І. Керча, Ю.Ю. Бойко, В.І. 2011-05-12T17:11:22Z 2011-05-12T17:11:22Z 2010 Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами / С.В. Рябов, С.М. Кобилiнський, В. I. Штомпель, Ю.Ю. Керча, В. I. Бойко // Доп. НАН України. — 2010. — № 3. — С. 154-160. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19730 547.458 Синтезовано похiднi хiтозану, модифiкованого калiксареновими макроциклами, та вивчено їх сорбцiйнi характеристики вiдносно n-нiтрофенолу, фенолу й iонiв свинцю. Отриманi похiднi хiтозану з прищепленими калiксареновими фрагментами було дослiджено методами ширококутового та малокутового розсiювання рентгенiвських променiв, IЧ спектроскопiєю та елементним аналiзом. The derivatives of chitosan modified by calixarene dichloroanhydride have been synthesized and their sorption properties towards p-nitrophenol, phenol, and Pb²^+ ions have been studied. The obtained calixarene-containing compounds are investigated by the wide-angle and small-angle x-ray structural analysis (WAXS and SAXS), IR spectroscopy, and elemental analysis. Роботу виконано за пiдтримки УНТЦ (проект № 3643). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Хімія Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами Peculiarities of the structure of chitosan modified by calixarene macrocycles Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Штомпель, В.І. Керча, Ю.Ю. Бойко, В.І. Хімія |
| title | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| title_alt | Peculiarities of the structure of chitosan modified by calixarene macrocycles |
| title_full | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| title_fullStr | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| title_full_unstemmed | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| title_short | Особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| title_sort | особливості структури хітозану, модифікованого каліксареновими макроциклами |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19730 |
| work_keys_str_mv | AT râbovsv osoblivostístrukturihítozanumodifíkovanogokalíksarenovimimakrociklami AT kobilínsʹkiism osoblivostístrukturihítozanumodifíkovanogokalíksarenovimimakrociklami AT štompelʹví osoblivostístrukturihítozanumodifíkovanogokalíksarenovimimakrociklami AT kerčaûû osoblivostístrukturihítozanumodifíkovanogokalíksarenovimimakrociklami AT boikoví osoblivostístrukturihítozanumodifíkovanogokalíksarenovimimakrociklami AT râbovsv peculiaritiesofthestructureofchitosanmodifiedbycalixarenemacrocycles AT kobilínsʹkiism peculiaritiesofthestructureofchitosanmodifiedbycalixarenemacrocycles AT štompelʹví peculiaritiesofthestructureofchitosanmodifiedbycalixarenemacrocycles AT kerčaûû peculiaritiesofthestructureofchitosanmodifiedbycalixarenemacrocycles AT boikoví peculiaritiesofthestructureofchitosanmodifiedbycalixarenemacrocycles |