Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої

Бактеризація сої високоефективним виробничим штамом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) сприяє формуванню активного нодуляційного апарату, збільшенню збору протеїну за рахунок підвищення рівня активності азотфіксації. Застосування регуляторів росту рослин сумісно з нітрагіном потребує урахуван...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сільськогосподарська мікробіологія
Date:	2007
Main Authors:	Леонова, Н.О., Титова, Л.В., Танцюренко, О.В., Антипчук, А.Ф., Іутинська, Г.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2007
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19782
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої / Н.О. Леонова, Л.В. Титова, О.В. Танцюренко, А.Ф. Антипчук, Г.О. Іутинська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — № 5. — С. 74-85. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860009796982276096
author	Леонова, Н.О. Титова, Л.В. Танцюренко, О.В. Антипчук, А.Ф. Іутинська, Г.О.
author_facet	Леонова, Н.О. Титова, Л.В. Танцюренко, О.В. Антипчук, А.Ф. Іутинська, Г.О.
citation_txt	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої / Н.О. Леонова, Л.В. Титова, О.В. Танцюренко, А.Ф. Антипчук, Г.О. Іутинська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — № 5. — С. 74-85. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сільськогосподарська мікробіологія
description	Бактеризація сої високоефективним виробничим штамом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) сприяє формуванню активного нодуляційного апарату, збільшенню збору протеїну за рахунок підвищення рівня активності азотфіксації. Застосування регуляторів росту рослин сумісно з нітрагіном потребує урахування сортових особливостей макросимбіонта і специфіки дії цих препаратів. Бактеризация сои высокоэффективным производственным штаммом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) способствует формированию активного нодуляционного аппарата, увеличению сбора протеина за счет повышения уровня азотфиксации. Применение регуляторов роста растений совместно с нитрагином требует учета сортовых особенностей макросимбионта и специфики действия этих препаратов. The іnoculation and plant growth regulators have been studied for their effect on the symbiotic nitrogen fixation and productivity of soybean in the field experiments. It was shown that nitraginisation with the high efficient strain B. japonicum 71т (UCМ В-6035) promotes active rhizobium-soybean nodulation system, and crude protein yield increasing as the result of the symbiosis efficiency. The combined use of Nitragin and plant growth regulators requires attention to both cultivar peculiarities of macrosymbionts and specific action of these preparations.
first_indexed	2025-12-07T16:40:56Z
format	Article
fulltext	74 У��: 577.�11:631.�8 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НІТРАГІНУ І РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОЇ Леонова Н.О., Титова Л.В., Танцюренко О.В., Антипчук А.Ф., Іутинська Г.О. Інститут мікробіології і вірусології ім.� �.��.� �аболотного НАНУ, вул.� Академіка �аболотного, 154, м.� �иїв, 03143, Україна Бактеризація сої високоефективним виробничим штамом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) сприяє формуванню активного нодуляційного апарату, збільшенню збору протеїну за рахунок підвищення рівня активності азотфіксації. Застосування регуляторів росту рослин сумісно з нітрагіном потребує ураху- вання сортових особливостей макросимбіонта і специфіки дії цих препаратів. �лючові слова: нітрагін, регулятори росту рослин, соя (Glycine max L. (Merr.)), ефективність симбіозу, збір сирого про- теїну, флавоноїдні сполуки. Одним із важливих агротехнічних заходів для підвищен- ня продуктивності сільськогосподарських культур є застосування мікробних препаратів, а також регуляторів росту рослин (РРР).� Ці препарати екологічно безпечні, сприяють інтенсифікації фізіолого- біохімічних процесів у рослин, підвищують їхню стійкість до за- хворювань і позитивно впливають на стан мікробного угруповання ґрунтів [1].� �а даними деяких авторів, застосування рістрегуляторів на посівах гороху, люцерни, конюшини, ячменю і злакових кормо- вих трав сприяє значному підвищенню активності симбіотичної та асоціативної азотфіксації [2-5].� Проте, судячи з даних літератури, до нинішнього часу залишається дискусійним питання про доціль- ність поєднання інокуляції з обробкою РРР.� Враховуючи важливу роль сої як джерела харчового та кормового білка, а також чинника, здатного покращувати екологічний стан ґрунтів, метою роботи було дослідити особливості функціонування симбіотичного апарату у рослин сої та її продуктивність за дії нітрагіну і вітчизняних РРР.� Матеріали й методи. В дослідах використовувалась рідка форма нітрагіну на основі високоефективного виробничого штаму 75 бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 71т селекції відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім.� �.��.� �аболотного НАНУ (депонований в Українській колекції мікроорганізмів під номером В-6035).� При проведенні польових досліджень використовували сою Glycine max L. (Merr.) сортів �иївська 98 (ранньостиглий) і �иївська 27 (середньоранній), рекомендованих для вирощування в зоні Північного Лісостепу і Полісся України; регулятори росту рослин: емістим С – комплекс рістстимулювальних речовин, ненасичених жирних кислот, вуглеводів, амінокислот, що синтезуються мікроміцетом Cylindrocarpon magnusia- num та мікроелементів; синтетичний РРР івін – N-оксид 2,6- диметилпіридин; агростимулін – комплексний препарат, який складається з 97 % емістиму С та 3 % івіну; еней – композиційний препарат на основі емістиму С та мікроелементів [6].� �азначені РРР розроблені в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України у Міжвідомчому науково-технологічному центрі “Агробіотех” НАН і МОН України.� Польові досліди проводили впродовж 2001-2002 років на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому на лесовидному суглинковому ґрунті (�иївська область).� Азотні добрива не вно- сили, застосовували фосфорні та калійні добрива з розрахунку 60 кг діючої речовини на гектар.� �ля бактеризації насіння сої використовували нітрагін на основі B. japonicum 71т.� Бактерії вирощували протягом 72 годин на рідкому середовищі Райта [7].� Густина суспензії ризобій для інокуляції насіння становила 1 млрд кл.�/мл.� Обробку проводили з урахуванням інокуляційного навантаження – 2,5-3,5 ∙ 106 клітин на 1 насінину [8].� �онцентрація всіх РРР відповідала рекомендова- ним нормам їх застосування у рослинництві: івін – 10 г/т насіння, агростимулін та еней – 10 мл/т насіння, емістим С – 15 мл/т насіння [9].� Рослини для аналізу відбирали у фази бутонізації-початку цвітіння та стиглості бобів.� Оцінювали такі показники: кількість та масу бульбочок на коренях рослин, площу листкової поверхні, масу сухих рослин – за загально прийнятими методиками.� Вміст хлорофілів (а+b) у листі рослин визначали спектрофотометричним методом [10], азотфіксувальну активність бульбочок – ацетилен- редуктазним методом [11].� �ля визначення загального вмісту 76 азоту в зеленій масі використовували метод �’єльдаля [12].� При перерахунку вмісту азоту на “сирий” протеїн використову- вали коефіцієнт 6,25.� У фазу стиглості бобів проводили облік урожайності та визначали якість зерна.� Визначення вмісту протеїну та жиру в зерні сої проводили методом інфрачервоної спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIR Systems 4500 (Швеція) в ННЦ “Інститут землеробства УААН”.� �а показниками урожайності та вмісту протеїну у насінні сої для кожного варіанту розраховували збір сирого протеїну з 1 га.� Вміст флавоноїдів у листі і насінні сої визначали спектрофотометрично (Beckman DU-8, США) [13].� �ля розрахунку найменшої істотної різниці (НІР) використовували статистичні методи [14].� Повторність експериментів була 3-5- кратною.� Результати та їх обговорення. Результати польових досліджень засвідчили наявність сортової чутливості рослин сої до дії досліджуваних РРР (табл.� 1).� Інокуляція високоефективним виробничим штамом бульбочкових бактерій сприяла збільшен- ню, порівняно з показниками контролю, нодуляційної та азот- фіксувальної активності у рослин обох сортів.� Так, кількість бульбочок на коренях сої сорту �иївська 98 зростала у 27 разів, а у рослин сорту �иївська 27 – у 1,4 раза, маса бульбочок збільшувалась у 19 та 2,5 раза, нітрогеназна активність – відповідно у 20 та 4,5 раза.� Використання РРР на фоні нітрагінізації B. japonicum 71т показало, що порівняно з інокуляцією у дослідах з соєю �иївська 98 органогенез бульбочок підсилювали тільки емістим С (на 16 %) та агростимулін (на 14 %), при цьому азотфіксувальна активність не збільшувалась.� У дослідах із соєю сорту �иївська 27 ефект інокуляції виробничим штамом ризобій підсилювали еней та агростимулін.� Еней сприяв збільшенню чисельності та маси бульбочок відповідно у 2,2 та 2,7 раза, нітрогеназної активності – в 1,5 раза порівняно з варіантом, де застосовувалась лише бак- теризація.� При обробці агростимуліном збільшувалась чисельність та маса бульбочок у 2,5 та 2,0 рази, відповідно, тоді як нітрогеназна активність при цьому знижувалась.� Отже, формування та функціонування нодуляційного апарату досліджуваних сортів сої визначались генотипом макросимбіонта, ступенем комплементарності сортів до гомологічних ризобій та природою РРР.� Оскільки застосовані нами препарати мають фітогормональну 77 активність, було важливо з’ясувати їх вплив на формування фотосинтетичного апарату та ріст рослин сої.� Встановлено, що разом з нітрагінізацією використані нами РРР не сприяють збільшенню листкової поверхні бактеризованих рослин сої сорту �иївська 98 (табл.� 2).� Тенденція до підвищення цього показника під впливом регуляторів росту спостерігалася лише у рослин сої сорту �иївська 27 при обробці насіння енеєм на фоні бактеризації.� Вміст хлорофілів, який є важливим показником функціональної активності рослин, за інокуляції B. japonicum 71т зростав на 14 % лише у рослин сорту �иївська 98.� У листках сої сорту �иївська 27 він був більшим у варіанті з обробкою нітрагіном та енеєм, що на 51,0 % більше, ніж у варіанті застосування однієї бактеризації.� Таблиця 1. Вплив інокуляції B. japonicum 71т та обробки насіння регуляторами росту на формування та функціонування симбіотичного апарату у рослин сої Варіанти обробки насіння Середня кількість бульбочок на 10 росли- нах, од.� Середня маса буль- бочок на 1 рослину, мг Азотфіксувальна активність, мкмоль С2Н4 на 1 рослину за годину 1 2 1 2 1 2 �онтроль (без іноку- ляції і обробки РРР) 4 40 19,5 30,7 0 3,4±0,1 B. japonicum 71т 110 60 380,0 78,3 19,8±0,8 15,4±0,5 Івін + B. japonicum 71т 63 40 240,0 53,3 13,8±0,6 5,6±0,1 Емістим С + B. japonicum 71т 128 90 456,0 74,3 17,2±0,6 12,6±0,1 Еней + B. japonicum 71т 56 130 160,0 211,7 10,9±0,4 23,7±0,5 Агростимулін+ B. japonicum 71т 126 150 355,0 158,3 17,3±0,5 9,1±0,1 Примітка: для показників середньої кількості та маси бульбочок середньоквадратична похибка становить 5-7 %; 1 – сорт �иївська 98, 2 – сорт �иївська 27 На стадії бутонізації-початку цвітіння в усіх варіантах дослідів рослини обох сортів накопичували 12,4-18,8 ц/га фітомаси.� 78 У рослинах сої сорту �иївська 98 урожайність зеленої маси зро- стала порівняно з варіантом застосування однієї інокуляції лише у варіанті з агростимуліном, проте вона була меншою за контрольну величину.� �елена маса рослин сої сорту �иївська 27 при інокуляції B. japonicum 71т була на 18,4 % більшою, ніж у контролі.� Незначне підвищення впливу інокуляції за цим показником спостерігали у варіанті з обробкою енеєм.� Таблиця 2. Вплив нітрагіну та регуляторів росту рослин на розвиток рослин сої Варіанти обробки насіння Площа листкової поверхні, см2 Вміст хлорофілів a+b, мг/л Урожайність зеленої маси, ц/га 1 2 1 2 1 2 �онтроль (без іноку- ляції і обробки РРР) 810,7 677,4 10,9 7,0 18,8 14,1 B. japonicum 71т 639,5 934,6 12,4 5,5 15,9 16,7 Івін + B. japonicum 71т 592,7 835,2 7,4 3,8 13,7 12,4 Емістим С + B. japonicum 71т 440,9 878,5 12,2 6,5 15,2 15,4 Еней + B. japonicum 71т 602,0 952,2 5,5 8,3 15,8 18,0 Агростимулін + B. japonicum 71т 586,6 677,6 12,5 5,9 17,4 13,3 НІР05 0,24 0,37 1 – сорт �иївська 98, 2 – сорт �иївська 27 Вміст протеїну в зеленій масі обох сортів сої за бактеризації збільшувався на 1,8-3,1 % порівняно з контролем (рис.� 1).� При застосуванні нітрагіну з івіном або емістимом С вміст протеїну в зеленій масі рослин сої сорту �иївська 98 порівняно з інокульованими рослинами підвищувався на 2,2-3 %.� В той же час у дослідах із сортом �иївська 27 спостерігалося зменшення цього показника за сумісної дії досліджуваних факторів.� Встановлено (рис.� 2), що івін сприяв найбільшому підвищенню збору зерна сої сорту �иївська 98 за умови бактеризації (був на 2,6 ц/га більшим, ніж у варіанті із застосуванням інокуляції, 79 НІР05=0,28); достовірні прибавки урожайності зерна (1,4- 1,5 ц/га) було одержано і у варіантах з обробкою емістимом С та агростимуліном.� При застосуванні РРР зберігалася тенденція до підвищення урожайності зерна сої сорту �иївська 27 у варіантах із сумісним застосуванням бактеризації та івіну або емістиму С.� Рис. 1. Вміст протеїну у зеленій масі рослин сої за дії нітрагіну та регуляторів росту 1 – B. japonicum 71т; 2 – івін + B. japonicum 71т; 3 – емістим С + B. japonicum 71т; 4 – еней + B. japonicum 71т; 5 – агростимулін + B. japonicum 71т.� Результати вивчення впливу інокуляції та регуляторів росту рослин на якість зерна сої показали, що при бактеризації ефективним штамом ризобій вміст протеїну у зерні сорту �иївська 98 був вищим, ніж у контролі на 2,6 % (табл.� 3).� Обробка РРР на фоні інокуляції B. japonicum 71т не приводила до достовірного підвищення вмісту протеїну у насінні.� Інокуляція ефективним штамом не сприяла підвищенню вмісту протеїну в зерні сої сорту �иївська 27, проте при сумісній обробці B. japonicum 71т з івіном, емістимом С або агростимуліном спостерігалося збільшення вмісту протеїну у зерні на 3,0-3,6 % порівняно з однією лише інокуляцією.� Вміст жиру – важливий показник якості насіння сої, що є зернокормовою культурою.� Інокуляція сприяла збільшенню цього 80 показника у сорту �иївська 98 майже на 3 % порівняно з контролем, а обробка насіння РРР сумісно з нітрагіном достовірно збільшувала його у всіх варіантах досліду.� Бактеризація насіння сорту �иївська 27 високоефективним штамом теж приводила до підвищення вмісту жиру (на 1,7 %), проте після сумісної обробки з РРР тільки у варіанті з івіном він був на 0,8 % вищим, ніж у варіанті з бактеризацією.� Однак слід підкреслити, що у всіх варіантах дослідів уміст жиру у насінні сої обох сортів був вищим за контрольні величини.� Рис. 2. Урожайність зерна сої за дії нітрагіну та регуляторів росту рослин 1 – B. japonicum 71т; 2 – івін + B. japonicum 71т; 3 – емістим С + B. japonicum 71т; 4 – еней + B. japonicum 71т; 5 – агростимулін + B. japonicum 71т.� Оцінюючи якість отриманого урожаю, цікаво було визначити, як впливають РРР на накопичення флавоноїдних сполук у листі та насінні рослин сої, оскільки відомо, що флавоноїди відіграють значну роль у формуванні імунітету рослин, є сигнальними молекулами в діалозі між партнерами симбіозу [15] і все ширше використовуються як антиоксиданти у фармацевтичній та косметичній промисловості [16].� 81 Таблиця 3. Вплив нітрагіну та регуляторів росту рослин на якість зерна сої Варіанти обробки насіння Вміст протеїну в зерні, у % на повітряно суху речовину Вміст жиру в зерні, у % на повітряно суху речовину �иївська 98 �иївська 27 �иївська 98 �иївська 27 �онтроль (без інокуляції і об- робки РРР) 37,05±0,03 39,48±0,03 18,20±0,04 19,42±0,05 B. japonicum 71т 39,64±0,03 37,91±0,02 21,15±0,06 21,07±0,05 Івін + B. japonicum 71т 38,93±0,02 41,00±0,03 21,74±0,06 21,89±0,05 Емістим С + B. japonicum 71т 39,85±0,03 41,12±0,01 21,39±0,04 21,04±0,06 Еней + B. japonicum 71т 39,14±0,05 37,74±0,03 21,47±0,04 20,63±0,06 Агростимулін + B. japonicum 71т 39,66±0,03 41,50±0,01 21,30±0,07 20,86±0,07 Аналіз вмісту флавоноїдних сполук у листі сої ранньостиглого сорту �иївська 98 в фазі бутонізації – початку цвітіння показав, що вміст цих сполук збільшувався лише при застосуванні івіну та енею на фоні інокуляції виробничим штамом (табл.� 4).� Різниця з показниками контролю становила відповідно 13 та 17 %.� У листі сої середньораннього сорту �иївська 27 цей показник збільшувався при використанні всіх досліджених РРР на фоні інокуляції виробничим штамом.� Сумісне застосування нітрагіну та івіну або агростимуліну сприяло збільшенню загального вмісту флавоноїдних сполук у насінні сої сорту �иївська 98 відповідно на 31 та 20 %.� Той факт, що досліджувані препарати здатні підвищувати вміст флавоноїдів у рослинах сої, може становити інтерес для фармацевтичної промисловості.� 82 Таблиця 4. Вплив інокуляції B. japonicum 71т та регуляторів росту рослин на вміст флавоноїдних сполук у листі та насінні сої Варіант досліду Вміст флавоноїдних сполук, у % до контролю у листі у насінні �иївська 98 �иївська 27 �иївська 98 �иївська 27 Івін + B. japonicum 71т 113,4 110,0 130,7 85,0 Емістим С + B. japonicum 71т 53,4 117,4 102,8 91,5 Еней + B. japonicum 71т 116,6 132,9 108,7 91,0 Агростимулін + B. japonicum 71т 57,4 126,0 120,2 108,0 Примітка: середньоквадратична похибка не перевищувала 5,0 %.� Рис. 3. Збір протеїну з 1 га за дії нітрагіну та регуляторів росту рослин 1 – B. japonicum 71т; 2 – івін + B. japonicum 71т; 3 – емістим С + B. japonicum 71т; 4 – еней + B. japonicum 71т; 5 – агростимулін + B. japonicum 71т.� Відомо, що інтегральним показником ефективності виро- щування бобових культур є збір протеїну з 1 га.� Як видно з наведених на рис.� 3 даних, інокуляція насіння обох сортів сої 83 сприяла збільшенню збору протеїну зерна.� При застосуванні всіх досліджених РРР інокуляція зумовлювала збільшення цього параметра стосовно сорту сої �иївська 98, причому за дії івіну, емістиму С або агростимуліну збір протеїну зростав на 55- 88 кг/га.� Сумісне застосування штама-інокулянта та івіну або емістиму С при вирощуванні сої сорту �иївська 27 сприяло збільшенню збору протеїна порівняно з контролем на 96-100 кг/га.� При цьому було зареєстровано посилення ефекту інокуляції більше, ніж на 10 %.� Таким чином, у польових дослідах, проведених на сортах сої �иївська 98 та �иївська 27, показано, що інокуляція насіння високоефективним штамом B. japonicum 71т (У�М В-6035) сприяє формуванню активного симбіотичного апарату, підвищенню вмісту протеїну в зеленій масі та збільшенню збору протеїну з гектара.� �оцільність поєднання обробки насіння нітрагіном та РРР при вирощуванні сої визначається сортовими особливостями макросимбіонта та специфікою дії препаратів.� 1.� Андреюк �.�І.�, Іутинська Г.�О.�, Антипчук А.�Ф.� та ін.� Функціо- нування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження.� – �.�: Обереги, 2001.�– 237 с.� 2.� Fei H.�, Vessey J.�K.� Involvement of cytokinin in the stimulation of nodulation by low concentrations of ammonium in Pisum sativum // Physiol.� Plant.� – 2003.� – Vol.� 118, № 3.� – Р.� 447-455.� 3.� Волкогон В.�В.� Влияние стимуляторов роста растений на активность процесса ассоциативной азотфиксации // Мікробіол.� журн.� – 1997.� – Т.� 59, № 4.� – С.� 70-78.� 4.� �ульнев П.�Г.�, �онченко П.�А.� Поиск перспективных физиоло- гически активных соединений, повышающих азотфиксирующую актив- ность микроорганизмов и продуктивность сельскохозяйственных культур // Елементи регуляції в рослинництві.� – �.�: �омпас, 1998.� – С.� 25-31.� 5.� Біологічний азот / Патика В.�П.�, �оць С.�Я.�, Волкогон В.�В.� та ін.� – �.�: Світ, 2003.� – 424 с.� 6.� Пономаренко С.�П.� Регуляторы роста растений.� – �.�, 2003.�– 319с.� 7.� Пат.� 3324 UA, М�И C1 C05 F 11/08, C 12 N 1/20.� Штам бактерій Bradyrhizobium japonicum для одержання добрив під сою / Н.�М.� Скочинська, А.�Ф.� Антипчук, В.�М.� Рангелова, Р.�М.� �анцелярук, О.�В.� Танцюренко.� – 1994.� – Бюл.� № 6.� 8.� Спайнк Г.�, �ондороши А.�, Хукас П.� Rhizobiaceae.� Молеку- лярная биология бактерий, взаимодействующих с растениями / Под ред.� 84 И.�А.� Тихоновича, Н.�А.� Проворова.� – С.�-Пб, 2002.� – 568 с.� 9.� Анишин Л.�А.�, Жилкин В.�О.�, Пономаренко С.�П.� Рекомендации по применению регуляторов роста растений в сельскохозяйственном производстве Украины: Методическое пособие.� – �.�: МНТЦ “Агробиотех”, 2001.� – 19 с.� 10.� Шлык А.�А.� Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев // Биохимические методы в физиологии растений.� – М.�: Наука, 1971.� – С.� 154-170.� 11.� Hardy R.�, Holsten R.�, Jackson E.� The acetilene-etylene assay for N fixation: laboratory and field evaluation // Plant Physiol.� – 1968.� – Vol.� 43, № 6.� – P.� 1185-1207.� 12.� Петербургский А.�В.� Практикум по агрономической химии.� – М.�: �олос, 1968.� – 496 с.� 13.� Фитохимический анализ лекарственного сырья.� – С-Пб: Изд-во С-Пб.� хим.�-фарм.� академии, 1988.� – С.� 33-34.� 14.� �оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта (с основами статис- тической обработки результатов исследований): 5-е изд.� доп.� и перераб.� – М.�: Агропромиздат, 1985.� – 351 с.� 15.� �овалев В.�Н.�, �овалева А.�М.� Общая характеристика флаво- ноидов.� Лекарственные растения и сырье, содержащие флавоноидные соединения.� – Харьков, 1994.� – 65 с.� 16.� Георгиевский В.�П.�, �омисаренко Н.�Ф.� Биологически активные вещества лекарственных растений.� – Новосибирск, 1990.� – 327 с.� 85 ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ НИТРАГИНА И РЕГУЛЯТОРОВ РОСТА РАСТЕНИЙ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ СОИ Леонова Н.О., Титова Л.В., Танцюренко Е.В., Антипчук А.Ф., Иутинская Г.А. Інститут микробиологии и вирусологии им.� �.��.� �аболотного НАНУ, г.� �иев Бактеризация сои высокоэффективным производственным штаммом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) способс- твует формированию активного нодуляционного аппарата, увели- чению сбора протеина за счет повышения уровня азотфиксации. Применение регуляторов роста растений совместно с нитраги- ном требует учета сортовых особенностей макросимбионта и специфики действия этих препаратов. �лючевые слова: нитрагин, регуляторы роста растений, соя, эффективность симбиоза, сбор сырого протеина, флавоно- идные соединения. THE EFFICIENCY OF NITRAGIN AND PLANT GROWTH REGULATORS USE IN SOYBEAN GROWING Leonova N.O., Titova L.V., Tantsyurenko E.V., Antipchuk A.F., Iutinskaya G.O. Zabolotny Іnstitute of Microbiology and Virology, NAS of Ukraine, Kyiv The іnoculation and plant growth regulators have been studied for their effect on the symbiotic nitrogen fixation and productivity of soybean in the field experiments. It was shown that nitraginisation with the high efficient strain B. japonicum 71т (UCМ В-6035) promotes active rhizobium-soybean nodulation system, and crude protein yield increasing as the result of the symbiosis efficiency. The combined use of Nitragin and plant growth regulators requires attention to both cultivar peculiarities of macrosymbionts and specific action of these preparations. Key words: nitragin, plant growth regulators, soybean, symbiosis efficiency, crude protein yield, flavonoids.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19782
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1997-3004
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:40:56Z
publishDate	2007
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format	dspace
spelling	Леонова, Н.О. Титова, Л.В. Танцюренко, О.В. Антипчук, А.Ф. Іутинська, Г.О. 2011-05-12T20:50:25Z 2011-05-12T20:50:25Z 2007 Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої / Н.О. Леонова, Л.В. Титова, О.В. Танцюренко, А.Ф. Антипчук, Г.О. Іутинська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — № 5. — С. 74-85. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19782 577.11:631.8 Бактеризація сої високоефективним виробничим штамом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) сприяє формуванню активного нодуляційного апарату, збільшенню збору протеїну за рахунок підвищення рівня активності азотфіксації. Застосування регуляторів росту рослин сумісно з нітрагіном потребує урахування сортових особливостей макросимбіонта і специфіки дії цих препаратів. Бактеризация сои высокоэффективным производственным штаммом Bradyrhizobium japonicum 71т (УКМ В-6035) способствует формированию активного нодуляционного аппарата, увеличению сбора протеина за счет повышения уровня азотфиксации. Применение регуляторов роста растений совместно с нитрагином требует учета сортовых особенностей макросимбионта и специфики действия этих препаратов. The іnoculation and plant growth regulators have been studied for their effect on the symbiotic nitrogen fixation and productivity of soybean in the field experiments. It was shown that nitraginisation with the high efficient strain B. japonicum 71т (UCМ В-6035) promotes active rhizobium-soybean nodulation system, and crude protein yield increasing as the result of the symbiosis efficiency. The combined use of Nitragin and plant growth regulators requires attention to both cultivar peculiarities of macrosymbionts and specific action of these preparations. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої Эффективность применения нитрагина и регуляторов роста растений при выращивании сои The efficiency of nitragin and plant growth regulators use in soybean growing Article published earlier
spellingShingle	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої Леонова, Н.О. Титова, Л.В. Танцюренко, О.В. Антипчук, А.Ф. Іутинська, Г.О.
title	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
title_alt	Эффективность применения нитрагина и регуляторов роста растений при выращивании сои The efficiency of nitragin and plant growth regulators use in soybean growing
title_full	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
title_fullStr	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
title_full_unstemmed	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
title_short	Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
title_sort	ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19782
work_keys_str_mv	AT leonovano efektivnístʹzastosuvannânítragínuíregulâtorívrosturoslinpriviroŝuvannísoí AT titovalv efektivnístʹzastosuvannânítragínuíregulâtorívrosturoslinpriviroŝuvannísoí AT tancûrenkoov efektivnístʹzastosuvannânítragínuíregulâtorívrosturoslinpriviroŝuvannísoí AT antipčukaf efektivnístʹzastosuvannânítragínuíregulâtorívrosturoslinpriviroŝuvannísoí AT íutinsʹkago efektivnístʹzastosuvannânítragínuíregulâtorívrosturoslinpriviroŝuvannísoí AT leonovano éffektivnostʹprimeneniânitraginairegulâtorovrostarasteniiprivyraŝivaniisoi AT titovalv éffektivnostʹprimeneniânitraginairegulâtorovrostarasteniiprivyraŝivaniisoi AT tancûrenkoov éffektivnostʹprimeneniânitraginairegulâtorovrostarasteniiprivyraŝivaniisoi AT antipčukaf éffektivnostʹprimeneniânitraginairegulâtorovrostarasteniiprivyraŝivaniisoi AT íutinsʹkago éffektivnostʹprimeneniânitraginairegulâtorovrostarasteniiprivyraŝivaniisoi AT leonovano theefficiencyofnitraginandplantgrowthregulatorsuseinsoybeangrowing AT titovalv theefficiencyofnitraginandplantgrowthregulatorsuseinsoybeangrowing AT tancûrenkoov theefficiencyofnitraginandplantgrowthregulatorsuseinsoybeangrowing AT antipčukaf theefficiencyofnitraginandplantgrowthregulatorsuseinsoybeangrowing AT íutinsʹkago theefficiencyofnitraginandplantgrowthregulatorsuseinsoybeangrowing

Ефективність застосування нітрагіну і регуляторів росту рослин при вирощуванні сої

Institution

Similar Items