Архітектура Бердянського кургану

Академік Б. О. Рибаков добре відомий широкому загалу читачів як визначний дослідник слов’янської та давньоруської проблематики. Проте не слід забувати, що, ретельно досліджуючи питання походження давньої язичницької релігії, вчений звертався до глибинного коріння цього явища. Тому до кола його науко...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:1998
Main Authors: Мурзін, В.Ю., Фіалко, О.Є.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 1998
Series:Археологія
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/197969
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Архітектура Бердянського кургану / В.Ю. Мурзін, О.Є. Фіалко // Археологія. — 1998. — № 2. — С. 82-93. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-197969
record_format dspace
fulltext
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1979692025-02-23T19:55:35Z Архітектура Бердянського кургану Архитектура Бердянского кургана Architecture of the Berdyansk barrow Мурзін, В.Ю. Фіалко, О.Є. Публікації археологічних матеріалів Академік Б. О. Рибаков добре відомий широкому загалу читачів як визначний дослідник слов’янської та давньоруської проблематики. Проте не слід забувати, що, ретельно досліджуючи питання походження давньої язичницької релігії, вчений звертався до глибинного коріння цього явища. Тому до кола його наукових інтересів потрапили й скіфи. На підставі власного оригінального аналізу праці Геродота та спираючись на сучасне районування та картографування археологічних пам’яток, Б. О. Рибаков запропонував етногеографічну карту Скіфії. Цікавився вчений і питаннями, що стосуються обрядів та вірувань скіфського населення. Особливий інтерес дослідника викликало Приазов’я як зона фінальної фази скіфсько-перського військового конфлікту та місце перебування царських скіфів Геродота. Тому, на наш погляд, цілком доречним є розгляд одного з найвизначніших поховальних комплексів Надазов’я — Бердянського кургану. Статья посвящена рассмотрению архитектуры скифского «царского» кургана начала IV в. до н. э., исследованного неподалеку от г. Бердянск. Подробно анализируются основные элементы насыпи — каменная «крепида», «погребальная дорожка» и др., а также планировка погребальных сооружений и всего кургана в целом как единого архитектурного комплекса. Предпринята попытка реконструкции первоначального облика кургана. The paper is devoted to description of the architecture of the Scythian «tsar» barrow of the early 4th cent. B. C. studied not far from Berdyansk. Principal elements of the barrow mound, such as stone-made «crepida», «burial road» and so on, as well as lay-out of burial structures and the barrow on the whole as a single architectural assemblage, are analyzed in detail. An attempt to reconstruct the initial look of the barrow is made. 1998 Article Архітектура Бердянського кургану / В.Ю. Мурзін, О.Є. Фіалко // Археологія. — 1998. — № 2. — С. 82-93. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/197969 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
Мурзін, В.Ю.
Фіалко, О.Є.
Архітектура Бердянського кургану
Археологія
description Академік Б. О. Рибаков добре відомий широкому загалу читачів як визначний дослідник слов’янської та давньоруської проблематики. Проте не слід забувати, що, ретельно досліджуючи питання походження давньої язичницької релігії, вчений звертався до глибинного коріння цього явища. Тому до кола його наукових інтересів потрапили й скіфи. На підставі власного оригінального аналізу праці Геродота та спираючись на сучасне районування та картографування археологічних пам’яток, Б. О. Рибаков запропонував етногеографічну карту Скіфії. Цікавився вчений і питаннями, що стосуються обрядів та вірувань скіфського населення. Особливий інтерес дослідника викликало Приазов’я як зона фінальної фази скіфсько-перського військового конфлікту та місце перебування царських скіфів Геродота. Тому, на наш погляд, цілком доречним є розгляд одного з найвизначніших поховальних комплексів Надазов’я — Бердянського кургану.
format Article
author Мурзін, В.Ю.
Фіалко, О.Є.
author_facet Мурзін, В.Ю.
Фіалко, О.Є.
author_sort Мурзін, В.Ю.
title Архітектура Бердянського кургану
title_short Архітектура Бердянського кургану
title_full Архітектура Бердянського кургану
title_fullStr Архітектура Бердянського кургану
title_full_unstemmed Архітектура Бердянського кургану
title_sort архітектура бердянського кургану
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 1998
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/197969
citation_txt Архітектура Бердянського кургану / В.Ю. Мурзін, О.Є. Фіалко // Археологія. — 1998. — № 2. — С. 82-93. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT murzínvû arhítekturaberdânsʹkogokurganu
AT fíalkooê arhítekturaberdânsʹkogokurganu
AT murzínvû arhitekturaberdânskogokurgana
AT fíalkooê arhitekturaberdânskogokurgana
AT murzínvû architectureoftheberdyanskbarrow
AT fíalkooê architectureoftheberdyanskbarrow
first_indexed 2025-11-24T21:02:55Z
last_indexed 2025-11-24T21:02:55Z
_version_ 1849707121977851904