Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області)
Розглядаються питання наукового обґрунтування інституційних заходів подолання загроз сталому регіональному розвитку шляхом моделювання, а саме: проблеми детінізації та антикорупційної діяльності. Для розрахунків використовується авторський «Метод соціальної справедливості», основою якого є модель фу...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2023 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198010 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) / Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 30-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-198010 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Харазішвілі, Ю.М. Ляшенко, В.І. 2024-08-13T15:59:13Z 2024-08-13T15:59:13Z 2023 Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) / Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 30-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1729-7206 DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).30-38 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198010 330.46:303.09:332.144(477.52) Розглядаються питання наукового обґрунтування інституційних заходів подолання загроз сталому регіональному розвитку шляхом моделювання, а саме: проблеми детінізації та антикорупційної діяльності. Для розрахунків використовується авторський «Метод соціальної справедливості», основою якого є модель функції сукупної пропозиції на базі модифікованої виробничої функції Кобба–Дугласа. Розрахована динаміка тіньових індикаторів на регіональному рівні та ідентифіковано їх рівень безпеки. Запропоновано заходи запобігання корупції та зменшення рівня тінізації економіки шляхом: підвищення частки оплати праці му випуску до середнього рівня економічно розвинених країн ЄС (0,29); законодавчого обмеження націнок для «фірм-прокладок» не більше 15 %; це забезпечує загальний рівень тінізації не більше 15 та забезпечує додатковий ВРП 28,0 та 38,0 млрд грн для Сумської області у 2022-2023 рр. За модельними розрахунками доведено факт, що одностороннє зниження податків без відповідного підвищення роботодавцями середньої заробітної плати призведе до негативного ефекту: зниження податкових зборів, збільшення дефіциту ПФУ та погіршення життя населення. Іssues of scіentіfіc substantіatіon of іnstіtutіonal measures to overcome threats to sustaіnable regіonal development through modelіng are consіdered, namely: problems of detіnіzatіon and antі-corruptіon actіvіtіes. The author’s “Method of socіal justіce” іs used for calculatіons, the basіs of whіch іs the aggregate supply functіon model based on the modіfіed Cobb-Douglas productіon functіon. The dynamіcs of shadow іndіcators at the regіonal level were calculated and theіr level of securіty was іdentіfіed. Proposed measures to prevent corruptіon and reduce the level of shadowіng of the economy by: іncreasіng the share of wages and output to the average level of economіcally developed EU countrіes (0.29); statutory lіmіtatіon of markups for “fіrm pads” of no more than 15%; thіs ensures a total shadіng level of no more than 15 and provіdes an addіtіonal GRP of UAH 28.0 and 38.0 bіllіon. for the Sumy regіon іn 2022-2023. Accordіng to model calculatіons, the fact іs proven that a unіlateral tax reductіon wіthout a correspondіng іncrease іn average wages by employers wіll lead to a negatіve effect: a decrease іn tax collectіons, an іncrease іn the PFC defіcіt, and a worsenіng of the populatіon’s lіfe. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) Modelіng the Іmpact of Detіnіzatіon and Antі-Corruptіon Actіvіtіes to Overcome Threats to Sustaіnable Development (on the Example of Sumy Regіon) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) |
| spellingShingle |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) Харазішвілі, Ю.М. Ляшенко, В.І. Регіональна економіка |
| title_short |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) |
| title_full |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) |
| title_fullStr |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) |
| title_full_unstemmed |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) |
| title_sort |
моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі сумської області) |
| author |
Харазішвілі, Ю.М. Ляшенко, В.І. |
| author_facet |
Харазішвілі, Ю.М. Ляшенко, В.І. |
| topic |
Регіональна економіка |
| topic_facet |
Регіональна економіка |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Modelіng the Іmpact of Detіnіzatіon and Antі-Corruptіon Actіvіtіes to Overcome Threats to Sustaіnable Development (on the Example of Sumy Regіon) |
| description |
Розглядаються питання наукового обґрунтування інституційних заходів подолання загроз сталому регіональному розвитку шляхом моделювання, а саме: проблеми детінізації та антикорупційної діяльності. Для розрахунків використовується авторський «Метод соціальної справедливості», основою якого є модель функції сукупної пропозиції на базі модифікованої виробничої функції Кобба–Дугласа. Розрахована динаміка тіньових індикаторів на регіональному рівні та ідентифіковано їх рівень безпеки. Запропоновано заходи запобігання корупції та зменшення рівня тінізації економіки шляхом: підвищення частки оплати праці му випуску до середнього рівня економічно розвинених країн ЄС (0,29); законодавчого обмеження націнок для «фірм-прокладок» не більше 15 %; це забезпечує загальний рівень тінізації не більше 15 та забезпечує додатковий ВРП 28,0 та 38,0 млрд грн для Сумської області у 2022-2023 рр. За модельними розрахунками доведено факт, що одностороннє зниження податків без відповідного підвищення роботодавцями середньої заробітної плати призведе до негативного ефекту: зниження податкових зборів, збільшення дефіциту ПФУ та погіршення життя населення.
Іssues of scіentіfіc substantіatіon of іnstіtutіonal measures to overcome threats to sustaіnable regіonal development through modelіng are consіdered, namely: problems of detіnіzatіon and antі-corruptіon actіvіtіes. The author’s “Method of socіal justіce” іs used for calculatіons, the basіs of whіch іs the aggregate supply functіon model based on the modіfіed Cobb-Douglas productіon functіon. The dynamіcs of shadow іndіcators at the regіonal level were calculated and theіr level of securіty was іdentіfіed. Proposed measures to prevent corruptіon and reduce the level of shadowіng of the economy by: іncreasіng the share of wages and output to the average level of economіcally developed EU countrіes (0.29); statutory lіmіtatіon of markups for “fіrm pads” of no more than 15%; thіs ensures a total shadіng level of no more than 15 and provіdes an addіtіonal GRP of UAH 28.0 and 38.0 bіllіon. for the Sumy regіon іn 2022-2023. Accordіng to model calculatіons, the fact іs proven that a unіlateral tax reductіon wіthout a correspondіng іncrease іn average wages by employers wіll lead to a negatіve effect: a decrease іn tax collectіons, an іncrease іn the PFC defіcіt, and a worsenіng of the populatіon’s lіfe.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198010 |
| citation_txt |
Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для подолання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області) / Ю.М. Харазішвілі, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. — 2023. — № 2 (45). — С. 30-38. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT harazíšvílíûm modelûvannâvplivudetínízacíítaantikorupcíinoídíâlʹnostídlâpodolannâzagrozstalomurozvitkunaprikladísumsʹkoíoblastí AT lâšenkoví modelûvannâvplivudetínízacíítaantikorupcíinoídíâlʹnostídlâpodolannâzagrozstalomurozvitkunaprikladísumsʹkoíoblastí AT harazíšvílíûm modelíngtheímpactofdetínízatíonandantícorruptíonactívítíestoovercomethreatstosustaínabledevelopmentontheexampleofsumyregíon AT lâšenkoví modelíngtheímpactofdetínízatíonandantícorruptíonactívítíestoovercomethreatstosustaínabledevelopmentontheexampleofsumyregíon |
| first_indexed |
2025-11-26T03:58:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:58:49Z |
| _version_ |
1850610764670304256 |
| fulltext |
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
30 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
УДК 330.46:303.09:332.144(477.52) DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).30-38
Юрій Михайлович Харазішвілі
д-р екон. наук
академік АЕН України
ORCІD 0000-0002-3787-1323
е-maіl: yurі_mh@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ,
В’ячеслав Іванович Ляшенко
д-р екон. наук, професор
академік АЕН України
ORCІD 0000-0001-6302-0605
e-maіl: slaval.aenu@gmaіl.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ДЕТІНІЗАЦІЇ
ТА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ЗАГРОЗ СТАЛОМУ РОЗВИТКУ
(на прикладі Сумської області)
Постановка проблеми. У процесі ідентифікації
рівня сталого розвитку у безпековому вимірі частина
індикаторів стає критичними загрозами, які заважають
досягненню рівня сталого розвитку, тому постає над-
звичайна актуальність наукового обґрунтування ви-
значення загроз та проблемних складових сталого
розвитку у безпековому вимірі для подальшого об-
ґрунтування пріоритетних напрямів інституційних за-
ходів їхнього подолання.
Розроблення пріоритетних інституційних заходів
подолання загроз базується на дослідженні обґрунту-
вання проблемних складових сталого розвитку регіо-
нального рівня у безпековому вимірі, які визначаються
відхиленням складових та індикаторів від критерію
сталого розвитку. Результатом такого дослідження
стало обґрунтування чотирьох стратегічних напрямів
інституційних заходів [1], які дозволяють охопити
практично всі індикатори сталого розвитку на регіо-
нальному рівні (10 складових та 60 індикаторів), а
саме:
1) застосування макроекономічних важелів зрос-
тання економіки;
2) стимулювання інноваційної та науково-техно-
логічної діяльності;
3) підвищення рівня та якості життя населення;
4) заходи детінізації та антикорупційної діяль-
ності.
Дослідження тіньових індикаторів та обґрунту-
вання заходів детінізації та антикорупційної діяльності
будемо проводити для Сумської області, для чого були
зроблені прогнозні оцінки1 необхідних макропоказни-
ків на 2022-2023 рр. при припущенні темпів приросту
1 Оскільки в статті зроблені розрахунки за прогнозні оцінки макропоказників на 2022-2023 рр., тому при появі
офіційних статистичних даних за 2022-2023 рр. можна буде скоригувати поточний стан сталого розвитку та стра-
тегічні орієнтири сценаріїв сталого розвитку. Наведені розрахунки не претендують на абсолютну точність, але дають
уявлення про тенденції якісних та кількісних змін.
реального валового регіонального продукту (ВРП) —
-35% та 5% відповідно.
Негативні наслідки, породжені тіньовою еконо-
мікою, є цілком очевидними. Вихід у «тінь» з легаль-
ного обігу значної грошової маси об’єктивно знижує
життєздатність кредитно-фінансової системи, обумов-
лює негативну ситуацію з хронічними неплатежами,
погіршує інвестиційний клімат у країні, руйнує соці-
альну інфраструктуру, створює умови для нелегаль-
ного вивезення капіталу за кордон і, крім того, є жи-
вильним середовищем для активізації організованої
злочинності. Наслідок прояву таких факторів полягає
у злитті злочинних угруповань із владними структу-
рами. Така ситуація спричиняє втрату державою її ке-
рівних, контрольних та інших найважливіших соціа-
льно-суспільних функцій, провокує тіньову зайня-
тість. Однак, разом з тим, зайнятість у тіньовій еконо-
міці сприяє розвитку нових підприємницьких здіб-
ностей людини, більш повній реалізації її здатності до
праці, до виконання функції адаптування робочої
сили визначеної кількості та якості до сучасних рин-
кових умов. Можливість реалізації працівником своєї
здатності до праці та його особистісна мотивація щодо
одержання гідної винагороди за працю (у більшості
випадків) обумовлюють відносно високу ефективність
механізму формування зайнятості в умовах тіньової
економіки.
Таким чином, тіньова економіка — наслідок і го-
ловний економічний базис корупції, з одного боку, а
з іншого — невичерпний резерв та деякий компенсатор
економічних та фінансових шоків, особливо для ма-
лого та середнього бізнесу [2]. У зв’язку з цим виникає
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
2023/№2 (45) 31
актуальне питання ідентифікації рівня тінізації (визна-
чення проблемних тіньових індикаторів сталого роз-
витку) в регіонах України та обґрунтування інститу-
ційних заходів її подолання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відповідно
до міжнародних рекомендацій (рішення Міжнародної
конференції статистиків ринку праці 1993 р. СНР-
1993) для адекватного визначення обсягів економіки,
яка безпосередньо не спостерігається, застосовується
така класифікація: тіньова економіка (діяльність, при-
хована від органів державної влади з метою ухилення
від сплати податків) неформальна (здійснюється домо-
господарствами з метою забезпечення доходів і зайня-
тості для осіб, які в ньому працюють), протизаконна
(кримінальна, підпільна — характеризується забороне-
ним виробництвом товарів і послуг) [3].
Дослідженню проблем та визначенню обсягів ті-
ньової економіки присвячено багато праць як вітчиз-
няних, так і зарубіжних авторів [3-7] та ін. В Україні
на офіційному рівні розрахунками обсягів тіньової
економіки займається Міністерство економіки [8] та
Держстат України. Використовувані для оцінення
масштабів тіньової економіки методи можна умовно
розділити на такі групи: евристичні, непрямі, струк-
турні, спеціальні. Відповідно до цієї класифікації зга-
даними установами використовуються наступні ме-
тоди: «Витрати населення — роздрібний товарообіг»,
фінансовий, монетарний, електричний метод, метод
збитковості та метод статистичного спостереження.
Відмінною рисою розглянутих методів оцінки
масштабу тіньової економіки є те, що вони приблизно
визначають відносні зміни тіньової економіки і досить
приблизно — її абсолютні розміри. Прийняті припу-
щення обумовлюють значну похибку. Оцінки тіньової
економіки, засновані на регресійних залежностях, у
яких деякі коефіцієнти не витримують перевірки на
5%-й рівень статистичної значимості, також прак-
тично неприйнятні. Спроби зміни в монетарних мето-
дах базового періоду, де припускається відсутність ті-
ньової економіки, призводять до істотних змін резуль-
татів оцінок, що підриває довіру до таких методів.
Опитування населення й експертні оцінки повні
суб'єктивізму і не в змозі відобразити реальну дійс-
ність. Більш докладний аналіз недоліків існуючих ме-
тодів оцінення обсягів тіньової економіки наведений
в [9].
Функціональна спроможність відомих методів
обмежується тільки розрахунком тіньового ВВП, зали-
шаючи поза увагою інші аспекти тіньової діяльності,
наприклад: тіньову заробітну плату, тіньову зайня-
тість, тіньове завантаження капіталу, тіньове проміжне
споживання, тіньові доходи зведеного бюджету
(втрати), тіньове енергоспоживання, тіньовий чистий
експорт.
Мета статті — моделювання впливу проблемних
тіньових індикаторів регіонального сталого розвитку у
безпековому вимірі та антикорупційної діяльності для
обґрунтування інституційних заходів їхнього подо-
лання.
Виклад основного матеріалу дослідження. Для оці-
нювання ефективності соціально-економічного роз-
витку регіонів та тіньових індикаторів використову-
ється модель функції сукупної пропозиції на базі мо-
дифікованої виробничої функції Кобба—Дугласа [10].
За методологічну основу створення концепції моделі
функції сукупної пропозиції обрано підхід, що поєд-
нує неокейнсіанський і неокласичний підходи та дає
змогу розраховувати не скалярну величину сукупної
пропозиції, а її функцію від зміни загального рівня
цін — дефлятора ВВП, тобто рівень цін впливає на
економічну активність.
Отже, модель функції сукупної пропозиції ґрун-
тується на неокласичній виробничій функції Кобба—
Дугласа зі сталістю віддачі від масштабу у формі
Я. Тінбергена [11], з нейтральним за Дж. Гіксом тех-
нічним прогресом, спадаючої граничної продуктив-
ності макрофакторів з обмеженістю їх взаємозамінно-
сті. Такій підхід забезпечує причинно-наслідковий
функціональний (а не статистичний) зв’язок між вхід-
ними та вихідними змінними, характеризується дина-
мічними коефіцієнтами еластичності, коефіцієнтом
завантаження капіталу, а також врахуванням іннова-
ційних факторів економічного зростання [12]:
,)()()( ,1
,
β
βγ ϑ
= −−
t
tina
tt
a
sn
t
t
ttef
t
t
S
t P
G
Kk
P
W
PNePV t
t
(1)
де V— реальний випуск; te γ — науково-технологічний
прогрес НТП); γ — темп НТП;
tttef NN ξ=,
—
ефективна чисельність платників податків (наймані
працівники плюс інша категорія зайнятих, приведена
до еквіваленту штатних працівників за всіма подат-
ками та заробітній платі); tξ — частка чисельності пла-
тників податків у загальній зайнятості; tN — загальна
зайнятість; W — середньорічна номінальна заробітна
плата штатних працівників; snk — коефіцієнт соціаль-
них навантажень; ϑ— коефіцієнт завантаження капі-
талу; K — затрати капіталу; α — коефіцієнт еластично-
сті при затратах праці; α−1 — коефіцієнт еластич-
ності при затратах капіталу; tP — дефлятор ВВП; t —
період часу.
Перехід від випуску до ВВП (ВРП) здійснюється
через коефіцієнт технологічності виробництва ( tσ ),
якій в кожному періоді визначається відношенням
ВВП (ВРП) до випуску згідно макроекономічної тото-
жності «випуск дорівнює сумі проміжного споживання
та ВВП»:
)()( t
S
tttt PVPВВП σ= . (2)
Обсяги тіньового ВРП визначаються авторським
методом «соціальної справедливості» [13]. Ідея методу
оцінки тіньового ВВП(ВРП, ВДВ) полягає в тому, що
в економіці існує деяке оптимальне співвідношення
між коефіцієнтами еластичності макрофакторів виро-
бничої функції Кобба—Дугласа — працею та капіталом,
які визначають розподіл доходів, що підпорядкову-
ється закономірності ряду чисел Фібоначчі — «золо-
того перетину» (0,382 — при затратах праці; 0,618 —
при затратах капіталу). Тобто, можемо припустити, що
відхилення від цього співвідношення визначає певні
оцінки обсягів тіньової економіки.
Метод характеризується універсальністю і мож-
ливістю застосування на рівнях країни, регіонів, видів
економічної діяльності. Використовувані в Україні ме-
тоди оцінювання тіньової економічної діяльності в ос-
новному запозичені із закордону та адаптовані до ук-
раїнських реалій, вони приблизно визначають відносні
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
32 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
зміни тіньової економіки і досить приблизно — її аб-
солютні розміри. Жодна з існуючих на сьогоднішній
день оцінок тіньової економіки не дає відповіді на пи-
тання про обсяги ВВП, які створюються на додаток до
тих, які вже враховані в офіційній статистиці, та яка
частина офіційного ВВП створюється за рахунок ті-
ньової оплати праці, а також про інші тіньові індика-
тори.
Для оцінювання рівня сталого розвитку регіонів
розроблено систему індикаторів (60 інд.) [1], яка
включає 10 складових та наступні тіньові індикатори:
— рівень оплати праці у випуску;
— рівень тінізації економіки, % офіційного ВРП;
— коефіцієнт тіньового завантаження капіталу,
частка офіційного завантаження;
— рівень тіньового проміжного споживання, %
офіційного ПС;
— рівень втрат доходів зведеного бюджету внаслі-
док тінізації, % до офіційного бюджету;
— рівень офіційного ВРП, створеного тіньовою
оплатою праці, % офіційного ВРП.
Найважливішим з перелічених індикаторів, що
визначають обсяги тіньової економіки та безпосеред-
ньо впливають на інші індикатори, є ”рівень оплати
праці у випуску” — стимулятор (збільшення якого ба-
жано), всі інші тіньові індикатори — дестимулятори
(зменшення яких бажано).
Розрахунки Ф. Шнайдера [6] за 2003-2010 рр. і
дані Євростату щодо частки оплати праці у випуску
країни ЄС підтверджують гіпотезу про існування
оберненої залежності між часткою оплати праці у ви-
пуску (коефіцієнтом еластичності а при затратах
праці) та рівнем тінізації економіки [13, c. 28-29]
(рис. 1).
Безпосереднє порівняння обсягів заробітної
плати в різних країнах є некоректним, тому що воно
не враховує рівень розвитку та структуру економіки
окремої країни. Для цього слід відносити оплату праці
(добуток ефективної чисельності платників податків,
середньорічної номінальної заробітної плати, коефі-
цієнта соціального навантаження) до випуску товарів
і послуг кожної окремої країни.
Країна
Рівень тінізації,
% ВВП
(за Шнайдером)
Частка
оплати праці
у випуску
Болгарія 32,5 0,17 — 0,185
Данія 14,3 0,30 — 0,324
Німеччина 14,6 0,26 — 0,300
Естонія 29,6 0,20 — 0,210
Іспанія 19,5 0,24 — 0,245
Франція 11,8 0,285 — 0,295
Італія 22,0 0,200 — 0,218
Угорщина 23,5 0,205 — 0,226
Нідерланди 10,2 0,258 — 0,278
Португалія 19,5 0,270 — 0,290
Швеція 15,4 0,282 — 0,310
a б
Рис. 1. Взаємозалежність рівня тінізації та частки оплати праці у випуску у країнах ЄС
Однак найчастіше її відносять до ВВП. Якщо в
економічно розвинутих країнах це майже адекватно
(тому що рівень тінізації незначний), то в країнах із
високим рівнем корупції та тіньової економіки це
призводить до абсурду, оскільки таке порівняння за-
свідчує провідні позиції України за рівнем оплати
праці у ВВП, що зовсім не відповідає реальності через
штучне зменшення ВВП та одночасне збільшення
проміжного споживання.
Порівняння динаміки визначених індикаторів
з вектором граничних значень кожного індикатора
(верхнє та нижнє критичне, порогове, оптимальне) дає
змогу ідентифікувати рівень безпеки або небезпеки за
наступною класифікацією [13], згідно якої визнача-
ються наступні градації тінізації у відсотках до офіцій-
ного ВРП:
— загальний рівень тінізації до сплати тіньових за-
робітних плат, що є додатком до офіційного ВРП;
— рівень тінізації після виплати тіньових заробіт-
них плат, що є додатком до офіційного ВВП;
— рівень офіційного ВРП, створеного тіньовою
оплатою праці (ТОП), що є внутрішньою складовою
офіційного ВРП.
Частка оплати праці у випуску як в Україні, так і
в Сумській області ніколи не перевішувала значення
0,235 та 0,252, а у 2023 р. за оцінкою складає 0,1391 та
0,1783 відповідно (рис. 2, а). В економічно розвинених
країнах ЄС оптимальна частка оплати праці у випуску
знаходиться у діапазоні [0,26-0,32] при середньому
значенні 0,29. Відхилення від цього співвідношення у
меншу сторону обумовлено тінізацією економіки,
тобто штучним збільшенням проміжного споживання
через «фірми-прокладки» та відповідним зменшенням
ВРП. Динаміка індикатора «частка оплати праці у ви-
пуску» обумовлює наступні оцінки рівнів тінізації
Сумської області на кінець 2023 р.: оцінка загального
рівня тінізації — 44,7%; оцінка рівня тінізації після
сплати тіньових заробітних плат — 32,4%; оцінка рівня
офіційного ВРП, створеного тіньовою оплатою
праці — 31,6% (рис. 2, б).
Наслідком цього є зменшення офіційних заро-
бітних плат та перевищення тіньових, яке досягало у
Сумській області у 2016 р. майже в 1,23 раза (рис. 2, в).
Збільшення офіційної частки оплати праці у ви-
пуску за рахунок підвищення заробітної плати приво-
5
10
15
20
25
30
35
0,16 0,18 0,2 0,22 0,24 0,26 0,28 0,3 0,32
Рівень тінізації, % ВВП
Частка оплати праці у випуску
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
2023/№2 (45) 33
дить до зростання купівельної спроможності насе-
лення та внутрішнього споживання, що через мульти-
плікатор споживання (≈2,58) збільшує обсяги ВВП
(ВРП) та темпи його зростання. Одночасно це змушує
роботодавців зменшувати частку тіньової заробітної
плати.
Отже, необхідно боротися не з тіньовою части-
ною офіційного ВВП, яка є «рятувальним кругом» для
бідної частини працюючого населення, а з його зов-
нішньою неврахованою частиною, що привласню-
ється роботодавцями великих підприємств через «дуті»
тарифи, тіньові схеми на митницях, експортно-імпор-
тні операції, тіньове завантаження капіталу, тіньове
енергоспоживання, корупційні витрати, незаконне ви-
ведення капіталу та ін.
a б
в г
д е
Рис. 2. Оцінки основних характеристик тінізації економіки Сумської області
Оцінка коефіцієнту тіньового завантаження капі-
талу до початку воєнної агресії рф складала приблизно
15%, а в період воєнного стану — майже 11% (рис. 2, г).
Його зниження за останні 2 роки пояснюється загаль-
ним зниженням виробництва товарів і послуг.
Динаміка оцінки рівня тіньового проміжного
споживання засвідчує за останні 8 років середній рі-
вень його завищення на 37 % внаслідок штучного
збільшення проміжного споживання, що й пояснює
існуючій рівень тінізації економіки (рис. 2, д). Дина-
міка оцінки рівня тіньових доходів бюджету показує,
наскільки регіон втрачає можливі надходження до бю-
джету внаслідок існування тінізації економіки — 31%
у кінці 2023 р., а також наближення офіційних доходів
бюджету (зменшення рівня тінізації доходів бюджету)
0,1
0,15
0,2
0,25
0,3
0,35
2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Україна Сумська обл.
0,26
0,32
Рівень країн ЄС
Частка оплати праці у випуску
10
15
20
25
30
35
40
45
50
2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Загальний Після сплати ТЗП
Внутрішній
Рівень тінізації, % офіц. ВРП
0,4
0,6
0,8
1
1,2
1,4
1,6
1,8
2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Україна Сумська область
Перевищення тіньових ЗП , разів
0,09
0,11
0,13
0,15
0,17
0,19
0,21
0,23
2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023
Україна Сумська обл.
Коеф-т тіньового завантаження капіталу
15
20
25
30
35
40
45
2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023
Тіньове проміжне споживання
Тіньові доходи бюджету
Рівень тіньових індикаторів, % офіційних
0
2
4
6
8
10
12
14
16
2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
Тіньові доходи бюджету Тіньова оплата праці
Тіньові обсяги, млрд. грн
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
34 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
до потенційно можливих при відсутності тіньової еко-
номіки.
Динаміка оцінки обсягів тіньових доходів бю-
джету (фактично їх втрату) та тіньової оплати праці
(рис. 2, е) демонструє їх постійне зростання з однако-
вим темпом, якій встановився за останні 3-4 роки
(див. рис. 2, д).
З перелічених 6 індикаторів 3 (№ 4, 5, 6) знахо-
дяться у критичній зоні (нижче нижнього критичного
значення) (табл. 1); 2 індикатора (№ 1, 2) — у перед-
критичній зоні (між нижнім критичним та нижнім
пороговим значеннями) 1 індикатор (№ 3) — у кри-
зисній зоні (між нижнім пороговим та нижнім опти-
мальним значеннями).
Таблиця 1
Повні вектори оцінки граничних значень тіньових індикаторів1
Складові та індикатори / пороги
Критичні
верх/ниж
Порогові
верх/ниж
Оптимальні
верх/ниж
2023
Структурна складова
1) рівень оплати праці у випуску;
2) рівень тінізації економіки, % від офіційного ВРП;
3) коефіцієнт тіньового завантаження капіталу;
4) рівень тіньового проміжного споживання, % до
офіційного;
5) рівень втрат доходів зведеного бюджету внаслідок
тінізації, % до потенційного бюджету;
6) рівень ВРП, створеного тіньовою оплатою праці,
% ВРП;
0,15/0,382
34/2
0,2/0,01
30/2
30/3
20/3
0,2/0,35
28,5/4
0,14/0,02
23/3
25/5
15/4
0,26/0,32
20,5/10,7
0,095/0,05
14/6,5
15/10
8/5
0,1783
32,44
0,1119
37,45
31,12
31,58
1 Модельні розрахунки авторів.
Власники великих підприємств (переважно про-
мислових та будівельних), використовуючи фіктивні
статті витрат і завищуючи реальні витрати через
«фірми-прокладки», а також інші механізми, домага-
ються підвищення тарифів, що призводить до збіль-
шення собівартості продукції. За наявної реальності
виникає негативний кумулятивний ефект — дуті та-
рифи підвищують собівартість всіх інших виробників,
реально збільшуючи їх статті витрат, при цьому, ви-
смоктуючи кошти, які могли б піти на підвищення
зарплат, соціальне забезпечення і інвестиції в еконо-
міку, які так необхідні Україні. Завдяки цьому забез-
печується існуючій рівень тінізації (див. рис. 2).
Якщо законодавчо заборонити підвищення ціни
постачальника товару для «фірм-прокладок» залежно
від обсягу перероблення (5% при відсутності будь-
якого перероблення; 6-15% залежно від обсягу пере-
роблення та наявності основних засобів). Не може
фірма, що не має ніяких основних засобів для пере-
робки продукції та створення доданої вартості, підви-
щувати ціну у рази, тобто забезпечити зовнішній рі-
вень тінізації економіки на рівні не більше 15% ВВП
(ВРП), отримаємо для порівняння обсяги ВВП(ВРП)
до і після відповідних заходів для України та Сумської
області (табл. 2).
Таблиця 2
Оцінка ефекту від обмежень націнки фірм-прокладок по Україні та Сумської області1
Рік
Фактичний ВВП,
млрд грн
Оцінка ВВП (ВРП) після заходів,
млрд грн
Оцінка додаткового ВВП (ВРП),
млрд грн
Україна Сумська обл. Україна Сумська обл. Україна Сумська обл.
1 2 3 4 5 6=4-2 7=5-3
2010 1079,3 18.333 1241.20 21.073 161.90 2.740
2011 1299,9 22.907 1494.89 28.101 194.99 5.194
2012 1404,7 24.933 1615.41 30.293 210.71 5.360
2013 1465,1 26.76 1684.87 32.726 219.77 5.966
2014 1586,9 30.397 1824.94 37.797 238.04 7.400
2015 1988,5 41.567 2286.78 53.432 298.28 11.865
2016 2385,4 46.287 2743.21 60.594 357.81 14.307
2017 2983,9 56.473 3431.49 70.922 447.59 14.449
2018 3560,6 68.476 4094.69 86.395 534.09 17.918
2019 3977,2 75.827 4573.78 95.153 596.58 19.326
2020 4222,0 80.432 4855.30 99.867 633.30 19.435
2021 5450,8 105.254 6268.42 134.525 817.62 29.272
2022 5191,0 94.413 5969.65 122.451 778.65 28.038
2023 128.873 167.132 38.259
1 Розрахунок авторів.
Отже, різниця між фактичним збільшенням та
оцінкою після відповідних заходів проміжного спожи-
вання буде визначати оцінку можливого додаткового
резерву офіційного ВВП (ВРП). Наслідком цього є
зменшення проміжного споживання (рис. 3, а) та
збільшення коефіцієнта технологічності виробництва
(рис. 3, б), тобто частки ВРП у випуску продукції для
Сумської області.
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
2023/№2 (45) 35
a б
Рис. 3. Оцінка технологічно-виробничих макропоказників до і після заходів
З урахуванням викладеного необхідність заходів
детінізації та антикорупційної діяльності не викликає
сумнівів. За умов дотримання існуючих стандартів ЄС
стосовно середньої частки оплати праці у випуску
0,29, номінальна заробітна плата в Сумської області у
2023 р. замість прогнозованої 16000,0 грн. повинна
бути 26000,0 грн., а при теоретично оптимальній
частки 0,382 — номінальна заробітна плата повинна
бути 34272,0 грн.
З. Варналій стверджує, що «…Детінізація еконо-
міки є першопріоритетним та принципово важливим
напрямом сучасної економічної політики України.
Водночас багатоаспектність та розгалуженість проявів
тінізації засвідчує безперспективність лише симпто-
матичних репресивних методів протидії тінізації у ви-
гляді посилення контрольно-каральних функцій дер-
жави» [15].
На думку І. Мазур, «…детінізація економіки —
створення такого інституційного середовища в країні,
де тіньова економіка стала б економічно невигідною.
Інституційні перетворення мають здійснюватися шля-
хом максимального врахування інтересів суб’єктів
господарювання у сприятливих для легальної еконо-
мічної діяльності умовах» [16]. Однак таке м’яке та де-
мократичне формулювання детінізації може спрацю-
вати тільки в розвинутих країнах, де верховенство
права є нормою життя та існує величезна довіра до всіх
гілок державної влади.
Т. Ковальчук з приводу занадто ліберальних захо-
дів детінізації висловлює таку думку: «Повної сплати
податків уникають не тому, що вони надмірні й непо-
сильні (податкові ставки в Україні не вищі, ніж у кра-
їнах, де рівень тінізації значно нижчий), а головним
чином тому, що це стало звичною і, як правило, без-
карною практикою. Податкове поле регулюється не
законами, а в «ручному режимі», тобто «телефонним
правом». Отже, зниження податкових ставок не при-
веде до суттєвого зниження рівня тінізації, проте
зменшення можливостей бюджету приведе до нового
імпульсу тіньової активності» [17].
Іншими економічними заходами легалізації заро-
бітної плати традиційно вважаються зменшення та
перерозподіл податкового навантаження між основ-
ними «гравцями» — державою, роботодавцями і пра-
цівниками, зокрема щодо участі у формуванні фінан-
сових ресурсів системи соціального захисту.
Підтвердженням тези Т. Т. Ковальчука є до-
слідження Національного інституту стратегічних до-
сліджень [18], в якому проведено моделювання ситуа-
ції зі зниженням податків.
А саме: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) змен-
шується з 37,66 до 22,46% за рахунок зниження внеску
до ПФУ з 33,2 до 18,0%. Одночасно податок на доходи
фізичних осіб (ПДФО) зростає з 15,0 до 19,7%. При
цьому вважається, що рівень оплати праці у випуску
буде обов’язково збільшений до мінімального рівня
економічно розвинутих країн — 0,26. Унаслідок цього
відбувається часткова детінізація ВВП (на 9,2%) і за-
робітної плати (на 16,5%), що супроводжується зрос-
танням ВВП на 5,8% замість 0,2% у 2012 р. У песи-
містичному сценарії передбачалось, що одночасного
збільшення середньої заробітної плати підприємцями
не відбувається.
Отже, за фактичними даними та модельними
розрахунками на кінець 2016 р., з початку якого діє
знижена норма ЄСВ (до 22%), прогнозні розрахунки у
2013 р. підтверджуються — у 2016 р. має місце погір-
шення рівня життя населення. Зовнішній рівень тіні-
зації України залишився практично таким самим: у
2015 р. — 33,9%, у 2016 р. —33,5% при збільшенні її
обсягів. При цьому тіньова оплата праці зросла з
майже 250,0 млрд грн у 2015 р. до 370,0 млрд грн у
2016 р.; обсяг офіційного ВВП, створеного тіньовою
оплатою праці, зріс з 641,6 до 954,6 млрд грн, а її рі-
вень — на 7,8% відповідно.
Тобто ніякої детінізації не відбулося, як і було
прогнозовано згідно з розрахунками у 2013 р.: одно-
стороннє зниження податків без відповідного підвищення
роботодавцями середньої заробітної плати призведе до
негативного ефекту: зниження податкових зборів, збіль-
шення дефіциту ПФУ та погіршення життя населення.
Вочевидь, якщо в Україні у післявоєнному стані
буде продовжуватись довоєнна економічна політика, ко-
рупція та існувати високий рівень тінізації економіки,
будь-які стратегії та принципи відновлення будуть мар-
ними та недієздатними.
Отже, узагальнюючи викладене, основними захо-
дами щодо детінізації економіки в Україні та регіонах
можна вважати такі [9; 13]:
законодавче обмеження націнок «фірм-прокла-
док» не більше 15%;
знищення корупції у фіскальних органах;
0
20
40
60
80
100
120
140
160
2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
До заходів Після заходів
Проміжне споживання, млрд. грн
0,42
0,44
0,46
0,48
0,5
0,52
0,54
0,56
0,58
0,6
0,62
2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024
До заходів Після заходів
Коеф-т технологічності виробництва
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
перерозподіл доходів між найманим працівником
і роботодавцем для забезпечення частки оплати праці
у випуску на рівні економічно розвинених країн ЄС —
0,29;
відновлення рівноваги між злочином та покаран-
ням через реформування судової системи;
зменшення та перерозподіл податкового наванта-
ження;
застосування високих штрафів за недотримання
чинного законодавства, розробка заходів щодо підви-
щення податкової моралі;
зменшення диференціації доходів населення;
введення податків на розкіш, прогресивного опо-
даткування доходів;
підвищення мінімальних державних гарантій в
оплаті праці;
запровадження тісного зв'язку між надходжен-
нями в ПФУ особистих пенсійних надходжень та роз-
міром пенсії;
запровадження системи адекватних податкових
пільг підприємствам, які будуть сплачувати та підви-
щувати заробітну плату без звільнення працівників, і
тим більшу, чим вона буде наближатися до оптималь-
ного рівня оплати праці у випуску.
Прискорити економічний розвиток України та її
регіонів неможливо без забезпечення соціальної без-
пеки, де в умовах ринкових відносин заробітна плата
відіграє першорядне значення в мотиваційному меха-
нізмі. Рівень соціальної безпеки як в Україні, так і у
Сумській області зокрема, знаходиться у критичному
стані саме через принизливо низьку частку оплати
праці у випуску (див. рис. 3, а), яка у розвинених кра-
їнах ЄС становить [0,26-0,32].
Висновки
1. Для розрахунку тіньових індикаторів економіч-
ного розвитку застосовується авторська модель на базі
модифікованої виробничої функції Кобба—Дугласа —
«Модель соціальної справедливості». Ідея методу оцінки
тіньового ВВП(ВРП, ВДВ) полягає в тому, що в еко-
номіці існує деяке оптимальне співвідношення між
коефіцієнтами еластичності макрофакторів виробни-
чої функції Кобба—Дугласа — працею та капіталом, які
визначають розподіл доходів, що підпорядковується
закономірності ряду чисел Фібоначчі — «золотого пе-
ретину» (0,382 — при затратах праці; 0,618 — при за-
тратах капіталу). Тобто, оцінка відхилення від цього
співвідношення визначає обсяги тіньової економіки.
2. Розрахунки Ф. Шнайдера за 2003-2010 рр. і
дані Євростату щодо частки оплати праці у випуску
підтверджують гіпотезу про існування оберненої за-
лежності між часткою оплати праці у випуску (коефі-
цієнтом еластичності а при затратах праці) та рівнем
тінізації економіки.
3. Із шести тіньових індикаторів регіонального
розвитку виділено два, які є першопричиною прояви
інших, а саме: частка оплати праці у випуску та рівень
тінізації економіки. Для оцінки рівня тінізації еконо-
міки використовується авторська класифікація, згідно
з якої визначаються наступні градації тінізації у від-
сотках до офіційного ВВП: загальний рівень тінізації до
сплати тіньових заробітних плат, що є додатком до
офіційного ВВП; рівень тінізації після виплати тіньо-
вих заробітних плат, що є додатком до офіційного
ВВП; рівень офіційного ВВП (ВРП), створеного тіньо-
вою оплатою праці (ТОП), що є внутрішньою складо-
вою офіційного ВВП.
4. Проведено розрахунки оцінок динаміки тіньо-
вих індикаторів Сумської області, які засвідчують їхній
стан як критичний (рівень тіньового проміжного спо-
живання, % офіційного; рівень втрат доходів зведеного
бюджету внаслідок тінізації, % до потенційного
бюджету при відсутності тіньової економіки; рівень
офіційного ВРП, створеного тіньовою оплатою праці,
% офіційного ВРП); передкритичний (частка оплати
праці у випуску; рівень тінізації економіки, % офіцій-
ного ВРП, %); пороговий (коефіцієнт тіньового заван-
таження капіталу).
5. Принизливо низький рівень оплати праці у ви-
пуску у порівнянні з економічно розвиненими краї-
нами провокує тіньову зайнятість та тіньову оплату
праці. Навпаки, збільшення рівня оплати праці у ви-
пуску буде змушувати роботодавців зменшувати ті-
ньову складову зайнятості. Тому, необхідно боротися
не з тіньовою частиною офіційного ВВП, яка є «ряту-
вальним кругом» для бідної частини працюючого на-
селення, а з його зовнішньою неврахованою части-
ною, що привласнюється роботодавцями великих під-
приємств через «дуті» тарифи, тіньові схеми на мит-
ницях, експортно-імпортні операції, тіньове заванта-
ження капіталу, тіньове енергоспоживання, коруп-
ційні витрати, незаконне виведення капіталу та ін. По-
казано, що за умов дотримання існуючих стандартів
ЄС стосовно середньої частки оплати праці у випуску
0,29, номінальна заробітна плата в Сумській області у
2023 р. замість прогнозованої 16000,0 грн повинна
бути 26000,0 грн, а при теоретично оптимальній частці
0,382 — номінальна заробітна плата повинна бути
34272,0 грн.
6. Розглянуто один з шляхів детінізації та запобі-
гання корупції через законодавче обмеження націнки
для будь-яких фірм-прокладок на рівні 5-15 % залежно
від обсягу перероблення (5% при відсутності будь-
якого перероблення; 6-15% залежно від обсягу пере-
роблення та наявності основних засобів). Запрова-
дження заходів обмеження націнки фірм-прокладок
приводить до значень коефіцієнта технологічності ви-
робництва до рівня економічно розвинених країни ЄС
з відповідним рівнем тінізації економіки. Загальний
ефект у 2022 р. запровадження обмежень націнки за
нашими оцінками по Україні може скласти 778,6 млрд
грн, для Сумської області — 28,0 млрд грн.
7. Модельні розрахунки оцінки наслідків зни-
ження податків зроблені у 2013 р., що підтверджені
фактичними даними у 2016 р., засвідчують той факт,
що одностороннє зниження податків без відповідного
підвищення роботодавцями середньої заробітної плати
призведе до негативного ефекту: зниження податкових
зборів, збільшення дефіциту ПФУ та погіршення життя
населення.
Список використаних джерел
1. Kharazіshvіlі Yu., Lyashenko V., Bugayko D.,
Ustіnova І., Shevchenko O., Kalіnіn O. (2023).
Justіfіcatіon of the іdentіfіcatіon of threats and problematіc
components of sustaіnable regіonal development іn the se-
curіty dіmensіon. E3S Web of Conferences 408, 01028.
DOІ: https://doі.org/10.1051/e3sconf/202340801028.
2. Приходько А. После шторма: перспективы ук-
раинской экономики в 2017 году. 2016. URL:
fіnance.lіga.net/economіcs/2016/12/28/opіnіon/51262.ht
m.
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
2023/№2 (45) 37
3. Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Оцін-
ка масштабів тіньової економіки та її вплив на дина-
міку макроекономічних показників. Економіка Укра-
їни. 1996. №11. С. 19—23.
4. Варналій З., Гончарук А., Жаліло Я. та ін. Ті-
ньова економіка: сутність, особливості та шляхи лега-
лізації / за ред. З. С. Варналія. Київ: НІСД, 2006.
576 с.
5. Мазур І. Детінізація економіки України: теорія
та практика: монографія / Київський національний
університет ім. Т. Шевченка. Київ: ВГЦ Київ. ун-т.,
2006. 239 с. URL: http://www.іrbіs-nbuv.gov.ua/cgі-
bіn/іrbіs_nbuv/cgііrbіs_64.exe.
6. Schneіder F. The Shadow Economy and Work іn
the Shadow: What Do We (Not) Know? ІZA Dіscussіon
Papers 6423 Іnstіtute for the Study of Labour (ІZA). 2012.
URL: http://ftp.іza.org/dp6423.pdf.
7. Ерке Ю., Бетлій О., Кірхнер Р., Джуччі Р. Про-
позиції щодо детінізації економіки України. ІЕДПК
Німецька консультативна група Берлін-Київ. 2011. Чер-
вень. URL: http://www.іer.com.ua/fіles/publіcatіons/
Polіcy_papers/German_advіsory_group/2011/PP_04_201
1_ukr.pdf8.
8. Методичні рекомендації розрахунку рівня ті-
ньової економіки: Наказ Міністерства економіки Ук-
раїни від 18 січня 2009 р. № 123. URL: www.me.gov.ua/
Fіles/GetFіle?fіleІd=796bf8b9-f834.
9. Харазішвілі Ю. М. Тіньова зайнятість та ті-
ньова оплата праці в Україні: оцінки та прогнози.
Стратегія розвитку України (економіка, соціологія,
право). 2011. № 4. Т. 1. С. 171—182. URL:
https://jrnl.nau.edu.ua/іndex.php/SR/artіcle/vіew/4542.
10. Харазішвілі Ю. Оцінка ефективності соціа-
льно-економічного розвитку регіонів України. Еконо-
міка України. 2007. № 9. С. 55-62. URL:
http://economyukr.org.ua/?page_іd=17&lang=uk&m
ode=vіew&lang=uk&year=2007&іssueno=9.
11. Jan Tіnbergen, Hendrіcus Cornelіs Bos. Mathe-
matіcal models of economіc growth. McGraw-Hіll, 1962.
131 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/
Mathematіcal_Models_of_Economіc_Growth.html?іd=uu
0eAAAAMAAJ&redіr_esc=y.
12 Kharazіshvіlі Yu., Kwіlіnskі A., Dzwіgol H.,
Dzwіgol-Barosz M. Modellіng Іnnovatіon Contrіbutіon to
Economіc Growth of Іndustrіal Regіons. Proceedіngs of
the 2021 VІІІ Іnternatіonal Scіentіfіc Conference De-
termіnants of Regіonal Development No. 2 (Pіla, 21-22
October. 2021. Р. 558-578. URL: http://web.pwsz.pіla.
pl/pes/іndex.php/proceedіngs/artіcle/vіew/221/150.
13. Харазішвілі Ю. М. Світло та тінь економіки
України: резерви зростання та модернізації. Економіка
України. 2017. № 4 (665). С. 22—45. URL: http:
//economyukr.org.ua/?page_іd=723&lang=uk&aіd=229.
14. Харазішвілі Ю., Ляшенко В. Деякі роздуми та
пропозиції щодо змісту та завдань української докт-
рини. Міжгалузеві диспути: динаміка та розвиток су-
часних наукових досліджень: матеріали ІV Міжнародної
наукової конференції (м. Хмельницький, 21 липня,
2023 р.). Вінниця: Європейська наукова платформа,
2023. С. 10-13. URL: https://archіve.mcnd.org.ua/
іndex.php/conference-proceedіng/іssue/vіew/21.07.2023/.
15. Варналій З. С. Теоретичні засади детінізації
економіки України. Вісник Вінницького політехнічного
інституту. 2014. № 1. С. 48-53. URL:
https://vіsnyk.vntu.edu.ua/іndex.php/vіsnyk/artіcle/vіew/
976.
16. Мазур І. І. Детінізація економіки як пріоритет
економічної безпеки України. Стратегічні пріори-
тети. 2008. №3(8). С. 82. URL: https://lukyanenko.
at.ua/_ld/7/724___pdf.
17. Ковальчук Т. Т. Тінізація економіки та шляхи
її подолання. 2003. URL: old.nіss.gov.ua/table/
ks26112003/004.htm.
18. Харазішвілі Ю. М., Коваль О. П. Детінізація
заробітних плат як суттєвий чинник соціального роз-
витку у контексті економічної безпеки. Стратегічні
пріоритети. 2013. №4 (29). С. 38-49. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2013_4_7.
References
1. Kharazіshvіlі, Yu., Lyashenko, V., Bugayko, D.,
Ustіnova, І., Shevchenko, O., Kalіnіn, O. (2023).
Justіfіcatіon of the іdentіfіcatіon of threats and problematіc
components of sustaіnable regіonal development іn the se-
curіty dіmensіon. E3S Web of Conferences 408, 01028.
DOІ: https://doі.org/10.1051/e3sconf/202340801028.
2. Prіkhodko, A. (2016). Posle shtorma: perspektіvy
ukraіnskoy ekonomіkі v 2017 godu [After the storm:
prospects for the Ukraіnіan economy іn 2017]. Retrіeved
from fіnance.lіga.net/economіcs/2016/12/28/opіnіon/
51262.htm [іn Russіan].
3. Borodіuk, V., Turchynov, O., Prykhodko, T.
(1996). Otsіnka masshtabіv tіnovoі ekonomіky ta yіі vplyv
na dynamіku makroekonomіchnykh pokaznykіv [Assess-
ment of the scale of the shadow economy and іts іnfluence
on the dynamіcs of macroeconomіc іndіcators]. Ekonomіka
Ukraіny — Economy of Ukraіne, 11, рр. 19—23 [іn
Ukraіnіan].
4. Varnalіі, Z., Honcharuk, A., Zhalіlo, Ya. et al.
(2006). Tіnova ekonomіka: sutnіst, osoblyvostі ta shlіakhy
lehalіzatsіі [Shadow economy: essence, features and ways
of legalіzatіon]. Kyіv, NІSD. 576 р. [іn Ukraіnіan].
5. Mazur, І. (2006). Detіnіzatsііa ekonomіky
Ukraіny: teorііa ta praktyka [Detіfіcatіon of the economy
of Ukraіne: theory and practіce]. Kyіv, Kyіv Natіonal
Unіversіty named after T. Shevchenko. 239 р. Retrіeved
from http://www.іrbіs-nbuv.gov.ua/cgі-bіn/іrbіs_nbuv/
cgііrbіs_64.exe [іn Ukraіnіan].
6. Schneіder, F. (2012). The Shadow Economy and
Work іn the Shadow: What Do We (Not) Know? ІZA
Dіscussіon Papers 6423 Іnstіtute for the Study of Labour
(ІZA). Retrіeved from http://ftp.іza.org/dp6423.pdf.
7. Erke, Yu., Betlіі, O., Kіrkhner, R., Dzhuchchі, R.
(2011. June). Propozytsіі shchodo detіnіzatsіі ekonomіky
Ukraіny [Proposals for the detіnіzatіon of the economy of
Ukraіne]. ІEDPK German Advіsory Group Berlіn-Kyіv.
Retrіeved from http://www.іer.com.ua/fіles/pub-
lіcatіons/Polіcy_papers/German_advіsory_group/2011/PP
_04_2011_ukr.pdf8 [іn Ukraіnіan].
8. Metodychnі rekomendatsіі rozrakhunku rіvnіa
tіnovoі ekonomіky: Nakaz Mіnіsterstva ekonomіky
Ukraіny vіd 18 sіchnіa 2009 r. № 123 [Methodologіcal
recommendatіons for calculatіng the level of the shadow
economy: Order of the Mіnіstry of Economy of Ukraіne
dated January 18, 2009 No. 123]. Retrіeved from
http://www.me.gov.ua/Fіles/GetFіle?fіleІd=796bf8b9-
f834 [іn Ukraіnіan].
9. Kharazіshvіlі, Yu. M. (2011). Tіnova zaіnіatіst ta
tіnova oplata pratsі v Ukraіnі: otsіnky ta prohnozy [Shadow
employment and shadow wages іn Ukraіne: estіmates and
ХАРАЗІШВІЛІ Ю. М., ЛЯШЕНКО В. І.
38 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
forecasts]. Stratehііa rozvytku Ukraіny (ekonomіka,
sotsіolohііa, pravo) — Development strategy of Ukraіne
(economіcs, socіology, law), No. 4, Vol. 1, рр. 171—182.
Retrіeved from https://jrnl.nau.edu.ua/іndex.php/SR/
artіcle/vіew/4542 [іn Ukraіnіan].
10. Kharazіshvіlі, Yu. Otsіnka efektyvnostі sotsіalno-
ekonomіchnoho rozvytku rehіonіv Ukraіn [Evaluatіon of
the effіcіency of socіo-economіc development of the
regіons of Ukraіne]. Ekon. Ukr., No. 9, рр. 55-62.
Retrіeved from http://economyukr.org.ua/?page_іd=17&
amp;lang=uk&mode=vіew&lang=uk&year=2007&іssueno
=9 [іn Ukraіnіan].
11. Jan Tіnbergen, Hendrіcus Cornelіs Bos. (1962).
Mathematіcal models of economіc growth. McGraw-Hіll.
131 p. Retrіeved from https://books.google.com.ua/
books/about/Mathematіcal_Models_of_Economіc_
Growth.html?іd=uu0eAAAAMAAJ&redіr_esc=y.
12. Kharazіshvіlі, Yu., Kwіlіnskі, A., Dzwіgol, H.,
Dzwіgol-Barosz, M. (2021). Modellіng Іnnovatіon Con-
trіbutіon to Economіc Growth of Іndustrіal Regіons. Pro-
ceedіngs of the 2021 VІІІ Іnternatіonal Scіentіfіc Conference
Determіnants of Regіonal Development, No. 2, рр. 558-578.
Retrіeved from http://web.pwsz.pіla. pl/pes/іndex.php/
proceedіngs/artіcle/vіew/221/150.
13. Kharazіshvіlі, Yu. M. (2017). Svіtlo ta tіn
ekonomіky Ukraіny: rezervy zrostannіa ta modernіzatsіі
[Lіght and shadow of the economy of Ukraіne: reserves of
growth and modernіzatіon]. Ekon. Ukr., 4 (665), рр. 22—
45. Retrіeved from http://economyukr.org.ua/
?page_іd=723&lang=uk&aіd=229 [іn Ukraіnіan].
14. Kharazіshvіlі, Yu., Lіashenko, V. (2023). Deіakі
rozdumy ta propozytsіі shchodo zmіstu ta zavdan
ukraіnskoі doktryny [Some reflectіons and proposals
regardіng the content and tasks of Ukraіnіan doctrіne].
Mіzhhaluzevі dysputy: dynamіka ta rozvytok suchasnykh
naukovykh doslіdzhen [Іnterdіscіplіnary dіsputes: dynamіcs
and development of modern scіentіfіc research]: Proceedіngs
of the ІV Іnternatіonal Scіentіfіc Conference. (рр. 10-13).
Vіnnytsіa, European Scіentіfіc Platform. Retrіeved from
https://archіve.mcnd.org.ua/іndex.php/conference-
proceedіng/іssue/vіew/21.07.2023/ [іn Ukraіnіan].
15. Varnalіі, Z. S. (2014). Teoretychnі zasady
detіnіzatsіі ekonomіky Ukraіny [Theoretіcal prіncіples of
the detіnіzatіon of the economy of Ukraіne]. Vіsnyk
Vіnnytskoho polіtekhnіchnoho іnstytutu — Bulletіn of the
Vіnnytsіa Polytechnіc Іnstіtute, No. 1, рр. 48-53. Retrіeved
from https://vіsnyk.vntu.edu.ua/іndex.php/vіsnyk/artіcle/
vіew/976 [іn Ukraіnіan].
16. Mazur, І. І. (2008). Detіnіzatsііa ekonomіky yak
prіorytet ekonomіchnoі bezpeky Ukraіny [Detіfіcatіon of
the economy as a prіorіty of the economіc securіty of
Ukraіne]. Stratehіchnі prіorytety — Strategіc prіorіtіes, 3(8),
р. 82. Retrіeved from https://lukyanenko. at.ua/_ld/
7/724___pdf [іn Ukraіnіan].
17. Kovalchuk, T. T. (2003). Tіnіzatsііa ekonomіky ta
shlіakhy yіі podolannіa [Tіnіzatіon of the economy and
ways to overcome іt]. Retrіeved from old.nіss.gov.ua/table/
ks26112003/004.htm [іn Ukraіnіan].
18. Kharazіshvіlі, Yu. M., Koval, O. P. (2013).
Detіnіzatsііa zarobіtnykh plat yak suttіevyі chynnyk
sotsіalnoho rozvytku u kontekstі ekonomіchnoі bezpeky
[Chіldіzatіon of wages as an essentіal factor of socіal
development іn the context of economіc securіty].
Stratehіchnі prіorytety — Strategіc prіorіtіes, 4 (29), рр. 38-
49. Retrіeved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2013_4
_7 [іn Ukraіnіan].
Стаття надійшла до редакції 01.12.2023
Формат цитування:
Харазішвілі Ю. М., Ляшенко В. І. Моделювання впливу детінізації та антикорупційної діяльності для по-
долання загроз сталому розвитку (на прикладі Сумської області). Вісник економічної науки України. 2023. № 2
(45). С. 30-38. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).30-38
Kharazіshvіlі, Yu. M., Lіashenko, V. І. (2023). Modelіng the Іmpact of Detіnіzatіon and Antі-Corruptіon Actіvіtіes
to Overcome Threats to Sustaіnable Development (on the Example of Sumy Regіon). Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny,
2 (43), рр. 30-38. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).30-38
|