Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки
Завданням дослідження було визначення оцінок населення і лідерів формування громадської думки щодо інтеграції України в ЄЕП. Методом дослідження слугували соціологічні опитування населення та інтерв’ювання експертів. Показано, що існує поляризація громадської думки щодо векторів інтеграції, переважа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка і прогнозування |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки та прогнозування НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19815 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки / О.М. Балакірєва, О.В. Бабак, Д.А. Дмитрук, Р.Я. Левін // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 3. — С. 9-24. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19815 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Балакірєва, О.М. Бабак, О.В. Дмитрук, Д.А. Левін, Р.Я. 2011-05-14T11:42:32Z 2011-05-14T11:42:32Z 2006 Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки / О.М. Балакірєва, О.В. Бабак, Д.А. Дмитрук, Р.Я. Левін // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 3. — С. 9-24. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1605-7988 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19815 Завданням дослідження було визначення оцінок населення і лідерів формування громадської думки щодо інтеграції України в ЄЕП. Методом дослідження слугували соціологічні опитування населення та інтерв’ювання експертів. Показано, що існує поляризація громадської думки щодо векторів інтеграції, переважає сприйняття ЄП як альтернативи ЄС. У суспільстві є передумови для підтримки населенням інтеграції в ЄП, що відповідатимуть вимогам СОТ. uk Інститут економіки та прогнозування НАН України Економіка і прогнозування Економіка і становлення нової системи господарювання Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| spellingShingle |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки Балакірєва, О.М. Бабак, О.В. Дмитрук, Д.А. Левін, Р.Я. Економіка і становлення нової системи господарювання |
| title_short |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| title_full |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| title_fullStr |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| title_full_unstemmed |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| title_sort |
проблеми інтеграції в єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки |
| author |
Балакірєва, О.М. Бабак, О.В. Дмитрук, Д.А. Левін, Р.Я. |
| author_facet |
Балакірєва, О.М. Бабак, О.В. Дмитрук, Д.А. Левін, Р.Я. |
| topic |
Економіка і становлення нової системи господарювання |
| topic_facet |
Економіка і становлення нової системи господарювання |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка і прогнозування |
| publisher |
Інститут економіки та прогнозування НАН України |
| format |
Article |
| description |
Завданням дослідження було визначення оцінок населення і лідерів формування громадської думки щодо інтеграції України в ЄЕП. Методом дослідження слугували соціологічні опитування населення та інтерв’ювання експертів. Показано, що існує поляризація громадської думки щодо векторів інтеграції, переважає сприйняття ЄП як альтернативи ЄС. У суспільстві є передумови для підтримки населенням інтеграції в ЄП, що відповідатимуть вимогам СОТ.
|
| issn |
1605-7988 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19815 |
| citation_txt |
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір: погляд населення і лідерів формування громадської думки / О.М. Балакірєва, О.В. Бабак, Д.А. Дмитрук, Р.Я. Левін // Економіка і прогнозування. — 2006. — № 3. — С. 9-24. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT balakírêvaom problemiíntegracíívêdiniiekonomíčniiprostírpoglâdnaselennâílíderívformuvannâgromadsʹkoídumki AT babakov problemiíntegracíívêdiniiekonomíčniiprostírpoglâdnaselennâílíderívformuvannâgromadsʹkoídumki AT dmitrukda problemiíntegracíívêdiniiekonomíčniiprostírpoglâdnaselennâílíderívformuvannâgromadsʹkoídumki AT levínrâ problemiíntegracíívêdiniiekonomíčniiprostírpoglâdnaselennâílíderívformuvannâgromadsʹkoídumki |
| first_indexed |
2025-11-25T23:10:44Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:10:44Z |
| _version_ |
1850576883780943872 |
| fulltext |
Економіка
і становлення нової
системи господарювання
Балакірєва О.М., канд. соціол. наук,
Бабак О.В., канд. соціол. наук,
Дмитрук Д.А.,
Левін Р.Я., канд. пед. наук
Інститут економіки та прогнозування НАН України
ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄДИНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
ПРОСТІР: ПОГЛЯД НАСЕЛЕННЯ І ЛІДЕРІВ
ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Завданням дослідження було визначення оцінок населення і лідерів формування
громадської думки щодо інтеграції України в ЄЕП. Методом дослідження слугу-
вали соціологічні опитування населення та інтерв’ювання експертів. Показа-
но, що існує поляризація громадської думки щодо векторів інтеграції, перева-
жає сприйняття ЄП як альтернативи ЄС. У суспільстві є передумови для під-
тримки населенням інтеграції в ЄП, що відповідатимуть вимогам СОТ.
У зв’язку із загостренням на межі 2005–2006 рр. економічних відносин
між Україною і Росією (у паливно-енергетичній галузі, щодо імпорту певної но-
менклатури труб, окремих продуктів харчування тощо) в українському суспільс-
тві черговий раз актуалізувалося обговорення тематики інтеграції України в
Єдиний економічний простір (ЄЕП) з Білоруссю, Казахстаном і Росією. Засоби
масової інформації (ЗМІ) наводять різні оцінки можливостей і перспектив ефек-
тивного співробітництва в межах цього об’єднання. Так, значна частина лідерів
формування громадської думки вважає, що розв’язання економічних проблем у
відносинах між Україною і Росією можливе саме шляхом активізації інтеграції в
ЄЕП. Але чимало і протилежних думок, – зокрема такої, що участь в ЄЕП є не-
сумісною з перспективами євроінтеграції України. Це підсилює невизначеність
громадської думки щодо державної інтеграційної політики та поляризацію упо-
добань громадян за векторами економічної інтеграції як альтернативними: або
ЄЕП, або Європейський Союз (ЄС). Зрозуміло, що така ситуація не сприяє реалі-
зації державою будь-якої політики економічної інтеграції, яку вона (держава)
вважає доцільною в даний час. Тому що дії держави мають найбільше шансів на
успіх тоді, коли міцно підтримані населенням.
Зазначене актуалізує дослідження громадської думки щодо того, якою
мірою інтенсифікація процесу інтеграції в ЄЕП відповідає настроям1 грома-
1 Природно, не може бути впевненості в тому, що ті чи інші настрої та очікування громадян
щодо ЄЕП є наслідком адекватного розуміння суті цього об’єднання, а не результатом впливу
аргументів ідеологічної природи, досить часто пропонованими суспільству через ЗМІ.
© О.Балакірєва, О.Бабак, Д.Дмитрук, Р.Левін, 2006 9
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
дян України. Важливо також розуміти ступінь обґрунтованості і характерні
риси різних позицій щодо цієї проблеми з боку лідерів формування громад-
ської думки (оцінки ними переваг і ризиків тих або інших векторів інтеграції,
конкретних інтеграційних стратегій, можливостей і перспектив ефективної
реалізації економічної політики "двовекторності" – інтегрування в ЄЕП і ЄС
разом тощо), тому що саме це середовище найзначніше впливає на форму-
вання думок більшості населення.
З моменту озвучування політиками ідеї ЄЕП дискусія в науковій літера-
турі та ЗМІ найбільше зосередилася на такому ключовому питанні – якої гли-
бини інтеграція України в це об’єднання найбільше відповідає національним
інтересам, насамперед маючи на увазі потребу дотримання доцільного балансу
можливих вигод і втрат у контексті перспективи інтеграції в ЄС. Значною мі-
рою відповідь дають прийняті законодавчо-нормативні акти. Так, 20.04.2004 р.
був прийнятий Закон України "Про ратифікацію Угоди про формування Єди-
ного економічного простору" № 1683-IV, яким визначене принципове застере-
ження: "Україна буде брати участь у формуванні і функціонуванні Єдиного
економічного простору в межах, що відповідають Конституції України" [1]2.
Пізніше Указом Президента України від 15.06.2005 р. № 952/2005 "Про рішен-
ня Ради національної безпеки й оборони України від 20 травня 2005 року "Про
формування Єдиного економічного простору" [2] було визначено основну мету
участі в ЄЕП – створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) без вилучень і обмежень.
Тим же документом сформульовано застереження щодо можливих перешкод
інтеграції в ЄС: необхідність забезпечити при формуванні ЄЕП відповідність
укладених міжнародно-правових документів нормам і принципам Світової ор-
ганізації торгівлі (СОТ) і вимогам, що випливають з інтеграції України в ЄС.
Тим же документом затверджений План невідкладних заходів щодо активізації
участі у формуванні ЄЕП, відповідно до якого українська сторона взяла участь
у роботі експертних груп чотирьох країн.
Експертами на розгляд сторін був запропонований пакет із 93 докумен-
тів, які регламентують створення ЄЕП, у тому числі пакет з 38 першочерго-
вих, процес обговорення яких на цей час триває. Під час останнього (2005 р.)
засідання Групи високого рівня по формуванню ЄЕП сторони дійшли висно-
вку, що мають місце розбіжності позицій, котрі потребують подальшого уз-
годження [3, с. 3]3. Однак, незважаючи на це, можна констатувати, що на за-
2 Посилання на Конституцію в даному випадку, скоріше, є результатом політичного компромі-
су під час узгодження тексту закону між прибічниками і противниками ЄЕП у парламенті, ніж
дійсно потреби врахування якихось конституційних обмежень. Природно, Конституція Украї-
ни не містить будь-яких обмежень щодо інтеграції до міжнародних об’єднань, з одного боку, а
з іншого – будь-яка діяльність держави, зрозуміло, повинна відбуватися в межах Конституції, і
це навряд чи потребує додаткових посилань у текстах законів.
3 За станом на кінець травня 2006 р. було погоджено 24 з 38 проектів першочергових угод, крім
того розроблено й погоджено ще три додаткових [4]. Аналіз розбіжностей сторін і перспектив
їх узгодження (наприклад, варіантів суміщення умов України щодо ЗВТ без вилучень і обме-
жень та бажанням інших членів захистити внутрішній ринок ЄЕП від проникнення третіх кра-
їн через Україну за відсутності митного союзу) не входить до завдань цієї статті.
10
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
конодавчому рівні визначено важливу стратегічну складову інтеграції Укра-
їни у світову економіку – інтеграція в ЄЕП за одночасного дотримання умов,
які не заважатимуть інтегруватися в ЄС.
Аналіз публікацій провідних наукових організацій України також пере-
конує в тому, що національним економічним інтересам на конкретному істо-
ричному етапі найбільше відповідає саме той інтеграційний підхід, який ви-
значений законодавчо. Зокрема, з робіт Державної Установи "Інститут еко-
номіки та прогнозування" НАН України видно, що активна участь України в
ЄЕП не суперечить курсу на інтеграцію в ЄС [5, с. 416]. Стратегія економіч-
ного і соціального розвитку України, спільно розроблена 2004 р. Національ-
ним інститутом стратегічних досліджень, Інститутом економіки та прогнозу-
вання НАН України і Міністерством економіки та з питань європейської інте-
грації України4, переконливо доводить наступне: у контексті євроінтеграцій-
ної стратегії Україна зацікавлена у всебічному розвитку економічного спів-
робітництва з Росією; позитивну роль у цьому може відіграти ЄЕП; дилема
між інтеграційними альтернативами ЄЕП та ЄС не є головним питанням на
нинішньому етапі розвитку, а навпаки, поглиблення регіонального співробіт-
ництва цілком відповідає принципам ЄС [6, с. 24, 25]. У працях Національно-
го інституту стратегічних досліджень зазначено, що участь в ЄЕП відповідає
стратегічним інтересам держави і не суперечить курсу на євроінтеграцію та
вступ до СОТ [7, с. 541] за умови, що головною концептуальною засадою ін-
теграції в ЄЕП буде кооперація в процесі руху до ЄС і СОТ [7, с. 552]. Уче-
ними також ґрунтовно досліджено причини розбіжностей позицій України і
Росії щодо ЄЕП, які заважають успішній інтеграції України в це об’єднання.
Їхня квінтесенція полягає в тому, що Росія згодна на формування повномас-
штабної ЗВТ без вилучень і обмежень лише за умови створення єдиного мит-
ного простору. Крім того, Росія розглядає створення ЄЕП як перехід до ви-
щого рівня інтеграції [6, с. 301, 302]. Україна розглядає ЄЕП як інструмент
завершення формування ЗВТ на пострадянському просторі, який не повинен
суперечити стратегічному курсу на євроінтеграцію. Для України оптималь-
ним рівнем інтеграції в ЄЕП, за нинішніх політичних поглядів, вважається
ЗВТ на принципах СОТ [див. 6, с. 302]. На думку ряду авторів, така позиція
зумовлена конституційними нормами, відповідно до яких більш глибока, ніж
ЗВТ, інтеграція для України неможлива [7, с. 552]. Зокрема, серед аргументів
на підтримку цієї позиції наводиться такий, що глибша інтеграція передбачає
створення наднаціональних органів. Наприклад, якщо орієнтуватися на по-
відомлення ЗМІ, глибока інтеграція передбачає митний союз, умови якого бу-
дуть несумісні з вимогами СОТ, перспективу валютного, а надалі – й політич-
ного союзу. Проте, водночас, у тих самих повідомленнях наводиться теза, що
ставить під сумнів попередню логіку. Вона аргументує іншу позицію, яка
вважається багатьма фахівцями цілком слушною і полягає в наступному:
4 Найменування організацій наведено так, як було на час публікації Стратегії.
11
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
ЄЕП застосовує таку ж інтеграційну модель, що й ЄС і, якщо повноцінна ін-
теграція в ЄЕП є неконституційною, те ж саме стосується ЄС [8].
Підсумувати наведене вище можна так: у певних межах і саме на нині-
шньому етапі соціально-економічної трансформації оптимальну перспекти-
ву розвитку країни створює стратегія об’єднання обох інтеграційних на-
прямів (ЄЕП і ЄС) за умов дотримання вигідного для України балансу інте-
ресів; зазначені вектори економічної інтеграції нині не є взаємовиключними.
З викладеного видно, що активізація процесу інтеграції в ЄЕП сьогодні
відповідає національним інтересам України, але практична реалізація пода-
льших інтеграційних кроків буде обмежена зовнішньополітичним фактором –
можливостями пошуку консенсусу інтересів Росії та України. А на цей про-
цес впливають не тільки інтереси двох зазначених країн. Проблематика ЄЕП
стосується й політики вибудовування міжнародних відносин за лініями
"Україна–США", "Україна–ЄС", "Росія–США", "Росія–ЄС". За цих умов осо-
бливо важливо розуміти характер дії внутрішньополітичних факторів,
пов’язаних з інтеграційною проблематикою, зокрема сприйняття населенням
України і окремими суб’єктами, що впливають на формування громадської
думки, стратегії економічної інтеграції в ЄЕП за одночасного просування ін-
теграційних намірів стосовно ЄС5. Ця стратегія з метою економії місця далі
по тексту позначатиметься умовно – "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". Під цим
скороченням мається на увазі стратегія інтеграції України в ЄЕП на рівні
створення ЗВТ без вилучень і обмежень за тих умов, що укладені угоди не
заважатимуть у майбутньому вступу до СОТ та інтеграції в ЄС, як це визна-
чено наведеним вище Указом Президента України від 15.06.05 р. № 952/2005.
Дослідження ставлення населення до інтеграції в ЄЕП, які були вико-
нані до цього часу в Україні, неповно висвітлюють усі важливі аспекти цієї
проблеми. Наприклад, коли йдеться про визначення тенденцій щодо змін
громадської думки в останні роки, адже в умовах бурхливих суспільних
трансформацій (як це відбувається сьогодні в Україні) зміни можуть відбува-
тися особливо швидко. Простежити ці зміни можна в режимі перманентного
моніторингу, але організації, що його здійснюють, не можуть, природно, ма-
ти багаторічних індикаторів безпосередньо відносно ЄЕП (ця тематика поча-
ла обговорюватися лише з 2003 р.). Тому вивчати відношення населення до
ЄЕП часто доводиться опосередковано, користуючись індикаторами, вклю-
5 Звичайно, автори розуміють, що вплив внутрішньополітичних факторів щодо сприяння або
перешкоджання інтеграції в ЄЕП не обмежується лише аспектом громадської думки. Прийнят-
тя державних економічних рішень завжди є результатом впливу цілого комплексу факторів
різного походження, інколи й таких, які взагалі важко пояснити з огляду на дотримання націо-
нальних економічних інтересів. Як приклад можна навести ряд повідомлень в українських
ЗМІ, які протягом грудня 2005 – січня 2006 рр. наводили різноманітні версії причин зміни ціни
на російський газ для України. Серед цих причин якраз акцентувалися не стільки економічні,
скільки тимчасові політичні, корпоративні, такі, що пов’язані, на думку авторів повідомлень, з
кланово-олігархічними інтересами [9; 10; 11]. Але вивчення подібних впливів не входило до
завдань цієї статті – пропоноване дослідження стосується лише одного з внутрішньополітич-
них факторів інтеграційної політики – громадської думки.
12
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
ченими в традиційний моніторинговий інструментарій відомих наукових
установ. (Наприклад, це можуть бути багаторічні індикатори моніторингу
ставлення населення України до союзу України з Росією, до ідеї приєднання
України до східнослов’янського блоку Росії і Білорусі і т. п.) Так, за даними
ґрунтовного соціологічного моніторингу, який проводиться з 1994 р. Інститу-
том соціології НАН України (ІС НАНУ), у 2005 р. 54% населення України
схвалили ідею приєднання до союзу Росії і Білорусі. Разом з тим 47% схвали-
ли ідею вступу України в ЄС [12, с. 36]. Схожі дані були отримані у 2005 р.
Донецьким інформаційно-аналітичним центром (ДІАЦ)6 , коли питання ста-
вилося безпосередньо про відношення до перспективи розвитку співробітни-
цтва України у складі ЄЕП: 56% населення висловилися схвально. Такий збіг
кількості громадян, які схвалюють приєднання України до союзу Росії і Біло-
русі (54%), з кількістю тих, хто підтримує співробітництво в ЄЕП (56%), спо-
нукає до наступного припущення: у колективній свідомості населення Украї-
ни ідея ЄЕП – економічного об’єднання – ототожнюється із союзом східно-
слов’янських народів – політичним об’єднанням. Якщо таке припущення
справедливе, це означає, що ставлення населення до ЄЕП формується не вна-
слідок розуміння економічних переваг і ризиків, пов’язаних із цим об’єднан-
ням (зокрема, розуміння стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ"), а внаслідок
політичних поглядів. А вони, як відомо, здебільшого формуються як резуль-
тат популяризації програм різних політичних сил, де коректній аргументації
економічного характеру далеко не завжди приділяється належне місце. Це
припущення, на нашу думку, з огляду на його значимість вимагає додаткової
експериментальної перевірки.
Крім того, наведені дані отримані за використання такого соціологічно-
го інструментарію, коли респондентам пропонувалося визначити ставлення
до кожного об’єднання (союз східнослов’янських країн, ЄЕП, ЄС) окремо.
Тобто, в одному запитанні не пропонувалося визначити одночасно ставлення
до інших інтеграційних варіантів. Зокрема до такого, котрий видається най-
більш важливим з погляду сприйняття населенням стратегії "ЄЕП на умовах
ЗВТ і СОТ", а саме: інтеграція в ЄЕП і ЄС разом. Відповідно, необхідно до-
слідити цей варіант, тому що доступні публікації не дають відповіді щодо
ставлення суспільства до інтеграції в обох (ЄЕП і ЄС) напрямах одночасно.
Навпаки, наведені результати підтримки, з одного боку, союзу Росії і Білорусі
(54%) і ЄЕП (56%), а з іншого – ЄС (47%), якраз спонукають до припущення,
що в колективній свідомості формується сприйняття цих інтеграційних век-
торів як альтернативних.
Ще один зріз інтеграційної проблематики стосується диференціації за-
гальноукраїнського виміру за регіонами. Так, за даними ІС НАНУ, у 2005 р.
6 Опитування "Украина после выборов" було проведене 07.02–17.02.2005 р. і презентоване в
Українському клубі 28.02.2005 р. Опитано 3012 респондентів за квотною вибіркою, що презен-
тує доросле населення України за статтю і віком. Очікувана похибка не перевищила ±1,8% при
рівні довірливої вірогідності 95,4%.
13
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
ідею східнослов’янського союзу підтримали у східних регіонах 77% населен-
ня, південних – 71%, центральних – 43%, західних – 18% [див. 12, с. 36]. Зро-
зуміло, що такі розбіжності політичних уподобань позначаються на сприй-
нятті населенням різних варіантів і стратегій економічної інтеграції, що було
б доцільним дослідити детальніше.
У цілому вивчені публікації дають підстави для певних припущень, зок-
рема щодо: формування економічно-інтеграційних уподобань населення під
впливом політичних факторів; сприйняття інтеграції в ЄЕП і ЄС як альтерна-
тивних шляхів економічного розвитку; потужного впливу фактора регіональної
поляризації думок на формування інтеграційних орієнтацій громадян тощо.
Стосовно останнього – регіональної поляризації громадської думки в
Україні – до завдань цього дослідження не входило аналізувати причини зга-
даного явища. Разом з тим, щоб краще розуміти результати соціологічних
опитувань, не слід забувати про політико-ідеологічні і культурно-ціннісні
відмінності, які багато в чому склалися історично. Не в останню чергу вна-
слідок цих відмінностей "...населення південного сходу і заходу не тільки по-
різному оцінює джерела зовнішніх загроз для держави, а й з протилежних
позицій визначає способи їх нейтралізації. Якщо захід переважно розглядає
євроатлантичні структури (НАТО, ЄС) як гарантію суверенітету країни, то
схід – РФ та ЄЕП. При цьому центр займає проміжну позицію" [13]. Насе-
лення консолідується на основі історичної пам’яті і, якщо на заході цьому
відповідає бажання звільнитися від впливу Росії, то на сході така пам’ять
пов’язана з соціально-культурними зв’язками обох країн [14].
Водночас, проведений аналіз не дає відповіді щодо сприйняття суспіль-
ством стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ" (і яка з цього приводу позиція
експертного співтовариства). А не знаючи цього, не можна прогнозувати, що
активізація зусиль держави з реалізації зазначеної стратегії гарантовано зу-
стріне підтримку більшості громадян і, що особливо важливо, сприятиме су-
спільній злагоді, а не слугуватиме посиленню регіональної поляризації гро-
мадської думки.
Виходячи з цих міркувань було визначено наступні задачі досліджен-
ня: 1. Виявити громадську думку щодо бажаних варіантів економічної інтег-
рації України (ЄЕП, ЄС, обидва об’єднання разом) для розуміння можливої
підтримки населенням стратегії інтеграції "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ".
2. З’ясувати оцінки інтеграційних процесів відносно ЄЕП і ЄС з боку лідерів
громадської думки для розуміння характеру впливу цього середовища на фо-
рмування інтеграційних уподобань населення.
Методика. Аналізувалося сприйняття інтеграційних процесів населен-
ням України і представниками середовища вітчизняних лідерів формування
громадської думки. Для аналізу думок населення було використано дані соці-
ологічних опитувань, зроблених протягом 2004–2005 рр. Центром "Соціаль-
ний моніторинг" (ЦСМ) і Українським інститутом соціальних досліджень
(УІСД). Специфічні соціологічні характеристики опитувань (кількість респо-
14
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
ндентів, стандартні відхилення тощо) наведено в тексті при першому згаду-
ванні кількісних даних (при другому і наступному згадуваннях наведено ско-
рочені назви опитувань, організацій і терміни досліджень). Для аналізу оці-
нок лідерів формування суспільної думки було використано дані соціологіч-
ного дослідження "Інтеграційні процеси на пострадянському просторі", про-
веденого ЦСМ у травні 2005 р. у складі спільного міжнародного проекту чо-
тирьох країн – членів ЄЕП7. Методом збору інформації було глибинне ін-
терв’ю, що проводилося за заздалегідь складеним сценарієм обговорення те-
ми і фіксувалося аудіозаписом (ключові думки експертів додатково фіксува-
лися письмово у стандартизованому реєстраційному листі). Темою обгово-
рення було сприйняття інтеграційних процесів на пострадянському просторі.
Сценарій обговорення передбачав виявлення експертних оцінок поточних
проблем, стану та перспектив інтеграційних процесів на пострадянському
просторі, переваг і недоліків різних інтеграційних об’єднань, сприйняття екс-
пертами основних суб’єктів інтеграційного процесу та форм їхньої участі в
ньому. Отримані аудіо- та письмові записи порівнювалися та класифікували-
ся за ознаками спільності думок експертів щодо загальних, найбільш вираже-
них тенденцій, ставлення до наявного стану справ, пропонованих способів
вирішення проблем, прогнозів розвитку ситуації тощо. Тобто, відповіді не
аналізувалися кількісно у зв’язку з тим, що кількість респондентів, які в цьо-
му дослідженні виступили як експерти, була недостатньою для статистично
достовірних узагальнень, виражених у відсоткових співвідношеннях. Це зага-
льноприйнятий у соціології спосіб виявити розмаїття уявлень або одностай-
ність думок стосовно тієї чи іншої проблеми, які поширені у певному середо-
вищі. Отже дані, отримані в ході такого експертного опитування, – це уза-
гальнена думка з окресленого кола питань, висловлена компетентними рес-
пондентами, які володіють відповідною інформацією через професійну спря-
мованість. Усього було проінтерв’юйовано 30 респондентів з міст Дніпропе-
тровська, Донецька, Києва, Львова і Одеси, у тому числі по 10 представників
кожної із 3-х цільових груп: політики (представники виконавчої і законодав-
чої влади загальнонаціонального і регіонального рівнів, у тому числі посадо-
вці, причетні до інтеграційних проблем); бізнесмени (директори і топ-
менеджери великих і середніх підприємств, бізнес-інтереси яких пов’язані з
колишніми республіками СРСР); публічні експерти (фахівці-аналітики з
окремих напрямів економіки і політології, економічні і політичні оглядачі
центральних ЗМІ, професійні журналісти, які виступають у центральних ЗМІ
з інтеграційних питань).
Матеріали дослідження. Думка населення. Наприкінці 2005 р. 55%
населення позитивно висловилися щодо перспективи розвитку співробітниц-
7 Дослідження було здійснене за підтримки фонду "Наследие Евразии" (Росія) в межах експер-
тного опитування "Восприятие интеграционных процессов на постсоветском пространстве
экспертами и лидерами общественного мнения".
15
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
тва України в рамках ЄЕП8. Це цілком збігається з даними інших досліджень,
наведеними вище. Отже, можна вважати справедливою тезу про те, що інтег-
рація в ЄЕП як економічне об’єднання в сприйнятті населення ототожнюєть-
ся з політичним союзом східнослов’янських країн. Природно, у цьому випад-
ку ми застосовували соціологічний інструментарій, принципово схожий з
тим, яким користувалися згадані вище дослідники: респондентам було поста-
влене запитання відносно ЄЕП і запропоновано визначитися (позитив-
но/негативно) відносно інтеграції саме в це, одне об’єднання. Інша ситуація
склалася в тому випадку, коли був застосований інструментарій, спеціально
розроблений для вирішення завдань даного дослідження, а саме: респонден-
там було запропоновано визначитися стосовно декількох інтеграційних варіа-
нтів. Як видно з табл. 1, наприкінці 2005 р. кількість прихильників того інте-
граційного варіанта, який за змістом найближчий до стратегії "ЄЕП на умо-
вах ЗВТ і СОТ" (тобто варіанта інтеграції в обидва – ЄЕП і ЄС – об’єднання
одночасно), дорівнювала 12%. А майже за два роки до того їх було істотно
більше – 20%.
Таблиця 1
Розподіл відповідей на запитання "Яке економічне об’єднання
відповідає стратегічним інтересам України?", %
Варіанти відповідей Лютий 2004 р.9 Грудень 2005 р.10
Входження в ЄЕП 26 46
Входження в ЄС 27 23
Входження в обидва об’єднання водночас 20 12
Ні в ЄЕП, ні в ЄС входити не треба. Україна
повинна лишатися поза економічними
об’єднаннями
7
9
Важко відповісти 20 10
Така динаміка уподобань може свідчити про те, що широкі верстви на-
селення недостатньо поінформовані щодо зазначеної стратегії, не розуміють
її переваг і, відповідно, не готові підтримувати владу на цьому шляху. Ско-
ріше припускати, що люди достатньо інформовані про стратегію "ЄЕП на
умовах ЗВТ і СОТ", можна було б на початку 2004 р., коли кількість прихи-
льників входження в ЄЕП, ЄС і обидва об’єднання водночас була досить бли-
зькою (20–26%). Але те, що думки так сильно змінилися за цей час, змушує
8 Опитування ЦСМ і УІСД "Омнібус: грудень 2005 р." проводилося 19.12–25.12.2005 р. в усіх
областях України, АР Крим та м. Києві; у 125 населених пунктах: 65 містах та 60 селах. Всього
опитано 2088 респондентів віком від 18 років методом індивідуального інтерв’ю за місцем
проживання респондента. Стандартні відхилення при достовірних 95% і співвідношенні змін-
них від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становили 1,31–2,18%. Рівень досягнення респондентів – 75,3%.
9 Дослідження ЦСМ "Опитування громадської думки населення України" проводилося за під-
тримки ПРООН 17.02–29.02.2004 р. в усіх областях України, АР Крим та м. Києві. Всього опи-
тано 3019 респондентів віком від 18 років і старше. Стандартні відхилення при достовірних
95% і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5 становили 1,10–1,83%.
10 Опитування ЦСМ і УІСД "Омнібус: грудень 2005 р.".
16
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
думати, що об’єктивної інформації, яка могла б сформувати визначену під-
тримку цієї стратегії, бракувало й раніше. Якби всі респонденти з числа тих
20%, хто у 2004 р. обрав входження в обидва об’єднання разом, дійсно знали
і розуміли стратегію "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ", їхня кількість навряд чи
зменшилася б так значно і швидко.
Та обставина, що кількість прихильників самостійного шляху економіч-
ного розвитку була й залишилася незначною (7 і 9%), надає підставу прогнозу-
вати, що сама ідея приєднання до якихось економічних об’єднань, у принципі,
не зустріне в суспільстві великої кількості супротивників. Тобто безвідносно
до конкретики тих чи інших інтеграційних варіантів, зазначений розподіл упо-
добань є досить сприятливим для реалізації політики економічної інтеграції.
Особливої уваги заслуговує феномен значного збільшення прихильників
ЄЕП (з 26 до 46%), особливо з урахуванням того, що подібні "стрибки" суспі-
льної думки в масштабах цілої країни не часто реєструються соціологами. Від-
так, вибір суспільства у 2005 р. був явно більш усвідомленим, ніж раніше: кі-
лькість тих, кому було важко визначитися з відповіддю на поставлене запи-
тання, за час між двома опитуваннями зменшилася вдвічі (з 20 до 10%). Така
динаміка надає підставу вважати, що за цей час відбулася визначена переорієн-
тація громадської думки – від ситуації приблизного балансу між прихильника-
ми ЄЕП (26%), ЄС (27%) і входження в обидва об’єднання разом (20%) до си-
туації визначеного превалювання прихильників ЄЕП (46%). Таку зміну можна
розцінювати як аргумент на користь того, що активізація зусиль держави з реа-
лізації стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ" у даний час буде позитивно
сприйнята значною частиною українського суспільства. Разом з тим, слід вра-
ховувати, що популяризація цієї стратегії (утім, як і будь-якої іншої) стикати-
меться з певними труднощами – занадто неоднорідною є в Україні громадська
думка щодо теми "Схід–Захід". (На думку ряду дослідників, "...розмежування і
консолідація населення України за віссю "Захід–Схід..." має місце у консоліда-
ційних процесах, "...які виникли в Україні після помаранчевої революції..."
[14]; нинішній розподіл геополітичних схильностей українських громадян по-
казує "...роздробленість суспільної свідомості, відсутність... стійкої згоди щодо
вибору кращого шляху розвитку країни" [15].) З урахуванням цього, очевидно,
не слід очікувати успіху від окремих інформаційно-роз’яснювальних заходів.
Доцільним скоріше було б запровадити системне посилення державної інфор-
маційної політики щодо ЄЕП, передусім, у напрямі роз’яснення населенню, що
являє собою цей проект у тому вигляді, як він підписаний і ратифікований
Україною, наводячи реальні аргументи й уникаючи міфотворчості політичного
походження. При цьому справедливим є припущення, що ефективність подіб-
ної інформаційної кампанії значною мірою залежатиме від того, наскільки при
її розробці будуть враховані регіональні особливості громадської думки щодо
інтеграційної теми (табл. 2).
17
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
Таблиця 2
Розподіл відповідей на запитання "Яке економічне об’єднання відповідає
стратегічним інтересам України?" в різних регіонах, %
Варіанти відповідей Терміни опиту-
вання
А
Р
К
ри
м
П
ів
де
нь
С
хі
д
Ц
ен
тр
П
ів
ні
ч
м
. К
иї
в
За
хі
д
Лютий 2004 р.11 58 30 33 23 25 15 10 Входження в ЄЕП Грудень 2005 р.12 84 62 61 44 39 17 12
Лютий 2004 р. 7 20 16 25 22 33 53 Входження в ЄС Грудень 2005 р. 1 17 10 20 27 24 55
Лютий 2004 р. 21 33 22 23 22 12 11 Входження в обидва
об’єднання водночас Грудень 2005 р. 8 11 10 13 12 25 13
Лютий 2004 р. 1 5 6 6 9 25 8 Ні в ЄЕП, ні в ЄС вхо-
дити не треба. Україна
повинна лишатися поза
економічними
об’єднаннями
Грудень 2005 р. 1 7 9 12 9 21 9
Лютий 2004 р. 13 12 23 23 22 15 18 Важко відповісти Грудень 2005 р. 6 3 10 11 13 13 11
Так, якщо наприкінці 2005 р. на Заході й у м. Києві було більше прихи-
льників ЄС (55 і 24% відповідно), ніж ЄЕП (12 і 17%), то в Центрі, на Півно-
чі, Півдні, Сході й в АР Крим переважали прихильники ЄЕП. Водночас, по-
ляризація думок є вкрай нерівномірною. Відсоткова різниця між кількістю
респондентів, що висловили діаметрально протилежні погляди, становила від
7% у м. Києві до 83% в АР Крим. У цих межах на Півночі різниця крайніх по-
глядів становила 12%, у Центрі – 24%, на Заході – 43%, Півдні – 45%, Сході –
51%. Важливою є й така тенденція: у порівнянні з початком 2004 р. поляриза-
ція посилилася (раніше різниця полярних думок коливалася від 2% у Центрі
до 51% в АР Крим). З урахуванням цих даних зрозуміло, що навряд чи було б
доцільним зосереджувати інформаційну кампанію в АР Крим на роз’ясненні
людям такої переваги стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ", як її євроінтег-
раційний потенціал. Це може бути не сприйняте в регіоні, де 84% респонден-
тів-кримчан наприкінці 2005 р. підтримували ЄЕП, і лише 1% – ЄС. Що ж до
промислових регіонів Півдня і Південного Сходу, що традиційно мають най-
тісніші виробничі зв’язки з Росією, інформацію варто було б сфокусувати на
тих перевагах стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ", що стосуються спро-
щення кооперації саме з російськими партнерами, які працюють у реальному
секторі економіки. У регіонах переважно західної орієнтації було б доціль-
ним зосередити інформаційну кампанію на роз’ясненні тих переваг означеної
стратегії, які сприяють інтеграції в ЄС.
11 Дослідження ЦСМ "Опитування громадської думки населення України", лютий 2004 р.
12 Опитування ЦСМ і УІСД "Омнібус: грудень 2005 р.".
18
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
Важливо зазначити, що у 2005 р. варіант відповіді "Входження в обид-
ва об’єднання водночас" не одержав абсолютної меншості голосів у жодному
регіоні. Це можна розцінювати позитивно з погляду доцільності популяриза-
ції стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". І хоча тих, хто обрав цей варіант
відповіді, у цілому по країні значно менше (від 8 до 25%, залежно від регіону),
ніж прихильників ЄЕП (12–84%) або ЄС (1–55%) окремо, але "двовекторники"
ніде не посіли останнього місця в рейтингу із 5-ти можливих варіантів відпові-
ді. Навпаки, у м. Києві прихильники одночасної інтеграції в ЄЕП і ЄС лідиру-
вали, на Заході й в АР Крим зайняли 2-ге місце, на Сході розділили 2-ге–4-те
місця, на Півдні й у Центрі – 3-тє місце, на Півночі – 4-те. Такий розподіл ін-
теграційних уподобань може виявитися сприятливою передумовою для пози-
тивного сприйняття населенням інформаційної кампанії з популяризації стра-
тегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". Крім того, наприкінці 2005 р. столиця вза-
галі залишилася єдиним регіоном, де не було досить значного превалювання
якоїсь однієї групи респондентів: прихильників ЄЕП, ЄС, обох об’єднань ра-
зом, тих, хто обрав би самостійний шлях економічного розвитку або не ви-
значився щодо інтеграційних переваг – відсоткова різниця між крайніми по-
глядами не перевищувала 12% (щодо поляризації по векторах ЄЕП/ЄС ще
менше – 7%). Крім того, у м. Києві кількість прихильників інтеграції в обидва
(ЄЕП і ЄС) об’єднання одночасно дещо навіть перевищила кількість тих, хто
обрав би ЄЕП або ЄС окремо.
Взагалі про те, що проблема достатності і повноти інформування суспі-
льства з інтеграційної тематики не надумана, а існує в дійсності, свідчать дані
поінформованості населення про ЄЕП (табл. 3).
Таблиця 3
Розподіл відповідей на запитання "У 2003 р. лідерами Росії, України, Білорусі
і Казахстану було прийняте рішення про створення Єдиного
економічного простору. Чи знаєте Ви про це?"13, %
Варіанти відповідей В Україні У Росії У Білорусі У Казахстані
Знаю 40 26 33 37
Дещо чув(ла) 39 45 37 49
Чую вперше 16 27 25 14
Важко відповісти 5 2 5 –
Як видно з табл. 3, не більше 40% населення України в квітні 2005 р.
упевнено відповіли, що знають про створення ЄЕП. І, швидше за все, навіть
ця "передова" частина соціуму недостатньо знайома зі змістом стратегії "ЄЕП
на умовах ЗВТ і СОТ", тобто, може бути колективним "агентом впливу" щодо
формування в суспільстві підтримки інтеграційної політики держави в на-
13 За даними "Третьої хвилі" дослідницького проекту "Євразійський монітор", квітень 2005 р.
Опитування проводили: в Росії – ВЦИОМ (16.04–17.04.2005 р., обсяг вибіркової сукупності –
1600 осіб); в Україні – ДІАЦ (20.04–27.04.2005 р., 2109 осіб); у Білорусі – НОВАК (18.04–
25.04.2005 р., 1123 осіб); у Казахстані – ЦеССИ-Казахстан (01.04–15.04.2005 р., 1518 осіб) [16].
19
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
прямі ЄЕП. (Принагідно можна зауважити, що поінформованість населення
України про ЄС не набагато більша, як видно з табл. 4.) Це свідчить про не-
обхідність значного збільшення об’єктивної інформації щодо наслідків реалі-
зації державної політики економічної інтеграції, і насамперед стосується
роз’яснення змісту стратегії інтеграції "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". З огляду
ж на обсяг проблеми, можна вважати, що найефективнішим способом вирі-
шення подібного завдання повинна бути розробка і впровадження цілеспря-
мованої інформаційної кампанії з проблем економічної інтеграції як складо-
вої загальної інформаційної політики держави.
Таблиця 4
Розподіл відповідей на запитання "Наскільки Ви знайомі з діяльністю такої
організації як Європейський Союз?"14, %
Знайомий з
основними
напрямами її
діяльності
Знайомий з
деякими на-
прямами її
діяльності
Чув про таку
рганізацію, проте
е знаю, чим вона
займається
о
н
Ніколи не чув
про таку ор-
ганізацію
Важко
відповісти
7 32 47 10 4
Оцінки експертів. У найбільш узагальненому вигляді позиції опита-
них експертів можна охарактеризувати наступними тезами. Ідея економічно-
го співробітництва на пострадянському просторі сприймається як частина
російської геополітики, більш декларативної, ніж втіленої в реальні інтегра-
ційні процеси; такої, що страждає на відсутність зваженого економічного
аналізу, зрозумілого балансу взаємних вигод, недостатню прозорість, органі-
заційну слабкість, надмірну політизацію всупереч декларованим економіч-
ним цілям. Одна позиція: ЄЕП – це тактичне прикриття стратегії просування
імперських інтересів Росії. Інша позиція: ЄЕП – інструмент реалізації бізнес-
інтересів "зрощених" політичних еліт країн-членів. При цьому у фокусі екс-
пертних оцінок знаходиться проблема вибудовування відносин України і Ро-
сії як ключова стосовно зовнішньоекономічної інтеграції України не тільки
на євразійському, а й на євроатлантичному просторі. Ряд експертів визначає
процеси пострадянського 15-річчя як дезінтеграцію економік двох країн, яка,
склавшись історично, довела свої недоліки. Це стає стимулом для відновлен-
ня інтеграції в принципі, але вже на основі нової – ринкової економіки. Фак-
тор глобалізації також спонукає в перспективі будувати відносини України і
Росії на основі дедалі більш тісного співробітництва, у тому числі, можливо,
через інструмент ЄЕП. Разом з тим, експерти порівнюють перспективи інтег-
рації в ЄЕП з перспективами євроінтеграції, і часто розглядають їх як альтер-
нативні. Зазначається про поширення у вітчизняних ЗМІ певних ідеологем,
які перешкоджають формуванню громадської думки на користь ЄЕП, у тому
14 Опитування проводилося ЦСМ за підтримки ПРООН 22.11–29.11.2002 р. в усіх областях
України, АР Крим та м. Києві. Всього опитано 3057 респондентів віком від 18 років і старше.
Стандартні відхилення при достовірних 95% і співвідношенні змінних від 0,1:0,9 до 0,5:0,5
становили 1,1–1,83%.
20
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
числі, побоювання втрати Україною незалежності, уявлення про домінування
російських політичних інтересів у процесах економічної інтеграції на постра-
дянському просторі, несумісність інтеграції в ЄЕП з євроінтеграцією, надмі-
рна політизація інтеграційної теми. У цьому зв’язку експерти вважають, що
дискутування в ЗМІ інтеграційної тематики відбувається переважно в пло-
щині альтернативи вибору, а це веде до посилення розбіжностей усередині
українського суспільства.
Взагалі інтерв’ю показали, що, висловлюючи особисте бачення, експерти
часом демонстрували полярні позиції (наприклад, ЄЕП – це "...чергова спроба
відтворення Російської імперії..." або ЄЕП – це "...об’єктивна необхідність,
спроба запропонувати... співтовариства, що можуть взаємодіяти..."). У ряді ви-
падків відчувалося бажання експертів характеризувати стан і перспективи інте-
грації на пострадянському просторі загалом, поза межами конкретних проектів,
уникаючи оцінки відомих інтеграційних стратегій, у тому числі, стратегії інте-
грації "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". Досить часто оцінки недостатньо підкріп-
лювалися переконливою аргументацією. Разом з тим, висловлювалися думки
про відсутність (принаймні, невідомість експертам) порівняльного аналізу ви-
год і втрат від вступу до СОТ, інтеграції в ЄЕП і ЄС, зокрема в енергетичній і
аграрній галузях. Респонденти зазначали, що не зустрічалися з комплексними
та ґрунтовними порівняльними оцінками ефективності різних варіантів інтег-
рації, які б надавали аргументи на користь того чи іншого вибору: в ЄЕП, в ЄС,
в обидва об’єднання разом, поза зазначеними об’єднаннями.
Окремі вітчизняні експерти звернули увагу на важливе положення, піз-
ніше (26.06.05 р.) оприлюднене в м. Москві під час засідання "круглого сто-
лу", де некомерційним фондом "Наследие Евразии" були презентовані уза-
гальнені оцінки стану інтеграції представниками експертного середовища
всіх країн – членів ЄЕП. Воно полягає в тому, що члени ЄЕП ще не дійшли
тієї стадії інтеграції, коли відбувається чітке усвідомлення всіма членами
принципових переваг інтеграції в межах пострадянського простору і стає
неухильним дотримання довгострокових угод. Тобто за півроку до загострен-
ня "газової" проблеми з Росією експерти припускали можливість подібних сце-
наріїв, які ведуть до погіршення відносин. І тільки на межі 2005–2006 р., коли
стало очевидним, що питання врегулювання економічних відносин між Украї-
ною і Росією надзвичайно актуалізувалося, вже й для широких верств населення
стало зрозуміло, що загострення економічних відносин має потужну політичну
складову. Ймовірно, це й відбилося на зміні оцінок міждержавних відносин. Так,
якщо в травні 2005 р. 48% громадян оцінювали відносини між Україною і Росією
сумарно як дружні, гарні, добросусідські, нормальні, спокійні, то в лютому
2006 р. їх залишилося 27%. А число тих, хто оцінював відносини як прохолодні,
напружені, ворожі, збільшилося за цей час з 45% до 65%15. Такі зміни в громад-
15 За даними Всеукраїнського репрезентативного опитування, проведеного Інститутом соціа-
льної та політичної психології АПН України в лютому 2006 р. було опитано 2000 респондентів
старше 18 років.
21
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
ській думці можуть негативно впливати на підтримку населенням державної
політики в напрямі активізації процесу інтеграції в ЄЕП.
ВИСНОВКИ
1. Більшість населення сприймає вектори інтеграції у ЕЄП або ЄС як
альтернативні, обираючи один із них. Лише 12% позитивно сприймають ідею
інтеграції в обох напрямах водночас. Така суспільна думка не відповідає за-
вданням, які для нинішнього стану розвитку України законодавчо закріплені
стратегією інтеграції в ЄЕП. Ця стратегія передбачає, що інтеграція в ЄЕП від-
бувається за умов створення ЗВТ без вилучень і обмежень та не заважатиме в
майбутньому вступу до СОТ і інтеграції в ЄП ("ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ").
2. За досліджений період істотно змінилися інтеграційні уподобання
українського суспільства: якщо на початку 2004 р. 26% населення з можли-
вих варіантів економічної інтеграції обирали ЄЕП, а 27% – ЄС, то наприкінці
2005 р. розподіл думок став набагато нерівномірнішим: 46% надавали пере-
вагу ЄЕП, а 23% – ЄС. Таку динаміку важко пояснити чимось іншим, ніж
впливом політичних подій цього періоду.
3. За цей час удвічі (з 20 до 10%) зменшилася кількість респондентів, що
не мають визначеної думки про те, який варіант інтеграції найбільше відповідає
стратегічним інтересам України, а якихось принципових відмінностей у 2004 р. і
в 2005 р. щодо характеру економічної інформації, пропонованої населенню з ін-
теграційної тематики, не простежувалося. Це також може підтверджувати вплив
політичного фактора на формування ставлення до вибору напряму економічної
інтеграції, тому що відомі політичні події цього часу, ймовірно, вплинули на іде-
ологічні, ціннісні орієнтації певної частини населення.
4. Якщо прийняти тезу про потужний вплив політичних факторів на
формування інтеграційних уподобань населення, то можна вважати, що й
сприйняття більшістю населення економічної інтеграції України в ЄЕП або
ЄС як альтернатив також зумовлено цим впливом, а не дійсно розумінням
економічних переваг і ризиків того чи іншого напряму. Тим більше таке
сприйняття не може бути наслідком усвідомленого вибору одного з векторів
інтеграції, зробленого в результаті аналізу прийнятої державою стратегії ін-
теграції "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ", тому що ця стратегія, вочевидь, є недо-
статньо або взагалі невідомою широким масам населення. Імовірно, що ця
ситуація склалася через те, що основні "агенти впливу" (відповідні державні
органи, ЗМІ, політичні сили, інші лідери формування громадської думки) бі-
льше концентрували свої зусилля за цей час не на інформаційно-
роз’яснювальній роботи, а на пропагуванні різних політичних курсів, у тому
числі – взаємовиключних. До інших причин браку правильної інформації на-
селення щодо стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ" можна віднести існуван-
ня досить узагальнених і різних оцінок інтеграційних процесів в експертному
середовищі, коли не простежується визначеного ставлення (можливо, внаслі-
док неповного знання) конкретно до стратегії "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ".
Отже, можна передбачати, що й надалі ані експерти, ані ЗМІ, ані політики
22
Проблеми інтеграції в Єдиний економічний простір...
самостійно не розв’яжуть проблему належного інформування населення з
інтеграційної тематики, якщо це не стане предметом цілеспрямовано органі-
зованої державної інформаційної політики, підпорядкованої загальнодержав-
ним економічним інтересам, а не цілям пропаганди того чи іншого політич-
ного курсу, зумовленим розбіжностями ідеологій.
5. Можна припустити, що внаслідок недостатньої поінформованості ши-
роких верств населення щодо стратегії інтеграції "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ",
у громадській думці сформувалися певні стереотипи, що перешкоджають оде-
ржати державі більшу, ніж нині, підтримку реалізації цієї стратегії. Так, у сві-
домості майже половини населення України інтеграція в ЄЕП ототожнюється з
політичною залежністю від Росії; у свідомості понад половини населення пер-
спектива інтеграції в ЄС ототожнюється з неможливістю взаємовигідної інтег-
рації економік пострадянських країн. Особливо значущу роль можуть відіграти
регіональні розбіжності ставлення до інтеграції в ЄС і ЄЕП, причини яких за-
корінені в політико-ідеологічних і культурно-ціннісних відмінностях уподо-
бань великих мас населення, пов’язаних з історією різних географічних частин
української землі. Якщо їхнє поглиблення продовжиться, можна передбачити,
що питання економічної інтеграції в ЄЕП, в умовах сприйняття його більшіс-
тю населення як політичного питання альтернативного вибору орієнтирів
розвитку країни на Схід або Захід, може стати додатковим фактором суспільної
напруги замість сприяння сталому економічному розвитку.
6. Ідея інтеграції в ЄС і ЄЕП одночасно знаходить певну підтримку в
усіх регіонах (8–25% населення, залежно від регіону). А в окремих регіонах
ця підтримка досить сильна: зокрема, в столиці ідея "двовекторності" попу-
лярніша за будь-які інші і друга за рейтингом у таких різних регіонах, як За-
хід і АР Крим. Це дозволяє припустити, що якісна інформація щодо стратегії
інтеграції "ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ" сприятиме формуванню громадської
думки в напрямі підтримки означеної стратегії.
7. У цілому, проведене дослідження спонукає до думки про доцільність
впровадження спеціальної інформаційної кампанії щодо роз’яснення україн-
ському суспільству реальних умов інтеграції в ЄС і змісту стратегії інтеграції
"ЄЕП на умовах ЗВТ і СОТ". Природно, реалізувати таку кампанію з ініціа-
тиви і за підтримки держави можна було б лише за умови, що державна інфо-
рмаційна політика з інтеграційної проблематики базуватиметься на об’єктив-
ному аналізі національних економічних інтересів відповідно до реалій, що
склалися на даний час. У разі впровадження ідеї такої кампанії в практику
дані соціологічних досліджень могли б допомогти врахувати регіональні осо-
бливості сприйняття інтеграційних процесів, інформаційні запити різних груп
українського суспільства щодо оцінювання можливих вигод і витрат від реа-
лізації різних моделей інтеграційної політики для різних секторів економіки.
Однією з важливих цілей такої кампанії могло б бути усунення біполя-
рного сприйняття ЄС і ЄЕП. Активізація зусиль держави щодо досягнення
цієї мети сприяла б, на нашу думку, не лише посиленню підтримки населен-
23
Балакірєва О.М., Бабак О.В., Дмитрук Д.А., Левін Р.Я.
ням економічно доцільного напряму інтеграційної політики, а й досягненню
необхідної суспільної злагоди завдяки зниженню рівня політичної поляриза-
ції громадської думки щодо перспектив розвитку України в західному і схід-
ному напрямах.
Безперечно, така кампанія не може обмежуватися лише декларативним
проголошенням двовекторності, як це спостерігається нині. Держава має не тіль-
ки роз’яснювати й аргументувати вигоди такої політики на даному етапі розвит-
ку України, а й показувати, яким чином поєднуватимуться обидва вектори інтег-
рації, і підкріплювати це практичними кроками інтеграційної політики.
Література
1. Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 32, ст. 388.
2. Текстова версія сайту Верховної Ради України. – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi
3. Синявский Е. В. О ходе подготовки соглашений, регламентирующих процесс
создания ЕЭП. Нормативные акты. Экономическое сотрудничество // Экономическое
обозрение. Беларусь. Казахстан. Россия. Украина.; Некоммерческий фонд "Наследие
Евразии", Фонд экономических исследований "Центр развития". – 2005. – №3 (5). –
С. 3–4. http://www. eurasianhome.org
4. Международное сотрудничество // 2000. – Е3. – 2006. – 26 мая – 1 июня. – № 21 (319).
5. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні / За ред. акад.
НАН України В.М.Гейця. – Х.: Вид-во "Форт", 2003. – 440 с.
6. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки)
"Шляхом Європейської інтеграції" / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.;
Нац. ін-т. стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозув. НАН України, М-во економіки та з
питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
7. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / За ред. О.С.Власю-
ка. – К.: Знання України, 2005. – 608 с.
8. Фомин С. Перспектива "разбитого корита". ЕЭП не хотим мы, ЕС не хочет нас
// 2000. – В3. – 2006. – 14–20 апр. №15 (314).
9. Чалый А. Энергетическая дипломатия Украины: план действий на час "Ч" // Зе-
ркало недели. – 2005. – 30 дек. 2005–13 янв. 2006. (№51). – http://www.zerkalo-
nedeli.com/ie/show/579/52246/
10. Еременко А. Газовая теорема // Зеркало недели. – 2005. – 30 дек. 2005–13 янв.
2006. (№51). – http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/579/52245/
11. Мостовая Ю. О бутонах, цветочках и ягодках // Зеркало недели. – 2006. – 21–
27 янв. (№2). – http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/show/58152384/
12. Паніна Н. В. Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг –
К.: ТОВ "Видавництво Софія", 2005. – 160 с.
13. Пироженко В. Состояние гуманитарной сферы Украины. Угрозы и вызовы
2005 года // 2000. – F. – 2006. – 27 янв.–2 фев. (№4).
14. Панина Н. В. Демократизация в Украине и оранжевая революция в зеркале
общественного мнения // Зеркало недели. – 2006. – 20–26 мая (№19).
15. Рожкова И. Время жонглеров иллюзиями // День. – 2006. – 15 фев. (№23).
16. Проект "Евразийский монитор". Мониторинг социальніх настроений населе-
ния России, Беларуси, Украины и Казахстана: 3-я волна опросов. Апрель 2005 г. –
http://www.wciom.ru; http://www.zircon.ru
24
http://www.wciom.ru/
Варіанти відповідей
Лютий 2004 р.
Грудень 2005 р.
Входження в ЄЕП
26
46
Входження в обидва об’єднання водночас
Таблиця 2
Таблиця 3
Варіанти відповідей
У Росії
Знаю
Література
|