Поховання скандінавів на Півдні Київської Русі

Публікація присвячена розгляду поховань, виявлених на південноруських землях, які, найвірогідніше, були залишені скандінавами. В разные годы на могильниках Среднего Поднепровья (Вышгород, Киев, Китаев, Чернигов, Табаевка, Шестовица) было исследовано свыше 20 подкурганных захоронений, которые по ряду...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:1990
Автор: Моця, О.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 1990
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198272
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поховання скандінавів на Півдні Київської Русі / О.П. Моця // Археологія. — 1990. — № 4. — С. 90-97. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Публікація присвячена розгляду поховань, виявлених на південноруських землях, які, найвірогідніше, були залишені скандінавами. В разные годы на могильниках Среднего Поднепровья (Вышгород, Киев, Китаев, Чернигов, Табаевка, Шестовица) было исследовано свыше 20 подкурганных захоронений, которые по ряду характерных признаков, отличаются от общей массы восточнославянских погребений. Аналогии этим комплексам известны на могильниках средневекового времени на территории Скандинавии. Можно предполагать, что варяги, служившие в великокняжеских дружинах, в значительном количестве оставались жить на южнорусских землях. В дальнейшем (вероятно, начиная со второго поколения) они ассимилировались автохтонным населением. Above 20 sub-barrows differing in a number of peculiar attributes from the total quantity of Ihe Eastern Slavonic burials have ben distinguished in burials of the Middle Dnieper Area (Vyshgorod, Kiev, Kitaev, Chernigov, Tabaevka, Shestovitsa), Analogies to these complexes are known in burials of the Medieval time in the territory of Scandinavia. It supports a supposition that Varangians who served in the Grand Prince’s armed forces remained- living in the South Russian territory in considerable quantities. Further (probably beginning from the second generation) they assimilated with the autochthonous population.
ISSN:0235-3490