Поховання скандінавів на Півдні Київської Русі

Публікація присвячена розгляду поховань, виявлених на південноруських землях, які, найвірогідніше, були залишені скандінавами. В разные годы на могильниках Среднего Поднепровья (Вышгород, Киев, Китаев, Чернигов, Табаевка, Шестовица) было исследовано свыше 20 подкурганных захоронений, которые по ряду...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:1990
Main Author: Моця, О.П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 1990
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198272
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Поховання скандінавів на Півдні Київської Русі / О.П. Моця // Археологія. — 1990. — № 4. — С. 90-97. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Публікація присвячена розгляду поховань, виявлених на південноруських землях, які, найвірогідніше, були залишені скандінавами. В разные годы на могильниках Среднего Поднепровья (Вышгород, Киев, Китаев, Чернигов, Табаевка, Шестовица) было исследовано свыше 20 подкурганных захоронений, которые по ряду характерных признаков, отличаются от общей массы восточнославянских погребений. Аналогии этим комплексам известны на могильниках средневекового времени на территории Скандинавии. Можно предполагать, что варяги, служившие в великокняжеских дружинах, в значительном количестве оставались жить на южнорусских землях. В дальнейшем (вероятно, начиная со второго поколения) они ассимилировались автохтонным населением. Above 20 sub-barrows differing in a number of peculiar attributes from the total quantity of Ihe Eastern Slavonic burials have ben distinguished in burials of the Middle Dnieper Area (Vyshgorod, Kiev, Kitaev, Chernigov, Tabaevka, Shestovitsa), Analogies to these complexes are known in burials of the Medieval time in the territory of Scandinavia. It supports a supposition that Varangians who served in the Grand Prince’s armed forces remained- living in the South Russian territory in considerable quantities. Further (probably beginning from the second generation) they assimilated with the autochthonous population.
ISSN:0235-3490