Структура східнотрипільської культури

У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування. Неолитическая культура Боян является одним из компонентов двух значительных энеолитических культ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:1999
Main Author: Цвек, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 1999
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198334
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-198334
record_format dspace
spelling Цвек, О.В.
2024-09-04T15:06:43Z
2024-09-04T15:06:43Z
1999
Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198334
У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування.
Неолитическая культура Боян является одним из компонентов двух значительных энеолитических культур — Гумельницкой и Прекукутени — раннее Триполье. На поздней фазе развития в монолитной культуре раннее Триполье ощущается тенденция к дифференциации. На западе, за Днестром, приход новых этносов вызывает формирование новой кукутенской культуры, в которой очень быстро исчезают черты предыдущей прекукутенской. На территории восточного ареала эволюция от раннего к среднему этапу Триполья происходит более спокойно. На основе раннего Триполья здесь зарождается новое культурное явление — восточнотрипольская культура. На протяжении многих веков существования племена восточнотрипольской культуры стойко сохраняют традицию оформления керамики углубленным желобчатым орнаментом, что было способом передачи будущим поколениям древних традиций и идеологических представлений, способствовало их культурному единству. В процессе расселения, дальнейшего развития и контактов с иноэтническими племенами в восточнотрипольской культуре выделяются четыре локальных варианта. Изучение материалов поселений буго-днепровского локального варианта позволило создать эволюционный ряд памятников — Зарубинцы, Красноставка, Оноприевка, Шкаровка, Веселый Кут, Мирополье, Гарбузин. Предварительно можно наметить и линию развития среднебугского локального варианта — Борисовка, Ладыжин-Печера, Улановка, Мизиковские хутора, Клищев, Тростянчик. Третий, южнобугский, локальный вариант представлен рядом эволюционно развивающихся памятников — Березовка, Сабатиновка I, Казавчин, Кошаринцы, Колодистое. В конце этапа ВІІ носители буго-днепровского, средне- и южнобугского локальных вариантов были ассимилированы кукутенскими племенами. Часть населения отступила на территорию четвертого, днепровского, локального варианта. Линия развития последнего такова — Щербаневка-Веремье, Гребени-Коломийщина II, Коломийщина I и др. Племена восточнотрипольской культуры в этом районе просуществовали до финальных фаз культуры Триполье.
Systematization and generalization of data obtained by the author for almost 30 years have made it possible to show the formation and development of a new phenomenon: eastern Tripolie culture. Its monuments occupy territory between the South Bug and the Dnieper. Differences in material culture and peculiarities in cults of different groups of popu­lation belonging to eastern Tripolie culture are apparent. As a result of spreading further development of culture and contacts with akin tribes and tribes with unlike ethnic back­ground for different local groups have appeared within the structure of eastern Tripolie cul­ture: Middle Bug, Southern Bug, Bug-Dnieper and Dnieper. The study of the Bug-Dnieper local group has made it possible to create an evolu­tionary series of monuments: Zarybintsy, Krasnostavka, Onopryivka, Shkarivka, Vesely Kut, Miropolie, Harbuzin. It is possible to outline preliminarily the Middle Bug local group: Borysivka, Ladyzhyn-Pechera, Ulanivka, Bukhonchyky, Mizinkivsky Khutora, Klischev, Trostyanchik. The Southern Bug local group is presented by a series of evolutionarily developing settlements: Berezovka, Sabalinovka I, Kazavchyn, Kosharyntsy, Kolodyste. In the ceramic complex as well as in religious notions of the population of the Southern Bug local group, especially at the early stages of its development, not only early Tripolie traditions but also certain features of the Gumelnitsa group of cultures (especially of Bolgar-Alden II culture) are observed. Due to contacts with the Lower Danube cultures the cult of a snake was spread there. At the end of stage ВII carriers of the Bug-Dnieper, Middle, and Southern Bug local groups were assimilated by Cucuteni tribes. Certain part of population stepped back into the territory of the Dnieper local group. Its developmental line was as follows: Scherbanivka — Veremie, Grebeni — Kolomyischina II, Kolomyischina I, and so on. The tribes of the Eas­tern Tripolie culture existed in that region till the final stages of late Tripolie culture.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Статті
Структура східнотрипільської культури
Структура восточнотрипольской культуры
Structure of Eastern Tripolie Culture
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Структура східнотрипільської культури
spellingShingle Структура східнотрипільської культури
Цвек, О.В.
Статті
title_short Структура східнотрипільської культури
title_full Структура східнотрипільської культури
title_fullStr Структура східнотрипільської культури
title_full_unstemmed Структура східнотрипільської культури
title_sort структура східнотрипільської культури
author Цвек, О.В.
author_facet Цвек, О.В.
topic Статті
topic_facet Статті
publishDate 1999
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Структура восточнотрипольской культуры
Structure of Eastern Tripolie Culture
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/198334
citation_txt Структура східнотрипільської культури / О.В. Цвек // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 28-40. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT cvekov strukturashídnotripílʹsʹkoíkulʹturi
AT cvekov strukturavostočnotripolʹskoikulʹtury
AT cvekov structureofeasterntripolieculture
first_indexed 2025-12-07T19:21:06Z
last_indexed 2025-12-07T19:21:06Z
_version_ 1850878476853182464
description У статті розглядаються походження і структура східнотрипільської культури. Порівняння її локальних варіантів дає змогу визначити загальне і особливе у розвитку культури в конкретних районах її існування. Неолитическая культура Боян является одним из компонентов двух значительных энеолитических культур — Гумельницкой и Прекукутени — раннее Триполье. На поздней фазе развития в монолитной культуре раннее Триполье ощущается тенденция к дифференциации. На западе, за Днестром, приход новых этносов вызывает формирование новой кукутенской культуры, в которой очень быстро исчезают черты предыдущей прекукутенской. На территории восточного ареала эволюция от раннего к среднему этапу Триполья происходит более спокойно. На основе раннего Триполья здесь зарождается новое культурное явление — восточнотрипольская культура. На протяжении многих веков существования племена восточнотрипольской культуры стойко сохраняют традицию оформления керамики углубленным желобчатым орнаментом, что было способом передачи будущим поколениям древних традиций и идеологических представлений, способствовало их культурному единству. В процессе расселения, дальнейшего развития и контактов с иноэтническими племенами в восточнотрипольской культуре выделяются четыре локальных варианта. Изучение материалов поселений буго-днепровского локального варианта позволило создать эволюционный ряд памятников — Зарубинцы, Красноставка, Оноприевка, Шкаровка, Веселый Кут, Мирополье, Гарбузин. Предварительно можно наметить и линию развития среднебугского локального варианта — Борисовка, Ладыжин-Печера, Улановка, Мизиковские хутора, Клищев, Тростянчик. Третий, южнобугский, локальный вариант представлен рядом эволюционно развивающихся памятников — Березовка, Сабатиновка I, Казавчин, Кошаринцы, Колодистое. В конце этапа ВІІ носители буго-днепровского, средне- и южнобугского локальных вариантов были ассимилированы кукутенскими племенами. Часть населения отступила на территорию четвертого, днепровского, локального варианта. Линия развития последнего такова — Щербаневка-Веремье, Гребени-Коломийщина II, Коломийщина I и др. Племена восточнотрипольской культуры в этом районе просуществовали до финальных фаз культуры Триполье. Systematization and generalization of data obtained by the author for almost 30 years have made it possible to show the formation and development of a new phenomenon: eastern Tripolie culture. Its monuments occupy territory between the South Bug and the Dnieper. Differences in material culture and peculiarities in cults of different groups of popu­lation belonging to eastern Tripolie culture are apparent. As a result of spreading further development of culture and contacts with akin tribes and tribes with unlike ethnic back­ground for different local groups have appeared within the structure of eastern Tripolie cul­ture: Middle Bug, Southern Bug, Bug-Dnieper and Dnieper. The study of the Bug-Dnieper local group has made it possible to create an evolu­tionary series of monuments: Zarybintsy, Krasnostavka, Onopryivka, Shkarivka, Vesely Kut, Miropolie, Harbuzin. It is possible to outline preliminarily the Middle Bug local group: Borysivka, Ladyzhyn-Pechera, Ulanivka, Bukhonchyky, Mizinkivsky Khutora, Klischev, Trostyanchik. The Southern Bug local group is presented by a series of evolutionarily developing settlements: Berezovka, Sabalinovka I, Kazavchyn, Kosharyntsy, Kolodyste. In the ceramic complex as well as in religious notions of the population of the Southern Bug local group, especially at the early stages of its development, not only early Tripolie traditions but also certain features of the Gumelnitsa group of cultures (especially of Bolgar-Alden II culture) are observed. Due to contacts with the Lower Danube cultures the cult of a snake was spread there. At the end of stage ВII carriers of the Bug-Dnieper, Middle, and Southern Bug local groups were assimilated by Cucuteni tribes. Certain part of population stepped back into the territory of the Dnieper local group. Its developmental line was as follows: Scherbanivka — Veremie, Grebeni — Kolomyischina II, Kolomyischina I, and so on. The tribes of the Eas­tern Tripolie culture existed in that region till the final stages of late Tripolie culture.