Інноваційні механізми екологічного регулювання

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Антологія творчих досягнень
Date:2004
Main Author: Перга, Т.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19851
record_format dspace
spelling Перга, Т.
2011-05-14T19:51:56Z
2011-05-14T19:51:56Z
2004
Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр.
XXXX-0064
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851
uk
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Антологія творчих досягнень
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
Інноваційні механізми екологічного регулювання
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Інноваційні механізми екологічного регулювання
spellingShingle Інноваційні механізми екологічного регулювання
Перга, Т.
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
title_short Інноваційні механізми екологічного регулювання
title_full Інноваційні механізми екологічного регулювання
title_fullStr Інноваційні механізми екологічного регулювання
title_full_unstemmed Інноваційні механізми екологічного регулювання
title_sort інноваційні механізми екологічного регулювання
author Перга, Т.
author_facet Перга, Т.
topic Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
topic_facet Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки
publishDate 2004
language Ukrainian
container_title Антологія творчих досягнень
publisher Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
format Article
issn XXXX-0064
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851
citation_txt Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр.
work_keys_str_mv AT pergat ínnovacíinímehanízmiekologíčnogoregulûvannâ
first_indexed 2025-11-25T11:00:14Z
last_indexed 2025-11-25T11:00:14Z
_version_ 1850510697361833984
fulltext 122 На основі отриманих результатів НДР розпочата робота з ви- вчення проблематики світоглобалізуючих здатностей інфор- маційних знань та переходу людства і конкретних суспільств до так званого постіндустріального (інформаційного, а точні- ше — інформатизаційного) суспільства. Виходячи з досягнутих результатів, одними з найголовніших проблем найближчого майбутнього будуть: проблема подолання технократичного світогляду на процеси побудови трансінформаційного modus vivendi та проблема концептуалізації конкретних програм і ме- ханізмів досягнення цілей в усіх сферах людської діяльності. У зв’язку з цим нами пропонується поставити згадану проб- лематику в ряд найактуальніших досліджень, навіть на рівні міжнародної наукової спільноти, наприклад, за програмою "Людина, екосфера (економіка + екологія) й інформатизація світу", у розробці якої науковці ІСЕМВ НАН України можуть брати найактивнішу участь. З прийнятої нами точки зору однією з найактуальніших проблем на даному етапі нашого національного розвитку є роз- робка відповідної до часу "Доктрини інформаційної безпеки України". Т. Перга, кандидат історичних наук ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЕКОЛОГІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У процесі дослідження автор дійшов висновку про немож- ливість в умовах глобалізації забезпечення подальшого еконо- мічного зростання лише екстенсивним шляхом — за рахунок надвикористання природних ресурсів. На цьому фоні обґрун- товується висновок про нагальну потребу впровадження інно- ваційних механізмів екологічного регулювання, які є фактора- ми підвищення конкурентоспроможності держав на світовій арені й мають бути включені до стратегій розвитку. У дослідженні автор виходить з того, що інноваційними еко- логічними механізмами є стратегії, інститути, інструменти, ре- жими, впровадження яких сприяє суттєвим якісним змінам в екологічній політиці на всіх рівнях. Досліджуючи трансформацію міжнародної екологічної по- літики після закінчення Другої світової війни, автор дійшов 123 висновку, що підвищення її ефективності в XXI ст. вимагає розробки інноваційних підходів, які мають базуватися на під- валинах, що відповідають реаліям розвитку. Мова йде про глобалізацію як об’єктивну реальність, невпинний і незворот- ний процес. Враховуючи її багатоплановий характер, відмін- ність, а часто і протилежність її результатів для різних акторів глобального ринку, зроблено висновок про нагальну потребу розробки нової парадигми розвитку цивілізації. Принципово новим є наш підхід щодо сталого розвитку. Автор вважає його найбільш вдалою ідеологічною спробою людства звернути увагу світової спільноти на актуальності екологіч- ної складової у світовому розвитку. На основі аналізу доведено, що, хоча парадигмою розвитку у XXI ст. він не став, проте має сенс розглядати сталий розвиток як одну з її найбільших скла- дових. Поставлено питання про необхідність розширення понят- тя "стійкого розвитку" відповідно до нових умов та реалій гло- балізації. Запропоновано врахування таких реалій: 1. Полярність світу та зростаючі диспропорції розвитку. У цьому контексті висунуто тезу про зростаючу біполярність світу, яка розглядається в кількох площинах: Північ-Південь, бідність-багатство, США — весь інший світ. 2. Характер процесу глобалізації, можливість ним керува- ти та здійснювати контроль. Виходячи з того, що в поточний період глобалізація не є керованим та контрольованим проце- сом, пропонується розглядати адаптацію до її умов як один з необхідних елементів стратегій розвитку на регіональному та на національному рівні. Іншим базовим елементом оновленої стратегії усталеного розвитку автор пропонує вважати "рух на випередження глобалізації". У випадку неврахування цього ас- пекту ефективність та конкурентоздатність відповідних меха- нізмів екологічного регулювання ставиться під сумнів. Таким чином, зроблено висновок про необхідність суттє- вої доробки стратегій усталеного розвитку на глобальному, регіональному та національному рівнях. Досліджуючи проблему інноваційних підходів та механіз- мів у глобальній екологічній політиці, автор робить висновок про необхідність впровадження глобального, стратегічного під- ходу, який полягає у включенні природних ресурсів у ринкові відносини на рівних з іншими компонентами. У цьому контексті 124 аргументується теза про початок формування екологічного рин- ку як повноправного сегменту глобального ринку. Підкреслено, що існуючі моделі оцінки розвитку не відоб- ражають вплив виробництва та споживання на запаси природ- них ресурсів, їх потенціал та якість навколишнього середовища, що знижує їх об’єктивність. Вказано на труднощі, пов’язані з необхідністю їх вдосконалення. Пропозиція автора полягає в більш активній інтеграції еко- логічних індикаторів до національної та міжнародної системи економічних обрахунків, що передбачає частковий перегляд деяких макроекономічних показників з метою їх удоскона- лення. Пропонується розширення індикаторів обрахунку ВНП за рахунок введення нової категорії "природний капітал". Досліджується можливість введення таких показників його оцінки: ступінь вичерпаності невідновлюваних природних ре- сурсів, ступінь виснаження відновлюваних природних ресурсів, коефіцієнт їх рекреації, ступінь забруднення національного природного середовища в порівнянні з іншими державами, об’єм транскордонних забруднень та ін. На думку автора, на шляху до впровадження інновацій- них механізмів та моделей екологічно орієнтованого розвитку до- сить складним є визначення "золотої середини" між двома голов- ними підходами — ринковим та контрольно-адміністративним. Автор вважає, що, не дивлячись на наголошення необхідності стратегічного курсу на розширення ринкового підходу у взає- мовідносинах із довкіллям, усе ж, у силу специфічності катего- рії навколишнього середовища, є недоцільним віддання дов- кілля "на повний відкуп" ринку. У певних сферах (наприклад, ядерна енергетика) ще має застосовуватися контрольно-ад- міністративне регулювання під жорстким державним кон- тролем. Прикладом своєрідного симбіозу цих двох підходів автор вважає модель, за якою державою встановлюються лише за- гальні рамкові умови співпраці, у відповідності з якими всі учасники самостійно встановлюють правила гри. Головне — це те, щоб проміжний, а надто кінцевий результат мав позитив- ний ефект для навколишнього природного середовища. За цією моделлю сторони - партнери беруть на себе лише зобов’язання щодо досягнення встановлених цілей, але яким шляхом, вони мають визначати самостійно. Автор доводить, що в цій моделі 125 йдеться про зменшення адміністративних та бюрократичних обмежень за рахунок зростання відповідальності та екологіч- ної свідомості партнерів, але при збереженні контрольних функ- цій з боку держави та спрямування на заходи попереджуваль- ного характеру. Підкреслюється, що цей підхід є також проявом інноваційної політики партнерства в інтересах навколишнього середовища в умовах глобалізації. І. Вітер, кандидат економічних наук ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ Протягом останніх років мною досліджувалися проблеми європейської економічної інтеграції в умовах глобалізації. У ре- зультаті аналізу природи глобалізації, її складових і тенденцій розвитку зроблено висновок, що сутність глобалізації можна визначити, перш за все, як зростаючу економічну взаємозалеж- ність країн світу, перетворення їх на єдиний глобальний організм зі своїми власними законами та тенденціями розвитку. У дослідженні зазначається, що глобалізація — складне й су- перечливе явище, яке сприяє розвитку успішних країн, а менш розвиненим країнам відводить роль аутсайдерів; глобалізація дозволяє вирішувати старі проблеми, але виводить на перший план нові, головні з яких — диференціація світової економіки та поляризація суспільства. Таким чином, до глобалізації треба підходити як до об’єк- тивної реальності. Не можна однозначно характеризувати глобалізацію як суто позитивний або суто негативний процес. Не можна не визнавати, що глобалізація надає великі можли- вості; у той же час вона приносить людству великі загрози. Ясно одне — глобалізаційні процеси складні і суперечливі й по- требують ґрунтовного аналізу. Глобалізація, як будь-яке складне і багатоаспектне явище, має певні наслідки. Ураховуючи її зміст, не буде перебільшен- ням сказати, що наслідки глобалізації суттєво впливають на істо- ричні долі цілих народів на всіх континентах. У той же час вони мають свою специфіку. Особлива увага в дослідженні приділе- на впливу глобалізації на європейські інтеграційні процеси.