Інноваційні механізми екологічного регулювання
Saved in:
| Published in: | Антологія творчих досягнень |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19851 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Перга, Т. 2011-05-14T19:51:56Z 2011-05-14T19:51:56Z 2004 Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр. XXXX-0064 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851 uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Антологія творчих досягнень Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки Інноваційні механізми екологічного регулювання Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інноваційні механізми екологічного регулювання |
| spellingShingle |
Інноваційні механізми екологічного регулювання Перга, Т. Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки |
| title_short |
Інноваційні механізми екологічного регулювання |
| title_full |
Інноваційні механізми екологічного регулювання |
| title_fullStr |
Інноваційні механізми екологічного регулювання |
| title_full_unstemmed |
Інноваційні механізми екологічного регулювання |
| title_sort |
інноваційні механізми екологічного регулювання |
| author |
Перга, Т. |
| author_facet |
Перга, Т. |
| topic |
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки |
| topic_facet |
Відділ глобалістики, геополітики і геоекономіки |
| publishDate |
2004 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Антологія творчих досягнень |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0064 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19851 |
| citation_txt |
Інноваційні механізми екологічного регулювання / Т. Перга // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 122-125. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pergat ínnovacíinímehanízmiekologíčnogoregulûvannâ |
| first_indexed |
2025-11-25T11:00:14Z |
| last_indexed |
2025-11-25T11:00:14Z |
| _version_ |
1850510697361833984 |
| fulltext |
122
На основі отриманих результатів НДР розпочата робота з ви-
вчення проблематики світоглобалізуючих здатностей інфор-
маційних знань та переходу людства і конкретних суспільств
до так званого постіндустріального (інформаційного, а точні-
ше — інформатизаційного) суспільства. Виходячи з досягнутих
результатів, одними з найголовніших проблем найближчого
майбутнього будуть: проблема подолання технократичного
світогляду на процеси побудови трансінформаційного modus
vivendi та проблема концептуалізації конкретних програм і ме-
ханізмів досягнення цілей в усіх сферах людської діяльності.
У зв’язку з цим нами пропонується поставити згадану проб-
лематику в ряд найактуальніших досліджень, навіть на рівні
міжнародної наукової спільноти, наприклад, за програмою
"Людина, екосфера (економіка + екологія) й інформатизація
світу", у розробці якої науковці ІСЕМВ НАН України можуть
брати найактивнішу участь.
З прийнятої нами точки зору однією з найактуальніших
проблем на даному етапі нашого національного розвитку є роз-
робка відповідної до часу "Доктрини інформаційної безпеки
України".
Т. Перга,
кандидат історичних наук
ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЕКОЛОГІЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ
У процесі дослідження автор дійшов висновку про немож-
ливість в умовах глобалізації забезпечення подальшого еконо-
мічного зростання лише екстенсивним шляхом — за рахунок
надвикористання природних ресурсів. На цьому фоні обґрун-
товується висновок про нагальну потребу впровадження інно-
ваційних механізмів екологічного регулювання, які є фактора-
ми підвищення конкурентоспроможності держав на світовій
арені й мають бути включені до стратегій розвитку.
У дослідженні автор виходить з того, що інноваційними еко-
логічними механізмами є стратегії, інститути, інструменти, ре-
жими, впровадження яких сприяє суттєвим якісним змінам в
екологічній політиці на всіх рівнях.
Досліджуючи трансформацію міжнародної екологічної по-
літики після закінчення Другої світової війни, автор дійшов
123
висновку, що підвищення її ефективності в XXI ст. вимагає
розробки інноваційних підходів, які мають базуватися на під-
валинах, що відповідають реаліям розвитку. Мова йде про
глобалізацію як об’єктивну реальність, невпинний і незворот-
ний процес. Враховуючи її багатоплановий характер, відмін-
ність, а часто і протилежність її результатів для різних акторів
глобального ринку, зроблено висновок про нагальну потребу
розробки нової парадигми розвитку цивілізації.
Принципово новим є наш підхід щодо сталого розвитку. Автор
вважає його найбільш вдалою ідеологічною спробою людства
звернути увагу світової спільноти на актуальності екологіч-
ної складової у світовому розвитку. На основі аналізу доведено,
що, хоча парадигмою розвитку у XXI ст. він не став, проте має
сенс розглядати сталий розвиток як одну з її найбільших скла-
дових.
Поставлено питання про необхідність розширення понят-
тя "стійкого розвитку" відповідно до нових умов та реалій гло-
балізації. Запропоновано врахування таких реалій:
1. Полярність світу та зростаючі диспропорції розвитку.
У цьому контексті висунуто тезу про зростаючу біполярність
світу, яка розглядається в кількох площинах: Північ-Південь,
бідність-багатство, США — весь інший світ.
2. Характер процесу глобалізації, можливість ним керува-
ти та здійснювати контроль. Виходячи з того, що в поточний
період глобалізація не є керованим та контрольованим проце-
сом, пропонується розглядати адаптацію до її умов як один з
необхідних елементів стратегій розвитку на регіональному та
на національному рівні. Іншим базовим елементом оновленої
стратегії усталеного розвитку автор пропонує вважати "рух на
випередження глобалізації". У випадку неврахування цього ас-
пекту ефективність та конкурентоздатність відповідних меха-
нізмів екологічного регулювання ставиться під сумнів.
Таким чином, зроблено висновок про необхідність суттє-
вої доробки стратегій усталеного розвитку на глобальному,
регіональному та національному рівнях.
Досліджуючи проблему інноваційних підходів та механіз-
мів у глобальній екологічній політиці, автор робить висновок
про необхідність впровадження глобального, стратегічного під-
ходу, який полягає у включенні природних ресурсів у ринкові
відносини на рівних з іншими компонентами. У цьому контексті
124
аргументується теза про початок формування екологічного рин-
ку як повноправного сегменту глобального ринку.
Підкреслено, що існуючі моделі оцінки розвитку не відоб-
ражають вплив виробництва та споживання на запаси природ-
них ресурсів, їх потенціал та якість навколишнього середовища,
що знижує їх об’єктивність. Вказано на труднощі, пов’язані з
необхідністю їх вдосконалення.
Пропозиція автора полягає в більш активній інтеграції еко-
логічних індикаторів до національної та міжнародної системи
економічних обрахунків, що передбачає частковий перегляд
деяких макроекономічних показників з метою їх удоскона-
лення. Пропонується розширення індикаторів обрахунку ВНП
за рахунок введення нової категорії "природний капітал".
Досліджується можливість введення таких показників його
оцінки: ступінь вичерпаності невідновлюваних природних ре-
сурсів, ступінь виснаження відновлюваних природних ресурсів,
коефіцієнт їх рекреації, ступінь забруднення національного
природного середовища в порівнянні з іншими державами, об’єм
транскордонних забруднень та ін.
На думку автора, на шляху до впровадження інновацій-
них механізмів та моделей екологічно орієнтованого розвитку до-
сить складним є визначення "золотої середини" між двома голов-
ними підходами — ринковим та контрольно-адміністративним.
Автор вважає, що, не дивлячись на наголошення необхідності
стратегічного курсу на розширення ринкового підходу у взає-
мовідносинах із довкіллям, усе ж, у силу специфічності катего-
рії навколишнього середовища, є недоцільним віддання дов-
кілля "на повний відкуп" ринку. У певних сферах (наприклад,
ядерна енергетика) ще має застосовуватися контрольно-ад-
міністративне регулювання під жорстким державним кон-
тролем.
Прикладом своєрідного симбіозу цих двох підходів автор
вважає модель, за якою державою встановлюються лише за-
гальні рамкові умови співпраці, у відповідності з якими всі
учасники самостійно встановлюють правила гри. Головне — це
те, щоб проміжний, а надто кінцевий результат мав позитив-
ний ефект для навколишнього природного середовища. За цією
моделлю сторони - партнери беруть на себе лише зобов’язання
щодо досягнення встановлених цілей, але яким шляхом, вони
мають визначати самостійно. Автор доводить, що в цій моделі
125
йдеться про зменшення адміністративних та бюрократичних
обмежень за рахунок зростання відповідальності та екологіч-
ної свідомості партнерів, але при збереженні контрольних функ-
цій з боку держави та спрямування на заходи попереджуваль-
ного характеру. Підкреслюється, що цей підхід є також проявом
інноваційної політики партнерства в інтересах навколишнього
середовища в умовах глобалізації.
І. Вітер,
кандидат економічних наук
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЄВРОПЕЙСЬКІ
ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
Протягом останніх років мною досліджувалися проблеми
європейської економічної інтеграції в умовах глобалізації. У ре-
зультаті аналізу природи глобалізації, її складових і тенденцій
розвитку зроблено висновок, що сутність глобалізації можна
визначити, перш за все, як зростаючу економічну взаємозалеж-
ність країн світу, перетворення їх на єдиний глобальний організм
зі своїми власними законами та тенденціями розвитку.
У дослідженні зазначається, що глобалізація — складне й су-
перечливе явище, яке сприяє розвитку успішних країн, а менш
розвиненим країнам відводить роль аутсайдерів; глобалізація
дозволяє вирішувати старі проблеми, але виводить на перший
план нові, головні з яких — диференціація світової економіки
та поляризація суспільства.
Таким чином, до глобалізації треба підходити як до об’єк-
тивної реальності. Не можна однозначно характеризувати
глобалізацію як суто позитивний або суто негативний процес.
Не можна не визнавати, що глобалізація надає великі можли-
вості; у той же час вона приносить людству великі загрози. Ясно
одне — глобалізаційні процеси складні і суперечливі й по-
требують ґрунтовного аналізу.
Глобалізація, як будь-яке складне і багатоаспектне явище,
має певні наслідки. Ураховуючи її зміст, не буде перебільшен-
ням сказати, що наслідки глобалізації суттєво впливають на істо-
ричні долі цілих народів на всіх континентах. У той же час вони
мають свою специфіку. Особлива увага в дослідженні приділе-
на впливу глобалізації на європейські інтеграційні процеси.
|