Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Антологія творчих досягнень |
|---|---|
| Datum: | 2004 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19868 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України / В. Степанюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 189-194 . — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-19868 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Степанюк, В. 2011-05-14T20:15:18Z 2011-05-14T20:15:18Z 2004 Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України / В. Степанюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 189-194 . — укр. XXXX-0064 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19868 uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Антологія творчих досягнень Відділ міжнародних валютно-фінансових відносин Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України |
| spellingShingle |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України Степанюк, В. Відділ міжнародних валютно-фінансових відносин |
| title_short |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України |
| title_full |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України |
| title_fullStr |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України |
| title_full_unstemmed |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України |
| title_sort |
лізинг в умовах розвитку ринкової економіки україни |
| author |
Степанюк, В. |
| author_facet |
Степанюк, В. |
| topic |
Відділ міжнародних валютно-фінансових відносин |
| topic_facet |
Відділ міжнародних валютно-фінансових відносин |
| publishDate |
2004 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Антологія творчих досягнень |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0064 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/19868 |
| citation_txt |
Лізинг в умовах розвитку ринкової економіки України / В. Степанюк // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 189-194 . — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stepanûkv lízingvumovahrozvitkurinkovoíekonomíkiukraíni |
| first_indexed |
2025-11-27T02:40:54Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:40:54Z |
| _version_ |
1850792048094871552 |
| fulltext |
189
виборчих технологій, підкупі парламентаріїв. З огляду на хит-
ку стабільність відносин України з більшістю індустріальних
країн, можна припустити, що зазначені особливості сучасної
ситуації в економіці й, зокрема, у фінансовій системі України
оцінені західним діловим світом як серйозний привід для
відновлення деякої довіри — і до влади, і до бізнесу. Яким може
бути сценарій зовнішньоекономічної інтеграції на найближчу
перспективу? У кращому випадку — під тиском зовнішнього
середовища влада, навіть на шкоду внутріклановим інтере-
сам, поступово перейде до більш ефективної і більш універсаль-
ної політики. У гіршому варіанті — глобалізація світової еко-
номіки обернеться для національної економіки і фінансів тлі-
ючою ізоляцією. Однак у довгостроковій перспективі стимулом
для формування навколо України простору довіри повинна
стати політика відкритості і фінансової прозорості.
В. Степанюк,
науковий співробітник
ЛІЗИНГ В УМОВАХ РОЗВИТКУ РИНКОВОЇ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Досліджена практика проведення лізингових відносин між
суб’єктами господарювання в умовах інтеграції України до
світової економічної системи з її тенденціями до глобалізації.
Виявлені проблеми, які виникають на макроекономічному
рівні при застосуванні лізингових схем купівлі товарів або ін-
вестиційної діяльності за такими схемами та причини, які викли-
кають ці проблеми. Досліджені та визначені обсяги українсько-
го ринку лізингових послуг, які за розрахунками потенційного
попиту на лізингові послуги в Україні оцінюються фахівцями
Світового банку від 12 до 50 млрд доларів США. Ці розрахун-
ки враховують нинішній знос основних засобів і потреб в їхній
заміні в різних галузях економіки.
Визначено, що в умовах інтеграції України до світової еконо-
мічної системи з її тенденціями до глобалізації та розподілу
праці, економіка України стає все більш відкритою для руху
товарів та капіталів. У таких умовах особливого значення набу-
вають проблеми знаходження таких економічних рішень, які до-
зволять країні уникнути деяких негативних наслідків цього
процесу. В цій роботі досліджуються лізингові відносини на
190
Україні та за її межами з метою виявлення проблемних момен-
тів для української економіки та вироблення рекомендацій по
їх уникненню.
Охарактеризовано, що особливе значення лізингові опера-
ції мають у таких галузях, як сільське господарство (де амор-
тизовано до 90% основних засобів) і транспорт (амортизовано
60% основних засобів). Розвиток ринку лізингових операцій
може зіграти вирішальну роль у модернізації устаткування під-
приємств, розвитку малого й середнього бізнесу в Україні, особ-
ливо з огляду на той факт, що більшість малих підприємств
не може скористатися кредитами у зв’язку з відсутністю в
потрібному обсязі заставного майна. Закордонні експерти оці-
нюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн
доларів США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку по-
казує, що в більшості випадків предметом лізингу є транспор-
тні засоби, сільгосптехніка, офісне й банківське устаткування,
устаткування для харчової промисловості, що досить швидко
окупається. Ринок лізингових послуг в Україні має сьогодні явне
збочення убік їх імпорту, так більше 80% лізингових опера-
цій відбуваються по договорах міжнародного лізингу. Основ-
ними причинами цього є більш прийнятні умови нерезидентів
України за такими показниками, як термін лізингу і розмір
передплати, а також той факт, що в більшості випадків закор-
донні компанії є класичними фінансовими посередниками й,
на відміну від українських, не заробляють на самому предметі
лізингу. Така ситуація призводить до утворення довгострокової
тенденції відтоку капіталу з України, що призводить до змен-
шення доходів бюджету (адже лізинговий платіж зменшує
оподатковуваний прибуток) та залежності українських під-
приємств від закордонних фінансових структур. Іншою проб-
лемою лізингових операцій є так званий "псевдолізинг", під
який іноземні підприємства вдало, без порушення чинного
законодавства, маскують свої інвестиції або реінвестиції у свої ж
українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюд-
жету. Для вироблення науково обґрунтованих рекомендацій
по мінімізації негативних явищ, пов’язаних із лізинговою ді-
яльністю в Україні, спробуємо проаналізувати причини, які
призвели до таких перекосів у лізинговій діяльності, та досвід
провідних країн світу в наданні лізингових послуг.
Визначено, що швидке і широке поширення лізингу в діловій
практиці обумовлено, з однієї сторони, вигодами і перевагами
191
його застосування учасниками господарського обороту, а з ін-
шого боку — заохоченням його розвитку державою, що розглядає
лізинг як ефективний засіб стимулювання науково-технічно-
го прогресу і розвитку національної економіки.
Для фінансових і промислових лізингових фірм — це еко-
номічно вигідна форма здачі машинно-технічного устаткуван-
ня в найм. Лізинг забезпечує високий рівень прибутків через
високу оплату експлуатації техніки користувачем. Через уста-
новлювані розрахункові підвищені норми амортизації об’єктів,
що здаються в лізинг, вкладений лізинговими фірмами капі-
тал на їхнє придбання повертається до інвестора в перші ж
роки дії договору. З іншої сторони державою вводяться по-
даткові знижки на прибуток, одержуваний лізинговими фір-
мами: з оподатковування вилучається частина, що приходиться
на амортизаційні відрахування.
Для користувачів техніки лізинг є інструментом оператив-
ної заміни виробничих фондів через придбання для експлуа-
тації складних і дорогих машин без великих одноразових ви-
трат. Особливу значимість це має для дрібних і середніх фірм.
Крім того, за допомогою лізингу попереджується моральне
старіння експлуатаційної техніки. Усе це стає важливим факто-
ром успішної конкурентної діяльності фірм на ринку.
Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом сти-
мулювання продажу нової техніки, що спонукає лізингові
фірми до збільшення капіталовкладень у ці операції, а фірми-
користувача — до постійного відновлення виробничих фондів.
Усе це робить лізинг інструментом інтенсивного розвитку на-
ціональних економік і підвищення її конкурентоздатності на
світовому ринку.
Охарактеризовано лізинг як ефективний механізм подо-
лання промислового спаду й активізації інвестиційного проце-
су в економіці. Це може дуже сильно вплинути на розвиток
малого й середнього підприємництва в країні, а особливо, на
розвиток фермерства, тому що воно не може зразу купити все
необхідне сучасне устаткування через свою низьку купівельну
спроможність. Лізинг може надати величезну допомогу надалі
розвитку приватного бізнесу, а також підвищити ефективність
підприємницької діяльності в сфері виробництва.
Констатується, що в Україні на цей час українські лізингові
компанії надають у лізинг товари за умови 25—35% передплати
під 22—28% річних на 1—3 роки, аналіз договорів міжнародного
192
лізингу, які укладаються українськими резидентами, показує,
що усереднені умови іноземних компаній з надання лізинго-
вих послуг характеризуються такими параметрами, як передо-
плата до 10%, відсоток по лізингу — 15—20%, термін лізин-
гової угоди 3—7 років при вартості обладнання близької до
вартості його виробника.
Як правило, за договорами міжнародного лізингу, устатку-
вання українським підприємствам надається або безпосередньо
виробниками обладнання та машин, або фінансовими струк-
турами у вигляді лізингових підприємств та банківських уста-
нов, які користуються у себе в країнах усіма вищезгаданими
пільгами з лізингової діяльності.
З вищеописаних даних видно, що українські компанії, які
надають послуги з лізингу, є абсолютно не конкурентоздатни-
ми, порівняно із закордонними. Такий стан речей обумовле-
ний тим, що українські лізингодавці, фактично не маючи
ніякої основи для проведення таких операцій (ні фінансової, ні
виробничої, ні юридичної), просто є комерційними продавця-
ми-посередниками обладнання в кредит із страхуванням усіх
можливих своїх ризиків як фінансових, так і форс-мажорних,
заробляючи свій прибуток перш за все на торговій надбавці на
предмет лізингу. Очевидно, що високі лізингові відсотки, які
вимагають українські лізингові компанії, обумовлені високи-
ми кредитними відсотками українських банків та високими їх
вимогами щодо гарантій з повернення кредитних коштів.
Досліджуючи економічну природу лізингу, міжнародну прак-
тику лізингових договорів та міжнародних договорів лізингу,
які підлягали аналізу згідно з Постановою НБУ №58 від 12 лю-
того 2003 р., можна визначити формулу, за якою утворюється
величина лізингових платежів у залежності від виду лізингу.
Формалізація формування платежів за лізинговими угодами
дуже важлива з огляду на те, що, враховуючи міжнародний
досвід, можна зробити висновок, що розвиток цього виду ді-
яльності перш за все пов’язаний із виділенням його з іншої
комерційної та фінансової сфери економіки з метою врахуван-
ня її особливостей при обліку та оподаткуванню.
Визначені напрямки, що перешкоджають розвиткові ринку
реальних лізингових послуг в Україні:
— лізингова діяльність сьогодні в Україні регулюється За-
конами "Про лізинг", "Про оренду державного та комунального
майна", нормами про оподатковування лізингової діяльності в
193
законах України "Про оподаткування прибутку підприємств",
"Про податок на додану вартість", інструктивними листами
ДПА України. Усі ці закони мають дуже багато недоліків, що
гальмують розвиток лізингових операцій в Україні. Деякі по-
милки у визначенні лізингових операцій може виправити Закон
України "Про лізинг" у новій редакції, що вже підготовлений
до прийняття в третім читанні Верховною Радою України;
— прийняття цього закону дещо поліпшить ситуацію в юри-
дичному аспекті з розумінням суб’єктами господарювання
лізингових операцій, але буде явно недостатньо для стимулю-
вання їхнього розвитку. На мою думку, у цьому проекті є деякі
неточності, так, наприклад, при визначенні тих об’єктів, що не
можуть бути предметом лізингу, дуже правильно відзначено,
що об’єктом лізингу не можуть бути цілісні майнові комплек-
си і їхні підрозділи, але в той же час не зрозуміло, до якої фор-
ми власності це відноситься, тільки до державного або до усіх
учасників ринку. Як мені здається, потрібно законодавчо заборо-
нити міжнародний лізинг (особливо оперативний) цілісних
майнових комплексів, тому що подібний лізинг призводить до
зменшення оподатковуваної бази таких підприємств, дає можли-
вість легального вивозу капіталу без сплати податків і, фактич-
но, є схованою від оподатковування інвестицією. У проекті також
не передбачено, що при фінансовому лізингу лізингоотриму-
вач повинен мати право для викупу предмету лізингу за за-
лишковою вартістю, що є досить важливим чинником для роз-
рахунку платежів. Основним гальмом лізингових операцій є
діюче оподаткування, що призводить до того, що об’єктом опо-
даткування в лізингодавця є не тільки його валовий прибу-
ток (маржа), але, фактично, власний оборотний капітал, що зму-
шує лізингодавця значно завищувати вартість предмету лізингу
в Україні і робить його послуги не конкурентоздатними в по-
рівнянні з пропозицією таких послуг іноземними компаніями.
У цьому зв’язку розумним було б внести в закони про ПДВ і
прибуток положення про те, що при фінансовому лізингу базою
оподатковування є тільки сума лізингових платежів, при цьому
вартість основних фондів, які відображаються у балансі, повинна
збільшуватися тільки на суму виплачених платежів, що у свою
чергу компенсує зменшення зобов’язань підприємства по ПДВ
збільшенням його оподатковуваного прибутку;
— з іншої сторони, сильним гальмом розвитку лізингу є
дуже складна процедура кредитування, яка існує в Україні,
194
не виправдовує високих вимог банків до гарантій повернен-
ня коштів кредиторами, низькі розміри власних коштів, що не
дозволяє банкам проводити кредитування на прийнятний для
лізингоотримувача термін. Теоретично для банків проведення
лізингових операцій повинне бути більш вигідне, ніж просте
кредитування, тому що в цьому випадку банк, крім відсотка
по кредиту, може одержувати й винагороду як лізингодавець,
але перераховані вище причини і відсутність фахівців з лізин-
гових операцій у штаті зводять до нуля інтерес банків до такої
діяльності;
— у цьому зв’язку варто дозволити банкам не вважати кре-
дитування з лізингових операцій без покриття цих сум заста-
вою операціями з підвищеним ризиком з огляду на те, що
право власності на майно, яке є предметом лізингу, остається
за лізингодавцем. У цьому випадку банк нічим не ризикує,
тому що предмет лізингу не переходить до лізингоотриму-
вача, при відсутності чергового лізингового платежу завжди
можна вилучити і передати іншому користувачеві або прода-
ти. Ризики загибелі даного майна застраховані відповідно до
закону, ризики банку зведені до мінімуму первісним внеском
і поточними платежами. Було б доцільно директивним поряд-
ком створити в банках відділи з лізингових операцій, які б
займалися фінансуванням лізингових контрактів. Фахівці, які
займаються класичним кредитуванням, принципово не під-
ходять для цієї роботи з тієї причини, що ці операції потрібно
контролювати на стадії використання предмета лізингу в гос-
подарській діяльності лізингоотримувача з використанням фа-
хівців у тому чи іншому секторі економіки.
Україні необхідно враховувати міжнародний досвід, до-
свід розвинутих країн Заходу та Росії, щоб не допустити їхніх
помилок і зробити так, щоб таке явище, як фіктивний лізинг
у Україні, не мало місця. Звичайно, це важка мета — узяти від
лізингу "усе гарне", при цьому залишивши негативні момен-
ти лізингу "за бортом". Але ціль окупить себе з огляду на потяг
українських підприємців до пошуку лазівок обходження подат-
кових законів.
|