Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2006
Main Author: Онопрієнко, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1992
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 65-74. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860093333705064448
author Онопрієнко, В.
author_facet Онопрієнко, В.
citation_txt Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 65-74. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T17:24:23Z
format Article
fulltext ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 65 ФОРУМИ ІННОВАЦІЙНИМ ШЛЯХОМ ДО СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ Міжнародна конференція «Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим» (Київ, 23–27 листопада 2005 р.) Початок третього тисячоліття характери� зується новими тенденціями в цивілі� заційному розвитку, спільною основою яких є небачені раніше масштаб і швидкість поши� рення у суспільній практиці наукових знань. Наука та її технологічне застосування стають головним джерелом економічного зростання, найпотужнішою зброєю у конкурентній бо� ротьбі економік і воєнних протистояннях. Розмах змін і масштаби нових можливостей, які відкриває інтелектуальна революція, зу� мовлюють спрямованість вектора цивіліза� ційного розвитку на побудову суспільства, заснованого на знаннях. І хоча сьогодні ще немає достатньо аргументованої теорії, яка пояснює всебічні аспекти нового історично� го феномена, дедалі більше країн прагнуть розвиватися інноваційним шляхом, що веде до знаннєвого суспільства. Об’єднана Євро� па навіть визначила термін досягнення краї� нами�членами ЄС цієї мети — 2010 рік. Очевидно, що ідея побудови знаннєвого суспільства може успішно реалізуватися тільки за умови створення якісно нових сис� тем, які виробляють наукові знання. Брак знань, прогалини в освіті, нездатність сус� пільства продукувати і використовувати знання в наростаючих масштабах роблять його неконкурентоспроможним у світовому змаганні, відтісняють на узбіччя цивілізацій� ного розвитку. Міжнародна конкурентоспро� можність економіки і соціальний розвиток будь�якої країни нині прямо залежать від можливостей власного інтелектуального по� тенціалу, темпів його зростання та ефектив� ності реалізації. Уявлення про світову науку перестало бути метафорою, а все більше стає реальні� стю: як сукупності знання, зразків комуні� кації й експертизи соціально�економічних проектів, типів взаємодії професіоналів. Ра� дикально змінився внесок науки у процес технологічних інновацій, розширилося уяв� лення про технології взагалі. Розвиток сус� пільства дедалі більше залежить від соціаль� них, інформаційних, культурних, політичних технологій та інновацій. Наука опиняється у центрі сфери політичного регулювання сус� пільних процесів. Ідеологічні засади євро� пейської науково�інноваційної політики, сформульовані у березні 2000 р. на Ліса� бонській зустрічі представників країн Євро� пейського Союзу, завдання створення євро� пейського наукового простору, інтеграції де� сятків країн, що істотно різняться за історією, культурою, політичними і науковими тради� ціями, рівнем розвитку науки і технологій, потребують досягнення консенсусу серед учених щодо нових механізмів організації до� сліджень, визначення пріоритетів, методів і ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 366 методичного інструментарію проектування наукової політики. Саме цими обставинами була ініційована міжнародна конференція «Суспільство, зас� новане на знаннях: нові виклики науці і вче� ним». Її організували Міжнародна асоціація академій наук, Національна академія наук України і Центр досліджень науково�техніч� ного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доб� рова НАН України за підтримки ЮНЕСКО та Міністерства освіти і науки України. Ме� тою конференції був обмін досвідом у дослі� дженні проблем, що виникли перед наукою у зв’язку з переходом до суспільства й еконо� міки, заснованих на знаннях, ознайомлення з новим інструментарієм вивчення наукових систем й інтелектуального потенціалу різних країн, обговорення питань, породжених роз� ширенням міжнародної наукової співпраці, необхідністю рівноправного діалогу з уряда� ми щодо підтримки науково�інноваційного розвитку. Перше пленарне засідання вів президент НАН України академік НАН України Б.Є. Па� тон. У центрі уваги були доповіді першого віце�президента НАН України академіка НАН України Анатолія Шпака і професора Бориса Маліцького (Центр досліджень науко� во�технічного потенціалу та історії науки ім. � Г.М. Доброва НАН України) — «Пошук від� повідей на виклики науці і вченим, що вису� ваються суспільством, заснованим на знаннях»; професора Бориса Санто (Угорщи� на) — «На шляху до глобального інтелектуа� лізму». Питанням кадрового забезпечення досліджень були присвячені доповіді віце� президента НАН України академіка НАН України Віталія Походенка — «Підходи до розв’язання проблеми поповнення і закріп� лення молоді в науці: досвід Національної академії наук України»; заступника голови Сибірського відділення РАН академіка Рена� да Сагдєєва — «Закріплення молоді в науці: проблеми і шляхи їх розв’язання». На засі� данні також виступили: президент НАН Азербайджану Махмуд Керімов — «Пробле� ми науки у системі державних пріоритетів»; президент НАН Республіки Казахстан Му� рат Журінов — «Про роль науки у суспільст� ві: казахстанський досвід»; президент Ака� демії наук Таджикистану Мамодшо Ілолов — «Наука і суспільство: світло і тіні». На другому пленарному засіданні з допові� дями виступили: президент Академії педаго� гічних наук України академік НАН України Василь Кремінь — «Система освіти України: сучасне і майбутнє у контексті суспільства, заснованого на знаннях»; проректор Мос� ковського фізико�технічного інституту про� фесор Віктор Школьников «Московський фізтех шукає таланти»; директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН Украї� ни академік НАН України Ганна Єльська «На� уково�освітні центри як можливі чинники ін� теграції науки й освіти в Україні». Великий інтерес викликали також доповіді першого заступника міністра освіти і науки України Андрія Гуржія і кандидата фізико�математич� них наук Олександра Поповича (Центр дослі� джень науково�технічного потенціалу та іс� торії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) — «Українська державна програма прогнозу� вання: визначення горизонтів науково�тех� нологічного й інноваційного розвитку»; зас� тупника директора Російського НДІ еконо� міки, політики і права в науково�технічній сфері професора Олега Голиченка «Основні виклики й економічні проблеми на шляху переходу Росії до суспільства, заснованого на знаннях»; директора департаменту науково� технічного й інноваційного розвитку Міні� стерства промислової політики України Олек� сія Ноговіцина — «Затребуваність інновацій — ключовий чинник реконструкції національ� ної наукової системи». Третє пленарне засідання розпочалося з доповіді в.о. віце�президента НАН України академіка НАН України О.С. Онищенка «Ре� форми в Національній академії наук Украї� ни: прогнози та реалії». Директор Інституту ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 67 біоорганічної хімії і нафтохімії НАН Украї� ни академік НАН України Валерій Кухар ви� ступив з доповіддю «Етика вченого у побу� дові суспільства знань»; віце�президент Ака� демії медичних наук України академік НАН України Юрій Кундієв — «Біоетика і викли� ки сучасної науки»; кандидат технічних наук В’ячеслав Соловйов (Центр досліджень нау� ково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) — «До ново� го розуміння змісту інноваційної культури суспільства». Насиченим було заключне пленарне засі� дання конференції. Тон задав яскравий вис� туп директора Директорату з питань науки Європейської Комісії Ахиліаса Мітсоса «Європа на шляху побудови суспільства, зас� нованого на знаннях». Цікаві доповіді виго� лосили професор Дипломатичної академії МЗС Росії Євгеній Кутовой — «Роль країн «великої вісімки» у створенні умов для фор� мування суспільства, заснованого на знан� нях»; директор Асоціації з кооперації науки й освіти Республіки Молдова академік Андрій Андрієш —«Розвиток інформаційної системи для науки й освіти — важливий фактор побу� дови в Молдові суспільства, заснованого на знаннях»; директор Інституту надтвердих ма� теріалів ім. В.М. Бакуля академік НАН Украї� ни Микола Новіков — «Інформаційна складо� ва розвитку академічного інституту»; доктор фізико�математичних наук Юрій Храмов (Центр досліджень науково�технічного потен� ціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) — «Значення історії науки і техніки для розуміння процесу становлення суспіль� ства, заснованого на знаннях». За програмою конференції відбулися два симпозіуми і круглий стіл. Симпозіумом «Наука і вчені у знаннєво� му суспільстві» керували академік НАН Ук� раїни Олексій Онищенко, професор Борис Санто і кандидат економічних наук Ігор Єго� ров. Основну увагу було приділено пробле� мам адаптації науковців до нових умов про� ведення науково�дослідних і дослідно�конст� рукторських робіт й інноваційної діяльності. Головними напрямами обговорення були: роль фондів (національних та міжнародних) у стимулюванні досліджень і розробок; ме� тодичні доповіді, зокрема присвячені пробле� мам вибору індикаторів для адекватного ві� дображення процесів розбудови суспільства, що базується на знаннях; результати реаль� них проектів, у тому числі соціологічних до� сліджень; порівняльний аналіз динаміки на� уково�технологічного та інноваційного роз� витку різних країн; дослідження конкретних проблем, пов’язаних зі становленням сус� пільства, заснованого на знаннях. З доповідями з цих питань виступили 23 фа� хівці з шести країн: кандидат фізико�матема� тичних наук Олександр Попович (Київ), про� фесор Валерій Прокошин, кандидат філо� софських наук В’ячеслав Щербин (Мінськ), професор Олександр Дікусар (Кишинів) — «Перехід до знаннєвої економіки і необ� хідність нарощування соціального капіталу науки»; заступник голови Ради Російського фонду фундаментальних досліджень Віталій Конов (Москва) — «Російський фонд фунда� ментальних досліджень: традиції та нові під� ходи»; заступник директора Білоруського фонду фундаментальних досліджень профе� сор Валерій Прокошин і голова Наукової ради Білоруського фонду фундаментальних дос� ліджень доктор фізико�математичних наук Валентин Орлович — «Фундаментальні дослідження — найважливіший чинник інно� ваційного розвитку суспільства знань»; док� тор Ютта Гюнтер (Галльський інститут еко� номічних досліджень, ФРН) — «Інновацій� на співпраця у Східній Німеччині»; доктор Андреа�Клара Мунтяну (Інститут націо� нальної економіки, Румунія, Бухарест) — «Інформаційно�комп’ютерні технології як елемент економіки, що базується на знаннях: порівняльний аналіз»; член�кореспондент АН Молдови Борис Гаїна (Кишинів) — «Ре� форма науки в Республіці Молдова»; дирек� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 368 тор Центру системного аналізу і стратегічних досліджень НАН Білорусі Сергій Дєдков (Мінськ) — «Інтеграційна стратегія на інно� ваційній основі»; кандидат економічних наук Лариса Зубова (Центр досліджень і статис� тики науки, Москва) — «Реформування дер� жавного сектору наукових досліджень і роз� робок у Росії: досвід соціологічного дослі� дження»; менеджер з науки Британської ради (Київ) Віктор Кириленко — «Сучасні тен� денції в наукових комунікаціях»; старший науковий співробітник Ольга Андрєєва (Центр досліджень і статистики науки, Москва) — «Тенденції у використанні глобальних мереж у корпоративному секторі економіки Росії»; Єжи Супель (Національний контактний пункт Польщі з участі у дослідницьких програмах Європейського Союзу, Варшава) — «Вико� ристання інструментів Рамкової програми ЄС з досліджень для залучення польських учених у науковий простір Європи»; канди� дат технічних наук Олександр Дагаєв (Інсти� тут світової економіки і міжнародних відно� син РАН, Москва) — «Інвестиції в економіку знань»; Ганна Поболь (Білоруський універси� тет економічних досліджень, Мінськ) — «Проблеми розвитку підприємницьких на� вичок у вчених: аналіз досвіду країн Європи»; професор Віктор Тєрехов (Університет еконо� міки і права «Крок», Київ) — «Франчайзинг як трансфер міжнародних інновацій»; профе� сор Василь Яцков (Рада з вивчення продук� тивних сил України НАН України, Київ) — «Знання як джерело зростання конкуренто� спроможності країни»; професор Георгій Ли� сиченко (Інститут геохімії навколишнього се� редовища НАН України і МНС України, Київ) — «Конфліктні ситуації при розв’я� занні міждисциплінарних питань»; кандидат економічних наук Станіслав Романенко (Київ� ський славістичний університет) — «Дефор� мація формування корпоративних структур у країнах з перехідною економікою як чин� ник, що перешкоджає розвитку»; кандидат економічних наук Роман Заєць — «Які знан� ня й інновації потрібні для створення еконо� міки, заснованої на мудрості?»; кандидат тех� нічних наук Володимир Денисюк (Центр до� сліджень науково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) — «Завдання комерціалізації результатів науко� вих досліджень і розробок в умовах побудо� ви знаннєвого суспільства». Про актуальність розглянутих на симпозі� умі питань свідчить велика кількість комен� тарів, запитань та коротких виступів з місць. Роль фондів у фінансуванні наукових дослі� джень у пострадянських країнах залишається вкрай незадовільною. Сама організація їхньої роботи, зокрема процедури відбору та призна� чення експертів, потребують істотного поліп� шення. Необхідно також суттєво збільшити частку фінансування досліджень, визначених на конкурсній основі. Проблеми розбудови суспільства нового типу є міждисциплінарними, вони потребу� ють об’єднання зусиль фахівців різних галу� зей науки і неупереджених професійних дис� кусій. Досвід наукових установ, що успішно ін� тегрувалися у суспільство, засноване на знан� нях, слід вивчати, узагальнювати і поширю� вати. Для цього варто було б започаткувати спеціальний друкований орган або розгорну� ти широке обговорення нагальних проблем на сторінках спеціалізованих видань. Симпозіум «Молоді вчені і спадкоємність поколінь у науці» пройшов під головуванням професора Валентина Онопрієнка, кандида� та економічних наук Ольги Красовської (Центр досліджень науково�технічного по� тенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) і кандидата економічних наук Ірини Дежиної (Інститут економіки пере� хідного періоду, Москва). Проблема спадкоємності поколінь нау� ковців, збереження наукових шкіл, передачі традицій, умінь, навичок досліджень набула життєво важливого значення на всьому пост� радянському просторі. Тенденції «старіння» ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 69 наукових колективів і «вимивання» молоді з науки призводять до перекачування інте� лектуального потенціалу з держав з де� структивною економікою у розвинені країни, об’єктивно створюють умови для утверджен� ня на пострадянському просторі економіки розподільчого типу. Така економіка нездат� на забезпечити нарощування національного багатства, переорієнтувати виробництво на нові джерела економічного зростання — нау� кові знання, прогресивні технології. Серед проблем, присвячених основній темі, розгля� далися й актуальні питання методології та соціології знаннєвого суспільства, підготов� ки молодої зміни для науки й інноваційної сфери, стану наукових досліджень у вищих навчальних закладах, інновацій у системі ос� віти, приєднання вищої школи до Болон� ського процесу, філософської та методологіч� ної підготовки наукових кадрів. Переважна частина доповідей на симпозі� умі, зокрема молодих дослідників, була при� свячена кадровій ситуації у науці. Серед них доповіді Ірини Дежиної — «Кадрові проб� леми в російській науці та ініціативи держа� ви»; кандидата технічних наук, головного спеціаліста Національного інституту страте� гічних досліджень (Київ) Сергія Бублика — «Вікова динаміка дослідницького потенціа� лу»; молодшого наукового співробітника Центру досліджень науково�технічного по� тенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Михайла Онопрієнка — «Фа� зова динаміка наукової діяльності як модель вивчення змін у кадровому потенціалі акаде� мічної науки»; доктора економічних наук Богдана Кияка, кандидата фізико�матема� тичних наук Василя Кіблика (Державний фонд фундаментальних досліджень, Київ) — «Фрагментарність вітчизняної підтримки молодих учених»; молодшого наукового співробітника Центру досліджень і статис� тики науки (Москва) Марії Карліної — «Кар’єра молодого вченого в Росії: «за» і «проти»; кандидата біологічних наук Інсти� туту фізіології НАН Білорусі (Мінськ) Світлани Пашкевич — «Молодь Республі� ки Білорусь у сфері наукової діяльності»; ас� піранта Західночеського університету (Чесь� ка Республіка) Ладислава Матоуша — «Підтримка молодих учених у досліджен� нях і розробках у Західній Богемії»; канди� дата геологічних наук (НАН Республіки Вірменія, Єреван) Сергія Аревшатяна — «Деякі аспекти спадкоємності поколінь у НАН Республіки Вірменія». Частина доповідей була присвячена про� блемам методології та соціології знаннєвого суспільства. Їх проголосили доктор філо� софських наук Валентин Онопрієнко — «Інформація і знання в контексті проблема� тики знаннєвого суспільства»; провідний інженер ВАТ «Укртелеком» (Київ) Захар По� пович — «Постдеформаційна криза інформа� ційного суспільства»; доктор філософських наук Ілля Тимофєєв (Інститут історії приро� дознавства і техніки ім. С.І. Вавилова РАН, Москва) — «Раціональність і цінність істини в світлі метаісторичної концепції Хейдена Уайта»; доктор медичних наук Юрій Дуплен� ко (Національний університет «Києво�Моги� лянська академія», Київ) і кандидат медичних наук Сергій Бурчинський (Інститут герон� тології НАН України, Київ) — «Біоетична складова суспільства знань»; кандидат філо� софських наук Ірина Дячук (Інститут міжна� родних відносин Національного авіаційного університету, Київ) — «Науково�технічний прогрес та інноваційна діяльність в епоху пост� модерну»; кандидат філософських наук Люд� мила Шашкова (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) — «Гума� нітарне пізнання: проблеми методології»; викладач Національного авіаційного універ� ситету Оксана Скиба — «Стиль наукового мислення у контексті переходу до знаннєво� го суспільства»; аспірантка Центру дослід� жень науково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Ольга Гороховатська — «Моделювання сус� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 370 пільства. Роль і місце вченого у суспільстві»; кандидат історичних наук Валентина Арте� мова (Центр досліджень науково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) — «Економіка знань у доку� ментах міжнародних організацій»; аспірант� ка Центру досліджень науково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наталія Полуянова — «Співпраця НАН України і РАН у період трансформації наукових систем»; здобувач� ка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Вероніка Самойленко — «Інноваційна політика на макро� та мікрорів� нях як стратегія конкурування у сфері знань і за допомогою знань». Ще один блок питань, що обговорювали� ся на конференції, пов’язаний з проблема� ми підготовки кадрів для знаннєвого сус� пільства. На них сфокусували свою увагу кандидат історичних наук Геннадій Черевич� ний (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) — «Глобалізаційні ви� клики і вища школа України»; кандидат історичних наук Галина Січкаренко (Київ� ський національний лінгвістичний універ� ситет) — «Вища освіта — ресурс суспільства, заснованого на знаннях»; професор Центру гуманітарної освіти НАН України Вадим Свіріденко — «Проблема філософської осві� ти майбутніх науковців у контексті цінніс� них орієнтацій знаннєвого суспільства»; співробітники Центру досліджень науково� технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Катерина Лузан та Ольга Кот — «Проблеми і перспек� тиви розвитку Української академії аграрних наук: погляд експертів»; доктор економічних наук Людмила Матросова (Луганський на� ціональний педагогічний університет) — «Інтеграція науки й освіти в умовах глобалі� зації», кандидат фізико�математичних наук Тетяна Пустильник (Міжнародний універ� ситет фінансів, Київ) — «Організація науко� вої діяльності студентів комерційних вузів». Отож можна підсумувати обговорення пи� тань кадрового забезпечення науки. Пробле� ма «старіння» і деградації кадрового потен� ціалу — це не тільки наслідок недостатнього фінансування наукових установ. Це пробле� ма структурно�функціонального розстику� вання всієї системи науки. Справді, «вими� вання» прошарку молоді з наукових колек� тивів, розбалансування їх вікової структури спричинює не тільки прискорене «старіння» дослідницьких спільнот, а й розрив у ланцюзі спадкоємності у процесі відтворювання нау� кових кадрів. Одночасно різко знизився рівень продукування нового знання, а старші покоління вчених, котрі нині домінують у науковій системі, втратили можливість пере� давати інтелектуальне надбання молодій ге� нерації і виступати в ролі експертів при за� свідченні нового знання науковою спільно� тою. Усе це призводить до кумулятивного негативного ефекту, який стає чинником не� зворотної деградації наукової системи. Особливу тривогу викликає дисбаланс кадрової структури дослідників: у багатьох інститутах серед наукових співробітників переважають старші, фактично пенсійного віку покоління, й аспіранти. Окрім молоді, найбільших втрат зазнали середні вікові та кваліфікаційні групи науковців. Це зумов� лює розбалансування системи кадрового за� безпечення досліджень, що вже позначилося на темпах прирощення знання і створенні нових технологій. Важливою обставиною скорочення прито� ку молоді в науку є зміна внутрішніх моти� вацій і цінностей у молодіжному середовищі. Соціологи твердять про «революцію зрослих домагань» сучасної молоді, і ці її устремлін� ня дедалі більше переміщуються з науки у бізнес, політику, інформаційне обслуговуван� ня. Якщо за радянських часів наука і мистец� тво були мало не єдиними сферами реалізації потенціалу творчої особистості, то нині з’я� вилося багато нових професій, що від� кривають такі можливості. До того ж істот� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 71 ним фактором стало різке зниження у сус� пільстві престижу науки і наукової праці. Змінюється і характер самої науки: говори� ти про «чисту» науку вже не доводиться — з’явився «сплав» науки і таких нових форм інтелектуального продукту, як високі техно� логії, програмне забезпечення та ін. Усі ці чинники впливають на сприйняття молоддю науки як професійної цінності. Безперечно, необхідно підвищувати престиж ученого як пропагандою значення науки у сучасному суспільстві, так і забезпеченням науковців гідною платнею, що дає їм змогу займатися своєю справою, а не заробітком грошей «на стороні». Але не можна забувати і про те, на� скільки важлива в цьому напрямі робота з молодим поколінням, насамперед для його професійного визначення. І ще одна проблема: молоді сьогодні фак� тично закритий шлях у науковий менедж� мент, навіть найздібніші не можуть стати керівниками не тільки інститутів, а й неве� ликих лабораторій. Але ж справжнє ре� формування системи науки можливе тільки через омолодження наукового менеджменту. Говорячи про перепони у залученні молоді в науку, найчастіше називають низьку плат� ню. Це справді так: молодіжний прошарок перебуває у найскрутнішому матеріальному становищі. У молодих науковців, окрім «го� лої» ставки, немає жодних доплат — за стаж, кваліфікацію тощо, які отримують дослідни� ки старших поколінь, не кажучи вже про те, що зростаючий прошарок пенсіонерів, котрі продовжують працювати в науці, отримує в Україні пристойну наукову пенсію. До того ж молодь більше обтяжена житловими про� блемами. Так що матеріальний чинник тут має досить істотне значення. Проте самі молоді науковці в різних опи� туваннях називають й інші фактори, що зни� жують привабливість праці у вітчизняній науці. Насамперед — це рівень лабораторно� технічної оснащеності і ресурсного забезпе� чення досліджень, який справедливо харак� теризують як катастрофічний. Це відсуває вітчизняну науку з переднього краю дослід� жень, не дає змогу навіть талановитим нау� ковцям розв’язувати найактуальніші сучасні проблеми. Сподіватися вирішити це питан� ня якимсь разовим способом не доводиться. Не випадково від’їзд обдарованих молодих дослідників за кордон багато в чому зумов� лений саме цією проблемою, а вітчизняні ін� ститути використовують міграцію учених для того, щоб хоча б частину досліджень ви� конати на зарубіжній лабораторній базі. Серед інших проблем — нерозвинена інфраструктура науки, відсутність ефектив� ного зв’язку науки і виробництва, низький рі� вень наукового менеджменту, мізерна частка високотехнологічної вітчизняної продукції. Істотними є також проблеми інформаційно� го забезпечення, доступу до сучасних інфор� маційних ресурсів: наукової періодики, Інтернету тощо. Фактично відсутні орієнто� вані на молодь спеціальні дослідницькі про� грами. Навіть перелік цих проблем (а їх можна продовжити) переконує, що зусилля, які до� кладаються нині задля залучення молоді в науку у вигляді призначення спеціальних стипендій і премій, можна порівняти з кос� метичним макіяжем там, де необхідний капі� тальний ремонт. Кардинальне омолодження наукових кад� рів можливе не шляхом концентрації засобів на розрізнених маломасштабних програмах підтримки молодих учених, а в контексті зміни ситуації в науці загалом, включаючи організаційні, мотиваційні, матеріальні, со� ціальні аспекти. Необхідна система взаємопо� в’язаних заходів: зміна законодавства, зміц� нення зв’язків науки і виробництва, підтримка інтеграційних процесів між науково�дослід� ними інститутами і вищими навчальними закладами, оновлення дослідницької бази, розширення конкурсного і проектного фінан� сування, заохочення міжнародної науково� технологічної співпраці, реформування кад� ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 372 рового складу наукових установ зі звільнен� ням від нагромадженого «баласту», скостені� лого в умовах стагнації наукової системи. На конференції відбувся круглий стіл на тему: «Роль фізики і фізиків у розвитку нау� кових знань про природу та суспільство». Його організаторами були Міжнародна асо� ціація академій наук, Національна академія наук України, Відділення фізики та астро� номії НАН України, Центр досліджень нау� ково�технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Круглий стіл став одним із заходів, що про� водяться в Україні в рамках святкування Міжнародного року фізики, затвердженого резолюцією 58�ї сесії Генеральної асамблеї ООН за поданням Європейського фізично� го товариства, Міжнародної спілки чистої та прикладної фізики і Генеральної конференції ЮНЕСКО. Було акцентовано увагу на клю� човому значенні фізичної науки для прогре� су людства, а також відзначено століття ви� датного відкриття Альберта Ейнштейна — спеціальної теорії відносності. На засіданні круглого столу його учасни� ки обговорили численні аспекти розвитку фізичної науки та освіти в Україні в соціо� культурному контексті. У його роботі взяли участь 38 науковців з п’яти міст (Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Одеси), з�поміж яких — 6 академіків, 4 члени�корес� понденти НАН України, 7 докторів і 10 кан� дидатів наук, представники фізичної науко� вої та освітянської спільноти. Академік НАН України В.Г. Бар’яхтар та доктор фізико�математичних наук, завідувач відділу історії науки ЦДПІН НАН України Юрій Храмов наголосили на фундамен� тальній ролі фізики у розвитку наукових знань про природу і суспільство. Академік НАН України Я.С. Яцків, член�кореспондент НАН України С.М. Рябченко, докторанти ЦДПІН НАН України кандидати фізико�ма� тематичних наук А. Литвинко та І. Вавилова акцентували увагу на проблемах утверджен� ня наукового світогляду і формування нау� кової картини світу. Було підкреслено прин� ципове значення та високий гуманістичний потенціал фізичної науки. У виступах ішлося про необхідність шир� шого впровадження у навчальний процес курсів з історії фізики (академік НАН Украї� ни Я.С. Яцків, доктор фізико�математичних наук Ю. Храмов, доктор історичних наук, професор Дніпропетровського національно� го університету В. Савчук, кандидат фізико� математичних наук, доцент НТУУ «КПІ» Л. Пономаренко, кандидат фізико�математич� них наук А. Литвинко. Жваву дискусію викликало обговорення питання взаємодії фізики і влади та ролі ви� датних фізиків у розв’язанні політичних пи� тань (академіки НАН України В.Г. Бар’ях� тар, М.С. Бородін, В.М. Локтєв, член�корес� пондент НАН України А.Г. Загородній). Учасники круглого столу значну увагу при� ділили стану та перспективам розвитку фізики в Україні. Обговорювалися пріоритети украї� нської фізики в галузі напівпровідників, енер� гетики, матеріалознавства, діяльність про� відних наукових шкіл з фізики. Розглядалися також питання посилення популяризації фізичної науки (кандидат фізико�математич� них наук, головний редактор журналу «Світ фізики» Г. Шопа). Підсумовуючи виступи, обговорення та дис� кусії, слід зазначити, що учасники круглого сто� лу висловили глибоку стурбованість різким спа� дом зацікавленості молоді фундаментальними науками, що зумовлює недостатню підготовку фахівців наукоємних галузей. Було вказано на низку причин цього явища, зокрема, відсутність належного фінансування фізичних досліджень та застаріла експериментальна база, необґрун� товане скорочення годин на викладання фізи� ки у вищих навчальних закладах і недостатня кількість навчальної літератури високого рівня, брак ґрунтовних популяризаторських програм у засобах масової інформації про су� часні досягнення науки і техніки тощо. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 73 Учасники круглого столу висловилися за доцільність проведення подібних зустрічей, а також ухвалили пропозицію про створен� ня робочої групи у складі академіків НАН України В.Г. Бар’яхтара, В.М. Локтєва, Я.С. Яцківа, членів�кореспондентів НАН Ук� раїни А.Г. Загороднього і С.М. Рябченка для підготовки рекомендацій Міністерству осві� ти і науки щодо заходів з підвищення рівня фізичної науки та освіти в Україні. З конференцією було скорельовано прове� дення 30 листопада — 1 грудня 2005 р. міжна� родного семінару «Адаптація європейського досвіду підтримки інновацій у регіонах Ук� раїни», організованого Центром досліджень науково�технічного потенціалу та історії на� уки ім. Г.М. Доброва НАН України, Націо� нальним контактним пунктом Польщі за Єв� ропейськими дослідницькими програмами, Польською асоціацією бізнес�інкубаторів та інноваційних центрів, Українською держав� ною інноваційною компанією, Українською асоціацією бізнес�інкубаторів та інновацій� них центрів, Національним інформаційним центром України із співпраці з ЄС у сфері науки і технологій, Львівським центром на� уково�технічної та економічної інформації. Семінар проводився у рамках проекту «Ство� рення сприятливих умов для розвитку інно� ваційних підприємств в Україні на основі регіональних механізмів» за підтримки Київ� ської міської державної адміністрації, Міні� стерства закордонних справ Республіки Польща і Національної академії наук Украї� ни. Він завершив цикл українсько�польських семінарів, що відбулися у вересні—листопаді 2005 року в Алушті, Львові та Донецьку. На семінар прибули 85 представників дер� жавної влади, місцевого самоврядування, освітніх і наукових установ, малих і середніх підприємств, інституцій підтримки бізнесу Києва, Київської області (м. Бровари, м. Біла Церква), а також з Луганської, Львівської, Сумської, Одеської, Харківської, Черкаської областей і Автономної Республіки Крим. Учасники семінару розглянули такі питан� ня: стан інноваційного розвитку в країнах ЄС, зокрема у Польщі, а також у різних регіонах України; досвід Польщі у проведенні економі� чних реформ, розробка і реалізація стратегій інноваційного розвитку її регіонів; роль органів державної влади, місцевого самоврядування, освітніх і наукових установ, малих і середніх підприємств України у створенні національної інноваційної системи та розвитку інновацій� них стратегій на регіональному рівні. Були заслухані доповіді польських фа� хівців, учасники семінару обговорили найак� туальніші питання із зазначеної проблемати� ки, розповіли про власне бачення інновацій� них регіональних стратегій для України. Відкрив семінар начальник головного уп� равління промислової, науково�технічної та інноваційної політики Київської міської дер� жавної адміністрації О. Іваненко. В обговоренні проблем формування націо� нальних інноваційних систем у Польщі й Ук� раїні взяли участь: академік НАН України і почесний член Польської академії наук, голо� ва Експертної ради Національної академії наук з питань науково�технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків Я.С. Яцків; доктор Л. Курпиш (Національний контактний пункт рамкової програми ЄС у Польщі); доктор Ю. Шкворець (Науково�дос� лідний інститут Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України); на� родний депутат України К. Ляпіна. З проблем регіональних підходів до управ� ління інноваційною діяльністю виступили: директор відділу регіонального розвитку міжнародної кооперації у Свентокшивсько� му регіоні Польщі Т. Труськоласки; завідувач відділу проблем інноваційного розвитку еко� номіки, заступник директора з наукової ро� боти Центру досліджень науково�технічно� го потенціалу та історії науки ім. Г.М. Добро� ва НАН України В. Соловйов; M. Клепка (Національний контактний пункт рамкової програми ЄС у Польщі). 74 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 3 Регіональні інноваційні стратегії були в центрі уваги Г. Коцека, Т. Трусколаски (Польща), О. Бойко�Бойчука, керівника секретаріату Національної ради з питань державного будівництва, місцевого самовря� дування і регіонального розвитку при Пре� зиденті України; О. Хименка, аналітика Дер� жавного департаменту інтелектуальної влас� ності України. З питань механізмів підтримки іннова� ційних малих і середніх підприємств з до� повідями виступили: Л. Курпиш, М. Перчин� ски, К. Засядли (Польща), М. Яворський, ди� ректор Львівського ЦНТЕІ, В. Денисюк (Центр досліджень науково�технічного по� тенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України). Окрім того, в дискусіях брали активну участь Е. Супель (Національний контактний пункт рамкової програми ЄС у Польщі), Я. Папіс, координатор національної програ� ми ЮНІДО у Польщі, а також понад 20 пред� ставників з України. Міжнародний семінар засвідчив плідність обміну досвідом з різних напрямів іннова� ційної діяльності, його стимулюючий вплив на формування інноваційного клімату і під� вищення рівня інноваційної культури в регі� онах України. Слід підкреслити особливу ак� туальність досвіду формування і реалізації регіональних інноваційних стратегій, яким поділилися польські учасники семінару. В. ОНОПРІЄНКО, доктор філософських наук ЯК ЗВУЧИТЬ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО? Круглий стіл «Мова та культура» (21 лютого 2006 р., м. Київ) Уперше Міжнародний день рідної мови відзначався 21 лютого 2000 року у штаб� квартирі ЮНЕСКО у Парижі за рішенням Генеральної конференції цієї організації. Як наголосив у своєму посланні генеральний ди� ректор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, всі мови визнаються рівними, оскільки кожна унікаль� ним чином відповідає призначенню людини і кожна є живою спадщиною, яку нам слід оберігати. Адже із шести тисяч мов, що нині існують на Землі, більшості з них загрожує зникнення у найближче десятиліття. Тому акцентування уваги міжнародної спільноти на цій проблемі — важливий крок до ви� значення необхідності захистити розмаїття мов, а отже, і культур. 21 лютого 2006 р. у Києві відбувся круг� лий стіл «Мова та культура», присвячений презентації нових монографій (за результа� тами роботи минулого року) й інтегрованої лексикографічної системи «Словники Украї� ни». Відкриваючи зібрання, президент НАН України академік НАН України Б.Є. Патон наголосив на тому, що Національна академія наук приділяє велику увагу зміцненню україн� ської мови, зокрема розвитку словникової справи і лінгвістичних технологій, в основі яких —лексикографічні дослідження. З�по� між найуспішніших у цій сфері вирізняються три проекти: академічний «Словник україн� ської мови», семитомний етимологічний, а також українсько�російсько�англійський термінологічний словники. В обговоренні актуальних проблем україн� ської мови, її визначальної ролі у становленні вітчизняної культури взяли участь міністр
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1992
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:24:23Z
publishDate 2006
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Онопрієнко, В.
2008-09-04T16:36:49Z
2008-09-04T16:36:49Z
2006
Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 3. — С. 65-74. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1992
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Форуми
Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
Article
published earlier
spellingShingle Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
Онопрієнко, В.
Форуми
title Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
title_full Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
title_fullStr Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
title_full_unstemmed Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
title_short Інноваційним шляхом до суспільства знань (Міжнародна конференція "Суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
title_sort інноваційним шляхом до суспільства знань (міжнародна конференція "суспільство, засноване на знаннях: нові виклики науці і вченим ")
topic Форуми
topic_facet Форуми
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1992
work_keys_str_mv AT onopríênkov ínnovacíinimšlâhomdosuspílʹstvaznanʹmížnarodnakonferencíâsuspílʹstvozasnovanenaznannâhnovíviklikinaucíívčenim