Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я

Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я

Статтю присвячено публікації знахідки бронзової фігурки святого від прецесійного хреста «торгового типу» західноєвропейських ювелірів із пам’ятки Мамай-Сурка біля с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл. В статье публикуется находка бронзовой фигурки святого от процессионно...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2005
Main Author: Єльніков, М.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2005
Subjects:
Публікації археологічних матеріалів
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199230
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я / М.В. Єльніков // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 74-77. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199230
record_format dspace
spelling Єльніков, М.В.
2024-09-30T14:21:31Z
2024-09-30T14:21:31Z
2005
Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я / М.В. Єльніков // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 74-77. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199230
Статтю присвячено публікації знахідки бронзової фігурки святого від прецесійного хреста «торгового типу» західноєвропейських ювелірів із пам’ятки Мамай-Сурка біля с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл.
В статье публикуется находка бронзовой фигурки святого от процессионного креста «торгового типа» лиможских мастеров, обнаруженная на поселении Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье. По манере исполнения изделие датируется второй половиной XIII в. и, наряду с христианскими персонажами из Надпорожья представляет собой важный исторический источник изучения торговых связей региона со странами Западной Европы в золотоордынский период, которые осуществлялись при посредничестве Киева.
The article lays open to the public a bronze figure of a saint from a processional «trade-type» cross made by a craftsman from Limoges, discovered at the Mamaj-Surok settlement in the Lower-Dnipro Region. The manner of execution is dated back to the second half of the 13th century. Besides Christian personages from Nadporizhzia this artifact represents an important historical source for the study of the trade connections of the region with the countries of the Western Europe in the Golden Horde period, which were carried out with the mediation of Kyiv.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
Бронзовая фигурка от процессионного креста лиможской работы ХIII в. из Нижнего Поднепровья
Bronze figure from a processional cross made in Limoges in the 13th century and discovered in the lower Dnipro region
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
spellingShingle Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
Єльніков, М.В.
Публікації археологічних матеріалів
title_short Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
title_full Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
title_fullStr Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
title_full_unstemmed Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я
title_sort бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи xiii ст. із нижнього подніпров’я
author Єльніков, М.В.
author_facet Єльніков, М.В.
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
publishDate 2005
language Ukrainian
container_title Археологія
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt Бронзовая фигурка от процессионного креста лиможской работы ХIII в. из Нижнего Поднепровья
Bronze figure from a processional cross made in Limoges in the 13th century and discovered in the lower Dnipro region
description Статтю присвячено публікації знахідки бронзової фігурки святого від прецесійного хреста «торгового типу» західноєвропейських ювелірів із пам’ятки Мамай-Сурка біля с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл. В статье публикуется находка бронзовой фигурки святого от процессионного креста «торгового типа» лиможских мастеров, обнаруженная на поселении Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье. По манере исполнения изделие датируется второй половиной XIII в. и, наряду с христианскими персонажами из Надпорожья представляет собой важный исторический источник изучения торговых связей региона со странами Западной Европы в золотоордынский период, которые осуществлялись при посредничестве Киева. The article lays open to the public a bronze figure of a saint from a processional «trade-type» cross made by a craftsman from Limoges, discovered at the Mamaj-Surok settlement in the Lower-Dnipro Region. The manner of execution is dated back to the second half of the 13th century. Besides Christian personages from Nadporizhzia this artifact represents an important historical source for the study of the trade connections of the region with the countries of the Western Europe in the Golden Horde period, which were carried out with the mediation of Kyiv.
issn 0235-3490
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199230
citation_txt Бронзова фігурка від процесійного хреста лімозької роботи XIII ст. із Нижнього Подніпров’я / М.В. Єльніков // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 74-77. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT êlʹníkovmv bronzovafígurkavídprocesíinogohrestalímozʹkoírobotixiiistíznižnʹogopodníprovâ
AT êlʹníkovmv bronzovaâfigurkaotprocessionnogokrestalimožskoirabotyhiiiviznižnegopodneprovʹâ
AT êlʹníkovmv bronzefigurefromaprocessionalcrossmadeinlimogesinthe13thcenturyanddiscoveredinthelowerdniproregion
first_indexed 2025-11-24T03:08:25Z
last_indexed 2025-11-24T03:08:25Z
_version_ 1850837262686748672
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 474 у 1992 р. на пам’ятці Мамай-сурка, що знаходить- ся на лівому березі каховського водосховища, біля с. Велика Знам’янка кам’янсько-Дніпровського   р-ну Запорізької обл., виявлено бронзову фігурку чоловіка. її знайдено на відстані 40 м на південь від місця проведення розкопок могильника, на глибині 0,3 м зольної плями округлої форми (гли- бину подано від сучасної поверхні, яку інтен- сивно розорювали) (ельников 2001, с. 162, рис. 56, 1). Ґрунтовий некрополь часів Золотої орди досліджують з 1989 р. до сьогодні, і на цей час ця ділянка входить у межі могильника та селища, що розташовані неподалік одне від одного. суцільнолита бронзова з позолотою фігурка за- ввишки 7,3 см мала порожнистий тулуб, завширшки в нижній частині 2,3 см. голова чоловіка заввишки 1,5 см випукла та рельєфна, трохи нахилена до пра- вого плеча. чітко фіксуються профільоване коротке кучеряве чи хвилясте волосся, очі, ніс, пухлі губи та підборіддя. очі заглиблені, в лівій орбіті збереглася вставка з емалі темно-червоного кольору. Фігурка мала коротку шию, на округлих плечах — довга оде- жа без рукавів чи накидка (омофор?). її розгорнуті на грудях поли мали по дві поздовжні заглиблені складки по боках, гаптовані рельєфним орнаментом у вигляді ламаних ліній (зиґзаґів) і «ялинок» зі спрямованими донизу гострими кутами. на відкритій від одягу центральній частині тулуба розміщено поглиб- лення прямокутної, трикутної та трапецієподібної форми, в які, ймовірно, вставлялася емаль. Вставки не збереглися, однак внутрішня нерівна поверхня цих деталей може свідчити на користь того, що вони слугували саме для цього. руки з відкритими долонями, зігнуті у суглобах, показані дуже схе- матично. Права рука святого покоїлася на грудях, а ліва нижче — на животі. на тулубі були два от- вори для кріплення діаметром 0,4 см, розташовані вертикально по центру фігури. нижня частина ви- робу трохи скошена у вигляді трикутника (рис. 1, 2). товщина стінок тулуба 0,1—0,15 см. Зовнішня поверхня полірована, сліди позолоти збереглися поблизу очей та у складках одягу фігурки. Цю знахідку з пам’ятки Мамай-сурка іден- тифікують з євангельським персонажем, фігур- ку якого за допомогою отворів закріплювали на © М.В. єлЬнІкоВ, 2005 ì.â. ªëüí³êîâ áðîíÇîâà Ô²ãóðêà â²ä Ïðîöåñ²éíîãî õðåñòà ë²ìîÇüêî¯ ðîáîòè XIII ñò. ²Ç íèæíüîãî Ïîäí²Ïðîâ’ Статтю присвячено публікації знахідки бронзової фігурки святого від процесійного хреста «торгового типу» західно- європейських ювелірів із пам’ятки Мамай-Сурка біля с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл. одній із рамен процесійного хреста. За іконог- рафією зазначена бронзова фігурка є виробом лі- мозьких ювелірів другої половини XIII ст. на це вказують, окрім вставки з емалі, сліди позолоти на зовнішній поверхні. До того ж, незначний на- хил голови простежується на інших персонажах вівтарних хрестів так званого торгового типу до кінця XIII ст. (Даркевич 1966, с. 247). розвитку лімозького ювелірного мистецтва сприяло зародження у Франції на рубежі XI—XII ст. міської культури, внаслідок чого католицька цер- ква втратила монополію на виготовлення літур- гійного начиння. Ювеліри ліможа в другій поло- вині XII ст. на виробах із позолоченої міді почали використовувати виїмчасту емаль (Rostworows- ki­ 1953, s. 5). їх виготовлення має два основні   періоди: 1180-ті рр. — перша чверть XIII ст. і 1230-ті рр. — кінець XIII ст. (Даркевич 1966, с. 58). у загальну схему розвитку лімозького ремесла вписуються численні вівтарні й про- цесійні хрести, у християнських персонажів яких на початку XIII ст. з’являються випуклі голови, а в середині цього століття — рельєфні фігури. Дерев’яну основу так званих торгових хрестів з середини XIII ст. оббивали тонкими позолоченими пластинами міді і оздоблювали коштовним камінням. у центрі розташовували накладну мідну фігурку розп’ятого христа, ви- конану у високому рельєфі та декоровану, як і персонажі святих на кінцях рамен, позолотою та емаллю блакитного і червоного кольорів (Дарке-  вич 1966а, с. 246). Питання зіставлення фігурки чоловіка з пам’ятки Мамай-сурка з конкретним євангельським персона- жем процесійного хреста досить складне. М. роство- ровскі, відзначаючи романські та візантійські корені лімозького ювелірного мистецтва, наголошував на індивідуальному творчому процесі цього вироб- ництва (Rostworowski­ 1953, s. 4). тому немає двох подібних за драпіруванням одягу і розташуванням емалей персонажів на двох різних хрестах. Це чітко фіксує типологічний аналіз фігурок святих із зібран- ня національного музею Будапешта. Поглиблення для вставок на них мають нерівну поверхню і гап- тування рельєфним орнаментом у вигляді «ялинок» (здебільшого) і зиґзаґів (Kovács 1961, p. 174, fig. 24, а—g; Lovag 1999, s. 56—57, abb. 113—122). Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 75 Заслуговує на увагу реконструкція лімозького хреста «торгового типу» німецького дослідника х. роде (рис. 3). у 1996—1997 рр. на території графського замку в ессені (німеччина) археоло- ги виявили цегляну могилу, де серед інших речей знайдено мідну фігурку Діви Марії заввишки 5,3 см, декоровану позолотою та емаллю. За манерою ви- конання це зображення визнано роботою лімозьких ювелірів третьої чверті XIII ст. (Rode 2001, s. 270). За реконструкцією фігурку Богоматері кріпили на вівтарному хресті за допомогою двох отворів праворуч від розп’ятого Ісуса, ліворуч від нього було зображено Іоанна хрестителя (Johannes’ des Täufers). у нижній частині розташовано фігурку апостола Петра, ім’я святого на верхній частині рамена не визначено. усі персонажі виготовлено з позолоченої міді та прикрашено емаллю. ос- таннє зображення за стилістичними ознаками має спільні риси з нижньодніпровською знахідкою. Відсутність на фігурці апостола Петра з «ессенсь- кого» хреста деяких деталей — поглиблень для вставок емалей і рук — швидше за все, пов’язано з неточністю його реконструкції. на фото персо- нажа Діви Марії також добре видно схрещені на   грудях руки, що не було зазначено х. роде в описі (Rode 2001, s. 271). За євангелієм, під час страти Ісуса поряд з ним були Діва Марія та Іоанн Бого- слов, тому розташування в реконструкції х. роде ліворуч від розп’ятого христа Іоанна хрестителя є помилковим. Зображення Іоанна хрестителя лі- воруч від розп’ятого христа типове для деісус-  Рис. 1. Бронзова фігурка святого із пам’ятки Мамай-сурка Рис. 3. Процесійний хрест «торгового типу» із ессе-  на (німеччина). реконструкція х. роде Рис. 2. Прорисовка бронзової фігурки святого із па-  м’ятки Мамай-сурка ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 476 них композицій (Энциклопедический словарь 1893, с. 292—293). Згідно з новим заповітом, апостол Петро був першим учнем Ісуса. його надзвичайно шанували у католицтві. За христи- янською легендою, саме Петро заснував римську релігійну громаду, тому Папа римський вважався його наступником (свенцицкая 1989, с. 235). топографія знахідок західноєвропейського імпорту на території київської русі відповідає дунайській, «магдебурзькій» та прибалтійській магістралям, окремі з яких, на думку дослідників, почали функціонувати наприкінці IX — на початку X ст. (толочко 1996, с. 191—193; архипова, Мов- чан 2002, с. 75). З берегів В’єнни торговий шлях пролягав до регенсбурга — міста на верхньому Дунаї у Південній німеччині. нижче за течією, поблизу раффельштеттена, магістраль розділя- лась: одна з доріг повертала на північ, проходя- чи через Богемію, міста Південної Польщі і русі (Даркевич 1966, с. 65—68). саме цим торговим шляхом, імовірно, і потрапила бронзова фігурка христа лімозької роботи до Володимир-Волинсь- кого (не раніше другої чверті XIII ст.) (Даркевич 1966, с. 10), а бронзова накладка від скриньки із зображенням вершника другої чверті XIII ст. — до києва (корзухина 1956, с. 326, рис. 6, 4). З ліона цим маршрутом вирушила до двору монгольського кагана францисканська місія Папи римського Іно- кентія IV на чолі з Плано карпіні, яка прибула до києва на початку 1246 р. (карпини 1957, с. 66—67). Інша магістраль проходила Дунаєм через Відень до угорщини, де осідала частина речей романсько- го імпорту. головним містом угорського королівс- тва був естергом, через який пролягали торговельні шляхи. До кінця династії арпадів (1301) сюди пот- рапляло мито з усіх іноземних товарів. Центр міста займав ринок, де зупинялися купці з різних країн. За дослідами угорських археологів, неподалік сто- лиці знаходилися численні ювелірні майстерні   (с. ковачі) (археология... 1986, с. 342). Внаслі- док спустошливої монгольської навали 1241 р. на угорське королівство було знищено багато речей християнського культу. З другої половини XIII ст. фіксують значний ввіз лімозького літургійного начиння на ці землі (Kovács 1961, р. 157—161,   fig. 1—6). Попит на християнські речі підштов- хнув місцевих ювелірів до створення цілої серії більш дешевих імітацій «торгових хрестів». на відміну від лімозьких, угорські майстри не вико- ристовували виїмчастої емалі для декору персо- нажів, а хрести виготовляли з суцільних мідних пластин (Kovács 1961, p. 176, fig. 7—13). З угорського королівства вироби лімозьких та місцевих ювелірів транзитом доставляли до києва, а потім — далі на схід. частина з них Дніпром потрапляла на південь, за межі давньо- руських земель. у 1962 р. у надпоріжжі, біля с. Дніпровське Дніпропетровської обл., у гирлі р. сура, о.В. Бодянський дослідив напівзруй- новане поховання давньоруського могильника XII—XIII ст., де виявив мідну позолочену фі- гурку христа. Вона мала висоту 11,5 см та крі- пилася до хреста за допомогою трьох отворів. того самого року директор місцевої школи пере- дав о.В. Бодянському з ділянки цієї ж пам’ятки ще одне розп’яття христа. Мідна з позолотою знахідка заввишки 16,5 см була декорована бла- китною емаллю (Бодянский 1966, с. 245—246). на думку В.П. Даркевича, друга фігурка христа з надпоріжжя — лімозької роботи і датується другою половиною XIII ст. Іконографія фігур- ки зі зруйнованого поховання подібна до лі- мозької, однак манера виконання свідчить, що це імітація, виконана угорським ювеліром, яка датується останніми сорока роками XIII ст. Ці знахідки фрагментів «торгових хрестів» із дав- ньоруського могильника XII—XIII ст. поблизу с. Дніпровське — свідчення зв’язків регіону з країнами Західної європи за часів Золотої орди. спочатку вироби з угорщини надходили до києва, а потім Дніпром потрапляли до хрис- тиянського населення надпоріжжя (Даркевич 1966а, с. 246—247; Даркевич 1966, с. 35—36). До останнього часу аналогічні речі літургійного начиння на пам’ятках осілої людності степового Подніпров’я не були відомі. Поява виробу лімозьких майстрів у пониззі Дніпра збігається з нижньою датою існуван- ня поселення Мамай-сурка — друга половина XIII ст., відкритого о.В. Бодянським у 1951 р. (Бодянский 1972, с. 26). Ґрунтовий могильник на цій ділянці почав функціонувати трохи піз- ніше, наприкінці XIII ст. на це вказує, окрім речових знахідок, що надходили з середнього Подніпров’я, криму, Північного кавказу і По- волжя, частина господарчих ям, перекритих по- хованнями (ельников 2000, с. 47—50; ельников 2001а, с. 158—163). Фігурка святого (апостола Петра?), крім водної магістралі Дніпром із киє- ва, могла потрапити на поселення суходолом. З 1170 р., за свідченнями літописів, був відомий «соляний» чи «солоний шлях». Від Перекопу він проходив лівобережжям Дніпра до перевозу в районі сучасних міст кам’янка-Дніпровська та нікополь, а потім правобережжям до устя р. Вор- скла, зливаючись із загальним напрямком шляхів на північ (кудряшов 1948, с. 105—106). Ця до- рога пролягала повз ділянки, на яких відкрито поселення і некрополь Мамай-сурка. «солоний шлях» функціонував і за часів Золотої орди, на важливе значення якого для монгольських ханів   вказував гільом рубрук (рубрук 1957, с. 90—91). Знахідки фрагментів процесійних хрестів «торгового типу» на пам’ятках степового По- дніпров’я є важливим історичним джерелом вив- чення торговельних зв’язків населення регіону   ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 77 з країнами Західної європи. Ці стосунки здій- снювалися через посередництво києва, куди літургійне начиння потрапляло транзитом з угорського королівства. незважаючи на вороже Археология Венгрии. конец II тысячелетия до н. э. — I тысячелетие н. э. — М.: наука, 1986. Архипова Є.І., Мовчан І.І. нові знахідки виробів прикладного мистецтва в києві (за результатами розкопок 1998 р.) //   археологія. — 2002. — № 4. — с. 75—87. Бодянский А.В. из новых находок на нижнем Днепре // са. — 1966. — № 3. — с. 245, 246. Бодянский А.В. новые археологические памятники о славянах эпохи киевской руси в надпорожье и нижнем Днепре //   археологические поиски. Бюллетень I (машиноп. текст). — Запорожье, 1972. — № 1. — с. 24—28. Даркевич В.П. Произведения западного художественного ремесла в Восточной европе (X—XIV вв.). // саи. — 1966. —   е1-57. Даркевич В.П. к заметке а.В. Бодянского «из новых находок на нижнем Днепре» // са. — 1966а. — № 3. —   с. 246—248. Ельников М.В. средневековый могильник Мамай-сурка в нижнем Поднепровье // аллу. — 2000. — ч. 1/2. — с. 42—53. Ельников М.В. средневековый могильник Мамай-сурка (по материалам исследований 1989—1992 гг.). — Запо- рожье, 2001. — т. 1. Ельников М.В. Памятники периода Золотой орды нижнего Поднепровья: история изучения, итоги и перспективы //   та. — 2001а. — № 1/2 (8/9). — с. 142—187. Карпини П. дель Дж. история Монгалов // Путешествия в восточные страны Плано карпини и рубрука / Под ред. н.П. Шастиной. — М., 1957. — с. 21—83. Корзухина Г.Ф. новые данные о раскопках В.В. хвойко на усадьбе Петровского в киеве // са. — 1956. — 25. —   с. 319—336. Кудряшов К.В. Половецкая степь. очерки исторической географии. — М., 1948. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны // Путешествие в восточные страны Плано карпини и рубрука / Под ред. н.П. Шастиной. — М., 1957. — с. 85—194. Свенцицкая И.С. раннее христианство: страницы истории. — М., 1989. Толочко П.П. київська русь. — к., 1996. Энциклопедический словарь / Под ред. Ф.а. Брокгауза и и.а. ефрона. — сПб., 1893. — т. 10. Kovács É. Croi­x li­mousi­nes en Hongri­e // Acta Hi­stori­ae Arti­um. — VII, 3—4. — Budapest, 1961. — р. 155—185. Lovag Zs. Mi­ttelalterli­che Bronzegegenstände des Ungari­schen Nati­onalmuseums. Catalogi­ Musei­ Nati­onali­s Hungari­ci­. Ser. Archaeologi­ca. III. — Budapest, 1999. Rode H. Frömmi­gkei­t ei­nes Burgherren // Schönhei­t, Macht und Tod. 120 Funde aus 120 Jahren Landesmuseum für Vorgeschi­chte Halle. — Halle (Saale), 2001. — S. 270—271. Rostworowski M. Katalog średni­owi­ecznych emali­i­ na mi­edzi­ z wi­eków XII—XIV. — Krakow, 1953. Одержано 08.10.2004 М.В. Ельников БронЗоВаЯ Фигурка от ПроЦессионного креста   лиМоЖской раБотЫ XIII в. иЗ ниЖнего ПоДнеПроВЬЯ В статье публикуется находка бронзовой фигурки святого от процессионного креста «торгового типа» ли- можских мастеров, обнаруженная на поселении Мамай-сурка в нижнем Поднепровье. По манере исполне- ния изделие датируется второй половиной XIII в. и, наряду с христианскими персонажами из надпорожья представляет собой важный исторический источник изучения торговых связей региона со странами Запад-  ной европы в золотоордынский период, которые осуществлялись при посредничестве киева. M.V. El’nikov BRONZE FIGURE FROM A PROCESSIONAL CROSS MADE IN LIMOGES   IN THE 13TH CENTURY AND DISCOVERED IN THE LOWER DNIPRO REGION The arti­cle lays open to the publi­c a bronze figure of a sai­nt from a processi­onal «trade-type» cross made by a craftsman from Li­moges, di­scovered at the Mamaj-Surok settlement i­n the Lower-Dni­pro Regi­on. The manner of executi­on i­s dated back to the second half of the 13th century. Besi­des Chri­sti­an personages from Nadpori­zhzi­a thi­s arti­fact represents an i­mportant hi­stori­cal source for the study of the trade connecti­ons of the regi­on wi­th the   countri­es of the Western Europe i­n the Golden Horde peri­od, whi­ch were carri­ed out wi­th the medi­ati­on of Kyi­v. оточення, економічні відносини з осілим хрис- тиянським населенням, яке перебувало поза ме- жами давньоруських земель, не переривалися і за часів Золотої орди.

Similar Items