Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004

Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2005
1. Verfasser: Зубар, В.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2005
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199236
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859660361260597248
author Зубар, В.М.
author_facet Зубар, В.М.
citation_txt Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл.
first_indexed 2025-11-30T09:46:06Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 111 археологічні дослідження сільськогоспо- дарської території херсонеса таврійського на гераклейському півострові розпочаті давно, але тільки після Великої Вітчизняної війни, завдя- ки цілеспрямованій роботі с.Ф. стржелецького, вони набули масштабного і планового характеру (детальніше див.: стржелецкий 1961, с. 7—28).   у другій половині хх ст., у зв’язку з охоронними археологічними дослідженнями в зонах новобу- дов на гераклейському півострові, велика група дослідників на чолі з г.М. ніколаєнко продов- жила систематичне археологічне вивчення цьо- го району. а на зламі хх—ххІ ст. результати цих робіт, як і більш ранні матеріали, отримані під час розкопок і розвідок, було зведено у дві монографії і введено до наукового обігу, хоча і без детального аналізу масового археологічного матеріалу, його розгорнутої інтерпретації та да- тування (николаенко 1999; николаенко 2001). Певною мірою ці прогалини заповнили останні за часом праці, в яких опубліковано результати опрацювання масового археологічного матеріа- лу, передусім керамічного, отриманого під час розкопок сільськогосподарських садиб на герак- лейському півострові (див., напр.: Sapryki­n 1994; созник 1996; ковалевская 1998 та ін.). серед цих праць і рецензоване монографічне дослід- ження о.Ю. кленіної, присвячене керамічному комплексу II—III ст. н. е. з розкопок на території садиби «Близнюки». керамічний комплекс, розглянутий у моно- графії о.Ю. кленіної, походить із розкопок дру- гого будівельного періоду круглої споруди сади- би «Близнюки» ділянки № 343, розташованої на плато між Юхаринською балкою та балкою Бер- мана (николаенко 2001, с. 128). у 1987—1990 рр. тут проводили охоронні археологічні роботи, пов’язані з будівництвом дороги, і, виходячи з на- веденого опису будівельних залишків (с. 17—18), охопили тільки частину пам’ятника, обмежену круглими спорудами, ймовірно, баштами. отже,   Ðåöåí糿 © В.М. ЗуБар, 2005 â.ì. Ç ó á à ð êëåíèíà å.Þ. (ïðè ó÷àñòèè â.â. ñîçíèê). êåðàìè÷åñêèå ñîñóäû II—III ââ. í. ý. èç óñàäüáû «áëèçíåöû» (õîðà õåðñîíåñà òàâðè÷åñêîãî). Poznan, 2004. — 113 ñ., 31 ðèñ., 7 òàáë. навряд чи на підставі отриманих даних можна реконструювати історію усієї садиби, але кера- мічний матеріал, опублікований дослідницею, є досить репрезентативним і, безумовно, заслуго- вує на увагу й окрему публікацію. В основу аналізу і класифікації кераміч- них форм із розкопок круглої споруди садиби «Близнюки» цілком слушно покладено функціо- нальний принцип. Причому автором введено у науковий обіг увесь без винятку керамічний ма- теріал, що дало змогу зробити цікаві статистичні підрахунки кількісного співвідношення посудин різного призначення з цього комплексу (с. 86— 90). такий підхід повністю відповідає сучасним вимогам і заслуговує на позитивну оцінку. у цілому, характеристика і датування типів кераміки не викликає принципових заперечень. о.Ю. кленіна використала значний порівняльний матеріал і майже всю наявну на сьогодні вітчиз- няну та зарубіжну літературу, що дозволило їй зробити переконливі висновки. однак варто звер- нути увагу авторки на те, що навряд чи доцільно, виділяючи певну керамічну форму, у дужках по- давати посилання на типологію, запропоновану іншими дослідниками. По-перше, посилання на цих авторів є у заключних частинах характе- ристики кожного типу, а по-друге — переваж- на більшість дослідників, на яких посилається о.Ю. кленіна, безпосередньо не займалася ти- пологізацією кераміки з того чи іншого центру, а опис за типами було використано для зручності класифікації матеріалу з розкопок городищ та некрополів (див., напр.: Зубарь 1982; сон 1993; крапивина 1993 та ін.). отже, цей принцип не є класифікацією кераміки в прямому значенні цьо- го поняття, і є лише загально прийнятим мето- дичним прийомом для характеристики масового археологічного матеріалу. о.Ю. кленіна також послуговується такою формою публікації мате- ріалу, але з цього зовсім не випливає, що запро- поновану авторкою типологію керамічних форм можна розглядати як класифікацію, прийнятну для всього херсонеського керамічного комплексу   ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4112 II—III ст. н. е. адже авторка розглядає кераміч- ний матеріал з круглої споруди садиби тільки другого будівельного періоду, що є лише однією зі складових керамічного комплексу херсонеса зазначеного часу. у цілому, позитивно оцінюючи працю о.Ю. кле- ніної, варто звернути увагу автора на певні недолі- ки. на наш погляд, навряд чи наразі можна безза- перечно говорити про заснування херсонеса саме наприкінці V ст. до н. е. (с. 15) (пор.: Виноградов, Золотарев 1998, с. 36—46; Виноградов, Золотарев 1999, с. 91—129; пор.: суриков 2002, с. 72—82), а також посилатися на науково-популярні роботи, присвячені епіграфічним пам’яткам херсонеса (с. 15), а не на спеціальні дослідження (Виноградов, Щеглов 1990, с. 310—371). не зрозуміло також, для чого у вступі подано стислу типологію садиб перших століть н. е. гераклейського півострова (с. 15), а у висновку наведено перелік круглих спо- руд, пов’язаних із садибами і розташованих на земельних ділянках поза ними (с. 83). Причому, інтерпретуючи круглі споруди на гераклейському півострові, не пов’язані із певними садибами, як пам’ятники поховально-поминальної обрядовості, о.Ю. кленіна чомусь не посилається на іншу точку зору, викладену в спеціальній праці, присвяченій соціально-економічному розвитку херсонеса (Зу- барь 1993, с. 36), яка до цього часу не викликала принципових заперечень. на нашу думку, в роботі, присвяченій кон- кретним групам археологічного матеріалу, не зовсім доцільно розглядати питання типології херсонеських садиб, їхнього функціонального призначення і хронології, як і більш загальну проблему характеру землеволодіння, а також руху земельного фонду на гераклейському півострові. Ці аспекти, пов’язані з системою землекористування в херсонесі, мають солідну історіографію і повинні стати предметом по- дальших спеціальних досліджень. тому навряд чи висновки, запропоновані деякими авторами (напр.: николаенко 1988), можна приймати без критичного аналізу, не враховуючи інші точки зору. так само не варто робити висновки щодо характеру торгових зв’язків херсонеса в перші століття н. е. лише на підставі дослідженого ав- торкою керамічного комплексу однієї споруди, нехай і скрупульозно проаналізованого. у кра- щому випадку дані, отримані о.Ю. кленіною, можуть стати ще однією ланкою у системі до- казів того чи іншого положення, але далеко не вирішальною. не можна не відзначити і проти- річчя у висновках авторки, яка пише, що кругле приміщення зруйновано «у результаті пожежі не пізніше сер. III ст. н. е.», і це пов’язано «із загаль- ною активізацією варварських племен у пер. пол. III ст. н. е. у прикордонних зонах, що призвело до виводу легіонерів з херсонеса таврійського» (с. 85). І, нарешті, сьогодні в жодному разі не можна визначати хронологічним репером для розпаду римської імперії кінець IV ст. (с. 85). утім, оцінюючи роботу о.Ю кленіної в ціло- му, слід підкреслити, що висловлені зауваження не носять принципового характеру і легко мо- жуть бути усунені, а поради — враховані ав- торкою у подальшій роботі. Безумовно, о.Ю. кленіна повністю впоралася із завданнями, що стояли перед нею, і на сучасному науковому рівні ввела до наукового обігу важливу групу масового археологічного матеріалу, що, поза будь-яким сумнівом, використовуватимуть у процесі подальшого вивчення пам’яток і історії сільськогосподарської території херсонеса тав- рійського на гераклейському півострові. слід також відзначити чудове поліграфічне оформлення книги, яку видано коштом Інститу- ту історії університету ім. а. Міцкевича в м. По- знані (Польща) у рамках спільного українсько- польського проекту за безпосередньої дружньої підтримки керівництва зазначеного університе- ту, зокрема професора а.Б. Бернадського. споді- ваємося, що це перша, але далеко не остання праця, видана в рамках українсько-польського проекту, присвяченого одному з аспектів бага- тогранної історії херсонеса таврійського за доби античності та середньовіччя. ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 113 Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. образование территориального херсонесского государства // Эллинизм: экономика, история и культура. — М., 1990. Виноградов Ю.Г., Золотарев М.И. год рождения херсонеса таврического // хсб. — 1998. — 9. Виноградов Ю.Г., Золотарев М.И. херсонес изначальный // Древнейшие государства Восточной европы. 1996—  1997 гг. северное Причерноморье в античности. Вопросы источниковедения. — М., 1999. Зубарь В.М. некрополь херсонеса таврического I—IV вв. н. э. — к., 1982. Зубарь В.М. херсонес таврический в античную эпоху (экономика и социальные отношения). — к., 1993. Ковалевская Л.А. керамические комплекс конца II — первой половины III вв. н. э. из раскопок виллы 341 //   хсб. — 1998. — 9. Крапивина В.В. ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. — к., 1993. Николаенко Г.М. херсонесская округа в I в. до н. э. — IV в. н. э. (по материалам гераклейского полуострова) //  античные древности северного Причерноморья. — к., 1988. Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадастр IV — III вв. до н. э. — севастополь,   1999. — ч. 1. Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадарст IV—III вв. до н. э. — севастополь, 2001.— ч. 2. Созник В.В. керамический комплекс римской эпохи из раскопок на гераклейском полуострове // Международные отношения в бассейне черного моря в древности и средние века. — тезисы докладов. — ростов н/Д, 1996. Сон Н.А. тира римского времени. — к., 1993. Стржелецкий С.Ф. клеры херсонеса таврического. к истории древнего земледелия в крыму // хсб. — 1961. — 6. Суриков И.Е. о некоторых факторах колонизационной политики гераклеи Понтийской // Проблемы истории, фи- лологии, культуры. — 2002. — Вып. 12. Saprikin S.J. Anci­ent Farms and Land-Plots on the Khora of Khersonesos Tauri­ke (Research i­n the Heraklei­an Peni­nsula —   1974 — 1990). — Amsterdam, 1994. Одержано 11.06.2005 начиная с конца 1970-х гг. и до настоящего време- ни ведутся активные археологические раскопки на территории ближней сельской округи херсонеса, находящейся на гераклейском полуострове. только г.М. николаенко исследовано или частично иссле- довано около 20 усадеб (николаенко 2002, с. 5). но, к сожалению, керамическому материалу, как основ- ной датирующей группе на сельских усадьбах до сих пор не уделяется должного внимания. и такие публикации, как вышедшая книга, очень важны, не только с точки зрения ознакомления с материалами раскопок, но прежде всего для дальнейшей работы с этим материалом. книга е.Ю. клениной начинается с Введе- ния, содержащего краткую информацию о ближ-  © л.а. коВалеВскаЯ-сарноВска, 2005 ë.à. ê î â à ë å â ñ ê à ÿ-ñ à ð í î â ñ ê à êëåíèíà å.Þ. (ïðè ó÷àñòèè ñîçíèê â.â.). êåðàìè÷åñêèå ñîñóäû II—III ââ. í. ý. èç óñàäüáû «áëèçíåöû» (õîðà õåðñîíåñà òàâðè÷åñêîãî). Èíñòèòóò èñòîðèè Óíèâåðñèòåòà èì. À. Ìèöêåâè÷à. — Poznan, 2004. — 113 c., 31 ðèñ., 7 òàáë. ней хоре херсонеса античного времени и исто- рию исследования сельской усадьбы «Близне- цы». основная часть работы состоит из семи глав. глава 1 посвящена описанию строительных остатков, стратиграфии и хронологии круглого помещения. Последующие шесть глав подробно характеризуют керамический материал, причем каждая из них соответствует определенной груп- пе керамики. В Заключении автор предлагает свою типологию круглых помещений на герак- лейском полуострове на основании результа- тов исследований всесторонне характеризируя круглое помещение и всю усадьбу в контекс- те исторической ситуации. В Приложении 1 итоги исследования керамического материала представлены в графической форме. текст со- провождается рисунками и таблицами. русский  
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199236
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T09:46:06Z
publishDate 2005
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Зубар, В.М.
2024-09-30T14:24:29Z
2024-09-30T14:24:29Z
2005
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199236
Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Рецензії
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
Klenina E.Yu. in cooperation with Soznik V. V. Ceramic pottery of 2nd-3rd cc. A.D. from the manor «Bliznietsy» (Chora of Tauric Chersone- sos). — Poznan’, 2004.
Article
published earlier
spellingShingle Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
Зубар, В.М.
Рецензії
title Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
title_alt Klenina E.Yu. in cooperation with Soznik V. V. Ceramic pottery of 2nd-3rd cc. A.D. from the manor «Bliznietsy» (Chora of Tauric Chersone- sos). — Poznan’, 2004.
title_full Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
title_fullStr Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
title_full_unstemmed Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
title_short Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
title_sort кленина е.ю. (при участии b.b. coзник). керамические сосуды ii—iii вв. н.э. из усадьбы «близнецы» (хора херсонеса таврического). — познань, 2004
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199236
work_keys_str_mv AT zubarvm kleninaeûpriučastiibbcoznikkeramičeskiesosudyiiiiivvnéizusadʹbybliznecyhorahersonesatavričeskogopoznanʹ2004
AT zubarvm kleninaeyuincooperationwithsoznikvvceramicpotteryof2nd3rdccadfromthemanorbliznietsychoraoftauricchersonesospoznan2004