Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)

У 2005 р. минуло 120 років від дня народження Аркадія Вікторовича Добровольського, кандидата історичних наук, одного з українських «стовпів» польової археології ХХ ст. Його розвідкових відкриттів, наукових та охоронних досліджень-розкопок, здійснених в окремі роки, нині вистачило б для успішного річ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2006
Main Author: Оленьковський, М.П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199253
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського) / М.П. Оленьковський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 82-84. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859904315465924608
author Оленьковський, М.П.
author_facet Оленьковський, М.П.
citation_txt Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського) / М.П. Оленьковський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 82-84. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description У 2005 р. минуло 120 років від дня народження Аркадія Вікторовича Добровольського, кандидата історичних наук, одного з українських «стовпів» польової археології ХХ ст. Його розвідкових відкриттів, наукових та охоронних досліджень-розкопок, здійснених в окремі роки, нині вистачило б для успішного річного звітування досить великої науково-дослідної археологічної установи. Загальний же обсяг проведених ученим досліджень просто вражає.
first_indexed 2025-12-07T15:58:47Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 182 у 2005 р. минуло 120 років від дня народження аркадія Вікторовича Добровольського, кандида- та історичних наук, одного з українських «стов- пів» польової археології хх ст. Його розвідкових відкриттів, наукових та охоронних до-сліджень- розкопок, здійснених в окремі роки, нині виста- чило б для успішного річного звітування досить великої науково-дослідної археологічної уста- нови. Загальний же обсяг проведених ученим досліджень просто вражає. «непосидючість», бурхливий науковий тем- перамент а.В. Добровольського зробили його «своїм» для багатьох сучасних науково-освітніх і громадських установ. Це і одеський держав- ний університет, у якому навчався аркадій Вік- торович, одеський археологічний музей, хер- сонський державний університет, херсонський краєзнавчий музей, Дніпропетровський істо- ричний музей, Інститут археології ан урср, київський університет ім. т.г. Шевченка, у яко- му він працював, а також херсонська та Дніпро- петровська інспекції охорони пам’яток й інспекції усіх областей, де вчений проводив свої охоронні археологічні дослідження. Цікаво, чи згадали про ювілей а.В. Добро- вольського — безумовно, яскравої особистості й видатного археолога-дослідника — у перелі- чених установах? на жаль, музеї, підпорядковані © М.П. оленкоВсЬкиЙ, 2006 Міністерству культури і туризму, перетворилися на культурно-освітні заклади, де наукова робота знаходиться, фактично, під негласною заборо- ною. Інспекції ж охорони пам’яток перетворено міністерством на бюрократичні «відсидки», де археологам просто немає місця. кому ж там зга- дувати про якогось «минулого» археолога? а.В. Добровольський народився 2 березня 1885 р. у с. Полтавці, що нині знаходиться в Ши- роківському р-ні Дніпропетровської обл. Дитячі та юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в одесі, де він отримав середню освіту, а згодом вступив на філософський факультет новоро-сій- ського університету. Ще в 1905 р., після відвідин одеського архео- логічного музею, юнак зацікавився археологією, яка полонила його на все життя. спочатку ар- кадій під керівництвом відомого фахівця фон Штерна спеціалізувався на античній археології, але «класичні» старожитності на той момент були вже непогано вивчені, тому цікавили до- слідника-початківця недовго. Його захопили первісні археологія і старожитності, які здава- лися хоч і не такими показними, як античні, але набагато загадковішими та романтичнішими. сам а.В. Добровольський згодом писав: «на тих старожитностях я зупинився, пристрастився, а, пізніше, і спеціалізувався»* . таким чином, студент-філософ аркадій Доб- ровольський з 1905 до 1910 р. активно вивчав археологію, допомагав працівникам одеського археологічного музею, а відтак, ще до закін- чення університету, став фахівцем з давньої іс- торії Північного Причорномор’я. крім того, ще у студентські роки аркадій розпочав активне дружнє листування науково-дискусійного ха- рактеру з херсонським археологом, засновником херсонського музею старожитностей, Віктором Івановичем гошкевичем, який уподобав юнака з неординарним мисленням та відданістю архео- логії і неодноразово запрошував його до себе. улітку 1910 р. а.В. Добровольський уперше приїхав до херсона. Місцевий музей старожит- ностей і особливо В.І. гошкевич справили на   íàóêîâå áåÇñìåðò , ñòâîðåíå âëàñíîðó× (äî 120-ð³÷÷ÿ àðêàä³ÿ â³êòîðîâè÷à äîáðîâîëüñüêîãî) * усі спогади а.В. Добровольського надано за матеріалами особистого архіву вченого — Фонд аД20 (особисті до- кументи) в науковому архіві Інституту археології нан україни. ì.Ï. îëåíêîâñüêèé Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 83 нього величезне враження. на той час Віктор Іва- нович проводив розкопки курганів під херсоном і запропонував аркадію розкопати один із них під його наглядом. Дослідник-початківець зробив це так натхненно й професійно, що гошкевич визнав за Добровольським перспективне археологіч-не майбутнє. За збігом обставин, ці розкопки дій- сно стали вирішальними в археологічній долі Добровольського, адже вони підготували його до подій, що відбулися через 2 роки. 1912 р. а.В. Добровольський закінчив уні- верситет і відразу розпочав власну археологічну практику, протягом 1912—1913 рр. розкопуючи курган у передмісті одеси (район слободки-ро- манівки). аркадій Вікторович описав ті події у своїй науковій автобіографії: «Це був, так би мовити, вже цілком офіційний мій вступ до археології». І хоча на авторство цих розкопок претендували деякі члени одеського товарис- тва історії та давнини (мотивуючи це тим, що Добровольський не був членом цього товарист- ва), досліднику вдалося відстояти свої авторські права. результати розкопок було опубліковано в «Записках...» товариства 1915 р. Це була перша наукова публі-кація а.В. Добровольського. З огляду на не сприятливу для себе ситуацію в одеській археології, Добровольський переїхав до херсона. незважаючи на чудові стосунки з В.І. гошкевичем, у аркадія Вікторовича виникли деякі проблеми з роботою у херсонському музеї старожитностей, пов’язані, можливо, з конку- ренцією з боку прийомної доньки В.І. гошкевича — І.В. Фабриціус. Що насправді відбувалося, за- лишається таємницею, але науковим співробіт- ником музею вчений став лише в 1925 р., од- ночасно викладаючи в херсонському інституті народної освіти. Зауважимо, що 1915—1925 рр. — наразі є найменш відомим етапом в особис- тому житті а. Добровольського. З погляду археології це був досить плідний етап. Відомо, що за період з 1914 до 1928 р. а.В. Доб- ровольський розкопав кілька курганів, досконало обстежив береги р. Інгулець у його нижній течії (між Дніпром та с. Мала сейдеменуха), де відкрив і вивчав поселення, досліджував поселення доби бронзи біля м. Берислав та с. нова олександрівка. тоді ж вийшло кілька його публікацій, присвячених результатам здійснених досліджень. З 1928 р. а.В. Добровольського було залучено до робіт Дніпробудівської археологічної експеди- ції, що працювала в зоні затоплення водосхови- ща Дніпрогесу (як до, так і після підняття рівня води). саме тут учений здійснив величезний обсяг польових досліджень, довівши свою неперевер- шеність археолога-практика, і зробив неоцінен- ний внесок у вивчення археологічних пам’яток порожистої частини Дніпра. За словами самого аркадія Вікторовича: «тут відкрилась до того   ніким не бачена картина розвитку неоліту, ене- олі-ту та бронзової доби, у хронологічному та культурному аспектах». Дійсно, за обсягом проведених Дніпро- будівською експедицією польових робіт це були наймасштабніші дослідження неоліту в історії української археології, так само як пам’яток-поселень доби енеоліту й бронзи. не менш вражаючими були незгадані відкриття, що стосувалися пізніших археологічних епох. крім того, експедиція зробила видатні від- криття (з проведенням розкопок кількох дуже важливих стоянок) у сфері палеоліту. особисто а.В. Добровольський у 1932 р. відкрив стоянку кодак — першу мустьєрську пам’ятку в басейні Дніпра. у 1931 р. аркадій Вікторович відкрив і розкопав три пізньопалеолітичні стоянки, відомі в науці під назвою кайстрова Балка І, ІІ, ІІІ, а в 1933 р. — стоянку кайстрова балка ІV, яка й нині, через сім десятиліть, залишається однією із най- кращих пам’яток пізнього палеоліту Південної україни, а на той час це було одним із найвидат- ніших відкриттів української археології. Загальновідомо, що постійний брак часу, ба- жання врятувати від повного знищення якомога більшу кількість пам’яток археології, робили дослідження Дніпробудівської експедиції і са- мовіддану роботу її фахівців-археологів дійсно героїчними. а.В. Добровольський пізніше за- значав: «Багато мені довелося попрацювати для підняття авторитету експедиції Дніпробуду в цілому, а особливо стосовно своїх розкопок. не- зважаючи на поспішність роботи цієї експедиції, усе ж вдалося, по-перше, виконати основні робо- ти в зазначений термін, а по-друге, зафіксувати розкопки звітами-щоденниками, а матеріали усі зашифрувати, кожен окремо. у цьому, насампе- ред, цінність робіт цієї експедиції, а це результат моєї невтомної роботи в експедиції». Постійні дослідження а.В. Добровольсь- кого, (тоді ще співробітника херсонського іс- торико-археологічного музею) у надпоріжжі зумовили його перехід у 1932 р. до Дніпропет-  ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 184 ровського історико-археологічного музею, де він пропрацював 6 років. у 1938 р. аркадій Вікторович повернувся до одеси, але в одесь- кому археологічному музеї він пробув недов- го. наступного, 1939 р., а.В. Добровольського було зараховано на посаду старшого наукового співробітника Інституту археології ан урср. Відтоді й до останніх днів життя наукова діяль- ність ученого була пов’язана з києвом та Інсти- тутом археології. упродовж 1948—1949 рр. а.В. Добровольський викладав археологію у київському державному уні- верситеті ім. т.г. Шевченка. Після Другої світової війни він продовжував археологічні дослідження на півдні україни, а з 1951 р. повернувся до місць до- сліджень своєї молодості — на нижнє Подніпро-  в’я (він керував однією з великих охоронних екс- педицій зони затоплення каховської гес). у 1954 р. а.В. Добровольського було призна- чено завідувачем відділу первісної археології Інституту археології ан урср, але передчасна смерть у 1956 р. не дала йому можливості пов- ною мірою розкрити свої організаторські здіб- ності на цій посаді. не стало аркадія Вікторо- вича 27 червня 1956 р., на 72 році життя. аркадія Вікторовича Добровольського важко назвати кабінетним ученим. Його перу належать не більше трьох десятків опублікованих наукових праць. Він — учений-практик, який назавжди увій-шов до археологічної еліти україни своїми чудово проведеними розкопками низки видатних пам’яток: пізньопалеолітичної стоянки кайстро- ва балка ІV (1933); неолітичних й енеолітичних стоянок, поселень і могильників — середній стог (1927), собачки-Вовчок (1928—1929), Виноградний острів (1929—1930), сабатинівського трипільсь- кого поселення (1938—1939, 1947), Ігрень (1945— 1946), Чаплі (1950); поселень доби бронзи — Дурна   скеля (1928), стрільча скеля (1946), сабатинів- ка (1947), Бабине ІІІ (1954); Золотобалківського пізньоскіфського поселення (1951—1953). Одержано 05.04.2005
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199253
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:58:47Z
publishDate 2006
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Оленьковський, М.П.
2024-10-01T10:51:48Z
2024-10-01T10:51:48Z
2006
Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського) / М.П. Оленьковський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 82-84. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199253
У 2005 р. минуло 120 років від дня народження Аркадія Вікторовича Добровольського, кандидата історичних наук, одного з українських «стовпів» польової археології ХХ ст. Його розвідкових відкриттів, наукових та охоронних досліджень-розкопок, здійснених в окремі роки, нині вистачило б для успішного річного звітування досить великої науково-дослідної археологічної установи. Загальний же обсяг проведених ученим досліджень просто вражає.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Пам’ять археології
Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
Sientific immortality created by oneself (to the 120-th anniversary of Arkadiy Viktorovych Dobrovolskyj)
Article
published earlier
spellingShingle Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
Оленьковський, М.П.
Пам’ять археології
title Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
title_alt Sientific immortality created by oneself (to the 120-th anniversary of Arkadiy Viktorovych Dobrovolskyj)
title_full Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
title_fullStr Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
title_full_unstemmed Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
title_short Наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя Аркадія Вікторовича Добровольського)
title_sort наукове безсмертя, створене власноруч (до 120-річчя аркадія вікторовича добровольського)
topic Пам’ять археології
topic_facet Пам’ять археології
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199253
work_keys_str_mv AT olenʹkovsʹkiimp naukovebezsmertâstvorenevlasnoručdo120ríččâarkadíâvíktorovičadobrovolʹsʹkogo
AT olenʹkovsʹkiimp sientificimmortalitycreatedbyoneselftothe120thanniversaryofarkadiyviktorovychdobrovolskyj