Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України

Рецензія на книгу: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. К., 2005. - 631 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Археологія
Дата:2006
Автор: Корвін-Піотровський, О.Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199256
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України / О.Г. Корвін-Піотровський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 93-95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859722164997980160
author Корвін-Піотровський, О.Г.
author_facet Корвін-Піотровський, О.Г.
citation_txt Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України / О.Г. Корвін-Піотровський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 93-95. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Рецензія на книгу: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. К., 2005. - 631 с.
first_indexed 2025-12-01T10:19:33Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 93 на новому етапі розвитку й утвердження су- веренної україни, здійснення економічних і полі-тичних реформ успіх країни залежить від інтелектуальної і духовної спроможності нації,   озброєності суспільства новими науковими та політичними знаннями. на цьому шляху дуже важливим є вибір нових ефективних підходів для прориву в коло передових держав у час приско- реного суспільного розвитку. тому не дивно, що останнє десятиріччя ознаменовано публікацією численних статей та книжок, присвячених до- слідженню цивілізаційного розвитку україни як фундаментальної категорії, на засадах розуміння якої можливе вироблення реальних «рецептів» розвитку сучасної української держави (в зазна- ченому контексті доцільно згадати вихід 1998 р. колективної праці «Пути и перепутья современ- ной цивилизации»). Варто зазначити, що пошук цивілізаційної ідентифікації у сучасних наукових і популярних працях насамперед лежить у площині зістав- лення розвитку україни з сучасними моделями цивілізаційного розвитку світу. такий підхід є абсолютно правомірним і доцільним, особливо в контексті глобалізаційного процесу, який, без перебільшень, впливає на всі аспекти суспільно- економічного (в тому числі й наукового) життя країн світу. разом із тим спеціальних наукових праць регіонального, а точніше історико-регіо- нального рівня, катастрофічно не вистачає. «Білу пляму» в цій галузі перекриває фунда- ментальне академічне видання М.Є. горєлова, о.П. Моці, о.о. рафальського «Цивілізаційна історія україни» (к., 2005), в якому авторський колектив застосовуючи передусім історичний підхід, висвітлює цивілізаційний процес і його специфіку, притаманну виключно україні. особливо важливим є той факт, що автори не бе- руться досліджувати все розмаїття цивілізаційного процесу, а виокремлюють лише один аспект — роз- виток «цивілізації» і «держави» — феноменів не тотожних, але взаємопов’язаних, які характери- зують різні сторони одного й того ж процесу: переходу від первісних суспільств до класових та розвиток останніх. Докладне визначення цих феноменів подано у Вступі до книги. Методологічно виваженим є і підхід до етноге- нетичних процесів, які відбувалися на теренах ук-  öèâ³ë³çàö³éíà ³ñòîð³ÿ óêðà¿íè Ê., 2005. – 631 ñ. раїни і, без сумніву, вплинули на цивілізаційну історію її населення. абсолютно правильним слід ви-знати положення про те, що попри всі міграції і навіть військові катаклізми факти повної зміни етносів на території україни в іс- торичному ракурсі не фіксуються. Якась части- на населення завжди лишалася жити в межах свого розповсюдження і саме вона, елементи її культури, нехай і в зміненому етнічному вигляді, були гарантом збереження історичної пам’яті та культури. твердження що, упродовж тисячоліть різноетнічні давні народи, об’єднуючись та роз- падаючись, поступово створювали сучасну етно- культурну карту східної Європи, в тому числі й україни, є аргументованим та виваженим. саме цей концептуальний підхід проходить червоною ниткою через усе дослідження. До вступних, по суті, слід віднести перші чо- тири розділи монографії: Природа та географія України, Антропологія, Етнографія та Мова і говірки. Всі вони відповідно до назв викону- ють одну й ту саму функцію – демонструють все розмаїття, притаманне україні. І хоча при- родно-географічне різнобарв’я дано україні від Бога, воно робить визначним весь історичний процес, де детермінуючим фактором є, насам- перед, транзитний статус території, яка пов’язує західний та східний світи, південні й північні етноісторичні спільноти старого світу. Всі інші розділи репрезентують сучасну картину антро- пологічної, етно-графічної та мовної строкатості населення україни, зумовлених саме високою географічною зональністю і передусім завдяки геополітичному положенню, дуже складному історичному та етнополітичному процесам. саме пояснення цього розмаїття через приз-му цивілізаційних та державотворчих процесів в іс- торичній послідовності від енеолітичної доби до сьогодення і складає основну частину досліджен- ня (розділи 5–20). одразу б хотілося сказати про подрібненість розділів: на наш погляд, це навряд чи доцільно, тому що цивілізаційні процеси, що проходили у різноетнічного населення суміжних територій в межах одного хронологічного від- тинку часу та були взаємопов’язані, потребують спільного аналізу (наприклад, розділи 5—6; 7—8; 9—10 та ін.). утім, це особисте побажання. найбільш складним з погляду характеру про- ходження цивілізаційних процесів є найдавні- ший аналізований у монографії період (розділи © о.г. корВІн-ПІотроВсЬкиЙ, 2006 ì.ª. ã î ð º ë î â, î.Ï. ì î ö ÿ, î.î. ð à ô à ë ü ñ ü ê è é ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 194 Перша протоцивілізація землеробів та Перша протоцивілізація скотарів). автори чудово це розуміють, але так чи інакше потрапляють в істо- рико-політичну пастку: з одного боку, створений фантастико-популярною літературою Міф про Трипільську цивілізацію (дуже популярний се- ред політиків, які зовсім не там шукають об’єднуючі ідеї), а з другого — сувора наукова реальність — відсутність у цю добу цивілізаційного, в кон- тексті державотворчого, процесу. До речі, автори у своїй книзі відстоюють саме цю наукову кон- цептуальну позицію, демонструючи всі харак- терні ознаки пізнього первісного суспільства для населення енеолітичної та більшої частини брон- зової доби в україні. І хоча дослідники в цілому справедливо розглядають протоцивілізаційність населення пізньобронзової доби, для цих двох розділів більш вдалою була б назва на кшталт Наслідки неолітичної революції на території України як передумова цивілізаційних процесів.   у цьому випадку антагонізм між назвою і зміс- том розділів було б подолано. Дуже доречною є викладена авторами концеп- ція щодо появи вже на цьому, найранішому, етапі однієї з основних проблем україни, яка так чи інак- ше визначила її подальшу історико-цивілізаційну долю на декілька тисячоліть: початок протистоян- ня осілого землеробського і рухливого скотарсько- го населення. серед наслідків цього процесу — виникнення за трипільської доби унікального феномену — поселень-гігантів, відомих лише на теренах україни. на жаль, у монографії не набула широкого висвітлення проблема праіндоєвропейської мов- ної спільноти, яка тісно пов’язана з українським народом і мовою. автори лише приєдналися до думки про східноєвропейську (степову) прабатьків- щину цієї мовної спільноти (М. гімбутас, Ю. Пав-  ленко, В. отрощенко та ін.), хоча існують інші концепції, які докорінно змінюють уяву про ет- номовні процеси в Південно-східній Європі й україні (к. ренфрю, В. сафронов та ін.). абсолютно справедливою і доречною є кри- тика зромантизованих і певним чином заідеоло- гізованих концепцій неоромантичного напряму (Ю. канигін, Ю. Шилов та ін.), які намагаються значно подавнити історичні корені українців, використовуючи для своїх побудов не зовсім коректні, а часто й ненаукові методи. Дійсно, перші цивілізаційні та державотворчі процеси на теренах україни пов’язують з раннь- озалізною добою і дуже докладно висвітлено в розділах Скіфське «царство» та Антична цивілі- зація. Дослідники ретельно аналізують зазначені суспільства. Визначними чинниками у формуван- ні скіфської державності є два основні фактори — антична та передньоазійські цивілізації. автори справедливо розглядають скіфську державність   не як таку, що мала класичні ознаки, а лише як перехідну модель (сучасна наука називає її «ком- плексним суспільством», або «чіфдомом»), що час від часу виходила на рівень ранніх царств. у монографії, окрім детальної характерис- тики, визначено головний сенс античної цивілі- зації для україни, яка прийшла на її терени в готовому, усталеному вигляді, зробила непов- торний внесок в історичний розвиток місцево- го населення і стала каталізатором культурно- цивілізаційних процесів у середовищі скіфів, а через них і в землеробських суспільствах лісо-  степової зони. Подальшу долю цивілізаційних і державо- творчих процесів простежено вже на матеріалах І тис. н. е. (розділи Слов’янські племінні княжін- ня та Хозарська держава). системний аналіз на- явних джерел з історії хозар дав змогу авторам показати їх цивілізаційний шлях (незалежний від «українського») і розкрити той величезний вплив на розвиток культури східнослов’янського етносу та неоціненний внесок у цивілізаційний та державотворчий рух на українських землях. Дослідники аргументовано доводять, що, по суті, саме в цей період на теренах україни на місцевій основі завершується існування сус- пільства в межах первісності та перехідної до державності фази, де східнослов’янські племінні союзи-князівства, що вийшли на переддержав- ний рівень слід зараховувати до протоцивіліза- ційного періоду, який завершився утворенням славнозвісної Давньоруської держави. Завершальному періоду у процесі формуван- ня цивілізаційної структури і державотворення на теренах середньовічної україни присвячено розділи Держава русів, Половецька протоцивілі- зація та Галицько-Волинська Русь. автори докладно аналізують надбання і ха- рактер цивілізаційного процесу, притаманного київській русі, де повною мірою було реалізо- вано геополітичне становище держави і, насам- перед, як торговельного містка між Візантією, арабським світом і Західною Європою. саме з того часу україна, у контексті глобалізації, на- буває особливих рис східної гілки східнохрис- тиянської цивілізації, яку ретельно досліджують автори монографії. у книзі в історичному ракурсі висвітлено не- прості стосунки русичів і половців – степових, кочових племен, які, перебуваючи на передде- ржавному рівні, демонстрували своє споконвічне агресивне ставлення до осілого землеробського населення. Поява на історичній арені країни за- мість половців татаро-монгольської орди перери- ває державотворчий процес у київській русі та пе- реносить його до галицько-Волинського князівс- тва-держави, де складні цивілізаційні процеси протікають в умовах балансування між Захід-  ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 95 нохристиянською моделлю розвитку, східнох- ристиянськими традиціями та постійною загро- зою з боку татаро-монгольської держави. Зрештою, геополітичне положення україни в середньовічну добу занапастило її цивіліза-цій- ний та державотворчий процеси. Починаючи з середини XiV і до середини XX ст. україна пе- ребувала під владою різних (і в хронологі-чному контексті) держав: литви, Польщі, угорщини, австро-угорщини та росії, цивілізаційні шля- хи яких були відмінними, що і позначилось на українських частинах зазначених держав. надбання і втрати українського народу на ць- ому сумнозвісному шляху ретельно висвітлено в численних розділах книги. а в розділі Козацька цивілізація проаналізовано один із найяскраві- ших періодів піднесення українського державо- творчого процесу із самобутніми цивілізаційни- ми проявами. у книзі докладно проаналізовано невдалу спробу відродження державотворчих процесів під час розпаду російської імперії і перебування україни в складі срср, де на середину хх ст., незважаючи на потворну специфіку радянської політичної системи, українські землі та народ були зібрані в єдину «напівдержавну» форму (республіку), й змогли розвиватися за законами локальних цивілізацій, що, по суті, разом з ін- шими чинниками, призвело до розпаду срср і створення соборної україни. окремий розділ присвячено попередньому аналізу досягнень і прорахунків на складному шля- ху державотворення суверенної україни, визначено суто цивілізаційні проблеми (регіональна різниця менталітету й політичної культури, відсутність гро- мадянського суспільства та ін.). Позначено шляхи суспільного розвитку нової україни. Дослідники переконані, що для долучення до сучасних надбань цивілізаційного розвитку необхідно враховувати прогресуючу глобалізацію соціально-економічних процесів суспільного життя. у цілому, слід зазначити, що запропоноване М.Є. горєловим, о.П. Моцею, о.о. рафальсь- ким фундаментальне дослідження «Цивіліза- ційна історія україни» подає струнку і систем- ну концепцію й дає змогу читачеві – і пересічному громадянину, і науковцю – побачити складний характер цивілізаційного й державотворчого процесів в історичній послідовності їх форм, притаманних населенню україни з сивої дав- нини і до сьогодення. Одержано о.г. корВІн-ПІотроВсЬкиЙ 31.12.2005                 
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199256
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T10:19:33Z
publishDate 2006
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Корвін-Піотровський, О.Г.
2024-10-01T10:52:11Z
2024-10-01T10:52:11Z
2006
Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України / О.Г. Корвін-Піотровський // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 93-95. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199256
Рецензія на книгу: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. К., 2005. - 631 с.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Рецензії
Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
Rec: Gorelov M.Ye., Motsya O.P., Rafalskyj O.O. Civilization history of Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
Корвін-Піотровський, О.Г.
Рецензії
title Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
title_alt Rec: Gorelov M.Ye., Motsya O.P., Rafalskyj O.O. Civilization history of Ukraine
title_full Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
title_fullStr Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
title_full_unstemmed Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
title_short Рец.: Горелов M.C., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України
title_sort рец.: горелов m.c., моця о.п., рафальський о.о. цивілізаційна історія україни
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199256
work_keys_str_mv AT korvínpíotrovsʹkiiog recgorelovmcmocâoprafalʹsʹkiioocivílízacíinaístoríâukraíni
AT korvínpíotrovsʹkiiog recgorelovmyemotsyaoprafalskyjoocivilizationhistoryofukraine