Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею

У статті подано висновки технологічного вивчення двох невеликих колекцій бронзових виробів культур Ноа і висоцької із фондів Тернопільського музею. До сьогодні такі дослідження майже не проводилися....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Гошко, Г.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2006
Series:	Археологія
Subjects:	До історії стародавнього виробництва
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199297
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею / Г.Ю. Гошко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 77-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199297
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1992972025-02-23T20:18:51Z Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею Металл периода поздней бронзы из Тернопольского краеведческого музея Late Bronze Age and Early Iron Age Metal Objects from the Museum of Local Lore in Ternopil Гошко, Г.Ю. До історії стародавнього виробництва У статті подано висновки технологічного вивчення двох невеликих колекцій бронзових виробів культур Ноа і висоцької із фондів Тернопільського музею. До сьогодні такі дослідження майже не проводилися. В статье приведены результаты технологического изучения двух небольших коллекций бронзовых изделий культур Ноа и высоцкой из фондов Тернопольского музея. До настоящего времени такие исследования почти не проводились. В коллекцию вошли, в основном, украшения, а также предметы домашнего обихода — нож-бритва, проколка и бритва. Учитывая характерные технологические особенности бронзовых предметов для каждого памятника и химическое сходство всего металла, сделан вывод о местном производстве всех изделий. The article summarizes the results of technological study of two small collections of bronze artifacts of Noa and Vysotska cultures from the funds of museum in Ternopil. Until recently such studies were practically not undertaken. The collection consists mostly of jewelry. Among household utensils there is a razor-knife and a razor. Taking into consideration charecteristic technological peculiarities of the bronze items of each site and chemical resemblance of all the metal articles it is concluded about the local manufacture of all the items. 2006 Article Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею / Г.Ю. Гошко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 77-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199297 uk Археологія application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва
spellingShingle	До історії стародавнього виробництва До історії стародавнього виробництва Гошко, Г.Ю. Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею Археологія
description	У статті подано висновки технологічного вивчення двох невеликих колекцій бронзових виробів культур Ноа і висоцької із фондів Тернопільського музею. До сьогодні такі дослідження майже не проводилися.
format	Article
author	Гошко, Г.Ю.
author_facet	Гошко, Г.Ю.
author_sort	Гошко, Г.Ю.
title	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею
title_short	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею
title_full	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею
title_fullStr	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею
title_full_unstemmed	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею
title_sort	метал доби пізньої бронзи з тернопільського краєзнавчого музею
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2006
topic_facet	До історії стародавнього виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199297
citation_txt	Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею / Г.Ю. Гошко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 77-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Археологія
work_keys_str_mv	AT goškogû metaldobipíznʹoíbronzizternopílʹsʹkogokraêznavčogomuzeû AT goškogû metallperiodapozdnejbronzyizternopolʹskogokraevedčeskogomuzeâ AT goškogû latebronzeageandearlyironagemetalobjectsfromthemuseumoflocalloreinternopil
first_indexed	2025-11-25T02:48:05Z
last_indexed	2025-11-25T02:48:05Z
_version_	1849728851665485824
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 77 Äî ³ñòîð³¿ ñòàðîäàâíüîãî âèðîáíèöòâà До колекції увійшли переважно прикраси, а та- кож предмети побуту — ніж-бритва, проколка та бритва. Беручи до уваги характерні техноло- гічні особливості бронзових предметів для кож- ної пам’ятки і близький хімічний склад металу виробів, зроблено висновок про місцеве вироб- ництво всіх виробів. у фондах тернопільського краєзнавчого му- зею зберігаються дві невеликі колекції брон- зових виробів із розкопок поселення пізньо- бронзового періоду культури ноа (Воля-iV) теребовлянського р-ну тернопільської обл. та з культурного шару ґрунтового могильника ран- ньовисоцької культури Петриків тернопільсько- го р-ну тернопільської обл. об’єднання цих різнокультурних пам’яток зумовлене кількома причинами, основними з яких є їх близьке географічне розташування та приблизно однаковий час існування: Воля- iV—Xiii—Xi ст. до н. е. (ситник 1990, с. 55), Петриків — не пізніше Xii—Xi ст. до н. е. (Бан- дрів-ський 2002, с. 199). До цього часу у вивченні металу висоцької культури природничі методи не застосовува- ли. спектральний аналіз металу культури ноа здійснив Є.М. Черних (Черных 1976, с. 45—47). технологічне дослідження колекції із острівця провела н.В. риндіна, результати якого й досі не опубліковано (Балагурі 1964). у розпорядженні автора було кілька виробів із Волі-iV: уламки прикрас — два фрагменти шпильок, дротяний завиток, застібка-гачок до одягу та фрагмент браслета, а також фрагмен- тована проколка й уламок ножа-бритви. також було досліджено метал із Петрико- ва: три фрагменти браслетів, уламок голки від фібули (?), завиток і фрагмент завитка, шило, бритва, а також сувій дроту. спектральний та рентгеноспектральний аналізи усіх виробів було виконано в Інституті геохімії, мінералогії та © т.Ю. гоШко, 2006 ò.Þ. ãîøêî ìåòàë äîáè Ï²Çíüî¯ áðîíÇè ²Ç òåðíîÏ²ëüñüêîãî êðàªÇíàâ×îãî ìóÇåÞ У статті подано висновки технологічного вивчення двох невеликих колекцій бронзових виробів культур Ноа і висоцької із фондів Тернопільського музею. До сьогодні такі дослідження майже не проводилися. рудоутворення нан україни, а металографічний — у лабораторії фізико-природничих методів Іа нан україни. За результатами спектрального аналізу (див. таблицю) вироби з обох колекцій виготовлені з олов’янистої бронзи, що не містить арсену. отже, можна припускати, що метал постачали з близьких рудних джерел. аналогічну бронзу зафіксовано на території сучасної угорщини, де розташовані міднорудні бази, що належать до карпатської гірської системи (Schubert, Schubert 1967, табл.). Порівняльний спектральний аналіз металу з Волі-iV І острівця (Черных 1976, с. 274, табл. 12) виявив суттєві відмінності між ними. отже, в межах однієї культури бронза може мати різ- ний склад. охарактеризуємо структури металу з різних пам’яток. Âîëÿ-IV Аналіз (надалі — ан.) 82. уламок ножа-бритви завдовжки 7,8 см, овальний у перерізі (рис. 1, 1). Шліф зроблено на поперечному повному пере- різі виробу. До травління помітні численні дрібні та великі газові пори. корозія поширюється на межах дендритів. Метал містить значну кількість вкраплень Cu2O, одне з яких досить великих розмірів, помітно витягнуте вздовж шліфа, інші мають округлі форми (рис. 2, 1). Після травління відкрилася дрібнодендритна структура (рис. 2, 3). у між- дендритних проміжках простежуються дріб- ні поліедричні зерна. З одного боку зразка їх більше і при великому збільшенні можна по- бачити незначну кількість двійників усередині поліедрів. Дендритна структура з цього боку стає менш чіткою. Мікротвердість металу на Міститься в експозиції музею, шифр ткМ кв Xii530/ A – ii1472. ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 278 лезі — 129 кг/мм2; у центрі — 82,7; на спинці — 115,3 кг/мм2. розмір зерна на лезі 0,010 мм, у центрі — 0,025, на спинці — 0,015—0,025 мм (рис. 2, 2). Висновок. Форма ножа-бритви і його мікроструктурне вивчення дають змогу зроби- ти висновок, що виріб було відлито в однобіч- ній теплопровідній формі (можливо, кам’яній), після чого всю поверхню піддано незначному проковуванню. на робочий край припадає най- більша деформація, яка помітно зменшується на ділянках, віддалених від леза, що засвідчує вибіркова рекристалізація і рештки первинної відлитої структури. не викликає сумніву зміц- нювальний характер деформації леза (зменшен- ня твердості у напрямку спинки). кування про- водили з метою видалення ливарного браку та зміцнення робочого краю. Ан. 92. Заокруглений на кінці фрагмент пластинчатого браслета з двома поздовжніми канелюрами на поверхні завширшки 1,2 см, за- втовшки — 0,2 см (рис. 1, 2). Шліф зроблено на поперечному перерізі виробу. До травління зафіксовано корозію, що поширюється на межах дендритів. Після травління відкрилася відлита дрібно- дендритна структура. слідів ковальської до- робки не спостережено. Мікротвердість металу — 132,4 кг/ мм2. Висновок. Браслет відлито у двобічній тепло- провідній формі (дрібні розміри дендритів). Про двобічну роз’ємну форму свідчить майже оваль- ний переріз виробу із невеликим загостренням на вершинах овалу, тобто у місцях стику двох стулок форми. Плавний загин браслета вказує на нагрівання відлитої заготовки перед її зги- нанням, що відбилося на мікроструктурі металу через його нетривалість та температуру, що не перевищувала 600 °с. Ан. 93. квадратний у перерізі, на кінці загос- трений фрагмент шпильки чи гачка (?) завдовж- ки 3,8 см, завтовшки 0,3 см. різна товщина на вістрі та трохи далі від нього пояснюється об- сипанням оксидів на згині виробу (рис. 1, 3). Шліф зроблено на поздовжньому перерізі вістря. До травління на краях шліфа спостерігаються сіро-голубі безформні глобулі; у центрі — велика газова пора і кілька дрібніших. евтектоїдна фаза відсутня. Шліф полірували і піддавали травлінню міді хлоридом і хромпіком кілька разів. у результаті виявлено два види мікроструктур, одна з яких поліедрична без залишків відлитої структури. розмір зерна — 0,035—0,045 мм. Мікро-твер- дість металу — 133,5 кг/мм2 (рис. 2, 4). Після повторного полірування і травління хлорною міддю з’явилися дуже витягнуті ку- ванням дендрити, які простежувалися і після травління хромпіком, але вже на фоні рекрис- талізованих поліедричних зерен із великою кіль- кістю двійників усередині. Висновок. Попередньо відлиту заготовку ку- вали швидше за все у холодному стані (форма дендритів) із відпалюванням за невисокої тем- Результати спектральних аналізів 92 0,02 0,01 0,03 ~0,1 0,01 > 3 0,001 ~0,1 > 3 — 0,1 0,1 — ~1 0,4 0,4 93 0,576 0,006 0,03 0,066 0,2 0,065 — 0,701 2,950 — 0,03 0,2 — > 1 0,2 0,8 0,013 94 0,005 0,006 0,03 > 1 ~1 ~3 — > 1 > 3 — 0,03 ~1 — > 1 0,1 0,8 95 0,430 0,01 0,02 0,030 0,06 — 0,002 0,432 3,481 — 0,06 0,3 — 0,8 0,3 0,8 — 96 0,1 0,06 0,02 0,06 >> 3 0,001 > 3 — > 1 0,2 0,0002 > 1 ~1 0,7 84 0,1 0,002 0,04 > 1 0,006 1 0,002 0,06 > 3 — 0,01 0,1 0,0001 0,2 0,3 0,4 85 0348 0,005 0,07 0,455 0,06 0,111 0,003 1,244 4,558 — 0,05 > 1 0,0001 — 0,5 — — 86 0,445 0,008 0,04 0,698 0,06 — 0,001 2,695 2,970 — 0,03 0,07 0,0001 0,3 0,4 — — 87 — 0,003 0,07 — 0,06 0,060 0,001 0,005 10,612 — 0,05 0,1 0,0001 0,013 0,3 0,2 — 88 0,08 0,003 0,04 >> 1 0,08 ~1 0,001 ~1 ~3 — 0,05 0,1 0,0001 0,2 0,3 0,2 89 0,01 0,005 0,08 ~1 0,003 0,3 0,004 0,5 ~3 — 0,05 0,003 0,0003 0,3 0,3 0,4 90 0,492 0,01 — >> 1 0,08 0,052 0,004 0,910 6,632 — 0,03 0,1 0,0001 — 0,4 — 0,056 91 0,566 0,002 0,1 0,593 0,08 0,102 0,003 1,88 1,611 — 0,03 0,1 0,0001 0,003 0,4 — — 82 0,444 0,005 — 0,957 0,1 0,027 0,001 3,279 4,024 — 0,03 0,2 0,0001 0,006 0,3 0,8 0,012 но- мер ана- лізу Ni V zn biAg Al Co Sb Sn As Mn Mo Ca Ti Na P Петриків Воля-iV Pb ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 79 ператури (розмір рекристалізованого зерна), із високим ступенем обтиску (двійники деформа- ції). хімічний склад металу з високим відсотком свинцю (0,2 %), вісмуту (0,2 %), які посилюють небезпеку розтріскування металу під час гарячо- го кування, підтверджує такий висновок. кування було вільним і направленим на ви- тягування і загострення вістря. Ан. 94. Фрагмент стрижня, квадратного у перерізі з одного кінця, круглого посередині й прямокутного на протилежному кінці завдовжки 3 см (рис. 1, 4). Шліф зроблено на поздовжньо- му перерізі. До травління помітно евтектоїдну фазу, витягнуту вздовж зразка. Після травління відкрилася середньозерниста поліедрична струк- тура з великою кількістю двійників та ліній зсуву всередині зерен. структура має нечіткий харак- тер. розмір зерна — 0,065 мм. Мікротвердість металу — 174,8 кг/мм2 (рис. 2, 5). Висновок. Виріб сформовано куванням із відли- тої заготовки за невисокої, нижче 600 °с, темпера- тури (подрібненість евтектоїду). Правильний виб- ір майстром температурного режиму підтверджує підвищений вміст свинцю. ступінь обтискування сягав 60 %, оскільки на шліфі повністю відсутня первинна відлита структура. Дещо розмитий виг- ляд поліедричної структури та значна кількість ліній зсуву всередині зерен указують на те, що кування завершували по охололому металу. Ан. 95. гачок до одягу з круглого в перерізі дроту діаметром 0,2 см (рис. 1, 5). Шліф зробле- но на поздовжньому перерізі дроту. До травління спостерігається міжкристалічна корозія, що по- ширюється на поверхні виробу, чорні цятки на контурах зерен, а також дуже подрібнена і трохи витягнута вздовж зразка евтектоїдна фаза. Після травління відкрилася поліедрична структура на стадії збиральної рекристалізації зі значною кількістю двійників у зернах. Пер- винна відлита структура не спостерігається. роз- мір зерна — 0,045—0,065 мм. Мікро-твердість металу 107,4 кг/мм2 (рис. 2, 6). Рис. 1. Вироби з пам’яток Воля-iV (1—6) і Петрикова (7—15) з позначеним місцем вирізання зразків ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 280 Висновок. Дріт отримано з відлитої заготовки гарячим куванням на фігурному ковадлі з на- кладкою (однакова товщина дроту). Ан. 96. Завиток скроневої (?) підвіски з круг- лого в перерізі дроту діаметром 0,2 см (рис. 1, 6). Шліф зроблено на поздовжньому перерізі дроту. До травління помітно евтектоїд, витягнутий лан- цюжками вздовж зразка, та міжкристалічну ко- розію на ділянках, близьких до поверхні дроту. Після травління відкрилася поліедрична круп- Рис. 2. Мікроструктури металу (зб. — збільшення): 1 — ан. 82, зб.115; 2 — ан. 82, зб. 200; 3 — ан. 82, зб. 200; 4 — ан. 93, зб. 115; 5 — ан. 94, зб. 200; 6 — ан. 95, зб.120; 7 — ан. 96, зб. 200 ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 81 нозерниста структура зі значною кількістю двій- ників усередині зерен. розмір зерна — 0,065— 0,09 мм. Мікротвердість металу — 116,4 кг/мм2 (рис. 2, 7). Висновок. Дріт виготовлено з попередньо відлитої заготовки гарячим куванням (плавна витягнутість евтектоїдної фази) за температури понад 600 °с (значні розміри поліедрів та велика кількість двійників у них) зі ступенем обтискан- ня до 80 % (форма евтектоїду). Ïåòðèê³â Ан. 83. овальний у розрізі сувій дроту, скру- чений у 4 оберти, завдовжки 31 см, завтовшки 0,4 см. на кінцях дріт звужується (рис. 1, 10). Шліф зроблено на поздовжньому перерізі. До травління помітно велике вкраплення міді окси- ду та нечисленні дрібні пори. Метал корозією не пошкоджений. евтектоїдна фаза у вигляді дріб- них цяточок витягнута вздовж зразка у напрямку деформації. Після травління відкрилася поліедрична структура на стадії збиральної рекристалізації з великою кількістю двійників усередині зе- рен. розміри поліедрів зменшуються від центра зразка до краю. решток дендритної ліквації не за-фіксовано. розмір зерна — 0,045 мм з краю, 0,065—0,09 мм — у центрі. Мікротвердість ме- талу — 129,6 кг/мм2 (рис. 3, 1). Висновок. Дріт виготовлено куванням за висо- ких температур зі значним ступенем обтискання на жолобчастому ковадлі з накладкою, що засвід- чує крупнозерниста структура, форма та роз- міщення евтектоїдної фази на шліфі. Відсутність первинної відлитої структури, велика кількість двійників у поліедрах є результатом високого сту- пеня обтискання — до 80 %. Зниження темпера- тури металу під час закінчення кування привело до подрібнення структури на кінці дроту. Ан. 84. Фрагмент пластинчатого браслета (?), лінзоподібного у перерізі (рис. 1, 8). Шліф зроб- лено на поперечному розрізі виробу. До травлін- ня помітно численні великі круглі газові пори, рівномірно розсіяні по всьому полю шліфа, та міждендритні корозійні мікротріщини. Після травління відкрилася відлита крупно- дендритна структура без слідів вторинної обробки. Мікротвердість металу — 112 кг/мм2 (рис. 3, 2). Висновок. така велика кількість газових пор свідчить про використання перегрітого металу. Виріб відлито у двобічній, можливо, глиняній формі й подальшій обробці куванням не підда- вався. Поверхня полірована. Ан. 85. Фрагмент браслета з круглого в пере- різі дроту, прикрашений округлими щитками, між якими у техніці карбування нанесено орнамент у вигляді смуг із паралельних рисочок і «ялинки». на боковій поверхні зафіксовано відбиток не- рівності на формі. Поверхня браслета, де немає орнаменту, гладенька (рис. 1, 14). Шліф зроблено на поперечному перерізі виробу. До травління по- мітно численні газові форми, незначні вкраплення міді оксиду та невелика кількість евтектоїд-ної фази, розміщеної між гілками дендритів. Після травління відкрилася відлита дендритна структура без жодних слідів ковальської доробки. Мікротвердість металу — 110 кг/мм2 (рис. 3, 3). Для уточнення температурного режиму під час нанесення орнаменту і перевірки можливості припаювання щитків на готовий виріб було зроблено поздовжній розріз шліфа, структура на якому виявилася аналогічною першій. Висновок. Браслет відливали з воскової мо- делі. Жодних слідів зварювального шва між щит- ком і браслетом не виявлено. орнамент зроблено у техніці чеканки по нагрітому браслету інстру- ментом із розплесканим і трохи заокругленим робочим кінцем завширшки 0,4 см. Ан. 86. Фрагмент чотирикутної у перерізі голки фібули (чи шпильки) (рис. 1, 7). Шліф зроблено на поздовжньому перерізі. До травлін- ня помітно кілька газових пор круглої форми, а також невелику кількість евтектоїду, розміще- ного на межах зерен. Після травління проявилися дрібні поліедричні зерна на стадії збиральної рекристалізації із двій- никами на фоні залишкової дендритної ліквації. рештки дендритів розміщені хаотично. розмір зерна — 0,025—0,035 кг/мм2 (рис. 3, 4, 5). Висновок. Виріб піддано незначному куван- ню зі ступенем обтискання 20—40 %. Форма залишкових дендритів дає змогу припустити, що ковальські роботи проводили по холодному металу із метою загострення кінця виробу. Ан. 87. Фрагмент завитка з квадратного у пе- рерізі дроту (рис. 1, 15). Шліф зроблено на поз- довжньому розрізі дроту. До травління помітно корозію, що поширюється на межах поліедрів і подрібнену евтектоїдну фазу. Вздовж шліфа пролягає велика кородована тріщина, від якої під кутом 90° відходять дві менші. Після травління відкрилася дрібна рекрис- талізована поліедрична структура на стадії зби- ральної рекристалізації з невеликою кількістю двійників у зернах. решток дендритної ліквації не виявлено. За великого збільшення у поліед- рах спостерігаються лінії зсуву. розмір зерна — 0,035—0,045 мм. Мікротвердість металу — 136,4 кг/мм2 (рис. 3, 6). Висновок. Дріт для виробу кували на жолоб- частому ковадлі із високим ступенем обтискання (до 60—80 %), оскільки відсутня первинна від- лита структура. роботи проводили за невисокої температури (розмір поліедрів), яка наприкінці оформлення виробу значно знизилася, що й при- звело до появи ліній зсуву в поліедрах. ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 282 Ан. 88. Два фрагменти браслета з пласкої плас- тини. Збоку виявлено ливарний шов. Поверхня дуже гладенька (рис. 1, 8). До травління по всьому полю шліфа помітно багато дрібних і великих га- зових пор круглої форми. голуба евтектоїдна фаза покриває сіткою всю площину шліфа. Після травління відкрилася відлита дендритна структура. Мікротвердість металу — 100,6 кг/мм2. Висновок. Браслет виконано у техніці лиття і доробці куванням не піддавався. Ан. 89. Завиток від прикраси з плаского дроту завширшки 0,3 см (рис. 1, 12). Шліф зроблено на поздовжньому розрізі дроту, з плаского боку. До травління по всьому полі шліфа розсіяні дрібні пори і подрібнений, трохи видовжений евтек- тоїд, розміщений ніби по колу. Після травління відкрилася дрібнозерниста поліедрична структура із великою кількістю двійників у зернах. розмір зерна — 0,025— 0,035 мм. Мікротвердість металу 130 кг/мм2. Висновок. Дріт кували із великим ступенем обтискання (відсутня дендритна ліквація). Зва- жаючи на розташування евтектоїду, можна при- пустити, що завиток отримано не дуже щільним навиванням круглого у перерізі дроту на конус- ний бовван і стисканням пружини до такого сту- пеню, що дріт став пласким. Бритва з обламаним руків’ям і виступом- протуберанцем із грибоподібною шляпкою на верхів’ї (рис. 1, 13). Ан. 90. Шліф вирізано на поперечному перерізі леза. До травління помітно дрібну пористість по всьому полю шліфа. евтектоїд не зафіксовано. Після травління хлорною міддю проявилися залишкові дендрити, більш подрібнені в центрі й витягнуті на лезі. Після травління хромпіком ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 83 відкрилася рекристалізована поліедрична струк- тура із середньою кількістю двійників у зернах. Подекуди виявлено лінії зсуву. розмір поліед- рів — 0,045—0,065 мм. Мікротвердість у сере- дині й на спинці 127,5, на лезі — 170,3 кг/мм2 (рис. 3, 7). Висновок. кування провадили у гарячому стані. лезо нагрівали не вище 600 °с, оскільки залишкові дендрити у напрямку від спинки до леза під час кування поступово набирають ви- тягнутої форми. Ан. 90а. Шліф зроблено на поперечному перерізі руків’я бритви. До травління помітно дрібні пори та мікротріщини. Після травління хлорною міддю проявилися залишкові дендри- ти. Після травління хромпіком у міждендритних просторах з’явилися дрібні поліедричні зерна зі значною кількістю двійників усередині. Мік- ро-твердість металу — 10,8 кг/мм2. розмір зерна — 0,035—0,025 мм (рис. 3, 8). Висновок. рекристалізація відбулася виключ- но під дією температури, ковальській доробці руків’я не піддавали. Ан. 90б. Шліф зроблено на поперечному перерізі шляпки виступу бритви. До травління помітно чорні цятки, розсіяні по всьому полю шліфа, і велику газову пору. корозія поширюєть- ся на межах дендритів. Після травління відкрилася поліедрична структура на фоні залишкової дендритної. Вели- кі поліедри мають хвилясті межі. З одного боку шліфа зерна подрібнені й зафіксовано невелику кількість ліній зсуву. розмір поліедрів — 0,35— 0,12 мм. Мікротвердість металу — 101,7, у місці подрібненості зерен — 193,2 кг/мм2 (рис. 3, 9). Висновок. Як і руків’я, виступ-протуберанець ковальській доробці не піддавали. Зникнення де- ндритної ліквації пов’язане з нагріванням виро- бу для кування леза. Подрібненість поліедрів і наявність ліній зсуву з одного боку шліфа, ймо- вірно, зумовлена ліквідацією ливарного браку. отже, заготовку бритви відливали у двостулковій ливарній формі (залишки ливарного шва на шляп- ці протуберанця). Формувальному куванню була піддана вся робоча частина, хоча особлива увага приділена самому лезу (тут, порівняно зі спинкою, набагато вища мікротвердість, форма залишкових дендритів). ковальські роботи проводили за неви- сокої температури — до 600 °с із досить високим ступенем деформації. не викликає сумніву зміц- нювальний характер деформації леза. руків’я не кували зовсім, а виступ-протубера- нець з одного боку трохи підправлено без нагрі- вання (лінії зсуву у подрібнених зернах). Ан. 91. Чотиригранне у перерізі шило трохи загострене на робочому кінці та розплескане на Рис. 3. Мікроструктури металу: 1 — ан. 83, зб. 70; 2 — ан. 84, зб. 70; 3 — ан. 85, зб. 70; 4 — ан. 86, зб. 70; 5 — ан. 86, зб. 120; 6 — ан.87, зб. 70; 7 — ан. 90, зб. 70; 8 — ан. 90а, зб. 70; 9 — ан. 90б, зб. 120; 10 — ан. 91, зб. 120 ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 284 протилежному завдовжки 8,5 см (рис. 1, 11). Шліф зроблено на поздовжньому перерізі роз- плесканого кінця. До травління помітно одне велике вкраплення видовженої форми. евтектоїд відсутній, оскіль- ки олова у металі — 1,611, сурми — 1,988 %. Після травління відкрилася рекристалізована поліедрична структура з вузькими двійниками всередині різнозабарвлених зерен. Виявлено великі зерна, оточені дрібними, що засвідчує стадію збиральної рекристалізації. З одного боку шліфа зерна мають волокнистий вигляд. Мікротвердість металу у центрі шліфа — 114,3, з боків — 180,8 кг/мм2 (рис. 3, 10). Висновок. Зіставлення результатів візуаль- них спостережень із металографічним аналізом дає змогу стверджувати, що шило виготовлено формувальним куванням. розплесканий кінець слугував для покращання насаджування руків’я на шило. Ця операція відбилася на структурі у вигляді волокнистості зерен. у результаті вивчення бронзових виробів із пам’яток Воля-iV і Петрикова можна зробити низку висновків. Вироби з поселення культури ноа Воля-iV у переважній більшості (5 із 6) от- римано формувальною ковальською доробкою відлитих заготовок. Для виготовлення виробів із дроту (ан. 95, 96) застосовано спеціальні ковадла з накладкою, а можливо, з огляду на товщину і форму перерізу дроту, на той час вже існувало якесь пристосування на кшталт волочильної до- шки. Залишки евтектоїдної фази свідчать про те, що ці роботи проводили за температури по- над 600 °с. При цьому ступінь деформації сягав 60—80 %. Вільному гарячому куванню піддано шпиль- ку (ан. 93), ніж (ан. 82) і знаряддя (ан. 94). тут температури були нижчими за 600 °с, як, від- повідно, і ступінь деформації — 20—40 (ан. 82, 93) та до 60 % (ан. 94). у техніці лиття виконано браслет (ан. 92), який для згинання, можливо, одноразово й нагрі- вали до невисокої температури, що не відбилося на його мікроструктурі. у двох випадках вдалося з’ясувати вид ливар- них форм: однобічна теплопровідна для ножа- бритви (ан. 82) і глиняна (?) двоскладова для браслета (ан. 92). Металеві вироби висоцької культури за до- помогою методів точних наук досі ніхто не до- сліджував, тому, аналізуючи отримані результа- ти, можемо порівнювати їх лише з близькими за часом пам’ятками інших культур. Як уже зазначалося, колекція із Петрикова налічує 9 виробів, переважна більшість яких є прикрасами (7 із 9), серед яких три відлиті браслети, що не піддавалися жодній додатковій обробці, за винятком нанесення чеканного орна- менту (ан. 85). Цей тип браслетів переважно за- фіксовано у могильниках вільховецького типу та висоцької культури, характерною ознакою яких є напаяні овальні щитки. на нашу думку, браслети відливали за восковою моделлю, що не суперечить мікроструктурному аналізу, який не виявив жодних ознак паяльного шва. До того ж, технологію лиття з воскової моделі на той час широко використовували у багатьох культурах Центральної Європи. З усіх відомих на цей час браслетів подібного типу лише петриківський прикрашено чеканним орнаментом. За цією оз- накою Д. Павлів відносить його до окремої 2-ї групи (Павлів 1993, с. 32—34; рис. 2). Браслети (ан. 84, 88) відливали у роз’ємних двобічних глиняних формах, на що вказують затік металу на стику двох стулок — ливарний шов (ан. 88) і овальний переріз виробу (ан. 84). Поверхню браслетів полірували. Бритву з обламаним руків’ям та грибоподіб- ним виступом-протуберанцем на спинці від- ливали у двобічній роз’ємній формі (залишки ливарного шва на протуберанці). Доробку ку- ванням було спрямовано на формування робочої поверхні, видалення ливарного браку та зміц- нення леза, що засвідчує підвищення мікротвер- дості металу від спинки до леза. Виріб належить до центральноєвропейського типу бритв. на пам’ятках висоцької культури виявлено бритви з гончарівки та лошнєва — без протуберанця на спинці (крушельницька 1985, с. 76, рис. 23, 2). Фрагмент голки шпильки чи фібули (ан. 86) піддано вільному куванню із невисоким ступенем деформації — до 40 % за температури близько 600 °с задля витягування та загострення вістря. на відміну від попереднього виробу, шило (ан. 91) піддавали інтенсивнішому проковуванню. Дротяні вироби (ан. 83, 87, 89) виготовляли з відлитих заготовок куванням на жолобчас- тому ковадлі із накладкою за температури по- над 600 °с (ан. 83, 89) і нижче 600 °с (ан. 87). ступінь деформації на всіх трьох виробах сягав 60—80 %. тонкий переріз дроту (ан. 83, 87) наво- дить на думку про існування на той час не лише жолобчастих ковадел з накладкою, а й інстру- менту на кшталт волочильної дошки з отворами різної форми: овального (ан. 83) і прямокутного (ан. 87). Завиток з плаского дроту (ан. 89) швидше за все отримано розплескуванням нещільно закрученого на оправці дроту (розміщення евтектоїду). насамкінець зауважимо, що характерною особливістю петриківського металу є його по- ристість, що свідчить про його перегрів, а отже, ливарний брак, який може вказувати на невисо- кий кваліфікаційний рівень майстрів. З огляду на технологічні особливості та специфічність ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 85 хімічного складу металу (повна відсутність арсену в обох колекціях) можна стверджувати: незважаючи на морфологічну подібність деяких Балагури Е.А. Історія племен пізньобронзової доби середнього Подніпров’я (культура ноа): Дис. ... канд. іст. наук. — к.,1964. — с. 275—293. Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. — львів, 2002. — с. 282. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами східної і Центральної Європи. — к., 1985. Павлів Д. Про один тип браслетів ранньогальштатського часу україни // Studia archaeologica. — 1993. — № 1. — с. 32—34. Ситник О.С. Звіт про дослідження поселень пізньобронзового-ранньозалізного віку в околицях с. Воля теребов- лянського району тернопільської області в 1990 р. // на Іа нану. — 1990/127. Черных Е.Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе ссср. — М., 1976. — с. 302. Schubert F., Schubert E. Spektralanalytische untersuchungen von Hort- und einzelfunden der Periode b iii // Mozsolics A. bronzefunde der Karpatenbeckens. budapest, 1967. — S. 280. Одержано 03.03.2005 Т.Ю. Гошко Металл ПериоДа ПоЗДнеЙ БронЗЫ иЗ терноПолЬского краеВеДЧеского МуЗеЯ В статье приведены результаты технологического изучения двух небольших коллекций бронзовых изделий куль- тур ноа и высоцкой из фондов тернопольского музея. До настоящего времени такие исследования почти не про- водились. В коллекцию вошли, в основном, украшения, а также предметы домашнего обихода — нож-бритва, проколка и бритва. учитывая характерные технологические особенности бронзовых предметов для каждого памятника и химическое сходство всего металла, сделан вывод о местном производстве всех изделий. T.Yu. Нoshko LATe bRONze AGe AND eARLY iRON AGe MeTAL ObJeCTS FROM THe MuSeuM OF LOCAL LORe iN TeRNOPiL The article summarizes the results of technological study of two small collections of bronze artifacts of Noa and Vysotska cultures from the funds of museum in Ternopil. until recently such studies were practically not undertaken. The collection consists mostly of jewelry. Among household utensils there is a razor-knife and a razor. taking into consideration charecteristic technological peculiarities of the bronze items of each site and chemical resemblance of all the metal articles it is concluded about the local manufacture of all the items. виробів (браслети: ан. 92, бритва — ан. 90, а, б) до центральноєвропейських, це продукція міс- цевого виготовлення.

Метал доби пізньої бронзи з Тернопільського краєзнавчого музею

Institution

Similar Items