Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки»
21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) відбувся міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки».
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199304 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 107-110. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199304 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Відейко, М.Ю. 2024-10-02T15:16:05Z 2024-10-02T15:16:05Z 2006 Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 107-110. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199304 21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) відбувся міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки». uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» International Colloquium «Kukuteny - 120 Years of Research. Time to Review» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» |
| spellingShingle |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» Відейко, М.Ю. Хроніка |
| title_short |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» |
| title_full |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» |
| title_fullStr |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» |
| title_sort |
міжнародний колоквіум «кукутень — 120 років досліджень. час підбивати підсумки» |
| author |
Відейко, М.Ю. |
| author_facet |
Відейко, М.Ю. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
International Colloquium «Kukuteny - 120 Years of Research. Time to Review» |
| description |
21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-Нямц (Румунія) відбувся міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки».
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199304 |
| citation_txt |
Міжнародний колоквіум «Кукутень — 120 років досліджень. Час підбивати підсумки» / М.Ю. Відейко // Археологія. — 2006. — № 2. — С. 107-110. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vídeikomû mížnarodniikolokvíumkukutenʹ120rokívdoslídženʹčaspídbivatipídsumki AT vídeikomû internationalcolloquiumkukuteny120yearsofresearchtimetoreview |
| first_indexed |
2025-11-25T23:48:48Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:48:48Z |
| _version_ |
1850584700131737600 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 107
Інституті археології нан україни, членом на-
укової координаційної ради з проблем «Істо-
ричне краєзнавство в україні» при Відділенні
історії, філософії та права нан україни, членом
спеці-алізованої ради при Інституті археології
нан україни із захисту докторських та канди-
датських дисертацій, а після обрання у 1997 і
1999 рр. відповідно академіком академії наук
вищої школи україни та української академії
історичних наук активно працює у наукових ко-
місіях і радах цих об’єднань учених. І.с. Вино-
кур — член редколегій журналів «археологія»,
«краєзнавство», «хмельниччина: дивокрай»,
«наукових праць кам’янець-Подільського де-
ржавного університету: історичні науки» й ін-
ших історичних періодичних видань. академік
навчає магістрантів і аспірантів, готує докторів і
кандидатів наук у галузі археології та історії.
21—24 жовтня 2004 р. у м. Пятра-нямц (румунія)
відбувся міжнародний колоквіум «кукутень — 120
років досліджень. Час підбивати підсумки». у
роботі форуму, організованому Міжнародним
центром досліджень культури кукутень взяли
участь понад 60 археологів із австрії, Болгарії,
Великої Британії, Іспанії, Молдови, росії, ру-
мунії, сШа, туреччини, україни і Франції. го-
ловним осередком проведення колоквіуму став
Музей історії та археології у м. Пятра-нямц,
де, до речі, паралельно проходила міжнародна
конференція «Пре- і праісторична археологія
видобування солі», що зібрала не менш пред-
ставницьку групу вчених.
Місце для проведення колоквіуму було об-
рано не випадково, адже музейний комплекс у
Пятра-нямц є не лише потужною експозиційною
установою, у якій нагромаджено першо-класні
археологічні колекції, але і відомим центром
проведення наукових досліджень.
кілька слів скажемо про організатора фору-
му — Міжнародний центр досліджень культу-
ри кукутень (iNTeRNATiONAL ReSeARCH
CeNTeR OF CuCuTeNi CuLTuRe — iRCCс) —
© М.Ю. ВІДеЙко, 2006
ì.Þ. â³äåéêî
ì²æíàðîäíèé êîëîêâ²óì«êóêóòåíü — 120 ðîê³â
äîñë²äæåíü. ×àñ ϲäáèâàòè ϲäñóìêè»
Багаторічна сумлінна педагогічна, наукова і
громадська діяльність І. Винокура гідно оціне-
на. Він нагороджений медалями «За доблесну
працю» та а.с. Макаренка, знаком «Відмінник
народної освіти україни», почесними грамо-
тами Міністерства освіти україни, а в 2002 р.
удостоєний диплома і медалі Ярослава Муд-
рого академії наук вищої школи україни. Ім’я
ученого занесено до книги пошани хмельни-
цької обл. у 2003 р. І. Винокур нагороджений
Почесною грамотою і медаллю Верховної ради
україни за особливі заслуги перед україн-ським
народом.
Щиро бажаємо Іону Ізраїлевичу міцного
здоров’я, творчих сил, завершення нових ці-
кавих задумів, експедицій, книг, талановитих і
вдячних учнів.
M.Б. ПЕТРОВ
Одержано 12.07.2005
наукову та просвітницьку установу 1 , засновану
1995 р., що базується в м. Пятра-нямц. Центр
сприяє інтенсифікації наукових досліджень куль-
тури кукутень, залучаючи до її вивчення провід-
них фахівців із установ та організацій різних
країн світу, в тому числі з Інституту археології
нан україни. До консультативної ради iRCCс
від україни входить В.о. круц. Центр організує
та проводить фундаментальні наукові дослід-
ження, в тому числі міждисциплінарні, працює
над створенням великої бібліографічної бази; ор-
ганізує міжнародні наукові конференції, видання
літератури та виставки, присвячені досліджен-
ням культури кукутень, здійснює обмін науко-
вою інформацією, фахівцями та публікаціями,
поширює дані про результати досліджень у за-
собах масової інформації. Центр здійснив низку
видань матеріалів з розкопок поселень культури
кукутень, окремих категорій матеріалів, зокрема
антропоморфної пластики кукутень та трипіль-
ської культури.
1 international Research Center of Cucuteni Culture —
Presentation. — http://www.neamt.ro/cmj/istorie/piatra-
neamt/
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2108
на колоквіум було заявлено 57 наукових до-
повідей, 10 з яких українськими археологами.
триденна програма форуму виявилася надзви-
чайно напруженою, адже, крім доповідей, учас-
ники мали ознайомитися з представницькою
експозицією музею та спеціальною виставкою
приватної колекції старожитностей культури ку-
кутень, яка належить емілії та ромео Думітрес-
ку. Зібрання старожитностей культур Прекуку-
тень та кукутень, виставлена в музеї, включає
матеріали з усіх етапів їх існування, починаючи
із найдавніших — траян-Дялул-Вей, Подурь-Дя-
лул-гіндару та ін.
колекція емілії та ромео Думітреску, що ек-
спонується в приміщенні музею, налічує понад
100 предметів, виявлених під час археологічних
розкопок, які проводили фахівці коштом влас-
ників зібрання (Cultura Cucuteni 2004). В екс-
позиції був представлений цікавий культовий
комплекс з поселення Ісайя, який включає пред-
мети пластики та дрібні керамічні вироби (ibid.,
s. 7—10, 32). З приводу інтерпретації цього ком-
плексу як матеріальної пам’ятки сакралізованого
відтворення знань щодо продовження людського
роду носіїв культури Прекукутень р. Думітрес-
ку виголосив доповідь, яка викликала загальний
інтерес.
Згадані меценати також фінансують археоло-
гічні дослідження відомого теля Подурь-Дялул-г
учасники колоквіуму біля музею у м. Пятра-нямц
г.о. Пашкевич і М. Петреску-Димбовіца, зустріч у
с. кукутень
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2 109
індару, де планують організувати музей. Придбав-
ши землю, на якій розташовано поселення культу-
ри кукутень, р. Думітреску не лише опікується їх
збереженням, але й надає можливість археологам
проводити наукові дослідження.
організатори форуму опублікували тези
доповідей (Cucuteni. 120 de cercetari. Timpul
bilantului, 2004), а у 2005 р. здійснили окреме
видання матеріалів колоквіуму 2 .
тематика доповідей мала досить широкий
спектр, починаючи від історії досліджень ку-
кутень і окремих неолітичних культур до резуль-
татів вивчення поселень і комплексів, скарбів,
артефактів, давніх виробництв. Значну увагу
приділено зв’язкам між окремими локальними
типами всередині кукутень-трипільської спіль-
ності, іншими культурами.
у перший день колоквіуму відбулася пре-
зентація першого повного видання матеріалів
розкопок епонімної пам’ятки — кукутень (Pet-
rescu-Dimbovita, M.-C. Valeanu 2004). Як додаток
до 740-сторінкової книги випущено CD-диск із
версією друкованого видання з кольоровими
ілюстраціями.
Програма форуму передбачала відвідання
епонімної пам’ятки — поселення кукутень,
де 24 жовтня було проведено день експери-
ментальної археології, організований фунда-
цією «кукутень у ІІІ тисячолітті» (президент
— р. Думітреску). Під час урочистої частини
заходу відбулося присвоєн-ня звання почес-
ного громадянина села кукутень науковцям,
які зробили видатний внесок в археологічну
науку, зокрема відомому досліднику культури
кукутень академіку М. Петреску-Димбовиці.
До того ж, протягом дня всі учасники події могли
належно оцінити як кукутенську, так і традицій-
ну румунську кухні та народні напої.
у науковій частині археологічного експери-
менту було продемонстровано відтворення дав-
ніх технологій гончарства, виготовлення знарядь
праці із каменю та кременю, приготування їжі
та добування солі. також було представлено
цілий комплекс створених протягом останніх
років повномасштабних реконструкцій житло-
вих та господарчих споруд. Безпосередні-ми
виконавцями експериментів та будівельниками
реконструкції кукутенських споруд були студен-
ти. нещодавно на полігоні відзняли науково-по-
пулярний фільм «онуки адама», присвячений
культурі кукутень.
2 Матеріали опубліковано у періодичному виданні
музейного комплексу в Пятра-нямц — Memoria
Antiquitatis.
Виставка колекції старожитностей культур Прекукутень і кукутень емілії та ромео Думітреску в музеї м. Пятра-нямц
учасники колоквіуму з україни та росії у с. кукутень:
перший ряд (зліва направо): М.П. сохацький, н.Б. Бур-
до, о.В. Цвек, І.І. Мовчан; другий ряд (зліва направо):
о.г. корвін-Піотровський, В.о. Шумова, н.М. скакун; на
задньому плані: В.о. круц спілкується з р. Думітреску
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 2110
Згадані реконструкції стали базою і для ек-
сперименту з моделювання процесу утворення
культурного шару та вивчення кукутенського
житлобудування, за початком якого протягом
дня зацікавлено спостерігали не лише учасники
колоквіуму, а й мешканці села кукутень.
у ході експерименту було спалено репліки двох
житлових споруд, у яких залишено побутовий та
господарчий інвентар. Процес спалення фіксували
на відео, температурний режим контролювали за
допомогою відповідних датчиків. рештки однієї
зі споруд заплановано залишити аж до повно-
го руйнування, для того щоб спостерігати цей
процес протягом тривалого часу. рештки іншої
споруди планували знівелювати навесні, щоб на
цьому місці спорудити наступну будівлю. Цикл
будівництва: спалення—руйнування—будівниц-
тво повторять кілька разів задля відтворення
процесу формування багатошарової пам’ятки
культури кукутень з відповідною кількістю го-
Cultura Cucuteni. Magia Ceramicii. — bucuresti, 2004. — 36 s.
Cucuteni. 120 de cercetari. Timpul bilantului. — Museul de istorie si Archeologie Piatra-Neamt, 21—24 оctombrie, 2004. —
Piatra-Neamt: Constantin Matasa, 2004. — 118 s.
Petrescu-Dimbovita М., Valeanu M.-C. Cucuteni-Cetatuie. — Piatra-Neamt, 2004. — 740 s.
Одержано 05.04.2005
ризонтів. тель, що, за розрахунками експеримен-
таторів, має утворитися на цьому місці, через
певний час досліджуватимуть археологи.
Звіти про всі етапи експерименту мають на-
мір публікувати, а також залучати фахівців з
інших країн на різних стадіях його проведення.
особливо відзначимо продуманість та наукову
організацію експериментальної програми в га-
лузі житлобудування, що нині проводиться на
полігоні біля с. кукутень. на нашу думку, над-
звичайно важливе значення для наступних до-
сліджень мала дискусія, що відбулася 24 жовтня
в процесі проведення експерименту, між учени-
ми із різних країн. отже, можна констатувати,
що наукові доповіді, виставки, екскурсії, архео-
логічний експеримент, проведені у рамках між-
народного колоквіуму «кукутень — 120 років
досліджень. Час підбивати підсумки», сприяли
пожвавленню наукових контактів і вивченню
культурної спільності кукутень-трипілля.
20—23 квітня 2005 р. у м. Верона (Італія) від-
бувся міжнародний конгрес «Доісторична тех-
нологія» 40 років потому: функціональні до-
слідження та російська спадщина» («Prehistoric
Technology» 40 Years Later: Fun-ctional Studies
and Russian Legacy») 1 , органі-зований історико-
природничим музеєм і університетом Верони, а
також цілою низкою таких відомих міжнародних
наукових та суспільно-політичних установ, як
ІNтаS, Європарламент, асоціація антропологів
Італії, Італійський інститут доісторії і протоіс-
торії (Фіренці), університети риму, Падуї, Фе-
рари, лече та ін.
головні проблеми з організації та проведен-
ня конгресу лягли на плечі невгамовної та ча-
рівної наукової співробітниці історико-природ-
ã.â. ñàïîæíèêîâà, í.ì. ñêàêóí
ì²æíàðîäíèé êîíãðåñ Ôàõ²âö²â
Ç äî²ñòîðè×íî¯ òåõíîëî㲯 ó âåðîí² (²òàë³ÿ)
ничого музею Верони лаури лонго, яка є одним
із найвідоміших трасологів Італії. Членами між-
народного наукового організаційного комітету
стали знані вчені з багатьох країн світу: П.к. ан-
дерсон (Франція), І.к. конте (Іспанія), Б.Д. гай-
ден (канада), г.Ф. коробкова (росія), к. ле-моріні
(Італія), т. Манноні (Італія), г.х. одел (сШа),
л.р. овен (німеччина), н.М. скакун (росія), а.
ван гвін (нідерланди).
усього на конгрес було заявлено понад 90 до-
повідей та повідомлень, підготовлених дослід-
никами з-понад 20 країн світу (австралія, азер-
© г.В. саПоЖникоВа, н.М. скакун, 2006
1 Ідеться про перше англомовне видання книги с.а. се-
менова: Semenov S.A. Prehistoric Technology: An
experimantal study of the oldest tools and artefacts from
traces of manufacture and wear / Translated by M.W.
Thompson. — New York: barnes and Noble, 1964.
|