На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2006
Main Author: Шрамко, Б.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199321
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша) / Б.А. Шрамко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860012128535052288
author Шрамко, Б.А.
author_facet Шрамко, Б.А.
citation_txt На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша) / Б.А. Шрамко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
first_indexed 2025-12-07T16:42:28Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 384 Першу частину статті П.Я. гавриша (гавриш 2003, с. 116—123) майже повністю присвячено невдалій спробі спростувати важливе відкрит- тя В.о. городцова щодо існування у комплек- сі укріплень Більського городища особливого куземинського укріплення (городцов 1911, с. 93—161), якого, на думку автора, насправді не існувало, а отже, воно є «міфічним» (с. 121). Можна було б припустити, що, заперечуючи важливий висновок В.о. городцова щодо існу- вання куземинського укріплення, П.Я. гавриш передусім ретельно аналізуватиме всі аргументи дослідника із Щоденника розкопок 1906 р. і ар- хівних матеріалів, що не потрапили до першої публікації. усе це бажано було зіставити з ре- зультатами нових досліджень. на жаль, цього в статті не було зроблено. усе зведено до заяви про те, що П.Я. гавриш не бачив куземинського городища (с. 120). Про- те далі він надає відомості, які підтверджують його існування навіть сьогодні, хоча воно й за- знало значних руйнувань. стаття П.Я. гавриша починається з невели- кого історіографічного огляду, що рясніє пере- крученнями. Пишучи про основну для зазначеної теми працю В.о. городцова, автор обмежується стислим переліком деяких відомостей щодо роз- ташування і розмірів укріплень, а потім ствер- джує, що «більше про куземинське городище В.о. городцов ніде не обмовився» (с. 116). Проте це твердження П.Я. гавриша не відповідає дій- сності і є спробою приховати від читача дуже важливий висновок В.о. городцова про функціо- нальне призначення куземинського городища як додаткових фортів, що тактично підсилювали все Більське городище (городцов 1911, с. 93). Далі П.Я. гавриш бездоказово намагається спросту- вати зазначений висновок без посилання і навіть згадування імені В.о. городцова (с. 122). До речі, слід зауважити, що сучасні військові історики поділяють думку В.о. городцова щодо існуван- ня на Більському городищі додаткових фортифі-  © Б.а. ШраМко, 2006 á.à. Øðàìêî íà Çàõèñò â.î. ãîðîäöîâà (ç ïðèâîäó ïóáë³êàö³¿ Ï.Я. ãàâðèøà)* каційних споруд (бастіонів) (грицюк 2004,   с. 26—28; 2004а, с. 86—90). Подальший історіографічний огляд має трохи дивний вигляд. Внесок Б.М. гракова у вивчення куземинського городища П.Я. гавриш характери- зує не на основі першоджерел про польові дослід- ження 1958—1960 рр., а спираючись на стисле повідомлення в популярній праці (граков 1971, с. 154). З дослідженнями а.о. Мо-руженко автор, очевидно, мало обізнаний, тому що заявляє: «в працях цієї дослідниці ми не знаходимо нічого нового» (с. 117). Це йдеться про праці, в яких уперше наведено класифікацію усіх лісостепових городищ скіфського часу, в якій чітко визначено місце куземинського городища. крім того, автору, мабуть, невідомо, що а.о. Моруженко передба- чала можливість появи подібних горе-археологів, які «не бачитимуть» куземинського городища че- рез невиразність його невеликих бокових валів. П.Я. гавришу невідомо, що а.о. Моруженко спи- рається на добре обґрунтований висновок а.а. спіцина (спіцин 1906, с. 212—236), який довів, що мисові городища характеризувалися незнач- ними боковими валами або не мали їх взагалі. З огляду на це В.о. городцов вважав достатнім зазначити лише те, що куземинське городище починається з міцного валу Великого городища. Заперечувати цей факт П.Я. гавриш не міг і не намагався, проте все одно стверджує, що він не бачив городища. Дивно! так само не досить виразно автор пише про внесок у розробку куземинської теми г.т. ковпа- ненко. слід зазначити, що саме г.т. ковпаненко у своїй монографії «Племена скіфського часу на Ворсклі» (ковпаненко 1967) уперше узагальнила матеріали понад 60 поселень скіфського часу в басейні Ворскли, виділила спеціальний розділ для Більського й особливо куземинського укріп- лень із урахуванням нових (1958 р.) археологіч- Äèñêóñ³¿  * Див.: гавриш П.Я. куземинське укріплення в Біль- ському городищі // археологія. — 2003. — № 4. —   с. 116—123. ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 85 них матеріалів. на основі вивчення першоджерел г.т. ковпаненко вперше опублікувала орієнтовну дату виникнення куземинського городища, яку, до речі, використовує і П.Я. гавриш. Потім автор стисло переказав наші публікації з деякими зауваженнями і коментарями, які не супере- чать факту існування куземинського укріплення. П.Я. гавришу особливо не подобається пові- домлення про знахідку колгоспниками с. куземин у 1952 р. ями з амфорами, оскільки науковці не зали- шили її наукового опису та ілюстрацій. При цьому автор зазначає, що Б.а. Шрамко, мабуть, отримав інформацію не з перших рук, тобто не від очевид- ців або авторів знахідки (с. 118). Це зайвий раз доводить, що П.Я. гавриш не обізнаний із пер- шоджерелами: у своїй критиці він спирається не на джерела, а лише на власні вигадки. Йому неві- домо, що в документації експедиції зафіксовано той факт, що її учасники дізналися про знахідку ями з амфорами безпосередньо від колгоспни- ків, які випадково її виявили під час очищення ділянки для колгоспного току. Яму бачив не один колгоспник, а група людей, а одну з амфор одна колгоспниця навіть забрала собі для використан- ня в господарстві. До речі, ані П.Я. гавриш, ані будь-хто інший не піддають сумніву зафіксоване В.о. го-родцовим подібне повідомлення селянина з куземина, який, копаючи криницю, на глибині 15 аршин виявив заглиблення з уламками кераміки та кісток тварин, які він вважав подібними до знахі- док на зольниках Західного укріплення Більсько-  го городища (городцов 1911, с. 119). Між іншим, у цьому випадку так само ніхто з науковців цих знахідок не бачив і точного їх опису не давав. очевидно, повідомленнями меш- канців не слід нехтувати. крім того, нам здається дуже необхідним під час подальших археологіч-них досліджень комплексу Більського городища, зок- рема куземинського укріплення, простежити, як далеко тягнеться культурний шар (можливо, до куземинського укріплення?), який виявлено на глибині в с. куземин. адже, може бути, що на куземинському укріпленні є прихований нижній культурний шар, що може пояснити невелику кількість підйомного матеріалу у верхньому шарі та існування загадкових малих валів — очевидно, слідів дерев’яної огорожі. наприкінці огляду наших публікацій П.Я. гав- риш знову ж таки стверджує, що куземинсько- го «міфічного» городища не існувало (с. 121). утім жодних серйозних аргументів автор при цьому не наводить. усе так само зведено до того, що він особисто городища не бачив. Проте   В.о. городцов дуже чітко зазначив його коор- динати: «В юго-восточном угле села куземина находится небольшое куземинское городище, расположенное на береговом террасовом уступе; валы его примыкают к валу Большого городи-  ща» (городцов 1906, с. 119). таку картину бачи- ли і зафіксували й інші археологи: Б.н. граков, г.т. ковпаненко, а.о. Моруженко та ін. Мені довелося разом із В.Ю. Мурзіним ознайомити з усіма укріпленнями, зокрема і куземинським, ренату ролле, яка організувала аерофотозйомку, на якій добре видно куземинське укріплення. отже, неможливо повірити, що П.Я. гавриш його не бачив. Проте автор сам собі суперечить. у повідом- ленні про свої розвідки 2000 р. П.Я. гавриш описує невеликі штучні земляні вали (отже, бачив їх!), які він нібито вагається відносити до скіфського часу. останнє зауваження мало б сенс лише в тому випадку, коли б було відомо, що городище має різні культурні нашарування. Проте таких даних немає. у будь-якому випадку це доводить, що городище існувало і П.Я. гав- риш його бачив, а як він визначає його культур- ну належність — це вже інше питання, а саме, кваліфікації автора. Матеріали статті дають змогу припустити два варіанти виникнення в ній істотних суперечностей. По-перше, звертає на себе увагу той факт, що П.Я. гавриш, як він сам повідомляє, кілька років незаконно, без Відкритого листа, здійснював якісь розвідки у с. куземин. Що він там робив без контролю, нікому невідомо, адже Польової документації про ці розвідки не існує. невідомо, чи не сприяла ця діяльність прискоренню руй- нування куземинського укріплення, після чого автор почав дуже впевнено говорити, що його взагалі не існувало. у будь-якому випадку навіть сама публікація статті П.Я. гавриша завдає шкоди справі охо- рони археологічних пам’яток україни. Якщо в академічному журналі повідомляється, що кузе- минського городища не існує, отже, й охороняти тут нічого не потрібно. крім того, автор подає приклад «чорним археологам», здійснюючи не- законні безконтрольні розвідки без Відкритого листа. Полтавська адміністрація про це добре знає, різко критикує сторонніх незаконних шу- качів скарбів і руйнівників пам’яток, проте за- мовчує діяльність П.Я. гавриша. По-друге, річ, мабуть, не в тому, що П.Я. гав- риш, який неодноразово бачив визначене В.о. го-  родцовим куземинське городище, несподівано перестав його бачити. Можливо, він спробував виправдати свою негативну археологічну ді-яль- ність, внаслідок якої його було виключено зі скла- ду скіфо-слов’янської експедиції харківського державного університету. П.Я. гавриш розпові- дає про це, але далеко не про все і не найважливі- ше. так, у 1985 р. його було послано на чергову розвідку куземинського укріплення, якого він нібито не знайшов. Це стало останньою крап- лею, що переповнила чашу нашого терпіння. Ми   ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 386 вже давно були незадоволені археологічною діяльністю П.Я. гавриша і відверто повідомляли про це. Його діяльність, зафіксована в польовій документації, показувала, що він дуже погано розбирається в археологічній стратиграфії і, дій- сно, не здатний розпізнати особливості культур- ного шару. Зокрема, під час розкопок у східному укріпленні Більського городища П.Я. гавриш не спромігся визначити початок появи ями в куль- турному шарі, а також контурів кількох ям. коли П.Я. гавриш у 1985 р. заявив, що він нібито не знайшов куземинського городища, в це неможли- во було повірити. того самого дня аспірант Ю.М. Бойко з групою студентів нашої експедиції також зробив розвідку на куземинському укріпленні й не лише бачив його, а й зробив зйомку його про- філів за допомогою оптичного квадранта. Зро- зуміло, що я не лише, як розповідає автор статті (с. 120), «різко негативно оцінив» його роботу, але дійшов висновку, що його участь у роботі скіфо-слов’янської експедиції на Біль-ському городищі не доцільна. розвідка П.Я. гавриша у 2000 р. нічого нового не принесла і, безумовно, не дає підстав запере- чувати існування куземинського укріплення. Можна поспівчувати автору, який скаржить- ся на недостатню кількість археологічних пуб- лікацій, проте не слід забувати, що дослідни- ку належить передусім спиратися не на стислі (інформаційні) повідомлення, а насамперед на першоджерела, польову документацію, музей- ні фонди. усі матеріали польових досліджень пов-ністю, очевидно, ніколи не опублікують, але використовувати недоліки публікацій як докази того, що якийсь матеріал взагалі відсутній, а зокрема, як аргумент проти відкриття В.о. го- родцовим існування куземинського городища, неприпустимо (с. 121). До того ж, у автора статті не все гаразд і з використанням першоджерел. спираючись на відому розповідь геродота про те, що кожна сторона міської стіни гелона була завдовжки 30 стадій (геродот iv, 108), П.Я. гавриш спо- чатку намагається приписати нам своє безглуз- де твердження, що згадане повідомлення нібито стосується не великого міста гелон, а невелико- го куземинського укріплення (с. 119), протяж- ність валів якого з одного боку становила усьо- го близько 0,4 км (с. 116). нічого подібного ми не стверджували, тому автор не зміг оформити посилання на нашу працю. Цікаво, що в стат- ті є посилання № 28, яке в списку літератури відсутнє. Джерелознавців-антикознавців, імо- вірно, порадує «відкриття» П.Я. гавриша, який стверджує, що йому відомо, хто і коли повідо- мив геродоту про довжину міських стін гелона. хронологічні вишукування автора завершилися намаганням порівняти незіставні дати, що стосу- ються різних об’єктів: нібито точно з’ясований час, коли геродот дізнався про довжину місь- ких стін гелона, і дуже орієнтовну дату перших знахідок Б.н. гракова в шурфі на куземинському городищі. При цьому в нестиковці, що виникла, П.Я. гавриш звинувачує Б.а. Шрамка, який «не помітив суттєвого протиріччя» у штучних вига- дуваннях автора (с. 119). насправді, висновок один: геродот, очевидно, не знав про існу- вання пізнього куземинського городища, із чим ми згодні з автором, хоча доказів це й не   потребувало. Гавриш П.Я. куземинське укріплення в Більському городищі // археологія. — № 4. — 2003. Городцов В.А. Дневник археологических исследований в Зеньковском уезде Полтавской губернии в 1906 году // тр. Xiv ас. — 1911. — т. 3. Граков Б.Н. скіфи. — М., 1971. Грицюк В.М. Воєнно-історична польова поїздка до Бельського городища // Від кімерії до сарматії. — к., 2004. Грицюк В.М. система обороних позицій і в’їздів Cхідного та Західного укріплень Більського городища // Черненко е.В., ролле р.а., скорий с.а., Махортих с.В., герц В.Ю., Белозор В.П. исследования совместной украинско- польской археологической экспедиции 2003 г. — к., 2004а. Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на Ворсклі. — к., 1967. Спицин А.А. отчет о раскопках, произведенных в 1905 году и.г. абрамовым в смоленской губ. // Зрао. — сПб., 1906. — т. 8. — Вып. 6. Одержано 14.10.2005
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199321
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:42:28Z
publishDate 2006
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Шрамко, Б.А.
2024-10-03T15:36:51Z
2024-10-03T15:36:51Z
2006
На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша) / Б.А. Шрамко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199321
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Дискусії
На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
In Defence of V.O. Horodtsov (concerning to the publication of P. Ya. Havrysh)
Article
published earlier
spellingShingle На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
Шрамко, Б.А.
Дискусії
title На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
title_alt In Defence of V.O. Horodtsov (concerning to the publication of P. Ya. Havrysh)
title_full На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
title_fullStr На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
title_full_unstemmed На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
title_short На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша)
title_sort на захист в.о. городцова (з приводу публікації п.я. гавриша)
topic Дискусії
topic_facet Дискусії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199321
work_keys_str_mv AT šramkoba nazahistvogorodcovazprivodupublíkacíípâgavriša
AT šramkoba indefenceofvohorodtsovconcerningtothepublicationofpyahavrysh