Артеміда Ольвійська

• Опубліковано в: : Археологія
• Дата: 2007
• Автор: Лейпунська, Н.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут археології НАН України 2007
• Теми: Публікації археологічних матеріалів
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199404
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Артеміда Ольвійська / Н.О. Лейпунська // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 91-97. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

У статті йдеться про знайдену експедицією Л.М. Славіна скульптуру Артеміди в одному із приміщень будинку
 Є-10, короткий опис якого наведено. Невелика мармурова статуетки Артеміди Мисливиці є видатним твором
 елліністичного мистецтва та ще одним доказом шанування цієї богині у Нижньому Побужжі. Вона датується
 III — початком II ст. до н. е. та має аналогії серед малоазійської скульптури, зокрема пергамської школи. В 1966 г. в доме Е-10 была обнаружена небольшая мраморная скульптура, получившая название Артемиды Ольвийской. Дом Е-10 отличался от других не только большой площадью и количеством помещений — не менее 12
 наземных и подвальных — но и наличием в его составе домашнего святилища и парадного помещения с галечным полом, где и была найдена скульптура. Богиня изображена в движении, в ипостаси Артемиды Охотницы.
 Отсутствие характерных атрибутов этой богини — колчана и лука — не мешает такой интерпретации скульптуры, которая выполнена в стиле малоазийской пергамской школы и датируется III — началом II вв. до н. э. In 1966 in the house E-10 a small statuette of marble was found which was called Artemis Olbian. The house E-10 differed
 from others not only by its large space and a number of rooms — not less than 12 land-based and cellar ones — but also
 by its inhouse sanctuary and apartment main with the pebbly floor, the very place where the statuette was found. Artemis
 is depicted astir, dressed as Artemis the Hunter. The lack of the characteristic attributes of the goddess — quiver and
 bow — does not impede this interpretation of the statuette which is fulfilled in the Pergamon style of Asia Minor and
 dated back to the 3rd — early 2nd cc. BC.