Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.

Статтю присвячено розгляду основних типів місцевої сіроглиняної кераміки VI—V ст. до н. е. з розкопок городища та некрополя Ольвії і поселень її хори. В статье рассмотрена сероглиняная керамика VI —V вв. до н. э., найденная на городище и некрополе Ольвии, а также на поселениях ее х...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія
Date:	2007
Main Author:	Крапівіна, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2007
Subjects:	Публікації археологічних матеріалів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199405
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е. / В.В. Крапівіна // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 98-106. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860184355086794752
author	Крапівіна, В.В.
author_facet	Крапівіна, В.В.
citation_txt	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е. / В.В. Крапівіна // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 98-106. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія
description	Статтю присвячено розгляду основних типів місцевої сіроглиняної кераміки VI—V ст. до н. е. з розкопок городища та некрополя Ольвії і поселень її хори. В статье рассмотрена сероглиняная керамика VI —V вв. до н. э., найденная на городище и некрополе Ольвии, а также на поселениях ее хоры. Она относилась преимущественно к местному производству и в целом составляла, безусловно, своеобразный комплекс столовой посуды, не находящий полных аналогий в расписной или чернолаковой керамике метрополии. Тем не менее небольшая часть сосудов имитировала греческие образцы. Основные формы сероглиняной керамики традиционно представлены кувшинами, ойнохоями и мисками различных типов. Реже встречаются кубки, горшки, кратеры, диносы, крышки, фруктовницы, килики, светильники. Малочисленны находки рыбных блюд, канфаров, лекифов, гуттусов и др. The article is about the grey-clay ceramics of 6th cc. BC found on the city-site and necropolis of Olbia, as well as on the settlements of its chora. The ceramics was mainly of local production and represented a set of tableware, undoubtedly peculiar for the region and not fully similar to the painted and black-glazed ceramics of metropolis. However, some of the vessels imitated Greek examples. The main forms of grey-clay ceramics traditionally are represented by pitchers, oinochoai and dishes of different types. More rarely are found bowls, jugs, kraters, dinoi, lids, fruit vessels, kylikes, and lamps. Few are the finds of fishplates, kantharoi, lekythoi, gutti, etc.
first_indexed	2025-12-07T18:03:19Z
format	Article
fulltext	ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 198 сіроглиняну кераміку виявлено в усіх давньо- грецьких центрах Північного Причорномор’я протягом усього періоду їх існування. Проте вона все ще не стала предметом спеціального дослідження, за винятком ольвії. Згідно з чис- ленними даними, ця кераміка була переважно місцевого виробництва 2 і мала своєрідні риси в кожному з античних центрів: тірі, ольвії, херсонесі та Пантікапеї 3 . Форми сіроглиняної кераміки змінювалися з часом, але її наявність в усіх шарах античних пам’яток Північного Причорномор’я з vi ст. до н. е. до iv ст. н. е. є доведеним фактом. утім, на мій погляд, це ще не доводить, що вона є показником саме грецького (див.: Буйских 2006, с. 29—57) або будь-якого іншого етносу. Як відомо, сіроглиняна кераміка була притаманна багатьом культурам, зокрема, вона була основ- ним столовим посудом у племен зарубинецької та черняхівської культур. лише колір кераміки навряд чи може слугувати показником етносу 4 , але це питання потребує спеціального розгляду і не входить до кола завдань цієї публікації. Переважно місцеве виробництво сіроглиня- ної кераміки в ольвіїї сумнівів не викликає. Іс- торіографію питання докладно викладено в нещо- © В.В. краПІВІна, 2007 â.â. êðàï³â³íà ñ²ðîãëèí íà êåðàì²êà îëüâ²¯ VI—V ñò. äî í. å. 1 Статтю присвячено розгляду основних типів місцевої сіроглиняної кераміки VI—V ст. до н. е. з розкопок городища та некрополя Ольвії і поселень її хори. давно опублікованій праці с.Б. Буйських (Буй- ских 2006, с. 31—34) і не потребує повторного розгляду. Проте наголосимо, що це доведено й хіміко-технологічними дослідженнями о.а. куль- ської, яка зробила висновки й щодо місцевих глин, які могли бути використані в гончарстві, однак аналізи проведено переважно для кера- міки перших століть нової ери (кульская 1940; 1958). утім до недавнього часу питання віднос- но початку місцевого виробництва кераміки у нижньому Побужжі залишалося невирішеним. наявність місцевого гончарства на Березансь- кому поселенні в пізньоархаїчний час довели розкопки В.В. назарова. у 2002 р. було знайде- но браковані посудини в заповненні однієї із ям третьої чверті vi ст. до н. е. — червоноглиняні глечики з двома або однією ручкою, розписні глечики, ойнохої та сіроглиняний ритон (наза- ров, Паньков, назарова 2003, с. 203). керамічне виробництво в ольвії виникло досить швидко після заснування міста. Меш- канці міста потребували значної кількості різ- номанітного посуду, частину якого привозили, іншу — виробляли на місці. Як правило, пере- дусім це була кераміка для приготування їжі та простий столовий посуд. кухонний посуд був кружальним та ліпним, простий столовий по- суд виготовлявся на кругу й був сіро-, червоно- або світлоглиняним. навіть простий розписний посуд виготовлявся в ольвії. Під час розкопок автора та а.В. Буйських у 2005 р. у південно- східній частині Верхнього міста ольвії (ділянка р-25) було знайдено браковані розписні миски у заповненні землянки другої—третьої чвертей vi ст. до н. е. (Буйских а. 2005, с. 185). Як відомо, колір посуду — сірий або чер- воний — залежав від випалення. Випалення із доступом кисню давало червоний колір, без доступу — сірий. Імовірно, повністю перекрити доступ кисню було важко, тому іноді сірі посу- дини мають коричневі або червонуваті плями. Перед випаленням посуд здебільшого покри- вали темно-сірим або чорним ангобом та ло- щили. Іноді використовувалося лише покриття без лощіння або лощіння без покриття. Повер- хня посудин лощилася повністю або частково, якість лощіння була різною. Посуд прикра- 1 Публікацію здійснено в межах українсько-російсько- го проекту «античний світ і варвари. ольвія, Боспор скіфія. Досвід порівняльної характеристики». 2 незважаючи на це, існує необхідність її подальшого дослідження за допомогою методів природничих наук для виокремлення якоїсь частини привізної кераміки та визначення місцевих відмінностей кожного з анти- чних центрів. 3 Визначення своєрідності сіроглиняної кераміки кож- ного з античних центрів поки що здійснюється зде- більшого за візуальними спостереженнями і потребує подальшої розробки. Порівняльний аналіз зроблено лише для перших ст. н. е. у праці: гудкова, крапивина 1990. 4 наприклад, під час моєї зустрічі з гончарями в каневі у 1970 р. вони прийняли сіроглиняну кераміку з роз- копок ольвії за свою і розповіли про технологію її виготовлення, яка практично не відрізняється від оль- війської. Я ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 99 шали прокресленою лінією або хвилею, іноді — пролощеним орнаментом у вигляді навскісних ліній або сітки (рис. 1). Для дослідження місцевої сіроглиняної ке- раміки архаїчного часу з ольвії та її хори мною використано матеріали з так званих закритих комплексів ольвії, поселення на о-ві Березань та таких одношарових архаїчних поселень хори ольвії, як Бейкуш, каборга i, Велика Чорноморка ii (крапивина 1987, с. 71—79). Відзначимо пере- важання кераміки другої половини vi — першої чверті v ст. до н. е. кераміку другої — четвер- тої чвертей v ст. до н. е. представлено кількома закритими комплексами. слід зауважити, що в ольвії шари зазначеного часу вивчено недостат- ньо. Поселення хори ольвії зникли переважно наприкінці першої чверті v ст. до н. е. і відроди- лися лише в останній чверті — наприкінці v ст. до н. е. (крыжицкий, Буйских, Бураков, отрешко 1989, с. 22, 99). Зважаючи на це, матеріали дру- гої половини vi — першої чверті v ст. до н. е. значно численніші. Безумовно, в шарах ольвії архаїчного та кла- сичного часу простий столовий посуд здебіль- шого є сіроглиняним. незважаючи на умовність статистичних та кількісних підрахунків (Буй- ских 2006, с. 34—36), вони все ж таки дають уяв- лення про співвідношення різних типів кераміки в той час. Згідно з вивченою мною колекцією в архаїчних шарах ольвії та поселень її хори простий столовий посуд був переважно сірогли- няним (95,5 %) і представлений різноманітними формами. Червоно- та світлоглиняна кераміка нечисленна й представлена небагатьма форма- ми, що здебільшого повторюють форми сіро- глиняних посудин (крапивина 1987, с. 79) 5 . За даними некрополя ольвії зазначеного часу, сірог- линяна кераміка тут значно поширеніша, ніж в інших некрополях Північного Причорномор’я, і представлена 102 посудинами, при цьому червоно- та світлоглиняна кераміка стано- вить 28 посудин: 14 — з розписом та 14 — без нього (скуднова 1988, с. 19). отже, сіроглиняна кераміка становить 78,45 % разом із розписною керамікою та 87,93 % — без неї. у вищезгаданій землянці другої — третьої чвертей vi ст. до н. е., розкопаній в ольвії у 2005 р., відсоткове спів- відношення столового та кухонного посуду без урахування амфор таке, %: східногрецька ке- раміка — 40,53; сіролощена — 19,46; ліпна — 14; червоно-глиняна — 12,45; аттична чорно- фігурна — 7,08; кухонна — 5,53; товстостінна та ін. — 0,95 (Буйских а. 2005, с. 183). отже, сіролощений посуд навіть на ранньому етапі існу- вання ольвії кількісно поступався лише східно- грецькій кераміці. В подальшому, в пізньоарха- їчний та класичний час, його кількість зросла 6. сіроглиняний посуд мав різноманітні фор- ми — закриті та відкриті; це глечики, ойно- хої, кубки, кратери, діноси, лекіфи, горщики, миски, кіліки, тарілки, блюда, фруктовниці тощо. Частина з них імітувала типи привізної розписної кераміки. найчисленнішою групою були глечики, що, можливо, пояснюється їх невеликою кількістю, як і столових амфор, серед привізного розписного посуду. Числен- ними є також миски із загнутими всередину вінцями різноманітної конфігурації. кіліки, кратери, кубки, горщики та світильники трап- ляються нечасто, але наявні в архаїчних ша- рах ольвії та всіх поселень її хори. тарілок, кратерів, диносів, лекіфів, гутусів тощо вияв- лено мало й не на всіх поселеннях. рибні блю- Рис. 1. орнаментація сіролощеного посуду архаїчного часу 5 Висловлюю подяку с.Б. Буйських за корекцію по-си- лання на мою статтю (див.: Буйских 2006, с. 34—35, прим. 2). 6 Проте не зовсім правильним є твердження с.Б. Буй- ських (Буйских 2006, с. 34—35) про переважання сіроглиняної кераміки в ольвії в елліністичний час. у той час поширенішим був червоноглиняний посуд. За підрахунками н.о. гаврилюк, для елліністичних шарів — основних для великої розкопаної ділян- ки нгс у північній частині нижнього міста ольвії — червоноглиняний посуд значно переважає сірог- линяний (колективну монографію, присвячену цій ділянці, підготовлено до друку). о.І. леві писала про переважання місцевих виробів елліністичного часу у заповненні цистерни iii—ii ст. до н. е., при цьому вона відзначала невелику кількість сіроглиняної кераміки, такої численної у ранніх шарах ольвії (леви 1964, с. 242). крім того, допущено прикру помилку у виз- наченні кольору частини мірних посудин. не всі мірні посудини, наведені с.Б. Буйських як сірогли- няні, насправді є такими. наприклад, мірна ойнохоя, опуб-лікована а.с. русяєвою та П.Д. Діатроптовим, має світло-салатовий колір, фрагменти посудин, опуб- лікованих мною, — червоний та світло-рожевий (див.: русяева, Диатроптов 1993, с. 107; крапивина 2004, с. 128—129 (хоча колір тут не згадується з огляду на іншу мету праці)). ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1100 да з’явилися пізніше — лише в другій чверті v ст. до н. е. розглянемо типи посудин, визначені за фор- мою тулуба, а їх варіанти — за формою вінець. Глечики разом із ойнохоями становлять близько 30 % розглянутої сіроглиняної кераміки в шарах ольвії та поселень її хори 7 та 43 % — у некрополі ольвії архаїчного часу. Виділено 8 типів глечиків за формами тулуба та горла. тип 1 — з високим та досить широким ци-лін- дричним горлом, що різко переходить в округлий широкий тулуб, на кільцевому піддоні, з відігну- тими назовні вінцями та пласкою або округлою ручкою, прикріпленою нижче від вінець та на тулубі. Вінця (діаметром 8—16 см) потовщені або відігнуті та потовщені, за їх конфігурацією виділяють 11 варіантів (рис. 2, 1—11). Цей тип глечиків існував не лише в v ст. до н. е. (лей- пунская 1986, с. 34, рис. 2), а був поширений в ольвії та на поселеннях її хори з vi ст. до н. е. до iii ст. н. е. (див.: крыжицкий, Буй-ских, Бураков, отрешко 1989, рис. 20; 51; 70). тип 2 — з циліндричним або трохи розшире- ним догори горлом, округлим тулубом, на кіль- цевому піддоні, з відігнутими назовні вінцями (діаметром 8—10 см) та пласкою ручкою, при- кріпленою на вінцях та тулубі, часто піднятою над вінцями (рис. 2, 12; 3). Цей тип глечиків був поширений у vi—v ст. до н. е. їх знахідки відомі також у некрополі ольвії зазначеного часу (скуднова 1988, с. 95, 100, 134; козуб 1974, с. 64, рис. 23, 2, 3). тип 3 — з коротким циліндричним горлом, що різко переходить в округлий широкий тулуб, на кіль- цевому піддоні, з пласкою або двоствольною руч- кою, прикріпленою на вінцях і тулубі та піднятою над вінцями. Виділено два варіанти вінець (діамет- ром 8—12 см): сплощені або відігнуті та потовщені (табл. 2, 13, 14). Цей тип глечиків датується дру- гою половиною vi — першою половиною v ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 94, 76; козуб 1974, с. 64, рис. 23, 1; лейпунская 1986, с. 34, рис. 2). тип 4 — з коротким округло-ввігнутим (іноді профільованим) горлом, округлим тулубом, на кільцевому піддоні, з пласкою або двостволь- ною ручкою, прикріпленою на вінцях і тулубі та часто піднятою над вінцями. Виділено три ва-ріанти відігнутих вінець (діаметром 8—11 см): потовщений сплощений, округлий, потов- щений профільований (рис. 2, 15—20). Цей тип глечиків зафіксовано в архаїчних шарах ольвії та поселень її хори (крапивина 1987, с. 73; Буй- ских 2006, рис. 1, 3) і, за даними ольвійського некрополя, він датується не пізніше v ст. до н. е. (козуб 1974, с. 65—64, рис. 23, 5). тип 5 — з вузьким циліндричним горлом, що різко переходить у біконічний або ребристий тулуб, на кільцевому піддоні, з петлеподібною високою ручкою, прикріпленою на тулубі. Вінця не збереглися (рис. 4, 1). Цей тип трапляється дуже рідко, датується архаїчним часом (крапи- вина 1987, с. 73). тип 6 — з досить високим та широким цилін- дричним горлом, округлим тулубом, високими Рис. 2. глечики: 1—11 — тип 1; 12 — тип 2 (крыжицкий и др., 1989; Буйских 2006); 13, 14 — тип 3; 15—20 — тип 4 (15 — за Буйских 2006) 7 Відсоткове співвідношення тут і далі наведено лише для шарів ольвії та поселень її хори архаїчного часу через невелику вибірку класичного періоду. Рис. 3. глечик типу 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 101 відігнутими вінцями (діаметром 12—13 см) зі зли- вом (рис. 4, 2). Цей тип також трапляється дуже рідко, датується архаїчним часом. Фрагменти по- дібних глечиків було знайдено лише на поселенні Велика Чорноморка ii (крапивина 1987, с. 74). тип 7 — з досить високим та широким ци-лін- дричним горлом, округлим тулубом, на кільцево- му піддоні, з потовщеними відігнутими вінцями (діаметром близько 16 см), та двома овальними в перерізі чи двоствольними ручками, прикріп- леними нижче вінець та на тулубі (рис. 4, 3, 4). Цей тип імітує розписні столові амфори (кра- пивина 1987, с. 74; крыжицкий, Буйских, Бура- ков, отрешко 1989, рис. 20, 3) і був виявлений у похованнях ольвії архаїчного часу (скуднова 1988, с. 57, 74, 77, 79, 87, 118, 129). тип 8 — з високим вузьким циліндричним горлом, округлим тулубом, на кільцевому під- доні, з відігнутими назовні потовщеними го- ризонтальними або профільованими вінцями (діаметром 7,5—8,0 см), двоствольною ручкою, прикріпленою на вінцях і тулубі та піднятою над вінцями, іноді прикрашені жолобками по горлу (рис. 4, 5). сіро- або червоноглиняні глечики цього типу з ангобом по поверхні та лощінням було знайде- но лише в шарах другої половини vi—v ст. до н. е. на ділянці агД в ольвії (можливо, поблизу розташовувалася майстерня, що їх виробляла). Ойнохої датуються vi—v ст. до н. е. (див.: скуднова 1988, с. 94; козуб 1974, с. 64, рис. 23, 1; лейпунская 1986, с. 34, рис. 2). Виділено 4 типи ойнохої. тип 1 — із високим трохи розширеним дого- ри горлом, округлим, трохи витягнутим тулубом, на кільцевому піддоні, з відігнутими назовні він- цями, оформленими у вигляді трилисника. ручка не збереглася (рис. 4, 6). тип 2 — із циліндричним горлом, біконічним, трохи витягнутим тулубом, на кільцевому під- доні, з відігнутими назовні вінцями, оформлени- ми у вигляді правильного трилисника та ручкою, прикріпленою на вінцях та тулубі, часто піднятою над вінцями (рис. 4, 7) (див.: скуднова 1988, с. 124, 142—143 — можливо, ойнохоя з могили № 225). тип 3 — із коротким округло-ввігнутим (іноді профільованим) горлом, округлим тулубом, на кільцевому піддоні, з відігнутими назовні він- цями, оформленими у вигляді правильного або звуженого в середній частині трилисника та овальною у перерізі або двоствольною ручкою, прикріпленою на вінцях та тулубі, переважно піднятою над вінцями (рис. 4, 8, 10—12). такі ойнохої було знайдено в ольвії, на поселеннях її хори та ольвійському некрополі vi—v ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 43, 79, 144; козуб 1974, рис. 23, 6). тип 4 — мініатюрні, з досить високим округло- ввігнутим горлом, невеличким округлим тулубом, на кільцевому або пласкому потовщеному піддоні, з відігнутими назовні вінцями, оформленими у виг- ляді трилисника, ручкою, прикріпленою на вінцях та тулубі, піднятою над вінцями (рис. 4, 9) (крапи- вина 1986, с. 74, рис. 26, 4; крыжицкий, Буйских, Бураков, отрешко 1989, рис. 20, 8). Кубки — характерна форма посуду переважно для архаїчного часу — становлять близько 8 % розглянутої сіроглиняної кераміки. їх було вияв- лено в ольвії та на всіх вищеперелічених посе- леннях її хори (крапивина 1986, с. 75, рис. 27, 4,5; крыжицкий, Буйских, Бураков, отрешко 1989, рис. 20, 6). їх знахідки поодинокі на ольвійському некрополі. кубки типу 1 було знайдено у похо- ванні останньої чверті vi ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 141). найпізніша знахідка кубку (типу 2) була зафіксована у похованні другої чверті v ст. до н. е. (назарчук 1997, рис. 3, 6). За формою тулуба виділено два типи кубків. тип 1 — з округлим тулубом, на кільцевому піддоні, з високими відігнутими назовні вінця- ми, пласкою ручкою, прикріпленою на вінцях та тулубі, піднятою над вінцями (рис. 5, 1). тип 2 — з біконічним тулубом, на кільцевому або потовщеному пласкому піддоні, з високи- ми відігнутими назовні вінцями, пласкою руч- Рис. 4. Глечики: 1 — тип 5; 2— тип 6; 3, 4 — тип 7 (4 — за Буйских (2006)); 5 — тип 8; ойнохої: 6 — тип 1; 7 — тип 2; 8, 10—12 — тип 3 (8 — за крыжицким и др., 1989; Буйских 2006); 9 — тип 4 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1102 кою, прикріпленою на вінцях та тулубі, піднятою над вінцями (рис. 5, 2, 3; 6). Діаметр вінець кубків обох типів становить 10—13 см. Кратери, характерні лише для архаїчного часу, було знайдено в ольвії та на поселеннях її хори. Вони становлять 6,5 % розглянутої сіро- глиняної кераміки (крапивина 1987, с. 76). їх не зафіксовано на ольвійському некрополі. кра- тери, що належать до досить великих форм, збереглися дуже фрагментовано, іноді навіть важко точно визначити їх форму. Повністю збе-рігся лише один із них, знайдений на Бере- занському поселенні в 1960 р. (горбунова № 1960/42, с. 6). у цілому кратери — це досить великі посу- дини з округлим тулубом, високими вертикаль- ними стінками, широкими відігнутими назовні вінцями (діаметром 20—35 см), двома ручка- ми, на кільцевому піддоні. кратери іноді деко- рувалися по вінцях або стінках прокресленою хвилею чи двома жолобками. Виділяють три варіанти вінець: горизонтальні (рис. 5, 4); від- тягнуті назовні та догори (рис. 5, 5, 6); відтягнуті назовні та догори, потовщені (рис. 5, 7). ручки кратерів також представлено трьома варіантами: горизонтальними петлеподібними; вертикаль- ними пласкими, що кріпилися на вінцях та ту- лубі й мали відростки обабіч вінець; вертикаль- ними пласкими, що кріпилися на вінцях та тулубі і перекривалися горизонтальною пластиною на рівні вінець. Диноси трапляються дуже рідко і представ- лені двома варіантами вінець (діаметром 16—28 см): горизонтальними ускладненими (рис. 5, 8); відігнутими назовні та прикріпленими до стінок (рис. 5, 9). Горщики, знайдені в ольвії і на поселеннях її хори, в цілому нечисленні й становлять 2,5 % розглянутої сіроглиняної кераміки (крапивина 1987, с. 75). Як правило, вони мають невеликі розміри. За формами тулуба та горла виділяють два типи горщиків, що мають по два варіанти вінець (діаметром 8—15 см). тип 1 — з округлим тулубом, коротким ци- ліндричним горлом, на кільцевому або потов- щеному пласкому піддоні, з відігнутими назовні вінцями. Варіанти вінець: горизонтальні (рис. 5, 10); відігнуті назовні та вгору (рис. 5, 11). горщи- ки цього типу було знайдено й на ольвійському некрополі архаїчного часу (скуднова 1988, с. 75, 134, 141, 151). тип 2 — з округлим тулубом, на кільцевому або потовщеному пласкому піддоні, з відігну- тими назовні вінцями, що відходять від тулуба, горло відсутнє. Варіанти вінець: високі, віді- Рис. 5. Кубки: 1 — тип 1; 2, 3 — тип 2; кратери; 8, 9 — диноси; горщики: 10, 11 — тип 1; 12—14 — тип 2; миски: 15—26, 28 — тип 1 (15, 26 — за Буйских (2006)); 27 — тип 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 103 гнуті назовні та вгору, іноді прикрашені внизу валиками (рис. 5, 13, 14); короткі потовщені, відігнуті назовні та вгору (рис. 5, 12). горщики цього типу також було виявлено на ольвійсько- му некрополі архаїчного часу (скуднова 1988, с. 49, 68, 87, 90, 97). горщики обох типів було знайдено і в шарах ольвії v ст. до н. е. (лейпунская 1986, с. 34, рис. 2). у некрополі класичного часу було зафіксовано лише кухонні горщики (козуб 1974, с. 67—68). Миски є другою (після глечиків) за чисельніс- тю групою сіроглиняного столового посуду. Вони становлять понад 28 % вивченого матеріалу (кра- пивина 1987, с. 76). Виділено три типи мисок. тип 1 (переважний) — з округлими стінками, на кільцевому (частіше) або потовщеному пласко- му піддоні, із загнутими всередину (більшою або меншою мірою) вінцями різних варіантів (діамет- ром 10—30 см) (рис. 7). Варіанти вінець: потовщені (рис. 5, 15, 18, 21, 26, 28); потовщені, декоровані жолобком по вінцях (рис. 5, 16, 17); загнуті все- редину подовження стінки, без потовщення (рис. 5, 22); стоншені догори (рис. 5, 19, 20); трикутної форми в перерізі (рис. 5, 23); сплощені зверху (рис. 5, 24); П-подібні в перерізі (рис. 5, 25). Миски цього типу іноді прикрашено одним чи кількома жолобками нижче вінець (рис. 5, 18). Іноді вони мають два отвори під вінцями для підвішування за допомогою шнура. окремі посудини мають горизонтальні ручки, прикріп- лені на вінцях або нижче них. особливо цікавою є невеличка мисочка із загнутими всередину по- товщеними вінцями, на яких прикріплено гори- зонтальну ручку, з пласким денцем та чотирма відростками, розташованими по колу всередині посудини (рис. 5, 28). Деякі миски з двома ручка- ми імітують іонійські кіліки, вони трапляються й у похованнях архаїчного часу (скуднова 1988, с. 104). Знахідки мисок типу 1 відомі в ольвії також у шарах v ст. до н. е. (лейпунская 1986, с. 34, рис. 2) та в її некрополі vi—v ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 56, 58, 63, 72, 94, 97, 108, 122, 127, 136, 138, 140, 143, 150, 154, 161; козуб 1974, рис. 15, 1). Цей тип мисок з різними варіантами вінець виявлено в усіх античних центрах Північного Причорномор’я з vi ст. до н. е. до iv ст. н. е. тип 2 — з округлими стінками, на кільцевому піддоні, з вінцями, що є горизонтально зріза- ним подовженням стінки (діаметром 18—23 см) (рис. 5, 27). тип 3 — з округлим тулубом, профільова- ними або вертикальними стінками, ймовірно, на кільцевому піддоні. Виділяють два варіанти мисок цього типу: з невисокими профільовани- ми стінками, зрізаними під кутом вінцями (діа- метром 18—20 см), можуть мати два отвори під вінцями для підвішування за допомогою шнура (рис. 8, 1); з високими вертикальними стінками та відігнутими назовні горизонтальними вінця- ми (діаметром до 35 см) (рис. 8, 2). Знахідки мисок цього типу поодинокі. Зазначу, що миски типу 3 варіанта 1 було зафіксовано в ком- плексі другої — третьої чвертей vi ст. до н. е. Фруктовниці — великі та глибокі посу- дини на кільцевому піддоні, з горизонталь- но відігнутими назовні широкими вінцями та двома круглими, пласкими або двоствольними горизонтальними або петлеподібними ручка- ми, прикріпленими обома кінцями на вінцях. Іноді обабіч ручок на вінцях зроблено наліпи у вигляді відростків. Діаметр вінець 29—42 см. Фруктовниці були переважно сіроглиняними, з темним покриттям та лощінням по поверхні, часто прикрашені прокресленими жолобками або хвилею на вінцях чи нижче них. їх призна- чення як фруктовниць засвідчує досить парад- ний вигляд та характер ручок, зручних лише для перенесення посудин. Вони могли використову- ватись як для подачі фруктів до столу, так і для підношення їх богам. Фруктовниці знайдено переважно в ольвії, особливо на Західному теменосі, менше — на поселеннях хори. три фруктовниці було виявле- но на некрополі, одну — в могилі, дві — в ямі (скуднова 1988, с. 119—120, 172). не виключе- Рис. 6. кубок типу 2 Рис. 7. Миска типу 1 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1104 но, що ця яма була пов’язана зі святилищем. у німфеї подібні посудини було зафіксовано в святилищі Деметри архаїчного часу (худяк 1952, с. 247, рис. 10). Фруктовниці з’явилися не раніше другої поло- вини vi ст. до н. е. і поширилися у v ст. до н. е., пізніші їх знахідки не відомі. В Істрії подібні черво- но- (переважно) та сіроглиняні посудини, знайдені в шарах vi—v ст. до н. е. (в одному випад- ку — в шарі першої половини iv ст. до н. е.), було визначено як лекани (alexandrescu 1978, р. 108—109, pl. 70, 707). однак лекани, як відомо, мають накривки, використання яких неможливе з петлеподібними ручками на вінцях. За формою тулуба виділено два типи фрук- товниць. тип 1 — зі злегка округлими стінками, на кільцевому піддоні, з широкими відігнутими на- зовні горизонтальними вінцями, двома овальними в перерізі горизонтальними або петлеподібними ручками, прикріпленими обома кінцями на він- цях, відростками обабіч ручок на вінцях (vi ст. до н. е.) та півсферичним тулубом, із широкими відігнутими назовні горизонтальними вінцями, круглими або двоствольними петлеподібними ручками (v ст. до н. е.) (рис. 8, 3, 4). тип 2 — з округлим тулубом, невисокими вер- тикальними стінками, на досить високому кіль- цевому піддоні, з широкими відігнутими назовні горизонтальними вінцями, двома пласкими або круглими петлеподібними ручками, прикріпле- ними обома кінцями на вінцях, та відростками обабіч ручок на вінцях. у vi ст. до н. е. вертикаль- ні стінки були більш високими, прикрашеними прокресленими жолобками (див.: скуднова 1988, с. 119—120). у v ст. до н. е. стінки вже не були такими високими (рис. 9). Кіліки — нечисленні, датуються vi—vст. до н. е., представлені двома типами, що імітують аттичні кіліки. Діаметр вінець 13—20 см. тип 1 — глибокі, з округлим тулубом, на кільцевому піддоні, з високими відтягнутими вінцями, двома петлеподібними ручками на ту- лубі (рис. 8, 7, 8). тип 2 — глибокі, з біконічним тулубом, на кільцевому піддоні, з високими відтягнутими вінцями, двома петлеподібними ручками на ребрі тулуба (рис. 8, 5, 6). Скіфоси — знайдено лише одну таку посуди- ну в похованні архаїчного часу на ольвійському некрополі, що імітувала аттичний скіфос (скуд- нова 1988, с. 61). Рис. 8. 1, 2 — миски, тип 3; 3, 4 — фруктовниці; 5—8 — кіліки: 5, 6 — тип 2; 7, 8 — тип 1; 9 — рибне блюдо; 10 — гутус (крыжицкий и др., 1989; Буйских 2006); 11 — канфар (Зайцева 1984; Буйских 2006); 12 — ручки закритої тонкостінної посудини; 13 — накривка; 14, 15 — світильники (15 — за Буйских 2006) Рис. 9. Фруктовниця типу 2 ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1 105 Тарілки — відомі поодинокі знахідки в шарах vi—vст. до н. е.; вони мають конічні стінки та про- фільовані вінця, іноді прикрашені жолобками. Рибні блюда з’явилися не раніше другої чвер- ті v ст. до н. е. їх не зафіксовано в так званих закритих комплексах городища та некрополя ольвії, але знайдено в шарах городища та по- хованнях v ст. до н. е. (лейпунская 1986, рис. 3; козуб 1974, рис. 15, 6). рибні блюда мають прямі похилі стінки, при- крашені двома-трьома жолобками, відокремле- ну сільницю, кільцевий піддон (рив. 8, 9). Вони були червоноглиняними з червоним покриттям або сіроглиняними з темним сіроглиняним пок- риттям, іноді з лощінням. Чашки на ніжках поодинокі, дуже фрагмен- товані. Повна форма відома лише за знахідками в похованнях на некрополі архаїчної доби. Виді- лено два типи чашок на ніжках. тип 1 — з округлими стінками, загнутими всередину потовщеними вінцями, на невисокій ніжці та пласкому піддоні, повторює чорнола- кові чашки кінця vi ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 90—91). тип 2 — зі злегка округлими стінками, відіг- нутими назовні горизонтальними вінцями, що мають 8 горизонтальних виступів прямокутної та округлої форм, на високій ніжці та пласкому піддоні (скуднова 1988, с. 119, 121). Гутуси також поодинокі. лише одну посуди- ну було знайдено на поселенні архаїчного часу стара Богданівка (див.: крыжицкий, Буйских, Бураков, отрешко 1989, рис. 20, 12) (рис. 8, 10). усі інші виявлено у дитячих похованнях на оль- війському некрополі кінця vi — першої полови- ни v ст. до н. е. (скуднова 1988, с. 20, 129, 145, 162; козуб 1974, с. 58, рис. 18, 3). гутуси мали округлий або овальний сплоще- ний тулуб, високі відігнуті назовні вінця, пласку ручку, прикріплену на вінцях та тулубі, підняту над вінцями, носик ліворуч від ручки, потовще- ний або рідше кільцевий піддон. Глечичок для олії як єдину посудину було зафіксовано в похованні дитини на ольвійському некрополі архаїчного часу (скуднова 1988, с. 20, 138). глечичок мав округлий тулуб, відігнуті на- зовні вінця, ситечко, пласку ручку, прикріплену на вінцях та тулубі, підняту над вінцями, носик ліворуч від ручки, високий кільцевий піддон. Псіктер — його єдину знахідку було виявлено в похованні дитини на ольвійському некрополі архаїчного часу (скуднова 1988, с. 20, 67). Канфар — єдину знахідку зафіксовано в не- крополі ольвії, датується третьою чвертю v ст. до н. е. Посудина дуже грубо виконана і є міс- цевою роботою за зразками чорнолакових кан- фарів із Беотії та аттики (Зайцева 1984, с. 110, табл. І, 1). Лекіфи нечисленні. їх було знайдено в ольвії, деяких поселеннях її хори (крапивина 1987, с. 78) та на ольвійському некрополі кінця vi—v ст. до н. е. Це здебільшого імітації іонійських типів лекіфів (скуднова 1988, с. 39, 161; козуб 1974, с. 101—103, рис. 48, 1, 2; 49, 3). Вони мали ши- рокий округлий тулуб, коротке горло, високі під- няті догори вінця, пласку трохи вигнуту назовні ручку, кільцевий або потовщений піддон. одну піксиду з накривкою та окремо одну накривку від піксиди було знайдено у похован- нях на ольвійському некрополі архаїчного часу (скуднова 1988, с. 141, 145). Піксида мала ци- ліндричний тулуб, відігнуті вінця, потовщений піддон. невеликі накривки мали трохи заокруг- лені стінки, горизонтальний край, невелику круглу циліндричну ручку. Накривки у цілому нечисленні, виявлені в ольвії та на деяких поселеннях її хори (крапи- вина 1987, с. 79). не зовсім зрозуміло, до яких посудин вони належали. Переважно вони досить великі (діаметром 18—19 см), ретельно виконані, вкриті темним ангобом, лощені, прикрашені ва- ликами та жолобками (рис. 8, 13). накривки мали трохи заокруглені стінки, горизонтальний край, невелику круглу циліндричну ручку з конічним заглибленням у центрі. Можливо, вони належали леканам або ними накривали великі миски. Зафіксовано невиразні фрагменти закри- тих тонкостінних посудин архаїчного часу з ручками у вигляді здвоєних, круглих у перерізі вертикальних наліпів із отворами для шнура за- вдовжки 3,6—4,2 см, діаметром 1,5—1,8 см (рис. 8, 12). Вони бувають сіролощеними з темним ангобом, є місцевою роботою за зразками іоній- ських розписних посудин. Світильники, виявлені в ольвії та на по- селеннях її хори архаїчного часу, становлять 5,8 % вивченої сіроглиняної кераміки. Всі вони відкриті, з короткими плічками, одним, двома або трьома носиками. Більшість із них імітувала іонійські типи (крапивина 1987, с. 78). ручки світильників мали два варіанти: маленькі го- ризонтальні петлеподібні, що прикріплялися навпроти носика або збоку (рис. 8, 15); високі вертикальні з петлею зверху, що прикріплялися посередині світильника (рис. 8, 14). отже, ольвійська сіроглиняна кераміка vi— v ст. до н. е. являла собою своєрідний комплекс столового посуду 8, переважно місцевого вироб- ництва. За формами він значно відрізнявся від розписного чи чорнолакового посуду метрополії, хоча слід зазначити наявність імітацій іонійсь- кої розписної та аттичної чорнолакової кераміки. у цілому питання виготовлення сіроглиняної ке- раміки в різних аттичних центрах Причорномор’я потребує спеціального дослідження. 8 Див., наприклад, Істрію (alexandrescu 1978, p. 93— 109). ISSN 0235-3490. Археологія, 2007, № 1106 Буйских А.В. новая землянка vi в. до н. э. в ольвии: новый взгляд на старые проблемы // Боспорский феномен. Проблема соотношения письменных и археологических источников. — сПб., 2005. — с. 183—186. Буйских С.Б. серая керамика как этнопоказатель греческого населения нижнего Побужья в vi—v вв. до н. э. // Би. — симферополь; керчь, 2006. — Вып. 11. — с. 29—57. Горбунова К.С. отчет о полевой работе Березанского отряда гос. Эрмитажа в 1960 г. — на Іа нан україни. — № 1960/42. Гудкова А.В., Крапивина В.В. сероглиняная керамика тиры, ольвии и памятников черняховской культуры. — Препр. — к., 1990. — 48 с. Зайцева К.И. ольвийские кубки и канфары vi—v вв. до н. э. // тгЭ. — 1984. — 24. — с. 110—124. Козуб Ю.І. некрополь ольвії v—iv ст. до н. е. — к., 1974. — 184 с. Крапивина В.В. Простая столовая керамика // культура населения ольвии и ее округи в архаическое время. — к., 1987. — с. 71—79. Крапивина В.В. коллегия агораномов в ольвии // Би. — симферополь; керчь, 2004. — Вып. 5. — с. 127—141. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Бураков А.В., Отрешко В.М. сельская округа ольвии. — к., 1989. — 240 с. Кульская О.А. химико-технологические исследования ольвийских керамических изделий // ольвия. — к., 1940. — т. 1. — с. 171—184. Кульська О.А. хіміко-технологічне вивчення кераміки з ольвії // аП. — 1957. — 7. — с. 77—92. Леви Е.И. керамический комплекс iii—ii вв. до н. э. из раскопок ольвийской агоры // ольвия. теменос и агора. — М.; л., 1964. — с. 225—280. Лейпунская Н.А. Жилой район ольвии к юго-западу от агоры (1972—1977) // ольвия и ее округа. — к., 1986. — с. 29—47. Назаров В.В., Паньков С.В., Назарова T.A. раскопки на о. Березань в 2002 году // аВу у 2001—2002 рр. — к., 2003. — C. 203—204. Назарчук В.И. охранные раскопки на территории некрополя ольвии // античные древности северного Причер- номорья. — к., 1988. — с. 194—203. Русяева А.С., Диатроптов П.Д. Два культовых комплекса Западного теменоса в ольвии // аДу 1991 року. — лу- цьк, 1993. — с. 106—107. Скуднова В.М. архаический некрополь ольвии. — л., 1988. — 184 с. Худяк М.М. раскопки святилища нимфея // са. — 1952. — № 16. — с. 232—282. Alexandrescu P. la ceramique d’epoque archaique et classique (vii—iv s.) // Histria. — 1978. — 4. — 143 p., 71 pl. Одержано 07.09.2006 В.В. Крапивина сероглинЯнаЯ кераМика олЬВии vi—v вв. до н. э. В статье рассмотрена сероглиняная керамика vi—v вв. до н. э., найденная на городище и некрополе ольвии, а также на поселениях ее хоры. она относилась преимущественно к местному производству и в целом составляла, безу- словно, своеобразный комплекс столовой посуды, не находящий полных аналогий в расписной или чернолаковой керамике метрополии. тем не менее небольшая часть сосудов имитировала греческие образцы. основные формы сероглиняной керамики традиционно представлены кувшинами, ойнохоями и мисками различных типов. реже встречаются кубки, горшки, кратеры, диносы, крышки, фруктовницы, килики, светильники. Малочисленны наход- ки рыбных блюд, канфаров, лекифов, гуттусов и др. V.V. Krapivina GREy-Clay OlBian CERaMiCS OF 6th—5th cc. Bc The article is about the grey-clay ceramics of 6th cc. BC found on the city-site and necropolis of Olbia, as well as on the settlements of its chora. The ceramics was mainly of local production and represented a set of tableware, undoubtedly peculiar for the region and not fully similar to the painted and black-glazed ceramics of Metropolis. However, some of the vessels imitated Greek examples. The main forms of grey-clay ceramics traditionally are represented by pitchers, oinochoai and dishes of different types. More rarely are found bowls, jugs, kraters, dinoi, lids, fruit vessels, kylikes, and lamps. Few are the finds of fishplates, kantharoi, lekythoi, gutti, etc.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-199405
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0235-3490
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:03:19Z
publishDate	2007
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Крапівіна, В.В. 2024-10-05T12:25:09Z 2024-10-05T12:25:09Z 2007 Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е. / В.В. Крапівіна // Археологія. — 2007. — № 1. — С. 98-106. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199405 Статтю присвячено розгляду основних типів місцевої сіроглиняної кераміки VI—V ст. до н. е. з розкопок городища та некрополя Ольвії і поселень її хори. В статье рассмотрена сероглиняная керамика VI —V вв. до н. э., найденная на городище и некрополе Ольвии, а также на поселениях ее хоры. Она относилась преимущественно к местному производству и в целом составляла, безусловно, своеобразный комплекс столовой посуды, не находящий полных аналогий в расписной или чернолаковой керамике метрополии. Тем не менее небольшая часть сосудов имитировала греческие образцы. Основные формы сероглиняной керамики традиционно представлены кувшинами, ойнохоями и мисками различных типов. Реже встречаются кубки, горшки, кратеры, диносы, крышки, фруктовницы, килики, светильники. Малочисленны находки рыбных блюд, канфаров, лекифов, гуттусов и др. The article is about the grey-clay ceramics of 6th cc. BC found on the city-site and necropolis of Olbia, as well as on the settlements of its chora. The ceramics was mainly of local production and represented a set of tableware, undoubtedly peculiar for the region and not fully similar to the painted and black-glazed ceramics of metropolis. However, some of the vessels imitated Greek examples. The main forms of grey-clay ceramics traditionally are represented by pitchers, oinochoai and dishes of different types. More rarely are found bowls, jugs, kraters, dinoi, lids, fruit vessels, kylikes, and lamps. Few are the finds of fishplates, kantharoi, lekythoi, gutti, etc. Публікацію здійснено в межах українсько-російського проекту «Античний світ і варвари. Ольвія, Боспор Скіфія. Досвід порівняльної характеристики». uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації археологічних матеріалів Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е. Сероглиняная керамика Ольвии VI—V вв. до н. э. Grey-clay Olbian Ceramics of 6-5th cc. BC Article published earlier
spellingShingle	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е. Крапівіна, В.В. Публікації археологічних матеріалів
title	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.
title_alt	Сероглиняная керамика Ольвии VI—V вв. до н. э. Grey-clay Olbian Ceramics of 6-5th cc. BC
title_full	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.
title_fullStr	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.
title_full_unstemmed	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.
title_short	Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.
title_sort	сіроглиняна кераміка ольвії vі—v ст. до н. е.
topic	Публікації археологічних матеріалів
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/199405
work_keys_str_mv	AT krapívínavv síroglinânakeramíkaolʹvíívívstdone AT krapívínavv seroglinânaâkeramikaolʹviivivvvdoné AT krapívínavv greyclayolbianceramicsof65thccbc

Сіроглиняна кераміка Ольвії VІ—V ст. до н. е.

Institution

Similar Items